Облік основних засобів

1

1

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування теми дослідження

1.1 Економічний зміст основних засобів,завдання їх обліку

1.2 Правове регулювання організації обліку основних засобів

1.3 Проблеми обліку основних засобів в економічній літературі

Розділ 2 .Організаційно- економічна характеристика підприємства

2.1 Виробничо-економічна характеристика підприємства

2.2 Організація обліку на підприємстві

2.3 Структура активів і зобов'язань

Розділ 3. Стан обліку основних засобів у Корбутівському військовому лісництві

3.1. Первинний облік основних засобів

3.2 Синтетичний та аналітичний облік основних засобів

3.3 Облік зносу і амортизаційних відрахувань основних засобів

3.4 Інвентаризація основних засобів

Розділ 4. Недоліки та шляхи вдосконалення обліку основних засобів

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Перехід України до ринкових відносин різко дестабілізував внутрішнє і зовнішнє середовище підприємств, що вимагає корінного поліпшення системи обліку. В сучасних умовах добре організований облік - це гнучкий комплекс господарських дій, що постійно змінюється і вдосконалюється. Він представляє собою економіко-правові та фінансові аспекти життя і діяльності всіх підприємницьких структур. Перебудова бухгалтерського обліку ведеться в напрямку наближення до міжнародних стандартів. Формування ринкових відносин сприяє виникненню нових підходів до бухгалтерського обліку, подальшому удосконаленню їх в цілому і, зокрема, обліку основних засобів. Адже виробничо - господарська діяльність та фінансовий стан підприємств багато в чому залежить від рівня забезпеченості основними засобами.

Основні засоби виробництва являють собою засоби праці, що багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи при цьому свою натурально-речову форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на продукцію або виконану роботу.

Завданнями бухгалтерського обліку основних засобів є: контроль за збереженням та ефективним використанням об'єктів; правильне й своєчасне оформлення і відображення, від однієї матеріальної особи до іншої та вибуття об'єктів; показ наявних цінностей відповідно до прийнятої класифікації; своєчасне відображення зносу (амортизації) об'єктів і витрат на їхній ремонт та реконструкцію; точне визначення результатів від ліквідації основних засобів. Метою даної курсової роботи є вивчення основних питань щодо стану обліку основних засобів в сучасних умовах формування ринкових відносин на прикладі Корбутівського воєнного лісництва.

Невід'ємною частиною обліку та контролю основних засобів є економічний аналіз їх використання, який спрямований на пошук резервів підвищення ефективності.

Метою дослідження курсової роботи є вивчити облік основних засобів та запропонувати напрями та шляхи удосконалення. Мета дослідження розкривається у переліку завдань:

- дослідити основні аспекти обліку основних засобів;

- дослідити організацію обліку та аналізу основних засобів на Корбутівському військовому лісництві;

- визначити основні напрями удосконалення обліку основних засобів;

- запропонувати шляхи удосконалення обліку основних засобів.

Об'єктом дослідження є діяльність Корбутівського війсквоого лісництва. Предметом дослідження виступає організація обліку основних засобів на Корбутівському військовому лісництві.

Розширення, підтримання належного функціонального стану і раціональне використання основних засобів великою мірою визначають обсяг виробництва, можливості росту і підвищення його ефективності. Формування ринкових відносин передбачає подальше удосконалення обліку основних засобів, що обумовлює актуальність вибраної теми.

Розділ 1.Теоретичне обгрунтування теми дослідження

1.1 Економічний зміст основних засобів, завдання їх обліку

Існування і розвиток людського суспільства неможливі без виробництва матеріальних благ і нагромадження багатства, які забезпечують відповідний рівень добробуту населення. Виробництво продукції здійснюється на основі органічної єдності таких факторів як земля, трудові ресурси, засоби і предмети праці.

Засоби праці це матеріально - технічна база виробництва. Завдяки своїм характерним особливостям, які виявляються у процесі виробництва, засоби праці відносять до основних засобів.

Основні засоби в грошовій оцінці прийнято називати основними фондами. Під основними фондами слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні засоби грають велику роль в процесі виробництва і є одним із джерел впливу на кінцевий фінансовий результат діяльності будь-якого підприємства.

Основними завданнями бухгалтерського обліку основних засобів є:

1) контроль за збереженням основних засобів;

2) правильне документальне оформлення і своєчасне відображення в обліку надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення ( зі складу в цех, з цеху в цех, із відділу у відділ тощо), вибуття;

3) своєчасне (щомісячне) відображення в обліку зносу ( амортизації ) основних засобів;

4) своєчасне відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів;

5) сприяння контролю за ефективним використанням машин, обладнання, виробничих площ, транспортних засобів та інших засобів праці.

Основою побудови обліку основних засобів являється їх класифікація. Класифікація основних засобів означає групування їх за певними ознаками.

Згідно діючої типової класифікації основні засоби групуються:

· залежно від характеру участі їх в процесі відтворення вони підрозділяються на виробничі і невиробничі;

· за приналежністю підрозділяються на власні й орендовані;

· за використанням їх ділять на працюючі (основні засоби в експлуатації) і непрацюючі (що знаходяться на складі, в запасі, на консервації і т.д.).

Залежно від цільового призначення і характеру виконуваних функцій виробничі основні фонди підрозділяються на такі три групи:

група 1 : будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, у тому числі житлові будівлі і їх частини (квартири і місця загального користування);

група 2 : автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи ЕОМ, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони, інше конторське (офісне) обладнання і приладдя до нього;

група 3 : будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2. Це передусім машини й обладнання (силове, робоче, підіймальне та інше). Також відносяться затрати на придбання, закладання і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоносіння, придбання племінної худоби, капітальні затрати на поліпшення земель та ін.

Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 „Основні засоби”. Цей рахунок має такі субрахунки :

101 „Земельні ділянки”

102 „Капітальні витрати на поліпшення земель”

103 „Будинки та споруди”

104 „Машини та обладнання”

105 „Транспортні засоби”

106 „Інструмент, прилади та інвентар”

107 „Робоча і продуктивна худоба”

108 „Багаторічні насадження”

109 „Інші основні засоби”

На субрахунку 101 „Земельні ділянки” ведеться облік земельних ділянок, які було придбано відповідно до Указу Президента „ Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення” від 19 січня 1999 р. № 32/99.

На рахунку 102 „Капітальні витрати на поліпшення земель” ведеться облік капітальних витрат у поліпшення земель.

До них відносяться витрати неінвентарного характеру (не пов'язані з будівництвом споруд) на культурно-технічні заходи з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, викорчування площ під ріллю, очищення водойм, меліоративні роботи та інше).

На субрахунку 103 „Будинки та споруди” ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель. Облік доцільно вести за такими групами:

1) будинки виробничо-господарського, соціально-культурного (будівлі учбових закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків інтернатів для пристарілих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, лабораторій та ін.) та іншого призначення;

2) будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання;

3) водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам'ятники, загорожі та інше.

На субрахунку 104 „Машини та обладнання” обліковуються силові машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання та інші машини та обладнання з виділенням в окремі підгрупи:

1) силові машини та обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, і машини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію (енергію води, вітру, теплову, електричну енергію та ін.) в механічну;

2) робочі машини та обладнання, машини, апарати та їх обладнання, що призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці в процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничому процесі за допомогою механічних двигунів, сили людини та тварин;

3) вимірювальні прилади - дозатори, амперметри, барометри, ватметри, вакуумметри, вапориметри, вольтметри, висотометри, гальванометри, геодезичні прилади, гігроскопи, індикатори, компаси, манометри, хронометри, спеціальні ваги, мірники, касові апарати та ін.;

4) регулюючі прилади та пристрої - киснево-дихальні прилади, регулюючі, електричні, пневматичні та гідравлічні пристрої, пульти автоматичного управління, апаратура централізації та блокування, лінійні пристрої диспетчерського контролю та ін. ;

5) лабораторне обладнання - пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, перегінні куби, лабораторні копри, прилади для випробування на газонепроникність, прилади для випробування міцності зразків на розрив, мікроскопи, термостати, стабілізатори, витяжні шафи та ін.;

6) обчислювальна техніка - електронно-обчислювальні, керуючі та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої (клавішні обчислювальні та підсумовуючі машини та ін.);

7) медичне обладнання - медичне обладнання (зуболікувальні крісла, операційні столи, ліжка з спеціальним обладнанням та ін.), спеціальне дезинфекційне та дезинсекційне обладнання та ін.);

8) комп'ютерна техніка і її комплектуючі - комп'ютери, монітори, периферійне і сітьове обладнання комп'ютера, що за вартістю за одиницю чи комплект відноситься до основних засобів;

9) інші машини та обладнання - машини, апарати та інше обладнання, не назване у вище перерахованих підгрупах. До інших машин та обладнання відносяться: обладнання стадіонів, спортмайданчиків та спортивних приміщень (у тому числі спортивні снаряди), обладнання кабінетів та майстерень в учбових закладах, кіноапаратура, освітлювальна апаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, обладнання АТС, телефони, факси, копіювальна техніка, пожежні машини на автомобільному та кінному ходу, пожежні автоцистерни, механічні пожежні драбини, пральні та швейні машини, холодильники, пилососи та ін.

На субрахунку 105 „Транспортні засоби” з виділенням на окремі підгрупи обліковуються усі види пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів незалежно від вартості:

1) автомобільний транспорт (автомобілі вантажні та легкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі та ін.);

2) гужовий транспорт (вози, сани та ін.)

3) виробничий транспорт (електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди, візки та ін.);

4) запасні частини до транспортних засобів, які за своєю вартістю за одиницю відносяться до основних засобів.

На субрахунку 106 „Інструменти, прилади та інвентар” обліковується :

1) лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача;

2) інструменти - механічні та немеханічні знаряддя праці загального значення, а також прикріплені до машин предмети, які слугують для обробки матеріалів. До них відносяться: різальні, ударні, натискувальні та ущільнюючі знаряддя ручної праці, включаючи ручні механічні знаряддя, що працюють на електроенергії, енергії стисненого повітря та ін. (електродрелі, фарбопульти, електровібратори, гайковерти та ін.), а також різного роду пристрої для обробки матеріалів, здіснення монтажних робіт та ін. (лещати, патрони, ділильні головки, пристрої для встановлення двигунів та для прокручування карданного валу на автомобілях та ін.);

3) виробничий інвентар та приладдя - предмети виробничого значення, які слугують для полегшення виробничих операцій під час роботи: робочі столи, верстаки, кафедри, парти та ін.;

4) господарський інвентар - предмети конторського та господарського облаштування, конторська обстановка, переносні бар'єри, вішалки гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні та нумеровальні апарати, переносні палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок із спеціальним обладнанням), килими, порт'єри та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення - гідропульти, стендери, драбини ручні, та ін. (крім насосів пожежних на автомобільному чи кінному ходу та механічних пожежних драбин, врахованих на субрахунку 104 „Машини та обладнання”.

На субрахунку 107 „Робочі і продуктивні тварини” обліковується із виділенням на окремі підгрупи :

1) робоча худоба - коні, воли, осли та інші робочі тварини;

2) продуктивна худоба - корови, бики-плідники, жеребці-плідники, та кобили (неробочі), переведені на табунне утримання, кнурі та свиноматки, вівцематки, кози, барани та ін.;

3) племінна худоба - племінні корови та бики-плідники, жеребці-плідники та племінні кобили, племінні кнурі свиноматки, вівцематки, кози, барани та інше;

4) службові собаки.

На субрахунку 108 „Багаторічні насадження” обліковуються багаторічні насадження, а саме: плодово-ягідні насадження, озеленювальні та декоративні насадження на вулицях , у дворах, яробалочні насадження та ін.

Молоді насадження усіх видів враховуються окремо від насаджень, що досягли повного розвитку, тобто від початку плодоношення, зімкнення крони та ін..

На субрахунку 109 „Інші основні засоби” ведеться облік основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунку 10 „Основні засоби”.

Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об'єкту окремо.

1.2 Правове регулювання організації обліку основних засобів

Облік основних засобів в Україні регулюється наступними нормативними актами:

- Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16 липня 1999 p. (зі змінами і доповненнями);

- Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР в редакції від 22.05.97 p. (зі змінами і доповненнями);

- Законом України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 p. (зі змінами і доповненнями);

- Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р. Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.00р. № 288/4509 (зі змінами та доповненнями);

- Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.99р. № 87;

- Наказом Міністерства статистики України від 29. 12. 95 р. № 352 “Про затвердження типових форм первинного обліку”;

- Вказівками про склад і заповнення облікових регістрів малими підприємствами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 112 від 31.05.96 p.;

- Планом рахунку бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291(зі змінами та доповненнями);

- Типовими нормами безоплатної видачі спеціального одягу працівникам сільського та водного господарства, елеваторної, борошномельно-круп'яної і комбікормової промисловості (затверджено наказом Комітету з нагляду за охороною праці України; типові норми набули чинності з 1 січня 1999 року);

- Інструкцією про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69) [29, С. 345] (зі змінами та доповненнями).

ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні стосовно будь-якого об'єкту обліку, в тому числі основних засобів.

Основним нормативним документом, що безпосередньо регулює порядок обліку основних засобів є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби":

1. Положення (стандарт) 7 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

[У пункт 1 внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 989 від 25.11.2002р.]

2. Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ).

3. Положення (стандарт) 7 не поширюється на невідтворювані природні ресурси та операції з основними засобами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

[У пункт 3 внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 989 від 25.11.2002р.]

Необхідно також звернути увагу на те, що згідно П(С)БО 7 основні засоби відносяться до матеріальних активів, а це означає, що як і будь-який актив, відображаються в балансі тільки при виконанні двох наступних умов (п. 10 П(С)БО 2 "Баланс"):

- існує вірогідність отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їх використанням;

- вартість може бути достовірно визначена.

Рух основних засобів пов'язаний із здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів, оформлюють за допомогою типових форм первинної облікової документації, затверджених Наказом Мінстату України від 29.12.95р. №352, в яких вказують найменування об'єкта, рік придбання або дату випуску підприємством, коротку характеристику об'єкту, його первісну вартість, присвоєний інвентарний номер, місце використання та інші відомості, необхідні для аналітичного обліку основних засобів.

1.3 Проблеми обліку основних засобів в економічній літературі

В умовах інтеграції України до світової спільноти важливого значення набуває досягнення єдності економічних термінів і понять як на міжнародному, так і на внутрішньодержавному рівні. Особливого значення в цьому контексті має узгодженість термінології ,що визначає матеріальну основу виробництва, а саме: засоби праці і предмети праці.

Так ряд вчених вважають, що ці категорії мають різне значення. Л.К. Сук і Н.Г. Виговська стверджують, що ці поняття неможливо не відрізняти насамперед тому, що основні засоби-це сукупність матеріально-речових цінностей, а основні фонди-це джерела формування основних і оборотних засобів. А також підкреслюють, що їх значення відображаються у різних частинах балансу: основні засоби-в активі, основні фонди-в пасиві [ 52, 9 ]. В.Г. Андрійчук також наголошує на тому, що фонди-це грошове вираження засобів праці(основних засобів), в той час. Як основні засоби є матеріально-речовими елементами [ 2 ].

Вважають, що одним з перших визначень терміну «основні фонди» є висловлювання А. Сміта про те, що «фондом є будь-яке накопичення продуктів землі і промислової праці. Фонд буде капіталом лише в тому випадку. Якщо він приносить власнику дохід чи прибуток»[ 50 ].Таким чином. А. Сміт визначає фонди як матеріальну основу для утворення капіталу.

На думку К.О. Утенкова необхідно все ж таки досягти єдності в термінології. Так, вона вважає за доцільне вживати термін «основні засоби», коли мається на увазі саме майно, матеріальні цінності, а термін «основні фонди» вживати по відношенню до джерел утворення господарських засобів виробництва, а згодом взагалі відмовитись від нього, замінивши його терміном «капітал» (від лат. сapitalus- головний) [ 55 ].

Тривалий час в Україні удосконалення амортизаційної політики здійснювалося під кутом її впливу на процеси оподаткування прибутку підприємств та удосконалення обліку. Дослідження такого типу є традиційними і мають практичне значення для формування цілеспрямованої податкової та облікової політики держави. Аналіз останніх наукових публікацій свідчить про акцентування уваги провідних вітчизняних фахівців переважно на дослідженні саме цих аспектів амортизаційної політики. Так, Л. Бабіч вважає, що увага до актуальних на сьогодні проблем амортизаційної політики зростає у зв'язку з необхідністю проведення податкової реформи. Одну з головних проблем сучасної амортизаційної політики вона вбачає у нецільовому використанні підприємствами амортизаційних відрахувань, оскільки податковий метод амортизації не визначає, на які заходи можуть використовуватися амортизаційні кошти. Означена проблема, на думку Л. Бабіч, виникла через послаблення ролі держави у питанні використання амортизаційних коштів, яке сталося у зв'язку зі скасуванням положень законодавства, що існували раніше, щодо формування амортизаційного фонду підприємства [ 3 ].

Інший дослідник О. Болоховітінова визначає напрями удосконалення амортизаційної системи, виходячи з необхідності поліпшення методичної бази складання зведеного балансу фінансових ресурсів та стимулювання інвестиційних процесів у економіці [ 5 ].

Предметом дослідження Л. Городянської є функції амортизації. На її думку, в сучасних умовах перехідної економіки амортизація виконує дві узагальнювальні функції: податкову (фіскальну) та економічну [ 16 ].

Парнюк стверджує, що норми амортизації є досить дієвим засобом стимулювання попиту. Їх слід використовувати як засіб стимулювання виробництва сучасних засобів виробництва, насамперед таких, як автоматизована лінія. Роботи, очисні споруди, енергоощадні та ресурсоощадні технології тощо. Реалізація такого заходу сприятиме технічному та технологічному переоснащенню виробництва, скороченню технологічного відставання України [ 41 ].

С. Голов констатує:

1. Облікова концепція амортизації не призначена для формування інформації для прийняття управлінських рішень, оцінки рентабельності діяльності підприємства й ефективності використання амортизаційних відрахувань.

2. Амортизаційні відрахування є частиною минулих грошових потоків підприємства, а не джерелом коштів для майбутніх інвестицій.

3. Без реального акумулювання конкретної суми коштів не існує цільового фонду фінансування відтворення основних засобів

4. Ведення забалансового рахунку 09 «Амортизаційні відрахування» викривлює інформацію про використання засобів на капітальні інвестиції, оскільки на цьому відображується не реальне надходження коштів на рахунок підприємства, а нарахування амортизації, що не є реальними грошовими надходженнями в звітному періоді.

5. Існуюча система оподаткування не забезпечує можливості реалізації інвестиційної політики держави і реальне відтворення основних засобів підприємствами [ 12 ].

З метою формування нової системи амортизації Г. Кірейцев розглянув проблеми управління (інвестиціями в основний капітал, процесами відтворення основних засобів) і здійснив докладний огляд нормативних документів, які стосуються питань зносу й амортизації. Автор вважає, що «недостатня теоретична розробленість даної проблеми не сприяє правильному розумінню суті та можливостей амортизації» [ 30 ].

Існуючі два паралельні рівні управління діють у країні завдяки наявності двох систем. Це заважає реальному оцінюванню фінансово-господарської діяльності підприємств. На основі проведеного аналізу системи нарахування та використання амортизації обґрунтовано її мету, визначено особливості. Система нарахування й використання амортизації - це складова обліково-аналітичної системи, вихідну інформацію якої пропонуємо використовувати у подальшому для проведення податкових розрахунків розміру амортизації та підготовки відповідної звітності. Для цього доцільно поступово гармонізувати об'єкти обліку й оподаткування , що приведе у подальшому до зникнення потреби у веденні розрахунків в окремій податковій системі та недоцільності існування самої системи. Тобто методологічні основи бухгалтерського обліку мають бути єдиними для підприємств. Тому для забезпечення інтересів підприємства і держави, які полягають в отриманні ними достовірної інформації, Л. Городянська пропонує зробити базовою вихідну інформацію обліково-аналітичної системи, за даними якої проводити розрахунки податків [ 15 ].

Отже, якщо вартість об'єкту основних фондів (основних засобів), що належить до групи 1 досягла 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то нарахування податкової амортизації такого об'єкта припиняється і він вилучається з групи 1. Нарахування амортизації в податковому обліку на вартість кожного окремого об'єкту основних засобів, що відносяться до складу груп 2, 3 і 4, не проводиться. Тому індивідуальну залишкову вартість по кожному з таких об'єктів в податковому обліку не визначають. Якщо підприємство не списує такі основні засоби, а продовжує їх використовувати в господарській діяльності. То вони облічуються на балансі за залишковою або ліквідаційною вартістю, визначеною в порядку передбаченому П(С)БО 7 [ 1 ].

Поняття зносу основних засобів у бюджетних установах відмінне від зносу підприємств виробничої сфери, так як в процесі виробництва не здійснюється перенесення його обсягів на результати виробництва, тобто на основні засоби не нараховується амортизація. Основні моменти проведення переоцінки основних засобів в бюджетних установах та відображення даних операцій в бухгалтерському обліку описані в публікації Л.І. Лавріненко [ 33 ].

Ю.С. Рудченко дає відповіді на запитання, які стосуються обліку ремонту основних засобів бюджетної установи, зокрема відображення в обліку витрат на поточний ремонт основних засобів, витрат пов'язаних з доукомплектуванням комп'ютера та інші [ 49 ].

І. Павлюк зазначає, що своєчасне й правильне відображення в бухгалтерському обліку реалізації та передачі об'єктів основних засобів згідно з нормами П(С)БО 7 має велике значення для об'єктивного відображення в синтетичному й аналітичному обліку та наявності основних засобів, витрат і доходів підприємства, а також накопичення інформації, необхідної для правильного складання фінансової звітності підприємства [39].

Одним із найскладніших і трудомістких для виконання вимог П(С)БО 7 є розділ, де викладено порядок проведення оцінки і переоцінки основних засобів.

«Якщо класифікація основних фондів слугує меті якісної характеристики, - вказував В. Новодворський, - то їх оцінка необхідна для кількісної характеристики» [ 37 ].

Оцінка - це «присвоєння числових значень об'єктам і подіям за певними правилами». Вона охоплює три елементи: а) об'єкт або подію; б) властивість (якість, ознаку, характеристику), що підлягає кількісній оцінці; в) шкалу виміру чи сукупність одиниць, в яких можна виразити властивість - писав Метьюс М. [с. 270-271].

Ще Лука Пачолі у «Трактаті про рахунки і запаси» (1494) указував на дві протилежні рекомендації: оцінка за продажними максимально високими цінами (що призводило до систематичного завищення величини капіталу і зменшення суми відображеного прибутку) та за собівартістю, яку автор пропонував застосовувати в поточному обліку [ 34 ].

Л. Розенберг стверджував, що нормою оцінки може бути лише собівартість, жодних переоцінок не повинно бути [ 48 ]. Його погляди на оцінку за собівартістю поділял І. Кошкін [ 32 ].

Проаналізувавши різні підходи до оцінки основних засобів та проблеми, Олександр Бондар зазначає:

1. Оцінка основних засобів має забезпечувати достовірне подання інформації про майновий та фінансовий стан підприємства в його бухгалтерській звітності.

2. Не існує універсального методу оцінки. Тому вибір методу оцінки основних засобів передбачає досконале вивчення цілей оцінки в бухгалтерському обліку.

3. Ключовим моментом у відображенні результатів переоцінки на рахунках бухгалтерського обліку є контроль за результатами всіх попередніх переоцінок конкретного об'єкта основних засобів [ 6 ].

Л. Ткаченко також погоджується з О. Бондарем і пропонує вдосконалювати форми внутрішньої звітності, оскільки затвердженні форми документів з обліку основних засобів не враховують вимог П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів» [ 53 ].

А. Бєлоусов пропонує, за рахунок впровадження перелічених у статті документів, спростити процедуру проведення переоцінки, а також розрахунок і облік її результатів по окремим об'єктах. За наявності на підприємстві спеціалізованої бух. програми алгоритм складання запропонованих форм документів може бути інтегрований до такої програми (наприклад, «1С» передбачає таку можливість). Також зазначає, що новий порядок бух. обліку основних засобів застосовується вже понад п'ять років, але за цей час типові форми первинного обліку не були приведені у відповідність із ним. Масова автоматизація бух. обліку теж не знижує гостроту проблеми, адже документ і в електронному вигляді повинен зберігати встановлену форму і мати необхідні реквізити [ 4 ].

Як бачимо основним засобам приділяється досить велика увага, з часом визначення основних засобів набувало дещо іншого значення, але база цього поняття значно, як бачимо не змінюється.

Деякі автори трактують це поняття більш повно, розподіляючи їх за призначенням та іншими ознаками, деякі розглядають поверхово, не досить глибоко

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика Корбутівського військового лісництва

2.1 Виробничо-економічна характеристика підприємства

Територія господарства розміщена в зоні Полісся і знаходиться в північно-західному агрокліматичному районі. Клімат зони помірно континентальний з м'якою зимою та помірно теплим літом.

Корбутівське військове лісництво державного підприємства «Івано- Франківського ліс промкомбінату Міністерства оборони України»,далі «Лісгосп» є підрозділом державного підприємства, який створено на підставі Господарського кодексу України «Про власність», Декрету Кабінету Міністрів України №8-92 від 1992р.

Лісництво є підрозділом державного підприємства Міністерства оборони України,діяльність якого регулюється законодавством України,наказами Міністра оборони України, наказами директора ліс промкомбінату

Лісництво є відособленим підрозділом комбінату, має розрахунковий рахунок в банку, круглу печатку, штамп та бланки зі своєю назвою та емблемою.

Місце розташування управління Лісництва:

30400, вул..Черняховського,118, с.Тетерівка, Житомирського р-н, Житомирська обл..

Основною метою діяльності лісництва є задоволення потреб Міністерства оборони України, а також потреб народного господарства своєю продукцією і реалізація на підставі отриманих прибутків соціальних та економічних інтересів членів трудового колективу

Предмет діяльності підприємства є:

- комплекс робіт по вирощуванню лісів;

- -лісозаготівля і переробка деревини, випуск продукції деревообробки. столярних виробів;

- -комплекс робіт по поточному і капітальному ремонтах і будівництву промислових і соціально-побутових об'єктів;

- -товарообмінні операції, роздрібна торгівля продукцією власного виробництва, а також послуги громадського харчування через власні магазини та заклади громадського харчування;

- -надання послуг по сушці деревини;

- -надання послуг по обслуговуванню іноземних туристів, влючаючи ліцензійне полювання;

- участь в реалізації регіональних програмах розвитку виробничої і соціальної структур.

Лісництво у своєму складі має підрозділи,які формуються начальником лісництва.

Лісництво, згідно діючого законодавства України, наказів Міністра оборони України, директора ліспромкомбінату,здійснює володіння, користуванняі розпорядження майном у відповідності до мети своєї мети і призначення майна.

Лісництво здійснює свою діяльність на принципах повного господарського та самофінансування.

Розміри господарства покажемо в таблиці 1.

Таблиця 1.

Аналіз розмірів Корбуівського військового лісницва

Показники	2006р.	2007 р.	Зміна 2007р. до 2006 р.
			+,-	в%
Валова продукція (в порівняльних цінах 2000р), тис.грн	298,5	375	76,5	125,6
Валова продукція ( по собівартості), тис.грн	375,3	456,5	81,2	121,6
Прибуток (збиток), тис.грн	-51,6	46,5	98,1
Товарна продукція, тис.грн	217	198,9	18,1	91,7
Валовий дохід, тис.грн	97,7	120	22,3	122,8
Норма прибутку, %	-1,8	1,6	3,4
Рівень сукупної рентабельності, %	-19	21,5	40,5
Середньорічна чисельність пра цюючих, чол	52	40	-12	76,9
Середньорічна вартість основних виробничих фондів с.г. призначення, тис.грн	2500	2534	34,2	101,4
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис.грн	375	425	50	113,3
Всього с/г угідь, га	645	540	-105	83,7
Площа ріллі, га	600,8	540	-60,8	89,9

Валова продукція по собівартості зросла на 76,5 .тис.грн чи на 25,6%. Товарна продукція зменшилася на 18,1 тис.грн прибуток зріс на 98,1 тис.грн. Земля основний і незамінний ресурс сільськогосподарського виробництва, одне з найважливіших складових ресурсного потенціалу аграрних формувань, який, крім землі, включає трудові ресурси, основні та оборотні засоби. Наявний ресурсний потенціал, якісні його параметри та раціональне поєднання його в процесі господарської діяльності є вихідною передумовою виробництва конкурентоспроможної продукції. Одним із найбільш важливих показників, який характеризує розмір господарства являється наявність і структура земельного фонду.

Таблиця 2. Склад і структура земельних угідь в Корбутівському військовому лісництві

Види угідь	2006	2007 .	Зміна 2007 . до2006р.(+;-)
	%	га	%	га	%	га
Загальна земельна площа	660,34	100,0	555,34	100,0	-105,0	84,1
Площа ріллі	645	97,7	540	97,2	-105,0	83,7
Сінокоси	-	-	-	-	-	-
Пасовища	-	-	-	-	-	-
Під господарськими будівлями	26,9	4,1	0	0,0	-26,9	0,0
Багаторічні насадження	15,3	2,3	15,3	2,8	0,0	100,0

В таблиці 3 розглянемо показники ефективності виробництва.

Таблиця 3

Ефективність господарської діяльності в Корбутівському військовому лісництві

Показники	2006 р.	2007 р.	Зміна2007р.- до 2006р.
			+,-	в%
Вироблено валової продукції (в порівняльних цінах 2000 року) на:
на 100га с.г. угідь, тис.грн	46,3	69,4	23,2	150,1
на 1 середньорічного працюючого,грн	5740,38	9375,00	3634,62	163,3
на 1 люд.-год. затрачену на виробництво, грн	6,12	7,98	1,86	130,4
Прибуток (+), збиток (-), тис.грн
на 100га с.г. угідь, тис.грк	-8,0	8,6	16,6
на 1 середньорічного працюючого,грн	-992,31	1162,50	2154,81
на 1 люд.-год. затрачену на виробництво, грн	-1,06	0,99	2,05
Отримано валового доходу- тис.грн
на 100га с.г. угідь, тис.грн	15Д	22,2	7,1	146,7
на 1 середньорічного працюючого,грн	1878,85	3000,00	1121,15	159,7
на 1 люд.-год. затрачену на	2,00	2,55-	0,55	127,5
виробництво, грн
Середньорічна оплата праці на 1-го працівника, грн	1878,85	3000,00	1121,2	159,7
Норма прибутку, %	-1,8	1,6	3,4
Різень сукупної рентабельності, %	-19	21,5	40,5

Можемо зробити висновок, що загальна ефективність господарської діяльності за досліджуваний період покращилася, і підприємство стало прибутковим. В 2007 році було отримано прибутку в розрахунку на 1 середньорічного працюючого 1162,5грн, а на 1 люд.-год. затрачену на виробництво 6,16 грн, в розрахунку на 100 га с.г.угідь отримано прибутку 8,6тис.грн.

Рівень сукупної рентабельності в 2007 році становив 21,5%, що краще ніж в 2005 році на 40,5%.

Підвищення ефективності виробництва є однією з найбільш актуальних проблем на сьогодні. Підвищення ефективності допомагає збільшенню доходів господарства, одержанню додаткових засобів для оплати праці і покращенню соціальних умов.

2.2 Організація обліку на підприємстві

Розподіл обов'язків між працівниками бухгалтерської служби на Корбутівському військовому лісництві

№ п/п	Прізвище, ім'я та по батькові працівників	Освіта (кваліфікація)	Стаж роботи	Ділянка виконуваної роботи, обов'язки
1	Турська Т. О.	Головний бухгалтер	26	Організація та контроль обліку
2	Бондарчук С.Б.	економіст	20
3	Канащук К. А.	бухгалтер	25	Розрахунки по оплаті праці

Головний бухгалтер Турська Т. О. отримала повну вищу освіту. Стаж її бухгалтерської роботи складає 26 років. Вона забезпечує дотримання встановлених засад, складання і надання у встановленні строки фінансової звітності. Спільно з керівником підприємства Бруцьким Ю.В. визначає облікову політику підприємства та несе відповідальність за законість та ефективність діяльності Лісництва.

В її обов'язки також входить організовувати роботу працівників бухгалтерської служби з метою складання і надання в установлений строк повної та досконалої фінансової звітності. Організовує ведення податкового обліку і своєчасне подання звітності у податкові органи.

Бухгалтер Канащук К. А. має вищу освіту і стаж 25 років. Вона нараховує заробітну плату, переказує кошти за виконанні роботи, здійснює відрахування та нарахування у відповідні фонди.

2.3 Структура активів і зобов'язань

Фінансовий стан підприємства щодо складу і джерел утворення його майна на певний момент часу характеризує баланс підприємства.

В таблиці 2.1 дослідимо структуру активів ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод»

Активи підприємства - це економічні ресурси підприємства у формі сукупних матеріальних цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

В таблиці 4 дослідимо структуру активів підприємства

Таблиця 4.

Склад і структура активів підприємства за 2006-2007 рр.

Види активів	2006 <*	2007.	Зміна показника
	тис.грн		тис.грн	%	+,-	%
І. Необоротні активи
Незавершене будівництво
Основні засоби:
залишкова вартість	966	79	1146	61	180	27
первісна вартість	1072	87,9	1390	74	318	48
знос	106	8,7	244	13	138	21
Усього за розділом І	966	79	1224	65	258	39
П. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	24	2	59	3	35	5
готова продукція	116	9,5	242	13	126	19
Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги:
чиста реалізаційна вартість	30	2,4	124	6,6	94	14,3
Дебіторська заборгованість за розрахунками
з бюджетом	1	0,1			-1
із внутрішніх рзрахунків	18	1,5	151	8	133	20
інша поточна дебіторська заборгованість	6	0,5	2	0,1	-4
грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті	59	4,8	4	0,2	-55
Усього за розділом П	254	21	654	35	400	61
Ш .Витрати майбутніх періодів
Баланс	1220	100	1878	100	658	100

В 2007 році необоротні активи становили 1224тис.грн чи 65,0% від валюти балансу, що краще 2006 році на 258 тис.грн.

В 2007 і оборотні активи становили 654 тис.грн чи 21,0% від валюти балансу, що краще 2006 року на 400 тис.грн.

В структурі балансу питома вага необоротних активів зменшилася а оборотних зросла на 6,9%.

З даних таблиці видно, що нематеріальні активи зменшились з 2959,1тис. грн. у 2007р. до 2629,2 тис. грн. у 2008р. Також спостерігається збільшення основних засоби з 5735,0 тис. грн. у 2007р. до 8093,2 тис. грн. у 2008р. Виробничі запаси зменшились з 3813,0 тис. грн. у 2007р. до 3679,3 тис. грн. у 2008р. У 2008р. зменшились товари на 14663,7 тис. грн. порівняно з 2007р.; Знизилась дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 393,2 тис. грн. порівняно з 2007р.; знизилась дебіторська заборгованість за бюджетом на 533,1тис. грн. порівняно з 2007р.; зросла інша поточна дебіторська заборгованість на 18701,7 тис. грн. порівняно з 2007р.

В таблиці 5 дослідимо структуру пасивів підприємства

Таблиця 5,

Склад і структура пасивів підприємства за 2006-2007 рр.

Види пасивів	2006	2007	Зміна показника
	тисгрн	%	тис.грн	%	+,-	%
І. Власний капітал
Статутний капітал
Пайовий капітал
Інший додатковий капітал	971	81	915	48,7	-56
Нерозподілений прибуток, (непокритий збиток)	28	2,3	667	55,5	639	95
Усього за розділом І	999	83	1582	84	583	86
П.Забєзпечення наступних витрат і платежів
Ш.Довгострокові зобов'язання
ГУ.Поточні зобов'язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги	85	7	154	8,2	69	10
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	47	4	51	2,7	4	0,6
зі страхування			17	0,9	17	2,5
з оплати праці	10	0,9	17	0,9	7	1
Із внутрішніх розрахунків	79	6,6	14	0,7	-65
Інші поточні зобов'язання			5	0,3	5	0,7
Усього за розділом IV	221	18,4	296	16	75	11
У.Доходи майбутніх періодів
Баланс	1202	100,0	1878	100,0	676	100

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що у 2008р. порівняно з 2007р. не змінилися: статутний капітал , інший додатковий капітал. Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом зменшились на 4355,1 тис. грн., поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування на 142,5 тис. грн., поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці на 279,9 тис. грн.. Збільшився: нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на 1056,3 тис. грн., кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 10211,1тис. грн., інші поточні зобов'язання на 8209,1 тис. грн.

Розділ 3. Стан обліку основних засобів у Корбутвському військовому лісництві

3.1 Первинний облік основних засобів

У процесі виконання заходів з реалізації Державної програми переходу України на Міжнародну систему обліку Міністерство статистики України протягом 1995 - 1996 років видало низку наказів, якими затвердило типові форми первинної облікової документації.

До складу цих форм входять: первинні документи, реєстри аналітичного обліку, реєстри обліку інших документів. Розглянемо типові форми первинної документації з обліку основних засобів та взаємозв'язок цих форм у процесі діяльності підприємства.

03 - 1 “Акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів”.

03 - 2 “Акт приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів”.

03 - 3 “Акт на списання основних засобів”.

03 - 4 “Акт на списання автотранспортних засобів”.

03 - 5 “Акт про установку, пуск та демонтажі будівельної машини”.

03 - 6 “Інвентарна партія обліку основних засобів”

03 - 7 “ Опис інвентарних карток по обліку основних засобів”.

03 - 8 “Картка обліку руху основних засобів”.

03 - 9 “Інвентарний список основних засобів”.

03 - 14 “Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)”.

03 - 15 “Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)”.

03 - 16 “Розрахунок амортизації по автотранспорту”.

Форма 03 - 1 застосовується для оформлення зарахувань до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку введення їх в експлуатацію; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформляється приймання декількох об'єктів основних засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання і т.п., якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному році, місяці. При виконанні ремонту, реконструкції та модернізації господарським способом акт складається в одному примірнику.

Форму 03 - 2 "Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" використовують при оформленні приймання-передачі основного засобу з капітального ремонту, реконструкції або модернізації. Акт складається в одному примірнику, якщо ремонт, реконструкція або модернізація здійснювались господарським способом, а в двох - якщо на іншому підприємстві (другий примірник передається підприємству, яке здійснювало роботи).

Форми 03 - 3 і 03 - 4 застосовуються для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при повній або частковій їх ліквідації. Акт складається в двох примірниках комісією, що затверджена наказом керівника підприємства. Витрати по ліквідації, а також вартість отриманих матеріальних цінностей від розбору будівель, демонтажу обладнання і т. п. відображають в акті в розділі “ Розрахунок результатів списання об'єктів”.

Форма 03 - 5 складається при установці, пуску і демонтажу будівельної машини, що взята на прокат. Підписується представником машинопрокатної бази та механіком будівельної дільниці. В даній формі також відображаються відомості про стан машини до її здачі на прокат та після повернення.

Форма 03 - 6 застосовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про всі типи основних засобів на підприємстві. Форма містить у собі дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін. Традиційно ведеться в одному примірнику в бухгалтерії, проте існує варіант побудови обліку з веденням двох примірників цих форм: один у бухгалтерії, другий в місцях експлуатації основних засобів замість 03 - 9.

Форма 03 - 7 застосовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за збереженням карток.

Форма 03 - 8 застосовується при ручній обробці облікової інформації для обліку руху основних засобів по кваліфікаційних групах. Відкривається в бухгалтерії в одному примірнику.

Форма 03 - 9 застосовується в місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об'єкта по матеріально відповідальних особах. Дані, що містять ці формі, повинні бути тотожними із записами в інвентарних картках обліку основних засобів.

Форма 03-16 “Розрахунок амортизації по автотранспорту” використовуються для розрахунку амортизації основних засобів та заповнюються на підставі інвентарних карток форми ОЗ - 6 з урахуванням змін, внесених актом форми 03 - 2 при прийманні-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.

При документальному оформленні господарських операцій та пов'язаних з ними змін на підприємстві відбувається рух облікової інформації між первинною документацією, реєстрами синтетичного і аналітичного обліку та звітністю.

Прослідкуємо рух первинної документації.

Акт приймання - передачі ( внутрішнього переміщення ) основних засобів після їх оформлення та затвердження керівником господарства передається до бухгалтерії і зберігається в окремій папці протягом терміну експлуатації та 3-х років і одного місця після списання з обліку за умови, якщо за цей термін діяльності проведена документальна ревізія. До акта додають технічну документацію даного об'єкта.

На основі цих документів бухгалтерія робить відповідні записи в інвентарних картках обліку основних записів. Технічна документація передається до виробничого або іншого відділу і в бухгалтерії не зберігається.

На основні засоби, що орендуються, форма 03-6 не відкривається. В якості реєстру аналітичного обліку таких засобів є копія інвентарної картки орендодавця, яка повинна бути отримана разом з орендованими основними засобами.

Коли акт 03-1 застосовують для внутрішнього переміщення основних засобів, один примірник акта передають до бухгалтерії, де на його основі роблять запис в інвентарній картці. В другому примірнику працівник, що здає основний засіб, робить відповідний запис в інвентарному списку 03 - 9. Заповнені інвентарні картки реєструються в описі 03 - 7.

За даними інвентарних карток, а також за даними форм розрахунку амортизації в кінці місяця заповнюються картки обліку руху основних засобів. Інвентарні картки, а також картки обліку руху основних засобів сумарно звіряють з даними синтетичного обліку. В кінці звітного року за даними карток обліку руху основних засобів та за даними синтетичного обліку заповнюється річна звітність по основних засобах.

Після ліквідації основних засобів і складання актів форми 03 - 3 або 03 - 4 перший примірник акта передається до бухгалтерії, де на його основі роблять запис до форми 03 - 9, також вилучають відповідну інвентарну картку, що додатково відображають в описі 03 - 7.Другий примірник акта залишається у матеріально відповідальної особи і є основою для здачі на склад запчастин, матеріалів і т.п., які залишилися в результаті ліквідації об'єкта. Вилучена картка на списані з обліку основні засоби зберігаються в бухгалтерії протягом встановленого терміну зберігання документів. Таким чином, вищевикладена схема фактично є графіком документообігу стосовно документального оформлення обліку основних записів.

3.2 Синтетичний та аналітичний облік основних засобів

Основні засоби зберігаються і використовуються безпосередньо у цехах, на складах, в ремонтних майстернях, гаражах та інших структурних підрозділах. Це визначає потребу вести облік основних засобів за місцем зберігання і використання.

Обліковою одиницею основних засобів є окремий інвентарний об'єкт. Інвентарний об'єкт - окремий предмет або комплекс предметів з усіма приладами, призначеними для виконання певних виробничих функцій.

Об'єкт обліку по кожній групі і підгрупі основних засобів визначають, керуючись типовою класифікацією основних засобів. Для контролю за станом і рухом основних засобів, їх зберіганням і використанням кожному інвентарному об'єкту на весь період перебування на підприємстві присвоюють за порядково-серійною системою інвентарний номер, який проставляється в усіх первинних документах, що оформляють наявність і рух об'єкту (акт прийому - передачі основних засобів, акт про ліквідацію основних засобів тощо). На кожну кваліфікаційну групу основних засобів відводять певну кількість номерів з резервом, що дає змогу присвоїти номери цієї серії однотипним об'єктам, які надійдуть на підприємство в майбутньому. Інвентарні номери наносять на об'єкт фарбою, татуюванням чи позначають на закріплених металевих або дерев'яних бирках і записують в усіх документах обліку руху основних засобів.

У цехах, на складах, в допоміжних і обслуговуючих виробництвах та структурних підрозділах ведуть по - об'єктний облік основних засобів. Для по - об'єктного обліку основних засобів в місцях їх знаходження у матеріально відповідальних осіб ведуться інвентарні списки основних засобів (форма 03 - 9), в яких вказується інвентарний обліковий номер, повна назва і первинна вартість об'єкту.