Бухгалтерський облік в бюджетних установах

не робить акценту на обґрунтованій оцінці активів і зобов'язань

Порядок ведення обліку за методом нарахувань забезпечує кращий огляд фінансової діяльності уряду та йогофінансового стану. Звіт про діяльністьуряду, підготовлений за методом нарахувань, надає інформацію про загальне витрачання ресурсів, використаних для надання державних послуг. Повне або модифіковане прийняття порядку обліку за методом нарахуваньзмушує менеджерів державного сектора звернути увагу на активи та поглянути на них глибше, ніж вони зробили б в іншому випадку.

Також у 2013 році зміниться і вигляд документів, відповідаючих за звітність. До прикладу цього візьмемо бухгалтерський баланс бюджетної установи, в данний момент він має назву "БАЛАНС (форма № 1)", з прийняття П(с)БО ДС 101 він отримає назву БАЛАНС (форма № 1-ДС). Вмить помічаємо, що в майбутньому документі змінилась кількість розділів і назва деяких із них. Актив буде мати 2 розділи, а не три, як теперішній:

I розділ "НЕФІНАНСОВІ АКТИВИ";

II розділ " ФІНАНСОВІ АКТИВИ".

Пасив також отримає 2 розділи:

I розділ "ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ ТА ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ""

II орзділ "ЗОБОВ'ЯЗАННЯ".

Як ми бачимо розділів "Витрати" та "Доходи", що містилися в активі та пасиві, діючого бухгалтерського балансу, відносно, не буде. Різниця буде спостерігатися в назвах кодів рядка і в самих статтях. В майбутньому коди рядків будуть рахуватися від "010" до "280" в активі та від "290" до "540" у пасиві, що в свою чергу має інші дані в теперішньому балансі від "110" до "310" в активі та від "330" до "470" в пасиві, такі зміни пройшли за рахунок зміни кількості розділів і кількості статтей. Такі основні зміни отримає бухгалтерський баланс бюджетної установи після змін у законодавстві про фінансову звітність бюджетних установ.

Впровадження ПСБО ДС 101 в України максимально наближає бухгалтерський облік державного сектора до бухгалтерського обліку приватного сектора і вносить суттєві корективи як в саму звітність, так і в систему обліку державного сектора, оскільки у наш час існує відмінність річної і квартальної фінансової звітності державного сектора, з якої основна - це відсутність звіту про фінансовий результат в квартальних звітах.

Стандартизація фінансової звітності суб'єктів господарювання державного сектора сприятиме: удосконаленню управління державними фінансами; впровадженню системи стратегічного бюджетного планування на середньостроковий та довгостроковий періоди, а також програмно-цільового методу складання і виконання бюджетів; підвищенню дієвості системи фінансового контролю за бюджетним процесом.

3.2 Удосконалення організації та методики аналізу показників бухгалтерської звітності бюджетних установ

Необхідність проведення аналізу грошових потоків полягає в обмеженості грошових ресурсів в установі, нестійкомуфінансовому стані багатьох установ, ризику втрати платоспроможності, а також в підвищенні рівня ефективності управління грошовими потоками та ін.

Концептуальні основи аналізу грошових потоків, які поєднують мету, задачі, об'єкти, принципи, способи аналізу представленні на рис. 3.2.1. Під аналізом грошових потоків бюджетної установи розуміють процес дослідження системи показників, їх формування на підприємстві, виявлення основних тенденцій та закономірностей з метою з'ясування резервів подальшого підвищення ефективності управління ними.

Основна мета аналізу грошових потоків полягає в виявленні рівня достатності формування грошових коштів, ефективності їх використання, а також збалансованості та синхронності позитивного і від'ємного грошових потоків установи.

Основними завданнями аналізу грошових потоків є:

- виявлення тенденцій та закономірностей розвитку грошових потоків бюджетної установи;

- оцінка ступеню раціонального використання грошових коштів;

- вивчення факторів і прогноз збалансованості та синхронності грошових потоків за обсягом і часом для забезпечення платоспроможності установи;

- пошук резервів підвищення ефективності та інтенсивності використання грошових потоків в процесі надання послуг.

Рис. 1. Концептуальні основи аналізу грошових потоків підприємства

До основних принципів проведення аналізу грошових потоків можна віднести:

- комплексність полягає в охопленні всіх необхідних показників для всебічного дослідження грошових потоків та вивчення причинних залежностей між ними;

- системність полягає в дослідженні грошових потоків як складових динамічної системи, елементи якої пов'язані між собою та із зовнішнім середовищем;

- коректність полягає в використанні тих показників, які доцільні та доречні при проведенні аналізу грошових потоків, і правильності їх розрахунків. Кількість необхідних показників повинна відповідати реальним потребам підприємства при управлінні грошовими потоками;

- послідовність полягає в поетапному проведенні аналізу грошових потоків, що дозволяє поступово поглиблювати і узагальнювати результати аналізу;

- систематизованість полягає в необхідності планування аналітичної роботи і регулярному її проведенні;

- оперативність полягає в швидкості і чіткості проведення аналізу, а також в своєчасному забезпеченні управління інформацією про грошові потоки для прийняття мір щодо коригування ситуації;

- інтерпретованість полягає в обґрунтуванні допустимих меж аналітичних показників, що дозволить швидко і правильно тлумачити результати аналізу;

- ефективність полягає в виявленні диспропорцій між грошовими потоками та встановленні причин їх виникнення, підвищенні ефективності управління ними. Затрати на проведення аналізу грошових потоків повинні давати багатократний ефект.

До основних способів (інструментів) аналізу грошових потоків можна віднести:

- логічні способи обробки інформації (порівняння, відносних і середніх величин, графічного і табличного подання даних, групування, балансовий, евристичні способи);

- способи детермінованого факторного аналізу (ланцюгової підстановки, абсолютних різниць, відносних різниць, інтегральний, логарифмування);

- способи стохастичного факторного аналізу (кореляційний аналіз).

За ознаками часу аналіз грошових потоків поділяється на ретроспективний та перспективний.

Ретроспективний аналіз здійснюють після завершення господарських операцій. Він дозволяє вивчити тенденції розвитку грошових потоків, здійснювати контроль за виконанням планів, оцінювати реальний стан грошових потоків та виявляти диспропорції. Ретроспективний аналіз поділяють на оперативний і підсумковий. Оперативний аналіз проводять одразу після господарської операції або через короткі проміжки часу (зміна, доба, декада). Підсумковий аналіз проводять вивчаючи результати роботи за звітний період (місяць, квартал, рік).

Перспективний аналіз грошових потоків проводять до здійснення господарських операцій. Він необхідний для обґрунтування планів і прогнозів. Перспективний аналіз поділяється на короткостроковий і довгостроковий (стратегічний). Короткостроковий охоплює період до 1 року, а довгостроковий більше як рік.

Глибина аналізу грошових потоків визначається вимогою управлінського персоналу та поділяється на експрес-аналіз і поглиблений аналіз.

Експрес-аналіз грошових потоків базується на визначенні типових ознак, які дають змогу швидко і доволі точно визначити характер процесів, що відбуваються, не виконуючи глибоких досліджень, які потребують додаткового часу і засобів.

Поглиблений аналіз це глибоке комплексне дослідження з широким набором аналітичних показників, що вивчаються.

За ступенем охоплення об'єктів аналізу грошових потоків його поділяють на суцільний і вибірковий.

При суцільному аналізі грошових потоків вивчають всі без винятку грошові потоки, а при вибірковому аналізі вивчають частину об'єктів, що дає змогу прискорити аналітичний процес.

Аналіз грошових потоків базується на інформаційних джерелах, які виходять з підсистем обліку, аудиту і зовнішніх джерел інформації.

Підсистема обліку забезпечує аналітиків в процесі аналізу грошових потоків показниками фінансового обліку, показниками аналітичного обліку, показниками управлінського обліку та нормативно-плановими показниками.

Функція підсистеми аудиту забезпечити аналітичний процес достовірними і об'єктивними даними про грошові потоки. Аудит грошових коштів підтверджує достовірність операцій:

- на рахунках в банку та касі;

- операцій з грошовими документами, грошовими коштами у дорозі;

- еквівалентами грошових коштів;

- достовірність і узгодженість фінансової звітності.

Інформація яка надходить із зовнішнього середовища впливає на аналіз грошових потоків і містить такі дані: нормативно-регулюючі, показники макроекономічного становища в країні, дані галузевого розвитку, господарсько-правові дані, дані про контрагентів установи (постачальників, покупців послуг); дані про стан матеріального ринку; дані про стан ринку капіталу; дані про стан фондового ринку; науково-технічну інформацію.

Результати аналізу грошових потоків цікавить як внутрішніх (апарат управління, власників), так ізовнішніх користувачів (контролюючі органи, інвесторів, кредитори).

Технологія обробки даних залежить від вибору підприємства, але перевагу потрібно віддати автоматизованим системам, які підвищують якість аналізу.

Залежно від методичних підходів до аналізу грошових потоків можна виділити наступні системи аналізу грошових потоків.

Горизонтальний аналіз грошових потоків полягає в вивченні динаміки обсягу формування додатного і від'ємного чистого грошового потоку підприємства в розрізі окремих джерел, розраховують темпи їхнього зростання і приросту, визначають загальні тенденції зміни їх обсягу.

Вертикальний (структурний) аналіз грошових потоків полягає в вивченні структури додатного, від'ємного і чистого грошових потоків за видами господарської діяльності, за окремими внутрішніми структурними підрозділами (центрами відповідальності), за окремими джерелами надходження і напрямами витрачання коштів.

Аналіз літературних джерел показав, що вчені по-різному підходять до формування системи фінансових показників при проведенні аналізу грошових потоків, що вносить плутанину в виробленні чіткого, поетапного підходу до організації та проведення аналізу. Найбільш послідовний та цілісний підхід відображено в працях І.А. Бланка та Л.О.Лігоненко.

Таблиця 3.2.1. Основні показники, які використовуються при аналізі грошових потоків

У табл. 3.2.1 наведено основні фінансові показники, які дозволяють встановити позитивні та негативні тенденції розвитку грошових потоків, відображають результати управління грошовими потоками і установою в цілому. Наведені показники використовують для виявлення резервів оптимізації і планування грошових потоків підприємства.

Факторний аналіз формування чистого грошового потоку базується на вивченні факторів формування додатного і від'ємного чистого грошових потоків від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності за допомогою прямого і непрямого методів.

Таким чином, запропоновані концептуальні основи аналізу грошових потоків внесуть цілісність у вдосконалення теоретичної бази грошових потоків та будуть сприяти ефективному управлінню державною установою.

Размещено на Allbest.ru