Обліковий процес та розробка інструментів аналізу в системі управління розрахунками з різними дебіторами в КП "Малинська районна друкарня"

Таблиця 2.12.

Облік розрахунків з різними дебіторами здійснюються на рахунку №37 «Розрахунки з різними дебіторами». Облік розрахунків ведеться за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами та виданими авансами, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитниї спілок та за іншими операціями.

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з різними дебіторами та обліку резерву сумнівних боргів наведено в таблиці 2.13 та 2.14 відповідно.

Таблиця 2.13. Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків

	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
№ п/п		Дебет	Кредит
	Облік за виданими авансами
1	Перераховано постачальнику передоплату	371	311
2	Відображено право на податковий кредит з ПДВ	641	644
3	Одержано від постачальника і оприбутковано товар (без ПДВ)	281	631
4	Відображено податковий кредит з ПДВ	644	631
5	Відображено залік заборгованості	631	371
6	Відповідно до виставленої претензії постачальник повернув передоплату	311	371
7	Сторно-право на нарахований податковий кредит з ПДВ	641	644
	Облік із підзвітними особами
1	Видано під звіт на господарські потреби або на витрати на відрядження	372	301
2	Перераховано грошові кошти підзвітній особі за місцем її знаходження	372	311
3	Відшкодовані перевитрати підзвітних сум	372	301
4	Видані під звіт чекові книжки	372	331
5	Придбані підзвітною особою матеріальні цінності та оприбутковані (на підставі відповідних первинних документів та Авансового звіту);	15,20,22,28	372
6	Вирахувані з зар. плати перевитрати підзвітних сум (за які підзвітні особи повністю не звітувалися)	661
7	Повернення до каси невикористаної підзвітної суми	301
8	Придбані й оприбутковані на склад товари (згідно з авансовим звітом підзвітної особи)	28	372
9	Використані чеки на підставі звіту підзвітної особи	331
	Облік за претензіями
1	Суми претензій до постачальників у зв'язку з неправильним застосуванням цін	374	63
2	Суми претензій за простоювання автотранспорту з вини постачальника	374	63
3	Суми претензій за брак продукції з вини постачальника	374	63
4	Суми, помилково зняті банком з рахунків підприємства	374	31
5	Суми, помилково зараховані банком на рахунок підприємства	31	374
	Облік за відшкодуванням завданих збитків
1	Встановлений факт нестачі грошових коштів, матер. цінностей (винуватця не встановлено)	072	-
2	Нестачі і витрати списані згідно з актом на витрати підприємства	947	20
3	Віднесені на винних осіб виявлені нестачі й крадіжки грошових і грошово-матеріальних цінностей	375	714
9	Внески на погашення заборгованості за нестачі і крадіжки за рахунок зарплати працюючого	30, 31	375
10	Відрахування за нестачі і крадіжки за рахунок заробітної плати працюючого	661	375
11	Списування суми нестач на витрати підприємства з необґрунтованістю і відхиленням позову до фізичної особи	-	072
12	Відрахування з заробітної плати суми збитків від браку продукції тощо	661	375
14	Суми списання нестач на збитки підприємства за умови відмовлення слідчими органами у стягненні з працюючих	79	947

Таблиця 2.14. Основні бухгалтерські проводки по рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів»

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Створений резерв сумнівних платежів	947,84	38
2	Списана безнадійна дебіторська заборгованость покупців за рахунок резерву сумнівних боргів	38,071	36
3	Невикористаний залишок резерву сумнівних боргів в кінці року зараховується до складу доходів звітного року	38	71

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів викладено в П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» визначені методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість, а також формування величини резерву сумнівних боргів.

Величину резерву сумнівних боргів визначають, виходячи із платоспроможності окремих дебіторів або на підставі класифікації за строками непогашення.

Сумнівний борг - це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, відносно якої існує невпевненість в її погашенні боржником.

2.4 Побудова і використання системи аналізу та контролю розрахунків з різними дебіторами для прийняття управлінських рішень

Нормальне функціонування облікового процесу неможливе без надійної системи розрахунків між суб'єктами господарської діяльності, яка забезпечує надійність та швидкість проведення платежів. На сьогоднішній день в Україні приділяється недостатня увага державному та незалежному контролю за своєчасністю розрахунків. У зв'язку з цим відповідальність учасників розрахунків є низькою, а у деяких випадках і зовсім відсутньою, що призводить до виникнення значних сум дебіторської заборгованості та зумовлює проблематичність її погашення.

Сьогодні більшою мірою через відсутність чіткого контролю за своєчасним стягненням сум з дебіторів та у зв'язку з неприйняттям у цьому напрямі достатніх діючих заходів відбувається збільшення допустимої та недопустимої простроченої дебіторської заборгованості. У багатьох випадках це обумовлене відсутністю конкретних відповідальних осіб за дотриманням розрахункової дисципліни.

Зокрема, на сьогодні одним з важливих і суперечливих питань діяльності українських підприємств є організація внутрішнього контролю дебіторської заборгованості, що пов'язане з існуванням проблем недостатньої організації обліку в структурі господарюючого суб'єкта. Це може сприяти ефективному забезпеченню інформацією керівництва про стан розрахунків для прийняття управлінських рішень та складання звітності. Системний контроль за виконанням зобов'язань за договорами службами внутрішнього аудиту забезпечить своєчасність та повноту розрахунків дебіторів за своїми зобов'язаннями. На жаль, суб'єкти господарювання на перший план висувають вирішення проблем збільшення обсягів продажу та виробництва, і натомість зовсім не приділяють увагу питанням організації обліку, не зважаючи на те, що саме вона кладе початок налагодженій діяльності підприємства як цілісного механізму. Звісно, таке відношення зумовлене постійною зміною і доповненням діючих та прийняттям нових законодавчих та нормативних актів, що несуть інколи суперечливий характер, акумулюючи увагу суб'єктів розрахунково-платіжних відносин далеко не на принципах організації обліку та взаємовідносин з контрагентами.

Для управління дебіторською заборгованістю необхідним є розробка заходів щодо скорочення або стягнення простроченої або сумнівної дебіторської заборгованості. При цьому можуть використовуватися різноманітні методи управління дебіторською заборгованістю, які можна класифікувати на такі групи:

1) юридичні - претензійна робота, подача позову до суду;

2) економічні - фінансові санкції (штраф, пеня, неустойка), передача в заставу майна і майнових прав, призупинення постачань продукції;

3) психологічні - нагадування по телефону, факсу, пошті, використання ЗМІ чи поширення інформації серед суміжних постачальників, що загрожує боржнику втратою іміджу;

4) фізичні - арешт майна боржника, вироблений органами державної виконавчої служби.

Важливу роль в управлінні дебіторською заборгованістю відіграють планування, організація та контроль роботи з дебіторами. Отже, правильно організований облік та проведений аналіз дебіторської заборгованості повинен зменшити її розмір. А для цього потрібно:

- визначати ступінь ризику несплати рахунків покупцями;

- збільшувати коло покупців з метою мінімізації втрат від несплати одним або декількома покупцями;

- контролювати співвідношення дебіторської заборгованості і кредиторської заборгованості;

- вести оперативний контроль за надходженням готівки;

- своєчасно визначати сумнівну заборгованість;

- вести претензійну роботу співпрацюючи з юридичною службою;

- своєчасно надавати платіжні документи;

- припиняти дію договорів з покупцями, що порушують платіжну дисципліну тощо.

Створення ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників ліквідності внаслідок отримання об'єктивної та своєчасної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень.

В сучасних умовах діяльність підприємства, яка пов'язана з деякою законодавчою невизначеністю щодо майбутнього та перспектив їх подальшого розвитку, супроводжується різноманітними ризиками. Перед керівниками підприємств виникають задачі прогнозування, оцінки ризиків і створювання ефективної системи управління. За таких умов особливо зростає роль системи внутрішнього аудиту.

В економічно розвинених країнах внутрішній та зовнішній аудит, однаково швидко розвиваються. В Україні становлення зовнішнього аудиту, можна сказати, вже відбулося, а от внутрішній аудит і в професійному, і в законодавчому, і в інституціональному аспектах сьогодні знаходиться ще в стані розвитку.

Внутрішній аудит - незалежна оцінка діяльності підприємства, визначення його платоспроможності та запобігання банкрутству. За внутрішній аудит відповідає саме підприємство або один із його відділів, тобто контрольний орган підприємства. Керівник такого контрольного органу (або внутрішній аудитор) підпорядкований керівництву підприємства. Внутрішній контрольний орган здійснює аудиторські перевірки на самому підприємстві або в його підрозділах.

На вітчизняних підприємствах, так чи інакше, виникають проблеми з ефективністю виконання робітниками та керівниками своїх функцій, виявлення і попередження порушень у фінансово-господарській діяльності підприємства, виявлення резервів і ресурсів виробничого процесу. Власники підприємства, мають чітко стежити за його діяльністю, вести впорядкований облік та здійснювати внутрішній контроль. Таким чином виникає потреба в організації служби внутрішнього аудиту.

Необхідність у внутрішньому аудиті обумовлена також тим, що верхня ланка управління не займається безпосередньо контролем щоденної діяльності структурних підрозділів підприємства, у зв'язку з чим відчуває потребу в інформації, що формується на нижчому рівні. Менеджери не мають достатньо часу, щоб перевірити виконання вказівок і часто не володіють специфічними інструментами такої перевірки, тому вони не можуть своєчасно виявити приховані недоліки і відхилення, а внутрішні аудитори забезпечують захист від помилок і зловживань, визначають «зони ризику», можливості усунення майбутніх недоліків або відхилень, допомагають ідентифікувати і «посилити» слабкі сторони в системах управління.

Основне завдання внутрішнього аудиту - забезпечити ефективність функціонування усіх підрозділів підприємства на усіх рівнях управління, а також захистити законні майнові інтереси підприємства і його власників.

Доцільність внутрішнього аудиту полягає в тому, що він відбувається в момент документального оформлення і здійснення господарських операцій, що дає змогу своєчасно виявити недоліки в роботі і вживати відповідних заходів до їх попередження.

Позитивними рисами дії внутрішнього аудиту на підприємстві є те, що:

· внутрішній аудит допомагає забезпечити ефективність діяльності апарату управління щодо захисту законних майнових інтересів підприємства;

· удосконалює систему бухгалтерського обліку і сприяє підвищенню ефективності роботи;

· контролює реалізацію, надходження грошових коштів, придбання товарів і послуг тощо;

· зміцнює фінансовий стан підприємства.

Негативними рисами організації внутрішнього аудиту на підприємстві є:

· відсутність законодавчої бази;

· в Україні питання організації процесу внутрішнього аудиту

досліджено на недостатньому рівні, через відсутність практичнрго застосування.

Результати внутрішнього аудиту відображаються в аудиторському висновку, де викладаються виявлені недоліки, порушення та зловживання, а також невикористані резерви. Увага акцентується на позитивному досвіді роботи підрозділу (центру затрат), який можливо використати іншими стратегічними одиницями.

Діяльність внутрішніх аудиторів сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства та скороченню витрат.

Так, робота внутрішнього контролю умовно має включати три етапи.

Перший етап визначається обліковою обробкою первинної документації безпосередньо на місці обліку. Контроль проводиться бухгалтером і включає наступні кроки:

1) отримання первинного документу відповідальною особою -

менеджером;

2) оформлення обов'язкових реквізитів документу (дата, підписи відповідальних осіб та печатка);

3) надходження документу до відділу бухгалтерії;

4) здійснення формальної перевірки первинного документу;

5) обробка документу (кодування, таксування, групування);

6) облікове погашення документу;

7) створення на основі первинного документу електронного документу за допомогою відповідного програмного забезпечення з заповненням всіх необхідних реквізитів;

8) передача первинного документу на зберігання.

Другий етап визначається здійсненням внутрішнього контролю, який проводиться бухгалтером - аналітиком або бухгалтером значно вищого рівня, ніж бухгалтер з обробки первинної документації. Другий етап включає наступні кроки:

1) формування поточної відомості розрахунків з дебіторами;

2) огляд та контроль найбільш значних сум відносно відомості;

3) визначення разових, нових, непостійних контрагентів та контроль розрахунків з ними;

4) перевірка наявності підстави здійснення авансового платежу чи електронного документу на предмет відповідності його реєстрації суті господарської операції, що була здійснена;

5) внесення змін до електронного документу, за необхідності.

Третій етап визначається здійсненням контролю внутрішнім аудитором та включає наступні кроки:

1) перевірка реальності дебіторської заборгованості наявної на кінець місяця;

2) перевірка правильності і відображення витрат та доходів згідно Податкового Кодексу України;

3) вживання відповідних заходів щодо доведення до відома керівництва ситуацій стосовно осіб, які винні в порушенні встановлених принципів обліку.

Таблиця 2.15. Аналіз стану дебіторської заборгованості КП «Малинська районна друкарня»

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011 р. до 2009 р. (+,-)
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис. грн	29	35	107	78
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги	30,72	56,56	37,83	-7,11
Період погашення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, днів	11,7	6,4	9,5	- 2,2
Частка дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги в поточних активах підприємства, %	12,34	7,88	22,57	10,23
Відношення середньої величини дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги до виручки від реалізації продукції	0,03	0,02	0,03	-0,06

2.5 Шляхи удосконалення облікового процесу розрахунків з різними дебіторами

Удосконалення організації обліку розрахунків з різними дебіторами КП «Малинська районна друкарня» є одним з ключових завдань у вирішенні проблем, що виникають під час поточного управління підприємством з позиції оптимального співвідношення між ліквідністю та прибутковістю. Це питання з різним ступенем теоретичного і практичного висвітлення розглянуто в багатьох іноземних виданнях останнього часу. Огляд наукової та методичної літератури свідчить, що аналіз договірних зобов'язань в контексті управління заборгованістю, раніше не проводився.

На сьогоднішній день безнадійна заборгованість в Україні посідає досить вагоме місце у складі всієї заборгованості.

У зв'язку з цим особливої уваги потребує порядок списання простроченої дебіторської заборгованості, оскільки існує прямий взаємозв'язок між списанням такої заборгованості і формуванням оподатковуваної бази податком на прибуток. Правильне і своєчасне списання дебіторської заборгованості відіграє важливу роль при формуванні фінансових результатів діяльності підприємства.

Для здійснення аналізу дебіторської заборгованості та прийняття управлінських рішень важливе значення має повнота і об'єктивність інформації. Вирішення багатьох проблемних питань дозволить значно вдосконалити організацію та методику обліку розрахунків з дебіторами.

Серед основних недоліків існуючої системи обліку та аналізу дебіторської заборгованості можна визначити такі:

а) для прийняття зацікавленими особами адекватних та вчасних рішень щодо існуючої політики управління істотне значення мають актуальність і якість інформації про стан розрахунків з дебіторами, що формується на базі даних бухгалтерського обліку конкретних суб'єктів господарювання. Однак форма бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, яку рекомендували нормативно, не враховує специфіки даного активу, що зумовлює наявність різних ознак його класифікації і велику кількість методів оцінювання. Так, рекомендована нормативами форма бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості журнал-ордер №3 не враховує специфіки даного активу - наявності різних ознак його класифікації і велику кількість методів оцінювання, а рекомендовані облікові регістри не передбачають накопичення інформації про розрахунки з дебіторами різного рівня деталізації і узагальнення. Саме через це неможливим є отримання якісної і неупередженої інформації щодо дебіторської заборгованості для проведення аналізу розрахунків з кожним окремим дебітором. Це зумовлює неможливість отримання інформації про дебіторську заборгованість в обсязі і вигляді, достатньому для проведення аналізу розрахунків з дебіторами зокрема і заборгованості загалом з метою прогнозування ймовірності настання платіжної кризи суб'єктів господарювання, складання рекомендацій щодо її попередження;

б) невирішені проблеми відображення в обліку довгострокової дебіторської заборгованості, оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги.

в) застосовування у наших умовах традиційної за кордоном методики аналізу дебіторської заборгованості не завжди доцільно через відсутність необхідного обсягу вірогідної і доступної інформації щодо розрахунків з дебіторами. Крім цього, загальна криза неплатежів, характерна для сучасної української економіки, змушує сумніватися в об'єктивності, своєчасності і корисності отриманих результатів аналізу. Використання вітчизняних методик не дає змоги однозначно оцінити стан дебіторської заборгованості, а також ступінь його впливу на фінансово-господарський стан підприємств.

Для вітчизняних підприємств необхідно вдосконалити методику визначення суми резерву сумнівних боргів шляхом внесення змін у діюче законодавство для стимулювання створення підприємствами цього резерву. Оскільки зараз більшість акціонерних підприємств не створюють резерву сумнівних боргів у зв'язку з тим, що це вимагає вилучення з обороту коштів, які можуть бути задіяні в інших сферах діяльності; суми, які резервуються, не включаються до валових витрат у податковому обліку, що, у свою чергу, не впливає на зменшення податку на прибуток, тобто підприємства не хочуть нести додаткові трудові витрати на створення цього резерву.

Зазначені проблеми вказують на необхідність пошуку специфічних засобів аналізу дебіторської заборгованості, спрямованих на отримання інформації комплексного характеру, достатньої для прийняття рішень щодо глибини кризи неплатежів аналізованого суб'єкту.

Щоб покращити методику обліку розрахунків з дебіторами, передусім необхідно внести зміни у П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», в яких чітко були б розмежовані поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищезазначеному стандарті. Разом із тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова - необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.

Потрібно зробити уточнення визначення поточної дебіторської заборгованості, оскільки згідно з П(С) БО 10, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів і послуг та оцінюється за первісною вартістю. Але утворення поточної дебіторської заборгованості не завжди слід пов'язувати з доходом, оскільки дохід вимірюється сумою очікуваних грошових надходжень, тому якщо не очікується погашення дебіторської заборгованості у звітному періоді, то наступні надходження коштів або певних матеріальних цінностей не можна вважати доходом.

Необхідно також створити системний класифікатор дебіторської заборгованості з використанням таких параметрів: ознак, принципів та мети класифікації, якісної характеристики ознаки, користувачів інформації, типів класифікації. Використання даної розробки сприяє наданню якісної бухгалтерської інформації для контролю, аналізу та управління залежно від конкретних потреб користувачів у період антикризового регулювання [6].

З метою мінімізації відхилень розрахункової вартості боргу від її реальної величини можна запропонувати комплексний підхід до оцінювання дебіторської заборгованості, що базується на коригуванні первісної вартості дебіторської заборгованості відповідно до коефіцієнта часу. Коефіцієнт часу дає змогу оцінити заборгованість господарюючого суб'єкта у даний час з урахуванням зростання вартості в часі та зміни загальної купівельної спроможності грошових коштів. Використання в бухгалтерському обліку комплексного оцінювання дебіторської заборгованості забезпечує врахування впливу на зміну вартості водночас минулих і умовно можливих минулих тимчасових процесів, що створює можливість для прогнозування напрямків і обсягів поточних та майбутніх грошових потоків підприємства.

Потребують розробки також моделі співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей і певного інструментарію, який дозволив би швидко та якісно виявляти негативні явища, що впливають на кількісні та якісні зміни цих заборгованостей. Бажаним є співвідношення, коли кредиторська заборгованість переважає дебіторську на 10-20%. Однак, як показують дослідження, на деяких підприємствах кредиторська заборгованість переважає зобов'язання дебіторів у 10 і більше разів.

При проведенні такого аналізу потрібно враховувати специфіку підприємств і організацій, сезонність їх роботи, зв'язки з покупцями та постачальниками тощо. Варто також зважати на принцип «Вимагай оплати якомога швидше та оплачуй якомога пізніше», який дозволяє довший період володіти певними активами й отримувати від них вигоду. Крім цього наявність великих обсягів дебіторської заборгованості спричиняє низьку платоспроможність підприємства. Відзначимо, що значна сума кредиторської заборгованості не завжди є негативним явищем; зокрема, коли підприємство володіє такою кількістю високоліквідних активів, при погашенні заборгованості ними це суттєво не вплине на подальшу його діяльність.

Сьогодні облік дебіторської та кредиторської заборгованостей ведеться в одному регістрі - Журналі №3. На нашу думку, це зовсім різні об'єкти бухгалтерського обліку, які лише частково пов'язані між собою.

Ще одним шляхом покращення обліку та аналізу дебіторської заборгованості можна вважати цифровий аналіз як засіб контролю законності та вірогідності господарських операцій, пов'язаних з дебіторською заборгованістю. Запропонований аналіз ґрунтується на зіставленні частот розподілу чисел за законом Бенфорда. Використання цифрового аналізу дозволяє виявити факти шахрайства, неефективної кредитної та інкасаційної політики, помилок у бухгалтерському обліку. Для забезпечення такого принципу бухгалтерського обліку, як «обачність», дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги відображається в бухгалтерській звітності у чистій реалізаційній вартості, що враховує величину резерву сумнівних боргів. Питання визначення величини такого резерву потребує доопрацювання в плані конкретизації методики розрахунку. Слід запропонувати комплексний методичний підхід до розрахунку резерву сумнівних боргів, розробити комплексну методику розрахунку такого резерву, що містить аналітичну і математичну моделі розрахунку. А також потрібно внести зміни у податковий облік щодо відображення резерву сумнівних боргів у складі валових витрат.

Вирішення цих проблемних питань щодо обліку дебіторської заборгованості допоможе здійснювати правильний її аналіз. В свою чергу, правильний аналіз дебіторської заборгованості допоможе мінімізувати розмір простроченої заборгованості та строків інкасації боргу.

Висновки і пропозиції

На основі проведеного дослідження можна дійти висновку, що дебіторська заборгованість за своєю суттю є сумою заборгованостей дебіторів підприємству на певну дату, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, призначеним для продажу.

Для організації обліку та аналізу розрахунків з дебіторами важливе місце посідає класифікація дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість відображається в обліку за різними класифікаційними ознаками відповідно до чинних нормативно-правових актів. Обов'язковим є поділ дебіторської заборгованості, який зафіксований чинними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та «Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій». У межах чинного законодавства підприємство самостійно може обирати систему класифікації дебіторської заборгованості залежно від завдань, які ставить управління перед системою обліку.

Таким чином, узагальнення проведеного дослідження дозволяє зробити висновок про необхідність усунення розбіжностей щодо трактування сутності дебіторської заборгованості у національних стандартах бухгалтерського обліку, а також в удосконаленні її класифікації.

У своїй діяльності підприємства при відображенні в обліку дебіторської заборгованості керуються у першу чергу чинними нормативно-правовими актами, а саме Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №10 «Дебіторська заборгованість» та №13 «Фінансові інструменти». Проведений порівняльний аналіз цих нормативних документів свідчить про існування неузгодженостей між ними щодо сутності дебіторської заборгованості. Варто зауважити, що не існує окремого міжнародного стандарту, який регламентує питання відображення в обліку дебіторської заборгованості, а в існуючих - не дається чіткого визначення поняття дебіторської заборгованості.

У ході проведеного дослідження було розглянуто підходи до класифікації та систематизації дебіторської заборгованості і запропоновано алгоритм щодо управління дебіторською заборгованістю. В його основі лежить поділ управління дебіторською заборгованістю на два загальноприйняті блоки. Перший включає кредитну політику та політику управління дебіторською заборгованістю, другий - класифікацію дебіторської заборгованості за можливістю її повернення. Використання запропонованого алгоритму дає можливість впроваджувати ефективну кредитну політику, організувати збут та управляти поточною дебіторською заборгованістю, не допускаючи при цьому ті перетворення в інші види дебіторської заборгованості, які призводять до погіршення фінансового стану підприємства. Поділ дебіторської заборгованості на безнадійну, прострочену та сумнівну дає змогу розробити заходи щодо її мінімізації та ліквідації, на основі визначених методів.

Несвоєчасність погашення дебіторської заборгованості і призводить до виникнення платіжної кризи: зростання заборгованості за комерційним кредитом зумовлює збільшення попиту на короткострокові позики, скорочення їх пропозицій і зростання їхньої вартості.

Також ми побачили, що застосуванням комп'ютерних технологій значно розширюються можливості аналітичного обліку. Побудова і використання інформаційних систем у середовищі обліково-аналітичного забезпечення управління фінансами передбачає перегляд основних стратегічних та концептуальних принципів ведення обліково-аналітичних робіт на основі комп'ютеризації, а також відповідного організаційно-методичного забезпечення оптимального управління виробництвом у ринковому середовищі оптимального управління виробництвом у ринковому середовищі.

Отже, ми з'ясували, що облік розрахунків з різними дебіторами здійснюються на рахунку №37 «Розрахунки з різними дебіторами». Облік розрахунків ведеться за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами та виданими авансами, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитниї спілок та за іншими операціями. Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Дотримання основних принципів організації бухгалтерського обліку дозволить удосконалити обліковий процес підприємства, шляхом створення чіткого механізму документообігу, в якому документ проходить три рівні внутрішнього контролю. Правильна організація роботи дозволить оперативно моніторингувати ситуацію з дебіторською заборгованістю, вчасно і вірно приймати управлінські рішення, уникати складних і суперечливих ситуацій з контрагентами.

Ми побачили, що вирішення проблемних питань щодо обліку дебіторської заборгованості допоможе здійснювати правильний її аналіз. В свою чергу, правильний аналіз дебіторської заборгованості допоможе мінімізувати розмір простроченої заборгованості та строків інкасації боргу.

Список використаних джерел

1.Білик М.Д. Управління дебіторською заборгованістю підприємств // Фінанси України, - №12, - 2003 р.-с. 24-36.

2. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студ. вищих навч. закладів / ред. Ф.Ф. Бутинець. - 6-е вид., переробл. і допов. - Житомир: Рута, 2005. - 756 с.

3. Бухгалтерський облік: фінансовий та внутрішньогосподарський/В.В. Сопко, О.В. Бойко, М. І. Кучер. - К.: Фенікс, 2003. - 468 с.

4. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку №32 «Фінансові інструменти: подання»

5. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку №39 «Фінасові інструменти: визнання та оцінка»

6. Нашкерська Г. Особливості визнання та оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги // Бухгалтерський облік і аудит, - №11, - 2009, - с. 31-37

7. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 «Дебіторська заборгованість»: Затв. Наказом Міністерства Фінансів України №237 від 08.11.99 р.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №13 «Фінансові інструменти»: Затв. Наказом Міністерства Фінансів України №559 від 30.11.01 р.

10. Фінансовий облік: Підручник / С.Ф. Голов, В.М. Костюченко, І. Ю. Кравченко. - К.: Лібра, 2005. - 974 с.

11. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996-XVI: за станом на 1 грудня 2008 р. / Верховна Рада України - Офіц. вид. - К.: Парламентське видавництво, 2008. - 8 с.

12. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: У 2-х частинах. Навч. посіб. для студентів вищих навч. закл. / Бутинець Ф.Ф., Іванов С.К. - 7-е вид., перероб. і доп. - Житомир: ПП «Рута», 2009. - 512 с.

13. Безуглий А.Н. Вплив амортизаційної політики на прибутки і доходи бюджету / А.Н. Безуглий // Фінанси України. - 2008. - №4. - С. 44-56.

14. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський словник / За ред. проф. Бутинця Ф.Ф. - Житомир: ПП «Рута», 2010. - 224 с.

15. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

16. Методичні рекомендації по застосуванню реєстрів бухгалтерського обліку.

17. Державний комітет статистики України www.ukrstat.gov.ua

18. Басюк Т.П. Реструктуризація дебіторської заборгованості підприємства // Фінанси України. - 2006. - №12. - с. 115-122.

19. Лігоненко Л.О., Новікова Н.М. Управління дебіторською заборгованістю підприємства. Навч. пос. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009.

20.Іванілов О.С. Механізм управління дебіторською заборгованістю підприємства / О.С. Іванілов, В.В. Смачило, Є.В. Дубровська // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №1 (67). - c. 24-28.

21. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-ХІV

22.Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом від 30 листопада 1999 р. №291

23. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для сту-дентів вищих навчальних закладів освіти. - Львів: Піча Ю.В.; К.: «Караве-ла»; Львів: «НовийСвіт-2000», 2002. - 504 с.

24. Левкина Л. Податковий та бухгалтерський облік сумнівної та безнадійної заборгованості / Левина Л. // Вісник бухгалтера і аудитора. - 2005. - №19 - 19 с.

25. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. навч. посіб. / О.В. Лишиленко - К.: Центр учбової літератури, 2004. - 528 с.

26. Ломидзе Ю. Модель многоуровневой системы управления сельским хозяйством России / Ю. Ломидзе // АПК: экономика, управление. - 2008. - №4. - С. 24-28.

27. Лучко М.Р. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: навч. посіб. / М.Р. Лучко, І.Д. Бенько - К.: Знання, 2006. - 311 с.

28. Лучков О.І. Визначення оптимального розміру дебіторської заборгованості // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №1 (19). -

С. 23 - 26.

29. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях: підруч. / Т.Г. Марени; за ред. В.Я. Амбросова. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: ВД «Професіонал», 2005. - 896 с.

30. Матвєєва В. Договір поставки: правові та облікові тонкощі / В. Матвєєва // Податки та бухгалтерський облік. - 2002. - №7. С. 15 - 19.

31. Матвієць С. Формування дебіторської заборгованості з урахуванням вимог П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість» // Баланс Агро. - 2000. - №5. - С. 45 - 52.

32. Національні стандарти бухгалтерського обліку // Все про бухгалтерський облік. - 2002. - №84. - С. 3 - 79.

33. Організація бухгалтерського обліку: навч. посіб. / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова. - 2-е вид., доп. і перер. - Житомир: ЖІТІ, 2005. - 576 с.

34. Островська Г.Й. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. / Г.Й. Островська - Тернопіль: ТДЕУ, 2005. - 360 с.

35. Петрик О. Аудит дебіторської заборгованості відповідно до національних нормативів аудиту та П(С) БО // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. - №7. - С. 10 - 19.

36. Петришина Н.С. Удосконалення системи управління дебіторської заборгованості / Н.С. Петришина: матеріали Міжнародної наук.-практич. конф. [Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації], (Хмельницький, 22-24 травня 2008 р.) - Хмельницький, 2008. - С. 345-349.

37. Положення(стандарт) бухгалтерськогообліку 10 «Дебіторська заборгованість»: наказ М-ва фінансів України від 8 жовтня 1999 р. №237. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

38. Положення(стандарт) бухгалтерськогообліку 11 «Зобов'язання»: наказ М-ва фінансів України від 31 січня 2000 р. №20. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

39. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 16 «Витрати»: наказ М-ва фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

40. Положення(стандарт) бухгалтерськогообліку 2 «Баланс»: наказ М-ва фінансів України від від 31 березня 1999 р. №87. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

41. Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Інструкція правл. НБУ від 29 берез. 2003 р. №135. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

42. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 лип. 1999 р. №996. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

43. Про застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів: указ президента України від 04 жовтня 1994 р. №5674. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

44. Cем'янчук В.Т. Облікове забезпечення системи управління дебіторською заборгованістю / В.Т. Сем'янчук: матеріали підсумкової наук.-прак. конф. ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з напряму «Бухгалтерський облік, аналіз і аудит», (Запоріжжя, 25-26 березня 2010 р.) - Запоріжжя, 2010. - С. 128-133.

45. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Р.А. Слав'юк - К.: ЦУЛ, 2005. - 406 с.

46. Сльозко Т.М. Організація обліку: навч. посіб. / Т.М. Сльозко - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 224 с.

47. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: навч. посіб. / В.В. Сопко - 3-те вид., перероб.і доп. - К.: КНЕУ, 2005. - 578 с.

48. Сук Л.К. Використання трансфертних цін у бухгалтерському обліку / Л.К. Сук, П.Л. Сук // Бух. облік і аудит. - 2009. №2 - С. 14-21.

49. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: підруч. / Н.М. Ткаченко - 6-те вид. - К.: А.С.К., 2005. - 784 с.

50. Тормоса Ю.Г. Ціни та цінова політика: навч.-метод. посіб. [для самост. вивч. дисц.] / Ю.Г. Тормоса - К.: КНЕУ, 2003. - 91 с.

51. Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз: підруч. / Ю.С. Цал-Цалко. - 2-ге вид., доп. - Житомир: ЖОО ГО «Спілка економістів України», 2009. - 516 с.

52. Цивільний кодекс України від 16 січня 2004 №435. [Електронний ресурс] - Джерело доступу: http:www //zakon.rada.gov.ua

53. http://www.nbuv.gov.ua

54. http:www //zakon.rada.gov.ua

55. http://www.slovnik.com.ua

Размещено на Allbest.ru