Облік довгострокових біологічних активів

В структурі витрат на виробництво Підприємства найбільшу питому вагу займали матеріальні витрати, а саме 57,2 % (13524,0 тис. грн.) у 2008 році, 48,3 % (2999,0 тис. грн.) за І півріччя 2009 року, 45,5 % (6697,0 тис .грн.) у 2009 році та 39,1 % (2157,0 тис. грн.) за І півріччя 2010 року, а також витрати на оплату праці відповідно 24,9 % (5883,0 тис. грн.), 28,4 % (1761,0 тис. грн.), 25,4 % (3734,0 тис. грн.) та 28,7 % (1584,0 тис. гривень).

Також слід відмітити, що інші операційні витрати в динаміці мають нестійку тенденцію: у 2009 році порівняно з 2008 роком вони зросли на 236,0 тис. грн., проте за І півріччя 2010 року у співставленні до І півріччя 2009 року вказані витрати зменшились на 5,0 тис. гривень. При цьому, питома вага інших операційних витрат в структурі операційних витрат становить: 2008 рік - 8,6 % (2033,0 тис. грн.); І півріччя 2009 року - 10,6 % (658,0 тис. грн.); 2009 рік - 15,4 % (2269,0 тис. грн.); І півріччя 2010 року - 11,8 % (653,0 тис. гривень).

По статті витрат «Амортизація» протягом досліджуваного періоду спостерігається наступне. Так, у 2009 році вона зменшилась на 49,0 тис. грн. порівняно з 2008, за І півріччя 2010 року, навпаки, зросла на 326,0 тис. грн., порівняно з аналогічним періодом 2009 року. Це, насамперед, пов'язано із ремонтом приміщення для утримання свиней, який віднесено на збільшення вартості основних засобів.

Коефіцієнти приросту витрат операційної діяльності на одну гривню реалізованої продукції (Кв.о.д.) становлять: 2008 рік - 1,8; І півріччя 2009 року - 4,4; 2009 рік - 5,4; І півріччя 2010 року - 0,9.

2.1.7 Аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності

Аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності ДКЗ № 62 за 2008-2009 роки та І півріччя 2010 року узагальнено в Додатку І.[7]

Коефіцієнт рентабельності активів показує розмір чистого прибутку на 1 грн. активів, так за 2008, 2009 роки та І півріччя 2010 року складає - -0,007, -0,033 та -0,001, даний факт свідчить про зменшення збитків за І півріччя 2010 року, порівняно з 2009 роком та незначне підвищення темпів економічного зростання Підприємства.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу, який показує частку чистого прибутку, яка припадає на 1 грн. власного капіталу, так за 2008, 2009 роки та І півріччя 2010 року цей показник складає відповідно -0,009, -0,042 та -0,001, що свідчить про підвищення рівня віддачі власного капіталу за І півріччя 2010 року та вказує на незначну збиткову діяльність Підприємства.

Коефіцієнт рентабельності сукупного капіталу за 2008, 2009 роки та І півріччя 2010 року складає -0,003, -0,029 та -0,025, що характеризує низьку ступінь рентабельності активів Підприємства.

Коефіцієнт рентабельності діяльності, який протягом 2008-2009 років та І півріччя 2010 року становив -0,028, -0,179 та -0,002, свідчить про збитковість діяльності Підприємства. Проте наближення даного показника до 0 за І півріччя 2010 року вказує на його можливість до розширення діяльності.

Коефіцієнт зносу основних засобів за 2008, 2009 роки та І півріччя 2010 року становив відповідно 0,502, 0,442 та 0,455, що свідчить про моральне та фізичне зношення основних засобів Підприємства (майже 50 %).

Коефіцієнт поновлення основних засобів в ДКЗ № 62 за 2008 рік склав 0,0034, що вказує на досить низький рівень поновлення. У 2009 році даний коефіцієнт зріс до 1,000 за рахунок придбання нової сільськогосподарської техніки.

Коефіцієнтів оборотності активів показав, що протягом 2008-2009 років та І півріччя 2010 року активи Підприємства здійснювали відповідно 0,247, 0,184 та 0,231 оборотів, що характеризує нестабільну оборотність активів ДКЗ № 62.

Коефіцієнт фінансової стійкості має нестабільну тенденцію. У 2008 році він склав 4,000, у 2009 році - зменшився до 2,574 та за І півріччя 2010 року зріс до 3,383, що свідчить про покращення фінансового стану Підприємства у І півріччі 2010 року.

Коефіцієнт покриття протягом аналізованого періоду становив 1,263, 1,075 та 1,104, що вказує на достатність оборотних засобів Підприємства для погашення власних поточних зобов'язань.

Коефіцієнт загальної ліквідності протягом 2008-2009 років та І півріччя 2010 року становив відповідно 1,263, 1,075 та 1,104 та мав нестабільну динаміку. У 2009 році він зменшився, порівняно з 2008 роком, проте за І півріччя 2010 року зріс. Це свідчить про спроможність Підприємства за рахунок власних наявних оборотних активів погасити свої зобов'язання.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності за досліджуваний період склав 0,007, 0,005 та 0,008 відповідно при оптимальному значенні показника від 0,2 до 0,35. Вищезазначене свідчить про неможливість Підприємства покрити власну поточну заборгованість за рахунок грошових коштів, які є у нього в розпорядженні.

Коефіцієнт заборгованості протягом 2008-2009 років та І півріччя 2010 року становив 0,250, 0,388 та 0,296 відповідно, що свідчить про незначну залежність Підприємства від залучених коштів.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу протягом аналізованого періоду зріс із 0,200 у 2008 році до 0,228 у І півріччі 2010 року, що свідчить про наявність досить незначної частки залученого капіталу у валюті балансу, отже, Підприємство майже не залежить від залученого капіталу.

ДКЗ № 62 протягом досліджуваного періоду не здійснювало інвестиційної діяльності, відповідно ніякого прибутку від цього виду діяльності не отримувало.

Таким чином, за результатами проведеного аналізу вказаних показників встановлено у І півріччі 2010 року підвищення ефективності використання активів. Крім того, діяльність ДКЗ № 62, яка оцінювалась за сукупністю коефіцієнтів, що характеризують прибутковість активів, майновий стан, платоспроможність та ліквідність мала тенденцію до покращення протягом всього досліджуваного періоду, що свідчить про забезпеченість оборотними засобами для погашення своїх поточних зобов'язань.

2.2 Облікова політика підприємства

Протягом періоду, що досліджувався, функції внутрішньогосподарського контролю розподілені між керівним складом ДКЗ № 62, що відображено у посадових інструкціях та регламентується наказами, згідно яких визначається покладення обов'язків на працівників у разі відсутності керівників (відрядження, відпустка, хвороба, тощо).

Для ведення бухгалтерського обліку на Підприємстві застосовується комп'ютерна програма „1-С Бухгалтерія”.

Перевірка, обробка первинних документів здійснюється працівниками бухгалтерії, які несуть відповідальність за оброблені дані. Повний контроль за правильністю, достовірністю відображення даних, як у бухгалтерському, так і податковому обліку, здійснює головний бухгалтер Підприємства.

Дослідженням відповідності положень наказів про облікову політику Підприємства вимогам чинного законодавства встановлено, що у відповідності до Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-XIV Підприємством розроблені накази про облікову політику на 2008, 2009 та 2010 роки. Проте, накази про облікову політику на 2008, 2009 роки не відповідають в повній мірі наказу Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213 „Про затвердження Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності” (надалі по тексту - Положення). Так, в наказах про облікову політику не визначено: періодичності зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку; переліку створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів; методу обчислення резерву сумнівних боргів; дати визначення в результаті систематичних операцій фінансових активів; бази розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу; переоцінки необоротних активів. До того ж зазначені накази не затверджені органом управління.[13]

Наказ про облікову політику на 2010 рік, затверджений Мінагрополітики від 29.12.2009 № 67, розроблений відповідно до вимог Положення.

Відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-ХІV на Підприємстві затверджені правила документообігу та план рахунків бухгалтерського обліку.

В цілому, в ході дослідження встановлено, що недостатня організація внутрішнього контролю на Підприємстві не дозволяє своєчасно та в повній мірі виявляти всі порушення та недоліки в діяльності ДКЗ № 62, що призводить до невідповідності даних бухгалтерського обліку та викривлення фінансової звітності Підприємства.

Так, фінансові звіти ДКЗ № 62 за 2009 рік не відображають майновий та фінансовий стан Підприємства за попередній період, а саме форма № 1 „Баланс” не містить даних щодо майнового стану на початок звітного періоду 01.01.2009, а форма № 2 „Звіт про фінансові результати” - щодо фінансового стану за попередній період - 2008 рік та не включає у підсумки роботи за рік показники за І квартал 2009 року. Зазначене не відповідає п.1 ст.3 Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-XIV, в частині надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище Підприємства.

2.3 Облік довгострокових біологічних активів на Підприємстві

Визнання, облік та оцінка біологічних активів на Підприємстві ведеться відповідно вимог окремого стандарту -- П(С)БО 30 «Біологічні активи».[4]

В ході проведення дослідження з'ясовано, що на Підприємстві облік великої рогатої худоби ведеться по групах тварин в грошовому виразі та за вагою. Оприбуткування в бухгалтерському обліку приростів ваги тварин здійснюється після їх зважування, що проводиться щомісячно.

Аналізуючи довгострокові біологічні активи ДКЗ № 62, до яких відносять основне стадо племінних коней (племінні матки та жеребці), племінних свиней (хряки та основні свиноматки) та великої рогатої худоби (корови) встановлено, що за 2008 рік їх вартість зросла на 1012,0 тис. грн. за рахунок переведення молодняку тварин в основне стадо. За 2009 рік відбулося зменшення вказаних активів на 741,0 тис. грн. у зв'язку з реорганізацією Підприємства та поділом активів згідно розподільчого балансу. (Додаток М до курсової роботи). Відповідно даним розподільчого балансу станом на 01.04.2009 р по ДП "Дібрівський кінний завод №62" до довгострокових біологічних активів віднесено:

· робочу та продуктивну велику рогату худобу (корови фуражні) у кількості 114 голів вартістю 345,8 тис. грн. (балансовий рахунок 16.3.1.);

· свиноматки та хряки-плідники в кількості 91 голів, вартістю 258,0 тис.грн. (балансовий рахунок 16.3.2);

· коні (робочі - кобиломатки, робочі-жеребці) в кількості 132 голів, вартістю 2236,3 тис. грн. (балансовий рахунок 16.3.3)

· Багаторічні насадження вартістю 49,3 тис. грн. (балансовий рахунок 16.3.4)

За І півріччя 2010 року залишкова вартість довгострокових біологічних активів зменшилась на 8,0 тис. грн., внаслідок нарахованого зносу.

Інвентаризацію довгострокових та поточних біологічних активів проведено по кінно-племінній частині та молочно-товарній фермі.

Станом на 10.11.2010 на балансі ДКЗ № 62 обліковувалося 337 голів коней рисистої та ваговозної породи. В ході інвентаризації з'ясовано, що фактично на Підприємстві знаходилося 272 голови коней, решта - 67 голів перебувала на іподромах України, де проходили випробування.

Зарахування тварин до складу основного стада на Підприємстві документується на рахунок 16 «Довгострокові біологічні активи». При цьому, придбані тварини основного стада на підставі документів постачальника (накладних, ТТН, актів) насамперед оприбутковуються на субрахунку 155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів». А потім на підставі Акта за формою № ДБАСГ-2 зараховуються до основного стада: Дебет 16 Кредит 155.

На підставі Актів за формою № ПБАСГ-9 (Дебет 155 Кредит 21) та Актів за формою № ДБАСГ-2 (Дебет 16 Кредит 155) тварини переводяться до основного стада зі складу поточних біологічних активів (рахунок 21).

Впродовж досліджуваного періоду здійснювалося вибракування тварин основного стада, в зв'язку з їх продажем. На підставі Актів за залишковою вартістю передані до складу необоротних активів, утримуваних для продажу. При цьму в регістрах бухгалтерського обліку зроблено записи Дебет 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» Кредит 16 (накопичену амортизицію при цьому списано - Дебет 134 Кредит 16).

Реєстр актів вибраковки коней з племінного складу, здійснених ДКЗ № 62 за 2008 - 2009 роки та І півріччя 2010 року наведено у додатоку Н.

Відомість реалізації коней ДП "Дібрівський кінний завод №62" за період з 01.01.2008 по 30.06.2010 наведено у додатку О.

Таким чином, облік довгострокових біологічних активів на Підприємстві ведеться з урахуванням вимог П(С)БО 30 «Біологічні активи».

Розділ 3. Аудит довгострокових біологічних активів

3.1 Мета, завдання та джерела аудиту довгострокових біологічних активів

Сільськогосподарська діяльність охоплює різноманітні види діяльності, наприклад: тваринництво, лісництво, вирощення однорічних та багаторічних рослин, фруктових садів та насаджень, квітництво та водне господарство (зокрема, риборозведення).

Суб'єктові господарювання слід визнавати біологічний актив або сільськогосподарський продукт тоді і лише тоді, коли:

а) суб'єкт господарювання контролює актив у результаті минулих подій;

б) існує можливість отримання суб'єктом господарювання майбутніх економічних вигід, пов'язаних з цим активом;

в) справедливу вартість або собівартість активу можна достовірно оцінити.

Метою дослідження є вивчення методики і організації та ведення обліку біологічних активів.

Завданнями дослідження є:

- аналіз сучасної виробничо-господарської діяльності досліджуваного підприємства;

- аналіз класифікації та визначення довгострокових біологічних активів;

- дослідження системи обліку довгострокових біологічних активів.

Поняття «біологічні активи» було введено П(С)БО 30 «Біологічні активи», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005р. №790 та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку біологічних активів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2006р. №1315. Потреба у розробці цього стандарту була викликана запровадженням МСБО 41 «Сільське господарство».[6]

Для ведення обліку довгострокових біоактивів рослинництва до рахунку 16 «Довгострокові біологічні активи» передбачено два субрахунки : 161 «Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю», де ведеться облік наявності та руху довгострокових біологічних активів рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу та 162 «Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю» - ведеться облік наявності та руху ДБА, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, унаслідок чого їх оцінка здійснена відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та 28 «Зменшення корисності активів».

На відміну від рослин тварини, як складова біологічних активів, не прикріплена до землі. Одні з них, так звані продуктивні тварини, дають сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи протягом багатьох років. Цю групу тварин відносять до ДБА класу необоротних активів. Облік ДБА тваринництва здійснюється із застосуванням таких субрахунків рахунку 16 : 163 «Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю», 164 «Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю».[6]

У сільськогосподарській діяльності свідченням контролю може бути, наприклад, юридично оформлене право власності на худобу та наявність тавра або інших міток худоби під час її придбання, народження або відлучення. Майбутні вигоди, як правило, оцінюються шляхом вимірювання суттєвих фізичних ознак.

Біологічний актив слід оцінювати при первісному визнанні і в кінці кожного звітного періоду за його справедливою вартістю мінус витрати на продаж.

Сільськогосподарську продукцію, зібрану як урожай з біологічних активів суб'єкта господарювання, слід оцінювати за її справедливою вартістю мінус витрати на продаж на час збирання врожаю. Отримана в результаті такого вимірювання оцінка вважається собівартістю на дату, коли починає застосовуватися МСБО 2 "Запаси" або інший належний Стандарт.[1]

Визначення справедливої вартості біологічного активу або сільськогосподарської продукції може бути спрощене завдяки об'єднанню біологічних активів або сільськогосподарської продукції в групи відповідно до їхніх суттєвих ознак; наприклад, за віком або за якістю. Суб'єкт господарювання відбирає ознаки, які відповідають ознакам, що використовуються на ринку як основа для ціноутворення.

Суб'єкти господарювання часто укладають контракти на продаж своїх біологічних активів або сільськогосподарської продукції на майбутню дату. При визначенні справедливої вартості контрактні ціни не обов'язково доречні, оскільки справедлива вартість є відображенням поточного стану того ринку, на якому зацікавлені покупець і продавець бажають здійснити операцію. Отже, справедлива вартість біологічного активу або сільськогосподарської продукції не коригується через існування контракту. В деяких випадках контракт на продаж біологічного активу або сільськогосподарської продукції може бути обтяжливим контрактом, як визначено в МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи". До обтяжливих контрактів застосовується МСБО 37.

Якщо для біологічного активу або сільськогосподарської продукції у її теперішньому стані та місцезнаходженні існує активний ринок, то ціни котирування на такому ринку є прийнятною основою для визначення справедливої вартості такого активу. Якщо суб'єкт господарювання має доступ до різних активних ринків, то він використовує ціну найбільш доречного ринку. Наприклад, якщо суб'єкт господарювання має доступ до двох активних ринків, то він користується цінами того ринку, яким він сподівається скористатися.[6]

Якщо активного ринку не існує, то, визначаючи справедливу вартість, суб'єкт господарювання користується одним або кількома (якщо можливо) з таких джерел інформації:

а) найостанніша ринкова ціна операції, за умови, що в період між датою здійснення цієї операції та датою завершення звітного періоду не відбулося значних змін економічних умов;

б) ринкові ціни на подібні активи, скориговані з метою відображення різниць в активах;

в) відповідні галузеві показники, такі як вартість садових насаджень в розрахунку не експортний піддон, бушель чи гектар, та вартість худоби, виражена на кілограм м'яса.

У деяких випадках джерела інформації, наведені вище, можуть призвести до різних висновків щодо справедливої вартості біологічного активу або сільськогосподарської продукції.

Суб'єкт господарювання розглядає причини таких розбіжностей, щоб визначити найбільш достовірну оцінку справедливої вартості в межах відносно вузького діапазону обґрунтованих оцінок.

За деяких обставин може не існувати визначеної ринком ціни або вартості біологічного активу в його теперішньому стані.

За таких умов, визначаючи справедливу вартість, суб'єкт господарювання використовує теперішню вартість очікуваних чистих грошових потоків від активу, дисконтованих за поточною ринковою ставкою.

3.2. Методика та техніка аудиту довгострокових біологічних активів

При вивченні первинних документів, господарських операцій і регістрів бухгалтерського обліку ставляться ситуаційні завдання перевірки з виявлення можливих порушень ведення обліку довгострокових біологічних активів.

Дані бухгалтерського обліку звіряють з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи»:

У ході перевірки довгострокових біологічних активів аудитор досліджує порядок визнання біологічних активів, правильність їх оцінки та оцінки на дату балансу, а порядок застосування методів вибуття біологічних активів - на відповідність обліковій політиці підприємства.

Аудиторська перевірка біологічних активів здійснюється відповідно до плану й програми аудиту, у визначені строки після ознайомлення з формою бухгалтерського обліку та встановлення виправлення помилок, вказаних аудитором за попереднього аудиту.

3.3 Документальне оформлення результатів аудиту

За результатами проведеної аудиторської перевірки аудитор повинен скласти аудиторський звіт і аудиторський висновок.

Аудиторський звіт -- це ширший за своїм змістом документ, що складається відповідно до угоди аудитора і замовника. Його складають тільки для замовника, тоді як аудиторський висновок надається широкому колу користувачів.

Аудиторський звіт складається з трьох частин: загальної, аналітичної та заключної (підсумкової).

Загальна (вступна) частина аудиторського звіту аудиторської фірми має містити такі обов'язкові дані:

назву документа і назву клієнта;

місце і дату складання;

назву аудиторської фірми, її адресу;

порядковий номер ліцензії на здійснення аудиторської діяльності, дата видачі та найменування органу, що видав ліцензію, а також строк дії ліцензії;

номер реєстраційного свідоцтва;

номер розрахункового рахунку;

прізвище, ім'я та по батькові всіх аудиторів, що брали участь у перевірці.

Загальна (вступна) частина аудиторського звіту, складеного аудитором, який працює самостійно, має включати такі дані:

прізвище, ім'я, по батькові;

стаж аудиторської діяльності;

найменування органу, який видав ліцензію на здійснення ауди­торської діяльності, дата її видачі, а також строк дії ліцензії;

номер реєстраційного свідоцтва;

номер розрахункового рахунку;

прізвище (найменування) одержувача аудиторського звіту (замовник аудиторської перевірки чи за узгодженням з ним інші юридичні або фізичні особи);

Крім того, у вступній частині аудиторського звіту має бути вказано:

· період, за який проводилася перевірка звітності;

· склад, перелік фінансових звітів (інших документів), які перевірялися;

· посилання на національні нормативи аудиту, інші документи, які використовував аудитор під час аудиту.

Аналітична частина складається з опису перевіреної фінансової інформації та опису аудиту.

Опис перевіреної фінансової інформації відображує період перевірених фінансових звітів, види звітів, вказівки на обмеження доступу аудитора до інформації, якщо вони мали місце, розподіл відповідальності між аудитором і керівництвом підприємства.

В описі аудиту наводяться посилання на закони та нормативні акти, відповідно до яких проводився аудит, розкривається алгоритм аудиторської перевірки, використання необхідних процедур і збирання всіх доказів для складання обґрунтованого висновку, подаються результати експертизи ведення бухгалтерського обліку та системи внутрішнього контролю, зазначаються факти неусунених у процесі аудиторської перевірки суттєвих порушень встановленого ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, а також порушень законодавства при здійсненні господарських і фінансових операцій, які можуть створити у користувачів фінансової звітності неправильне уявлення про фінансовий, майновий і економічний стан підприємства, а також завдати збитків інтересам його власників і (або) третіх осіб, посилання на роботу іншого аудитора (або) експерта, якщо цей матеріал було використано.

В аналітичній частині подається чіткий перелік ділянок діяльності клієнта, перевірених суцільним і вибірковим методом, описуються результати перевірки стану обліку, внутрішнього контролю на підприємстві, наводяться факти недоліків і порушень в організаціях, які завдали або можуть завдати шкоди інтересам власників, державі або третім особам. Окремо вказуються ті недоліки та порушення, які не були усунені за час аудиторської перевірки, а також рекомендації аудитора на аналітичний огляд діяльності підприємств. Заключна (підсумкова) частина являє собою висновок аудитора про достовірність перевірених фінансових звітів. По суті це думка аудитора про перевірену фінансову звітність, яку називають аудиторським висновком, якщо вона оформлена окремим офіційним документом, тобто засвідченим підписом і печаткою (аудиторської фірми).

Аудиторський звіт адресується замовнику із зазначенням дати складання, підписується керівником аудиторської фірми (або особою, уповноваженою керівником) і аудитором, що проводив перевірку, завіряється печаткою аудиторської фірми. Кожна сторінка аудиторського звіту підписується аудитором, який здійснював перевірку, і завіряється його особистою печаткою. Аудиторський звіт підписується аудитором і керівником аудиторської фірми, що здійснював перевірку (або особою, уповноваженою керівником). Зазначається дата аудиторського звіту.

Висновки

При написанні курсової роботи розглянуті теоретичні і методичні питання організації бухгалтерського обліку, економічного аналізу довгострокових біологічних активів Державного підприємства „Дібрівський кінний завод № 62”, с.Дібрівка, Миргородського району Полтавської області.

Велике значення для ефективності діяльності підприємств займає правильна організація обліку, яка дає змогу точно, достовірно і своєчасно відображати в обліку всі господарські операції з метою їх впливу на виробничо-господарську діяльність підприємства та оперативного втручання в разі виявлення недоліків.

Ведення бухгалтерського обліку передбачено Наказом про облікову політику підприємства, який затверджується керівником підприємства. Організація бухгалтерського обліку здійснюється згідно закону України, «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». В Підприємстві ведеться журнально-ордерна форма обліку. В цілому облік ДП «Дібрівський кінний завод № 6» ведеться на належному рівні, але є деякі недоліки при обліку довгострокових біологічних активів. Облік витрат на виробництво продукції вимагає оформлення великої кількості первинних документів.

Багаторічні насадження у досліджуваному періоді приймалися в експлуатацію по «Акту приймання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) і передачі їх в експлуатацію» (форма № ДБАСГ-1).

Основне стадо продуктивної і робочої худоби Підприємства поповнювалося як за рахунок переведення молодняку, вирощеного в своєму господарстві, так і шляхом придбання племінних тварин зі сторони. До витрат на формування основного стада за рахунок власних тварин включалися вартість молодняку тварин, вирощеного в своєму господарстві, яка складається з його балансової вартості на початок року та витрат на вирощування молодняку протягом поточного року до переведення в основне стадо. Для переведення вирощеного у господарстві молодняку до основного стада складалася «Відомість зважування тварин» (форма № ПБАСГ-10) або «Розрахунок визначення приросту живої маси» (форма № ПБАСГ-11) - на вартість приросту живої маси тварин; «Акт приймання довгострокових біологічних активів тваринництва (формування основного стада тварин)» (форма № ДБАСГ-2).

На придбаних тварин Підприємство одержують від постачальників рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, племінні свідоцтва, ветеринарні свідоцтва тощо.

Ці документи є підставою для оприбуткування тварин, перерахування коштів на рахунки постачальників і відображення витрат на формування основного стада. Витрати, пов'язані з доставкою придбаних тварин, оформлялися згідно з рахунками транспортних організацій, авансовими звітами, подорожніми листами вантажного автомобіля та іншими документами. На зарахування тварин до основного стада складалися акти приймання-передачі.

Об'єкти довгострокових біологічних активів внаслідок продажу вилучалися зі складу активів (списувалися з балансу).

При цьому використовувалися такі первинні документи: «Акт на списання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень)» (форма № ДБАСГ-3); «Акт на списання довгострокових біологічних активів тваринництва (вибракування тварин)» (форма № ДБАСГ-4).

Фінансовий результат від вибуття довгострокових біологічних активів, які оцінюються за первісною вартістю, визначався та відображався у порядку, установленому П(С)БО 7 «Основні засоб».

Слід відмітити, що первинні документи і регістри, в яких мають знайти відображення такі операції, потребують удосконалення. В них необхідно передбачити графи для відображення справедливої вартості біологічних активів. Для обліку операцій на рахунку 16 «Довгострокові біологічні активи» доцільно удосконалити Журнал-ордер 13, в якому передбачити розділи за кожним субрахунком.

Дослідження літератури з питань організації та методики аудиту показало, що найбільшою проблемою на сьогодні є відсутність єдиної методики проведення аудиту операцій з біологічними активами на сільськогосподарських підприємствах з врахуванням вимог П(С)БО 30 «Біологічні активи». В науковій літературі даному питанню увага не приділяється взагалі. Тому проблема аудиту операцій з біологічними активами на сьогоднішній день є однією з актуальних проблем організації та методики аудиту.

амортизація довгостроковий біологічний актив

Список використаних джерел

1. Закон України „Про племінну справу у тваринництві” від 15.12.1993 № 3691-ХІІ (зі змінами).

2. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами).

3. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg= 2755-17

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 р. № 790 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

5. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2006 р. N 1315 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.minfin.gov.ua

6. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 41 "Сільське господарство" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.minfin. gov.ua.

7. Методика аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.02.2006 № 170.

8. Канцуров О. О. Визнання та класифікація біологічних активів / Канцуров О. О.// Облік і фінанси АПК - 2007. - №8-10. - С. 146-149.

9. Моссаковський В., Кононенко Т., Кучеркова С. Облік біологічних активів Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - № 6. - С. 17-24.

10. Сук Л.К. Облік біологічних активів // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2007. - № 4. - С. 47-52.

11. Моссаковський В. Облік біологічних активів / В. Моссаковський // Бухгалтерський облік і аудит. - 2009. - № 4. - С. 38-48.

12. Фінансова та статистична звітність ДКЗ № 62 за 2008 рік, І квартал 2009 року, ІІ-ІV квартали 2009 року, І півріччя 2010 року.

13. Накази про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку Підприємства від 02.01.2008 № 2, від 02.01.2009 № 1, від 10.04.2009 № 7-а та від 29.12.2009 № 67.

14. Огійчук М. Ф., Новіков І. Т., Рагуліна І. І. Аудит: організація і методика: Навч. посібник. 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Алерта, 2012. - 664 с.

Размещено на Allbest.ur