Організація обліку, контролю, аудиту, аналізу виробничих запасів на підприємстві

При відпуску виробничих запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті їх оцінка здійснюється за одним із наступних методів, які передбачені П(С)БО 9:

1) Ідентифікована вартість. Цей метод передбачає особливе маркування кожної одиниці запасів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість, а також встановити дату витрачання кожної одиниці запасу певного виду, собівартість витраченого запасу і вартість запасів, що залишилися;

2) Середньозважена собівартість. Визначається шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного періоду і місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних протягом звітного місяця

3) ФІФО (собівартість перших за часом надходження). Базується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів;

4) Нормативні витрати. Полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норм затрат, ціни у нормативній базі повинні регулярно перевірятися і переглядатися;

5) Ціни продаж. Засновано на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари.

Фермерське господарство при відпуску виробничих запасів у виробництво, на господарські потреби, на переробку та реалізацію використовує такі методи оцінки, як ФІФО та середньозважена собівартість.

Аналітичні рахунки групуються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Відповідно до прийнятих на підприємстві групувань матеріальних цінностей дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях. Використовують аналітичний бухгалтерський облік на рахунках для контролю уберігання і руху матеріальних цінностей, їх оцінки, звірки з даними складського обліку, а також для підбиття підсумків інвентаризації.

Суть аналітичного бухгалтерського обліку виробничих запасів; полягає - в тому, що на кожний вид матеріальних цінностей (за номенклатурними номерами) відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображаються за їх кількістю, (за прийнятими одиницями виміру) і сумою вартості (за прийнятою системою оцінки).

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух належних підприємству запасів сировини та матеріалів, будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари і тарних матеріалів призначений рахунок 20 „Виробничі запаси”.

Для обліку надходження й використання виробничих запасів використовують такі синтетичні інвентарні субрахунки рахунка № 20 "Запаси":

- № 201 „Сировина і матеріали”,

- № 202 „Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби”,

- № 203 „Паливо”,

- № 204 „Тара і тарні матеріали”,

- № 205 „Будівельні матеріали”,

- № 206 „ Матеріали передані до переробки”

- №207 „Запасні частини”,

- № 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”,

- № 209 „Інші матеріали”.

Надходження виробничих запасів на підприємство, їх до оцінка відображається по дебету, а витрачання виробничих запасів для потреб виробництва (експлуатації, будівництва), для переробки, відпуск (передача) на сторону, уцінка - по кредиту цього рахунку.

Поточний облік матеріалів здійснюють частіше не за фактичною собівартістю, а за раніше встановленими цінами (наприклад, за минулий місяць). Обліковими цінами; можуть бути оптові ціни промисловості, договірні тощо.

Фактична собівартість матеріальних ресурсів визначається, виходячи з витрат на їх придбання, включаючи оплату процентів за придбання в кредит, наданий постачальником цих ресурсів, націнку (надбавку), комісійну винагороду, сплачену постачальником і зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на транспортування, зберігання і доставку, що, здійснюються сторонніми організаціями.

Субрахунок № 201 "Сировина і матеріали" призначений
для обліку належних підприємству сировини, основних та
допоміжних матеріалів, купованих напівфабрикатів, комплектуючих виробів та деталей, тари і тарних матеріалів, мінеральних добрив і отрутохімікатів, біопрепаратів і медикаментів, матеріалів, переданих для переробки на сторону. За назвами цих матеріальних цінностей можуть бути відкриті відповідні субрахунки.

У поточному бухгалтерському обліку матеріали можуть обліковуватися за різними обліковими цінами (договірними, середніми, купівельними) тощо, але на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) обов'язкове перерахування за фактичною собівартістю. Фактична собівартість матеріалів складається з вартості за цінами заготівлі, придбання та витрат по доставці цих матеріальних цінностей на підприємство. Давальницька сировина відображається по балансу за цінами, зазначеними у договорі.

Фактична собівартість матеріальних ресурсів визначається, виходячи з витрат на їх придбання, включаючи оплату процентів за придбання в кредит, наданий постачальником цих ресурсів, націнку (надбавки), комісійну винагороду, сплачену постачальникам і зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних, бірж, митні збори, витрати на транспортування, зберігання і доставку, що здійснюються, сторонніми організаціями.

На субрахунку 202 „Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби” відображають наявність та рух покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (враховуючи будівельні конструкції та вироби), які придбані для комплектації продукції, що випускається, і які потребують додаткових витрат праці для їх доробки або зборки.

Паливо виділяється в окрему групу матеріалів у зв'язку з його значною роллю в народному господарстві і великою питомою вагою в загальних витратах виробничих запасів на виробництво. Тому на субрахунку № 203 "Паливо" обліковують всі види пального і мастильних матеріалів - бензин за марками, газ, дизельне паливо, автол, солідол та ін., а також тверде паливо (дрова, вугілля).

Тобто субрахунок № 203 "Паливо", призначений для обліку наявності та руху палива, придбаного або заготовленого для технологічних потреб, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії або для опалення приміщень.

При списанні пального на автомобільному транспорті використовуються такі види норм витрат палива: лінійна норма, які регламентують норми витрат палива в процесі руху автомобіля; норми витрат палива на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях.

Синтетичний облік тари здійснюється на активному рахунку № 20 "Виробничі запаси", субрахунку № 204 "Тара і тарні матеріали" (за фактичною собівартістю або заставною вартістю). На цьому субрахунку обліковують усі види тари, включаючи тару свого виробництва, а також матеріали і деталі, призначені для її виготовлення і ремонту (діжкова плівка, залізо обручне, деталі для збирання ящиків тощо).

Облік тари виконує бухгалтерія (на підставі одержаних зі складу прибуткових і витратних документів) за кожною групою тари у вартісному виразі по складах і коморах, матеріально відповідальних особах і видах тари. До тари відносять також деталі, матеріали, призначені, для виготовлення або ремонту тари, що використовується для пакування продукції (деталі для збирання ящиків, діжкова клепка, залізо обручне, пробка коркова 1 поліетиленова, ковпачки віскозні, фольга тощо).

Фактична собівартість тари складається з усіх витрат по заготівлі й доставці її на склад підприємства, тобто:

відпускної вартості згідно з рахунками постачальників;

націнки, сплаченої збутовим (постачальницьким) організаціям;

транспортних витрат (провізної плати) з усіма додатковими зборами;

витрат на доставку тари до складу підприємства, розвантаження (оплата постійних складських працівників до цих витрат не включається);

відрядних витрат на заготівлю тари.

На субрахунку 206 „Матеріали передані до переробки” обліковуються матеріали, передані до переробки на сторону, які на далі включаються в склад собівартості отриманих від них виробів. Витрати на переробку матеріалів, які сплачуються стороннім організаціям, відображають безпосередньо по дебету рахунків, на яких ведеться облік виробів, отриманих в результаті переробки.

Для обліку запасних частин призначено субрахунок 207 „Запасні частини”, на якому ведеться облік запасних частин, призначених для ремонту різних машин і механізмів: тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин, автомобілів, будівельних і дорожніх машин і т. ін.

Видача запасних частин зі складів проводиться за відомістю дефектів на ремонт машин, лімітно-забірними картками або накладними, які виписуються окремо на кожну машину, що ремонтується. Витрати запасних частин на ремонт основних засобів списуються в дебет рахунка 23 „Виробництво”.

При використанні запасних частин для покращення основних засобів їхня вартість або амортизується, або включається до складу валових витрат у розмірах, що не перевищують 5% сукупної балансової вартості груп основних засобів або 9% балансової вартості груп 1 і 3 на початок звітного року, передбачених відповідно пп. 8.7 і 22.4 Закону України № 283/97-ВР „Про прибуток підприємств”.

Облік будівельних матеріалів ведеться на субрахунку 205 „Будівельні матеріали”, де відображаються рух основних будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

На субрахунку 205 обліковуються будівельні матеріали за групами, прийнятими в народному господарстві, а саме: силікатні матеріали (цемент, пісок, вапно, камінь, цегла, черепиця тощо); лісові матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо); будівельні матеріали (залізо, жерсть, сталь, цинк листовий тощо); металовироби (цвяхи, гайки, болти тощо); санітарно-технічні матеріали (крани, муфти, трійники, фланці тощо); електротехнічні матеріали (кабель, лампи, патрони, шнури, провід); хімічно-москательні (асфальт, азбест, кислоти, фарби, руберойд, толь тощо) та ін.

На окремих аналітичних рахунках відображаються різні будівельні конструкції та деталі, до яких належать: металеві, залізобетонні, дерев'яні конструкції; блоки та збірні частини будівель і споруд; збірні елементи; обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної систем (опалювальні котли, радіатори, калорифери тощо), а також рейки, шпали, стрілочні переводи та ін. Також обліковуються виробниче, енергетичне і технологічне обладнання, що призначене для встановлення на об'єктах капітального будівництва і потребує монтажу, тобто підкріплення до будь-яких несучих конструкцій будинків і споруд.

Облік по субрахунку 205 ведеться за видами матеріалів і, як правило за укрупненою номенклатурою. Так, на одному рахунку обліковуються цвяхи різних розмірів за умови, що ціни на них не дуже відрізняються. Це робиться з метою спрощення обліку.

Для обліку матеріалів сільськогосподарського призначення застосовується рахунок 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”, на якому господарство „Чистяково” відображає насіння, як власного виробництва, так і тих, що куплені на стороні, а також мінеральні добрива, засоби захисту рослин, біопрепарати.

Аналітичний облік ведуть по кожному виду продукції із зазначенням кількості, ціни і вартості. Так, зерно, яке планують використати на насіння, зберігається і обліковується окремо. Від урожаю таке зерно оприбутковують за встановленими документами. При засипці його на насіння складають акт. Витрачання насіння і садівного матеріалу оформляють актом на витрачання насіння і садивного матеріалу (форма №119), який складають після закінчення посіву на кожному полі і приймання робіт.

Під час продажу та обміну сортового насіння, за яке виплачують підвищену ціну, одночасно з товарно-транспортними накладними випускають документи, які підтверджують його сортову якість. Так, суперелітне та елітне насіння всіх культур і самозапилених ліній кукурудзи супроводжується атестатом на насіння (форми №216), сортове насіння і насіння гібридних популяцій першої і наступних репродукцій, якщо воно відповідає вимогам посівного стандарту, - свідоцтвом на насіння (форма №215), а якщо воно не відповідає вимогам посівного стандарту по чистоті і вологості - сортовим свідоцтвом (форма № 213). На сортове насіння кукурудзи, виписують посвідчення на насіння кукурудзи (форма № 218), свідоцтво на гібридне насіння (форма № 219).

Насіння олійних культур оприбутковують від урожаю аналогічно і за тими самими формами первинних документів, що й зерно.

На субрахунку 209 „Інші матеріали” обліковуються відходи (обрубки, обрізки, стружка і т.п.), невиправний брак, матеріальні цінності, отримані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали.

2.4 Аудит виробничих запасів

Мета аудиту - підтвердити законність господарських операцій щодо запасів та правильність відображення їх в обліку.

Завдання аудиторської перевірки запасів - встановити:

правильність віднесення активів сільськогосподарського підприємства до запасів згідно П(С)БО 9 „Запаси” та Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькування собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств;

забезпечення зберігання запасів і дотримання встановлених нормативів їх виробничого використання;

дотримання основного принципу ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності;

правильність визначення первісної (історичної) або чистої вартості реалізації запасів;

повноту та правильність відображення в бухгалтерському обліку надходження запасів за їх напрямами;

доцільність вибору підприємством методу списання запасів на витрати підприємства;

правильність визначення вартості запасів, що вибули, за вибраним підприємством методом оцінки;

правильність і повноту відображення в обліку господарських операцій з вибуття запасів;

правильність розподілу вартості використаних на виробництво запасів за об'єктами калькування.

Джерелом інформації для перевірки запасів є:

1) наказ про облікову політику;

2) первинні документи з обліку запасів: журнал обліку вантажів, що надійшли, довіреність, акт списання бланків довіреностей, журнал реєстрації довіреностей, прибутковий ордер, акт про приймання матеріалів, лімітно-забірна картка, акт-вимога на заміну (додатковий відпуск матеріалів), накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, картка складського обліку матеріалів, відомість обліку залишків матеріалів на складі, матеріальний ярлик, сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запису, матеріальний звіт, відомість на поповнення (вилучення) постійного запису інструментів (пристроїв), рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна, акт закупки запасів, акт про брак, відомість про брак та ін.

3) Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку запасів;

4) Акт і довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

5) Звітність (Баланс(ф. № 1)), примітки до фінансової звітності (ф.№ 5)

Аудиторська перевірка запасів здійснюється відповідно до плану і програми аудиту, у визначені строки після ознайомлення з формою бухгалтерського обліку та встановлення виправлення помилок, вказаних аудитором за попереднього аудиту.

Спочатку аудитор встановлює дотримання вимог П(С)БО 9 „Запаси” щодо правильності віднесення до них активів підприємства.

Наступним етапом перевірки є встановлення аудитором дотримання сільськогосподарським підприємством основного принципу ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності - обачності. Відповідно до цього принципу відображення запасів в бухгалтерському обліку та звітності має здійснюватися за найменшою із двох вартостей: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації (у разі якщо чиста вартість реалізації менша від історичної)

Аудитор встановлює правильність оцінки, за якою придбані, отримані і виготовлені запаси зараховані на Баланс сільськогосподарського підприємства. Вони мають бути відображені в Балансі за первісною вартістю, яка в бухгалтерському обліку протягом року не змінюється.

Правильність оцінки, за якою запаси відображено в бухгалтерському балансі, залежить від отримання сільськогосподарським підприємством складу витрат, що формують первісну вартість. Аудитор має підтвердити дотримання власного складу витрат.

Аудитор також встановлює законність віднесення витрат за періодами та правильність розподілу транспортно-заготівельних витрат між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця й сумою запасів, що вибули за звітній місяць, та правильність їх відображення у фінансовій звітності про фінансові результати.

Ці витрати включаються до складу того періоду, в якому вони були здійснені.

Перевірка збереження запасів розпочинається з перевірки матеріалів інвентаризації. Аудитор встановлює своєчасність проведення інвентаризації та правильність відображення її результатів у бухгалтерському обліку.

На початку перевірки аудитор встановлює правильність документального оформлення проведеної інвентаризації, тобто

дотримання вимог щодо формування складу комісії для проведення інвентаризації;

правильність оформлення інвентаризаційного опису (наявність у ньому відповідних підписів);

правильність складання описів записів, наявність окремо складених описів на запаси, які перебувають у дорозі та вчасно не оплачені покупцями;

випадки прийому чи видачі запасів під час проведення інвентаризації та правильності оформлення таких операцій;

вилучені з опису запаси, які є в наявності, але не належать підприємству;

повноту і правильність перенесення даних інвентаризаційної відомості у порівняльну відомість.

Аудитор оцінює правомірність, правильність та повноту проведення інвентаризації запасів сільськогосподарським підприємством. Він може безпосередньо проводити інвентаризацію тільки за умовами договору або в разі потреби, яка виникла в процесі аудиторської перевірки. В цьому випадку аудитор особисто бере участь у проведенні підрахунків та замірів, щоб переконатися в повноті і правильності проведення інвентаризації.

Правильність проведення інвентаризації на сільськогосподарському підприємстві встановлюється вибірковим порівнянням фактичних даних, відображених у інвентаризаційному описі, з обліковими даними.

Аудитор має встановити правильність взаємного заліку надлишків і нестач в наслідок пересортиці, що допускається тільки щодо запасів однакового найменування у відповідній кількості за умови, що вони мали місце в одному й тому самому періоді, який перевіряється, та в однієї і тієї самої особи.

Якщо при проведенні заліку нестач надлишками у разі пересортиці вартість виявлених цінностей, яких не вистачає, перевищує вартість цінностей виявленого надлишку, то різниця вартості має бути віднесена на матеріально відповідальних винних осіб.

У разі нестач, віднесених на матеріально відповідальних осіб, аудитор визначає правильність розрахунку та повноту стягнення їх вартості.

Особливо важливо аудитору встановити правильність віднесення результатів інвентаризації на рахунки бухгалтерського обліку.

Об'єктом перевірки аудитора є правомірність списання на природні витрати запасів, яких не вистачає. Розміри природних витрат і порядок їх списання встановлені чинним законодавством. Їх відносять на операційні витрати ( рахунок 91 „Загально виробничі витрати”). Завданням аудитора є в процесі перевірки встановити дотримання цього. Нестача понад законодавчо встановлені норми природних витрат (збитків) відноситься на матеріально відповідальних осіб.

При перевірці правильності визначення та відображення в бухгалтерському обліку нестач, виявлених в процесі інвентаризації, визначається відповідність дій сільськогосподарського підприємства вимогам п. 27 П(С)БО 9 „Запаси”. Вартість повністю витрачених, зіпсованих запасів, яких не вистачає, списується на витрати звітного року. До прийняття рішень про конкретних винних осіб суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей відображаються на позабалансовому субрахунку 072 „Невідшкодовані нестачі і витрати від псування цінностей” рахунку 07 „Списані активи”.

Після встановлення винних осіб сума нестач списується із позабалансового рахунку. Сума нестач, що підлягає відшкодуванню винною особою, зараховується до складу доходів звітного періоду.

Аудитор перевіряє повноту оприбуткування записів. Її визначають за розрахунковими документами, що надійшли від постачальників, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними з додатками (специфікаціями, сертифікаціями, посвідченнями якості тощо).

Для перевірки повноти оприбуткування запасів і правильності списання запасів за операціями придбання запасів і розрахунків з постачальниками потрібно використовувати дані Журналу-ордера № 6 с.-г. Та відомість аналітичного обліку.

У разі надходження запасів на підприємство від підзвітних осіб аудитор перевіряє правильність складання та своєчасність подання авансового звіту, встановлює законність і правильність оформлення документів на придбання запасів, повноту їх оприбуткування складом і правильність оцінки, за якою вони оприбутковані.

Аудитор перевіряє правильність віднесених запасів, отриманих у процесі обміну, до подібних чи неподібних, це здійснюється аудитором за П(С)БО 9.

Аудитор має встановити дотримання таких умов: якщо первісна вартість переданих запасів менша від їх справедливої вартості, то незалежно від вартості, вказаної в документах постачальника, підприємство отримані за обміном запаси оприбутковує за такою самою вартістю, за якою у нього в обліку були обліковані передані запаси. Якщо первісна вартість переданих запасів перевищує справедливу вартість, то незалежно від вартості вказані в документах постачальника отримані за обміном запаси будуть оприбутковані підприємством за справедливою вартістю.

При оцінці обміну неподібними активами аудитор має встановити правильність визначення в бухгалтерському обліку підприємства доходу (виручки) від реалізації.

До перевірки правильності відображення в обліку вибуття запасів аудитору необхідно оцінити доцільність вибору підприємством методу оцінки їх вартості, за якою вони списані на відповідні рахунки. Адже залежно від вибраного підприємством методу списання запасів на витрати підприємства у кожному випадку буде різною собівартість і прибуток підприємства.

Аудитор також повинен встановити законність списання запасів на виробництво, дотримання встановлених норм. Відпуск запасів за лімітно-забірними картами здійснюється відповідно до нормативів витрат на заданий обсяг виробництва в межах установлених лімітів. Аудитор перевіряє правильність відпуску запасів за встановленими на підприємстві нормами, перевіряє повноту закриття лімітно-забірних карт і правильність відображення списання матеріалів на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Крім того він з'ясовує причини понадлімітного відпуску матеріальних цінностей, правильність санкціонування понадлімітного відпуску запасів і віднесення витрачених запасів на відповідні рахунки.

Перевіркою реалізації запасів на сторону встановлюється правомірність відпуску запасів та правильність визначення результатів від їх реалізації.

Особливої уваги потребує перевірка правильності віднесення сум за реалізовані запаси на рахунки бухгалтерського обліку, повнота і правильність нарахування податку на додану вартість.

2.5 Інформаційні системи і технології в обліку та аудиті

В основу комп'ютерних форм обліку покладено головний елемент методу бухгалтерського обліку - документацію. Початкова інформація з первинних документів заноситься в пам'ять комп'ютера і за допомогою комп'ютерних програм здійснюються групування та узагальнення.

Сучасна комп'ютерна форма бухгалтерського обліку базується на використанні комп'ютерів та обчислювальних мереж. Практичне їх застосування залежить від набору технічних засобів і вибору організаційних форм їх використання.

Технологічний процес обробки даних при комп'ютерній формі обліку можна поділити на три етапи.

Початковим етапом облікового процесу є збирання і реєстрація первинних даних для обробки на комп'ютері.

На другому етапі проводиться формування масивів облікових даних на електронних носіях: Журналу господарських операцій, структури аналітичних і синтетичних рахунків, довідників аналітичних об'єктів, постійної інформації, що записана на масивах облікових даних.

Заключним етапом процесу є отримання результатів за звітній період за запитом користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.

Висока швидкість роботи комп'ютерів зробила можливим швидке перетворення записної на електронних носіях інформації Журналу господарських операцій (в тій чи іншій формі) в інформацію, що міститься в оборотній відомості та балансі. Це дозволяє суттєво знизити трудомісткість робіт, які виконуються в кінці звітного періоду по складанню балансу.

Особливістю комп'ютерної форми бухгалтерського обліку є те, що вона не існує без конкретної комп'ютерної програми. Облікові регістри різних програм схожі, але не однакові.

Форми обліку, що передбачають застосування комп'ютерів, дозволяють ефективно задовольнити вимоги підрозділу облікової праці, аналітичності та оперативності. Перша вимога - можливість здійснення широкого розподілу праці - виконується завдяки тому, що сучасні програмно-апаратні комп'ютерні системи, як правило, побудовані на принципах розподіленої обробки даних. Саме завдяки програмно реалізованому механізму, що дозволяє працювати з однією базою даних кількома користувачами, з'явилася можливість одночасно працювати з одним обліковим регістром не одному, а декільком бухгалтерам.

Застосування комп'ютерів дозволяє ефективно вирішити проблему аналітичного обліку. Якщо при застосуванні паперових форм обліку збільшення рівнів деталізації аналітичного обліку та переліку об'єктів аналітики вимагає збільшення кількості облікових працівників, то при застосування обчислювальної техніки є можливість вести аналітичний облік з будь-яким рівнем деталізації та широкою номенклатурою аналітичних об'єктів. Тут поєднані в одному робочому процесі реєстрація операцій в хронологічному і систематичному порядку в розрізі синтетичних та аналітичних рахунків, що раніше здійснювались окремо.

Проблема оперативності даних вирішується при застосуванні комп'ютерів автоматично. Якщо при паперових формах обліку операції накопичення даних в облікових регістрах, обчислення підсумків та перенесення даних між обліковими регістрами потребують великих витрат живої праці та завжди пов'язані з помилками, то при застосуванні комп'ютерів ці операції виконуються без участі людини. Таким чином, за умови, що при застосуванні комп'ютерів не копіюється жодна з паперових форм, а ведеться єдиний хронологічний регістр - Журнал операцій, забезпечується необхідна швидкість обробки облікової інформації.

В Україні використовується значна кількість програмних продуктів для автоматизації бухгалтерського обліку, найбільш популярні серед яких - „Парус”, „1С - Бухгалтерія” та ін.

Система „Парус” призначена для підготовки і обліку фінансово-господарських документів, накопичення інформації про здійснення господарських операцій на бухгалтерських рахунках, одержання внутрішньої і зовнішньої звітності підприємства. Використання даної системи дає змогу: готувати платіжні документи; виписувати рахунки на оплату і накладні на відпуск товарів; вести облік основних засобів, запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, грошових коштів тощо; одержувати щомісячну звітність щодо руху засобів за відповідними рахунками; одержувати баланс підприємства та інші форми фінансової звітності.

Система „1С - бухгалтерія” є універсальною програмою. Основні її можливості полягають у тому, що вона передбачає: ведення синтетичного і аналітичного обліку стосовно потреб підприємства; ведення кількісного багатоваріантного обліку; одержання всієї необхідної звітності та різнорідних документів за синтетичним і аналітичним обліком; повну настроюваність (можливість доповнювати і змінювати план рахунків бухгалтерського обліку, систему проводок, ведення аналітичного обліку, форми первинних документів, форми звітності); автоматичний друк вихідних (первинних) документів.

Основним недоліком комп'ютерної форми обліку є висока вартість програмного та апаратного забезпечення.



3. АНАЛІЗ СТАНУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ЧИСТЯКОВО»

3.1 Аналіз показників фінансового стану фермерського господарства «Чистяково»

Аналіз фінансового стану будь-якого підприємства неодмінно включає аналіз активів та пасивів підприємства, а також аналіз фінансової стійкості підприємства. Використовуючи дані Балансу господарства за 2010 - 2011 рік зробимо ці розрахунки для фермерського господарства « Чистяково».

Почнемо з аналізу активів господарства, тому що активи - це засоби господарюючого суб'єкта, які потрібні для його функціонування у різних формах діяльності з метою одержання прибутку.

Відповідно до принципів ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності за міжнародними стандартами активи підприємства класифікуються за різними ознаками. Найважливіші такі ознаки:

1) за формою функціонування поділяються на: матеріальні. Нематеріальні, фінансові. Матеріальні активи - мають матеріально-речову форму (основні засоби, незавершене виробництво, незакінчене будівництво, запаси готової продукції, інші матеріальні цінності). Нематеріальні активи - це права на використання окремих видів природних ресурсів, патентні права на використання винаходів, права на товарний знак чи товарну марку, права на використання програмних продуктів. Фінансові активи - це грошові активи у національній та іноземній валюті, всі форми дебіторської заборгованості та фінансові інвестиції.

2) за характером участі у господарському обороті активи поділяються на: довготермінові (необоротні) і короткотермінові (оборотні). Саме за цією ознакою вони відображені у балансі (актив).

3) за характером обслуговування активи поділяються на операційні й інвестиційні. До операційних активів належать основні виробничі засоби, нематеріальні активи операційної діяльності, оборотні операційні активи. До інвестиційних активів відносяться реальні інвестиції та коротко - і довгострокові фінансові вкладення.

4) за джерелами формування активи поділяють на валові та чисті. Валові активи - це вартість підприємства, утворена за рахунок власного і залученого капіталу. Чисті активи сформовані лише за рахунок власного капіталу.

5) за чутливістю до інвестиційних процесів активи поділяються на: монетарні та немонетарні. До монетарних належать грошові кошти, депозити, короткострокові фінансові вкладення і засоби в розрахунках. Немонетарні активи - основні засоби, запаси, готова продукція, незавершене будівництво, товари. Монетарні та немонетарні активи відрізняються за необхідністю їх переоцінки при зміні ціни.

6) за рівнем ліквідності активи класифікуються залежно від можливостей їх переведення у засоби платежу. За цією характеристикою виділяють активи: абсолютні ліквідні, високоліквідні, середньо ліквідні, низько ліквідні, неліквідні. Абсолютно ліквідні активи - грошові кошти в національній і іноземній валютах. Високоліквідними є короткострокові фінансові інвестиції та короткострокова дебіторська заборгованість. До середньо ліквідних належать всі види дебіторської заборгованості, крім короткотермінової, і запаси грошової продукції.

Низько ліквідні активи - це запаси матеріальних ресурсів, незавершене виробництво, незавершене будівництво, основні засоби, нематеріальні активи та довготермінові фінансові вкладення.

Неліквідними активами є безнадійна дебіторська заборгованість і витрати майбутніх періодів.

Використовуючи дані про стан і зміну обсягу та структури активів підприємства (таблиці 3.1; 3.2) можна зробити основні висновки про фінансовий стан.



Таблиця 3.1 - Характеристика зміни обсягу структури та динаміки активів

Види активів	2010 рік	2011 рік	Зміна
	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.
Довгострокові(необоротні активи)з них:
-незавершене будівництво	52,0	-	-52,0
- основні засоби		43,3	43,3
- довгострокові фінансові інвестиції
- довгострокова дебіторська заборгованість	-	-	-
- інші необоротні активи	-	-	-
2. Короткострокові оборотні активи, з них:	496,4	1062	565,6
- запаси	362,3	474,2	111,9
- короткотермінова дебіторська заборгованість	133,3	133,3	0
- поточні фінансові інвестиції	-	-	-
- грошові кошти та їх еквіваленти	0,8	2.2	1,4
- інші оборотні активи	-	-	-

Приріст активів (з урахуванням індексу інфляції) є свідченням зміцнення економічного потенціалу підприємства, його ваги на ринку.

Позитивним у зміцненні фінансового стану треба вважати підвищення частки оборотних активів, що зменшує ризик компенсації авансового капіталу та підвищує його віддачу внаслідок прискорення оборотності оборотних коштів.

Підвищення частки абсолютно та високоліквідних активів є свідченням зниження поточної платоспроможності і деякого погіршення фінансового стану. Позитивним є збільшення в 2011 р грошових коштів і їхніх еквівалентів.

Детальнішу характеристику зміни фінансового стану за активами підприємства можна отримати при аналізі окремих видів:

1) аналіз довгострокових (необоротних активів).

Аналізуючи довгострокові (необоротні активи), найважливішим для оцінки фінансового стану є діагностика динаміки їх зростання, структурних зрушень та ефективності їх використання. За динамікою зміни основних засобів можна дати оцінку щодо зростання, економічного потенціалу підприємства (зростання чи зменшення можливостей продуктивної діяльності) та про ступінь покриття (окупності) основного капіталу (за ступенем зношуваності).

Зміну обсягу і структури нематеріальних активів треба оцінювати лише за ефективністю використання, що виражається у показниках рентабельності та капіталовіддачі.

2) аналіз короткострокових (оборотних) активів. Від раціонального розміщення та ефективності використання оборотних активів фінансовий стан підприємства залежить найбільше. Структурні зрушення, прискорення оборотності, загальна динаміка не тільки визначають фінансову стійкість і платоспроможність підприємства, а й можливості стійкого економічного зростання. Для добре і стабільно працюючого підприємства характерною є стійка структура поточних активів. Проте структурні зміни можуть бути зумовлені не тільки цілями внутрішнього фінансового менеджменту, а й зовнішніми факторами, визначальними серед яких є інфляція. В умовах інфляції зростають невизначеність і ризик, що вимагає особливої уваги в оцінках оборотних активів підприємства. Насамперед з інфляцією пов'язана оборотність оборотних коштів. Чим повільніша оборотність, тим більше завищується сума прибутку. По-друге, при інфляції суттєве значення має розподіл активів на монетарні та немонетарні. Вкладення у грошові активи приведуть до втрати їх покупної спроможності. Причини і наслідки зміни структури за окремими елементами оборотних активів різні.

Аналізуючи оборотні активи, особливу увагу треба приділити змінам обсягу, структури та якості дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість поділяється на поточну (оборотні активи) і довгострокову (необоротні активи).

Наявність і зміна обсягу та частки грошових коштів та їх еквівалентів є вираженням платоспроможності підприємства. Грошові кошти наймобільніша частина оборотних засобів. Добрий фінансовий стан підприємства характеризується постійною наявністю грошових коштів на розрахунковому рахунку.

Будь-яке підприємство покриває потребу своїх активів за рахунок власних і залучених джерел (капіталу) які визначаються як його пасиви.

Використовуючи дані пасиву бухгалтерського балансу, можна дати загальну характеристику джерел покриття активів підприємства (таблиці 3.3 ; 3.4).

У структурі джерел фінансування фермерського господарства власний капітал становить найбільш значну частину. Власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства без зазначеного терміну повернення, які внесені засновниками підприємства, накопичені впродовж строку його існування за рахунок реінвестованого прибутку та отримані в дарунок.

Власний капітал поділяється на: статутний, пайовий, додатковий, резервний, неоплачений, вилучений і нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Його класифікують за джерелами утворення (внутрішні і зовнішні), за формами існування (інвестований, дарчий, нерозподілений) та за рівнем відповідальності (реєстрований та не реєстрований).

Таблиця 3.2 - Аналіз джерел фінансування активів підприємства

Показники	2010 рік	2011 рік	Зміна
	тис. грн.	тис. грн.	тис.грн.
1. Власний капітал	283,4	1079,9	796,5
2. Забезпечення наступних витрат і платежів
3. Довгострокові зобов'язання
4. Поточні зобов'язання	23,9	25,4
5.Доходи майбутніх періодів
Всього	307,3	1105,3

Аналіз пасивів господарства дозволяє зробити висновок: збільшення власного капіталу свідчить про збільшення незалежності підприємства .

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стійкість його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Перш за все вона пов`язана з загальною фінансовою структурою підприємства, з долею його залежності від кредиторів та інвесторів.

Немає загальновизнаного підходу до рішення задачі кількісного визначення фінансової стійкості і побудові алгоритмів. Існує два основні метода рішення цієї задачі:

1) для оцінки фінансового стану підприємства необхідно орієнтуватись тільки на дані про джерела фінансування - на капітал. В цьому випадку оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться тільки на основі даних пасиву балансу;

2) для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно проаналізувати зв`язок між активом і пасивом балансу, прослідити напрямок використання засобів.

Коефіцієнти розраховані по даним пасиву балансу, є основними в цьому блоці аналізу. Але характеристика фінансової стійкості з допомогою таких показників навряд чи буде повною - важливо не тільки те, звідки були залучені засоби, але і куди вони вкладені, яка структура вкладень.

Другий підхід є більш повним і з економічної точки зору більш вигідним. Тому оцінку фінансової стійкості підприємства зробимо з використанням як коефіцієнтів, розрахованих по пасиву балансу, так і коефіцієнтів, відображуючи зв`язок між джерелами формування засобів підприємства і структурою вкладень.

Перший крок в цьому блоці аналізу фінансового стану підприємства - оцінка оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу підприємства. Дані показники можна поділити на два блоки:

1) коефіцієнти капіталізації, які характеризують фінансовий стан підприємства з позиції структури джерел засобів;

2) коефіцієнти покриття, які характеризують фінансову стійкість з позиції затрат, пов`язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених засобів.

Серед коефіцієнтів капіталізації розглянемо наступні коефіцієнти.

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності). Цей коефіцієнт характеризує долю власних засобів підприємства (власного капіталу) в загальній сумі засобів, авансованих в його діяльність. Коефіцієнт фінансової стійкості знаходиться по формулі:

Власний капітал ряд. 380 ф.1

К АВТ = = (3.1)

Всього джерел засобів ряд.640 ф.1

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більша фінансова стійкість, стабільніше і більш незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство. На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, джерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) повинні бути хоча б на половину сформовані за рахунок власних засобів. Таким чином, критичне значення коефіцієнта автономії - 0,5.

За 2010 рік .: 524,5

К авт = = 0,956

548,4

За 2011 рік.: 1079,9

К авт = = 0,977

1105,3

Отже. в нашому випадку ми бачимо, що коефіцієнт автономії незначно збільшився.

Коефіцієнт фінансової залежності . Він знаходиться по формулі:



Всього джерел засобів ряд. 640 ф.1

К зал = = __ (3.2)

Власний капітал ряд. 380 ф.1

Критичне значення коефіцієнту фінансової залежності - 2. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення долі позикових засобів в фінансуванні підприємства, а значить і втрату фінансової незалежності. Якщо його значення зменшується до одиниці, це означає, що власники самі фінансують своє підприємство.

За 2010 рік .: 548,4

К зал = = 1,05

524,5

За 2011 рік.:

1105,3

К зал = = 1,20

1079,9

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених засобів і власного капіталу. Цей коефіцієнт знаходиться по формулі:

Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він має просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць залучених засобів приходиться на кожну одиницю власних. Зростання цього показника в динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів - про зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Ми бачимо досить значне підвищення коефіцієнту фінансового ризику, але він не досягає критичного значення.

Коефіцієнт маневрування власного капіталу. Цей показник показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, в тій формі яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинен бути високим, щоб забезпечити гнучкість в використанні власних засобів підприємства.

Цей показник може значно коливатись в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства. Нормальною вважається ситуація, при якій коефіцієнт маневрування в динаміці незначно збільшується. Різкий зріст цього коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність підприємства. Це пов`язано з тим, що збільшення цього показника можливе або при рості власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування. В зв`язку з цим різке збільшення цього показника автоматично викликає зменшення інших показників, наприклад, коефіцієнта фінансової автономії, що приведе до посилення залежності підприємства від кредиторів.

За 2010 рік.:

524,5-52

К ман = = 0,9

524,5

За 2011 рік.:

1079,9 -43,3

К ман = = 0,96

1079,9

Для знаходження оптимального значення коефіцієнта маневрування необхідно порівняти цей показник по конкретному підприємству з середнім показником по галузі або у конкурентів.



3.2 Аналіз стану виробничих запасів ФГ « Чистяково»

Виробничі запаси - дуже важлива і найбільша за розміром складова частина оборотних засобів господарства. Матеріальні ресурси у сфері виробництва, тобто виробничі запаси, являють собою важливий елемент оборотних засобів. Як, зазначалося, необхідність підтримання безперервності процесу виробництва вимагає постійної наявності в певній кількості й асортименті предметів праці, які готові в будь-який момент вступити в процес виробництва. Відсутність або нестача навіть окремих видів предметів праці (насіння, добрив, пального та ін.) може скоротити обсяг виробництва або зробити його зовсім неможливим. Тому виробничі запаси в необхідній кількості і структурі - неодмінна складова нормального процесу виробництва.

Під час аналізу забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами в першу чергу перевіряють якість плану матеріально-технічного забезпечення. Перевірку реальності плану починаємо з вивчення норм та нормативів, які закладені в основу розрахунку потреб підприємства в матеріальних ресурсах. Потім перевіряють відповідність плану забезпечення потреби виробництва продукції й здійснення плану забезпеченості необхідними запасами виходячи з прогресивних норм витрат матеріалів.

Важливою умовою безперебійної роботи підприємства являється повна забезпеченість в матеріальних ресурсах та джерелах їх покриття. Джерела можуть бути зовнішніми та внутрішніми. До зовнішніх відносяться матеріальні ресурси, які надійшли від постачальників у відповідності з укладеними договорами. Внутрішні джерела - це скорочення відходів сировини, використання другорядної сировини, власне виготовлення матеріалів й напівфабрикатів, економія матеріалів в результаті введення досягнень науково-технічного прогресу.

Реальна потреба в матеріальних ресурсах зі сторони - це різниця між загальною потребою в кількості необхідного виду матеріалу та сумою власних внутрішніх джерел її покриття. За допомогою даних Балансу (додаток А) розглянемо стан виробничих запасів на кінець 2010 та 2011 років. Результати аналізу приведено на таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Аналіз стану виробничих запасів фермерського господарства «Чистяково» на кінець 2010 і 2011 років

Показник	Обсяг запасів, тис. грн.	Відхилення від 2010 року	Відхилення від плану
	2010рік	2011рік	Тис. грн. (+,-)	%	Тис. грн. (+,-)	%
		план	факт
Запаси сільськогосподарського призначення	233,6	180,2	190,3	-43,3	-18,5	+10,1	+5,6
Запаси будівельного призначення	168,2	72,85	82,6	-85,6	-50,9	+9,8	+13,5
Паливо	59,29	61,74	79,85	+20,56	+34,7	+18,11	+29,3
Тара і тарні матеріали	0,41	0,29	0,35	-0,06	-14,6	+0,06	20,7
Інші запаси	12,7	8,82	9,2	-3,5	-27,5	+0,38	+4,3
Всього	474,2	323,9	362,3	-108,9	-23,1	+38,4	+11,9

В результаті аналізу було виявлено, що план стану виробничих запасів на кінець 2011 року збільшено на 11,9%, головними причинами цього стали перевищення плану запасів сільськогосподарського призначення на 5,6%, запасів будівельного призначення - 13,5%, але найбільше перевищення становлять запаси палива - 29,3%. Що стосується стану запасів порівняно з 2010 роком, то з таблиці 3.1 можна сказати, що в 2011 році норма запасів менша ніж в 2010 році на 23,1%, оскільки зменшилась величина запасів сільськогосподарського призначення на 43,3 тис. грн., а також запасів будівельного призначення на 85,9 тис. грн., це пов'язано зі змінами норм витрат.

На таблиці 3.4 розглянемо стан виробничих запасів сільськогосподарської продукції за їх видами.

Таблиця 3.4 - Аналіз стану запасів сільськогосподарського призначення на кінець 2010 і 2011 років

Показник	На кінець 2010року, тис. грн.	На кінець 2011року, тис. грн.	Відхилення фактично від 2010року, тис. грн.	Відхилення фактично від плану, тис. грн.
		План	Факт
Насіння цукрових буряків	11,2	15,4	16,7	+5,5	+1,3
Насіння кукурудзи	0,4	0,7	1,1	+0,7	+0,4
Ячмінь посівний	52,2	40,2	45,3	-6,9	+5,1
Пшениця посівна	75,0	42,5	48,9	-26,1	+6,4
Насіння соняшника	38,3	41,5	45,3	+7,0	+3,8
Добрива	21,3	18,6	14,2	-7,1	-4,4
Пестициди	14,4	10,1	8,1	+6,3	-2
Гербіциди	20,8	11,2	10,7	-10,1	-0,5
Усього	233,6	180,2	190,3	-43,3	+10,1

Як свідчать дані з таблиці 3.4 фактична наявність запасів сільськогосподарського призначення на кінець 2011 року менша ніж на кінець 2010 року на 43,3 тис грн., але в порівняні з планом в 2011 році фактично запаси збільшились на 10,1 тис. грн., оскільки підприємство збільшило посів цукрових буряків та соняшника і значно зменшило посів пшениці.

Таблиця 3.5 - Аналіз стану запасів будівельного призначення на кінець 2010 та 2011 років

Показник	На кінець 2010року, тис. грн.	На кінець 2011року, тис. грн.	Відхилення фактично від 2010року, тис. грн.	Відхилення фактично від плану, тис. грн.
		План	Факт
шифер	22,2	10,2	11,2	-11,0	+1,0
цемент	8,2	3,5	5,8	-2,4	+2,3
Цегла	25,38	10,5	10,8	-14,6	+0,3
дошки	18,4	5,2	8,6	-9,8	+3,4
Фарба	12,2	5,3	5,7	-6,5	+0,4
гвіздки	5,5	2,0	2,2	-3,3	+0,2
проволока зварювальна	0,8	0,05	0,03	-0,77	-0,02
карбід	6,5	4,2	3,2	-3,3	-1,0
зварювальний кабель	2,2	1,0	0,2	-2,0	-0,8
Олово	0,3	0,3	0,1	-0,2	-0,2
руберойд	10,8	4,2	4,3	-6,5	+0,1
швелер	2,8	2,3	1,55	-1,25	-0,75
електроди	0,52	0,2	0,12	-0,4	-0,08
провід - ПВ	0,7	0,3	0,3	-0,4	-
кран газовий Ш 20 Ш 25 Ш 40	8,6 5,3 4,1	4,5 1,0 2,1	4,6 1,2 0,8	-4,0 -4,1 -3,3	+0,1 +0,2 -1,3
Труби Ш 32 Ш 25 Ш 20	10,9 9,2 13,6	5,3 2,1 8,6	6,8 4,3 10,8	-4,1 -4,9 -2,8	+1,5 +2,2 +2,2
Усього	168,2	72,85	82,6	-85,6	+9,75

Проаналізуємо стан запасів будівельного призначення на кінець 2010 та 2011 років.

В результаті аналізу запасів будівельного призначення було виявлено, що фактичний запас будівельних матеріалів у 2011 році на 85,6 тис. грн., менший ніж у 2010 році, в порівняні з планом фактично запаси у 2011 році запаси збільшились на 9,75 тис. грн., так як у 2010 році були збільшені норми витрат будівельних матеріалів.

В таблиці 3.6 розглянемо аналіз стану інших матеріалів фермерського господарства «Чистяково» на кінець 2010 і 2011 років

Таблиця 3.6 - Аналіз наявності інших виробничих запасів в господарстві

Показник	На кінець 2010року, тис. грн.	На кінець 2011року, тис. грн.	Відхилення фактично від плану, тис. грн.
		План	Факт
Паливо всього	59,29	61,74	79,85	+18,11
Тара і тарні матеріали - всього:	0,41	0,29	0,35	+0,06
мішки	0,03	0,03	0,02	-0,01
ящики	0,03	0,03	0,22	-0,01
каністри	0,2	0,1	0,15	+0,05
Бідони	0,11	0,1	0,09	-0,01
коробки	0,01	0,01	0,02	+0,01
Інші запаси - всього:	12,7	8,82	9,2	+0,38
лопати	1,45	0,92	0,8	-0,12
петлі віконні	1,6	1,4	1,5	+0,1
ручки для дверей	0,5	0,3	0,45	+0,15
ручки для шафи	0,8	0,7	0,6	-0,1
замок навісний	1,12	0,8	0,53	-0,27
болгарка	2,5	1,5	1,62	+0,12
хрестовина	1,6	1,1	0,98	-0,12
радіатор чавунний	2,03	1,6	1,3	-0,3
вентиляційні решітки	1,1	0,85	0,65	-0,3
Усього	72,4	70,82	89,4	+18,58

Аналіз наявності інших запасів показує, що запаси палива в 2011 році перевищують фактичну наявність запасів в 2010 році на 23,56 тис. грн., а в порівнянні з планом в 2011 році запаси збільшилися на 18,11 тис. грн., у зв'язку з ростом цін на нього. Що стосується тари і тарних матеріалів, то їх запас в 2011 році менший від 2010 року на 0,06 тис. грн., а планова потреба перевищена на 0,38 тис. грн. Взагалі розмір інших запасів в 2011 році збільшився в порівнянні з 2010 роком на 17, тис. грн., а в порівнянні з планом - на 18,58 тис. грн.., це пов'язано зі зменшенням використання інших запасів.

Розглянемо аналіз використання виробничих запасів фермерського господарства «Чистяково» при виробництві сільськогосподарської продукції протягом 2011 і 2010 роки. Результати аналізу представлені в таблиці 3.7.



Таблиця 3.7 - Аналіз запасів сільськогосподарського призначення фермерського господарства «Чистяково» на кінець 2010 і 2011 років

Види матеріальних ресурсів	Вартість матеріальних ресурсів в цінах, тис. грн.	Відхилення
	2010рік	2011рік	2011 рік від 2010	2011 рік від плану
		план	факт	абс. величина	Питома вага,%	абс. величина

Подобные документы

• Особливості обліку та аналізу матеріальних запасів підприємства на прикладі ЗАТ "Символ"

  Сутність матеріальних запасів підприємства. Мотиви створення матеріальних запасів та їх функціональне призначення. Методи оцінки вибуття матеріальних запасів. Бухгалтерський облік матеріальних запасів ЗАТ "Символ". Інвентаризація матеріальних цінностей.
  
  дипломная работа [127,1 K], добавлен 01.10.2010
  

• Облік матеріальних запасів

  Економічна сутність матеріальних запасів, їх класифікація й оцінка. Порядок обліку матеріальних запасів на складі. Облік надходження та витрат виробничих запасів. Відмінності зарубіжної практики обліку запасів. Відображення запасів у фінансовій звітності.
  
  курсовая работа [613,8 K], добавлен 13.12.2010
  

• Облік матеріальних ресурсів на підприємстві СВК "Україна"

  Виробнича структура підприємства та характер продукції, що виробляться, її номенклатура. Наявність товарно-матеріальних складів. Оперативний складський облік матеріальних ресурсів. Ведення первинного обліку товарно-матеріальних цінностей на складах.
  
  курсовая работа [62,5 K], добавлен 14.03.2011
  

• Організація і методика обліку та аналізу виробничих запасів підприємства

  Нормативна база та характеристика документів з обліку і аудиту виробничих запасів та їх руху на підприємстві. Використання інформаційних систем та комп'ютерної технології для контролю основних фондів. Вплив рівня резервів на продуктивність організації.
  
  дипломная работа [377,6 K], добавлен 11.02.2011
  

• Аудит матеріальних витрат підприємства

  Опис нормативно-правового забезпечення та огляд літературних джерел з питань аудиту матеріальних витрат. Аналіз організації та методики проведення аудиту управління бухгалтерії підприємства ТОВ "Поліком" в умовах застосування інформаційних технологій.
  
  курсовая работа [53,9 K], добавлен 02.06.2017
  

• Облік і аудит товарно-матеріальних цінностей (на матеріалах ВАТ "Завод "Червоний Жовтень")

  Економічна суть товарно-матеріальних цінностей, їх склад і класифікація. Порядок проведення інвентаризації та переоцінки цінностей, відображення їх результатів у бухгалтерському обліку. Організація аудиту надходження та використання матеріальних ресурсів.
  
  дипломная работа [255,0 K], добавлен 28.02.2012
  

• Облік активної частини балансу підприємства

  Економічна суть, форми, структура, класифікація матеріальних активів. Нормативна та законодавча база з організації обліку матеріальних активів. Зарубіжний досвід обліку матеріальних активів. Порядок ведення аналітичного обліку і проведення інвентаризації.
  
  дипломная работа [150,4 K], добавлен 25.08.2010
  

• Основи податкового обліку, аналізу і аудиту витрат підприємства

  Аналіз фінансового стану підприємства. Економічна характеристика основних показників діяльності організації. Методика проведення аудиту витрат на підприємстві. Особливості організації податкового обліку витрат компанії в умовах комп’ютерних технологій.
  
  дипломная работа [834,6 K], добавлен 04.10.2015
  

• Облік, аудит та аналіз виробничих запасів підприємства

  Оцінка динаміки, складу і структури виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності їх використання. Особливості їх документального оформлення, аналітичного, синтетичного та управлінського обліку. Організація процесу контролю і аудиту запасів.
  
  дипломная работа [2,0 M], добавлен 08.06.2015
  

• Управлінські інформаційні системи в аналізі і аудиті

  Удосконалення системи обліку, аудиту і аналізу в умовах використання ЕОМ. Організація технології вирішення завдань фінансового обліку в умовах функціонування інформаційної системи обліку: облік матеріальних запасів та облік праці і заробітної плати.
  
  контрольная работа [735,4 K], добавлен 20.07.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам