Організація обліку, контролю, аудиту, аналізу виробничих запасів на підприємстві

Питома вага,%

Насіння цукрових буряків

10,4

13,3

15,75

-5,25

-50,5

+2,45

+18,4

Насіння кукурудзи

0,9

0,6

0,8

-0,1

-11,1

+0,2

+33,3

Ячмінь посівний

29,6

35,2

38,4

+8,8

+29,7

+3,2

+9,1

Пшениця посівна

38,5

40,2

46,3

+7,8

+20,3

+6,1

+15,2

Насіння соняшника

30,8

32,25

42,1

-11,3

-36,7

+9,85

+30,5

Паливо

98,6

140,0

174,6

+76,0

+77,1

+34,6

+24,7

Інші матеріали

90,6

132,05

172,5

+59,2

+52,2

+40,0

+30,2

Усього

322,1

394,05

490,5

+168,4

+52,3

+96,4

+24,5

У результаті аналізу матеріальних ресурсів, пов'язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції можна сказати, що у 2011 році вартість матеріальних ресурсів збільшилась на 52,3% порівняно з 2010 роком. Відхилення від плану показали, що норматив був перевиконаний на 24,5%, значні зміни були виявлені за такими матеріалами як паливо та інші матеріали, до яких входить вартість мінеральних добрив, пестицидів, гербіцидів та ін., тобто вартість цих матеріалів збільшилась, в наслідок чого матеріальні витрати підвищились, також це пов'язано з підвищенням норм витрат матеріалів

Проаналізуємо зміну величини витрат виробничих запасів при виробництві сільськогосподарської продукції, результати аналізу представлені на таблиці 3.8.



Таблиця 3.8 - Аналіз зміни величини витрат матеріалів сільськогосподарського призначення

Види матеріальних ресурсів	Норма фактично витрачених ресурсів	Відхилення
	2010рік	2011рік	2011рік від 2010	2011рік від плану
		план	факт	абс. величина	питома вага,%	абс. величина	питома вага,%
насіння цукрових буряків (кг)	180	300	322	+142	+78,9	+22	+7,3
насіння кукурудзи (кг)	1200	1000	1120	-80	-6,7	+120	+12
ячмінь посівний (т)	38	45	48	+10	+26,3	+3	+6,7
пшениця посівна (т)	35	24,5	29,8	-5,2	-14,9	+5,3	+21,6
насіння соняшника (т)	920	1180	1252	+332	+36,1	+144	+12,9
паливо (л)	36240	46667	47120	+10888	+30,04	+461	+0,99

Даний аналіз показав, що в 2011 році норматив по кількості витраченого посадкового матеріалу був перевищений, значне відхилення показали зміни норми витрат насіння пшениці, яке становить на 21,6% більше ніж план, та збільшення витрат насіння соняшника на 12,9% від плану і на 36,1% від 2010 року , це пов'язано зі збільшенням посівних площ, а також зі нераціональним використанням матеріальних ресурсів.

В результаті аналізу величини витрат матеріалів ремонтно-будівельного призначення, було виявлено, що норматив порівняно з 2010 роком був перевиконаний, а план по деяким витратам матеріалу був зменшений, тобто відбулася економія матеріалу. Та взагалі витрати по кількості витраченого матеріалу були перевищені за рахунок заміни одного матеріалу іншим, заміни якості матеріалу, та збільшення відходів.

Таким чином, аналіз використання матеріалів на фермерського господарства «Чистяково» , показав, що підприємство перевищило свій норматив по використанню матеріалів сільськогосподарського призначення, найбільш значний вплив оказало зростання цін на сировину і матеріали та транспортно-заготівельних витрат.



3.3 Факторний аналіз використання матеріальних ресурсів

При проведенні аналізу використання матеріальних ресурсів необхідно визначити їх мінімальний запас. Визначення мінімальних запасів матеріальних ресурсів для забезпечення нормального ритму виробничого процесу здійснюється за допомогою встановлених нормативів.

Також перевіряється якість придбаних матеріалів від постачальників, яка відповідає їх стандартам, технічним умовам та умовам договору і у випадках їх порушення пред'являються претензії постачальникам. Особлива увага приділяється перевірці виконання поставок матеріалів, виділених підприємству по держзамовам, та кооперованих поставок.

Велика увага приділяється виконанню плану по термінам постачання матеріалів. Порушення термінів постачання веде до невиконання плану виробництва та реалізації продукції. Для оцінки ритмічності постачань використовують коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації.

Також приділяється увага стану складських запасів сировини та матеріалів. Розрізняють запаси поточні, сезонні і страхові. Величина поточного запасу залежить від інтервалу постачань (в днях) і середньодобових витрат і-го матеріалу.

В процесі аналізу перевіряється відповідність фактичного розміру запасів важливих видів сировини та матеріалів нормативним. З цією метою на підставі даних про фактичну наявність матеріалів у натурі і середньодобовому їх використанні розраховують фактичну забезпеченість матеріалами і порівнюють їх з нормативами.

Також аналізують стан запасів та матеріалів з метою виявлення зайвих та непотрібних. Їх можна установити по даним складського обліку шляхом порівняння приходу та витрат. Якщо по яким-небудь матеріалам немає витрат на протязі року та більше, то їх відносять в групу неходових і розраховують загальну вартість.

Для характеристики ефективності використання виробничих запасів застосовується система узагальнюючих та приватних показників.

До узагальнюючих показників відносяться прибуток на гривню матеріальних витрат, матеріаловіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношення темпів зросту обсягу виробництва і матеріальних витрат, питомої ваги матеріальних витрат в собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалу.

Матеріаловіддача визначається діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції з кожної гривні використаних матеріальних ресурсів.

Матеріаломісткість продукції - відношення суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції - показує, скільки матеріальних витрат необхідно зробити або фактично припадає на виробництво одиниці продукції.

Коефіцієнт співвідношення темпів зросту обсягу виробництва і матеріальних витрат визначається відношенням індексом валової або товарної продукції до індексу матеріальних витрат. Він характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі та одночасно розкриває фактори її зросту.

Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції обчислюється відношенням суми матеріальних витрат до повної собівартості виробленої продукції. Динаміка цього показника характеризує зміни матеріалоємності продукції.

Приватні показники матеріаломісткості використовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів, а також для характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів.

Питома матеріаломісткість може бути розрахована як в вартісному вираженні ( відношення вартості усіх використаних матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни), так і в натуральному або умовно-натуральному вираженні (відношення кількості або ваги витрачених матеріальних ресурсів на виробництво і-го продукції до кількості випущеної продукції цього виду).

В процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють з плановим, вивчають їх динаміку і причини зміни, а також впливу на обсяг виробництва продукції.

Матеріаломісткість, як і матеріаловіддача, в першу чергу залежить від обсягу виробництва продукції і суми матеріальних витрат на її виробництво. Обсяг валової товарної продукції в вартісному вираженні (ТП) може змінюватися за рахунок кількості виробленої продукції (VВП), її структури (Уді) і рівня відпускних цін (ЦП). Сума матеріальних витрат (МВ) також залежить від обсягу виробленої продукції, її структури, витрат матеріалу (ВМ) на одиницю продукції, вартості матеріалів і суми постійних матеріальних витрат, яка в свою чергу залежить від обсягу виробленої продукції, її структури, норми витрат матеріалів на одиницю продукції, цін на матеріальні ресурси та відпускних цін на продукцію.

Матеріаломісткість продукції визначається за формулою:

, (3.1)

де: Єм - матеріаломісткість продукції ( вартість товарно-матеріальних цінностей на 1 грн. Вартості валової продукції);

МВ - матеріальні витрати на виробництво продукції;

ВП - вартість валової продукції.

Розглянемо структурно-логічну схему факторного аналізу матеріаломісткості на малюнку 3.1



Рисунок 3.1 - Структурно-логічна схема факторного аналізу матеріаломісткості

Ефективність використання матеріальних ресурсів фермерського господарства „Чистяково”, а також розрахунок матеріаломісткості взагалі по рослинництву та розрахунок виходу сільськогосподарської валової продукції на одну гривню матеріальних ресурсів представлено в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 - Ефективність використання виробничих запасів сільськогосподарського призначення фермерського господарства «Чистяково»

Показник	2010 рік, тис. грн.	2011 рік, тис. грн.	Відхилення від 2010 р., тис. грн. ( +, - )	Відхилення від плану, тис. грн. (+, - )
		план	факт
Вартість валової продукції, тис. грн.	421,5	836,5	569,6	+157,1	-266,9
Матеріальні витрати - всього, тис. грн.	331,2	394,0	494,4	+163,2	-100,4
Матеріаломісткість продукції, грн.	0,79	0,47	0,86	+0,08	+0,39
Вихід валової продукції на 1 грн. матеріальних ресурсів, грн.	1,27	2,12	1,15	-0,12	-0,97

У результаті даного аналізу можна сказати, що на підприємстві збільшилася питома вага продукції, тобто рівень матеріаломісткість продукції рослинництва в 2011 році збільшилась на 0,08 грн. порівняно з 2010 роком, а в порівняні з планом - на 0,39 грн. Це означає, що ефективність використання матеріальних ресурсів у 2011 році знизилась порівняно з 2010 роком на 9,4% , а план по виконанню ефективного використання матеріальних ресурсів був недовиконаний на 45,7%, це пов'язано в першу чергу з підвищенням цін на матеріали, що призвело до підвищення матеріальних витрат. Це пов'язано зі зміною норми витрат матеріалів та зі збільшенням невиробничих витрат.

На таблиці 3.10 представлено аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів будівельного призначення, а також розрахунок матеріаломісткості ремонтно-будівельних послуг та валових послуг на одну гривню матеріальних ресурсів.

Таблиця 3.10 - Ефективність використання виробничих запасів будівельного призначення фермерського господарства «Чистяково»

Показник	2010 рік, тис. грн.	2011 рік, тис. грн.	Відхилення від 2010 р., тис. грн. ( +, - )	Відхилення від плану, тис. грн. ( +, - )
		план	факт
Вартість валових послуг, тис. грн.	202,3	196,8	182,1	-20,2	-14,7
Матеріальні витрати - всього, тис. грн.	86,5	98,6	122,9	+36,4	+24,3
Матеріаломісткість послуг, грн.	0,84	0,5	0,67	-0,17	+0,17
Валові послуг на 1 грн. матеріальних ресурсів, грн.	1,18	1,99	1,48	+0,3	-0,55

Що стосується будівельного господарства, то в результаті аналізу ефективності використання виробничих запасів, пов'язаних з виконанням ремонтно-будівельних послуг, ми бачимо, що в 2011 році матеріаломісткість послуг зменшилась на 0,17 грн. порівняно з 2010 роком, тобто ефективність використання матеріальних ресурсів збільшилась на 25,4%. А план по матеріаломісткості був перевиконаний на 0,17 грн., тобто план по ефективності використання матеріальних ресурсів був недовиконаний на 27,6%, це пов'язано з підвищенням цін на матеріали, зі зміною якості матеріалу, заміною одного матеріалу іншим, зміною норми витрат матеріалів, зі збільшенням відходів та витрат та ін.

Так як на даному підприємстві матеріаломісткість сільськогосподарської показала найбільші відхилення в 2011 році від плану та від 2010 року, тому слід провести аналіз факторів, які призвели до збільшення матеріаломісткості сільськогосподарської продукції.

Вплив факторів першого рівня на матеріалоємність можна визначити методом ланцюгових підстановок. Для цього необхідно розглянути фактори, які впливають на матеріаломісткість.

На таблиці представлено вихідні дані для проведення факторного аналізу матеріаломісткості сільськогосподарської продукції.

Таблиця 3.11 - Вихідні дані для факторного аналізу матеріаломісткості сільськогосподарської продукції

Види продукції	Витрати матеріалу на 1 одиницю продукції, грн	Валовий вихід продукції, (VВП )т	Структура продукції, %	Собівартість виробленої продукції, грн./т
	2011 рік	2011 рік	2011 рік	2011 рік
	план	факт	план	факт	план	факт	план	факт
Цукрові буряки	42,3	75,0	1548,1	1150,5	58,5	58,0	190	180
Кукурудза	252,4	280	102,2	168,8	3,86	6,5	300	220,3
Ячмінь	152,4	320,0	620,6	306,4	23,6	15,4	390	290,2
Пшениця	530,7	840,9	182,5	140,8	6,8	7,8	550	273,8
Соняшник	585,2	667,9	192,4	216,2	7,24	10,9	880	915,0
Всього	-	-	2645,8	1982,7	100	100	-	-

Спочатку необхідно розрахувати матеріальні витрати і вартість сільськогосподарської продукції по її видам при різних умовах за приведеними формулами і даними з таблиці 3.11

Витрати матеріалів на виробництво продукції розраховуються за таких умов:

а) за планом:

?VВПі Ч Уді Ч ВМ (3.2)

б) фактично за плановою структурою і плановим цінам:

?VВПі Ч Уді Ч ВМ (3.3)

в) фактично за плановими цінами:

?VВПі Ч Уді Ч ВМ (3.4)

г) фактично:

?VВПі Ч Уді Ч ВМ (3.5)

Вартість товарної продукції розраховується таким чином:

а) за планом:

?VВПі Ч ВПі (3.6)

б) фактично за плановими цінами:

?VВПіЧ ВПі (3.7)

в) фактично:



?VВПі Ч ВПі (3.8)

Використовуючи формули, які наведені вище, розрахуємо витрати матеріалів і вартість виробленої продукції цукрового буряка:

1 Витрати матеріалів на виробництво цукрового буряка:

а) за планом:

2645,8 Ч 0,585 Ч 42,3 = 65500 грн.

б) фактично за плановою структурою і плановим цінам:

1982,7 Ч 0,585 Ч 42,3 = 49062,9 грн.

в) фактично за плановими цінами:

1982,7 Ч 0,58 Ч 42,3 = 48643,6 грн.

г) фактично:

1982,7 Ч 0,58 Ч 75,0 = 86247 грн.

2 Вартість виробленої продукції:

а) за планом:

1548,1 Ч 190 = 294139 грн.

б) фактично за плановими цінами:

1150,5Ч 190 = 218595 грн.

в) фактично за фактичними цінами:

1150,5 Ч 180 = 207090 грн.

На основі приведених розрахунків матеріальних витрат і вартості товарної продукції розраховуємо показники матеріаломісткості продукції, які необхідні для визначення факторів на зміну її рівня. Даний розрахунок представлений в таблиці 3.12.



Таблиця 3.12 - Факторний аналіз використання матеріалів при виробництві цукрового буряка фермерського господарства «Чистяково»

Показник	Умови розрахунку	Розрахунок матеріаломісткості, грн.
	Обсяг вироб ництва, т	Структура Виробництв-ва продукції	Вартість матеріалугрн.	Відпускна ціна на продукцію грн./т
План	2645,8	0,585	42,3	190,0	65500/294139 = 0,2227
Ум.пв.1	1982,7	0,585	42,3	190,0	49062,9/218595 = 0,2244
Ум.п..2	1982,7	0,58	42,3	190,0	48643,6/218595 = 0,2225
Ум.п.3	1982,7	0,58	75,0	190,0	86247/218595 = 0,3945
Факт	1982,7	0,58	75,0	180,0	86247/207090 = 0,4164

У результаті аналізу ми бачимо, що матеріаломісткість в цілому збільшилась на 0,19 грн., за рахунок зміни:

- обсягу виробництва продукції - 0,2244 - 0,2227 = -0,0017 грн.

- структури виробництва - 0,2225 - 0,2244 = -0,0019 грн.

- вартості матеріалу - 0,3945 - 0,2225 = +0,172 грн.

- відпускних цін на продукцію - 0,4164 - 0,3945 = +0,0219 грн.

Розрахуємо матеріальні витрати, які пов'язані з виробництвом кукурудзи, а також її вартість.

1. Витрати матеріалів на виробництво кукурудзи:

а) за планом: 2645,8 Ч 0,0386 Ч 252,4 = 25777,1 грн.

б) фактично за плановою структурою і плановим цінам:

1982,7 Ч 0,0386 Ч 252,4 = 19316,7 грн.

в) фактично за плановими цінами:

1982,7 Ч 0,065 Ч 252,4 = 35528,2 грн.

г) фактично: 1982,7 Ч 0,065 Ч 280 = 36085,1 грн.

2. Вартість виробленої продукції:

а) за планом: 102,2 Ч 300 = 30660 грн.

б) фактично за плановими цінами:

168,8 Ч 300 = 50640 грн.

в) фактично: 168,8 Ч 220,3 = 37186,6 грн.

Розглянемо в таблиці 3.13 факторний аналіз матеріальних ресурсів, які були використані для виробництві кукурудзи.

Таблиця 3.13 - Факторний аналіз використання матеріалів при виробництві кукурудзи Показник	Умови розрахунку	Розрахунок матеріаломісткості, грн.
	Обсяг вироб ництва т	Структура виробниц тва продукції	Вартість матеріа лу, грн.	Відпускна ціна на продукцію, грн./т
План	2645,8	0,0386	252,4	300,0	25771,1/30660 = 0,841
Ум .п.1	1982,7	0,0386	252,4	300,0	19316,7/50640 = 0,381
Ум.п..2	1982,7	0,065	252,4	300,0	32588,2/50640 = 0,644
Ум.п.3	1982,7	0,065	280	300,0	36085,1/50640 = 0,713
Факт	1982,7	0,065	280	220,3	36085,1/37186,6 = 0,97

З таблиці ми бачимо, що матеріаломісткість в цілому збільшилась на 0,13 грн., за рахунок зміни:

- обсягу виробництва продукції - 0,381 - 0,841 = -0,459 грн.

- структури виробництва - 0,644 - 0,381 = +0,262 грн.

- вартості матеріалу - 0,713 - 0,644 = +0,069 грн.

- відпускних цін на продукцію - 0,97 - 0,713 = +0,257 грн.

Розрахуємо матеріальні витрати, пов'язані з виробництвом ячменю, та його вартість.

1 Витрати матеріалів на виробництво ячменю:

а) за планом: 2645,8 Ч0,236 Ч 152,4 = 95159,9 грн.

б) фактично за плановою структурою і плановим цінам:

1982,7 Ч 0,236 Ч 152,4 = 71310,6 грн.

в) фактично за плановими цінами: 1982,7 Ч 0,154 Ч 152,4 = 46533,2 грн.

г) фактично: 1982,7 Ч 0,154 Ч 320,0 = 97707,5 грн.

2 Вартість виробленої продукції:

а) за планом: 620,6 Ч 390 = 242034 грн.

б) фактично за плановими цінами: 306,4 Ч 390 = 119496 грн.

в) фактично за фактичними цінами: 306,4 Ч 290,2 = 88917,3 грн.

В таблиці 3.14 представлено факторний аналіз матеріальних ресурсів, які були використані для виробництва ячменю.

Таблиця 3.14 - Факторний аналіз використання матеріалів при виробництві ячменю

Показник	Умови розрахунку	Розрахунок матеріаломісткості, грн.
	Обсяг виробництва, т	Структура виробниц тва продукції	Вартість матеріа лу, грн.	Відпускна ціна на продукцію грн./т
План	2645,8	0,236	152,4	390,0	95159,9/242034 = 0,393
Ум.п.1	1982,7	0,236	152,4	390,0	71310,6/119496 = 0,597
Ум.п.2	1982,7	0,154	152,4	390,0	46533,2/119496 = 0,389
Ум.п.3	1982,7	0,154	320,0	390,0	97707,5/119496 = 0,818
Факт	1982,7	0,154	320,0	290,2	97707,5/88917,3 = 1,099

В наслідок аналізу було виявлено, що матеріаломісткість збільшилася на 0,71 грн., за рахунок зміни:

- обсягу виробництва продукції - 0,597 - 0,393 = +0,204 грн.

- структури виробництва - 0,389 - 0,597 = -0,208 грн.

- вартості матеріалу - 0,818 - 0,389 = +0,429 грн.

- відпускних цін на продукцію - 1,099 - 0,818 = +0,281 грн.

Розрахунок матеріальних витрат, пов'язаних з виробництвом пшениці, та її вартість представлено далі:

1. Витрати матеріалів на виробництво пшениці:

а) за планом:

2645,8 Ч 0,068 Ч 530,7 = 95159,9 грн.

б) фактично за плановою структурою і плановим цінам:

1982,7 Ч 0,068 Ч 530,7 = 71310,6 грн.

в) фактично за плановими цінами:

1982,7 Ч 0,078 Ч 530,7 = 82073,1 грн.

г) фактично:

1982,7 Ч 0,078 Ч 840,9 = 130045,7 грн.

2. Вартість виробленої продукції:

а) за планом:

182,5 Ч 550,0 = 100375,0 грн.

б) фактично за плановими цінами:

140,8 Ч 550,0 = 77440,0 грн.

в) фактично за фактичними цінами:

140,8 Ч 273,8 = 38551,04 грн.

На таблиці 3.15 представлено факторний аналіз матеріальних ресурсів, які були використані для виробництва пшениці.

Таблиця 3.15 - Факторний аналіз використання матеріалів при виробництві пшениці

Показник	Умови розрахунку	Розрахунок матеріаломісткості, грн.
	Обсяг вироб ництва, т	Структура вироб ництва продукції	Вартість матеріа лу, грн.	Відпускна ціна на продукціюгрн./т
План	2645,8	0,068	530,7	550,0	95480,6/100375 = 0,951
Ум.п.1	1982,7	0,068	530,7	550,0	71550,9/77440 = 0,924
Ум.п.2	1982,7	0,078	530,7	550,0	82073,1/77440 = 1,059
Ум.п.3	1982,7	0,078	840,9	550,0	130045,7/77440 = 1,679
Факт	1982,7	0,078	840,9	273,8	130045,7/38551,04 = 3,37

В наслідок аналізу було виявлено, що матеріаломісткість збільшилася на 2,42 грн., за рахунок зміни:

- обсягу виробництва продукції - 0,924 - 0,951 = -0,27 грн.

- структури виробництва - 1,059 - 0,924 = +0,135 грн.

- вартості матеріалу - 1,68 - 1,059 = +0,62 грн.

- відпускних цін на продукцію - 3,37 - 1,68 = 1,69 грн.

Розрахуємо матеріальні витрати, пов'язані з виробництвом соняшника, та його вартість.

1 Витрати матеріалів на виробництво соняшника:

а) за планом:

2645,8 Ч 0,0724 Ч 585,2 = 112098,5 грн.

б) фактично за плановою структурою і плановим цінам:

1982,7 Ч 0,0724 Ч 585,2 = 85860,4 грн.

в) фактично за плановими цінами:

1982,7 Ч 0,109 Ч 585,2 = 126470,1 грн.

г) фактично:

1982,7 Ч 0,109 Ч 667,9 = 144342,7 грн.

2 Вартість виробленої продукції:

а) за планом:

192,4 Ч 880,0 = 169312,0 грн.

б) фактично за плановими цінами:

216,2 Ч 880,0 = 190256,0 грн.

в) фактично за фактичними цінами:

216,2 Ч 915,0 = 197823,0 грн.

На таблиці 3.16 представлено факторний аналіз матеріальних ресурсів, які були використані для виробництва соняшника.



Таблиця 3.16 - Факторний аналіз використання матеріалів при виробництві соняшника

Показ ник	Умови розрахунку	Розрахунок матеріаломісткості, грн.
	Обсяг виробництва, т	Структура вироб ництва продукції	Вартість матеріалугрн.	Відпускна ціна на продукцію, грн./т
План	2645,8	0,0724	585,2	880,0	112098,5/169312= 0,662
Ум.п..1	1982,7	0,0724	585,2	880,0	85860,4/190256 = 0,451
Ум.п.2	1982,7	0,109	585,2	880,0	126470,1/190256= 0,665
Ум.п.3	1982,7	0,0109	667,9	880,0	144042,7/19025 = 0,759
Факт	1982,7	0,0109	667,9	915,0	144342,7/197823= 0,729

В наслідок аналізу було виявлено, що матеріаломісткість збільшилася на 0,67 грн., за рахунок зміни:

- обсягу виробництва продукції - 0,451 - 0,662 = -0,211 грн.

- структури виробництва - 0,665 - 0,451 = +0,214 грн.

- вартості матеріалу - 0,759 - 0,665 = +0,94 грн.

- відпускних цін на продукцію - 0,729 - 0,759 = -0,3 грн.

Отже, на основі приведених вище розрахунків розрахуємо матеріальні витрати взагалі по рослинництву та вартість вирощеної продукції:

1 Витрати матеріалів на виробництво сільськогосподарської продукції:

а) за планом:

65500 + 25777,1 + 95195,9 + 95480,6 + 112098,5 = 394052,1 грн.

б) фактично за плановою структурою і плановим цінам:

49062,9 + 19316,7 + 71310,6 + 71550,9 + 85860,4 = 297101,5 грн.

в) фактично за плановими цінами:

48643,6 + 32528,2 + 46533,2 + 82073,1 + 126470,1 = 336248,2 грн.

г) фактично:

86247 + 36085,1 + 97707,5 + 130045,7 + 144342,7 = 494428,0 грн.

2 Вартість виробленої продукції:

а) за планом:

294139,0 + 36085,1 + 97707,5 + 130045,7 + 144342,7 = 836520,0 грн.

б) фактично за плановими цінами:

218595,0 + 50640,0 + 119496,0 + 77440,0 + 190256,0 = 656427 грн.

в) фактично:

207090 + 37186,6 + 88917,3 + 38551,04 + 197823,0 = 569567,94 грн.

Розрахуємо матеріаломісткість продукції рослинництва:

1) 394052,1/836520=0,47 грн.

2) 297101,5/656427=0,45 грн.

3) 336248,2/656427= 0,51 грн.

4) 494428/656427= 0,75 грн.

5) 494428/569567,94=0,86 грн.

Зміна матеріаломісткості продукції рослинництва за рахунок окремих факторів складає:

- обсягу виробництва продукції - 0,45 - 0,47 = -0,02 грн.

- структури виробництва - 0,51 - 0,45 = +0,06 грн.

- вартості матеріалу - 0,75 - 0,51 = +0,24 грн.

- відпускних цін на продукцію - 0,86 - 0,75 = +0,11 грн.

Усього: ДМ = -0,02 + 0,06 + 0,24 + 0,11 = + 0,39 грн.

Таким чином, результати приведеного аналізу показали, що матеріаломісткість в 2011 році продукції рослинництва збільшилася на 0,39 грн. на 1 грн. виготовленої продукції.

Найбільше відхилення матеріаломісткості продукції відбулося за рахунок збільшення вартості матеріалу, зменшення випуску продукції та зменшення відпускних цін на продукцію.

3.4 Аналіз прибутку на гривню матеріальних витрат

Одним із показників ефективності використання матеріальних ресурсів являється прибуток на гривню матеріальних витрат. Підвищення його рівня позитивно характеризує роботу підприємства. В процесі аналізу необхідно розглянути динаміку даного показника, виконання плану по його рівню, провести міжгосподарські порівняння й встановити фактори зміни його величини. Для цього можна використати наступну факторну модель:

, або (3.9)

, або (3.10)

, (3.11)

де П/М - прибуток на гривню матеріальних витрат; П/В - рентабельність продажу; В/П - питома вага виручки в загальному обсязі виробництва продукції (Дв); ТП/МЗ - матеріаловіддача, МЗ/ТП - матеріаломісткість; МЗЧДв - матеріальні витрати в вартості реалізованої продукції.

Таблиця 3.17 - Дані для факторного аналізу прибутку на гривню витрачених матеріалів

Показник	2010 рік	2011 рік	Відхилення
		план	факт	від 2010 року	від плану
1	2	3	4	5	6
Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	282,5	262,3	109,6	-172,9	-152,7
Рентабельність продажу, %	53,4	26,3	12,3	-41,1	-14,0
Матеріальні витрати в вартості виробленої продукції, тис. грн.	417,7	492,6	617,3	+199,6	+124,7
Питома вага виручки в вартості товарної продукції, %	87,8	95,5	88,6	+0,8	-6,9
Матеріальні витрати в вартості реалізованої продукції, тис. грн.	353,8	470,4	691,9	+338,1	+221,5
Товарна продукція, тис. грн.	623,8	1033,3	751,7	+127,9	-281,6
Матеріаломісткість, грн.	0,67	0,48	0,82	-0,15	+0,34
Прибуток на гривню матеріальних витрат, грн.	0,79	0,55	0,16	-0,65	-0,39

Для розрахунку впливу даних факторів використовується метод ланцюгових підстановок і дані з таблиці 3.17

Використовуючи дані наведені в таблиці 3.16 за допомогою методу ланцюгових підстановок зробимо аналіз факторів, які вплинули на прибуток на гривню матеріальних витрат (П):

прибуток на гривню матеріальних витрат за планом:

П = РП/ Єм , (3.12)

де РП - рентабельність продажу продукції за планом,

Єм - планова матеріалоємність.

П = 0,263/0,48 = 0,55 грн.

2) прибуток на гривню матеріальних витрат за фактичним рівнем рентабельності продукції і плановою матеріаломісткістю:

П = РП/ Єм , (3.13)

де РП - рентабельність продажу продукції за фактом,

Єм - планова матеріалоємність.

П = 0,123/0,48 = 0,25 грн.

прибуток на гривню матеріальних витрат за фактом:

П = РП/ Єм, (3.14)

де РП - рентабельність продажу продукції за фактом,

Єм - фактична матеріалоємність.

П = 0,123/0,82 = 0,16 грн.

Зміна прибутку на гривню матеріальних витрат продукції рослинництва за рахунок окремих факторів складає:

- рентабельності продажу продукції - 0,25-0,55 = -0,3 грн.

- матеріаломісткості продукції - 0,16-0,25 = -0,09 грн.

Усього: ДП = -0,3 + (-0,9) =-0,39 грн.

Отже, по даним розрахункам можна сказати, що прибуток на гривню матеріальних витрат менший за плановий на 0,39 грн., на найбільше відхилення вплинула матеріаломісткість продукції, що говорить про збільшення величини матеріальних витрат.

3.5 Заходи оптимізації виробничих запасів та підвищення ефективності виробництва фермерського господарства «Чистяково»

Перехід сільськогосподарських підприємств до самофінансування та до ринкових відносин призвів до кризи в системі виробництва. Почалося послідовне зниження виробництва валової продукції, зниження продуктивності праці, знизилась рентабельність і в результаті сільське господарство року стало збитковим.

Сільськогосподарські підприємства не в змозі самостійно і повністю себе фінансувати, тому що введення вільних цін призвело до стрімкого і неконтрольованого зростання цін на матеріально-технічні ресурси. Не є винятком і фермерське господарство «Чистяково» , яке на даний момент несе великі матеріальні витрати від зростання цін на сировину та матеріали, в першу чергу це підвищення цін на пальне. Але це не єдиний фактор, який впливає на фінансовий стан підприємства. На зниження прибутку підприємства впливають також низькі закупівельні ціни на продукцію, рівень податків, висока кредитна ставка, відстала технологія та погодні умови.

Як показав факторний аналіз використання матеріальних ресурсів та аналіз прибутку на 1 грн. матеріалів на рівень рентабельності дуже вплинули такі фактори як підвищення вартості матеріалів та зниження закупівельних цін на продукцію. Тому для того, щоб підвищити рівень рентабельності, підприємству необхідно знизити норми використаних матеріалів та збільшити виробництво продукції. В першу чергу підприємство повинно переглянути свою технологію виробництва, тобто для більш ефективної роботи підприємства, підвищення його рівня рентабельності необхідно втілення нових інтенсивних технологій по вирощуванню зернових та технічних культур. Тобто необхідно ввести нове технологічне обладнання та устаткування, обновити машинно-тракторний парк, який знаходиться в найгіршому стані: застаріле, несправне обладнання, яке потребує капітального ремонту або зовсім списання.

На технічне переоснащення сільськогосподарського виробництва необхідно велике фінансування, оскільки підприємство не в змозі себе забезпечити, то йому необхідно залучити до цього інвесторів.

Вибір інвестором підприємства для вкладення коштів проводиться на підставі оцінки і прогнозування інвестиційної привабливості об'єкта. Оцінка привабливості об'єкта проводиться інвестором при визначенні доцільності здійснення капітальних вкладень у розширення та технічне переобладнання, при виборі для придбання різних об'єктів приватизації, а також при купівлі акцій.

Процес вивчення інвестиційної привабливості об'єкта, як правило складається з трьох етапів: вибору системи показників для спостереження; побудови системи аналітичних показників і проведення аналізу (оцінка інвестиційної привабливості); прогнозування інвестиційної привабливості.

Земля, клімат і галузева структура виробництва та дешева робоча сила відкривають великі можливості для інвесторів, тому у фермерському господарстві «Чистяково» є можливості для їх приваблення.

Шляхи удосконалення виробничої діяльності показано на рис. 3.2

Рисунок 3.2 - Шляхи удосконалення виробничої діяльності фермерського господарства «Чистяково»

Дослідження провідних науково-дослідницьких інститутів, а також досвід передових господарств свідчать, що використання нових інтенсивних технологій при вирощуванні озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшника дасть змогу підвищити валовий урожай вдвічі, а також зможе економно використовувати пальне, раціонально проводити посів, також це дасть можливість зменшити ручну працю.

Так на збирання ранніх зернових культур (ячмінь, озима пшениця), а також соняшника та кукурудзи на зерно на даному підприємстві використовуються 2 зернозбиральних комбайнів СК-5 „НИВА”, термін експлуатації яких 19 років, практика показує, що комбайн даного класу при терміні експлуатації 10 років допускає втрати зерна при збиранні до 27%. Якщо підприємство замінить даний комбайн на новий комбайн класу „Славутич” (вітчизняного виробництва) або „БІЗОН”, які імпортуються з Польщі, то при таких комбайнах втрати допускаються до 2%, а це значить, що валовий збір зернових культур, як показує практика, збільшиться в середньому на 25%, так як продуктивність цих комбайнів більша в 3,5 рази. Також при використанні нових комбайнів з'явиться можливість збільшення посівних площ в 2 рази, а значить і валовий збір урожаю збільшиться вдвічі.

На даному підприємстві виручка від реалізації сільськогосподарської продукції (В) становить 602,5 тис. грн. , а так як вирішення цих проблем дасть змогу підприємству збільшити валовий збір зерна на 125%, тобто в 2,25 рази. А це значить, що можлива виручка становитиме:

В = 602,52,25 = 1355,62 тис. грн.

Також збільшення валового збору дасть змогу продавати зерно уже не посередникам по значно зниженим цінам, а крупними партіями на біржах, по закупівельним цінам бірж, як правило, вищих приблизно в 2 рази. Тобто можлива виручка від реалізації продукт становитиме:

В = 1355,62 2 = 2711,25 тис. грн.

Як свідчить практика введення нового комбайну також дасть можливість зменшити матеріальні витрати на 20%, так як зменшаться норма витрат пального, а також зменшиться відходи та втрати.

При вартості матеріальних витрат 494,4 тис. грн., які підприємство понесло в 2010 році можливі витрати (Вр) при введенні нового комбайну становитимуть: Вр = 494,4-98,9 = 395,5 грн.

Та якщо підприємство збільшить посівні площі в 2 рази, то витрати становитимуть: Вр = 395,5 2 =791,04 тис. грн.

А це значить, що можливий валовий прибуток ( ВП) становитиме:

ВП = 2711,25- 791,04 = 1920,2 тис. грн.

Чистий прибуток (ЧП) підприємства складе:



ЧП = ВП - ПП;

де: ПП - податок на прибуток.

ЧП = 1920,2 - 1920,2 Ч 25% = 1440,15 грн.

При вартості комбайну 900 тис. грн. строк окупності капітальних вкладень (Ток) складе:

Ток = К/ЧП

де: К - капітальні вкладення на придбання комбайну.

Ток = 900000/1410,15 = 0,6

Але теоретичні розрахунки виробництва сільськогосподарської продукції не завжди співпадають з реальними показниками, в першу чергу - це вплив погодних умов. Несприятливі погодні умови: засуха або дощове літо, буревії, град та ін., негативно впливають на врожайність сільськогосподарських культур, а значить і на кількість валового збору сільськогосподарської продукції. Особливо це впливає на результати роботи дрібних та середньо фермерських господарств. Тому підприємству також необхідно використовувати якісні мінеральні добрива та насіння, яке стійко реагує на морози та засуху, так як це дасть можливість підвищити урожай, не залежно від того, які будуть погодні умови.

Підприємство також потребує підтримки держави, так як стрімке і неконтрольоване підвищення цін на сировину та матеріали призвело до небаченого цінового диспаритету. А тому потрібно вводити державне регулювання цін на основі середні нормативи витрат виробництва з урахуванням авансового капіталу та норм прибутку, тобто на єдиній методологічній основі в усіх сферах АПК. Такі ціни будуть еквівалентними і забезпечать паритетність обміну між сільським господарством та галузями, що його обслуговують.



4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці

Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

В існуючому законодавстві [1 ] велику увагу надається питанням захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища. В законі України про охорону праці» (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди.



4.2 Управління охороною праці на підприємстві

Працедавець зобов'язаний створити на робочому місці, в кожному структурному підрозділі, умови праці, відповідні нормативно-правовим актам.

З цією метою працедавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадовців, які забезпечують рішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх виконання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

- організовує атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів у разі зміни умов праці;

- упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації і автоматизації виробництва, дотримує вимоги ергономіки, використовує позитивний досвід в області охорони праці і тому подібне;

- забезпечує належний зміст будівель і споруд, виробничого устаткування і оснащення, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, які можуть привести до нещасних випадків, професійних захворювань, і забезпечує здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, дає оцінку технічного стану виробничого устаткування і оснащення;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти по охороні праці, які діють в межах підприємства (далі - акти підприємства). Встановлює послідовність виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами і актами підприємства по охороні праці;

- здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використовуванням засобів колективного і індивідуального захисту, виконанням робіт щодо вимог по охороні праці;

- організовує пропаганду безпечних прийомів праці і співпраці з працівниками в області охорони праці;

- передбачає термінові заходи для надання допомоги потерпілим, привертає при необхідності професійні аварійно-рятівні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Працедавець несе безпосередню відповідальність за порушення відзначених вимог[1 ].

4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

В даному розділі розглядається робоче місце з використанням персонального ЕОМ при виконанні дипломної роботи.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 6 Ч 10 = 60 м2; - об'їм: V = 6 Ч 10 Ч 3,5 = 210 м3.

Згідно [2 ], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м2. В приміщенні, що розглядається, вісім робочих місць, таким чином необхідна площа: Sнеобх. = 6 Ч 8 = 48м2. Отже, приміщення відповідає вимогам [2 ]. Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі.

Приміщення пожежонебезпечне, категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що згорають [3 ]. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ [4 ].

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надано в таблиці 4.1 [5 ]

Таблиця 4.1- Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
1	2	3	4
Шум	Принтери, сканери, системні блоки	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	Розлади серцево-судинної системи, ЦНС	Рівень виброшвидкості Lv, дБ
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору,	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випромінювань Е, Вт/м2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Монітор	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м2
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см3 n+ =1500 - 3000 n- = 3000 - 5000
Напруга в електромережі	Штучне освітлення	Поразка електрик-ним струмом	Uпр ? 36
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	--



4.4 Промислова санітарія

Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [6 ]. При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт - Iа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа надані в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Период роки	Категорія виконуваних робіт по енерговитратах	Температура, 0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	I а	23 - 25	40 - 60	0,1
Холодний	I а	22 - 24	40 - 60	0,1

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації [n+ = (1500 ч 3000), nЇ = (3000 ч 5000)] в см3 повітря [2 ], концентрації пилу нижче встановленого значення ГДК = 4 мг/м3, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря [7 ]. Вид опалювання - центральний. Джерела надходження води -- міський водопровід, діюча каналізація -- господарсько-побутова [8 ] .

Передбачено природне і штучне освітлення в приміщенні, в якому розташовано робоче місце. За найменшим розміром об'єкту розрізнення, характеристики фону і контрасту об'єкту розрізнення з фоном встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:



% ( 4.1 )

де еN - коефіцієнт природної освітленості;

eн - коефіцієнт природної освітленості для III розряду зорових робіт;

mN - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

номер групи забезпеченості природним світлом

Необхідну сумарну площу світлових отворів в приміщенні з одностороннім бічним освітленням, має розміри: L=10 м, В= 6 м, H=3,5 м визначаємо по формулі:

м2; (4.2)

ок- світлова характеристика вікна ок = 13,5;

кз - коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітленості в процесі експлуатації скла, кз = 1,4;

Sп - площа підлоги приміщення; Sп = L·В= 10 · 6 = 60м2;

кзд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будівлями, кзд = 1;

- загальний коефіцієнт світлопроникнення;

(4.3)

коефіцієнт, що враховує вид матеріалу, що пропускає світло 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид палітурки; 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид несучих конструкційних матеріалів, при бічному освітленні; 1;

коефіцієнт, що ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; 0,65;

- коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при бічному освітленні, r1 =3,0;

0,8·0,8·1·0,65 =0,416

Сумарна площа світлових отворів S0 = 16,36 м2

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛТБ 80-2. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Еmin складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників ЛП033 виконання 001 прямого світла (П) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, що передбачено в приміщенні надані в таблиці 4.3 [9 ].

Таблиця 4.3- Характеристика освітлення

Площа підлоги, м2	Розряд зорових робіт	Освітлення
		природне	штучне
		Вид освітлення (верхнє, бічне)	КЕО еN %	Мінімальна освітленість, Еmin, лк
60	IIIв	бічне	1,8	300

Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У відповідності з [10] на робочому місці при рішенні завдань потребуючої концентрації уваги рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Відповідно з [11] рівень вібрації для категорії 3, тип „в”, в умовах „комфорту” не повинна перевищувати 75 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер). Шумопоглинальні засоби застосовуються не спаленні або тяжко спаленні спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата та інші.

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:

- електростатичного поля;

- слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц);

- рентгенівського випромінювання;

- ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

Згідно [12], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [13], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [14]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран.

При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри:

- відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440 мм;

- відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

- відстань від очей до дисплея 550 мм;

- простір для ніг 770 мм;

- відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;

М - відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;

- відстань від очей до документації 500 мм;

- оптимальна зона моторного поля 360 мм;

- висота робочої поверхні 800 мм;

- кут огляду документів 30!.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60° [14,15]. Передбачені перерви, що регламентуються, для відпочинку тривалістю 15 хвилин після кожних двох годин роботи.

4.5 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силової електроустаткуванні і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Рід струму - змінний, напруга в мережі 220 / 380В. ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення ставиться до приміщень з підвищеної небезпеки [16].

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕВМ.

4.6 Пожежна безпека

Категорія приміщення по вибухо-пожежонебезпеки - В [3 ], вогнестійкість будівлі - II [4 ]. Зона класу приміщення П-IIа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР44[17].

Можливими причинами пожеж в приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка і т.д.

Згідно [18] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи: контроль і профілактика ізоляції, наявність плавких запобіжників в устаткуванні, блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавкозахисту [19].

Система пожежного захисту передбачає забезпечення вогнегасниками -ВВК-8.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації.

4.7 Охорона навколишнього середовища

На робочому місці, що розглядається, відсутні відходи, що забруднюють навколишнє середовище, оскільки устаткування (ПЕВМ, принтер) не є джерелом забруднення навколишнього середовища. Проте при виробленні ресурсу устаткування стає повторною сировиною і підлягає утилізації[20].



ВИСНОВКИ

Від організації забезпечення підприємства виробничими запасами залежить безперебійний процес виробництва продукції. Тому планування матеріально-технічного процесу потребує великої уваги. Цей інструмент виробництва є сполучним ланцюгом в організації діяльності підприємства. Від нього залежить обсяг виробництва, а отже і реалізація сільськогосподарської продукції. А це впливає не тільки на фінансовий стан підприємства, а й взагалі на рівень забезпеченості українського населення продуктами харчування.

При написанні дипломної роботи було використано дані фермерського господарства «Чистяково» на кінець 2010 і 2011 років. Основними видами діяльності підприємства є вирощування сільськогосподарської продукції та надання ремонтно-будівельних послуг, найбільшу частину валового прибутку підприємства становить реалізація сільськогосподарської продукції.

В даній роботі було розглянуто стан виробничих запасів, організація їх бухгалтерського обліку на складах підприємства, а також бухгалтерський облік їх надходження та вибуття. Було встановлено, що облік надходження виробничих запасів ведеться за їх первісною вартістю, а при вибутті у виробництво вони оцінюються за методом ФІФО або за методом середньозваженої собівартості. В роботі розглянуто також документальне оформлення операцій при надходженні та вибутті виробничих запасів зі складу.

В роботі проведено аналіз стану виробничих запасів, що дозволило виявити позитивні та негативні фактори, які впливають на матеріаломісткість продукції, ефективність використання матеріальних ресурсів, на прибуток на гривню матеріальних ресурсів та взагалі на виробництво продукції.

Аналіз стану виробничих запасів фермерського господарства «Чистяково» показав, що на кінець 2011 року по даним підприємство перевищило планову норму запасів на 11,9%, тобто залишок запасів сільськогосподарського призначення становить на 5,9% більше ніж за планом, запасів будівельного призначення - на 13,9%, палива - на 29,3%, тари і тарних матеріалів - на 20,7%, інших запасів - на 4,3% більше. Це пов'язано з підвищенням цін на матеріали, та відхиленням від норм витрат сировини та матеріалу. Так як, аналіз зміни норм витрат показав, що норма витрат матеріалу сільськогосподарського призначення була перевищена, тобто кількість витраченого насіння та посадкового матеріалу в 2011 році було збільшено за рахунок великих відходів та втрат, у зв'язку з поганим станом технічного обладнання та устаткування, що призвело до неякісного посіву.

Норма матеріалів будівельного призначення була теж перевищена, так як матеріал був не якісний, і підприємство понесло витрати та великі відходи.

Про підвищення цін на сировину та матеріали свідчить аналіз вартості матеріальних ресурсів. В результаті цього аналізу було виявлено, що в 2011 році вартість матеріалів сільськогосподарського призначення збільшилась порівняно з 2010 роком на 52,3%, тобто на 168,4 тис. грн., а відхилення від плану становить 24,5%, тобто на 96,4 тис. грн. більше.

Вартість матеріалів будівельного призначення в 2011 році вища від 2010 року на 42,1 % , тобто на 42,1 тис. грн., а від плану на 24,3%, тобто план вартості матеріалів перевищено на 24,6 тис. грн.

Зміни вартості матеріальних ресурсів та норм їх витрат призвели до підвищення матеріаломісткості, а в результаті до зниження ефективності використання матеріальних ресурсів.

Так як, в результаті аналізу ефективності використання матеріалів сільськогосподарського призначення, було виявлено, що ефективність знизилась на 9,4%, тобто на 0,12 грн. від 2010 року, а відхилення від плану становить 45,7%, тобто вихід валової продукції на 1 грн. матеріальних ресурсів знизився на 0,97 грн.

Ефективність використання матеріалів будівельного призначення в 2011 році збільшилась порівняно з 2010 роком на 25,4%, так як вихід валової продукції на 1 грн. матеріальних ресурсів збільшився на 0,3 грн., план по використанню матеріалів був перевиконаний на 0,17 грн., в результаті чого ефективність використання матеріалів знизилась на 27,6%, тобто вихід валової продукції на 1грн. матеріальних ресурсів менший від запланованого на 0,55 грн.