Облік розрахунків з персоналом на ДП "Кривбасшахтозакриття"

Назва статті	Сума статті, тис. грн.	Попередньо розрахована межа суттєвості
		Мінімальна межа	Максимальна межа
		%	сума	%	Сума
Інша поточна дебіторська заборгованість	280	2	5,6	4	11,2
Забезпечення виплат персоналу	0	1	0	2	0
Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці, страхування та бюджетом	2570	3	77,1	5	128,5

Таким чином, рівень суттєвості аудиту іншої поточної заборгованості знаходиться у межах 2-4% (або 5,6 - 11,2 тис. грн.); забезпечення виплат персоналу - у межах 1-2% (або 0 - 0 тис. грн.); це свідчить про те, що підприємство виплати персоналу не здійснювало, поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці, страхування та з бюджетом - у межах 3-5% або (77,1 - 128,5 тис. грн.).

Згідно з міжнародним стандартом аудиту 400 "Оцінка ризиків та внутрішній контроль" [15, с.25] визначаються методичні рекомендації щодо оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури наявності та руху готової продукції. Аудиторський ризик поділяється на три різновиди: властивий ризик, ризик контролю та ризик не виявлення. У свою чергу, властивий ризик (IR) - це ризик викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), який може бути суттєвим, окремо або разом з викривленням залишків на інших рахунках (або класів операцій), якщо припустити відсутність відповідних заходів внутрішнього контролю

Ризик контролю (KR) - це ризик того, що викривленню залишку на рахунку (або класу операцій), які могли б виникнути і які могли б бути суттєвими, окремо або разом із викривленнями залишків на інших рахунках (або класів операцій), не можна буде своєчасно запобігти (або виявити та виправити його) за допомогою систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Ризик не виявлення (DR) - це ризик того, що аудиторські процедури по суті не виявлять викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), які можуть бути суттєвими, окремо або разом з викривленнями залишків на інших рахунках (або класів операцій) [32, с. 203].

У міжнародному стандарті 320 "Суттєвість в аудиті" [14] відзначено, що у процесі проведення аудиту аудитор оцінює суттєвість у взаємозв'язку з ризиком.

Цей ризик аудитор встановлює для себе сам. Він тісно пов'язаний з ризиком системи обліку і внутрішнього контролю. Чим вище ризик обліку і контролю, тим менший ризик виявлення помилок. Це означає, що аудитор повинен запланувати і виконати значний обсяг незалежних процедур. Якщо ризик контролю і власний ризик не залежать від аудитора, і він не може на нього вплинути, то ризик виявлення помилок є результатом аудиторської перевірки якості роботи аудитора. За цей ризик аудитор несе повну відповідальність, тому він повинен зробити все необхідне, щоб звести ризик "виявлення" помилок до мінімуму [32, с. 207]. Ймовірність того, що висновок про відсутність помилки в кожній із статей звітності буде правильним, залежить від трьох факторів [9]: бухгалтерського обліку підприємства; надійності систем контролю; аудиторських процедур.

Єдиної методики визначення величини аудиторського ризику не існує. Кожною фірмою чи аудитором проводяться самостійно розрахунки ризиків.

По даним зарубіжного досвіду допустимою величиною загального аудиторського ризику є величина, що визначається межею від 1 до 5%.

Модель розрахунку аудиторського ризику:

(3.1)

(3.2)

де AR - аудиторський ризик (%);

IR - властивий ризик (%);

KR - ризик контролю (%);

DR - ризик не виявлення помилок.

Таким чином результати розрахунку ризику не виявлення помилок на підприємстві “Кривбасшахтозакриття" після проведеного тестування наведені у додатку:

Отже, після того, як отримано відповіді на питання у вищезазначеному додатку 7, підраховано відповіді "так" і "ні":

Загальна кількість відповідей "так" - 15, загальна кількість відповідей "ні" - 14, загальна кількість питань -29 (див. дод.7).

Властивий ризик розраховується як співвідношення загальної кількості відповідей "так" до загальної кількості питань.

Отже, властивий ризик (IR) дорівнюватиме 52% (15/29).

Ризик контролю розраховується як співвідношення загальної кількості відповідей "ні" до загальної кількості питань.

Отже, ризик контролю (RC) дорівнюватиме 48% (14/29).

Для розрахунку ризику невиявлення помилок взято аудиторський ризик на рівні 2%. Отже, ризик невиявлення помилок (DR) дорівнюватиме 8% (0,02/ (0,52*0,48)).

Отже, зробимо висновок, що після розрахунку ризику не виявлення помилок на ДП “Кривбасшахтозакриття", результат становив 8% не виявлення помилок, і це свідчить про те, що аудитор не відмовився від проведення аудиту на базовому підприємстві тому, що ймовірність не виявлених помилок був значно малим.

3.2.5 Складання бюджет витрат часу на проведення аудиту, плану та програми аудиту

Після оцінки системи внутрішнього контролю аудитор склав загальний план (додаток 8) і програму проведення аудиту (додаток 9).

План проведення аудиту представляв собою перелік етапів проведення аудиторської перевірки, який містив перелік видів робіт і приблизні строки їх виконання. Він був складений до початку конкретної роботи з клієнтом і враховує такі ключові завдання:

схвалення замовника та укладання договору;

огляд результатів попереднього аудиту;

аналіз звітності;

аудиторські процедури;

тотожність синтетичного та аналітичного обліку згідно з зведеними документами та реєстрами;

співставлення бухгалтерського обліку із системою внутрішнього контролю на підприємстві;

коригування програми з урахуванням виявлених недоліків та зон ризиків

У процесі роботи аудитор не вносив корективи та зміни до плану.

План було погоджено з керівником підприємства.

Одним із найважливіших моментів виконання плану аудиторських робіт є програма аудиту (додаток 9).

Програма аудиту представляв собою детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік був інструкцією для виконання аудиту, які беруть участь у перевірці. Програма служить засобом контролю за роботою виконавців аудиту. У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих процедур співпадають з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма містить перелік об'єктів аудиту по його напрямках, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську перевірку.

Аудитор затвердив програму, визначаючи суттєвість по процедурах аудиту, об'єкт аудиту з кожного питання окремо та масштаб перевірки. Програма оформлена у вигляді таблиці на кожен об'єкт перевірки окремо (додаток 9).

Для розрахунку бюджету часу (додаток 10) приймається до уваги попередня оцінка властивого ризику та ризику контролю, рівня суттєвості та попередній досвід.

Для проведення аудиту розрахунків з персоналом на

ДП “Кривбасшахтозакриття" призначено одного аудитора, двоє помічників аудитора (працівників підприємства).

Отже, після того як укладено договір на проведення аудиту на базовому підприємстві, та після оцінки аудиторського ризику аудитор склав загальний план аудиту в якому зазначив всі процедури які необхідно було провести, а після склав програму в якій зазначив суттєвість по процедурах аудиту та бюджет витрат часу на проведення аудиту. Після складання організаційних документів аудитор перейде до етапу планування.

3.3 Аудит розрахунків з персоналом

3.3.1 Аудит нарахування, утримання та виплати заробітної плати

Аудиторська перевірка нарахування оплати праці здійснювалася за такими напрямками:

формування та використання фонду оплати праці;

розрахунки з оплати праці.

Аудит обґрунтованості визначення, формування та використання фонду оплати праці включав:

дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці;

вибір раціональних форм оплати праці;

своєчасне впровадження прогресивних розцінок;

обґрунтованість розміру фонду оплати праці в допоміжних виробництвах;

доцільність впровадження контрактної форми оплати праці;

структуру джерел формування фонду оплати праці;

правильність нарахування оплати праці готівкою та в натуральній формі.

На початковому етапі аудиторської перевірки з'ясовано правильність записів в особистих справах працівників, наявності трудових книжок, штатного розкладу, правильності використання тарифних сіток, ставок, розцінок та надбавок при обчисленні заробітної плати; оформлення документів, на підставі яких нараховувалася заробітна плата (табелів обліку використання робочого часу (додаток 3), нарядів, контрактів, розрахункових відомостей (додаток С), відповідних записів у обліку). Також аудитор з'ясував правильність нарахування заробітної плати (табл.3.3).

Аудитором перевірено розрахункову відомість (додаток С), в якій містилися нарахування, утримання та виплата заробітної плати за окремими працівниками та по підприємству в цілому і склав робочий документ (додатки 11-17).

Таблиця 3.3

Перевірка вірності нарахування зарплати на “Кривбасшахтозакриття” за 2007 рік

П.І. Б	Нараховано	Необх. Нарахувати	Відхилення (+, -)
			переплата	Недоплата
Вітюк В.І.	744,23	744,23	-	-
Ніщета В. В	732	732	-	-
Вітвіцький С.М.	1311,37	1311,37	-	-
Глінка О.В.	744	744	-	-

Як видно з табл. .3.4 відхилень при нарахуванні заробітної плати не виявлено.

Для перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати аудитор ретельно ознайомився зі встановленими нормами для різних видів оплат.

Аудитором проаналізовано доцільність і прогресивність форм і систем оплати праці. Під час аудиторської перевірки встановлено правильність посадових окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці. Дотримання відповідності посадових окладів і ставок встановлюють шляхом їх порівняння зі штатним розкладом, нормативами за групами підприємств та розмірами реалізації продукції.

Аудитор перевірив правильність застосування тарифних ставок при погодинній оплаті праці,

На останньому етапі аудитору перевірив ідентичність даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці" та рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” у Головній книзі й балансі на початок та кінець звітного періоду. З цією метою звірив сальдо на перше число відповідного місяця у Головній книзі й балансі з підсумковими сумами (додаток 18).

Аудиторську перевірку використання фонду оплати праці здійснено не лише в цілому на підприємстві, а й за категоріями працівників та виробничим підрозділам (додатки 11-17).

Отже, при перевірці обґрунтованості, визначення фонду оплати праці, перш за все, аудитором з'ясовано дотримання підприємством законодавчих та нормативних актів з нарахування, утримання та виплати заробітної плати, а також використання внутрішньогосподарських документів з оплати праці.

3.3.2 Перевірка видачі та повернення невикористаних підзвітних сум

Аудит розрахунків з підзвітними особами проводять суцільним способом у такій послідовності:

правильність видачі грошей під звіт;

цільове призначення витрачання підзвітних сум.

Спочатку аудитор встановив коло осіб, що мають право одержувати гроші під звіт. Список осіб, яким можна видавати гроші підзвіт, затверджується наказом керівника підприємства. Аванси в підзвіт видаються із каси підприємства для операційно-витрат і на службові відрядження, тому аудитор перевіряє використання підзвітних сум за цільовим призначенням. Ретельно перевіряються авансові звіти про видатки на відрядження (табл.3.4)

Таблиця 3,4

Перевірка видачі та повернення невикористаних підзвітних сум за грудень 2007 року

П.І. Б	Видано	Необх. видати	Відхилення (+,-)
			Переплата	Недоплата
Копань Є. М	22,45	22,45	-	-
Литвин Д.П.	6,03	6,03	-	-
Щур Т.В.	4,50	4,50	-	-
Литвин Д.П.	166,0	166,0	-	-

Як видно з табл. .3.4 відхилень при видачі готівки на господарські потреби не виявлено.

При перевірці обґрунтованості, видачі підзвітних сум перш за все аудитором перевірено дотримання положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордоном [19]. Ретельно перевірено авансові звіти про видатки на відрядження. При цьому встановлено наявність відміток у посвідченні про відрядження щодо прибуття й вибуття і звірено ці дати з компостерами проїзних квитків, перевірено правильність оплати добових, квартирних і проїзних. За регістрами аналітичного обліку, авансовими звітами з прикладеними до них документами аудитор встановив, що не значаться підзвітні суми за особами, звільненими з роботи, що не видавалася готівка працівникам у рахунок заробітної плати.

Останнім етапом аудиту розрахунків з підзвітними особами є перевірка достовірності записів, пов`язаних з обліком підзвітних сум у Головній книзі та в балансі. Результати перевірки аудитор відобразив у своєму робочому документі (додатки 19-21).

Отже, після перевірки видачі та повернення не використаних підзвітних сум, аудитором суттєвих помилок не виявлено. Аудитор визначив, що на підприємстві здійснюється наявне та повне оформлення документів.

3.3.3 Перевірка нарахування та виплати відпускних сум та утримання аліментів

Аудитор при перевірці з'ясував, що без згоди працівника ділення відпустки на частини заборонено, а також, що щорічна основна та додаткова відпустки повної тривалості у перший рік надається тільки після шести місяців безперервної роботи на підприємстві.

Аудитор визначив, що виплата відпускних сум працівнику здійснюється в термін, але не пізніше, ніж за три дні до виходу на роботу працівника.

При перевірці відпускних сум, аудитор перевірив документ “Розрахункову відомість" (див. дод. С), в якій містилися нарахування відпускних сум та склав робочий документ (додаток 22).

Після перевірки нарахування відпускних сум відхилень не виявлено.

Аудитор з'ясував, що на ДП “Кривбасшахтозакриття" утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

При перевірці утримань аліментів, аудитор перевірив документ “Розрахункову відомість" (див. дод. С), в якій містилися утримання аліментів та склав робочий документ (додаток 23).

Отже, після проведення перевірки нарахування та виплати відпускних сум та утримання аліментів відхилень не виявлено. Підприємство розрахунок здійснює згідно законодавства.

3.4 Економічний аналіз розрахунків з оплати праці

3.4.1 Аналіз використання фонду робочого часу

Аналіз використання робочого часу проводиться за даними статистичної звітності (форма 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу") (додаток Щ), балансу робочого часу та оперативного табельного обліку. Інформаційне забезпечення аналізу використання робочого часу протягом дня, що міститься в офіційній статистичній звітності, є недостатнім, бо в ній містяться (наводяться) дані лише про документовані (офіційно зафіксовані) внутрішньозмінні простої працюючих, у тому числі робітників. Тому велике значення для виявлення реальної суми внутрішньозмінних втрат робочого часу мають матеріали обробки разових спостережень, фотографування і самофотографування робочого дня [28, с.102].

Повноту використання персоналу можна оцінити за кількістю днів і годин, які відпрацював один працівник за аналізований період, а також за ступенем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводять для кожної категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству (табл.3.5).

Таблиця 3.5

Використання персоналу підприємства на “Кривбасшахтлзакриття” за 2004 і 2007 рр.

Показник	2004 рік	2007 рік	Відхилення
		План	факт	Від 2004 року	від плану
Середньорічна чисельність робітників (ЧР)	99	111	114	+15	+3
Відпрацював за рік один робітник: днів (Д) годин (Г)	104 832	220 1 749	210 1 638	+106 89	10 111
Середня тривалість робочого дня (Т), год	7,30	7,95	7,8	0,05	0,15
Фонд робочого часу (ФРЧ), год	59217,6	279840	270270	-6 050	-9 570
У тому числі Надурочно відпрацьований час, год	458		1 485	145	+1 485

Фонд робочого часу (ФРЧ) залежить від чисельності робітників (ЧР), кількості днів, які відпрацював один робітник у середньому за рік (Д), і середньої тривалості робочого дня (Т):

(3.1)

На аналізованому підприємстві фактичний фонд робочого часу менший від планованого на 9570 год. Вплив факторів на його зміну можна визначити за методом абсолютних різниць. (додаток 24)

(3.2)

(3.3)

(3.4)

Результати розрахунків за базовим підприємством наведені у додатку 24

Як видно із наведених даних, підприємство використовує виробничий персонал недостатньо повно. У середньому один робітник відпрацював 210 днів замість 220, у зв'язку з чим надпланові цілоденні втрати робочого часу становили на одного робітника 10 днів, а на всіх - 1140 днів, або 9063 год.

Істотними є і внутрізмінні втрати робочого часу: за один день вони становили 0,15 год, а за всі дні, які відпрацювали всі робітники, - 3591 год (додаток 24). Загальні втрати робочого часу - 12654 год. Насправді вони ще більші, у зв'язку з тим, що фактичний фонд відпрацьованого часу включає і надурочно відпрацьовані години (1485 год). Якщо їх урахувати, то загальні втрати робочого часу становитимуть 14139 год,.

Отже, на підприємстві більша частина втрат 21993,6 на рік викликана суб'єктивними факторами: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, прогулами, простоями, що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення їх рівнозначне вивільненню 13 працівників.

3.4.2 Аналіз продуктивності праці

Аналіз продуктивності праці почнемо з вивчення її рівня і динаміки оцінки виконання поставленого завдання.

Узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічний виробіток продукції одним працюючим (РВ_П). Величина його залежить від виробітку робітників (РВ_Р) питомої ваги в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу (Ч) (фактори першого рівня підпорядкування); кількості відпрацьованих ними днів (Д), тривалості робочого дня (Т), середньоденного виробітку робітника (ДВ) (фактори другого рівня підпорядкування). Таким чином, середньорічний виробіток одного працюючого дорівнює:

(3.5)

Розрахунок впливу цих факторів на зміну рівня середньорічного виробітку промислово-виробничого персоналу за 2007 р. проведемо за даними таблиці 3.5 способом абсолютних різниць (табл.3.6).

Таблиця 3.6

Вихідні дані для розрахунку продуктивності праці за 2007 р. на ДП “Кривбасшахтлзакриття”

Показник	Значення показника	Зміни
	План	факт	абс.	відн.%
Виробництво продукції в планових цінах, тис. грн.	12656	13097	+441	+1,03
Середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу	222	224	+2	+1,01
У тому числі робітників	107	109	+2	+1,01
Частка робітників у загальній чисельності працівників	79	80	+1	+1,01
Дні, які відпрацював один робітник за рік	220	210	-10	-4,5
Години, які відпрацювали всі робітники	279840	270270	-9570	-3,42
Середня тривалість робочого дня, год.	7,95	7,8	-0,15	-1,9
Середньорічний виробіток одного працівника, тис. грн.: Середньорічний Середньоденний Середнього динний, грн. .	480 600 2,73 343,05	499,01 610,91 2,91 372,96	+19,01 +10,91 +0,18 +29,91	+4,0 +1,8 +6,6 +8,7
Надпланова економія часу за рахунок впровадження інноваційних заходів (ФРЧЕ). людино-годин		8500
Зміна вартості випущеної продукції унаслідок структурних зрушень, тис. грн.	-	+2300	-	-

Проведемо розрахунок абсолютних відхилень за рахунок впливу кожного фактора:

питомої ваги робітників у складі промислово-виробничого персоналу (див. дод.24):

(3.6)

кількості відпрацьованих днів одним робітником;

(3.7)

тривалості робочого дня;

(3.8)

середньогодинного виробітку одного робітника:

?РВ_ГВ = Ч₁ Ч Д₁ Ч Т₁ Ч ?ГВ (3.9)

За даними таблиці 3.6 і вище наведених розрахунків, середньорічний виробіток працівника підприємства вищий від планового на 19 тис. грн. Він зріс на 19 тис. грн у зв'язку зі збільшенням частки робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу і на 40 тис. грн за рахунок підвищення середньогодинного виробітку робітників. Негативно на його рівень вплинули надпланові цілоденні і внутрізмінні втрати робочого часу, унаслідок чого він зменшився відповідно на 21,84 і на 67,43 тис. грн.

Аналогічно аналізуємо зміни середньорічного виробітку робітника, що залежить від кількості днів, які відпрацював один робітник за рік, середньої тривалості робочого дня і середньогоденного виробітку:

РВ_Р = Д Ч Т Ч ГВ (3.10)

Обчислимо вплив цих факторів за способом абсолютних різниць (див. дод.24):

?РВ_Д = ?Д Ч Т₀Ч ГВ₀ (3.11)

?РВ_Т = Д₁Ч ?Т Ч ГВ₀ (3.12)

?РВ_ГВ = Д₁Ч Т₁Ч ?ГВ (3.13)

Для аналізу середньогодинного виробітку скористаємося методикою, згідно з якою величина цього показника залежить від факторів, пов'язаних зі змінами трудомісткості продукції та її вартісної оцінки.

До першої групи факторів належать такі, як технічний рівень виробництва.

У другу групу входять фактори, пов'язані зі змінами обсягу виробництва продукції у вартісній оцінці у зв'язку зі зміною структури продукції та рівня кооперованих поставок.

Для розрахунку впливу цих факторів на середньогодинний виробіток застосовуємо метод ланцюгової підстановки. Крім базового і фактичного рівня середньогодинного виробітку, розрахуємо три умовних показники його величини. Для розрахунку використаємо дані табл.3.6.

Перший умовний показник середньогодинного виробітку має бути розраховано у зіставних з базою умовах (за продуктивно відпрацьований час, при базовій структурі продукції і базовому технічному рівні виробництва).

Для цього фактичний обсяг виробництва продукції слід скоригувати на величину його змін унаслідок структурних зрушень (?ВП_СТР) і кооперованих поставок (?ВП_КП), а кількість відпрацьованого часу - на непродуктивні витрати часу (ФРЧ_Н) надпланову економію часу від впровадження заходів НТП (ФРЧ_Е), яку потрібно попередньо визначити.

Алгоритм розрахунку з табл.3.6 (див. дод.24)

(3.14)

Якщо порівняти одержаний результат з базовим середнього-динним виробітком, то дізнаємося, як змінився його рівень за рахунок інтенсивності праці у зв'язку з поліпшенням її організації, оскільки решта умов наближені до базових (див. дод.24):

Другий умовний показник відрізняється від першого тим, що в його розрахунку витрати праці не коригуються на ФРЧ_{Е (}див. дод.24):

(3.15)

Різниця між отриманим і попереднім результатом покаже зміну середньогодинного виробітку за рахунок економії часу у зв'язку з упровадженням заходів НТП у бік зростання на 11,22 грн.

Третій умовний показник відрізняється від другого тим, що знаменник не коригується на непродуктивні витрати часу (див. дод.24):

(3.16)

Різниця між третім і другим умовним показником відображає вплив непродуктивних витрат часу на рівень середньогодинного виробітку у бік зниження на 24,75 грн. Якщо порівняти третій умовний показник з фактичним у звітному періоді, то дізнаємося,що змінився середньогодинний виробіток за рахунок структурних зрушень виробництва продукції на 8,51 грн. Таким чином, усі фактори, за винятком третього, справили позитивний вплив на зростання виробництва праці робітників підприємства. Отже, зробимо висновок, що за рахунок інтенсивності праці у зв'язку з поліпшенням її організації, зміна середньогодинного виробітку справив позитивний вплив на зростання виробництва праці робітників підприємства, за рахунок економії часу у зв'язку з упровадженням заходів НТП, показав зміну середньогодинного виробітку у бік зростання.

3.4.3 Аналіз фонду заробітної плати

Приступаючи до аналізу використання фонду заробітної плати передовсім необхідно розрахувати абсолютне і відносне відхилення фактичної його величини від планової.

Абсолютне відхилення (?ФЗП_абс) визначають порівнянням фактично використаних коштів на оплату праці у звітному періоді (ФЗП₁) з базовою величиною фонду заробітної плати (ФЗП₀) у цілому по підприємству, виробничих підрозділах і за категоріями працівників (дод.24):

(3.17)

Однак слід мати на увазі, що абсолютне відхилення саме по собі не характеризує використання фонду зарплати, оскільки цей показник визначають без урахування змін обсягу виробництва продукції у бік зростання на 60 тис. грн.

Відносне відхилення розраховують як різницю між фактично нарахованою сумою зарплати у звітному періоді і його базовою величиною, скоригованою на індекс обсягу виробництва продукції. При цьому необхідно враховувати, що коригується тільки змінна частина фонду заробітної плати, яка змінюється пропорційно обсягу виробництва продукції. Це зарплата робітників за відрядними розцінками, премії робітникам і управлінському персоналу за виробничими результатами і сума відпускних, що відповідає частці змінної зарплати.

Постійна частина оплати праці не змінюється при збільшенні чи спадові обсягу виробництва (зарплата робітників за тарифними ставками, зарплата службовців за окладами, усі види доплат, оплата праці працівників непромислових виробництв і відповідна їм сума відпускних). Дані для розрахунку подано в табл. 3.7.

Таблиця 3.7

Початкові дані для аналізу фонду заробітної плати на “Кривбасшахтозакриття" за 2006 і 2007 рр.

	Сума зарплати, тис. грн
Вид оплати	2006 рік	2007 рік	Зміни
Змінна частина оплати праці робітників Премії за виробничими результатами	1442 612	1502 654	+60 +42
Постійна частина оплати праці робітників Почасова оплата праці за тарифними ставками Доплати За надурочний час роботи За стаж роботи	1835,5 835,5 500 500	2101,4 809 560 65 667,4	+265,9 +37 +60 +65 +167,4
Вся оплата праці робітників без відпускних	3277,5	3603,4	+325,9
Оплата відпусток робітників Що належить до змінної частини Що належить до постійної частини	1390 1090 300	1491 1155 336	+101 +65 +36
Оплата праці службовців	808	540	-268
Загальний фонд заробітної плати Змінна частина Постійна частина	20500 13120 7380	21465 13880 7585	+965 +760 +205
Частка у загальному фонді зарплати, %: змінної частини постійної частини	64,0 36,0	64,66 35,34	+0,66 0,66

На основі даних табл. .3.7 визначимо відносне відхилення фонду заробітної плати з урахуванням змін обсягу виробництва продукції: (додаток 24)

(3.18)

Де ?ФЗП_від - відносне відхилення фонду заробітної плати;

ФЗП_{1 -} фонд зарплати фактичний у звітному періоді;

ФЗП_{ск -} фонд зарплати плановий, скоригований на індекс обсягу випуску продукції;

ФЗП_зм.0 - змінна сума базового фонду зарплати;

ФЗП_{пост.0 -} постійна сума базового фонду зарплати;

I_{ВП -} індекс обсягу випуску продукції.

Розраховуючи відносне відхилення фонду зарплати, можна застосувати так званий поправочний коефіцієнт (К_П), який відображає частку змінної зарплати в загальному фонді. Він показує, на яку частку процента слід збільшити базову величину фонду зарплати за кожний процент приросту випуску продукції (?ВП%) (додаток 24)

(3.19)

Отже, на цьому підприємстві є і відносна перевитрата у використанні фонду заробітної плати в розмірі 624 тис. грн.

3.4.4 Аналіз структури і динаміки видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів

На основі даних Балансу (додаток Г) і Головної книги проведемо аналіз структури і динаміки видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів на

ДП “Кривбасшахтозакриття”. Дані зведено у таблиці 3.8.

На основі диних таблиці 3.8 визначимо структуру видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів на ДП “Кривбасшахтозакриття" за 2004-2007 роки. Розрахунок структури занесемо до табл.3.9.

Таблиця 3.8

Дані для проведення структури і динаміки видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів на ДП “Кривбасшахтозакриття”.

Показники	2004	2205	2006	2007
Видаччя підзвітних сум	3	10	250	280
Повернення невикористаних сум	0,5	4,6	45	90
Нарахування відпускних сум	2	15	28	45
Утримання аліментів	1	5	5	8

Таблиця 3.9

Структура видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів на ДП “Кривбасшахтозакриття" за 2004-2007 роки

Показники	2004	2205	2006	2007
Видаччя підзвітних сум	46,15385	28,90173	76,21951	66, 19385
Повернення невикористаних сум	7,692308	13,2948	13,71951	21,2766
Нарахування відпускних сум	30,76923	43,3526	8,536585	10,6383
Утримання аліментів	15,38462	14,45087	1,52439	1,891253

Отримані дані відобразимо графічно у вигляді діаграми (рис.3.1), де у відсотках показана структура видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів за 2007 рік.



Рис. 3.1 Структура видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів за 2007 рік.

З рис.3.1 видно, що найбільша частка у видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів за 2007 рік, належить видачі підзвітних сум, дана стаття займає 66,2%, повернення не використаних підзвітних сум 21,3%, нарахування відпускних сум 10,6%, а утримання аліментів 1,89%. У табл.3.10 розраховано динаміку видачі підзвітних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття" за 2004 - 2007 роки.

Таблиця 3.10

Динаміка видачі підзвітних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття” за 2004 - 2007 роки

Показник	2004	2005	2006	2007
Видаччя підзвітних сум	3	10	250	280
Абсолютний приріст
-Базисний	-	7	247	277
-Ланцюговий	-	7	240	30
Темп росту
-Базисний	-	3,33	83,33	93,33
-Ланцюговий	-	3,33	25	1,12
Темп приросту
-Базисний	-	9	249	279
-Ланцюговий	-	9	24	0,12

За період 2004 - 2007 роки видача підзвітних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття" постійно зростала. У 2007 році вона зросла порівняно з 2004 роком на 277тис. грн. (або 93,3%), а порівняно з 2006 роком - на 30 тис. грн. (або 1,12%).

Динаміку повернення не використаних підзвітних сум за 2004 - 2007 роки розраховано у табл.3.11.

Таблиця 3.11

Динаміка повернення не використаних підзвітних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття" за 2004-2007 роки

Показник	2004	2005	2006	2007
повернення не використаних підзвітних сум	0,5	4,6	45	90
Абсолютний приріст
-Базисний	-	4,1	44,5	89,5
-Ланцюговий	-	4,1	40,4	45
Темп росту
-Базисний	-	9,2	90	180
-Ланцюговий	-	9,2	9,7826	2
Темп приросту
-Базисний	-	3,6	44	89
-Ланцюговий	-	3,6	8,78	1

Повернення не використаних підзвітних сум у період 2004-2005 роки. У 2007 році вони зросли порівняно з 2004 роком на 89,5 тис. грн. (або 180%), а порівняно з 2006 роком - на 45 тис. грн. (або 2%).

Динаміку нарахування відпускних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття" за 2004 - 2007 роки розраховано у табл.3.12.

Таблиця 3.12

Динаміка нарахування відпускних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття за 2003-2007 роки

Показник	2004	2005	2006	2007
Нараховання відпускних,	3	15	28	48
Абсолютний приріст
-Базисний	-	13	26	43
-Ланцюговий	-	13	13	17
Темп росту
-Базисний	-	7,5	14	22,5
-Ланцюговий	-	7,5	1,87	1,61
Темп приросту
-Базисний	-	14	27	44
-Ланцюговий	-	14	0,866	0,607143

За аналізований період нарахування відпускних сум на ДП “Кривбасшахтозакриття”, у 2007 році зросли порівняно з 2004 роком на 43 тис. грн. (або 12,5%), а порівняно з 2006 роком - на 17 тис. грн. (або 1,607%).

У табл.3.13 розраховано динаміку утримання аліментів на ДП "Кривбасшахтозакриття" за 2004 - 2007 роки.

Таблиця 3.13

Динаміка утримання аліментів на ДП "Кривбасшахтозакриття" за 2004 - 2007 роки.

Показник	2004	2005	2006	2007
утримання аліментів.	1	5	5	8
Абсолютний приріст
-Базисний	-	4	4	7
-Ланцюговий	-	4	0	3
Темп росту
-Базисний	-	5	5	7
-Ланцюговий	-	5	1	1,6
Темп приросту
-Базисний	-	4	4	7
-Ланцюговий	-	4	0	0,6

За аналізований період утримання аліментів на ДП “Кривбасшахтозакриття”, у 2007 році зросли порівняно з 2004 роком на 7 тис. грн. (або 7%), а порівняно з 2006 роком - на 3 тис. грн. (або 1,6%).

Таким чином, можна зробити висновок, що видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів на ДП “Кривбасшахтозакриття" мають тенденцію до зростання. Це можна пояснити тим, що підприємство молоде, розвивається і поступово потребує все більшого витрачання коштів.

3.4.5 Економіко-математична модель та обґрунтування її практичної цінності на ДП “Кривбасшахтозакриття”

Для дослідження динаміки витрат на оплату праці на підприємстві "Кривбасшахтозакриття", використано адаптивну модель Брауна першого порядку, яка відрізняється від інших адаптивних моделей особливим механізмом пристосуванням до нових даних. Особливістю цієї моделі є також коригування її параметрів за допомогою коефіцієнту дисконтування в, що відображає великий ступінь довіри до більш пізніших даних. Таким чином, адаптивна модель Брауна при оцінці її параметрів приділяє найбільшу увагу останнім спостереженням.

Суть адаптивної моделі Брауна в тому, що розрахункове значення фактору (в нашому випадку витрат на оплату праці), що досліджується в момент часу t. Воно розраховуються за формулою:

Y_р = А_{0 (t - 1)} + A_{1 (t - 1)} * k (3.1)

де, А₀ - значення, близьке до останнього рівня, і представляє складову цього рівня (грн).

А₁ - визначає приріст, що сформувався в основному до кінця періоду спостережень, але відображаючи також швидкість росту на більше ранніх етапах (грн);

У_р - витрати на оплату праці (грн).

Етапи побудови лінійної моделі Брауна.

Етап 1. По першим п'ятьом точкам тимчасового ряду, оцінюються початкові значення А₀ й А₁ параметрів моделі за допомогою методу найменших квадратів для лінійної апроксимації:

A₁ = У [ (t - t_cp) * Y (t) - Y (t) _cp] / У (t - t_cp) ² (3.2)

A₀ = Y (t) _cp - A₁ * t_cp (3.3)

де t_cp - середнє значення часу (грн.);

Y (t) _cp - середнє значення досліджуваного показника (грн.);

А₀ - значення, близьке до останнього рівня, і представляє складову цього рівня (грн)

А₁ - визначає приріст, що сформувався в основному до кінця періоду спостережень (грн).

t-tср-значення часу з вирахуванням середнього значення часу.

Уt-значення величини витрат на оплату праці у певний період часу. грн. .

Для зручності знаходження А₀ і А₁ зведемо розрахунки у табл. (3.1)

Таблиця 3.14.

Розрахунки для знаходження початкових А₀ і А₁

Сума	t	Y (t)	(t-tcp) 2	Y (t) - Y (t) cp	t-tcp	(t-tcp) * (Y (t) - Ycp)
	1	585,00	4	-605,00	-2,00	1210
	2	639,00	1	-551,00	-1,00	551
	3	1058,00	0	-132,00	0,00	0
	4	1800,00	1	610,00	1,00	610
	5	1868,00	4	678,00	2,00	1356
	15	5950,00	10	0,00	0,00	3727,00

Отже t_cp = 3 (15: 5), Y (t) _cp = 1190 (5950: 5). Звідси знаходимо початкові значення А₀ й А₁ А₁ = 327,7, А₀₌ 71,9

Етап 2. З використанням параметрів А₀ й А₁ по моделі Брауна знаходимо прогноз на один крок (k = 1) за формулою:

Y_p (t, k) = A₀ (_t) + A₁ (_{t) k} (3.4)

де, А₀ - значення, близьке до останнього рівня, і представляє складову цього рівня. (грн)

А₁ - визначає приріст, що сформувався в основному до кінця періоду спостережень (грн).

Y_p (1) = 444,6

Етап 3. Розрахункове значення економічного показника порівнюють із фактичним й обчислюється величина їхньої розбіжності (похибки) за формулою 3.5

е (t) =Y _{(t + 1)} - Y_{p (t,1) (}3.5)

де, e _{(t+ 1) -} де відхилення Y_p (_t,

₁₎ від Y _{(t + 1)}

Y _{(t +1) -} фактичне значення Y

Y_p (_t,

_{1) -} розрахункове значення Y

При k = 1 маємо:

e ₍₁₎ = 140,4 (585 - 444,1)

Етап 4. Відповідно до цієї величини коректуються параметри моделі. У моделі Брауна модифікація здійснюється в такий спосіб:

A₀ (t) = A_{0 (t - 1)} + A_{1 (t - 1)} + б² e (t) (3.6), A₁ (t) = A_{1 (t - 1)} + б² e (t) (3.7)

де e (t) - похибка прогнозування рівня, обчислена в момент часу (t - 1) на один крок уперед.

б - коефіцієнт згладження даних і розраховується за формулою:

б = 1-в (3.8)

де б - коефіцієнт згладження;

Звідси б 0,33= (1 - 0,66)

в - коефіцієнт дисконтування даних, що характеризує знецінення даних за одиницю часу й відображає ступінь довіри на більш пізніх спостереженнях.

Оптимальне значення розраховується по формулі:

в = (N - 3) / (N - 1) (3.9)

де N - довжина тимчасового ряду.

Звідси в = (7-3) / (7-1) = 0,66

Наприклад для k = 1 А₀ і А₁ будуть дорівнювати

А_{0 (}1) = 315,59, А₁ (1) = 387,49

А₀ і А₁, що розраховані для k = 1 будуть використовуватись для розрахунку Y_p (₂₎ для k = 2

Етап 5. По моделі зі скоректованими параметрами А₀ й А₁ знаходимо прогноз на наступний момент часу. Якщо t < N, то повертаємось на етап 3.

Якщо t ?N, то побудована модель є достатньо надійною.

Для зручності проведення дослідження зведемо розрахунки в табл.3.15

Таблиця 3.15.

Розрахунки для побудови моделі Брауна для ДП “Кривбасшахтозакриття”

t	Y (t)	A0	A1	Yp (t)	e (t)
1	2	3	4	5	6
		71,9	372,70
1	585	460, 20	388,30	444,6	140,40
2	639	782,08	321,88	1236,8	-597,80
3	1058	1027,32	245,24	1747,71111	-689,71
4	1800	1249,42	222,10	2008,29383	-208,29
5	1868	1416,86	167,44	2359,9177	-491,92
6	2365	1578,02	161,16	2421,51395	-56,51
7	4205	1905,72	327,70	2706,16319	1498,84
8	4659	2248,06	342,33	4527,3252	131,67
9	4856	2537,83	289,77	5329,03058	-473,03
10	4959	2774,65	236,82	5435,54321	-476,54
11	5025	2972,06	197,41	5379,69547	-354,70
12	5369	3172,58	200,52	5341,00229	28,00

Отже на останньому кроці k = 12, отримаємо модель Y_p (_{12+ k)} = А_{0 (12)} +А_{1 (12),} тобто Y_p (_{12+ k)} = 3172,58 + 200,52*k.

Дана модель може бути використана для прогнозу, але при прогнозуванні слід пам'ятати, що термін випередження не повинен перевищувати третини (тобто кількості даних, у нас їх 4) бази дослідження.

Побудуємо точковий прогноз для січень, лютий, березень та квітень 2008 року (тобто k = 1, 2,3,4) (додаток 31):

Етап 6. Інтервальний прогноз будується як для лінійної моделі кривої росту і розраховується за формулою

(3.10)

де, - середньоквадратичне відхилення апроксимації (%);

t - табличне значення критерію Стьюдента (%);

t_cp - середнє значення фактору часу (%);

N - довжина тимчасового ряду (%);

t _- значення фактору часу (%).

На основі точкового прогнозу побудуємо інтервальний прогноз зі значимістю 95% і ступенях свободи, що дорівнюють 10 та використання середньоквадратичної похибки апроксимації, що розраховується за формулою

 (3.11)

Середньоквадратичне відхилення апроксимації 0,000669824

U1=0.00222, U2=0.00223, U3=0.002234, U4=0.00241

Знайдемо інтервал в яких буде знаходитися величина фактичних витрат на оплату праці (додаток 31)

Отже, зробимо висновок. що після того як знайшли інтервали в яких знаходилася величина фактичних витрат на оплату праці фактичні витрати на оплату праці будуть знаходитися на знайдених інтервалах у певний період часу.

3.5 Аудиторський висновок за підсумками процедур аудиту і аналізу

За результатами аудиторської перевірки був складений аудиторський висновок та аудиторський звіт (Додатки 25, 26).

Законом України "Про аудиторську діяльність" [9] аудиторський висновок визначався як "офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), містив в собі висновок стосовно достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності" [24].

Аудитор складав аудиторський висновок про фінансову звітність регламентується Міжнародним стандартом аудиту №700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність". [16]

Результатом огляду та оцінювання висновків є визначення думки аудитора про те, чи складені фінансові звіти згідно прийнятої концептуальної основи фінансової звітності, чи за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО), чи за національними стандартами або практичним досвідом.

Аудиторський висновок містить чітко сформульовану думку щодо фінансових звітів у цілому, та окремих його елементів.

Таким чином, аудитором проаналізовано ті статті фінансової звітності підприємства, які суттєво пов'язані між собою та впливають на інформацію, про яку він надав свій висновок.

Аудиторський висновок складався за результатами перевірки, які зафіксовані в робочих документах аудитора За результатами проведеного аудиту аудитором надано звіт керівництву ДП “Кривбасшахтозакриття”" (додаток 26).

У письмовій інформації аудитора наведено свідчення щодо недоліків в облікових записах, бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, які могли б призвести до суттєвих помилок у бухгалтерській звітності. .

Аудитором самостійно розроблено форму надання письмової інформації. У даній інформації аудитора містяться в обов'язковому порядку такі свідчення:

реквізити аудитора;

реквізити економічного суб'єкта;

вказівка на період часу, до якого відноситься документація суб'єкта, дата підписання письмової інформації аудитора;

виявлені в ході аудиту суттєві порушення;

результати перевірки організації і ведення бухгалтерського обліку, складання звітності і функціонування СВК економічного суб'єкта.

У письмовій інформації аудитора в обов'язковому порядку вказано, які із зауважень є суттєвими, які - ні, чи впливають або не впливають перераховані зауваження та недоліки на висновки, зроблені аудитором. (див. додатки 11-23).

За результатами аудиторської перевірки операцій з розрахунків з персоналом на “Кривбасшахтозакриття”за 2007 рік можна надати позитивний висновок, оскільки аудитор отримав усю інформацію і пояснення стосовно розрахунків з персоналом. Аудитор керувався законодавством України в сфері господарської діяльності та оподаткування, встановленим порядком ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, який прийнятий в Україні, а також національними нормативами аудиту з урахуванням міжнародних норм і стандартів.

Висновки

На основі вище викладеного можна зробити наступні висновки:

Вивчено основні моменти і питання даної теми. Ознайомилась із загальною характеристикою ДП “Кривбасшахтозакриття”, а саме, що підприємство було створене у серпні 2004 року і є не акціонерним товариством, тому розрахунки ведуться тільки з оплати праці, з видачі, повернення не використаних сум, нарахування відпускних, лікарняних, утримання аліментів та утримання за ініціативою підприємства, а також, що підприємство при розрахунку заробітної плати застосовує погодинну систему оплати праці, а при видачі сум підзвіт керується законодавством.

На ДП “Кривбасшахтозакриття" ведеться автоматизована організація розрахунків з персоналом.

Дослідивши основну законодавчо-нормативну базу обліку, аудиту та економічного аналізу розрахунків з персоналом, можна зробити висновок, що дотримання підприємства загальноприйнятих та законодавчих актів, сприяє підвищенню ефективності його діяльності і скороченню обсягу помилок і порушень.

Проаналізувавши організацію обліку, аудиту та економічного аналізу розрахунків з персоналом, зробимо висновок, що явних розбіжностей у відображенні та перевірці розрахунків з персоналом в зарубіжній практиці та української практиці не існує.

Відповідно меті обліку розрахунків з персоналом на ДП “Кривбасшахтозакриття" сформовані знання щодо сутності, оцінки, класифікації, методології обліку розрахунків з персоналом, а також визначені основні джерела інформації для здійснення обліку розрахунків з персоналом: фінансові результати базового підприємства, первині документи, облікові регістри на підставі цих первиних документів.

Проаналізувавши основні техніко-економічні показники його діяльності за період з 2004-2007 роки (див. дод. Ж), можна зробити висновок, що економічно вдалими роками підприємства був 2004-2005 роки, оскільки підприємство має збиток у розмірі 588 грн., 588 грн., відповідно 2006-2007 роки були більш збитковими це пояснюється тим, що підприємство на стадії розвитку.

ДП “Кривбасшахтозакриття" має бухгалтерську службу яка складається з шести чоловік кожен з яких виконує відповідні обов'язки, які відображені в посадових інструкціях (див. дод.28, 29), також на базовому підприємстві створена служба охорони праці, що підпорядковується заступнику директора, він вирішує задачі забезпечення безпеки споруджень, устаткувань, будинків, забезпечення працюючими засобами індивідуального та колективного захисту, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці та вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих.

В результаті аудиторської перевірки розрахунки з персоналом на підприємстві проведена одним аудитором на протязі одного місяця на підставі укладеного договору (див. дод.5). В уьому документі аудитором і підприємством погоджено умови проведення аудиту, вартість робіт, мету і термін перевірки. За результатами дослідження СВК можна сказати, що на базовому підприємстві достатній рівень кваліфікованих працівників, а також практичний досвід роботи, не відбувалося змін і у складі керівництва, що свідчить про стабільність стосунків, чітко розподілені обов'язки, крадіжок та зловживань не виявлено, це є позитивною стороною у роботі підприємства, також можна зробити висновок, що на ДП “Кривбасшахтозакриття" СВК є ефективною, величина ризику невиявлення помилок менше 50% (8%) (див. дод.6) - це свідчить про те, що аудитору доцільно проводити перевірку на даному підприємстві.

Аудитором визначено, що фінансову звітність підготовлено на підставі дійсних даних бухгалтерського обліку і достовірно та повно подано фінансову інформацію про підприємство станом на 01 січня 2008 року згідно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського обліку та звітності в Україні.

Після проведення аудиторської перевірки розрахунків з персоналом аудитор дійшов до позитивного висновку тому, що при перевірці документів на які покладався аудитор суттєвих помилок не виявлено. Аудитор проаналізував й оцінив висновки, одержані на підставі аудиторських доказів для підготовки аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність.

За результатами аудиторської перевірки операцій з розрахунків з персоналом на “Кривбасшахтозакриття” за 2007 рік аудитор надав позитивний висновок, оскільки аудитор отримав усю інформацію і пояснення стосовно розрахунків з персоналом. Аудитор керувався законодавством України в сфері господарської діяльності та оподаткування, встановленим порядком ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, який прийнятий в Україні, а також національними нормативами аудиту з урахуванням міжнародних норм і стандартів.

За проведеним аналізом розрахунків з персоналом можна зробити висновок, що коефіцієнти приймання і звільнення робітників у 2007 році порівняно з 2004 роком не змінились і склали відповідно 0,03 та 0,07 пунктів. При цьому коефіцієнт плинності кадрів зменшився на 16,7%, а коефіцієнт постійності кадрів збільшився на 1,1% у 2007 році в порівнянні з 2004 роком. Спостерігається тенденція до збільшення плинності кадрів, що негативно вплине на ефективність господарської діяльності підприємства. а також проаналізовано структуру і динаміку видачі, повернення не використаних підзвітних сум, утримання аліментів та нарахування відпускних за 2007 рік, що найбільша частка припадає видачі підзвітних сум

Отже, можна зробити висновок, якщо підприємство розширить свою діяльність, збільшить виробничі потужності, створить нові робочі місця, то необхідно буде визначити додаткову потребу в трудових ресурсах та категоріями та професіями, джерела їх залучення.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про оплату праці" №108/95 від 24.03.1995 р. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006 №44, с.45

2. Закон України “Про відпустки" №505/96 від 15.03.11 1996 р. ВВР 2006 №45, с.47

3. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" № 996 - XIV від 16.07.99 р. ВВР 2006 №45, с.10.

4. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ". №11/98 від 11.01.2001 р-ВВР 2006 №45, с.48

5. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №17/98 від 22.02.2001 р. ВВР 2006 №45, с.47.

6. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №16/98 від 03.04.2003 р. ВВР 2006 №45, с.47

7. Закон України “Про загальнодержавне пенсійне страхування" №18/98 від 04.05.2001 р. ВВР 2006 №45, с.47

8. Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889 -IV від 22.05.03 р. ВВР 2006 №45, с.48.

9. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.93 р. № 3125-ХІІ із змінами і доповненнями, внесеними законами № 81/95 від 14 березня 1995 р. ВВР 2006 №45, с.152

10. Закон України “Про колективні договори і угоди" №3356 від 01.07.93р. ВВР 2006 №45, с.85

11. Закон України “Про охорону праці" №2694 від 14.10,92р. ВВР 2006 №45, с.95

12. Закон України “Про господарські товариства” №56 від 29,11, 2001. ВВР 2006 №45, с.25

13. Закон України “Про акціонерні товариства” №65 від 30,11, 2001. ВВР 2006 №45, с.23

14. Наказ Міністерства статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу” №277. від 27.10.2001 р. ВВР 2006 №45, с.43

15. Постанова про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати. №100 від 08.02.1995 р. ВВР 2006 №45, с.42

16. Постанова Кабінету Міністрів України “Про види заробітку, які підлягають обліку при утримані аліментів із змінами та доповненнями № 769 від 27,09,95 ВВР 2006 №45, с.102

17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", № 318. від 31.12.99 р. ". ВВР 2006 №45, с.75

18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам", №601 від 28.10.2003 р. ВВР 2006 №45, ст.36.

19. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордоном” №59 від 13.03.98. ВВР 2006 №45, с.34

20. Кодекс законів Про працю зі змінами та доповненнями ЗУ №1356 від 24,12,99р. ВВР 2006 №45, с.65

21. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Доходи" №290 від 29,11, 1999. ВВР 2006 №45, с.56