Удосконалення обліку, економічного аналізу і аудиту наявності та використання основних засобів підприємства на прикладі ПрАТ "Харчопродторг"

Обліковий процес починається із заповнення первинного документу і закінчується складанням звітності. Вся система бухгалтерського обліку побудована на основі документування та закінчується складанням звітності. Для достовірного визначення національного багатства країни як в цілому, так і в розрізі окремих його складових, в державі повинна бути побудована ефективна система відображення усіх операцій та об'єктів в бухгалтерському обліку. Це дасть можливість відображати у звітності достовірну інформацію про основні засоби, які є частиною національного багатства.

МСБО 16 «Основні засоби» зазначає, що у фінансовій звітності слід розкривати для кожного класу основних засобів:

1) бази оцінки, що їх застосовували для визначення валової балансової вартості;

2) застосований метод амортизації;

3) застосовані строки корисної експлуатації або норми амортизації;

4) валову балансову вартість та суму накопиченої амортизації (разом з накопиченими збитками від зменшення корисності) на початок та кінець періоду;

5) узгодження балансової вартості на початок і кінець періоду [32].

Фінансова звітність має також розкривати таку інформацію:

1) наявність та суми обмежень на права власності, а також основні засоби, передані у заставу для забезпечення зобов'язань;

2) суму видатків, визнаних у балансовій вартості об'єкта основних засобів у ході його будівництва;

3) суму контрактних зобов'язань, пов'язаних із придбанням основних засобів;

4) суму компенсації від третіх сторін за об'єкти основних засобів, корисність яких зменшилася, або які були втрачені чи передані, що включається до прибутку чи збитку, якщо суму цієї компенсації не було розкрито окремо у звіті про сукупні доходи [32].

Якщо об'єкти основних засобів наведено за переоціненими сумами, треба розкривати:

1) дату набрання чинності переоцінки;

2) залучення незалежного оцінювача;

3) методи та значні припущення, застосовані під час попередньої оцінки справедливої вартості об'єктів;

4) міру, якою справедлива вартість об'єктів була визначена безпосередньо шляхом посилання на спостережні ціни на активному ринку або нещодавні ринкові операції між незалежними сторонами;

5) для кожного переоціненого класу основних засобів - балансову вартість, яка була б визнана, якби активи обліковували за моделлю собівартості;

6) дооцінку із зазначенням зміни за період та будь-яких обмежень щодо розподілу залишку акціонерам.

Завершальним етапом обліку наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» на мікрорівні є складання фінансової звітності. Інформація про основні засоби відображається у Формі № 1-м «Баланс» у ряд. 1005, 1010, 1011(табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Розкриття інформації за статтями Балансу та рахунками плану рахунків щодо основних засобів

Назва статті	Код рядка	Визначення статей	Рахунки, сальдо яких відображено у відповідних статтях звіту
Основні засоби:	1005	У статті "Основні засоби" наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби" та П(С)БО 14 "Оренда". У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів
первісна вартість	1010	Первісна (переоцінена) вартість основних засобів та інших необоротних матеріальних активів	Дт 10 "Основні засоби", Дт 11 "Інші необоротні матеріальні активи"
знос	1011	Сума зносу основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.	Кт 131 "Знос основних засобів", Кт 132 "Знос інших не оборотних матеріальних активів"

На ПрАТ «Харчопродторг» складається та подається статистична звітність за формою № 2-річна «Капітальні інвестиції, вибуття й амортизація активів» та формою 2-квартальна «Капітальні інвестиції». У цих формах звітності також відображається інформація про основні засоби підприємства (Додаток В).

У Примітках до фінансової звітності (якщо така форма фінансової звітності складається на підприємстві) щодо кожної групи основних засобів наводиться така інформація:

1) вартість (первісна або переоцінена), за якою основні засоби відображені в балансі;

2) методи амортизації, що застосовуються підприємством, і терміни корисного використання (експлуатації);

3) наявність та рух основних засобів у звітному році:

4) первісна (переоцінена) вартість та сума зносу на початок звітного року;

5) первісна вартість основних засобів, які визнані активом, з виділенням вартості основних засобів, отриманих в результаті об'єднання підприємств;

6) сума зміни первісної (переоціненої) вартості та зносу основних засобів у результаті переоцінки;

7) первісна (переоцінена) вартість та сума зносу основних засобів, які вибули;

8) сума нарахованої амортизації;

9) сума втрат від зменшення корисності, відображена в Звіті про фінансові результати у звітному періоді;

10) інші зміни первісної (переоціненої) вартості та сума зносу основних засобів;

11) первісна (переоцінена) вартість та сума зносу на кінець звітного року [16].

У Примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:

1) вартість основних засобів, щодо яких існують обмеження володіння, користування та розпорядження;

2) вартість переданих у заставу основних засобів;

3) сума капітальних вкладень на придбання і будівництво основних засобів за звітний рік;

4) сума укладених угод на придбання у майбутньому основних засобів;

5) залишкова вартість основних засобів, що тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція тощо);

6) первісна (переоцінена) вартість повністю амортизованих основних засобів, які продовжують використовуватись;

7) залишкова вартість основних засобів, вилучених з експлуатації для продажу;

8) первісна вартість, залишкова вартість та метод оцінки основних засобів, отриманих за рахунок цільового фінансування.

Якщо в звітному періоді проводилася переоцінка основних засобів, необхідно розкривати в Примітках зміну розміру додаткового капіталу в результаті переоцінки основних засобів та обмеження щодо його розподілу між власниками (учасниками).

Крім того, бажано розкривати в Примітках таку інформацію щодо переоцінки основних засобів:

1) базу, застосовану для переоцінки активів;

2) дати чинності переоцінки;

3) залучення незалежного оцінювача;

4) сутність будь-яких показників, що застосовувалися для визначення відновлюваної вартості.

У Примітках до консолідованої фінансової звітності щодо кожної групи основних засобів наводиться сума курсових різниць у зв'язку з перерахунком вартості основних засобів, наведеної у фінансовій звітності дочірніх підприємств.

2.4 Напрямки удосконалення організації та методики обліку наявності та використання основних засобів в умовах комп'ютерних технологій

На сьогоднішній день основні засоби функціонують у виробничих та невиробничих сферах різних підприємств. Вимоги постійного контролю за наявністю та рухом основних засобів є заставою ефективності управління виробничою чи невиробничою сферами діяльності.

Останнім часом існує низка проблем, які негативно впливають на процес управління діяльністю підприємства, знижуючи ефективність використання основних засобів. Одним з таких питань є проблема складності оцінки основних засобів, яка полягає у виборі вартості, за якою слід їх вимірювати. Традиційним і найбільш методично розробленим способом оцінки в національній обліковій практиці є відображення основних засобів за первісною вартістю, яка складається з фактичних витрат на їх виробництво і придбання.

Проте при оцінці основних засобів в умовах інфляційних процесів, застосування первісної вартості може привести до негативних наслідків. Навіть за умов незмінних цін, потенціал основних засобів не є незмінним, оскільки скорочується строк їх служби, вони стають морально застарілими. Основні засоби, які придбані в різний час і мають однакові характеристики, матимуть різну вартість. А проведення постійних переоцінок збільшує витрати підприємства, що впливає на його фінансовий результат.

З метою покращення бухгалтерського обліку основних засобів, доцільним буде ввести до Плану рахунків окремий рахунок для відображення витрат на ремонт основних засобів із субрахунками поточного та капітального ремонтів. Цей рахунок повинен бути активним і калькуляційним, де по дебету слід відображати всі витрати на ремонт основних засобів. З кредиту цього рахунку слід списувати витрати закінчених ремонтів на витрати звітного періоду. Залишком на рахунку будуть суми по незавершеним поточним та капітальним ремонтам.

При контролі основних засобів необхідно використовувати прийоми: документальний та фактичний.

Прийоми документального контролю застосовують до бухгалтерських документів, записів в облікових регістрах, даних звітів і балансів, до статистичних та оперативних матеріалів. При цьому об'єктом документального контролю є інформація, що характеризує здійснені господарські операції.

Однак правильність здійснення багатьох господарських операцій не завжди можна перевірити прийомами документального контролю. Часто виникає необхідність перевірки наявності виробленої продукції, прийнятої покупцями в натурі. З цією метою разом з прийомами документального контролю в ході перевірки застосовують прийоми фактичного контролю.

Однак в теперішній час в господарстві відсутні організаційно-методичні забезпечення контролю по основним засобам. Для більш ефективної організації роботи контрольного апарату необхідно використовувати розроблені контрольно-аналітичні таблиці.

При отриманні в бухгалтерію товарно-транспортних накладних, приймальних квитанцій, платіжних доручень їх дані повинні заноситися у відповідні накопичувальні відомості реєстраційного журналу і кожен день визначати суму додаткової виручки або збитку. Накопичувальні відомості можливо вести наростаючим підсумком за місяць і з початку року. Для якісної перевірки та скорочення проведення ревізії та перевірок наперед заготовляють бланки описів порушень і інвентаризації розрахунків з покупцями та замовниками.

На ПрАТ «Харчопродторг» здійснюється постійний внутрішній контроль за наявністю та рухом основних засобів. Але в організації контролю було намічено багато недоліків. Тому важливо визначити основні шляхи по вдосконаленню контролю за наявністю та використання основних засобів.

Важливою умовою забезпечення майна застереження фактів крадіжок, нестач, псування втрат є створення належних умов збереження основних засобів у виробничих підрозділах і на об'єктах господарювання. Тому одним з головних завдань внутрішньогосподарського контролю є контроль за станом збереження основних засобів та дотримання відповідних правил і вимог з цього питання.

Для покращення контролю за основними засобами в місцях зберігання і експлуатації необхідно проводити періодичну паспортизацію стану збереження основних засобів. Суть цього заходу полягає в складанні і заповненні спеціального паспорту, в якому наведені правила збереження та відомості про фактичну відповідність умов збереження цим правилам. Тобто за допомогою цих паспортів, так би мовити, атестують об'єкти основних засобів на предмет їх відповідності основним правилам і вимогам збереження.

Головним завданням паспортизації стану збереження основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» є завчасно в ході періодичних планових перевірок виявляти факти порушення правил збереження цінностей, які можуть зумовити випадки крадіжок, нестач, псування та інших втрат основних засобів та інформування керівника підприємства для негайного вжиття ним заходів щодо усунення згаданих фактів.

Більше уваги в господарстві слід приділити і проведенню інвентаризації основних засобів, яка є одним з важливих етапів контролю, оскільки за допомогою інвентаризації контролюється робота матеріально-відповідальних осіб за збереженням інвентарних об'єктів. Так ревізійній комісії в першу чергу необхідно потурбуватися про проведення не тільки повних, а й при потребі часткових контрольних або вибіркових інвентаризацій об'єктів основних засобів. Це потрібно організувати таким чином, щоб матеріально-відповідальні особи не змогли підготуватися до інвентаризації з метою приховання можливих нестач і розкрадань.

Для ефективного проведення інвентаризації основних засобів треба підібрати і укомплектувати інвентаризаційні комісії досвідченими спеціалістами, саме з основних засобів (агрономами, інженерами, працівниками бухгалтерської служби, представниками виконавчої влади).

При контролі за наявністю основних засобів, тобто в процесі інвентаризації, доцільно окремо проводити перевірку відповідності даних аналітичного і синтетичного обліку та фактичної наявності цінностей за результатами інвентаризації.

Для оцінювання резервів підвищення ефективності основних засобів необхідно, насамперед, знати реальний рівень їх використання та конкретні можливості його підвищення. Поліпшення використання основних засобів може бути забезпечене двома шляхами: інтенсивним та екстенсивним. Інтенсивний шлях характеризується підвищенням завантаження устаткування та збільшенням рівня використання їхньої потужності. Основними напрямами підвищення інтенсивного використання устаткування є:

1) удосконалення технологій та організації виконання робіт;

2) правильний вибір машин і робочого устаткування;

3) запровадження сучасних технологій.

Екстенсивний шлях полягає у збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньозмінних втрат робочого часу, підвищенні коефіцієнта змінності. Основними шляхами поліпшення екстенсивного використання устаткування в машинобудуванні є:

1) безперебійне постачання підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії;

2) своєчасне усунення виявлених диспропорцій у галузі й на підприємствах, в окремих цехах і виробничих дільницях, що дасть змогу запобігти перервам у роботі підприємства;

3) усунення причин нерівномірної роботи підприємства, що призводить до недовикористання устаткування в цілому, й у часі, тобто до його простоїв.

Значні резерви підвищення ефективності використання основних засобів містяться у збільшенні тривалості роботи машин та механізмів. У цілому сукупність резервів покращення використання основних засобів підприємства може бути поділена на три великих групи:

1. Технічне вдосконалення засобів праці, яке передбачає:

1) технічне переозброєння на базі комплексної автоматизації виробництва та впровадження гнучких виробничих систем;

2) заміну застарілої техніки, модернізацію обладнання;

3) ліквідацію «вузьких місць» і диспропорцій у виробничих потужностях підприємства;

4) механізацію допоміжних та обслуговуючих виробництв;

5) розвиток винахідництва та раціоналізаторства.

2. Збільшення тривалості роботи машин та обладнання за рахунок:

1) ліквідації незадіяного обладнання (здавання його в оренду, лізинг, реалізація тощо);

2) скорочення строків ремонту і технічного обслуговування обладнання;

3) зниження простоїв: цілозмінних та внутрішньозмінних.

3. Покращення організації та управління виробництвом, а саме:

1) прискорення досягнення проектної продуктивності введених в експлуатацію основних фондів;

2) впровадження наукової організації праці та виробництва;

3) покращення забезпечення матеріально-технічними ресурсами;

4) вдосконалення управління виробництвом на базі сучасної комп'ютерної техніки.

Застосування на практиці запропонованих заходів у цілому по підприємству дасть змогу збільшити обсяги випуску товарної продукції, підвищити показник фондовіддачі, а також збільшити прибуток від реалізації продукції й балансовий прибуток, а отже, і рентабельність основних засобів підприємства.

Основні засоби становлять головну частину матеріально-технічної бази будь-якої галузі чи підприємства. На основі підвищення ефективності їх використання збільшується економічний потенціал і виробничі можливості галузі, підвищується технічний рівень виробництва. Це, у свою чергу, підвищує темпи випуску продукції, що вирішальним чином сприяє вдосконаленню розширеного відтворення й правильному формуванню найважливіших пропорцій господарювання.

РОЗДІЛ 3. Аналіз і аудит наявності та використання основних засобів ПрАТ «Харчопродторг»

3.1 Мета, завдання та інформаційне забезпечення аналізу наявності та використання основних засобів

Діяльність підприємства нерозривно пов'язана з наявністю та використанням основних засобів, які повинні характеризуватися відповідним складом та структурою для здійснення процесу виробництва. Для забезпечення конкурентоспроможності підприємства та отримання необхідної величини прибутку необхідно здійснювати постійний аналіз ефективності використання основних засобів та досліджувати фактори, які впливають на них.

Аналіз наявності і стану основних засобів підприємства дає можливість розраховувати показники та шляхи підвищення ефективності їхнього використання, прогнозувати необхідність залучення коштів для придбання нових основних засобів у зв'язку з фізичним зношенням наявних [66].

Завдання аналізу стану та ефективності використання основних засобів передбачають:

1) визначення забезпеченості підприємства основними засобами;

2) оцінка складу та технічного стану основних засобів і особливо;

3) вивчення форм, темпів та методів оновлення основних засобів, їх ефективності та відповідності вимогам торговельної діяльності;

4) визначення ступеня використання основних засобів і факторів, що чинять на нього вагомий вплив;

5) визначення внутрішньогосподарських резервів росту ефективності використання основних засобів.

Етапи аналізу основних засобів:

1) аналіз обсягів та динаміки основних засобів (визначення темпів росту та приросту);

2) аналіз стану та складу ОЗ;

3) аналіз ступеню зносу ОЗ (коефіцієнт зносу ОЗ, коефіцієнт придатності ОЗ, ступінь придатності ОЗ для подальшого використання);

4) аналіз інтенсивності відновлення (коефіцієнт оновлення ОЗ, коефіцієнт вибуття ОЗ);

5) аналіз ефективності використання ОЗ (фондовіддача)

Основним джерелом інформації для аналізу наявності та використання основних засобів є дані бухгалтерського обліку та звітності (фінансової та статистичної), де відображаються всі господарські операції та результати діяльності промислових підприємств. У свою чергу бухгалтерська інформація включає дані синтетичного і аналітичного обліку та дані, які містяться у фінансовій та статистичній звітності.

Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться за даними первинного бухгалтерського обліку. Прогнозний аналіз наявності та використання основних засобів застосовується при оцінці відповідних альтернативних управлінських рішень.

Слід зазначити, що для забезпечення економічного аналізу процесу експлуатації основних засобів, крім наведеної вище інформаційної бази, доцільним є використання інформації, отриманої з мережі Інтернет та на підприємстві.

Методика аналізу наявності та використання основних засобів повинна врахувати ряд принципових положень: функціональна корисність основних засобів зберігається протягом декількох років, тому витрати з їх придбанням і експлуатацією розподілені в часі; момент фізичної заміни основних засобів не співпадає з моментом їх вартісного заміщення, у результаті чого можуть виникнути втрати і збитки, що зменшують фінансові результати діяльності підприємства; ефективність використання основних засобів оцінюється по-різному залежно від їх виду, належності, характеру участі у виробничому процесі, а також призначення.

Оскільки основні засоби обслуговують не тільки виробничу сферу діяльності підприємства, а й соціально-побутову, культурну тощо, ефективність їх використання визначається не лише економічними, а й соціальними, екологічними та іншими факторами [5].

Для забезпечення відтворення основних виробничих засобів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання, що є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують:

1) забезпечення підприємства основними засобами;

2) стан основних засобів;

3) ефективність використання основних засобів.

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами, належать:

1) фондомісткість;

2) фондоозброєність;

3) коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства.

Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зменшення.

Забезпеченість підприємства основними виробничими засобами визначається рівнем фондоозброєності праці, яку розраховують як відношення вартості основних виробничих засобів до чисельності працівників підприємства. Збільшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором.

Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у активах підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартості майна підприємства.

Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у активах підприємства сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким, тому необхідно здійснювати пошук коштів для виправлення становища.

Стан основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти:

1) зносу основних засобів (характеризує ту частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах);

2) придатності (характеризує частку не перенесеної на створюваний продукт вартості);

3) оновлення (характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів; показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду);

4) вибуття (приросту) основних засобів(характеризує рівень інтенсивності їх вибуття засобів зі сфери виробництва).

До показників, які характеризують ефективність використання основних засобів, належать:

1) фондовіддача (характеризує рівень інтенсивності їх вибуття засобів зі сфери виробництва);

2) рентабельність основних засобів;

3) сума прибутку на одну гривню основних засобів.

Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача.

Абсолютним показником ефективності використання основних засобів є сума прибутку на одну гривню основних засобів. До показників ефективності використання основних засобів можна також віднести показник питомої ваги активної частини основних засобів у їх загальній сумі.

Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних засобів того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання основних засобів підприємства можна умовно поділити на збільшення екстенсивного завантаження та підвищення інтенсивного навантаження.

До інтенсивних напрямів відносять:

1) механізацію та автоматизацію виробництва;

2) технічне переозброєння та модернізацію підприємства;

3) удосконалення технологічних процесів;

4) скорочення тривалості операційного циклу виробництва;

5)застосування прогресивних форм організації та управління виробництвом;

6)підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня промислово-виробничого персоналу.

Екстенсивні напрями підвищення використання основних засобів:

1) скорочення простоїв обладнання внаслідок своєчасного забезпечення сировиною, матеріалами, напівфабрикатами тощо, підвищення якості ремонтів та обслуговування обладнання;

2) збільшення кількості машино-змін роботи обладнання, зменшення кількості непрацюючого устаткування;

3) введення додаткового обладнання.

Однак треба наголосити на двох важливих обставинах. По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими обмеженими. По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко окупаються за рахунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економічного ефекту.

У процесі проведення аналізу наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» використовуються такі методичні прийоми фінансового аналізу:

1) горизонтальний аналіз (оцінюється система показників динаміки: абсолютний приріст, темп (коефіцієнт) росту (приросту),розмір одного відсотка приросту);

2) вертикальний аналіз (орієнтований на оцінку структури підсумкового показника з метою визначення впливу структурних змін на зміну загального показника);

3) порівняння (орієнтований на визначення відхилень і встановлення причин, які зумовили ці відхилення);

4) балансовий прийом (використовується для відображення двох груп взаємозв'язаних і урівноважених економічних показників);

5) групування (дозволяють вивчити ті чи інші економічні явища у зв'язку і взаємозалежності, виявити вплив найбільш суттєвих факторів на рівень результативного показника);

6) абсолютні величини (відображають кількісні сторони економічних явищ і процесів);

7) відносні величини (показники, які відображають кількісні співвідношення між явищами і процесами);

8) середні величини (використовуються для узагальнення кількісних характеристик якісно однорідних явищ і процесів).

Таким чином, кожен з наведених методичних прийомів фінансового аналізу має важливе значення для проведення аналізу наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг».

Особливість аналізу основних засобів - його багаторівневий характер. Важливо виділити рівень впливу факторів і відповідно до цього вибрати моделі і способи аналізу. Кінцевою метою аналізу використання основних засобів незалежно від галузі діяльності підприємства є можливість розширення обсягів випуску і реалізації без додаткового залучення ресурсів або визначення потреби у відновленні або розширенні виробничого потенціалу.

3.2 Аналіз наявності основних засобів та ефективності їх використання на ПрАТ «Харчопродторг»

Під час аналізу ефективності використання основних засобів необхідно вивчити обсяг основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг», темпи їх зростання за відповідні періоди, співвідношення окремих груп у загальній вартості фондів (їх структуру), визначити активну частину фондів, причини зміни їх обсягів та структури, шляхи покращення структури.

Під час аналізу обсягу, структури та динаміки основних засобів необхідно враховувати, що різні види основних засобів беруть різну участь у процесі господарської діяльності підприємства. Виробнича потужність визначається лише величиною промислово-виробничих основних засобів.

Невиробничі основні засоби у виробництві безпосередньої участі не беруть, вони лише обслуговують культурно-побутові потреби колективу.

Основні виробничі засоби головного виду діяльності є такою частиною засобів, яка бере участь у процес і виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, відповідно до часу використання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні вкладення.

Невиробничі основні засоби -- це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які перебувають на балансі підприємства і не використовуються в господарській діяльності. Вони відтворюються тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

Аналіз обсягу та динаміки основних засобів зобразимо в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Аналіз обсягу та динаміки основних засобів ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр., тис. грн.

Показник	2013 р.	2014 р.	Абсолютне відхилення (+,-) 2014 р. до 2013р.
	?	%	?	%	?	%
Земельні ділянки	83,17	2,97	83,17	2,94	-	-
Будинки та споруди	1930,11	68,92	1964,47	69,46	+34,06	+1,76
Машини та обладнання	459,92	16,42	452,44	15,99	-7,48	-1,63
Транспортні засоби	23,06	0,82	23,06	0,82	-	-
Інструменти, прилади, інвентар	137,66	4,92	137,66	4,87	-	-
Інші основні засоби	14,09	0,50	14,09	0,50	-	-
Інші необоротні матеріальні активи	152,63	5,45	153,29	5,42	+0,66	+0,4
Разом	2800,64	100,00	2828,18	100,00	+27,24	00,00

Аналіз розрахунків, наведених у таблиці 3.1 показує, що загальний обсяг основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр. зріс на 27,24 тис. грн., що відбулося переважно за рахунок збільшення таких складових, як:

1) будинки та споруди на 34,06 тис. грн. (або на 1,76 %);

2) інші необоротні матеріальні активи на 0,66 тис. грн. (або на 0,4 %).

Проте, поряд із збільшенням цих складових відбулося зменшення такого показника, як: машини та обладнання на 7,48 тис. грн. (або на 1,63 %).

Для оцінки зміни структури основних засобів побудуємо структуру основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр. (рис. 3.1)



Рис. 3.1 Структура основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр., тис. грн.

З рис. 3.1 видно, що основну частку основних засобів на досліджуваному підприємстві за 2013-2014 рр. займають будівлі та споруди, які становлять 68,92-69,46 % загальної величини основних засобів, машини та обладнання 15,99-16,42 %. Усі інші складові є незначними в загальній величині основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг».

Таблиця 3.2

Аналіз наявності та використання основних засобів ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр., тис. грн.

Показник	Норматив	2013 р.	2014 р.	Абсолютне відхилення (+, -)
				2014 р. від 2013 р.
1. Наявність ОЗ на поч. року	зменшення	1574,10	1500,80	-73,30
2. Надійшло за рік	збільшення	444,82	109,31	-335,51
3. Вибуло за рік	зменшення	518,12	240,77	-277,35
4. Наявність ОЗ на кінець року	зменшення	1500,80	1369,34	-131,46
5. Фондомісткість	зменшення	0,28	0,17	-0,11
6. Коефіцієнт реальної вартості ОЗ	збільшення	0,83	0,82	-0,01
7. Коефіцієнт зносу ОЗ	зменшення	0,47	0,52	0,05
8. Коефіцієнт придатності ОЗ	збільшення	0,53	0,48	-0,05
6. Коефіцієнт оновлення ОЗ	збільшення	0,18	0,08	-0,10
7. Коефіцієнт вибуття ОЗ	коеф.оновл.	0,18	0,04	-0,14
8. Коефіцієнт приросту ОЗ	збільшення	-	0,00	-
9. Фондовіддача	збільшення	2,16	1,71	-0,45
10. Рентабельність ОЗ	збільшення	-2,22	-2,75	-0,53

На ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр. спостерігається зменшення наявних основних засобів на кінець року на 131,46 тис. грн., такою ж є тенденція щодо їх надходження. Тобто за досліджуваний період надходження основних засобів знизились на 75 %.

Реальна вартість основних фондів залишається практично незмінною і коливається в межах 0,82-0,83. Негативним явищем в діяльності підприємства є те, що основні засоби зношені на 47-52%, тому є застарілими і потребують оновлення, модернізації. У результаті цього придатними до використання є на кінець 2014 р. 48% вартості всіх основних засобів ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр.

Коефіцієнт оновлення за досліджений період є дуже низьким і негативним явищем є його тенденція до зниження, а саме з 0,18 до 0,08, а це майже в два рази.

Рентабельність основних виробничих засобів за 2013-2014 рр. являється від'ємною, адже ПрАТ «Харчопродторг» у 2013-2014 рр. отримало загальний збиток.

Таким чином, протягом 2013-2014 рр. на ПрАТ «Харчопродторг» спостерігається поступове оновлення матеріально-технічної бази. Однак проведений аналіз наявності та використання основних засобів свідчить про незадовільний стан основних засобів на 2013-2014 рр. на досліджуваному підприємстві: рівень придатності активів на кінець 2014 р. становив 48 % , що на 5 % менше від даного показника на кінець 2013 р. Рівень придатності основних засобів являється недопустимим для ефективної діяльності ПрАТ «Харчопродторг».

Керівництву досліджуваного підприємства необхідно приділити увагу оптимізації структури основних засобів, пошуку джерел оновлення матеріальної бази, яка створює умови для здійснення основної діяльності.

3.3 Організація та методика проведення аудиту наявності та використання основних засобів

Аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю регулюється Господарським кодексом України, Законом України «Про аудиторську діяльність», іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту [12, 43].

Стандарти аудиту -- це загальні керівні матеріали, що допомагають аудиторам у виконанні їх обов'язків з аудиту фінансової звітності. У цих керівних матеріалах подано професійні вимоги до якості аудитора і аудиторських висновків та доказів (свідчень).

Згідно ЗУ «Про аудиторську діяльність», аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг [46].

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб'єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов'язковий аудит) [22].

Аудиторські послуги надаються згідно з Договором на проведення аудиту на ПрАТ «Харчопродторг» (Додаток З.1), укладанню якого передують такі процедури.

Для здійснення аудиту на досліджуваному підприємстві аудиторська фірма повинна отримати від замовника письмове звернення у вигляді "Листа-запиту"(Додаток З.2).

Відповідно до МСА 210 "Умови домовленостей про аудиторську перевірку" в інтересах замовника і виконавця аудита доцільно, щоб аудитор до початку аудиту надіслав "Лист - зобов'язання". (Додаток З.3)

Таким чином аудитор чи аудиторська фірма вивчає "Лист-запиту" і при погодженні надсилає "Лист - зобов'язання", де, крім згоди на проведення аудиту, може вказати на речі, щодо яких вважає за необхідне домовитись до укладання договору на проведення аудиту.

Після обміну інформацією на підставі цих двох листів (Листа-замовлення і Листа-зобов'язання) між замовником і виконавцем укладається договір на проведення аудиту (додаток З.1). Відповідно до ЦКУ та ГКУ, цей договір є документом, який підтверджує домовленість сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків щодо надання (отримання) аудиторських послуг[61].

МСА 300 "Планування" визначає обов'язковість складання спеціального документа, який розкриває зміст запланованих робіт, тобто плану аудиту (Додаток З.4) - документу, який зокрема, розглядає характер, час та обсяг аудиторських процедур, які повинні виконуватися працівниками аудиторської фірми для отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів з метою зменшення аудиторського ризику до прийнято низького рівня [41].

Вимоги до складання аудиторського висновку за результатами виконання завдань з надання впевненості викладені у Міжнародних стандартах аудиту 700-706.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про аудиторську діяльність», аудиторський висновок - це документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. [Додаток З.5]

МСА 700 визначено основні правила написання аудиторського висновку (звіту), який надається за результатами аудиту фінансової звітності.

МСА 705 визначає три типи модифікованих думок, а саме:

· умовно-позитивну;

· негативну;

· відмову від висловлення думки.

Основні засоби є основною складовою матеріально-технічної бази підприємств, а тому проведення аудиту наявності та використання даних активів - надзвичайно важливе і складне завдання.

Мета аудиту, відповідно до МСА 200 "Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності", полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації щодо наявності та використанні основних засобів [34].

Виходячи з мети, основними завданнями аудиту наявності та використання основних засобів є:

- контроль за дотриманням чинного законодавства щодо операцій з основними засобами;

- перевірка правильності документального оформлення операцій, пов'язаних з рухом основних засобів;

- перевірка правильності визнання, класифікації та оцінки необоротних активів;

- перевірка фактичної наявності і стану основних засобів;

- перевірка правильності нарахування амортизації;

- виявлення фактів неефективного використання основних засобів, реалізації їх за заниженою ціною, заниження оцінки, необґрунтованого списання;

- оцінка придатності наявних основних засобів для експлуатації;

- перевірка правильності визначення фінансових результатів від реалізації основних засобів;

- перевірка відображення в обліку результатів надзвичайних подій, пов'язаних з основними засобами;

- встановлення джерел фінансування відтворення основних засобів;

- аналіз показників використання основних засобів.

Об'єкти аудиту наявності та використання основних засобів - це групи основних засобів, їх первісна, залишкова, справедлива, ліквідаційна і відновлювана вартість, а також правильність документального оформлення операцій з основними засобами, достовірність синтетичного та аналітичного обліку, реальність відображення вартості основних засобів і зносу у фінансовій звітності; економічні й технічні показники використання основних засобів; організація їх обліку та стан внутрішнього контролю [61].

Джерелами інформації для аудиту наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» є:

1) наказ про облікову політику підприємства;

2) первинні документи з обліку необоротних активів:

- акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. № 03-1) (Додаток Е.1);

- акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ф. № 03-2) (Додаток Е.2);

- акт списання основних засобів (ф. № 03-3) (Додаток Е.3);

- інвентарна картка обліку основних засобів (ф. № 03-6)

- інвентаризаційний опис (Додаток Е.4)

3) облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку необоротних активів (Оборотно-сальдова відомість (Додаток Ж1,Ж2));

4) аудиторські висновки попередніх років;

5) звітність:

- Баланс (ф. №1-м);

- Звіт про фінансові результати (ф. №2-м).

Перед безпосереднім проведенням аудиту основних засобів аудитору необхідно:

1) ознайомитися з обліковою політикою підприємства у частині організації обліку основних засобів за період, що підлягає перевірці, її змінами порівняно з попереднім;

2) уточнити дати проведення останньої інвентаризації основних засобів та її результатів;

3) ознайомитися з матеріалами переоцінки основних засобів за станом на 1 січня та їх відображенням в обліку;

4) перевірити наявність наказів (розпоряджень) про створення на підприємстві постійно діючої комісії, щодо списання необоротних активів, про осіб, відповідальних за зберігання необоротних активів з місцями їх експлуатації, а також з'ясування умов укладених з ними договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;

5) ознайомитися з договорами на оренду необоротних активів, укладеними з юридичними та фізичними особами;

6) перевірити наявність картотеки основних засобів за місця ми їх експлуатації у матеріально відповідальних осіб;

7) вивчити інформацію наказів, списку матеріально-відповідальних осіб, що звільнилися;

8) встановити забезпеченість бухгалтерії підприємства чинними нормативними документами, що визначають правила ведення обліку основних засобів, зразками міжвідомчих форм уніфікованої документації з обліку цих активів.

Така інформація дасть змогу аудитору на початку перевірки мати загальне уявлення про організацію обліку необоротних активів на підприємстві та визначити ті аспекти, що потребують особливої уваги.

Аудит основних засобів на підприємстві проводиться у послідовності, наведеній у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Етапи проведення аудиту основних засобів на підприємстві

№ п/п	Етап перевірки	Мета і завдання аудиту	Аудиторські процедури	Аудиторські докази
1.	Підготовчий	Попереднє знайомство з підприємством-клієнтом, оцінка систем контролю та бухгалтерського обліку, визначення аудиторського ризику, планування аудиту основних засобів	Опитування персоналу підприємства,вивчення матеріалів попередньої аудиторської перевірки, документальна перевірка, спостереження	Статут підприємства, накази, звіт про попередню аудиторську перевірку, інвентарні картки, дані синтетичного та аналітичного обліку основних засобів
2.	Основний	Контроль оцінки основних засобів, встановлення їх належності, перевірка достовірності облікових записів і залишків у Балансі, перевірка правильності нарахування зносу основних засобів	Зіставлення даних інвентаризації, синтетичного та аналітичного обліку, запит до постачальників, документальна вибіркова перевірка, перевірка арифметичних підрахунків, аналіз	Акти інвентаризації, первинна, документація по основних засобах, облікові регістри синтетичного і. аналітичного обліку, відповіді на запит, Баланс
3.	Підсумковий	Складання розділу аудиторського звіту про основні засоби підприємства-клієнта	Систематизація та ґрунтування отриманої на попередніх етапах інформації, аналіз, складання звіту та аудиторського висновку	Робоча документація, складена на попередніх етапах перевірки

У результаті незалежного аудиту, проведеного у період з 12 березня по 15 квітня 2014 р. ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит-2», згідно Договору № 1А від 12.03.2014, було надано таку інформацію за видами активів ПрАТ «Харчопродторг» станом на 31.12.2013 р.:

«Товариство використовує власні основні засоби, оцінка яких в обліку і формах звітності достовірна. Поточний аналітичний і синтетичний облік надходження об'єктів, їх вибуття, ремонт ведеться у відповідності з ПСБО 7 "Основні засоби", затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92.

Одиницею обліку основних засобів був окремий об'єкт.

Аналітичний та синтетичний облік основних засобів проводився відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" (Додаток З.5).

Первісна вартість основних засобів станом на 31.12.2013 року складає 2808,5 тис. грн., залишкова вартість становить 1500,8 тис. грн., сума зносу 1307,7 тис. грн.

За звітний період 2013 року проводились операції з придбання та ремонту основних засобів. Зазначені операції в бухгалтерському обліку відображались згідно з вимогами П(С)БО 7 "Основні засоби", а також з дотриманням вимог наказу Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №352 "Про затвердження типових форм первинного обліку".

Надходження основних засобів оформлялися актами прийому-передачі основних засобів (ф.ОЗ-1). Акт складався на кожний окремий інвентарний об'єкт. Акти підписані комісією, в склад якої входить матеріально-відповідальна особа.

Вибуття основних засобів оформлялися актами на списання основних засобів (ф. ОЗ-3).

Амортизація основних засобів нараховуються прямолiнiйним методом, відповідно до вимог Податкового Кодексу України.» (Додаток Е.3).

Таким чином, проведення аудиту щодо фінансової звітності на досліджуваному підприємстві активно впливає на виявлення негативних явищ у діяльності підприємств, встановлення їх причинних взаємозв'язків, сприяють профілактиці збитків, нестач, втрат у господарській діяльності.

Аудит основних засобів дозволяє встановити стан основних засобів на підприємстві, їх правильний облік, нарахування амортизації. Аудит наявності та використання основних засобів дуже складний процес, а з огляду на постійні зміни в нормативних актах стосовно їх амортизації, класифікації тощо, це ще й дуже важлива частина в загальному аудиті підприємства, так як може значно впливати на його кінцеві результати.

3.4 Шляхи удосконалення організації та методики аналізу і аудиту наявності та використання основних засобів

Ефективність використання основних засобів відіграє важливе значення для розвитку діяльності підприємства:

· збільшується економічний потенціал і можливості галузі;

· підвищується технічний рівень діяльності;

· збільшуються темпи зростання продуктивності праці, поліпшення якості послуг та інших показників.

Для вирішення завдання підвищення ефективності використання основних засобів та отримання бажаних результатів у діяльності підприємства повинні бути розроблені конкретні шляхи, спрямовані на поліпшення використання основних засобів, практичне застосування яких дасть змогу використовувати наявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності, а також визначити основні чинники, що сприятимуть цьому.

Будь-який комплекс заходів щодо поліпшення використання основних засобів, розроблювальний у всіх ланках управління, повинний передбачати забезпечення зростання обсягів виробництва продукції, насамперед, за рахунок більш повного й ефективного використання внутрішньогосподарських резервів і шляхом більш повного використання машин і устаткування, підвищення коефіцієнта змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння знову введених у дію потужностей, подальшої інтенсифікації виробничих процесів [65].

У цілому сукупність резервів покращення використання основних засобів підприємства може бути поділена на три великих групи:

1. Технічне вдосконалення засобів праці, яке передбачає:

· технічне переозброєння на базі комплексної автоматизації;

· заміну застарілої техніки, модернізацію обладнання;

· розвиток винахідництва та раціоналізаторства.

2. Збільшення тривалості роботи основних засобів за рахунок:

· ліквідації незадіяного обладнання (здавання його в оренду, лізинг, реалізація тощо);

· скорочення строків ремонту обладнання.

3. Покращення організації та управління діяльністю підприємства, а саме:

· впровадження наукової організації праці;

· покращення забезпечення матеріально-технічними ресурсами;

· вдосконалення управління на базі сучасної комп'ютерної техніки;

· розвиток матеріальної зацікавленості працівників, що сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства.

Для того, щоб використання основних засобів було економічно вигідним та ефективним, необхідно не тільки стежити за його технічним станом, а також:

1) залучати фахівців при проведенні складних ремонтів;

2) вивчати ринки виробництва;

3) залучати спеціалістів маркетингового відділу;

4) підвищувати рівень спеціалізації виробництва;

5) застосовувати передові технології; усувати простої;

6) модернізувати устаткування;

7) поліпшувати склад, структуру й стан основних засобів підприємства;

8) знижувати фондомісткість;

9) підвищувати фондовіддачу та продуктивність праці на підприємстві;

10) підвищувати якість ремонтів.

Необхідною умовою для ефективного проведення зовнішнього аудиту, а також здійснення аналізу являється комп'ютеризація бухгалтерії.

З метою покращення стану і ефективного використання основних засобів необхідно провести реформу на ПрАТ «Харчопродторг» щодо зміни функціональної структури підприємства і зменшити кількість працюючих до необхідного мінімуму.

Тому дуже важливим є ефективне управління плануванням надходження, використання і своєчасної ліквідації основних засобів. Для цього потрібно проводити аналіз наявності та використання основних засобів. Усе це в сукупності забезпечить найефективніше використання коштів підприємства на основні засоби, що по собі є дуже важливим фактором.

Застосування на практиці запропонованих заходів у цілому по підприємству дасть змогу збільшити обсяги випуску товарної продукції, підвищити показник фондовіддачі, а також збільшити прибуток від реалізації продукції й балансовий прибуток, а отже, і рентабельність основних засобів підприємства.

Напрямки підвищення ефективності використання основних засобів повинні визначатися існуючим станом підприємства, зумовленим впливом зовнішніх і внутрішніх факторів середовища його функціонування. Підвищення ефективності використання основних засобів на підприємстві є важливим резервом підвищення ефективності діяльності самого підприємства, що полягає в досягненні найбільших результатів при відповідному рівні розвитку.

Вирішення проблеми підвищення ефективності використання основних засобів - це одне з основних завдань діяльності підприємств, від результату якого залежить фінансовий стан та конкурентоспроможність підприємства.

Таким чином, підприємства, що використовують основні засоби, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але і максимально ефективно використовувати, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів і виробничих інвестицій.

Однією з головних ознак ефективного використання основних засобів є зростання обсягу виробництва його продукції підприємства та чистого прибутку. Ефективне їх використання в результаті приводить до підвищення ефективності підприємства в цілому та сприяє покращенню його фінансового стану й конкурентоспроможності.

РОЗДІЛ 4. Забезпечення умов охорони праці та техніки безпеки працівників ПрАТ «Харчопродторг»

4.1 Порядок розроблення інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки на ПрАТ «Харчопродторг»

Робота на будь-якому робочому місці вимагає дотримання певних вимог з охорони праці, тому на кожне з робочих місць (групу однорідних робочих місць) розробляються інструкції з техніки безпеки.

Інструкції з охорони праці - це нормативний акт, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства або в інших місцях, де за дорученням роботодавця виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки [15].

Інструкція з охорони праці для ПрАТ «Харчопродторг» розроблена та наведена в Додатку К.1.

Розробкою інструкцій на досліджуваному підприємстві займаються керівники структурних підрозділів (завідувач лабораторії) під керівництвом головного інженера на основі типових правил безпеки, заводської інструкції та технологічного процесу. Затверджується інструкція керівником і профспілковим комітетом [57].

Розробка і зміст інструкцій з охорони праці підприємств висвітлено в «Положенні про розробку і зміст інструкцій з охорони праці підприємств». Вимоги цього Положення є обов'язковими для всіх міністерств, інших органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і видів діяльності.

Оскільки документи, необхідні для виконання вимог законодавства про охорону праці, мають типові форми, від виконавців (служби охорони праці) потрібно лише адаптувати типові положення, правила, стандарти й інструкції до особливостей виробничого процесу підприємства, а також до робіт, що виконуються на конкретному робочому місці.

Цьому процесу передує складання штатного розкладу і затвердження посадових інструкцій. У посадових інструкціях зазначаються типові роботи, що виконуються на даному робочому місці, перелік закріпленого устаткування, а також посилання на обов'язковість виконання правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, протипожежних вимог, відносини зі службою охорони праці. У посадовій інструкції вказуються вимоги (щодо освіти, стану здоров'я, віку) до працівника, що займає дану посаду (професію), з обов'язковими посиланнями на нормативні документи, що може надалі послужити підставою для звільнення працівника по п. 2 стаття 40 КЗпП (невідповідність кваліфікації або за станом здоров'я).