Звітність

Бухгалтерська звітність – єдина система даних про майнове й фінансове становище організації й про результат її господарської діяльності, що становиться на основі даних бухгалтерського обліку по встановлених формах. Проблема відповідності звітності.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 15.07.2008
Размер файла 87,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У Додатках до Інструкції представлена інформація про структуру активів, зобов'язань і власних засобів банку, про ризики (у тому числі кредитних), про якість кредитного портфеля, а також інших показниках, досить важливих для характеристики фінансового стану банку. Крім того, дані Додатка дають можливість представити звітність російських банків на рівні міжнародних стандартів бухгалтерського обліку й звітності.

До Додатків дані відповідні коментарі, що дозволяють банкам більш точно й вірогідно подати необхідні відомості.

Періодичність подання банками Додатків фінансової звітності встановлена Інструкцією №17 .

Відповідальність за вірогідність даних, представлених у Додатках до справжньої Інструкції, несе керівник і головний бухгалтер кредитної організації.

Кожний Додаток, що входить до складу фінансової звітності, підписується головою Правління й головним бухгалтером кредитної організації із вказівкою виконавця і його телефону.

Допоміжні додатки, що становляться банками для формування загальної фінансової й статистичної звітності:

Розшифровки окремих балансових рахунків - форма № 409110 - Додаток N 2 (щомісяця);

Розшифровки окремих символів звіту про прибутки й збитки (форми N 2) - форма № 409111 - Додаток N 22 (щокварталу);

Аналітичні дані про стан кредитного портфеля - форма № 409133 (Додаток N 16) (представляється тільки на вимогу наглядових органів територіальних установ ЦБ РФ по місцю розташування головних офісів кредитних організацій у частині інформації з великих кредитів);

Таблиця коректувань - форма № 409112 (Додаток N 12) (щомісяця).

Додатка з інформацією про кредитний портфель банку

Розрахунок резерву під можливі втрати по позичках - Форма № 409115 (Додаток N 4) (щомісяця);

Дані про великі кредити - форма № 409118 (Додаток N 23) (щомісяця).

Додатка з інформацією про інші операції банку

Дані про рух грошових коштів - форма № 409123 (Додаток N 5) (щорічно);

Відомості про активи й пасиви по строках зажадання й погашення - форма № 409125 (Додаток № 15) (щомісяця);

Дані про використання прибутку й фондів, створюваних із прибутку - форма № 409126 (Додаток N 6) (щокварталу).

Додатка, що містять статистичні дані про діяльність банку

Дані про середньозважені процентні ставки по кредитах, наданим банком за звітний місяць - форма № 409128 (Додаток N 21) (щомісяця);

Дані про середньозважені процентні ставки по притягнутих депозитах і внескам за звітний місяць - форма № 409129 (Додаток N 20) (щомісяця);

Дані про середньозважені процентні ставки по випущеним банком депозитним і ощадним сертифікатам і облігаціям у рублях за звітний місяць - форма № 409130 (Додаток N 19) (щомісяця);

Дані про середньозважені процентні ставки по випущеним банком векселям за звітний місяць - форма № 409131 (Додаток N 18) (щомісяця);

Дані про середньозважені процентні ставки по врахованим банком векселям за звітний місяць - форма № 409132 (Додаток N 17) (щомісяця).

Допоміжні Додатки складаються кредитними організаціями для визначення показників, використовуваних при угрупованні рахунків балансового звіту, угрупованню символів звіту про прибутки й збитки. Для формування показників, що визначають значення укрупнених статей балансового звіту й звіту про прибутки й збитки, проводяться розшифровка залишків по деяких рахунках бухгалтерського балансу (Додаток N 2) і розшифровка сум, відбиваних по символах форми N 2 (Додаток N 22).

Крім того, з метою приведення системи обліку в банках до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку проводиться коректування результатів фінансової діяльності банків (Додаток N 12).

Інформація з форми "Аналітичні дані про стан кредитного портфеля" ведеться в кредитних організаціях і використовується для заповнення форми № 409115 (Додаток № 4) фінансові звітності.

Інформація в розрізі кожного позичальника в Банк Росії не представляється. Однак територіальні установи Банку Росії вправі запитувати відомості про великих позичальників.

При складанні фінансової звітності попередньою звітною датою вважається 1 січня поточного року.

Відомості, зазначені в перераховані вище додатках, досить широко характеризують обсяг виконуваних банком робіт, відповідають вимогам міжнародних стандартів в області бухгалтерського обліку.

При формуванні фінансової звітності необхідно враховувати документ ЦБ РФ № 29-П від 12.05.98 р. « Положення про консолідовану звітність кредитних організацій». Під консолідованою звітністю розуміється звітність про стан вимог і зобов'язань, власних засобів (чистих активів), фінансових результатів консолідованої (банківської) групи.

Консолідована (банківська) група- це сукупність юридичних осіб, що включає головну кредитну організацію й учасників групи, зв'язок яких між собою відповідає заданим (установленим) критеріям. Консолідована звітність складається з метою встановлення характеру впливу на фінансовий стан кредитних організацій їхніх вкладень у капітали інших юридичних осіб, в операції й угоди із цими юридичними особами, можливостей управляти їхньою діяльністю, а також з метою визначення сукупної величини ризиків і власних засобів (чистих активів) консолідованої (банківської) групи. До складу консолідованої звітності входять:

Звіт про склад учасників консолідованої (банківської) групи;

Консолідований балансовий звіт;

Консолідований звіт про прибутки й збитки;

Звіт про відкриті валютні позиції;

Розрахунок обов'язкових нормативів на основі консолідованої звітності.

Консолідований балансовий звіт (підсумований, відкоректований);

Консолідований звіт про прибутки й збитки (підсумований по статтях доходів і витрат);

Оцінка вкладень у статутний капітал учасників групи.

Основне призначення консолідованої звітності - використання при здійсненні банківського нагляду, крім керування діяльністю групи, контролю й аналізу.

1.9. Нормативні документи, що регулюють порядок складання звітності. Роль Центрального банку - як наглядового органа

До нормативних актів, що встановлюють порядок складання звітності, ставляться:

Федеральний закон “Про бухгалтерський облік” від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ;

Положення про бухгалтерський облік і звітність у Російській Федерації (наказ Мінфіну Росії від 26 грудня 1994 р. № 170);

Положення по бухгалтерському обліку (ПБУ 1/94) “Облікова політика підприємства” (наказ Мінфіну Росії від 28 липня 1994 р. № 100);

Положення по бухгалтерському обліку (ПБУ 2/94) “Облік договорів (контрактів) на капітальне будівництво” (наказ Мінфіну Росії від 20 грудня 1994 р. № 167);

Положення по бухгалтерському обліку (ПБУ 3/95) “Облік майна й зобов'язань організації, вартість яких виражена в іноземній валюті” (наказ Мінфіну Росії від 13 червня 1995 р. № 50);

Положення по бухгалтерському обліку (ПБУ 4/96) “Бухгалтерська звітність організації” (наказ Мінфіну Росії від 8 лютого 1996 р. № 10).

Крім того, кредитна організація повинна керуватися:

Планом рахунків бухгалтерського обліку хазяйновитої-господарчої-фінансово-господарської діяльності підприємства й Інструкцією з його застосування (наказ Мінфіну СРСР Планом рахунків бухгалтерського обліку хазяйновитої-господарчої-фінансово-господарської діяльності від 1 листопада 1991 р. №56 з изм.);

нормативними документами, що визначають порядок обліку собівартості продукції (робіт, послуг);

іншими нормативними документами по бухгалтерському обліку різних сфер діяльності організації (інвестиційна діяльність, спільна діяльність і ін.) і видів майна (основні засоби, матеріальний^-матеріальні-товарно-матеріальні цінності, цінні папери, нематеріальні активи й ін.).

Зупинимося докладніше на найбільш важливих нормативних актах:

Інструкція Банку Росії від 01.10.97 № 17 “Про складання фінансової звітності”.

Центральний банк Російської Федерації проводить послідовну політику приведення діючих російських норм і правил бухгалтерського обліку у відповідність із Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (International Accounting Standarts - IAS).

Першим кроком у цьому напрямку з'явилося введення в серпні 1993 року загальної фінансової звітності комерційних банків, порядок складання якої регламентувався Інструкцією Банку Росії “Про складання фінансової звітності”. Основним завданням введення загальної фінансової звітності комерційного банку було її використання для ознайомлення й аналізу діяльності комерційного банку Центральним банком, керівниками інших комерційних банків, іншими зацікавленими юридичними й фізичними особами, а також надалі - для відкритої публікації. Вона дозволила перейти до уніфікованих принципів складання й публікації фінансових звітів комерційних банків, ознайомитися з основними стандартами міжнародного обліку в комерційних банках. Російські банки, їхні іноземні контрагенти, наглядові органи одержали можливість більш реально оцінювати фінансовий стан банку на підставі показників прибутковості, платоспроможності й ліквідності.

Відповідно до наказу Банку Росії від 1.10.97р. N02-429 з 1 лютого 1998 року вводиться в дію Інструкція "Про складання фінансової звітності". Дотепер Загальна фінансова звітність складалася й представлялася в територіальні установи Банку Росії відповідно до Тимчасової інструкції, затвердженої листом Банку Росії від 24.08.93р. N181-93.

Впровадження в практику фінансової звітності є важливим кроком у напрямку забезпечення відповідності звітних документів російських кредитних організацій нормам і практиці оформлення звітів, прийнятих у міжнародній банківській діяльності. Фінансова звітність повинна представлятися всіма кредитними організаціями, і на неї поширюються всі вимоги, пропоновані до звітності кредитних організацій.

“Правила ведення бухгалтерського обліку в кредитних організаціях, розташованих на території Російської Федерації” від 18.06.97.

Введення в дію із січня 1998 року нового Плану рахунків і “Правил ведення бухгалтерського обліку в кредитних організаціях, розташованих на території Російської Федерації” від 18.06.97 № 61, затверджених Наказом Банку Росії від 18.06.97 № 02 - 263 (далі - Правила № 61), стало другим кроком у цьому напрямку. Вони розвивають міжнародні принципи бухгалтерського обліку: роздільне відбиття активів і пасивів, пріоритет змісту над формою, істотність, відкритість і обережність. Внаслідок прийняття цих нормативних документів істотно змінилася банківська звітність, що представляється комерційними банками в Банк Росії: помітно підвищилася інформативність звітності, у першу чергу її основного елемента - банківського балансу.

Європейська Директива № 86/635 "Про річну звітність і консолідовану звітність банків і кредитних установ" і норми Комітету з міжнародним бухгалтерським стандартам.

Критерії, наведені в цих документах, дотримуються майже всіма комерційними банками миру.

«Положення про консолідовану звітність кредитних організацій».

При формуванні фінансової звітності необхідно враховувати документ ЦБ РФ № 29-П від 12.05.98 р. « Положення про консолідовану звітність кредитних організацій». Консолідованою звітністю називається звітність про стан вимог і зобов'язань, власних засобів (чистих активів), фінансових результатів консолідованої (банківської) групи.

Федеральний закон «Про банки й банківську діяльність».

Даний закон, у тому числі, також установлює порядок складання кредитними організаціями консолідованої звітності.

Федеральний закон "Про Центральний банк Російської Федерації (Банці Росії)".

Був прийнятий Федеральним законом 65-фз від 26 квітня 1995 і набув чинності 1 червня 1995. Відповідно до цього закону, Центральний банк монопольно здійснює емісію готівки, є кредитором останньої інстанції для кредитних організацій, організує систему рефінансування, установлює правила здійснення розрахунків, проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку й звітності для банківської системи, ліцензує діяльність кредитних організацій і організацій, що займаються їхнім аудитом, реєструє емісію цінних паперів, здійснює валютне регулювання й валютний контроль і здійснює інші функції відповідно до закону.

ЦБ РФ має намір підвищити якості нагляду за кредитними організаціями. До кризи нагляд багато в чому мав формальний характер і полягав в основному в контролі за поданням і строками звітності. Зараз коштує проблема -- виявити ризики й реально оцінити фінансове становище банків. Проблема номер один -- виявлення цих ризиків, оцінка того, наскільки адекватно самі банки оцінюють ризики, наскільки адекватна система внутрішнього контролю в банках, наскільки вірогідно на дану звітну дату представлена фінансова звітність. Слід зазначити, що вдосконалювання нагляду вже почалося й активно йде.

ЦБ РФ проводить роботу з посилення контролю за підвищенням якості обліку й звітності кредитних організацій. Ця робота включає проведення систематичних перевірок і застосування до порушників відповідних санкцій, контроль за усуненням банками виявлених порушень.

Банк Росії має намір при сприянні міжнародних експертів (у рамках діяльності Міжвідомчого координаційного комітету сприяння розвитку банківської справи в Росії) продовжити дану роботу з наступних основних напрямків:

удосконалювання й наближення до міжнародних стандартів обліку, бухгалтерської й фінансової звітності банків;

удосконалювання системи обов'язкових нормативів шляхом підвищення ефективності їхнього регулюючого впливу на рівень ризиків кредитних організацій;

розвиток практики оцінки ризиків на консолідованій основі, у тому числі шляхом включення операцій з небанківськими організаціями, що входять до складу банківських груп.

Однієї з важливих завдань по розвитку банківської системи Банк Росії вважає зміцнення ринкової дисципліни. У цих цілях Банк Росії має намір підсилити контроль за відбиттям в обліку й звітності реального положення справ у кредитних організаціях. Фактором підвищення ефективності даної роботи є законодавче надання Банку Росії права робити переоцінку активів і зобов'язань кредитних організацій, а також коректування величини власних засобів (капіталу) кредитних організацій.

Іншим фактором зміцнення ринкової дисципліни є підвищення транспарентности банківської діяльності через розширення переліку й підвищення регулярності публікацій банками інформації про свій стан.

Для рішення цього завдання необхідно доповнити чинне законодавство вимогами щоквартальної публікації в пресі балансів і фінансових результатів банків, а також таких ключових фінансових показників, як коефіцієнти достатності капіталу й величина резервів на покриття сумнівних активів. Крім того, передбачається зобов'язати кредитні організації, що є головними в складі банківських груп, щорічно публікувати консолідований балансовий звіт і звіт про прибутки й збитки.

Свій виступ на XII з'їзді Асоціації російських банків Голова Банку Росії С.М. Игнатьев почав з найважливішої для російської банківської системи проблеми банківського нагляду.

Підвищення ефективності банківського нагляду повинне стати одним з головних пріоритетів роботи Банку Росії на найближчі місяці. Про актуальність цієї проблеми свідчать події, що відбулися з комерційним банком «ИБК». Цей не маленький банк навіть по московських мірках - він займав досить високе місце в сотні найбільших російських банків.

Перша інформація про виниклим у цього банку проблемах отримана ввечері 21 квітня. 22 квітня про сформованій у банку ситуації опублікували московські газети. 22 квітня Московське ГТУ ЦБ РФ початок перевірку банку ИБК. 23 квітня були підведені підсумки перевірки й підписаний наказ про призначення в банк тимчасової адміністрації.

Голови Банку Росії найбільше стурбувало те, що, ознайомившись із основними показниками звітності банку ИБК, ніяких ознак проблемності в цій звітності він не виявив. Достатність капіталу становила кілька десятків відсотків. Банк був віднесений ЦБ РФ до досить високої категорії фінансової стійкості. Проте через усього кілька тижнів після звітної дати банк почав проявляти ознаки нестабільності. Це говорить про те, що ЦБ РФ поки не навчився адекватно оцінювати фінансове становище кредитної організації, прогнозувати можливі проблеми.

Для підвищення ефективності банківського нагляду необхідний перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку й фінансової звітності. Відповідно до прийнятої Правительством РФ і Банком Росії «Стратегією розвитку банківського сектора РФ» цей перехід передбачається здійснити з 1 січня 2004 року. Необхідною передумовою введення нових стандартів повинне стати прийняття нової редакції Федерального закону «Про бухгалтерський облік».

До кінця 2003 року Банк Росії припускає внести зміни, пов'язані із прийняттям міжнародних стандартів, в існуючі нормативні документи для того, щоб у кредитних організацій був у запасі один рік на підготовку практичного переходу на нові стандарти.

Необхідно забезпечити перехід на нові стандарти бухгалтерського обліку й фінансової звітності не тільки банківського сектора, але й інших секторів економіки. Якість керування й інформативність звітності банків, складеної відповідно до нових стандартів, не можуть бути високими, якщо при оцінці своїх ризиків банки будуть використовувати фінансову звітність контрагентів, складену по традиційних російських стандартах.

1.10. Зміст і порядок складання звітності

Відповідно до статті 24 Федерального закону «Про Центральний банк Російської Федерації», звітний період Банку Росії встановлюється з 1 січня по 31 грудня включно. Структура балансу Банку Росії встановлюється Радою директорів.

Банк Росії щорічно не пізніше 15 травня представляє Державній Думі річний звіт, затверджений Радою директорів. Відповідно до Статті 25 Федерального закону «Про Центральний банк Російської Федерації», річний звіт Банку Росії включає наступне:

1) звіт про діяльність Банку Росії, аналіз стану економіки Російської Федерації, у тому числі аналіз грошового обігу й кредиту, банківської системи, валютного положення й платіжного балансу Російської Федерації, а також перелік заходів щодо єдиної державної грошово-кредитної політики, проведених Банком Росії;

2) річний баланс, рахунок прибутків і збитків, розподіл прибутку;

3) порядок формування й напрямку використання резервів і фондів Банку Росії;

4) аудиторський висновок по річному звіті Банку Росії.

Після складання річного звіту Банку, Державна Дума направляє його Президентові Російської Федерації, а також для висновку в Правительство Російської Федерації.

Державна Дума розглядає річний звіт Банку Росії до 1 липня року, що випливає за звітним. За підсумками розгляду річного звіту Банку Росії Державна Дума приймає рішення.

Річний звіт публікується не пізніше 15 липня року, що випливає за звітним.

Банк Росії щомісяця публікує свій баланс, дані про грошовий обіг, включаючи динаміку й структуру грошової маси, узагальнені дані про свої операції.

1.11. Консолідована звітність і її значення

У відповідності зі статтею 56 Федерального закону «Про Центральний банк Російської Федерації» і зі статтями 4,8,42,43 Федеральні закони «Про банки й банківську діяльність» установлюється порядок складання кредитними організаціями консолідованої звітності.

Під консолідованою звітністю розуміється звітність про стан вимог і зобов'язань, власних засобів (чистих активів), фінансових результатів, а також розрахунок ризиків на консолідованій основі.

Консолідована звітність складається з метою встановлення характеру впливу на фінансовий стан кредитних організацій, їхніх вкладень у капітали інших юридичних осіб, операцій і угод із цими юридичними особами, можливостей управляти їхньою діяльністю, а також з метою визначення сукупної величини ризиків і власних засобів (чистих активів) банківської або консолідованої групи. Консолідована звітність складається й представляється головними кредитними організаціями банківських/консолідованих груп.

Банківською групою зізнається не є юридичною особою об'єднання кредитних організацій, у якому одна (головна) кредитна організація робить прямо або побічно (через третє) істотний вплив на рішення, прийняті органами керування іншої (інших) кредитної організації (кредитних організацій).

Для цілей складання, подання й опублікування консолідованої звітності про діяльність банківської групи до складу консолідованої звітності повинна бути включена звітність інших юридичних осіб, у відношенні яких кредитні організації, що входять до складу банківської групи, можуть робити істотне (прямий або непряме) вплив на рішення, прийняті органами керування зазначених юридичних осіб.

У консолідовану звітність включаються дані звітності головної кредитної організації й учасників за станом на одну звітну дату й за той самий звітний період.

Консолідована звітність підписується керівником і головним бухгалтером головної кредитної організації банківської/консолідованої групи. Учасники банківської/консолідованої групи відповідають за вірогідність і повноту даних, що представляються головною кредитною організацією.

Головна кредитна організація банківської групи становить консолідовану звітність по формах:

Форма № 801. Звіт про склад учасників банківської / консолідованої групи;

Форма № 802. Консолідований балансовий звіт;

Форма № 803. Консолідований звіт про прибутки й збитки;

Форма № 804. Звіт про відкриті валютні позиції банківської /консолідованої групи;

Форма № 805. Розрахунок обов'язкових нормативів на основі консолідованої звітності.

Форма № 810. Консолідований балансовий звіт;

Форма № 811. Консолідований звіт про прибутки й збитки .

Консолидирвоанная звітність по формах № 810 і 811 складається один раз у годподтверждается аудиторською організацією й публікується.

Головна кредитна організація банківської /консолідованої групи становить консолідовану звітність шляхом включення до складу свого балансового звіту й звіту про прибутки й збитки на відповідну звітну дату даних про учасників з використанням одного із трьох методів:

методу повної консолідації;

методу пропорційної консолідації;

методу еквівалентної вартості.

Вибір методу консолідації виробляється головною кредитною організацією виходячи із частки контролю банківської/консолідованої групи в капіталі кожного учасника, що визначається як сума наступних величин:

питома вага акцій /часток) учасника, що перебувають у власності головної кредитної організації;

питома вага акцій (часток) учасника, що перебувають у власності інших учасників.

1.11. Публикуемая звітність

Відповідно до ФЗ «Про банки й банківську діяльність», інструкцією Банку Росії № 17 «Про складання фінансової звітності», Положенням Банку Росії № 29-П «Про консолідовану звітність», Банк Росії встановлює порядок публікації кредитними організаціями у відкритій пресі звітності про свою діяльність і подання її в територіальну установу Банку Росії.

Публічність бухгалтерської звітності здійснюється організаціями, перелік яких регламентований чинним законодавством. До них віднесені відкриті акціонерні товариства, кредитні й страхові організації, біржі, інвестиційні й інші фонди, створені за рахунок приватних, суспільних і державних джерел.

Публічність припускає публікацію річної бухгалтерської звітності в засобах масової інформації, доступних її користувачам, або поширення її у відповідних виданнях (брошурах, буклетах і інших виданнях), а також передачу органам державної статистики по місцю реєстрації для надання зацікавленим користувачам.

Публікації за результатами звітного року підлягає річний звіт, включаючи:

Для всіх діючих кредитних організацій:

Баланс кредитної організації, включаючи розділи по позабалансових рахунках і рахункам довірчого керування;

Звіт про прибутки й збитки кредитної організації;

Дані про рух грошових коштів;

Відомості про виконання основних вимог, установлених нормативними актами Банку Росії.

Для кредитних організацій, які відповідно до п.1.4. Положення № 29-П є головними в складі банківської групи:

Консолідований балансовий звіт;

Консолідований звіт про прибутки й збитки

Для всіх діючих кредитних організацій публікації за станом на 1 квітня, 1 липня й 1 жовтня підлягають:

Баланс кредитної організації;

Звіт про прибутки й збитки кредитної організації;

Відомості про виконання основних вимог, установлених нормативними актами Банку Росії

Порядок складання й подання публикуемой звітності кредитних організацій викладений у Вказівці Банку Росії № 1051-У від 15 листопада 2001 року зі змінами й доповненнями.

Форми публикуемой звітності кредитної організації підписуються керівником, головним бухгалтером і засвідчуються підписом керівника аудиторської організації .

Річна звітність кредитних організацій публікується у відкритій пресі з думкою аудиторської організації про вірогідність звітності.

Граничний строк публикуемой річної звітності - 31 травня року, що випливає за звітним.

Квартальна звітність кредитних організацій може бути опублікована у відкритій пресі як з думкою аудиторської організації про вірогідність звіту, так і без нього.

1.12. Значення звітності в сучасних умовах

Загальною метою аналізу й банківської системи в цілому, і аналізу конкретної кредитної організації, є визначення ефективності діяльності й ступені надійності банківської системи або банку. Без поглибленої оцінки фінансового стану кредитної організації й банківської системи в цілому Центральний Банк РФ не може забезпечити ні регулюючої, ні наглядової функції, не визначити ступінь надійності банківської системи в цілому.

Підрозділи ЦБ займаються як аналізом банківської системи в цілому, так і аналізом конкретних кредитних організацій і оцінкою адекватності діяльності головних територіальних установ Банку Росії відносно конкретних організацій.

Аналіз фінансових показників у цілому по банківському секторі дозволяє виявити основні тенденції, що намітилися в діяльності кредитних організацій і умови, що створюють, для зміцнення їхньої фінансової діяльності.

З урахуванням даного аналізу керівництво Банку Росії щомісяця розглядає й приймає відповідні рішення на Кредитному комітеті ЦБ РФ, Раді директорів Банку Росії, Комітеті банківського нагляду.

Незважаючи на важливість аналізу банківської системи в цілому, не менше значення приділяється аналізу окремих кредитних організацій. З найпершого моменту, коли звітність кредитної організації початку надходити в Центральний банк РФ, відразу став здійснюватися аналіз балансу й супутньої йому звітності.

Відомо, що в самих кредитних організаціях, і в територіальних установах напрацьований багатий досвід аналізу банків. Було ухвалене рішення цей досвід узагальнити. У цей час варіант рекомендацій з аналізу діяльності конкретних кредитних організацій доведений до територіальних установ ЦБ РФ, разом з відповідним програмним забезпеченням. Проект рекомендацій - це не твердий документ, він дає можливість підійти з різних сторін і розглядати різні операції в аспектах, цікавих для конкретного банку або територіальної установи, і в такий спосіб найбільше якісно оцінювати банк.

Ця методика аналізу в першу чергу дозволяє виявити проблемні банки на більше ранніх стадіях розвитку тоді, коли з'являються тільки перші ознаки проблемності.

Методика дає можливість оцінити ступінь стійкості банку до можливих несприятливих ситуацій, зміні умов ринку. У методиці встановлені взаємозв'язки між показниками, відображені факторні зміни цих показників і величини прийнятих ризиків, закладені механізми порівняння отриманих показників із середніми по групі родинних банків і по системі Російської Федерації.

У першу чергу це питання вірогідності звітності. Якщо не буде достовірної звітності, всі аналізи, всі викладення не будуть нічого коштувати, якщо первинні дані звітності нереальні.

2. Аналіз звітності кредитних організацій

2.1. Організація роботи з формування бази даних для складання звітів

Відомо, що 50% свого робочого часу бухгалтерам у кредитних організаціях доводиться затрачати на розрахунок, оформлення й заповнення бухгалтерських документів. Одним з перспективних напрямків розвитку бухгалтерії в Росії є використання комп'ютерної техніки як однієї з форм ведення бухгалтерського обліку на підприємствах. Комп'ютерні програми значно полегшують складання бази даних для складання звітів. З кожним днем все більше число комп'ютерів стає необхідним атрибутом на робочому місці рядового бухгалтера. Застосування комп'ютерів дозволяє знижувати трудомісткість роботи бухгалтера, контролювати правильність операцій, спрощує облік, розрахунки й аналіз бухгалтерських документів, прискорює обробку інформації, знижує витрати на оплату праці, зменшує обсяг документообігу, дозволяє використовувати технічні носії первинної інформації, спрощує розрахунки між підприємствами, забезпечує оперативність і тривалість зберігання отриманої інформації.

Основою роботи на комп'ютері є програмне комп'ютерне забезпечення для бухгалтерії. За останні роки пропозиція цих програм помітно збільшилося. Найбільш відомі такі пакети бухгалтерських програм як: «1С Бухгалтерія», «Фінанси без проблем», «Вітрило», «Справи в порядку», «Balans», «LADY.FIN», «X-Door», «Товстий Ганс», «Фінанси», кожна з яких має безліч версій, з різною спеціалізацією. Але на наш погляд більше целесообразней є розробка власного програмного забезпечення, саме для бухгалтерії своєї кредитної організації, тому що будь-яке підприємство має свої особливості обліку, а придбання бухгалтерських пакетів може бути не зовсім сумісним зі специфікою роботи конкретного підприємства. Основними мовами програмування, на яких створюються такі програми є: «Microsoft Fox-Pro & Microsoft Visual Fox Pro for Windows», «Clipper», «KARAT», «C / C++», «Pascal», і ін. Так само останнім часом все більшу популярність завойовують так звані універсальні програми - електронні таблиці. Найбільш популярні з них на даний час це «Microsoft EXEL » і «Quadro PRO». Вони дуже прості в програмуванні й у них, після невеликого навчання, можна легко й швидко створювати минибухгалтерские програми, автоматизувати заповнення форм, бланків, платіжних доручень, таблиць і графіків. Так само не останню роль у сучасній автоматизації бухгалтерії грають програми - текстові редактори, призначені для швидкого набору й роздруківки професійного виду документів - договорів, бланків, таблиць і т.д. - найбільш популярним серед них зараз є «Microsoft WORD for Windows». А також, останнім часом, все більшою популярністю користується сервіс надаваний багатьма сучасними банками - система «Клієнт - Банк», призначена для вилученого керування операціями зі своїм розрахунковим рахунком, перебуваючи за комп'ютером у бухгалтерії за допомогою модему й телефонної лінії.

Основою будь-якої програми є бази даних, у які вводиться, зберігається й переробляється бухгалтерська інформація. Таких баз може бути трохи, по кожному фрагменті обліку бухгалтерських операцій, але всі вони зв'язані між собою й у сукупності утворять єдину програму. Робота із цими базами даних відбувається в діалоговому або запитально-відповідному режимах. Найбільше широко застосовуються наступні типи діалогу, обліку, контролю й аналізу бухгалтерської інформації: меню, питання, що вимагають відповіді так/ні, шаблони, простий запит, команди.

При складанні ФО на комп'ютері використовуються майже всі існуючі бази даних бухгалтерських програм, тому що здійснюється узагальнення інформації на всіх аналітичних і синтетичних рахунках, з подальшим угрупованням даних по одному або ряду рахунків, для формування даних для складання звітності. Рахунку служать засобом економічного угруповання господарських засобів і їхніх джерел, дозволяючи одержати в зручному виді інформацію, необхідну для керування підприємством. Після узагальнення рахунків, відповідно до вимог пропонованими складанню ФО, здійснюється етап заповнення бухгалтерського балансу й звітності, що є завершальним етапом облікового процесу й виконується систематично, по закінченню звітного періоду.

Саму суть складання ФО можна описати на підставі «Схеми складання ФО при використанні комп'ютерної обробки даних». Структурні елементи цієї схеми являють собою окремі підпрограми, загальної програми бухгалтерського обліку, кожна з яких виконує своє функціональне завдання. Так, програма по обліку праці й заробітної плати вирішує такі завдання як: розрахунок нарахованої заробітної плати, розрахунок утримань із заробітної плати, розрахунки із працівниками в межрасчетные періоди, зведений облік розрахунків з робітниками та службовцями, управлінський облік праці й заробітної плати. Наприкінці місяця програма підводить підсумки, які узагальнюються з підсумками по інших програмах і на підставі цього зведеного обліку заповнюється ФО кредитної організації. Заповнення річний ФО здійснюється шляхом збору всієї облікової інформації за рік.

2.2. Аналіз звітності по кількості і якості звітів і її значення

Звітність кредитної організації являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства. Дані звітності служать основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану кредитної організації. Адже для того, щоб прийняти яке-небудь рішення, необхідно проаналізувати забезпеченість фінансовими ресурсами, доцільність і ефективність їхнього розміщення й використання, платоспроможність підприємства, його фінансові взаємини з партнерами. Оцінка цих показників потрібна для ефективного керування кредитною організацією. З їхньою допомогою керівники здійснюють планування, контроль, поліпшують і вдосконалюють напрямок своєї діяльності.

Основними завданнями аналізу звітності кредитної організації є:

загальна оцінка фінансового стану й факторів його зміни;

вивчення відповідності між засобами й джерелами, раціональність їхнього розміщення й ефективності їхнього використання;

визначення ліквідності й фінансової стійкості підприємства;

дотримання фінансової, розрахункової й кредитної дисципліни.

Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники й відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори - з метою вивчення ефективності використання ресурсів; постачальники - для своєчасного одержання платежів; податкові інспекції - для виконання плану надходження засобів у бюджет і т.д. Відповідно до цього аналіз ділиться на зовнішній і внутрішній.

На сьогоднішній день, відповідно до класифікації В.П. Завгороднего, існують три види звітності: оперативна, статистична й бухгалтерська. Термін бухгалтерська аналогічний фінансової. Оперативну, інакше кажучи, можна назвати повсякденної.

На підставі дані звітності здійснюється пошук резервів подальшого розвитку й удосконалювання діяльності кредитної організації, досягнення стабільності підприємства на ринку. Це досягається шляхом аналізу фінансового стану кредитної організації.

Фінансовий стан підприємства виражається в утворенні, розміщенні й використанні фінансових ресурсів: коштів, тимчасово притягнутих засобів; тимчасово вільних засобів спеціальних фондів. Аналіз ФСП становить значну частину фінансового аналізу. ФСП характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, доцільністю й ефективністю їхнього розміщення й використання, фінансовими взаєминами, платоспроможністю й фінансовою стійкістю. Воно прямо залежить від результатів комерційної й фінансової діяльності організації. Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства служать форми фінансової звітності №1, 2, 3, а якщо аналіз проводять внутрішні користувачі, те ще й дані поточного бухгалтерського обліку.

До складу квартальної звітності входять: баланс підприємства, (форма №1) і звіт про фінансові результати і їхнє використання (форма №2). Річна фінансова звітність включає три типові форми: форма №1, форма №2, форма №3 - звіт про фінансово-майновий стан підприємства й пояснювальну записку. Ці форми складаються шляхом підрахунку, угруповання й спеціалізованої обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.

Для виконання покладених на ФО функцій вона повинна відповідати наступним основним вимогам:

гарантувати реальність і вірогідність даних, які забезпечуються документальним обґрунтуванням всіх записів, проведенням інвентаризації, притримування правил оцінки статей балансу, розподілом прибутків і збитків за відповідні звітні періоди;

забезпечувати своєчасність одержання даних, на основі регламентації строків зіставлення звітних даних для оперативного керування господарською й фінансовою діяльністю організацій.

Існують такі види порівняльного аналізу:

горизонтальний, за допомогою якого визначаються абсолютні й відносні відносини статей у порівнянні з початком звітного періоду;

вертикальний, котрий використовується для вивчення структури засобів і джерел, шляхом розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумкових показниках.

трендовый, що базується на розрахунку відносних відхилень показників за ряд років від рівня базисного року.

Для кількісного виміру рівня впливу факторів на зміни показників ФСП використовуються традиційні методи аналізу: порівняння, ланцюгових підстановок, участь на паях, деталізації.

Відмінною рисою аналізу ФС є роль у ньому людського фактора й бухгалтерського ризику. Методика аналізу включає: аналіз платоспроможності підприємства, аналіз структури майна й засобів, вкладених у нього, аналіз оборотності оборотних коштів, аналіз ділової активності й ефективності керування.

Склад що представляється ФО, залежно від періоду звітів, складається з балансу підприємства, форми №1, форми №2, форми №3 (Прил.1,2,3) і пояснювальноїої записки. У пояснювальній записці пояснюються основні фактори, які вплинули на господарські й фінансові результати роботи підприємства, висвітлюється фінансовий і майновий стан підприємства, яка частина статутного фонду (УФ) на дату складання звіту фактично оплачена засновниками, у якому порядку визначена вартість нематеріальних активів (НА), внесених учасниками в УФ, яким органом і коли розглянута й затверджена річна ФО. У пояснювальній записці приводяться відомості про намір змінити на майбутній рік методологію відбиття окремих господарських операцій, і включається відомість результатів інвентаризації майна, засобів і розрахунків, приводиться курс перерахування іноземної валюти в національну грошову одиницю.

2.3. Структура показників, що включаються у звіт

У Положенні по бухгалтерському обліку «Бухгалтерська звітність організації» (ПБУ 4/99) установлено:

1. Бухгалтерська звітність організації повинна включати показники діяльності філій, представництв і інших підрозділів, у тому числі виділених на окремі баланси.

2. Якщо при складанні бухгалтерської звітності виходячи із установлених правил виявляється недостатність даних для формування повного подання про майнове й фінансове становище організації, а також фінансових результатах її діяльності, то в бухгалтерську звітність організації включаються відповідні додаткові показники. Як правило, це показники, які розшифровують основні показники в додатках до балансу.

3. Зміст і форми бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати й пояснень до них застосовуються послідовно від одного звітного періоду до іншого. Так, по кожному числовому показнику бухгалтерської звітності, крім звіту, що становиться за перший звітний період, повинні бути наведені дані за період, що передував звітному.

Якщо дані за період, що передував звітному, непорівнянний з даними за звітний період, то перші з названих даних підлягають коректуванню виходячи із правил, установлених нормативними актами системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Російській Федерації. Кожне коректування повинна бути розкрита в поясненнях до бухгалтерського балансу й звіту про фінансові результати разом із вказівкою її причин.

4. Бухгалтерська звітність складається за звітний рік. Первісним звітним роком для вперше створеної або реорганізованої організації вважається період від дня її державної реєстрації по 31 грудня включно, а для організації, уперше створеної після 1 жовтня, - з дати державної реєстрації по 31 грудня наступного року включно.

5. У формах бухгалтерської звітності повинні заповнюватися всі передбачені цими формами показники; при відсутності показників відповідні рядки форм прокреслюються.

Відповідно до Федерального закону “Про бухгалтерський облік” установлена наступна вимога: у складі річної бухгалтерської звітності обов'язкове подання підсумкової частини аудиторського висновку для організацій, у яких їх бухгалтерська (фінансова) звітність підлягає обов'язковій щорічній перевірці відповідно до постанов Правительства Російської Федерації від 7 грудня 1994 р. № 1355 і від 25 квітня 1995 р. № 408.

2.4. Фактори, що впливають на кількість звітів і показників у них

У формах звітності приводяться всі передбачені в них показники. На кількість звітів і показників у них, у першу чергу, впливає кількість операцій, проведених у кредитній організації. Наприклад, деякі операції в даному звітному періоді не здійснювалися. Як це вплине на заповнення звітності? У випадку відсутності даних по одному або декількох показниках у відповідній статті (рядку, графі) звітності проставляється нуль для цифрових показників. У випадку відсутності даних за нецифровими показниками (символьним, дата) відповідна стаття (рядок, графа) звітності не заповнюється.

У випадку, якщо форма звітності містить тільки нульові показники, звіт не представляється, при цьому в Банк Росії направляється повідомлення про відсутність відповідних операцій (якщо інше не передбачене порядком складання й подання звіту) і утримуючий атрибути, що дозволяють однозначно визначити форму звітності. Тобто чим активніше діяльність організації, тим більше звітів, і навпаки.

Деякі з форм бухгалтерської звітності містять по кілька десятків показників, що значно ускладнює роботу. Як приклад можна привести додатка 1,3,15 до Інструкції 17 ЦБ РФ «Про складання фінансової звітності», які містять більше 250 показників.

Іноді, при неузгодженій роботі, виникає зайво велика кількість показників або дублюючі показники. Це проблема, з якої зіштовхуються кредитні організації багатьох країн. Поява дублюючих показників пов'язане з нескоординованими діями департаментів.

2.5. Заходу щодо скорочення й виключенню дублюючих показників

Досить часто відбувається дублювання показників, що, очевидно, є результатом нескоординованих розробок деякими департаментами. Було б доцільно розглянути питання про більше ретельну координацію обсягів і складу звітності.

Виключення й відокремлення дублюючих показників - проблема, що коштує перед багатьма організаціями. Методичними рекомендаціями про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації передбачене тільки виключення обороту усередині організації, викликаного переміщенням наявних коштів між касою організації і її розрахунковими й валютними рахунками. На практиці це не єдиний оборот, що спотворює реальних грошових обіг, завищуючи їх.

Виділені в такий спосіб показники, що дублюють переміщення коштів усередині організації, за бажанням організації можна виключити з оборотів по надходженню й вибуттю коштів (із включенням відповідного застереження в пояснення до звіту) або представити у звіті обособленно із введенням додаткових рядків.

Тому доцільно виключати зі звіту про рух грошових коштів конкретної організації:

оборот між різними банківськими рахунками, що належать даної організації, наприклад, переклад засобів на депозитні рахунки, відкриття акредитивів і т.п.;

оборот між банківськими рахунками підрозділів (філій) організації.

Крім цього, треба обособленно виділяти у звіті про рух грошових коштів організації:

оборот, пов'язаний з покупкою іноземної валюти (з показників інших надходжень і перерахувань), тому що він не має принципового економічного значення, але може бути істотним по величині при великому зовнішньоторговельному обігу й спотворювати картину потоків коштів;

оборот із продажу іноземної валюти за рублі або конвертації однієї іноземної валюти в іншу. Особливість тут лише в тім, що надходження від продажу іноземної валюти відбивається не в складі інших оборотів, як при покупці валюти, а в складі показника стор. 040 "Виторг від продажу основних засобів і іншого майна". Тому доцільно ввести додатковий рядок "Виторг від продажу й конвертації іноземної валюти".

За такі операції банк і біржа стягують винагороду, тому сума коштів, спрямована на покупку валюти, і карбованцевий еквівалент придбаної валюти (навіть при незмінному курсі) не будуть збігатися. Обороти по надходженню й вибуттю коштів у зв'язку із продажем або покупкою іноземної валюти можуть також не збігатися по наступних причинах: внаслідок різниці курсів (виторг від продажу фіксується на дату проведення операції, а валюта, спрямована на продаж, відбивається у звіті за курсом на звітну дату), якщо вибуття й надходження коштів по покупці або продажу іноземної валюти по даті відбиття довелися на різні звітні періоди (наприклад, 31 грудня й 3 січня). У цій ситуації в бухгалтерському обліку застосовується рахунок 57 "Переклади в шляху", що для цілей складання звіту про рух грошових коштів не розглядається як тридцятилітній поняття "кошти".

3. Висновки й пропозиції

3.1.1. Перехід до міжнародних стандартів складання фінансової звітності - як частина реформування банківської системи

У березні 1998 року Правительство РФ прийняло Програму реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

Завдання реформи полягають у наступному:

Сформувати систему стандартів обліку й звітності, що забезпечують корисною інформацією користувачів, у першу чергу інвесторів;

Забезпечити вв'язування реформи бухгалтерського обліку в Росії з основними тенденціями гармонізації стандартів на міжнародному рівні;

Надати методичну допомогу організаціям у розумінні й впровадженні реформованої моделі бухгалтерського обліку.

Відповідно до Заяви Правительства й Центрального Банку РФ (квітень 2001 р.), поставлене завдання переходу російських організацій і банків на Міжнародні стандарти фінансової звітності, починаючи з 1 січня 2004 року. Впровадження МСФО, що є найважливішоїої тридцятилітньому частиною реформування банківської системи, повинне сприяти інтеграції економіки Росії, її банківської системи у світову економіку (входження у ВТО й інші світові проекти).

У цей час комерційні банки фактично готовлять два пакети звітності: один - для внутрішнього користування, іншої - для спілкування з контрагентами, у тому числі міжнародними. Непрозорість існуючої звітності в ряді випадків стримує запозичення на світовому ринку, розвиток міжнародних контактів.

Сьогодні вже робляться практичні кроки по переходу на МСФО. Так, є проект, бенефициаром якого є Банк Росії, фінансує його ТАСИС (Європейська система консалтингових послуг), виконавець - «Прайсвотерхаускуперсаудит».

Даний проект містить у собі навчання, практичне застосування МСФО на пилотной основі, розробку й введення в дію нормативних документів, перенастроювання електронних засобів. Ціль цього проекту - створення основ інфраструктури для переходу російської банківської системи на Міжнародні стандарти. Учасниками пилотного проекту є 6 комерційних банків. Через якийсь час планується розширити кількість учасників до 50 банків.

Однак при переході на Міжнародні стандарти фінансової звітності виникає ряд питань, які вимагають попереднього пророблення. Насамперед, це ставиться до можливості й практичного застосування методу «нарахувань» замість повсюдно використовуваного сьогодні «касового» методу бухгалтерського обліку.

Відповідно до Положення ЦБ РФ № 39-П від 26 червня 1998 року «Про порядок нарахування відсотків по операціях, пов'язаним із залученням і розміщенням коштів банками», кредитні організації мають право здійснювати облік деяких банківських операцій, зокрема, нарахування відсотків, «касовим» методом або методом нарахувань. Однак банки практично не користуються методом «нарахувань» і продовжують ураховувати операції «касовим» методом. У той же час саме метод «нарахувань» є основним принципом, без якого неможливе використання МСФО. Застосування даного методу в реальних умовах російської економіки вимагає додаткового вивчення деяких питань. І, насамперед, питання про те, як буде відбуватися формування й використання прибутку. На практиці буде потрібно реально розділяти поняття бухгалтерського прибутку для складання фінансової звітності й визначення фактичного оподатковуваного прибутку. В остаточному підсумку мова повинна йти про те, щоб банки й інші структури, що використовують при складанні звітності стандарти МСФО, обчислювали розмір оподатковуваного прибутку виходячи з отриманих (а не нарахованих) доходів з урахуванням оплачених витрат.

Податковим Кодексом уводиться поняття «податковий облік», що буде існувати паралельно з бухгалтерським обліком. Мінфін розробив план заходів щодо переходу підприємств і організацій на МСФО. Тому дуже важливо правильно розуміти, що відбудеться з банківським прибутком після впровадження МСФО, чи не вийде так, що банки будуть платити «живі» податки, а прибуток одержувати «повітряне».

Крім того, використання методу «нарахувань» повинне внести зміни в методику оцінки реальної вартості активів банку, наприклад, розмір вартості цінних паперів уже не повинен визначатися за ціною покупки. Аналогічні зміни повинні бути внесені в методику обліку доходів і витрат майбутніх періодів і, відповідно, у підрахунок фінансових результатів. Класифікація й облік кредитів по групах ризику також повинні будуть вироблятися з урахуванням використання методу «нарахувань». Хоча, застосування стандартів МСФО дозволяє більш гнучко підходити до рішенню питання про віднесення виданого кредиту до тієї або іншої групи ризику.

Головна небезпека при впровадженні МСФО полягає в тім, що прискорений і недостатньо підготовлений перехід до нової системи звітності й, зокрема застосування методу «нарахувань», може привести до значної недооцінки розмірів капіталу банків і підприємств, що може негативно позначитися на їхньому стані.

При переході на міжнародні стандарти фінансової звітності треба враховувати й інші особливості російської економіки, які мають істотне відношення до обговорюваної теми. Наприклад, низький рівень монетизации економіки, великий обсяг не грошових розрахункових операцій. Тому до кінця не ясно, як забезпечити принцип переваги змісту над формою, передбача_ фактично МСФО, коли половина розрахунків у Росії здійснюється безнадійно.


Подобные документы

  • Сутність, функції, мета та особливості бухгалтерського обліку. Предмет та об'єкти бухгалтерського обліку. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Метод бухгалтерського обліку. Синтетичний та аналітичний облік, облікові регістри.

    книга [63,2 K], добавлен 09.10.2008

  • Зміст та етапи розвитку бухгалтерського обліку, його форми та принципи, особливості організації в бюджетних установах. Облікова політика підприємств. Сучасні підходи до складання фінансової звітності. Основи регулювання та контролю бухгалтерського обліку.

    курсовая работа [415,8 K], добавлен 04.08.2011

  • Фінансова звітність як це складова частина бухгалтерського обліку, основна її мета та принципи, загальні вимоги та елементи. Роль інформації про фінансовий стан і рух грошових коштів підприємства, дотримання Положення (стандартів) бухгалтерського обліку.

    контрольная работа [38,1 K], добавлен 13.11.2010

  • Класифікація бухгалтерської звітності. Методика підготовки звіту про фінансові результати. Класифікація діяльності підприємства. Методика підготовки балансу, підготовки показників Декларації про прибуток. Положення про підготовку звітності по ПДВ.

    курсовая работа [133,4 K], добавлен 24.11.2008

  • Фінансова звітність як джерело інформації про стан підприємства, її призначення та функції. Організація бухгалтерського обліку та аудиту в бюджетних установах. Аналіз діяльності підприємства за даними звітності. Охорона праці та навколишнього середовища.

    дипломная работа [240,6 K], добавлен 20.11.2013

  • Трансформація національної системи бухгалтерського обліку. Прискорення процесу приведення у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Основні принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

    презентация [889,6 K], добавлен 22.04.2015

  • Зміст, структура та аналітичні можливості балансу як основної форми звітності. Національні стандарти бухгалтерського обліку. Аналіз фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності ПВНЗ "Донецький інститут соціальної освіти" на основі даних балансу.

    дипломная работа [5,3 M], добавлен 09.11.2013

  • Системи, моделі і стратегії регулювання бухгалтерського обліку і звітності. Концепції фінансової звітності та якісні характеристики інформації бухгалтерського обліку. Принципи грошового вимірника та безперервності. Рішення декількох задач з даної теми.

    контрольная работа [27,9 K], добавлен 15.12.2010

  • Характеристика фінансово-господарської діяльності ВАТ "Полтавасортнасіннєовоч" та організація бухгалтерського обліку. Аналіз фінансових результатів підприємства. Порядок використання прибутку та його відображення у фінансовій звітності підприємства.

    дипломная работа [846,3 K], добавлен 28.12.2011

  • Бухгалтерський облік як інформаційна система. Балансове узагальнення. Предмет і методи бух обліку. Бухгалтерські рахунки та подвійний запис. Документи як джерело первинної операції. Техніка і форми бухгалтерського обліку. Бухгалтерська звітність.

    шпаргалка [80,5 K], добавлен 20.12.2006

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.