Організація обліку реалізації сільськогосподарської продукції, робіт і послуг

Економічний зміст і нормативне регулювання реалізації продукції. Оцінка стану організації бухгалтерського обліку розрахунків на ТОВ "Куземинське", аналіз обліку реалізації продукції, робіт та послуг на підприємстві. Розробка заходів щодо їх вдосконалення.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 23.07.2010
Размер файла 556,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3

2

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ РЕАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ І ПОСЛУГ.

1.1 Економічний зміст реалізації продукції

1.2 Нормативне регулювання обліку реалізації продукції

1.3 Огляд літературних джерел

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ В ТОВ “КУЗЕМИНСЬКЕ”.

2.1 Організаційно-економічна характеристика господарства

2.2 Первинний облік реалізації продукції, робіт і послуг

2.3.Аналітичний і синтетичний облік реалізації продукції, робіт і послуг

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ І ПОСЛУГ.

3.1 Шляхи вдосконалення первинного обліку реалізації продукції, робіт і послуг

3.2 Шляхи вдосконалення аналітичного і синтетичного обліку реалізації продукції, робіт і послуг

4. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ, ПОСЛУГ

5. ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ ПО ОХОРОНІ ПРАЦІ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ В ТОВ “КУЗЕМИНСЬКЕ”.

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Для того, щоб бухгалтерський облік був ефективним в кожній галузі народного господарства, він повинен бути відповідним чином організований, тобто йому потрібна організація облікового процесу, що включає в себе збирання облікової інформації, її реєстрацію, групування і обробку.

Реалізація - це процес продажу готової продукції, товарів або виконаних робіт і наданих послуг.

Процес продажу завершує кругообіг засобів і створює передумови для відновлення нового кругообігу. Важливість даного процесу полягає в тому, що на цьому етапі продукція підприємства знаходить своє суспільне застосування Якщо продукт потрібен суспільству для задоволення виробничих або особистих потреб, то він буде реалізований (із урахуванням ринкового закону попиту і пропозиції) і за нього підприємство отримає грошові кошти, за рахунок чого буде придбана нова партія сировини, з якої знову буде виготовлена продукція. З'являться кошти і для оплати праці робітників і службовців, для розширення виробництва тощо.

У роботі розглядається облік реалізації сільськогосподарської продукції з врахуванням нових нормативних документів.

Складність ведення обліку реалізації цінностей полягає в тому, що в нормативних документах є недостатньо чітко викладені та суперечливі положення, що допускають можливість неоднозначного їх трактування і застосування.

Бухгалтерський облік реалізації (продажу) сільськогосподарської продукції, виконаних робіт і наданих послуг, визначення та відображення в обліку доходів і витрат, податку на додану вартість, а також фінансових результатів від реалізації цінностей є однією з основних, найбільш відповідальних ділянок бухгалтерської роботи. Правильне визначення і відображення в бухгалтерському обліку зазначених показників має велике значення для забезпечення ефективної господарсько-фінансової діяльності підприємства.

У процесі розробки та реалізації нових проектів стосовно обліку реалізації продукції, робіт та послуг залишається невирішеним ряд питань, що потребують врегулювання. Зокрема, це питання нарахування та відображення ПДВ (податкового кредиту), відображення в бухгалтерському та податковому обліку розрахунків бартерними угодами.

Об'єктом дослідження було обрано ТОВ “Куземинське” Охтирського району Сумської області.

Метою написання даної роботи являється розробка шляхів вдосконалення організації обліку реалізації сільськогосподарської продукції.

Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені такі основні задачі:

проаналізувати законодавчі акти та вимоги до організації обліку реалізації продукції, робіт та послуг;

дати загальну характеристику теоретичних основ обліку реалізації продукції, робіт та послуг;

дати оцінку стану організації бухгалтерського обліку розрахунків на підприємстві;

розкрити порядок складання первинних та зведених документів, які застосовуються при обліку реалізації продукції, робіт та послуг;

відобразити синтетичний і аналітичний облік реалізації продукції, робіт та послуг, навести основні проводки, які його забезпечують;

на основі аналізу нормативних документів висвітлити проблеми, розробити та запропонувати шляхи удосконалення організації обліку реалізації продукції, робіт та послуг.

Інформаційну базу роботи склали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, нормативні документи, які регламентують реалізацію продукції, робіт та послуг, первинні та звітні документи підприємства.

В процесі дослідження застосовувались загальнонаукові методи та прийоми. При дослідженні теоретичних аспектів побудови та функціонування бухгалтерського обліку застосовувався системний підхід і моделювання для визначення та побудови сучасної системи бухгалтерського обліку як комплексу взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних єдиною метою, розкриття її властивостей, внутрішньої структури та зовнішніх зв'язків з урахуванням сучасних умов господарювання. Застосування історичного методу, а також методів спостереження та порівняння при досліджені вибраної теми через виявлення причинно-наслідкового зв'язку з іншими явищами та предметами дійсності дозволило встановити загальні та відмінні риси об'єкта дослідження та визначити основні етапи з удосконалення обліку реалізації сільськогосподарської продукції в Україні.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ РЕАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ І ПОСЛУГ

1.1 Економічний зміст реалізації продукції

Вибір форми організації обліку відвантаження і реалізації значною мірою залежить від характеру технологічного процесу виробництва продукції, ступеня централізації фінансово-збутових служб, місцезнаходження виробничих одиниць, наявності у них рахунків у банку для розрахунків з покупцями.

Відвантажена продукція - це продукція, відвантажена покупцям або здана транспортним організаціям для доставки її покупцям. Відвантаження або відпуск готової продукції, виконаних робіт і послуг зі складу покупцям проводяться на підставі наступних первинних документів: наказів, накладних або розпоряджень відділу збуту. У первинній документації зазначається номер замовлення та адреса, за якою відправляється продукція; кількість місць; вид упаковки; маса та інші дані, що характеризують відвантажену продукцію.

Критерії визнання доходу застосовуються до кожного типу операцій, проте стандартом бухгалтерського обліку 15 "Дохід" визначено обставини, за яких вони застосовуватимуться до кожної з трьох категорій доходу. Ці критерії, звичайно, застосовуються окремо до кожної операції. Водночас, за певних обставин, додержуючи принципу превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), критерії визнання застосовуються до:

* окремих тотожних елементів операції, коли компенсація охоплює одночасно і реалізацію продукції (товарів), і окремо супутню послугу (наприклад, коли ціна реалізації продукції (товару) включає певну суму за подальше обслуговування, ця сума відстрочується і визначається як дохід за період, впродовж якого здійснюється обслуговування);

* двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті господарської операції (операцій) (наприклад, підприємство може продати товари (продукцію) і одночасно укласти окрему угоду на придбання товарів (продукції) у майбутньому. У такому разі дві операції розглядаються разом). Визнання доходу за сутністю операції подано на рис. 1 [24].

Рис. 1. Визнання доходу за сутністю операції

Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) повинен визнаватися у разі наявності всіх таких умов:

· покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

· підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами),

· сума доходу може бути достовірно визначена;

· впевненість, що в результаті операції збільшаться економічні вигоди підприємства,

· втрати, пов'язані з операцією, можуть бути достовірно визначені.

Достовірність вимірювання витрат, які були або будуть понесені в зв'язку з операцією, визначає визнання доходу від продажу. Так, якщо понесені витрати або ті, що будуть понесені в зв'язку з операцією, неможливо достовірно виміряти, дохід від продажу не визнається. Цей критерій випливає з принципу відповідності доходів і витрат. За цим принципом для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Інакше кажучи, коли визнається дохід, визнаються і пов'язані з ним витрати, включаючи оцінку майбутніх витрат. Звичайним прикладом майбутніх витрат, які будуть оцінені і нараховані, є гарантійні витрати. Якщо майбутні витрати не можна достовірно оцінити, визнання доходу відкладається доти, поки сума таких витрат буде найбільш достовірно оцінена або фактично понесена.

За таких обставин будь-яка вже отримана компенсація за реалізацію товарів визнається як зобов'язання або відкладений прибуток.

Застосування принципу нарахування та принципу відповідності доходів та витрат, фактичне надходження грошових коштів чи грошових еквівалентів під час визнання доходів зумовлюють розподіл доходів та витрат відповідно на фактичні, відстрочені та нараховані.

Схематично розподіл доходу та витрат показано на рис. 2 і 3 [24].

Рис. 2. Розподіл доходу

Рис. 3. Розподіл витрат

Продукція вважається реалізованою з моменту її оплати, а інколи і після оформлення її відповідними документами. Вартість модернізації, капітального і середнього ремонтів власного устаткування і транспортних засобів, а також робіт промислового характеру, виконаних для власного підприємства, включається у реалізовану продукцію з моменту відбиття їх на рахунках обліку реалізації. Арифметично реалізована продукція дорівнює відвантаженій продукції мінус зміна залишків відвантаженої, але неоплаченої продукції.

Реалізована продукція оцінюється в оптових цінах підприємства, що закладені у план виробництва, і фактично діючих оптових цінах підприємства та використовується для визначення суми прибутку від реалізації й пов'язаних з ним фінансових показників.

Облік в сільському господарстві має ряд особливостей.

Враховуючи те, що багато підприємств - з тих, що мають відповідні технічні можливості, а сільськогосподарські підприємства виходять на рівень автоматизації обліку, - останнім часом переходять на поасортиментний облік продукції, важливим є визначення об'єктів аналітичного обліку в сільському господарстві.

Собівартість товарної продукції (продукції, що реалізується) характеризують витрати на виробництво та збут протягом усього циклу.

Фінансові результати підприємств складають прибутки від реалізації продукції, виконаних робіт, наданих послуг, а також від позареалізаційної діяльності.

Прибуток у підприємствах визначають як різницю між виручкою за реалізовану продукцію, надані послуги, одержані доходи від позареалізаційної діяльності і виробничою собівартістю реалізованої продукції, наданих послуг, різних витрат і втрат від позареалізаційної діяльності.

Прибуток або збиток -- це кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства. Він залежить від обсягу і структури реалізованої продукції в натуральних вимірах (центнери, тонни), зміни собівартості реалізованої продукції та реалізаційних цін на сільськогосподарську продукцію.

Прибуток є частиною додаткового продукту, вираженого в грошовій формі, який повністю або частково надходить у розпорядження підприємства після реалізації продукції. Основні складові частини формування фінансових результатів -- валова продукція, валовий і чистий доход (прибуток). Ці показники мають вартісний вираз і знаходять своє відображення у .звітах сільськогосподарських підприємств.

Реалізація продукції є завершальною стадією циклу кругообігу господарських засобів. В процесі реалізації стабільно працююче підприємство повертає всі витрати на вироблення продукції та її збут, а товар перетворюється в гроші.

Для виявлення фінансового результату від реалізації необхідно порівняти такі показники: фактична собівартість реалізованої продукції, яка склалась на підприємстві і фактичну виручку за неї, одержану від покупців.

В бухгалтерському обліку використовується система рахунків, де обліковують процес реалізації продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Це рахунок 90 - “Собівартість реалізації”. На ньому узагальнюється інформація про собівартість готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг. За дебетом цього рахунку відображається фактична собівартість реалізованої продукції, а за кредитом - списання цієї суми в дебет рахунку 79 “Фінансові результати”.

Рахунок 90, як правило, закривається в кінці звітного періоду.

На рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображається виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), нарахована або отримана підприємством у звітному періоді наростаючим підсумком з початку року. Для визначення на цьому рахунку чистого доходу підприємства на дебеті рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображають податки, що підлягають сплаті з доходу (податок на додану вартість і акцизний збір), а також частину доходу, що передається іншим підприємствам за договорами про спільну діяльність, за договорами комісії і ін.

З метою розмежування доходів і витрат від звичайної діяльності (операційної або основної та іншої), а також надзвичайних подій для обліку доходів і витрат Планом рахунків передбачені відповідні взаємопов'язані субрахунки. Наприклад, доходи і витрати підприємства обліковуються на окремих субрахунках до рахунків 70 "Доходи від реалізації", 90 "Собівартість реалізації" і 79 "Фінансові результати".

Рахунок 70 "Доходи від реалізації" для розмежування доходів від основної діяльності має субрахунки:

701 "Дохід від реалізації готової продукції",

702 "Дохід від реалізації товарів",

703 "Дохід від реалізації робіт і послуг",

704 “Вирахування з доходу.

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" для розмежування витрат на основну діяльність має субрахунки:

901 "Собівартість реалізованої готової продукції",

902 "Собівартість реалізованих товарів",

903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг".

Аналітичний облік прибутків (доходів) і збитків ведуть за статтями, передбаченими бухгалтерською звітністю.

Записи на цих аналітичних рахунках протягом року здійснюють за плановою собівартістю реалізованої продукції, наданих послуг і робіт, а наприкінці року, після визначення фактичної собівартості продукції, коригують планову собівартість і фінансові результати на рахунках обліку реалізації.

Важливе значення для ефективного розвитку підприємств має оптимальний розподіл прибутку.

Державний вплив на основні напрями використання прибутку здійснюється через податки, податкові пільги, економічні санкції тощо. Та частина прибутку, яка залишається після відрахувань у бюджет, самостійно розподіляється підприємством за передбаченими напрямами його використання у плані економічного і соціального розвитку підприємства.

1.2 Нормативне регулювання обліку реалізації продукції

Бухгалтерський облік в сільському господарстві ведеться за єдиними з іншими галузями народного господарства принципами з застосуванням нового Плану рахунків, затвердженого Наказом МФУ № 291 від 30.11.2009 року, де виділяються рахунки специфічні тільки для сільського господарства (с/г).

При організації і веденні бухгалтерського обліку відвантаження і реалізації цінностей треба виходити із положень (стандартів) бухгалтерського обліку 15 “Дохід” , 16 “Витрати” та Інструкції про застосування в обліку реалізації відповідних бухгалтерських рахунків.

Базові засади організації бухгалтерського обліку витрат підприємств встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.

Елементом витрат є сукупність економічно однорідних витрат підприємства.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами:

1. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

3. Погашення одержаних позик.

4. Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, вказаним вище ( п. 6 ПСБО 16).

5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку

Склад витрат визначається пунктами 10 - 31 ПСБО 16 “Витрати”.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" визначено критерії визнання доходу для трьох типів операцій: реалізації продукції (товарів), надання послуг і використання активів підприємства, які приносять відсотки, роялті та дивіденди іншими сторонами.

Критерії визнання доходу застосовуються до кожного типу операцій, проте стандартом визначено обставини, за яких вони застосовуватимуться до кожної з трьох категорій доходу. Ці критерії, звичайно, застосовуються окремо до кожної операції. Водночас, за певних обставин, додержуючи принципу превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), критерії визнання застосовуються до:

* окремих тотожних елементів операції, коли компенсація охоплює одночасно і реалізацію продукції (товарів), і окремо супутню послугу

(наприклад, коли ціна реалізації продукції (товару) включає певну суму за подальше обслуговування, ця сума відстрочується і визначається як дохід за період, впродовж якого здійснюється обслуговування);

* двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті господарської операції (операцій) (наприклад, підприємство може продати товари (продукцію) і одночасно укласти окрему угоду на придбання товарів (продукції) у майбутньому.

1.3 Огляд літературних джерел

Ф.Ф. Бутинець [24; с. 459] в ряді публікацій висвітлює проблеми обліку ПДВ при реалізації продукції та рекомендує згідно з пунктом 2 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість при умові надходження від покупців і замовників авансових платежів за цінності (передоплат) в бухгалтерському обліку на суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість робити записи:

Дт 643 "З податкових зобов'язань"

Кт 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "З податку на додану вартість" - при зарахуванні коштів на рахунки в банку за цінності, що підлягають відвантаженню, і після відвантаження цінностей:

Дт 70 "Доходи від реалізації"

Кт 643 "З податкових зобов'язань” - на списання суми нарахованих при передоплаті покупцями і замовниками цінностей податкових зобов'язань з ПДВ Аналогічно відображається в обліку акцизний збір.

Як правило, в сільському господарстві відвантажуються цінності на умовах наступної оплати (без передоплати); тоді на суму податкового зобов'язання з ПДВ необхідно скласти бухгалтерську проводку:

Дт 70 "Доходи від реалізації"

Кт 641 аналітичний рахунок "З податку на додану вартість" - на суму ПДВ на відвантажені цінності, в оплату яких грошові кошти не одержано або одержано готівкою.

Інші бухгалтерські записи, пов'язані з відвантаженням і реалізацією продукції, автором не розкриваються.

При аналізі публікацій виявлено декілька спірних питань. Наприклад, торгові знижки на рахунку 704 враховуються тільки в разі продажу в кредит, який майже не використовується в сільському господарстві.

Важливим є питання щодо торгових знижок. Американці у термін "торгова знижка" вкладають таке значення: зменшення відсотків за наданими покупцям товарними кредитами у разі, якщо оплата від них надходить раніше за зумовлений договором (або зазначений у рахунку-фактурі) термін, що на даному етапі дуже актуально для сільськогосподарських підприємств.

Глен А. Велш, Деніел Г. Шорт. [25; с. 127] визначають два методи обліку торговельних знижок: чистий і валовий. При валовому методі обліку рахунок-фактура покупцю виписується на всю суму відразу (відпускна вартість товару плюс відсотки, що належать за відстрочення платежу, розраховані на весь зумовлений договором термін), а це означає, що бухгалтер реєструє в обліку дохід з урахуванням усіх можливих до отримання відсотків. А у разі якщо покупець розраховується за товар раніше вказаного в рахунку терміну, - бухгалтер реєструє "недоотримані" відсотки на окремому контрдохідному рахунку, аналогічному нашому 704-му.

При чистому методі обліку цей рахунок використовується як дохідний. А саме: при відпуску товарів у кредит бухгалтер не реєструє можливі відсотки як нараховані доходи - доходами вони стануть при отриманні оплати. Як не парадоксально, але ці, раніше не нараховані, але фактично отримані, відсотки американці також називають знижкою. І реєструють їх на тому ж, аналогічному нашому 704-му, рахунку, але на цей раз не по дебету цього рахунка, а по кредиту. Отже, цей рахунок у цьому разі не може вважатися контрдохідним - він є звичайнісіньким прибутковим рахунком. Судячи з вищенаведеної цитати з Інструкції №291, - а саме з того, що жодних інших операцій, крім закриття накопичених оборотів на фінансовий результат, оборотами по кредиту рахунка 704 Інструкцією не передбачається, - нічого подібного найближчим часом у нашій практиці не планується. Принаймні чистий метод обліку знижок нам "не загрожує", а валового ми просто не знаємо. А все тому, що ми, виявляється, не знаємо, що таке знижка у тому розумінні, в якому цей термін використовується в міжнародній практиці.

Вважається за краще спочатку виписувати покупцю рахунок "на всю котушку", а потім, при отриманні дострокової оплати, сказати, що надали йому знижку, тобто рахунок - тільки на вартість реалізованого товару, а відсотки - потім, скільки "набіжить" до дати отримання оплати. Валовий метод обліку знижок - дуже тонкий маркетинговий прийом. І хоч сам метод викликає навіть серед американців суперечки, - оскільки тут, як вони кажуть (і з цим ми згодні), завищується дохід, а отже, має місце порушення принципу передбачливості, - все ж покупцю набагато приємніше усвідомлювати, що він отримує знижку, ніж те, що він платить відсотки.

Що стосується випадків негайної оплати, що є неабиякою рідкістю в сільськогосподарських підприємствах, то сенсу відкривати окремий рахунок для обліку наданих покупцям знижок немає. І зовсім не тому, що знижок тут не може бути, - дуже навіть може, - але вся справа в тому, що такого роду зниження - не знижка, а цінова уступка.

В світовій практиці та іноземних виданнях розрізняють терміни: торгова знижка і цінова уступка. У нас поки що цю відмінність не визначено, однак це зовсім не означає, що цінових уступок у нас немає. Радше немає торгових знижок у правильному розумінні цього терміна. Якби вони були - ми б обов'язково зіткнулися з труднощами в нарахуванні податків "за першою подією". Застосовуй тут хоч чистий метод, хоч валовий - при відпуску продукції в кредит ніколи достовірно не відомо, наскільки покупець скористається наданим відстроченням.

Інша річ, якби на правила нашого вітчизняного оподаткування поширювалися бухгалтерські стандарти, які диктують бухгалтеру, що дохід визнається лише у разі, якщо його розмір у момент нарахування може бути виміряно з високим ступенем достовірності, тимчасом як податковому інспектору ці самі стандарти - не указ, він усе що завгодно може визнати доходом, навіть примарні відсотки. І доти, доки це питання не буде врегульовано, - платники податків побоюватимуться відпускати продукцію (роботи, послуги) у кредит під відсотки, а отже, і облік знижок у правильному (міжнародному) розумінні цього терміна не цікавитиме їх.

Отже, якщо брати до уваги той факт, що жодного такого "валового методу" обліку знижок ми поки що не знаємо, то все, що називається у нас знижкою, насправді цінова уступка.

Скирпан О.Л визначив два методи обліку продукції [29; с. 95]. Але вести облік продукції на складі одночасно двома методами (ідентифікаційної собівартості і ціни продажу) стандартом 9 не допускається (пункт 16 П(С)БО 9, останній абзац). Чи, можливо, автор цього вислову вирішив, що облік вибуття відбувається десь, крім складу? Найімовірніше, так він і гадає, вважаючи, що "оцінка вибуття" може розглядатися окремо від складського обліку.

До "стандартного" аргументу хочеться додати ще один - логічний.

Річ у тім, що метод обліку в цінах продажу застосовується на тих підприємствах, де будь-який інший метод обліку при вибутті продукції технічно неможливий. Якщо ж вибуття продукцію можна проконтролювати в цінах, що історично склалися (первісних), то в обліку придбання продукції тим більше можна обійтися без урахування націнок. Нісенітницею можна назвати випадок, про який було згадано та запропоновано використати в практичній роботі (“Все про бухгалтерський облік”; 2009; № 35), тобто коли націнка, списана в реалізацію, насправді виявилася нереалізованою, точніше - недореалізованою; простіше кажучи, сума валового прибутку виявилася меншою за суму списаних у реалізацію націнок.

У номері "Вісника податкової служби України" (№19/2007) на стор. 37-39 дуже стисло і змістовно відомий аудитор і автор багатьох публікацій Лариса Церетелі виклала схеми проводок з повернення продукції.

Надійшла продукція на суму 1200 грн, у т.ч. ПДВ - 200 грн.

Вся продукція, що надійшла, продана за 1800 грн, у т. ч. ПДВ - 300 грн. Частину продукції повернено.

Сума повернення 180 грн.

Таблиця 1.

Схема бухгалтерських проводок по операціях, пов'язаних з поверненням товарів

№ оп.

Зміст операції

Обіги

Сума, грн

Д-т

К-т

Надходження продукції

1.

а) продукцію оприбутковано на склад

271

23

1200

Продаж продукції

2.

а) отримано виручку в касу б) ПДВ в складі виручки

301 701

701 641

1800 300

3.

а) виручку за відрахуванням ПДВ визнано прибутком б) продукцію реалізовано

701 901

791

791 271

901

1500 1500

1500

Часткове повернення продукції

4.

а) покупцю повернуто гроші б) ПДВ у складі повернення

704 704

301 641

180 30

5.

а) вартість повернутої продукції вирахувано з раніше нарахованого прибутку б) повернута продукція оприбуткована на склад;

791 271

704 791

150 100

Звіт про фінансові результати (форма №2)

№ рядка звіту

Показник, грн

Арифметичний і логічний контроль

010

1800

ОК 701

015

300

Проводка Д-т 701 К-т 641

030

150

ОК 704

035

1350

ОК 791 - ОК 704

040

900

Проводка Д-т 271 К-т 279 (чорна мінус червона)

050

450

Відповідає різниці оборотів по рахунку 791 1500-1050 = 450

Кондраков Н.П. особливо важливим вважає найважливішими етапами олліку реалізації сільськогосподарської продукції складання облікових номенклатур при автоматизації обліку, створення так званого банку даних.

Проф. І. Павлюк в статті розглядає облік реалізації сільськогосподарської продукції, що оприбутковуються за фактичною собівартістю або за купівельними цінами, з врахуванням нормативних документів, опублікованих за станом на 1 квітня 2009 р.

Автором зроблена спроба дати бухгалтерам рекомендації з раціональної організації і ведення бухгалтерського обліку реалізації та пов'язаних з нею податкових розрахунків з ПДВ, а також можливість уточнити свої облікові записи. Складність ведення цього обліку в тому, що в нормативних документах є недостатньо чітко викладені та суперечливі положення, що допускають можливість неоднозначного їх трактування і застосування. В цьому разі та у випадках, коли порядок бухгалтерського обліку нормативними документами не регламентується, відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій дається в розумінні його автором.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

2.1 Організаційно - економічна характеристика господарства

ТОВ “Куземинське” Охтирського району організоване в 2001 р. на базі Колгоспу ім.. Іллічя, як виробник сільськогосподарської продукції. В 2007 р. відбулася реструктуризація КСП шляхом забезпечення всім членам КСП права вільного виходу з КСП разом з земельними частками (паями) і майновими паями. На їх основі 1 березня 2007 р. було створено сільськогосподарський Виробничий кооператив, а в 2008 році було створено ТОВ “Куземинське”.

Товариство організовано з метою забезпечення населення районного центру Охтирка сільськогосподарською продукцією протягом всього року.

Для розвитку тваринництва господарства має багато передумов. Розташоване підприємство в межах міста, має з ним гарний зв'язок дорогами з твердим покриттям. Господарство має потужні водопровідно - каналізаційні мережі. Розташування земель поряд водосховища дає можливість розвивати землеробство, яке становить основну частку кормів.

Стан земель дає передумову для інтенсивного розвитку рослинництва.

Найближча залізнично станція Тростянець (Смородине) - товарна знаходиться в 35 км від господарства та станція Суми - в 80 км.

Район, де знаходиться Товариство, розташований в північній частині Лівобережної України, яка в цілому характеризується помірним кліматом: літо тепле зі значною кількістю опадів. зима не дуже холодна. Основними видами ґрунтів є чорноземи глибокі малогумузні. Таким чином, грунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування основних видів кормів.

Серед обслуговуючих виробництв можна виділити механічну майстерню. Для зберігання продукції призначені 2 склади. З метою безпосередньої переробки продукції на місцях її виготовлення на території господарства розташований невеликий цех по переробці молока. Але останній рік у зв'язку з відсутністю грошових коштів цех не працює.

Обрана організаційно-виробнича структура господарства є доцільною та сприяє більш ефективному управління виробничо-господарською діяльністю, оперативному управлінню та контролю за виробничими процесами в структурних підрозділах.

Галузеву структуру та рівень спеціалізації господарства розглянемо на основі даних про реалізацію товарної продукції в таблиці :

Таблиця 2.

Розмір и структура товарної продукції

Вид

продукції

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Відхилення

виручка

тис. грн.

структура

%

виручка,

тис. грн.

структура

%

виручка

тис. грн

Структура

%

виручка

тис грн

Структура

%

Продукція рослин-

ництва

в т.ч. зернові

312

30,9

59,0

232

36,6

48,4

304

37,6

51,6

- 8

- 6,7

- 7,4

соняшник

8

1,5

23

4,8

18

3,1

+ 10

+ 1,6

цукрові буряки

204

38,,6

212

44,5

254

43,1

+ 50

+ 4,5

Інша продукція

5

0,9

11

2,3

13

2,2

+ 8

+ 1,3

Разом по рослинництву

529

100

478

100

589

100

+ 60

Продукція тваринництва

в т.ч. худоба і птиця

652

46,1

82,5

266

39,6

51,5

643

52,6

78,2

- 9

+ 6,5

- 4,3

Велика рогата худоба

579

208

516

- 63

Свині

73

58

127

+ 54

Молоко цільне

136

17,2

250

48,4

180

21,7

+ 44

+ 4,5

Інша

2

0,3

1

0,1

1

0,1

+ 1

- 0,2

Разом по тваринництву

790

100

517

100

824

100

+ 34

Промислова продукція

347

20,2

286

21,9

74

4,7

- 273

- 15,5

Реалізація іншої продукції, робіт і послуг

48

2,8

24

1,9

80

5,1

+ 32

+ 2,3

Всього

1714

100

1305

100

1567

100

- 147

Як свідчать дані таблиці 2, найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції господарства в середньому за 2007 - 2009 рр. Займає продукція тваринництва. Менша частка припадає на реалізацію продукції рослинництва. Питома вага іншої продукції займає значно меншу частку, з цим пов'язане надання господарством робіт і послуг на сторону. Виходячи з того, що питома вага від реалізації основного виду товарної продукції в середньому більше 50%, можна стверджувати, що підприємство є вузькоспеціалізованим і за аналізований період спостерігається зменшення виручки від реалізації на 23,9 %. Причиною цього є скорочення об'єму реалізації внаслідок зменшення валового виробництва. спостерігається процес поглиблення спеціалізації в господарстві, що може призвести до значного економічного підйому.

Про забезпеченість господарства виробничими фондами дізнаємось з таблиці 3.

Таблиця 3.

Забезпеченість господарства основними виробничими фондами та ефективності їх використання

Показники

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2009 р. у% до2007 р.

Вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн.

8007

4211

4055

4008

Фондозабезпеченість, тис. грн.

1243

912

868

70

Фондоозброєність, тис. грн.

35

25

28

79

Коефіцієнт фондовіддачі

0,08

0,26

0,19

238

Коефіцієнт фондоємності

12,5

3,8

5,3

42,4

Виходячи з даної таблиці , можна відмітити, що за період з 2007 р. по 2009 р. показники фондозабезпеченості і фондоозброєності значно зменшилися на 30 та 21 % відповідно. Причиною цього стало скорочення вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 51 %. Як наслідок, спостерігається значні зростання коефіцієнта фондовіддачі на 138 % при одночасному скороченні коефіцієнта фондоємності на 57,6 %, що свідчить про ефективність використання основних фондів в господарстві.

Важливим показником в характеристиці природно - економічних умов господарства є забезпеченість трудовими ресурсами, для аналізу якої можна застосувати приведені нижче дані.

Таблиця 4.

Трудові ресурси та ефективність їх використання

Показники

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2009 р. у % до 2007 р.

Середньорічна чисельність працівників, всього

224

197

147

65,6

В рослинництві

85

61

74

87,1

В тваринництві

139

86

73

52,5

Вироблено валові продукції на 1 працівника, грн.

6911

1269

5346

77,4

Розрахунки таблиці дозволяють констатувати; що середньорічна чисельність працівників зменшилась на 77 чоловік, або 34,4 %. Причиною цього є проведення реформування та створення нової форми господарювання - АО. Поряд з цим спостерігається значне скорочення валової продукції на одного працівника у 2008 році та таке ж зростання у 2009 році, але в порівнянні з 2007 роком вироблено валової продукції на 22,6 %.

Про розмір і структуру землекористування можна судити з таблиці 5.

За даними таблиці видно, що загальна земельна площа, закріплена за господарством, зменшилась в 2009р. порівняно з 2007 р. на 491 га. Це відбулося за рахунок реорганізації господарства та розпалювання його земель в наслідок відокремлення паїв робітників.

Загальний розмір сільгоспугідь скоротився на 200 га як наслідок зменшення площ ріллі, сіножаті і пасовищ на 78; 7 і 102 га відповідно. Поряд з цим в господарстві за аналізуємий період відбулася передача площ лісу, водоймищ сільській раді, розмір яких складав 50 і 10 га відповідно.

Таблиця 5.

Склад і структура земельного фонду

Види

ґрунтів

Площа, га

Структура, %

Відхилення (+,-)

2009 р. від 2007 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Загальна площа

4624

4630

4133

100

100

100

- 491

Сільгоспугіддя

3888

3882

3689

84,1

83,7

89,3

- 200

з них

- рілля

2784

2317

2706

71,6

59,7

73,4

- 78

- сіножаті

639

1110

632

16,4

28,6

17,1

- 07

- пасовища

453

455

351

11,7

11,7

9,5

- 102

- інші

12

-

0,3

-

-

- 12

Площа лісу

471

518

421

10,2

11,2

10,2

- 50

Ставки і водойма

33

50

23

0,7

1,1

0,5

-10

В 2009 р. паювання земель повністю проведено, всі члени мають земельні частки, розмір яких складає 0,9 га. Кожний робітник має державний акт на право власності на землю. Майже всі віддали свої паї в оренду господарству та отримують доходи - продукцію сільськогосподарського виробництва.

Аналіз цих даних свідчить про інтенсивне використання загальних ресурсів підприємства. В господарстві приділяється увага на забезпечення збереження земель, хоча за останній рік вона повністю скоротилася: так в 2007 р. наявність зрошуваних земель становила 12 га з повною їх відсутністю в 2009 р.

2.2 Первинний облік реалізації продукції, робіт і послуг

Підставою для продажу продукції в ТОВ “Куземинське” є укладений договір (замовлення, угода) з покупцями, в якому визначається асортимент; терміни відвантаження; кількість та якість продукції; умови постачання; ціна; форма розрахунків.

Угода - це основоположний документ, який служить підставою для здійснення будь-якої торговельної операції. Він визначає характер угоди (купівля-продаж, консигнація, бартерний контракт тощо), а відповідно і методологію відображення цих операцій в бухгалтерському обліку.

Бухгалтер підприємства візує всі угоди, одночасно здійснюючи перевірку правильності їх складання: повнота викладення умов угоди, які повинні бути конкретизовані в частині строків виконання зобов'язань; вимоги до якості товару, способу доставки; відповідальність сторін за порушення умов угоди; порядок оформлення виконання зобов'язань, фінансових гарантій, що забезпечують виконання умов угоди.

Не менш важливою є перевірка відповідності змісту угоди видам господарської діяльності, передбачених Статутом підприємства. У випадку порушення цієї умови, угода може бути визнаною недійсною з наслідками, що звідси випливають, з точки зору прав на податковий кредит і включення сум отриманих товарів до валових витрат.

Розглянемо призначення і порядок заповнення окремих документів, що зустрічаються найчастіше при здійсненні реалізації.

Положенням “Про форму та зміст розрахункових документів”, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2007 № 614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2007 за № 105/5296, визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, крім розрахунків з купівлі - продажу іноземної валюти.

В ТОВ “Куземинське” товарно-транспортними накладними (ТТН) оформлюється відпуск сільськогосподарської продукції зі складу.

Обов'язковим є заповнення всіх реквізитів, які містяться в цьому документі: підстава на відпуск продукції (замовлення, розпорядження тощо); номер автомашини; номер дорожнього листа; прізвище водія і вантажника, через кого відпускається продукція; ким і кому буде відпущений товар; найменування, кількість, ціна і вартість продукції. В тих випадках, коли в розділі "Відомості про вантаж" ТТН неможливо перерахувати всі назви і характеристики продукції, що перевозяться, до товарного розділу ТТН додатково складається, як невід'ємна її частина, належним чином оформлена спеціалізована форма товарної накладної (сертифікат або інша форма первинного обліку), яка застосовується підприємством для оформлення передачі товарно-матеріальних цінностей.

При незаповненні реквізитів розділів "Навантажувально-розвантажувальні операції", "Транспортні послуги" підприємства не мають права віднести до складу валових витрат витрати по перевезенню, навантаженню і розвантаженню продукції.

Накладна підписується матеріально відповідальною особою, що відпустила продукцію, агентом або іншим працівником, що прийняв продукцію до перевезення, а також матеріально відповідальною особою підприємства - отримувача, що прийняла продукцію (тут же ставиться штамп підприємства - отримувача).

Забороняється відпускати цінності у випадках: подання доручення, що видане з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами; якщо доручення містить виправлення або помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які його підписали; відсутність в дорученні даних паспорту або іншого документу, що засвідчує довірену особу; закінчення терміну дії доручення; отримання повідомлення підприємства - отримувача цінностей про анулювання доручення.

ТОВ “Куземинське” має постійні зв'язки з декілька постійними покупцями, а саме Сумським м'ясокомбінатом та Сумським молокозаводом. При постійних зв'язках підприємства з покупцем у останнього виписується довготермінове доручення, але не більше як на 3 місяці із зазначенням посадових осіб, яким надано право на одержання продукції.

Відвантаження (відпуск) продукції зі складів ТОВ “Куземинське” проводиться матеріально відповідальними особами. Бухгалтер повинен виписувати рахунок-фактуру із зазначенням найменування та кількості продукції, що підлягає відпуску, а також фактично відпущеної кількості продукції.

Рахунок-фактура як платіжний документ служить підставою платежу та його розміру, виписується у випадку передоплати за продукцію або за фактично відпущену продукцію на підставі документів на відпуск, відвантаження або доставку продукції. Рахунок-фактура додається до платіжного доручення або платіжної вимоги-доручення на оплату продукції. При відвантаженні товару залізничним транспортом до рахунку-фактури додається також вантажна квитанція, яка підтверджує приймання вантажу на станції відправлення Суми - товарна для доставки на адресу вантажоодержувача.

Право на податковий кредит виникає у платника податку тільки при наявності податкової накладної, що виписана у відповідності до діючого законодавства. Податкова накладна є як обліковим, так і звітним документом. На підставі податкової накладної заповнюється книга обліку реалізації продукції підприємствами - платниками ПДВ, яким є ТОВ “Куземинське”.

ТОВ “Куземинське” має дрібнороздрібну мережу і відпуск продукції оформлюється прибутково-видатковими накладними, які виписуються в двох примірниках. Один з них в обов'язковому порядку видається особі, яка одержала продукцію для реалізації, а інший залишається у матеріально відповідальної особи, що відпустила продукцію. В прибутково-видатковій накладній вказуються найменування, продажна ціна і вартість відпущених товарів, а також проставляються підписи матеріально відповідальних осіб, які відпустили і прийняли товар. Після реалізації одержаної партії сільськогосподарської продукції продавці здають виручку до каси ТОВ “Куземинське”, що відпустило товар, і одержують нову партію товару. Приймання готівки коштів здійснюється за прибутковими касовими ордерами. Номер, дата прибуткового касового ордеру і сума, на яку проданий товар, вказуються у прибутково-видатковій накладній. У відповідних графах накладної робиться також відмітка про кількість і суму нереалізованих товарів.

Використані видатково-прибуткові накладні разом з товарним звітом здаються матеріально відповідальними особами до бухгалтерії ТОВ “Куземинське”, до якого прикріплена дрібнороздрібна мережа.

Контроль за правильністю списання реалізованої продукції здійснюється шляхом співставлення сум виручки за товарними звітами матеріально відповідальних осіб з даними звітів касира, який прийняв виручку від відповідної одиниці дрібнороздрібної мережі (або з випискою установи банку, якщо виручка здавалась безпосередньо в банк - в залежності від прийнятого порядку).

Іноді при невеликих обсягах реалізації (це пов'язано з сезонністю сільськогосподарського виробництва) може застосовуватись спрощений порядок обліку і контролю руху продукції. В цьому випадку кожній матеріально відповідальній особі (продавцю) встановлюється постійний запас продукції. Первинний відпуск продукції в підзвіт проводиться на суму ліміту, наступний - на суму виручки, що здається. В таких випадках працівники дрібнороздрібної мережі товарних звітів не складають. На підставі переданих прибутково-видаткових накладних бухгалтерія визначає товарообіг по кожному продавцю для нарахування належної йому заробітної плати.

2.3 Аналітичний і синтетичний облік реалізації продукції, робіт і послуг

Аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва ведеться за видами продукції.

Рахунок 90 “Собівартість реалізації” призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. За дебетом рахунка 90 “Собівартість реалізації” відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 “Фінансові результати”.

На рахунку 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” відображаються розрахунки з покупцями.

На початку року в ТОВ “Куземинське” на кожну культуру або групу культур, вид чи вікову групу тварин відкривають окремий аналітичний рахунок (замовлення), за яким в подальшому визначається собівартість продукції. Прямі витрати (заробітна плата, насіння, корми та ін.) обчислюють у межах відкритих раніше аналітичних рахунків з обліку витрат на окремі культури в рослинництві, види і вікові групи - в тваринництві, а непрямі витрати, як правило, розподіляють пропорційно до заробітної плати робітників. На відміну від промисловості, де обчислюють собівартість продукції щомісяця і послідовно здійснюють розподіл непрямих витрат, у сільському господарстві цей розподіл здійснюють лише раз на рік.

Фактичну собівартість одиниці продукції визначають наприкінці року, після закінчення виробництва, одержання продукції по кожному виду худоби, окремій культурі або групі культур (виробництва всієї групи виробів за даним замовленням).

Вироблювану продукцію на протязі звітного року обліковують за плановою собівартістю. Планова собівартість являє собою фактичну собівартість минулого року.

Аналітичний облік відвантаженої продукції здійснюється на складі в картках складського обліку в натуральних показниках.

Необхідним є системний оперативний контроль за ходом відвантаження продукції і надходженням платежів від покупців. Від цього залежить одержання прибутку - найважливішого показника діяльності підприємства (об'єднання).

Таблиця 6.

Відображення списання собівартості та реалізації худоби в живій вазі в ТОВ “Куземинське”

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума

Дт

Кт

Протягом місяця м'ясо в живій вазі реалізовано на м'ясокомбінат

(180 голів ВРХ):

а) відвантажено (180 х 850 грн = 153000 гри).

б) списано в реалізацію ВРХ по плановій собівартості , ц. живої маси

361

901

701

212

153000.

124488

На підставі приймально-здавальної квитанції нараховано дотації до

отримання.

361

481

15200

Проведення(згідно з п. 14 Порядку, затвердженого Постановою КМУ№805)

481

701

15200

Виручку від реалізації визнано доходом.

701

791

168200

Отримано оплату (включаючи дотації) від м'ясокомбінату за реалізоване м'ясо в живій вазі .

311

313

361

361

153000

15200

Порядок записів в синтетичному обліку, пов'язаних з відображенням на бухгалтерських рахунках результатів реалізації продукції сільськогосподарського підприємства з 2007 року суттєво змінився і ґрунтується на національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та новому Плані рахунків бухгалтерського обліку.

Основна відмінність нового бухгалтерського обліку в тому, що доходи і витрати, пов'язані з реалізованою продукцією, обліковуються протягом року відповідно на рахунках 70 "Доходи від реалізації", 90 "Собівартість реалізації" та інших з оперативним визначенням фінансових результатів за звітні періоди в Звіті про фінансові результати. В бухгалтерському обліку результат реалізації визначається і відображається на бухгалтерських рахунках тільки заключними записами на списання сальдо доходів і витрат за звітний період. Сальдуванням доходів і витрат від основної (операційної) діяльності на субрахунку 791 "Результат операційної діяльності" визначають балансовий прибуток (збиток) за звітний рік станом на 1 січня.

Особливостями обліку реалізації продукції є:

1. Щомісячне відображення в обліку податку на додану вартість від суми доходу (обороту) з реалізації продукції у встановленому розмірі.

В ТОВ “Куземинське” є доходи (обороти), що звільнені від оподаткування ПДВ, тому на рахунку 70 "Доходи від реалізації" до відповідних субрахунків мають бути відкриті окремі аналітичні рахунки для обліку таких доходів.

2. Списання кінцевого сальдо чистого доходу від реалізації готової продукції та іншого операційного доходу на субрахунок 791 "Результат операційної діяльності" заключними записами за звітний рік.

3. Списання по підсумку за рік на зменшення одержаного чистого доходу підприємства виробничої собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції.

4. Списання в установленому порядку на зменшення чистого доходу кінцевого сальдо витрат підприємства на збут продукції за звітний рік.

Протягом звітного року доходи ТОВ “Куземинське” від реалізації продукції щомісячно відображаються в обліку записами на синтетичних рахунках та відповідних субрахунках:

На зменшення чистого доходу від реалізації готової продукції, який визначається вирахуванням із суми доходу (виручки) податку на додану вартість та інших податків і зборів з обороту, в кінці року заключними записами списують фактичну виробничу собівартість реалізованої продукції, сальдо адміністративних витрат, витрати на збут, що відносяться до реалізованої продукції, та сальдо інших операційних витрат.

Отриманий від основної діяльності чистий дохід зменшується протягом року на суму виробничої собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції. Фактична виробнича собівартість реалізованої продукції та списання її із підзвіту матеріально відповідальної особи відображаються в обліку бухгалтерською проводкою:

Дт 901 "Собівартість реалізованої готової продукції"

Кт 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку для відображення в обліку фінансових результатів основної діяльності підприємства від реалізації продукції за звітний рік в ТОВ “Куземинське” складають наступні заключні бухгалтерські проводки:

1. На списання кінцевого сальдо чистого доходу від реалізації продукції та іншого операційного доходу :

Дт 701 "Доходи від реалізації готової продукції"

Дт 71 "Інший операційний дохід"

Кт 791 "Результат операційної діяльності"

2. На списання кінцевого сальдо виробничої собівартості реалізованої продукції :

Дт 791 "Результат операційної діяльності"

Кт 901 "Собівартість реалізованої готової продукції"

3. На списання кінцевого сальдо адміністративних витрат :

Дт 791 "Результат операційної діяльності"

Кт 92 "Адміністративні витрати"

4. На списання кінцевого сальдо витрат підприємства на збут :

Дт 791 "Результат операційної діяльності"

Кт 93 "Витрати на збут"

5. На списання кінцевого сальдо інших операційних витрат :

Дт 791 "Результат операційної діяльності"

Кт 94 "Інші операційні витрати"

Таким чином, за результатами вказаних вище записів на відображення в бухгалтерському обліку фінансових результатів від реалізації підприємством сільськогосподарської продукції сальдуванням оборотів на субрахунку 791 "Результат операційної діяльності" буде визначений прибуток або збиток підприємства від здійснення ним господарської діяльності з виробництва й реалізації готової продукції за звітний період.

Надходження коштів у касу за реалізацію сільськогосподарської продукції оформляють прибутковими касовими ордерами типової форми № КО-1. У випадку, якщо гроші надходять от фізичних осіб, то обов'язково видається квитанція зі штампом або пресою з підписом головного бухгалтера і касира.

Однією з найважливіших проблем (серед загальної фінансової проблеми неплатежів) є несвоєчасність виплати заробітної плати в ТОВ “Куземинське” внаслідок відсутності об'єктивної основи формування фонду оплати праці та виплата заробітної плати продукцією власного виробництва, а саме зерном, цукровими буряками тощо. Видача натуральної оплати праці оформлюється видатковою накладною з позначкою “в рахунок заробітної плати”.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.