Сучасні інформаційні системи в обліку та аудиті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Кафедра обліку та аналізу

Контрольная работа

«Сучасні інформаційні системи в обліку та аудиті»

Варіант № 4

Стрий - 2010

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Автоматизована інформаційна система бухгалтерського обліку в управлінні економічним об'єктом

1.2 Схема функціонування бази облікових даних

1.3 Інформаційні пошукові системи в економіці

2. Тестові запитання

3. Практична частина

3.1 Задача 1

3.2 Задача 2

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

В сучасних умовах автоматизація бухгалтерського обліку, точність і оперативність інформації є вирішальним фактором для успішного розвитку підприємства.

Інформація, взаємопов'язана сукупність засобів і методів її обробки і персонал, який реалізує інформаційний процес, утворюють інформаційну систему (ІС). Її призначення полягає у перетворенні вхідної інформації в результатну для прийняття управлінських рішень.

Комплекс таких процедур, як реєстрація, передача, зберігання, накопичення і обробка інформації, складає інформаційний процес. Для організації і реалізації інформаційного процесу необхідно відповідні засоби і методи обробки інформації, а також персонал, здатний виконувати процедури інформаційного процесу.

Слід зазначити, що обчислювальна техніка суттєво підвищує якість обробки облікової інформації. При цьому застосування комп'ютерів змінює зміст і організацію праці облікового персоналу: зменшує кількість ручних операцій з обробки первинних документів, систематизації облікових показників, заповнення регістрів та звітних форм. Облікова праця стає більш творчою, спрямованою на організацію й удосконалення обліку.

1.Теоретична частина

1.1 Автоматизовані інформаційні системи бухгалтерського обліку в управлінні економічними об'єктами

В Україні складається нова економічна система, основою якої є ринкові відносини. Якісних змін зазнають і важелі управління. Зміни умов виробничої діяльності, потреба адекватного пристосування до неї системи управління сприяють не тільки вдосконаленню його організації, а й потребують перерозподілу функцій управління за рівнем відповідальності, формами їх взаємодії. Мова йде про систему управління, зумовлену об'єктивною потребою та закономірностями ринкової системи господарювання, пов'язаними із задоволенням насамперед індивідуальних потреб, забезпеченням зацікавленості робітників у найвищих кінцевих результатах, широкому використанні новітніх інформаційних технологій.

Важлива особливість сучасного етапу розвитку суспільства -- спрямування економічних засобів управління підприємством на забезпечення раціонального ведення господарства в умовах дефіцитності ресурсів, досягнення високих кінцевих результатів із мінімальними витратами, ефективне регулювання виробництва адміністративними засобами, перехід до інтенсивного характеру розвитку виробництва на основі вдосконалення виробничого потенціалу підприємств.

Сьогодні Закон про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та національні стандарти бухгалтерського обліку багато питань залишають бухгалтерам, які повинні керуватися своєю професійною думкою, вміти використовувати облікові дані для планування та контролю за діяльністю підприємства, інтерпретувати інформацію залежно від характеру та сутності управлінських рішень, що приймаються на її основі.

Сучасний бухгалтер посідає одне з провідних місць в управлінні підприємством, оскільки займається не тільки веденням бухгалтерських рахунків, а й здійснює планування, аудит, оцінювання, огляд діяльності, розроблення управлінських рішень у господарській діяльності підприємства. Бухгалтеру потрібні знання об'єктивного оцінювання фінансового стану підприємства, володіння методами фінансового аналізу, вміння працювати з цінними паперами, обґрунтування інвестицій грошових коштів в умовах ринку тощо. У новій ролі бухгалтера можна назвати «фінансовим менеджером», «бухгалтером-аналітиком».

У практиці прийняття управлінських рішень бухгалтерський облік називають мовою бізнесу. Як будь-яка мова, бухгалтерський облік розвивається та змінюється відповідно до потреб підприємств.

Оволодіти новими методами не можна без удосконалення інформаційної системи та використання сучасних інформаційних технологій у роботі бухгалтера.

Основу діяльності з управління будь-якого економічного об'єкта складають інформаційні системи, що мають складну побудову, склад яких залежить від роду діяльності та розміру підприємства, організації, фірми.

Автоматизовані інформаційні системи обліку поділяються:

- за сферою функціонування об'єкту обліку ;

- за рівнем управління;

- за ступенем охоплення задач обліку, контролю та аудиту;

- за типом інтерфейсу користувача;

- за способом передавання інформації;

- за типом організації автоматизованих інформаційних систем обліку.

Нині підприємства потребують автоматизованої інформаційної системи обліку на базі сучасних засобів обчислювальної техніки, яка дає змогу забезпечити:

1. повне та своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;

2. виконання контрольних і аудиторських завдань із метою одержання потрібної інформації про наявні відхилення;

3. аналіз і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства;

4. одержання на основі автоматизації ефективних управлінських рішень.

1.2 Схема функціонування бази облікових даних

автоматизований бухгалтерський облік інформаційний

Організація інформаційного забезпечення обліку покладена в основному на працівників бухгалтерії, а також підрозділів (складів, цехів) підприємства, що здійснюють первинний облік.

За умов використання ПК значну частину роботи з організації інформації виконують працівники обчислювального центру, спеціалісти з обробки інформації. Проте такі питання, як організація системи облікової номенклатури, формування складу бази даних та режиму функціонування автоматизованого банку даних (АБД), порядок збереження облікової інформації, вони не завжди можуть кваліфіковано вирішувати без участі спеціалістів обліку.

Важливим питанням формування інформаційного забезпечення є організація складу, структури бази даних і режиму функціонування АБД. В умовах використання ЕОМ найбільш ефективним з погляду розробки, впровадження і подальшого розвитку є формування загальної бази даних для всіх функціональних підсистем і спеціалізованої для кожної зокрема, в тому числі і для бухгалтерського обліку. Такий підхід особливо важливий при створенні інформаційної моделі керованого об'єкта, оскільки не всі підсистеми і завдання розв'язуються і впроваджуються одночасно. Крім того, такий диференційований підхід забезпечує формування даних кожної підсистеми і окремих завдань з урахуванням потреб інших підсистем. Так, при формуванні інформаційного забезпечення комплексу завдань з обліку оплати праці враховують його вимоги при розв'язанні завдань з обліку витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції.

Зауважимо, що і загальні, і спеціалізовані підрозділи бази даних в умовах використання ЕОМ створюються з урахуванням вимог в разі передавання звітної інформації різним органам управління, відділенням, секторам тощо.

За умов такого використання ПК, коли вони тільки обслуговують облік, банк даних створюється в основному з обліку в окремих АРМ, тобто створюється розподілена локальна база даних.

Режим функціонування БД, як відомо, включає створення банку даних і його коригування, відповіді на запити та обслуговування банку даних. Перших два режими -- це не що інше, як формування і використання бази даних -- основи бухгалтерського обліку, і саме в організації їх вирішальна роль належить працівникам обліку.

В організації відповідей на запити виділяють дані і вихідну інформацію. Далі з кожного її виду визначають постачальників і споживачів інформації, періодичність її формування.

До компонентів інформаційного забезпечення відносять: дані, необхідні для вирішення завдань обліку, методи і засоби подання облікових даних, систему уніфікованих документів, систему і методику створення баз даних, інформаційну взаємодію завдань обліку, засоби формалізації запису даних, організації потоків облікової інформації, методи і засоби розподільної інформаційної системи обробки інформації, інформаційну послідовність виконання завдань обліку.

У зв'язку зі зростанням потоків інформації на різних рівнях управління і потребою в одержанні інформації, на робочих місцях провадиться робота зі створення розподільних систем обробки інформації (РСОІ) з використанням ПК.

До складу інформаційного забезпечення в цих умовах входять дані, необхідні для вирішення завдань обліку. До них відносять: поточні і групувальні дані про виробничо-господарську діяльність, нормативно-довідкову і вихідну інформацію, а також таку, яка надходить з інших підсистем.

Методи і засоби подання облікових даних включають засоби описання інформаційних взаємозв'язків даних, організації баз даних на машинних носіях, достовірності інформації, правила документування первинних даних та ін.

Реалізація концепції розподільних баз даних (РБД) в умовах використання ЕОМ дає змогу об'єднати такі питання, як централізація і децентралізація, вибір оптимальних структур облікових даних; раціональне розміщення в них завдань і запитань; забезпечення достовірності облікової інформації; зменшення вартості організації і витрат на дані.

Особливе значення має інформаційна взаємодія між робочими місцями бухгалтера з іншими підсистемами. Інформаційні взаємозв'язки комплексів завдань обліку формуються як прямі і зворотні зв'язки. Взаємозв'язок завдань обліку з іншими підсистемами забезпечується спільною структурою кодів рахунків і об'єктів аналітичного обліку кодів структурних підрозділів, спільною нормативно-довідковою інформацією і спільною структурою інформаційних даних.

1.3 Інформаційні пошукові системи в економіці

Інформаційно-пошукова система (ІПС) - це різновид автоматизованих інформаційних систем, в яких завершальна обробка даних не передбачається. Ці системи призначені для пошуку текстів (документів, їх частин, фактографічних записів) в сховищах (базах даних) за формальними характеристиками. Тому в роботі ІПС можна виділити два основні етапи: перший - збір і зберігання інформації, другий - пошук і видача інформації користувачам.

ІПС відрізняються одна від одної за багатьма ознаками, але при вирішенні задач збору, зберігання і передачі інформації мають такі спільні процедури:

1) аналіз документів і їх підбір;

2) створення пошукового образу документів;

3) запис документів і їх пошукових образів на прийняті носії;

4) зберігання документів;

5) аналіз запитів;

6) видача документів користувачам.

ІПС можна класифікувати за такими ознаками:

1) родом виконаних операцій;

2) режимом пошуку;

3) типом інформаційно-пошукової мови;

4) типом критерію відповідності;

5) ступенем автоматизації.

За першою ознакою ІПС діляться на документальні, фактографічні, логічні і комплексні.

Документальні ІПС на інформаційні запити видають адреси зберігання пошукових образів, оригінали чи копії документів з необхідною інформацією.

Фактографічні ІПС у відповідь на введені в них інформаційні запити безпосередньо видають відповідні фактичні дані (структурний склад, формули, характеристики матеріалів і т.д.).

Логічні ІПС видають на запит не лише введену раніше інформацію, але, якщо необхідно, виконують логічну переробку цієї інформації для одержання нової, що в систему не вводилась.

Комплексні ІПС містять сукупність елементів документальних, фактографічних і логічних ІПС.

За режимом пошуку ІПС поділяються на системи, що працюють в режимі вибіркового розподілу інформації і системи ретроспективного пошуку.

За типом інформаційно-пошукової мови ІПС класифікуються на системи з природними (людськими) і інформаційними мовами. Інформаційно-пошукові мови - це синтетично створені мови для індефікації і пошуку документів за запитом.

За критерієм відповідності ІПС поділяються на системи з використанням логічних схем, аналітичних функцій (статистичні і векторні), з аналізом критерію відповідності на збіг чи часткове входження.

За ступенем автоматизації ІПС поділяються на системи з автоматичною класифікацією масивів, системи з автоматичним пошуком для сортування і порівняння пошуку образу документів з пошуковим розпорядженням, системи з автоматичним індексуванням для автоматизації процесів згортання при реферуванні, анотуванні, виборі ключових слів, системи з автоматичною видачею інформації, системи з автоматичним управлінням.

Кожна IПС містить певний набір семантичних засобів (куди належить, зокрема, інформаційно-пошукова мова), методи індексування документів та запитів, методи пошуку. Основу семантичних засобів становить IПМ. Iнформаційно-пошукова мова -- це спеціалізована штучна мова, яка призначена для опису центральних тем чи предметів і формальних характеристик документів, а також для опису інформаційних запитів і наступного виконання пошуку.

2. Тестові запитання

34. Під час функціонування системи автоматизації обліку виділяють такі стадії облікового процесу.

а) документування господарських операцій і формування внутрішньомашиної бази обліку;

б) узагальнення облікових даних і формування поточних облікових реєстрів і внутрішніх звітів;

в) закриття звітного періоду і формування регламентованої зовнішньої звітності.

4. За типом користувацького інтерфейсу розрізняють такі інформаційні технології (ІТ):

а) пакетні, діалогові, мережеві;

б) локальні, глобальні, багаторівневі, розподілені.

в) ІТ у централізованих інформаційних системах, ІТ у децентралізованих інформаційних системах.

10. Розрізняють такі інформаційні технології (ІТ):

а) забезпечувальні ІТ;

б) функціональні ІТ;

в) організаційні ІТ;

г) програмні ІТ.

18. Засоби автоматизації внутрішнього аналізу господарської діяльності можуть існувати лише як:

а) вбудовані функціональні блоки в програмах, розроблених для розв'язування облікових задач;

б) автономні програмні засоби;

в) всі відповіді правильні

71. Система автоматизації фінансового аналізу, інтегровані в склад програмних засобів обробки облікової інформації:

а) не дають змоги завантажити дані із зовнішніх джерел.

б) частково дозволяють завантажити дані із зовнішніх джерел.

в) дають змогу повністю завантажити дані із зовнішніх джерел.

3. Практична частина

3.1 Задача. Проектування технології організації внутрішньо машинної обробки даних в діалоговому режимі

Скласти схему взаємозв'язку інформаційних масивів та програмних модулів для задачі обліку надходження виробів на склад готової продукції.

Вхідним оперативним документом для розв'язування задачі є накладна на здавання готової продукції на склад. На основі інформації цього документа формується оперативний масив здачі готової продукції. В процесі формування оперативного масиву використовується метод контролю - метод довідника. Вихідна форма «Відомість надходження виробів на склад готової продукції» містить такі показники: склад, дата, номер документа, код виду виконання, код відправника, назва відправника, код виду продукції, код виробу, назва виробу, кількість, ціна одиниці виробу, сума. В процесі друку машинограми в результаті спільної обробки масиву оперативної інформації, довідника цін на готову продукцію і довідника кодів і назв відправників вибирають такі реквізити: назва відправника (з довідника кодів і назв відправників), назва виробу, ціна одиниці виробу (з довідника цін на готову продукцію) і одночасно підводяться підсумки в машинограмі у разі зміни коду виробу і номера документа.

Передбачити внесення змін в інтерактивному режимі в масив довідника цін на готову продукцію. Вхідним та вихідним документам, масивам присвоїти довільні ідентифікатори.

Розв'язання

Спочатку закодуємо масиви, документи, відомості та програми (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Структура кодів масивів та документів для розв'язування задачі обліку надходження виробів на склад готової продукції

№ п/п	Назва кодованої множини	Структура коду	Розшифрування розрядів коду
1	2	3	4
Кодування документів
1	Ідентифікатор документів	D X X	номер документа вид документа (01- вхідний; 02- вихідний; 03-корегуючий) мнемонічна ознака
Кодування масивів
2	Ідентифікатор змінних Масивів	М Х Х	номер масива вид масива ( О - оперативний; Д - довідниковий; P- результативний; П- проміжний;) мнемонічна ознака
Програмного модуля
3	Ідентифікатор програмного модуля	ПР Х	номер масива мнемонічна ознака

Виходячи з наведеної структури кодів присвоїмо кодові позначення для масивів і документів для даної задачі (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Кодові позначення масивів і документів

Назва кодованої номенклатури	Кодове позначення	Примітки
1	2	3
Накладна на здавання готової продукції на склад	Д11
Документ на коригування довідника цін на готову продукцію	Д31
Оперативний масив здачі готової продукції	MO1
Довідник цін на готову продукцію	MД1
Довідник кодів і назв відправників	MД2
Відомість надходження виробів на склад готової продукції	Д21

Наведемо форму вихідного документа в табличному вигляді і присвоємо умовні позначення реквізитам цієї машинограми ( табл. 1.3 ).

Таблиця 1.3

Відомість надходження виробів на склад готової продукції за ___________ 20__ року

Склад

дата

№ Док.

Код виду виконання

Код відправника

Назва відправника

Код виду продукції

Код виробу

Назва виробу

К-сть

ціна

Сума

Р1

Р2

Р3

Р4

П1

П2

Р5

Р6

Р7

Р8

Р9

Р10

Оскільки на вході програми модуля не може бути більше двох вхідних масивів, то перш за все ми повинні розбити процес розв'язання задачі на етапи.

Наведемо процес розв'язання задачі за етапами:

Етап 1. Відкоригуємо довідник цін на готову продукцію:

Д31 і MД1 MД1*.

Етап 2. Введення даних з накладних на здавання готової продукції і формування операційної масиву здавання готової продукції.

Д11 і MД1* MО1

Етап 3. Обробляємо сформований операційний масив здавання готової продукції і відкоригований довідник цін, в наслідок чого створюється проміжний масив.

МО1 і MД1* MП1

Етап 4. Проміжний масив, при сумісній обробці з довідником кодів і назв відправників дає змогу надрукувати відомість надходжень на склад готової продукції:

МП1 і MД2* Д21

Опишемо схеми взаємозв'язку інформаційних масивів та програмних модулів одержання оборотно-сальдової відомості обліку матеріальних цінностей (Додаток А):

Модуль 1. Початок роботи системи (М01).

Модулі 2, 3. На основі інструкційної карти запускається система (МО2) і на екран виводиться головне меню з такими позиціями (МО3):

- коригування довідника цін на готову продукцію;

- формування оперативної інформації;

- формування проміжного масиву;

- розв'язування задачі і друк машинограми.

Роботу модуля реалізовує програма з ідентифікатором ПР1.

Модуль 4. Функція модуля - внесення змін в довідковий масив цін на готову продукцію. Роботу модуля здійснює програма ПР2.

Для коригування необхідно створити спеціальний документ, коректура інформація з якого використовується для внесення змін. Цей документ містить позначення виду змін. Зміни можуть бути такими: код 1 - ліквідація запису (реквізиту), код 2 - заміна запису (реквізиту), код 3 - доповнення запису (реквізиту). Для нашої задачі ми будемо вносити зміни у довідковий масив цін на готову продукцію.

Суть роботи програми: на екран виводиться перший запис масиву MД1. Форма документа на внесення змін може мати такі графи: вид змін (1 - замінити старе значення реквізита на нове, 2 - дописати запис, 3 - вилучити запис); ключовий реквізит запису; старе значення реквізиту; нове значення реквізиту.

Якщо в документі у графі «вид змін» проставлено код 1 - замінити, то за ключем (для даної задачі це номенклатурний номер) проставленим у коректурі Д31 відшуковують на екрані запис масиву МД1; в цьому записі знаходять відповідний реквізит (старе значення реквізиту в документі МД1) і замінюють його на нове значення реквізиту з документа на внесення змін Д31.

У випадку, якщо код операції 2 - дописати запис, то в коректурі Д31 проставлені лише нові значення реквізитів, які формують новий запис в масиві МД1*.

Якщо в коректурі Д31 проставлений у відповідній графі «вид операції» код 3 - вилучити запис (в документі на внесення змін будуть відсутні в цьому випадку записи в графах старе і нове значення реквізиту), то за ключем з коректури Д31 знаходять запис з масиву МД1, але знайдений запис не записується (вилучається) у результатний файл МД1*.

Модуль 5. Роботу модуля реалізує програма ПP 3. На вході модуля накладна на здавання готової продукції та відкоригований довідник цін на готову продукцію (МД1*). На виході - оперативний масив МО1, в якому нагромаджена інформація про кількість та вартість готової продукції, яка надійшла протягом місяця.

Суть роботи модуля полягає в тому, за ключем «код виробу» переглядається довідник цін на готову продукцію «до спів падіння» або ні. В першому випадку, формується запис в оперативний масив, другий випадок свідчить про відсутність набраного коду виробу в довіднику. Можлива помилка при набраного коду або необхідно доформуати довідник записом із таким кодом виробу.

Модуль 6. Роботу модуля реалізує програма ПР4. На вході модуля оперативний масив МО1 та довідник цін на готову продукцію МД1*. На виході - проміжний масив МП1, в якому нагромаджена інформація: склад, дата № документа, код виду виконання, код виду продукції, код виробу, назва виробу, кількість, ціна за одиницю продукції, сума.

Модуль 7. Роботу модуля реалізує програма ПP5. На вході модуля проміжний масив МП1 та довідковий масив кодів і назв відправника. На виході -друкується вихідна машинограма -відомість надходження готової продукції на склад, Д21

Модуль 8. Кінець роботи системи (МО8).

3.2 Задача

Скласти схему технологічного процесу розв'язування задачі обліку надходження виробів на склад готової продукції.

Вхідним оперативним документом для розв'язування задачі є накладна на здавання готової продукції на склад. На основі інформації цього документа формується оперативний масив здачі готової продукції. В процесі формування оперативного масиву використовується метод контролю - метод довідника. Вихідна форма «Відомість надходження виробів на склад готової продукції» містить такі показники: склад, дата, номер документа, код виду виконання, код відправника, назва відправника, код виду продукції, код виробу, назва виробу, кількість, ціна одиниці виробу, сума. В процесі друку машинограми в результаті спільної обробки масиву оперативної інформації, довідника цін на готову продукцію і довідника кодів і назв відправників вибирають такі реквізити: назва відправника (з довідника кодів і назв відправників), назва виробу, ціна одиниці виробу (з довідника цін на готову продукцію) і одночасно підводяться підсумки в машинограмі у разі зміни коду виробу і номера документа.

Передбачити внесення змін в інтерактивному режимі в масив довідника цін на готову продукцію. Вхідним та вихідним документам, масивам присвоїти довільні ідентифікатори.

Розв'язання

На відміну від пакетного режиму розв'язання задач діалоговий режим гарантує відсутність заздалегідь чітко встановленої послідовності технологічних операцій обробки даних. Однак загальний склад основних технологічних операцій є визначеним і включає такий набір: доступ користувача до системи, вибір роботи, прийом і контроль вхідної інформації, введення даних та контроль введення, коригування даних, запис та вивід даних, обчислювальна обробка, друк результатів і контроль випуску машинограми. Виходячи з умови задачі, визначимо основні види робіт технологічного процесу:

- заповнення і передача для обробки накладних на здавання готової продукції на склад;

- ввід порції даних;

- коригування довідника цін на готову продукцію;

- розв'язування задачі обліку надходження виробів на склад готової продукції, друк результатів і контроль випуску машинограми.

Спроектуємо технологічний процес розв'язання задачі і наведемо його у Додатку Б. Структуру кодів для позначення масивів і документів наведемо в табл. 2.1

Таблиця 2.1

Структура кодів масивів та документів для розв'язування задачі обліку надходження виробів на склад готової продукції

№ п/п	Назва кодованої множини	Структура коду	Розшифрування розрядів коду
1	2	3	4
Кодування документів
1	Ідентифікатор документів	D X X	номер документа вид документа (01- вхідний; 02- вихідний; 03-корегуючий) ознака документа
Кодування масивів
2	Ідентифікатор змінних Масивів	М Х Х	номер масива вид масива ( О - оперативний; Д - довідниковий; P- результативний; П- проміжний;) мнемонічна ознака масива
Програмного модуля
3	Ідентифікатор програмного модуля	ПР Х	номер масива мнемонічна ознака програми

В табл. 2.2 наведено кодові позначення масивів і документів для розв'язання задачі обліку надходження виробів на склад готової продукції.

Таблиця 2.2

Кодові позначення масивів і документів для даної задачі

Назва кодованої номенклатури	Кодове позначення	Примітки
1	2	3
Накладна на здавання готової продукції на склад	Д11
Документ на коригування довідника цін на готову продукцію	Д31
Проміжний масив	МП1
Оперативний масив здачі готової продукції	MO1
Довідник цін на готову продукцію	MД1
Довідник кодів і назв відправників	MД2
Відомість надходження виробів на склад готової продукції	Д21

Наведемо форму вихідного документа в табличному вигляді і присвоюємо умовні позначення реквізитів цієї машинограми (табл. 2.3):

Таблиця 2.3

Відомість надходження виробів на склад готової продукції за ___________ 20__ року

Склад

дата

№ Док.

Код виду виконання

Код відправника

Назва відправника

Код виду продукції

Код виробу

Назва виробу

К-сть

ціна

Сума

Р1

Р2

Р3

Р4

П1

П2

Р5

Р6

Р7

Р8

Р9

Р10

Опишемо схему технологічного процесу розв'язання задачі із Додатку Б.

Операція 1. Початок роботи системи.

Операції 2,3. Робота користувача з системою починається з перевірки його повноважень. Така перевірка забезпечує захист від несанкціонованого доступу. При цьому в ПК адміністратором системи заздалегідь вводяться коди (паролі користувачів), які можуть змінюватися з плином часу. Після включення терміналу ПК запрошує код користувача. Він вводить свій код за допомогою клавіатури, який порівнюється в ПК з переліком, що є. Якщо код названо вірно, то користувач підключається до системи і йому пропонується вибір необхідних видів робіт.

Якщо код названо невірно, то на екран виводиться повідомлення про припинення доступу, а спроби підключення користувача фіксується в спеціальному журналі.

Користувач, ввівши види робіт у вигляді меню, може вільно вибрати будь-яку позицію.

Операція 4. Заповнення і передача первинних документів.

На вході операції - накладна на здавання готової продукції на склад (Д11). В документі проставляються усі необхідні кодові позначення, кількісні і якісні реквізити, фіксуються підписи відповідальних осіб. Якщо якісь графи не заповнені, то вони закреслюються позначкою Z. На виході операції - заповнений первинний документ Д11*.

Операція 5. Прийом і контроль первинних документів.

Документи поступають на обробку пачками до 100 штук. Пачка документів зшивається в лівому верхньому куті. На пачку документів виписують супровідний ярлик, в якому фіксується назва документів, дата, кількість документів в пачці і підписи особи, яка сформувала пачку документів. При прийомі документів перевіряється:

1. Чіткість заповнення усіх реквізитів первинного документа;

2. Відсутність запису реквізитів олівцем;

3. Наявність проставлених кодів облікових номенклатур;

4. Відсутність незаповнених граф.

Якщо під час прийому документів є відхилення від зазначених пунктів (операція 6), то документи передаються на до оформлення (операція 7).

Операція 8. Запис в журнал реєстрації.

Перевірені первинні документи (Д11) реєструються в журналі прийому, який містить такі основні графи: дата; назва документа; кількість; підписи особи, яка прийняла первинний документ, і яка їх здала.

Операція 9. Корегування довідкового масиву цін на готову продукцію - МД1.

Зміни вносяться в інтерактивному режимі документом Д31. Технологія внесення змін описана при розгляді модуля коректури. Тобто, як відомо, для коригування необхідно створити спеціальний документ, інформація з якого використовується для внесення змін. Він називається «Документ на коригування».

Операція 10. Ввід порції даних.

На вході операції - первинний документ Д11*, заздалегідь сформований довідник цін на матеріали МД1* уже відкоригований, оскільки за умовою задачі зміни вводяться в довідник цін на готову продукцію.

Зазначимо, що вид документа, який вводиться, визначається в процесі діалогу з ЕОМ. Реєстрація показників первинних документів може виконуватися в схематичній формі відповідно документу, який висвічується на екрані.

Дані вводяться за допомогою клавіатури і дисплея. Інформація, що вводиться, обов'язково контролюється одним з прийнятих методів. В даному випадку використовується контроль методом довідника. Суть контролю в тому, що набрана ключова ознака (код виробу) з первинного документу програмним шляхом порівнюється з кодами виробів кожного запису в довіднику цін на готову продукцію. Якщо ці ознаки співпали, то буде надана можливість вводити наступні реквізити. Якщо операція введена невірно (операція 10), то на екран буде видана інформація про помилку.

Операція 11. Невірно введена інформація виправляється і повторюється її ввід. Зауважимо, що в даному технологічному процесі в операції 11 виправляється лише невірно набрана ключова ознака (код виробу) з первинного документа.

Операція 12. Помилкове ведення інформації переходимо до операції 10

Операція 13. Безпомилково введена інформація записується в масив оперативної інформації МO1.

Операція 14. Якщо не вся інформація з первинного документа введена, то управління передається на операцію 10 для вводу наступних. Інакше вид робіт «введення оперативної інформації з формування файлу» закінчено і управління передається на головне меню для вибору іншого виду робіт.

Операція 15. Розв'язування задачі і друк вихідної машинограми.

Для розв'язування задачі використовується оперативний масив здачі готової продукції МO1, відкоригований довідковий масив цін на готову продукцію МД1* та довідник кодів і назв відправників МД2. В процесі друку машинограми в результаті спільної обробки масиву оперативної інформації, довідника цін на готову продукцію і довідника кодів і назв відправників вибирають такі реквізити: назва відправника (з довідника кодів і назв відправників), назва виробу, ціна одиниці виробу (з довідника цін на готову продукцію) і одночасно підводяться підсумки в машинограмі у разі зміни коду виробу і номера документа.

Результатом проведеної операції є Відомість надходження виробів на склад готової продукції» містить такі показники: склад, дата, номер документа, код виду виконання, код відправника, назва відправника, код виду продукції, код виробу, назва виробу, кількість, ціна одиниці виробу, сума.

Операція 16. Контроль друку.

Перевіряється чіткість друку, відсутність накладання рядків. Зауважимо, що в даній операції мова йде про контроль розв'язування задачі. Інакше необхідно починати перевіряти процес розв'язання задачі з п'ятої операції.

Операція 17. Якщо є помилки друку, то друк повторюється з найближчої контрольної точки (перехід на операцію 15).

Операція 18. Контроль випуску і передача замовнику машинограми.

Якщо друк відбувається на рулонному папері, то оператор (бухгалтер) повинен розрізати вихідну форму на сторінки, зброшурувати і поставити підпис, який буде засвідчувати коректність машинограми. Після цього в журналі реєструються такі показники: дата видачі машинограми замовнику; назва машинограми; кількість екземплярів; підписи особи, яка видала машинограму і яка прийняла.

Операція 19. Кінець роботи системи.

Висновки

Застосування комп'ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. В різних системах бухгалтерського обліку (від паперової до комп'ютерної) вона досягається, як правило, раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх одержанням та передачею за всіма напрямками.

В цій контрольній роботі розглядається такі питання : автоматизована інформаційна система бухгалтерського обліку в управлінні економічним об'єктом, схема функціонування бази облікових даних, інформаційні пошукові системи в економіці.

У практичній частині роботи побудовано схеми взаємозв'язку інформаційних масивів та програмних модулів, а також складено схеми технологічного процесу розв'язання задачі обліку надходження виробів на склад готової продукції.

Список використаної літератури

1. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. -- Вид. 2-ге, перероб. і доп. / В. Ф. Ситник, Т. А. Писаревська, Н. В. Єрьоміна, О. С. Краєва; За ред. В. Ф. Ситника. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 420 с.

2. Шквір В. Д. та ін. Інформаційні системи і технології обліку. Навч. посібник В. Д. Шквір, А. Г. Загородній, О. С. Височан, - 2-ге вид., зі змінами і доп. - Львів: Вид-во Нац. Ун-ту “Львівська політехніка”, 2005. - 376 с.

3. Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посібник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 439 с.

4. Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2001 - 420 с.

5. Сучасні управлінські інформаційні системи в обліку, аналізі та аудиті: методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті» та «Сучасні інформаційні системи в обліку та аудиті» для студентів ІНЕМ спеціальності «Облік і аудит» / Укл.: В. Д. Шквір, І. В. Борщук. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. - 56 с.

Додатки

Додаток А

Схема взаємозв'язку інформаційних масивів і програмних модулів одержання відомості надходження готової продукції на склад

Лист 1

Лист 2

Лист 3

Додаток Б

Схема технологічного процесу розв'язання задачі обліку надходження виробів на склад готової продукції

Лист 1

1

2

карта

Інструк-

ційна картка

02 08

03 09

04 14

05 18

3

02 04

03 09

04 10

05 16

19

Лист 2

4

D11 D11*

5

D11* D11

6

7

так

ні

8

D11 D11*

Лист 3

Д31 9

Лист 4

10

Д11*

11 12

Так

13 Ні

14

Ні

Так

Лист 5

15

16

17

Так

18

Размещено на Allbest.ru