Операції банка з платіжними картками (на прикладі ВАТ "Ощадбанк")

Активному запровадженню безготівкових платіжних інструментів в установах банків перешкоджає недостатній розвиток інфраструктури, адже він відбувається за рахунок ресурсів банківської системи; відсутність єдиної бази даних фізичних осіб, яка б дала змогу визначити кількість отриманих ними кредитів у різних банках і заборгованість за ними, також стримує запровадження кредитних схем з використанням платіжних карток [12, с.89-90].

Найбільш важливою проблемою, яка значною мірою гальмує розвиток вітчизняного ринку платіжних карток, є проблема шахрайства. Інтенсивне впровадження банківських пластикових карт як інструмента безготівкових розрахунків за товари і послуги в Україні супроводиться, як і у всьому світі, здійсненням ряду протизаконних дій, пов'язаних з їх використанням.

Шахрайство з платіжними картками в Україні виникло тоді ж, коли і сам ринок платіжних карток, - на початку 90-х років. І розвивалося разом з ринком. За останні роки злочинність у сфері звороту банківських пластикових карт зазнала якісних змін - від діянь, що здійснюються одинаками і невеликими групами, до злочинів, що здійснюються добре організованими угрупуваннями і злочинними співтовариствами (чисельністю до 50 чоловік). На озброєнні таких угрупувань знаходиться найсучасніша техніка, необхідні документи, прикриття. У них входять кваліфіковані фахівці.

Інновації на злочинному світі упроваджуються швидко. Бурхливе зростання переживає крадіжка з пластикових карт. За офіційними даними, втрати від шахрайства в Україні вже досягають середньоєвропейського рівня -- 0,06% річного звороту по картках. А за неофіційними оцінками фахівців Національного банку, шахраї привласнюють не менше відсотка від звороту по картках [20, с.10]. В основному страждають власники карт іноземних банків. Проте останнім часом злочинці проявляють все більший інтерес до карткових рахунків українських громадян.

Махінації з пластиковими картками поширюються в основному на кредитні картки, оскільки при використанні дебетової картки завжди проводиться авторизація, тобто робиться запит платіжній системі про підтвердження повноважень пред'явника картки і його фінансові можливості.

Одна з основних функцій пластикової картки - забезпечення ідентифікації її власника як суб'єкта платіжної системи. Доцільно зберігати дані на картці у вигляді, що забезпечує проведення процедури автоматичної авторизації. Для цього на даний момент в системі електронних платежів існує три механізми: використання карток з штріх-кодом, карток з магнітною смугою і смарт-карток.

У картках з штріх-кодом як ідентифікуючий елемент використовується штриховий код. Картки з штріх-кодом слабо захищені від підробки, що робить їх малопридатними для використання в платіжних системах.

Картки з магнітною смугою на сьогоднішній день найбільш поширені. Їх захищеність істотно вища, ніж карт зі штрих - кодом. Проте і такий тип карт відносно уразливий для шахрайства. Розвинена інфраструктура існуючих платіжних систем, і, в першу чергу, світових лідерів карткового бізнесу - компаній VISA і Маstеr Саrd/Eurорау є причиною інтенсивного використання карток з магнітною смугою і сьогодні. Для підвищення захищеності карток системи VISA і Маstеr Саrd/Eurорау використовуються додаткові графічні засоби захисту: голограми і нестандартні шрифти для ембосування (нанесення рельєфного шрифту).

У смарт-картках носієм інформації є вже мікросхема (чіп). Мікросхема зберігає інформацію, яка записується заздалегідь, а потім може оновлюватися в момент здійснення операції. Це розширює функціональні можливості картки і підвищує її надійність. Основними перевагами цього виду пластикових карток є підвищена надійність і безпека, багатофункціональність, можливість вести на одній картці декілька рахунків. Істотний недолік смарт-карток - їх висока собівартість, що значно перевищує вартість пластикової картки з магнітною смугою. Їх вартість безпосередньо залежить від вартості мікросхеми, яка у свою чергу залежить від ємкості пам'яті. Не дивлячись на це, смарт-карти розглядаються в даний час як найбільш перспективний вид пластикових карток [9, с.114].

Картковий бізнес заснований на балансі інтересів трьох сторін: банків, торгово-сервісних компаній і власників карток. Для банків в переході на мікропроцесорні карти є сенс, оскільки це - підвищення надійності і скорочення шахрайства за рахунок точнішої ідентифікації учасників трансакцій. Для власників карток, якщо йдеться про звичайні кредитні або дебетові продукти, все одно, чи будуть такі картки містити магнітну смугу або мікропроцесор. Для підприємств торгівлі і сервісу перехід на мікропроцесорні технології пов'язаний з колосальними витратами: сертифікацією терміналів, їх модернізацією або заміною, підготовкою персоналу.

Тому, аби здійснити масовий перехід на мікропроцесорні технології, банки спільно з торгово-сервіснимі компаніями і постачальниками технологій і карток повинні знайти взаємовигідне рішення. У нашій країні і Національний банк, і міжнародні платіжні системи виступають за перехід на чіпову технологію. Ще кілька років тому платіжні системи ввели правило перенесення відповідальності: з двох учасників трансакції (банк-емітент і банк-еквайр, що здійснює розрахунок) відповідальність за шахрайство несе той, хто не перейшов на чіпи. Завдяки цьому правилу більшість вітчизняних банкоматів і терміналів обладнані пристроями для прийому чіп-карт. За даними Харченко В. [25, с.30], у 2007 році за видами носіїв інформації в загальному обсязі емітованих банками карток домінують картки з магнітною смугою (табл.3.1.).

Таблиця 3.1.

Види платіжних карток, емітованих українськими банками, за станом на 01.01.2008 р. (тис. шт.).

Види карток	Усього	Відсотки
З магнітною смугою	38 767	94.0
З магнітною смугою та чіпом	771	1.9
З чіпом	1 518	3.7
Для розрахунків у мережі Інтернет	197	0.5

Переважна більшість карток із чіпом - це картки НСМЕП. Картки з магнітною смугою і чіпом здебільшого є картками міжнародних платіжних систем VISA і MasterCard. Банки -- члени міжнародних платіжних систем давно виношували плани впровадження чіпа на платіжні картки, але для вирішення цього питання були потрібні певний час та значні матеріальні й людські ресурси. За станом на 01.01.2008 р. випущено понад 737 тис. шт. карток VISA і близько 34 тис. шт. карток MasterCard, які поряд із магнітною смугою мають чіп. Як правило, банки емітують традиційні картки з магнітною смугою для реалізації масових зарплатних проектів, тоді як картки преміум-сегмента випускають із чіпом і магнітною смугою.

Можна зробити висновок, що картки НСМЕП є більш сучасними і захищеними від підробок. Про рівень безпеки смарт-картки НСМЕП свідчить той факт, що за чотири роки функціонування системи не зафіксовано жодної копійки втрати коштів клієнтів. Причому за цей час обсяг оборотів за картками НСМЕП сягнув близько 19,3 млрд. грн. Цей факт є однією з найголовніших переваг карток НСМЕП.

Крім того, на ринку України склалася парадоксальна ситуація: банки пропонують у рамках реалізації зарплатних проектів своїм клієнтам картки міжнародних платіжних систем, але за географією використання їх можна вважати локальними українськими картками. Адже 99% операцій з їх застосуванням виконується в Україні. Тому можна зробити висновок, що основна перевага міжнародних платіжних карток - можливість використання їх за кордоном - не має принципового значення.

Картки НСМЕП на сьогоднішній день дають змогу їх власникам здійснювати платежі за комунальні послуги і телефонний зв'язок, поповнювати рахунки мобільних операторів, користуватися знижками у торговельних мережах, одержувати інтернет-послуги. Продовжує поширюватися програма "Електронний студентський квиток", якою передбачено створення загальнодержавної системи надання соціальних пільг молоді на основі використання електронних платіжних карток. Студенти навчальних закладів, які беруть участь у цьому проекті, отримують картку НСМЕП, котра поєднує функції студентського квитка і платіжної картки НСМЕП.

В майбутньому планується значно розширити мережу прийому карток НСМЕП до оплати, збільшити кількість банків, які б емітували картки НСМЕП,

впровадити нові можливості використання цих карток.

На даному етапі розвитку, під час загострення в Україні та в світі фінансової кризи, незважаючи на важкі умови роботи, пов'язані з підвищеним попитом громадян України на готівкові кошти, переважна більшість банків та торгівельних підприємств виконували та продовжують виконувати свої зобов'язання в повному обсязі, включаючи видачу готівкових коштів клієнтам інших банків в банкоматних мережах та обслуговування карток українських банків-емітентів в торгівельних терміналах для безготівкової оплати.

Відповідно до цивільного законодавства України та умов договорів між членами платіжних систем не допускається відмова члена платіжної системи або торгівельного підприємства від надання послуг (з безготівкової оплати або видачі готівки) кожному, хто до нього звернеться або вибіркове надання зазначених послуг. Постановою №319 "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" від 11.10.2008 [6] Національний банк України додатково зобов'язав банки забезпечити безперебійну видачу готівки за платіжними картками своїх клієнтів та клієнтів інших банків.

Як показала практика, для успішного розвитку ринку пластикових карток в Україні потрібно зробити, насамперед, наступне:

— впровадити широку мережу прийому карт до оплати (магазини, комунальні платежі, сфера послуг, банкомати і т. д.);

— обґрунтувати переваги безготівкових розрахунків над готівковими;

— забезпечити безпеку і надійність у використанні платіжних карток;

— ввести набір додаткових послуг.

Практика останніх років засвідчила швидкий темп росту банкоматних мереж в Україні. За даними 2007 року кількість банкоматів, що обслуговують платіжні картки, збільшилася на 6 213 одиниць, або на 42% (з 14 718 до 20 931), встановлених платіжних терміналів у сфері торгівлі та послуг - на 32 272одиниці, або на 52% (з 62 045 до 94 317), імпринтерів - на 15 342, або на 39% (з 39 064 до 54 406) (рис. 3.1.). Якщо така динаміка розвитку банкоматних мереж, яка спостерігалася протягом останніх трьох -- чотирьох років, збережеться й надалі, то вже на кінець 2010-го можна очікувати, що за кількістю встановлених банкоматів на мільйон чоловік населення Україна досягне нинішніх середньоєвропейських показників. Можна зробити висновок, що одна із проблем карткового бізнесу в Україні вже на шляху до вирішення.



Рис. 3.1. Графік динаміки зростання кількості встановлених банкоматів та платіжних терміналів (одиниць).

Державну програму розвитку системи масових електронних платежів в Україні спрямовано на стимулювання безготівкових розрахунків громадян. Важливим є проведення урядом та НБУ роз'яснювальної роботи серед громадян стосовно ефективності та доцільності використання платіжних карток, у тому числі проведення відповідних кампаній у засобах масової інформації. Це, у свою чергу, повинно бути підкріплене упорядкуванням законодавчої та нормативної бази, яка регламентує готівковий та безготівкових обіг, запровадження нових технологій безготівкових розрахунків. Для цього необхідно:

— законодавчо визначити зобов'язання підприємств послуг і торгівлі приймати оплату за товари й послуги з використанням платіжних карток;

— визначити відповідні категорії торговельних підприємств і критерії, відповідно до яких ці підприємства сфери торгівлі та послуг мають право приймати платежі готівкою;

— відкоригувати правила використання касових апаратів при платежах з використанням платіжних карток за межами роздрібної мережі, оскільки нині ця норма гальмує використання корпоративних платіжних карток;

— забезпечити технологічну адекватність обладнання завданням масового використання платіжних карток; відповідні міжнародні стандарти й технології повинні стати національними стандартами, широко використовуватися торгівлею та банками.

Отже, тенденція росту активності використання безготівкових інструментів розрахунків у розвинених країнах, пильна увага до цієї проблеми з боку держави та зацікавлення в заміні готівкових коштів у рутинних операціях інструментами безготівкового обігу, зокрема картками, дають можливість суттєво зменшити витрати держави на обслуговування готівкового обігу, залучати кошти населення до банківських установ, скоротити обсяги готівкових грошей та розвивати культуру обслуговування населення.

Однак важливим є те, що, поряд з перспективністю широкого запровадження системи безготівкових розрахунків за товари й послуги, існує низка перешкод, що стримують її розвиток у нашій країні. Держателі платіжних карток українських банків на території України використовують їх в основному для отримання готівки. Торік на ці операції в Україні припадало 91.9% від загальної кількості внутрідержавних операцій, а на безготівкові операції - усього 8.1% [25, с.34]. Повинен пройти деякий час для зміни менталітету, який має супроводжуватися підвищенням рівня життя, формуванням відповідної інфраструктури та відповідного рівня додаткового сервісу.

У вирішенні другої головної проблеми - гарантування безпеки і надійності карткового бізнесу, повинні приймати участь не лише банки, а й держава. Перш за все необхідно посилити покарання за підробку карт. Зараз картковий шахрай може відбутися штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років (тоді як фальшивомонетники отримують від трьох до семи років). Повторно затриманий злочинець може втратити свободу на два-п'ять років. Асоціація ЕМА (Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем) пропонує внести зміни до Кримінального кодексу: при першому ж затриманні карати шахраїв не штрафами, а позбавленням волі. Підроблювати картки простіше, ніж готівкові кошти, але їх підробка не менш небезпечна для суспільства, ніж випуск фальшивих грошей. Тому покарання за ці види злочинів має бути однаковим. Поза всяким сумнівом, одним з основних елементів національної системи забезпечення безпеки у сфері пластикових карток повинні стати спеціальні підрозділи правоохоронних органів. Лише підготовлені фахівці, що добре знаються на особливостях пластикових карток і методах протидії шахрайству з їх використанням, здатні протистояти організованим в міжнародному масштабі кримінальним угрупуванням [13, с.23].

Прагнення банків економити на технологіях виготовлення карт ще більше погіршує ситуацію. Практика українських банків підтверджує: ніякі штучні методи впливу на ринок не гарантують його динамічного розвитку -- єдиним дієвим чинником є вигода для клієнта і самого банку.

Для захисту від шахрайства Україні треба використовувати досвід зарубіжних країн. Спеціальне законодавство Європейського співтовариства, що регулює емісію платіжних карток, нині представлено Рекомендацією Комісії ЄС від 30.07.1997 р. щодо трансакцій з використанням електронних платіжних інструментів і зокрема щодо стосунків між емітентом та держателем. Згідно з цією Рекомендацією держатель картки несе відповідальність за збитки, заподіяні несанкціонованим її використанням до моменту повідомлення емітента про втрату або крадіжку, у розмірі, що не перевищує 150 євро. Це обмеження не застосовується в разі необережності або грубої помилки держателя, а також коли про втрату або крадіжку не повідомлено. Цілком очевидно, що встановлене законом обмеження відповідальності сприяє не тільки захисту інтересів держателя, а й заохочує використання населенням платіжних карток.

В Україні на законодавчому рівні на сьогодні таке обмеження щодо відповідальності держателя платіжної картки не встановлене. З огляду на це для нашої країни важливим є досвід Франції стосовно врахування Рекомендації у французькій юрисдикції. Згідно із законом Франції, якщо шахрайська операція була здійснена без фізичного використання картки (дистанційно або з використанням підробленої картки), списані з рахунку держателя кошти повинні бути відновлені банком-емітентом на вимогу держателя картки. Водночас банк має право вимагати віднесення збитків на рахунок клієнта в разі грубої помилки, необережності або недбалості з боку останнього. Судова практика до таких випадків відносить повідомлення третім особам секретного коду (ПІН-коду), брак пильності при зберіганні картки, запис секретного коду (ПІН-коду) на картці або на папері, що знаходиться поряд із карткою тощо. Для зменшення ризику збитків як держателя платіжної картки, так і емітента, в разі несанкціонованого списання коштів може застосовуватися страхування.

Таким чином, європейські країни мають уже чималий позитивний досвід правового регулювання операцій із використанням платіжних карток, що на практиці приносить відчутні результати. Частка безготівкових платежів громадян цих країн із використанням платіжних карток значно перевищує готівкові розрахунки. Цей досвід доцільно було б урахувати при розробці законодавства України стосовно сфери використання платіжних карток. Створення такого законодавства сприяло б інтеграції України в єдиний європейський правовий простір [26, с. 22-26].

Оскільки в ціновому плані мікропроцесорні картки змагатися зі звичайними магнітними не можуть і не зможуть, банкам необхідно більше надавати клієнту різних додаткових послуг. Можливість підтримки на картці відразу кількох додатків не тільки підвищує її функціональність, а й зменшує питому вартість одного додатка. Йдеться передусім про такі додатки, як електронний гаманець, лояльність, ідентифікаційні додатки (зокрема для реалізації різноманітних урядових та муніципальних програм на транспорті і в соціальній сфері, доступу в приміщення тощо).

Підводячи висновки вищевикладеному, можна сказати, що не дивлячись на проблеми впровадження карток на українському ринку, вони мають і ряд переваг, які дадуть змогу активно розвиватися цьому сектору банківського ринка. Це, насамперед, зручність у використанні і вигідність, що допомагає контролювати витрати.

3.2 Шляхи удосконалення роботи ВАТ "Ощадбанк" з платіжними картками

ВАТ "Ощадбанк" пропонує широкий спектр карткових продуктів: особисті та корпоративні картки, картки для зарахування та виплати заробітної плати, пенсій, адресної допомоги та соціально-орієнтованих виплат, відсотків за депозитами, з валютою рахунку у гривні та доларах США.

За даними офіційного сайта Ощадбанку [28] за звітний період 2007 року через еквайрінгову мережу банку здійснено 18 895 тис. операцій на загальну суму 7 041 667 тис. грн.

З метою розширення можливостей проведення розрахунків з платіжними картками Ощадбанк протягом 2007 року активно розбудовував мережу банкоматів та платіжних терміналів. Другим напрямком стратегії банку на ринку банкоматного еквайрінгу стало поступове приєднання до неї мережі інших банків. Так, Укрсоцбанк став другим банком (після "Укрексімбанку"), з яким Ощадбанк об'єднав мережі своїх банкоматів, що надало можливість клієнтам банку на пільгових умовах отримувати готівку у мережі банкоматів Укрсоцбанку.

Упродовж 2007 року банк зберіг тенденцію динамічного зростання обсягів операцій за платіжними картками. Кількість операцій за цей період зросла на 37% - майже до 19 000 тис., а обсяг операцій збільшився на 68% та склав більш ніж 7 000 000 тис. грн., при цьому покращились якісні показники, а саме, збільшився розмір однієї транзакції з 300 до 375 грн.

У минулому році спостерігалось стабільне нарощування обсягів продажу в банкоматах банку власникам платіжних карток електронних ваучерів операторів мобільного зв'язку, IP-телефонії та Інтернет-карток. У поточний час згідно укладеної з Українським процесинговим центром угоди в мережі банкоматів банку реалізуються ваучери операторів мобільного зв'язку (UMC, KievStar, Life), IP-телефонії, та для доступу до мережі Internet, що надає додаткові зручності клієнтам - держателям платіжних карток банку.

За даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА [29], ВАТ "Ощадбанк" в рейтингу емісії платіжних карток на 01.11.2008 року займає лише 8 місце (табл. 3.2).

Табл. 3.2

Рейтинг найбільших українських банків по емісії платіжних карток міжнародних платіжних систем на 01.11.2008 року.

№ п/п	Назва банку	Картки MasterCard і Maestro	Картки VISA	Всього карток
1.	Приватбанк	8 551 973	11 206 449	19 758 422
2.	Надра	2 006 950	5 837 910	7 843 860
3.	Райффайзен банк "Аваль"	3 726 497	3 573 657	7 300 154
4.	Укрсоцбанк	920 688	3 057 099	3 977 787
5.	Укрсиббанк	816 871	2 833 994	3 650 865
6.	Проминвестбанк	1 471 341	1 502 105	2 973 446
7.	Правексбанк	315 590	2 434 029	2 749 619
8.	Ощадбанк	1 505 003	1 012 227	2 517 230
9.	Родовідбанк	67 818	1 797 265	1 865 083
10.	Укрпромбанк	343 872	932 893	1 276 765

Для того, щоб вдосконалити роботу ВАТ "Ощадбанк" з платіжними картками, потрібно, у першу чергу, мати більш розгалуджену систему банкоматів та POS-терміналів.

Не дивлячись на те, що Ощадбанк є лідером за кількістю клієнтів (послугами цього банку користуються 34% респондентів, послугами Приватбанка - 27%, Райффайзен Банку Аваль - 15%), лідером за кількістю користувачів пластикових карт, кредитів на споживчі товари та депозитні рахунки залишається Приватбанк. Ці позиції він утримує тому, що його картки є більш універсальними та мають більше переваг для населення.

Тому для залучення більшої кількості клієнтів - користувачів платіжних карт Ощадбанк може впровадити такі додаткові послуги:

1) можливість дистанційного управління своїми рахунками як за допомогою мобільного телефону (GSM-banking), так і через Інтернет (Internet-banking);

2) впровадження більш низьких тарифів та пільг на відкриття карткових рахунків та обслуговування платіжних карток;

3) можливість використання платіжних карток в різних супермаркетах, на автозаправних станціях і т. ін.

4) впровадження нових видів платіжних карток:

· транспортна картка, яка дасть змогу сплачувати за проїзд у громадському транспорті;

· студентська картка, котра зможе поєднати функції студентського квитка та банківської платіжної картки зі соціальною складовою (для нарахування стипендій, соціальної допомоги, разових виплат студентам);

· картка водія для зберігання інформації про транспортний засіб та його власника, а також для сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху та розрахунків за товари й послуги;

· страхова картка за наявності у громадян страхових полісів;

· дисконтна картка тощо.

5) можливість відкриття додаткових карток довіреним особам;

6) надання додаткових бонусів і пільг клієнту, що використовує кредитну картку ВАТ "Ощадбанк", наприклад:

· встановлення грейс-періоду - періоду, протягом якого не нараховуються відсотки за наданий кредит;

· бонуси у вигляді повернення клієнтові частки використаних грошей.

Таким чином, хоча Ощадбанк є одним з найбільших українських банків, його робота з платіжними картками не є досконалою. Порівняно з деякими іншими банками він не має значних переваг в картковому бізнесі. Тому для вдосконалення свого становища в цій сфері йому треба впроваджувати новітні карткові продукти та збільшувати систему мереж прийому платіжних карток.

Висновки

Картковий бізнес в Україні динамічно розвивається. Упродовж десятиріччя в платіжних технологіях відбулись істотні зміни: модернізувалися самі картки, вдосконалювалося термінальне обладнання для їх обслуговування.

Паралельно з платіжними картками, оснащеними магнітною стрічкою, почали з'являтися картки з чіпами; можливість самих чіпів з роками швидко розширюються: від звичайних із мінімальною пам'яттю й низьким рівнем безпеки - до наділених великим обсягом пам'яті, динамічними протоколами захисту та можливістю безконтактної взаємодії з платіжними терміналами.

Платіжне оснащення за цей період також суттєво модернізувалося: від звичайних банкоматів та імпрінтерів - до мобільних платіжних терміналів і банкоматів, які забезпечують взаємодію з платіжною системою за допомогою зв'язку в стандартах GSM або CDMA. З'явилися нові банкомати, здатні приймати готівку, та “банківські кіоски” - інтерактивні термінали, які дають клієнтові змогу власноруч виконувати деякі банківські операції.

В умовах високого технологічного розвитку платіжні системи отримали можливість концептуально нові проекти в соціальній сфері.

Узагальнення досвіду роботи на картковому ринку визначено: не дивлячись на принципові переваги пластикових карток як інструмента безготівкових розрахунків, а також наявність багаторічного досвіду їх масового використання в західних країнах, просування карток на українському ринку наштовхнулось на ряд перешкод. Ці проблеми носять об'єктивний характер і пов'язані, в першу чергу, не з картками особисто, а з загальною ситуацією на вітчизняних ринках фінансових і торгових послуг приватним особам. Сутністю проблем є необхідність:

· впровадження в Україні єдиної внутрішньої карткової системи;

· захисту від шахрайства по карткам;

· розвитку законодавчої бази;

· переходу до використання більш прогресивних технологій;

· розширення ринку використання банківських карток.

На відміну від США, де пластикові картки були запропоновані населенню як черговий платіжний засіб і повинні були завоювати вже сформований ринок безготівкових розрахунків, в нашій країні картки відкривають нову главу в фінансовій практиці приватних осіб.

Тому на сьогоднішній день основна частина населення виявила неготовність до використання карток, яка проявилась як в недовірі до цих нових засобів, так і в нерозумінні їх можливостей. Слід зазначити, що це стосується масового споживача.

В даній курсовій роботі операції банків з платіжними картками розглянуті на прикладі Ощадбанку. Хоча Ощадбанк є одним з найбільших українських банків, його робота з платіжними картками не є досконалою. Порівняно з деякими іншими банками він не має значних переваг в картковому бізнесі. Тому для вдосконалення свого становища в цій сфері йому треба впроваджувати новітні карткові продукти та збільшувати систему мереж прийому платіжних карток.

Як ми бачимо, наша країна має великий потенціал для застосування карткових розрахунків. У вирішенні багатьох питань, пов'язаних з картковим бізнесом, може допомогти держава.

Список літератури

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 №2121-Ш (із змінами, внес. згідно із Законом №2740 від 20.09.01) // Законодавчі та нормативні акти НБУ: додаток до журналу «Вісник НБУ». - 2002. - № 7.

2. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.2001 р. № 2346-III//Законодавчі та нормативні акти НБУ: додаток до журналу «Вісник НБУ». - 2001. - № 6.

3. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. пост. Правління НБУ № 22 від 21.01.04// Законодавчі та нормативні акти НБУ: додаток до журналу «Вісник НБУ». - 2004. - № 5. - с. 46-110.

4. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затв. пост. Правління НБУ № 492 від 12.11.03// Законодавчі та нормативні акти НБУ: додаток до журналу «Вісник НБУ». - 2004. - № 2. - с. 4-70. - з врахуванням змін, внес. пост. Правління НБУ № 110 від 04.04.05 //6-05,11-29.

5. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їхнім застосуванням, затв. пост. Правління НБУ № 137 від 19.04.05// Законодавчі та нормативні акти НБУ: додаток до журналу «Вісник НБУ». - 2005. - №6. - с. 63-80.

6. Постанова про додаткові заходи щодо діяльності банків, затв. пост. Правління НБУ №319 від 11.10.2008.

7. Правила Національної системи масових електронних платежів, затв. пост. Правління НБУ від 10.12.04 № 620//Законодавчі та нормативні акти НБУ: додаток до журналу «Вісник НБУ». - 2005. - № 2.- с. 101-140.

8. Положення про видачу та обслуговування банківських платіжних карток міжнародних платіжних систем в установах Ощадного банку України, затвердженого рішенням Правління № 39 від 30.07.98 р.

9. Банківська справа і основи митного регулювання в Україні: Навч. посіб. / Під заг. ред. к.е.н., доцента С.М. Фролова. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2004. - с. 112-121.

10. Банковские операции: учебник / А.М. Мороз, М.И. Савлук и другие. - К.: КНЕУ, 2000. - с. 93-100.

11. Банковское дело:учебник / О.И. Лаврушина. - М.: Финансы и статистика, 1999. - с. 517-539.

12. Богдан В. Карткові платіжні інструменти в системі безготівкових розрахунків // Вісник КНТЕУ. - 2005 - №4 - с. 82-91.

13. Богута Н. Клей на банкомате: Банки / Н. Богута// Фондовый рынок. - 2007. - № 40. - с. 20-23.

14. Валентинова Т. Банковская платежная карточка: оформление, использование, учет // Все о бухгалтеском учете. - 2006. - №13. - с. 19-30.

15. Гинзбург А.И. Пластиковые карты. - СПб.: Питер, 2004. - с. 37-50.

16. Гриценко Р. Сучасні платіжні технології та їх використання у соціальній сфері// Вісник Національного банку України.-- 2004.-- №10. - с.18-20

17. Жидко К. Шляхи забезпечення дохідності операцій банка з платіжними картками // Вісник НБУ. - 2003. - №5. - с. 28-31.

18. Кравець В. Місце та роль НСМЕП на картковому ринку України. // Вісник НБУ. - 2007. - № 3. - с. 14-17.

19. Околіта Л. Операції з використанням платіжних карток НСМЕП // Вісник НБУ. - 2003. - №3. - с. 66-67.

20. Пластиковый тупик. Рынок платежных карт, похоже, входит в полосу застоя / А. Святненко // Зеркало недели. - 2007. - № 24. - с. 10.

21. Прозоров Ю. Украинский рынок платежных карт: реалии и перспективы // Бухгалтерия. - 2003. - №19. - с. 45-49.

22. Рибай О.Й., Табачук Г.П., Хміль Л.М. Операції Ощадного банку України: Навчальний посібник. - К.: Товариство "Знання", КОО, 1998. - с. 123-139.

23. Романенко Л.Ф. Рынок новейших банковских технологий в Украине // Финансы Украины. - 2003 - №5. - с. 99-105.

24. Савин К. Платежные карты как современный инструмент банковского маркетинга // Банковское дело. - 2000. - №1. - с. 40-46.

25. Харченко В. Підсумки діяльності банків України на ринку платіжних карток у 2007 році // Вісник НБУ. - 2008 - №4 - с. 30-35.

26. Харченко В., Самойленко А. Європейське право та договірно-правові відносини банків і клієнтів при здійсненні операцій із використанням платіжних карток в Україні // Вісник НБУ. - 2007. - №9. - С.22-26.

27. Офіційний сайт Національного банку України

28. Офіційний сайт Ощадбанку

29. Офіційний сайт Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА

Додаток 1

Додаток 2

ЗАЯВА

про відкриття поточного рахунку

Назва банку ______________________________________________________

Особа, яка відкриває рахунок _____________________________________

[прізвище, ім'я, по батькові

(по батькові - за наявності)]

____________________________

Iдентифікаційний номер за ДРФО (1) ¦ ¦

----------------------------

Прошу відкрити поточний рахунок у ___________________________

(вид валюти)

на моє ім'я/на ім'я ______________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові особи,на ім'я якої відкривається рахунок)

Iз змістом Iнструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах ознайомлений. Вимоги цієї Iнструкції для мене обов'язкові. Мені відомо про те, що цей рахунок забороняється використовувати для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності.

Письмові розпорядження підписуватимуться мною або уповноваженою мною особою за довіреністю.

У разі зміни повноважень особи на право розпоряджатися рахунком зобов'язуюсь негайно повідомити про це в письмовій формі. Усе листування щодо цього рахунку прошу надсилати за адресою:

____________________________________________.

Про зміну адреси повідомлятиму банк письмово.

Додаткова інформація ________________________________________

_____________________________________________________________

"___"____________ 200_ р. ______________________________________

(підпис власника рахунку/підпис особи, яка відкриває рахунок на користь іншої особи)

Відмітки банку

Відкрити поточний рахунок Документи на оформлення

у _____________________ відкриття рахунку перевірив

(вид валюти) (посада і підпис уповноваженої особи, на яку дозволяю покладено обов'язок відкривати рахунки клієнтів)

Керівник

(уповноважена керівником особа) __________

(підпис)

Дата відкриття рахунку

"___"____________ 200 р.

-----------------------------------

¦N балансового ¦N особового рахунку ¦ Головний бухгалтер

¦рахунку ¦ ¦ (інша відповідальна особа,

¦______________¦____________________¦ яка контролює правильність

¦ ¦ ¦ присвоєння номера рахунку)

¦______________¦____________________¦ ____________________

(підпис)

Додаток 3

ЗАЯВА

про закриття поточного рахунку

Назва банку ______________________________________________________

Особа, яка закриває рахунок, _____________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

Прошу закрити поточний рахунок N ___________________________,

(номер рахунку)

залишок коштів видати готівкою/ перерахувати на рахунок N _______,

(номер рахунку)

відкритий у ______________________________________________________

(назва банку)

Дата заповнення заяви "___" ______________ 200__ р.

_______________________________

(підпис власника рахунку/підпис особи, уповноваженої власником)

Відмітки банку

1. Дата, час отримання банком заяви “___"______ 200_ р.

о ___ год.

2. Залишок коштів на рахунку за станом на дату отримання

банком заяви ________ грн. ________ коп.

3. Дата перерахування залишку коштів/ виплати готівкою

"___"______________ 200_ р.

4. Дата закриття рахунку “___"____________ 200_ р.

Головний бухгалтер (інша відповідальна особа) (підпис)

Размещено на Allbest.ru