П(С)БО 15 «Дохід» регулює порядок обліку доходів, що виник у результаті таких операцій:

Реалізації товарів, продукції, інших активів, придбаних з метою перепродажу - надання послуг;

Використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом яких є отримання процентів,дивідендів, роялті.

Доходи включаються до складу об`єктів облікового процесу на підставі принципу нарахування та відповідності.

Таблиця 2.5. Структура доходу сільськогосподарських підприємств

Принцип нарахування передбачає відображення в обліку доходів і витрат на момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів. Принцип відповідності передбачає визначення фінансового результату шляхом порівняння доходів звітного періоду з витратами цього періоду, понесеними для отримання доходів.

У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходи і витрати відображаються в момент їхнього виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Отже, бухгалтерський облік ведуть, а звітність складають на основі облікового принципу нарахування: доходи відображають у бухгалтерському обліку і відповідно у фінансовій звітності за відвантаженням продукції (товарів) виконанням робіт, наданням послуг незалежно від термінів одержання грошових коштів або їхніх еквівалентів від покупців (замовників).

Критерії визнання доходу застосовуються окремо в кожній операції. Однак за певних обставин для відображення суті операції застосовують критерії визнання до окремих елементів однієї операції, що підлягають оцінці, якщо не випливає з суті такої господарської операції. Наприклад, якщо вартість реалізованої операції включає суму за майбутні послуги,яку необхідно визначити, ця сума підлягає відстроченню і визнається доходом у періоді надання такої послуги. І навпаки, критерії визнання застосовуються до двох або більше операцій одночасно, якщо вони пов`язані таким чином, що суть господарської операції неможливо зрозуміти без з`ясування серії операцій у цілому. Наприклад, підприємство може реалізувати товари та одночасно укладати окремі договори на пізніше придбання цих товарів, спростовуючи, таким чином, істотний результат операції.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інших активів визнається у разі наявності всіх наведених умов П(С)БО 15:

Покупцеві передані суттєві ризики і вигоди, пов`язані з правом власності на товар(продукцію, актив)

Підприємство не здійснює подальше управління та контроль за реалізованими товарами (активами)

Сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;

Ш є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства;

Ш витрати, пов`язані із цією операцією, можуть бути достовірно визначені. Якщо підприємство отримало грошові кошти чи відбулося збільшення інших активів, але не виконана хоча б одна з наведених вище умов, то в бухгалтерському обліку дохід не визнається.

Рахунок 70 «Дохід від реалізації» призначення для узагальнення інформації про доходи від реалізації, товарів, робіт, послуга також про суми знижок, наданих покупцем, та інші вирахування з доходу.

Відображення в обліку доходів від реалізації відбувається на підставі первинних документів: рахунків-фактур, договорів купівлі-продажу,товарно-транспортних накладних, розрахунків(довідок)бухгалтерії.

По кредиту цього рахунку відображається збільшення (отримання) доходів від реалізації продукції, товарів,послуг без вирахування наданих знижок. А по дебету цього рахунку відображається належна сума непрямих податків ( акцизного збору, ПДВ) суми, які одержуються на користь комітента, та суми, що списуються у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати»

Бухгалтерський облік доходів від реалізації товарів ведеться що до кожного об`єкта за відповідними групами, для яких відкривається окремий субрахунок, що передбачений Планом рахунків бухгалтерського обліку.

Рахунок 70 «Дохід від реалізації має такі субрахунки :

701 « Дохід від реалізації готової продукції»

702 «Дохід від реалізації товарів»

703 «Дохід від реалізації робіт послуг»

704 «Вирахування з доходу»

На субрахунках 702 « Дохід від реалізації товарів» підприємства торгівлі та інші організації узагальнюють інформацію про доходи від реалізації товарів. Розглянемо кореспонденцію рахунків в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Кореспонденція рахунку 70 «Доходи від реалізації»

Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами)продукції, товарів.

Підприємство може самостійно розробляти додаткові аналітичні рахунки, виходячи із специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

Деякі із надходжень мають особливий порядок відображення в обліку. Це стосується ПДВ, акцизу та інших податків, які входять до ціни продажу, а також надходження за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором. Відповідно до вимог П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» до складу доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Включається вся сума надходжень, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків(ПДВ, акцизу тощо).

Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від незвичайних подій призначено рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» .

Рахунки даного класу використовують для обліку господарських процесів. Господарські процеси - це сукупність подібних за економічним змістом господарських операцій. Основні види господарських процесів - придбання виробничих торгових запасів, виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) продаж товарів і реалізація готової продукції. Рахунки даного класу є тимчасовими, такими, що використовують для накопичення інформації про доходи за звітний період, по закінченні якого сольдо цих рахунків переноситься на рахунок 79 «Фінансові результати». Тимчасові рахунки розпочинають звітний період із нульового сальдо. Інформація про доходи і витрати в них дає можливість скласти проміжну звітність.

На рахунках 7, крім рахунку 76 «Страхові платежі» , протягом звітного періоду по кредиту відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів (обов`язкових платежів), по дебету - щорічне або місячне віднесення суми чистого доходу

На рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 74 «інші доходи» призначений для обліку доходів, пов`язаних перед усім з інвестиційною діяльністю та доходів, що виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов`язані з операційною або фінансовою діяльністю.

Облік доходів від реалізації продукції. Узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності,а також про суми знижок наданих покупцям,та про інше впрохування з доходу ведеться на рахунку 70 « Доходи від реалізації».

Рахунок 70 « Доходи від реалізації» - тимчасовий, має ознаки пасивного рахунку, призначений для обліку господарських процесів.

По кредиту рахунку 70 « Доходи від реалізації» на підставі довідок та розрахунків бухгалтерії відображається збільшення (одержання) доходу, по дебету - належна сума непрямих і податків(акцизного збору, ПДВ, та інших, передбачених законодавством); суми, які одержуються підприємством на користь комітента, принципала; повернуті перестраховиками частки страхових платежів; результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); та списання у порядку закриття на рахунок 79 « Фінансові результати». Бухгалтерський облік доходів від реалізації ведеться щодо кожного об`єкта за відповідними групами, для яких відкривається окремий рахунок.

Розрахункові документи вважаються пред`явленими покупцеві за умови, що це відбулося способом, передбаченим договором ( якщо розрахунки здійснюються без участи установи банків) або після подання їх до установи банку (якщо розрахунки здійснюються через установи банків).

Якщо за умови договору готову продукцію приймає покупець безпосередньо на підприємстві, то вона вважається реалізованою після передачі її покупцеві, оформленою документами, передбаченими умовами договору і пред`явленням розрахункових документів покупцеві.

Таким чином, зазначені надходження мають бути відображені за кредитом рахунку з обліку доходів, а потім вираховуються переведенням через дебет того самого рахунку або дебет 704 « Вирахування з доходу». Інші надходження які не визнаються доходом, відображаються в обліку проводками без застосування рахунків класу 7.

Не визнаються доходами суми, що отримані від інших осіб і не зумовлюють збільшення власного капіталу. Такі суми включаються не лише до суми чистого доходу підприємства, а й до загальної суми валового доходу і відображаються у бухгалтерському обліку на кредиті рахунків класу 7 « Доходи і результати діяльності», і вилучаються з неї записом по дебету рахунків цього класу. Таким чином на фінансові результати списуються лише суми чистого доходу від здійснення відповідних операцій і подій.

Таким чином рахунки 70 (Доходи від реалізації) та 71 (інший операційний дохід) призначені для відображення доходів від операційної діяльності, а рахунки 72 « Дохід від участі в капіталі», 73 « інші фінансові доходи» - доходів від фінансової діяльності.

Формування доходів від реалізації продукції відбувається у первинному обліку, адже це початкова стадія системного сприйняття і реєстрації окремих операцій, які характеризують господарські процеси та явища на підприємстві.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлюються «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». Згідно з ним первинні документи мають бути складенні в момент здійснення операцій, а якщо неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановленні терміни для відображення в бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

Визначення терміну «первинний документ» дано в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07ю.1999р № 996-XIV. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Обов'язковими реквізитами первинних документів є:

Ш назва документу (форма);

Ш дата і місце складання;

Ш назва підприємства, яке складає документ;

Ш зміст та обсяг господарської операції;

Ш одиниці виміру;

Ш посади осіб, відповідних за здійснення операції і правильність її оформлення.

Порядок облік формування доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) в СГ «Котон» зазначений в обліковій політиці підприємства. Згідно облікової політиці СГ «Котон» Суми доходів відображаються в бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО 15 «Доход». Також оцінка ступеня завершеності операцій з надання послуг, з метою визнання доходів, здійснюється шляхом вивчення виконаної роботи; при цьому в бухгалтерському обліку доходи відображаються у звітному періоді після оформлення акта про виконання робіт (надання послуг).

Для обліку реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачені рахунки: 70 «Доходи від реалізації», 90 «Собівартість реалізації», 93 «Витрати на збут».

Для документального оформлення операцій із реалізації продукції у СФГ «Котон» використовують наступні документи.

На кожну партію зерна, що відправляється на заготівельні пункти, виписують Товарно-транспортну накладну (зерно) в чотирьох примірниках, а при його перевезенні транспортом зі сторони -- в п'яти. При цьому перший примірник накладної залишається в господарстві з підписом водія, три наступних вручаються водію. Після приймання зерна другий примірник залишається на хлібоприймальному пункті, третій повертається в господарство з поміткою про приймання вантажу, четвертний залишається у водія як підстава для заповнення Дорожнього листа вантажного автомобіля. При транспортуванні зерна транспортом зі сторони четвертий і п'ятий примірники залишаються у водія транспортної організації. Товарно-транспортна накладна має фіксований номер і серію. У ній зазначають гаражний номер автомобіля; автопідприємство; товаровідправник; вантажоодержувач і платник; назва зернових і олійних культур та насіння трав; сорт і клас; масу (брутто, тара, нетто); ціну, суму.

Товарно-транспортні накладні на підприємстві реєструються у книзі обліку Товарно-транспортних накладних. При доставці на хлібоприймальний пункт (підприємство) одиничних партій зерна і олійних культур реєстр накладних не складають, а на кожну партію виписують приймальну квитанцію (ф. ПК-9).

Документом, що підтверджує здавання фуражу державі - є Приймальна квитанція за формою ПК-27, яку складають на підставі актів на здавання фуражу безпосередньо споживачем за дорученням хлібоприймальних пунктів.

Якщо господарство здає сортове насіння, то, крім товарно-транспортної накладної, необхідно виписувати первинні документи, що підтверджують їх. сортність: Атестат на насіння, Свідоцтво на насіння, Сортове посвідчення.

Атестат на насіння виписують при доставці на хлібоприймальне підприємство для обміну або продажу іншим господарствам насіння всіх культур класу посівного стандарту супереліта та еліта. Реалізація державі сортового насіння гібридних популяцій першої і наступних репродукцій, які відповідають вимогам посівного стандарту, супроводжується Свідоцтвом на насіння, а які не відповідають вимогам посівного стандарту за чистотою і вологістю -- Сортовим посвідченням. Цим же документом оформляється відправка зерна сильних пшениць, пивоварних сортів ячменю, товарного насіння висококалорійних сортів соняшнику.

У сортових документах господарство гарантує чистоту сорту, що підтверджується підписами керівника, головного агронома, комірника. Ці посадові особи несуть персональну відповідальність за неправильно зазначені сортові або посівні якості насіння.

Можливе використання і типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля, у том числі типова форма товарно-транспортної накладної, затвердженої спільним наказом Мінтрансу и Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346.

Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) є первинним документом по обліку формування доходів від реалізації послуг стороннім організаціям. Його складають у двох примірниках та вказують реквізити постачальника, отримувача, а також перелік наданих послуг, їх кількість, ціна і сума. Закріплюється акт підписами та печатками представників двох сторін, які безпосередньо здійснювали приймання-передачу послуг.

Як правило складанню акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та товарно-транспортних накладних передує складання договіру. Його теж складають у двох примірниках, та зазначаються наступне: назва підприємства-замовника і підприємства-виробника, об'єкт замовлення, строки виконання, вартість об'єкту замовлення.

При відвантаженні продукції покупцям та іншим дебіторам у СФГ «Котон» виписують рахунок-фактуру, де вказують назву підприємств продавця та покупця, їх банківські реквізити, а також назва виробленого товару та наданих послуг, їх кількість, ціна і сума (окремо вказується сума ПДВ).

Крім того, обов'язковим при оформленні процесу реалізації, є виписка податкової накладної, що має містити зазначені окремими рядками:

· порядковий номер податкової накладної;

· дату виписування податкової накладної;

· назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

· податковий номер платника податку (продавця та покупця);

· місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

· опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

· повну назву отримувача;

· ціну продажу без врахування податку;

· ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

· загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у СФГ «Котон» у момент виникнення податкових зобов'язань у двох примірниках. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Слід відмітити, що у 2011 р. змінився порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. № 969[37]

Відповідно до п. 201.10 ПКУ перед тим, як надати ПН покупцю, постачальник зобов'язаний зареєструвати її в ЄРПН [38] та проставити в зазначеному полі відповідну відмітку. Це правило стосується лише тих податкових накладних, сума в яких потрапляє під установлений у п. 11 підрозд. 2 розд. критерій, а саме:

-- з 01.01.2011 р. -- понад 1 млн грн.;

-- з 01.04.2011 р. -- понад 500 тис. грн.;

-- з 01.07.2011 р. -- понад 100 тис. грн.;

-- з 01.01.2012 р. -- понад 10 тис. грн.

До обов'язкових реквізитів включено вид цивільно-правового договору». При цьому слід відображати вид договору залежно від його предмета (купівлі-продажу, поставки, оренди, підряду, надання послуг тощо).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Вона виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі, коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним податковим органом України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не більше 200 гривень без ПДВ.

Первинний облік у СФГ «Котон» відповідає нормам чинного законодавства. Використовують затверджені форми первинних документів, у тому числі спеціалізовані.

Первинний облік у СФГ «Котон» відповідає нормам чинного законодавства. Використовують затверджені форми первинних документів, у тому числі спеціалізовані. До недоліків можна віднести те, що первинні документи здаються до бухгалтерії з запізненням. Не сприяє покращенню облікового процесу відсутність затвердженого на підприємстві графіку документообігу. Нами розроблено проект графіку документообігу (Додаток И)

2.3 Синтетичний та аналітичний облік доходів від реалізації продукції (робіт, послуг)

Для узагальнення інформації про доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) призначені рахунки класу 7 Доходи і результати діяльності.

Процес реалізації сільськогосподарської продукції, товарів, робіт і послуг, як уже зазначалося, відображують на кількох балансових рахунках: 70 «Доходи від реалізації», 90 «Собівартість реалізації», 93 «Витрати на збут».

Для обліку доходів від реалізації призначений рахунок 70 «Доходи від реалізації». Рахунок 70 «Доходи від реалізації» призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, а також про суму знижок, наданих покупцям та про інші вирахування з доходу.

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має такі субрахунки:

701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

«Дохід від реалізації товарів»;

«Дохід від реалізації робіт і послуг»;

«Вирахування з доходу»;

«Перестрахування».

За кредитом субрахунків 701-703 відображується збільшення (одержання) доходу, за дебетом; належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших передбачених законодавством) та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.

На субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» підприємства торгівлі та інші організації узагальнюють інформацію про доходи від реалізації товарів.

На субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» підприємства і організації, що виконують і надають послуги, узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг.

Багатогалузеві сільськогосподарські підприємства поряд з реалізацією готової сільськогосподарської продукції і тварин на вирощуванні та відгодівлі можуть надавати послуги та виконувати роботи як своїм працівникам, так і на сторону. Поряд з виробничою діяльністю в статутах деяких сільськогосподарських підприємств передбачається також торговельна діяльність. Тому в цих підприємствах будуть задіяні всі названі вище субрахунки рахунка 70 «Доходи від реалізації». Багатогалузевий характер сільськогосподарського виробництва вимагає надання інформації про одержання доходу від окремих галузей господарства. Тому доцільно аналітичний облік доходів від реалізації вести за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг і напрямками реалізації.

Окремими групами доходів від реалізації готової продукції

можуть бути:

1) доходи від реалізації продукції рослинництва;

2) доходи від реалізації продукції тваринництва;

3) доходи від реалізації продукції переробки продукції рослинництва та тваринництва;

4) доходи від реалізації тварин на вирощуванні і відгодівлі.

Окремими напрямами одержання доходів від реалізації готової продукції доцільно виділити: 1) доходи від реалізації сільськогосподарської продукції для державних і регіональних потреб; 2) доходи від реалізації сільськогосподарської продукції переробки підприємством; 3) доходи від реалізації сільськогосподарської продукції через мережі пунктів заготівлі, а також обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів; 4) доходи від реалізації сільськогосподарської продукції на ринку; 5) доходи від реалізації сільськогосподарської продукції за товарообмінними (бартерними) операціями; 6) доходи від реалізації готової продукції за іншими напрямами.

Детальніше облік реалізації продукції на СГ«Котон» відображено в таблиці.

Наведемо типову кореспонденцію рахунків по обліку доходів від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг за даними табл. 2.8.

Таблиця 2.8. Типова кореспонденція рахунків з обліку доходів від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг

Порядок визначення фінансового результату від операційної діяльності можна розглянути на прикладі Додатку К.

Розглянемо більш детально облік доходу від реалізації сільськогосподарської продукції на ринку за даними СФГ«Котон» (табл. 2.9).

Таблиця 2.9. Облік операцій з реалізації продукції через підзвітних осіб на ринку

Наведемо кореспонденцію рахунків по обліку доходів від реалізації продукції, товарів (робіт та послуг) 2008 р. у СФГ «Котон» за 2009 рік (табл. 2.10)

Таблиця 2.10. Журнал господарських операцій по обліку доходів від реалізації продукції, товарів (робіт та послуг) у СФГ «Котон» за 2009р.

3.1 Удосконалення бухгалтерського обліку

Для дослідження й систематизації методологічних аспектів функціонування бухгалтерського обліку в сільськогосподарському виробництві необхідне визначення впливу особливостей сільськогосподарського виробництва на побудову інформаційного забезпечення, структури об'єктів обліку як засобу управління фінансами, категорій і показників основних господарських процесів.

Відомо, що фінансовий стан сільськогосподарських підприємств досить складний, значна кількість підприємств збиткові. Тому особливе значення надається питанням підвищення результативності господарської діяльності. При цьому до діяльності підприємств пред'являються дві взаємопов'язані вимоги: максимально можлива адаптація до поведінки споживачів, що змінюється, і виживання в умовах конкуренції.

Загальновизнано, що логіку підготовки інформації для ухвалення управлінських рішень можна відобразити трьома напрямами: 1) оцінка досліджуваних явищ; 2) діагностика, тобто встановлення причинно-наслідкових зв'язків і оцінка впливу окремих чинників на результат; 3) прогнозування наслідків управлінських рішень. Отже, оцінка, діагностика і прогнозування припускають наявність методології ведення цих процесів.

Позитивні зміни бухгалтерського обліку наявні. Зокрема, важливим нововведенням обліку є тлумачення природи прибутку, розмежування у звітності видів доходів і використання методів оцінки.

Зміст роботи сільськогосподарського підприємства залежить перш за все від того, який вид продукції створюється. Звідси чинником, що визначає побудову обліку на підприємстві, є вид діяльності . Необхідно передбачити чітке, а не тільки на рівні облікової політики підприємства розмежування обліку основного виду діяльності - виробництво сільськогосподарської продукції; допоміжних видів діяльності, що сприяють основному виробництву, забезпечуючи необхідні умови для нормальної роботи; обслуговуючих видів, що забезпечують основну діяльність і сприяють нормальним умовам підтримки господарських факторів.

Кожний вид типової діяльності у бухгалтерському обліку треба виокремити у самостійну ланку, яка буде центром обліку витрат та доходів. Крім того, кожен вид діяльності за своєю організаційною структурою може бути центром обліку.

На побудову обліку значною мірою впливає характер технологічного процесу. Множина їх, застосовувана у сільськогосподарській діяльності, дозволяє виділити окремі ділянки для галузей. Це зумовлює необхідність виділення в обліковому аспекті осередків первинного збору і за необхідності узагальнення інформації. Така побудова виробництва спричиняє виникнення в системі обліку відповідних облікових ланок чи структурних одиниць.

Питання формування внутрішньогосподарської звітності для аналізу результативності функціонування систем залежить від того, що результативність управління в значній мірі визначається рівнем його організації і якістю інформаційного забезпечення. В широкому значенні під інформаційним забезпеченням господарської діяльності розуміється сукупність інформаційних ресурсів і способів їх організації. Основними елементами інформаційного забезпечення є: система документації і документообороту, система класифікації і кодування, інформаційна база (класифікатори, масиви нормативно-довідкової інформації), документи регулятивного характеру (посадові і технологічні інструкції, що забезпечують організацію документообороту і ведення інформаційної бази). В системі інформаційного забезпечення особливе значення мають бухгалтерські дані. Основним «постачальником» фактичних даних для ухвалення управлінських рішень є бухгалтерський облік, який необхідно розглядати як носія зворотного зв'язку в системі керівництва і управління.

Представлена бухгалтерським обліком обліково-економічна інформація дуже загальна, не орієнтована на конкретного користувача. Але відомо, що для управління необхідна багатокритерійна інформація: для зовнішніх користувачів - інвесторів, кредиторів, бірж, банків, постачальників, покупців, державних органів - необхідна інформація про фінансовий стан підприємств, їх фінансові результати; для внутрішніх користувачів - керівників, менеджерів - детальна і оперативна інформація для ухвалення обґрунтованих рішень по великому переліку об'єктів управління. Таким чином, в сучасній практиці господарювання управління сільськогосподарським підприємством є сукупністю пов'язаних, злагоджених методів і засобів, що становлять інформаційну систему, яка використовується управлінським апаратом для забезпечення збалансованого функціонування в довгостроковій перспективі. Мета управління варіюється залежно від призначення інвестицій в конкретний вид діяльності.

Створення повномасштабної інформаційної системи, пріоритетною задачею якої є забезпечення техніко-економічною інформацією поточних і перспективних управлінських рішень в динамічно змінних господарських ситуаціях є необхідним. Така інформаційна система в той же час повинна бути гнучкою, здатної своєчасно визначити і обґрунтувати оновлення техніки, технології, зміну асортименту продукції і підтримку їх в певних межах конкурентоспроможності, забезпечити варіювання цін на вироблену продукцію, визначати напрями інвестиційної політики, виконувати розрахунки, пов'язані з мінімізацією витрат.

Процеси реорганізації сучасної економіки об'єктивно зумовили необхідність реформування такої функції управління як облік. В даний час більшість підприємств відчуває потребу у формуванні інформації, придатної для оперативного і стратегічного управління своєю діяльністю, оптимізації виробничих витрат і фінансових результатів, ухвалення обґрунтованих короткострокових і довгострокових управлінських рішень. Разом з тим традиційна для вітчизняної практики система бухгалтерського обліку не дозволяє в рамках єдиного обліку одночасно формувати інформацію, призначену для складання відкритої фінансової звітності, і забезпечувати при цьому збереження комерційної таємниці. Розвиток міжнародних економічних зв'язків також обумовлюють необхідність максимального наближення вітчизняної методології і практики бухгалтерського обліку до загальноприйнятих норм (стандартам) його ведення.

Отже, існує потреба у реформуванні національної системи бухгалтерського обліку в цілях його гармонізації і усунення розриву в розумінні облікової інформації різними користувачами.

Одним з основних принципів здійснення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є послідовність, тобто постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» облікова політика підприємства -- це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика може змінюватися тільки якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітності підприємства.