Аналіз фондів показав, що фондозабезпеченість в 2008 році порівняно з 2006 роком зменшилася на 6,91%. Це пояснюється тим, що темпи приросту площі с.-г. угідь за цей період були вищими за темпи приросту вартості ОВФ.

Фондозабезпеченість характеризує наявність основних фондів на 100 га земельних угідь. У порівнянні з базисним роком фондозабезпеченість у звітному році зменшилась на 343,1 тис. грн., або на 66 % в господарстві зменшилась наявність основних фондів. Фондоозброєність зменшилась у звітному році у порівнянні з базисним на 69,5 тис. грн., або 58,1 % у зв`язку із значним зменшенням вартості основних виробничих фондів. Ріст енергоозброєності праці і енергозабезпеченості говорить про ріст механізації на підприємстві господарство має протягом останніх 4 років однакову суму потужностей енергетичних ресурсів, але кількість працюючих в 2005 році - 55 чоловік, а в 2004 р. складала 165 чол. Негативним явищем є низька фондовіддача і висока фондоємкість, але в останні роки спостерігається ріст фондовіддачі, що говорить за ефективніше використання виробничих фондів, які беруть участь у виробництві продукції і в той же час зростає об'єм виробленої продукції.

Таблиця 2.4 Об'єм і структура товарної продукції

Види продукції і галузей	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Середньому за три роки
	Тис. грн.	Структура в %	Тис. грн.	Структура в %	Тис. грн.	Структура в %	Тис. грн.	Структура в %
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Всього по господарству	1540	100	1600	100	1141	100	1427	100
1.Рослинництво - всього	1339	86,95	1551	96,93	1010	88,52	1300	90,80
в т.ч. зернові і зернобобові	643	41,75	748	46,75	597	52,32	663	46,94
цукрові буряки	392	25,5	645	40,31	305	26,73	447	30,85
соняшник насіннєвий	200	13	143	8,93	19	1,67	121	7,86
інші по рослинництву	104	6,7	15	0,94	89	7,80	69	5,15
2.Тваринництво - всього	59	3,83	-	-	-	-	20	1,28
в т.ч. молоко	23	1,49	-	-	-	-	8	0,50
яловичина	18	1,17	-	-	-	-	6	0,39
свинина	18	1,17	-	-	-	-	6	0,39
3.Промислова продукція	4	0,26	67	0,38	8	0,70	6	0,44
4.Інші по господарству	138	8,96	43	2,69	123	10,78	101	7,48

Аналіз структури товарної продукції за три роки засвідчує переважання рослинницького напрямку у виробництві: реалізації сільськогосподарської продукції (90,80%). Серед рослинницької продукції чільне місце займають зернові культури. Їх частина в структурі товарної продукції господарства складає 46,94 %. Цукрові буряки в структурі займають друге місце із 30,85 %. Достатньо високий відсоток в структурі товарної продукції складає соняшник (7,86 %). Звідси, можна сказати, що СТОВ „Маловисторопське” спеціалізується на вирощуванні зернових і цукрового буряка.

Одними з найважливіших показників діяльності підприємства є прибуток і рентабельність. Рівень рентабельності виробництва основних видів продукції у СТОВ „Маловисторопське” показано в таблиці 5. На відміну від попередніх років, коли господарство одержувало прибуток, у звітному році лише по цукрових буряках підприємство отримало прибуток 104 тис. грн., рентабельність досить висока: 52 %. Всього по господарству збиток становить 172 тис. грн., рентабельність - 13%, а у попередні 2006, 2007 роки рентабельність була відповідно 11,8 і 30%. В галузі рослинництва рентабельність становить - 14% (збиток 170 тис. грн.), в той час як у попередньому році рентабельність склала аж 32 %, а в 2006 році рентабельність була 15,5 %. Збиток від вирощування зерна склав 235 тис. грн., рентабельність - 28% (для порівняння у 2005 році рентабельність була 1%, а в 2004 році:18%). Збиток від вирощування зерна пояснюється низькою урожайністю зернових культур і низькою закупівельною ціною в звітному 2008 році.

Таблиця 2.5 Рівень рентабельності виробництва основних видів продукції

Види продукції	2006 рік	2007 рік	2008 рік
	Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	Повна собівартість, тис. грн.	П+збиток, тис. грн.	Рентабельність, %	Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	Повна собівартість, тис. грн.	П+збиток, тис. грн.	Рентабельність, %	Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	Повна собівартість, тис. грн.	П+збиток, тис. грн.	Рентабельність, %
Всього по господарству	1540	1378	162	11,8	1600	1231	369	30	1141	1313	-172	-13
Рослинництво	1339	1159	180	15,5	1551	1176	375	32	1010	1180	-170	-14
в т.ч. зернові і зернобобові	643	545	98	18	748	740	8	1	597	832	-235	-28
цукрові буряки	392	346	46	13	645	371	274	74	305	201	104	52
Тваринництво	59	138	-79	-57	-	-	-	-	-	-	-	-
в т.ч. молоко	23	14	9	-64	-	-	-	-	-	-	-	-
яловичина	18	76	-58	-76	-	-	-	-	-	-	-	-
свинина	18	48	-30	-62,5	-	-	-	-	-	-	-	-

2.2 Первинний облік надходження і використання готової продукції рослинництва

Сільськогосподарське виробництво характеризується різноманітними умовами надходження, зберігання і використання одержаної продукції. Розглянемо організацію документального оформлення надходження і використання сільськогосподарської продукції по основних її видах.

Продукція рослинництва надходить в господарство в надзвичайно короткі строки при різних погодних умовах. Тому важливим засобом зберігання врожаю і всієї продукції рослинництва є своєчасний і правильно організований її облік. Працівниками сільгосппідприємств ведеться облік вирощеного урожаю у процесі його руху від поля до комори та інших місць зберігання. До початку збирання урожаю слід провести відповідну підготовчу роботу, яка включає в себе перевірку якості підготовки місць прийому і зберігання продукції, стану вагового господарства, а також інструктаж завідувачів токів, комірників та інших матеріально відповідальних за збереження продукції осіб.

Для обліку врожаю сільськогосподарських культур використовуються єдині форми первинних документів для всіх типів сільськогосподарських підприємств.

Урожай зернових культур збирають роздільним або прямим комбайнуванням. Первинний облік зернової продукції, одержаної від урожаю, можна здійснювати декількома варіантами. В господарстві вибирають такий із них, який найбільше підходить до умов цього господарства.

За першим варіантом обліку одержаної зернової продукції застосовують путівки на вивезення продукції з поля. До початку збирання бухгалтерія видає кожному комбайнеру потрібну кількість бланків путівок, на кожному з яких зазначено назву господарства. Комбайнер на кожне відправлення зерна від комбайн виписує путівку в 3-х примірниках, де зазначає своє прізвище, ім'я та по батькові, номер відділу, куди відправлено зерно, назву продукції і сорт, номер поля і автомобіля, прізвище водія і бункерну масу зерна. Усе це комбайнер затверджує своїм підписом. Заповнену путівку комбайнер передає водієві, який розписується про одержання зерна на всіх 3-х примірниках.

Зерно, що надійшло від комбайнера на тік або до комори господарства, вагар повинен обов'язково зважувати і передавати 2-й і 3-й примірник путівки завідувачу току (комірникові), який залишає у себе для звіту третій примірник, а другий повертає водієві.

За другим варіантом використовують Реєстри відправлення зерна та іншої продукції з поля. При цьому комбайнер на кожний автомобіль один раз на день (під час першого завантаження машини) виписує реєстр у 3-х примірниках. 1-й примірник реєстру залишається у комбайнера, 2-й і 3-й примірники він передає водієві автомобіля або іншого транспортного засобу. Водій, в свою чергу, 2-й примірник реєстру залишає у себе, а 3 - 4-й передає завідувачу току або комірнику. За зміну у нього може накопичитися кілька других примірників реєстрів залежно від кількості комбайнів, від яких він відвозив зерно.

У осіб, які приймають зерно від водіїв (трактористів) -- також може за зміну зібратися декілька 3-х примірників реєстру залежно від кількості комбайнерів, зайнятих на збирання урожаю, і кількості водіїв, які доставляють зерно від комбайнів.

На підставі 3-х примірників путівок або реєстрів завідувач току або комірник щодня наприкінці робочого дня складає Відомість руху зерна та іншої продукції. Ця відомість має дві частини. У 1-й частині записують залишок зерна на початок дня, загальну кількість зерна, що надійшло і вибуло за день, і залишок його на кінець дня. Дані про кількість зерна, що надійшло за день, визначають путівками або реєстрами, а про витрати зерна -- товарно-транспортними накладними, актами на переробку, сортування і сушіння продукції рослинництва.

У 2-й частині відомості підзаголовок «Реєстраційний листок на продукцію, що надійшла і вибула», завідувач току записує кожне зважування, зазначене в реєстрах вивезення зерна з поля.

Наприкінці дня Відомість руху зерна та іншої продукції разом з первинними документами про його надходження і відправлення передають до бухгалтерії господарства. Прийняте від комбайнів на тік або зерносховище зерно обліковує завідувач току або комірник у книзі (картці) складського обліку, де для кожної культури і сорту відводять потрібну кількість сторінок, на яких обліковують одержане, відправлене або видане зерно в кілограмах. Підставою для записів у Книгу складського обліку є відомість руху зерна та іншої продукції.

За третім варіантом обліку одержаної зернової продукції застосовуються талони і спеціальні реєстри. Для оформлення відправлення зерна від комбайна на тік або інші місця збереження застосовують талон шофера і талон комбайнера. Ці талони повинні бути різні за кольором, що полегшує подальшу облікову роботу з ними. Кожний талон призначено для обліку одного бункера зерна, відправленого від комбайна.

Відповідні талони із заповненими в бухгалтерії реквізитами і підписами головного бухгалтера реєструють за їх видами в Журналі обліку виданих талонів. Після цього їх вручають комбайнерам і водіям транспортних засобів, які будуть зайняті на збиранні урожаю.

При кожній відправці від комбайна повного бункера зерна комбайнер передає водієві один талон комбайнера. Водночас водій передає комбайнеру один талон водія. В місцях тимчасового або постійного зберігання зерна його зважують, після чого водій передає завідувачу току або комірнику талони, отримані від комбайнера і Реєстр приймання зерна від шофера, який ведеться в одному примірнику і постійно знаходиться у водія.

Після зважування транспортного засобу із зерном, завідувач току записує номера талонів комбайнерів, прийнятих від водія, прізвище водія, що доставив зерно, номер транспортного засобу та інші дані в Реєстр приймання зерна вагарем, який також ведеться в одному примірнику. Після розвантаження зерна водій повертається і завідувач току (вагар) зважує транспортний засіб і записує в своєму реєстрі масу тари, визначає масу зерна і одночасно вказує, від якого комбайна прийнято зерно. Кількість зданого зерна підтверджується в цьому реєстрі підписом водія.

Одночасно завідувач току (вагар) фактичну масу прийнятого зерна записує в Реєстр приймання зерна від водія, підтверджує своїм підписом і передає його шоферу.

Водій на підставі свого Реєстру приймання зерна записує щоденно кількість перевезеного зерна в Дорожній лист вантажного автомобіля і здає в кінці звітного або на початку наступного дня ці документи диспетчеру або безпосередньо в бухгалтерію господарства.

Комбайнер після закінчення зміни передає завідувачу током (вагарю) всі талони, отримані від водіїв, а від нього в обмін отримує виписку з реєстру про намолот зерна зібраного на скошеній площі. На підставі цих даних комбайнер заповнює Обліковий лист тракториста-машиніста і здає його бригадиру або в бухгалтерію.

Талон комбайнера і талон водія, здані в кінці робочого дня завідувач току (вагар) разом з Відомістю руху зерна та іншої продукції і прикладеними до неї Реєстрами приймання зерна вагарем щоденно передають у бухгалтерію господарства. На підставі цих документів проводять відповідні записи в бухгалтерських реєстрах. Після цього талони можуть бути видані під звіт комбайнерам і водіям для повторного використання.

Зерно, яке надійшло від комбайнів на тік, в більшості випадків вимагає додаткового сортування та сушіння. Роботи, пов'язані з очищенням зерна оформляють Актом на сортування і сушіння продукції рослинництва, який складають в одному примірнику на кожну партію продукції в присутності агронома. Підписує його завідувач току, бригадир, вагар, агроном господарства. Акт є підставою для оприбуткування очищеного зерна за культурами та сортами, а також відходів, придатних для використання, та списання відходів, які не можна використати, і втрат від усихання зерна.

Очищене зерно відправляється з току на хлібоприймальні пункти або до зерносховища. Зерно або насіння олійних культур і трав, що відправляють на приймальні або заготівельні пункти, оформляється товарно-транспортною накладною, яка складається в 3-х примірниках. 1-й і 2-й примірник видають водієві, а 3-й залишається на місці відправлення.

Після прийняття зерна на заготівельному пункті 1-й примірник цієї накладної залишається у приймальника як підстава для оприбуткування зерна, а 2-й примірник з розпискою приймальника повертається водієві, який передає його разом з Дорожнім листом вантажного автомобіля до бухгалтерії господарства.

Якщо зерно відправляється на хлібоприймальний пункт залученим транспортом, то товарно-транспортну накладну виписують у 4-х примірниках. При цьому 3-й і 4-й примірники залишаються у водія, один з них повертається в господарство разом з документами на оплату транспортних послуг.

Сортове зерно, зібране із сортових насінних ділянок в СТОВ ЅМаловисторопськеЅ оформляється вищезазначеними первинними документами з використанням однієї з трьох методик обліку зерна. Проте під час збирання сортового зерна на всіх первинних документах потрібно робити помітки, про те, що зерно дійсно є сортовим. Перед засипанням до комори його очищають і зважують і обов'язково записують у Шнурову книгу обліку насіння.

Якщо сортове насіння відправляється на хлібоприймальний пункт, то крім Товарно-транспортних накладних агрономом обов'язково виписується Сортове свідоцтво, яке крім нього підписує керівник підприємства та комірник. їхні підписи скріпляються печаткою підприємства.

Облік продукції овочівництва, садівництва, картоплі та технічних культур ведеться в Щоденнику надходження сільськогосподарської продукції, який щоденно складає бригадир в одному примірнику на всю бригаду. Перед початком збирання урожаю кожному бригадиру видається потрібна кількість бланків.

В міру надходження продукції від працівників приймальники або комірники зважують зібрану продукцію і кожне зважування записують у щоденнику, зазначаючи в ньому дату, назву продукції, прізвище осіб, від яких прийнято продукцію, а також табельний номер працівника.

В кінці робочого дня всі щоденники підписує керівник структурного підрозділу. Якщо неможливо одразу зважити зібрану продукцію, для визначення її ваги застосовують раніше зважену тару. Аналогічно для визначення ваги коренеплодів, які зберігаються у буртах, допускається оприбуткування врожаю замірюванням буртів. При цьому їх масою визнається фактична, а не нормативна маса. Масу коренеплодів в 1 м³ визначають вибірковим зважуванням залежно від розміру і сорту коренеплодів. Це оформляється відповідним актом, який є підставою для уточнення валового збору врожаю коренеплодів та капусти.

Значна кількість продукції рослинництва використовується в господарстві у вигляді кормів і підстилки для худоби, птиці та інших сільськогосподарських тварин. Частина продукції згодовується без збирання шляхом випасу, частина -- у вигляді зеленої маси трав і гички, одержаних при зборі коренеплодів і овочів. Значна кількість кормів заготовляється на пожиток (сіно, солома, коренеплоди, силос, сінаж тощо).

Корми, згодовані тваринам внаслідок випасу, в бухгалтерських реєстрах не оприбутковуються. Кількість згодованих у такий спосіб кормів визначає агрономічна та зоотехнічна служба, шляхом зважування зеленої маси з контрольних ділянок. На основі цього складають Акт на оприбуткування пасовищних кормів.

Скошена зелена маса трав, а також гички, коренеплодів, капустяний лист та інші культури, призначені на корм тваринам, повинні перед згодовуванням обов'язково зважуватись. В кінці дня бригадир тваринництва записує кількість згодованої зеленої маси у відомість витрат кормів, яка складається у 2 примірниках. Один примірник знаходиться у бригадира рослинництва і служить підставою для оприбуткування зеленої маси, другий - у бригадира тваринництва і служить підставою для списання зеленої маси на затрати тваринництва.

Заготовлене сіно і солома оприбутковуються не пізніше 3 днів після закладання їх на постійне зберігання.

Визначення маси рослинних і ґнітованих в тюки сіна і соломи, які висушені в полі до кондиційної вологості, проводять за наявності вагового господарства - зважуванням, за відсутності вагового господарства вагове сіно - виходячи з обсягу і фактичної маси 1мі на момент обмірювання, а ґнітоване в тюки (рулони) - за їх кількістю і середньою масою одного тюка, встановленою контрольним зважуванням.

Заготовлені грубі і соковиті корми приймає спеціальна комісія, яка призначається керівником господарства, і передає на зберігання фуражирам, завідувачам тваринницьких ферм та іншим матеріально відповідальним особам.

Оскільки при силосуванні корми частково втрачають вологу і в них відбуваються складні мікробіологічні процеси, які також призводять до втрат маси корму, маса силосу завжди менша і становить 80-65% закладеної зеленої маси. Остаточну кількість заготовленого силосу визначають на основі його обмірювання і маси готового силосу в 1мі. обмірювання силосу проводять не раніше як через 20 днів після закінчення завантаження споруди або бурту, бо тільки до цього строку в основному закінчується процес осідання та заквашування кукурудзи і більшості інших видів сировини, яку використовують на силос.

Заскиртоване сіно змінює свою масу залежно від того, скільки часу воно перебуває у скирті: з одного боку відбувається процес ущільнення сіна, а з другого - зменшується його вологість.

Визначати масу сіна рекомендується негайно після скиртування, використовуючи довідкові таблиці про масу сіна різних сортів при різних строках зберігання.

На кожний вид заготовлених і прийнятих кормів комісія складає Акт прийняття грубих і соковитих кормів в двох примірниках. Крім акта комісія складає схему ділянок з позначенням розташування скирт, стогів, буртів, траншей і т. п. В кожну скирту, стіг, бурт закладають дерев'яну бирку, на якій зазначають номер стогу, бурта, траншеї, час укладання, обсяг в кубометрах, маса заготовлених кормів.

1-й примірник акта передають в бухгалтерію, 2-й разом із схемою ділянок розташування кормів вручається фуражиру господарства. Відпускання кормів зі складу або інших місць зберігання для годівлі тварин відбувається за Відомістю витрат кормів, яку виписує бухгалтерія на кожну групу тварин на підставі раціонів годівлі, складених зоотехніком, а 2-й примірник передається одержувачу кормів.

У Відомості витрати кормів ведуть щоденний облік фуражного поголів'я і кількості витрачених кормів, які в кінці місяця перераховують на кормові одиниці.

Після затвердження Відомості витрат кормів керівником господарства 1-й примірник з підписом одержувача кормів служить підставою для списання їх з підзвіту матеріально відповідальної особи. 2-й примірник з підписом особи, яка відпустила корми, використовується як документ для списання вартості витрачених кормів на затрати виробництва. Цей облік ведуть у Журналі обліку затрат кормів.

Всі документи про рух кормів після перевірки і запису їх даних в Книгах складського обліку і Журналі обліку затрат кормів передають в бухгалтерію господарства.

2.3 Організація первинного обліку.

Збирання врожаю - найвідповідальніший момент у житті будь - якого сільськогосподарського підприємства. Від того, наскільки правильно організовано облік залежить і збереження продукції, і сума сплачених підприємством податків. У свою чергу, специфіка галузі ставить особливі вимоги до первинних документів, а також їх різноманітність, як в сільському господарстві, не використовується, мабуть, ні в одному виді діяльності.

Згідно з методичної рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, Наказ Мінагрополітики України від 18.05.2001р. № 132 готова продукція у бухгалтерському обліку має оцінюватися за фактичною собівартістю, яка може бути визначена тільки після збирання всіх затрат та калькулювання.

Але в сільському господарстві з 01.01.2007 року у відповідності з П(С)БО 30 «Біологічні активи» підходи до оцінки сільськогосподарської продукції змінились.

Сільськогосподарська продукція при її первісному визнанні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Первісне визнання сільськогосподарської продукції відображається у тому звітному періоді, у якому вона відокремлена від біологічного активу.

Сільськогосподарську продукцію після її первісного визнання оцінюють та відображають відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» включають готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Оцінка сільськогосподарської продукції за договірними цінами допускається лише за обтяжливими контрактами.

Оцінка біологічних активів та сільськогосподарської продукції за первісною вартістю відповідає існуючій практиці і не викличе труднощів при її визначенні» Інша справа -- оцінка за справедливою вартістю.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» для ринкової оцінки активів оперує терміном «справедлива вартість».

Для оцінки за справедливою вартістю біологічних активів на дату звітності, а також сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів при їх первісному визнанні, спеціалісти сільськогосподарського підприємства мають володіти відповідними навичками та методиками.

Оцінка біологічних активів та сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю не може бути покладена лише на бухгалтерську службу. До цієї справи слід залучити спеціалістів.

При надходженні виготовленої продукції із підрозділів основного і допоміжного виробництва на склад підприємства СТОВ ЅМаловисторопськеЅ оформляється "Прибутковий ордер" (типова форма № М-4). Вказаний документ складається у двох екземплярах. Перший екземпляр із підписом представника цеху, що здає на склад продукцію, залишиться у комірника, а другий із підписом комірника -- у представника цеху. За допомогою цього досягається контроль і взаємоперевірка звітних даних як по складу, так і по виробничому підрозділу.

Надходження на склад підприємства товарів, придбаних з метою подальшого продажу, здійснюється за допомогою документів "Товарно-транспортна накладна" (типова форма М-6) або "Прибутковий ордер" (типова форма № М-4).

Для оплати реалізованих підприємством готової продукції або товарів на адресу покупця виставляється "Рахунок-фактура" (форма № 868).

Відвантаження із складу підприємства -- продавця реалізованої продукції або товарів здійснюється на підставі документа "Товарно-транспортна накладна"; передачу продукції і товарів із складу до торгівельного приміщення (для роздрібної торгівлі) здійснюється шляхом використання документа "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів".

При оформленні видаткових документів на вивіз із складу підприємства реалізованої продукції необхідно обов'язково переконатися у тому, чи являється отримувач дійсно представником підприємства -- покупця. З цією метою здійснюється перевірка виданої йому довіреності на отримання цінностей із зазначенням у ній: строку її дії; адреси підприємства -- покупця; кількості продукції, яку необхідно отримати, паспортні дані, а також ідентичність підпису особи, завіреного підписами керівником, головного бухгалтера і печаткою підприємства -- покупця.

Надходження і вибуття із складу готової продукції і товарів знаходить своє відображення у "Картках складського обліку матеріалів". Тут визнача-ються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка, ціна за одиницю Облік готової продукції на складі ведеться в міру її надходження на склад або відпустку зі складу. В Картках складського обліку робляться записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно виводяться її залишки.

На підставі здавальних накладних, що виписуються у двох примірниках, складається Відомість випуску продукції.

За результатами змін, які відбулися із готовою продукцією і товарами на складі на протязі місяця, до бухгалтерії підприємства подається "Звіт про рух матеріальних цінностей", за даними якого бухгалтером вносяться відповідні зміни до "Оборотної відомості по товарно-матеріальних рахунках".

Узагальнена інформація за операціями, пов'язаними з рухом готової продукції і товарів на підставі звітів виробничих підрозділів та звітів про рух матеріальних цінностей зі складу, знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналах-ордерах № 3, № 5, № 6, а за умов використання спрощеної форми бухгалтерського обліку -- у Відомостях 2-М. 3-М (розділ І), 5-М (розділ II).

2.4 Оцінка обліку готової продукції

Оцінка у звітному періоді може здійснюватися за виробничою собівартістю і за методом оцінки вибуття запасів при реалізаціїз деяким відхиленням від виробничої собівартості. Наприкінці місяця обов'язковою умовою є облік готової продукції за виробничою собівартістю (визначається за даними аналітичного обліку витрат на виробництво).

Сума відхилень виробничої собівартості готової продукції від вартості готової продукції за методом оцінки вибуття запасів (при списанні з рахунка 26 "Готова продукція") визначається як добуток рівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної зі складу готової продукції за методом оцінки вибуття запасів. Рівень (відсоток) відхилень визначається діленням суми відхилень на початок місяця з сумою відхилень з продукції, що надійшла на склад із виробництва за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за методом оцінки вибуття запасів на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний місяць з виробництва на склад готової продукції. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за методом оцінки вибуття запасів, що відноситься до реалізованої продукції, відображається записом: дебет рахунків, на яких відображено вибуття готової продукції (paxунки 20 "Вироб-ничі запаси", 90 “Собівартість реалізації” та ін.). Кредит рахунка 27 "Готова продукція".

На дебеті рахунка 27 «Готова продукція» відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативну вартістю.

Собівартість реалізованої продукції визначається методом оцінки вибуття запасів (П(С)БО 9 «Запаси»,методи: індетифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів;собівартості останніх за часом надходження запасів, нормативних затрат, ціни продажу). Залишок є тільки дебетом і показує фактичну виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду.

Сільськогосподарські підприємства враховують рух продукції поточного року рослинництва, скотарства переробки за плановою собівартістю, яку в кінці звітного періоду доводять до фактичної собівартості. Для правильного визначення фактичної виробничої собівартості готової продукції, виконання робіт та послуг доцільно на кінець звітного періоду визначити залишки незавершеного виробництва, тобто незакінчену обробкою продукцію в процесі виробництва. Різниця між фактичною і плановою собівартістю готової продукції, яка виявляється наприкінці року, відноситься пропорційно на рахунок продукції і на інші рахунки, на які ця продукція бала списана на рахунок продукції і на інші рахунки, на які ця продукція була списана протягом року.

2.5 Синтетичний та аналітичний облік готової продукції рослинництва

В СТОВ «Маловисторопське» Лебединського району Сумської області використовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку. Це означає,що в даному господарстві для аналітичного обліку використовуються картки, а для синтетичного - журнальні ордери.

На підставі оформлених і перевірених документів (первинних або згрупованих) складаються журнали ордера. В них роблять посилання на документ, який служить підставою для записів (або коротко вигадують зміст запису), його номер і дату складання, також вказують кореспондуючі рахунки по операції, яка здійснюються в господарстві, зазначають суми. Застосування такої форми ведення бухгалтерського обліку допомагає упорядкувати облікові записи в документах.

Журнали ордери складаються на окремих частинах. Вони реєструються в хронологічному реєстрі синтетичного обліку - в Реєстраційному журналі. Нумерацію журнальних ордерів щомісячно починають з першого номера.

Реєстраційний журнал призначений для забезпечення збереження меморіальних ордерів, а також для наступної перевірки повноти і правильності записів господарських операцій в системі розрахунків. Цю перевірку здійснюють шляхом звірки місячних підсумків Реєстраційного журналу з підсумками оборотів по дебету і кредиту синтетичних рахунків в оборотній відомості.

Після реєстрації дані меморіального ордеру записуються в Головну книгу, яка є системним реєстром синтетичного обліку.

Рахунки в Головній книзі за шаховим принципом у вигляді двосторонніх та багатогранних таблиць, окремі графи яких призначені для запису операцій у розрізі кореспондуючих рахунків. Така побудова Головної книги полегшує контроль кореспондуючих рахунків, дає змогу аналізувати обороти за даними рахунків синтетичного обліку.

В СТОВ «Маловисторопське» для обліку і узагальнення інформації про наявність та руху сільськогосподарської продукції призначено активний рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

За дебетом рахунка 27 відображається надходження сільськогоспо-дарської продукції на підприємство, за кредитом - вибуття сільськогоспо-дарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо. Аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва ведеться за видами продукції. Відображення на бухгалтерських рахунків руху сільськогосподарської продукції показано нижче.

Господарські операції з обліку готової продукції сільськогоспо-дарського виробництва:

1.Оприбуткування готової продукції від виробництва

Дт 27 Кт 23

2. Передача продукції однією відповідальною особою іншій

Дт 27 Кт 27

3.Оприбуткування надлишків готової продукції

Дт 27 Кт 719

4.Оприбуткування продукції, залученої у громадян за договором, а також прийнятою для реалізації від населення

Дт 27 Кт 377

5.Оприбутковано безоплатно одержану готову продукцію

Дт 27 Кт 718

6.Віднесення калькуляційних різниць у кінці року на залишок готової продукції на складі методом до проводки (якщо фактична собівартість вище планової)

Дт 27 Кт 23

7.Після визначення цільового призначення готова продукція відноситься на населення і корми

Дт 208 Кт 27

8.Уцінка готової продукції врожаю минулих літ

Дт 946 Кт 27

9.Витрати готової продукції на потреби виробництва

Дт 23 Кт 27

10.Реалізація готової продукції

- за плановою собівартістю

Дт 901 Кт 27

- на суму виручки по цінах реалізації

Дт 30, 36, 377 Кт 701

11.Видача сільськогосподарської продукції в рахунок оплати праці

- за планово-обліковими цінами

Дт 901 Кт 27

- за цінами реалізації

Дт 661 Кт 701

12.Списання продукції, знищеної в результаті стихійного лиха

Дт 991 Кт 27

13.Виявлена нестача готової продукції при інвентаризації

Дт 947 Кт 27

14.Безодлатна передача продукції

Дт 949 Кт 27

15.Списання готової продукції по фактичній собівартості

Дт 943 Кт 20, 22

16.Списане зерно та інша продукція на переробку у власних цехах

Дт 23 Кт 27, 20

17.Оприбутковані корми, придбані у постачальника

Дт 208 Кт 631

18.Списані витрачені корми і віднесені на витрати по утриманню молодняка тварин на вирощування і відгодівлі

Дт 232 Кт 272

19.Оприбутковані овочі, грубі і соковиті корми

Дт 272 Кт 231

20. Частина зернової продукції списана на насінневий фонд

Дт 273 Кт 271

21. Відображена різниця між розрахунковою та балансовою вартістю

Дт 716 Кт 64

22. Оприбутковані зерно відходи

Дт 272 Кт 231

3. Шляхи вдосконалення обліку готової продукції

3.1 Вдосконалення первинного обліку готової продукції

Провівши дослідження організації первинного обліку готової продукції рослинництва в СТОВ, можна зробити висновок, що було б доцільніше і значно зручніше використовувати в господарстві для обліку надходження зернової продукції від урожаю не талонний метод (зокрема талони комбайнера і талони шофера), а Реєстри відправлення зерна та інші продукції з поля ф. № 77. Отже, розглянемо яким чином можна вести облік готової продукції з допомогою даного Реєстру.

До початку збору врожаю зернових культур бухгалтерія сільськогос-подарського підприємства видає кожному комбайнеру під розписку блокноти реєстрів, в яких заздалегідь заповнені такі реквізити, як назва підприємства, табельний номер комбайнера, його прізвище, марка і номер комбайна. Усі реєстри повинні обов'язково нумеруватися (за одним номером - три примірники). При першому завантаженні автомашини, комбайнер виписує Реєстр відправлення зерна та іншої продукції з поля в трьох примірниках із зазначеними датами, номера відділення, бригади, прізвища шофера, найменування продукції. Після завантаження автомобіля зерном комбайнер записує до свого першого примірника Реєстру масу зерна і одержує розписку водія про прийняття зерна.

Водій записує до свого (другого) примірника Реєстру ту саму бункерну масу зерна і одержує розписку про здане зерно, а потім доставляє його на тік або до комори. Вагар (завідуючий током)зважує доставлене від комбайнера зерно і записує до свого (третього) примірника Реєстру масу брутто, масу нетто і розписується у примірнику Реєстра шофера про прийняття зерна. Шофер, у свою чергу, підтверджує підписом здачу зерна у примірнику Реєстру, який залишається у вагаря (завідуючого током).

Одним із різновидів цього методу є використання реєстрів відправлення зерна та іншої продукції з поля ф.№ 77 не в трьох примірниках, а в двох примірниках. Тоді перший примірник Реєстру буде у комбайнера, другий - у шофера, а облік надходження зерна на току в цьому випадку ведуть в Реєстрі приймання зерна та іншої продукції № 73.

Реєстри щоденно повинні здаватися у бухгалтерію підприємства. При цьому перші примірники Реєстрів здають комбайнери після запису даних про кількість зібраного зерна до облікових листів тракториста-машиніста, другі - здають шофери разом із подорожними листами, треті - здає вагар (завідуючий током) разом з Відомістю руху зерна та іншої продукції ф.№77 у двох примірниках: перший і другий примірники здають комбайнер і шофер у виписаному порядку, а вагар (завідуючий током) здає до бухгалтерії разом із Відомістю руху зерна та іншої продукції ф.№ 80, Реєстр приймання зерна та іншої продукції ф. № 78.

В бухгалтерії підприємства щодня необхідно порівнювати дані всіх примірників Реєстрів, путівок, талонів про кількість кожної партії зерна, відправної від комбайнера і зданої на тік, у комору тощо.

3.2 Вдосконалення синтетичного та аналітичного обліку

Оскільки в СТОВ використовують меморіальну форму обліку, то для більш повного і якісного обліку готової продукції буде доцільним використовувати журнально-ордерну форму.

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку ґрунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних обліків регістрів журналів ордерів і допоміжних відомостей по них.

Записи в журнали-ордери (основні регістри) здійснюється на підставі виправних документів в міру їх надходження і оприбуткування. При значній кількості однорідних документів по операціям їх дані попередньо групується у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких переносяться потім у відповідні журнали-ордери.

У журналах-ордерах хронологічних та систематичний облік. За зовнішнім виглядом журнали-ордери являють собою окремі аркуші-регістри багатогранної форми, призначені для кредитових записів того балансового рахунку, операції по якому обліковуються в даному журналі-ордері. В окремих графах журналу-ордеру вказані рахунки, які кореспондують з кредитом даного рахунку. Формат цих регістрів, розміщених граф і порядок записів залежить від особливостей облікових операцій. В усіх регістрах завчасно надрукована типова кореспонденція рахунків.

Дані про рух та наявність матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, запасних частин, насіння, кормів, малоцінних та швидко - зношувальних предметів, готової продукції і товарів) узагальнюють в Журналі-ордері № 10.1 с.- г. , який об'єднано з відомістю. Для записів по синтетичним рахункам використовують вкладні аркуші.

Облік цінностей ведуть за цінами придбання чи планово-облікових цінами.

При застосуванні планово-облікових цін відхилення від них відображаються в окремій графі журналу-ордеру № 10.1 с. - г. та відомості. Записи в цю графу здійснюються на підставі даних журналів-ордерів № 6с.- г., № 8 с.-г.(по матеріальних цінностях, які надійшли від постачальників та інших організацій), № 10.2 с.- г.(на суму витрат допоміжних виробництв, пов'язаних з доставкою в господарство матеріалів, заробітної плати, нарахованої за навантаження та розвантаження матеріалів, які надходять від постачальників), № 7 с.-г.(на суму витрат по службових відрядженнях, пов'язаних з придбанням матеріалів тощо). На останній сторінці журналу-ордера наведено розрахунок, який дозволяє визначити відхилення фактичної собівартості від їх вартості за планово-обліковими цінами по кожному синтетичному синтетичному рахунку, а за необхідності, по рахунку загалом по підприємству. Журнал-ордер № 10.1 с.-г. відкривається на місяць на окремий балансовий рахунках чи позабалансовий і ведеться у вартісному виразі.

Кредитові обороти по синтетичних рахунках та обліку матеріалу з Журналу-ордеру № 10.1 с.-г. переносять в Головну книгу.

Аналітичних облік у СТОВ доцільно б було вести у сальдових відомостях (ф. 41а - відкривають і ведуть по підприємству в цілому з розшифрованою по матеріально-відповідальних особах). Підсумки залишків по синтетичному рахунку на субрахунках звіряють з даними про залишки матеріальних цінностей, відображених в Журналі-ордері № 10.1 с.-г. та відомості (дебет рахунків) в розрізі матеріально-відповідальних осіб.

Залишки матеріалів та готової продукції на кінець звітного місяця, відображені в Журналі-ордері № 10.1 с.-г. та відомості , узгоджують з підсумковими даними сальдових відомостей по кожному синтетичному рахунку (субрахунку).

Також для покращення системи обліку на підприємстві необхідно в подальшому впроваджувати в СТОВ комп'ютерні інформаційні облікові системи, що ґрунтуються на сучасних інформаційних технологіях.

Бухгалтери та управлінці від такого впровадження отримують чисельні переваги і виграє підприємство в цілому.

Впровадження комп'ютерної техніки не передбачає внесення суттєвих змін до принципів в бухгалтерському обліку, проте техніка збору і обробки інформації вдосконалення. При цьому надаються додаткові можливості контролю. Кожний з елементів бухгалтерської технології документування господарських операцій,відображення облікової інформації на рахунках, інвентаризація - змінюється за формою.

Висновки і пропозиції

На основі вище викладеного матеріалу можна стверджувати, що сільське господарство є однією з провідних галузей народного господарства України. Зокрема, рослинництво є основною галуззю сільського виробництва.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

Нормативне регулювання обліку готової продукції здійснюється за допомогою наступних законодавчих та нормативних документів: Плану рахунків, Інструкції про застосування Плану рахунків, П(С)БО 9 «Запаси», П(С)БО 15 «Дохід», П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 30 «Біологічні активи».

Різні автори в огляді літературних джерел наводять своє бачення визначення готової продукції рослинництва та її обліку на підприємствах. Вони зазначають деякі невідповідності певних нормативних документів, що ускладнює облікову роботу в господарствах України.

Прикладом на базі якого розглядається організація бухгалтерського обліку готової продукції рослинництва СТВО «Маловисторопне» м. Лебедин Сумської області. Дане підприємство має недостатньо плодородні грунти, що зумовлює отримання середньої врожайності зернових культур в невеликому розмірі. Саме тому в господарстві використовується не досить ефективно, воно має м'ясо-молочну спеціалізацію з добре розвиненим виробництвом зернових та зернобобових.

Первинний облік в СТОВ «Маловисторопне» ведеться за допомогою талонів для обліку зерна, а саме талонів шофер, дані яких є підставою для записів у відповідні реєстри та Відомості руху зерна та іншої продукції a/ № 80. Облік продукції виробництва здійснюється за допомогою Щоденника надходження с.-г. продукції ф.№ 81. Для оприбуткування грубих і соковитих кормів складають Акт приймання грубих і соковитих кормів ф. № 92, пасовищних кормів - Акт оприбуткування пасовищних кормів ф. № 93 а.

Синтетичний і аналітичний облік готової продукції рослинництва в СТОВ «Маловисторопське» ведеться за допомогою меморіальної форми бухгалтерського обліку, що передбачає використання карток та меморіальних ордерів.

Для узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції призначено активний рахунок 27 «Продукція сільськогоспо-дарського виробництва».

Провівши дослідження організації бухгалтерського обліку в господарстві, можна зробити висновок, що для обліку надходження зернової продукції від урожаю, слід застосовувати не талонний, а Реєстри відправлення зерна та іншої продукції з поля ф. №77.

Меморіальному форму ведення доцільним було б замінити на журнально-ордерну, зокрема, застосовувати Журнал-ордер № 10.1 с.-г.

Також для покращення системи ведення обліку необхідно в подальшому впроваджувати в СТОВ «Маловисторопне» комп'ютерні інформаційні облікові системи, що ґрунтуються на сучасних інформаційних технологіях.

Список використаної літератури

1. Башинський О. Бухгалтерський облік пересіву сільськогосподарських культур.// Все про бухгалтерський облік .- 2001- № 109 - с. 9

2. Бірюкова О. Облік реалізації готової продукції // Бухгалтерію в сільському господарстві - 2004 - № 19. - с.2 - 5.

3. Бондур Т.О. Попроцесний метод обліку витрат і калькулювання собівартості виробництва біологічних активів в рослинництві. // Облік і фінанси АПК.- 2007. - №5 с. 173-175.

4. Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності “Облік і аудит”./ Ф.Ф. Бутинець, С.В. Івахненков, Т.В. Давидюк, Т.В. Шахрайчук. За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Житомир: ПП “Рута”, 2002. - 544 с.

5. Буфатіна І. Облік у виробництві // Все про бухгалтерський облік. - 2001 . - №57, 20 червня .- с. 4-17

6. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Навчальний посібник для студентів ВНЗ спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. За ред. Професора Ф.Ф. Бутинець та канд. екон. наук, доцента М.М. Коцупатрий. Житомир: ПП “Рута”,2003.- 512 с.

7. Бухгалтерський облік у сільськогосподарських підприємствах / П.Т. Саблук, К.: Урожай, 1998. - 416 с.

8. Бухгалтерський фінансовий та внутрішньгосподарський облік в галузях переробної промисловості АПК (на основі національних стандартів)./ За ред. проф., д-ра екон. наук В.В. Сопка та О.В. Бойка. - К.: Фенікс, 2001. - 468 с.

9. Герасимук О. Облік господарських операцій в сільськогосподарських підприємствах // Бухгалтерія і сільському господарстві - 2004. - № 19. - с. 2 - 4. 10. Корнієнко В. Облік капітальних інвестицій у багаторічні насадження на сільськогосподарських підприємствах // Все про бухгалтерський облік - 2004 №19. - с. 4 - 6.

11. Горшар . 1С: Выпуск готовой продукции и калькуляция ее себестоимости.// Бухгалтерия.- 2003.- №39, 29 сентября.- с. 68-73.

12. Грачова Р. Облік сільгосппродукції на момент її збору. // Дебет-Кредит. - 2007. - №26 с. 23-25.

13. Жук.М. Нові методологічні засади обліку сільськогосподарської діяльності та проблеми практичного застосування П(С)БО 30 «Біологічні активи». // Облік і фінанси АПК. - 2006. - №6 с. 34-42

14. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навч. посіб. - К.: Знання - Прес, 2003. - 349 с.

15. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.

16. Коміренко В Документальне оформлення надходження від урожаю продукції рослинництва. // Все про бухгалтерський облік. - 2002. - №46 с. 4-6.

17. Коміренко В. Розрахунок собівартості продукції рослинництва. // Все про бухгалтерський облік. - 2002. - №14 с. 41-43

18. Коміренко Л.В. Документальне оформлення надходження зернової продукції від урожаю та облік її на складі. // Облік і фінанси АПК. - 2004. - № 2 с. 34-38.

19. Кононенко Л.А. Проблема оцінки зернової продукції на сучасному етапі // Розвиток наукових досліджень - 2007: Матеріали третьої міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 26-28 листопада 2007р.: - Полтава: Вид-во “ІнтерГрафіка”, 2007. - Т. 10. - с. 86-88.

20. Кононенко Л.А. Проблема оцінки біологічних активів та сільськогосподарської продукції згідно П(С)БО 30 "Біологічні активи" // Матеріали науково-практичної конференції студентів Сумського національного аграрного університету (5-15 листопада 2007 р.). - Суми: Видавництво “Довкілля”, 2007. - с. 209.

21. Корнієнко В. Бухгалтерських облік витрат на виробництво готової продукції рослинництва - 2002. - № 4. - с.56 - 62.

22. Корнієнко В. Документальне оформлення надходження зернової продукції від урожаю та облік її на складах // Облік і фінанси АПК - 2004 - № 2. - с. 34 - 39.

23. Лавріненко Л. Облік витрат і виходу продукції рослинництва // Баланс Агро - 2004 - № 14. - с. 25 - 27.

24. Маренич Г.Г. “Бухгалтерський облік в агроформуваннях” - К., 2005.- Розділ 29Облік витрат підприємства. Пункт 12.9.2. Галузі рослинництва та об'єкти обліку витрат виробництва. с.708.

25. Маренич Т.Г. Облік поточних біологічних активів згідно з П(С)БО 30 «Біологічні активи» // Облік і фінанси АПК. - 2006. - №12 с. 108-114.

26. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств затверджені Наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001

27. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2006 р.

28. Методичні рекомендації по організації та веденню бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах України/За ред. Ю.Я. Лузана, М.Т.Михайлова, В.М.Жука //Облік і фінанси АПК-2005-№2-с.106-188.

29. Миронова Ю., Кравчук О. Облік виробничих і матеріальних витрат. // Дебет- Кредит. - 2007. - №16 с. 34-35.

30. Моссаковський В. Облік біологічних активів / В. Моссаковський, Т. Кононенко, С. Кучеркова // Бухгалтерський облік і аудит. - №6 с.17-24

31. Несенко П.Г. До питання удосконалення обліку витрат на виробництво в рослинництві. // Аграрний вісник Причорномор'я. Економічні науки. Вип. 6 (13). Одеський ДСТІ. - Одеса, 2001. с.167-171.

32. Ніколашин А.О. Розрахунок економічної ефективності використання бухгалтерської комп'ютерної системи в сільськогосподарських підприємствах. // Облік і фінанси АПК. - 2005.- №8.- с. 47-50

33. Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах. - Київ, 2006. с. 672-678.

34. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник / За ред. В.С. Леня - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 696 с.

35. Плаксієнко В.Я., Пісьмаченко Л.М., Рябий Є.І. Бухгалтерський облік в сільському господарстві України. Підручник/ За заг. редакцією В.Я. Плаксієнка. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 490 с.

36. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290.

37. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318.

38. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 “Біологічні активи” затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 р. № 790.

39. Правдюк Н.Л. Проблеми удосконалення фінансового обліку в сільському господарстві // Економіка АПК. - 2004.- №8 - с. 104-108

40. Приставка О. Особливості складського обліку зерна. // Агро інком. - 2005. - №11-12 с. 81-85.

41. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. № 996

42. Про зерно та ринок зерна в Україні: Закон України від 4.07.2002 р. № 37

43. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22.05.1997 р. № 283.

44. Про удосконалення обліку виробництва продукції рослинництва: Наказ Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України та Державного комітету по земельних ресурсах від 09.06.2003 р. №174/166/152

45. Строїч С. Первинка в сільському господарстві / С. Строїч // Все про бухгалтерський облік. - 2007. - №54 с. 62-70

46. Строїч С. Як документально оформляти операції з зерном. // Все про бухгалтерський облік. - 2005. - №83 с. 40-44.

47. Сук Л.К. Калькулювання собівартості та аналітичний облік продукції рослинництва. // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 1999.- №8 с. 7-9

48. Сук Л., Сук П. Облік поточних біологічних активів. // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2007. - №8 с. 42-47.

49. Сук П. Облікова політика підприємства. // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2005. - № 1 с. 2-4.

50. Телегунь М.І. Облік продукції сільськогосподарського виробництва. // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2001. - № 2 с. 10-12.

51. Халевицька Т.Г. Деякі питання щодо вдосконалення обліку витрат в сільськогосподарських підприємствах. // Аграрний вісник Причорномор'я. Економічні науки. Вип. 5 (10). Одеський ДСТІ. - Одеса, 2000. с.178-183.

52. Юровський Б. Собівартість продукції: Планування. Облік. Аналіз. // Енциклопедія бухгалтерії і економіки. - 2002 . - №6 с. 3-203.