Облікові принципи відображення господарських операцій по нарахуванню, сплаті та подання звітності в системі бухгалтерського обліку підприємства ТОВ "А-РЕАЛ"

Ф №П-5

Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу

Ф №П-6

Наказ (розпорядження) про надання відпустки

Ф №П-7

Список про надання відпустки

Ф №П-8

Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору

Ф №П-12

Табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати

Ф №П-13,

Табель обліку використання робочого часу

Ф №П-14

Табель обліку використання робочого часу

Ф №П-15

Список осіб, які працювали у понаднормовий час

Ф №П-15

Листок обліку простоїв

Завданнями табельного обліку є: контроль за явкою на роботу та закінченням робочого дня; виявлення причин запізнень або неявки на роботу; одержання даних про фактично відпрацьований час, склад робочого часу. Для ведення обліку використання робочого часу кожному працюючому присвоюється табельний номер, який наводиться у всіх документах по обліку праці та її оплаті. У випадку звільнення (або переводу) працівника в інший цех (відділ) його колишній табельний номер не може бути присвоєний іншому та повинен залишатися вільним не менше трьох років. Табель являє собою поіменний список усіх працівників відділу, служби та іншого структурного підрозділу підприємства з відмітками проти кожного прізвища про використання робочого часу і ведеться окремо за категоріями, а в межах категорії працюючих - у порядку табельних номерів або алфавітному порядку. Табель містить відомості про відпрацьований час, понаднормові години, запізнення та неявки, причини яких шифруються умовними позначками. Значно спрощується табельний облік при реєстрації тільки відхилень від нормальної тривалості робочого дня (через хворобу, відрядження, прогули, простої, години понаднормової роботи тощо).

«Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати» (ф. №П-12 та ф. №П-13) застосовують для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці. «Табель обліку використання робочого часу» (ф. №П-14) - призначений тільки для обліку використання робочого часу працівників з твердим місячним окладом чи ставкою.

Оформлений належним чином табель обліку використання робочого часу завіряється підписами осіб, відповідальних за заповнення, і у встановлений термін передається до бухгалтерії підприємства для нарахування заробітної плати. Для забезпечення правильного нарахування заробітної плати необхідно точно обліковувати виробіток продукції або обсяг робіт, виконаних кожним працівником. Залежно від технології та організації виробництва застосовують різні системи обліку продукції або виконання робіт. Під обліком виробітку розуміють сполучення способів одержання інформації, порядку її запису і застосування форм первинних документів. Облік виробітку робітниками - відрядниками у промисловості здійснюють за типовими формами залежно від технологічного процесу виробництва, системи організації та оплати праці в роботах про виробіток, у маршрутних листах, відомостях обліку виробітку, нарядах та інших документах. Послідовне виконання обсягу робіт фіксується в індивідуальних або бригадних нарядах, які здаються до бухгалтерії, машинолічильного бюро або обчислювального центру для нарахування заробітної плати. Первинними документами про виробіток є рапорти або відомості виробітку бригади. В них зазначають прізвище, табельний номер робітника, розряд і кількість відпрацьованих годин. При розподілі бригадного заробітку враховують і коефіцієнт трудової участі кожного члена бригади.

Облік часу надурочних робіт здійснюється на основі списків осіб, які працювали в надурочний час (ф. №П-15). Списки з відміткою майстра про кількість фактично відпрацьованого понаднормового часу використовуються для запису в табель. Облік часу простоїв здійснюється на підставі листків обліку простоїв (ф. №П-16). Листки обліку простоїв з відміткою про час простоїв використовуються для запису в табель.

Ст. 59 КЗпП [2] державою встановлено нормальну тривалість робочого часу працівника в обсязі 40 годин на тиждень, а окремим категоріям працівників (учням, працівникам, зайнятим на роботі із шкідливими умовами праці тощо) встановлено скорочену тривалість робочого дня. Також законодавчо встановлено час відпочинку для робітників, вихідні та святкові дні. Так, ст. 66 КЗпП [2] працівникам надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин, яка не включається до робочого дня; ст. 67 встановлено при п'ятиденному робочому тижні два вихідних на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день; ст. 73 встановлено перелік святкових і неробочих днів (11 днів) тощо. Згідно Закону України «Про оплату праці» [7] та Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 13.01. 2004 р. №5 [38] для оцінки розміру заробітної плати найманих робітників застосовують показник фонду оплати праці.

До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з основної та додаткової оплати праці, інших заохочувальних виплат та платежів.

Фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Фонд основної заробітної плати - це нарахована винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород та премій, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Працівник підприємства також має змогу отримати матеріальну допомогу, яку згідно діючого законодавства класифікуються як підвид нецільової благодійної допомоги і відносять до категорії інших заохочувальних виплат. Її виплата повинна бути передбачена або у колективному договорі, або в трудовому договорі, або в законодавчому порядку (для робітників бюджетних установ). Для отримання допомоги працівник (або інша особа) пише заяву, на підставі якої керівник підприємства видає певний наказ (розпорядження). З метою оподаткування матеріальна та благодійна допомоги прирівняні між собою: якщо вони не перевищують встановленої межі та одержувач має право на податкову соціальну пільгу в місяці нарахування допомоги тоді податок з доходів громадян не утримується.

Діюча система законодавчих актів передбачає наступні терміни: неоподатковуваний мінімум доходів громадян; мінімальна заробітна плата; прожитковий мінімум доходів громадян, які застосовуються при утриманні зборів у фонди з працівників. Сума встановлення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян не змінилася з 1980 року, зміни суми встановленої мінімальної заробітної плати в залежності від періодів та років та прожиткового мінімуму доходів громадян в розрахунку на місяць за соціально і демографічними групами населення, які передбачаються в Законі України про державний бюджет [25,26,27,28,29] на відповідний звітний рік, представлено в таблиці 1.5 [82, с. 80-81].

Таблиця 1.5. Систематизація показників за 2007-2012 рр.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян, грн.	Мінімальна зарплата, грн.	Прожитковий мінімум доходів громадян, грн.
Дата вводу З 1.01.1980 р.	17,00		Загальний показник	Діти до 6 років	Діти від 6 до 18 років	Особи працездатні	Особи, на лікарняному
1	01.01. 2007 р.	17,00	400,00
2	01.04. 2007 р.	17,00	420,00	561,00
3	01.07. 2007 р.	17,00	440,00
4	01.10. 2007 р.	17,00	460,00	568,00
5	01.12. 2007 р.	17,00	460,00
6	01.01. 2008 р.	17,00	515,00	592,00	526,00	663,00	633,00	470,00
7	01.04. 2008 р.	17,00	525,00	605,00	538,00	678,00	647.00	481,00
8	01.07. 2008 р.	17,00	525,00	607,00	540,00	680,00	649,00	482,00
9	01.10. 2008 р.	17,00	545,00	626,00	557,00	701,00	669,00	498,00
10	01.04. 2009 р.	17,00	625,00	626,00	557,00	701,00	669,00	498,00
11	01.07. 2009 р.	17,00	630,00	626,00	557,00	701,00	669,00	498,00
12	01.10. 2009 р.	17,00	650,00	626,00	557,00	701,00	669,00	498,00
13	01.11. 2009 р.	17,00	744,00	701,00	632,00	776,00	744,00	573,00
14	01.12. 2009 р.	17,00	669,00	701,00	632,00	776,00	744,00	573,00
15	01.01. 2010 р.	17,00	869,00	825,00	735,00	901,00	869,00	695,00
16	01.04. 2010 р.	17,00	884,00	839,00	767,00	917,00	884,00	706,00
17	01.07. 2010 р.	17,00	888,00	843,00	771,00	921,00	888,00	709,00
18	01.10. 2010 р.	17,00	907,00	861,00	787,00	941,00	907,00	723,00
19	01. 12. 2010 р.	17,00	922,00	875,00	799,00	957,00	922,00	734,00
20	01.01. 2011 р.	17,00	941.00	894,00	816,00	977,00	941,00	750,00
21	01.04. 2011 р.	17,00	960,00	911,00	832,00	997,00	960,00	764,00
22	01.10. 2011 р.	17.00	985.00	934,00	853,00	1022,00	985,00	784,00
23	01 12. 2011 р.	17.00	1004.00	953,00	870,00	1042,00	1004,00	800,00
24	01.01. 2012 р.	17,00	1073,00	1017,00	893,00	1112,00	1073,00	822,00
25	01.04. 2012 р.	17,00	1094,00	1037,00	911,00	1134,00	1094,00	838,00
26	01.07.2012 р.	17,00	1102,00	1044,00	917,00	1144,00	1102,00	844,00
27	01.10. 2012 р.	17,00	1118,00	1060,00	930,00	1161,00	1118,00	856,00
28	01 12. 2012 р.	17,00	1134,00	1095,00	961,00	1197,00	1134,00	884,00

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань із нарахованої заробітної плати. Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства з персоналом використовується журнал-ордер №5, 5а та відомість 5.1 [64].

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05. 2003 року №889-ІV [18] передбачено утримання податку з доходів фізичних осіб, яке здійснюється з урахуванням суми податкової соціальної пільги, розміри якої представлено в таблиці 1.6 [64, с. 81-82].

Таблиця 1.6. Сума податкової соціальної пільги (ПСП)

Сума податкової соціальної пільги (ПСП), її розміри при мінімальній зарплаті	Граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП, грн.	Мінімальній зарплаті - 100%	Мінімальній зарплаті - 150%	Мінімальній зарплаті у - 200%
У 2004 році - 205,00 грн.	30%	540,00	61,50	92,25	123,00
У 2005 році - 262,00 рн.	50%	630,00	131,00	196,50	262,00
У 2006 році - 350,00 грн.	50%	680,00	175,00	262,50	350,00
У 2007 році - 400,00 грн.	50%	740,00	200,00	300,00	400,00
У 2008 році - 515,00 грн.	50%	890,00	257,50	386,25	515,00
У 2009 році - 605,00 грн.	50%	940,00	302,50	453,75	605,00
У 2010 році - 669,00 грн.	50%		334,50	501,75	669,00
У 2011 році - 1320 грн.	50%	941,00	470,50	705,75	941,00
У 2012 році - 1500 грн.	50%	1500,00	536,50	804,75	1073,00

Зведені показники нарахувань на фонд оплати праці та утримань із заробітної плати працівників обов`язкових внесків за пенсійним та іншими видами соціального страхування, наведено в таблиці 1.7 [64, с. 82].

Таблиця 1.7. Нарахування на ФОП та утримання обов`язкових внесків із заробітної плати працівників

№ п\п	Види нарахувань	Нарахування на ФОП	Утримання з працівників
1	За пенсійним забезпеченням	33,2%	2%, 4%
2	За соціальним страхуванням ТВП	1,4%	1%
3	За соціальним страхуванням на випадок безробіття	1,6%	0,6%
4	За соціальним страхуванням від НВнВ та ПЗ	по встановленому тарифу	0,00

Типові форми по обліку розрахунків з робітниками та службовцями по заробітній платі, затверджені наказом Міністерства статистики України від 22.05.1996 р. №144 «Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі», які наведено в таблиці 1.8 [64, с. 83].

Таблиця 1.8. Типові форми первинної документації

Облік нарахування та виплати заробітної плати працівникам підприємства
ТФ №П-49	Розрахунково-платіжна відомість
ТФ №П-50	Розрахункова відомість
ТФ №П-51	Розрахункова відомість
ТФ №П-52	Розрахунок заробітної плати
ТФ №П-53	Платіжна відомість
ТФ №П-54	Особовий рахунок
ТФ №П-54а	Особовий рахунок
ТФ №П-55	Накопичувальна картка виробітку і заробітної плати
ТФ №П-56	Накопичувальна картка обліку заробітної плати

У відповідності до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 13.01. 2004 р. №5 [38] витрати на оплату праці складаються з:

Ш основної заробітної плати;

Ш додаткової заробітної плати;

Ш інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Для розрахунку та видачі заробітної плати і пенсії всіх категоріях працюючих застосовується «Розрахунково-платіжна відомість» (ф. №П-49), яка складається на основі даних «Особового рахунку». Для розрахунку заробітної плати і пенсії всім категоріям працюючих застосовується «Розрахункова відомість» (ф. №П-50, №П-51). Для обліку видачі заробітної плати і пенсії застосовується «Платіжна відомість» (ф. №П-53). Особовий рахунок (ф. №П-54 і П-54а) застосовується для відрахування відомостей про заробітну плату за попередні періоди та пенсії. Форма П-54 застосовується для запису всіх видів нарахувань та утримань із заробітної плати на підставі первинних документів по обліку виробітку та виконаних робіт, відпрацьованого часу і документів на різні види оплат. Форма №П-54а застосовується при обробці облікових даних за допомогою засобів обчислювальної техніки і вміщує тільки умовно-постійні реквізити про працівника. Дані по розрахунку заробітної плати вводяться щомісячно в особовий рахунок у вигляді машинограми. Первинні документи по обліку виробітку та заробітної плати здаються для перевірки та наступних розрахунків за встановленим графіком в розрахунковий відділ бухгалтерії (обчислювальний центр, станцію або бюро). За роботу в першій половині місяця працюючим, як правило, видається аванс, а кінцевий результат розрахунку заробітної плати проводиться при виплаті заробітної плати за другу половину місяця.

Розрахунок заробітної плати працівників з відрядною оплатою праці за весь розрахунковий період проводиться на підставі первинних документів за обліком виробітку заробітної плати, доплат за надурочні години роботи, нарахування премій та інші, а також шляхом підрахунку різного роду утримань та визначення суми, яка належить видачі на руки. Розрахунок заробітної плати працівників з погодинною оплатою праці проводиться на підставі обліку фактично відпрацьованого часу, доплат за надурочні часи роботи, нарахування премій та інші, а також шляхом підрахунку іншого роду утримань та визначення суми, яка належить до видачі на руки.

Розрахунки по заробітній платі з працюючими можуть проводитися по одному з наступних варіантів:

Ш по розрахунково-платіжній відомості, яка одночасно використовується для видачі по ній заробітної плати, яка належить працюючому (типова форма №П-49). Дані про аванс, який виплачується, про суми утримання податків, які обчислюються по заробітній платі минулого місяця, ці повідомлення містяться в особовому рахунку (ф. №П-54) та інші утримання записуються протягом місяця у відкриту на поточний місяць розрахунково-платіжну відомість. При наявності великої кількості первинних документів по обліку виробітку працівників, підрахунок відрядного заробітку здійснюється за допомогою накопичувальної картки обліку виробітку та заробітної плати (типова форма №П-55) або накопичувальної картки обліку заробітної плати (типова форма №П-56);

Ш по розрахунковій відомості (типова форма №П-50) та окремій платіжній відомості (типова форма №П-53), по якій проводиться виплата заробітної плати. При наявності великої кількості первинних документів за обліком виробітку, підрахунок заробітку, також як і в попередньому варіанті, виконується в накопичувальній картці (типова форма №П-55 або №П-56);

Ш за спеціальними аркушами розрахунку заробітної плати (типова форма №П-52), які виписуються для кожного працюючого на розрахунковий період. Записи розрахунків по заробітній платі виконуються під копірку в двох примірниках. Зворотна сторона другого примірника форми розрахунку по заробітній платі може бути використана для розрахунку сум, які належать за відпустку. Суми до видачі переносяться з форми розрахунку по заробітній платі в платіжну відомість (типова форма №П-53).

Видача авансу за роботу в першій половині місяця при всіх варіантах здійснюється за платіжною відомістю (№П-53). Для щоденного обліку об'єму робіт, виконаних бригадою або окремими робітниками використовується «Накопичувальна картка виробітку і заробітної плати» (ф. №П-55).

Законом України «Про відпустки» від 15.11. 1996 р. №504/96-ВР [8] установлюються такі види відпусток:

· щорічні основна (тривалістю не менше як 24 календарні дні за відпрацьований календарний рік) і додаткова відпустки;

· додаткова відпустка у зв'язку з навчанням;

· творча відпустка;

· соціальна відпустка;

· відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

· відпустка по догляду за дитиною по досягненні нею трирічного віку;

· додаткова відпустка робітникам, які мають дітей;

· відпустка без збереження заробітної плати.

Для розрахунку сум відпускних виплат працівникам використовується середня заробітна плата, що визначається відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом державного комітету статистики України від 13.01. 2004 р. №5 [38] (зі змінами та доповненнями).

Розрахунок відпускних здійснюється за формулою:

В = З/(Д_р - СН_дн - Н_дн) К_дн, (1.1)

де В - відпускні; З - сумарний заробіток працівника за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період; Д_р - відповідна кількість календарних днів року чи меншого фактично відпрацьованого періоду; СН_дн - кількість святкових і неробочих днів, установлених законодавством; Н_дн - кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому тижні, а також кількість календарних днів перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати або із частковим її збереженням; К_дн - число календарних днів наданої працівнику відпустки.

При нарахуванні інших виплат і платежів, що носять разовий характер підприємство враховує вимоги «Порядку визначення розміру допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю і у зв'язку з вагітністю та пологами особам, які мають постійно вирахуваний доход, і особам, дохід яких може постійно бути нарахований лише за результатами роботи за рік», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05. 2001 р. №439 [65], та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09. 2001 р. №1266 [56], а також Порядку розрахунку середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02. 1995 р. №100 [61].

Допомога в разі тимчасової непрацездатності надається із першого дня втрати непрацездатності і до її відновлення або встановлення групи інвалідності. Вона виплачується при хворобі, каліцтву, тимчасовому переведенні на іншу роботу у зв'язку із захворюванням, при догляді за хворим членом сім'ї, карантині, санаторно-курортному лікуванні і протезуванні.

Розрахунок середньої заробітної плати здійснюється виходячи із виплат за два останні календарні місяці роботи, які передують події, з якою пов'язана виплата. За умови того, що працівник протягом двох останніх місяців не працював, середня заробітна плата розраховується виходячи із виплат за попередні два місяці роботи, а якщо і за цей період робітник не мав заробітку, розрахунок здійснюється виходячи зі встановленої йому тарифної ставки або посадового окладу.

При нарахуванні виплат, що вираховуються виходячи із середньої заробітної плати за два календарних місяця роботи вона розраховується за формулою:

В = З / К_дн КР_дн, (1.2)

де В-сума виплат із розрахунку середньої заробітної плати за два місяці; К_дн - кількість відпрацьованих робочих (календарних) днів (годин); КР_дн - кількість робочих (календарних) днів/годин, які повинні бути оплачені по середньому заробітку.

Виплата допомоги під час відпустки по вагітності та пологах здійснюється за рахунок коштів відрахувань на державне соціальне страхування на підставі лікарняного листка, виданого жінці. Порядок розрахунку середньої заробітної плати для нарахування такої допомоги визначено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09. 2001 р. №1266 [56]. Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням» від 18.01. 2001 р. №2240-ІІІ [22] встановлено, що такі виплати здійснюються у розмірі 100% від середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу (стажу роботи). Підставою для нарахування допомоги у разі тимчасової непрацездатності є листок непрацездатності, який видається лікувальним закладом. Для визначення суми допомоги за основу береться середня заробітна плата (дохід) робітника (розрахована за вищенаведеним Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням) за останні 6 календарних місяців, які передують місяцю, в якому настав страховий випадок. При чому в розрахунок середньої заробітної плати включається заробітна плата в межах максимального розміру, з якого сплачуються внески по обов'язковому державному соціальному страхуванню.

Для розрахунку страхових виплат застосовується середньоденна заробітна плата. Середньоденна заробітна плата (доход) розраховується шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої проводилась сплата страхових внесків, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Оплата перших п'яти днів непрацездатності внаслідок хвороби або травми, не пов'язаної із нещасним випадком на виробництво, здійснюється за рахунок коштів роботодавця. За весь наступний період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, допомога виплачується за рахунок фонду державного соціального страхування.

Розмір допомоги по непрацездатності, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням» від 18.01. 2001 р. №2240-ІІІ [22], виплачується в залежності від страхового стажу робітника (страховий стаж - загальний стаж роботи робітником за умови сплати ним або за нього страхових внесків):

§ 60% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

§ 80% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти років до восьми років;

§ 100% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.

Сума страхових виплат та оплати перших п'яти днів розраховується шляхом добутку денної заробітної плати (з урахуванням страхового стажу) до кількості днів, які підлягають оплаті. Розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності проводиться на зворотному боку листка непрацездатності.

Документи, які створюються підприємством по нарахуванню та утриманню податків, зборів, обов`язкових платежів, платником яких є підприємство можна поділити наступним чином:

- документи та розрахунки створені на підприємстві, які є підставою для здійснення бухгалтерських проведень по видах податків, зборів, обов'язкових платежів, а також є основою для складання податкових звітів;

- документи, отримані від ДПІ (повідомлення).

В системі обліку всі бухгалтерські документи, які стосуються податків проходять перевірку та опрацювання за такими етапами, рис. 1.6

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.6 Етапи опрацювання документів

Рух документів, які супроводжують господарські операції здійснюється за визначеним та затвердженим підприємством графіком документообігу.

Бухгалтерські проведення з обліку нарахування та виплати заробітної плати наведені у табл. 1.9.

Таблиця 1.9. Кореспонденція рахунків із обліку нарахування та виплати заробітної плати

№ п\п	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Нарахована заробітна плата:	23,91,92,93	661
2.	Утримана сума податку на доходи фізичних осіб	661	641
3.	Утримана сума до Пенсійного фонду	661	651
4. 5.	Утримана сума до фонду соціального страхування на 6. випадок тимчасової непрацездатності	661	652
7.	Утримана сума до фонду зайнятості	661	653
8.	Нараховані відрахування до Пенсійного фонду (33,2%)	23,91,92,93	651
9. 10.	Нараховані відрахування до фонду соціального страхування (1,4%)	23,91,92,93	652
11. 12.	Нараховані відрахування до фонду зайнятості (1,6%)	23,91,92,93	653
13. 14.	Нараховані відрахування до фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві (1,07%)	23,91,92,93	656
15.	Видана заробітна плата персоналу	661	301

Крім ФОП для нарахування внесків до Пенсійного фонду України, у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 22.10. 1998 р. №208-ХІУ [13] введені додаткові об'єкти сплати збору на пенсійне страхування:

а) для юридичних І фізичних осіб, які здійснюють операції по купівлі-продажу валют - 1% від об'єкта оподаткування (вартості придбаної валюти, перерахованої у гривні за курсом НБУ на день придбання);

б) для суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінних каменів - 5% від вартості реалізованих ювелірних виробів;

в) для юридичних і фізичних осіб при відчуженні легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, і автомобілів, які переходять у порядку власності спадкоємцям за законом) - 3% від вартості придбаних автомобілів;

г) з продажу вироблених та вартості імпортованих тютюнових виробів - 5% з продажної вартості вироблених (митної вартості імпортованих) виробів (без ПДВ);

д) з продажу нерухомого майна - 1% від вартості майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу;

е) з надання послуг стільникового зв'язку - 6% від вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору.

Збір на пенсійне забезпечення по операціях купівлі-продажу валют платники сплачують в такому порядку. Уповноважені банки та їх клієнти разом із заявкою на придбання іноземної валюти подають платіжне доручення на перерахування органам Пенсійного фонду сум збору, визначеного за ставкою 1% від суми валюти, яка придбавається. При цьому банк сплачує зазначений збір у гривнях із суми, витраченої на покупку валюти для власних потребі для здійснення готівкових обмінних операцій.

Збір, який сплачується фізичними особами на пенсійне забезпечення при купівлі-продажу валют, перераховується уповноваженими банками на рахунки органів Пенсійного фонду, в яких ці банки зареєстровані як платники збору, в розмірі 1% обсягу продажу іноземної валюти, обчисленої за курсом продажу (без урахування суми збору).

У такому самому порядку здійснюється перерахування збору до Пенсійного фонду суб'єктами підприємницької діяльності з операцій по продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінних каменів у розмірі 5% від вартості реалізованих ювелірних виробів. Для визначення суми збору, що підлягає перерахуванню до Пенсійного фонду, ведеться окремий облік продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінних каменів.

Платники збору на пенсійне забезпечення з операцій по відчуженню легкових автомобілів є підприємства всіх форм власності, а також фізичні особи, які придбавають права власності шляхом: придбання автомобілів, у тому числі у виробників або торгових підприємств (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); обміну; дарування (безоплатної передачі); спадкування (крім випадків спадкування легкового автомобіля за законом). Збір на пенсійне забезпечення (у розмірі 3% вартості придбаного автомобіля) визначається за договорами купівлі-продажу, довідок-розрахунків торговельних підприємств, договорів обміну, довідок митних органів, актів експертної оцінки вартості автомобіля та інших документів, що підтверджують цю вартість. Органи Державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкового автомобіля тільки за умови сплати збору на пенсійне забезпечення, підтвердженого відповідним документом. Кошти зазначеного збору перераховуються на рахунки місцевих органів Пенсійного фонду за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Первинні документи по господарських операціях є підставою для здійснення обліку.

1.3 Бухгалтерський та податковий облік розрахунків за ЄСВ

На кожному підприємстві складається графік документообігу - це рух бухгалтерських документів від моменту їх складання або одержання від інших підприємств до передачі в архів.

Окремим розділом графіку документообігу підприємства виступає графік документообігу податків, зборів, платежів, де визначаються відповідальні за нарахування, дотримання строків сплати податків, подання звітності, руху документів, які є підставою для їх нарахування, ведення податкового обліку та податкових регістрів, показники яких є основою для складання податкової звітності по всіх видах податків та податкових платежів, що сплачує підприємство.

Рух первинних документів в бухгалтерському обліку (створення або отримання від інших підприємств, установ, прийняття для проведення в обліку, передача в архів підприємства - документообіг) регламентується графіком, який створюється під керівництвом головного бухгалтера та затверджується наказом керівника підприємства, з метою прискорення облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня механізації та автоматизації облікової роботи, та проведення оптимізації сплати податків.

Відповідальність за дотримання графіку документообігу, а також відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, своєчасну передачу їх для відображення в бухгалтерському обліку і звітності, за достовірність даних, які є в документах несуть особи, які склали та підписали ці документи [71, с. 23].

Схематично бухгалтерський облік розрахункових операцій по податках, зборах та обов`язкових платежах зображено на рис. 1.7 [92, с. 71].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.7 Обліковий процес зобов`язань по ЄСВ

Організація обліку розрахунків за податками, платежами та по страхуванню має свої особливості. Основними завданнями обліку розрахунків за податками, платежами та по страхуванню є:

o забезпечення правильного та своєчасного нарахування податків;

o визначення та використання синтетичних рахунків, аналітичних рахунків, субрахунків в обліку підприємства;

o вибір облікових регістрів та відображення їх даних щодо податків, зборів, обов`язкових платежів в звітності підприємства.

Порядок нарахування та сплати загальнодержавних зборів регулюється відповідними законодавчими актами, а тому кожне підприємство має справу зі сплатою платежів до Фондів державного соціального страхування з моменту свого створення.

Основними завданнями обліку праці і заробітної плати є забезпечення контролю за кількісним складом працівників, використанням норм виробітку, ведення розрахунків з працівниками підприємства по оплаті праці, з бюджетом та позабюджетними фондами по утриманих податках, зборах та складанням звітності [97, с. 97].

Представимо обліковий процес операцій підприємства по нарахуванню та виплаті заробітної плати працівникам підприємства, рис. 1.8.

Для правильного нарахування, своєчасного звітування по зборах до державного соціального страхування необхідно знати:

Ш об`єкт оподаткування;

Ш ставку обчислення податків;

Ш джерело їх сплати;

Ш встановлений строк податків для підприємства;

Ш пільги, якими може користуватися підприємство;

Ш термін подання встановленої форми звітності та порядок її складання.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.8 Операції по нарахуванню заробітної плати

Нарахування заробітної нерозривно пов`язане з нарахуванням сум до загальнообов`язкових фондів державного соціального страхування:

Ш розрахунки з ПФУ;

Ш розрахунки з ФССТВП;

Ш розрахунки з ФССБ;

Ш розрахунки з ФССНВВ ПЗ.

У відповідності до Плану рахунків [45] та Інструкції про застосування Плану рахунків [37] передбачені рахунки обліку розрахунків з Фондами соціального страхування. На синтетичному рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» ведеться облік розрахунків за зборами на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, страхуванням майна та за іншими розрахунками за страхуванням, які стосуються господарської діяльності підприємства та його персоналу. За кредитом рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» відображаються нараховані зобов'язання за видами страхування, за дебетом - погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві, відповідно з вимогами діючого законодавства, таблиця 1.10.

Таблиця 1.10

65 «Розрахунки за страхуванням»
Дебет	Кредит
	Сальдо на початок звітного періоду
погашення заборгованості та витрачання коштів страхування	нараховані зобов'язання за страхуванням, а також одержані за страхування кошти
Оборот за звітний період	Оборот за звітний період
	Сальдо на кінець звітного періоду

Рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» має субрахунки:

Ш рахунок 651 «За пенсійним забезпеченням», який призначено для обліку розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов'язкове державне пенсійне страхування;

Ш рахунок 652 «За соціальним страхуванням», який призначено для обліку розрахунків з Фондом соціального страхування України за збором на обов'язкове соціальне страхування;

Ш рахунок 653 «За страхуванням на випадок безробіття», який призначено для обліку розрахунків з Державним бюджетом України за збором на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

Ш рахунок 654 «За індивідуальним страхуванням», який призначено для обліку розрахунків зі страховими організаціями по індивідуальному страхуванню персоналу підприємства, за їх письмовими дорученнями, у разі добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати страхових внесків за договорами та по обов'язковому страхуванню, що встановлюється законодавством;

Ш рахунок 655 «За страхуванням майна», який призначено для обліку розрахунків за страхуванням майна підприємства та майна працівників підприємства. Такі страхові платежі підлягають перерахуванню страховим організаціях;

Ш рахунок 656 «За страхуванням від нещасних випадків на виробництві», який призначено для обліку розрахунків за страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Такі страхові платежі підлягають перерахуванню в Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві.

Аналітичний облік ведеться за кожним видом зборів і відрахувань, по страховиках та окремих договорах страхування, та кожному працівнику підприємства. Організація обліку по розрахунках за страхуванням [31, 36] будується за видами внесків та по кожному виду окремо за внесками, які сплачує підприємство та окремо за внесками до кожного з визначених фондів, які утримані з працівників підприємства, таблиця 1.11.

Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:

– суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

– філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади; фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу;

– фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно із цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо.

Таблиця 1.11. Взаємозв`язок рахунків обліку внесків за страхуванням

Синтетичний рахунок	Аналітичний рахунок	Субрахунки
65 «Розрахунки за страхуванням»	651 «За пенсійним страхуванням»	651.1 ПФУ з ФОП підприємства
		651.2 ПФУ з працівників підприємства
651.2 ПФУ з працівників підприємства	651.2.1 внески з Іванової А.А. 651.2.2 внески з Кірпанового І В. 651.2.3 внески з Широкого І.Д. і т.д.
	652 «За соціальним страхуванням»	652.1 ФССТВП з ФОП підприємства
		652.2 ФССТВП з працівників підприємства
652.2 ФССТВП з працівників підприємства	652.2.1 внески з Іванової А.А. 652.2.2 внески з Кірпанового І В. 652.2.3 внески з Широкого І.Д. і т.д.
	653 «За страхуванням на випадок безробіття»	653.1 ФССБ з ФОП підприємства
		653.2 ФССБ з працівників підприємства
653.2 ФССБ з працівників підприємства	653.2.1 внески з Іванової А.А. 653.2.2 внески з Кірпанового І В. 653.2.3 внески з Широкого І.Д. і т.д.
	654 «За індивідуальним страхуванням»	За видами страхування
	655 «За страхуванням майна»	За видами страхування
	656 За страхуванням від нещасних випадків на виробництві	656 За страхуванням від нещасних випадків на виробництві

Об'єктом обкладання, збором є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», а також винагороди, які виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру. Для платників збору, які мають найманих працівників, але не здійснюють витрат на оплату їх праці, - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток визначеного законом мінімального розміру заробітної плати на кількість працівників такого платника збору, на яких здійснюється нарахування заробітної плати. На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставка збору в розмірі 33,2% від об'єкта оподаткування. Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4% від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 33,2% від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства.

Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50% загальної чисельності працюючих, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається за ставкою 4% від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств;

Для фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) ставка нарахувань встановлена в розмірі 33,2%, утримань - в розмірі 2% від об'єкта оподаткування.

Збір на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується незалежно від отриманих коштів в установах банків на оплату праці до 20 числа місяця наступного за звітним місяцем.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами.

Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках:

1) для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

2) для найманих працівників - до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

3) для застрахованих осіб - до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду.

Днем сплати страхових внесків вважається день отримання коштів на зарплату:

– у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду;

– у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду.

Установлено розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

· для роботодавців - 1,4% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» (108/95-ВР) [7], та підлягають включенню до бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб;

· для найманих працівників - 0,5% від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян., якщо сукупний дохід працівника не перевищує встановленого законом прожиткового мінімуму, та 1% - якщо сукупний дохід працівника перевищує прожитковий мінімум.

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03. 2000 р. №1533 [21] - платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є: роботодавці; наймані працівники.

Не підлягають страхуванню на випадок безробіття особи:

– працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію;

– іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Установлено розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття:

· для роботодавців - 1,6% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

· для найманих працівників - 0,6% суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Страхові внески сплачуються один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Розрахунки за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності здійснюються на підставі Закону України «Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09. 1999 р. №1105-ХІУ [20] та Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.01 р. №2272-ІІІ [24]. Завданнями страхування від нещасного випадку є:

? проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

? відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

? відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності встановлені від класу професійного ризику у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Розміри страхових внесків залежать від класу професійного ризику виробництва, приклади який представлено в таблиці 1.12 [77, с. 261].

Для бюджетних установ та організацій, які фінансуються або дотуються з бюджету, страхові тарифи встановлюються в розмірі 0,2 відсотка від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» [7], які підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Для підприємств і організацій, створених громадськими організаціями інвалідів, страхові тарифи встановлюються в розмірі 50 відсотків страхових тарифів.

Добровільно застрахована фізична особа сплачує внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а якщо ця особа є інвалідом, - у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску.

Таблиця 1.12. Страхові тарифи на страхування від нещасного випадку на виробництві (витяг)

№ п\п	Клас професійного ризику виробництва	Страховий тариф у відсотках до фактичних витрат на оплату праці	Клас професійного ризику виробництва	Страховий тариф у відсотках до фактичних витрат на оплату праці	Клас професійного ризику виробництва	Страховий тариф у відсотках до фактичних витрат на оплату праці
1	1	0,66	16	0,94	31	1,51
2	2	0,67	17	0,96	32	1,55
3	3	0,68	18	1,03	33	1,56
4	4	0,69	19	1,06	34	1,67
5	8	0,75	23	1,16	38	1,86
6	11	0,80	26	1,29	41	1,90
7	15	0,90	30	1,50	45	2,01

Державою встановлюються і кожного року змінюється максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, граничної суми заробітної плати, на які відповідно до законодавства нараховуються страхові внески до Фондів. Кабінетом Міністрів України встановлюється максимальний розмір сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати), з якої сплачуються страхові збори в загальнообов`язкові державні соціальні фонди, розмір якого становить 15 розмірів прожиткового мінімуму доходу громадян, встановленого для працюючих осіб на Україні.

Законодавство України передбачає максимальний розмір заробітної плати працівників, з якої сплачуються страхові внески в 2002-2012 роках, згруповано в таблиці 1.13 [82, с. 83].

Таблиця 1.13. Максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески

№ періодів	Термін дії, роки	Прожитковий мінімум	Кількість	Максимальна сума, грн..
1	01.05. 2002 - 31.05. 2003	146	15	2200,00
2	01.06. 2003 - 31.12. 2004	177	15	2660,00
3	01.01. 2005 - 31.12. 2005	273	15	4100,00
4	01.01. 2006 - 31.03. 2006	322	15	4830,00
5	01.04. 2006 - 30.09. 2006	330	15	4960,00
6	01.10. 2006 - 31.12. 2006	336	15	5050,00
7	01.01. 2007 - 31.03. 2007	525	15	7875,00
8	01.04. 2007 - 33.06. 2007	561	15	8415,00
9	01.07. 2007 - 30.09. 2007	561	15	8415,00
10	01.10. 2007 - 31.12. 2007	568	15	8520,00
11	01.01. 2008 - 31.03. 2008	633	15	9495,00
12	01.04. 2008 - 30.06. 2008	647	15	9705,00
13	01.07. 2008 - 30.09. 2008	649	15	9735,00
14	01.10. 2008 - 31.12. 2008	669	15	10035,00
15	01.01. 2009 - 31.12. 2009	669	15	10035,00
16	01.01. 2010 - 31.12. 2010		15	12375,00 грн.
17	01.01.2011 - 31.03. 2011		15	14115,00 грн.
18	01.04. 2011 - 30.09. 2011		15	14400,00 грн.
19	01.10. 2011 - 31.11. 2011		15	14775,00 грн.
20	01.12. 2011 - 31.12. 2011		15	15060,00 грн.
21	01.01.2012 - 31.03. 2012		15	16095,00 грн.

З метою подальшого використання в роботі узагальнена інформація по внесках до загальнообов`язкових державних соціальних фондів в таблиці 1.14.

Таблиця1.14. Узагальнююча таблиця по ФДСС

Суб'єктами

Подобные документы

• Відображення обліку операцій в банках на рахунках бухгалтерського обліку

  Облік операцій на рахунках банку як об’єкт бухгалтерського обліку. Законодавчо-нормативне забезпечення ведення обліку операцій. Розробка аналітичних рахунків. Порядок відкриття поточного рахунку. Облік грошових коштів на спеціальних рахунках банку.
  
  курсовая работа [89,2 K], добавлен 22.02.2015
  

• Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками

  Методологічні вимоги до формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про зобов'язання, порядок їх визнання. Документування господарських операцій за розрахунками з постачальниками та підрядниками, їх відображення на рахунках.
  
  реферат [2,4 M], добавлен 22.01.2011
  

• Організація та методика обліку основних засобів, капіталу, доходів та витрат підприємства, на прикладі "ПКП Євразія"

  Організаційно-правова характеристика підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Організація та вимоги до первинного обліку. Аналітичний та синтетичний облік господарських операцій підприємства. Облік активів.
  
  курсовая работа [117,8 K], добавлен 22.12.2008
  

• Облікові процедури відображення господарських операцій щодо витрат діяльності Лютенського споживчого товариства Гадяцького району Полтавської області

  Економічний зміст та класифікація витрат діяльності підприємства. Нормативно-інформаційне забезпечення обліку витрат. Синтетичний та аналітичний облік діяльності. Проект автоматизації обліку витрат діяльності. Методологія бухгалтерського обліку.
  
  дипломная работа [313,6 K], добавлен 11.07.2013
  

• Організація обліку на підприємствах малого бізнесу

  Застосування простої форми бухгалтерського обліку малими підприємствами з незначним документообігом (кількістю господарських операцій), їх відображення за спрощеною формою з використанням регістрів обліку майна підприємства. Ведення журналу обліку.
  
  курсовая работа [33,6 K], добавлен 07.05.2009
  

• Основи бухгалтерського обліку

  Сутність, функції, мета та особливості бухгалтерського обліку. Предмет та об'єкти бухгалтерського обліку. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Метод бухгалтерського обліку. Синтетичний та аналітичний облік, облікові регістри.
  
  книга [63,2 K], добавлен 09.10.2008
  

• Організація та методика обліку основних засобів, капіталу, доходів та витрат підприємства, організації, установи на прикладі ПСП "Маяк"

  Організаційно-правова характеристика підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Вимоги до первинного обліку. Аналітичний і синтетичний облік операцій. Склад та порядок формування фінансових звітів підприємства.
  
  курсовая работа [108,7 K], добавлен 22.12.2008
  

• Форми бухгалтерського обліку

  Дослідження основних форм бухгалтерського обліку та історія їх розвитку. особливості меморіально-ордерної та журнально-ордерної, спрощеної та автоматизованої форми обліку. Відображення господарських операцій на кореспондентських, синтетичних рахунках.
  
  курсовая работа [56,0 K], добавлен 07.12.2009
  

• Бухгалтерський облік операцій з борговими цінними паперами

  Економічні та юридичні характеристики боргових цінних паперів. Особливості забезпечення достовірної їх оцінки. Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з борговими цінними паперами та їх відображення в фінансовій звітності.
  
  реферат [12,9 K], добавлен 12.03.2015
  

• Облік основних засобів

  Основні засоби як об’єкт обліку. Економічна сутність основних засобів їх класифікація, оцінка, нормативно-правове забезпечення. Міжнародний досвід обліку руху основних засобів. Відображення операцій вибуття на рахунках і регістрах бухгалтерського обліку.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.03.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам