Облік і аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

ВАТ «Хорольський механічний завод» є одним із провідних підприємств сільськогосподарського машинобудування в Полтавській області. Обладнання, виготовлене заводом, характеризується якісними показниками та користується попитом у вітчизняних та зарубіжних покупців. Підприємство забезпечене ресурсами на достатньому рівні, є платоспроможним і має абсолютну ліквідність..

На підприємстві запроваджена скорочена журнально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку і обов'язкове проведення аудиту кожного року.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК МАЛОЦІННИХ І ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

2.1 Критерії визнання та оцінка малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства в обліку

Правильність визнання та оцінки малоцінних і швидкозношуваних предметів впливає на достовірність показників фінансової звітності підприємства. Відповідно до вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку основним критерієм для віднесення предметів праці до складу малоцінних є строк їх корисного використання. Предмети, використовувані протягом не більше одного року, зараховуються до складу «Запасів», а предмети, очікуваний строк корисного використання перевищує один рік, - до складу «Необоротних активів». Тобто, якщо предмет використовується менше року його відносять до малоцінних і швидкозношуваних предметів, а якщо більше року - до малоцінних необоротних матеріальних активів.

Основною обліковою одиницею малоцінних і швидкозношуваних предметів є кожний предмет (найменування інвентарного об'єкта).

Оцінка малоцінних і швидкозношуваних предметів безпосередньо пов'язана з визначенням вартості продукції. У бухгалтерському обліку оцінка МНМА та МШП можлива за різною вартістю.

Оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи належать до складу основних засобів, то їх первісна вартість визначається відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» і являє собою історичну (фактичну) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Первісна вартість МНМА складається з таких витрат:

- сум, сплачених постачальникам при придбанні малоцінних необоротних матеріальних активів;

- реєстраційних зборів, державного збору й аналогічних платежів, здійснюваних у зв'язку з придбанням (одержанням) прав на об'єкт малоцінних необоротних матеріальних активів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) МНМА (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрат зі страхування ризиків доставки МНМА;

- витрат на установку, монтаж, налагодження малоцінних необоротних матеріальних активів;

- інших витрат, пов'язаних з доведенням МНМА до стану, у якому вони придатні для використання за призначенням.

Первісною вартістю малоцінних МНМА, що виготовляються власними силами підприємства, є їх виробнича собівартість, що містить у собі прямі та накладні витрати, пов'язані з виготовленням. Не включаються до первісної вартості такого об'єкта наднормативні відходи, наднормативні витрати на оплату праці та відсотки за кредит, задіяний для такого виготовлення.

Первісною вартістю безоплатно отриманих МНМА є їх справедлива вартість на дату отримання. Первісною вартістю МНМА, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Формування первісної вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів показано на рис.2.1.

Не включаються до первісної вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (встановлені):

- наднормативні втрати і нестачі МШП;

- відсотки за користування позиками;

- витрати на збут та загальногосподарські та інші подібні витрати, безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою МШП і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання.

Рис. 2.1. Первісна вартість оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів ВАТ «Хорольський механічний завод»

Порядок визначення чистої вартості реалізації малоцінних і швидкозношуваних предметів наведено на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Визначення чистої вартості реалізації запасів ВАТ «Хорольський механічний завод»

Методи оцінки вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів наведено в табл.2.1.

Таблиця 2.1 Методи оцінки запасів при вибутті за П(С)БО 9 «Запаси»

Метод оцінки вибуття	Характеристика методу
Ідентифікована собівартість відповідної одиниці запасів	Для запасів, які відпускаються та послуг, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, також для запасів, які не замінюють одне одного
Середньозважена собівартість	Оцінка проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів
ФІФО	Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватися діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції
За нормативними витратами	Оцінка базується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів
Ціна продажу	Оцінка заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Метод можуть застосовувати підприємства, які мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів = Продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів - Сума торговельної націнки на реалізовані товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари = Продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів х Середній відсоток торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки =

На підприємстві вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів, тобто списується в розмірі 100% з балансу підприємства. Списання вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів у ВАТ «Хорольський механічний завод» проводиться методом ФІФО. Цей метод передбачає, що МШП використовуються в тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто МШП, придбані першими, використовуються першими, а МШП, що залишаються на кінець періоду, є запасами, що були придбані або виготовлені в останню чергу. При цьому вартість залишку малоцінних і швидкозношуваних предметів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Отже, в момент передачі малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатацію, їх вартість включається до складу витрат того звітного періоду, у якому вони були передані в експлуатацію.

Надалі з метою забезпечення збереження цих предметів в експлуатації, на ВАТ «Хорольський механічний завод» організовано контроль за рухом таких цінностей, зокрема, ведеться оперативний облік у кількісному виразі за місцями експлуатації та матеріально відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємство проводить інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність і оцінка. Порядок проведення, документальне оформлення і строки проведення інвентаризації визначено Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затвердженою наказом міністерства фінансів України від 11.08.94 р., № 69, зі змінами та доповненнями.

Інвентаризація МШП, як складової частини виробничих запасів, проводиться для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Під час інвентаризації МШП перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка, а також визначаються умови зберігання.

Для проведення інвентаризації на підприємстві за наказом керівника створюється інвентаризаційна комісія у складі керівника та спеціаліста відділу матеріально-технічного забезпечення, технолога, працівника центрального матеріального складу, бухгалтера матеріального відділу, яка очолюється заступником голови правління заводу.

Інвентаризаційна комісія в присутності матеріально відповідальної особи визначає фактичну наявність залишків матеріальних цінностей шляхом підрахунку, виміру, огляду і складає інвентаризаційні описи, у яких відображаються найменування МШП, їх номенклатурний номер, одиниці виміру, вид, сорт та інші відмітні ознаки. На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказується прописом число порядкових номерів МШП і загальна кількість у натуральних вимірниках. На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально відповідальна особа підтверджує своїм підписом, що всі матеріальні цінності перевірено, внесено в опис правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія складає порівняльні відомості, у яких відображаються фактичні залишки МШП і ті, що значаться за даними бухгалтерського обліку. Встановлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством у такому порядку.

Надлишки МШП, виявлені в ході інвентаризації, підлягають оприбуткуванню і віднесенню на результати фінансово-господарської діяльності з установленням причин їх виникнення.

Відповідно до П(С)БО 9»Запаси» суми виявлених нестач списуються на витрати звітного періоду. Суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винних осіб відображаються на за балансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Аналітичний облік за цим рахунком ведеться щодо кожного списаного активу.

При розрахунку суми збитку від розкрадання, нестачі, знищення або псування матеріальних цінностей у разі, коли виявлено винну особу. Використовується формула, наведена в Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженою постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.

Отже, головним критерієм для віднесення предметів праці до складу малоцінних чи необоротних є строк їх корисного використання.

Впровадження П(С)БО надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що відповідають зазначеному критерію.

Таким чином, правильно визначена оцінка малоцінних і швидкозношуваних предметів є запорукою достовірного відображення витрат виробництва. Порядок визначення первісної вартості малоцінних предметів визначається П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 9 «Запаси». Списання вартості МШП, переданих в експлуатацію на підприємстві здійснюється методом ФІФО. В момент передачі їх в експлуатацію їх вартість включається до складу витрат відповідного звітного періоду.

2.2 Синтетичний та аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів

Синтетичний облік призначений для узагальнення інформації про наявність і зміни в складі економічно однорідних груп активів, зобов'язань, витрат і доходів у грошовому виразі. Дані синтетичного обліку використовуються для складання балансу підприємства та інших форм фінансової звітності.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про його застосування № 291, синтетичний облік малоцінних необоротних матеріальних активів, які відносяться до складу основних засобів у ВАТ «Хорольський механічний завод» здійснюється на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». На дебеті рахунка відображається первісна вартість МНМА, що надійшли у звітному періоді, а на кредиті - собівартість малоцінних необоротних матеріальних активів, що вибули у звітному періоді.

Синтетичний та аналітичний облік малоцінних необоротних матеріальних активів веде бухгалтер з обліку основних засобів, операцій у виробництві, автопарку. Основними обліковими регістрами з обліку МНМА є накопичувальні відомості, відомість 3.3 та журнал 4.

Підсумки оборотів за місяць по рахунках 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» та 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» та залишку на кінець звітного періоду, після проведення звірки, головний бухгалтер записує до Накопичувальної відомості по синтетичних рахунках за місяць, Оборотної відомості по синтетичних рахунках та до Головної книги. Причому записи по дебету рахунка в Головній книзі записуються окремо по рахунках синтетичного обліку, а по кредиту - загальним підсумком.

Основні господарські операції з обліку надходження та вибуття малоцінних необоротних матеріальних активів та їх документальне оформлення на підприємстві наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Відображення в обліку малоцінних необоротних матеріальних активів ВАТ «Хорольський механічний завод» за грудень 2008 року

№ з/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
			Дебет	Кредит
1	2	3	4	5	6
Господарські операції по надходженню МНМА на підприємство
1	Акт приймання-передачі	Оприбутковано спеціальний пристрій	153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	7500,00
			644 «Податковий кредит»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	1500,00
2	Податкова накладна пос-тачальника	Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	641(1) «Розрахунки за податками"	644 «Податковий кредит»	1500,00
№ з/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
			Дебет	Кредит
3	Рахунок, акт	Відображено витрати на установку спеціального пристрою	153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками	1300,00
			644 «Податковий кредит»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками	260,00
4	Податкова накладна постачальника	Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	641(1) «Розрахунки за податками"	644 «Податковий кредит»	260,00
5	Акт введення в експлуатацію	Введено в експлуатацію малоцінний необоротний матеріальний актив	112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»	153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»	8800,00
6	Платіжне доручення	Сплачено постачальнику за малоцінний необоротний матеріальний актив	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками	311(3) «Поточний рахунок в національній валюті»	9000,00
Нарахування амортизації на інші необоротні матеріальні активи:
7	Розрахунок амортизацій-них відрахувань	- на об'єкти виробничого призначення	23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати»	132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»	1860,00
8		- на об'єкти загально-господарського призначення	92 «Адміністративні витрати»	132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»	960,00
9	Розрахунок амортизацій-них відрахувань	- на об'єкти, що забезпечують збут продукції	93 «Витрати на збут»	132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»	485,20
10		- на об'єкти, що використовуються для досліджень і розробок, здійснюваних підприємством	941 «Витрати на дослідження і розробки»	132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»	150,30
11		- на об'єкти житлово-комунального призначення	949 «Інші витрати операційної діяльності»	132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»	85,60

Безоплатне отримання МНМА, отримання як внесок до статутного капіталу, реалізація, безоплатне передача чи ліквідація малоцінних необоротних матеріальних активів у грудні 2008 року У ВАТ «Хорольський механічний завод» не здійснювалась.

Синтетичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, що рахуються у складі запасів, на підприємстві здійснюється на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» [10,16], який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних і швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться в складі запасів. Це активний рахунок, по дебету якого відображаються придбані (отримані) або виготовлені.

Малоцінні і швидкозношувані предмети за первісною вартістю, по кредиту - їх відпуск в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також продаж, списання нестач і втрат від псування таких предметів. На рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» на підприємстві обліковуються тільки МШП на складі, даний рахунок не має субрахунків. Дебетові обороти рахунка 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» відображаються у журналі 3 розділі І у кореспонденції з кредитом рахунків 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» та 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

Оборот по кредиту рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» в кореспонденції з дебетом витратних рахунків відображається у журналі 5 розділі ІІІ Витрати діяльності.

Синтетичний та аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів ведуть бухгалтер з обліку матеріалів , бухгалтер з обліку розрахунків (дебет) та бухгалтер з обліку основних засобів, операцій у виробництві, автопарку. Основними обліковими регістрами з обліку МШП є накопичувальні відомості (формуються бухгалтерською програмою), відомість 3.3, журнал 3 та журнал 5.

На всі малоцінні і швидкозношувані предмети, що надходять на склади ВАТ «Хорольський механічний завод» на підставі видаткової та податкової накладних завідуючі складами оформляють прибуткові ордери, де зазначаються наступні реквізити: назва підприємства, назва документа, його номер та дата складання, назва постачальника, транспортний документ, назва матеріалу, одиниці виміру, кількість (по документах і фактично отримано), ціна без ПДВ, сума, порядковий номер запису по заводській картотеці та підписи відповідальних осіб.

При веденні обліку надходження, передачі малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатацію, обліку в експлуатації тощо на підприємствах використовують первинні документи, форми яких затверджено Наказом міністерства статистики України від 22.05.1996 р. №145. Форми первинних документів, які застосовуються ВАТ «Хорольський механічний завод» для обліку руху МШП наведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Первинні документи з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів у ВАТ «Хорольський механічний завод»

№ форми	Назва форми	Призначення документу	Примітка
МШ-1	Відомість на попов-нення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)	Використовується для обліку змі-ни запасу інструментів (пристроїв) на тих підприємствах, де облік ве-деться за принципом встановлення постійного обмінного фонду	Додаток В
МШ-2	Картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів	Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування.	Додаток Д
МШ-3	Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)	Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування або ремонт	Додаток Е
МШ-4	Акт вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів	Застосовується для обліку зіпсованих і втрачених МШП	Додаток Ж
МШ-5	Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні	Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні.	Додаток З
МШ-6	Особова картка №____ обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв	Використовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства для індивідуального користування	Додаток И
МШ-7	Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв	Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезінфекцію, ремонт та зберігання	Додаток К
МШ-8	Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів	Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку експлуатації, інших малоцінних і швидкозношуваних предметів і здавання їх до комор для утилю	Додаток Л

Відпуск малоцінних і швидкозношуваних предметів зі складів підприємства для використання у виробничому процесі оформляється лімітно-забірними картками або вимогами. При реалізації МШП стороннім підприємствам, організаціям чи фізичним особам виписується накладна на відпуск матеріалів на сторону. Існуюча сукупність форм первинної документації з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів дає можливість побудови такої системи обліку, яка відповідає масштабам ВАТ «Хорольський механічний завод», його організаційно-структурній формі та об'єктивним умовам функціонування.

Аналітичний облік застосовується для детальної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку і використовує крім вартісного (грошового) вимірника натуральні і трудові вимірники.

Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві здійснюється за допомогою спеціально розробленої програми «Склад». Ця програма була створена в 2000 році програмістом по замовленню підприємства і використовується для обліку виробничих запасів. Використання цієї програми передбачено лише для двох працівників - завідуючого складом та бухгалтера по матеріалах.

Бухгалтер з обліку матеріалів відкриває картку обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма № МШ-2) для обліку цінностей, виданих під розписку майстру, бригадиру (для бригади) чи конкретному робітнику для тривалого користування. В картці робиться відмітка про дату видачу МШП, їх кількість, запис про повернення. Картки зберігаються в бухгалтерії доти, доки не закінчиться нормативний термін використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, або не відбудеться вибуття їх з інших причин, оформлене актом на вибуття, номер та дата якого записується в картці. Таким чином здійснюється кількісний оперативний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів на ВАТ «Хорольський механічний облік».

Оскільки організація аналітичного обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатації має визначені особливості залежно від видів предметів, розглянемо специфіку обліку найбільш поширених з них на ВАТ «Хорольський механічний завод».

1. Інструменти та пристрої загального користування.

Існує два варіанти організації обліку операцій з видачі інструментів та пристроїв зі складу в інструментальні комори. При першому варіанті всі операції з руху інструментів і пристроїв між складом і коморами підприємства оформляються первинними документами в такому порядку:

- при одержанні коморами інструментів і пристроїв зі складу виписується лімітно-забірна картка або вимога;

- повернення коморами інструментів і пристроїв на склад - оформляється накладна-вимога;

- здача коморами непридатних, зношених інструментів і пристроїв у вигляді брухту, утилю - накладна-вимога.

У цьому разі інструменти, що стали непридатними, і пристрої списуються на підставі карточок складського обліку.

При другому варіанті документальному оформленню підлягають тільки операції з руху інструментів і пристроїв, пов'язаних зі зміною запасів у інструментальних (роздавальних) коморах. Цей варіант видачі інструментів і пристроїв прийнято називати методом обліку оборотного (обмінного) фонду інструментів в експлуатації. При цьому варіанті комори обмінюють на складі непридатні, зношені інструменти на придатні (штука на штуку), що не призводить до кількісної зміни запасів інструментів у коморах і тому не потребує складання спеціального первинного інструмента на обмін. Такий варіант обліку застосовують на ВАТ «Хорольський механічний завод», оскільки на підприємстві добре організована система складського обліку та інструментальне господарство.

Цей варіант організації обліку передбачає виписку первинних документів тільки на операції з доукомплектування роздавальних комор інструментами, яких бракує, або повернення на центральний склад надлишкових інструментів. Для обліку зміни запасу інструментів застосовується відомість форми МШ-1, на підставі якої вносяться зміни до карток складського обліку матеріалів. Що ведуться в інструментальній коморі та на складі.

Операції з обміну складом інструментів, що стали непридатними, який здійснюється за принципом штука за штуку або із заміни загублених інструментів оформляються актами форми МШ-5 з доданням актів про поломку і втрату інструментів форми МШ-4. Акт форми МШ-5 є підставою для одержання на складі нового інструмента замість списаного.

Оперативний облік і контроль за збереженням інструментів, що видаються у тимчасове користування на робочі місця, залежать від тривалості та інших умов їх закріплення за виконавцями.

Первісна видача інструментів і пристроїв на робочі місця в тривале користування проводиться відповідно до технологічних карт на підставі вимоги майстра і відображається в картках обліку МШП форми МШ-2, що відкриваються на кожного працівника. Який одержав ці предмети. Одержання інструментів і пристроїв підтверджується підписом робітника в картці форми МШ-2. Наступні видачі інструментів і пристроїв з роздавальної комори замість зношених документально не оформляються, а здійснюються при пред'явленні акта вибуття форми МШ-4.

Видача робітникам заводу інструментів у короткочасне користування контролюється за допомогою інструментальних марок (жетонів) без реєстрації в будь-яких документах.

При одно марочні системі контролю, яка застосовується на підприємстві, робітник одержує інструмент з роздавальної комори на підставі пред'явленої інструментальної марки з вибитим табельним номером. Видаючи працівнику інструмент, комірник поміщає інструментальні марки з комірки стелажа, у якій зберігався виданий інструмент, і повертає їх робітнику після здачі інструменту в комору.

2. Господарський інвентар.

Господарський інвентар відпускається зі складу підприємства в експлуатацію особам, відповідальним за його збереження, на підставі вимог, оформлених у встановленому порядку. Облік господарського інвентаря, отриманого зі складу, матеріально відповідальна особа веде в двох картках, одна з яких заповнюється за номенклатурними номерами інвентарю, а друга - за окремими особами, яким видано інвентар у користування.

Якщо господарський інвентар одержує зі складу безпосередньо особа, на ску покладено відповідальність за забезпечення його збереження в цеху, відділі або іншій службі, ця особа повинна здійснювати облік отриманого інвентаря в книзі (журналі), у якій зазначаються найменування і коротка характеристика предметів, дата надходження в експлуатацію, інвентарний номер, вартість, відмітка про вибуття.

3. Спеціальний одяг, взуття і засоби індивідуального захисту.

Видача, зберігання і користування спецодягом і засобами індивідуального захисту на ВАТ «Хорольський механічний завод» здійснюється відповідно до порядку, встановленого Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом державного комітету України з нагляду за охороною праці від 29.10.96 р. № 170 та Закону України «Про охорону праці». Норми видачі спецодягу містять не лише перелік установленого спецодягу, а і строки його носіння. Відповідно, якщо строк носіння спецодягу не минув, а він вже непридатний до подальшої експлуатації, виникає запитання, чи є заміна такого спецодягу наднормативною видачею.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону праці» у разі передчасного зносу спецодягу не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити його за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати йому всі витрати на умовах, визначених колективним договором.

Аналогічна норма міститься і в пп.3.3 і 3.5 Положення про спецодяг: якщо спецодяг або спецвзуття стали непридатними до закінчення строку їх носіння з не залежних від працівника причин, власник організовує їх заміну чи ремонт.

Отже, підприємство, зобов'язане замінити спецодяг, зіпсований не з вини працівника [17].

Засоби індивідуального захисту, що видаються працівникам на підставі і в порядку, передбаченому нормативними актами, є власністю підприємства. Вони підлягають поверненню підприємству за будь-яких умов, включаючи випадки завершення визначених термінів їх придатності або випадки передчасного зносу і вимушеної заміни засобів індивідуального захисту з незалежних від працівника причин, самостійного придбання працівником засобів індивідуального захисту з подальшою компенсацією їх вартості у встановленому законодавством порядку, або якщо припиняються трудові відносини працівника з підприємством [6].

Облік видачі працівникам заводу спецодягу і спецвзуття ведеться в особовій картці форми МШ-6, у якій з описом та іншими даними, що характеризують такі предмети, відображають строки їх носіння і відсоток придатності. Картка форми МШ-6 ведеться в одному примірнику майстром дільниці і зберігається в місцях видачі спецодягу і спецвзуття до моменту їх вибуття через непридатність або втрату.

У разі втрати спецодягу і спецвзуття в картці робиться запис про їх вибуття на підставі акта форми № МШ-4.

Крім спецодягу і спецвзуття індивідуального користування, працівникам підприємства під час роботи видаються черговий спецодяг, спецвзуття і захисні засоби. Ці предмети видаються тільки на час виконання робіт, для яких вони передбачені, або можуть бути закріплені за певними робочими місцями та передаватися від однієї зміни працівників іншій. Ці МШП обліковуються на окремих картках форми МШ-6 з відміткою «Чергова».

Що стосується оформлення вибуття МШП, то для визначення їх непридатності до подальшого використання, неможливості або неефективності проведення їх відновлення, ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання зазначених предметів на підприємстві створена постійно діючі комісії.

Ці комісії роблять огляд предметів, що підлягають списанню, установлюють їх непридатність до відновлення і подальшого використання, визначають можливість використання або реалізації матеріалів, що залишаються від предметів, які списуються, а також складають акт на списання форми МШ-5 чи МШ-8 на підставі актів вибуття форми МШ-4.

4. Канцелярське приладдя.

На склад вони оприбутковуються на підставі видаткової накладної постачальника і списуються по вимозі на той відділ, куди були використані, як правило в тому ж самому місяці, або в наступному. Вартість цих малоцінних і швидкозношуваних предметів 100% відноситься на витрати того звітного періоду, в якому вони були понесені.

Аналітичний облік надходження малоцінних і швидкозношуваних предметів в розрізі по постачальникам ведеться у відомості 3.3, підсумкові дані якої у кореспонденції з кредитом рахунка 631 записуються у журналі 3 розділі І. Аналітичний облік вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві ведеться окремо за об'єктами обліку на підставі лімітно-забірних карток чи вимог.

Основні господарські операції з обліку надходження та вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві та їх документальне оформлення наведено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Відображення в обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів ВАТ «Хорольський механічний завод» за грудень 2008 року

№ з/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
			Дебет	Кредит
1	2	3	4	5	6
Господарські операції по надходженню МШП на підприємство
У разі здійснення підприємством попередньої оплати (авансового платежу)
1	Платіжне доручення	Здійснено передоплату постачальнику за інструмент	371 «Розрахунки за виданими авансами»	311(3) «Поточ-ний рахунок в банку»	51000,00
2	Податкова накладна постачальника	Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	641(1) «Розрахунки за податками»	644 «Податковий кредит»	8500,00
3	Видаткова накладна, прибутковий ордер	Оприбуткування інструменту, отриманого від постачальника	22 «Малоцінні та швидкозно-шувані предмети»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачаль-никами»	51000,00
4		Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	644 «Податко-вий кредит»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачаль-никами»	8500,00
5	Довідка бухгалтерії	Включено вартість транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості інструмента	22 «Малоцінні та швидкозно-шувані предмети»	231 «Вироб-ництво»	1200,60
6	Довідка бухгалтерії	Зроблено залік заборгованості (передоплати) з постачальником	631 «Розрахунки з вітчизняними постачаль-никами»	371 «Розрахунки за виданими авансами»	51000,00
У разі здійснення оплати після отримання МШП
1	Видаткова накладна, прибутковий ордер	Оприбуткування інструменту, отриманого від постачальника	22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачаль-никами»	1200,00
2		Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	644 «Податковий кредит»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачаль-никами»	200,0
3	Податкова накладна по-стачальника	Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	641(1) «Розрахунки за податками	644 «Податко-вий кредит»	200,0
Продовж. табл. 2.4
№ з/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
			Дебет	Кредит
2		Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	644 «Податковий кредит»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачаль-никами»	200,0
3	Податкова накладна по-стачальника	Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	641(1) «Розрахунки за податками	644 «Податко-вий кредит»	200,0
4	Довідка бухгалтерії	Включено вартість транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості інструмента	22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»	231 «Виробни-цтво»	250,0
5	Платіжне доручення	Здійснено оплату постачальнику за інструмент	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	311(3) «Поточний рахунок банку»	1200,00
Господарські операції з вибуття МШП на підприємстві
1	Лімітно-забірна картка, вимога	Відпуск МШП зі складу:
		- для виробництва продукції	233 «Виробництво»	22 «Малоцінні і швидко-зношувані предмети»	5575,25
		- для загальногосподарських потреб	91 «Загально-виробничі витрати»	22 «Малоцінні і швидко-зношувані предмети»	5429,50
		- для адміністративних потреб	92 «Адміністративні витрати»	22 «Малоцінні і швидко-зношувані предмети»	744,00
		- для забезпечення збуту продукції	93 «Витрати на збут»	22 «Малоцінні і швидко-зношувані предмети»	447,0
		- для потреб гуртожитку	949 «Інші витрати операційної діяльності»	22 «Малоцінні і швидко-зношувані предмети»	854,00
2	Накладна - вимога на відпуск	Повернення МШП за склад	22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»	719 «Інші доходи від операційної діяльності	-
№ з/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
			Дебет	Кредит
3	Видаткова накладна, податкова накладна	Відвантажено МШП покупцю	361(2) «Розрахунки з вітчизняними покупцями»	712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»	720,00
		Відображено суму податкового зобов'язання з ПДВ	643 «Податкове зобов'язання»	641(1) «Розрахунки за податками»	120,00
		Списано облікову вартість МШП	943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів»	22 «Малоцінні та швидкозно-шувані предмети»	480,00
4	Платіжне доручення	Оплачено покупцем МШП	311(3) «Поточний рахунок в банку»	361(2) «Розрахунки з вітчизняними покупцями»	720,00
5	Бухгалтерська довідка	Списано суму доходу від реалізації на фінансові результати	712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»	791 «Фінансовий результат від основної діяльності»	600,00
6	Бухгалтерська довідка	Списано на фінансові результати собівартість реалізованих МШП	791 «Фінансовий результат від основної діяльності»	943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів»	480,00

Відповідно до вимог п. 5.9 Закону «Про податок на прибуток», підприємства повинні здійснювати перерахування балансової вартості товарно-матеріальних цінностей, віднесених протягом звітного періоду на валові витрати.

Нормативним документом, що регламентує порядок перерахування балансової вартості товарно-матеріальних цінностей є Порядок ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативі), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції ( у тому числі малоцінних предметів на складах), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 11.06.98 р. № 124, зареєстроване в міністерстві юстиції України 03.07.98 р. № 417/2857.

Суть перерахування полягає в порівнянні вартості залишків ТМЦ, попередньо включеної до валових витрат, на початок і на кінець звітного періоду. За результатами такого перерахування проводиться коригування валових витрат:

- у бік зменшення, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу;

- у бік збільшення, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного кварталу менша їх балансової вартості на початок того ж звітного кварталу.

Відповідно до Порядку № 124 перерахуванню підлягає балансова вартість МШП, що знаходиться на складах. Результати перерахування балансової вартості МШП відображаються у рядку 020 Відомості про балансову вартість матеріальних ресурсів і малоцінних предметів (додаток М).

Для відображення вартості цих предметів використовуються дані бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, відображених за рахунком 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети», тобто ті МШП, що перебувають на складах підприємства. Причому дані про вартість МШП відображаються за їх первісною вартістю, порядок формування якої було розглянуто в підрозділі 2.1.

Результати перерахування балансової вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів у ВАТ «Хорольський механічний завод» в декларації про прибуток підприємства відображаються таким чином.

Сума перевищення балансової вартості МШП на кінець звітного кварталу над їх балансовою вартістю на початок того ж кварталу (тобто приріст) відображається в рядках 33.1 -33.3 додатка л до декларації про прибуток. Сума перевищення балансової вартості МШП на початок звітного кварталу над їх балансовою вартістю на кінець того ж кварталу (тобто убуток) відображається в рядках 4, 8,14 додатка Ж до декларації про прибуток.

У самій декларації про прибуток результати перерахування відображаються в рядку 12.2, куди у разі приросту МШП за звітний період буде занесене зі знаком «-» (зменшення валових витрат) суму рядків 33.1 -33.3 додатка Л, а у разі убутку МШП - зі знаком «+» (збільшення валових витрат) суму рядків 4, 8, 14 додатка Ж [27].

Отже, для синтетичного обліку малоцінних необоротних матеріальних активів, які зараховуються до складу основних засобів у ВАТ «Хорольський механічний завод» використовується активний субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Синтетичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, що відносяться до запасів, здійснюється на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети», який узагальнює інформацію про наявність і рух малоцінних і швидкозношуваних предметів, що належать підприємству. Дебетовий залишок цього рахунку відображає вартість тих МШП, що знаходяться на складі. Основними обліковими регістрами з обліку МШП та МНМА є накопичувальні відомості, відомість 3.3 та журнали 3, 4 та 5.

Існують певні особливості в синтетичному обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів:

Аналітичний облік МШП у ВАТ «Хорольський механічний завод» ведеться за видами предметів та однорідними групами з допомогою спеціально розробленої програми «Склад». Ця програма була створена в 2000 році програмістом по замовленню підприємства і використовується для обліку виробничих запасів і має багато недоліків, одним з яких є те, що декілька працівників одночасно працювати з нею в одному і тому ж самому режимі не можуть.

2.3 Відображення інформації про малоцінні і швидкозношувані предмети у фінансовій звітності

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства [2].

Фінансова звітність є системою взаємопов'язаних узагальнених показників, що відображають фінансовий стан і результати діяльності за звітний місяць. Значення фінансової звітності полягає в наданні користувачам правдивої та достовірної інформації про майновий та фінансовий стан підприємства, про результати його господарсько-фінансової діяльності за звітний період.

Основною формою фінансової звітності, яка відображає залишки малоцінних і швидкозношуваних предметів на звітну дату, є баланс. Основі методологічні підходи до складання балансу висвітлено у П(С)БО 2 «Баланс» [20].

Відповідно до п. 21 П(С)БО 2 «Баланс» за рядком 100 «Виробничі запаси» показується вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу. Таким чином, інформаційною основою для відображення інформації у балансі за статтею «Виробничі запаси» є залишки запасів по рахунках 20 «Виробничі запаси» та 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Розкриття інформації про залишки оборотних малоцінних і швидкозношувані предмети у балансі ВАТ «Хорольський механічний завод» на 31.12.2008р. тис грн

Стаття балансу	Код рядка	Джерело інформації	На 31.12.2007р.	На 31.12.2008р.
Виробничі запаси	100	Сальдо по рахунках 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозно-шувані предмети» за головною книгою	26,0	18,0

Операції з відпуску у виробництво та експлуатації малоцінних і швидкозношуваних предметів включаються до складу витрат операційної діяльності ВАТ «Хорольський механічний завод».

Звіт про фінансові результати відображає інформацію про одержані доходи, здійснені витрати та фінансові результати звітного. Основні методологічні засади складання Звіту про фінансові результати розкрито у П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» [21].

Відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» та п. 22 П(С)БО 16 «Витрати» до складу елемента «Матеріальні затрати» включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів.

Отже, інформаційною основою для відображення інформації у Звіті про фінансові результати за статтею «Матеріальні затрати» у частині малоцінних і швидкозношуваних предметів є оборот за Дебетом витрат операційної діяльності та Кредитом рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Розкриття інформації про використання оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів у виробництві у Звіті про фінансові результати ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2007-2008 роки тис грн

Стаття Звіту про фінансові результати	Код рядка	Джерело інформації	За 2007р.	За 2008р.
Матеріальні затрати	230	Дебетом витрат операційної діяльності та Кредитом рахунку 22 «Малоцінних та швидкозношувані предмети» за головною книгою	210,2	247,5

Для визначення чистого руху грошових коштів від операційної діяльності важливе значення має правильне визначення зменшення (збільшення) оборотних активів підприємства, в т.ч. малоцінних і швидкозношуваних предметів. Відповідна інформація відображається за рядком 080 Звіту про рух грошових коштів.

Зміни у власному капіталі внаслідок руху малоцінних і швидкозношуваних предметів відображаються у Звіті про власний капітал відповідно до П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал». Протягом 2008 р. на підприємстві не відбувалось змін у власному капіталі внаслідок руху малоцінних і швидкозношуваних предметів.

У Примітках до річної фінансової звітності для відображення балансової вартості запасів на кінець звітного року призначено розділ VІІІ «Запаси». Інформаційним джерелом для заповнення рядка 880 є сальдо рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 Розкриття інформації про залишки оборотних малоцінних та швидкозношувані предмети у Примітках до річної фінансової звітності ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2008 р. тис грн

Стаття Приміток до річної фінансової звітності	Код рядка	Джерело інформації	На 31.12.2008р.
Малоцінні та швидкозношувані предмети	880	Сальдо по субрах 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» за головною книгою	18,0

Необоротні малоцінні та швидкозношувані предмети відображаються у балансі та Примітках до річної фінансової звітності (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Розкриття інформації про залишки необоротних малоцінних швидкозношуваних предметів у фінансовій звітності ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2008 р. тис грн

Форма фінансової звітності	Назва статті	Код рядка	Джерело інформації	На 31.12.2008р.
Баланс	Основні засоби: первісна вартість	031 070	Сальдо по рахунку 10 «Основні засоби» та рахунку 11 «Інші необоротні активи»	10704,0
Форма фінансової звітності	Назва статті	Код рядка	Джерело інформації	На 31.12.2008р.
Примітки до річної фінансової звітності	Малоцінні необоротні матеріальні активи	200	Сальдо по субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»	0,0

Отже, інформація про стан і рух малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів знаходить відображення у всіх формах фінансової звітності ВАТ «Хорольський механічний завод».

2.4 Удосконалення обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів

Всі господарські операції, з руху малоцінних і швидкозношуваних предметів у ВАТ «Хорольський механічний завод» оформляються документально, при цьому досить багато часу затрачається на процес їх виписування і затвердження відповідними особами. Так, вимоги на відпуск МШП (додаток Н), що виписуються у відділах підприємства, обов'язково підписуються директором чи його заступником і головним бухгалтером, а вже потім передаються на склад для отримання цінностей. Лімітно-забірні картки (додаток П) виписуються технологом по матеріалах, а підписуються начальником відділу матеріально-технічного забезпечення та головним економістом.

Дані про рух МШП за звітний місяць заносяться в спеціально розроблену для цієї ділянки обліку комп'ютерну програму «СКЛАД» завідуючими складами по закінченню місяця, тоді як в цей же час відбувається відпуск матеріалів зі складу. Інформацію про залишки виробничих запасів, і МШП в тому числі, можна отримати лише числа 15-18 наступного місяця. Працівники відділу постачання не мають реальної картини по наявності матеріальних цінностей на потрібний момент, тому що по залишках на складі він начебто є, а в дійсності його вже давно забрали на виробництво чи реалізували. Матеріальні склади не обладнані засобами автоматизації. Завідуючі складами ведуть кількісний облік ТМЦ, згідно первинних документів або у Книгах складського обліку, або у спеціально заведених ними журналах, де зазначають надходження та вибуття. Записи до карток складського обліку робляться по закінченню місяця за даними програми. Тобто такий облік є дуже затратним по часу і малоефективним. Інформація, яку дає цей облік є досить запізнілою і недостовірною. Тому для того, щоб визначити наявність тих чи інших матеріалів, працівникам підприємства потрібно власноручно перевіряти їх на матеріальних складах. Це потребує значного часу і відволікає їх від виконання своїх прямих обов'язків. До того ж, більшість працівників ВАТ «ХМЗ» (завідуючі складами, майстри виробництва, диспетчери) є особами пенсійного чи передпенсійного віку, які не володіють навиками роботи на комп'ютері. Вони виконують свої посадові обов'язки за старими методами, використовуючи при цьому інформацію з паперових документів, недоліки роботи з якими було обумовлено вище. Тому молодим працівникам, які можуть і хочуть працювати, з використанням сучасних автоматизованих систем, надзвичайно важко виконувати свою роботу в таких умовах. Крім того, керівництво заводу не надто зацікавлене в проведенні автоматизації обліку виробничих запасів на підприємстві.

Використання бухгалтерських програм, які б дали можливість автоматизувати облік малоцінних і швидкозношуваних предметів на ВАТ «ХМЗ» за умов, що склалися, надзвичайно необхідне.

Кожна бухгалтерська програма, вирішуючи загалом одну і ту ж задачу має свої особливості, виходячи з яких для кожного конкретного підприємства є вибір пріоритету того або іншого нюансу. Існує безліч програм, в яких передбачено безперешкодне виконання основних ділянок роботи.

Одну з них доцільно запропонувати для роботи на даному підприємстві, як новішу, таку, що передбачає досконалий облік як на маленькому підприємстві, так і на великому. Підприємство, вибравши для роботи бухгалтерську програму «Aubi», зробить для себе хороший вибір.

«Aubi» - це зареєстрована назва інтегрованої програмної системи «Автоматизації Бухгалтерського обліку» малих, середніх і великих підприємств. Абревіатура назви комплексу побудована з ряду букв, що входять в приведену вище фразу, позначену в апострофи. Таким чином зроблена спроба відобразити дійсне призначення програми.

«Aubi» може бути з успіхом використана для автоматизації бухгалтерського обліку промислового підприємства. Програмний комплекс представляє однаковий інтерес як для торгових (комерційних) структур, так і для виробничих підприємств. Гнучка система програми дозволяє настроювати «Aubi» на потреби конкретного користувача. При цьому бухгалтер кожного підприємства, виходячи зі своїх власних потреб, має можливість сформувати план рахунків; інформаційні довідники, що містять назви підприємств-партнерів і їх банківські реквізити; список матеріально відповідальних осіб і так далі Залежно від специфіки діяльності підприємства «Aubi» дозволяє вести облік наступних елементів бухгалтерського виробництва:

- облік матеріалів (склад);

- облік малоцінних і швидкозношуваних предметів на складі і в експлуатації;

- основні засоби;

- облік касових операцій - формування прибуткових і витратних касових ордерів, ведення касової книги;

- облік банківських операцій - платіжних доручень, вимог і реєстрів;

- облік рахунків;

- журнал господарських операцій;

- ведення Головної книги;

- формування шахової і оборотної відомостей;

- формування різних відомостей аналітичного обліку і так далі

Якщо за родом діяльності підприємство не зацікавлене у формуванні великої кількості документів, то на це можна не звертати увагу і використовувати в програмі тільки ті елементи, які необхідні для нашого підприємства. «Aubi» може поставлятися в різній комплектації. За бажанням користувача в комплект поставки можуть бути включені або вилучені різні елементи програми. До таких елементів програми можуть бути віднесені різні облікові (аналітичні) відомості, банківські операції, каса і деякі інші. Абсолютно очевидно, що описані вище розширення функціональних можливостей «Aubi» відбиваються на вартості пакету програм.