Облік доходів підприємств

Рахунок 80 «Матеріальні витрати» має такі субрахунки:

801 «Витрати сировини й матеріалів»;

802 «Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів»;

803 «Витрати палива й енергії»;

804 «Витрати тари і тарних матеріалів»;

805 «Витрати будівельних матеріалів»;

806 «Витрати запасних частин»;

807 «Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення»;

808 «Витрати товарів»;

809 «Інші матеріальні витрати».

На субрахунку 801 «Витрати сировини й матеріалів» ведеться облік витрат сировини й матеріалів, що використовуються як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства.

На субрахунку 802 «Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих» ведеться облік витрат купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів в операційній діяльності підприємства.

На субрахунку 803 «Витрати палива та енергії» ведеться облік витрат придбаного палива та енергії всіх видів, що використовуються на технологічні, енергетичні та інші операційні цілі.

На субрахунку 804 «Витрати тари і тарних матеріалів» ведеться облік витрат тари і тарних матеріалів, що використовуються в операційній діяльності.

На субрахунку 805 «Витрати будівельних матеріалів» ведеться облік витрат будівельних матеріалів, які використовуються як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства.

На субрахунку 806 «Витрати запасних частин» ведеться облік витрат запасних частин, які використовуються для ремонту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів підприємства.

На субрахунку 807 «Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення» ведеться облік витрат матеріалів сільськогосподарського призначення, які використовуються як основні та допоміжні матеріали в операційній ній діяльності підприємства.

На субрахунку 808 «Витрати товарів» ведеться облік витрат товарів, що використовуються для виробничо-господарських потреб, тобто продажу іншим особам.

На субрахунку 809 «Інші матеріальні витрати» ведеться облік виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру (окремі операції з виробництва продукції, обробки сировини та матеріалів; роботи з випробувань сировини і матеріалів, що використовуються у виробництві; транспортні витрати, що входять до технологічного процесу виробництва, та ін.).

Рахунок 81 «Витрати на оплату праці» призначений для обліку витрат на оплату праці за звітний період.

Для підприємств малого бізнесу рахунок 81 та інші рахунки класу 8 можна використовувати замість рахунків класу 9, інші підприємства можуть використовувати рахунок 81 для управлінських цілей і для збирання статистичних даних.

На дебеті рахунка 81 «Витрати на оплату праці» відображають суму визнаних витрат на оплату праці, на кредиті - їх списання на рахунки класу 9, якщо понесені витрати належать до витрат періоду (на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не використовує рахунків класу 9) або потребують додаткового розподілу (непрямі виробничі витрати), і на рахунок 23 «Виробництво», якщо ці витрати включають до собівартості виробництва продукції, робіт, послуг.

Рахунок 81 «Витрати на оплату праці» має такі субрахунки:

811 «Виплати за окладами й тарифами»;

812 «Премії та заохочення»;

813 «Компенсаційні виплати»;

814 «Оплата відпусток»;

815 «Оплата іншого невідпрацьованого часу»;

816 «Інші витрати на оплату праці».

На субрахунку 811 «Виплати за окладами й тарифами» ведеться облік витрат на виплату основної заробітної плати персоналу відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві.

На субрахунку 812 «Премії та заохочення» ведеться облік витрат на виплату додаткової заробітної плати (премії, заохочення та ін.) відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві.

На субрахунку 813 «Компенсаційні виплати» ведеться облік витрат на гарантійні та компенсаційні виплати персоналу, пов'язані з індексацією заробітної плати тощо, розмір яких регламентується законодавством.

На субрахунку 814 «Оплата відпусток» ведеться облік витрат на оплату щорічних відпусток персоналу підприємства, щомісячні відрахування на створення забезпечення оплати відпусток.

На субрахунку 815 «Оплата іншого невідпрацьованого часу» ведеться облік витрат з виплат персоналу підприємства за невідпрацьований час, які передбачено законодавством.

На субрахунку 816 «Інші витрати на «оплату праці» ведеться облік інших витрат на оплату праці, які визнаються елементами витрат на оплату праці.

Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи» призначений для обліку витрат, пов'язаних з відрахуваннями на соціальні заходи.

Підприємства малого бізнесу рахунок 82, як і інші рахунки класу 8, можуть використовувати замість рахунків класу 9, інші підприємства - як рахунок для управлінських цілей і для збирання статистичних даних.

На дебеті рахунка 82 «Відрахування на соціальні заходи» відображають збільшення понесених витрат, пов'язаних з відрахуваннями на соціальні заходи, на кредиті - їх списання на рахунки класу 9, якщо понесені витрати належать до витрат періоду (на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не використовує рахунків класу 9) або потребують додаткового розподілу (непрямі виробничі витрати), і на рахунок 23 «Виробництво», якщо ці витрати включають до собівартості виробництва продукції, робіт, послуг.

Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи» має такі субрахунки:

821 «Відрахування на пенсійне забезпечення»;

822 «Відрахування на соціальне страхування»;

823 «Страхування на випадок безробіття»;

824 «Відрахування на індивідуальне страхування». На цих субрахунках обліковують відрахування згідно з назвами субрахунків.

Рахунок 83 «Амортизація» призначений для обліку сум нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів.

Підприємства малого бізнесу рахунок 83 можуть використовувати замість рахунків класу 9, інші підприємства - як рахунок для управлінських цілей і для збирання статистичних даних.

На дебіті рахунка 83 «Амортизація» відображають суму нарахованих амортизаційних відрахувань, на кредиті - їх списання на рахунки класу 9, якщо понесені витрати належать до витрат періоду (на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не використовує рахунків класу 9) або потребують додаткового розподілу (непрямі виробничі витрати), і на рахунок 23 «Виробництво», якщо ці витрати включають до собівартості виробництва продукції, робіт, послуг.

Рахунок 83 «Амортизація» має такі субрахунки:

831 «Амортизація основних засобів»;

832 «Амортизація інших необоротних матеріальних активи»;

833 «Амортизація нематеріальних активів».

На субрахунку 831 «Амортизація основних засобів» ведеться облік сум нарахованої амортизації основних засобів.

На субрахунку 832 «Амортизація інших необоротних матеріальних активів» ведеться облік сум нарахованої амортизації інших необоротних матеріальних активів.

На субрахунку 833 «Амортизація нематеріальних активів» ведеться облік сум нарахованої амортизації нематеріальних активів.

Рахунок 84 «Інші операційні витрати» призначений для обліку операційних витрат, які не відображаються на інших рахунках класу 8.

Ці витрати переважно визнаються як витрати періоду, якщо не входять до собівартості виробництва продукції, робіт, послуг. Зокрема, до інших операційних витрат належать вартість робіт, послуг, одержаних від сторонніх підприємств, нараховані податки та інші обов'язкові збори і платежі (крім податків на прибуток), втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів, сума фінансових санкцій та ін.

Страхові організації можуть обліковувати на цьому рахунку витрати з перестрахування та виплати страхових відшкодувань.

На дебеті рахунка 84 «Інші операційні витрати» відображають суму визнаних витрат, на кредиті - їх списання на рахунки класу 9 (на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не використовує рахунків класу 9 і на рахунок 23 «Виробництво», якщо ці витрати включають до собівартості виробництва продукції, робіт, послуг).

4.3 Облік доходів від реалізації продукції, робіт і послуг

4.3.1 Облік доходів від реалізації продукції

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається, якщо він відповідає таким умовам:

- покупцеві передано ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

- підприємство уже не здійснює управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

- сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;

- існує певність щодо збільшення у результаті операції економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з нею, можуть бути достовірно визначені.

У більшості випадків передача ризиків І вигод, пов'язаних із правом власності, збігається з передачею юридичного права власності на таку продукцію (товар, інший актив). Якщо підприємство залишає за собою істотні ризики й вигоди, пов'язані з правом власності, операція не вважається реалізацією і дохід не визнається, якщо:

- підприємство зберігає зобов'язання щодо незадовільного виконання робіт, яких не передбачається звичайними гарантійними положеннями;

- отримання доходу від певної реалізації залежить від доходу, який отримає покупець від власної реалізації цієї продукції (товарів, інших активів);

- відвантажена продукція підлягає подальшому монтажу, і вартість цього монтажу є істотною часткою контракту, який не було завершено підприємством;

- покупець має право анулювати придбання з причин, що визначені в контракті на поставку, і підприємство не має певності щодо ймовірності повернення такої продукції.

Якщо підприємство залишає тільки незначні ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив), операція вважається реалізацією і дохід визнається. Наприклад, продавець може зберігати за собою юридичне право власності на продукцію винятково з метою гарантування виплати певної суми на встановлену дату. У такому разі, якщо істотні ризики й вигоди, пов'язані з правом власності, підприємство передало, операція вважається реалізацією і дохід визнається. Іншим прикладом збереження підприємством лише незначного ризику від власності є роздрібний продаж, який передбачає виплату компенсації н разі незадоволення клієнта. У таких випадках дохід визнається на момент продажу за умови, що продавець може достовірно оцінити майбутній дохід на основі попереднього досвіду та інших відповідних чинників.

Дохід визнається лише у тому разі, коли існує вірогідність того, що підприємство матиме економічні вигоди від здійснюваної операції. У деяких випадках такої вірогідності не існує аж до одержання компенсації чи до усунення непевності. Наприклад, може існувати непевність щодо одержання дозволу іноземної урядової установи на переказ грошової компенсації від реалізації продукції. Якщо такий дозвіл надається, непевність зникає і дохід визнається. Однак коли непевність виникає щодо сплати суми. яка вже включена в дохід, але є сумою сумнівної та безнадійної заборгованості, така сума визнається витратами підприємства згідно з П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», а початкове визнана сума доходу (виручка) не коригується.

Приклад

Підприємство відвантажило товар покупцеві на суму 900 грн., у тому числі ПДВ - 150 грн., з відстрочкою платежу на три місяці. Собівартість товару - 600 грн. Створено резерв сумнівних боргів у сумі дебіторської заборгованості. По закінченні визначеного терміну підприємство одержало відомості про неплатоспроможність покупця.

Цю операцію в реєстрах бухгалтерського обліку відображають такими проводками (табл. 4.3.1):

Таблиця 4.3.1

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1.	Відображено дохід від реалізації товару покупцеві	361	702	900
2.	Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ	702	641	150
3.	Списано собівартість реалізованих товарів	902	281	600
4.	Списано на фінансовий результат дохід від реалізації товару	702	791	750
5.	Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів	791	902	600
6.	Створено резерв сумнівних боргів	944	38	900
7.	Списано безнадійну заборгованість за рахунок резерву сумнівних боргів	38	361	900

Щодо коригування валового доходу і податкових зобов'язань у податковому обліку, то у регулюванні сумнівної, безнадійної заборгованості необхідно керуватися статтею 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22. 05. 1997 р. і п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03. 04. 1997 р. у чинних редакціях.

Згідно з П(С) БО 10 резерв сумнівних боргів створюється за дебіторською заборгованістю, що виникла внаслідок реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

Як уже зазначалося, доходи і витрати, пов'язані з тими самими операціями або подіями, визнаються одночасно, що має назву «відповідність доходів і витрат». Однак дохід не може бути визнаний, якщо витрати неможливо достовірно оцінити. За таких обставин одержана за продаж товарів компенсація визнається зобов'язанням.

4.3.2 Облік і визнання доходу, одержаного від надання послуг

Дохід, пов'язаний із наданням послуг, визнається, виходячи з міри завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінено результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінено за відповідності всім наведеним нижче умовам:

- можливість достовірної оцінки доходу;

- вірогідність надходження економічних вигод від надання послуг;

- можливість достовірної оцінки міри завершеності надання послуг на дату балансу;

- можливість достовірної оцінки витрат, понесених для надання послуг, необхідних для їх завершення.

Визнання доходу через посилання на етап завершеності операції має назву «метод поетапного виконання». Згідно з цим методом дохід визнається в тих облікових періодах, у яких надаються відповідні послуги.

Дохід визнається лише за умови вірогідності економічних вигод підприємства, пов'язаних з операцією. У разі виникнення непевності щодо сплати суми, яку вже включено в дохід, несплачена сума або сума, щодо якої перестає Існувати вірогідність сплати (сумнівна та безнадійна заборгованість), визнається витратами згідно з П(С) БО 10, а сума початкове визнаного доходу від реалізації послуг коригуванню не підлягає.

Міру завершеності операції з надання послуг оцінюють такими трьома методами:

- вивченням виконаної роботи;

- визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, в загальному обсязі послуг, що мають бути надані;

- визначенням питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв'язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає лише витрати, які відображають обсяг послуг, наданих на ту саму дату.

Оцінка міри завершеності на підставі вивчення виконаної роботи є близькою до звичайного підписання акта про виконану роботу. Підписавши акт, сторони підтверджують факт вивчення наданих послуг і визначення міри Їх готовності, оцінених конкретною сумою. Цей метод оцінки і в майбутньому широко використовуватимуть підприємства, що надають послуги.

Проміжні й авансові платежі, одержані від клієнтів, нерідко не відповідають фактично наданим послугам, а тому не можуть бути використані для оцінки міри завершеності операції з надання таких послуг.

Якщо послуги охоплюють виконання невизначеної кількості дій (операцій) за певний період часу, то дохід визначають рівномірним його нарахуванням за цей період (крім випадків, коли інший метод точніше визначає міру завершеності надання послуг).

Приклад

Аудиторська фірма за консультаційне обслуговування одержала передоплату за І квартал у сумі 900 грн., у тому числі ПДВ - 150 грн. Собівартість таких послуг у січні становила 225 грн., у лютому - 200 грн., у березні - 275 грн.

Треба визначити суму доходу за кожний місяць кварталу та відобразити цю операцію в бухгалтерському обліку.

Оскільки оцінити такі послуги протягом місяця важко, дохід визначається рівномірним нарахуванням за відповідні звітні періоди: у січні - 300 грн., у лютому - 300 грн., у березні - 300 грн.

Цю операцію в бухгалтерському обліку відображають

відповідними проводками (табл. 4.3.2):

Таблиця 4.3.2

№п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
1.	Одержано передоплату за консультаційне обслуговування	311	69	900
2.	Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ	643	641	150
3.	Відображено дохід від реалізації послуг:
	Січень	69	703	300
	Лютий	69	703	300
	Березень	69	703	300
4.	Списано податкові зобов'язання з ПДВ:
	Січень	703	643	50
	Лютий	703	643	50
	Березень	703	643	50
5.	Віднесено на фінансовий результат дохід від реалізації:
1	Січень	703	791	250
	Лютий	703	791	250
	Березень	703	791	250
6.	Списано собівартість наданих послуг;
	Січень	903	23	225
	Лютий	903	23	200

4.4 Систематизація обліку доходів при журнально-ордерній формі обліку

Форма бухгалтерського обліку - сукупність реєстрів обліку, способи реєстрації та узагальнення в них інформації про всі господарські операції з урахуванням особливостей діяльності підприємства й технології обробки облікових даних вручну або з використанням комп'ютерів.

Застосування реєстрів бухгалтерського обліку регламентують Методичні рекомендації із застосування реєстрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29. 12. 2000 р. №356.

Форму бухгалтерського обліку підприємство обирає самостійно. За ручного ведення бухгалтерського обліку найпоширенішою є журнально-ордерна форма (рис. 1.10).

Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на принципі накопичення. Його суть полягає в тому, що для обліку однорідних господарських операцій використовуються накопичу вальні відомості.



Журнально-ордерна форма обліку включає такі облікові реєстри:

- журнали-ордери;

- відомості (накопичувальні та групувальні);

- розроблювальні таблиці;

- Головну книгу.

Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою. На кредиті відповідного синтетичного рахунка облікова інформація в журналі-ордері систематизується у відповідних графах реєстру в розрізі кореспондуючих дебетованих рахунків. Журнали-ордери використовують як для окремого рахунка, так і для групи взаємопов'язаних рахунків.

Відомості (накопичувальні та групувальні) використовують для складання фінансової звітності.

4.5 Автоматизація обліку доходів

Використання сучасних комп'ютерів зумовило появу діалогово-автоматизованої (комп'ютерної) форми обліку, яка передбачає застосування персональних комп'ютерів (ПК) для автоматизації фінансового та управлінського обліку і створення автоматизованих робочих місць (АРМ) бухгалтера, директора, спеціаліста та ін.

Працюючи на ПК у діалоговому режимі, бухгалтер на робочому місці один раз вводить інформацію про здійснювані господарські операції для наступного багаторазового використання, для вирішення не лише облікових, а й інших управлінських завдань у результаті створення єдиної бази даних (БД) на виділеному сервері.

Результатна інформація у вигляді аналітичних таблиць, реєстрів синтетичного обліку або форм звітності в регламентному режимі чи на запит бухгалтера виводиться на екран монітора або друкується на паперових носіях інформації.

Використання діалогово-автоматизованої форми обліку на основі сучасних комп'ютерних технологій уперше вивільнило бухгалтера від виконання другорядних функцій реєстратора господарських операцій, дало йому змогу ввійти до вищого управлінського персоналу підприємства.

4.6 Напрямки вдосконалення обліку доходів

ПАФ «Україна» має свій арсенал ЕОМ, завдяки якому проводиться повна автоматизація бухгалтерського обліку господарських операцій. Для автоматизації обліку використовується комплексна бухгалтерська програма «1С: Бухгалтерія», розроблена з урахуванням відповідної форми обліку. Ця програма дозволяє при одноразовому введенні інформації з первинного документу зразу проводити її групування і відображення в Журналі проводок, а потім і в Оборотно-сальдовій відомості.

Важливим моментом діяльності всіх підприємств є перехід України на міжнародні стандарти обліку та внесення відповідних змін до минулої системи бухгалтерського обліку. В зв'язку з цим, в ПАФ «Україна» проводиться поступова зміна програмного забезпечення на більш сучасне із застосуванням нового Плану рахунків, також проводиться підвищення кваліфікації облікового персоналу.

На сьогодні в ПАФ «Україна» закінчився процес впровадження нової методики бухгалтерського обліку, що звісно потребувало додаткових витрат та певного періоду часу, в процесі якого проводилося ознайомлення працівників з системою та переведення всього обліку на національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

На підсумок проведеної роботи були розроблені пропозиції щодо вдосконалення обліку у ПАФ «Україна» (табл. 4.6).

Таблиця 4.6. Пропозиції щодо вдосконалення обліку у фінансово-господарській діяльності ПАФ «Україна»

№	Зміст пропозиції	Результат
1	Створити нову класифікацію фінансових результатів, доходів і витрат	Приведе до більш швидкого впровадження обліку згідно із новим Планом рахунків, а також дасть можливість заповнювати нові форми бухгалтерської звітності
2	Підвищення кваліфікації бухгалтерів в зв'язку із останніми змінами в законодавчій базі обліку в Україні (семінари, курси)	Дасть можливість працівникам бухгалтерії вільно реагувати на зміни, а також приведе до скорочення часу при переході на національні стандарти обліку
3	Впровадження управлінського обліку на підприємстві	Створить належну інформаційну базу для аналізу і прийняття ефективних управлінських рішень

Таким чином, з урахуванням вищезгаданих удосконалень ПАФ «Україна» зможе розширити свою діяльність, при збільшенні обсягів діяльності зможе зменшити рівень витрат, а разом з тим - і підвищити рентабельність своєї діяльності.

Висновки

В умовах переходу України до ринкової економіки, зростає потреба в своєчасній і достовірній інформації для ухвалення обґрунтованих рішень. В цьому зв'язку зростає роль бухгалтерського обліку, звітності та економічного аналізу господарської діяльності всіх підприємств і організацій, незалежно від форм власності і виду діяльності. Господарська діяльність підприємства - це комплекс господарських процесів, які у свою чергу складаються з окремих господарських операцій.

При управлінні виробництвом постійно потрібна інформація за всіма господарськими процесами, їх характером і обсягом, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, про їх використання, про стан розрахунків з дебіторами і кредиторами та фінансові результати діяльності, а саме дані бухгалтерського обліку дозволяють дати таку комплексну оцінку діяльності підприємств і організацій.

Таким чином, управління виробництвом неможливе без бухгалтерського обліку, який є системою спостереження, виявлення змін і реєстрації процесів матеріального виробництва з метою контролю і управління ним.

Показники обліку дають необхідну інформацію для управління, аналізу і контролю, яка необхідна як для внутрішніх, так і для зовнішніх споживачів (фінансових і податкових органів, інвесторів, банків та ін.). Економічний аналіз ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, визначає рівень виконання завдань і зобов'язань, виявляє резерви підвищення ефективності господарської» діяльності підприємств і організацій. Бухгалтерський облік контролює дотримання законодавчих актів, які регулюють господарські взаємини. Дані статистичної звітності використовуються для контролю за розвитком економіки країни в цілому і окремо за галузями.

Впроваджувана обчислювальна техніка сприяє удосконаленню бухгалтерського обліку і звітності (використання математичного програмування і моделювання господарських процесів та ін.).

Отже, облік потрібен для відображення господарської діяльності підприємств і організацій, які мають в своєму розпорядженні необхідні господарські засоби - знаряддя і предмети праці, грошові кошти та ін.

Література

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996 - XIV.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

4. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вузів спеціальності 7,050 106 «Облік і аудит» / Вид. 2-ге, доп. і перероб. - Житомир: ЖІТ1, 2000.

5. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф. Голова. - Дніпропетровськ, ТОВ «Баланс-клуб», 2000.

6. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТ1, 2000.

7. Завгородний В.П. Бухгалтерський учет в Україні (С использ. Нац. Стандартів): Учеб. пособіє для студентів вузів / Изд. 5_е, доп. й пере-раб._К.:А.С.К., 200і.

8. Кужільний М.В., Лінник В.Г., Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: КНЕУ, 2001.

9. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник / Вид. 3-є, перероб. і доп. - К.: КНЕУ. 2000.