Отже, розглянувши перший розділ, робимо висновки, що капітал - це основа виробничо-господарської діяльності підприємства будь-якої форми власності. Перш за все, це пов'язано з тим, що будь-яке підприємство починає свою діяльність з реєстрації статутного капіталу і далі впродовж всього терміну свого існування враховує його на балансі. Тому дуже часто поняття "капітал" асоціюється з поняттям "власність". Вперше визначення цього терміну було приведене в Стандарті (положенні) бухгалтерського обліку (П(С)БУ ) 2 "Баланс", відповідно до якого: „власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається у підприємства після вирахування його зобов'язань [7].”

В даний час, в умовах існування різних форм власності в Україні, особливо актуальним стає вивчення питань формування, функціонування і відтворення підприємницького капіталу. Можливості становлення підприємницької діяльності і її подальшого розвитку можуть бути реалізовані як тільки в тому випадку, якщо власник розумно управляє капіталом, вкладеним в підприємство.

Проблеми формування, функціонування і відтворення капіталу розглядаються ученими-економістами на протязі вже більше чотирьохсот років. Разом з тим, багато питань використання підприємницького капіталу в сучасних умовах залишаються дослідженими явно недостатньо.

Часто, на практиці капітал підприємства розглядається як щось похідне, як показник, що грає другорядну роль, при цьому на перше місце, як правило, виноситься безпосередньо сам процес діяльності підприємства. У зв'язку з цим принижується роль капіталу, хоча саме капітал і є об'єктивною основою виникнення і подальшої діяльності підприємства. Оскільки дохід, прибуток, приносить саме використання капіталу, а не діяльність підприємства як така.

Розділ 2. Організація та методика ведення обліку власного капіталу

2.1 Теоретичні аспекти організації обліку власного капіталу

Трансформація економіки держави до сучасних ринкових вимог потребує створення пріоритетних умов для вітчизняних виробників і посилення їх фінансових позицій на вітчизняному та міжнародному ринках, що, у свою чергу, призводить до підвищення добробуту суспільства в цілому.

Зростання потреби підприємств в капіталі, розгортання конкурентної боротьби за обмежені ресурси фінансового ринку, необхідність їх здешевлення для підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання, зниження рівня ризиків актуалізували розширення сфер застосування аналітичного обґрунтування рішень в управлінні капіталом підприємства.

Четвертий клас рахунків починається з рахунку 40 "Статутний капітал", який призначений для обліку стану і змін в статутному капіталі підприємства. Рахунок 40 відноситься до пасивних рахунків (відбивається в пасиві балансу) і, у зв'язку з цим, збільшення статутного капіталу відбивається по кредиту рахунку, а його зменшення (вилучення) - по дебету. Необхідно відзначити, що розмір статутного капіталу визначається засновниками у момент утворення підприємства, указується в статутних документах і, як правило, майже не змінюється. Природно, що залишок по рахунку 40 «Статутний капітал» повинен відповідати розміру статутного капіталу. Будь-яка його зміна відповідно до рішень засновників повинна тут же відбиватися по рахунку 40 «Статутний капітал». У Плані рахунків не передбачені субрахунки по даному рахунку, але дані рекомендації по організації аналітичного обліку в розрізі видів статутного капіталу і засновників. На практиці це виражається у відкритті окремих субрахунків, наприклад, - по кожному засновникові.

Далі відступимо від послідовного розгляду рахунків і перейдемо до рахунку 46 "Неоплачений капітал, який безпосередньо пов'язаний з рахунком 40 «Статутний капітал». Необхідність в існуванні такого рахунку (46 "Неоплачений капітал") пов'язана із специфікою формування статутного капіталу. Річ у тому, що засновники, ухваливши рішення про освіту підприємства, визначивши розмір його статутного капіталу і частку кожного засновника, тобто, зобов'язання внести на баланс підприємства які-небудь активи (грошові кошти, устаткування, інвентар, запаси, цінні папери і інше), не зобов'язані того ж дня такі внески здійснити. Передача активів на баланс підприємства як внесок в його статутний капітал може відбутися набагато пізніше, а може і зовсім не відбутися, якщо який-небудь засновник не виконає своїх зобов'язань. Для обліку ось такого, несплаченого капіталу і призначений рахунок 46 «Неоплачений капітал».

З цілком зрозумілих причин у момент утворення підприємства весь статутний капітал буде несплаченим. Тобто, та частина грошових коштів, яка, відповідно до вимог законодавства, зараховується на тимчасовий рахунок підприємства ще до його реєстрації, не може вважатися внеском в статутний

Капітал підприємства, оскільки самого підприємства на той момент ще не існує. Тому найперша проводка по освіченому підприємству має наступну кореспонденцію Д46 К40 на всю суму статутного капіталу, вказану в засновницьких документах. Таким чином, по дебету рахунку 46 «Неоплачений капітал» відбивається несплачений статутний капітал, а точніше заборгованість засновників по внесках в статутний капітал підприємства. Відповідно, по кредиту рахунку 46 «Неоплачений капітал» - погашення засновниками такої заборгованості. Здійснення засновниками підприємства внесків в його статутний капітал (погашення заборгованості) може здійснюватися різними активами (табл.2.1.).

Наступні три рахунки 41 «Пайовий капітал», 42 «Додатковий капітал» і 43 «Резервний капітал» враховують різного роду капітали. По своєму призначенню вони близькі рахунку 40 «Статутний капітал», також є пасивними і по кредиту відображають збільшення відповідного капіталу, а по дебету - його зменшення.

Рахунок 41 "Пайовий капітал" використовується споживчими суспільствами, колективними сільськогосподарськими підприємствами, житлово-будівельними кооперативами і іншими суспільствами для обліку пайових внесків їх членів.

Таблиця 2.1 Визначення вартості джерел капіталу

Види джерел капіталу	Метод визначення вартості джерела капіталу	Нормативна база
1. Статутний капітал	Виплачені за період дивіденди	Рішення зборів акціонерів
2. Додатковий капітал	Величина відрахувань	Статут
3. Резервний капітал	Величина відрахувань	Статут, рішення зборів акціонерів
4. Фонди нагромадження	Величина відрахувань	Рішення зборів акціонерів
5. Цільове фінансування	Нараховані %	За умовами договорів
6.Нерозподілений прибуток	Податок на прибуток і ін.	Рішення зборів акціонерів
7. Кредити	Нараховані %	За умовами договорів
8. Позики	Нараховані %	За умовами договорів
9. Кредиторська заборгованість, у т.ч.
- постачальники і підрядчики, векселі до сплати; перед дочірніми організаціями;	Величина заборгованості	За умовами договорів

Рахунок 42 "Додатковий капітал" має п'ять субрахунків, кожний з яких відповідає окремому виду додаткового капіталу, який може формуватися абсолютно з різних причин.

Наприклад, випуск акцій якого-небудь підприємства і їх розміщення на ринку може супроводжуватися, як повною відсутністю інтересу в придбанні даних акцій, так і підвищеним інтересом. Якщо сума коштів, яку готові викласти охочі придбати дані акції, перевищує номінальну вартість всіх розміщених на ринку акцій, то їх (акцій) реальна вартість починає рости і перевищує номінальну. В результаті акція, номінальна вартість якої 5000,00 грн. може бути продана за 6000,00 грн. Сума перевищення реальної вартості над номінальною 1000,00 грн. (6000,00- 5000,00) і буде для підприємства, що випустило акції, додатковим капіталом, облік якого здійснюється по субрахунку 421 "Емісійний дохід".

У разі, коли засновник підприємства здійснює вкладення в статутний капітал підприємства в сумі, що перевищує передбачену в статуті підприємства, то сума такого перевищення класифікується як інший вкладений капітал і враховується по субрахунку 422 "Інший вкладений капітал".

Збільшення реальної вартості необоротних активів і фінансових інструментів і витікаюча з цього їх переоцінка є не чим іншим, як додатковим капіталом для підприємства їх власника. Такий додатковий капітал враховується по субрахунку 423 "Дооцінка активів". Наказом №1012 у грудні 2002 року було внесено істотне доповнення в текст інструкції до Плану рахунків щодо обліку такого додаткового капіталу. Відповідно до внесених змін, у разі зниження ціни або вибуття, а так само у разі зменшення корисності необоротних активів і фінансових інструментів, по яких раніше проводилася націнка, повинне здійснюватися еквівалентне (рівновелике) зменшення і додаткового капіталу по субрахунку 423 "До оцінка активів".

Збільшення додаткового капіталу підприємства відбувається і при отриманні від інших, юридичних і фізичних осіб, необоротних активів на безоплатній основі. Такого роду додатковий капітал враховується на субрахунку 424 "Безкоштовно отримані необоротні активи". Якщо від експлуатації таких необоротних активів підприємство отримує дохід, то на суму такого доходу зменшується додатковий капітал (дана вимога не відноситься до такого необоротного активу, як земля). Додатковий капітал зменшується також і при вибутті безкоштовно отриманих необоротних активів.

Останній субрахунок 425 "Інший додатковий капітал" є як би резервним рахунком і призначений для обліку будь-якого іншого додаткового капіталу, крім того, який вже знайшов своє віддзеркалення на субрахунках 421 - 424.

Облік резервного капіталу, який повинен формуватися на підприємствах у випадках, передбачених законодавством, здійснюється на рахунку 43 "Резервний капітал". По кредиту рахунку відбивається нарахування (збільшення) резервного капіталу, а по дебету - його використання.

Рахунок 44 "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)". Діяльність підприємства може привести до двох протилежних результатів - прибутку або збитку. Причому результат може бути в якийсь період постійним, в якійсь - змінним. Все залежить від того, на скільки ефективно діє підприємство. Але мова не про економічну ефективність, а про те, що прибуток отриманий сьогодні, завтра може бути "з'їдена" збитками і навпаки. У зв'язку з цим, підприємства не прагнуть при отриманні прибутку негайно його використовувати на які-небудь потреби або розподіляти між засновниками (власниками) підприємства. Якийсь час він накопичується і після закінчення року, як правило, розподіляється. Для обліку нерозподіленого прибутку і призначений субрахунок 441 "Прибуток нерозподілений". По кредиту даного субрахунку відбивається збільшення (нарахування) прибутку, а по дебету - його зменшення на суму отриманих збитків або використання прибутку.

Аналогічна історія і із збитками, які відбиваються по субрахунку 442 "Непокриті збитки", з тою лише різницею, що отримані збитки відбиваються по дебету субрахунку 442 "Непокриті збитки", а їх списання (погашення) - по кредиту. Списання збитків здійснюється за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового або додаткового капіталу і т.д.

Якщо підприємство стабільно отримує прибуток, і його об'єми значні, то стає нераціональним тримати його мертвим вантажем і не використовувати на потреби підприємства або на виплату дивідендів засновникам. Для віддзеркалення таких операцій використовується субрахунок 443 "Прибуток, використаний в звітному періоді". По дебету даного субрахунку відбивається використання прибутку протягом поточного періоду, а по кредиту, в кінці року, списання використаних сум за рахунок нерозподіленого прибутку субрахунок 441 "Прибуток нерозподілений" або на збитки підприємства 442 "Непокриті збитки".

Не завжди розмір статутного капіталу влаштовує засновників або акціонерів. У такому разі законодавством передбачена можливість як його збільшення, так і зменшення, зокрема за рахунок його вилучення шляхом викупу власних акцій у акціонерів. Вилучені із звернення (викуплені у акціонерів) акції з метою зменшення статутного капіталу анулюються. Проте цього може і не відбутися, якщо засновники з якихось причин змінять своє рішення і не стануть анулювати вилучені акції, а перепродуватимуть їх. Для обліку таких операцій і призначений рахунок 45 "Вилучений капітал".

Певна циклічність і перепади характерні не тільки природно-кліматичним явищам. Виробнича, господарська і будь-яка інша діяльність підприємства так само випробовує певні перепади активності у продажу, закупівлях, платежах і іншому. І якщо своєчасно не підготуватися, то у момент настання такого піку можна не "винести навантаження" і опинитися в критичній ситуації. Навряд чи у кого-небудь опиниться бажання потрапляти в таку ситуацію? Тому підприємства, як правило, знаючи наперед про час і об'єми майбутніх витрат або платежів, формують необхідне для їх здійснення забезпечення, облік якого здійснюється по рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів". Даний рахунок має наступні субрахунки:

471 "Забезпечення виплати відпусток";

472 "Додаткове пенсійне забезпечення";

473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань";

474 "Забезпечення інших витрат і платежів".

Найбільш яскраве призначення даного рахунку видно на прикладі забезпечення виплати відпускних працівникам підприємства.

Як правило, засоби, що поступають на підприємство використовуються ним так, як воно порахує необхідним. Але це правило має виключення, яке стосується надходжень асигнувань з бюджету і позабюджетних фондів, субсидій, цільових внесків юридичних і фізичних осіб і т. д., призначених для певної мети. Використовувати такі засоби на які-небудь інші цілі підприємство не має права. Виходячи з цього виникає необхідність в окремому обліку таких надходжень, що здійснюється по рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження". По кредиту рахунку відбивається надходження засобів, що мають цільове призначення, а по дебету - їх використання на передбачені цілі або повернення невикористаних засобів.

Рахунок 49 "Страхові резерви" використовується підприємствами страховиками для обліку створюваних ними страхових резервів. Зважаючи на специфіку застосування даного рахунку, докладніші роз'яснення порядку віддзеркалення на даному рахунку операцій із страховими резервами ми відкладемо на майбутнє.

2.2 Облік формування статутного та пайового капіталу

Облік формування статутного капіталу. Статутний капітал є одним із первинних джерел формування майна підприємств.

Статутний капітал -- зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) у капітал підприємства.

Статутний капітал акціонерного товариства складається з грошових коштів, які внесли акціонери (учасники). Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи, а також колективну власність акціонерів, у якій частка кожного визначається вартістю акцій, які йому належать.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається від дня реєстрації підприємства в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і припиняється в день вибуття підприємства з Державного реєстру в результаті завершення діяльності, банкрутства, реорганізації тощо.

Згідно з чинним законодавством мінімальний розмір статутного капіталу регламентований лише для господарських товариств (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства) та деяких специфічних видів діяльності, пов'язаних з фінансовими операціями. Для підприємств всіх інших організаційно-правових форм господарювання його розмір визначається засновниками та залежить, насамперед, від виду та масштабу діяльності.

Для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу підприємства Планом рахунків передбачено рахунок 40 «Статутний капітал». Збільшення статутного капіталу відображають за кредитом, а зменшення (вилучення) за дебетом рахунку. Сальдо на рахунку 40 «Статутний капітал» має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства як сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) підприємства (рис.2.1):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дозволено формування статутного капіталу законодавством

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу

Рис.2.1. Внески до статутного капіталу

Записи на рахунку 40 «Статутний капітал» роблять лише у разі збільшення або зменшення статутного капіталу в установленому порядку після внесення відповідних змін до установчих документів підприємства.

Порядок формування статутного капіталу регулюється законодавством і установчими документами.

Формування статутного капіталу за рахунок внесків засновників (учасників) має бути зафіксоване в засновницьких документах підприємства. Крім того, сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення мають бути зареєстровані в Державному реєстрі господарських одиниць і за вартістю відповідати даним бухгалтерського Балансу. Різниця між зареєстрованою сумою статутного капіталу та фактично внесеною засновниками являє собою неоплачений капітал підприємства.

Згідно із Законом України «Про господарські товариства» акціонерним визнається товариство, що має статутний капітал, поділений на певну кількість акцій, і несе відповідальність за зобов'язаннями лише майном товариства. Статутний капітал акціонерного товариства не може бути меншим від суми, яка на момент його утворення еквівалентна 1250 мінімальним заробітним платам. Сума статутного капіталу, відображена у фінансовому обліку та звітності, має дорівнювати сумарній номінальній вартості акцій, зазначених в установчих документах.

Акція є одиницею власності в акціонерному товаристві. Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» акції - цінний папір без зазначеного терміну обігу, що засвідчує пайову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство та регламентує право на участь в управлінні ним; надає право його власникові на отримання частки прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Розрізняють акції іменні та на пред'явника, прості та привілейовані. Всі акціонерні товариства повинні випускати прості акції, яким надано право голосу. Привілейовані акції не мають права голосу, але забезпечують отримання фіксованої суми дивідендів і дають перевагу їхнім власникам при розподілі майна в разі ліквідації товариства.

Випуск акцій супроводжується його реєстрацією в Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР). Бланки акцій підлягають обліку на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку».

Під час утворення відкритого акціонерного товариства акції можуть поширюватися шляхом відкритої передплати на них. Засновники відкритого акціонерного товариства повинні бути держателями акцій на суму, яка дорівнює щонайменше 25 відсотків статутного капіталу, й на строк не менше як два роки. Особи, які передплатили акції до дня скликання установчих зборів, повинні внести на розрахунковий рахунок товариства з урахуванням попереднього внеску не менше як 30 відсотків номінальної вартості акцій, що підтверджується тимчасовими свідоцтвами. Оплата акцій здійснюється грошовими коштами в національній, іноземній валюті або шляхом передачі активів. Акції видаються покупцеві тільки після повної оплати їх вартості, яку він повинен здійснити у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства.

Основною метою діяльності будь-якого підприємства є збільшення його власного капіталу. На розмір власного капіталу впливає чотири основних типи операцій : доходи, витрати, внески та вилучення.

У випадку змін по внесках до статутного капіталу вносяться зміни до засновницьких документів, що підлягають державній реєстрації. Товариство зобов'язане в п'ятиденний термін повідомити орган, який здійснив реєстрацію, про зміни. Рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу вступає в силу з дня внесення цих змін до державного реєстру. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства може бути здійснено (не більше як на третину) за рішенням правління за умови, що це передбачено статутом. Збільшення статутного капіталу може відбуватися в разі, якщо всі раніше випущені акції повністю оплачено за вартістю не нижче від номінальної.

Збільшення статутного капіталу здійснюється через:

v випуск нових акцій;

v обмін облігацій на акції;

v зростання номінальної вартості акцій;

v залучення пайового, додаткового або резервного капіталу.

Із збільшенням кількості акцій існуючої номінальної вартості передплата на додатково випущені акції проводиться в тому самому порядку, що й на акції першої емісії, а статутний капітал зростає за рахунок:

1) додаткових внесків учасників - в обліку цей процес відображають аналогічно операціям формування статутного капіталу;

2) індексації основних засобів згідно з Положенням про порядок збільшення статутного фонду за рахунок індексації основних засобів.

3) реінвестування прибутку:

Дт 441 «Нерозподілений прибуток»;

Кт 40 «Статутний капітал»;

4) нарахованих дивідендів -- у разі, якщо прийнято рішення про виплату дивідендів акціями:

Дт 671 «Розрахунки з учасниками»;

Кт 40 «Статутний капітал».

Із збільшенням статутного капіталу за рахунок обміну облігацій акціонерного товариства на його ж акції цю операцію відображають такими записами:

Дт 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями»;

Кт 40 «Статутний капітал».

Із збільшенням номінальної вартості акцій статутний капітал може збільшитися за рахунок додаткових внесків учасників до встановленого рівня номінальної вартості акцій або за рахунок індексації основних засобів.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється у виключних випадках за рішенням зборів акціонерів після повідомлення всіх його кредиторів у встановлені законодавством терміни.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється внаслідок:

Ш зменшення номінальної вартості акцій;

Ш зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

Ш викупу їх у власників з наступним анулюванням.

Зменшення статутного капіталу за рахунок зменшення номінальної вартості акцій відображають в обліку такими проводками:

Дт 40 «Статутний капітал»;

Кт 46 «Неоплачений капітал».

Таке зменшення має компенсуватися акціонерам і відображатися в обліку:

Дт 46 «Неоплачений капітал»;

Кт 30 «Каса» або 31 «Рахунки в банках».

Зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості через викуп їх у власників і наступне анулювання відображають в обліку як вилучення капіталу.

Будь-які, навіть передбачені засновницькими документами, зміни статутного капіталу, не зареєстровані в установленому порядку, є порушенням і тягнуть за собою адміністративні штрафи за порушення обліку та звітності. Державна реєстрація такого підприємства може бути анульована, а саме підприємство - ліквідоване.

Синтетичний облік статутного капіталу ведеться за формами власності (державна, кооперативна, акціонерна, приватна та ін.) і за іншими ознаками власності (наприклад, види акцій та ін.).

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами, по кожному засновнику (учаснику), акціонеру, пайовику підприємства.

Однією із складових власного капіталу є пайовий капітал.

Пайовий капітал -- сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, передбачена установчими документами. Це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Джерелом формування пайового капіталу є обов'язкові та додаткові пайові внески, що надходять від індивідуальних і колективних членів.

Розміри обов'язкових пайових внесків визначають загальні збори пайовиків, виходячи з потреби у власних оборотних засобах. Обов'язкові пайові внески підлягають поверненню пайовикам при вибутті їх із членів підприємства або в разі його ліквідації. Належна до повернення сума визначається з урахуванням фінансового стану та боргових зобов'язань підприємства [37].

Додаткові пайові внески пайовики вносять на добровільних засадах з метою забезпечення розвитку господарської діяльності підприємства, і вони підлягають цілковитому або частковому поверненню за бажанням пайовика згідно з його заявою.

Щороку під час розподілу прибутку за рішенням зборів пайовиків на обов'язкові та додаткові пайові внески нараховуються дивіденди, які за згодою власників можуть зараховуватися на поповнення паю.

Для здійснення обліку і контролю за правильністю формування й використання пайового капіталу Планом рахунків передбачено рахунок 41 «Пайовий капітал». На цьому рахунку здійснюється облік і узагальнення інформації про передбачені установчими документами суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу та інших підприємств, у яких частина власного капіталу формується у вигляді пайових внесків.

Колективні сільськогосподарські підприємства (КСП) на цьому рахунку обліковують: частку вартості майна, що була розпайована між членами підприємства і є їхньою власністю; частку вартості майна, що не була розпайована і є спільною власністю всіх членів підприємства, а також зростання (зменшення) вартості майна у процесі виробничої діяльності підприємства. На інших сільськогосподарських підприємствах (акціонерних, приватних тощо) на рахунку 41 «Пайовий капітал» обліковують вартість майнових паїв, переданих колишніми членами КСП у користування на засадах оренди, викупу та ін.

Аналітичний облік на рахунку 41 «Пайовий капітал» ведеться за видами капіталу (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Бухгалтерські проводки за рахунком 41 «Пайовий капітал» на прикладі ТОВ "Світанок"

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Відображено суму пайових внесків у вигляді:
	основних засобів	10	41	15000
	МШП і виробничих запасів	11,22,20	41	8500
	нематеріальних активів	12	41	12000
	довгострокових інвестицій	14	41	25000
	грошових коштів	30,31	41	36000
2	Відображено зменшення пайового капіталу в результаті:
	розрахунків з учасниками	41	67	20000
	приєднання частини до статутного капіталу	41	40	14500

2.3 Додатковий капітал як складова власного капіталу

Додатковий капітал (незареєстрований) є складовою власного капіталу.

Додатковий капітал - сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також суми дооцінки активів і вартість необоротних активів, безоплатно отриманих підприємством.

Для обліку додаткового капіталу в Плані рахунків передбачено рахунок 42 «Додатковий капітал»: для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також суми дооцінки активів і вартості нематеріальних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших юридичних і фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Рахунок 42 є пасивним; на кредиті відображають збільшення додаткового капіталу, на дебеті - його зменшення.

Рахунок 42 «Додатковий капітал» має такі субрахунки:

421 «Емісійний дохід»;

422 «Інший вкладений капітал»;

423 «Дооцінка активів»;

424 «Безоплатно одержані необоротні активи»;

425 «Інший додатковий капітал».

На субрахунку 421 «Емісійний дохід» обліковують суму різниці між вартістю продажу та номінальною вартістю первинно розміщених акцій.

На субрахунку 422 «Інший вкладений капітал» обліковують інший вкладений засновниками підприємства капітал понад статутний капітал, інші додаткові внески, реінвестовані дивіденди тощо без рішення про зміну статутного капіталу.

На субрахунку 423 «Дооцінка активів» відображають суму дооцінки (уцінки) активів, яку здійснюють за рішенням урядових органів, а також у інших випадках, передбачених законодавством.

На субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» відображають вартість активів, безоплатно одержаних підприємством від інших юридичних або фізичних осіб.

На субрахунку 425 «Інший додатковий капітал» обліковують інші види додаткового капіталу, які не можна включити у наведені вище субрахунки.

У балансі передбачено відображення додаткового капіталу за двома статтями: «Додатковий вкладений капітал» та «Інший додатковий капітал», тобто окремо відображають емісійний дохід та інші складові додаткового капіталу. Бухгалтерські проводки за рахунком 42 «Додатковий капітал» наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Бухгалтерські проводки за рахунком 42 «Додатковий капітал» на прикладі ТОВ "Світанок"

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Відображено дохід від безоплатно одержаних основних засобів	424	745	10300
2	Відображено результати дооцінки основних засобів	104 23	423 131	4500
3	Відображено емісійний дохід від здійснення передплати на акції ВАТ	46	421	12450
4	Відображено вкладений учасниками підприємства капітал (без рішення про збільшення розміру статутного капіталу)	311	422	46000

Аналітичний облік додаткового капіталу слід вести за видами та кожним засновником (учасником). Дані синтетичного обліку за субрахунками 422 «Інший вкладений капітал», 423 «До оцінка активів», 424 «Безоплатно одержані необоротні активи», 425 «Інший додатковий капітал» мають відповідати даним аналітичного обліку [64].

2.4 Облік власного капіталу та його автоматизація на підприємстві

Оскільки власний капітал відноситься до регламентованих звітів, то передусім, розглянемо організацію роботи саме з цими звітами.

Регламентовані звіти періодично змінюються відповідно до чинних нормативних документів. Тому вони не належать до самої конфігурації, їх поставляють у вигляді окремих файлів - зовнішніх звітів (з розширенням ert). Ці файли розміщені в папці ExtForms, яка підпорядкована папці з інформаційною базою. Всі зовнішні звіти згруповані в папки для різних звітних періодів. Крім того, в папці, що містить групу звітів, розміщений текстовий файл RpList.txt з переліком звітів цієї групи та імен файлів, що їм відповідають.

Типова конфігурація має режим перегляду списку звітів звідки можна до них звертатися. Для виклику режиму роботи з регламентованими звітами потрібно скористатися командою головного меню Регламентированные отчеты/Регламентовані звіти з пункту Отчетность/Звітність. На екрані зявиться вікно зі списком регламентованих звітів [40]

У верхній частині розташовано поле для вибирання групи звітів.

Нижче розташований список звітів. Для одержання необхідного нам звіту треба вибрати потрібну групу і розмістити курсор у списку на потрібному звіті. Після цього натискають на кнопку Открыть/Відкрити або двічі клацнути мишкою в списку на потрібному рядку : відкривається діалогова форма регламентованого звіту. Отже, розглянемо детальніше форму звіту Отчет о собственном капитале/Звіт про власний капітал (рис.2.2)



Рис 2.2. Діалогова форма регламентованого звіту

Вікно форми складається з двох частин. Верхня призначена для керування формуванням звіту. В нижній частині розміщений власне бланк звіту - таблиця, у яку вводять потрібну інформацію і яку потім друкують. Ця таблиця містить комірки жовтого і зеленого кольорів. Комірки жовтого кольору призначені для введення і редагування даних вручну. Дані, що містяться в комірках зеленого кольору, обчислені на підставі даних з комірок жовтого кольору, і їх не редагують вручну. Це, зазвичай, підсумкові рядки або стовпці бланка [33].

Для заповнення бланка звіту використовують такі клавіші :

Enter - початок уведення в комірку форми і завершення редагування комірки;

Tab/Shift+Tab - переміщення по комірках бланка звіту, призначених для введення даних;

Home/End - перехід до початку/кінця таблиці;

^,v,<,> - переміщення по комірках таблиця;

PgUp/PgDn - посторінкове гортання форми вверх/вниз

F6 - перехід до верхньої/ нижньої частини вікна звіту.

Для редагування даних у більшості комірок можна викликати калькулятор (для введення чисел) або календар (для введення дат), натиснувши на клавішу F4 або на відповідну кнопку в редагованій комірці.

Верхнє вікно форми звіту містить набір кнопок, які мають таке призначення :

Закрыть/Закрити - завершення роботи з формою (програма запропонує зберегти дані звіту);

Заполнить/Заповнити - автоматичне заповнення звіту на підставі даних з попередньо введених документів і сформованих проведень. Перш ніж скористатися цим режимом, треба очистити всі комірки.

До кнопки Действия/Дії входять наступні дії :

Сохранить/Зберегти - інформація, введена в комірки звіту запам'ятовується на диску. Щоб повернутися до збережених даних, досить натиснути на кнопку Восстановить;

Восстановить/Відновити - відновлення попередньо збережених даних;

Бланк/Бланк - завершення роботи з формою (програма запропонує зберегти дані звіту).

Практично в кожному звіті наявний реквізит Период отчета/Період звітності. Для різних звітів він може бути або квартал, або місяць, або рік. Період звітності можна змінити за допомогою кнопок < і >, розміщених ліворуч і праворуч від поля введення періоду звітності. Крім того, звіт містить реквізит з метою вибору фірми, для якої формують звіт.

Також Отчет о собственном капитале/Звіт про власний капітал має прапорці Автоматический расчет/Автоматичний розрахунок і с копейками/з копійками .

Зазвичай, після виклику звіту і визначення періоду звітності, а також налаштування, у разі потреби, інших параметрів, бухгалтер натискає на кнопку Заполнить/Заповнити. Це приводить до автоматичного заповнення комірок звіту даними на підставі введених попередньо документів і операцій. Після цього, якщо треба, можна скоригувати ці дані, перш ніж друкувати реальний звіт. Завершальним етапом роботи над звітом буде його друкування, яке виконують за тими ж правилами, що і для стандартних звітів: за допомогою кнопок Просмотр/Перегляд і Печать/Друкувати .

Після заповнення звіту можна зробити Технологический анализ бухгалтерского учета/Технологічний аналіз бухгалтерського обліку. Він дає змогу проаналізувати технологію ведення обліку та виявити наявні помилки. Перелік виконуваних робіт задають за допомогою чотирьох прапорців, він залежить від того, які з них задано. За допомогою цього опрацювання можна виявити такі помилки : залишок на кінець звітного періоду за рахунками, які підлягають закриттю; помилкові залишки за рахунками та ін.

Для більш детальної інформації про стан власного капіталу можна проглянути Звіт Оборотно-сальдовая ведомость по счету/Обігово-сальдова відомість за рахунком (рис. 2.3). Період звітності задають, як і в попередніх відомостях. Однак потрібно також визначити рахунок. Прапорець По субсчетам/За субрахунками означає, що треба відображати інформацію за субрахунками балансового рахунка, а прапорець Группы/Групи задає розподіл субконто по групах з отриманням підсумків по групі.

Рис. 2.3.Вікно перегляду звіту Оборотно-сальдовая ведомость по счету/Обігово-сальдова відомість до рахунка

Також можна проглянути Звіт Анализ счета/Аналіз рахунка(рис. 2.4)

Рис. 2.4.Звіт Анализ счета/Аналіз рахунка

Звіт надає інформацію про обіги рахунка з іншими рахунками за вибраний період, а також про сальдо на початок і кінець періоду. Щоб його одержати, потрібно визначити період звітності, номер рахунка і задати значення прапорців Данные по субсчетам/Дані про субрахунки.

Отже, за допомогою програми 1С:Бухгалтерія ми можемо швидко виконати різноманітні проведення і, безпосередньо, заповнити та сформувати Звіт про власний капітал. Взагалі програма «1С:Бухгалтерія» - це універсальна комп'ютерна система, яка призначена для автоматизації діяльності підприємств різних видів і форм. Вона, як правило, використовується на різноманітних об'єктах господарювання для автоматизації функцій оперативного управління і господарського обліку.

Розглянувши організацію обліку власного капіталу, можна зробити висновки, що, четвертий клас рахунків починається з рахунку 40 "Статутний капітал", який призначений для обліку стану і змін в статутному капіталі підприємства. Рахунок 40 відноситься до пасивних рахунків (відбивається в пасиві балансу) і, у зв'язку з цим, збільшення статутного капіталу відбивається по кредиту рахунку, а його зменшення (вилучення) - по дебету. Необхідно відзначити, що розмір статутного капіталу визначається засновниками у момент утворення підприємства, указується в статутних документах і, як правило, майже не змінюється. Природно, що залишок по рахунку 40 «Статутний капітал» повинен відповідати розміру статутного капіталу. Будь-яка його зміна відповідно до рішень засновників повинна тут же відбиватися по рахунку 40 «Статутний капітал». У Плані рахунків не передбачені субрахунки по даному рахунку, але дані рекомендації по організації аналітичного обліку в розрізі видів статутного капіталу і засновників. На практиці це виражається у відкритті окремих субрахунків, наприклад, - по кожному засновникові.

Оскільки власний капітал відноситься до регламентованих звітів, то передусім, розглянуто було організацію роботи саме з цими звітами.

Звіт надає інформацію про обіги рахунка з іншими рахунками за вибраний період, а також про сальдо на початок і кінець періоду. Щоб його одержати, потрібно визначити період звітності, номер рахунка і задати значення прапорців Данные по субсчетам/Дані про субрахунки.

Отже, за допомогою програми 1С:Бухгалтерія ми можемо швидко виконати різноманітні проведення і, безпосередньо, заповнити та сформувати Звіт про власний капітал. Взагалі програма «1С:Бухгалтерія» - це універсальна комп'ютерна система, яка призначена для автоматизації діяльності підприємств різних видів і форм. Вона, як правило, використовується на різноманітних об'єктах господарювання для автоматизації функцій оперативного управління і господарського обліку.

Висновки та пропозиції

В процесі написання курсової роботи було проведено облік власного капіталу та його відображення в фінансової звітності ТОВ “Світанок”.

Зокрема:

- поглиблено основи теорії бухгалтерського обліку, що ґрунтується на критеріях корисності для системи управління потенціалом підприємства, доцільності задовольняти потреби внутрішніх та зовнішніх користувачів, що сприятиме зменшенню невизначеності у процесі управління;

обґрунтована наукова концепція обліку в умовах становлення ринкових відносин, яка включає визначення мети, завдань, сутності, значення та принципів обліку;

уточнено місце обліку власного капіталу в інформаційній системі підприємства, розкрита структура та види інформації, що забезпечують ефективне управління;

удосконалена класифікація капіталу, що складає методологічну основу обліку та результатів діяльності, формування собівартості та ефективного управління ними;

удосконалена організація та розроблена методологія визначення власного капіталу, що дозволяє суттєво підвищити аналітичність та оперативність обліку і спрямувати діяльність підприємств на кінцевий фінансовий результат;

створені моделі прийняття оптимальних рішень на основі альтернативних варіантів, що дозволяє максимально збільшувати доходи в умовах жорсткої конкуренції.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень щодо системи обліку власного капіталу управлінського обліку покладено в основу програми реінжинірінга бізнес-процесів, яка використовується підприємствами, зокрема досліджуваними. Запропоновані методичні розробки і практичні рекомендації по упровадженню системи обліку та контролю власного капіталу можуть бути використані підприємствами усіх форм власності з метою створення ефективного механізму управління.

Проведені дослідження відкривають перспективи розвитку нового напряму облікової науки у сучасний період - створення системи інтегрованого бухгалтерського обліку на основі удосконалення та поглиблення його змісту, розширення можливостей та збагачення за рахунок знань фундаментальних та прикладних наук за умови найбільш повної відповідності потребам підприємства.

Запропоновані рекомендації щодо покращання інформаційного забезпечення управління даними про затрати та результати діяльності на малих підприємствах створюють передумови для прийняття оптимальних управлінських рішень на стадії планування, а у подальшому - оперативного контролю за формуванням собівартості продукції та затратами.

Пропозиції щодо класифікації власного капіталу у системі бухгалтерського обліку забезпечують можливість вирішення багатьох проблем: прогнозування затрат та створення проектів управлінських рішень.

Теоретичні положення та методологічні принципи організації обліку власного капіталу знайшли відображення у методичних рекомендаціях товариствам з обмеженою відповідальністю.

Розроблено методику відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з формуванням та зменшенням статутного капіталу у зв'язку з невідповідністю чистим активам і виходом учасника, яка забезпечує достовірність вартісної оцінки внесків до статутного капіталу.

Удосконалено положення облікової політики щодо операцій зі статутним капіталом в частині визначення її елементів (оптимальне співвідношення між статутним і резервним капіталом для покриття збитків; порядок розподілу майна у зв'язку з виходом учасників), що забезпечує належну організацію бухгалтерського обліку статутного капіталу.

Застосування на практиці запропонованих автором рекомендацій забезпечить адекватне відображення в обліку операцій з формування та зменшення статутного капіталу у зв'язку з виходом учасника, своєчасне надання інформації управлінському персоналу щодо відповідності розміру статутного капіталу чистим активам.

В основу досліджень проблемних питань бухгалтерського обліку власного капіталу покладено вивчення двох базових концепцій - статичної і динамічної, що сприяло багатосторонньому пізнанню особливостей даного об'єкта. Зокрема, в теорії та практиці бухгалтерського обліку залишається невирішеним питання про доцільність оцінок за історичною або ринковою вартістю. Теорія різноманітності балансів передбачає їх паралельне існування. Цей подвійний підхід до оцінки величини капіталу викликає об'єктивну необхідність права вибору господарюючим суб'єктом одного з методів: або методу “брутто”, або методу “нетто”. Метод “брутто” означає, що інформація про неоплачений статутний капітал має самостійне значення, розглядається як дебіторська заборгованість і відображається в активі балансу. Метод “нетто” надає можливість відобразити заборгованість за внесками до статутного капіталу в пасиві балансу як регулятив. В результаті проведеного дослідження доведено можливість застосування того чи іншого підходу залежно від цілей складання балансу.

Для забезпечення відображення в бухгалтерському обліку реальної вартості активів під час створення підприємства запропоновано порядок формування та оцінки джерел формування та змін статутного капіталу. Облігації та векселі як види боргових цінних паперів не можуть бути внеском до статутного капіталу, адже діяльність підприємства не може починатися із наявності зобов'язань перед третіми особами. Заборону щодо векселів чинним законодавством передбачено, однак відсутнє обмеження щодо облігацій. Тому вважаємо за доцільне внести зміни до Господарського кодексу України щодо уточнення майна, яке може бути внесками до статутного капіталу в частині доповнення до існуючого переліку майна, що може бути внеском до статутного капіталу, пайовими цінними паперами. Пропонуємо внести обмеження щодо внесків до статутного капіталу у вигляді боргових цінних паперів, виконаних робіт і наданих послуг, адже вони не мають майнового характеру.

Запропоновано в частині елементів облікової політики статутного капіталу робочий план рахунків з аналітичними розрізами для цілей управління. Так, до рахунку 46 “Неоплачений капітал” додати два субрахунки 461 “Неоплачений непрострочений статутний капітал” і 462 “Неоплачений прострочений статутний капітал”, до рахунку 40 “Статутний капітал” - 401 “Мінімальний статутний капітал”, 402 “Понад мінімальний статутний капітал” з метою контролю своєчасності погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу, дотримання вимог щодо мінімального розміру початкового капіталу та уникнення вимушеної ліквідації підприємства. В Наказі про облікову політику пропонується зазначити оптимальне співвідношення між статутним і резервним капіталом та порядок розподілу майна у зв'язку з виходом учасників, що дозволить забезпечити мінімальний розмір статутного капіталу в умовах погіршення фінансового стану підприємства. Обрана концепція обліку статутного капіталу визначає, який баланс слід складати для прийняття рішень управлінцями: баланс-нетто чи баланс-брутто.

Серед проблем, що виникають в практиці ведення бухгалтерського обліку, особлива роль належить відображенню зменшення статутного капіталу у разі його невідповідності чистим активам підприємства. Запропонована кореспонденція рахунків відображає покриття збитків за рахунок резервного капіталу та статутного капіталу, що забезпечує дотримання чинного законодавства і дозволяє підприємству продовжувати функціонувати далі.

У роботі теоретично узагальнено та вирішено наукове завдання, що полягає у розробці науково-методичних підходів і практичних рекомендацій з удосконалення бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарського контролю операцій з формування та змін власного капіталу, та виявляється в наступних одержаних автором наукових і практичних результатах.

Список використаних джерел

Закон України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - 8 жовтня. - № 40. - ст. 365.

Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - 24 січня. - № 4. - ст. 28.

Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - 27 червня. - № 21. - ст. 156.

"Програма реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів", затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.10 1998 р. № 1706 // Урядовий кур'єр. - 5.11.1998 р.

"Порядок подання фінансової звітності", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 // Офіційний вісник України. - 2000. - 17 березня. - № 9. - С. 21. - ст. 344.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 // Офіційний вісник України. - 1999. - 9 липня. - № 25. - ст. 330.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами) // Офіційний вісник України. - 1999. - 9 липня. - № 25. - ст. 335.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами) // Офіційний вісник України. - 1999. - 9 липня. - № 25. - ст. 343.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами) // Офіційний вісник України. - 1999. - 9 липня. - № 25. - ст. 349.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами) // Офіційний вісник України. - 1999. - 9 липня. - № 25. - ст. 357.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 р. № 137 (зі змінами) // Офіційний вісник України. - 1999. - 9 липня. - № 25. - ст. 367.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290 (зі змінами) // Офіційний вісник України. - 1999. - 31 грудня. - № 50. - ст. 442.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 (зі змінами) // Офіційний вісник України. - 2000. - 4 лютого. - № 3. - С. 181. - ст. 102.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 р. № 353 (зі змінами) // Офіційний вісник України. - 2001. - 9 лютого. - № 4. - С. 330. - ст. 160.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 "Консолідована фінансова звітність", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.07.1999 р. № 176 (зі змінами) // Офіційний вісник України. - 1999. - 3 вересня. - № 33. - С. 224.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 24 "Прибуток на акцію", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2001р. № 344 // Офіційний вісник України. - 2001. - 17 серпня. - № 31. - С. 410.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39 (зі змінами) // Офіційний вісник України від. - 2000. - 31 березня. - № 11. - С. 296. - ст. 441.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність за сегментами", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 р. № 412 // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - № 6. - ст. 3-15.

Наказ Міністерства фінансів України від 29.11.2000 р. № 302 "Про примітки до річної фінансової звітності" // Офіційний вісник України. - 2000. - 29 грудня. - № 50. - С. 123. - ст. 2181.

Наказ Міністерства фінансів України від 28.03.2001 р. № 143 "Про кореспонденцію рахунків" // Офіційний вісник України. - 2001. - 27 квітня. - № 15. - С. 323. - ст. 688.

"Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

"Інструкція про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків", затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69 (зі змінами та доповненнями).

"Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.11.1999 р. № 291 // Офіційний вісник України. - 1999. - 31 грудня. - № 52. - С. 78. - ст. 2606.

"Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку", затверджені наказом Міністерства фінансів України від29.12.2000 р. № 356.

"Методичні рекомендації з перевірки зіставлюваності показників фінансової звітності підприємства" // лист Міністерства фінансів України від 31.12.2003 р. № 31 -04200-20-5/8622.