Облік і аудит товарно-матеріальних цінностей (на матеріалах ВАТ "Завод "Червоний Жовтень")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Анотація

Вступ

Розділ 1. Економічна суть, класифікація та оцінка товарно-матеріальних цінностей

1.1 Економічна суть та призначення матеріалів

1.2 Класифікація та оцінка товарно-матеріальних цінностей

Розділ 2. Організація і методика обліку операцій з товарно-матеріальними цінностями

2.1 Організація обліку операцій з товарно-матеріальними цінностями

2.2 Організація обліку надходження товарно-матеріальних цінностей на підприємстві

2.3 Організація обліку використання товарно-матеріальних цінностей

2.4 Організація проведення інвентаризації, переоцінки товарно-матеріальних цінностей та відображення їх результатів у бухгалтерському обліку

2.5 Особливості бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей в умовах використання сучасних засобів обчислювальної техніки

Розділ 3. Аудит операцій з товарно-матеріальними цінностями

3.1 Організація і планування аудиту операцій з товарно-матеріальними цінностями

3.2 Аудит надходження товарно-матеріальних цінностей

3.3 Аудит використання товарно-матеріальних цінностей

3.4 Аудит правильності проведення інвентаризації і переоцінки товарно-матеріальних цінностей

3.5 Діагностика організації робіт з охорони праці на ВАТ “Завод “Червоний Жовтень”

Висновки

Список використаної літератури

Анотація

У роботі розкривається сутність товарно-матеріальних цінностей, наведено їх склад та класифікацію. Розкривається методологія оцінки та методика аналізу матеріальних активів. Визначено роль товарно-матеріальних цінностей у фінансово-господарський діяльності підприємства та їх питома вага у загальній кількості матеріальних активів. Вказано шляхи зниження втрат підприємства від неправильної організації постачання та перспективне вдосконалення обліку товарно-матеріальних цінностей.

На практичних матеріалах ВАТ “ Завод “Червоний Жовтень” викладена методика обліку і аудиту товарно-матеріальних цінностей у місцях їх зберігання та у бухгалтерських документах.

Відображено порядок проведення інвентаризації та переоцінки цінностей, а також відображення їх результатів в бухгалтерському обліку.

Значне місце в роботі відведено питанням організації та планування аудиту операцій з товарно-матеріальними цінностями, порядку складання аудиторського висновку, удосконалення обліку та аудиту, а також процесу обробки інформації за допомогою сучасних засобів обчислювальної техніки.

У висновках роботи викладено пропозиції та рекомендації по вдосконаленню обліку та проведенню аудиту.

Вступ

Діяльність підприємств всіх форм власності завжди починається з матеріальної основи майбутньої продукції. В процесі функціонування в будь-якій сфері діяльності підприємство розширює високі матеріальні фонди, налагоджує їх кругообіг та використання. Особливо велике значення товарно-матеріальні цінності займають на промислових підприємствах, де вони виконують роль предметів праці та становлять матеріальну основу продукції. Тому від їх складу, наявності, якості залежить випуск та реалізація готової продукції, а отже, і кінцевий результат діяльності підприємства. Матеріальні цінності входять до складу оборотних виробничих фондів підприємства, які цілком споживаються в одному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на виготовлену продукцію.

Для правильного і раціонального використання товарно-матеріальних цінностей, зокрема на ВАТ “Заводі “Червоний Жовтень”, має бути налагоджений бухгалтерський облік стану та руху матеріальних законів.

Виникнення та становлення аудиту обумовлено життєвою, економічною необхідністю незалежного об'єктивного контролю діяльності підприємств недержавної форми власності та підтвердженням правильності ведення бухгалтерського обліку та складання звітності для користувачів. Дані аудиту в промисловості є одним з найважливіших джерел економічної інформації, засобом контролю за роботою підприємства, знаряддям охорони власності. Дані про надходження матеріалів на підприємство та їх правильний облік потрібен перш за все самим працівникам підприємства у повсякденній роботі.

Теоретичні матеріали дипломної роботи ґрунтуються на загальних принципах бухгалтерського обліку та аудиту, які викладено у законодавчій базі [1-13].

Метою дипломної роботи - є розкриття організації і методології обліку руху матеріалів та аудиторської перевірки операцій з ними.

Для досягнення цієї мети потрібно вирішити наступні завдання:

- економічна суть товарно-матеріальних цінностей та їх роль в фінансово-господарській діяльності підприємства;

- організація обліку операцій з товарно-матеріальними цінностями;

- організація обліку надходження навчально-матеріальних цінностей;

- організація обліку використання товарно-матеріальних цінностей;

- організація проведення інвентаризації та переоцінки товарно-матеріальних цінностей;

- організація обліку товарно-матеріальних цінностей в умовах використання сучасних засобів обчислювальної техніки;

- організація і планування аудиту операцій з товарно-матеріальними цінностями;

- аудит надходження товарно-матеріальних цінностей;

- аудит використання товарно-матеріальних цінностей;

- аудит правильності проведення інвентаризації і переоцінки товарно-матеріальних цінностей;

- порядок складання звіту та аудиторського висновку;

- організація охорони праці в умовах ВАТ “Завод “Червоний Жовтень”.

В науково-практичній літературі питання організації та аудиту товарно-матеріальних цінностей викладено у Адамс Р., Білухи М.Т. в частині методики та методичних прийомів аудиту товарно-матеріальних цінностей. Питання складання та оформлення первинних документів докладно викладено у Безруких П.С. Багатьма авторами, зокрема Данілевським Ю.А., розроблено питання практичної організації аудиторських перевірок товарно-матеріальних цінностей на підприємстві. Більшість літератури опубліковано російськими та закордонними авторами. З вітчизняних авторів найбільш передові публікації під редакцією А.М. Кузьмінського.

Слід відмітити, що у використанні літератури наводиться думка про більш ефективний зовнішній аудит на тих підприємствах, де існує внутрішній аудит. Їх цілі та задачі слід розглянути як єдине ціле. Ці обставини мають важливе значення для української економіки. Вивчивши світовий досвід розвитку бухгалтерського обліку та аудиту ми повинні використовувати все краще, обходячи етап проб та помилок.

Дипломна робота написана на базі матеріалів ВАТ “Завод “Червоний Жовтень” в м. Фастів. Завод був заснований у 1876 році Фрідріхом Бранджан для виготовлення обладнання для цукрових заводів. В 1946 р. проведена реконструкція заводу з метою виготовлення чавунного кислотостійкого хімічного обладнання. 30 листопада 1993 року на загальних зборах колективу було прийнято рішення про приватизацію підприємства. 23 червня 1994 року Фастівський завод хімічного машинобудування “червоний Жовтень” зареєстрований як ВАТ “Завод “Червоний Жовтень”.

Та з кожним роком фінансовий стан заводу не покращується. Об'єми випуску продукції скорочуються і вже не носять масовий характер, виконуються замовлення на певний вид продукції. Це пов'язано перш за все із жорстокою конкуренцією на ринку, нестачею оборотних коштів, відсутністю стійкого платоспроможного попиту на продукцію. Підприємству конче необхідні інвестиції, які б покращили стан на заводі. Також на його економічне становище має вплив політика держави відносно сфери діяльності - машинобудування, високі облікові ставки банку при одержанні кредиту тощо.

Охарактеризувати стан підприємства можна за допомогою показників таблиці 1.

Таблиця 1. ? Техніко-економічні показники діяльності ВАТ “Заводу “Червоний Жовтень” за 2001-2002 рр.

Показники	Роки	Відхилення
	2001	2002	+, -	%
Обсяг промислової продукції без ПДВ, тис. грн.	4474	1885	-2589	-58
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток), тис. грн.	876	(690)	-	-
Виручка від реалізації продукції (без ПДВ), тис. грн.	5401	2753	-2648	-49
Собівартість виробленої продукції тис. грн.	4144	2445	-1699	-41
Середньоспискова чисельність працівників (осн. виробництва), чол.	748	538	-210	-28
Фонд оплати праці (працівників основного виробництва), тис. грн.	1111	826	285	-26
Залишки виробничих запасів, тис. грн.	866	842	-54	-6
Незавершене виробництво, тис. грн.	1808	6049	+1241	+69
Оборотність оборотного капіталу виробничих запасів, дні виробничих запасів в незавершеного виробництва, дні	167	449	+294	+180
Рентабельність%	28	16	-12	-43

З таблиці 1 видно, що загальний стан заводу погіршився. У 2000 році завод зазнав збитки у сумі 690 тис. грн. Виробництво занепадає, скоротився більше ніж вдвічі обсяг продукції, у 2001 році він становив 4474 тис. грн., а у 2002 році лише 1877 т. грн. Це в свою чергу вплинула на суму отриманої виручки, вона відповідно зменшилась з 5401 т. грн., до 2753 т. грн., тобто на 2648 т. грн. Через те що зменшилися обсяги продукції, то зменшилась і її собівартість. Якщо у 2001 році вона була 4144 т. грн., то у 2002 році лише 2445 т. грн., що на 41% менше. Через скорочення виробництва, було зменшено штат робітників основного виробництва на 28% (з 748 чол. до 538 чол.). відповідно скоротився фонд оплати праці працівників основного виробництва з 1111 т. грн. до 826 т. грн., або у відсотках - на 26%. Також зменшились залишки виробничих запасів з 896 т. грн. у 2001 р. до 842 т. грн. у 2002 р., різниця при цьому дорівнює - 54 т. грн.

Такий стан виробництва можна пояснити нестачею коштів для нормального функціонування заводу. При цьому значна їх частина, яка вкладена у виробничі запаси, відволікається і виводиться з обороту через велике незавершене виробництво. А воно у 2002 році збільшилось на 1241 т. грн., порівняно з 2001 рокам.

А так як оборотний капітал виводиться з обороту - це уповільнює виробничий процес. При цьому виробничі запаси також довше проходять шлях від придбання до реалізації, в складі готової продукції в тому числі. Отож, такий показник як оборотність оборотного капіталу, який виражається в днях і ріст якого говорить про уповільнення діяльності підприємства, для виробничих запасів - зріс з 78 днів до 124, а для виробничих запасів у складі 7166 - з 157 до 449 днів.

Це пояснюється тривалим виробничим процесом (до 4 місяців) та великою дебіторською заборгованістю.

При написанні дипломної роботи були використані: товарно-транспортна накладна, податкова накладна, рахунок-фактура, картки складського обліку, лімітно-забірна карта, акт інвентаризації, авансові звіти, машинограми, ж/о №6, ж/о №10, ж/о №7, форма М, форми бухгалтерської звітності.

Розділ 1. Економічна суть, класифікація та оцінка товарно-матеріальних цінностей

1.1 Економічна суть та призначення матеріалів

Для визначення економічної суті та призначення матеріалів у фінансово-господарській діяльності підприємства доцільно визначити їх місце у системі загальноекономічних категорій, які стосуються матеріальних активів. В цій категорії виділяються такі поняття як “виробничі запаси”, “оборотні запаси” та власне “матеріали”.

Виробничі запаси-елементи, які формують матеріальну основу кінцевого продукту підприємства, входять до нього складовою частиною, або забезпечують його виробництво [33 С. 4].

Суть оборотних засобів полягає в тому, що вони беруть участь у виробничому процесі один раз та повністю переносять свою вартість на продукт, що виробляється [34, С. 12].

Матеріали - це частина виробничих запасів та складова оборотних коштів, яка відображається в активі балансу.

Загальне правило, за яким матеріали відносять до товарно-матеріальних цінностей полягає в тому, що запаси повинні бути всі товарно-матеріальні цінності, право на які належать підприємству, незалежно від того де вони знаходяться [33, С. 12].

Підвищення ефективності виробництва шляхом економного використання сировини і матеріалів, ліквідації зайвих витрат та втрат є головною задачею будь-якого підприємства.

Одним з економічних важелів, за допомогою яких можливо досягти ефективного господарювання є правильно поставлений облік на підприємстві, дані якого сигналізують про всілякі недоліки та відхилення від встановлення норм витрат.

Задачі по вдосконаленню обліку можуть бути успішно вирішені за умови дотримання важливих умов: однаковість планових та облікових показників, уніфікація методів ведення обліку, його своєчасність та дієздатність, точність, об'єктивність, якість та доступність, економічність.

До складу товарно-матеріальних цінностей на промисловому підприємстві входять сировина і матеріали, напівфабрикати, малоцінні та швидкозношувальні предмети тощо. Тобто, ресурси які використовуються в процесі виробництва.

Розглядаючи товарно-матеріальні цінності, які ресурси, їх можна умовно розділити на ресурси, що споживаються в процесі виробництва та ресурси, що забезпечують процес виробництва [24 С. 15].

До ресурсів, що споживаються у процесі виробництва відносяться сировина, матеріали, напівфабрикати. Особливість даної групи ресурсів полягає у повному перенесені їх вартості на вартість кінцевого продукту та відповідно формуванні його кінцевої собівартості.

До забезпечуючих ресурсів належать такі товарно-матеріальні цінності, як тара, малоцінні та швидкозношувальні предмети тощо. Тобто, ресурси, які використовуються в процесі виробництва, як допоміжні, для створення кінцевого продукту.

З точки зору правильного формування собівартості кінцевого продукту та в подальшому визнання прибутку від його реалізації необхідно виходити з положень Закону “Про оприбуткування прибутку підприємств” [3] в частині визначення матеріальних витрат, що в подальшому включається до складу валових витрат підприємства, адже матеріальні затрати є основною складовою частиною валових витрат підприємства.

Товарно-матеріальні цінності входять до собівартості продукції (валових витрат) по статті “матеріальні витрати”, куди включається:

- сировина та матеріали, що придбані у сторонніх організацій і входять до складу продукції, що виробляється, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції, покупні матеріали, що використовуються у процесі виробництва для забезпечення нормального технологічного процесу і пакування продукції або інших виробничих чи господарських потреб;

- запчастини для ремонту устаткування;

- покупні комплектуючі вироби та напівфабрикати;

- придбане у сторонніх організацій будь-яке паливо, що витрачається з технологічною метою;

- малоцінні швидкозношувальні предмети, а також запасні частини для ремонту виробничого устаткування, які переносять свою вартість на валові витрати в частині зносу.

З витрат товарно-матеріальних цінностей, що відносяться до собівартості вираховується вартість зворотних відходів. Під ними розуміють залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів товарно-матеріальних цінностей, що утворилися в процесі виробництва продукції, втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу і через це використовуються з підвищеними втратами, чи зовсім не використовується за прямим призначенням [28 С. 2].

Товарно-матеріальні цінності, матеріальні ресурси, як і основні виробничі фонди - є засобами виробництва, що функціонують у виробничій сфері підприємства та його структурних підрозділах, де безпосередньо ведеться виробничо-господарська діяльність. Разом з основними фондами виробничого призначення товарно-матеріальні цінності охоплюються загальним поняттям, виробничі ресурси, що обумовлюються їх однаковим економічним призначенням, як засобів виробництва. У складі засобів праці виділяють робочі машини, обладнання, споруди, тощо, в складі матеріальних ресурсів - листи металу, шамотна крошка, графіт, бентопорошок, епоксидна смола, проволока, сталь і т.д.; предмети праці, які були використані в процесі виробництва, тобто технологічний процес по яким не завершено і вона знаходяться на обробці в цехах та на виробничих дільницях - обліковується у складі незавершеного виробництва.

На базовому підприємстві - це метал, який пройшов дільницю штампування днищ, та потрапив до копильно-зварювального цеху. Тому, що для отримання готової продукції (побутового котла) потрібна механічна обробка, потім зборка вузлів тощо, і емалювання.

Матеріали від основних фондів відрізняються, по перше, способом участі у відтворювальному процесі та перенесенні повністю своєї вартості на продукт виробництва, при цьому змінюючи чи втрачаючи натуральну форму у кожному виробничому циклі. По-друге - джерелами формування цих двох видів виробничих ресурсів.

Враховуючи це, використані у виробничому процесі матеріали повністю витрачаються на виготовлення продукції і складають її матеріальну основу. Саме тому виникає потреба у заміні використання виробничих елементів новими. Така потреба, як правило, виникає після кожного циклу. Період, необхідний для такої заміни значною мірою обумовлено довжиною та характером виробничого циклу, а також умовами поставок сировини і матеріалів.

Рух товарно-матеріальних цінностей має сувору систему запасів та чітке відображення у відповідних регістрах бухгалтерського обліку, що необхідно для оперативного управління виробництвом, а також контролю за збереженням власності.

В процесі виробничої діяльності підприємства кількість запасів товарно-матеріальних цінностей на посадах підприємства має відповідати поточній потребі цінностей кожного виду. Для задоволення цих потреб на складах знаходиться певний запас цінностей.

Серед основних причин необхідності певної кількості запасів товарно-матеріальних цінностей на складах виділяють необхідність гарантованого забезпечення безперервного виробничого процесу; періодичність виробництва окремих видів цінностей у постачальників; виникнення запасів внаслідок особливих умов транспортування; неспівпадання ритму виробництва та постачання товарно-матеріальних цінностей з ритмом їх споживання; планування та обчислення запасів товарно-матеріальних цінностей проводиться в абсолютних величинах, які виражаються у відповідних фізичних одиницях виміру та у відносних величинах, що виражені у днях середньодобового споживання товарно-матеріальних цінностей.

Запаси матеріалів бувають кількох видів. Підготовчий запас - кількість днів, що необхідна для прийняття виробничих запасів на склад та за складування їх. Визначається за допомогою технічних норм та хронометражу. Технологічний запас встановлюється на такі види товарно-матеріальних цінностей, що потребують значного часу на підготовку їх до виробництва. Кількість днів технологічного запасу - це різниця між часом, що необхідний для підготовки товарно-матеріальних цінностей до виробництва та поточно-складським запасом [25 С.144].

На заводі цей запас розраховується для деталей перемішуючої та стальної емальованої апаратури. До них відносяться басти, які отримуються шляхом ковки та механічної обробки. Поточно-складський запас встановлюється на основі середнього інтервалу поставок. Він дорівнює половині середнього інтервалу поставок виробничих запасів. Якщо постачання виробничих запасів проходить рівномірно, то середній інтервал обчислюється діленням 360 днів на кількість поставок в даному році [25 С. 126]. Страховий запас необхідний для підтримання безперервності виробничого процесу. Він дорівнює половині поточного складського запасу [25 С. 127]. Після обчислення та встановлення норм запасів в днях по кожному виду цінностей, визначаються нормативи по кожному виду шляхом множення норми запасу в днях на одноденну потребу з подальшим визначенням загального нормативу, шляхом складання відповідних нормативів.

Суть процесу закупівлі та придбання матеріалів у забезпеченні підприємства необхідними для роботи засобами - у відповідності з договорами про постачання. Підприємства купує матеріальні цінності в інших підприємств та сплачує їх вартість. Крім того сплачує вартість витрат за доставку матеріалів до складу підприємства, витрат по страхуванню, завантаженню та розвантаженню площі.

Таким чином, вартість заготівельних матеріалів складається з закупівельної вартості матеріалів та транспортно-заготівельних витрат.

На ВАТ “Заводі “Червоний Жовтень” виготовляється устаткування для хімічної, фармакологічної та виноробної промисловості, а також займаються чавунним литтям.

При виробництві перемішуючої апаратури:

- підігрівачів зоКВТ, апаратів 6ЗМЗ;

- стальної емальованої: контакторів шарових;

- апаратів 10МЗ, шестерень Z-17 тощо використовують листи металу, сталь, бетонопорошок, шамотну крошку та ін.

Чавун використовується для лиття енгелів U=100, тигелів U=100, U=250. Вони виготовляються заводом при замовленні підприємств. Ці замовлення мають номери (1057-С, 1179-С тощо), які використовують при кодуванні цілей списання матеріалів, для визначення собівартості продукції заказу в подальшому. Тигля представляють собою сосуди з вогнетривкого матеріалу для плавки чи прокалювання чого-небудь.

Через збої в виробництві заводу нема потреби розраховувати запаси матеріалів, потрібних для виробництва, насамперед. Розрахунок робиться показано і сумлінно норми по них. Так на виготовлення одного тигля необхідно 200 кг чавуну. Було зроблено два замовлення на 9 тигелів всього, тобто необхідний запас чавуна - 180 кг.

Отож при безперебійній роботі розрахунок норми запасу сприяє своєчасному забезпеченню виробництва матеріалами, і як наслідок - вчасне виконання зобов'язань перед покупцями. А це в свою чергу отримання прибутку, розширення виробництва тощо.

1.2 Класифікація та оцінка товарно-матеріальних цінностей

Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничим запасами) - сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відміткою їх особливістю є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартості виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг).

Важливою передумовою раціональної організації обліку виробничих запасів є економічно обґрунтована їх класифікація.

Товарно-матеріальні цінності, споживані в процесі виробництва, мають різне призначення залежно від ступеня участі у технічному процесі виробництва суспільного продукту їх поділяють на основні і допоміжні [14 С. 234]. До основних належать такі предмети праці, які матеріально входять у вироблений продукт і утворюють його основу [14 С. 184]. Роль товарно-матеріальних цінностей виконують також сировина, куповані напівфабрикати й комплектуючі вироби. Терміном “сировина” позначають виробничі запаси сільського господарства і добувної промисловості, використовувані на промислових підприємствах [16 С. 143]. До купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів належать заготовки, деталі вузли і вироби, які виготовляються постачальником за замовленням заводу для виготовлення апаратів.

Сировину, куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби обліковують в окремих статтях калькуляції собівартості продукції.

До допоміжних товарно-матеріальних цінностей належать предмети праці, додаванні до основних для надання продукту, що випускається, потрібних властивостей, або споживанні засобами праці для забезпечення їх нормальної роботи [14 С. 5].

Такими цінностями є, наприклад, нітропродукція, обтиральні матеріали тощо. Участь їх у технологічному процесі виробництва є допоміжною.

Одні й ті самі, товарно-матеріальні цінності в різних виробництвах можуть виконувати функцію основних або допоміжних.

Так, наприклад, базове підприємство ВАТ “Завод “Червоний Жовтень”, який займається машинобудуванням керує в порядку виробничої кооперації напівфабрикати (деталі, які підлягають подальшій обробці або витрачаються безпосередньо на збирання готової продукції). У цьому випадку напівфабрикати розглядаються як основні матеріали.

Паливо, запасні частини для ремонту, тара й тарні матеріали і плануванні та обліку виділяють зі складу допоміжних товарно-матеріальних цінностей в окремі групи, бо вони ідуть для особливого споживання і відіграють важливу роль у технологічному процесі виробництва. В окремі групи в обліку виділяють відходи виробництва, тобто залишки матеріалів, або напівфабрикатів, які утворюються в процесі перетворення вихідного матеріалу в готову продукцію (обрізка металу, стружка тощо).

На заводі за окремими статтями калькуляцій обліковується паливо та електроенергія та технологічні потреби для виготовлення стальної емальованої апаратури та грануляту емалей. Електроенергія, наприклад, використовується для зварювання деталей та при їх механічній обробці.

Та поряд з вище переліченими видами класифікації товарно-матеріальних цінностей важливим є, зокрема і для ВАТ “Завод “Червоний Жовтень” технічна класифікація. Вона відбувається поділом матеріалів в залежності від технічних ознак: на групи, підгрупи, за найменуваннями, типом, сортом, розміром і подібними ознаками. Для раціонального обліку матеріалів, який би сприяв оперативній роботі, плануванню та бухгалтерському обліку необхідно розробити детальне групування матеріалів. З цією метою на підприємствах перелік найменувань окремих видів матеріалів класифікується за визначеною ознакою. Матеріали поділяються на групи, кожна група поділяється на підгрупи, у межах кожної підгрупи матеріали в свою чергу групуються за профілем, маркою, сортом, а потім за розміром та ін.

За кожною назвою, сортом, розміром матеріалів закріплюється постійний номер, що має бути проставлений на всіх документах, пов'язаних з обліком матеріалів. Цим шифром користуються також в аналітичному обліку. Тобто облік організується за окремими матеріальними номерами, зокрема, на ВАТ “Завод “Червоний Жовтень”.

Перелік матеріалів, згрупованих за характерною для них ознакою і відповідним чином зашифрованих із зазначенням одиниці виміру називається номенклатурою матеріалів [35 С. 237]. Їх розробка є важливою умовою наявної організації обліку матеріалів.

Важливе знання для правильного обліку має також порядок оцінки запасів. Правильне врахування всіх витрат, при оцінці товарів матеріальних цінностей, що були понесені на їх придбання дозволяє створювати собівартість кінцевої продукції.

Із всього різноманіття, підприємство самостійно обирає методику оцінки та дотримується її протягом всього звітного року. Методика оцінки товарно-матеріальних цінностей обирається в залежності від специфіки виробництва та цілей власників. При її виборі існують критерії ефективності. Найбільше повне відображення всіх затрат, понесених підприємством в вартісному складі товарно-матеріальних цінностей; відповідність діючому законодавству; найбільш ефективне відображення вартості товарно-матеріальних цінностей у будь-який проміжок часу.

Згідно з П(С)ВО №9 “Запаси” [12 С.175] придбані чи виготовлені запаси обліковуються за первісною вартістю. Тобто - це сума фактичних витрат, що складають собівартість запасів. А саме, видатки, пов'язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, придатного для використання у запланованих цілях. Якщо запаси власного виробництва, їх первісною вартістю буде собівартість їх виробництва. Витрати на їх виготовлення визначаються відповідно до П(С)БО №15 “Витрати” [12 С. 238].

На ВАТ “Заводі “Червоний Жовтень” облік придбаних запасів ведеться за цінами придбання на основі документів постачальників в розрізі матеріально-відповідальних осіб.

Первинна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків передбачених П(С)БО №9 “Запаси”.

При відпуску матеріалів у виробництво, продажу або іншому вибутті оцінка їх відбувається за одним з методів ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, нормативних затрат, ціни продажу, собівартості перших (ФІФО) чи останніх (ЛІФО) за часом надходження запасів згідно П(С)БО №9.

Останні два методи на вітчизняних підприємствах використовуються дуже рідко, вони притаманні практиці підприємств іноземних держав.

Перший з перелічених методів оцінки матеріалів, при їх вибутті, використовується при виконанні спеціальних замовлень і проектів, та якщо матеріали не замінюють одне одного.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів. Сумарна вартість таких запасів на початок звітного місяця і вартість одержання у звітному місяці запасів діляться на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка за цінами продажу заснована на засновані підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотку торгової націнки на товари.

На ВАТ “Завод “Червоний Жовтень” при списанні матеріалів використовується метод середньозваженої собівартості. Але недоліком цього методу є те, що при значному рості цін на матеріали продукція може реалізовуватись за цінами, наближеними до собівартості. Доцільніше в такому випадку буде використання методу оцінки нормативних затрат. Але цей метод потребує більшої оперативності та автоматизації роботи обліковців, для внесення змін у нормах використання матеріалів тощо, та змін цін на відповідні матеріали у нормативну базу. При цьому буде розрахована більш реальна собівартість, від чого залежить прибуток заводу.

Розділ 2. Організація і методологія обліку операцій з товарно-матеріальними цінностями

2.1 Організація обліку операцій з товарно-матеріальними цінностями

Організація обліку операцій з товарно-матеріальними цінностями складається із наступних етапів:

- розроблення і впровадження в практику більш раціональних носіїв первісної інформації, способів документообігу сполучення первісних документів з обліковими регістрами, розробка графіків документообігу;

- впровадження нових, більш вдосконалених способів і методів обліку товарно-матеріальних цінностей (наприклад, оперативно-бухгалтерського (складського) методу);

- подальше вдосконалення контролю за зберіганням і використанням ТМЦ шляхом планування, розроблення інструкцій по інвентаризації, здійснення контролю за введенням на підприємство і виведення з нього матеріальних цінностей;

- підвищення рівня організації роботи облікового апарата, розділення кооперативного обліку праці, установлення кола обов'язків робітників, удосконалення робочих місць.

Бухгалтерський облік, як впорядкована система узагальнення інформації про діяльність юридичних осіб, на відміну від оперативно-технічного та статистичного методу обліку базується на методі документування. Цей метод полягає у суцільному та безперервному документуванні всіх господарських операцій, що були здійсненні в господарській діяльності підприємства. Тільки задокументовані господарські операції, що прийняті до обліку заносяться в облікові реєстри (книги, журнали, відомості, розроблювані відомості).

Кожна впорядкована система передбачає застосування певних правил та порядків, що закріплені певними нормативними документами для загального користування.

Головні та принципово важливі умови й вимоги викладено у П(С)БО [30]. Основними елементами в організації обліку є первинні документи та облікові реєстри.

На ВАТ “Завод ”Червоний Жовтень” ведення облікової документації, зокрема з обліку товарно-матеріальних цінностей, відбувається з відхиленням від норм законодавства [10]. Не завжди на первинних документах (картках складського обліку, товарно-транспортних накладних) проставляється кореспонденція рахунків, номенклатурні номери матеріалів, код здійснювальної операції, постачальника тощо. Облікових регістрах не завжди існує дата закінчення ведення документу та підпис особи яка здійснювала цю роботу. Також існують випадки оформлення документів по відпуску матеріалів зі складу не в момент здійснення господарської операції, а після.

Ці порушення ведення документації по-перше впливають на формування інформації про стан запасів на складах і як результат помилкових управлінських рішень, а по-друге, таким чином відбувається прикриття фактів розкрадання матеріальних цінностей. Тому, безумовно, існує потреба належним чином налагодити своєчасне та повне відображення операцій в документах.

У більшості випадків господарської операції оформляються на бланках форм, що затверджено 5-7 років, тому в яких мова на одиниці вимірювання не відповідають діючому законодавству України, зокрема і на ВАТ “Заводі “Червоний Жовтень”.

В роботі по складанню альбому форм первісної облікової документації не слід обмежуватись перекладом діючих форм, якими до реформ в економіці України не потрібно було вирішувати питання про документування нових господарських операцій, як отримання, вибуття та амортизацію нематеріальних активів, рух іноземної валюти та ЦП, фінансові вкладення, використання індексації прискореної амортизації основних засобів.

Для контролю та впорядкуванням обробки інформації на підставі первинних документів можуть складатися зведені документи, які теж вважаються первинними документами (товарно-грошові звіти, матеріальні звіти тощо).

Первинні документи та облікові реєстри можуть складатись ручним або машинним способами. Для надання машинограмам юридичної сили потрібно щоб вони містили назву підприємства; назву та код документу (форми) дату та місце складання, звіт господарської операції та її вимірювачі, посади осіб, відповідальних за проведення господарської операції та складання документу, прізвище та підпис виконавця тощо. Лише при наявності вище перелічених реквізитів електронний документ може використовуватись в обліковій роботі.

Фізичні та юридичні особи, які приймають участь у здійсненні операції з надходженням т видачею товарно-матеріальних цінностей отримують від підприємства, що здійснило ці операції, копії первинних документів про цю операцію.

В умовах подальшої комп'ютеризації та лібералізації прав підприємств в області облікової політики доцільно передбачити документування операції з використанням самостійно виготовлених бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових чи спеціалізованих форм.

Первинними документами по надходженню матеріалів на підприємства є: прибуткові ордери, товарно-транспортні накладні, накладні на приймання матеріалів, податкові накладні.

Первинними документами на вибуття товарно-матеріальних цінностей: вимоги, накладні на внутрішнє переміщення, накладні на відпуск матеріалів на сторону, лімітно-забірні карти, акти вибуття М ШП.

Первинні документи до внесення в регістри обліку обов'язково перевіряються робітниками, що ведуть бухгалтерський облік запасів матеріалів, по формі та змісту. Тобто, в документі перевіряються наявність обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічне пов'язання окремих показників.

Дані первинних документів по надходженню і вибуттю матеріалів заносяться обліковцями ВАТ “Заводу “Червоний Жовтень” до комп'ютеру. Вихідною. інформацією є машинна оборотна відомість, де зазначається, наприклад, що епоксидної смоли на початок періоду і кінець - 46,5 кг, так як у лютому вона не надходила і не витрачалась тощо. Ці дані згідно з інвентаризацією опису №7 за 31.01.01 є дійсними.

З метою впорядкування та ефективного проведення обліку на підприємстві затверджується графік документообігу. Він представляє собою схему чи перелік робіт по складанню, перевірці та обробці документів, що виконуються кожним підрозділом підприємства, конкретними виконавцями із зазначенням взаємозв'язку та строків виконання робіт. Кожному виконавцю видається виписка з графіка, в якій проводиться перелік документів, що відносяться до функціональних обов'язків виконавця, строки надання та підрозділи підприємства, в які надаються документи.

На базовому підприємстві цей організаційний патент відсутній, на прикладі одного з облікових регістрів, пропоную наступну схему документообігу.

Цей етап організації обліку необхідний, так як в певній мір сприяє покращенню облікової роботи, підвищенню рівня його легалізації та автоматизації, своєчасному складанню бухгалтерської, статистичної та загальновиробничої звітності.

Для регіональної побудови обліку товарно-матеріальних цінностей встановлюється коло осіб, відповідальних за прийняття та відвантаження матеріальних цінностей (зав. складами, комірник, експедитор та ін.), за зберігання ввірених їм цінностей, за правильне та своєчасне оформлення відповідних операцій по обліку ПМЦ, список посадових осіб, яким надано право підписувати документи на одержання та відпуск із складів цінностей, а також видавати дозвіл (перепустку) на вивезення з підприємства матеріальних цінностей.

На ВАТ “Завод “Червоний Жовтень” з МВО підписано договори про матеріальну відповідальність.

Основними джерелами товарно-матеріальних цінностей на базовому підприємстві: надходжень від постачальників згідно укладених договорів, через підзвітних осіб, згідно виданих довіреностей та з власного виробництва.

Взаємовідносини з постачальниками пов'язані з укладанням договорів на поставки цінностей та виконання робіт (послуг), в яких обов'язково вказується зобов'язання замовника, що гарантуються від нього оплати вартості відвантаженої продукції. особлива увага в договорі приділяється ціні товару, строкам поставки, порядку розрахунків, строків оплати, оскільки ці умови необхідні у випадку вирішення суперечок претензійно-позовному порядку.

Специфіка виробництва ВАТ “Завод “Червоний Жовтень” полягає в тому, що тут відсутнє масове виробництво. В основному виконуються певні замовлення на виготовлення продукції. Підписується договір на разове виконання (виготовлення) замовлення, якому присвоюється код для зручності обліку.

Поряд з первинними документами обліку руху ПМЦ, обов'язковим є оформлення у двох примірниках податкова накладна. На її основі на ВАТ ведеться книга обліку реалізації та придбання. Їх наявність є обов'язковою при організації обліку на підприємстві.

В залежності від особливостей конкретних ПМЦ та згідно з умовами договору можуть прикладатись документи, що підтверджують кількість цінностей та їх якість (посвідчення, сертифікати, довідки про результати лабораторних досліджень).

З 01.07.97 з введенням в дію Закону “Про оподаткування прибутку підприємства” 3 стало потенційно невідповідним проводити відвантаження продукції без попередньої оплати, оскільки контракту вартість відвантажених цінностей, ще не сплачена включається до складу валового доходу і означає сплату податку з прибутку у складі загальної суми прибутку підприємства.

Окремим об'єктам організації обліку - є видача довіреностей. Вони складають бланки суворої звітності і порядок їх оформлення регулюється відповідною інструкцією 6. В ній повинні зазначатись: довірена особа, документ підтверджуючий особу і, саме, цінності (їх кількість). Довіреність видається на певний строк, протягом якого вона дійсна.

На ВАТ “Заводі “Червоний Жовтень” приймались довіреності складені з порушенням норм 10. А саме, відсутні зразки підпису осіб, на ім'я яких складено довіреність, а також підпис керівника та головного бухгалтера.

Недоліки в оформленні документів можуть свідчити або про зловживання працівників, або про недостатній рівень їх знань. А так як на ВАТ “Заводі “Червоний Жовтень” при аудиторській перевірці відхилень даних обліку від фактичних даних виявлено не було, то порушення норм складання документації свідчать по недостатню компетенцію обліковців. Тому, доречним буде проводити щотижневий інструктаж по вправленню недоліків у роботі облікового персоналу та ознайомленні його зі змінами у законодавстві.

В наступному питанні буде розглянуто організацію надходження товарно-матеріальних цінностей.

2.2 Організація обліку надходження товарно-матеріальних цінностей на підприємстві

Організація обліку надходження товарно-матеріальних цінностей - докладна розробка точного порядку, організаційних форм і прийомів здійснення облікового процесу, праці виконавців з метою забезпечення найбільшої раціональності та ефективності функціонування їх.

При організації виробничого процесу, зокрема виробничі запаси - як матеріальна основа продукції, потребують також уваги. Тому, що своєчасно опрацьовані первинні документи по надходженню товарно-матеріальних цінностей дають нам повну картину про наявну кількість запасів, чи забезпечення виробництва ними в повній мірі. Також, вирішується питання повноти та своєчасності виконання договорів поставки тощо.

При організації цієї ділянки обліку широко використовується графічний метод. Одна з його головних переваг - це наочній взаємозв'язків елементів, об'єктів організації. Існує широке коло різноманітних графіків, які розв'язують питання організації обліку. Вони можуть бути текстові і символьні, табличні, лінійні, структурні тощо.

Так, як на базовому підприємстві ВАТ “Завод “Червоний Жовтень” організації обліку надходження матеріальних цінностей приділяється незначна увага, то можна запропонувати організувати роботу за графіками. Для цього потрібно скласти перелік робіт за кодом облікового процесу, розробити схему інформаційних зв'язків. На основі цих даних формують графіки, визначають строки виконання робіт з відповідними виконавцями і останнє: графіки затверджують для надання їм нормативного характеру.

Одним з таких графіків може бути графік надходження до бухгалтерії керівних документів по надходженню товарно-матеріальних цінностей. Графік дуже зручний у використанні. У ньому визначено перелік документів по надходженню запасів, ким, в які строки і кому надається документ, порядок його надання, терміни перевірки документа.

Побудований таким чином рух документів сприяє швидкому їх опрацюванню і своєчасному формуванню інформації про надходження цінностей від постачальників, це суттєво для безперебійної роботи підприємства.

При організації обліку надходження товарно-матеріальних цінностей не менш важливим є робота графіків індивідуального руху відповідних документів. Ще ці графіки називають оперограмою и документограмою. Вони потрібні для визначення “шляху” документу, аби він опрацьовувався належним чином. По горизонталі графіка визначаються виконавці (бухгалтерія, склад, цех тощо), а по вертикалі - вид робіт (складання документу, передавання, обробка тощо).

Для організації руху документів по надходженню товарно-матеріальних цінностей на ВАТ “Завод “Червоний Жовтень” пропоную оперограму на прикладі прибуткового ордеру.

Рух документів первинних з обліку надходження цінностей на склад (рахунок-фактура, платіжна вимога-доручення, товарно-транспортна накладна, податкова накладна, прибутковий ордер)є одним з об'єктів організації обліку.

Ще при організації обліку потрібно визначити облікові номенклатури. В даному випадку це надходження запасів на склад. Ця інформація потрібна для одержання в подальшому вихідної інформації. Дані також потрібні для обліку наявності та руху, контролю, своєчасного надходження та розрахунків. Характеристикою даних, необхідних для обліку є назва, кількість ціна матеріалів, сума та постачальник, від якого вони надійшли. Ці характеристики даних повинні знаходити відображення у первинних документах.

Склад носіїв інформації - є також об'єктом, що розглядається при організації обліку. До них відносяться вище перелічені первинні документи, машинограми, журнали-ордери тощо.

Облік надходження виробничих запасів, зокрема матеріалів, ведеться згідно нового Плану рахунків у встановленому порядку 29, по дебету рахунка 20 “Виробничі запаси”, за урахуваннями (201-209). По дебету цього рахунку та його розрахунків відображається надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки.

Товарно-матеріальні цінності в більшості надходять на ВАТ “Завод “Червоний Жовтень” від постачальників. Так, 16 січня 2002 року від АТ “Зоря” було отримано листи металу. На основі товарно-транспортної накладної №48 було оприбутковано на склад сім листів металу за ціною 29-50 грн. загальною вартістю 206-50 грн. без ПДВ. Запис комірником був зроблений у книзі реєстрації за номером 79 і виписаний був прибутковий ордер №57 на отриманий матеріал. Після цього до картки обліку №19 був зроблений запис про оприбуткування листів металу на суму 206-50 грн.. При залишку матеріалу до оприбуткування у кількості 2 штук, після оприбуткування стало відповідно 9 штук чи 265-50 грн.

В бухгалтерії до книги обліку придбання товарів на основі податкової накладної робиться відповідний запис. Про придбання матеріалів на суму 206-50 грн., при цьому податковий кредит дорівнює 41-30 грн. Наявність податкової накладної є обов'язковою.

Так як матеріали були попередньо описані, про що зроблено запис:

Дм 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”,

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” - 247-80 грн., то при їх отриманні бухгалтер склав проводку на оприбуткування матеріалів за покупною вартістю

Дт 201 “Сировина і матеріали”,

КТ 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 247-80 грн..

А на суму податкового кредиту з ПДВ

ДТ 644 “Податковий кредит”,

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 247-80 грн.

У випадках, якщо матеріали доставляються сторонніми організаціями, то витрати пов'язані з перевезенням, навантажуванням та розвантажуванням запасів оплачуються з рахункового рахунку підприємства і списуються на відповідні субрахунки рахунка 20 “Виробничі запаси” з відображенням сум податкового кредиту. Бухгалтерські записи будуть виглядати наступним чином:

- відображення витрат за діючими тарифами та розцінками:

Дт 20 “Виробничі запаси”,

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”,

685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (ж/о6. ж/с8),

- на суму податкового кредиту з ПДВ:

Дт 641 “Розрахунки за податками”,

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”,

685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (ж/о6. ж/с8),

- перерахована сума за перевезення та ін. (з ПДВ)

Дт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”,

685 “Розрахунки з іншими кредиторами”,

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

При придбані матеріалів у постачальників, оприбуткування їх до оплати відбувається за покупними цінами, робиться бухгалтерський запис:

Дт 201 “Сировина і матеріали”,

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” (ж/о 6).

На суму податкового кредиту з ПДВ, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов'язання відповідна проводка:

Дт 641 ”Розрахунки за податками”,

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” (ж/о 6).

В, власне, перерахована сума постачальнику за матеріали (включаючи ПДВ) (в оплату заборгованості, що виникла) відображається в обліку записом:

Дт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”,

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” (ж/о 2).

Трапляються випадки надходження матеріалів на підприємство без товаросупровідних документів постачальників. Так, 02.01.02 було оприбутковано актом №8 шамотної крошки 3,94 т та графіку ІЛ-1 1,548 т на складі ВАТ “Завод “Червоний Жовтень”. При цьому матеріали були оприбутковані за обліковими цінами, відповідно 1 грн. та 0,44 грн. за т, на загальну суму 4,62 грн. В обліку було відображено операцію наступним чином:

Дт 20 “Виробничі запаси”,

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” (ж/о 6).

Після одержання товаросупровідних документів на цю суму робиться сторно, після чого робиться та сама проводка, але на суму вартості матеріалів за покупною ціною, з відображенням суми податкового кредиту (записом у ж/0 6).

При виявленні залишків матеріалів, порівняно з даними (кількістю), зазначеними в документах робляться аналогічні записи, як у вище описаній ситуації.

При прийманні матеріалів бувають випадки недостачі матеріалів, порівняно з кількістю, вказаною в товаросупровідних документах постачальника. В такому випадку складається акт, в якому вказується кількість оприбуткованих матеріалів, а на суму недостачі постачальнику чи транспортній організації (в залежності від того, хто винен в недостачі) виставляється претензія, яка в обліку відображається записом:

Дт 374 “Розрахунки за претензіями”,

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” (ж/о 6).

Крім постачальників, матеріали також можуть надходити від підзвітних осіб. Суми видані у підзвіт відображаються у журналі ордері №7. Так, 04.01.2002 Дзую М.І. було видано з розрахункового рахунку 128 грн. Згідно авансового звіту №13 від 07.01.2001, видана сума була витрачена на придбання двох банок шпакльовки у ВАТ “Акр” за ціною 64 грн. за одну банку (враховуючи ПДВ). В обліку була зроблена бухгалтерська проводка:

Дт “Виробничі запаси”,

Кт 372 “Розрахунки з підзвітними особами” - 128 грн. (ж/о 7).

По закінчені роботи завідуючий складом складає звіт про рух сировини та матеріалів по складу за день. Наступного ранку він здав його до бухгалтерії разом з первинними документами. В бухгалтерії дані перевіряються, формується інформація щодо стану запасів на складі, приймаються певні рішення.

2.3 Організація обліку використання товарно-матеріальних цінностей

При організації обліку матеріалів після розгляду питання по їх надходженню, потрібно вивчити організацію обліку використання матеріалів.

Обліковою номенклатурою є видача матеріалів, де необхідними реквізитами є назва матеріалу, його ціна, кому виданий, дата тощо (дод. Я).

Інформація про видачу матеріалів міститься в таких первинних документах: вимоги, лімітно-добірні норми, накладні на внутрішнє переміщення та накладні на відпуск матеріалів на сторону. Організувати рух цих документів можна за допомогою графіка. В ньому вказується особа, яка надає цей документ в певні строки та терміни відповідній особі. Так, наприклад, вимога, згідно такого графіка, подається керівникам цеху у вівторок бухгалтеру з обліку запасів, а останній опрацьовує її до п'ятниці тощо. Також при організації цієї ділянки обліку використовують програми для налагодження документообігу документів. При цьому по вертикалі перелічується види робіт, а по горизонталі - виконавці. Наприклад, документообіг вимоги виглядатиме таким чином: складання документа - майстер цеху; передача до бухгалтерії; обробка; заповнення облікових реєстрів; здача до архіву тощо, подібно організований обіг інших первинних документів.

Видача матеріалів зі складу відбувається по вимогам. Так, згідно вимоги №2302 від 07.01.02 Коваленко С.С. отримав для КЗЦ (котельно-заготовельного цеху) 4 листи металу по ціні 29-50 грн. для виготовлення котлів. При цьому в обліку була зроблена проводка:

Дт 201 “Сировина і матеріали”,

Кт 23 “Вирбництво” - 118-00 грн. (ж/о 10).

Матеріал був списаний з картки складського обліку №19, де залишок до списання дорівнював 9 листам метала чи 265-50 грн., а після списання - відповідно 5 листів (147-50 грн.).

Використовуються на заводі і лімітно-забірні картки. Зокрема по ним видаються силіконову замазку. При встановленому ліміті 50 шт. 01.02.02 Котельно-заготовному цеху було видано матеріал в повному обсязі на суму 0-50 грн.

Накладною на внутрішнє переміщення матеріалів відображаються операції передачі зі складу на скла матеріалів тощо. Так, зі складу 1 складу 2 за накладною №27 від 25.01.02 було передано утиль по ціні 0-70 грн. за 1 кг на суму 2-45 грн. (3,6 кг), Крамаром О.З. комірнику Кочубей Л.А..