Дослідження системи обліку, оцінку внутрішнього контролю та ризику аудитор здійснює за допомогою вивчення організаційних структур, діючих на підприємстві посадових інструкцій, бесід із керівництвом і працівниками клієнта, ознайомлення із документообігом, спостереження за роботою менеджерів і внутрішніх аудиторів.

Основною метою оцінки системи внутрішнього контролю підприємства є створення основи для планування аудиту та визначення часу й обсягу аудиторських процедур, а також суми оплати за надані послуги.

Виходячи з вищесказаного, логічним є виділення визначення обсягу робіт, узгодження суми оплати та складання угоди як окремого етапу процесу аудиту.

В угоді на аудиторську перевірку вказують не тільки види послуг, час проведення аудиту, суму оплати, й обов'язки та права як виконавця, так і замовника.

Завершальним етапом початкової стадії процесу аудиту є, складання плану та робочої програми.

Розглянуті вище етапи процесу аудиторської перевірки -- передумова для складання загального плану і робочої програми аудиту. У МНА 4 сказано, що плани повинні бути складені так, щоб вони передбачали:

1) одержання знань про облікову систему контролю клієнта, політику і процедури внутрішнього контролю;

2) визначення очікуваного рівня довіри внутрішньому контролю;

3) визначення і програмування змісту, часу і обсягу процедур, які підлягають контролю;

4) координацію виконуваних робіт.

Для виконання плану аудиту із врахуванням набутої інформації на попередніх етапах процесу аудиторської перевірки аудитор складає у письмовій формі робочу програму. Аудиторська програма включає перелік конкретних процедур, спрямованих на одержання доказів щодо достовірності інформації у фінансовій звітності підприємств. У програмі визначають аудиторські завдання для кожного напрямку дослідження і вона може служити інструкцією молодшим аудиторам та бути використана як засіб контролю за своєчасністю і якістю робіт, які вони виконали.

На стадії дослідження в умовах підтверджуючого аудиту доцільно виділити такі етапи процесу аудиту:

- перевірка господарських операцій і облікових записів;

- коригування плану і робочої програми;

- перевірка (аналіз) фінансової звітності та збір аудиторських доказів.

Етап коригування плану і робочої програми передбачено Міжнародними стандартами аудиту. Зокрема, у МНА 4 відзначено, що плани мають бути складені і коригуватися, якщо необхідно, в період проведення аудиту.

Коригування плану та внесення при потребі певних змін у робочу програму відбувається на стадії дослідження, тобто збору доказів, внаслідок об'єктивних і суб'єктивних причин. Рішення про внесення змін у план і програму аудиту приймає керівник аудиторської фірми або керівник групи аудиторів.

Завершальний етап процесу аудиту на стадії дослідження доцільно назвати -- перевірка (аналіз) статей фінансової звітності. У зарубіжній економічній літературі цей етап часто називають "перевірка окремих елементів сальдо".

Основним завданням цього етапу є одержання достатнього обсягу додаткових доказів для визначення того, наскільки об'єктивно відображено сальдо окремих рахунків у балансі та інших формах фінансової звітності. Характер і обсяг цієї роботи значною мірою залежать від виявлених доказів на попередніх етапах.

Для виконання завдань, які поставлені на етапі перевірки (аналізу) фінансової звітності, у практиці аудиту використовують аналітичні процедури і процедури перевірки окремих статей балансу.

До аналітичних процедур належать:

- аналіз співвідношень різних фінансових (або фінансових і нефінансових) показників;

- порівняння фактичних даних із плановими або аналогічними даними попередніх років;

- порівняння окремих показників з відповідними показниками аналогічних підприємств або середньогалузевими;

- визначення відхилень;

- факторний або регресійний аналіз.

Якщо в процесі аналізу фінансової звітності аудитор виявить суттєві відхилення від очікуваних, то в цьому випадку необхідно вдатися до додаткових процедур або провести перевірку окремих питань.

За допомогою процедур перевірки окремих статей балансу аудитори виявляють помилки у фінансовій звітності.

Якщо при перевірці з використанням аналітичних процедур акцент роблять на загальній оцінці господарських операцій і сальдо Головної книги, то при перевірці окремих елементів статей балансу увагу акцентують на кінцевому сальдо Головної книги, яке переносять у баланс суб'єкта перевірки.

На етапі оцінки й аналізу результатів аудиторської перевірки керівник аудиторської фірми або керівник групи аудиторів повинен оцінити результати аудиту і проаналізувати, чи вистачає зібраних доказів для підтвердження достовірності фінансової звітності. Залежно від вагомості доказів буде визначений зміст аудиторського звіту і висновку. На цьому етапі аудитор уточнює спірні питання з керівництвом підприємства (організації), яке підлягало аудиту.

Керівник аудиторської групи особливу увагу звертає на робочі документи аудиторів. Суттєва перевірка цих документів дозволяє оцінити якість виконання аудиту, дотримання послідовності плану і програми перевірки.

На наступному етапі завершальної стадії аудиторського процесу аудитор складає звіт, в якому розкриває сильні і слабкі сторони діяльності підприємства. Особливу увагу аудитор зосереджує на пропозиціях щодо поліпшення бізнесу клієнта, організації системи обліку, вдосконалення системи внутрішнього контролю.

3.4 Узагальнення та відображення результатів аудиту

Узагальнення результатів аудиту служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності.

Аудитор повинен бути впевненим, що пункти підсумкового документа зокрема або в сукупності не спричинять суттєвого перекручення фінансової звітності. Однак, якщо це все-таки відбудеться, то фінансова звітність має бути переглянута клієнтом або аудитор повинен дати умовний чи негативний висновок. Звичайно, аудитор і клієнт можуть погодитись відносно того, що негативний висновок не потрібно складати. Виявлені неправильні дані можуть вплинути на аудиторську оцінку результатів перевірки. Проте аудитор повинен врахувати ту обставину, чи є повідомлення неправильних відомостей результатом помилок або зловживань. Оскільки останні є навмисними, їх значення виходить за межі грошового ефекту і аудитор повинен враховувати це під час оцінювання результатів перевірки. Для узагальнення результатів аудиту необхідно їх систематизувати і згрупувати за однорідними ознаками. Для цього складають часткові акти перевірок (наприклад, акт ревізії каси), однорідні факти порушень відображають у нагромаджувальних відомостях, аналітичних таблицях, розрахунках, схемах тощо.

Суб'єкти підприємницької діяльності (замовники) зацікавлені у виявленні недоліків у фінансово-господарській діяльності, усуненні та попередженні (профілактиці) їх.

Однак, коли аудитор невпевнений у спроможності підприємства продовжувати своє функціонування, він повинен зазначити це в аудиторському звіті, вказати сутність змін у фінансовій звітності, які б могли бути здійснені. Якщо невпевненість досить значна, то аудитор повинен відмовитися від викладення своєї думки або скласти звіт на підставі незгоди. Коли облікова інформація не відповідає даним фінансової звітності, аудитор відображає це в аудиторському звіті. Звіти аудитора мають бути короткими, обґрунтованими, чіткими і зрозумілими. Адміністрація підприємства-замовника має дати аудитору відповідь стосовно всіх зазначених у звіті недоліків і заходів щодо їх усунення. При цьому звіти можуть бути використані для складання аудиторських висновків за результатами здійсненої перевірки фінансово-господарської діяльності.

Представлення і розкриття інформації мають породжувати впевненість, що висновки, які може зробити користувач, будуть вичерпними і відповідатимуть умовам бізнесу, особливо враховуючи те, що фінансова звітність відображає сутність, а не форму, вільна від упередженості керуючих, тобто від представлення фактів у прийнятному і неприйнятному вигляді, що інформація та отримані пояснення адекватно відображені й результати аналізу не вплинули на облікову політику.

Для перевірки достовірності показників фінансової звітності слід зіставити дані балансу, інших форм фінансової звітності, облікових регістрів. На остаточні результати достовірності чи недостовірності показників фінансової звітності відчутний вплив мають відхилення У бухгалтерському фінансовому обліку, факти не відображення або відображення в обліку в перекрученому вигляді окремих господарських процесів і операцій. Узагальнення результатів аудиторської перевірки суб'єкта підприємницької діяльності регулюється Законом України “ Про аудиторську діяльність ” та Національними нормативами аудиту України. Національні нормативи аудиту вимагають документального оформлення всіх питань, які аудитор вважає важливими з погляду доказовості факту виконання процедур аудиту, обґрунтованості прийнятих рішень та оцінок, а також того, що аудит проводився відповідно до вимог Національних нормативів аудиту або інших стандартів та правил.

Шляхом виконання незалежних процедур аудиторської перевірки аудиторові слід отримати таку кількість аудиторських доказів, яка дасть змогу зробити аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства.

Процедури перевірки даних на відповідність - це тести, що складаються для отримання обґрунтованої гарантії щодо ефективності системи внутрішнього контролю.

Аудитор повинен виконати процедури перевірки для отримання свідчення того, що всі подальші події до дати підписання аудиторського висновку, які мали потрапити у звітність, своєчасно виявлені й проаналізовані. Аудитор має провести процедури розкриття подальших подій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс. Такі процедури можуть включати ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів тощо.

Аудитор не несе відповідальності за виконання процедур перевірки або складення запиту стосовно фінансової звітності після дати підписання висновку. Але коли після дати підписання висновку і до офіційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо про факт, який може суттєво вплинути на фінансову звітність клієнта, він повинен визначити для себе, чи треба внести поправку у фінансову звітність і аудиторський висновок, а також обговорити це питання з керівництвом клієнта і діяти відповідно до ситуації, що склалася. Дата у висновку ставиться не раніше дня підписання керівництвом клієнта зміненої фінансової звітності.

Новий аудиторський висновок має містити посилання на те, що стало причиною перегляду думки про фінансову звітність клієнта і що призвело до зміни в аудиторському висновку.

Після проведення необхідних процедур і отримання необхідної інформації, аудитор складає висновок про ймовірність постійної діяльності підприємства і зміст висновку не змінюється.

ВИСНОВКИ

Становлення ринкових відносин в нашій державі обумовлює необхідність удосконалювати господарський механізм і зокрема управління економічними процесами на підприємствах і об'єднаннях незалежно від форм власності. Важливе місце в системі управління ланками економіки - підприємством і їх підрозділами займає бухгалтерський облік і аудит господарської діяльності.

Ці можливі функції управління забезпечують понад 40% інформації, яка використовується керівниками і оперативними працівниками і майже вся інформація як подається в формі вищезгаданими органами і державним економічним органом.

Важливе місце посідає аудит в сільському господарстві. Ця особливість обумовлює необхідність удосконалення первинного обліку руху матеріальних цінностей і зокрема відпуску на виробництво і запуску у виробництво.

Вирішення цих та інших питань удосконалення первинного обліку являється своєчасним ще і тому що в недалекому майбутньому виробничий облік відділиться від фінансового і виробничими будуть в більш повній мірі змушені до обліку операцій виробничого процесу і аудиту результатів.

Необхідність аудиторської перевірки зумовлюється тим, що найбільш достовірним джерелом інформації про господарську діяльність підприємства є дані бухгалтерського обліку і звітності. Аудит основного виробництва є частиною загального аудиту підприємства.

Таким чином, перед аудитом стоять наступні задачі: зміцнення законності та правопорядку, державної та фінансової дисципліни; забезпечення збереження власності, яка належить підприємству; досягнення цільового, економного та раціонального використання всіх засобів, які знаходяться у розпорядженні підприємства; виявлення та використання резервів росту та підвищення ефективності виробництва; виявлення шляхів удосконалення роботи суб'єктів господарювання, та інші.

Аудит фінансово-господарської діяльності активно впливає на виявлення негативних явищ у діяльності підприємств, встановлення їх причинних взаємозв'язків, сприяють профілактиці збитків, нестач, втрат у господарській діяльності. Аудит основного виробництва дозволяє встановити стан основного виробництва на підприємстві, його правильний облік.

Отже, можна зробити висновок, що аудит основного виробництва дуже складний процес, тощо це ще й дуже важлива частина в загальному аудиті підприємства, так як може значно впливати на його кінцеві результати.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” № 996 - XIYВР від 16 липня 1999 р.

2. Закон України “ Про аудиторську діяльність ” № 3125 - XIIвід 22 квітня 1993р.

3. П(С)БО 1 “ Загальні вимоги до фінансової звітністі ” Наказ Міністерства фінансів № 83 від 31.03.1999р.

4. П(С)БО 2 “ Баланс ” затверджений наказом Міністерства фінансів № 87 від 31.03.1999р.

5. П(С)БО 3 “ Звіт про фінансові результати ” затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999р.

6. Гордієнко Н.І., Харламова О.В., Карпенко М.Ю. Аудит, методика і організація: Навч. посібн. (для студентів економічних спеціальностей) У 2 частинах. Частина 2. - Харків: ХНАМГ, 2007, - 294 с. (452 с.)

7.Гриліцька А. В. Гроші і грошові активи підприємства/А.В. Гриліцька// Збірник наукових праць ЧДТУ. - 2010 р. № 21. - с.25-28

8.Давидов Г.М. Аудит: Підручник. - 2-ге вид., перероб. Та доп.. - Житомир, 2009 - 672 с.

9.Дерій В.А., Кізима А.Я. Аудит: курс лекцій - Тернопіль: Джура, 2002. - 86с.

10.Дерій М. Дефініція "грошові кошти" і "грошові потоки": відмінності та взаємозв'язок/ М.Дерій// Економічний аналіз. - 2010 р., № 6, с.60-64

11.Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2008. - 361 с.

12.Iзмайлова, К.В. Фiнансовий аналiз: Навч. посiб. [для студ.] / К.В. Iзмайлова; Межрегiон. акад. упр. персоналом.-К., 2008.-147 с.

13.Кім Г.М., Сопко В.В., Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: Навчальний посібник - к.: Центр навчальної літератури, 2004. - 440с

14. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2003. - 148 с.

15. Загородній А.Г., Єлісеєв А.В., Корягін М.В. та ін. Аудит: Теорія і практика: Навч. посібник - Львів: Видавництво Національного університету «львівська політехніка», 2007. - 364 с.

16. Кіндрацька Г. І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз: Навч. посібник / За редакцією А.Г. Загороднього. Серія «Дистанційне навчання». - №31. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2007. - 428 с.

17. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 460 с.

18. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навч. Посібник. - К.:Каравела, 2004. 568 с.

19. Бондар В.П. Удосконалення системи організації аудиторської діяльності в Україні / В.П. Бондар // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. -№9. - С. 16 - 19.

20. Гончарук Я.А. Аудит: навч. посіб. / Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький.- К.: Знання, 2007.- 443с.

21. Дерев'янко С. Основи аудиту: [навч. посіб.] / С. Дерев'янко - К.: Центр учбової літер, 2008.-328с.

22. Білик М.Д. Організація і методика аудиту сільського господарства: підручник / М.Д. Білик.- К.: КНЕУ, 2003.- 628 с.

23. Кулаківська Л.П. Основи аудиту: навч. пос. / Л.П. Кулаківська, Ю.В. Піча - К.: „Каравела” 2002. - 504 с.

24. Пантєлєєв В.П. Аудит: [навч. посіб.]. / В.П. Пантєлєєв - К.: “Видавничий дім “Професіонал”,2008.-400с.

25. Петрик О.А. Аудит: методологія і організація: монографія./ О.А. Петрик - К.: КНЕУ, 2008. - 260с.

26. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22 квітня 1993 р. № 3125-XІІ (нова редакція цього закону прийнята 14.09.2009 р. №140 - V) [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.zakon.rada.

ДОДАТКИ

АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК

Про достовірність, повноту та відповідність законодавству бухгалтерської звітності ПСП імені Шевченка.

Приватне сільськогосподарське підприємство імені Шевченка функціонує на законних засадах і в своїй діяльності керується чинним законодавством та засновницькими документами.

Станом на 31.12.2011 року статутний капітал ПСП імені Шевченка сформований у розмірі 452000 (чотириста п'ятьдесят дві тисячі) гривень. Заявлений статутний капітал сплачено (сформовано) повністю.

Статті балансу ПСП імені Шевченка станом на 31.12.2011 року та показники "Звіту про фінансові результати" за 12 місяців 2011 року співставні між собою. Фінансовий звіт, у всіх суттєвих аспектах, достовірно подає фінансову інформацію про підприємство, згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні.

Фактичний запас платоспроможності станом на 31.12.2011 року перевищує нормативний запас платоспроможності на 28%.

Вартість чистих активів ПСП імені Шевченка станом на ' 30.12.2011 року становить 5412 тис.грн. Аудитор підтверджує відповідність цих показників підприємства вимогам діючого законодавства. ПСП імені Шевченка станом на 31.12.2011 року має добрий майновий стан, підприємство ліквідне та фінансово стійке.

В. о. директора аудиторської фірми - Андрощук Р.О. сертифікат А № 004548 від 23.02.09 р. чинний до 26.06.14 р.

Аудитор - Барабаш О.В сертифікат А № 005392 від 26.06.10 р. чинний до 26.06.15 р.

25.02.2012

Печатка

Размещено на Allbest.ru