Операції банка з платіжними картками (на прикладі ВАТ "Ощадбанк")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Економічна сутність безготівкових розрахунків сучасних банківських установ

1.1 Економічна сутність операцій банка з платіжними картками

1.2 Нормативно-правове регулювання безготівкових операцій банка

1.3 Класифікація платіжних карток

1.4 Карткові платіжні інструменти в системі безготівкових розрахунків

2. Процес виконання операцій з платіжними картками в установах ВАТ "Ощадбанк"

2.1 Організація роботи ВАТ "Ощадбанк" з платіжними картками

2.2 Види платіжних карток ВАТ "Ощадбанк"

2.3 Порядок відкриття та закриття картрахунків фізичних осіб

2.4 Порядок проведення операцій по картрахункам клієнтів

3. Розвиток операцій банка з платіжними картками на сучасному етапі

3.1 Проблеми та перспективи розвитку операцій банка з платіжними картками

3.2 Шляхи удосконалення роботи ВАТ "Ощадбанк" з платіжними картками

Висновок

Список літератури

Додатки

Вступ

Своєчасна і повна оплата поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, інших боргових зобов'язань є однією з головних передумов і ознак ефективного функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта окремо. Тому у всіх країнах багато уваги надається організації грошових розрахунків, створюються особливі розрахунково-платіжні системи, в центрі яких знаходяться банки як спеціалізовані грошово-кредитні установи.

В залежності від форми використання грошових коштів всі розрахунки поділяються на дві сфери: готівкових розрахунків - яка обслуговується законними грошовими знаками держави; безготівкових розрахунків - яка обслуговується платіжними засобами в депозитній формі, у формі комерційних боргових зобов'язань (вексель, чек, банківський сертифікат). Сфера безготівкових розрахунків поділяється організаційно на міжбанківські розрахунки, які обслуговують відношення між банками, і на міжгосподарські розрахунки між клієнтами банків.

Актуальність даної курсової роботи полягає в тому, що першочерговою задачею платіжної системи країни в умовах переходу до ринкової економіки є скорочення готівкового обороту на користь безготівкових форм розрахунків. Вирішити поставлену задачу можуть системи безготівкових платежів, якими є платіжні системи на основі карткових платіжних інструментів. Глобальне впровадження системи розрахунків на основі карткових платіжних інструментів є особливо необхідним в умовах постійного зростання частки тіньового сектора економіки, широко розповсюдженого небажання населення тримати заощадження на рахунках у банківських установах, повального ухилення від сплати податків. Але всупереч цій необхідності діє цілий комплекс проблем як економічного, так і неекономічного характеру, пов'язаних зі здійсненням операцій з платіжними картками, що виникають у населення, суб'єктів господарювання і безпосередньо банків. Саме ці проблеми і виступають гальмуючим елементом у механізмі реалізації карткового бізнесу.

Мета роботи - визначення проблем карткового ринку України та шляхи їх вирішення.

Для досягнення даної мети в роботі необхідно вирішити такі задачі:

1) розглянути економічну сутність безготівкових розрахунків та платіжних карток в Україні;

2) дослідити нормативно-правову базу операцій банка з платіжними картками;

3) розглянути на прикладі ВАТ "Ощадбанк" виконання операцій з платіжними картками;

4) розробити пропозиції щодо вдосконалення роботи ВАТ "Ощадбанк" з платіжними картками;

5) дослідити основні проблеми та перспективи розвитку операцій з платіжними картками в Україні.

Об'єктом курсової роботи є ринок банківських послуг, зокрема картковий ринок України, законодавче поле України.

В роботі запропоновані можливі шляхи вирішення поставлених проблем. Майбутнім банківським працівникам прийдеться займатись саме новими досягненнями в банківській сфері, тому ця робота може стати зручним посібником для вивчення моделей функціонування платіжних систем на основі пластикових карток, які для нашого ринку банківських послуг є одним з найбільш важливіших сегментів.

1. Економічна сутність безготівкових розрахунків сучасних банківських установ

Безготівковий грошовий обіг - це рух грошових коштів без використання готівкових грошових знаків шляхом перерахування сум за рахунками в банках чи зарахування взаємних вимог. У безготівковому обігу гроші функціонують як засіб платежу, бо є певний проміжок часу між одержуванням товарів та оплатою їх. Переваги безготівкового обігу перед готівковим очевидні - прискорюється обіг грошових коштів господарських суб'єктів; значно скорочуються суспільні витрати обігу; збільшуються можливості держави щодо регулювання грошової сфери тощо.

Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу. Безготівкові розрахунки поділяються на міжбанківські та міжгосподарські, які обслуговують, відповідно, відносини між банками та між клієнтами банків.

Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами здійснюються через банки шляхом перерахування коштів з поточних рахунків платників на поточні рахунки одержувачів коштів.

Одним із найбільш використовуваних інструментів безготівкових розрахунків є платіжні картки.

1.1 Економічна сутність операцій банка з платіжними картками

У широкому розумінні пластикова карта - це узагальнюючий термін, що позначає всі види карток, різних як за призначенням, набору послуг, що надаються з їх допомогою, так і по своїх технічних можливостях і організаціях, що їх випускають.

Найважливіша особливість всіх пластикових карт, незалежно від міри їх досконалості, полягає в тому, що на них зберігається певний набір інформації, використовуваний в різних прикладних програмах.

Згідно з Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" [2]: "платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання грошей у готівковій формі в касах банків, пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків та через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором."

Стандартна пластикова карта має довжину 85,6 мм, ширину 53,9 мм і товщину близько 0,76 мм і містить наступні реквізити:

· логотип банку-емітента;

· голограму міжнародної платіжної системи;

· номер карткового рахунку клієнта, що складається з 16-ти цифр;

· термін дії карти (рік і місяць);

· прізвище і ім'я власника;

· магнітну смугу, що розташована на зворотному боці карти, містить інформацію про користувача, термін дії і номер карткового рахунку клієнта;

· смугу із зразком підпису власника карти.

У своєму виданні професор економічних наук Мороз A.M. [10, 93-95] розглядає пластикову картку як невід'ємну складову проведення масових платежів на безготівковій основі. Самі по собі вони не є грошима і не здійснюють обороту, а є лише підтвердженням того, що їх власники мають на своїх рахунках певну суму грошей, яку можна привести в рух за допомогою карток і погасити свої зобов'язання. Тому, на його думку, емісія карток не збільшує загальної маси грошей в обігу, та зате вона може прискорити їх оборот, збільшити залучення готівкових засобів в банківський оборот, збільшити роль грошово-кредитного мультиплікатора, який може привести до збільшення пропозиції грошей і інфляційних процесів.

Взаємодія учасників карткового проекту відбувається за наступною схемою (рис. 1.1.):

1- оформлення і видача карти клієнтові;

2 - надання карти для оформлення покупки або оплати послуг;

3-4 - запит на авторизацію;

5-6- результати авторизації;

7- передача товару і чека на нього власникові карти;

8- передача чеків на куплені товари;

9- зарахування засобів за куплені товари на рахунок торгівельних

організацій;

10-13 - розрахунки банку-емітента з банком-еквайром за проведені трансакції;

14- надання виписки про проведену трансакцію;

15- розрахунки власника карти з банком- емітентом.

Рис. 1.1. Схема покупки товару з використанням банківської кредитної картки [9, с. 119].

Для зручності в здійсненні операцій з пластиковими картами використовуються так звані автобанки або банкомати, керовані останнім поколінням банкоматів магнітних пластикових карт. Ці пристрої допомагають банківським службовцям зосередитися на наданні не простих, а більш спеціалізованих видах послуг, дозволяють зменшити операційні витрати і знизити необхідність у відкритті нових відділень. Крім того, банки збільшують доходи, стягуючи плату за користування банкоматами.

Цінність банкомату для споживача полягає в тому, що вони розширюють часові і просторові рамки, у яких клієнт може здійснювати стандартні банківські операції з отримання готівки і здійснення вкладів.

Для того, щоб здійснити банківську операцію за допомогою пластикової карти клієнтові необхідно ввести карту в щілину банкомату, де розташований зчитуючий пристрій з пам'яттю і за допомогою клавіатури ввести свій чотиризначний пін-код, відомий лише власникові карти. Упевнившись в ідентичності отриманої з двох каналів інформації, банкомат дає дозвіл на здійснення будь-якої необхідної для клієнта операції, що висвічується на табло. За допомогою клавіатури клієнт дає банкомату команду на виконання вибраної операції. Прийнявши і обробивши інформацію, банкомат через певний пристрій приймає або видає гроші і в той же час, також видає квитанцію (чек), де вказується:

· найменування обслуговуючого банку і його адреса;

· дата і час здійснення операції (трансакції);

· код терміналу;

· номер картки;

· ідентифікаційний код операції (трансакції);

· назва операції;

· сума коштів, що знаходиться на картковому рахунку клієнта;

· сума залишку грошових коштів, що залишилися у розпорядженні клієнта після здійснення необхідної операції.

Операції, здійснювані за допомогою банкоматів і касових апаратів (ПОС-терміналів) називаються трансакцією, тобто вона є послідовністю повідомлень обслуговуючому пристрою, в основному для здійснення доступу до рахунку клієнта, з метою його дебетування, кредитування або здобуття інформації про стан рахунку.

Якщо розглядати банкомат з точки зору банку, то він для нього є дуже ефективним засобом, що дозволяє йому істотно скоротити обслуговуючий персонал відділення і отримувати великий прибуток, а також зберегти свої позиції на споживчому ринку, отримати переваги в конкурентній боротьбі. Такий бурхливий розвиток банкоматів Харченко В. [25,с. 31] в своїй статті пояснює тим, що банки прагнуть створювати альтернативу закритим банківським установам у вихідні і святкові дні, а також відпала необхідність в додаткових витратах на приміщення і обслуговуючий персонал.

З точки зору ж клієнта, банкомати мають як ряд переваг, так і ряд недоліків. До переваг можна віднести, перш за все, прудкість і зручність, можливість здійснювати операції за допомогою банкомату у будь-який час доби, тому, на думку даного автора, останніми роками клієнти банків найчастіше звертаються до послуг банкоматів, ніж у відділення банків, причому більше половини клієнтів користується його послугами регулярно. До недоліків користування банкоматом можна віднести:

— списання коштів з рахунку клієнта в день проведення операції, а не через певний проміжок часу, як в разі звернення у відділення банку;

— можливі втрати і крадіжки карток, що виключає своєчасний доступ до свого рахунку через банкомат;

— можуть виникнути деякі складнощі у випадку, якщо зараз банкомат не працює з різних причин.

Досліджуючи економічну сутність пластикової карти, необхідно вказати, що все більше і більше українських банків звертається до пластикових карт, як до нового інструменту банківського маркетингу. Залежно від цілей і можливостей карткові проекти можуть бути реалізовані за різними платіжними схемами, тобто умовам, на яких обслуговується картковий рахунок клієнта.

Залежно від умов здійснення розрахунків за операціями з використанням платіжних карток можуть застосовуватися такі платіжні схеми: дебетова, дебетово-кредитна та кредитна (п. 2.8 Положення № 137) [5].

Дебетова платіжна схема передбачає здійснення клієнтом банку операцій з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку (тобто якщо на картковому рахунку грошові кошти відсутні, то держатель картки не зможе з її допомогою розрахуватися за товари; для проведення зазначених операцій картковий рахунок має бути поповнено). Ця схема не передбачає одержання клієнтам від банку кредиту на картковий рахунок.

За умови застосування дебетово-кредитної платіжної схеми клієнт банку проводить операції з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку, а в разі їх недостатності (відсутності) -- за рахунок наданого банком кредиту.

Кредитна платіжна схема передбачає здійснення розрахунків за виконані клієнтом операції з використанням платіжної картки за рахунок коштів, які банк поміщає на картковий рахунок. Зрозуміло, що йдеться про грошові кошти, надані клієнту у кредит (у межах кредитної лінії).

1.2 Нормативно-правове регулювання безготівкових операцій банка

Для того, щоб далі дослідити діяльність українських банків на ринку пластикових карток, треба зупинитися на дослідженні нормативно-правової бази виконання банками операцій з платіжними картками.

Нормативно-правова база емісії та здійснення операцій із застосуванням платіжних карток складається з наступних Законів України та основних нормативних актів:

1. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.2001 р., який встановлює порядок емісії платіжних карток банками України, види платіжних карток, які може емітувати банк, здійснення безготівкових розрахунків та видачі готівки із застосуванням платіжних карток в Україні та інші положення.

2. Положення НБУ “Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням”, затверджене постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 №137, яке встановлює загальний порядок емісії платіжних карток (незалежно від виду платіжних систем) і операцій з ними.

3. Інструкція НБУ “Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті”, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, яка встановлює порядок відкриття й функціонування спеціальних карткових рахунків як різновиду поточних рахунків, які відкриваються підприємствам і фізичним особам, які хочуть стати власниками платіжних карток.

4. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, яка регулює усі види безготівкових розрахунків.

5. Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджені постановою Правління Національного банку України від 10.12.2004 № 620.

6. Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 17.12.2001 №524.

7. Перелік і тарифи операцій щодо використання платіжних карток та розрахункових операцій за ними, що надаються банкам - членам міжнародних платіжних систем Центральним міжбанківським процесинговим центром Центральної розрахункової палати Національного банку України, затверджений постановою Національного банку України від 12.08.2003 №333(у редакції постанови Правління Національного банку України від 13.11.2006 № 431, зі змінами від 17.12.2007 № 460).

8. Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.07.2000 №283.

Враховуючи завдання, які ставить перед ринком безготівкових платежів держава, та неспроможність карткової індустрії (банків, еквайрингових установ і платіжних систем) самостійно вирішити наявні проблеми, уряд та НБУ у 2006 році прийняли низку нормативно-правових документів, спрямованих на розвиток безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток, зокрема:

1. Постанову Кабінету Міністрів України та НБУ від 26.05.2006 р. №753, якою схвалено Концепцію поширення безготівкових розрахунків з використанням спеціальних платіжних засобів. Ця Концепція спрямована на створення необхідних умов для поліпшення структури грошового обігу в Україні шляхом масових безготівкових платежів з використанням платіжних карток і скорочення частки готівкових розрахунків; створення прозорої фінансової системи, залучення через банківську систему в загальногосподарський обіг значних фінансових ресурсів (готівкових коштів населення та юридичних осіб); забезпечення поступового переходу населення на безготівкові розрахунки; зменшення витрат НБУ та держави в цілому на підтримку готівкового обігу.

2. Постанову Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 р. №377 "Деякі питання здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів". Цим документом визначаються умови й терміни переведення підприємств, які здійснюють господарську діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг, та які відповідно до закону повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій, на обов'язкове приймання платіжних карток. Зазначений документ спрямований в основному на розвиток інфраструктури приймання платіжних карток.

3. Програму розвитку Національної системи масових електронних платежів на 2006-2008 роки, затверджену постановою Правління НБУ від 30.03.2006 р. №121. Програмою визначено основні завдання та шляхи їх реалізації щодо подальшого розвитку НСМЕП з урахуванням світових тенденцій розвитку безготівкових розрахунків, практики та сучасних моделей функціонування платіжних систем.

1.3 Класифікація платіжних карток

Класифікувати пластикові картки можна по різних критеріях.

У своїй статті Савін К. [24, с.43] пропонує розбити всі карти за способом нанесення на них інформації, тобто на ті карти на яких наноситься необхідна інформація за допомогою ембосування (механічного видавлення), лазера і за допомогою запису інформації на магнітну смугу. На карті може одночасно застосовуватися більш за один спосіб запису інформації.

Мороз A.M. [10, с.99] пропонує як ознаку класифікації розділити всі карти по характеру емітента, тобто на карти, що випускаються банками і небанківськими установами, а також пропонує розділити карти за способом обслуговування клієнтів, тобто на дебетові і кредитові.

Кредитовими є карти, видача яких супроводиться відкриттям їх власникам кредитної лінії, за рахунок і у межах якої здійснюються платежі або видача готівки і за допомогою цих карт власники можуть здійснювати платежі за товари і послуги, отримувати готівкові кошти в банківських установах або банкоматах, а також по цих картах передбачаються деякі пільги від банків-емітентів.

За допомогою дебетових карт здійснюється списання коштів безпосередньо з поточного рахунку власника картки, а не за рахунок наданого кредиту, тобто є тільки платіжними картками.

У свою чергу, дебетові карти автор розбиває на 3 групи:

1) карти для операцій з готівкою, за допомогою яких власник може отримувати готівкові кошти зі свого рахунку безпосередньо в банку або через банкомат, тобто такі картки відкривають власникові доступ до свого поточного рахунку на принципах самообслуговування;

2) карти для оплати товарів і послуг через термінали в торгівельних залах. Наявність терміналу і мережі електронного зв'язку дає можливість продавцеві товарів або послуг швидко ідентифікувати платника, а останньому-швидко перерахувати гроші з його рахунку на рахунок торгівельної організації;

3) чекові гарантійні картки - використовуються для ідентифікації чекодавця і гарантування платежу по чеку. Гарантії забезпечують існуючі на поточному рахунку власника картки кошти і право на кредит, надане йому банком в разі недостатності для оплати чека власника коштів.

За технологією використання автор ділить всі картки на магнітні і смарт-картки. Картки з магнітною смугою характеризуються тим, що інформація, необхідна для використання її в банкоматі і в електронних платіжних терміналах, записується на магнітну смугу, розташовану на зворотному боці карти. Смарт-картка характеризується тим, що замість магнітної смуги в неї вмонтована мікросхема, що є мікропроцесором, здатним самостійно обробляти і запам'ятовувати зміну інформації.

Лаврушина О.І. [11, с.530] поділяє всі смарт-картки на 3 види:

1) картки пам'яті (з інтегральною схемою) - прості електронні карти, що володіють лише пам'яттю, яка у багато разів перевершує пам'ять магнітних карт у декілька разів. На ці карти можна багато разів записувати необхідну інформацію;

2) інтелектуальні картки - схожі з картами пам'яті, але їх мікросхема містить «логіку», що виділяє ці карти в окрему групу. Мікросхема таких карт є мікрокомп'ютером, здатним виконувати складні розрахунки;

3) супер інтелектуальні картки - багатоцільові картки, в доповнення до можливостей звичайної смарт-карты вона має невеликий дисплей і допоміжну клавіатуру для введення даних. Вона об'єднує в собі кредитну і дебетову карти, а також виконує функції годинника, календаря, калькулятора, здійснює операції по конвертації валют, служить записником.

Також автор в своїй роботі всі пластикові карти ділить на 2 групи по характеру власника - на особисті і корпоративні. Особисті картки банки видають своїм клієнтам - приватним особам, а корпоративні - видають юридичним особам під їх гарантії і забезпечення, після аналізу їх платоспроможності. Користуватися такими картками можуть співробітники організації, що отримала такі карти, але такі картки не застосовуються для виплати зарплати і інших соціальних виплат.

Автор Романенко Л.Ф. [23, с.101] в своїй статті ділить карти по видах платіжних систем, а саме:

1) VISA Classik і Eurocard/Mastercard - карти для фізичних осіб, які повинні оплачувати товари і послуги, а також отримувати готівку по карті при виїзді за кордон і в межах України;

2) VISA Business, Eurocard/Mastercard Corporate - карти, використовувані лише для корпоративної оплати відряджень і представницьких витрат;

3) VISA Gold, Eurocard/Mastercard Gold - найпрестижніші карти, використовувані клієнтами з високим рівнем доходів. У пакеті з такими картами клієнтам надається ряд додаткових послуг, таких як, наприклад, система знижок при замовленні готелів і квитків, телефонна карта, страховка і ряд інших послуг;

4) VISA Platinum - банківський продукт для елітних клієнтів, є виключно кредитовою і надається тільки тим клієнтам, які мають бездоганну тривалу кредитну історію або на умовах внесення страхового депозиту. Власникам таких карт також надається розширена система пільг, знижок, страховок і ще багато різних послуг.

Для того, щоб продовжити вивчення операцій банка з платіжними картками, треба розглянути, яке місце займають карткові платіжні інструменти в системі безготівкових розрахунків, а також виділити переваги таких інструментів серед інших.

1.4 Карткові платіжні інструменти в системі безготівкових розрахунків

Безготівкові розрахунки все більше входять у наше життя, і це не випадково. Чим більше в обороті готівкових коштів, тим важче та складніше контролювати грошові потоки, податкові платежі, грошову емісію, тим більші витрати держави на підтримання готівково-грошового обігу.

Суб'єкти розрахунків можуть вибирати один із засобів платежу: готівка, чеки, перекази, картки, електронні гроші тощо. Вибір платіжного інструменту залежить від багатьох чинників. Серед них можна зазначити такі найважливіші:

· вартість використання конкретного платіжного інструменту для платника;

· характер стосунків між платником і одержувачем (безпосередній чи "відокремлений");

· характер платежу (одноразовий чи постійно повторюється);

· сума платежу;

· розповсюдження платежу (внутрішній чи зарубіжний).

У різних країнах використовуються різні платіжні інструменти, що залежить від історичних і соціальних особливостей цієї країни, від розвитку потреб у безготівкових розрахунках. Окрім того, у кожній країні для кожного засобу платежу діють свої законодавчі чи нормативні обмеження. Цим пояснюється різниця в частоті використання тих чи інших засобів платежу.

У традиційних грошей є низка добре відомих недоліків: їх дорого випускати, захищати від підробок, також вони потребують оновлення й безпечної утилізації.

Слід зазначити, що держава зацікавлена в нарощуванні безготівкового обороту - його легше контролювати, легше стягувати податки та не потрібно піклуватися про оновлення, зберігання та перевезення готівки. Адже випуск нових купюр, обмін старих, утримання персоналу, незручності та втрати часу пересічних клієнтів - усе це нелегким тягарем лягає на економіку держави. Під тиском зростання грошової маси, розвитку комп'ютерних технологій традиційні гроші стають все менш зручними для проведення фінансових операцій. У майбутньому вони можуть втратити свою функцію універсального платіжного засобу. Доказом цього є досвід готівкових і безготівкових розрахунків, а також динаміка використання різних засобів платежу в США. На думку спеціалістів, американська економіка є своєрідним "локомотивом" світової економічної системи. Тенденції, що виникають у США, рано чи пізно зачіпають інші країни. Зважаючи на це, можна з великою вірогідністю прогнозувати глобальний перехід від готівкового обігу до безготівкового .

Системи безготівкових розрахунків у національному масштабі запроваджені у Франції, Німеччині, Бельгії, Іспанії, Італії, Канаді, Японії, Хорватії, Португалії.

Така підвищена увага до створення національних систем безготівкових розрахунків пояснюється їхньою суттєвою економічною та соціальною ефективністю, можливістю створення "прозорої" системи фінансових потоків.

Оцінюючи важливість проблеми, Національний банк України в кінці 1992 р. розробив "Концепцію створення системи електронного грошового обігу", початковим завданням якої була розробка та запровадження системи електронних міжбанківських розрахунків, а на другому етапі - системи масових розрахунків населення з використанням пластикових карток. Нині створено робочу групу з розробки Державної програми розвитку системи масових електронних платежів в Україні. Богдан В. [12, с. 85] стверджує, що протягом останніх років відбувається збільшення обсягів грошової маси (МЗ). Однак при цьому характерне поступове скорочення частки готівкових коштів (М0).

Платіжні картки мають певні переваги для населення - це зручність використання карток у глобальному масштабі; посилена безпека (зменшення ризику від крадіжки готівкових коштів); значне прискорення розрахунків; можливість оплати поштових послуг, комунальних рахунків, послуг компаній мобільного зв'язку, Інтернет-провайдерів тощо, а також знижки при придбанні товарів, бронюванні місць у готелях, при замовленні авіабілетів, оплаті телефонних дзвінків і т. ін.

Для підприємств, що запровадили зарплатний проект, - це мінімізація касових операцій бухгалтерії; нормалізація видання заробітної плати; можливість позбутися процедури депонування неодержаних співробітниками коштів тощо.

Для підприємств, що запровадили корпоративні картки, - це підвищення рівня сервісу під час ділових поїздок по світу; можливість уникнути витрат, пов'язаних з необхідністю видавати готівкові кошти на відрядження, а також ефективно контролювати корпоративні витрати співробітників.

Для торговельно-сервісних пунктів - швидкість і безпека послідовності операцій з обробки платежів, починаючи з верифікації та авторизації аж до клірингу та розрахунків; збільшення попиту споживачів і обсягів продажу (з психологічної точки зору клієнти більше можуть витратити коштів по картці, аніж готівки); зростання престижності магазину тощо.

Для банківських установ - збільшення залучення ресурсів на рахунки клієнтів; зменшення касових витрат; отримання додаткових прибутків завдяки розширенню банківських послуг; зростання авторитету банку та його конкурентного потенціалу.

Для держави - це створення "прозорої" системи фінансових потоків; зменшення витрат на вироблення готівки; зменшення витрат на касові операції, інкасацію та зберігання грошей; зменшення можливості розвитку "тіньового" бізнесу (прозорість рахунків).

Можна зазначити, що Україна перебуває в сприятливих умовах, оскільки має можливість здійснити стрибок від готівкових розрахунків до електронних форм розрахунків, минаючи чеки. Адже, на відміну від США, де чекова форма розрахунків набула дуже широкого розповсюдження, сьогодні український фінансовий ринок розрахункових чеків (у гривні) вимагає, по суті, нового створення, оскільки внаслідок корінної реорганізації банківської й економічної системи України суб'єкти підприємницької діяльності практично втратили досвід роботи з чеками.

Потрібно відмітити те, що для карткового ринку України характерна перевага міжнародних платіжних систем, яка постійно зростає. При цьому внутрішні міжбанківські й одноемітентні системи змушені конкурувати зі світовими гігантами, які успішно просувають свої карткові програми.

Слід зазначити, що вітчизняні банки використовують картки міжнародних платіжних систем в основному для зарплатних проектів, тоді як вони призначені для заможного прошарку населення, що часто виїжджає за кордон. Таким чином складається ситуація, коли картки міжнародних платіжних систем в Україні виконують роль засобу для зняття готівки або проведення розрахунків у межах країни. При цьому для власника картки значення має саме інфраструктура обслуговування його картки. У цьому випадку внутрішні платіжні системи значно програють міжнародним.

Розгляд цього питання зачіпає проблему розподілу прибутків, які отримує платіжна система за обслуговування карток в Україні. Це стосується міжнародних платіжних систем, які таким чином отримують кошти, що могли б заробити внутрішні карткові системи нашої країни.

Основу ринку емісії в Україні складають дебетові картки Maestro, Electron, Visa Classic Domestic і новий кредитний продукт із 100%-ною онлайновою авторизацією - MasterCard Electronic. Кредитні картки типу Standart і Gold не дуже розповсюджені. При цьому слід відмітити активність платіжних систем і банків щодо розширення кількості кредитних продуктів, особливо за рахунок програм карткового споживчого кредитування.

Традиційно кредитні продукти складають меншу частку емісії через те, що ризик несанкціонованих трансакцій за кредитними продуктами значно вищий, ніж за дебетними. Чистих кредитних продуктів у понятті моделі карткового бізнесу, що діє в країнах Європи, в Україні для масового споживача поки що не існує. Забезпечення наданої кредитної лінії у вигляді грошового депозиту, поруки третьої особи продовжує бути необхідною умовою відкриття карткового рахунку. При цьому на перше місце при емісії кредитних карток виходить ефективність роботи служби безпеки банку, що відповідає за перевірку потенційних клієнтів і повернення сум, а також моніторинг емісії та еквайрінгу карток. За відсутності в Україні практики кредитних бюро робота щодо масового споживчого кредитування залишається досить трудомісткою та ризикованою.

Таким чином, підводячи підсумок всьому вищевикладеному в даній главі можна зробити декілька виводів, які допоможуть продовжити дослідження в наступній главі в області банківських операцій, пов'язаних з випуском, використанням і обслуговуванням платіжних карт:

по-перше, оскільки в даний час більше 200 країн світу, включаючи і Україну, використовують карти в платіжному обігу, що дає можливість розглядати карту як найважливішою елемент «технологічної революції» в банківській справі, саме вона, у ряді випадків, грає роль головної в електронних банківських системах;

по-друге, слід зазначити той факт, що український ринок банківських послуг зазнає постійно серйозні зміни і в останні декілька років придбав всі риси ринку пластикових карт, що динамічно розвивається;

по-третє, важливою особливістю українського ринку пластикових карт є те, що основними елементами систем платежів є саме банківські картки, а не карти небанківських установ;

по-четверте, українські банки-емітенти платіжних карт, в більшості своїй, випускають в оборот дебетові картки, у зв'язку з особливостями економічної ситуації в країні (інфляція, підвищені економічні ризики) і прагненням застрахувати себе від можливих втрат.

платіжний картка банк

2. Процес виконання операцій з платіжними картками в установах ВАТ "Ощадбанк"

ВАТ "Ощадбанк" пропонує клієнтам надання послуг з відкриття та обслуговування карткових рахунків, випуску та обслуговування платіжних карт міжнародних платіжних систем Visa International и MasterCard International.

ВАТ "Ощадбанк" є принциповим членом MasterCard International - з 1997 року, та Visa International - з 1998 року. Першу платіжну картку бренду Eurocard-MasterCard емітовано 26 серпня 1998 року.

На ринку карткових продуктів за обсягами емісії банк входить в десятку лідерів найбільших емітентів міжнародних платіжних карток.

2.1 Організація роботи ВАТ "Ощадбанк" з платіжними картками

Діяльність ВАТ "Ощадбанк" з платіжними картками здійснюється на підставі:

— Положення про видачу та обслуговування банківських платіжних карток міжнародних платіжних систем в установах Ощадного банку України, затвердженого рішенням Правління № 39 від 30.07.98 р.;

— Інструкції НБУ "Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492 та ін.

Положення розроблено згідно Закону України "Про банки і банківську діяльність", нормативних актів Національного банку України, Статуту і нормативних актів Ощадбанку України.

У ньому визначається порядок видачі та обслуговування банківських пластикових карток міжнародної платіжної системи EUROPAY в установах Ощадного банку України, а також умови використання карток і надання послуг клієнтам.

Організацію випуску карток здійснює емісійний центр банку у взаємодії з управлінням безпеки банку. Видачу карток та обслуговування картрахунків здійснюють технічно підготовлені установи банку (ОПЕРУ, регіональні ОПЕРВ, відділення) при отриманні дозволу від Правління Ощадбанку.

В установі банку визначається працівник, що відповідає за роботу з банківськими пластиковими картками.

Банківські платіжні картки міжнародних платіжних систем, які випускає банк, є картками з магнітною смугою. На лицьовому боці зображено логотип Ощадного банку України, логотип відповідної платіжної системи, вказано реєстраційний номер, термін дії картки, ім'я та прізвище держателя. На зворотньому боці розміщена магнітна смуга, смуга для підпису клієнта та інформація про банк -емітент.

Використання БПК міжнародних платіжних систем забезпечує її держателю в місцях, де зустрічається логотип відповідної платіжної системи :

отримання готівки в усіх банківських установах, що обслуговують даний тип пластикових карток (незалежно від місця видачі картки);

безготівкові розрахунки з підприємствами торгівлі та послуг.

Клієнт, який бажає користуватись БПК, відкриває в установі банку картковий рахунок в національній валюті (гривна) або іноземній валюті (дол. США), та укладає з банком договір про видачу та обслуговування пластикової картки. В договорі між банком та клієнтом визначаються умови та порядок використання картки в залежності від її типу (дебетна чи кредитна).

Обслуговування картрахунків в національній та іноземній валюті здійснюється згідно з чинним законодавством, нормативними актами НБУ, відомчими документами Ощадбанку України.

Ощадбанк України відкриває картрахунки та видає БПК, як фізичним, так і юридичним особам. Видача БПК та її обслуговування здійснюється установами банку згідно тарифів банку по операціях з БПК.

У випадку отримання кредитної картки клієнт, одночасно з відкриттям карткового рахунку, відкриває рахунок забезпечення. Він є гарантією погашення заборгованості по картрахунку, яка може виникнути при перевищенні держателями БПК ліміту кредиту.

По кредитах, наданих під платіжні картки, установи банку здійснюють, згідно постанов НБУ, розрахунок резерву на можливі витрати. При розрахунку резерву на можливі витрати залишки сум заборгованості по кредитах під кредитні БПК повинні відноситись до групи стандартних кредитів,

На залишок коштів по рахунках, відкритих для обслуговування БПК (картрахунок, рахунок забезпечення), установа банку нараховує доходи згідно існуючих процентних ставок, затверджених рішенням Правління Ощадбанку. Доходи нараховуються та виплачуються в валюті рахунків.

Картки є власністю банку і повертаються в установу банку по закінченні терміну їх дії для заміни на нові, а також в випадках, що обумовлені в "Договорах про видачу та обслуговування БПК".

Банк гарантує таємницю операцій по рахунках, що відкриті для обслуговування БПК. Довідки про операції по рахунках БПК надаються тільки власнику картрахунку або по письмовому запиту органів, яким це право надано чинним законодавством.

2.2 Види платіжних карток ВАТ "Ощадбанк"

ВАТ "Ощадбанк" пропонує своїм клієнтам такі види пластикових карток.

Visa Electron. Одна з найпопулярніших у світі карток міжнародної платіжної системи VISA. Загальнодоступна дебетна картка для всіх клієнтів незалежно від рівня їх доходів. За допомогою цієї картки можна отримати готівку в більш ніж 760 тис. банкоматів або оплатити товари та послуги у 9 мільйонах точок світу.

Visa Classic. Картки Visa Classic розпочинають ряд кредитних карт Ощадбанку. Це повноцінна кредитна картка для представників середнього класу, які мають стабільний дохід. Картки приймаються до сплати за товари та послуги по всьому світу, де є логотип VISA. За допомогою цієї картки можливо отримувати готівку в банкоматах та пунктах видачі готівки у всіх країнах світу.

Visa Classic Domestic. Картка поповнює ряд кредитних карток Ощадбанку. Це повноцінна кредитна картка для представників середнього класу, які мають стабільний дохід. Карткою можна користуватись тільки на території України. Вона приймається до сплати за товари та послуги по всій Україні, де є логотип VISA. За допомогою цієї картки можна отримувати готівку в банкоматах та пунктах видачі готівки.

Visa Gold. Одна з найпрестижніших кредитних карток Ощадбанку міжнародної платіжної системи VISA. Це повноцінна кредитна картка, що приймається до сплати за товари та послуги в пунктах по всьому світу, де є логотип VISA, магазинах, Internet-магазинах, при оплаті за товари та послуги поштою або телефоном. За допомогою цієї картки можна отримувати готівку в банкоматах та пунктах видачі готівки у всіх країнах світу. Ця картка вказує на високий статус клієнта та надає йому можливість отримувати знижки під час оплати товарів і послуг.

Maestro. Загальнодоступна дебетна картка платіжної системи MasterCard. Ця картка є однією з найбільш розповсюджених у світі. За допомогою цієї картки можна отримати готівку в більш ніж 760 000 банкоматах по всьому світу або оплатити товари та послуги у 9 мільйонах точок світу.

MasterCard Mass. Картка MasterСard Mass - найпопулярніша кредитна картка платіжної системи Master Card. Це повноцінна кредитна картка для представників середнього класу, які мають стабільний дохід. За допомогою цієї картки можна швидко і без значних витрат бронювати авіаквитки, автомобілі, номери в готелях у всіх країнах світу, отримати знижки у туристичних агенціях і авіакомпаніях, а також здійснювати карткові операції через Інтернет.

MasterCard Electronic. Картка MasterCard Electronic Арсенал - ексклюзивна картка Ощадбанку, розроблена спеціально для виплати пенсій військовим пенсіонерам. Водночас ця картка має всі властивості міжнародної платіжної картки, тобто за її допомогою можна отримувати готівку в банкоматах та пунктах видачі готівки по всьому світу і оплачувати товари та послуги. Держателі картки MasterCard Electronic мають можливість отримати кредит.

MasterCard Gold. Найпрестижніша кредитна картка Ощадбанку платіжної системи MasterCard. За допомогою цієї картки можна оплатити товари та послуги у точках по всьому світу, де є логотип MasterCard, магазинах, Internet-магазинах, при оплаті за товари та послуги поштою або телефоном, зі значними знижками. За допомогою цієї картки можна тримати готівку по всьому світу в мережі банкоматів. Картка є незамінною для тих, хто часто буває у країнах Європи: саме тут система MasterCard Gold найбільш розвинута.

MasterCard Platinum - елітна картка, широко знана у всьому світі. Ця картка призначена для привілейованих персон і свідчить про високий статус та фінансовий рівень її власника.

Зразки пластикових карток Ощадбанку представлені в додатку 1.

2.3 Порядок відкриття та закриття картрахунків фізичних осіб

Ощадбанк пропонує своїм клієнтам - фізичним особам такі типи БПК:

1) дебетна власна - надає змогу здійснювати операції в межах залишку коштів на картковому рахунку шляхом прямого дебетування;

2) кредитна власна - надає змогу здійснювати операції за дебетом картрахунку в межах установленого банком-емітентом ліміту кредиту.

Клієнт-фізична особа, який бажає користуватися БПК, відкриває в установі банку рахунки:

— у випадку дебетної БПК - картрахунок;

— у випадку кредитної БПК - картрахунок та рахунок забезпечення.

Фізичні особи, які не являються клієнтами установи банку, при відкритті картрахунку для дебетної власної БПК надають документи, що визначені інструкцією №492 "Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті":

— паспорт або документ, що його замінює;

— фізичні особи-резиденти додатково мають пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;

— заяву про відкриття поточного рахунку (Додаток 2);

— анкету клієнта.

Між фізичною особою і банком укладається договір банківського рахунку. Договір підписується обома сторонами у двох примірниках. Клієнт отримує примірник договору разом з Правилами користування БПК. Другий примірник договору та анкета клієнта залишається в установі банку.

Кошти клієнт вносить готівкою або перераховує з власного банківського рахунку в сумі не менше тієї, що визначена в розділі анкети.

Якщо, до закінчення строку дії договору по картковому рахунку дебетної БПК, клієнт не заявить у письмовій формі про припинення його дії, договір вважається пролонгованим на наступний строк на тих же умовах. При цьому держателям БПК по такому картковому рахунку необхідно звернутись в установу банку для заміни БПК.

Порядок відкриття картрахунку та рахунку забезпечення для кредитної власної БПК є схожим з порядком відкриття картрахунку для дебетної власної БПК та має такі відмінності:

· додатково до "Договору про видачу та обслуговування кредитної БПК" підписується "Договір на відкриття рахунку забезпечення";

· дострокове розірвання договору по картрахунку передбачає розірвання договору по рахунку забезпечення, але тільки після погашення заборгованості по картрахунку клієнта.

Картрахунок закривається і БПК повертається в установу банку по місцю її видачі у випадках:

— заяви клієнта про розірвання договору (Додаток 3);

— згідно умов, передбачених в договорі;

— згідно вимог чинного законодавства;

— у разі надання свідоцтва про смерть власника картрахунку.

У разі закриття картрахунку по дебетній БПК, сама картка повертається в установу банку, залишок коштів на картрахунку повертається клієнту. Повернуті клієнтами БПК знищуються по акту.

Закриття картрахунку по кредитній БПК виконується тільки після повного розрахунку його власника з установою банка. У випадку існування заборгованості по картрахунку кредитної БПК на момент його закриття, вона погашається з рахунку забезпечення.

2.4 Порядок проведення операцій по картрахункам клієнтів

Порядок ведення рахунку по дебетній власній БПК допускає нульовий залишок коштів на рахунку. Емісійний центр один раз на місяць (до 5 числа наступного місяця) формує дані (виписки) про стан карткових рахунків та надсилає їх в установу банку.

Поповнення картрахунку здійснюється як готівкою, так і безготівковим шляхом. Безготівковим шляхом на картрахунки дебетних власних БПК зараховуються надходження в національній або іноземній валюті у відповідності з чинним законодавством. В день надходження коштів на картрахунок установа банку надає в емісійний центр інформацію про суми цих надходжень. На суми залишку по дебетним БПК можуть нараховуватися відсотки згідно з договором на відкриття картрахунку.

Витратні операції по рахунку дебетної БПК здійснюються згідно документа складеного з допомогою БПК в паперовому або електронному вигляді (отримання готівки в установі банку або через банкомат, розрахунки за товари та послуги).

Порядок ведення карткового рахунку по кредитній власній БПК допускає від'ємний залишок у межах суми дозволеного установою банку ліміту кредиту, який обумовлено в договорі з клієнтом.

Держателі кредитних БПК, для яких за рішенням кредитного комітету установи банку встановлено ліміт кредиту, мають право користуватись ним протягом одного розрахункового циклу. За користування лімітом кредиту держателі БПК сплачують відсотки згідно встановлених банком процентних ставок.

Клієнт розраховується за кредит в строк, який вказано в договорі на користування БПК, після отримання ним виписки по картрахунку від установи банку. Контроль за своєчасним погашенням кредитів, наданих по кредитних БПК, покладається на керівника установи банку та відповідального працівника по роботі з БПК.

У разі непогашення держателем кредитної власної БПК отриманої суми кредиту, емісійний центр банку, одночасно з відсотками за користування кредитом,

нараховує пеню за несвоєчасне його погашення.

Погашення заборгованості по кредиту та відсотках по ньому здійснюється шляхом списання сум з картрахунку клієнта. Тому клієнт в установі банку здійснює тільки поповнення картрахунку. Про всі випадки поповнення картрахунку установа банку надсилає емісійному центру повідомлення. Емісійний центр проводить зміни в базі даних та надсилає в установу банку виписку про новий стан картрахунку клієнта.

Якщо держатель кредитної БПК не розрахувався за використаний кредит у вказаний строк, емісійний центр:

— блокує дію БПК на строк згідно договору;

— надсилає в установу банку повідомлення про блокування картрахунку та список боржників.

Якщо в строк, який визначено в договорі з власником картрахунку, борг не погашено, установа банку списує заборгованість по кредиту, відсотках та пені з рахунку забезпечення власника картрахунку і надсилає в емісійний центр повідомлення про закриття картрахунку, в зв'язку з невиконанням обов'язків по договору, та інформацію про погашення боргів.

Операції списання коштів з рахунку забезпечення проводяться у випадках:

— погашення заборгованості по картрахунку;

— по закінченні строку дії договору по БПК;

— розірвання договору по картковому рахунку.

Приходні операції по рахунку забезпечення здійснюються у випадках:

• видачі додаткових БПК та визначення нового залишку для рахунку забезпечення. При цьому укладається додаткова угода до договору по рахунку забезпечення;

• в разі відновлення власником картрахунку суми мінімального залишку по картковому рахунку та суми вкладу на рахунку забезпечення.

3. Розвиток операцій банка з платіжними картками на сучасному етапі

Першочерговою задачею платіжної системи країни в умовах переходу до ринкової економіки є скорочення готівкового обороту на користь безготівкових форм розрахунків. Вирішити поставлену задачу можуть системи безготівкових платежів, якими є платіжні системи на основі карткових платіжних інструментів. Глобальне впровадження системи розрахунків на основі карткових платіжних інструментів є особливо необхідним в умовах постійного зростання частки тіньового сектора економіки, широко розповсюдженого небажання населення тримати заощадження на рахунках у банківських установах, повального ухилення від сплати податків. Але всупереч цій необхідності діє цілий комплекс проблем як економічного, так і неекономічного характеру, пов'язаних зі здійсненням операцій з платіжними картками, що виникають у населення, суб'єктів господарювання і безпосередньо банків. Саме ці проблеми і виступають гальмуючим елементом у механізмі реалізації карткового бізнесу.

3.1 Проблеми та перспективи розвитку операцій банка з платіжними картками

Не дивлячись на принципові переваги пластикових карток як інструмента безготівкових розрахунків, а також наявність багаторічного досвіду їх масового використання в західних країнах, просування карток на українському ринку наштовхнулось на ряд перешкод. Ці проблеми носять об'єктивний характер і пов'язані, в першу чергу, не з картками особисто, а з загальною ситуацією на вітчизняних ринках фінансових і торгових послуг приватним особам.

Про розвиток ринку "пластика" свідчать дані Нацбанку України, в яких зазначається, що протягом останніх п'яти років кількість держателів платіжних карток збільшилась на 230%, і на перше січня 2008 року становила 35 723 тис. осіб. Також збільшилась і сума операцій, які здійснюються за допомогою платіжних карток. Проте ці показники не можна вважати високими, адже у більшості європейських країн платіжні картки значно ширше використовуються. Наприклад, у Великобританії тільки кількість виданих кредитних карток приблизно в два рази більше, ніж чисельність населення в країні [25, с.30].

Основними проблемами розвитку карткового бізнесу в Україні є:

— по-перше, те, що картки більше, ніж за 10 років свого існування в нашій країні так і не стали повноцінним платіжним і кредитним інструментом;

— по-друге, постійне зростання рівня шахрайства у сфері платіжних карток, що пов'язане, насамперед, з небажанням більшості банків переходити на чіпову технологію;

— по-третє, більшість банків в Україні емітують картки міжнародних платіжних систем, а не картки НСМЕП, які мають значно більше переваг порівняно з міжнародними.

На нинішньому етапі в Україні платіжна картка ще не виконує повною мірою основної своєї функції - виступати засобом саме безготівкових розрахунків. Основні причини, що стримують цей розвиток, мають деякі відмінності за категоріями учасників системи розрахунків.

Для населення - це звичка використовувати готівкові кошти та традиції накопичення коштів, недовіра до банківської системи; психологічний бар'єр; низька купівельна спроможність; фіскальна причина (прозорість безготівкових платежів не дає можливість відходити від оподаткування).

Підприємствам торгівлі заважає запроваджувати безготівкові розрахунки з використанням платіжних карток висока комісія; нетехнологічність (довгочасність проведення трансакцій, незручність для клієнтів, касира, незручність для бухгалтерії; можливість використання фальшивих карток); питання гарантії банком оплати операцій, проведених клієнтами; додаткові витрати на обладнання; підготовка персоналу.