Облік, аудит та аналіз МШП (на прикладі ПП "Кровсінтез", Черкаської області)

Нижче наведена таблиця із зазначенням первинних документів з обліку МШП та особливостями їх застосування (табл. 2.1)

Таблиця 2.1 Первинні документи з обліку МШП

№ форми	Назва форми	Призначення документу
МШ-1	Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)	Використовується для обліку зміни запасу повернення (вилучення) інструментів на тих підприємствах, де постійного запасу облік ведеться за принципом встановлення інструментів (пристроїв) постійного обмінного фонду. Відомість складається при необхідності заміни постійного запасу інструментів, на підставі її даних вносяться зміни до карток складського обліку матеріалів (ф. № М-12)
МШ-2	Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів	Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. Заповнюється на кожного працівника, який одержав МШП.
МШ-3	Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)	Застосовуються для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування або ремонт. Характерна для тих підприємств, де заточування та ремонт проводяться в централізованому порядку
МШ-4	Акт на вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для обліку зіпсованих і малоцінних та втрачених МШП. При пред'явленні працівником акта вибуття замість непридатного чи втраченого предмета йому видається придатний, що записується в формі МШ-2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів".
МШ-5	Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні	Застосовується для оформлення списання інструментів, що стали непридатними, та їх обмін на придатні та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Складається на підставі актів вибуття (ф. № МШ-4) Виданий інструмент (пристрій) в порядку обміну за актами в картці обліку матеріалів (ф. № М-12) не відображається.
МШ-6	Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв	Використовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства для індивідуального користування
МШ-7	Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв	Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та зберігання. Форма заповнюється окремо на видачу і повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів.
МШ-8	Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку носіння, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх до комор для утилю. Акт складається на підставі разових актів вибуття (ф.№МШ-4)

Для обліку руху МШП також застосовують форми М-4, М-8, М-9, М-11, М-12.

На МШП, що надійшли, відкривається картка складського обліку (ф. № М-17). Передача зі складу в експлуатацію МШП оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію.

Дані первинного обліку МШП узагальнюються в оборотних відомостях. Отже, існуюча сукупність форм первинної документації з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів дає можливість побудови такої системи обліку, яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційно-структурній формі та об'єктивним умовам функціонування.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку і регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З метою забезпечення збереження даних предметів в експлуатації на підприємствах повинен бути організований належний контроль за рухом МШП, зокрема, оперативний облік в кількісному вираженні.

Відповідним чином повинен бути організований аналітичний облік МШП, які повернуті на склад з експлуатації.

В бухгалтерському обліку МШП відображаються за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення.

Основні господарські операції з руху малоцінних та швидкозношуваних предметів відображено в таблиці 2. 2.

Таблиця 2.2. Основні господарські операції з руху МШП

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів
1	Відображено отримання МШП у вигляді "відходів" внаслідок розбирання, ліквідації браку, отриманого у виробництві	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	24 “Брак у виробництві”
2	Відображено надходження МШП у рахунок погашення дебіторської заборгованості	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	37 “Розрахунки з різними дебіторами”
3	Одержано малоцінні та швидкозношувані предмети, як внесок до статутного капіталу	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	46 “Неоплачений капітал”
4	Відображено надходження МШП призначених для цільового використання	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	48 “Цільове фінансування і цільові надходження”
5	Відображено заборгованість при одержанні малоцінних та швидкозношуваних предметів від постачальників	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
6	Оприбутковано малоцінні та швидкозношувані предмети, виявлені під час інвентаризації	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	719 “Інші доходи від операційної діяльності”
7	Безоплатно одержано малоцінні та швидкозношувані предмети	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	719 “Інші доходи від операційної діяльності”
8	Відображено отримання інших фінансових доходів у формі одержання МШП	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	73 "Інші фінансові доходи"
9	Отримані малоцінні та швидкозношувані предмети в обмін на неподібні активи	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	742 "Дохід від реалізації необоротних активів"
Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів
10	Передано малоцінні та швидкозношувані предмети до статутного капіталу іншого підприємства	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
111	Відпущено зі складу малоцінні та швидкозношувані предмети для власних потреб на:	15 "Капітальні інвестиції"	22 "Малоцінні і та швидкозношувані предмети"
	а) капітальне будівництво
	б) виробництво продукції	23 "Виробництво"
	в) загальновиробничі потреби	91 "Загально виробничі витрати"
	г) забезпечення збуту продукції	93 "Витрати на збут"
	д) адміністративні потреби	92 "Адміністративні витрати"
	е) виконання досліджень та розробок	941 "Витрати на дослідження та розробки"
	є) операційну діяльність	80 "Матеріальні витрати"
	ж) утримання об'єктів житлово-комунального господарства і соціально-культурного призначення	949 "Інші витрати операційної діяльності"
112	Списано вартість реалізованих малоцінних та швидкозношуваних предметів	943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
113	Списана сума уцінки малоцінних та швидкозношуваних предметів до чистої вартості їх реалізації	946 "Втрати від знецінення запасів"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
114	Списано нестачу малоцінних та швидкозношуваних предметів за їх балансовою вартістю	947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
115	Безоплатно передано малоцінні та швидкозношувані предмети	949 "Інші витрати операційної діяльності"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
116	Списано малоцінні та швидкозношувані предмети, втрачені внаслідок надзвичайних подій	99 "Надзвичайні втрати"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Отже, правильна організація бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію, це підвищує ефективність діяльності підприємства, та забезпечує контроль над операціями прийняття, вибуття та будь якого руху запасів підприємства.

2.2 Синтетичний і аналітичний облік МШП

У бухгалтерії аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться за допомогою різних реєстрів, склад яких залежить від місцезнаходження об'єкта обліку. Так, попредметний облік МШП, які перебувають на складі, здійснюється в картках чи книзі кількісно-сумового обліку запасів за найменуванням, кількістю, вартістю й матеріально відповідальною особою. Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатації ведеться за найменуваннями предметів, їх кількістю, вартістю й матеріально?відповідальними особами з застосуванням карток ф. № З-396 або вкладних аркушах ф. № 402 до інвентаризаційного опису й порівняльної відомості. Рух малоцінних і швидкозношуваних предметів протягом року відображається у відповідних стовпцях вкладних аркушів з виділенням залишків на кінець кожного кварталу. У разі застосування в аналітичному обліку вкладних аркушів оборотні відомості не складаються. Синтетичний облік операцій щодо руху малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться в накопичувальній відомості про вибуття та переміщення МШП ф. № 439 -- меморіальний ордер №10.

Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів та однорідними групами, встановленими, виходячи з потреб підприємства, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами.

З метою забезпечення збереження МШП в експлуатації на підприємствах повинен бути організований належний контроль за їх рухом, зокрема, оперативний облік у кількісному вираженні.

Окрему увагу слід приділити належній організації аналітичного обліку МШП, які повернуті на склад з експлуатації.

Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух МШП по дебету рахунка 22, відображається отримані, придбані або виготовлені МШП за первісною вартістю, по кредиту -- відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання недостач і втрат від псування таких предметів.

Відповідним чином повинен бути організований аналітичний облік МШП, які повернуті на склад з експлуатації.

Організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад та відпуску їх в експлуатацію. МШП, що надходять від постачальників, приймаються на склад матеріально відповідальною особою. При відпуску МШП зі складу в експлуатацію їхню вартість списують на затрати виробництва або відносять на витрати періоду. Пізніше щодо таких МШП має бути організований оперативний облік в кількісному вимірі за місцями експлуатації та матеріально відповідальними особами протягом усього строку їхнього фактичного використання.

Облік МШП здійснюється на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” (табл.2.4.)

По дебету рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” кореспондує з рахунками 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - оприбуткування МШП, що надійшли від постачальника; 372 “Розрахунки з підзвітними особами” - оприбуткування МШП, придбаних підзвітною особою за грошові кошти; 23 “Виробництво” - оприбуткування МШП власного виробництва; 30 “Каса” - придбання МШП за готівку; 46 “Неоплачений капітал” - оприбуткування МШП, внесених до статутного капіталу тощо.

Таблиця 2.4. Характеристика рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

Назва та шифр	Призначення	По дебету відображаються	По кредиту відображаються	Обліковий регістр	Місце в звітності
22 “МАЛОЦІННІ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНІ ПРЕДМЕТИ”	Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів	Придбання (отримання) або виготовлення малоцінних та швидкозношуваних предметів за первісною вартістю	Відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів	Журнал-ордер № 10	Баланс (ф. № 1) р. 100

Записи по кредиту рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” здійснюються в кореспонденції з дебетом рахунків 423 “Дооцінка активів” - проведення суми уцінки МШП; 39 “Витрати майбутніх періодів” - списання вартості МШП на підготовку та освоєння виробництва; 23 “Виробництво” - витрачено МШП для виробництва продукції; 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут” - списано МШП на інші потреби тощо.

Отже, аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів по однорідних групах, встановлених, виходячи з потреб підприємства. Для обліку наявності та руху МШП передбачено балансовий рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. За його дебетом відображають придбані, виготовлені або безоплатно отримані предмети за їх первісною вартістю. За кредитом -- відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю, списання нестач і втрат від псування таких предметів.

2.3 Управлінський облік малоцінних і швидкозношуваних предметів

Управлімнський омблік -- це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки i контролю всередині організації та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.

Система управлінського обліку призначена для рішення внутрішніх задач керування підприємством і є його ноу-хау. Для керування підприємством «Кровсінтез» необхідна детальна інформація, що враховує технологію й організацію саме цього підприємства. Тому інформація управлінського обліку формується і надається з урахуванням потреб керівників цього підприємства. Кінцевою метою управлінського обліку є допомога керівництву в досягненні стратегічної мети підприємства.

Управлінський облік суттєво відрізняється від традиційного бухгалтерського обліку, зорієнтованого на складання фінансової звітності. На відміну від фінансового обліку, що ведеться з дотриманням визначених офіційних регламентів (інструкцій, стандартів і т. д.) встановлених державними органами або професійними організаціями, управлінський облік не обмежений у виборі методів і правил. Його форми і методи розробляються самим підприємством з урахуванням різних параметрів, приймаючи до уваги при підготовці варіантів управлінських рішень не тільки регламентні кількісні, але і якісні показники.

Інформація, що надається управлінським обліком, орієнтована на задоволення потреб як стратегічного, так і поточного керування, оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об'єктивної оцінки діяльності підрозділів і окремих менеджерів. Отже, управлінський облік є складником процесу управління та надає інформацію, важливу для:

1. визначення стратегії та планування майбутньої діяльності організації;

2. контролювання її поточної діяльності;

3. оптимізації використання ресурсів;

4. оцінки ефективності діяльності;

5. зниження рівня суб'єктивності в процесі прийняття рішень.

Управлінський облік на ПП «Кровсінтез» призначений для розв'язання таких основних задач:

- забезпечення керівництва підприємства інформацією про те, якими будуть консолідовані результати бізнесу (включаючи безліч юридичних осіб і структурних підрозділів);

- відображення результатів роботи окремих напрямків (ними можуть бути види діяльності, групи товарів або інші елементи залежно від специфіки бізнесу) незалежно від того, як ці напрямки розподілені між юридичними особами, що входять у бізнес;

- відображення результатів роботи структурних підрозділів, якими можуть бути відділи, цехи, юридичні особи;

- здійснення контролю за витратами шляхом їх обліку по видах і центрах витрат;

- нагромадження статистики про доходи і витрати підприємства у визначеному розрізі і виявлення загальних тенденцій;

- здійснення планування і контролю виконання бюджету як окремими центрами витрат, так і бізнесом у цілому, включаючи сукупність юридичних осіб;

- ведення оперативного обліку розрахунків з окремими контрагентами, взаєморозрахунків між власними юридичними особами.

2.4 Шляхи вдосконалення обліку МШП

Незважаючи на те, що за роки незалежності в Україні проведено колосальну роботу з реформування системи бухгалтерського обліку, досі ще не створено єдиної універсальної методології обліку операцій із МШП, оскільки різні науковці і вчені пропонують різне її трактування, виділяють певні свої особливості, закономірності і порядок його проведення.

На сьогодні проблема достовірності, повного розкриття і прозорості фінансової звітності та даних обліку дуже актуальна. Здебільшого це зумовлено небажанням керівництва підприємств розкривати у фінансових звітах достовірну інформацію з метою уникнення податків і виплати дивідендів чи укриття факту розбазарювання капіталу інвесторів.

Не менш важливою проблемою обліку МШП є правильна організація аналітичного обліку.

Одним з найосновніших напрямків усунення даних проблем та порушень є визначення основних способів організації обліку.

Основна проблема пов'язана з відображенням у бухгальтерському обліку інформацію про наявність і рух МШП, полягає у визначенні його вартісної межі.

Друга проблема є наслідком першої і зводиться до оптимізації бухгальтерського обліку операцій про наявність і рух МШП. Прийняття Положення (стандарту), яким були б встановлені методологічні принципи формування в обліку інформації про МШП зі строком корисного використання більше року, не передбачається. Тому розробку методології обліку МШП доведеться провадити підприємствам самостійно виходячи з положень П(С)БО 9, Плану рахунків та Інструкцій. [33 c. 84]

Наявність певних розбіжностей у різних нормативних документах та наукових джерелах, зокрема, щодо класифікації МШП, їх оцінки, віднесення того чи іншого активу до МШП і т.д. вказують на наявність проблем, які не під силу вирішувати окремому працівнику або службі (бухгалтерії) підприємства. У зв'язку з цим для оперативного вирішення проблем, пов'язаних із використання та обліком запасів, на підприємстві доцільно створити спеціальну, постійно діючу комісію, яку можна назвати „експертна комісія по запасам”. До її складу необхідно включати керівників або провідних фахівців функціональних підрозділів заводу. В разі потреби до участі в роботі комісії слід запрошувати консультантів, аудиторів, експертів з інших організацій.

Основними функціями, які має виконувати експертна комісія стосовно МШП є:

- розгляд пропозицій (документів) щодо придбання або самостійного створення відповідних об'єктів МШП чи напівфабрикатів;

- складання проектів угод на придбання МШП;

- оцінка МШП під час їх придбання та реалізації;

- інформування керівництва підприємства про необхідність придбання певних об'єктів МШП;

- проведення інвентаризації МШП та напівфабрикатів та здійснення контролю за їх використанням;

- оформлення первинної облікової та іншої документації з питань, пов'язаних з придбанням, переміщенням, продажем, передаванням та використанням МШП, а також інші функції.

Для покращення обліку МШП на підприємстві треба застосувати такі заходи:

- затвердити графік документообігу;

- організувати аналітичний облік по господарському інвентарю;

- дотримуватися вимог щодо оформлення документів, тобто вказувати всі необхідні реквізити;

- якнайшвидше закінчити перехід на нову комп'ютерну програму автоматизації бухгалтерського обліку.

Для удосконалення даного обліку підприємство може також здійснити бюджетне планування. Обов'язковою складовою бюджетного плану є план надходження і використання МШП, раціональність складання якого є запорукою успішного досягнення мети. Доцільність складання бюджетного плану полягає в тому, що ”фізичний” рух щодо надходження і використання МШП безпосередньо впливає на забезпечення безперебійного виробничого процесу, а ”вартісний” рух, тобто грошові кошти, які задіяні в цьому русі, має значення для передбачення і розрахунку грошових потоків підприємства. Одночасно складання окремого бюджетного плану для витрат на придбання та зберігання малоцінних та швидкозношуваних предметів дає змогу здійснювати постійний контроль за цими витратами, що сприяє оперативному коригуванню непередбачуваних ситуацій. Даний бюджет дає змогу наочно проаналізувати витрати по окремому виду МШП та по цеху, що сприяє своєчасному прийнятті ефективних управлінських рішень [30, c. 69] Складання бюджетного плану використання МШП, який ґрунтується на прийнятій підприємством оцінці обліку цих запасів у цінах відпуску у виробництво дасть можливість отримати реальніший бюджетний план доходів і видатків грошових коштів. Також складання зазначеного бюджетного плану сприятиме уникненню непередбачуваних, тобто незапланованих видатків грошових коштів і відповідно додаткових витрат.

Що стосується шляхів вдосконалення ведення обліку, то особливу увагу слід приділити раціоналізації системи контролю за збереженням. Даний контроль здійснюють такими методами:

1) через систему матеріальної відповідальності - укладанням договорів з працівниками, які мають доступ та оформляють документи, пов'язані з рухом матеріальних цінностей;

2) документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);

3) затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;

4) налагодження складського господарства;

5) проведення інвентаризацій.

Таким чином, бухгалтер має можливість уважно стежити за рухом і зберіганням матеріальних цінностей, так як основою такого контролю є первинна документація.

В умовах переходу підприємства до ринку значно зростає роль бухгалтерського обліку як найважливішого засобу одержання повної і достовірної інформації про майно підприємства і його зобов'язань та своєчасного доведення цих зведень до користувачів. У зв'язку з розширенням прав підприємств в області постановки і ведення бухгалтерського обліку перед бухгалтерськими службами виникає проблема оптимальної організації обліку різних об'єктів: основних засобів, нематеріальних активів, запасів, процесів виробництва і реалізації, розрахунків, капітальних і фінансових вкладень і ін.

Принципи формування в обліку інформації про МШП та розкриття її у фінансовій звітності встановлено ПСБО 9 ”Запаси”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246 [34, c. 11]

При відпуску МШП у виробництво, продажі та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за такими методами: ідентифікованої собівартості одиниці запасів, середньозваженої собівартості, нормативних витрат та ціни продаж. Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення повинен застосовуватися лише один з наведених методів.

Висновок до розділу 2

Розглянувши питання щодо організації обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів я можу зробити наступні висновки:

- малоцінні і швидкозношувані предмети становлять окрему групу оборотних засобів. Для їх первинного обліку застосовуються типові форми первинних документів (форми №№ МШ-1 - МШ-8). При надходженні МШП на склад вони оприбутковуються за первісною вартістю, яка складається з договірної ціни і затрат на їх доставку. При відпуску даних запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за тим методом, який вказаний у наказі про облікову політику на підприємстві. У процесі використання малоцінних та швидкозношуваних предметів на них нараховується знос, який облічується на синтетичному рахунку 13 “Знос малоцінних та швидкозношуваних предметів”. Вартість МШП може погашатися одним з трьох основних методів, прийнятим на підприємстві.

Раціональне використання малоцінних та швидкозношуваних предметів зменшує матеріальні витрати на виробництво, зменшує її собівартість і сприяє підвищенню прибутків.

Вивчивши як на підприємстві проводиться первинний, синтетичний і аналітичний і управлінський облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, можна розробити шляхи вдосконалення обліку на підприємстві тим самим покращити його роботу.

Розділ 3. Організація і методика проведення аналізу та аудиту МШП на ПП «Кровсінтез»

3.1 Організаційно-інформаційна модель аналізу МШП

Для аналізу малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства розроблено організаційно-інформаційну модель, що є способом формалізації економічного аналізу і складається із наступних блоків (рис. 3.1.). В основі управління оборотними активами лежить визначення оптимального обсягу та структури поточних оборотних активів, джерел їх покриття, а також співвідношення між ними, що забезпечує стабільну та ефективну діяльність підприємства. Надлишок оборотних активів веде до того, що частина капіталу не використовується і не приносить прибутку. Недостача оборотного капіталу, який має місце зараз на більшості підприємств, гальмує виробничий процес. Оборотні засоби повинні забезпечувати безперервність виробничого процесу, тому структура та розмір оборотних засобів, що необхідні підприємству, визначається потребами виробництва та обігу.

Аналіз являється важливим засобом одержання повної та достовірної інформації про майно підприємства, його зобов'язання, можливості, резерви та своєчасного доведення цих відомостей до користувачів. Умовою застосування аналізу є: наукова обґрунтованість розроблених планів та нормативів, постійний аналіз їх виконання, оцінка ефективності використання ресурсів, дотримання вимог діючого законодавства, виявлення резервів, обґрунтування оптимальних управлінських рішень. Основні задачі аналізу надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів: перевірка правильності оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних предметів, перевірка дотримання підприємством на протязі року обраної ним методики нарахування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів, перевірка зберігання малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі та правильності передачі їх в експлуатацію, вивчення ефективності застосування систем планування, дослідження заходів по оптимізації обсягів малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві, виявлення та мобілізація резервів підвищення ефективності використання малоцінних та швидкозношуваних предметів. Для загальної характеристики фінансово-господарської діяльності підприємства вивчають наявність, склад та структуру малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Блок 1. Суб'єкти

Структурні підрозділи підприємства	Планова, фінансова та бухгалтерська служби	Вище керівництво підприємства

Блок 2. Об'єкти

Надходження МШП	Вибуття МШП	Функції управління (організація, регулювання роботи, облік та контроль на підприємстві)

Блок 3. Система показників

Абсолютні показники	Відносні показники
Натуральні	Вартісні	Показники структури	Показники динаміки	Показники ефективності	Показники якості товарних запасів

Блок 4. Джерела інформації та інформаційне забезпечення аналізу МШП

Джерела інформації	Інформаційне забезпечення
законодавчі акти	нормативно-планова документація	організаційно-розпорядча документація	облікова інформація	інформація статистичного обліку	позаоблікова інформація

Блок 5. Методи обробки економічної інформації

Економіко-логічні (традиційні) методи	Економіко-математичні методи

Блок 6. Методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів аналізу

Узагальнення результатів аналізу	Оцінка втрачених можливостей	Оцінка резервів ефективного використання МШП	Вибір оптимального варіанту прийняття управлінських рішень та забезпечення контролю за їх виконанням

Рисунок 3.1.

На підставі аналітичних таблиць вивчають зміни по структурі малоцінних та швидкозношуваних предметів за звітний період. Для економічного аналізу МШП використовують баланс підприємства, оборотно-сальдову відомість.

3.2 Загальний та факторний аналіз МШП

Глибоке вивчення бухгалтерської та фінансової інформації підприємства необхідне для кращої оцінки його фінансового стану та можливості оптимальних напрямків його розвитку. Фінансова рівновага досягається, коли відсутнє від'ємне сальдо частини поточних активів, а саме, грошових коштів після сплати всіх короткострокових боргів. Таким чином, фінансова рівновага підприємства залежить від фінансових надходжень, які відображують рух грошових засобів у формі платежів та надходжень в визначеному обсязі в визначений період часу. Поточні активи займають велику питому вагу в загальній сумі ресурсів, якими розпоряджається підприємство. Від раціональності їх розміщення та ефективності використання в великій мірі залежить успішний результат роботи підприємства. Тому в процесі аналізу вивчається структура поточних активів, розміщення їх у сфері виробництва та обігу, ефективність використання. Вивчаються також їх окремі групи, які найбільш суттєво впливають на платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Нажаль в Україні на сучасному етапі поки що не існує стійких аналітичних фірм, які б займалися аналізом фінансового стану підприємств, як це існує на Заході. Не розроблена також вітчизняна система показників для проведення аналізу. Саме цьому внутрішній аналіз на підприємствах проводиться згідно західної методики, використовуючи західний досвід.

При проведенні фінансового аналізу використовуються горизонтальна (часова), вертикальна (структурна), трендова методика, а також аналіз фінансових коефіцієнтів.

На першому етапі загального аналізу оборотних активів підприємства вивчається:

· абсолютний розмір оборотних активів на початок та кінець аналітичного періоду (горизонтальний аналіз);

· обчислюється абсолютне та відносне відхилення суми оборотних активів у базисному і звітному періодах, а також зміна їх питомої ваги в загальній сумі активів підприємства (горизонтальний аналіз);

· по кожному виду оборотних активів обчислюється абсолютне та відносне відхилення (горизонтальний аналіз);

· обчислюються показники питомої ваги по кожному виду оборотних активів в загальній сумі оборотних активів, а також визначається їх абсолютне та відносне відхилення за аналітичний період (вертикальний аналіз);

· оцінюються зміни, що відбулися в структурі оборотних активів за аналітичний період (вертикальний аналіз).

Завершальним етапом малоцінних та швидкозношуваних предметів на ПП «Кровсінтез» є факторний аналіз.

Факторна модель у даному випадку буде мати наступний вигляд:

Малоцінні та швидкозношувані предмети = інструменти і приладдя (ІП) = спецодяг і взуття (СВ) + канцелярське приладдя (КП) + аптечки з набором медикаментів (АМ) + кухонний посуд (КПо) + господарський інвентар (ГІ) + засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) + інші (І).

Таблиця 3.2. Факторний аналіз малоцінних та швидкозношуваних предметів на ПП «Кровсінтез» за 2010 -2011 рр.

Показники	2010	2011	Відхилення	Кількісний вплив
МШП	54,00	98,00	44,00	________
1.Інструменти і пристосування	18,22	32,21	13,99	67,99-54,00 = 13,99 тис.грн.
2.Спецодяг і взуття	7,9	18,94	11,04	79,03-67,99 = 11,04тис.грн.
3.Канцелярське приладдя	8,65	11,82	3,17	82,20-79,03 = 3,17тис.грн.
4.Аптечки з наб.мед.	1,89	2,56	0,67	82,87-82,20 = 0,67тис.грн.
5.Кухонний посуд	3,11	4,67	1,56	84,43-82,87 = 1,56тис.грн.
6.Госп.інвентар	6,27	11,63	5,36	89,79-84,43 = 5,36тис.грн.
7.Зас.інд.захисту	7,86	15,92	8,06	97,85-89,89,79 = 8,06тис.грн.
8.Інші	0,1	0,25	0,15	98,00-97,85 = 0,15тис.грн.

Для визначення впливу фактора проведемо розрахунки способом ланцюгових підстановок:

МШП = ІП 2010 + СВ2010+КП2010+АМ2010+КПо2010+ГІ2010+ЗІЗ2010+І2010 = 18,22+7,09+8,65+1,89+3,11+6,27+7,86+0,10 = 54,00;

МШП = ІП 2011+ СВ 2010 +КПо2010+ АМ 2010+КПо2010+ ЗІЗ 2010 + І2010 = 32,21+7,09+8,65+1,89+3,11+6,27+7,86+0,1= 67,99;

МШП = ІП2011+СВ2011+КПо 2010+ АМ 2010+КПо2010+ ЗІЗ 2010 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 8,65+1,89+3,11+6,27+7,86+0,1 = 79,03;

МШП = ІП 2011+ СВ2011+КПо 2011+ АМ 2010+КПо2010+ ЗІЗ 2010 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 11,82 + 1,89+3,11+6,27+7,86+0,1 = 82,20;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2010+ ЗІЗ 2010 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 3,11 + 7,86 + 0,10 = 82,87;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2011+ ЗІЗ 2010 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 6,27 + 7,86 + 0,10 = 84,43;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2011+ ЗІЗ 2011 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 11,63 + 7,86 + 0,10 = 89,79;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2011+ ЗІЗ 2011 + І2010 = 32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 11,63 + 15,92 + 0,10 = 97,85;

МШП = ІП 2011+ СВ 2011+ КПо 2011+ АМ 2011+КПо2011+ ЗІЗ 2011 + І2011 = 32,21 + 18,94 + 11,82 + 2,56 + 4,67 + 11,63 + 15,92 + 0,25 = 98;

Отже, можна зробити висновок, що в результаті того, що інструменти і пристосування зросли на 13,99 тис. грн; збільшення спецодягу і спец взуття на 11, 04 тис. грн; засоби індивідуального захисту збільшились на 8,06 тис. грн, призвело до збільшення малоцінних та швидкозношуваних предметів на 8,06 тис. грн; збільшення господарського інвентаря на 5,36 тис. грн., збільшило малоцінні та швидкозношувані предмети на 5,36 тис. грн; канцелярське приладдя збільшилось на 3,17 тис. грн, кухонний посуд збільшився на 1,56 тис. грн, аптечки з набором медикаментів на 0,67, інші на 0,15 тис. грн., що призвело до збільшення малоцінних та швидкозношуваних предметів до відповідної суми.

Отже, за останні два роки показники швидкозношуваних і малоцінних предметів зросли на 44 тис. грн. Найбільшу вагу мають такі елементи структури: інструменти і пристосування, спецодяг і взуття та засоби індивідуального захисту. Інші статті даного розділу такі як: канцелярське приладдя, кухонний посуд, аптечки з набором медикаментів, інші також зросли, але не так суттєво.

Економічний аналіз обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів - це комплексне вивчення обліку МШП, їх забезпечення з метою виявлення можливостей підвищення ефективності використання. Мета аналізу обліку мшп на підприємстві полягає в інформаційному забезпечення та всебічній оцінці досягнутих результатів у оптимізації та обґрунтуванні управлінських рішень щодо подальшої оптимізації.

Цей аналіз носить комплексний характер і базується на достовірній, повній інформації для прийняття управлінських рішень. Комплексний підхід означає узгодження і одночасне дослідження у взаємозв'язку різних аспектів господарської діяльності на основі вивчення системи показників з метою отримання кінцевих результатів, визначення і вимірювання факторів, що їх зумовлюють, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, отримання інформації для обґрунтування управлінських рішень.

3.3 Основні концепції та методика аудиту МШП

Залежно вiд мети аудиторського дослiдження, завдань, передбачених договором, та власних можливостей аудитор на свiй розсуд обирає методику проведення аудиту виробничих запасiв. Основна мета обраної методики зводиться до встановлення об'єктивної iстини про дослiджуваний об'єкт. Проводити суцiльну перевiрку недоцiльно -- це потребує великих матерiальних i трудових затрат. Тому бажано перевiрити й оцiнити систему внутрiшнього контролю та облiку на пiдприсмєтвi, залежно вiд отриманих результатiв, розширювати сукупнiсть дослiджень чи навпаки, довiритися даним клiєнта i провести лише деякi перевiрочнi процедури, щоб пiдтвердити довiру до iнформацi системи внутрiшнього контролю.

Винчения i оцiнка внутрiшнього контролю i системя бухгалтерсього облiку запасів . На цьому етапi доцiльно провести тестування, в результатi якого з'ясувати:

- чи необхiдно проводити суцiльну фактичну перевiрку;

- чи є необхiдним проведения суцiльно документальної перевiрки окремих напрямкiв надходження i використання (руху) запасiв;

- вставовити необхiдну кiлькiсть аудиторських процедур.

Тестування дає змогу вивчити слабкi та сильнi сторони внутрiшнього контролю i системи бухгалтерського облiку. Результати тестування перевiрки стану внутрiшнього контролю та системи бухгалтерського облiку виробничих запасiв дають можливiсть вибрати спосiб органiзацiї аудиту: суцiльний, вибiрковий чи комбiнований.

Аудитори, як правило, проводять вибiркову перевiрку виробничих запасiв, яка є бiльш ефективною в порiвняннi з суцiльною.

Програма аудиту виробничих запасів:

Незалежно вiд обраного способу органiзацiї перевірки аудитор складає програму перевірки, де встановлює перелік аудиторських процедур, якi б дали змогу:

1. Встановити достовiрнiсть первинних даних бухгалтерського облiку щодо фактичної наявності та руху виробничих запасiв.

2. Перевірити повноту i свосчаснiсть вiдображення первинних даних з облiку запасiв у зведених документах та облiкових реестрах.

З. Перевірити правильнiсть ведения облiку запасiв вiдповiдно до чинних законоданчих та нормативних актiв, облiкової полiтики суб'єкта господарювання.

4. Перевірити достовiрнiсть відображення залишку запасів у звiтностi суб'єкта господарювання.

5. Перевірити стан забезпечення збереження запасiв у суб'єкта господарювання.

6. Підтвердити або спростувати показники фiнансової звiтностi суб'єкта господарювання, якi залежать вiд достовiрностi, повноти й своєчасностi вiдображення господарських операцiй, пов'язаних iз рухом виробничих запасiв.

Перевiрка повноти оприбуткувоння, правильностi списания, оцiнки та облiку запасiв:

Пiд час перевiрки аудитор повинен:

- перевiрити правильнiсть ведення складського облiку, обгрунтованiсть запасiв завiдуючим складом (комiрником) у картках;

- перевiрити повноту оприбуткування, правильнiсть списания матерiалiв, якi надiйшли зi сторони. Порушення порядку оприбуткування i списания цiнностей призводить до їх крадiжок, а також створення лишкiв сировини, з яких потiм виготовляють неоприбутковану продукцiю, реалiзуючи її без вiдображення операцiй в облiку з метою приховування доходiв вiд оподаткування i привласнення отриманих коштiв.

На цьому етапi аудитор за допомотою аудиторських процедур вивчає достовiрнiсть, об'єктивнiсть та законнiсть вiдображених господарських

операцiй iз виробничими запасами.

Методичнi прийоми аудиту операцiй iз запасами здiйснюються за допомотою певних аудиторських процедур. Розрахунково-аналiтичнi прийоми складаються з економiчного аналiзу, аналiтичних i статистичних розрахункiв та економiко-математичних методiв.

Економiчний аналiз застосовується при встановленнi ритмiчностi поставок сировини на пiдприємствi, виявленнi вiдхилень вiд норм при витрачаннi матерiалiв i встановленнi факторiв, що зумовлюють перевитрачання сировини тощо.

Аналiтичнi та синтетичнi розрахунки передбачають застосування обчислювально-розрахункових i логiчних процедур. Такi процедури включають складання порiвняльних вiдомостей, таблиць порiвняння витрат матерiалiв та їх накопичення за певнi перiоди, виявлення фактiв порушення технологiї тощо.

Економiко-математичнi методи допомагають виявити факти перевитрачання сировини та матерiалiв i передбачають:

1. Аналiз розрахунково-платiжних документiв, якi пiдтверджують надходження матерiальних цiнностей вiд постачальникiв: платiжнi вимоги-доручення, рахунки-фактури, товарно-транспортнi накладнi з рiзного роду додатка (специфiкацiями, сертифiкатами, засвiдченнями якостi тощо).

2. Зiставлення даних документiв з оплати постачальникам i даних документів на оприбуткування матерiальних цiнностей, а також перевiрку наявності правильно оформлених договорiв за цими угодами.

З. Зiставлення даних первинних документiв про надходження цiнностей iз даними складського облiку та регiстрiв бухгалтерського облiку.

4. Перевiрку правильностi оцiнки (згiдно з облiковою полiтикою) запасiв при надходженнi (заготiвлi), придбаннi; оцiнки за фактичною вартiстю (собiватiстю) придбання (заготiвлi); за облiковими цiнами (за плановою або нормативною собiвартiстю придбання, купiвельними цiнами).Залежно вiд обраного варiанта облiку затрат на виробництво, вiдпускання оприбуткування готової продукцiї можна вiдображати в оцiнцi за одним із варiантiв, обраним в облiковiй полiтицi: за фактичною повнотою виробничою собiвартiстю; за плановою (нормативною) повною виробничою собiвастю. Товари, придбанi для реалiзацiї та эбуту, в органiзацiях можуть облiковуватися за купiвельною вартiстю або за продажною вартiстю.

5. Проведення письмових запитiв, усних опитувань (працiвникiв, спецiалiстів, третiх осiб), зустрiчних перевiрок iз метою встановлення iстини щодо кількостi, якостi та вартостi придбаних запасiв. 6. Перевiрку правильностi облiку ПДВ.

7. Перевiрку правильностi кореспонденцiї рахункiв з оприбуткування запасiв чи немає випадкiв, коли матерiальнi цiнностi, що надiйшли, не опбуткованi, а вiднесенi на iншi рахунки (облiку затрат, розрахункiв, фондів).

8. Зiставлення (порiвняння) даних документiв на списання цiнностей та вiдповідних регiстрiв бухгалтерського облiку. Особливу увагу необхiдно звернути на списания запасiв на реалiзацiю, а також на операцi пов'язанi з видачею виробничих запасiв за рахунок оплати працi (натуроплата). Часто зустрічаються помилки, пов'язанi з невiдображенням в облiку виручки вiд реалiзації, наслiдком чого є застосування податковою iнспекцiсю фiнансових санкцій до пiдприємства.

9. Перевiрку правильностi оцiнки запасiв, списаних на витрати виробництва, обiгу та реалiзованих запасiв.

10. Перевiрку правильностi кореспонденцiї рахункiв iз списания запасiв зi складу, витрачання у виробничiй та невиробничiй дiяльностi, реалiзацiї тощо.Тут часто допускають помилки та пропуски, особливо при списаннi вiдхилень вiд облiкових цiн.

Важливим є вивчення питань дотримання правил видачi довiреностей на одержання цiнностей. Аудитор повинен упевнитися, чи не списують матерiальнi цінностi на витрати виробництва без попереднього їх оприбуткування (вiдміток заводу) та без оформлення на них видаткових документiв.

Особлива увага придiляється дослiдженню операцiй зi списання запасiв.

Списания запасiв iз балансу згiдно з П(с)БО 9 може вiдбуватись у таких випадках: вiдпускання у виробництво; реалiзацiя за грошовi кошти; передача до статутного капiталу iншого пiдприємства; безоплатна передача; списания у зв'язку з невiдповiднiстю критерiю активу; списания через втрати вiд стихiйного лиха; списання недостач у межах норм i понад норми природного убутку.

При списаннi матерiалiв у виробництво необхiдно провести документальну перевiрку, яка допоможе встановити:

а) вiдповiднiсть норм у документах на списання нормативним даним (аналiтичнi тести);

б) вiдповiднiсть кiлькостi фактично списаної сировини витрачанню цiєї сировини за нормами.

Результати такого зiставлення можуть бути трьох варiантiв:

- факгична кiлькiсть списаної сировини та матерiалiв вiдповiдає нормам;

- фактична кiлькiсть списаної сировини бiльша вiд норми;

- фактична кiлькiсть списаної сировини менша вiд норми.

Якщо списано бiльше, нiж передбачено нормами, то необхiдно визначити причини, отримавши пояснення вiд технологiв, начальника цеху.

Причинами перевитрат можуть бути:

- погана якiсть сировини (тодi необхiдно встановити: вiд кого вона надiйшла, хто укладав договiр вiд клiєнта, за якою цiною була закуплена сировина, встановити, чи можна було закупити подiбну сировину у iншого постачальника i за якою цiною. Запропонувати заходи щодо покращання стану клiснта);

- значна кiлькiсть сировини йде у вiдходи через недосконалiсть технологiї та обладнання.

В обох випадках документальний контроль бажано пiдтвердити результатами фактичної перевiрки:

а) експертна оцiнка сировини, якщо така є в наявностi;

б) контрольний запуск сировини у виробнвцтво (за участю спецiалiстiв, технологiв, експертiв).

Крiм того, широко застосовуються такi прийоми, як опитування та пiдтвердження, якщо списано сировини менше, нiж передбачено нормами.

Причини можуть бути такi:

а) використання нового обладнання i норм на списания сировини (передбачених для обладнання, яке використовувалося ранiше i було менш ефективним);

б) недостатня кiлькiсть сировини для випуску тiєї кiлькостi продукцiї, яка була оприбуткована (можливi приписки, що мотивуються отриманням премiй);

в) випуск низькоякiсної продукцiї через недовкладення вiдповiдної сировини (прийоми: документальна перевiрка; тести узгодженостi, зустрiчнi перевiрки документiв);

г) перевiрити вiдповiднiсть вiдображеної в документах сировини тiй, що фактично використана у виробництвi на предмет пiдмiни (прийоми: опитування, спостереження).

Одним iз найважливiших питань аудиторської перевiрки з правильності організацiї та методики облiку МШП.

Насамперед, проведення аудиторської перевiрки оборотних МШП встановлює правомiрнiсть вiднесення матерiальних цiнностсй до МШП. Згiдно Положения (стандарту) бухгалтерського облiку 9 “Запаси” до складу запасiв вiднесено МШП, якi використовуються протягом не бiльше одного року або нормального операцiйного циклу, якщо вiн перевищує один рiк.

Докладнiше склад МШП також визначе iнструкцiєю щодо застосування Плану рахункiв, до малоцiнних та швидкозношувальних предметiв належать предмети, якi використовуються протягом не бiльше одного року або нормального операцiйного циклу, якщо вiн бiльше одного року, такi як iнструменти, господарський iнвентар, спецiальне оснащення, спецiальний одяг та iн. Будь- якi предмети, що придбаються для подальшого продажу, до МШП не належать i облiковуються як товари.

В облiковiй полiтицi МШП подiляють на двi гру пи: одна частина їх належить до запасiв, що вiдображаються у другому роздiлi активу балансу „активи”, а друга їх частина входить до складу “матерiальних необоротних активiв”, що вiдображаються у першому роздiлi балансу “Необоротнi активи” i вiдносяться до складу основних засобiв.

Аудитором перевiрясться номенклатура МШП i виявляються предмети, якi не палежать до першої групи, тобто до „ активiв”.

Аудиторською перевiркою з'ясовусться порядок нарахування зносу оборотних активiв, що облiковуються на рахунку 22 “Малоцiннi та швидкозношувані предмети”.

При перевiрцi порядку нарахування зносу оборотних МШП аудитору слiд пам'ятати, що на МШП, якi вiдносять до запасiв, знос не нараховусться, а вартiсть малоцiнних та швидкозношувальних предметiв, переданих в експлуатацію списується з балансу на витрати з подальшою органiзацiєю оперативного кiлькiспого облiку за мiсцями експлуатацi та вiдповiдальними особами протягом термiну фактичного використання цих предметiв.

Аудитор особливу увагу звертає на закрiплепня МШП за конкретними особами в мiсцях їх зберiгання i вккористання, на наявнiсть на всiх пiдпрпиємствах вiдповiдого маркування (фабрикам, прикріпленням жетонів, проставленням штамiв тощо), правильне оформлення первинними документами.

3.4 Шляхи вдосконалення організації та методики аналізу і аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів

Незважаючи на те, що за роки незалежності в Україні проведено колосальну роботу з реформування системи бухгалтерського обліку, досі ще не створено єдиної універсальної методології обліку операцій із МШП та напівфабрикатами, оскільки різні науковці і вчені пропонують різне її трактування, виділяють певні свої особливості, закономірності і порядок його проведення. На сьогодні проблема достовірності, повного розкриття і прозорості фінансової звітності та даних обліку дуже актуальна. Здебільшого це зумовлено небажанням керівництва підприємств розкривати у фінансових звітах достовірну інформацію з метою уникнення податків і виплати дивідендів чи укриття факту розбазарювання капіталу інвесторів. [15, 256]. Не менш важливою проблемою аналізу МШП та напівфабрикатів є правильна організація аналітичного обліку. Одним з найосновніших напрямків усунення даних проблем та порушень є визначення основних способів організації обліку. Основна проблема пов'язана з відображенням у бухгалтерському обліку інформацію про наявність і рух МШП, полягає у визначенні його вартісної межі. Друга проблема є наслідком першої і зводиться до оптимізації бухгалтерського обліку операцій про наявність і рух МШП. Прийняття Положення (стандарту), яким були б встановлені методологічні принципи формування в обліку інформації про МШП зі строком корисного використання більше року, не передбачається. Тому розробку методології обліку МШП доведеться провадити підприємствам самостійно виходячи з положень П(С)БО 9, Плану рахунків та Інструкцій. Наявність певних розбіжностей у різних нормативних документах та наукових джерелах, зокрема, щодо класифікації МШП, їх оцінки, віднесення того чи іншого активу до МШП і т.д. вказують на наявність проблем, які не під силу вирішувати окремому працівнику або службі (бухгалтерії) підприємства. У зв'язку з цим для оперативного вирішення проблем, пов'язаних із використання та обліком запасів, на підприємстві доцільно створити спеціальну, постійно діючу комісію, яку можна назвати „експертна комісія по запасам”. До її складу необхідно включати керівників або провідних фахівців функціональних підрозділів заводу. В разі потреби до участі в роботі комісії слід запрошувати консультантів, аудиторів, експертів з інших організацій.

Основними функціями, які має виконувати експертна комісія стосовно МШП та напівфабрикатів, є:

- розгляд пропозицій (документів) щодо придбання або самостійного створення відповідних об'єктів МШП чи напівфабрикатів;

- складання проектів угод на придбання МШП;

- оцінка МШП під час їх придбання та реалізації;

- інформування керівництва підприємства про необхідність придбання певних об'єктів МШП;

- проведення інвентаризації МШП та напівфабрикатів та здійснення контролю за їх використанням;

- оформлення первинної облікової та іншої документації з питань, пов'язаних з придбанням, переміщенням, продажем, передаванням та використанням МШП та напівфабрикатів, а також інші функції. Для покращення обліку МШП та напівфабрикатів на підприємстві треба застосувати такі заходи:

- затвердити графік документообігу;

- організувати аналітичний облік по господарському інвентарю;

- дотримуватися вимог щодо оформлення документів, тобто вказувати всі необхідні реквізити;

- якнайшвидше закінчити перехід на нову комп'ютерну програму автоматизації бухгалтерського обліку. Для удосконалення даного обліку підприємство може також здійснити бюджетне планування. Обов'язковою складовою бюджетного плану є план надходження і використання МШП та напівфабрикатів, раціональність складання якого є запорукою успішного досягнення мети. Доцільність складання бюджетного плану полягає в тому, що ”фізичний” рух щодо надходження і використання МШП та напівфабрикатів безпосередньо впливає на забезпечення безперебійного виробничого процесу, а ”вартісний” рух, тобто грошові кошти, які задіяні в цьому русі, має значення для передбачення і розрахунку грошових потоків підприємства. Одночасно складання окремого бюджетного плану для витрат на придбання та зберігання МШП та напівфабрикатів дає змогу здійснювати постійний контроль за цими витратами, що сприяє оперативному коригуванню непередбачуваних ситуацій. Даний бюджет дає змогу наочно проаналізувати витрати по окремому виду МШП чи напівфабрикатів та по цеху, що сприяє своєчасному прийнятті ефективних управлінських рішень.

Складання бюджетного плану використання МШП та напівфабрикатів, який ґрунтується на прийнятій підприємством оцінці обліку цих запасів у цінах відпуску у виробництво дасть можливість отримати реальніший бюджетний план доходів і видатків грошових коштів. Також складання зазначеного бюджетного плану сприятиме уникненню непередбачуваних, тобто незапланованих видатків грошових коштів і відповідно додаткових витрат. Що стосується шляхів вдосконалення ведення обліку та анілзу, то особливу увагу слід приділити раціоналізації системи контролю за збереженням МШП та напівфабрикатів.