А головна мета реалізації програми дозволить підвищити якість документообігу на основі інформаційних технологій, створити умови для прискорення процесів впровадження передових досягнень в усі сфери процесів в ДЮСШ №2.



3. ОХОРОНА ПРАЦІ

В умовах розвиненої економіки найвищим пріоритетом діяльності держави є забезпечення нормального функціонування населення держави й здоров'я людей, про що свідчить логіка економічного розвитку. Охорона праці - ключовий інститут соціальної політики сучасної держави і являє собою складну систему заходів і засобів, скерованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності[3;38].

Основними завданнями управління охороною праці є: опрацювання заходів щодо здійснення державної політики з охорони праці на регіональному та галузевому рівнях; підготовка, прийняття та реалізація заходів, спрямованих на забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці, утримання в належному стані виробничого устаткування, будівель і споруд, інженерних мереж, безпечного ведення технологічних процесів, необхідних засобів індивідуального захисту для працівників, організації і проведення навчання працівників з питань охорони праці; пропаганди охорони праці та інше[29].

Мета розділу - поліпшення умов праці працівників, попередження робочого травматизму, профзахворювань, пожеж, аварій та інше в приміщеннях на робочих місцях офісу ДЮСШ №2.

3.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці

Офіс ДЮСШ №2 знаходиться на другому поверсі будівлі.

Розміри приміщення L = 3 м, В = 4 м, h = 3,5 м, в якій працює 1 людина та розміщуються:

один стіл для принтера (0,6х0,8);

один робочий стіл (1,6х0,8х0,8).

Стіни та стеля приміщення пофарбовані сірим кольором. В якості матеріалу для підлоги використовується лінолеум.

Працівник забезпечується окремим столом та стільцем. Робоче місце розташовуються з урахуванням максимального використання світлових потоків та найбільш вигідного використання робочої площі (рис. 3.1).

Рис. 3.1 - Схема розміщення робочого місця

1 - робочий стіл

2 - стіл для принтера

3 - двері

4 - вікно

Комп'ютер з LCD дисплеями розміщений на робочому столі. Характеристика комп'ютеру:

1. Intel Pentium Core Dual 2 Ггц, Ge Force 8600GT, HDD 320 Гб, RAM 2 Гб, 19" Nec, стандартна клавіатура, маніпулятор «мишка»;

2. ОС: Windows 7;

3. ПО: Visual Studio 2005, програма для розпізнання PlateRec .

Також у приміщенні знаходиться багато функціональний пристрій Brother MFC 7820 NR.

До роботи допускається персонал, що пройшов інструктаж з електробезпеки. В даному офісі використовується трифазна мережа з ізольованою нейтраллю та величиною напруги 380 В та 220 В.

Розведення електромережі в приміщенні виконано в каналах стін.

Розрахуємо площу (Sобл.) та об'єм (Vобл..), які займає зазначене обладнання:

Sобл. = а · b (м2) (3.1)

Vобл.. = а · b · h (м3) (3.2)

де а -довжина(м),

b - ширина (м),

h - висота (м).

Sобл. = 0,6*0,8+ 1,6*0,8=0,48+1,28=1,76

Vобл.. = 0,6*0,8*0,8+1,6*0,8*0,8=0,38+ 1,02 =1,41

Розраховуємо площу (S) та об'єм (V), які припадають на одну людину:

S=(а* b -Sобл)/n (3.3)

V= (a*b*h-Vобл)/n (3.4)

де n - кількість робочих місць у приміщенні.

S=(3*4-1,76)/1=10,24

V=(3*4*3,5-1,02)/1=40,98

Створимо порівняльну таблицю характеристик приміщення з нормами ДсанПіН 3.3.2-007-98.

Таблиця 3.1 Нормативи приміщення

Характеристика	Фактичне значення	Нормативне значення
1	2	3
Корисна площа на одну людину	10,24	Не менше 6,0
Корисний об'єм на одну людину	40,98	Не менше 20,0
Відстань від комп'ютера до вікна	Не менше 1 м	Не менше 1 м
Відстань від стін до комп'ютера	Не менше 1 м	Не менше 1 м
Відстань між комп'ютерами	Більше 1,2 м	Не менше 1,2 м
Прохід між рядами робочих місць	Більше 1,5 м	Не менше 1,5 м
Розмір дверей	1,1х1,8 м	1,1х1,8 м
Висота приміщення	3,5 м	3-3,5 м

Висновок: згідно ДсанПіН 3.3.2-007-98 на одного працівника повинно припадати мінімум 6 м2 площі та 20 м3 об'єму. Значення S та V перевищують зазначені норми, отже, вимоги виконуються[21;14].

На здоров'я людини, її працездатність і життєдіяльність великий вплив мають небезпечні і шкідливі чинники.

Небезпечний виробничий чинник - це чинник, що в певних умовах призводить до травми, раптового погіршення здоров'я або до смерті. Шкідливий чинник - це чинник дії на людину, яка в певних умовах призводить до захворювань або зниження працездатності. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються по природі дії на наступні групи: фізичні; хімічні; біологічні; психофізіологічні.

Фізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються на: машини, що рухаються, і механізми; рухливі частини виробничого встаткування; вироби, що прорухаються, заготівлі, матеріали; конструкції, що руйнуються; гірські породи, що обрушуються; підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; підвищена або знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів та інші.

Хімічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються: токсичні; дратівні; сенсибилизируючі; канцерогенні; мутагенні; ті, що впливають на репродуктивну функцію.

Біологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори включають наступні біологічні об'єкти: патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, риккетсии, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності.

Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори по характері дії підрозділяються на наступні: фізичні перевантаження; нервово-психічні перевантаження[9].

Проаналізуємо шкідливі та небезпечні чинники, характерні для наших умов праці.

Мікроклімат приміщення ДЮСШ №2 визначають наступні параметри:

- температура (влітку складає 25-28 градусів, а взимку 18-22 градуси),

- рухливість повітря в приміщенні офісу спортивної школи №2 м. Кривий Ріг забезпечується за допомогою природної вентиляції (через вікна та двері);

- відносна вологість повітря в приміщенні офісу ДЮСШ №2 складає 30%, що є занизьким показником;

- інтенсивність теплового випромінювання.

У відповідності ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99 встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи. За витратами енергії робота характеризується напруженою розумовою працею (сидяча робота не потребує фізичного напруження) та згідно вказаного стандарту, визначається за категоріями важкості як 1б[10]. Оптимальні параметри мікроклімату офісу ДЮСШ №2 наведені у таблиці 3.2.



Таблиця 3.2 Оптимальні параметри мікроклімату

	Категорія роботи за енергозатратами	Пора року	Температура повітря, оС	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
За нормою	Легка 1б	Холодна	21-23	40 - 60	0,1
		Тепла	22-24	40 - 60	0,2
Фактично		Холодна	18-22	35-40	0,1
		Тепла	25-28	35-40	0,2

Висновок: мікроклімат приміщення офісу ДЮСШ №2 не відповідає оптимальним параметрам за показником температури та вологості повітря.

Освітлення - використання світлової енергії сонця і штучних джерел світла для забезпечення здорового сприйняття навколишнього світу.

Для створення нормального світлового середовища застосовують різні системи освітлення (природне, штучне, загальне, місцеве, комбіноване, суміщене).

Вибiр нормованих параметрiв, проектування та розрахунок освітлення здiйснються згiдно ДБН В.2.5-28-2006. Згiдно яким всi роботи розбиваються на 8 розрядів зорових робiт.

Розряд зорових робiт залежить вiд мiнiмального розмiру об'єкта розглядання. Першi п'ять мають підрозряди (а, б, в, г), якi визначаються фоном та контрастнiстю об'єкта з фоном.

Для освітлення офісного приміщення в офісі використовується змішане освітлення, що складається з природного, створюваного світлом з вікон, та штучного, отримуваного з освітлювальних пристроїв.

У приміщенні використовується бічне природне освітлення, що потрапляє крізь одне бічне вікно. Воно характеризується коефіцієнтом природної освітленості КПО не нижче 2,0%. Відтак, КПО визначається за формулою:

eN = еН, (3.5)



де - коефіцієнт світлового клімату, що приймається рівним 1,5,

m - коефіцієнт сонячності клімату, що приймається рівним 0,9.

Тоді

eH = 0,9*1,5 = 1,35% (3.6)

Розряд зорової роботи працюючих з використанням комп'ютерів приймається виходячи з мінімального розглядуваного об'єкту від 0,3 до 0,5 мм та відносяться до ІІІ розряду.

Характеристики освітлення подано у таблиці 3.2.

Таблиця 3.3 Характеристика освітлення

	Найменування приміщення	Розряд зорової роботи	Площа підлоги, м2	Освітлення
				Природне	Штучне, комбіноване
				Вид освітлення	КПО, %	Нормоване освітлення, лк
За нормою	Відділ з діловодства	IІІ	12	бічне	1,35%	300
Фактично				бічне	1,35%	270

Співвідношення площі вікон та полу дорівнює:

Sк = площа вікон / площа полу (3.7)

Sк = 2 / 12 = 0,16

Значення показника співвідношення площі вікон та полу має бути від 0,14 до 0,16. Фактичне співвідношення складає 0,16, що є оптимальним.

Фактично у приміщенні офісу встановлено 4 люмінісцентні світильники, що забезпечують рівень освітленості, де Еф=270 люкс, що дає відхилення ДЕ=-10% та відповідає вимогам ДБН В 2.5.28-2006.

Основні шкідливі та небезпечні чинники, що можуть впливати на організм людини під час роботи з персональним комп'ютером (ПК), є: підвищений рівень електромагнітних випромінювань, підвищений рівень іонізуючих випромінювань, підвищений рівень статичної електрики, підвищена напруженість електростатичного поля, підвищена чи понижена іонізація повітря, підвищена яскравість світла, пряма і відбита блискітливість, підвищене значення напруги в електромережі, замикання якої може статися крізь тіло людини, статичні перевантаження кістково-м'язового апарату та динамічні локальні перевантаження м'язів кистей рук, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, емоційні перевантаження, монотонність праці.

До шкідливих випромінювань комп'ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках (ЕПТ).

Робочі місця з візуальними дисплейними терміналами розміщують на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами. Робочі місця відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва, та забезпечувало коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Відстань між бічними поверхнями ВДТ має бути не меншою 1,2 м. Відстань між тильною поверхнею одного ВДТ і екраном другого - не менше 2,5 м. Площа одного обладнаного ПЕОМ робочого місця має бути не менше 6 м2.

Стільникові телефони (СT) досить швидко впроваджуються в наше повсякденне життя. Мільйони людей щодня користуються СТ, які стають неодмінним атрибутом сучасної людини. Все частіше серед тих, хто розмовляють по стільниковому телефону, можна зустріти не тільки ділових людей, але й домогосподарок та дітей. І все частіше у медиків, учених, а останнім часом і в самих користувачів СТ виникає питання: а чи безпечні стільникові телефони? Усім добре відомо про шкідливий вплив електромагнітної енергії на здоров'я людини. А СТ і є, по суті, джерелом електромагнітних хвиль, розташованим на момент розмови по телефону поблизу найбільш радіочутливих органів людини - головного мозку та очей[3;198].

Дослідження впливу СТ на здоров'я людини розпочато нещодавно. Тому на сьогодні серед учених немає єдиної думки про ступінь шкідливого впливу стільникового зв'язку. Більшість фахівців схиляються до того, що СТ відчутно впливають на людину, причому цей вплив є негативним.

Основними симптомами несприятливої дії стільникового телефону на стан здоров'я є: головні болі, порушення пам'яті та концентрації уваги, втома, депресивні захворювання, біль і різь в очах, сухість слизових оболонок, прогресивне погіршення зору, підвищення артеріального тиску і пульсу (встановлено, що після розмови по мобільному телефону артеріальний тиск може підвищуватися на 5-10 мм. рт. стовпчика).

До небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників належать фізичні (статичні, динамічні та гіподинамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове, зорове, емоційне).

Робоче положення «сидячи» супроводжується статичним навантаженням значної кількості м'язів ніг, плечей, шиї та рук, що дуже втомлює.

М'язи перебувають довгий час у скороченому стані і не розслабляються, що погіршує кровообіг. В результаті виникають больові відчуття в руках, шиї, верхній частині ніг, спині та плечових суглобах.

Внаслідок динамічного навантаження на кістково-м'язовий апарат кистей рук виникають больові відчуття різної сили в суглобах та м'язах кистей рук; оніміння та уповільнена рухливість пальців; судоми м'язів кисті; ниючий біль в ділянці зап'ястя.

У результаті виникають локальні м'язові перенапруження, хронічні розтягнення м'язів травматичного характеру, що можуть викликати професійні захворювання: дисоціативні моторні розлади, захворювання периферійної нервової та кістково-м'язової систем.

Крім того, робота «сидячи» призводить до зниження м'язової активності - гіподинамії. За браком рухів відбувається зниження споживання кисню тканинами організму, сповільнюється обмін речовин. Це сприяє розвитку атеросклерозу, ожиріння, може стати причиною дистрофії міокарда, хронічного головного болю, запаморочення, безсоння, роздратування.

Помірними гімнастичними вправами можна викликати активізацію обміну речовин в організмі, посилити виділення отруйних продуктів життєдіяльності[11].

Трудова діяльність працівників належить до категорії робіт, які пов'язані з використанням великих обсягів інформації, із застосуванням комп'ютеризованих робочих місць, із частим прийняттям відповідальних рішень в умовах дефіциту часу, безпосереднім контактом із людьми різних типів темпераменту тощо. Це зумовлює високий рівень нервово-психічного перевантаження, знижує функціональну активність центральної нервової системи, призводить до розладів в її діяльності, розвитку втоми, перевтоми, стресу.

Тривала робота на комп'ютеризованому робочому місці призводить до значного навантаження на всі елементи зорової системи і зумовлює втому та перевтому зорового аналізатора. Напружена зорова робота викликає "очні" (біль, печія та різь в очах, почервоніння повік та очей, ломота у надбрівній частині тощо) та «зорові» (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи) порушення органів зору, що може викликати головний біль, посилення нервово-психічного напруження, зниження працездатності[12].

3.2 Заходи по забезпеченню безпеки праці та виробничої санітарії

У приміщенні офісу ДЮСШ №2 існують наступні проблеми, пов'язані з умовами праці: незадовільний стан повітря робочої зони, недостатність природного та штучного освітлення, вплив небезпечних чинників, пов'язаних із використанням комп'ютерної техніки:

1. Сухе, забруднене, «сперте» повітря в офісу ДЮСШ №2 рано чи пізно позначиться на самопочутті і працездатності співробітників, причому зазвичай довго чекати цього моменту не доводиться.

Сьогодні існує безліч пристосувань, що мають одну загальну функцію, - підвищення якості повітря в приміщеннях. У числі таких приладів зволожувачі повітря, очисники і іонізатори. Перераховане устаткування здатне впоратися зі всіма «повітряними» проблемами офісних приміщень, а саме, позбавити повітря від шкідливих домішок, іонізувати і довести його вологість до нормального рівня.

Тому для поліпшення стану повітря в робочий зоні рекомендується встановити в приміщення настінну охолоджуючу спліт-систему, з функцією іонізації та очищення повітря.

2. Досить важливо забезпечувати на робочих місцях раціональне освітлення (прийнятне освітлення при мінімальних витратах).

- Завданнями раціонального освітлення є:

- Поліпшення зорових умов праці.

- Створення сприятливої виробничої обстановки.

- Зменшення небезпеки виробничого травматизму[3;212].

У приміщенні офісу ДЮСШ №2 відчувається дефіцит штучного освітлення.

Освітлення має бути достатнім, рівномірним, щоб були видні дрібні деталі. Не повинно бути: надмірного освітлювального потоку, різких контрастів, затінення. Оптична частина спектру включає ультрафіолетові, видимі і інфрачервоні промені діапазоном хвиль від 0,01 до 340 мкм. Видиме випромінювання має довжину хвилі від 0,38 до 0,76 мкм. Потужність такого проміння вимірюється світловим потоком. За одиницю світлового потоку прийнято люмен (лм).

При штучному освітленні вибір типів світильників, їх розміщення здійснюється за принципом створення достатньої освітленості на робочих місцях, яка нормується Державними будівельними нормами ДБН В.2.5-28-2006. Норми штучного та природного освітлення виробничих приміщень

Норма освітлення для офісу Ен = 300Лк

Площа приміщення S = а х в = 3 х 4 = 12 ,

де а - ширина, в - довжина.

Коефіцієнт Z та Kj приймаємо як 1.1 і 1.3.

Для освітлення будемо використовувати люмінесцентні лампи типу ЛБ у світильниках ЛДОР, розташованих в двох рядах (N p = 2)

Коефіцієнт відбиття стін і струму - індекс приміщення і:

і = А х В/Нр х (А + В),

де, А і В - ширина та довжина у плані, (м),

Нр - висота підвісу світильників над робочою поверхнею, (м): НР = 2м (при висоті приміщення 3м).

і = 3х 4/(2 х (3 + 4)) = 0,85

При індексі і - 0,85 із таблиці знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку:

з - 68%.

Розрахуємо світловий потік (Fрозр) у кожному ряду:

де Енорм. , (лк) - нормативна освітленість для заданого виду зорової роботи згідно ДБН В.2.5.28-2006;

S (м2)- площа приміщення, що освітлюється установкою яка проектується;

Kз - коефіцієнт запасу, що для приміщень конторського типу дорівнює 1,3;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості, що для люмінесцентних ламп дорівнює 1,1, для ламп розжарювання - 1,15;

N (шт.) - кількість світильників у приміщенні;

n (шт.) - кількість ламп у кожному світильнику;

з (%) - коефіцієнт використання світлового потоку.

=946,32 (Лм)

По Fрозр вибираємо існуючі фактично лампи з найближчим світловим потоком Fфакт.

Fфакт = 935 (лм). Тип лампи - ЛХБ 20.

Визначаємо фактичний рівень освітленості на робочому місці за умови використання обраного типу ламп ЕФАКТ по формулі

, (лк), (4.8)

(лк).

Визначаємо відсоток перевищення між нормативним ЕНОРМ і фактичним ЕФАКТ значеннями по формулі:

, (4.9)

не виходитьза нормативну межу -10% < ДЕ < +20%.

Ми бачимо, що для приміщення у офісі потрібно 4 світильника по 2 лампи ЛХБ 20. Ця кількість світильників відповідає нормативу.

Проведене дослідження ергономічних параметрів офісу ДЮСШ №2 показав перелік недоліків, тому пропонується здійснити проектний розрахунок ергономічних параметрів робочого місця працівника офісу з використанням персонального комп'ютера.

Конструкція робочого місця працівника офісу ДЮСШ №2 має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози.

Робочі місця з ВДТ слід так розташовувати відносно світових прорізів, щоб природне світло падало збоку переважно зліва.

Конструкція робочого столу працівника працівника офісу ДЮСШ №2 має відповідати сучасним вимогам ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів.

Головними елементами робочого місця програміста є письмовий стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи. Проектна схема організації робочого місця працівників офісу турбюро показано на рис. 3.2 - 3.3.

Рис. 3.2 - Проектна схема організації робочого місця працівника офісу ДЮСШ №2

Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення програміста. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібен для виконання робіт частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору.

Моторне поле - простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухові дії людини.

Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними максимально витягнутими руками при русі їх в плечовому суглобі.

Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними передпліччями при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем.

Рис. 3.3 - Проектна схема зони досяжності рук в горизонтальній площині працівника офісу ДЮСШ №2

Зони досяжності рук в горизонтальній площині.

а - зона максимальної досяжності;

би - зона досяжності пальців при витягнутій руці;

в - зона легкої досяжності долоні;

г - оптимальний простір для грубої ручної роботи;

д - оптимальний простір для тонкої ручної роботи.

Розглянемо оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності рук:

ДИСПЛЕЙ розміщується в зоні а (в центрі);

КЛАВІАТУРА - в зоні г/д;

СИСТЕМНИЙ БЛОК розміщується в зоні б (зліва);

ПРИНТЕР знаходиться в зоні а (справа);

ДОКУМЕНТАЦІЯ

Висота робочої поверхні робочого столу з ВДТ має регулюватися в межах 680...800 мм, а ширина і глибина -- забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600...1400 мм, глибина -- 800..1000 мм).

Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше ніж 600 мм, завширшки не менше ніж 500 мм, завглибшки (на рівні колін) не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги - ніж 650 мм.

Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом і нахилу сидіння та спинки і за відстанню від спинки до переднього краю сидіння поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Шаг регулювання елементів стільця має становити: для лінійних розмірів -15...20 мм, для кутових 2...5 град. Зусилля регулювання має не перевищувати 20 Н.

Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400...500 мм, а ширина і глибина становити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння -- до 15 град. вперед і до 5 град. назад.

Висота спинки стільця має становити (300+-20) мм, ширина -- не менше ніж 380 мм, радіус кривизни горизонтальної площини -- 400 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися в межах 1...30 град. від вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260...400 мм. Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм, завширшки 50...70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230...260 мм і відстанню між підлокітниками в межах 350...500 мм. Поверхня сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзним, повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується.

Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, завглибшки не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю заввишки 10 мм. Екран монітору має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600...700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів.

Розташування екрана монітору має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +30 град. до нормальної лінії погляду працюючого.

Клавіатуру необхідно розташувати на поверхні столу на відстані 100...300 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовольному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5...15 град. Висота середнього рядка клавіш має не перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4.



3.3 Пожежна безпека

Заходи для приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ визначені Правилами пожежної безпеки в Україні, ДНАОП0.00-1.31-99 та іншими нормативними документами.

Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні бути не нижче другого ступеня вогнестійкості. Над та під приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, а також у суміжних з ними приміщеннях не дозволяється розташування приміщень категорій А і Б за вибухопожежною небезпекою. Приміщення категорії В слід відділяти від приміщень з ЕОМ протипожежними стінами.

Сховища інформації, приміщення для зберігання перфокарт, магнітних стрічок, пакетів магнітних дисків слід розміщати у відокремлених приміщеннях, обладнаних негорючими стелажами і шафами. Зберігати такі носії інформації на стелажах необхідно в металевих касетах.

Фальш підлога у приміщеннях ЕОМ повинна бути виготовлена з негорючих матеріалів. Міжпідлоговий простір під знімною підлогою має бути оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, з використанням димових пожежних сповіщувачів[13].

Звукопоглинальне облицювання стін та стель у приміщеннях ЕОМ слід виготовляти з негорючих або важкогорючих матеріалів.

Приміщення, в яких розташовуються персональні ЕОМ та дисплейні зали, повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі приміщення з урахування гранично допустимих концентрацій вогнегасної речовини.

Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати та вузли, кабельні канали та простір між підлогами.

У частині «Охорона праці» розділу дипломного проекту проведено аналіз шкідливих та небезпечних виробничих чинників в ДЮСШ №2.

З'ясовано, що небезпечні та шкідливі чинники за впливом на людину діляться активні, пасивно-активні та пасивні.

Оптимальні параметри мікроклімату повинні становити у теплий період року: температура - 22-24 градусів, відносна вологість - 40-60 %, швидкість руху повітря - 0,2 м/с; а у холодний: температура - 21-23 градусів, відносна вологість - 40-60 %, швидкість руху повітря - 0,1 м/с.

У приміщенні офісу використовується освітлення, що складається з природного, створюваного світлом з вікон, та штучного, отримуваного з освітлювальних пристроїв. Розряд зорової роботи відносяться до ІІІ розряду. Нормована величина освітлення Ен=300лк.

До небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників належать фізичні (статичні, динамічні та гіподинамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове, зорове, емоційне).

У приміщенні офісу ДЮСШ №2 існують наступні проблеми, пов'язані з умовами праці: незадовільний стан повітря робочої зони, недостатність природного та штучного освітлення, вплив небезпечних чинників.



ВИСНОВКИ

Кінцевий результат управлінської діяльності як органів державного управління, так і окремих підприємств залежить від багатьох факторів, не останнє місце серед яких посідає діловодство, яке дає змогу забезпечити оперативність та гнучкість у прийнятті рішень. Воно координує всі етапи роботи: від проектування до контролю за виконанням рішення. Отже, від правильної організації діловодства залежить ефективна діяльність апарату управління.

Незважаючи на велику кількість нормативних документів, які регулюють діловодство в Україні, існують певні проблеми, що потребують урегулювання.

Аналіз законодавчого забезпечення освіти в цілому та її структурних одиниць зокрема свідчить, що в Україні склалась достатня законодавча база для успішного функціонування освітньої системи, а дотримання законів є гарантом вирішення найболючіших проблем не тільки в освіті, але й у суспільстві в цілому.

Основні функції ДЮСШ №2: головною метою та предметом діяльності ДЮСШ №2 є фізичний розвиток, спортивна підготовка та організація змістовного дозвілля дітей, підлітків, молоді. А також охорона здоров'я та створення сприятливих умов для різнобічного розвитку особистості

Документообіг всередині установи здійснюється у відповідності з Примірною інструкцією з ведення ділової документації в позашкільних навчальних закладах.

Аналіз діловодства закладу змусив зробити висновки, що воно потребує вдосконалювання. Дедалі документообіг в ДЮСШ №2 ускладнюється і тим самим збільшується не тільки навантаження на працівників і директора установи з підготовки та надання інформації, але й основне завдання школи - надання якісної освіти для кожної дитини - стає складно виконувати. Тому для даного закладу запропоновано розробити спеціальну програми для консолідації усього документообігу. Разом з впровадженням нової програми, основними завданнями інформатизації освітнього процесу ДЮСШ №2 стануть: створення, поширення і впровадження в навчальний процес сучасних електронних навчальних матеріалів; їх інтеграція з традиційними навчальними посібниками, підвищення кваліфікації працівниками ДЮСШ №2 в області інформаційно-комунікаційних технологій; вивчення нового програмного забезпечення з метою апробації та можливості впровадження та обміну досвідом.

У рамках розв'язуваних завдань основними напрямками програми інформатизації ДЮСШ №2 є: входження в єдиний інформаційний освітній простір за допомогою реалізації проектів; вивчення можливостей та перспектив системного використання ІС; вивчення, апробація та аналіз механізмів впровадження ІС.

Адміністрації ДЮСШ №2 необхідно здійснити управління реалізацією програми, координацію робіт з виконання програми виносити їх на узгодження та затвердження з Відділом освіти адміністрації м. Кривий Ріг.

Програми з інформатизації ДЮСШ №2 повинні реалізуватися за допомогою виконання плану заходів із зазначенням механізмів і обсягу фінансування.

Для визначення ефективності пропозицій щодо вдосконалення діловодства в ДЮСШ №2 необхідно розробити критерії оцінки проведених заходів.



БІБЛІОГРАФІЯ

1. Базалук О.О. Філософія освіти [Електронний ресурс] Режим доступу: http://pidruchniki.ws/15800119/filosofiya/zakonodavcho-normativne_zabezpechennya_osvityanskoyi_galuzi_ukrayini

2. Бекаревич Ю.Б., Пушкина Н.В. Microsoft Access 2002. СПб.: БХВ-Петербург, 2005. 718 с.

3. Березуцький В.В. Основи охорони праці: Навчальний посібник. - Х.: Факт, 2005. - 480с.

4. Бибик С. Ділові документи та правові папери: Листи, протоколи, заяви, договори угоди/ Світлана Бибик, Галина Сюта,. - Х.: Фолио, 2005. - 491 с.

5. Блощинська В. Сучасне діловодство: Навчальний посібник/ Віолетта Блощинська,; Інститут менеджменту та економіки «Галицька академія». - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 319 с.

6. Бріцин В.М. Сучасне діловодство: зразки документів, діловий етикет, інформація для ділової людини. - К.: Довіра, 2007. - 687 с.

7. Гончарова Н. Документаційне забезпечення менеджменту: Навчальний посібник/ Наталія Гончарова,; М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т культури і мистецтв. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 259 с.

8. Горголюк Н.Г. Сучасне діловодство: зразки документів, діловий етикет, інформація для ділової людини / Уклад.: Н. Г . Горголюк, І. А. Казімірова; За ред. В. М. Бріцина. - К. Довіра, 2007. - 687 с.

9. ГОСТ 12.0.003-74*ССБТ Опасные и вредные производственные факторіы. Классификация. - Введ. 01.01.76, измен. 1987г.

10. ГОСТ 12.1.005.88 ССБТ. Общин санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.1989.

11. ГОСТ 12.1.003-89*ССБТ. Шум.Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1990.

12. ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация. Введ. 01.07.81.

13. ГОСТ 12.1.004-91*ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.95.

14. Гринченко Н.Н., Гусев Е.В., Макаров Н.П. Проектироване баз данных СУБД Microsoft ACCESS: Учеб. Пособие. М.: Горячая линия - Телеком, 2008. 240 с.

15. Дзвінчук Д. Державне управління освітою в Україні: Тенденції та законодавство: Навч. посібник. - К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2003. - с.71-94.

16. Діденко А. Сучасне діловодство: Навч. посібн. для проф.-тех. закл. освіти/ Анатолій Діденко,. - 3-є вид.. - К.: Либідь, 2001. - 383 с.

17. Дитячо-юнацька спортивна школа №2 Про [Електронний ресурс] Режим доступу:http://ing-org.dp.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=94&Itemid=56-Заголовок з екрану

18. Делопроизводство и документооборот в ДЮШС[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.myshared.ru/slide/180377/ - Заголовок з екрану

19. Дік Н.Ф. Діловодство та локальні акти у школі та ліцеї: Навч. посібник. - К.: Феникс, 2007. - 352с.

20. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. -5-те вид., перероб. і доп. -К.: Либідь, 2006. -384 с.

21. ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. - К.: МОЗ України, 1998. - 26с.

22. ДСТУ 3844-99. Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови. - К.: Держстандарт України, 2000. -

8с.

23. ДСТУ 4163-2003. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до

оформлювання документів. - К.: Держспоживстандарт України, 2003. - 22с.

24. ДСТУ 2732-2004. Діловодство і архівна справа. Терміни і визначення понять. - К.: Держстандарт України, 2004. - 33 с.

25. ДСТУ 4423-1:2005 Керування документаційними процессами Частина 1. Основні положення (ISO 15489-1:2001, MOD). - К.: Держспоживстандарт, 2007. - 28 с.

26. ДСТУ 4423-2:2005 Керування документаційними процесами Частина 2. Настанови (ISO/TR 15489-2:2001, MOD). - К. : Держспоживстандарт, 2007. - 45 с.

27. Журавський В.С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. -- К.: Видавничій дім «Ін Юре», 2003, -- с..11.

28. Закон України «Про освіту» № 1060-XII, із змінами вiд 11 червня 2008. - [Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/pravo/law_00/- Заголовок з екрану.

29. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002р.

30.Іванова Т.В., Піддубна Л.П. Муніципальне діловодство: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2004. - 312 с.

31. Іванова Т.В., Піддубна Л.П. Діловодство в органах державного управління та місцевого самоврядування: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 360 с.

32. Інструкція з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів. Наказ МОіН України № 240 від 23.06.2000.

33. Інструкція про ведення ділової документації у загальноосвітніх навчально-виховних закладах. Наказ МО України № 286 від 10.10.1994.

34. Комова М. Діловодство: Навч. посібн. для студентів вищих навчальних закладів/ Марія Комова,; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львівська політехніка». - Львів: Тріада плюс, 2006. - 217 с.

35. Комунальний позашкільний заклад «Дитячо-юнацька спортивна школа №2» [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.krogerc.info/childarts/18.html-Заголовок з екрану

36. Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 5 червня 2006 року № 1861 Про затвердження форм звітності № 5-ФК, № 5-ФК (зведена) про діяльність дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву та Інструкцій щодо їх заповнення[Електронний ресурс] Режим доступу: http //search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE12615.html - Заголовок з екрану

37. Орієнтовна номенклатура справ загальноосвітньої школи. Наказ МО УРСР № 415 від 24.12.1984.

38. Палеха Ю. Управлінське документування: Навчальний посібник: У 2 ч./ Юрій Іванович Палеха; М-во освіти і науки України, Європейський ун-т. - 2-е вид.. - К.: Вид-во Європейського ун-ту. - 2003- Ч. 1: Ведення загальної документації: (зі зразками сучасних ділових паперів). - 2003. - 327 с.

39. Погребна Л. Діловодство, яким воно повинно бути. - Х. : Фактор, 2006. - 402 с.

40. Портнов М.Л. Труд руководителя школы. - М.: Просвещение. - 1984

41. Постанова Кабінету Міністрів України № 1153 від 17 жовтня 1997р. «Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади»// Офіційний вісник України. - 1997. - № 43. - Ст. 50

42. Скавронський П.С. Шкільне діловодство як засіб раціонального управління // «Освіта і управління». - № 3. - 2007.- С.12

43. Скібіцька Л.І. Діловодство: Навчальний посібник. - К.: ТзОВ «Центр учбової літератури», 2006. - 224 с.

44. Толочкін Ю.С. Система діловодства в школі [Електронний ресурс] Режим доступу:http://www.zippo.net.ua/index.php?page_id=354- Заголовок з екрану

45. Хоменко М. Посібник з діловодства: учбовий посібник/ Микола Хоменко, Олена Грабарь,. - 2-е вид., випр. і доп.. - К.: Генеза, 2003. - 103 с.

46. Шарипова Н.Н. Теория и практика проектирования баз данных: Учеб. Пособие. Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 2006. 380 с.

47. Шилова В.І. Державне регулювання ринку освітніх послуг в україні: Автореф. дис. канд. наук з держ. упр./ ЗІД. - К., 2007. - 17с.

48. Шубин Н.А. Внутришкольный контроль. - М.: Просвещение. - 2007.

Размещено на Allbest.ru