Облік та аналіз праці, заробітної плати, стипендій у бюджетних установах

Результати аналізу впливу факторів на зміну фонду оплати праці працівників Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області (на основі даних табл. 3.10) методом абсолютних різниць наведено у табл. 3.11.

Збільшення фонду оплати праці Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області у 2011 році на 86779,00 грн. обумовлено дією одним основним фактором. За рахунок зростання середньорічної оплати праці працівника на 1112,55 грн. фонд оплати збільшився на 86779,00 грн.

Таблиця 3.11

Факторний аналіз фонду оплати праці Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області

Взаємопов'язані фактори	Кількісний вплив фактора (?ФОПр), грн	Назва фактора
Чр
1	2	3	4
-	25444,73	-	Середньооблікова чисельність робітників
78	+1112,55	+86779	Середньорічна оплата праці одного робітника
Разом	+86779	Загальна зміна фонду оплати праці

Аналіз співвідношення темпів зростання рівня оплати та продуктивності праці. Оплату праці розглядають у тісному взаємозв'язку з ефективністю праці. З її зростанням створюються реальні передумови для підвищення рівня оплати. При цьому кошти на оплату праці слід використовувати так, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджували темпи зростання рівня її оплати. Тільки за таких умов створюються можливості для зростання ефективності виробництва продукції.

Зміна середнього заробітку працівників за певний проміжок часу характеризується його індексом (), який визначають як відношення середньої оплати праці за звітній період до середньої оплати працівника основної діяльності у базовому періоді. Аналогічно розраховують індекс середньорічного виробітку продукції одним працівником (). На основі проведених обчислень визначають коефіцієнт випередження зростання продуктивності праці над заробітною платою:

К_в = .(3.4)

Результати оцінки ефективності використання коштів Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області на оплату праці наведено у табл. 3.12.

Таблиця 3.12

Співвідношення зростання продуктивності праці та середньорічної оплати праці Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області

Середньорічний виробіток продукції на одного працівника основної діяльності, грн.	Середньорічна оплата праці одного працівника основної діяльності, грн.	Коефіцієнт випередження
2010 рік	2011 рік	Темп зростання,%	2010 рік	2011 рік	Темп зростання,%
1	2	3	4	5	6	7
22645,14	23310,58	102,94	23896,73	25009,28	104,66	1,72

Аналіз співвідношення між темпами зростання середньорічної заробітної плати одного працівника і продуктивності праці Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області за 2010-2011 роки свідчить, що середньорічний виробіток випереджує оплату праці на 2%.



3.4 Удосконалення аналізу затрат на оплату праці з використанням економіко-математичних методів

Зміст теорії кореляції складає вивчення залежності варіації ознаки від навколишніх умов.

При вивченні конкретних залежностей виявляють факторні і результативні ознаки. У кореляційних зв'язках між змінами факторної і результативної ознаки немає повної відповідності, вплив окремих факторів виявляється лише в середньому при масовому спостереженні фактичних даних.

Крім того, сам ознака-фактор у свою чергу може залежати від зміни ряду обставин. У складній взаємодії знаходиться результативна ознака - у більш загальному виді він виступає як фактор зміни інших ознак. Звідси результати кореляційного аналізу мають значення в даному зв'язку, а інтерпретація цих результатів у більш загальному виді вимагає побудови системи кореляційних зв'язків.

При дослідженні кореляційних залежностей між ознаками рішенню підлягає широке коло питань, до яких варто віднести :

1) Попередній аналіз властивостей модельованої сукупності одиниць;

2) Установлення факту наявності зв'язку, визначення її форми і напрямку;

3) Вимір ступеня тісноти зв'язку між ознаками;

4) Побудова регресивної моделі, тобто перебування аналітичного вираження зв'язку;

5) Оцінка адекватності моделі, її економічна інтерпретація і практичне використання.

Для того, щоб результати кореляційного аналізу знайшли практичне застосування і дали бажаний результат, повинні виконуватися визначені вимоги.

1. Вимога однорідності тих одиниць, що піддаються вивченню.

2. Кількісна оцінка однорідності досліджуваної сукупності з комплексу ознак (розрахунок відносних показників варіації, коефіцієнт варіації, відношення розмаху варіації до середнього квадратичному відхиленню).

3. Достатнє число спостережень.

4. Досліджувана сукупність повинна мати нормальний розподіл.

5. Фактори повинні мати кількісне вираження.

Найпростішим прийомом виявлення зв'язку є зіставлення двох рівнобіжних рядів - ряду значень ознаки-фактора і відповідних йому значень результативної ознаки. Значення факторної ознаки розташовується в зростаючому порядку і потім просліджується напрямок зміни величини результативної ознаки. Результативна ознака (функція) позначається через y, а факторна ознака через x.

Нижче приведений приклад виявлення кореляційного зв'язку між стажем (факторна ознака) і заробітною платою (результативна ознака). У таблиці 3.13 працівники ранжовані за стажем.

Таблиця 3.13

Зведення про стаж і заробітну плату робітників Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області

№, п/п	Стаж, років	Заробітна плата, гривень
1	2	3
1	1	1067,95
2	2	1179,11
3	2	1212,20
4	3	1363,81
5	3	1424,34
6	4	1718,15
7	5	1843,44
8	7	2204,28
9	8	2233,56
10	9	2399,97
11	10	2441,51
12	11	2541,02
13	13	2682,54
14	15	2704,84
15	17	2881,31
16	18	3252,03

Можна бачити, що в Управлінні праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області в цілому для всієї сукупності збільшення стажу приводить до збільшення заробітної плати, тобто зв'язок - пряма, хоча в окремих випадках наявність такого зв'язку не вбачається.

Наявність великого числа різних значень результативного значення утрудняє сприйняття таких рівнобіжних рядів. У таких випадках доцільніше скористатися для установлення факту наявності зв'язку кореляційною таблицею. Кореляційна таблиця дозволяє викласти матеріал стиснуто, компактно і наочно.

Таблиця 3.14

Кореляційна таблиця залежності заробітної плати від стажу в Управлінні праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області, гривень

Центральні значення	1393	1707	2085	2490	3000
Групи по х	Групи по у
	До 1500	1500-1915	1915-2255	2255-2725	Понад 2725	fx	yj
До 5 років	5	1				6	1393
5-8 років		1	1			2	1961
8-11 років			1	2		3	2338
11-14 років				2		2	2612
14-17 років				1		1	2705
Понад 17 років					2	2	3000
fy	5	2	2	5	2	16

Побудова кореляційної таблиці починають з угруповання значень фактичної і результативної ознак. У перший стовпчик варто вписати значення факторної ознаки (x), а перший рядок заповнити значеннями результативної ознаки (y). Числа, отримані на перетинанні рядків і стовпців, означають частоту повторення даного сполучення значень x і y.

Примітка: У таблиці використовуються наступні позначення:

yj - середнє значення результативної ознаки для j-тієї групи значень факторної ознаки;

fx - частота повторення даного варіанта значення факторної ознаки у всій сукупності;

fy - частота повторення результативної ознаки у всій сукупності.

Дана кореляційна таблиця вже при загальному знайомстві дає можливість висунути припущення про чи наявність відсутності зв'язку, а також з'ясувати її напрямок, Якщо частоти розташовані по діагоналі з верхнього лівого кута в правий нижній, то зв'язок між ознаками пряма. Якщо ж частоти розташовані по діагоналі праворуч ліворуч, - то зв'язок зворотна. У даному випадку можна припустити наявність прямого зв'язку.

Кореляційна залежність чітко виявляється тільки при розгляді середніх значень результативної ознаки, що відповідають визначеним значенням факторної ознаки, тому що при досить великому числі спостережень у кожній групі вплив інших випадкових факторів буде взаємопогасяться, і чіткіше виступить залежність результуючого ознаки від фактора, покладеного в основу угруповання.

Для попереднього виявлення наявності зв'язку і розкриття її характеру, застосовують графічний метод. Використовуючи дані про індивідуальні значення ознаки-фактора і відповідних йому значеннях результативної ознаки, будується в прямокутних координатах крапковий графік, що називають "полем кореляції". Для даного прикладу поле кореляції має наступний вид ( див. графік 3.1).

Крапки кореляційного поля не лежать на одній лінії, вони витягнуті визначеною смугою зліва направо. Коли нанесли середні значення факторного і результатного значення на графік і з'єднуючи послідовно відрізками прямих відповідні їм крапки, одержують емпіричну лінію зв'язку.

Якщо емпірична лінія зв'язку по своєму виду наближається до прямої лінії, то це свідчить про наявність прямолінійного кореляційного зв'язку між ознаками. Якщо ж мається тенденція нерівномірної зміни значень результуючого ознаки, і емпірична лінія зв'язку буде наближатися до якої-небудь кривої, то це може бути зв'язане з наявністю криволінійного кореляційного зв'язку.

Рисунок 3.1 Поле кореляції для виявлення залежності заробітної плати від стажу в Управлінні праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області

Як бачимо з рисунку 3.2 емпірична лінія зв'язку Управлінні праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області по своєму виду наближається до прямої лінії, то це свідчить про наявність прямолінійного кореляційного зв'язку між ознаками.

3.5 Рекомендації щодо удосконалення ефективного використання трудових ресурсів та розрахунків з оплати праці

З метою зменшення плинності кадрів і закріплення молодих фахівців на ключових посадах, пропонується проводити вивчення соціально-психологічного клімату колективу для виявлення потреб персоналу, упроваджуються програми надання позик працівникам, полягають угоди до трудових договорів на умовах взаємних зобов'язань між роботодавцем, що взяв на себе зобов'язання оплачувати навчання працівників, і працівником, що зобов'язується відробити на підприємстві визначена кількість років по закінченню навчання.

Указом Президента України в 2000 році була затверджена Концепція подальшого реформування оплати праці в Україні, який було визначено, що її удосконалення в бюджетній сфері повинне здійснюватися шляхом встановлення оптимальної, на основі Єдиної тарифної сітки, диференціації тарифних ставок і посадових окладів різних професійно-кваліфікаційних груп працівників з урахуванням складності і результатів їхньої роботи, усунення необґрунтованих диспропорцій у рівнях оплати праці працівників однакової кваліфікації, що виконують однакову по складності і функціональних ознаках роботу.

Реалізація Кабінетом Міністрів України задач по упорядкуванню оплати праці в бюджетній сфері на основі Єдиної тарифної сітки була почата майже через п'ять років після видання Указу і 2,5 років після прийняття постанови Кабінету Міністрів України про її твердження. У зв'язку з затримкою більш ніж на 2,5 роки впровадження ЕТС і поетапним її введенням, кожен працівник бюджетної сфери недоодержував щомісяця протягом цього періоду, без обліку росту розміру мінімальної заробітної плати, близько 20 відсотків заробітної плати.

На сьогоднішній день відсутня система при встановленні додаткових видів оплати праці (надбавок і доплат) працівникам окремих галузей бюджетної сфери і при визначенні умов оплати праці працівників бюджетних закладів (установ), яким указами Президента України наданий статус "національних".

Істотного підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери не відбулося. Упроваджені нові розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) на основі Єдиної тарифної сітки базуються на занижених показниках прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати. З огляду на занижений рівень прожиткового мінімуму і сформований рівень інфляції, рівень заробітної плати в бюджетній сфері не забезпечує виконання нею основної, відтворної функції і не відповідає гарантіям, передбаченим Законом України "Про утворення", Основами законодавства України про охорону здоров'я й Основами законодавства про культуру.

Нормативно-правове забезпечення умов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки є неповним і не відповідає вимогам Закону України "Про державні соціальні стандарти і соціальні гарантії", а також статті 6 Закону України "Про оплату праці", що приводить до істотного заниження розмірів заробітної плати цих працівників. Упровадження тарифної системи оплати праці було здійснено при відсутності затверджених кваліфікаційних характеристик професій (посад) по окремих бюджетних галузях.

Оскільки розрахунок заробітної плати це процес складний, то з метою правильного механічного розрахунку доцільно використовувати комп'ютерну техніку та відповідне програмне забезпечення.

"1С:Підприємство 8. Бухгалтерія для бюджетних установ України" забезпечує автоматизацію бухгалтерського обліку державних бюджетних установ, що фінансуються з державного або місцевого бюджетів і що ведуть облік за планом рахунків бюджетних установ.

Програма призначена для одержувачів, розпорядників, головних розпорядників засобів бюджету, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фінансових органів, органів казначейства в частині виконання кошторису на свій зміст.

"1С: Підприємство 8. Бухгалтерія для бюджетних установ України" розроблена відповідно до вимог і положень чинних нормативних документів Міністерства фінансів України, Державного казначейства України по веденню бюджетного обліку, виконанню бюджету і реалізує стандартну методологію обліку для бюджетних установ відповідно до поточного законодавства України.

"1С: Підприємство 8. Бухгалтерія для бюджетних установ України" забезпечує ведення обліку за планом рахунків бюджетного обліку :

- по діючій бюджетній класифікації витрат;

- у розрізі видів засобів - засоби загального і спеціального фонду (отримані як плата за виконувані функції і як добродійна допомога);

- у розрізі кодів програмної (функціональною) класифікації;

- у розрізі установ (структурних підрозділів, виділених на самостійний баланс).

"1С: Підприємство 8. Бухгалтерія для бюджетних установ України" підтримує єдиний взаємозв'язаний технологічний процес обробки документації по усіх розділах бухгалтерського обліку із складанням балансу.

Основним способом віддзеркалення господарських операцій в обліку є введення документів конфігурації, що відповідають первинним бухгалтерським документам. Крім того, допускається безпосереднє введення окремих проводок.

Прийнятий в системі порядок документообігу по обліку зобов'язань і грошових коштів дозволяє повністю виключити використання ПЗ "Мережа" і "Кур'єр" Державного казначейства України. Формування реєстрів, їх друк і запис на дискети здійснюється механізмами "1С:Підприємство 8. Бухгалтерія для бюджетних установ України" у форматі тієї версії ПЗ Державного казначейства України, яке використовується в установі.

Програму "1С: Бухгалтерія для бюджетних установ України 8" можна буде використовувати спільно з програмою "1С:Зарплата і кадри для бюджетних установ України 8". Для цього потрібно реалізувати двосторонній обмін даними про суми до виплати і про віддзеркалення нарахованих і утриманих сум, включаючи податки, у бюджетному обліку.

На сьогоднішній день в цілому досягається синхронність введення у програму 1С усіх бухгалтерських даних відповідно до здійснення господарських операцій Управлінні праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області.

Основними завданнями аналізу трудових ресурсів є оцінка рівня забезпечення підприємства цим видом ресурсів та організації праці, пошук резервів підвищення ефективності використання трудових ресурсів, визначення впливу трудових ресурсів на результати господарської діяльності підприємства. Аналіз використання трудових ресурсів та витрат на оплату праці проводять за певними напрями.

Проведений аналіз динаміки, складу і структури працівників свідчить про те, що чисельності працівників Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області у 2011 році порівняно з 2010 роком не змінювалась.

За аналізований період структура працівників не зазнала змін. Найбільшу частку в структурі працівників становлять спеціалісти та соціальні інспектори (у 2010 -2011 роках вона складала 70,5%). Найменшу частка в структурі працівників становить апарат управління (у 2010-2011 роках вона складала 6,5%).

Як свідчить аналіз якісного складу працівників Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області у 2011 році переважають спеціалісти та соціальні інспектори (55 осіб, або 70,5%).

Аналіз руху трудових ресурсів Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області не виявив ні скорочення, ні збільшення середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу у 2010-2011 роках. У 2011 році було зараховано на роботу на 1 працівника менше ніж у 2010 році, та вибуло на 1 працівника менше, ніж у 2010 році.

Коефіцієнт обороту з прийому зменшився у 2011 році на 0,01, а коефіцієнт обороту зі звільнення зменшився на 0,01. Коефіцієнт загального обороту зменшився у 2011 році на 0,02.

Аналіз фонду робочого часу, проведений в Управлінні праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області, показав, що у 2011 році відбулося зменшення реального фонду робочого часу на 7538 люд.-год, або 5,7% від рівня 2010 року. Таке зменшення порівняно з 2010 роком викликане зменшенням втрат робочого часу на 4 люд.-год, або 12,5%, а також зменшенням неявок з поважних причин на 1102 люд.-год, або 7,1%.

Аналіз узагальнювальних показників використання робочого часу Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області свідчить, що середня тривалість робочого дня в 2010-2011 роках не змінилася Це обумовлено випередженням темпів зменшення середньої кількості відпрацьованих одним працівником днів над темпами зменшення відпрацьованих одним працівником годин. Так, за 2011 рік час, відпрацьований одним працівником в середньому за рік, зменшився на 96,7 год, або 5,6%. Водночас середня кількість відпрацьованих одним працівником днів зменшилась на 12,08 днів, або 5,7%.

Аналіз показав, що фонд робочого часу у 2011 році зменшився на 7538 люд.-год, або 5,7% порівняно з 2010 роком. Це зменшення зумовила зміна факторів, які впливають на фонд робочого часу. Зокрема, зменшення середньої кількості днів, відпрацьованих одним працівником за рік, на 12,08 днів спричинило зменшення фонду робочого часу на 7538 год. Загалом фонд робочого часу змінився внаслідок зменшення неявок і втрат робочого часу протягом 2011 року, хоча негативним фактором є збільшення внутрішньо змінних втрат робочого часу працівника.

Аналіз оплати праці працівників Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області показав, що у 2011 році фонд оплати праці збільшився на 86779,00 грн., або 4,4% порівняно з 2010 роком. Це відбулося за рахунок фонду основної заробітної плати, який збільшився на 38878,00 грн., або 3,6%. Водночас збільшився фонд додаткової заробітної плати на 47901,00 грн., або 5,2% у порівнянні з 2010 роком. Середньорічна оплата праці одного робітника збільшилася на 1112,55 грн., або 4,4%. Водночас середньогодинна оплата праці робітників збільшилась на 11,46 грн., або 4,3% від рівня 2010 року.

Аналіз співвідношення між темпами зростання середньорічної заробітної плати одного працівника і продуктивності праці Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області за 2010-2011 роки свідчить, що середньорічний виробіток випереджує оплату праці на 2%.

Проведений кореляційний аналіз показав, що в Управлінні праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області в цілому для всієї сукупності збільшення стажу приводить до збільшення заробітної плати, тобто зв'язок - пряма, хоча в окремих випадках наявність такого зв'язку не вбачається.

Емпірична лінія зв'язку Управлінні праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області по своєму виду наближається до прямої лінії, то це свідчить про наявність прямолінійного кореляційного зв'язку між ознаками.



4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Управління охороною праці на підприємстві

В законі України «Про охорону праці» (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди. Існують різні пільги і компенсації за важкі і шкідливі умови праці.

Здійснюється соціальний захист працівників, повне відшкодування збитку особам, потерпілим від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Проводиться навчання населення, професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці. Координаційна діяльність державних органів і об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми в області охорони праці і здоров'я працівників на підприємстві.

Забезпечується міжнародна співпраця в області охорони праці, використовується світовий досвід по поліпшенню умов і підвищення безпеки праці [3].

Розробляються облікові форми (графіки, журнали, схеми, плани протоколи, переліки), ведення яких дозволяє здійснювати контроль за охороною праці і складати офіційну статистичну звітність.

Власник зобов'язаний створити на робочому місці, в кожному структурному підрозділі, умови праці, відповідні нормативно-правовим актам, а також забезпечити виконання вимог законодавства щодо прав працівників в області охорони праці (стаття 13 закону України „Про охорону праці”).

З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадовців, які забезпечують рішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх виконання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

- організовує атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам по охороні праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів у разі зміни умов праці;

- проведення медоглядів. Види і періодичність проведення медоглядів визначаються специфікою виробництва й умовами праці.

- забезпечення гігієни і безпеки праці.

- упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації і автоматизації виробництва, дотримує вимоги ергономіки, використовує позитивний досвід в області охорони праці і тому подібне;

- забезпечує належний зміст будівель і споруд, виробничого устаткування і оснащення, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, які можуть привести до нещасних випадків, професійних захворювань, і забезпечує здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, дає оцінку технічного стану виробничого устаткування і оснащення, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і термінам, які визначаються законодавством, і по їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, які діють в межах підприємства (далі - акти підприємства). Встановлює послідовність виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами і актами підприємства по охороні праці;

- здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використовуванням засобів колективного і індивідуального захисту, виконанням робіт щодо вимог по охороні праці;

- організовує пропаганду безпечних прийомів праці і співпраця з працівниками в області охорони праці;

- передбачає термінові заходи для надання допомоги потерпілим, привертає при необхідності професійні аварійно-рятівні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Працедавець несе безпосередню відповідальність за порушення відзначених вимог [3].

Власник створює на підприємстві службу охорони праці. Служба охорони праці підкоряється безпосередньо керівнику (власнику) і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

Служба охорони праці вирішує задачі:

- забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

- забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;

- професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи;

- вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

- професійного відбору виконавців для певних видів робіт.

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які зустрічаються на робочому місці (комп'ютер), що розташовано у кабінеті старшої медичної сестри надані в таблиці 4.1 [89].

Таблиця 4.1

Перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
1	2	3	4
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору, серцево-судинної системи	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску, гальмування рефлексів	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове, інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випромінювань Е, Вт/м2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Екран комп'ютера	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м2
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см3 n+ =1500 ч 3000 n- = 3000 ч 5000
Напруга в електромережі	Проводка, штучне освітлення	Поразка електричним струмом	Uпр
Шум	Принтери, сканери, системні блоки ЕОМ	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	розлади серцево-судинної системи, ЦНС	Рівень віброшвидкісті Lv, дБ
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	--



4.2 Промислова санітарія

По енергетичних витратах виконувані роботи можна віднести до категорії Iа.

Оптимальні і допустимі параметри мікроклімату в теплий і холодний періоди року для даної категорії виконуваних робіт надані в таблиці 4.2[90].

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації повітря [n⁺ = (1500 ч3000), n^- = (3000 ч 5000)], концентрації пилу нижче встановленого значення ПДК = 4 мг/м³, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря. Вид опалювання - центральний [91].

Таблиця 4.2

Оптимальні і допустимі параметри мікроклімату

Період роки	Категорія виконуваних робіт по енерговитратах	Температура, 0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
1	2	3	4	5
Теплий	I а	допустимі
		22-28	55	0,1 - 0,2
		оптимальні
		23-25	40-60	0,1
Холодний	I а	допустимі
		21-25	не більше 75	0,1
		оптимальні
		22-24	40 - 60	0,1

В приміщенні, що вивчається, передбачено природне і штучне освітлення. За найменшим розміром об'єкту розрізнення, встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості для IV світлового пояса визначаємо по наступній формулі:



;% (4.1)

де е_н^IV - коефіцієнт природної освітленості для IV пояса світлового клімату;

e_н^III - коефіцієнт природної освітленості для III пояса світлового клімату;

m - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

с - коефіцієнт сонячної клімату (0,8);

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛБ 75-3 Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Е_min складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників переважно прямого світла.(Н) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Кількість світильників в приміщенні, що розглядається, площею S = 27 м² розраховуємо методом коефіцієнта використовування світлового потоку по наступній формулі:

; (4.2)

де E_min - задана мінімальна (нормована) освітленість, лк;

к - коефіцієнт запасу;

S -площа освітлення, м²;

z - коефіцієнт мінімальної освітленості, або коефіцієнт нерівномірності;

Ф_л - потрібний потік однієї лампи, лм;

n - число ламп в світильнику;

- коефіцієнт використовування світлового потоку в відносних одиницях.

hp - розрахункова висота відстані між стелею та лампою, hp=2,5 м;

Освітлювана площа S рівна 9 · 3 = 27 м²;

Тип лампи ЛБ 75-3. Номінальне значення світлового потоку вибраної лампи Фл після 100 годин горіння рівно 4960 лм;

Кількість ламп в світильнику n рівно 3;

Коефіцієнт запасу освітленості до рівний 1,4;

Коефіцієнт z рекомендується приймати для люмінесцентних ламп 1,1;

Коефіцієнти віддзеркалення поверхонь відповідно рівні: Коефіцієнти віддзеркалення поверхонь відповідно рівні: с_стелі. = 70% для стелі, для стін -с_ст.=50% для робочої поверхні - с _р.п..= 30%.

Розраховуємо індекс приміщення:

Коефіцієнт використовування світлового потоку з для світильників типу ПВЛМ, рівний 0,54;

Визначаємо необхідну кількість світильників для даного приміщення

Основні характеристики освітлення, передбаченого в приміщенні, надані в таблиці 4.3 [89].



Таблиця 4.3

Характеристика освітлення

Мінімальний розмір об'єкта розрізнення, мм	Фон	Контраст	Розряд зорових робіт, (підрозряд)	Освітлення
				Природне, одностороннє бічне	Штучне
				eнIII, %	енIV, %	Еmin, лк	Тип ламп
0,5 ч 0,3	Світлий	Малий	IIIв	2,0	1,44	300	ЛБ

Джерелами шуму в приміщенні є кондиціонери, прилади іонізації повітря, принтери. Допустимі рівні звукового тиску та звуку надано в табл. 4.4 [93].

Таблиця 4.4

Допустимі рівні звукового тиску та звуку

Види трудової діяльності, приміщення, робочі місця	Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах зі середнє геометричними частотами, Гц	Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Крайні частоти в октавних смугах, Гц	22 45	45 90	90 180	180 360	360 720	720 1440	1440 2880	2880 5760	5760 11520	22-11520
Творча діяльність, програмування	80	71	61	54	49	45	42	40	38	50

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:

- ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону;

- слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц);

- електростатичного поля;

- рентгенівського випромінювання.

Залежно від часу перебування персоналу в приміщенні, згідно [94], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц. Напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [95], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На даному робочому місці у фінансовому відділі розміщені найбезпечніші монітори, в яких створені додаткові металеві внутрішні контури, що замкнуті на вбудовані захисні екрани

Джерела надходження води -- міський водопровід, діюча каналізація -- господарсько-побутова [96] .

4.3 Організація робочого місця

При організації робочого місця користувача ЕОМ необхідно забезпечити відповідність всіх елементів робочого місця і їх розташування ергономічним вимогам [97], характеру і особливостям трудової діяльності. Правильна поза і положення рук є досить важливим для виключення порушень в опорно-руховому апараті і виникнення синдрому постійних навантажень. Тому, вибрана оптимальна робоча поза: стопи ніг - на підлозі, стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини; зап'ястки - є зігнутий під кутом не більше 20 град., нахил голови - 15 - 20 град. щодо вертикальної площини [98]. Робоче місце, що вивчається, не може займати площу менш 6 м², а об'їм - менш 20 м³ [98]. Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер:

Розміри приміщення: площа:

S = 9 Ч 3 = 27 м².

В приміщенні, що розглядається, чотири робочих місця, таким чином необхідна площа:

Sнеобх. = 4 Ч 6 = 24 м²

Отже, приміщення у кабінеті старшої медичної сестри відповідає вимогам [99].

Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їх розташування ергономічним вимогам [97], а також характеру і особливостям трудової діяльності. Для виключення порушень в опорно-руховому апараті і виключення виникнення синдрому постійних навантажень, правильна поза і положення рук є досить важливим. Тому, вибрана оптимальна робоча поза: стопи ніг - на підлозі, стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70-90 град. до вертикальної площини; зап'ястки - є зігнутий під кутом не більше 20 град., нахил голови - 15-20 град. щодо вертикальної площини При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри:

- відстань від підлоги до сидіння крісла рівна 440 мм;

- відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

- відстань від очей до дисплея 550 мм;

- простір для ніг 770 мм;

- відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;

- відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;

- відстань від очей до документації 500 мм;

- оптимальна зона моторного поля 360 мм;

- висота робочої поверхні 800 мм;

- кут огляду документів 30^!.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20^!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60 ⁰ [99].

4.4 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силового електроустаткування і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Рід струму - змінний, напруга в мережі 220В, частота - 50 Гц, режим нейтрали живлячої мережі - трифазна чотирьох провідна мережа з заземленою нейтраллю. Клас приміщення по ступеню небезпеки поразки електричним струмом відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою [100].

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕВМ [3].

4.5 Пожежна безпека

Категорія приміщення по вибухопожежонебезпеки - В [101], вогнестійкість, що вимагається, будівлі - III [102]. Зона класу приміщення П-IIа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР44 [103].

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи:

- контроль і профілактика ізоляції;

- наявність плавких запобіжників в устаткуванні;

- блискавкозахист будівлі.

Для даного класу пожежонебезпеки зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавкозахисту [104].

Таблиця 4.5

Перелік первинних засобів пожежегасіння в приміщенні

Площа приміщення, м2	Первинні засоби пожежегасіння (тип, назва)	Кількість одиниць	Вогнегасний ефект
1	2	3	4
27	ВВК-8	3	Втрата теплоти та зниження теплового ефекту реакції, припинення доступу кисню до палаючих елементів.

З можливих елементів системи пожежного захисту, обов'язковими є первинні засоби пожежегасіння [102]. В приміщенні розташовані вогнегасники ВВК - 8.

4.6 Охорона навколишнього середовища

Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області опалюється котельною, твердим побутовим вугіллям, викиди відходів не перевищує норми, і відходи вивозяться згідно договору з ТОВ «Елвік». [24].



ВИСНОВКИ

Заробітна плата - це точка перетину інтересів багатьох: підприємства, працівника, податкової служби, соціальних фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати, як найважливішої. У зв'язку з цим важко переоцінити значення роботи бухгалтера, пов'язаної з обліком витрат на оплату праці. Вона, як правило, найбільш складна та трудомістка. Помилка у нарахуванні заробітної плати автоматично призводить до цілої серії помилок і порушень, які є найважчими за своїми наслідками. Є тільки один спосіб уникнути таких помилок-абсолютно точно знати, як проводити будь-які розрахунки, пов'язані із заробітною платою.

Питання нарахування заробітної плати, а також податкового і бухгалтерського обліку оплати праці займають особливе місце в роботі бухгалтерії кожного підприємства.

З одного боку, це пов'язано з відношенням до таких питань власне робітників, для яких заробітна плата служить основним джерелом матеріальних благ. З іншого боку, - з тією обставиною, що суми, які спрямовуються підприємством на оплату праці, так чи інакше служать мірою, що визначає надходження податків і обов'язкових зборів у бюджет і цільові фонди.

Бухгалтерський облік на підприємстві повинен забезпечувати: точний розрахунок заробітної плати кожного робітника відповідно до кількості і якості витраченої праці, що діють формами і системами його оплати, правильний підрахунок утримань із заробітної плати; контроль за дисципліною праці, використанням часу і виконанням норм виробітку робітниками, своєчасним виявленням резервів подальшого росту продуктивності праці, витратою фонду заробітної плати (фонду споживання) і т.п.; правильне нарахування і розподіл по напрямках витрат відрахувань на соціальне страхування і відрахувань у Пенсійний фонд України.

Перехід до ринкових відносин економіки України, у якій раніше панувала централізована система планування і керування, потребує переробки системи бухгалтерського обліку, звітності, контролю, аналізу, а також придбання фахових навичок і уміння робітників приймати правильні й ефективні управлінські рішення.

Основою ефективної діяльності будь-якого суб'єкта господарювання виступає чітко налагоджена система урахування і контролю. Незалежно від форми власності фірмі необхідний бухгалтерський облік як основа, що підтверджує юридичну і фінансову обґрунтованість дій фірми, її взаємодії з органами державного керування і правопорядку і дотримання встановлених норм і правил.

Ми побачили, що організація заробітної плати визначається трьома елементами: тарифною системою, нормуванням праці і формами та системами оплати праці. Тарифна система, яка є основою організації оплати праці, включає в себе тарифну сітку, тарифну ставку і тарифно-кваліфікаційні довідники.

Існують 2 форми оплати праці - погодинна і відрядна. При погодинній заробіток залежить від кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки (зарплата за одиницю часу); при відрядній - від кількості виробленої продукції і розцінок (зарплата за одиницю продукції) на неї.

Відрядна форма оплати праці має такі системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна і акордна.

Техніка підрахунку заробітної плати складається з трьох етапів: нарахування, утримання із заробітної плати та визначення зарплати до видачі на руки. При погодинній заробітній платі сума нарахованої зарплати визначається як добуток відпрацьованих нормо-годин на тарифну ставку. При відрядній сума нарахованої зарплати визначається множенням встановленої розцінки за одиницю виробітку на кількість виробів (якщо це пряма відрядна), визначається норма виробітку (якщо це відрядно-преміальна).

Нарахування заробітної плати здійснюється у розрахункових відомостях по кожному працівнику за видами (відрядно, погодинно, премії, інші нарахуванні, до яких відносяться доплати за роботу і святкові дні (вихідні дні), роботу в понад урочний час, персональні надбавки, допомога по тимчасовій непрацездатності. Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності визначаються виходячи з середнього заробітку за два попередні місяці, на основі якого обчислюється середньоденний заробіток шляхом ділення заробітку за два місяці на кількість робочих днів за цих два місяці; кількість днів хвороби і трудового стажу роботи.

Утримання із заробітної плати відображається у правій частині розрахункової відомості. До них відноситься прибутковий податок, який обчислюється виходячи з ставок прибуткового податку з доходів громадян; суми по виконавчих листах, по виконавчих написах нотаріальних контор; суми з осіб, що відбувають виправні роботи; профспілкові внески; одержаний аванс за звітний місяць; своєчасно не повернуті підзвітні суми; грошові нарахування (на нестачі товарно-матеріальних цінностей, розкрадання тощо), штрафи та інші відрахування відповідно до чинного законодавства України; відрахування до Пенсійного фонду.

Облік ведеться на пасивному рахунку 66 “Розрахунки по оплаті праці”.

Різниця між нарахованою сумою заробітної плати і утриманнями складає суму до видачі на руки для кожного робітника. Видача зарплати проводиться по платіжних відомостях у встановлені на підприємстві дні місяця на протязі 3-х днів, рахуючи отримання грошей в банку. По закінченню цього строку касир перевіряє, підсумовує видану зарплату, а проти тих, що не отримали її проставляє штамп «депоновано». На депоновані суми касир складає реєстр невиданої зарплати, які здаються в банк на розрахунковий рахунок.

Бухгалтерський облік тісно пов'язаний із багатьма категоріями економічних наук, і насамперед - із категоріями споживчого ринку - ціною, рентабельністю, прибутком, фінансовою усталеністю, ліквідністю.

Бухгалтерський облік служить першоосновою ефективної господарської діяльності.

На сьогоднішній день відсутня система при встановленні додаткових видів оплати праці (надбавок і доплат) працівникам окремих галузей бюджетної сфери і при визначенні умов оплати праці працівників бюджетних закладів (установ), яким указами Президента України наданий статус "національних".

Істотного підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери не відбулося. Упроваджені нові розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) на основі Єдиної тарифної сітки базуються на занижених показниках прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати. З огляду на занижений рівень прожиткового мінімуму і сформований рівень інфляції, рівень заробітної плати в бюджетній сфері не забезпечує виконання нею основної, відтворної функції і не відповідає гарантіям, передбаченим Законом України "Про утворення", Основами законодавства України про охорону здоров'я й Основами законодавства про культуру.



СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. №996-ХІУ // Нове діло. 2000. - №15 (34).-- 13--20 жовтня.

2. Закон України «Про оплату праці»//Голос України,№94.1995 р.

3. Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р

4. Інструкція зі статистики заробітної плати.//Галицькі контракти, №3.1997 р.

5. Постановою від 7.02.2001 року №134 «Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»

6. Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.03.2001 року №161 «Про затвердження розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників навчальних закладів, установ освіти на наукових установ» зі змінами та доповненнями від 22.10.2001 року №697

7. Наказ Міністерства праці та соціальної політики і Міністерства охорони здоров'я України від 6.04.2001 року №161/137 «Про впорядкування та затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення»

8. Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 19.04.2001 року №204 «Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій культури»

9. Податковий кодекс України, Голос України №№229-230 (4979-4980), 04.12.2010

10. Звіт про фінансові результати Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області 2010 - 2011 р.

11. Б. Нідлз та інші Принципи бухгалтерського обліку - М.: Фінанси і статистика, 1996, 496 с.

12. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. -- Житомир: ЖІТІ, 2000, 544 с.

13. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит” вищих навчальних закладів. -- 2-ге вид., перероб. і доп. -- Жито-мир: ПП „Рута”, 2002. -672с.

14. Бухгалтерський облік в Україні: Навч. посіб. нормативно-практичні мате-ріали / за ред. Р. Хом'яка. Львів - “Інтелект-Захід” 2001 р. - 728 с.

15. Бухгалтерський облік в Україні // під ред. Р.Л. Хом'яка, Львів -2002, 912 с.

16. «Вісник податкової служби України». Довідник №60 податкових пільг станом на 01.01.2012 р.

17. «Все про бухгалтерський облік» - 2000 р. - №71, №51(476)

18. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: 2001: Навч. посібник / Під ред. М.В.Кужельного. - К.:А.С.К. - 2001, 266 с.

19. Грабова Н.М., Добровский В.Н. «Бухгалтерський учет в производственных и торговых предприятиях » - 2000 г, 624 с.

20. Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. Аудит: Учебное пособие. -- 2-е изд., перераб. и доп. -- М.: ИД ФБК -- ПРЕСС, 2002.-544с.

21. Демиденко Г. П. ідр..»Защита объекта народного хозяйства от оружия массового поражения». Справочник Киев. «Вища школа» 1989, 28 с.

22. Депутат О. П. та інші «Цивільна оборона», Львів, «Афіша» 2000р., 336 с.

23. Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник.--К: КНЕУ. 2001,-- 250с.

24. Дуганов Г.В. и др. Охрана окружающей природной среды.- К.: Выща шк. 1988.- 304 с.

25. Завгородний В.П. «Бухгалтерский учет, контроль и аудит в системе управления предприятием».К., ВТОВ «А.С.К.»,1997 г , 976 с.

26. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні.-К.: А.С.К., 2002.-419 с.

27. Ефимова О.В. // Как анализировать финансовое положение предприятия. -- М.: 1994. - 351 с.

28. Ефимова О.В. // Финансовый анализ. -- М.: Бухгалтерский учет, 1996. - 415 с.

29. Івахненко В. Горбаток М., Льовочкін В. Економічний аналіз. - К.: КНЕУ, 1999. - 459 с.

30. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу.-К.: Знання Прес, 2000.-473 с.

31. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу.-К.: Знання-Прес, 2000.-310 с.

32. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту. Навчальний посібник. К: Знання-Прес, 2003. - 349 с.

33. Іващенко В,І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності. - К.: ЗАТ "ШЧЛАВА", 1999. - 468 с.

Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г., Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник/за ред..проф.А.Г.Загороднього.- Львів: «Магнолія Плюс», 2006.-428 с.

35. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств. / Навчальний посібник. - К: Видавничий дім «Скарби», 2001. - 336 с.

36. Кожанова Є. П., Отенко І. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни- X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. -208 с.

37. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 460 с.

38. Кулаковська Л.П. Основи аудиту: Курс лекцій. -- Житомир: ЖІТІ, 2000. - 362 с.

39. КулаковН. А., Мягкий В. О. «Цивільна оборона» Х.-2008 р, 312 с.

40. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту. - К.: "Каравелла"; Львів : "Новий світ -2000", 2002. - 341 с.

41. Курсом реформ -- облік 2000: Навч.-практ. посіб. -- Дніпропетровськ: ТОВ "Баланс-клуб", 2000, 256 с.

42. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік. - К.: ЦНЛ, 2003. - 468 с.

43. Лігоненко Л.О., Ситник Г.В. Управління грошовими потоками: Навч. посіб. - К.: Київ. Нац. Торг.-екон. ун-т., 2005. - 255с.

44. Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами. -- Харків: Торсінг, 2002, 296 с.

45. Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами. -- Харків: Торсінг, 2002. - 410 с.

46. Матеріали серверу http://www.istock.com.ua.

47. Мельник В.М. Основи економічного аналізу. - Ірпінь, 2000. - 319 с.

48 Мних Д.В., Буряк П.Ю, Економічний аналіз на промисловому підприємстві. - Львів: Наука, 1998. - 527 с.

49. Налоги и бухгалтерский учет 25 февраля 2002 / №4 (52) Операции с наличными В. Матвеева.

50. Налоги и бухгалтерский учет. Валютные операции.-- Фактор: №3 (69) март, 2002.

51. Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк. -- 2-ге вид., доп. -- Львів: ЛБІ НБУ, 2001. - 342 с.

52. Павлюк І.М., Бойчак О.В. Бухгалтерський облік основних господарський операцій на підприємствах і в організаціях України з 2000 року. Практично-навчальний посібник - Івано-Франк.: Вид-во ІМЕ.2000, 348 с.

53. Павлюк І.М. Основи бухгалтерського обліку на підприємствах і в організаціях України. Практично-навчальний посібник - Івано-Франківськ: Вид-во ІМЕ.2001, 179 с.

54. Попович П.Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві. - Тернопіль: Економічна думка, 1998. - 472 с.

55. Потемкина В.М. Финансы предприятий: Учебное пособие.-- Донецк: «КИТИС», 2000. - 410 с.

56. Р. Казакова. Денежные средства. Расчеты.-- К.: Новая бухгалтерия 2001. - 352 с.

57. Рудницъкий В.С. Методологія і організація аудиту. - Тернопіль: "Економічна думка", 1998. - 192 с.

58. Рященко О. Мистецтво жити без грошей // Дебет-Кредит. -№50. -2001.

59. Савич В.І, Орлова В.К Бухгалтерський облік. Навч посібник, Івано-Франкіськ, “Полум'я”, 2000, 272 с.

60. Савицкая Г.Б. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск: ООО "Новое знание", 1999. - 372 с.

61. Савченко О. Кассовые операции.-- Харьков: Фактор, 2001. - 312 с.

62. Сердюк В.Н. Бухгалтерский учет: Учебно-практическое пособие. -- 4-е изд.-- Донецк: ДонНУ, 2002. - 452 с.

63. Сопко В.В., Верхоглядова Н.І., Шило В.П., Ільіна С.Б., Брадул О.М. Організація і методика проведення аудиту: Навчально-практичний посібник. - К.: ВД „Професіонал”, 2004. - 624 с.

64. Сопко В.В. «Бухгалтерський облік» - Київ, 2000 р., 578 с.

65. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. -3-тє вид., перероб і . доп. - К.: КНЕУ, 2000, 579 с.