Удосконалення обліку і аудиту виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

з організації обліку

на тему

Удосконалення обліку і аудиту виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

Виконав студент 355 групи

Чеботарьов Дмитро Володимирович

Луганськ 2010 р.



ВСТУП

Формування ринкової економіки України здійснюється шляхом застосування нових суспільно-економічних відносин, які основуються на існуванні різноманітних форм власності і засобів господарювання.

У сільському господарстві нові економічні відносини формуються недостатньо швидко і без глибокого, об'єктивного аналізу змін, які здійснюються в аграрному секторі. Завдяки цьому неможливо своєчасно виявити конфліктні ситуації і відповідно на них реагувати, застосовуючи різноманітні методи управління. Тільки за допомогою аналізу діяльності підприємств, їх підрозділів можна визначити стратегічні, перспективні і тактичні цілі розвитку підприємства, визначити ступінь впливу зовнішніх факторів і зробити оцінку власних економічних можливостей, виявити резерви підвищення ефективності виробничої діяльності.

Реалізація виробленої продукції підприємствами завершальною стадією кругообігу виробничих засобів підприємства. В процесі реалізації йому відшкодовуються в грошовій формі засоби, витрачені на виробництво та збут продукції. Це дозволяє підприємству виконати свої зобов'язання перед бюджетом, установами банків за одержання кредити, постачальниками і різними дебіторами по оплаті праці і договорам підряду.

Частина проведеної продукції використовується на господарські потреби і не реалізується. Проте значна кількість продукції вибуває за межі підприємства і поступає в народногосподарський оборот. Таку продукцію називають товарною.

Підприємства реалізують свою продукцію через торгуючі організації, через власну торгову мережу (ларьки, намети і т.п.), різним організаціям (лікарням, їдальням, санаторіям, дитячим будинкам і ін.), міжгосподарським підприємствам, у порядку громадського харчування, в рахунок оплати праці робочим.

Основною метою дипломної роботи є:

· вивчення стану первинного обліку виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції;

· вивчення синтетичного і аналітичного обліку виробництва і реалізації;

· виявлення шляхів можливого вдосконалення обліку і аудиту виробництва і реалізації продукції;

· аналіз фінансових результатів від реалізації сільськогосподарської продукції;

· розробка заходів, направлених на підвищення виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі задачі:

виявити фактори, які впливають на зниження витрат;

проаналізувати дані щодо розподілу і реалізації окремих видів продукції, рівня їх товарності;

проаналізувати якісні показники виробленої і реалізованої сільськогосподарської продукції, її конкурентоспроможність;

обґрунтувати шляхи забезпечення керівництва господарства оперативною інформацією про хід і результати виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції;

розробити заходи з збільшення об'ємів виробництва тієї сільськогосподарської продукції, реалізація якої є найбільш всього вигідною.

Об'єктом дослідження дипломної роботи є ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» с. Сміле Слов'яносербського району Луганської області.



РОЗДІЛ 1. Теоретичні та правові основи виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

1.1 Економічний зміст процесу виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

Процес виробництва являє собою, з одного боку, процес виробничого споживання засобів, предметів праці та самої праці (живої), а з іншого - джерело одержання нової продукції.

Основною метою обліку виробництва є своєчасне , повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції в натуральних та грошових вимірниках. З формулювання мети можна визначити основні завдання обліку виробництва. Це:

· визначення складу та розмежування виробничих витрат за їх економічним змістом, місцем прикладення (центрами відповідальності), елементами, статтями обліку, суміжними періодами та іншими ознаками, передбаченими відповідними стандартами фінансового і управлінського обліку;

· своєчасне та повне відображення виготовленої продукції, наданих робіт чи послуг за їх кількістю та якістю в розрізі окремих об'єктів обліку, центрів відповідальності та суміжних періодів;

· встановлення фактичного рівня собівартості одиниці продукції відповідно до затверджених положень та порівняння його з нормативами, розрахунковим (прогнозним, кошторисним) та рівнем ринкових цін;

· формування відповідної інформації про обсяг витрат та виготовленої продукції в передбаченій системі документів, облікових реєстрів та звітності.

Щоб виконати ці завдання обліковим працівникам необхідно чітко знати Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та загальноприйняту класифікацію витрат.

Сучасний облік виробництва є складовою частиною системи бухгалтерського обліку, повинен акумулювати і систематизувати витрати для:

· оцінки запасів і визначення фінансових результатів;

· обґрунтування управлінських рішень;

· забезпечення внутрішньогосподарського контролю.

Реалізація продукції підприємства - це, перш за все, відчуження активів, що належать підприємству, шляхом їх продажу з метою відтворення використаних засобів підприємства та отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства та його власників.

Місце і роль процесу реалізації у суспільному відтворенні визначається господарським механізмом, який встановлює умови реалізації та умови розрахунків за продану сільськогосподарську продукцію, товари, надані послуги і виконані роботи, нерідко регулює ціни. Визначення поняття та моменту здійснення реалізації знайшло відображення у законодавчих актах, що регулюють сплату податків.

Поняття «продаж», яке детально визначено в Законі України «Про податок на додану вартість», має характерне фіскальне спрямування, в першу чергу за рахунок включення до продажу операцій з безоплатної передачі активів.

Позитивним моментом податкової реформи стало запровадження єдиного порядку визначення реалізованої продукції як вартості відвантаженої продукції та дати реалізації як дати відвантаження, що дозволило досягти відповідності з міжнародними підходами до поняття «реалізація».

Реформа бухгалтерського обліку, яка проводиться в Україні, не змінила суті процесу реалізації, запропонувавши дещо інші підходи до організації його обліку. Національний стандарт П(с)БО 15 «Доходи» містить порядок визнання, оцінку та розкриття у фінансовій звітності доходу, який виникає в результаті реалізації чи використання активів підприємства іншими суб'єктами господарювання. Даний стандарт фактично визначає період відображення в звітності, а отже у фінансову обліку, виручки від реалізації у всіх її аспектах.

Отже, відвантажена покупцям і списана з матеріально відповідальних осіб сільськогосподарська продукція вважається реалізованою. Відношення реалізованої продукції до валової (виробленої) становить коефіцієнт товарності. Чим менше залишається готової продукції для внутрішньогосподарських потреб, тим вищій рівень її товарності.

Основна маса виробленої сільськогосподарськими підприємствами продукції реалізується переробним підприємствам. Частина сільськогосподарської продукції може бути реалізована на ринку, працівникам підприємства, за готівку, через комерційні структури, обмінена на промислові товари (паливо, засоби захисту рослин та тварин, мінеральні добрива, будівельні матеріали і інші), через товарні біржі за цінами, що складаються в процесі реалізації, або за домовленістю сільськогосподарського підприємства з покупцями.

З метою прискореного формування інфраструктури аграрного ринку, створення умов для надійного ресурсного забезпечення виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, сприяння розвитку підприємництва в аграрному секторі економіки видано Указ Президента України «Про підтримку сільськогосподарських виробників» [42] №1328 від 02.12.1999 року.

Згідно з цим Указом у сільських населених пунктах запропоновано створити мережу пунктів заготівлі сільськогосподарської продукції, кредитних спілок, а також сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, інших суб'єктів господарювання, що здійснюватимуть переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції.

У містах і селищах передбачається створення мережі підприємств, що здійснюватимуть роздрібну торгівлю сільськогосподарської продукції, у тім числі магазинів фірмової торгівлі. У великих містах передбачається створення мережі підприємств, що здійснюватимуть оптову торгівлю сільськогосподарською продукцією (оптові продовольчі ринки, постійно-діючі ярмарки-виставки, аукціони живої худоби).

Указ зобов'язує вжити заходів щодо забезпечення закупівлі сільськогосподарської продукції для державних і регіональних потреб лише на конкурентних засадах (на товарних біржах, аукціонах) за форвардними контрактами, які б передбачали забезпечення виконання зобов'язань та відповідальність за їх порушення.

Основні завдання бухгалтерського обліку реалізації зводяться до нижченаведеного:

· відображення ступеня виконання державного контракту і держзамовлення на реалізацію сільськогосподарської продукції;

· своєчасне документальне оформлення кожної партії реалізованої продукції;

· контроль за своєчасним надходженням плати за реалізовану продукцію;

· визначення фінансових результатів від реалізації продукції, робіт, товарів і послуг.

1.2 Нормативно - правові засади організації обліку виробництва і реалізації

Прийняті законодавчі акти, що діють на території України, направлені на те, щоб суб'єкти підприємницької діяльності мали однакові умови для її здійснення, незалежно від організаційних форм та форм власності підприємств, мали однакові права, а також в однаковій мірі відповідали за результати своєї діяльності.

На сьогодні в Україні питанням бухгалтерського обліку та контролю приділяється особливо велика увага, так видано численний ряд нормативних документів, які регулюють порядок організації та ведення бухгалтерського обліку та контролю. Поряд з цим видано ряд документів, які встановлюють порядок ведення податкового обліку, тобто визначення складу валових доходів та валових витрат підприємства з метою обчислення прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Значний вплив на зростання ефективності реалізації сільськогосподарської продукції оказує держава. На сьогоднішній день цьому приділяється недостатньо уваги у законодавчих актах України.

Основним Законом є Указ «Про підтримку сільськогосподарських виробників» [42] №1328 від 02.12.1999 року не підлягають плати в бюджет податку на додану вартість, які нараховуються сільськогосподарськими виробниками. Ці кошти залишаються у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Бухгалтерський облік на підприємстві регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», згідно якому питання організації обліку знаходяться в компетенції власника підприємства або уповноваженої особи [39].

Справжній Закон розповсюджується на всі юридичні обличчя, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно законодавству.

Принципи бухгалтерського обліку представлені в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Згідно цим принципам господарство повинно надавати фінансову звітність, в якій не має право занижувати оцінку зобов'язань і витрат і завищувати оцінку активів і доходів. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, які здійснюються для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Згідно П(с)БО №3 «Звіт про фінансові результати» [48], дохід (виручка) від реалізації визначається у випадку наявності усіх приведених нижче умов:

покупцю передані ризики і вигоди, які пов'язані з правом власності на продукцію;

підприємство не здійснює далі управління і контроль за реалізацією продукції;

сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;

існує впевненість, що у результаті операцій відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, які пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Згідно п. 5 П(с)БО №15 «Дохід» прибуток - це збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена [49].

Даний законодавчий акт дає визначення таким видам доходу, як:

Відсоток - плата за користування грошовими коштами, їх еквівалентами або сум, які винні підприємству.

Роялті - платежі за користування нематеріальними активами підприємства.

Дивіденди - частина чистого прибутку, розподіленого між учасниками.

Ціль господарської діяльності підприємства є отримання прибутку.

Нормативним документом по обліку виробничих витрат є П(с)БО 16 «Витрати» [50], яке визначає методичні принципи формування у бухгалтерському обліку інформації про витрати господарства і її розкриття у фінансовій звітності.

Витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або збільшення зобов'язань. Витрати звітного періоду визнають або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Добрим моментом в П(с)БО є те, що перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (товарів, робіт і послуг) буде встановлюватися господарством самостійно. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. До постійних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування і управління виробництвом, які змінюються прямо пропорційно до змін об'єму діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об'єкт витрат з використанням бази розподілу виходячи із фактичної міцності звітного періоду. До постійних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування і управління виробництвом, які залишаються незмінними при зміні об'єму діяльності.

1.3 Теоретичні основи організації обліку

Розглянемо публікації, в яких були розглянуто думки багатьох авторів стосовно виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції на сучасному ринку, яка підтримка існує від держави.

У своїй статті Н.Л. Правдюк [38] звертає увагу на пряму залежність маси прибутку від ефективності маркетингової системи. Оскільки процес реалізації вимагає певних витрат, розмір яких залежить від об'ємів і товарності виробництва, структури реалізованої продукції і її якості, стану матеріальнотехнічної бази збуту, форми організації збуту, рівня цін; у процесі виробництва здійснюються також додаткові витрати, які пов'язані з підвищенням якісних характеристик продукції. Всі ці витрати в певному ступені є витратами по реалізації продукції в умовах маркетингової діяльності. При конкуренції, яка існує на ринку сільськогосподарської продукції, необхідно постійно отримувати конкурентні плюси - адекватну інформацію до і після прийняття рішень. Маркетингова ж діяльність базується на об'єктивності, чіткості. Саме інформативність дозволяє отримати конкурентні плюси, знизити фінансовий ризик, підвищити результативну діяльність.

Л.А. Євчук в статті говорить, що при виробництві і реалізації сільськогосподарської продукції важливе місце займає створення системи економічних відносин між сільськогосподарськими підприємствами і заготівельними організаціями, а також і державними організаціями, які займаються заготівкою сільськогосподарської продукції. Основною формою організації таких відносин є укладання контрактів на виробництво і реалізацію сільськогосподарської продукції на добровільних початках.

На нашу думку, пропозиції Н.Л. Правдюка і Л.А. Євчука цілком обґрунтовані. Але наші товаровиробники поставлені в такі економічні умови, в яких роблять тільки те, що можуть робити. Також у нас поки що не існує чітко сформованого ринку сільськогосподарської продукції. Але підприємствам необхідно застосувати маркетингову систему, яка б на нових етапах свого існування допомагала у пошуку каналів вигідного збуту сільськогосподарської продукції, розробляла методи і технології, які направлені на покращення якості сільськогосподарської продукції і підвищення її конкурентоспроможності. Контрактна форма відносин забезпечує товаровиробникам реалізацію сільськогосподарської продукції із своєчасною оплатою за придбану продукцію.

Патров В.В. вважає, що облік готової продукції і її реалізації повинен забезпечити контроль за виконанням завдань по випуску продукції згідно договірному асортименту, зберіганням готової продукції в місцях складування і в дорозі; своєчасною випискою документів на відвантаження; пред'явленням розрахункових документів покупцям і їх оплатою; використанням матеріальних і фінансових ресурсів за допомогою складання планових і фактичних калькуляцій собівартості продукції; формуванням достовірної інформації про результати діяльності підприємства.

У статті М.П. Козлова [26] йдеться мова про проблеми збуту сільськогосподарської продукції. У сформованих економічних умовах, навіть при падаючих об'ємах сільськогосподарського виробництва, у товаровиробників існують певні проблеми з реалізації продукції по реалізаційним цінам. Серед причин такої ситуації виділяється монополізм переробних підприємств і торгівлі, низькі закупівельні ціни на реалізовану сільськогосподарську продукцію, не достатньо розвинута сфера торгівельно-опосередкованих послуг.

На думку Т.Є. Олексієвої [13], закупівельні політика передбачає вільний вибір сільськогосподарськими підприємствами усіх форм і засобів збуту сільськогосподарської продукції, висновок контрактів. Основними принципами організації ринку сільськогосподарської продукції є такі: вільний розподіл цін на всіх стадіях ринку; організація великих оптових ринків, торгів, вільний вибір форм і засобів продажу, закупок, збереження, транспортування сільськогосподарської продукції.

Автори В.С. Днесперов, І.С. Лукінов [10, 20] вважають, що ефективне функціонування сільськогосподарського виробництва у багатому визначається наладженою системою виробництва продукції, її промислової переробки і наступної реалізації якісних продовольчих товарів. При цьому виробничі відносини між товаровиробниками і споживачами продукції повинні будуватися з урахуванням попиту і пропозиції, конкуренції, а також зацікавленості покупців. Складовими частинами результативності сільськогосподарської продукції є не тільки організація раціонального виробництва продукції, але і її реалізації по цінам, які забезпечують відшкодування виробничих витрат і отримання достатнього прибутку.

Узагальнюючи думку цих авторів, можна зробити висновок, що всі їх пропозиції зводяться до наукового обгрунтування цін на сільськогосподарську продукцію, а також до того, що товаровиробники повинні у своїй виробничій діяльності виходити із того, треба керуватися принципами ринкової економіки. А сьогодні України все ще знаходиться на перехідному етапі до ринку.

А.С. Лисицький, Колобова Л.В. [21] звертають увагу на неможливість розвитку сільського господарства без цінового балансу і фінансової стійкості. Тому політика держави відносно областей АПК повинна будуватися на основах зваженості і збалансованості цінової політики. Проблема цінового балансу або еквівалентного обміну продуктами роботи в ринкових умовах не втрачає свого значення. Якщо кожний товаровиробник в сільському господарстві буде самостійно визначати свою виробничу програму, для максимізації прибутку, то самим прости шляхом досягнення буде являтися пошук нових технологічних рішень і скорочення собівартості продукції.

Скорочення попиту на сільськогосподарську продукцію через падіння рівня платоспроможності населення або збільшення конкуренції, може визвати припинення виробництва, а тому проведення реформ потребує рішення питань організації такого механізму, в т.ч. адміністративного, який сприяв товаровиробників до зменшення використання роботи і землі.

О.В. Медведєва [34] у характеристиці прибутковості підприємства головну роль відводить прибутку. Прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції може бути визначен як різниця між валовим прибутком і витратами обігу, які відносяться до реалізованої продукції. Таким чином, одним із показників формування прибутку є валовий прибуток.

На нашу думку, звісно ж , прибуток є одним з головних показників прибутковості сільськогосподарських підприємств, основним прибутком якого є прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції. А підвищення ринкових цін на сільськогосподарську продукцію якось зацікавило б товаровиробників у виробництві і реалізації своєї продукції, але якщо навіть в сьогоднішніх умовах підвищити ціни, то і це не врятує сільськогосподарські підприємства від банкруцтва. Негативні тенденції ринкових змін в АПК обумовлено багатьма причинами, в тому числі і впливом факторів нерегулюємого цінового механізму, загального фінансово-економічного положення системи господарювання.

Р.Т. Гончаренко [19] вважає, що для України стратегічне значення має реалізація сільськогосподарської сировини на експорт, що дозволило б розширити ринки збуту продукції сільського господарства, підвищити техніко-технологічний рівень сільськогосподарського виробництва на основі нових технологічних розробок, покращити якість і конкурентоспроможність продукції, розширити асортимент.

Як наслідок вище сказаного - приблизити вітчизняне виробництво до світових норм виробничої роботи, підвищити його рентабельність; укріпити позиції вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку; створити умови для підтримки оптимального рівня цін на продукцію сільського господарства.

І.Т. Балабанов [15] вважає, що чим краще працює підприємство, тим більше воно отримує прибутку, тим стабільніше його економічна ситуація і місце на ринку. Тільки маючи достатню суму прибутку, підприємство може своєчасно, з урахуванням потреб ринку переорієнтувати виробництво, реконструювати його, придбати нові, більш продуктивні засоби виробництва, передові технології і завдяки об'єму виробництва продукції, значно покращити її якість, скоротити витрати і цим досягти високу конкурентоспроможність. Це, в свою чергу, є гарантом того, що підприємство і далі буде спроможне отримати високий прибуток без погрози стати банкрутом. Саме тому прибуток роздивляється як критерій ефективності діяльності підприємства в умовах ринку.

Таким чином, сучасні економісти приділяють багато уваги вивченню проблемам організації обліку і аналізу виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції. Необхідно відмітити, що облік і аналіз органічно пов'язані між собою і є джерелами інформації для прийняття управлінських рішень.



РОЗДІЛ 2. Організація і вдосконалення бухгалтерського обліку виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

2.1 Організаційно - економічна характеристика ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» с. Сміле Слов'яносербського району Луганської області

Повна назва Товариства: Відкрите акціонерне Товариство «Племінний завод ім. Літвінова»

Місце знаходження Товариства: село Сміле Слов'яносербського району Луганської області.

Товариство виступає юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунки та інші рахунки в банках, печатку зі своєю назвою, штампом, бланки.

Головною метою діяльності Товариства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності.

Предметом діяльності ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» є:

1. Сільськогосподарське виробництво та реалізація товарної продукції і сировини.

2. Виробництво та реалізація товарів широкого вживання.

3. Постачання товаровиробникам:

- транспортних засобів, в тому числі вантажних, легкових та інших машин;

- гербіцидів, пестицидів, мінеральних добрив, насіння, ветеринарних препаратів та інше.

4. Надання комунально-побутових послуг населенню , транспортування вантажів, перевезення пасажирів по території України.

5. Інші види діяльності, які не забороняються діючим законодавством України.

Головна задача сільськогосподарського виробництва укладається у збільшенні об'єму виробництва продукції для більш повного задоволення потреб населення в продуктах харчування та промисловості в сировині. Для вирішення цієї проблеми необхідно впроваджувати у виробництва науково-обґрунтовану систему ведення господарства.

Інформація щодо економічного стану ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» міститься у фінансовій звітності підприємства:

· Баланс (форма № 1);

· Звіт про фінансові результати (форма № 2);

· Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

· Звіт про власний капітал (форма № 4) ;

· Примітки до річної фінансової звітності (форма №5).

Ознайомившись з організаційною структурою господарства можна сказати, що аналізоване підприємство знаходиться недалеко від районного центру - селища Слов'яносербськ - 8 км. Це дає можливість ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» отримувати організаційну допомогу, консультації з приводу певних запитань у вищестоящих органів. До обласного центру - міста Луганська віддаленість дещо більша - 32 км, в 17 км від міста Зимогір'я - Донецької залізничної дороги. Але це не стає перешкодою для вигідного співробітництва.

Землекористування ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» Слов`яносербського району, розташоване у агрогрунтовому районі Донецький Кряж, на північному склоні головного водорозділу.

Характерним для даної території є складне поєднання морфологічних елементів рел'єфу, різноманітність ґрунтоутворюючих порід і умов зволоження.

У своїй виробничій діяльності ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» у 2007, 2008 і 2009 роках вирішував задачу розвитку галузі тваринництва. У 2009 році у порівнянні з 2008 роком у молочному виробництві збільшився надій молока на фуражну корову на 68 кг шляхом вибракування із стада мало ефективних. Із-за цього скоротилося дійне стадо, і , як результат, скоротився валовий надій на 114,1 т і склав 524,4 т. Зменшився і об'єм реалізації до 477,5 т. Однак, виручка від реалізації залишилася на тому ж рівні і склала 728,6 тис. грн. за рахунок зростання ціни реалізації - 152,58 грн. за 1 ц молока проти 2008 року - 128,01 грн. При вирощуванні молодняка було отримано середньодобовий приріст 320 гр. на 1к/день, що нижче показника 2008 року на 79 гр. Витрати кормів на 1 ц приросту - 9,22 ц к. од. У зимовий період молодняк недоотримав 647 ц к. од. у вигляді концкормів із-за їх недоліку. Однак при цьому реалізація продукції 27,6 т на суму 135,60 тис. грн. проти показників 2008 року у 9,1 т на суму 45,6 тис. грн. Збільшилась збитковість галузі на 42,6 тис. грн., в основному за рахунок зниження ціни реалізації 491,30 грн. на 1 ц проти 501,16 грн. за 1 ц у 2008 році. Зросла виробнича собівартість 1 ц приросту і склала 1372,25 грн. Це завадило уникнути збитковості галузі у 124,7 тис. грн.

При вирощуванні молодняка свиней отримано приплоду 1948 гол., що 204 гол. більш за 2008 рік, валовий приріст 492 ц. Ниже на 102 ц , ніж у 2008 році за рахунок зниження продуктивності - 225 гр./ к. день проти 414 гр./ к. день 2008 року. При цьому значно скоротилась реалізація і склала 107 ц на суму 115,2 тис. грн., проти 2008 року 163 т на суму 99,0 тис. грн. Скоротилися витрати на 1 гол. і склали 1126,17 грн. проти 2008 - 1382,0 грн. Однако зниження продуктивності на 38% призвело до росту собівартості 1 ц приросту свиней і склало 1206,30 грн. проти 914,65 грн. у 2008 році. При цьому реалізаційна ціна, яка відображає якісну продукцію, дала можливість галузі скоротити збитковість галузі на 30,0 тис. грн.

У 2009 році при покращенні цінової політики погіршився фінансовий результат за рахунок високої виробничої собівартості і низких показників продуктивності тваринництва.

У 2010 році ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» ставить своєю задачею збільшення продуктивності тварин, скорочення виробничих витрат шляхом удосконалення технологій утримання, кормління, розвитку селекційної роботи у подальшій стабілізації ринку.

Аналіз абсолютних (натуральних) показників розміру підприємства ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» спеціалізується на вирощуванні продукції рослинництва та тваринництва та їх реалізації. Аналіз розмірів і спеціалізації представимо в таблиці 2.1.1

Таблиця 2.1.1 Склад, структура і динаміка товарної продукції

Види товарної продукції	Виручка, тис. грн.	Структура виручки, %	Порядковий № в ранжир. ряду
	Роки
	2007	2008	2009	2007	2008	2009	2007	2008	2009
1.Продукція рослинництва	19,3	6,7	9,0	1,1	0,2	0,2	3	3	3
2.Продукція тваринництва	1147,1	1676,3	2756,8	67,1	56,4	67,4	1	1	1
3.Реалізація ін. продукції, робіт,послуг	542,6	1287,4	1325,1	31,8	43,4	32,4	2	2	2
Всього по підприємству	1709,0	2970,4	4090,9	100	100	100	-	-	-

Висновок: За даними таблиці можна зробити висновок, що ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» має такі види товарної продукції як рослинництво, тваринництво, реалізація ін. продукції (робіт, послуг). І тому, в загальному обсязі у порівнянні 2007 року з 2009 роком виручка по господарству збільшилася на 2381,9 тис. грн. Хоча виручка по рослинництву зменшилась на 10,3 тис. грн., це ніяк не вплинуло на результат виручки, т. я. виручка від реалізації по тваринництву збільшилась на 1609,7 тис. грн. і по реалізації ін. продукції, робіт, послуг на 728,5 тис. грн. У процентному співвідношенні найбільшу питому вагу з 2007 по 2009 роки займає тваринництво.



Таблиця 2.1.2 Склад, динаміка і структура товарної продукції тваринництва і рослинництва

Види товарної продукції	Виручка, тис. грн.	Структура виручки,%	Порядковий № в ранжир. ряду
	Роки
	2007	2008	2009	2007	2008	2009	2007	2008	2009
1. Продукція рослинництва	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
1.3. Ін. продукція рослинництва	19,3	6,7	9,0	100	100	100	1	1	1
Всього по рослинництву	19,3	6,7	9,0	100	100	100	-	-	-
2. Продукція тваринництва	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
2.1. Молоко	704,0	701,6	1648,3	61,4	41,8	59,8	2	2	2
2.2 .М`ясо ВРХ	45,6	213,0	44,8	4,0	12,7	1,6	5	4	5
2.3. М`ясо свиней	99,0	761,1	820,0	8,6	45,4	29,7	4	3	3
2.4. Мед	0,4	0,6	2,4	0,1	0,1	0,1	6	5	6
2.5. Ін. продукція тваринництва	298,1	-	241,3	25,9	-	8,8	3	-	4
Всього по тваринництву	1147,1	1676,3	2756,8	100	100	100	-	-	-
3. Реалізація ін. продукції, робіт,послуг	542,6	1287,4	1325,1	100	100	100	1	1	1

Висновок: При розрахунках було використано властивості абсолютних і відносних величин. За даними таблиці № .2.1.2 можна зробити висновок, що ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» має такі види товарної продукції як рослинництво, тваринництво, реалізація ін. продукції (робіт, послуг). І тому, в загальному обсязі у порівнянні 2007, 2008 і 2009 років виручка по рослинництву зменшилась на 10,3 тис. грн. Це відбулось у зв`язку з тим, що підприємство з 2007 року поступово почало зменшувати виробництво продукції рослинництва, а в 2008 році взагалі виробництво для продажу було припинено. Відбувалося виробництво продукції тільки для власних потреб. Але в галузі тваринництва навпаки відбувалися зміни у збільшення виробництва продукції. Виробництво молока з 2007 по 2008 рік зменшувалося, а у 2009 році навпаки відбулося збільшення на 946,7 тис. грн., також відбулося збільшення виробництва м'яса свиней у 2009 році на 721 тис. грн. у порівнянні з 2007 роком. А у виробництві м'яса ВРХ у 2008 році відбувалося збільшення на 167,4 тис. грн., а у 2009 році зменшення - на 168,2 тис. грн. У структурі тваринництва найбільш питому вагу у всіх аналізуючи роках займає виробництво молока, яке у 2009 році склало 59,8%.

Також відбулося збільшення виробництва і отримання виручки від реалізації ін. продукції, робіт, послуг у порівнянні 2007 року з 2009 роком на 782,5 тис. грн.

Щоб врахувати ступінь розвитку усіх товарних галузей у підприємстві, необхідно визначити і проаналізувати коефіцієнт спеціалізації (Кс):

Кс = 100 / ? У (2n - 1)

Де Кс - коефіцієнт спеціалізації

У - питома вага галузі в структурі товарної продукції

n - порядковий номер виду в товарній продукції у ранжируваному ряді по питомій вазі грошових надходжень від реалізації.

Значення коефіцієнту спеціалізації може коливається від 0 до 1. Якщо рівень спеціалізації менше 0,2, то це свідчить про слабо виражену спеціалізацію (низький), якщо від0,2 до 0,4-про середній, від 0,4 до 0,65-про високий і вище - про поглиблення (дуже високий).

Коефіцієнт спеціалізації в ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова» по рослинництву і тваринництву у 2007 році склав 0,1. Коефіцієнт спеціалізації по всім галузям господарства у 2007 році склав 0,4. У 2008 році він по рослинництву і тваринництву склав 0,2 , а по галузям всього господарства - 0,6. У 2009 році по рослинництву і тваринництву - 0,3 , а по реалізації ін. продукції, робіт і послуг - 0,2. Цей коефіцієнт показує, що ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» є багатогалузевим господарством.

Аналіз наявності, складу, структури і ефективності використання земельних ресурсів

Також важливо знати для проведення аналізу забезпеченість Товариства земельними ресурсами. ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» для своїх господарських потреб має у користуванні такі сільськогосподарські угіддя як рілля і пасовища. Інформацію про землекористування і землеволодіння ми можемо почерпнути в формі № 50 - с.г.

Таблиця 2.1.3 Склад, структура і динаміка земельних угідь

Види угідь	Площа, га	Структура,%	Відхилення 2009р. від рівня 2007р.
	Роки
	2007	2008	2009	2007	2008	2009	Площа, га	Структура,%
С/г угіддя	941	318	229	100	100	100	-712	24,3
в т. р. рілля	388	198	119	41,2	62,3	52,0	-269	30,7

Висновок: За даними таблиці можна зробити висновок, що загальна площа сільськогосподарських угідь в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» з 2007 року по 2009 рік поступово зменшувалося і склало 712 га або 24,3%. На цю зміну вплинули головним чином зменшення рілля з 2007 року по 2009 рілля на 269 га - 30,7%. Вагомою причиною зменшення площі може бути той факт, що закінчився строк оренди земельної ділянки і орендодавець забирає свою частку.

Аналіз наявності, складу, структури і ефективності використання трудових ресурсів

Проведемо аналіз рівня трудових ресурсів в ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова», а результати цього аналізу відобразимо у таблиці 2.1.4.



Таблиця 2.1.4 Аналіз складу, структури і динаміки трудових ресурсів

Категорія робітників	Чисельність робітників, чол.	Структура,%	Відхилення 2009 р. від рівня 2007 р.
	Роки	Чисельність робітників, чол.	Структура,%
	2007	2008	2009	2007	2008	2009
Зайняті у сільсько- гоподарському виробництві	150	145	142	100	100	100	-8	94,7
в т. р. робітники рослинництва	80	70	70	53,3	48,3	50,7	-10	90,0
робітники тваринництва	70	75	72	46,7	51,7	49,3	2	102,9

Висновок: За даними таблиці можна зробити висновок, що загальна чисельність працівників у 2007 році порівнянні з 2008 роком зменшилась на 5 чоловік. Чисельність працівників рослинництва зменшилась на 10 чоловік, а працівників тваринництва збільшилась на 5 чоловіка відповідно. Це пов'язано з тим, що ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» розширило рамки своєї діяльності, тобто фонд тваринництва. Тому і постало питання про зачислення в штат нових працівників. Для повного аналізу потрібно вивчити тенденції руху трудових ресурсів. Також відбулося зменшення і у 2009 році на 3 чоловіка.

Аналізуючи трудові ресурси, важливо знати те, що саме вони відіграють важливе значення в діяльності, сприяють її розширенню. В процесі аналізу звертають увагу на розумність залучення робочої сили зі сторони і пошук можливостей її заміни шляхом більш високого рівня організації використання наявних трудових ресурсів.

Основні засоби є дуже важливими для здійснення господарської діяльності підприємства. Розглянемо структуру основних засобів ВАТ «Племзавод ім. Літвінова». Дані розміщені в таблиці 2.1.5



Таблиця 2.1.5 Склад, структура і динаміка основних засобів

Групи основних засобів	Середньорічна вартість, тис. грн.	Структура,%	Відхилення 2009 р. від рівня 2007 р.
	Роки
	2007	2008	2009	2007	2008	2009	Середньо - річна вартість, тис. грн.	Структура,%
1.Будівлі та споруди	16505,2	16376,3	16376,0	90,6	90,9	90,8	-129,2	99,2
2.Машини та обладнання	1176,2	1146,0	1146,0	6,5	6,4	6,4	-30,2	97,4
3.Транспортні засоби	309,0	309,0	309,0	1,7	1,7	1,7	-	-
4.Інструменти,прилади, інвентар	27,7	12,3	13,0	0,2	0,1	0,1	-14,7	46,9
5.Інші основні засоби	189,0	159,1	183,0	1,0	0,9	1,0	-6	96,8
Всього основних засобів	18207,1	18002,7	18027,0	100	100	100	-180,1	99,0

Висновки: На початок року у структурі 2007 року найбільшу частку займали будівлі та споруди - 90,6% та машини і обладнання - 6,5%, а у 2008 році: машини і обладнання - 6,4% і будівлі і споруди - 90,9%, у 2009 році інструменти, інвентар і прилади склали 0,1% і у порівнянні з 2007 роком зменшилися на 14,7 тис. грн. Транспортні засоби у 2007, 2008 і 2009 роках залишилися незмінними і склали 309,0 тис. грн.

Аналіз фінансового стану підприємства

Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення і ефективністю використання, фінансовими взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможності і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове положення підприємства, і навпаки, в результаті невиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори з метою ефективності використання ресурсів, банки для оцінки умов кредитування і визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходження засобів до бюджету і так далі.

Поглиблене вивчення балансу зазвичай здійснюють за допомогою проведення його горизонтального і вертикального аналізу. Горизонтальний аналіз дозволяє з'ясувати, як змінилася вартість кожного розділу балансу (капіталу), у вартісному і відносному виразі.

Таблиця 2.1.6 Горизонтальний аналіз балансу ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» за 2009 рік

Статті балансу	На початок року	На кінець року	Відхилення ( +,- )
			абсолютне	відносне,%
АКТИВ
1.Необоротні активи
Основні засоби	7605	7208	-397	94,8
Довгострокові біологічні активи	706	832	126	117,8
Усього за розділом 1	8311	8040	-271	96,7
2.Оборотні активи
Виробничі запаси	81	78	-3	96,3
Поточні біологічні активи	695	951	256	136,8
Готова продукція	348	454	106	130,5
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	215	366	151	170,2
Усього за розділом 2	1342	1856	514	138,3
3.Витрати майбутніх періодів	175	178	3	101,7
БАЛАНС	9828	10074	246	102,5
ПАСИВ
1.Власний капітал
Статутний капітал	2795	2795	-	-
Інший додатковий капітал	9846	9846	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	-7142	-8199	1057	114,8
Усього за розділом 1	5499	4442	-1057	80,89
2.Забезпечення таких витрат
Забезпечення виплат персоналу	19	11	-	57,9
Усього за розділом 2	19	11	-	57,9
3.Довгострокові зобов'язання	-	-	-	-
4.Поточні зобов'язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	2445	3124	679	127,8
Поточні зобов'язання за розрахунками:
-з одержаних авансів	3	3	-	-
-з бюджетом	783	1050	267	134,1
-з позабюджетних платежів	137	183	46	133,6
- зі страхування	644	1027	383	159,5
-з оплати праці	146	51	-95	34,9
Інші поточні зобов'язання	152	183	31	120,4
Усього за розділом 4	4310	5621	1311	130,4
5.Доходи майбутніх витрат	-	-	-
БАЛАНС	9828	10074	246	102,5

Висновок: Із таблиці видно, що горизонтальний аналіз активу балансу показав, що основний капітал скоротився у порівнянні з початком року на 271,0 тис. грн., або на 3,3%, а оборотний капітал навпаки збільшився на 514,0 тис. грн., або на 38,3%. Витрати майбутніх періодів також збільшилися на 3 тис. грн., або 11,7%. Ці зміни сприяли збільшення майна підприємства на 246 тис. грн., або 2,5%. При цьому причиною скорочення основного капітала стало скорочення основних засобів на 5,2%, при одночасному рості довгострокових біологічних активів на 17,8 %.

Оборотний капітал збільшився за рахунок збільшення поточних біологічних активів, готової продукції і дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 36,8%, 30,5% і 70,2% відповідно. Одночасно відбулося зменшення виробничих запасів на 3,7%, але це ніяк не вплинуло.

Капітал ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» на протязі 2009 року збільшилося на 246 тис. грн., або на 2,5%. Така ситуація виникла за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку на 1057,0 тис. грн., або 14,8%. В свою чергу розмір поточної заборгованості збільшився на 1311,0 тис. грн., або на 30,4%.

При аналізі розділів необхідно відобразити питому вагу у валюті балансу основного капіталу і оборотного капіталу. При аналізі розділів пасиву - власного капіталу і позикових засобів. Вертикальний аналіз закінчує застосування діаграми (кругом або стовпчастою) структурних змін балансу в динаміці протягом року.

Таблиця 2.1.7 Вертикальний аналіз балансу ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» за 2009 рік

Статті балансу	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Відхилення,%
	На початок року	На кінець року	На початок року	На кінець року
АКТИВ
1.Необоротні активи
Основні засоби	7605,0	7208,0	77,2	71,5	-5,7
Довгострокові біологічні активи	706,0	832,0	7,4	8,3	0,9
Усього за розділом 1	8311,0	8040,0	84,6	79,8	-4,8
2.Оборотні активи
Виробничі запаси	81,0	78,0	0,8	0,8	-
Поточні біологічні активи	695,0	951,0	7,1	9,3	2,2
Готова продукція	348,0	454,0	3,5	4,5	1
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	215,0	366,0	2,2	3,6	1,4
Грошові кошти та їх еквіваленти	3,0	5,0	0,1	0,1	-
Усього за розділом 2	1342,0	1856,0	13,7	18,4	4,7
3.Витрати майбутніх періодів	175,0	178,0	1,7	1,8	0,1
БАЛАНС	9828,0	10074,0	100	100	0,0
ПАСИВ
1.Власний капітал
Статутний капітал	2795,0	2795,0	28,4	27,7	-0,7
Інший додатковий капітал	9846,0	9846,0	100,1	97,8	-2,3
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	-7142,0	-8199,0	72,6	81,4	9,1
Усього за розділом 1	5499,0	4442,0	55,9	44,1	-11,8
2.Забезпечення таких витрат
Забезпечення виплат персоналу	19,0	11,0	0,2	0,1	-0,1
Усього за розділом 2	19,0	11,0	0,2	0,1	-0,1
3.Довгострокові зобов'язання	-	-	-	-	-
4.Поточні зобов'язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	2445,0	3124,0	24,9	31,0	6,1
Поточні зобов'язання за розрахунками:
-з одержаних авансів	3,0	3,0	0,1	0,1	-
-з бюджетом	783,0	1050,0	8,0	10,4	2,4
-з позабюджетних платежів	137,0	183,0	1,4	1,8	0,4
- зі страхування	644,0	1027,0	6,6	10,2	3,6
-з оплати праці	146,0	51,0	1,4	0,5	-0,9
Інші поточні зобов'язання	152,0	183,0	1,5	1,8	0,3
Усього за розділом 4	4310,0	5621,0	43,9	55,8	11,9
5.Доходи майбутніх витрат	-	-	-	-	-
БАЛАНС	9828,0	10074,0	100	100	0,0

Висновок: Розрахунки показують, що у структурі активу балансу на початок року найбільшу питому вагу займає основний капітал - 84,6%. В кінці року він зменшився і склав 79,8%. На це вплинуло зменшення основних засобів на 5,7%. В структурі оборотного капіталу на початок і кінець року найбільшу питому вагу займали поточні біологічні активи, які склали 7,1% і 9,3% відповідно. На 1,4% збільшилася питома вага дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Незмінною залишилася питома вага виробничих запасів, хоча абсолютний розмір залишився незмінним.

Питома вага нерозподіленого прибутку на початок року склала 72,6%, але на кінець року вона збільшилася - 81,4%. На кінець року відбулося збільшення питомої ваги кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 6,1%.

Для визначення можливості підвищення ефективності функціонування підприємства за допомогою раціональної фінансової політики, для оцінки направлення його розвитку виходячи із потреб в фінансових ресурсах необхідно вивчити фінансовий стан.

2.2 Облікова політика ВАТ «Племзавод ім. Літвінова»

Приймаючи до уваги, що сільськогосподарське підприємство відповідає потребам звичайного підприємства, сплачує фінансові податки, передбачує обчислення собівартості сільськогосподарської продукції, керівництво ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» приказом від 12.12.2001 року №460 затвердило облікову політику. Згідно цьому приказу бухгалтерський облік на підприємстві ведеться згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку і плану рахунків, затверджених приказом №281 від 12 грудня 1999 року № 291.

Зобов'язання по веденню обліку на підприємстві належить бухгалтерії підприємства зі штабом робітників 5 осіб під керівництвом головного бухгалтера, який здійснює розподіл обов'язки між підлеглими.

Облік ведеться по меморіально-ордерній формі обліку. Первинний облік здійснюється по затвердженим формам, запропонований бухгалтерією графік документообігу на підприємстві затверджено.

Основні засоби оприбутковуються на облік по первісній вартості придбання або виготовлення, або по справедливій вартості в інших випадках надходження. Переоцінка основних засобів здійснюється по необхідності згідно п. 16-21 і 31-32 П(с)БО № 7 «Основні засоби».

Переоцінка основних засобів здійснюється перед складанням річної звітності на основі висновків та рекомендацій інвентаризаційної комісії. Переоцінка об'єктів нерухомості здійснюється незалежними експертами оцінювачами. Переоцінка інших об'єктів - комісією із фахівців підприємства.

Нарахування амортизації на основні засоби здійснюють за методом прискореного зменшення залишкової вартості.

Запаси в період руху на підприємстві оцінюються методом ФІФО.

Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів на підприємстві визначається як залишок запасів на кінець звітного періоду оцінюється за середніми цінами з урахуванням залишку матеріалів на початок звітного періоду.

Переоцінка нематеріальних активів по справедливій вартості на дату балансу здійснюється тільки в тих нематеріальних активах, по яких існує активний ринок. Переоцінка проводиться із залученням незалежного експерту.

Матеріальні активи із терміном корисного використання (експлуатації) понад 1 рік вартістю до 1 тис. грн. вважаються малоцінні необоротні матеріальні активи;

Амортизація по малоцінним необоротним матеріальним активам нараховується в першому місяці використання об'єкта у розмірі 50% його вартості та в місяць їх вилучення з активів у наслідок невідповідності критеріїв визнання активом - решта 50%;

Облік процесу виробництва ведеться на рахунку 23 і на рахунках класу 9 в розрізі господарських розрахункових підрозділів і існуючих об'єктів обліку.

Біологічні активи та сільськогосподарська продукція визначається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємств у майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їх використанням та їх вартість може бути достовірно визначена.

Сільськогосподарська продукція при її первісному визначенні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеної на очікувані витрати на місці продажу.

Загальновиробничі і інші непрямі витрати розподіляються між різними об'єктами пропорційно всім прямим витратам без вартості всіх основних матеріалів, витрати на утримання МТП розподіляються між об'єктами обліку витрат пропорційно об'єму робіт техніки.

Оцінка ступеня завершеності операцій з надання послуг з метою визначення доходів здійснюється шляхом вилучення виконаної роботи. При цьому в бухгалтерському обліку доходи відображають у звітному періоді після оформлення Акта про виконання робіт чи надання послуг.

Витрати на ремонт основних засобів, включених у витрати виробництва, розподіляють між різними об'єктами виробництва пропорційно базі, яка характеризується використанням відреконструйованних об'єктів.

Поточна дебіторська заборгованість за товари, робот і послуги враховується по чистій реалізаційній вартості. При відображенні у балансі зменшується на суму створеного резерву сумнівних боргів, створеного на основі аналізу платоспроможності по групам дебіторської заборгованості. Контроль за виконанням приказу покладено на головного бухгалтера ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» Салманову Н. М.

2.3 Організація обліку виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції

Організація первинного обліку. До готової продукції сільськогосподарського виробництва відносять продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу). Крім випуску готової продукції, підприємство може виконувати певні роботи для інших підприємств або надавати їм послуги. Таким чином, продукція підприємства може складатися з готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Реалізованою продукцією підприємства вважається готова продукція, товари, роботи, послуги, за які покупцю (замовнику) пред'явлені розрахункові документи. Пред'явленими розрахунковими документами (покупцю, замовнику) вважаються документи з моменту подачі їх в установу банка (при умові здійснення розрахункових операцій через установу банка) або передачі їх покупцю (замовнику) у відповідності з умовами, передбаченими договором (контрактом), тобто без участі установ банків.

Якщо покупець (замовник) по умовам договору отримує продукцію на підприємстві - виробнику, то така продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення і пред'явлення покупцю - замовнику розрахункових документів. Реалізованою також вважається продукція, товари, роботи, послуги, за яку підприємство - продавець отримало плату або авансові платежі.

Заготівлю тварин обліковують на момент приймання підприємствами м'ясної промисловості і заготівельними організаціями за масою живих тварин, одержаної в результаті зважування, за вирахуванням встановлених знижок на кишково-шлунковий тракт, а також шляхом перерахунку м'яса після забою в масу живих тварин за встановленими коефіцієнтами.

Супровідними документами при продажу тварин є Товарно-транспортна накладна спеціалізованої форми №1-сг (тварини). У ній заповнюють такі реквізити: вид тварин, вік, вікова група, інвентарні номери, група за вгодованістю, кількість голів, жива маса, вантажовідправник і вантажоодержувач.

Дані по ВРХ записують на підставі зважування кожної голови в додаток до товарно-транспортної накладної, в якому зазначають вгодованість кожної голови, дату і час припинення годівлі. По свинях облік ведуть за окремими групами з однаковою вгодованістю.

На приймальних пунктах у Товарно-транспортних накладних роблять записи про вгодованість і масу тварин та інші показники, передбачені формою і одержані за результатами зважування і огляду.