Валютна діяльність комерційних банків

Для цього в кожному з інтервалів, на які поділено часовий горизонт, обчислюють алгебраїчну суму (з урахуванням знака) гепів за попередні періоди, а знайдений у такий спосіб показник визнають за кумулятивний (нагромаджений) геп [53].

де KGAP (T) - кумулятивний геп;

T - часовий горизонт;



Отже, кумулятивний геп - це різниця між загальним обсягом чутливих активів і зобов'язань, які протягом часового горизонту можуть бути переоцінені, у той час як за економічним змістом кумулятивний геп - це інтегральний показник, що відбиває рівень ризику відсоткових ставок, на який наражається банк протягом розглянутого часового горизонту. Банк може управляти цим ризиком, установлюючи ліміт кумулятивного гепу як максимально допустиму його величину та приводячи структуру чутливих активів і зобов'язань у відповідність з установленим лімітом.

Головна ідея управління гепом полягає в тому, що величина та вид (додатний або від'ємний) гепу мають відповідати прогнозам зміни відсоткових ставок на ринку згідно з такими правилами:

- якщо геп додатний, то зі зростанням відсоткових ставок маржа банку зростатиме і, навпаки, у разі їх зниження маржа зменшуватиметься;

- якщо геп від'ємний, то зі зростанням відсоткових ставок маржа зменшуватиметься, а з їх зниженням - збільшуватиметься.

Це означає, що для банку не так уже й важливо, як змінюються відсоткові ставки на ринку, головне - щоб геп відповідав тому напряму руху ставок, який забезпечить збільшення прибутку, тобто був додатним за підвищення ставок і від'ємним - за зниження. Варто ще раз нагадати, що потенційну можливість одержання додаткового прибутку пов'язано з підвищеним рівнем відсоткового ризику, і коли прогноз зміни ставок виявиться помилковим, то банк не тільки не збільшить прибутку, а навпаки - може зазнати солідних збитків. Отже, за управління гепом імовірність одержання як додаткових прибутків, так і несподіваних фінансових втрат є цілком реальною.

Таким чином, геп розглядається як міра валютного і процентного ризику, що на нього наражається банк у зафіксованому часовому інтервалі. Незалежно від того, додатний чи від'ємний геп має банк, що більший розмір (абсолютна величина) гепу, то вищий рівень відсоткового ризику бере на себе банк і то більше змінюється його маржа. Але ні абсолютна величина кумулятивного гепу, ні коефіцієнт гепу не дають уявлення про те, яка частина активів чи пасивів банку залежить від зміни відсоткової ставки, чи валютного курсу. Тому наступним кроком у процесі аналізу гепу є обчислення індексу валютного ризику.

Індекс валютного ризику дорівнює відношенню абсолютної величини кумулятивного гепу (в кожному з періодів) до працюючих активів і виражається у відсотках [53]:

де IR (T) - індекс валютного ризику;

А - працюючі активи банку.

Індекс валютного ризику показує, яка частина активів (коли геп додатний) чи пасивів (коли геп від'ємний) може змінити свою вартість у зв'язку зі зміною ринкових ставок, а отже, вплинути на ринкову вартість усієї банківської установи. Індекс розраховується без урахування знака, оскільки й додатний, і від'ємний геп можуть призвести до збитків.

Через установлення лімітів індексу валютного ризику банк може здійснювати контрольну функцію. Ліміт індексу відсоткового ризику визначає той рівень ризику відсоткової ставки, який банк уважає за доцільне на себе взяти. У практиці роботи зарубіжних банків ліміт індексу відсоткового ризику встановлюється, як правило, на рівні 20-25 %, хоча твердих норм не існує.

Аналіз валютного ризику банку за допомогою індексу є ефективним за умови, що величина працюючих активів залишається сталою протягом усього часового горизонту. Якщо ж обсяг таких активів протягом періоду змінюється, то логічно оцінювати співвідношення кумулятивного гепу в кожному з періодів до тієї величини працюючих активів, яка прогнозується в цей період. Зрозуміло, що зробити такий прогноз досить складно. Наприклад, величина залучених коштів залежить не лише від банку і не завжди піддається прогнозуванню. У такому разі можна скористатися коефіцієнтом ризику, обчисленим як відношення кумулятивного гепу до капіталу банку. Як відомо, капітал банку є стабільнішою величиною, ніж працюючі активи. Крім того, оскільки геп є індикатором валютного і процентного ризику банку, а всі ризики мають відшкодовуватися за рахунок його власних коштів, то цілком логічно зіставляти геп саме з капіталом. Отже, коефіцієнт валютного ризику обчислюється за формулою [53]:

де KR (t) - коефіцієнт валютного ризику;

K - власний капітал банку.

Досліджуючи проблеми аналізу валютного ризику банку за допомогою гепу слід звернути увагу, що хоч вони тісно пов'язані з аналізом банківської ліквідності, але не є ідентичними. Зокрема до розрахунку гепу беруть не лише обсяги вхідних та вихідних грошових потоків, а й кошти, які переоцінюються в певні моменти часу, проте до банку не надходять.

Висновки

Отже, розроблена інформаційно-логічна схема проведення сценарного аналізу валютного ризику на основі однофакторного стрес-тестування дає можливість визначити чутливість фінансових результатів/капіталу банку до зміни валютних курсів за активами та зобов'язанням в іноземних валютах, в яких ним відкриті позиції. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані при розробці інструментарію управління валютним ризиком банку. Що стосується виключно аналітичної оцінки (тобто оцінки без врахування бізнес-інтересів банку) портфеля валют, то джерелом ризику є волатильність курсів валют, тому, в першу чергу, звертається увага на високоволатильні валютні позиції. Була зроблена спроба розробки методики оцінки та управління валютним ризиком на основі показника Value at Risk. Вдалося досягти наступних переваг: агрегування величини ризику в єдиний показник по всьому портфелю; можливість розраховувати VaR за кожною валютою та дорогоцінним металом окремо; можливість прогнозування на наступний період за даними показниками. У перспективі планується розробка пакету аналізу щодо ефективного управління портфелем на основі показника VaR.

Розділ 3. Практична реалізація концепції механізму вдосконалення діяльності банка на валютному ринку на прикладі ПАТ«КБ «ПІВДЕНКОМБАНК»

3.1 Апробація коваріаційного методу розрахунку VaR у валютних операціях банку

В даному пункті третього розділу дослідження на прикладі матеріалів річного звіту ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» за 2012 рік за фактичними розмірами чистих відкритих валютних позицій зроблено розрахунок валютних ризиків, які могли б виникнути у банка за рахунок коливання курсів валют в інтервалі часу 29.05.2012 - 10.10.2012 рр. (94 дня) та 25-денних підінтервалах часу при умовно-постійних чистих відкритих валютних позиціях (стрес-тестування за VAR-методологією).

Основними чинниками виникнення валютного ризику є коротко- і довгострокові коливання обмінних курсів, залежні від попиту і пропозиції валюти на національних і міжнародних ринках. Як наслідок, валютний ризик виникає у Банка при невідповідності обсягів активів та зобов'язань в кожній іноземній валюті, а також іноземних валют відносно національної валюти. Наявність відкритих валютних позицій наражає банк на імовірнісні грошові втрати при зміні валютного курсу.

Управління відкритою валютною позицією означає, що банк в певних межах допускає для себе валютний ризик, тому, оцінюючи можливі зміни курсів, а також визначаючи ліміт можливих збитків (прибутків) у зв'язку з коливаннями курсів, встановлюються ліміти відкритої валютної позиції. До того ж управління валютним ризиком здійснюється на основі зовнішніх даних: макроекономічних індикаторів фінансового ринку (валютних курсів, показників волатильності), а також внутрішніх даних про розмір відкритих валютних позицій Банку (їх динаміка та структура за видами валют).

Для управління валютним ризиком банк здійснює аналіз термінів закриття позиції, розрахунок волатильності валютних курсів, оцінкуVaR, VaR - потенційну величину втрати капіталу Банку, у разі несприятливої зміни обмінних курсів валют і банківських металів.

Зміна валютного курсу гривні щодо основних іноземних валют впливає на прибуток банку при наявності відкритої валютної позиції. Девальвація гривні позитивно впливає на прибуток банку, в разі існування довгої валютної позиції (зобов'язання банку в валюті перевищують наявні активи банку в цій валюті, тобто для повернення зобов'язань банк буде вимушений покупати валюту за гривні на міжбанківському ринку), а ревальвація - збільшує прибуток банку в разі існування короткої відкритої валютної позиції (активи банку в валюті перевищують зобов'язання банку в цій валюті, тобто банк має можливість продавати надлишок валюти на міжбанківському ринку за гривні).

В якості вихідних даних по відкритим валютних позиціям використовуємо звітні дані ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК», наведені в річному звіті за 2012 рік [69].

Таблиця 3.1.1 Показники валютного ринку, тис. грн

Рядок	Найменування валюти	на 01.01.2013	на 01.01.2012
		монетарні активи	монетарні зобов'язання	чиста позиція	монетарні активи	монетарні зобов'язання	чиста позиція
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Долари США	5746002	7046157	(1300155	5981636	5959064	22572
2	Євро	1062031	1101199	(39168)	590463	578282	12181
3	Фунти стерлінгів	305	163	142	645	221	424
4	Інші	1436037	1468772	(32735)	537484	531250	6234
5	Усього	8244375	9616291	(1371916)	7110228	7068817	41411

Рівні чистої відкритої валютної позиції за трьома основними конвертованими валютам складають:

1) долар США (USD):

- «довга» валютна позиція С1 (USD) в гривневому еквіваленті складає:

С1 (USD) = - 1 300 155 тис. грн. (валютні зобов'язання вище наявних валютних активів в доларах США);

2) євро (EURO):

- «довга» валютна позиція С2 (EURO) в гривневому еквіваленті складає:

С2 (EURO) = - 39 168 тис. грн. (валютні зобов'язання вище наявних валютних активів в євро);

3) фунт-стерлінгів Великобританії (GBR):

- «коротка» валютна позиція С3 (GBR) в гривневому еквіваленті складає:

С3 (GBR) = + 142 тис. грн. (валютні зобов'язання нижче наявних валютних активів в фунтах-стерлінгів).

Рівень регулятивного власного капіталу ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» станом на 31.12.2012 року становить 2 837 876 тис. грн. та є джерелом резервів під можливі збитки від валютних ризиків.

Для оцінки ризику коливання курсу валют, за якими в ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» відкриті валютні позиції в якості вихідних даних отримуємо на інформаційному сайті НБУ [72] офіційні курси вартості долара США (UAH/USD), євро (UAH/EURO), британського фунту-стерлінігів (UAH/GBR) в національній валюті України на досліджуваному інтервалі часу 29.05.2012 - 10.10.2012 рр.

На основі отриманих рядів динаміки курсів валют будуємо ланцюгові ряди відносних індексів щоденного приросту (+) / падіння (-) курсу відповідної валюти (в %).

На основі отриманих ланцюгових рядів відносних індексів щоденного приросту (+) / падіння (-) курсу відповідної валюти (в %) за формулами (2.1.1-2.1.6) знаходимо з допомогою таблиць Excel на заданих інтервалах часу ДТ значення очікування (середнього значення індексу денного приросту/падіння курсу валют в % на досліджуваному інтервалі часу) рядів MR (USD), MR (EURO), MR (GBR), середньоквадратичних відхилень уR (USD), уR (EURO), уR (GBR) та коефіцієнтів кореляції між ланцюговими рядами індексів відповідних валют.

За методологією VAR-оцінок розраховуємо максимальне відносне відхилення курсу валют на інтервалі кількості днів ДТ для квантиля tб = 2,33, що відповідає рівню довірчої ймовірності P = 0,99 для нормального розподілу параметрів в досліджуваних вибірках.

За методологією VAR-оцінок розраховуємо максимальне абсолютне значення валютних ризиків як частки відкритої валютної позиції (в тис. грн.) на інтервалі кількості днів ДТ.

За методологією VAR-оцінок розраховуємо сумарний рівень абсолютного валютного ризику за рахунок відкритих валютних позицій за трьома валютами та коливання (волатильності) курсу валют на інтервалі оцінювання ДТ. Наведемо нижче такі розрахунки.

На рисунках 3.1.1-3.1.2 наведені графіки дослідження коливання курсів 3-х валют на досліджуваному інтервалі 29.05.2012 - 10.10.2012 рр. Як показує аналіз, офіційний курс долара США, регульований НБУ, в досліджуваному періоді практично не змінився, а основні коливання спостерігаються за ринковими (нерегульованими НБУ) курсами євро (з розмахом -4,0%-+4,0%) та британського фунту-стерлінгів (-2,5% - +3,5%).

Рис. 3.1.1 Динаміка курсів UAH/USD, UAH/EURO, UAH/GBR на досліджуваному інтервалі часу 29.05.2012-10.10.2012 рр. (94 дні)

Таким чином, основні курсові валютні ризики виникнуть за рахунок відкритих валютних позицій по євро та британському фунту-стерлінгів.

В Додатках А, Б наведені результати розрахунків в таблицях Excel рядів динаміки ланцюгових індексів приросту курсу валют та VAR-оцінок валютного ризику за 94 дні: 29.05.2012 - 10.10.2012 рр. за алгоритмом формул 2.1.1 - 2.1.6.

Рис. 3.1.2. Динаміка базового (відносно базового рівня 29.05.2012) ряду відносних приростів курсів UAH/USD, UAH/EURO, UAH/GBR на досліджуваному інтервалі часу 29.05.2012 - 10.10.2012 (94 дні)

Таким чином, за результатами проведених розрахунків для ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» отримані наступні показники валютного ризику, який виникає за рахунок відкритих банком чистих валютних позицій та коливання курсів валют.

На інтервалі часу 29.05.2012 - 10.10.2012 (94 дня):

a) відносні рівні валютного ризику:

- VAR1 (USD, %) = 0,021% від відкритої «довгої» валютної позиції по долару США C1 (USD) = - 1 300 155 тис. грн.;

- VAR2 (EURO, %) = 15,068% від відкритої «довгої» валютної позиції по євро C2 (EURO) = - 39 168 тис. грн.;

- VAR3 (GBR, %) = 11,605% від відкритої «короткої» валютної позиції по британському фунту-стерлінгів C3 (GBR) = + 142 тис. грн.;

б) абсолютні рівні валютного ризику:

- VAR1 (USD, грн.) = - 271 тис. грн. - курсовий ризик втрат від відкритої «довгої» валютної позиції по долару США ;

- VAR2 (EURO, грн..) = -5 902 тис. грн. - курсовий ризик втрат від відкритої «довгої» валютної позиції по євро;

- VAR3 (GBR, грн..) = + 16 тис. грн. - курсовий ризик виграшу від відкритої «короткої» валютної позиції по британському фунту-стерлінгів;

S ризик (грн.) = - 5 894 тис. грн. (або 0,208% від розміру власного регулятивного капіталу банку).

При закритті «довгих» валютних позицій за рахунок виходу на міжбанківський ринок для покупки валюти банк має ризик втрат 5,89 млн. грн. за рахунок зростання курсу валют відносно часу їх залучення.

Проведений аналіз розрахунків на 25-денних інтервалах часу показав, що найбільш критичним є четвертий підінтервал часу 06.09.2012 - 10.10.2012 рр. (25 днів):

a) відносні рівні валютного ризику:

- VAR1 (USD, %) = 0,000%;

- VAR2 (EURO, %) = 8,54%;

- VAR3 (GBR, %) = 4,877%;

б) абсолютні рівні валютного ризику:

- VAR1 (USD, грн..) = 0 тис. грн. - курсовий ризик втрат від відкритої «довгої» валютної позиції по долару США;

- VAR2 (EURO, грн.) = -3 345 тис. грн. - курсовий ризик втрат від відкритої «довгої» валютної позиції по євро;

- VAR3 (GBR, грн.) = + 7 тис. грн. - курсовий ризик виграшу від відкритої «короткої» валютної позиції по британському фунту-стерлінгів;

S ризик (грн.) = - 3 340 тис. грн. (або 0,118% від розміру власного регулятивного капіталу банку).

Таким чином, згідно з результатами проведених розрахунків для ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» отримані показники валютного ризику, який виникає за рахунок відкритих банком чистих валютних позицій та коливання курсів валют та при закритті «довгих» валютних позицій за рахунок виходу на міжбанківський ринок для покупки валюти банк має ризик втрат за рахунок зростання курсу валют відносно часу їх залучення. Банк наражається на валютний ризик, який є найбільшим. Валютний ризик виникає у результаті несприятливої зміни курсів іноземних валют та цін на банківські метали. Джерелом ризику є дисбаланс балансових та позабалансових вимог та зобов'язань, виражених в одній валюті.

У зв'язку з тим, що курси валют зазнають періодичних коливань унаслідок різних об'єктивних і суб'єктивних причин, в ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» практика виробила підходи до вибору стратегії захисту від валютних ризиків. Сутність цих підходів полягає в тому, що приймаються рішення про необхідність спеціальних заходів для страхування валютних ризиків; виділяється частина зовнішньоторговельного контракту або кредитної угоди - відкрита валютна позиція, яка буде страхуватися; вибирається конкретний спосіб і метод страхування ризику.

На вибір конкретного методу страхування ризику ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» впливають такі чинники:

- конкурентоспроможність;

- платоспроможність;

- чинні валютні і кредитно-фінансові обмеження;

- рівень ліквідності за певний проміжок часу та ін.

3.2 Сценарний аналіз валютного ризику банку на основі одно факторного стрес-тестування ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК»

Управління валютним ризиком в ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» ґрунтується, в основному, на використанні методу історичного моделювання, бек-тестів та механізмів Stop-out і Stop-loss. Всі системи внутрішнього контролю проходять бек-тестування і стрес-тестування. Проте дані методи мають ряд суттєвих недоліків, які у сукупності можуть дати неадекватну оцінку валютного ризику.

Метод сценарного стрес-тестування враховує лише вплив одного фактора (валютного курсу) на розмір фінансового результату. За даним методом максимальна величина втрат визначається виходячи з максимального відхилення валютного курсу за обраний проміжок часу. Даний метод є достатньо простим для розрахунку та легким у презентаціях топ-менеджменту. Проте за допомогою даного методу неможливо спрогнозувати втрати за несподіваних шокових сценаріїв, що призводить до пошуку інших інструментів, які б дозволили це зробити.

Для усунення даних недоліків та вдосконалення існуючої системи управління валютним ризиком ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» пропонується використовувати комплексну модель оцінки ризику, засновану на застосуванні дельта-нормального методу VАR в поєднанні із комплексними стрес-тестами з різними рівнями ескалації.

За дельта-нормального методу величина максимальних втрат банку розраховується виходячи з припущення існування нормального розподілу значень валютних курсів на обраному проміжку часу.

Максимальна хронологічна зміна за досліджуваний період склала 0,2115%, що відповідає значенню співвідношення максимального і мінімального валютного курсу у розмірі 1,5711% (рис. 3.2.1).



Рис. 3.2.1 Хронологічна зміна валютного курсу долара з 01.01.2010 р. по 01.04.2012 р.

Даний метод дозволяє виконувати адекватне прогнозування втрат на коротких проміжках часу за умови існування нормального розподілу значень валютних курсів. В кризових умовах розподіл величин не є нормальним і результати прогнозу можуть викривлятися та бути неточними. Якщо припустити, що логарифми зміни цін на активи підпорядковуються гаусівському закону розподілу з нульовим середнім, то достатньо оцінити тільки волатильність (стандартне відхилення).

Після проведення всіх необхідних розрахунків по кожній валюті визначається гранична величина втрат за кожною валютною позицією.

Для доповнення даної моделі при настанні шокових явищ необхідно здійснити стрес-тестування, яке дозволить визначити додатковий обсяг втрат банку. Стрес тестування рекомендовано проводити при нестабільній ринковій ситуації, у випадках, якщо є інформація про можливі різкі зміни кон'юнктури ринку, при виході на високоризикові ринки, в тому числі на ринок валютних деривативів, при проведенні довгострокових операцій із валютними цінностями, хеджування валютних ризиків.

Стрес-тестування - це загальний термін, що поєднує групу методів оцінки впливу на фінансове становище організації несприятливих подій, обумовлених як «виняткові, але можливі» [47]. Це метод кількісної оцінки ризику, який полягає у визначенні величини неузгодженої позиції, яка наражає банк на ризик, та у визначенні шокової величини зміни зовнішніх факторів-чинників - валютного курсу, процентної ставки тощо. Поєднання цих величин дає уявлення про те, яку суму збитків чи доходів отримає банк у разі, якщо події розвиватимуться за закладеними сценарними припущеннями.

Сценарний метод присвячено аналізу помірно-несприятливих подій. Він дозволяє виявити максимальний обсяг збитку, якого може зазнати інвестор за певний період часу за заданої ймовірності та демонструє зміну вартості інвестиційного портфеля у вигляді лінійної комбінації дохідностей факторів ризику.

Величина втрат при помірковано-несприятливому, тобто можливому (в межах нормальної некризової кон'юнктури) сценарії називається «несподіваними ризиками». У сполученні зі згаданими вище «очікуваними ризиками» використовуються обмеження прийнятого ризику (для визначення величини необхідних резервів та ін.).

При розрахунку стрес-тесту використано гіпотетичне збільшення волатильності валютних курсів відповідно до обраного рівня ескалації - 2 рази, 3 рази, 4 рази (шокування волатильності). Рівні ескалації враховуються для розрахунку величини хронологічної зміни щоденних валютних курсів, тобто використовуються не абсолютні показники значень валютного курсу, а лише відносний показник, що розраховується за формулами, використаними у главі 3.1.1 і виражає хронологічну зміну курсу за день у відсотках.

Алгоритм проведення стрес-тестування валютного ризику банку наступний:

- формування матриці валютних кореляцій та генерування нормально розподілених випадкових чисел;

- отримання корельованих випадкових чисел;

- розрахунок сукупності прогнозних значень валютного курсу;

- обчислення прогнозних втрат за реалізації сценарію.

Генерація випадкових чисел здійснюється засобами MS Excel з виказанням основних параметрів - математичне очікування та середнє квадратичне відхилення. Дані параметри окремо розраховуються для кожного масиву валютних курсів.

Після отримання корельовано розподілених випадкових чисел формуються прогнозні значення курсів валют.

Серед масиву отриманих прогнозних курсів валют необхідно обрати максимальне та мінімальне значення. Серед обраного масиву курсів найбільше значення (між максимальним та мінімальним курсом) денної хронологічної зміни становить 1,5711%.

Аналіз результатів стрес-тестування дозволяє провести ряд наступних заходів:

- оцінити потенційні збитки за валютним ризиком у разі настання екстремальних подій;

- оцінити можливість власного капіталу покривати дані збитки;

- оцінити стійкість банку до малоймовірних, але можливих кризових ситуацій, спрогнозувати які досить важко;

- розробити план дій в кризовій ситуації, що включає в себе заходи щодо уникнення можливих втрат, підвищення рівня ефективності та оперативності реагування системи ризик-менеджменту за максимально несприятливих ринкових умов.

Запропонована модель оцінки валютного ризику банку поєднує в собі VАR-методологію, що спрямована на оцінку максимальних втрат банку за стабільних умов, описаних нормальним розподілом, а також проведення стрес-тестувань, що дозволяє оцінити додаткові втрати банку, що виникнуть при настанні шокових явищ.

Після описання основних практичних положень розрахунку моделі необхідно провести її апробацію, використовуючи дані ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК». В проведених розрахунках використано наступні початкові дані:

- валюта аналізу - долар США;

- дата та розмір валютної позиції банку - 109 315 тис. грн. станом на 01.01.2012 року;

- період прогнозування - до 5 днів;

- довірча ймовірність - 99%;

- метод розрахунку - VaR;

- умова стресової ситуації - збільшення волатильності курсу долара США в 2, 3 та 4 рази;

- кількість випадкових чисел (генерацій) - 1700.

Для розрахунку VАR обрано масив щоденних ринкових курсів долара США, що відповідають умові нормального розподілу (за допомогою описової статистики визначено, що для курсу долара США асиметрія складає 0,514, ексцес - 0,965).

Визначаємо денну зміну курсу долара США, проте замість розміру валютної позиції вказуємо значення валютного курсу. Результатом є максимально можлива зміна валютного курсу протягом одного дня з заданим рівнем довіри: 7,9867*0,000288*2,326 = 0,005359 грн.

Згідно методики дельта-нормального методу визначаємо зміну курсу долара США через 5 днів: (5) = 0,005359* = 0,0119 грн.

Результати розрахунків дозволяють зробити висновок, що в період 5 днів зміна курсу долара США з ймовірністю 99% не перевищить значення -0,0119 грн.

Поточна валютна позиція банку в доларах США станом на 01.01.2012 р. є короткою та складає 109 315 000 грн. (13 681 819 дол.)

Отже, можна розрахувати максимально можливі втрати банку з ймовірністю 99% в гривнях від прояву валютного ризику: = 13 681 819*0,0119 = 162 813,6461 грн.

Розрахунок VАR відкритої позиції в доларах США показав, що з ймовірністю 99% витрати банку від зміни валютного курсу долара США, що виникнуть в наступні 5 днів не перевищать значення 162 813,64 грн.

Іншим етапом апробації є проведення стрес-тестування, яке дозволить обчислити обсяг додаткових витрат, які виникнуть при різкому збільшенні волатильності курсу долара США в 2, 3 та 4 рази.

Для подальшого використання необхідно згенерувати 1700 масивів випадкових чисел, що відповідають вимогам нормального розподілу. Даний метод реалізовується в програмному середовищі MS Excel і потребує вказання параметрів випадкових чисел - математичне сподівання та середньоквадратичне відхилення.

Джерелом отримання даних показників є валюта, за якою проводиться аналіз, тобто сукупність значень валютних курсів долара за досліджуваний період.

Після отримання необхідного масиву даних слід розрахувати всі можливі прогнозні значення валютного курсу долара США на заданому проміжку часу. Розрахунок прогнозних курсів здійснюємо поступово, збільшуючи період прогнозу від 1 до 5 днів. Немає необхідності проводити аналіз для великої кількості днів, адже, як вже зазначалося, VАR пропорційна квадратному кореню з періоду підтримки позицій. Тому достатньо обчислити тільки одноденну VАR, так, 4-денна VАR буде в два рази більшою. Для наочності ми провели аналіз для 5 днів для відображення динаміки та лагу збільшення втрат банку.

Враховуючи наведені у попередньому розділі методичні підходи, менеджери банку можуть оцінити максимальні витрати за настанням низько ймовірної події і можуть сформувати резерв під дані втрати або здійснити заходи щодо зміни розміру валютної позиції в даній валюті.

Можна зробити загальний висновок про результати розрахунку потенційних втрат банку від прояву валютного ризику згідно розробленої моделі на прикладі долара США.

Іншим етапом дослідження було проведення стрес-тестування з моделюванням шокової події - збільшення волатильності курсу долара США в 2/3/4 рази та щоденним прогнозом можливих втрат на період до 5 днів. Моделювання результатів здійснювалось за допомогою методу, яке враховувало випадкові зміни фактору ризику, тобто валютного курсу долара США. В результаті визначено, що при реалізації шокового сценарію розвитку подій втрати банку від переоцінки позиції на один день в середньому складуть 613,76 тис грн., а через 5 днів - 1 455,27 тис. грн. Ймовірність виникнення даної події є незначною, проте управлінці банку повинні регулярно відслідковувати стан валютного ринку, користуючись прийомами як технічного, так і фундаментального аналізів, а також сформувати певну суму резерву під можливі втрати від прояву валютного ризику.

Після проведених досліджень було виявлено, що для ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» є властивим сценарій зміну валютного курсу, що трактується як значний та зміна валютного курсу гривні до однієї іноземної валюти складає 30%. За зміною фінансового результату у межах до 12,5 млн. грн. банк опиняється у ІІ групі матриці чутливості. Це позначає, що зміни валютних курсів, що опинилися в зоні ІІ, потребують від менеджменту банку розробки рішень щодо обмеження їх можливого негативного впливу, тобто розробки заходів по регулюванню валютного ризику. Така ситуація не є критичною, але ж повинна привертати до себе пильну увагу, тому що у випадку її ігнорування вона може призвести до серйозних збитків банка, і не тільки у сфері його валютної діяльності, а і й у решті видів його операцій. У підсумку все це призводить до порушення нормативів капіталу, які також враховують валютну діяльність банка, а це вже погрожує фінансовими та адміністративними санкціями.

Так, застосування досить універсальної матриці чутливості до валютного ризику дає змогу банками відслідковувати своє положення та вчасно застосовувати необхідні заходи.

3.3 ГЕП-аналіз в управлінні активами і пасивами ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК»

Для аналізу ліквідності важливо знати не тільки стан ліквідності банківської установи в статичному вираженні сьогодні, а й ситуацію з ліквідністю в майбутньому. Останнє можливо вирішити за допомогою ГЕП-аналізу активів і пасивів за сумами та строками, який наочно демонструє наявність або брак грошових коштів у комерційному банку. Фактичне значення розриву ліквідності можна використати для побудови прогнозу ліквідності банку у майбутньому періоду. Тому, логічним є висновок, що аналіз ліквідності ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» буде продовжений з аналізу розривів між активами і пасивами за строками та сумами.

ГЕП-аналіз здійснюється за допомогою побудови таблиці розривів (відповідності) активів і пасивів за сумами та строками. Вихідними даними для аналізу розривів є залишок коштів на активних та пасивних рахунках балансу банку та графік їх погашення. Проте якщо обсяги активів і пасивів за балансом відомі, то не завжди відомі їх строки до погашення. Багато активів і пасивів мають договірний графік погашення або взагалі не мають певного строку погашення. Такими активами без строковості є овердрафти, споживчі позички за кредитними картками, відновлювальні кредитні лінії або інші позички без фіксованих дат погашення.

Кошти до запитання - також безстрокові зобов'язання. Тому визначення розривів ліквідності базується на деяких припущеннях щодо строків зазначених активів та пасивів. До відпливу коштів призводять позабалансові зобов'язання, оскільки вони є невизначеними і залежать, наприклад, від потреби позичальника використовувати відкриті банком кредитні лінії. Для оцінювання ризику ліквідності розраховуються показники локального та кумулятивного розриву ліквідності. [36]

Отримані дані в результаті ГЕП-аналізу можна інтерпретувати наступним чином:

- знак "+" свідчить про надлишкові кошти у банку і можливість проводити в майбутньому операції з розміщення коштів;

- знак "-" свідчить про недостатність грошових коштів у банку і про можливість виникнення проблем у банку зі своєчасним виконанням своїх зобов'язань, а також про порушення фінансової рівноваги банку, пов'язаної з ліквідністю, фінансову нестійкість банку.

Розрив ліквідності за строками обчислюється в абсолютних величинах (сума грошових коштів) і показує, скільки банку може не вистачати грошових коштів для розрахунків за своїми зобов'язаннями або скільки в нього є вільних коштів для вкладень в активні операції. Також розрив ліквідності розраховується й у відносних величинах щодо чистих активів, щоб реально оцінити тенденції щодо поліпшення чи погіршення ситуації в банку з ліквідністю. Розрив ліквідності не є чимось незмінним, тобто ГЕП може приймати різні значення в залежності від умов, так в стабільній ситуації за експертною оцінкою банків розрив ліквідності повинен складати не більше 10% від сукупних активів. Для отримання об'єктивних результатів та визначення тенденції ліквідної позиції банку ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» аналіз розривів проведемо за останні три роки на основі даних статистичної форми звітності № 631 "Звіт про структуру активів та пасивів за строками" [64, 68] в таких часових інтервалів: до 31 дня, від 32 до 92 днів, від 93 до 365 днів, від 1 до 5 років, понад 5 років (табл. 3.3.1, табл. 3.3.2).

Таблиця 3.3.1 Структура активів і пасивів ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» за строками станом на 31.12.2010 р.

Показник	Активи	Пасиви	Локальний розрив	Кумулятивний розрив
	USD	%	USD	%	USD	%	USD	%
Короткострокові, у т.ч.	998412	54,32	1359168	73,94	-360756	-19,63	-360756	-19,63
до 31 дня	446707	24,30	457615	24,90	-10908	-0,59	-10908	-0,59
від 32 до 92 днів	147717	8,04	213592	11,62	-65875	-3,58	-76782	-4,18
від 93 до 365 днів	403987	21,98	687960	37,43	-283973	-15,45	-360756	-19,63
Довгострокові, у т.ч.	839691	45,68	478935	26,06	361026	19,63	361026	19,63
від 1 до 5 років	500025	27,20	230837	12,56	269188	14,64	-91567	-4,98
понад 5 років	339665	18,48	248098	13,50	91567	4,98	0	0
Чисті активи, всього	1 838 103

Дані таблиці свідчать про негативну ситуацію з ліквідністю ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» в 2010 році. На всіх часових інтервалах до 1 року пасиви перевищують аналогічні активи. Але треба відзначити, що активи і пасиви до 1 місяця практично збалансовані (розрив складає всього 10908 USD або 0,59% чистих активів), що можна розцінювати як результат виваженого менеджменту. Це свідчить про добру миттєву ліквідність банку та забезпеченість його високоліквідними активами.

Так, розрив між активами і пасивами зі строком погашення до 3-х місяців складає - 65875 USD або 3,58% чистих активів. Фактором, який ще більше ускладнює ситуацію з ліквідністю в банку є локальний розрив між активами і пасивами зі строком від 93 до 365 днів, який є негативним і складає - 283973 USD або 15,45% від чистих активів.

Таким чином, кумулятивний розрив між активами та пасивами до 1 року є також негативним і збільшився до 361026 USD, що в відносному вираженні до активів складає 19,63%. Отже, на кінець 2010 року в часовому інтервалі до 1 року ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» відчував значний дефіцит коштів, який складав 360 755 USD, тобто ризик незбалансованої ліквідності становив біля 20% всіх активів банку. Негативне значення кумулятивного ГЕПу до 1 року повністю покрилось розривом між довгостроковими активами та пасивами, тобто понад 1 року в основному за рахунок позитивного розриву між активами і пасивами на часовому інтервалі до 5 років (269188 USD або 14,64 % чистих активів). Отже, результати аналізу показують, що в 2010 році в ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» склалась ситуація, яка характеризувалась досить значним дефіцитом коштів, що вказує на недостатньо збалансовані активи і пасиви за термінами. Тобто така ситуація може пояснюватись превалюванням прибутковості над ліквідністю в менеджменті банку в 2010 році. Також треба зазначити, що така ситуація характерна практично для всіх банківських установ України, коли пасиви залучаються на короткий термін, а активи, навпаки, є довготерміновими.

Таблиця 3.3.2 Структура активів і пасивів ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» за строками станом на 31.12.2011 р.

Показник	Активи	Пасиви	Локальний розрив	Кумулятивний розрив
	USD	%	USD	%	USD	%	USD	%
Короткострокові	1169918	51,09	1811567	79,11	-641649	-28,02	-641649	-28,02
до 31 дня	401275	17,52	452277	19,75	-51002	-2,23	-51002	-2,23
від 32 до 92 днів	111581	4,87	361570	15,79	-249989	-10,92	-300991	-13,14
від 93 до 365 днів	657061	28,69	997719	43,57	-340658	-14,88	-641649	-28,02
Довгострокові, у т.ч.	1120126	48,91	478477	20,89	641649	28,02	641649	28,02
від 1 до 5 років	620815	27,11	157756	6,89	463059	20,22	-178590	-7,80
понад 5 років	499310	21,80	320721	14,01	178590	7,80	0	0
Чисті активи, всього	2290044

Так, розрив між активами і пасивами з терміном погашення до 1 місяця є негативним і складає 51002 USD або 2,23% чистих активів банку, тобто банк наражається на незначний ризик незбалансованої ліквідності, але який є вищим в порівнянні із попереднім роком (майже на 1,5%). Локальний розрив між активами і пасивами зі строком погашення від 32 до 92 днів є негативним і становить 249989 USD або біля 11% від чистих активів, що ще більше наражає банк на ризик незбалансованої ліквідності. Так, кумулятивний розрив до 92 днів становить - 300991 USD або 13,14% від активів банку, тобто ситуація з незбалансованістю активів і пасивів в банку порівняно із терміном погашення до 31 дня практично не змінилась. Дефіцит коштів залишається досить значним.

Фактором, який ще більше ускладнює ситуацію з ліквідністю в банку є локальний розрив між активами і пасивами зі строком від 93 до 365 днів, який є негативним і складає-340658 USD або 14,88% від чистих активів.

Таким чином, кумулятивний розрив між активами та пасивами до 1 року є також негативним і збільшився до 641649 USD, що в відносному вираженні до активів складає 28,02%. Перевищення цього показника майже в тричі від рекомендованого викликає занепокоєння в менеджменті ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» стосовно його ліквідності.

Негативне значення кумулятивного ГЕПу до 1 року повністю покрилось розривом між довгостроковими активами та пасивами в основному за рахунок позитивного розриву між активами і пасивами на часовому інтервалі до 5 років (463059 USD або 20,22% чистих активів).

Отже, станом на 31.12.2011 року в банку відчувався критичний дефіцит коштів в сумі 641649 USD, що в відносному вираженні складає трохи більше 28%, тобто ризик незбалансованої ліквідності є критичним. Але треба зазначити, що таке погіршення ліквідності банку обумовлене, в першу чергу факторами макроекономічного порядку, які торкнулися усієї банківської системи країни.

Для виявлення та закріплення загальної тенденції ліквідності проведемо ГЕП-аналіз за 2012 рік (табл. 3.3.3) [64, 68].

Таблиця 3.3.3 Структура активів і пасивів ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» за строками станом на 31.12.2012 р.

Показник	Активи	Пасиви	Локальний розрив	Кумулятивний розрив
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Короткострокові	1149875	47,52	1752731	72,43	-602856	-24,91	-602856	-24,91
до 31 дня	331011	13,68	687303	28,40	-356292	-14,72	-356292	-14,72
від 32 до 92 днів	121170	5,01	377723	15,61	-256553	-10,60	-612846	-25,32
від 93 до 365 днів	697694	28,83	687704	28,42	9989	0,41	-602856	-24,91
Довгострокові	1270122	52,48	667266	27,57	602855	24,91	602855	24,91
від 1 до 5 років	767231	31,70	382324	15,80	384906	15,91	-217949	-9,01
понад 5 років	502891	20,78	284942	11,77	217949	9,01	0	0
Чисті активи, всього	2419997

Із вище наведених даних в таблиці можна стверджувати, що ситуація із ліквідністю в ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» в 2012 році залишалася приблизно на такому самому рівні, як і в попередньому. Але серед загроз ліквідності, особливо її миттєвої складової, треба зазначити великий розрив між активами і пасивами банку присутній на часовому інтервалі до 31 дня, який складає майже 356292 USD або 14,72% від сукупних активів, що зумовлює високий ризик ліквідності банку. Така ситуація характерна не тільки для аналізованого банку, а і для інших комерційних банків, коли серед депозитної бази банків велику питому вагу складають депозити на вимогу та залишки на поточних та карткових рахунках. Локальний розрив між активами і пасивами зі строком погашення від 32 до 92 днів є негативним і становить 256553 USD або біля 11% від чистих активів, що ще більше наражає банк на ризик незбалансованої ліквідності. Так, кумулятивний розрив до 92 днів становить -612846 USD або 25,32 % від активів банку, тобто ситуація з незбалансованістю активів і пасивів в ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК». Розрив між активами і пасивами зі строком погашення від 93 до 365 днів на відміну від попереднього показника є позитивним і становить 9989 USD або 0,41% від чистих активів. Так активи і пасиви в цьому часовому інтервалі були практично збалансованими. Але треба зазначити, що такий невеликий позитивний розрив (+ 9989 USD) із урахуванням дефіциту ліквідності, який був до 3 місяців практично не вплинув на кумулятивний розрив ліквідності до 1 року (24,91 % чистих активів банку). На часових інтервалах понад 365 днів спостерігаються додатні розриви ліквідності, тобто активи банку перевищують його пасиви з відповідними термінами погашення.

Для оцінки збалансованості активів і пасивів ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» в 2012 році відобразимо їх графічно (рис. 3.3.1).

Таким чином, із вище наведеного рисунку ми бачимо незбалансованість активів і пасивів банку за строками і сумами. Так, найбільший розрив є саме на часовому інтервалі до 31 дня, що і є причиною дефіциту грошових коштів та ризику ліквідності банку. Надлишок коштів на інтервалах від 93 до 365 днів, від 1 до 5 років та понад 5 років тільки частково компенсує цей ризик.

Рис. 3.3.1 Структура активів і пасивів ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» станом на 31.12.2012 рр.

Загалом, підсумовуючи результати проведеного ГЕП-аналізу активів та пасивів ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК», необхідно зазначити негативну тенденцію ліквідності, яка спостерігалась протягом 2010 року та продовжилась в 2011 р. та пов'язана із поступовим погіршенням збалансованості структури активів та пасивів та зростанням ризику незбалансованої ліквідності до рівня 28,02% в 2010 р. і 24,91% в 2011 році. Покращення структури в останньому 2012 році було зумовлене, в першу чергу затвердженням в 2011 році нової стратегії та тактики на всіх організаційних рівнях, яка забезпечила контроль збалансованості обсягів активно-пасивних операцій. З метою зниження ризику ліквідності банком було встановлено ліміти на розриви ліквідності для філій банку. Погіршення ліквідності в 2011 році, особливо її миттєвої складової, обумовлене значними коливаннями розривів між активами і пасивами в часовому інтервалі до 31 дня протягом року, що було зумовлено погіршення кон'юнктури на ринку банківських послуг, а також відтоком депозитів населення із банківської системи України. Отже, можна стверджувати про дещо підвищений ризик ліквідності, незважаючи на те, що, виходячи із значень нормативів ліквідності досліджуваний банк, як і вся банківська система України має значний запас ліквідності.

Висновки

За результатами проведених розрахунків для ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК» при закритті «довгих» валютних позицій за рахунок виходу на міжбанківський ринок для покупки валюти банк має ризик втрат 5,89 млн. грн. за рахунок зростання курсу валют відносно часу їх залучення.

При аналізі розрахунків на 25-денних інтервалах часу показав, що найбільш критичним є четвертий підінтервал часу - 25 днів. Ризик складає - 3 340 тис. грн., або 0,118% від розміру власного регулятивного капіталу банку.

Також визначено, що при реалізації шокового сценарію розвитку подій втрати банку від переоцінки позиції на один день в середньому складуть 613,76 тис. грн., а через 5 днів - 1 455,27 тис. грн. Ймовірність виникнення даної події є незначною, проте управлінці банку повинні регулярно відслідковувати стан валютного ринку, користуючись прийомами як технічного, так і фундаментального аналізів, а також сформувати певну суму резерву під можливі втрати від прояву валютного ризику.

Таким чином, можна говорити про підвищений ризик ліквідності. Це пояснюється хронічною незбалансованістю активів і пасивів за строками, яке характерне не тільки для ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК», але і для всіх банків України, коли активи в основному довгострокові, а пасиви - короткотермінові.

Загалом роботу банка можна назвати задовільною, тому що більшість показників валютної діяльності залишаються на нормальному рівні.

Але таку його діяльність можливо покращити за рахунок використання вищеописаного механізму у щоденній практиці.

Тобто, за умов впровадження даних методів різнобічного оцінювання валютної діяльності керівництво банку буде мати найбільш повну та точну інформацію щодо ефективності здійснення валютних операцій, та буде приймати більш актуальні та зважені дії.

Висновки

Метою роботи є розробка на основі системного підходу та практична реалізація концепції механізму, який забезпечить удосконалення банківської діяльності на валютному ринку країни, а саме такий, що дозволить знизити ризиковість валютної діяльності банків, забезпечити підвищення ефективності їх здійснення, контрольованості та прогнозованості.

Досягнення поставленої мети витребувало рішення наступних логічно взаємопов'язаних задач:

- науково обґрунтувати економічний зміст валютної діяльності банка, зазначивши її економічні межі;

- дослідити механізм правового забезпечення діяльності банків на валютному ринку України;

- дати оцінку сучасного стану валютної діяльності банків України та виявити основні проблеми, що перешкоджають її розвитку;

- на основі систематизації розробити концептуальний підхід до удосконалення валютної діяльності банків;

- запропонувати систему інструментів механізму, який би підвищував ефективність діяльності банків України на валютному ринку;

- апробувати запропоновані методичні елементи механізму вдосконалення валютної діяльності на ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК».

Об'єктом дослідження виступає діяльність комерційних банків України на валютному ринку.

Предметом дослідження є механізм здійснення валютних операцій банками другого рівня банківської системи.

Ґрунтуючись на теоретичних і практичних результатах дослідження, можна зробити загальний висновок, що валютні операції будь-якого банка є невід'ємною частиною його діяльності як в межах даного конкретного банку, так і в цілому на валютному ринку. На підставі наведених у першому розділі статистичних даних можна судити про позитивну динаміку розвитку валютної діяльності банків України за останні роки, розширення їх спроможностей та меж такої діяльності.

У теоретичній частині дослідження уточнено поняття валютних операцій банку, які являють собою будь-які операції торговельного, кредитного чи розрахункового характеру, пов'язані з використанням валютних цінностей та платіжно-кредитних інструментів, номінованих у валюті, а також поняття діяльності банка на валютному ринку, яка являє собою процес, складовими якого є планування та організація роботи банку з валютними цінностями, а також контроль виконання положень нормативних актів, що регулюють порядок обігу валютних цінностей на території України та за ії межами. Розглянуто класифікацію валютних операцій банку, яка була проведена за низькою специфічних ознак. У роботі досліджено правовий механізм здійснення банками валютної діяльності, а також проведений аналіз основних її показників в цілому по банківській системі України за останні 2010-2012 рр. На основі аналізу виявлено основні проблеми, що стримують зростання ефективності діяльності українських банків на валютному ринку, а саме: недосконалість законодавчої бази, підвищення ризиковості при їх здійсненні, яка не контролюється належним чином, відсутність єдиної, чіткої та оптимальної методики моніторингу базових показників валютних операцій для банка, таких як валютна позиція, динаміка валютних курсів та ін.

З метою вирішення існуючих проблем розроблена концепція, яка являє собою синтез принципів, мети, завдань, факторів, методів і моделей механізму вдосконалення діяльності банків на валютному ринку.

Ефективна реалізація концепції дозволить не тільки регулювати і мінімізувати валютний ризик банку, а й оптимізувати наступні дії банка під час організації його валютної діяльності.

В рамках концепції запропонований фінансово-економічний механізм удосконалення валютної діяльності банка, який включає три моделі: коваріаційний метод розрахунку VaR у валютних операціях банку, сценарний аналіз на основі одно-факторного стрес-тестування, та ГЕП-аналіз розривів між валютними активами та пасивами за строками.

VAR - це імовірнісно-статистичний підхід для визначення співвідношення цінових показників і ризику, та основним поняттям у ньому є розподіл ймовірностей, який пов'язує всі можливі величини змін ринкових факторів з їхніми ймовірностями. Методологія VAR має ряд переваг при регулюванні валютних операцій банка, оскільки дозволяє оцінити ризик у строках можливих втрат, співвіднесених з ймовірностями їх виникнення; виміряти ризики на різних ринках універсальним образом; агрегувати ризики окремих позицій у єдину величину для всього портфеля, з огляду при цьому на інформацію про кількість позицій, волатильність на ринку і період підтримки позицій. Реалізація даної моделі на практиці дасть змогу банкам регулювати валютний ризик та отримувати максимальні переваги від цього.

Також завжди постає питання щодо пошуку оптимального варіанта визначення величини впливу ризиків, ймовірність виникнення та прояву яких є низькою, але результати їх впливу можуть завдати значних збитків банку. Так, була знайдена найкраща для даної ситуації методика, яка дозволяє визначити вплив малоймовірних ризиків на найближчу перспективу діяльності банку - сценарний аналіз на основі однофакторного стрес-тестування та побудови матриці чутливості до валютного ризику. Вона дозволить оцінити чутливість банку до зміни валютного курсу з різним рівнем імовірності. Особливої актуальності даний підхід до аналізу валютного ризику набуває в умовах формування моделей ризик-менеджменту на ринках, що розвиваються, таких, як Україна, що в екстремальних ситуаціях сприймаються як норма. Реалізація даної моделі дозволить допомогти банкам виділити найменш та найбільш ризиковані сценарії зміни курсів за іноземними валютами, в яких у банку відкриті валютні позиції.

Методика геп-аналізу передбачає розрахунок різниці між валютними активами, позабалансовими вимогами та балансовими і позабалансовими зобов'язаннями, чутливими до зміни процентної ставки. При цьому виділяється дві стратегії управління валютним ризиком на основі гепу - фіксація спереду та управління гепом. Перша стратегія є консервативною - найпростіша та досить надійна; вона передбачає фіксацію нульового гепу. Друга стратегія управління гепом має на меті отримання підвищених прибутків і передбачає свідомий ризик банку, а тому характеризується як більш агресивна. Головне завдання банку в процесі реалізації цієї стратегії - досягнення відповідності між видом гепу (додатний чи від'ємний) та прогнозами зміни напряму, швидкості й рівня валютних курсів. Практична реалізація обраної моделі дозволить банку обрати найкращу для нього стратегію, яка б забезпечила його стабільну діяльність, відповідала його загальної політиці та допомогла удосконалити керування його валютною діяльністю.

Запропоноване методичне забезпечення концептуального механізму було апробовано на прикладі ПАТ «КБ«ПІВДЕНКОМБАНК», після чого були отримані певні результати. Так, завдяки застосуванню коваріаційного методу розрахунку VaR було з'ясовано, що для банка існує достатньо високий валютний ризик, який виникає за рахунок відкритих банком валютних позицій та коливання курсів валют при закритті «довгих» валютних позицій. Постійне проведення розрахунків VaR дасть банку змогу контролювати та знижувати ризик за рахунок купівлі валюти на міжбанківському ринку. Під час застосування моделі одно факторного стрес-тестування було виявлено, що банк знаходиться у ІІ групі матриці чутливості. Прийняття заходів згідно рекомендацій по конкретній групі дозволить попередити банк від негативних наслідків коливання валютного курсу. Так, застосування досить універсальної матриці чутливості до валютного ризику дає змогу банками відслідковувати своє положення та вчасно реагувати на нього. Застосування методики геп-аналізу, у свою чергу, дозволило виявити дещо підвищений ризик ліквідності по банку за останні роки, хоча він не є критичним, тому що на сьогоднішній день є притаманним усієї банківської системі в цілому. Але регулярне застосування методики ГЕП-аналізу розривів активів та пасивів банка дозволить систематично відслідковувати рівень такої критичності, та оперативно коригувати дії банка для того, щоб знижати такий розрив. Отже, за умов впровадження вище перелічених методів різнобічного оцінювання валютної діяльності керівництво банку буде мати найбільш повну та точну інформацію щодо ефективності здійснення валютних операцій, та буде приймати більш актуальні та зважені дії.