0,14

0,15

5

Чиста рентабельність реалізованої продукції ,%

0,10

0,11

Відповідно до результатів таблиці 2.7 можемо зробити наступні висновки: підприємство є досить рентабельним, тобто порівняно ефективно працює та використовує свої ресурси. Всі показники рентабельності позитивні, що є дуже добре. Спостерігається незначна тенденція їх покращення. Збільшення показника операційної рентабельності свідчить про збільшення доходів від операційної діяльності. Ріст показника валової рентабельності свідчить про покращення ефективності виробничої діяльності, а також про ефективність політики ціноутворення в 2007 році. Чиста рентабельність продажу є задовільною, тобто товариство отримує прибуток від продажу. Рентабельність власного капіталу зростає, тобто дохід від кожної інвестованої власниками капіталу гривні зростає.

Для оцінки рівня ділової активності використовують різні показники оборотності. Ці показники мають важливе значення для оцінки фінансового положення підприємства, оскільки швидкість обігу засобів спричиняє безпосередній вплив на платоспроможність фірми, а також може відображати підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми.

Ресурсовіддача або коефіцієнт обіговості активів:

(2.15)

2007 р. К об. а = 1404,4 / 6265,5 = 0,22

2008 р. К об. а = 1989,0 / 8105,7 = 0,25

2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

(2.16)

2007 р. К об дз = 11462,4 / 178,63 = 57,72

2008 р. К об дз = 17010,6 / 198,65 = 85,63

3. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:

(2.17)

2007 р. К об кз = 9596,6 / 1736,8 = 5,21

2008 р. К об кз = 15330,8 / 1844,3 = 8,31

4. Коефіцієнт оборотності запасів:

(2.18)

2007 р. К об з = 9596,6 / 36 47,41 = 2,68

2008 р. К об з = 1533,08 / 3667,35 = 4,25

5. Коефіцієнт оборотності основних засобів або фондовіддача:

(2.19)

2007 р. К осн з = 9596,6 / 2476,8 = 3,87

2008 р. К осн з = 15330,8 / 2587,9 = 5,92

Доцільно також провести розрахунки тривалості обороту дебіторської та кредиторської заборгованості, активів та запасів, що дасть можливість більш повно розкрити стан ділової активності підприємства. Розраховуються ці показники шляхом відношення кількості днів в періоді (360 днів) до відповідного коефіцієнта оборотності.

Розраховані показники ділової активності фірми «Руада» зведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Оцінка ділової активності підприємства

Показники	Роки	Зміни	Темп росту, %
	2007	2008
Коефіцієнт оборотності активів	0,22	0,25	0,03	1,13
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	57,72	85,63	27,91	1,48
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	5,21	8,31	3,10	1,59
Коефіцієнт оборотності запасів	2,68	4,25	1,57	1,58
Фондовіддача	3,87	5,92	2,05	1,52
Період обороту дебіторської заборгованості	6,23	4,20	-2,03	0,67
Період обороту активів	1636,36	1440,0	-196,4	0,88
Період обороту кредиторської заборгованості	69,23	43,32	-25,91	0,62
Період обороту запасів	135,34	84,71	-50,63	0,62

За результатами розрахунків бачимо, що кожна грошова одиниця активів принесла 0,22 грн. реалізованих послуг у 2007 р. при тривалості обороту активів 1636,36 днів, та 0,25 грн. у 2008 р. при тривалості обороту 1440,0 днів, що є дуже позитивним значеннями. Позитивним моментом є зростання оборотності активів та відповідне зменшення періоду обороту на 196,4 дні. Настільки низьке значення коефіцієнту оборотності активів пояснюється важкою структурою активів.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості на початок періоду склав 57,72 і до кінця періоду зріс на 1,48%, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості має тенденцію зростання. Він склав у 2007 році 5,21 та 8,31 у 2008 році. Темп росту склав 159 %. Слід відмітити, що кредиторська заборгованість обертається дещо повільніше за дебіторську заборгованість. Збереження такої тенденції є негативним.

Запаси підприємства за 84 дні перетворюються в реалізовану продукцію Коефіцієнт оборотності запасів складав 2,68 у 2007 році, і до кінця 2008 року збільшився до 4,25. В цілому ділову активність фірми можна охарактеризувати як задовільну, і таку, що позитивно впливає на платоспроможність підприємства.

РОЗДІЛ 3. Облік операцій з оплати праці на підприємстві

Заробітна плата - частина національного доходу, яка призначена для особистої потреби робітників та службовців. Заробітна плата - є одним з елементів виробничих витрат підприємства.

Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати. [9]

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. [9]

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Виділяють наступні види заробітної плати:

· основну,

· додаткову,

· нші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. [22]

До фонду основної заробітної плати включаються :

заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників та посадовими окладами незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;

суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою;

суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет та журналів, телеграфного агентства, видавництв, радіо, телебачення та інших підприємств і (або) оплата їх праці, що здійснюється за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідництво і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. [20]

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені зазначеними актами норми.

Правильність і точність розрахунків з персоналом з оплати праці залежить від якості оформлення первинних документів з обліку:

· особового складу працівників;

· використаного часу;

· обсягу виконаних робіт. [23]

Облік особового складу працівників фірми «Руада» здійснює фахівець бухгалтерії, де ведеться:

· книга наказів (розпоряджень) про прийняття, переведення та звільнення з роботи;

· книга обліку руху трудових книжок та вкладишів до них;

· особові листки та картки;

Первинними документами, на підставі яких ведеться облік особового складу, є:

· наказ (розпорядження) про прийняття на роботу;

· особова картка, яка заводиться на кожного працівника;

· наказ (розпорядження) про надання відпустки;

· наказ (розпорядження) про припинення трудової угоди.

На всіх працівників, які працюють на фірмі, ведуться трудові книжки. Трудова книжка зберігається на основному місті роботи.

В бухгалтерії на кожного робітника відкривається особовий рахунок, де до кінця року ведеться облік нарахованої заробітної плати. В особових рахунках міститься інформація про нараховану заробітну плату, утримання з неї, суми до видачі. Ця інформація потім використовується для розрахунку середньої заробітної плати, а також при наданні різного роду довідок.

Також на фірмі «Руада» незалежно від режиму роботи організовано табельний облік робочого часу.

Табель - це первинний документ з обліку відпрацьованого часу. Табель складається в одному примірнику особою, якій доручено вести табельний облік, і подається до бухгалтерії у встановлені на підприємстві терміни.

Приклад форми табелю, в якій ведеться облік робочого часу на фірмі «Руада», наведено в додатку 3.

Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють дані по розрахунках з робітниками.

Аналітичний облік розрахунків по заробітній праці на фірмі «Руада» ведеться в розрізі кожного працівника в розрахункових і розрахунково-платіжних відомостях. Приклад форми розрахунково-платіжної відомості наведено в додатку 4.

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку по рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”.

Показники розрахунково-платіжної відомості використовують також для складання звітності з праці. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” за звітний період, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу і підприємству вцілому. Сума всіх утримань за аналітичними рахунками дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці” . Таким чином, розрахунково-платіжна відомість поєднує синтетичний та аналітичний облік.

Розрахунково-платіжна відомість - це зведений документ, який відображає розрахунки з робітниками з оплати їх праці. До неї заносять наступні дані: прізвище, ім'я, по-батькові, посаду, розмір посадового окладу, табельний номер працівника, кількість відпрацьованих днів, годин, нараховану суму за видами оплат, утримання, заборгованість працівника, якщо вона є, та суму до видачі. [21]

На фірмі «Руада» після нарахування суми заробітної плати бухгалтерія проводить розрахунок утримань. Різниця між нарахованою сумою заробітної плати та утримань представляє суму до видачі для кожного робітника. В залежності від договору заробітна плата робітника може виплачуватись один або два рази у місяць. В останньому випадку в першу половину місяця видається аванс, а в другу - проводиться повний розрахунок заробітної плати за місяць. Грошові кошти для виплати заробітної плати підприємство отримує по чеку з поточного рахунку банку. Разом з чеком підприємство представляє банку всі необхідні платіжні документи по перерахуванням іншим організаціям та особам, на користь яких пройшло утримання із заробітної плати. Видача заробітної плати проводиться за платіжною відомістю. В ній заповнюється табельний номер робітника, його прізвище, ім'я та по-батькові. Дані вносяться у відомість на основі відповідних первинних документів. По кожному робітнику вносять суми заробітної плати, включаючи всі види оплати, тобто премії, доплати за роботу у нічний час, за роботу у святкові дні, надбавки за вислугу років, а також всі види оплат, які не входять до фонду заробітної плати - по лікарняних листах, одноразова винагорода. Підраховується загальна сума чисельної заробітної плати. Далі вказуються усі утримання (прибутковий податок, внески у Пенсійний фонд, у фонд обов'язкового соціального страхування, на випадок безробіття, аліменти, аванс та інші). Підраховується загальна сума утримань та визначається сума, яка буде відображається до виплати. [22]

Розрахунково-платіжна відомість підписується керівником та головним бухгалтером. На основі відомості заповнюється платіжна відомість для видачі заробітної плати робочим та службовцям. Платіжна відомість передається в касу для виплати заробітної плати робітникам під розписку, яка затверджує отримання грошей або по довіреності. Заробітна плата виплачується в трьохденний строк, враховуючи день отримання грошей з поточного рахунку.

Синтетичний облік розрахунків з робітниками і службовцями з оплати праці здійснюється на пасивному рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”, який має наступні субрахунки:

661 “Розрахунки за заробітною платою”;

662 “Розрахунки з депонентами”;

По кредиту субрахунку 661 відображаються суми нарахованої робітникам основної і додаткової заробітної плати, премії, допомоги по тимчасовій непрацездатності.

По дебету субрахунку 661 відображаються утримання із заробітної плати, суми виплаченої заробітної плати, а також депонована заробітна плата. [24]

Нарахована заробітна плата відноситься на витрати тих ділянок виробництва, де зайняті ті або інші категорії працівників.

Звідси в бухгалтерському обліку на суму нарахованої заробітної плати роблять наступні записи:

1) Нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва:

Дебет 23 “Виробництво”

Кредит 661 “Розрахунки за заробітною платою” (ж.5)

2) Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом і реалізацією продукції:

Дебет 93 “Витрати на збут”

Кредит 661 “Розрахунки за заробітною платою” (ж.5)

3) Нараховано допомогу по тимчасовій непрацездатності:

Дебет 652 “Розрахунки за соціальним страхуванням”

Кредит 661 “Розрахунки за заробітною платою” (ж.5)

4) Депонована заробітна плата:

Дебет 661 “Розрахунки за заробітною платою”

Кредит 662 “Розрахунки з депонентами” (ж.5)

5) Виплачено з каси заробітна плата та суми за лікарняними листами:

Дебет 661 “Розрахунки за заробітною платою”

Кредит 30 “Каса” (ж.5)

6) Утримано із заробітної плати прибутковий податок:

Дебет 661 “Розрахунки за заробітною платою”

Кредит 641 “Розрахунки за податками”

(розрах.-плат.відомість)

7) Утримано із заробітної плати працюючих до Пенсійного фонду (1-2%):

Дебет 661 “Розрахунки за заробітною платою”

Кредит 651 “Розрахунки за пенсійним забезпеченням

8) Утримано із заробітної плати до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (0,25% або 0,5%):

Дебет 661 “Розрахунки за заробітною платою”

Кредит 652 “Розрахунки за соціальним страхуванням” 2,1 грн.(РПВ)

9) Утримано із заробітної плати до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (0,5%):

Дебет 661 “Розрахунки за заробітною платою”

Кредит 653 “Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття”

10) Утримано із заробітної плати перевитрачені підзвітні суми:

Дебет 661 “Розрахунки за заробітною платою”

Кредит 372 “Розрахунки з підзвітними особами” [24]

Таким чином, можна визначити, що аналітичний облік розрахунків з оплати праці ведеться у розрахунково-платіжній відомості, в якій зазначаються:

· сума нарахованої заробітної плати;

· надбавки та доплати;

· нарахування відпускних та лікарняних;

· утримання із заробітної плати;

· суми до видачі.

Синтетичний облік розрахунків з оплати праці ведеться на пасивному рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”, по кредиту якого відображається нарахування заробітної плати, по дебету - утримання із заробітної плати, та сума виданої заробітної плати. Залишок кредитовий по цьому рахунку вказує на заборгованість підприємства перед робітниками по нарахованій заробітній платі.

Виплата заробітної на підприємствах здійснюється на підставі розрахунково-платіжних або платіжних відомостей, які підписуються та перевіряються бухгалтером розрахункового відділу. На документах платіжного характеру керівник та головний бухгалтер своїми підписами підтверджують дозвіл на виплату заробітної плати у відповідному обсязі в установлені терміни. Платіжна відомість передається в касу для виплати заробітної плати робітникам під розписку, яка підтверджує отримання грошей, або по довіреності.

Виплата заробітної плати здійснюється в триденний строк (враховуючи день отримання грошей з поточного рахунку у банку), після чого касир “закриває” платіжну або розрахунково-платіжну відомість, а напроти прізвищ працівників, що не отримали заробітну плату, проставляє штемпелем чи робить помітку від руки “Депоновано”. У кінці відомості касир фіксує суми фактично виданої та неотриманої заробітної плати, звіряє ці цифри із загальною сумою за відомістю та підтверджує попередні записи своїм підписом. Задепоновані суми заносяться до реєстру депонованих сум і одночасно відображають їх у книзі обліку депонентів.

Таким чином, депонована заробітна плата - це заробітна плата, що своєчасно не отримана працівниками (протягом триденного терміну видачі заробітної плати). [20]

На загальну суму виданої заробітної плати складається видатковий касовий ордер, який, в свою чергу, реєструється у журналі реєстрації видаткових і прибуткових касових ордерів. Дата та номер видаткового касового ордера фіксуються у відповідних платіжних і розрахунково-платіжних відомостях.

Депоновані суми на наступний день після закінчення терміну виплати заробітної плати вносяться на поточний рахунок. Це необхідно для того, щоб банк зберігав і окремо враховував ці суми і не міг використовувати на інші виплати підприємства, так як працівники підприємства можуть вимагати їх у любий день. Суми, які вимагають працівники, касир замовляє у банку, які потім виплачуються на підставі видаткового касового ордера.

Аналітичний облік депонованих сум із заробітної плати ведеться у книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати, в якій кожному робітнику позиційним способом записується заборгованість (згідно реєстру), табельний номер, прізвище, ім'я, по-батькові, дата, сума, а в подальшому робиться відмітка про видачу депонованих сум.

Депонентська заборгованість виплачується в установленому порядку по видатковим касовим ордерам. По закінченні трьох років строку позовної давності сума незатребуваної заробітної плати перераховується до бюджету.

Автоматизація депонованих сум проводиться у вигляді фінансово-розрахункових операцій, що дозволяє формувати бази даних депонованих сум, а також перевіряти правильність їх представлення. Для забезпечення обліку депонованих сум формується відомість депонованих сум, яка передбачена для обліку наявності та видачі депонованих сум. Дана відомість формується під час касової обробки звіту касира. Для аналітичного обліку своєчасно виплачених і депонованих сум використовується картка депонування, яка формується автоматично при введенні даних платіжної відомості. Картки депонування зберігаються в картотеці, а при виплаті депонованих сум вважаються закритими. Картки депонування, за якими не проведені виплати, зберігаються в картотеці до закінчення встановленого законодавством терміну зберігання депонованої заробітної плати (протягом трьох років).

Синтетичний облік розрахунків з депонентами здійснюється на рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” , на субрахунку 662 “Розрахунки з депонентами”. [24]

На суму депонованої заробітної плати роблять наступний запис:

1) Дебет 661 “Розрахунки за заробітною платою”

Кредит 662 “Розрахунки з депонентами” (книга депонованої ЗП)

2) Отримані гроші в касу для видачі депонованої заробітної плати:

Дебет 30 “Каса”

Кредит 31 “Рахунки в банку” (ж.1)

3) Виплачена з каси депонована заробітна плата:

Дебет 662 “Розрахунки з депонентами”

Кредит 30 “Каса” (ж.1)

Дані синтетичного обліку знаходять своє відображення у Головній книзі, де ведеться облік депонованої заробітної плати на окремій сторінці.

Таким чином, заробітна плата, яка не була своєчасно виплачена, називається депонованою і обліковується на субрахунку 662 “Розрахунки з депонентами”. [24]

На фірмі “Руада” працівники заробітну плату отримують вчасно і з 2001 року облік депонованої заробітної плати не ведеться.

У розвинутих країнах статистичні дослідження - обєкт уваги і фінансування не тільки з боку держави. Багато досліджень оплачують громадські організації, навіть приватні особи.

Статистичні дослідження у сфері праці та зайнятості населення мають найбільшу вагу. В України існує ціла система показників, які використовують уповноважені державні органи, вивчаючи:

· зайнятість робочої сили та рівень доходів і заробітної плати за видами діяльності, секторами економіки і формами власності;

· стан ринку праці, попит і пропозиції на робочу силу, міграцію робочої сили;

· умови праці;

· вартість робочої сили.

Більшість таких показників міститься в спеціалізованих формах статистичної звітності з праці, заробітної плати, обліку робочого часу. Державна статистична звітність з праці приведена нище.

1) Форма № 1-ПВ “Звіт з праці”. Дану форму звітності подають підприємства, установи, організації незалежно від форм власності і господарювання.

2) Форма № 1-ПВ “Зведений звіт з праці”. Подають підприємства, установи, організації (незалежно від форм власності і господарювання), які мають декілька видів діяльності.

3) Звіт про стан умов праці, пільг та компенсації за роботу у несприятливих умовах подають промислові підприємства, будівельні організації, підприємства та організації транспорту і зв'язку, колективні сільськогосподарські підприємства незалежно від форм власності.

4) Звіт про стан заборгованості з виплати заробітної плати подають підприємства, установи, організації незалежно від форм власності і господарювання.

5) Форма № 3-ПВ “Звіт про використання робочого часу”. Даний звіт подають підприємства, установи, організації незалежно від форм власності і господарювання. Подається до 7-го числа після звітного періоду до: Держкомстату

6) Форма № 3-ПВ “Зведений звіт про використання робочого часу”. Зведений звіт про використання робочого часу подають багатогалузеві підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та господарювання. [20]

Відповідно до статті 13 Закону № 2614 органи державної статистики, зокрема, мають право:

· приймати в межах своєї компетенції рішення з питань статистики, обліку та звітності, наприклад, про визначення кола конкретних субєктів господарювання, які підлягають статистичним спостереженням;

· одержувати безкоштовно, у порядку та в установлені строки від усіх респондентів, що підлягають статистичним спостереженням, статистичні дані;

· вивчати стан первинного обліку і статистичної звітності, перевіряти достовірність первинних і статистичних даних;

· вимагати від респондентів внесення виправлень до статистичної звітності, якщо виявлені приписки та інші перекручення первинних і статистичних даних;

· розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати відповідні штрафи. [9]

Порушення встановленого порядку вважається:

· неподання органам державної статистики даних про проведення державних статистичних спостережень;

· надання таких даних недостовірними, не в повному обсязі, не за встановленою формою або із запізненням. [9]

Подібні порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємства у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті ж дії, вчинені протягом року після накладення такого адміністративного стягнення, - від 15 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Внесення неправдивих даних до статистичної звітності - це порушення законодавства з фінансових питань, яке тягне за собою стягнення з посадових осіб адміністративного штрафу у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті ж дії, вчинені ними протягом року з моменту накладення першого стягнення, накладаються штрафи від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На сьогоднішній день дуже широко використовуються засоби обчислювальної техніки - це призвело до появи нових прийомів та методів організації обліку. Відмінною їх особливістю є можливість складання в автоматичному режимі машинограм, узагальнюючих облікову інформацію в розрізах, необхідних для управління та складання бухгалтерської звітності.

Нині відбувається швидке оснащення організацій комп'ютерами. Вони дозволяють накопичувати дані як безпосередньо в облікових реєстрах (картках, вільних листах та ін.), так і на машинних носіях інформації (наприклад, на жорсткому диску, дискетах).

Відносно просто можна засвоїти та експлуатувати комп'ютери в якості персональної техніки, оснащувати ними бухгалтерів і на їх основі створювати автоматизовані робочі місця (АРМ) бухгалтера. Одним з обов'язкових умов автоматизації та обліку є наявність програми реєстрації та обробки бухгалтерських даних. Вони включають розробку технологій автоматизованого отримання обробки інформації, в тому числі:

· первинні документи, пристосовані до їх автоматизованої обробки;

· документообіг, розрахований на обробку облікових даних на комп'ютерах;

· коди;

· звітні розробки, отримані автоматично;

· програми робіт обчислювальної техніки;

· технологічні та інструментальні карти, які формалізують порядок виконання робіт на всіх етапах технологічного процесу обробки інформації, зараховуючи використання отриманих машинограм.

При цьому програми обробки бухгалтерської інформації повинні бути адаптовані до правил ведення бухгалтерського обліку. Це відноситься до подання бухгалтерських реєстрів в зручному для читання вигляді, неможливість несанкціонованих виправлень в записах та ін.

Організація самостійно обирає форми та методи бухгалтерського обліку виходячи з об'єму облікових робіт, наявності обчислювальної техніки та інших умов. Вони можуть не тільки використовувати рекомендовані форми, але й розробляти свої, зараховуючи форми бухгалтерських реєстрів, програму реєстрації та обробки інформації. Разом з тим вони повинні дотримуватись загальних методологічних принципів, встановлених в централізованому порядку, а також технології обробки облікових даних.

На сучасний момент існує досить велика кількість універсальних комплексів ведення бухгалтерського обліку, що призначені не тільки для автоматизації обліку праці і заробітної плати на малому підприємстві, але і для ведення всього бухгалтерського обліку, як на малих так і на великих підприємствах.

Наприклад - 1С:Бухгалтерія.

Програма 1С:Бухгалтерія є універсальною бухгалтерською програмою і призначена для ведення синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку по різних розділах.

Аналітичний облік ведеться по об'єктах аналітичного обліку (субконто) у натуральному і вартісному вираженнях. Програма надає можливість ручного й автоматичного введення проводок. Усі проводки заносяться в журнал операцій. При перегляді проводок у журналі операцій їх можна обмежити довільним тимчасовим інтервалом, групувати і шукати по різних параметрах проводок.

Крім журналу операцій програма підтримує кілька списків довідкової інформації (довідників):

· план рахунків;

· список видів об'єктів аналітичного обліку;

· списки об'єктів аналітичного обліку (субконто);

· констант і т.д.

На підставі введених проводок може бути виконаний розрахунок підсумків. Підсумки можуть виводитися за квартал, рік, місяць і за будь-який період, обмежені двома датами. Розрахунок підсумків може виконуватися по запиту й одночасно з введенням проводок (в останньому випадку не потрібно перерахування).

Після розрахунку підсумків програма формує різні відомості:

· зведені проводки;

· оборотно-сальдову відомість;

· оборотно-сальдову відомість по об'єктах аналітичного обліку;

· картка рахунку;

· картка рахунку по одному об'єктe аналітичного обліку;

· аналіз рахунку (аналог головної книги);

· аналіз рахунку по датах;

· аналіз рахунку по об'єктах аналітичного обліку;

· аналіз об'єкту аналітичного обліку по всіх рахунках;

· картка об'єкту аналітичного обліку по всіх рахунках.

У програмі існує режим формування довільних звітів, що дозволяє на деякій бухгалтерській мові описати форму і зміст звіту, включаючи в нього залишки й обороти по рахунках і по об'єктах аналітичного обліку. За допомогою даного режиму можуть бути реалізовані звіти, надані в податкові органи, крім того даний режим використовується для створення внутрішніх звітів для аналізу фінансової діяльності організації в довільній формі.

Крім того програма має функцію збереження резервної копії інформації і режим збереження в архіві текстових документів.

Завдяки тому, що на фірмі «Руада» використовується програма 1С:Бухгалтерія, то це дозволяє дуже швидко і легко виконувати облікову роботу.

На додатку 6 наведено схему комп'ютеризація обліку оплати праці.

РОЗДІЛ 4. Опіс господарської діяльності підприємства

Основни вид діяльності фірми «Руада» - туристична. Згідно Закону України "Про туризм" [1] туристична діяльність -- діяльність з надання різноманітних туристичних послуг відповідно до вимог Закону України "Про туризм" та інших актів законодавства України.

Туристичні послуги -- послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів. [1] Туристичний продукт -- комплекс туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі. Суб'єкти туристичної діяльності -- підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані у встановленому чинним законодавством України порядку і мають ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг. До них належать як власне туристичні агентства, бюро подорожей, туристичні оператори, туристичні комплекси, так і готелі, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства громадського харчування, транспорту, заклади культури, спорту та ін., які забезпечують приймання, обслуговування і перевезення туристів.

Організаційні форми суб'єктів туристичної діяльності:

· фірма-туроператор (турорганізатор);

· фірма-турагент.

Фірма «Руада» відноситься до турагентів. Фірма-турагент реалізує за певну винагороду тури фірми-туроператора на підставі укладеного між ними договору -- агентської угоди. Турагент забезпечує рекламу турів, їх продаж і доставку клієнтів до місця початку подорожі, здійснює контроль якості обслуговування, збирає зауваження та побажання клієнтів.

Як суб'єкт туристичної діяльності фірма «Руада» відповідає наступним вимогам законодавства:

1. Туристична діяльність підлягає обов'язковому державному ліцензуванню. Видача ліцензій здійснюється відповідно до Закону [4] Державним комітетом молодіжної політики, спорту і туризму України та місцевими органами виконавчої влади у сфері туризму.

Ліцензуванню підлягають такі види туристичної діяльності:

· іноземний туризм;

· організація приймання та обслуговування іноземних туристів в Україні;

· внутрішній туризм;

· організація приймання та обслуговування вітчизняних туристів в Україні;

· зарубіжний туризм -- організація туристичних поїздок за межі України;

· екскурсійна діяльність;

· організація масового і спортивно-оздоровчого туризму (піші походи, альпінізм);

· організація літніх таборів.

Розмір плати за ліцензію встановлено Постановою [8]. Відповідно до СТ.14 Закону [4] плата за видачу копії ліцензії для кожної філії або відокремленого підрозділу становить один неоподатковуваний мінімум за видачу дубліката (17 грн.); за переоформлення ліцензії та за видачу дубліката -- 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.). 2. Готельні послуги та послуги харчування, що надаються суб'єктами туристичної діяльності, підлягають обов'язковій сертифікації на їх відповідність вимогам нормативних документів.

3. Обов'язковим є страхування туристів (медичне та від нещасного випадку), яке здійснюється на основі угод із страховими компаніями, що мають право на здійснення такої діяльності і керуються Законом [5]. Якщо турфірма не здійснює страхування туристів, то приймаються страхові поліси, видані на підставі договору, укладеного безпосередньо між туристом і страховою компанією. Причому необхідно не лише перевірити наявність страхового полісу в туриста, а й додати його копію до договору на надання туристичних послуг.

4. Обов'язкова наявність службового приміщення (офісу), яке відповідає певним, визначеним законодавством, умовам.

5. У штаті суб'єкта туристичної діяльності повинно бути не менш 30 % фахівців зі спеціальною туристичною освітою або стажем роботи у сфері туризму не менш 3 років; для керівника суб'єкта туристичної діяльності або туристичного підрозділу обов'язковою є вища освіта.

6. Обов'язкове надання клієнтам і партнерам повної інформації щодо туристичних послуг, тарифів, умов обслуговування туристів, рекламних, інформаційних, довідкових матеріалів (довідники готелів, закладів громадського харчування, розклади руху транспорту, тарифи на перевезення тощо). Здійснюючи рекламну діяльність, суб'єкт туристичної діяльності повинен керуватися Законом [6].

7. З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані здійснювати: підготовку безпечних умов для перебування туристів, облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій, місць проведення змагань, забезпечення туристів спорядженням та інвентарем; навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм та нещасних випадків, інструктаж з надання першої медичної допомоги, а також інформування про джерела небезпеки; надання оперативної допомоги туристам, що зазнають лиха, транспортування потерпілих; розробку та реалізацію спеціальних вимог безпеки під час організації та проведення походів з автомобільного, гірського, лижного, велосипедного, водного, мотоциклетного, пішохідного туризму та спелеотуризму.

Туристичні послуги, що надаються фірмою, оформляються наступними докуметами:

· договір з клієнтами;

· договір з підприємствами, які беруть участь у просуванні туристичного продукту;

· туристський ваучер;

· страховий поліс та деякі інші документи при обслуговуванні іноземних туристів.

Договір (угода, контракт) з клієнтами укладається в письмовій формі і містить таку інформацію:

· назву країни, місце призначення подорожі;

· дату початку і закінчення подорожі;

· транспортні засоби, які будуть використані для подорожі, їх клас і комфортність;

· назву готелю, в якому розміщуватимуться туристи, його місцезнаходження, класність, категорію номерів з переліком послуг;

· систему харчування (повний пансіон, напівпансіон, "шведський стіл" або тільки сніданок);

· ціну туристичної подорожі в гривнях та іноземній валюті;

· маршрут та програму екскурсій на кожен день перебування з визначенням їх терміну та тематики;

· транспортно-візові та медичні вимоги в країні перебування.

Договори з іншими організаціями, підприємствами, приватними підприємцями, що беруть участь у формуванні і просуванні туристичного продукту, -- це договори з туроператорами, туристичними закладами, з постачальниками і підрядниками -- вітчизняними і закордонними партнерами, що забезпечують туристів належними умовами розміщення і харчування, засобами транспорту, організацією екскурсій і відпочинку.

Туристичні фірма «Руада» сплачує валютою за оформлення віз. Перерахування валюти іноземному партнеру здійснюється після отримання від нього рахунку-фактури, на основі якого оформляється заявка на купівлю валюти.

Відповідно до укладених договорів розробляються програми турів і складаються калькуляції на кожну туристичну поїздку. До договорів (контрактів) туристичні партнери додають зразки своїх туристських ваучерів (на внутрішньому ринку -- путівок).

Туристський ваучер (путівка) - документ, що підтверджує статус особи чи групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію і є підставою для отримання туристом чи групою туристів туристичних послуг. Це письмовий акцепт суб'єкта туристичної діяльності на виробництво та продаж туристичного продукту. Він (вона) є невід'ємною частиною угоди, а також документом первинного обліку в суб'єктів туристичної діяльності. Ваучер є фінансовим документом, необхідним для здійснення розрахунків між туристичними підприємствами, що направляють і приймають туристів. Бланк ваучера виготовляється друкованим способом у трьох примірниках під єдиним номером на папері формату А5, який є єдиним за формою як для туриста, що здійснює подорож індивідуально, так і для групи туристів (з обов'язковим зазначенням списку групи). Перший і другий примірники ваучера видаються під розпис туристу, що здійснює подорож індивідуально, чи керівнику туристичної групи перед початком подорожі. Третій примірник ваучера зберігається в бухгалтерії туристичної фірми, що направляє туриста. Інформація про кількість реалізованих ваучерів і напрямки пересування туристів відповідно до таких ваучерів надається суб'єктами туристичної діяльності разом з поданням статистичної звітності за формою № 1-ТУР (річна), за формою № 1-ТУР (к) (за півріччя і 9 місяців), затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 04.03.98 р. № 96.

Туристична путівка є предметом реалізації туристичної фірми. Слід зазначити, що погляди щодо дати виникнення доходу від реалізації в бухгалтерському обліку туристичної фірми різняться. Суперечність зводиться до двох підходів. Згідно з першим, дохід виникає в тому звітному періоді, в якому здійснюється продаж путівки, а не тоді, коли фактично відбулася подорож. Претензії, які можуть бути висунуті туристом, не є підставою вважати продукцію нереалізованою. Отже, дохід туристичної фірми виникає на дату надходження коштів на її поточний рахунок або до каси в оплату турпродукту. Другий підхід полягає у визнанні доходу тільки за датою закінчення туру, що більше відповідає національним стандартам бухгалтерського обліку і частіше використовується на практиці.

«Руада» займається організацією і обслуговуванням іноземних туристів в Україні, тому їй необхідно щороку оформляти референс -- підтвердження Міністерства закордонних справ того, що зарубіжні партнери (за угодами) матимуть візову підтримку консульських установ України за кордоном у разі їх звернення для оформлення туристичних віз іноземцям для подорожі в Україну.

Крім того, «Руада» приймає іноземних туристів, тому на фірмі ведеться облік усіх документів із в'їзду, виїзду та переміщення іноземних туристів в Україні, а саме:

· договорів (контрактів) з іноземними партнерами про співробітництво з обслуговування іноземних туристів в Україні;

· аналогічних договорів з вітчизняними партнерами;

· листів-замовлень іноземного партнера на обслуговування іноземних туристів;

· підтверджень суб'єктів туристичної діяльності іноземному партнеру щодо готовності до приймання іноземних туристів;

· звернень суб'єктів туристичної діяльності в державні заклади і узгоджень з реєстрації і перебування туристів в Україні;

· документів, які підтверджують здійснення трансфера, бронювання місць у готелі для туристів та їх проживання;

· маршрутів і програм туристичних подорожей іноземних туристів, проведення екскурсій тощо.

Фірма «Руада» веде журнал обліку іноземних туристів, де зазначають: прізвище та ім'я іноземця; громадянство; країну, з якої приїхав турист в Україну; серію, номер і дату видачі національного паспорта іноземного туриста; дату в'їзду в Україну, дату і пункт виїзду з України; підприємство розміщення туриста; маршрут туру.

Розглянемо деякі особливості обліку туристичної діяльності

1.Є два погляди щодо дати визнання доходу туристичної фірми в бухгалтерському обліку. Згідно з першим, дохід виникає на дату надходження коштів на поточний рахунок або до каси туристичної фірми в оплату турпродукту. Більш правильним є другий підхід, який застосовується фірмою «Руада», згідно з яким дохід визнається тільки за датою закінчення туру. В податковому обліку валовий дохід визнається за першою подією.

2. Облік витрат ведеться згідно з П(С)БО 16, невеликі туристичні фірми можуть вести облік тільки на рахунку 23 (не використовуючи рахунків 92, 93) або лише на рахунках класу 8.

3. Серед витрат туристичної діяльності незначне місце посідають матеріальні витрати та витрати на амортизацію, особливо це стосується діяльності фірм-турагентів.

4. Для іноземного та зарубіжного туризму характерними є операції з валютою.

5. Неоднозначним є питання щодо рахунків для обліку туристичних ваучерів -- пропонуються рахунки 209, 28, 351. Найбільше відповідає Інструкції № 291 облік путівок на субрахунку 209. Нерідко турфірми взагалі не придбавають бланки путівок, а самостійно роздруковують документи, які підтверджують право туриста на участь у турі. На фірмі «Руада» застосовується останній підхід.

Специфічні рахунки, які використовуються для обліку туристичної діяльності:

08 "Бланки суворого обліку" -- для узагальнення інформації про неоплачені ваучери (путівки);

331 "Грошові документи в національній валюті" -- для обліку оплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку та ін.;

333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" -- для обліку грошових коштів в національній валюті, перерахованих для купівлі іноземної валюти;

71 "Інший операційний дохід" -- для обліку доходу турагента -- комісійної винагороди;

94 "Інші витрати операційної діяльності" -- для обліку коштів, які турагент перераховує туроператору;

903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг" -- для узагальнення інформації про витрати, які включаються до собівартості реалізованих туристичних послуг;

03 "Дохід від реалізації робіт і послуг" -- для узагальнення інформації про доходи від реалізації туристичних послуг.

Фірма «Руада» є турагентом, який здійснює діяльність на підставі договору доручення, отримує як дохід від своєї діяльності комісійну винагороду, яку одразу залишає собі. Кошти, сплачені туристами за турпродукт, за вирахуванням комісійної винагороди є для фірми транзитними.

Туристична діяльність обкладається податком на прибуток на загальних підставах. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає дві основні схеми визначення об'єкта оподаткування:

· загальну (об'єкт оподаткування = валові доходи -- валові витрати -- амортизація), характерну для договорів купівлі-продажу;

· посередницьку (об'єкт оподаткування -- комісійна винагорода), характерну для договорів комісії, доручення, агентських угод.

При реалізації турпродукту через турагента до валового доходу туроператора включають продажну вартість туру з урахуванням сплаченої винагороди. Остання включається до валових витрат туроператора, причому ці витрати повинні бути підтверджені актом виконаних робіт або звітом повіреного.

Валовий дохід і валові витрати, як відомо, виникають за першою подією: передоплата за послуги або надання послуг без попередньої їх оплати. Першою подією для санаторно-курортних закладів є: оплата путівки і її одержання покупцем у разі передоплати санаторно-курортних послуг або фактичного завершення надання санаторно-курортних послуг, тобто останній день відпочинку туриста, незалежно від строку передачі йому путівки, у разі надання послуг без попередньої оплати.

Податок на додану вартість. Базою оподаткування операцій із продажу туристичних послуг, споживання і використання яких здійснюється резидентами за межами митної території України, є комісійна винагорода, отримана суб'єктом туристичної діяльності.

При розгляді особливостей оподаткування іноземного і закордонного туризму насамперед слід розкрити поняття "експорт" і "імпорт" послуг. Послуга вважається експортованою, якщо вона надана українським суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності іноземному суб'єкту господарювання незалежно від місця надання (на території України чи за її межами); імпортованою, якщо вона надана іноземним суб'єктом господарювання українському суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності незалежно від місця надання.

Відповідно до підпункту 6.2.2 ст. 6 Закону про ПДВ за нульовою ставкою обкладаються операції з надання туристичних послуг на території України у разі їх продажу за межами України безпосередньо чи за посередництвом нерезидентів. Будь-які інші турпослуги, що відповідають визначенню експорту послуг, обкладаються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 % .

Операції, класифіковані як внутрішній туризм, обкладаються ПДВ на загальних підставах.

Суб'єктам туристичної діяльності, що одночасно здійснюють неоподатковувані й оподатковувані ПДВ операції, необхідно пам'ятати про необхідність розподілу сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг) у порядку, передбаченому підпунктами 7.4.2і7.4.3ст. 7 Закону про ПДВ. Так, якщо зазначені платники виготовляють і/або придбавають товари (роботи, послуги), частково використовувані в оподатковуваних операціях, а частково ні, то в податковий кредит ними включається тільки та частина суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) при їх виготовленні чи придбанні, що відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Неоднозначною є ситуація з оподаткуванням ПДВ винагороди, отриманої за продаж страхових полісів за агентськими угодами. Відповідно до положень п. 4.1 ст. 4 Закону про ПДВ базою оподаткування є договірна вартість продажу товарів (робіт, послуг), тому суму отриманої страхової винагороди слід включати до бази оподаткування ПДВ, хоча в листі ДПА України від 14.11.97 р. № 16-1314/11-9199 вказується, що суми комісійної винагороди є частиною страхового платежу і не оподатковуються ПДВ. У разі, коли підприємство придбаває путівки для своїх працівників, вартість таких путівок відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати від 11.12.95 р. № 323 включається до складу витрат на оплату праці (якщо в колективному договорі передбачена можливість придбання путівок для працівників), а відповідно до підпункту 5.6.1 ст. 5 Закону про ПДВ витрати на оплату праці включаються до валових витрат. Отже, і сума ПДВ, сплачена при придбанні путівок, згідно з підпунктом 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ, має бути віднесена до податкового кредиту. Видача путівок у бухгалтерському обліку не вважається реалізацією, тому в податковому обліку ніяких валових доходів і податкових зобов'язань не виникатиме. Якщо ж підприємство за домовленістю із закладом відпочинку чи санаторієм реалізує путівки, їх продажна вартість зараховується до валового доходу, а сума ПДВ -- до податкових зобов'язань. Аналогічною є ситуація, коли підприємство частково оплачує путівки для працівників, тільки в цьому випадку до валових витрат має бути віднесена лише та частина вартості путівок, яку оплачує підприємство.

Розглянемо основні бухгалетрськи записи, що притаманні господарській діяльності туристичной фірми «Руада» (табл. 3.1)

Таблиця 3.1

№ п/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
1	Надійшла оплата від туристів за турпродукт	30, 31	681
2.	Відображено податкове зобовязання з ПДВ	643	641
3.	Перераховано грошові кошти туроператору	371	311
4.	Відображено податковий кредит	641	644
5.	Відображено дохід за датою закінчення туру	361 361	71 703
6.	Списано суми податкового зобов'язання з ПДВ	71 703	643 643
7.	Кошти, перераховані туроператору, відображено як інші операційні витрати	94	631
8.	Списано ПДВ	644	631
9.	Проведено залік передоплати з туроператором	631	371
10.	Проведено залік авансу, одержаного від туриста	681	361
11.	Нараховано витрати турфірми	23	66, 65
12.	Списано собівартість наданих послуг	903	23
Формування фінансового результату
1.	Списано собівартість наданих послуг	791	903
2.	Списано інші операційні витрати	791	94
3.	Списано дохід від реалізації послуг	703 71	791 791

У табл. 3.2 наведено приклад, коли фірма працює "на замовлення" туриста і за його кошти. Турагент у такому разі може заздалегідь за договором купівлі-продажу придбавати ваучери (путівки) у туроператора, а потім реалізовувати їх туристам, або без отримання у власність ваучерів на підставі договорів про співробітництво з туроператорами реалізовувати туристам путівки, які фактично будуть отримані ними безпосередньо від туроператора на місці надання турпослуг.

Таблиця 3.2

№ п/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
1.	Куплено путівки у туроператора	331	631
2.	Відображено податковий кредит з ПДВ	641	631
3.	Перераховано грошові кошти туроператору за путівки	63	611
4.	Надійшли грошові кошти від туристів за путівки	30, 31	681
5.	Відображено податкові зобов'язання з ПДВ	643	641
6.	Нараховано витрати турфірми	23	66, 65
7.	Передано путівки покупцю	36	703
8.	Відображено податкові зобов'язання з ПДВ	703	643
9.	Проведено залік передоплати	681	361
10.	Списано номінальну вартість путівки	903	331
11.	Списано собівартість наданих послуг	903	23
Формування фінансового результату
1.	Списано собівартість наданих послуг	791	903
2.	Списано дохід від реалізації послуг	703	791

Облік реалізації турпродукту без фактичної наявності путівки у турагента подано в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

№ п/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
1.	Одержано кошти за путівки	30, 31	681
2.	Одержано комісійну винагороду	30, 31	681
3.	Відображено податкові зобов'язання з ПДВ	643	641
4.	Перераховано грошові кошти турфірмі за путівки	631	311
5.	Відображено податковий кредит з ПДВ	644	644
6.	Проведено залік заборгованності на підставі наданного звіту про виконання договору	681	631
7.	Відображено закриття розрахунків з ПДВ на підставі наданного туроператору звіту про про виконання умов договору про співробітництво	644	643
8.	Відображено суму коміссійної винагороди як дохід	631	703
9.	Відображено податкові зобов'язання з ПДВ	703	643
10.	Проведено залік авансу, одержаного від туриста	681	361
Формування фінансового результату
1.	Списано собівартість наданих послуг	791	903
2.	Списано дохід від реалізації послуг	703	791

Таким чином, було розглянуто всі сторони господарської діяльності туристичної фірми «Руада».

ВИСНОВКИ

Фірма «Руада» є туристичния агентом, який надає туристичні послуги шляхом реклами турів, їх продажу і доставки клієнтів до місця початку подорожі, здійснюванням контролю якості обслуговування, збором зауважень та побажань клієнтів.

Аналіз фінансової звітності фірми та розрахунок певних коефіціентів дозволив сформулювати ряд висновків щодо фінансового стану фірми, які згруповані в наступній таблиці:

Таблиця

Показники фінансового стану підприємства

Показники	Фактичне значення	Стан, заходи поліпшення	Оптимальні заходи
	2007	2008
Коефіцієнт автономії	0,46	0,54	Стан відмінний. Для подальшого покращення необхідно збільшувати суму власного капіталу при даному рівні запозичень.	Більше коштів спрямовувати на розвиток виробництва, робити це за рахунок самофінансування.
Коефіцієнт фінансової залежності	2,17	1,85	Стан слабкий, Слід дещо збільшити рівень само фінансування - більшу частку прибутку використовувати на розвиток виробництва.	збільшити рівень само фінансування - більшу частку прибутку використовувати на розвиток виробництва.
Коефіцієнт фінансового ризику	1,17	0,85	Стан загрозливий. Слід дещо збільшити рівень само фінансування - більшу частку прибутку використовувати на розвиток виробництва.	збільшити рівень само фінансування - більшу частку прибутку використовувати на розвиток виробництва
Коефіціент абсолютної ліквідности	0,029	0,033	Знаходиться в межах норми, але на мою думку слід дещо переглянути напрямки використання грошових коштів, було б досить непогано частину з них спрямовувати то резервного капіталу.

Подобные документы

• Організація та методика обліку основних засобів, капіталу, доходів та витрат підприємства, на прикладі "ПКП Євразія"

  Організаційно-правова характеристика підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Організація та вимоги до первинного обліку. Аналітичний та синтетичний облік господарських операцій підприємства. Облік активів.
  
  курсовая работа [117,8 K], добавлен 22.12.2008
  

• Організація бухгалтерського обліку в агентській страховій компанії "Автогард"

  Загальний аналіз ринку комп’ютерних програм з бухгалтерського обліку та підходи щодо автоматизації обліку на підприємстві. Коротка характеристика підприємства. Особливості ведення бухгалтерського обліку в агентській страховій компанії "Автогард".
  
  отчет по практике [78,2 K], добавлен 17.11.2013
  

• Основи бухгалтерського обліку

  Сутність, функції, мета та особливості бухгалтерського обліку. Предмет та об'єкти бухгалтерського обліку. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Метод бухгалтерського обліку. Синтетичний та аналітичний облік, облікові регістри.
  
  книга [63,2 K], добавлен 09.10.2008
  

• Організація бухгалтерського обліку на молочно-переробному підприємстві

  Загальна характеристика підприємства та організація обліку та аудиту на підприємстві. Аналіз фінансового стану. Особливості обліку фінансових інвестицій. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності.
  
  дипломная работа [386,9 K], добавлен 10.05.2013
  

• Значення і завдання бухгалтерського обліку фінансових результатів підприємства

  Характеристика фінансово-господарської діяльності ВАТ "Полтавасортнасіннєовоч" та організація бухгалтерського обліку. Аналіз фінансових результатів підприємства. Порядок використання прибутку та його відображення у фінансовій звітності підприємства.
  
  дипломная работа [846,3 K], добавлен 28.12.2011
  

• Основи бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності підприємства

  Роль документообігу, довгострокових і короткострокових розрахунків, обліку операцій з власним капіталом на фірмі. Фінансова звітність і внутрішній контролінг. Аналіз господарського функціонування підприємства та вимоги до трудової діяльності працівників.
  
  отчет по практике [61,0 K], добавлен 12.02.2011
  

• Організація обліку на підприємствах малого бізнесу

  Застосування простої форми бухгалтерського обліку малими підприємствами з незначним документообігом (кількістю господарських операцій), їх відображення за спрощеною формою з використанням регістрів обліку майна підприємства. Ведення журналу обліку.
  
  курсовая работа [33,6 K], добавлен 07.05.2009
  

• Вибір форми організації бухгалтерського обліку

  Форми організації бухгалтерського обліку, вибір суб'єкта його ведення на етапі формування установчих документів. Введення до штату посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби. Ведення бухгалтерського обліку власником або керівником підприємства.
  
  контрольная работа [20,5 K], добавлен 09.09.2010
  

• Предмет, об’єкти і метод бухгалтерського обліку

  Поняття предмету і об’єктів бухгалтерського обліку. Законодавче забезпечення бухгалтерського обліку в Україні. Баланс підприємства на початок звітного періоду. Кореспонденції рахунків по господарським операціям підприємства в журналі реєстрації операцій.
  
  курсовая работа [322,3 K], добавлен 22.11.2010
  

• Організація та методика обліку основних засобів, капіталу, доходів та витрат підприємства, організації, установи на прикладі ПСП "Маяк"

  Організаційно-правова характеристика підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Вимоги до первинного обліку. Аналітичний і синтетичний облік операцій. Склад та порядок формування фінансових звітів підприємства.
  
  курсовая работа [108,7 K], добавлен 22.12.2008
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам