Відображення методологічних і організаційних основ обліку готової продукції сільськогосподарського виробництва

Робочі документи аудитора -- це записи, зроблені ним під час планування, підготовки, проведення перевірки, узагальнення її даних, також документальна інформація, отримана в процесі аудиту від третіх осіб, підприємства-клієнта, або усні відомості, задокументовані аудитором за допомогою тестування. Склад та кількість аудиторських документів визначаються аудитором у кожному конкретному випадку.

В процесі аудиторської перевірки аудитор виконує велику кількість різноманітних аудиторських процедур, що допомагають вирішити поставленні перед ним завдання.

Сукупність робочих документів, складених аудитором до початку і в процесі перевірки, уявляє собою аудиторське досьє (папку), що має свій номер, відмітки про дати початку та закінчення перевірки.

Вимоги до робочих документів аудитора визначають їх обов'язкові реквізити та складові, а саме: найменування документу, назва клієнта, порядковий номер документу та сторінка його розміщення в досьє, період перевірки, зміст (зазначення процедур, методів, отриманих результатів, висновки аудитора стосовно конкретних фактів перевірки), зазначення осіб, що склали та перевірили документ, їх підписи, дата складання документу та інші спеціальні реквізити.

Найбільша кількість робочих документів складається на стадії оцінки звітності, тобто при безпосередній перевірці показників фінансової звітності. Це документи з детального аналітичного огляду, перевірки та підтвердження окремих показників, документів. З цією метою широко використовуються тести, запити, а також докази, надані підприємством-клієнтом (первинні документи, дані аналітичного та синтетичного обліку та інше), та документи, що складаються особисто аудитором.

Значну частину робочих документів стадії оцінки звітності складають копії регістрів синтетичного та аналітичного обліку, на яких аудитор робить свої відмітки, записи про перевірку, підтвердження сум, залишків та інших даних, використовуючи при цьому спеціальні позначення. На таких копіях, як і на інших робочих документах, проставляються відомості про те, хто і коли виконав та перевірив. Поряд з цифрами, що цікавлять аудитора, робляться відмітки про результати їхньої перевірки і про те, на підставі чого (головної книги, журналів-ордерів, відомостей, документів, отриманих на запити від третіх осіб та інших) проведена ця перевірка.

Робочі документи повинні зберігатися в поточному архіві аудитора протягом року, а потім передаватися до постійного архіву аудиторської фірми на довгострокове зберігання.

Особливої уваги потребує проблема конфіденційності інформації (змісту) робочих документів. Це одна з головних вимог та принципів роботи аудитора та правил аудиторської етики. Документи аудиторської перевірки є власністю аудитора, їх зміст є конфіденційним і не підлягає розголосу. Аудитор повинен зберігати комерційну таємницю підприємства-клієнта і без згоди останнього не передавати будь-кому робочі документи про проведену перевірку, за винятком окремих випадків (наприклад, за вимогою правоохоронних органів; у випадку контролю роботи аудитора та її якості з боку інших аудиторів або адміністрації аудиторської фірми. [30]

На завершальному етапі аудиторської перевірки аудитор повинен узагальнити результати попередньо здійснених процедур та скласти звіт і висновок.

На завершальній стадії аудитор повинен проаналізувати і оцінити висновки одержаних аудиторських доказів для формування аудиторського висновку про достовірність фінансової інформації. Аудиторський звіт повинен містити чітке і ясне формулювання висновків про фінансову інформацію. У позитивному висновку висловлюється задоволення аудитора з усіх суттєвих аспектів обліку, звітності і фінансового стану підприємства. Якщо висловлюється протилежне судження (умовний висновок, висновок з обмеженням) або відмова від підтвердження, аудитор повинен точно і аргументовано вказати причини негативного висновку або викласти застереження. В результаті аудиторської перевірки, в аудиторському висновку з перевірки запасів (готової продукції с-г виробництва) потрібно визначити заходи, спрямовані на поліпшення їх зберігання та реалізації. [13]

РОЗДІЛ 4

ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Застосування нових інформаційних технологій на базі сучасної електронно-обчислювальної техніки і розвинутих систем на базі комунікацій повинно забезпечувати отримання, обробку та використання інформації в процесах управління підприємством. Це може бути реалізовано найпростішими функціями, такими як: листування електронною поштою або найскладнішими- підтримка складних задач прийняття рішень.

Великий обсяг економічної інформації, який безперервно збільшується у зв'язку із зростанням суспільного виробництва, потребує подальшого вдосконалення облікової і контрольно-аналітичної роботи.В умовах ручної обробки знижується якість інформації, продовжуються строки її опрацювання, а зростання затрат праці призводить до різкого збільшення управлінського персоналу.

Стосовно підприємства, що досліджується, CТОВ «Полісся» то в ньому штат бухгалтерів складає шість осіб, в тому числі головний бухгалтер. Впровадження автоматизованої системи обробки облікової інформації дозволило б не тільки скоротити штат бухгалтерії та, відповідно, витрати на його утримання, а й зробити інформацію більш повною, достовірною та зручною для користування.

Останнім словом в організації інформаційних систем бухгалтерського та управлінського обліку є нова конфігурація системи”1С: Підприємство 7.7” призначена для ведення бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах. Програма дозволяє вести облік витрат по виробничих ділянках на виробництво продукції рослинництва у розрізі видів витрат і виробничих груп (рослини по культурах).

Комп'ютеризація обліку витрат на виробництво цукрових буряків охоплює широке коло трудомістких операцій.До них відносять : групування виробничих витрат, визначення нормативної планової та фактичної собівартості продкції, облік відхилень від норм витрат, зведений облік витрат на виробництво, відображення на рахунках синтетичного обліку кореспонденції рахунків.

Специфікою комп'ютеризації обліку витрат на виробництво є те, що тут значною мірою використовуються дані, отримані на інших ділянках механізації обліку праці і заробітної плати,матеріалів тощо. Механізація обліку витрат на виробництво включає три взаємопов'язані ділянки роботи:

1) оперативний облік витрат на виробництво , рух деталей, напівфабрикатів і незавершеного виробництва;

2) зведений облік витрат на виробництво і визначення собівартості всієї продукції;

3) складання звітних калькуляцій за видами виробів.

Комп'ютеризацією обліку повинен бути охоплнеий оперативний облік витрат на виробництво, який полягає в щоденному контролі за витрачанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів у виробництво і результати їх використання. Такий контроль забезпечується організацією достовірного обліку руху деталей у виробництві та їх залишків у незавершеному виробництві.

Типова конфігурація дозволяє автоматизувати облік руху виробничих запасів підприємства, процесу виробництва та оприбуткування готової продукції.

Випуск готової продукції реєструється “Актом випуску готової продукції” (Рис 4.1), який зберігається у папці “Виробництво”. Даний документ відображає надходження готової продукції на склад . Для показаного методу обліку готової продукції передбачає одночасне списання в дебет 271 рахунку, транзитом черезрахунок затрат, матеріалів.

Розрахунки пропорційно коефіцієнтам. Ввімкнення режиму -прапорець “Коеф.=планова собівартість.”Таблична частина містить перелік виготовленої продукції (номенклатура) та її кількість.Проводки здійснюють надходження перерахованої продукції із рахунку затрат в кількості і без суми. В табличній частині необхіно вказувати значення коефіцієнта.

Рис.4.1 Документ “Акт випуску продукції”

Розрахунки пропорційно прямим матеріальним затратам. Ввімкнення режиму - прапорець “Калькуляція.” Даний алгоритм дозволяє в автоматичному режимі формувати документи Калькуляція по кожному рядку табличної частини. Формування калькуляції по рядку можливе тільки при наявності у вказаної продукції заповненого змісту комплекту.

Здійснена жорстка привязка дочірних калькуляцій до Акту випуску-будь-яка маніпуляція,що стосується поля Калькуляції в табличній частині, потребує перепроведення документу.

Підпорядковані калькуляції можуть бути переглянуті безпосередньо із Акту випуску,що їх сформував,шляхом редагування колонки Калькуляції в табличній частині.

При ввімкненому режимі калькуляції акт випуску не робить своїх проводок. Слід мати на увазі, що підпорядковані калькуляції можуть бути видалені незалежно від акту , що їх сформував.

При натисненні клавіші “Печать” на екрані з'явиться печатна форма документу.

Списання матеріальних витрат відбувається за допомогою документа

“ Акт на списання”(Рис 4.2), який знаходиться в меню Довідник \ Інше (відбувається списання палива, ПММ, насіння, добрива тощо). В документі вказується рахунок, на який ми списуємо матеріали. Формується проводка при проведенні документу Дт 231 Кт 201. В табличній частині вибираємо номер рахунка матеріалів, які ми списуємо (найменування та кількість). Матеріали списуються зі складу, куди вони були оприбутковані на основі документа “Прибуткова накладна”.

Рис.4.2 Документ “Акт списання”

Документ “Формування собівартості” (Рис 4.3) “кладе” затрати в сумарному виразі на номенклатуру готової продукції - для обліку готової продукції в номенклатурі.

При виборі затратного рахунку по кнопці “Заповнити” заповнюєм табличну частину постатейно затратам із вибраного рахунку. Це означає , що сума витрат, які будуть зарз віднесені до собівартості готової продукції , потрібно коригувати вручну на основі інших даних про незавершене виробництво (Журнал “Виробництво” ).

Собівартість включає в себе розрахунки пропорційно коефіцієнтам. Даний алгоритм розміщує затрати табличної частини тільки по продукції , що введена актами випуску готової продукції в режимі використання коефіцієнтів, пропорційно коефіцієнтам, які вказані у відповідних актах випуску.

Рис 4.3 “Формування собівартості”

Розрахунки пропорційно прямим матеріальним затратам. Даний алгоритм розкладає затрати табличної частини тільки по продукції, що введена за допомогою калькуляції (як окремих, так і сформованих актами випуску готової продукції в режимі вводу калькуляції) пропорційно її собівартості.

При формуванні собівартості готової продукції для номенклатурного обліку. Вона стає доступною тільки після проведення документу (при сформованих проводках). Для зручності доступу до печатної форми проведення можна здійснювати за допомогою кнопки “Провести”, не покидаючи форму документу.

Вихідними формами синтетичного обліку є звіт “Обігово-сальдова відомість по рахунку”(Додаток Ж ).

Звіт призначений для розрахунків, по яких ведеться аналітичний облік, можна одержати розбивку залишків і оборотів по конкретних об'єктах аналітичного обліку (субконто).Відповідний звіт називається “Обігово-сальдова відомість по рахунку”.

Для формування даного звіту варто вибрати пункт”Обігово-сальдова відомість по рахунку” у меню “Звіти” головного меню програми.

Відомість являє собою список за значеннями субконто.Коженрядок відомості містить найменування об'єкта аналітичного обліку (субконто), залишок на початок періоду, дебетовий і кредитовий обороти та залишок на кінець періоду.

У нижній частині списку виведені підсумкові дані: сальдо по рахунку в цілому, розгорнуте сальдо (окремо суми по дебетових і кредитових залишках) і сумарні обороти.

Наступний звіт “Аналіз рахунка” (Додаток К ). Аналіз рахунка містить обороти рахунка з іншими рахунками за обраний період, а також сальдо на початок і кінець періоду.

Для одержання даного звіту необхідно вибрати пункт “Аналіз рахунка “ з меню “Звіти” головного меню. Після чого на екран видається запит параметрів аналізу рахунка.

У звіт “Картка рахунку” (Додаток Л ) включаються всі проводки з даним рахунком або проводки по даному рахунку за конкретним значенням об'єктів аналітичного обліку.Крім того, у картці рахунка показуються залишки на початок і кінець періоду, обороти за період і залишки після кожної проводки.

Для отримання картки рахунка варто вибрати пункт “Картка рахунку” меню “Звіти” головного меню програми. На екран буде виведений запит параметрів формування картки рахунку.

Якщо для зазначеного рахунка ведеться аналітичний облік, ви можете вивести картку, що відбиває проводки по даному рахунку тільки з конкретними об'єктами аналітичного обліку (субконто).Для добору проводок у картці по конкретнгих об'єктах аналітичного обліку варто вибрати зазначення субконто того виду, по якому потрібно одержати добір, і установити прапорець “Відбирати” напроти того виду субконто, за значенням якого будуть відбиратися проводки.Якщо прапорець”Відбирати” для декількох видів субконто, картка будемістити тільки лроводки,що відповідають всім умовам добору по субконто.

Журнал - ордер (відомість) по субконто застосовується для рахунків, на яких ведеться аналітичний облік по субконто. Він дозволяє одержати для кожного виду субконто, по якому ведеться аналітичний облік на рахунку дебетові і кредитові обороти, а також розгорнуте і згорнуте сальдо на початок і кінець обраного періоду. Крім того , у діалоговій формі запиту параметрів звіту можна задати різні режими добору субконто.

У залежності від того, установлений режим отримання кореспонденцій з рахунками по дебету або кредиту ,звіт буде називатися “Відомість” або “Журнал-ордер”. Якщо обрані обидва варіанти, то звіт буде називтися “Журнал-ордер і відомість по рахунку ”(Додаток Н ).

Обороти по рахунку, який нас цікавить, наприклад, 23 “Виробництво”, можна одержати з Головної книги.На екрані з'явиться документ “Обороти по рахунку 231”(Додаток М ).

Введення в практику автоматизованих систем обліку даних дозволяють комплексно розвязувати задачі не тільки по обліку, а і по контрольному аналізу і аудиту. За допомогою таких систем можна здійснювати оцінку фактичного стану підприємства, а також прогнозувати і моделювати управлінські рішення.

Організація інформаційних систем бухгалтерського обліку - це дуже важливий крок до розвитку підприємства . Сучасні технології дозволяють поліпшити і прискорити роботу бухгалтерії, завдяки чому можливе зростання доходів підприємства.

З вище наведеного можна зробити висновок, що у СТОВ «Полісся» доцільним та необхідним є придбання комп'ютерної техніки та організація інформаційних систем таких ділянок як облік витрат виробництва, облік товарно-матеріальних цінностей , облік оплати праці, так як в них відбувається велика кількість операцій протягом року. Організація інформаційних систем цієї ділянки роботи дозволить скоротити затрати праці та обробку інформації, скоротити штатпрацівників бухглтерії, головний бухгалтер більше часу придіятиме іншій,не менш важливій,роботі.

РОЗДІЛ 5

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ В СТОВ “ПОЛІССЯ”

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону праці” від 21.11.02 № 229 - IV “Охорона праці” - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності. [24]

Згідно ст. 43 Конституції України “кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці…” та згідно ст. 49 “охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм”.

Тобто вона декларує рівні права і свободи всім жителям держави: на вільний вільний вибір праці , що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у разі втрати працездатності та у старості й деякі інші. Всі закони і нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися і відповідати статтям Конституції. [ 17]

Законодавча база охорони праці України налічує ряд законів, основними з яких є: Закон України “Про охорону праці”; Кодекс законів про працю (КЗпП); Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”; Закон України “Про охорону здоров'я”; Закон України “Про пожежну безпеку”; та інші.

Їх доповнюють державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України. [ 15]

Робота з охорони праці в СТОВ “Полісся” основана на слідуючих нормативних документах: Конституція України від 28. 06. 96; Закон України “Про охорону праці” від 21.11.02 №229- IV; Кодекс законів про працю: Закон України від 10.12.71. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”[23]; Закон України “Про охорону здоров'я”; Закон України “Про пожежну безпеку”;

- У разі нещасного випадку при проведенні розслідування керуються Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1112.

За організацію роботи по охороні праці в СТОВ “Полісся” та відповідальним за забезпечення умов праці є адміністрація підприємства, яка організовує умови праці на робочому місці, безпеку технологічних процесів, використання механізмів, обладнання, інших засобів виробництва, наявності засобів захисту, відповідних санітарно-побутових умов виробництва згідно нормативних актів з охорони праці. Крім керівника відповідальною особою за охорону праці є інженер по охороні праці Горовий В.І., він же являється особою, що контролює виконання всіх умов та заходів щодо охорони праці.

Умови і охорона праці відображені в Колективному договорі [ 67 ]

Даний Колективний договір є основним нормативним документом внутрішнього користування, що регулює і визначає разом з чинним законодавством взаємні виробничі, трудові і соціально-економічні відносини між Адміністрацією і Працівниками СТОВ “Полісся”.

Головним пунктом Колективного договору є п.7 “Умови і охорона праці”. Згідно вище сказаного - забезпечення безпечних умов праці є обов'язком Адміністрації. Працівники зобов'язані знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поведінки з машинами, механізмами, обладнанням, іншими засобам виробництва, користуватися засобами індивідуального колективного захисту, проходити обов'язкові медогляди. Адміністрація зобов'язується відшкодовувати працівникам шкоду, заподіяну його здоров'ю, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків. Також в цьому пункті договору говориться про матеріальні заохочення працівників, які сумлінно ставляться до виконання виробничих обов'язків і беруть активну участь у підвищенні безпеки та поліпшенні умов праці. [ 12, 67 ]

Щодо служби з охорони праці (Служба), то в досліджуваному підприємстві до її складу входить інженер по охороні праці Горовий В.І.

Для організації цілей з охорони праці Служба контролює виконання таких завдань:

* здійснення контролю за безпекою виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

* забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;

* забезпечення професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників із питань охорони праці, ведуть пропаганду безпечних методів праці;

* забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих тощо [55]

Також служба з охорони праці виконує такі функції:

- здійснює оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

- розробляє разом з структурними підрозділами заходи по забезпеченню норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також розробляють розділ “Охорона праці” колективного договору;

забезпечує працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами;

проводить розслідування, облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також розрахунок шкоди від них;

організацію навчання та підвищення кваліфікації;

контролює забезпечення працюючих колективними та індивідуальними засобами захисту від шкідливих та небезпечних чинників виробництва;

розробляє Положення про матеріальне заохочення;

контролює дотримання чинного законодавства, виконання посадових інструкцій, проведення інструктажів на робочому місці, виконання наказів, розпоряджень та заходів по усуненню причин нещасних випадків і аварій тощо. [ 78]

Для забезпечення пожежної безпеки керівник та відповідальні особи повинні:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки;

- забезпечувати дотримання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів пожежного державного нагляду;

- організовувати навчання працівникам правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і звязку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, недопускати їх до використання не за призначенням;

- створювати у разі потреби, у відповідності до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об”єктів і продукції, що ними виробляється;

- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

- проводити службове розслідування випадків пожеж. [ 12, 78]

Працівники служби охорони праці в СТОВ “Полісся” також несуть відповідальність за невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з охорони праці; невиконання своїх функціональних обов'язків передбачених Положенням про службу охорони праці та посадовими інструкціями; недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з охорони праці; низьку якість проведених ними розслідувань нещасних випадків на виробництві.

На досліджуваному підприємстві також проводять перспективне та поточне планування робіт з охорони праці. Поточні плани як правило передбачають реалізацію заходів із покращення умов праці, створення кращих побутових і соціальних умов на виробництві.

Фінансування заходів по охороні праці проводиться із фонду з охорони праці, який формується у розмірі 0.5% від виручки реалізованої продукції, а також за рахунок адміністративних витрат та амортизаційних відрахувань. Кошти даного фонду використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві. [ 17, 30]

Що ж стосується навчання по охороні праці, то даному питанню відводиться більше уваги. Відповідно до існуючого законодавства про працю жоден працівник не може бути допущений до роботи, якщо він не пройшов підготовки з охорони праці. Своєчасність навчання з охорони праці контролює керівник підприємства та інженер з охорони праці. Навчальні програми з охорони праці повинні передбачати теоретичні і практичні навчання. Кожні шість років керівник та спеціалісти господарства проходять перепідготовку з охорони праці. Що стосується СТОВ “Полісся”, то перелічені вимоги в ньому виконуються. Обов'язково при прийомі на роботу з особами проводять вступний інструктаж, а також первинний. Звичайно ж в процесі роботи з працівниками проводять повторний позаплановий та цільовий інструктажі. [ 12]

Одним з важливих засобів запобігання нещасним випадкам на виробництві є систематична, доцільно-спрямована пропаганда охорони праці на виробництві. Вона полягає у пробудженні та підтриманні зацікавленості до охорони праці; переконанні працюючих у необхідності того чи іншого заходу з охорони праці; популяризації нових засобів створення безпечних і нешкідливих умов праці. Це як правило розповідь, демонстрація зразків, ознайомлення з безпечними технологіями тощо. На підприємстві є куточок по охороні праці.

Щодо спецодягу, то на підприємстві його видають при роботі з отруто- та ядохімікатами. Взагалі стан забезпеченості працівників підприємства спецодягом є задовільним.

Детальний стан охорони праці слід проаналізувати з таблиці.

З даних таблиці можемо зробити висновок, що протягом 2004-2006 р.р.. кількість працюючих зменшилась на 36 чоловік. Слід відмітити, що протягом 2006р. трапилося 10 два нещасних випадків і позитивним є те, що вони без летальних наслідків. Звичайно ж від характеру нещасного випадку залежить і показник матеріальних збитків. Проте зазначимо, що у СТОВ„Полісся” більше стали уваги приділяти питанням охорони праці, про що свідчать дані про виділення коштів на охорону праці, сума асигнованих коштів протягом досліджуваного періоду зросла на 20026 грн.

Слід зазначити, що це є позитивним явищем, але необхідно також правильно використовувати ці кошти.

Що стосується коефіцієнту частоти травматизму, то він прямопропорційно залежить від кількості нещасних випадків на підприємстві і обернено від кількості працівників.

Таблиця 5.8. Показники стану охорони праці в СТОІВ “Полісся”

Показники	Одиниці виміру	Роки
		2004 р.	2005р.	2006 р.
1. Середньооблікова кількість працююючих (Р)	чол.	190	170	154
2.Кількість нещасних випадків. (Т)	випадок	6	9	10
3. в т.ч. з летальним наслідком. (Тан)	випадок	-	-	-
4. Кількість днів непрацездатності (Дн)	дні	135	170	190
5. Матеріальні збитки від травматизму	грн..	1755,84	2550,42	3420,20
6. Коефіцієнт частоти травматизму (Кч)		31,6	53	65
7. Коефіцієнт важкості (Кв)		22,5	19	19
8. Коефіцієнт втрати робочого часу (Кв.ч)		710	1000	1233
9. Асигновано коштів на охорону праці.	грн..	25300	33265	45326
10. Витрачено на охорону праці.	грн..	13200	15120	17250
11. Кількість пожеж	шт.	-	-	-
12. Матеріальні наслідки від пожеж.	грн..	-	-	-

Коефіцієнт важкості травм залежить від кількості днів непрацездатності прямопропорційно і обернено від кількості нещасних випадків, а оскільки нещасних випадків було 10 і без летальних наслідків, за якими було 190 днів непрацездатності, то коефіцієнт важкості є значним, що оцінюється негативо.

Відносно коефіцієнту втрати робочого часу, то хоч яким би він не був за розміром., то він негативно впливає на рівень продуктивності і прибутковості підприємства ( а за останній рік він склав1233).

Зазначимо також, що позитивним для СТОВ „Полісся” є те, що за період дослідження в господарстві не було жодної пожежі.

Звичайно ж нещасні випадки призводять до матеріальних наслідків, що негативно впливає на економічний стан підприємства.

Розрахуємо економічний збиток за методикою розробленою на підставі Закону України „Про загальнообов”язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань” від 18.01.2001р. №2240 -ІІІ, на прикладі нещасного випадку, що трапився 23.06.2005р. з дояркою Блажко Валентиною Миколаївною, яка постраждала під час обслуговування корів і в результаті отримала травму лівої ноги та руки. [ 23]

Сумарні економічні витрати від нещасного випадку [78], який трапися з Блажко В.М. розрахуємо за методом, розробленим на основі Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійні захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який набрав чинності з 1 квітня 2001р.:

Сзаг=С1+С2+...+Сп, грн.

Де, С1 - розмір одноразової допомоги при тимчасовій втраті працездатності.

В нашому випадку в колективному договорі зазначено, що при тимчасовій втраті працездатності від 10 днів до 1 місяця розмір одноразової допомоги повинен бути не менше однієї заробітної плати, яка в Блажко. складала 540грн., але оскільки нещасний випадок стався через невиконання вимог і інструкцій з охорони праці, то одноразову допомогу потерпілому зменшили на 50% .

С1 = Зпл * К

Тобто, С1 = 540грн.*0,5 = 270грн.

С2 - сума виплати по листу непрацездатності:

С2 = Зпдн*Дн= 16,1*28 = 449,8 грн.

С3 - витрати медичних закладів:

С3= 18,2*Дс+2,6*Да

де, 18,2 та 2,6 - вартість перебування одного дня на стаціонарному та амбулаторному лікуванні;

Дс і Да - кількість днів проведених на стаціонарному та амбулаторному лікуванні;

С3 = 18,2+2,6*28 = 91грн.

С4 - витрати на проведення розслідування:

С4= Кпн1 * Зп1дн1 +…+ Кпнп * Зп1днп

С4 = 1*29,6 + 1*24,8 + 1*28,9 + 1*42,5 = 125,8 грн

С5 - вартість недоотриманої валової продукції:

С5 = ВП*Дн,

де, ВП - вартість валової продукції виготовленої за один день одним робітником:

С5 = 23,8*28 = 666,4грн..

Отже, сумарні економічні витрати від цього нещасного випадку склали:

Сзаг = 270 + 449,8 + 91 + 666,4 + 125,8 = 1603 грн.

Для того, щоб уникнути таких витрат необхідно зробити ряд заходів по зменшенню нещасних випадків на виробництві, а саме для робітників тваринництва :

- в повній мірі забезпечити робітників тваринництва спецодягом згідно з діючими нормами;

- необхідно створити ефективну систему управління, яка б сприяла удосконаленню діяльності кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи;

- провести атестацію робочих місць щодо відповідності їх вимогам безпеки для робітників тваринництва;

- здійснювати оперативний і поточний контроль за станом охорони праці на підприємстві;

- розробити програму проведення інструктажів для працівників тваринництва;

- відремонтувати систему вентиляції, освітлення у приміщеннях ферми. [ 12 ]

Звичайно ж для досягнення поставлених цілей підприємство повинно мати відповідну інформаційну базу, засоби зв'язку, сучасну оргтехніку, комп'ютерне забезпечення і висококваліфікований інженерний штат працівників. Працівники з служби охорони праці повинні вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань з охорони праці або не мають допуску до відповідних робіт, та притягувати до відповідальності працівників, що порушують вимоги з охорони праці.

Також для отримання результату рекомендується матеріальне заохочення працівників, які сумлінно ставляться до виконання виробничих обовязків і беруть активну участь у підвищенні безпеки та поліпшенні умов праці.

Поліпшенню умов праці згідно з темою дипломної роботи та підвищенню продуктивності праці сприяють ряд удосконалень, що ведуть до додаткових витрат, але, які з часом окупляться за рахунок створеного ефекту.

Основними показниками економічної ефективності заходів по охороні праці є:

- приріст продуктивності праці;

- річний економічний ефект.

Спочатку розрахуємо приріст продуктивності праці в результаті зниження трудомісткості продукції за рахунок поліпшення умов праці:

Пт = (Т1 / Т2 - 1) * 100,

де Т1 і Т2 - трудомісткість виробництва 1ц молока до та після впровадження заходів.

Пт = (10,27 / 9.95 - 1) * 100 = 3.21 %

Визначимо річний ефект отриманий на виробництві молока від впровадження основних заходів по охороні праці, для чого використаємо наступну формулу:

Ер = (С1 - С2) * ВП - Ен * Зод

де, С1 і С2 - собівартість 1 ц молока до та після впровадження заходів;

ВП - річний обсяг виробництва молока після впровадження заходів;

Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності вкладень в заходи ( 0,1).

Зод - одноразові витрати, пов'язані з розробкою та впровадженням заходів

Ер = (103,11 - 102.19) * 10901 - 0,1*12000 = 8828.92 грн.

Розрахуємо термін окупності одноразових витрат:

Т = Зод / (С1 - С2) * ВП = 12000/ (103,11-102.19)* 10901= 0,83 року.

Отже, впровадження запропонованих заходів по охороні праці в дипломній роботі дають можливість поліпшити умови працюючим, підвищити їх продуктивність на 3.21 %, отримати економічний ефект в сумі 8828.92грн. з терміном окупності 0,83 року. [78]

Це свідчить про те, що на с.-г. підприємствах необхідно впроваджувати заходи по охороні праці, а для цього держава і самі керівники підприємства повинні асигнувати на ці заходи достатню кількість коштів.

6. «ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА»

Біологізація сільськогосподарського виробництва як шлях збереження екології

Мета і завдання екологічної експертизи - запобігання негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки проектів, планів, заходів господарського розвитку, будівельних норм і правил, хімічних речовин тощо, вимогам екологічної безпеки суспільства; оцінка ефективності заходів з охорони навколишнього середовища.

Основними принципами екологічної експертизи є: гарантування безпечного життя і здоров'я людей навколишнього середовища; збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів; наукова обґрунтованість; державне регулювання і законність.[4]

Підготовка результатів екологічної експертизи і прийняття рішення щодо реалізації об'єкта екологічної експертизи здійснюється з урахуванням громадської думки.

Передбачається така процедура проведення екологічної експертизи: формування експертних груп і комісій; визначення етапів екологічної експертизи та їх тривалості.

Екологічна експертиза має проводитись на всіх об'єктах, які можуть спричиняти вплив на природне середовище.

Експертизі підлягають:

· нормативна і інструктивна документація;

· проекти правова технічних систем, машин, механізмів і приладів;

· документація на впроваджувані відкриття і винаходи;

· діючі та ті, що будуються, технічні системи, аграрні, біо-технічні та інформаційні системи, які спричиняють вплив на навколишнє природне середовище;

· відомі та нові речовини, енергоносії, сировина, матеріали, продукти харчування, відходи;

· природоохоронні заходи, фонди, асигнування, системи стимулювання, ресурсозбереження;

системи виховання, освіти і пропаганди.

В Україні можуть здійснюватися державна, громадська та інші форми екологічної експертизи.[75]

У СТОВ “Полісся” обов'язково проводиться природоохоронна діяльність. А саме встановлюються вологі фільтри, впроваджуються науково - обгрунтовані сівозміни, проводиться вчасне внесення добрив та догляд за посівами, взимку проводяться снігозатримувальні заходи, саджаються захисні лісосмуги. В товаристві з обмеженою відповідальністю “ Славгород”- земля разом з ґрунтовим покриттям, надрами, лісами і водними ресурсами є основою, головною передумовою матеріального виробництва.

В господарстві поширений чорнозем потужний малогумусний, важкосуглистий та чорнозем типовий потужний малогумусний середньосуглистий.

Як ми бачимо з вище сказаного, для господарства більш ефективніше займатися галуззю рослинництва. І тому для більш стійкого розвитку СТОВ “ Полісся ” спеціалізується на вирощуванні зернових культур.

Умови для вирощування культур сприяють їх росту.

Господарство знаходиться в агрокліматичному районі. Цей район характеризується помірно теплим, середньозволоженим кліматом. За період з температурою вище +12 є С сума температур складає 2600-2750 є С. Кількість випадаючих опадів за цей час 280- 320 мм., річна сума опадів - 470-580 мм..

Але для більш прискореного вирощування необхідно вирощування культур необхідно розробити ряд заходів по обробці, вирощуванні, зберіганню культур.

У рослинництві виведення нових сортів і їх поширення значно прискорюються завдяки активному використанню методів вирощування рослин з клітинних культур. Застосування культур клітин - дуже перспективна область для сільськогосподарської практики. Вже використовується унікальна властивість рослинної клітини дати початок цілій рослині, що дає змогу з допомогою селекції та гібридизації на клітковому рівні швидко створювати нові високоврожайні та стійкі до хвороб і шкідників сорти сільськогосподарських рослин.

Важливим фактором поліпшення використання земельних ресурсів могло б стати науково - обґрунтоване планування основних показників роботи господарства з урахуванням якості угідь. Але з звітів господарств вилучені показники, які характеризували роботу господарства щодо підвищення родючості ґрунтів, внесення добрив, особливо органічних.

Необхідно збільшити внесення в ґрунт органічної речовини, використовуючи для цього не лише органіку ферм, а й усі відходи рослинництва, тваринництва і харчової промисловості .

Основним засобом боротьби з бур'янами, як відомо є пестициди.

Але хімічні засоби надають лише тимчасову допомогу, оскільки з часом сприяють виробленню стійкості до постійного застосування засобів. Це викликає необхідність використання нових, ще сильніших речовин, які паралельно посилюють вплив помітно негативний на ґрунт, воду, повітря, якість продукції, на корисну флору і фауну, тим самим прискорюючи процес порушення біологічної рівноваги в природному середовищі.

Отже, хімізацію, що інтенсивно розвивається в сільському господарстві, можна оцінювати з двох позицій - як економічно вигідну і як економічно небезпечну для навколишнього середовища і для самої людини.

Широке використання азотних добрив в СТОВ “Полісся“ також призводить до сильного забруднення водойм і ґрунтових вод нітратами .

Здатність рослин до нагромадження нітратів істотно відрізняється в різних видів і сортів. У цьому напрямі нині проводиться велика робота, яка повинна завершитись створенням сортів, що вбирають і нагромаджують в урожай мінімальні кількості нітратів.

Біологічні засоби боротьби з шкідниками і бур'янами більш вибіркові, ніж хімічні. Сьогодні відомо близько 50 хижаків і паразитів, здатні знищити певні види шкідників культурних рослин, а також низка біологічних заходів, що порушують процес відтворення шкідників.

Отже, заходи, спрямовані на регулювання чисельності хижаків, є важливими для збереження багатьох ланок екосистеми.

Гарантом урожайності сільськогосподарських рослин у третьому тисячолітті повинні стати біологічні методи захисту рослин, які дають змогу отримувати екологічно чисту продукцію без забруднення природного середовища. Основою біометоду є розмноження і заселення агроекосистем комахами - хижаками і паразитами. Перспективне також створення мікробіологічних препаратів, які уражають види, що завдають шкоди сільському господарству.

Отже, вже на сьогоднішній день є багато можливостей біологізувати науково - технічний прогрес, емітувати його антиекологічні наслідки з метою збереження навколишнього середовища для нормальної життєдіяльності людини.

Природоохоронна і господарська діяльність - це дві сторони одного єдиного процесу господарювання людини. Відтак, екологічним результатом господарювання має стати забезпечення потреб людей у якісних умовах існування. Впровадження досягнень НТП повинно бути спрямованим саме на гармонізацію виробничо-господарської та природоохоронної діяльності, зменшення негативних наслідків для навколишнього середовища.

Для об'єктів, що мають підвищений рівень екологічної небезпеки, проведення державної екологічної експертизи є обов'язковим. Зростання масштабів господарської діяльності, непродумана стратегія природокористування призвели в кінцевому результаті до різкого збільшення антропогенного навантаження на природне середовище, виникнення негативних екологічних явищ.

Основним фактором гармонійних відносин між суспільством і природою виступає цілеспрямована екологізація матеріального виробництва, тобто створення енерго-, ресурсо- та природозберігаючих типів техніки і технологій, формування еколого безпечних підприємств та виробництв. Державна політика в галузі екологізації народного господарства повинна бути спрямована на першочергове вирішення найбільш значних екологічних проблем, які негативно впливають на процеси стійкого економічного розвитку. Одним із важливих і складних стратегічних завдань у цьому плані є перехід агропромислового комплексу держави на шлях виробництва екологічно чистої продукції.

Виробництво екологічно чистої продукції - досить складний і трудомісткий процес, який неможливий без внесення органічних добрив. Поряд з цим потрібна належна сівозміна культур, використання рослинних решток, бобових рослин і рослинних добрив, органічних відходів виробництва мінеральної сировини, вчасна боротьба з бур'янами та різноманітними шкідниками з метою підвищення родючості й поліпшення структури ґрунтів.

Органічне сільське господарство, у сучасному розумінні цього терміна, виникло в 20-30-ті роки ХХ ст., коли в основному оформилися його концептуальні положення і принципи технології. Але лише десять з невеликим років тому, на початку 90-х років, практично синхронно в Західній Європі та Північній Америці почалося те, що по праву може бути названо “органічним бумом”.

Великої популярності за кордоном набувають біологічна або органічна система землеробства, заснована на вилученні або значному скороченні застосування мінеральних добрив і пестицидів. Головні її переваги - висока якість сільськогосподарської продукції, зменшення забруднення навколишнього середовища, зберігання і навіть підвищення родючості ґрунту. Фермерські господарства, які переходять на цю систему на Заході, дедалі частіше називають її екологічною. Вони обробляють грунт і розводять худобу без використання штучних добрив, засобів для обприскування чи добавок до корму.

Стан, в якому опинився агропромисловий комплекс України, можна визначити як кризовий. Критичне положення з продовольчим забезпеченням у державі, де обсяги виробництва сільськогосподарської продукції ще недавно складали більш як 30% ВВП, в країні, яка має кращі у світі земельні ресурси, свідчить про тяжку хворобу економіки.

За рівнем споживання основних харчових компонентів Україна суттєво відстає від провідних країн світу. На сьогодні за показниками зниження життєвого рівня населення, кількості та якості спожитих продуктів Україна належить до розряду слаборозвинених країн. Для подолання кризової ситуації в найближчий час треба суттєво підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, в основному шляхом інтенсифікації рослинництва і тваринництва.

Підвищення ефективності сільського господарства досягається переважно шляхом застосування добрив, гербіцидів і пестицидів, розвитку механізації, виведення нових сортів і порід тварин, впровадження прогресивних технологій вирощування культур, раціональної спеціалізації господарств і структури посівних площ, раціонального використання земельних і водних ресурсів тощо. З погляду екології не всі ці засоби однаково небезпечні. Інтенсивна хімізація сільського господарства викликає підвищену небезпеку для навколишнього середовища і здоров'я людей.

Не менш суттєвого впливу на навколишнє середовище завдають мінеральні добрива. Незважаючи на високий економічний ефект збагачення ґрунту азотом, фосфором, калієм та іншими мікроелементами, добрива мають певний баласт. Небезпечними в цьому плані є важкі метали та радіонукліди. Концентруючись у ґрунті, вини пригнічують рослини, накопичуються в них у концентраціях, які перевищують гранично допустимі норми, погіршують стан ґрунтів, пригнічують мікрофлору. Надмірне накопичення цих хімічних елементів у кормових рослинах є також причиною захворювання тварин, впливає на якість молочної і м'ясної продукції.

За оцінками вітчизняних спеціалістів, в Україні на частку збитків, що завдаються сільському господарству, припадає до 20% комплексного економічного збитку від забруднення атмосфери і 15% збитків від забруднення водних ресурсів. Збитки, завдані навколишньому середовищу при внесенні мінеральних добрив, щорічно оцінюються в розмірі 18-22 млн. доларів США. Ще більші втрати мають місце внаслідок використання хімічних засобів захисту рослин.

На думку зарубіжних спеціалістів, ті виробництва, які забезпечують високі економічні результати в поєднанні з розумною господарською діяльністю запобіганням забрудненню навколишнього середовища, використанням екологічно чистої сировини і технологій отримання безпечних для здоров'я продуктів, ефективним використанням та відновленням природних ресурсів, можуть вважатися «екологічними».

Сучасні ринки продовольчих товарів у країнах Західної Європи, США, навіть у країнах колишнього соціалістичного табору перенасичені сільськогосподарською продукцією. І марно сподіватись на завоювання Україною там “місця під сонцем” у найближчий час. Та й наш внутрішній ринок майже на 70 % заповнений іноземними продовольчими товарами. За таких обставин треба шукати нетрадиційні шляхи прориву на внутрішній і міжнародний ринки.

Одним з таких шляхів, і певно найбільш реальним, пов'язаний з налагодженням у країні виробництва екологічно чистих продуктів харчування. Адже в останні 5 років зацікавленість споживачів в екологічно чистій продукції у провідних країнах світу різко збільшилась. У США, Німеччині, Франції, Данії відпрацьовані технології її одержання, налагоджено ринок збуту, організовані і функціонують відповідні служби сертифікації та маркетингу. Обсяги реалізації такої продукції постійно зростають.

Україна не має права стояти за межами агроекологічного напрямку в сучасному землеробстві. Слід зробити все необхідне, щоб заявити про себе на ринку екологічно чистих продуктів харчування і зайняти там належне місце. У нас є для цього великі можливості: ми маємо і екологічно чисті території, і володіємо технологіями, які забезпечують одержання біологічно повноцінної рослинницької продукції.

Наукові роботи, виконані провідними установами УААН на протязі 1989-1997рр., показала високу екологічну і економічну ефективність технологій вирощування кондиційних урожаїв овочевих, зернових, кормових та технічних культур.

Технології, розроблені вітчизняними вченими побудовані на використанні гною, побічної сільськогосподарської продукції, сидератів, нетрадиційних повільно діючих та промислових мінеральних добрив, які обов'язково вносять локальним способом. Вони передбачають також застосування мікроелементів, біоіндукторів і мікробіологічних препаратів, що поліпшують азотне та фосфорне живлення рослин.

Ці технології - безпестицидні, для боротьби з бур'янами використовують або вже відомі агротехнічні заходи, або методи полікультури, запропоновані вченими Інституту овочівництва та баштанництва УААН.

Ці технології - ресурсозберігаючі, оскільки передбачені ними дози мінеральних добрив на 30 - 35 % нижчі порівняно з інтенсивними технологіями. Рівень врожаїв сільськогосподарських культур, які вирощуються за такими технологіями, не тільки не нижчий, ніж у традиційному землеробстві, але, як свідчать результати дослідів УААН, навіть вищий .

Вітчизняні технології вирощування екологічно чистої рослинницької продукції гарантують одержання близько 50 ц / га озимої пшениці, 45 ц / га ячменю, 20 ц / га соняшнику і 500 ц / га цукрових буряків, 450 ц / га зеленої маси кукурудзи.

При цьому вміст білка в зерні озимої пшениці становить близько 13 %, клейковини - 30 %, вміст цукру у цукровому буряку - 20 %, жиру в насінні соняшнику - 60 %, перетравного протеїну в зеленій масі кукурудзи до 50 мг на 1 кг маси. До того ж у рослинницькій продукції не має залишків пестицидів, мікотоксинів, вона не накопичує нітрати, важкі метали та інші шкідливі речовини.

Таким чином, учені-аграрії в технологічному плані готові до налагодження виробництва екологічно чистої продукції. Але існують інші труднощі. Для прориву на ринок екологічно чистих продуктів харчування треба мати впевненість, що вони будуть сертифіковані відповідно до вимог міжнародних стандартів.

Тому в країні має бути створена асоціація вчених-аграріїв, фермерів, економістів, фахівців у галузі маркетингу і менеджменту, яка б займалася всіма питаннями, що пов'язані з виробництвом та реалізацією екологічно чистих продуктів харчування на внутрішньому і зовнішньому ринках.

УААН пропонує при фінансовій підтримці з боку Міністерства АПК чи інших зацікавлених спонсорів створити на базі академії асоціацію “Біолан”, головним завданням якої будуть:

- навчання фермерів основ ведення біологічного землеробства;

- розробка регіональних стандартів на процеси виробництва екологічно чистої продукції;

- проведення робіт по сертифікації і атестації господарств, які спеціалізуватимуться на виробництві екологічно чистої продукції;

- організація лабораторії для проведення аналізів на відповідність показників якості виробленої екофермерами продукції міжнародним стандартам;

- створення спеціалізованих пунктів по зберіганню і переробці екологічно чистої продукції;

- організація служби маркетингу і менеджменту;

- створення сітки фірмових магазинів для реалізації екологічно чистої продукції з маркою “Біоланпродукт”;

- налагодження експорту екологічно чистої продукції (пшениця, ячмінь, овес, гречка, олія, мед та ін.) закордонним споживачам;

- організація інспекціонної служби, що контролюватиме виконання екофермерами стандартів на виробництво, зберігання і переробку екологічно чистої продукції;

- створення сервісної служби, яка здійснюватиме поставку екофермерам спеціального “екологічного” сільськогосподарського знаряддя.

Слід мати на увазі, що подібні асоціації вже успішно функціонують у Польщі (“Еколан”), Молдові (“Молдагроеко”), Росії (“Еконива”) та інших країнах.

Зволікати з рішенням про виробництво у країні екологічно чистих продуктів харчування, було б небажано, бо в такому разі місце України на міжнародному ринку екопродукції займуть інші країни, а державна казна не дорахується десятків мільярдів гривень.

В умовах, що склалися нині в Україні, стратегія системи сільськогосподарського природокористування має передбачати:

- формування високопродуктивних і екологічно стійких агроландшафтів;

- гармонійне поєднання механізму дії економічних законів і законів природи в межах території з урахуванням лімітуючих чинників навантаження на сільськогосподарські угіддя, біологічні ресурси та ландшафти;

- впровадження вимог щодо екологічної безпеки в системі сільськогосподарського природокористування;

- забезпечення екологічно обґрунтованого поводження з пестицидами та агрохімікатами;

- формування механізму економічної, адміністративної та кримінальної відповідальності сільськогосподарських природокористувачів за порушення екологічних вимог;

- розроблення природоохоронних заходів на основі вимог міжнародного законодавства та підвищення його ролі в практиці сільськогосподарського природокористування;

- створення системи економічних стимулів виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції на основі технологій біологічного землеробства;

- підтримання сприятливого в екологічному відношенні довкілля, інфраструктури та умов для праці, відпочинку і фізичного розвитку сільського населення;

- виведення з користування малопродуктивних сільськогосподарських угідь, насамперед у регіонах з високою розораністю земель.[1]