Аналіз фінансового стану комерційного банку

Місце Приватбанку на ринку фінансових послуг та в банківській системі України. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу. Зміст системи комплексного аналізу банківської діяльності комерційного банку. Аналіз активу, пасиву та платоспроможності банку.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.06.2012
Размер файла 648,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (або групи пов'язаних контрагентів) розраховується за такою формулою:

;

де Зс - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом і фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими нарахованими доходами, 100 відсотків від суми позабалансових зобов'язань, виданих щодо одного контрагента (або групи пов'язаних контрагентів);

РК1 - регулятивний капітал банку.

2. Норматив великих кредитних ризиків установлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів. Нормативне значення нормативу Н8 не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.

Норматив великих кредитних ризиків розраховується за такою формулою:

;

де Зв - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом і фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими нарахованими доходами, 100 відсотків від суми позабалансових зобов'язань, що враховуються в банку за великими кредитами за всіма контрагентами (або групою пов'язаних контрагентів)

РК - регулятивний капітал банку.

3. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, установлюється для обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив зумовлює те, що банк проводить операції з інсайдерами на умовах, не вигідних для банку, що призводить до значних проблем, оскільки в таких випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється достатньо об'єктивно.

Інсайдери - власники істотної участі, управлінський персонал, контролери, асоційовані особи (рідні брати, сестри, батьки власників істотної участі).

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (або групі пов'язаних інсайдерів), розраховується за такою формулою:

;

де Зін - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими нарахованими доходами, 100 відсотків від суми позабалансових зобов'язань щодо одного інсайдера (або групи пов'язаних інсайдерів);

СТ - статутний капітал банку.

Оптимальне значення нормативу Н9 не має перевищувати 5 %.

4. Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, установлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. Надмірний обсяг сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, розраховується за такою формулою:

;

де СЗін - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими нарахованими доходами, 100 відсотків від суми позабалансових зобов'язань щодо всіх інсайдерів;

СТ - статутний капітал банку.

Оптимальне значення нормативу Н10 не має перевищувати 30 %.

Аналіз доходів, витрат і прибутку банку

Аналіз доходів і витрат комерційного банку здійснюється з метою визначення напрямків та можливостей збільшення його прибутку та підвищення рентабельності на основі ефективного управління доходами і витратами.

Отже, значення аналізу доходів та витрат полягає у тому, що він є необхідною умовою ефективного управління фінансовою діяльністю і може розглядатися як допоміжна функція системи управління доходами, витратами і прибутком комерційного банку.

Аналіз доходів, витрат і прибутковості дає можливість вивчення результатів діяльності комерційного банку, а отже, і оцінки ефективності його як комерційного підприємства. Метою аналізу банківської діяльності з погляду її фінансових результатів є виявлення резервів росту прибутковості банку і на цій основі формулювання рекомендацій керівництву банку по проведенню відповідної політики в області пасивних і активних операцій. При аналізі доходів банку, на початку необхідно розрахувати загальну суму доходів банку, отриману їм за визначений період, із поділом її на види прибутків, що надійшли від проведення різних видів банківських операцій. Це дозволяє визначити пріоритетні види діяльності банку виходячи з питомої ваги визначених статей доходів у їхній загальній сумі.

Валові доходи прийнято розділяти на процентні та непроцентні.

До процентних доходів банку відносяться:

· відсотки отримані по позичках, виданим клієнтам (підприємствам);

· відсотки отримані по споживчих позичках;

· відсотки отримані по міжбанківських кредитах і депозитам;

· доходи по залишках на кореспондентських рахунках;

· доходи від цінних паперів (процентні).

До непроцентних доходів банку відносяться:

· доходи від інвестиційної діяльності (дивіденди по цінних паперах, доходи від участі в спільній діяльності підприємств і організацій і т.д.);

· доходи від валютних організацій;

· доходи від отриманих комісій і штрафів;

· інші доходи.

При аналізі банківських доходів визначається питома вага кожного виду доходу в їхній загальній сумі або відповідній групі доходів. Динаміка дохідних статей може дорівнюватися з попередніми періодами, у тому числі і по кварталах. Стабільний і ритмічний приріст доходів банку свідчить про його нормальну роботу і про кваліфіковане керування активними операціями банку.

Після проведення аналізу структурних доходів по укрупнених статях варто більш детально вивчити структуру прибутків, що формують укрупнену статтю, що займає невелика питома вага в загальному об'ємі доходів. При аналізі процентних прибутків банку використовуються також відносні показники, що дозволяють оцінити середній рівень прибутковості позичкових операцій у цілому і кожній групі позичок окремо. Такими показниками є:

1. відношення валових процентних доходів до середніх залишків по всіх позичкових рахунках;

2. відношення отриманих відсотків по короткострокових позичках до середніх залишків по короткострокових позичках;

3. відношення отриманих відсотків по довгострокових позичках до середніх залишків по довгострокових позичках;

4. відношення отриманих відсотків по окремих групах позичок до середніх залишків по досліджуваній групі і т.д.

Динаміка цих показників дає можливість оцінити за рахунок яких позичкових операцій виросли процентні доходи. Аналіз непроцентних доходів дозволяє визначити, на скільки ефективно банк використовує не кредитні джерела одержання доходів. При цьому їх аналізують по видах операцій і в динаміці. Важливим за значенням джерелом доходів комерційного банку є доходи, отримані від операцій із цінними паперами. Розмір доходів даного виду залежить від розміру і структури портфеля інвестицій і прибутковості різних видів цінних паперів. Доходи від валютних операцій банку також у значній мірі впливають на його прибуток. Для аналізу прибутковості валютних операцій необхідно установити об'єм угод кожного виду, суму доходів і витрат по ним. Дохід банку від валютних операцій визначається як співвідношення сумарного доходу по даному виду угод за даний період до загального об'єму угод.

Комерційна основа здійснення банківських операцій полягає у тому, що вони проводяться з метою одержання прибутку.

Прибуток банку -- це фінансовий результат діяльності банку, який розраховується як різниця між його доходами та витратами.

Доходи банку -- це зростання економічних вигод упродовж звітного періоду у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів).

Витрати банку -- це зменшення економічних вигод упродовж звітного періоду у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи виплати власникам).

Критерії визнання доходу і витрат застосовуються окремо до кожної операції банку.

Доходи і витрати розглядаються як такі, що отримані банком у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (рис.1.9):

Рис.1.9. Класифікація видів діяльності банку

Дивіденди визнаються у разі встановлення прав на отримання платежу.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

-- сума завдатку під заставу або в погашення кредиту, якщо це передбачено відповідним договором;

-- сума надходжень за договором комісії, агентським та аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

-- сума авансу в рахунок попередньої оплати послуг, товарів тощо;

-- надходження, що належать іншим особам;

-- надходження від первинного розміщення цінних паперів;

-- сума податку на додану вартість, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

-- платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

-- попередня (авансова) оплата товарів, робіт, послуг;

-- погашення одержаних кредитів, повернення депозитів тощо;

-- витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до чинного законодавства України.

У результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи і витрати:

1) процентні доходи і витрати;

2) комісійні доходи і витрати;

3) прибутки (збитки) від торговельних операцій;

4) непередбачені доходи і витрати;

5) відрахування в резерви;

в) доходи від повернення раніше списаних активів;

7) інші операційні доходи і витрати;

8) загальні адміністративні витрати;

9) податок на прибуток.

Розглянемо детальніше їх склад.

Процентні доходи і витрати -- операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно до часу та суми активу чи зобов'язання зі застосуванням ефективної ставки процента.

Розрізняють такі види процентних доходів (витрат):

-- доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);

-- доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;

-- доходи у вигляді амортизації дисконту (премії) за борговими цінними паперами.

Комісійні доходи і витрати -- операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою.

Комісії за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов'язаного з ними фінансового інструмента поділяють на:

а) комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструмента. До них належать:

-- комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструмента, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки:

-- комісії за оцінку фінансового стану позичальника;

-- комісії за оцінку гарантій, застав;

-- комісії за обговорення умов інструмента;

-- комісії за підготовку, оброблення документів та завершення операції тощо;

-- комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов'язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту;

-- комісії, що отримані (сплачені) банком від випуску боргових зобов'язань, що обліковуються за амортизованою собівартістю;

б) комісії, одержані (сплачені) під час надання послуг. До них належать:

-- комісії за розрахунково-касове обслуговування клієнтів;

-- комісії за обслуговування кредитної заборгованості;

-- комісії за резервування кредитної лінії, які розраховуються на пропорційній основі впродовж строку дії зобов'язання;

-- комісії за управління інвестиціями тощо;

в) комісії, одержані (сплачені) після виконання певних дій, що визнаються як дохід (витрати) після завершення певної операції. До них належать:

-- комісії за розподіл акцій (часток) клієнтів;

-- комісії від розміщення цінних паперів за операціями з андерайтингу;

-- комісії за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів;

-- комісії синдикування кредиту;

-- комісії за довірчим обслуговуванням клієнтів тощо.

Прибутки (збитки) від торговельних операцій -- результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів, у тому числі за операціями з цінними паперами, іноземною валютою та банківськими металами. Банк визнає прибутки та збитки:

1) від реалізації фінансових інвестицій;

2) від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;

3) від результату переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).

Витрати на формування резервів для покриття збитків від активних операцій -- це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів. Це резерви під знецінення цінних паперів, на покриття можливих втрат від кредитних операцій з покриття збитків за сумнівною дебіторською заборгованістю, а також резервів під заборгованість за нарахованими доходами. Особливість цієї групи витрат полягає у тому, що це -- негрошові витрати, а суми сформованих резервів відображають оцінку якості активів з боку керівництва банку.

Доходи від повернення раніше списаних активів -- кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійною щодо отримання.

Інші операційні доходи і витрати -- доходи і витрати від операцій, що не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, що не включені у вищезазначені групи операційних доходів і витрат, зокрема:

а) доходи (витрати) від оперативного лізингу;

б) доходи (витрати) від наданих (отриманих) консультаційних послуг фінансового характеру;

в) дивідендні доходи;

г) витрати на інкасацію;

ґ) штрафи, пені, отримані (сплачені) за банківськими операціями.

Загальні адміністративні витрати -- операційні витрати, пов'язані зі забезпеченням діяльності банківської установи. До них належать:

-- витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов'язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання тощо);

-- амортизація необлікових активів;

-- витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування);

-- інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо);

-- гонорари за професійні послуги (юридичні, медичні тощо);

-- витрати на зв'язок (поштові, телефонні, факс тощо);

-- сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток, та інші витрати, спрямовані на обслуговування та управління банком.

Податок на прибуток -- операційні витрати банку, пов'язані зі сплатою податку відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо визнання відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів.

Суму прибутку від операцій розраховують як різницю між операційними доходами за вирахуванням операційних витрат.

До окремої групи відносять непередбачені доходи і витрати. Вони мають випадковий, разовий характер і тому справляють особливий вплив на фінансовий результат, одержаний банком. Вони є результатом надзвичайних подій, які можуть істотно вплинути на дохід банку, але не стосуються звичайної його діяльності. До непередбачених належать доходи (витрати), поява яких пов'язана зі змінами податкового законодавства, правил бухгалтерського обліку, збитками від стихійного лиха тощо. Непередбачені доходи і витрати не повторюються по суті.

За результатами інвестиційної діяльності банк визнає:

1) доходи (витрати) за операціями зі збільшення (зменшення) інвестицій в асоційовані компанії;

2) доходи (витрати) за операціями зі збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи;

3) доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів тощо.

За результатами операцій, пов'язаних із фінансовою діяльністю, банк визнає:

1) доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;

2) доходи (витрати) за субординованим боргом;

3) дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;

4) доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.

Визнані банком доходи і витрати групуються за їх характером за відповідними статтями у фінансовій звітності "Звіт про фінансові результати". Статті доходів і витрат не згортаються.

Розрахунок прибутку до оподаткування проводиться з урахуванням витрат за сумнівними та безнадійними боргами.

Суму прибутку банку до оподаткування, а також чистого прибутку (збитку) банку розраховують так:

Сума прибутку до оподаткування = Прибуток від операцій - Витрати на безнадійні та сумнівні борги;

Чистий прибуток(збиток) банку = Прибуток після оподаткуванняНепередбачені доходи(витрати).

Чистий прибуток банку, який утворюється після сплати податку на прибуток, розподіляється за напрямами, затвердженими зборами акціонерів, наприклад, на виплату дивідендів акціонерам або на капіталізацію дивідендів, на формування загальних резервів і резервних фондів тощо.

Сума чистого прибутку, що залишається для розвитку банківської діяльності, називається нерозподіленим прибутком.

Основні показники ефективності діяльності банку

Прибутковість банку - це сумарний позитивний результат його господарсько-фінансової та комерційної діяльності. За рахунок доходів банку покриваються всі його операційні витрати, формується прибуток, обсяг якого визначає рівень дивідендів, зростання капіталу, розвиток пасивних та активних операцій.

Прибутковість банку залежить, насамперед, від оптимальної структури його балансу (активи і пасиви) та від цілеспрямованої роботи банківського персоналу. Важливими умовами забезпечення прибутковості банку є оптимізація структури доходів і витрат, визначення мінімально допустимої процентної маржі, виявлення тенденцій дохідності кредитних операцій, планування мінімальної дохідної маржі для прогнозування орієнтованого рівня процентів за активними та пасивними операціями. Дохідність банківської діяльності залежить також від підтримки ліквідності, управління банківським ризиком та його мінімізації.

Аналіз прибутковості банку здійснюється за допомогою таких показників (рис.1.10):

Рис. 1.10. Основні показники прибутковості діяльності банку

Аналіз показників прибутковості банку здійснюють порівняно з планом і в динаміці. Вплив факторів на зміну цих показників розраховують за допомогою способу ланцюгових підстановок.

Двома найважливішими показниками прибутковості банку є показники:

1) ROA - прибутковість активів банку;

2) ROE - прибутковість акціонерного капіталу банку.

Прибутковість активів банку розраховують за такими двома показниками:

ROA 1 = Чистий прибуток/Середні загальні активи .

Цей показник може використовуватися як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку. Але у зв'язку з тим, що не всі активи дають дохід, деякі банки в процесі аналізу прибутковості своєї діяльності деталізують показник процентної прибутковості активів, для розрахунку якого беруться робочі активи:

ROA 2 = Чистий прибуток/ Робочі активи.

Зіставлення показників ROA 1 та ROA 2 дає можливість виявити невикористані резерви підвищення прибутковості активів за рахунок поліпшення їх структури, ефективнішого використання, дає уявлення про можливості зростання рентабельності завдяки скороченню активів, які не приносять доходу. Передусім, це стосується іммобілізованих власних коштів. Абсолютна рівність між цими показниками неможлива. Адже банки повинні створювати обов'язкові резерви, тобто зберігати частину залучених коштів у найбільш ліквідний формі, яка не дає доходу.

На практиці вважається, якщо показник прибутковості активів перевищує 1 %, то банк працює рентабельно.

Прибутковість акціонерного капіталу розраховують за такими двома показниками:

ROE l = Чистий прибуток/ Середній акціонерний капітал.

Оптимальне значення цього показника -- не менше 15 %.

Співвідношення прибутку та власного капіталу є показником стабільності. Аналіз цього коефіцієнта дає змогу прогнозувати, наскільки зміниться рівень прибутковості банку. Аналізуючи цей коефіцієнт, потрібно зіставити зростання прибутку та власного капіталу.

На практиці деякі банки (а особливо -- їх акціонери) цей показник прибутковості деталізують за допомогою коефіцієнта віддачі статутного капіталу:

ROE 2= Прибуток банку/Статутний капітал.

Цей показник характеризує доцільність та ефективність вкладення акціонерами своїх коштів та ефективність віддачі статутного капіталу, а також спроможність банку розпоряджатися всіма його коштами. Для акціонерів і пайовиків певного банку важливе значення має порівняння процента віддачі статутного капіталу з аналогічним показником інших банків для з'ясування сфер найбільш дохідного та вигідного розміщення своїх коштів.

Для оцінки ефективності видатків банку використовують показник рівня їх прибутковості (RВ), який розраховують за такою формулою:

RB = Прибуток банку/Витрати банку.

До показників ефективності діяльності банку, крім показників прибутковості банку, відносять ще такі групи (табл. 15.3):

-- ефективності діяльності банку;

-- ефективності діяльності працівників банку.

Ефективність операційної діяльності банку можна оцінити за допомогою показника чистого спреду.

Аналіз чистого спреду пов'язаний із процентною політикою банку, яка відображається у динаміці процентних ставок за активними й пасивними операціями. Мінімізувати процентний ризик дає змогу узгоджена процентна політика за кредитними та депозитними операціями. Ступінь такої узгодженості характеризує чистий спред, який розраховують таким чином:

Чистий спред (%) =

Іншими словами, чистий спред - це різниця між процентними (отриманими та сплаченими) ставками. За його допомогою визначають необхідну мінімальну різницю між ставками за активними й пасивними операціями, яка дає змогу банку мінімізувати витрати, але не принесе прибутку (мінімальне значення показника 0). Оптимальне значення чистого спреду - не менше 1,25 %.

Чиста процентна маржа слугує для покриття витрат банку і ризику, у тому числі інфляційного, створення прибутку, покриття договірних угод. Розраховують її значення за формулою:

Чиста процентна маржа (%) = 100%.

Цей коефіцієнт допомагає з'ясувати, чи може банк забезпечити прибуток у вигляді доходу від процентної різниці як процент до середніх активів. Оптимальним значенням цього показника є 4,5 %.

Обіговість активів є основним показником ділової активності банку. Чим швидше обертаються активи, тим більше прибутку отримає банк, а, відповідно, й ефективніше він працює. Розрахунок коефіцієнта обіговості активів (N) здійснюють за такою формулою:

= .

Збільшення кількості обігів, що здійснюють активи, е позитивним явищем, Зростання цього коефіцієнта не тільки позитивно відбивається на підвищенні ефективності роботи банку, а й підвищує його ліквідність та сприяє вивільненню ресурсів з обігу.

Оберненим показником, що характеризує прискорення обіговості активів, є показник тривалості одного обігу активів у днях, який розраховують за формулою:

Середні залишки активів банку

t = .

Зменшення цього показника свідчить про прискорення обіговості активів і вважається позитивним явищем.

Після загального аналізу обіговості активів доцільно провести аналіз обіговості окремих видів активів і оцінити їх вклад у підвищення ліквідності та прибутковості роботи банку.

Оскільки оплата праці є найголовнішою складовою непроцентних видатків банку, то продуктивність праці співробітників, яку вимірюють з урахуванням чисельності штату та витрат на його утримання, може свідчити про ефективність роботи самої установи. Однак продуктивність роботи потрібно оцінювати, зважаючи на той факт, що у поточному періоді економія на зарплаті (шляхом її значного зниження або скорочення чисельності працівників) може призвести до погіршення якості й послаблення мотивації до роботи, а з часом -- до зниження ефективності діяльності банку.

Для оцінки ефективності діяльності працівників банку розраховують і аналізують такі показники:

1. Чистий дохід на одного працівника = Прибуток після оподаткування/Загальна чисельність працівників.

2. Чистий дохід до витрат на утримання персоналу = Витрати після оподаткування/ Витрати на утримання працівників.

Отже, після того, як ми розглянули теоретичний зміст аналізу комерційного банку перейдемо до аналізу фінансового стану ПАТ КБ ПриватБанку.

2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПРИВАТБАНКУ

У дипломній роботі буде проведений фінансовий аналіз на основі даних з балансу ПАТ КБ «ПриватБанку» за допомогою розрахунків відповідних коефіцієнтів та показників для того, щоб побачити як банк реабілітувався після економічної кризи і як вона вплинула на його діяльність. Аналіз буде проведено, використовуючи дані основних річних форм звітності (баланс, звіт про фінансові результати та їх використання, звіт про рух грошових коштів).

Опис підприємства

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є універсальним банком - він надає повний спектр наявних на вітчизняному ринку банківських послуг з обслуговування корпоративних та індивідуальних клієнтів, а саме:

· здійснює депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;

· операції з валютними цінностями;

· емісія власних цінних паперів;

· приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

· відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

· випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

· надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій та інш.

Фінансовий аналіз банку буде проведений за допомогою методу горизонтального аналізу балансу та розрахунку основних фінансових показників. Ця діагностика фінансового стану комерційного банку передбачає експрес-оцінку за допомогою низки аналітичних коефіцієнтів. Їх використання не створює додаткової інформації, а дозволяє ущільнити наявну і визначити деякі вагомі співвідношення, пропозиції та характеристики. Загалом більшість методик експрес-аналізу в системі ранньої діагностики будується на використанні груп показників, що сповіщають про ділову активність банку, його надійність та ліквідність і прибутковість. Показники ліквідності розкривають здатність захищати інтереси вкладників, клієнтів та акціонерів, своєчасно виконувати взяті фінансові зобов'язання тощо. Прибутковість сигналізує про спроможність банку покривати втрати і збитки за фінансовими ризиками та генерувати нові цінності, що задовольняють інтереси акціонерів і дозволяють розвивати банківський бізнес.

Отже, приступимо до аналізу.

2.1 Аналіз активу та пасиву ПАТ КБ ПриватБанку

Протягом 2009-2011 років, у зв'язку з негативними наслідками після впливу фінансово-економічної кризи на банківську систему України, Банк, з метою зменшення цього впливу при управлінні активами та пасивами, керувався обмеженнями та запроваджував додаткові заходи для забезпечення стабільності роботи Банку та захисту інтересів вкладників та інших кредиторів згідно вимог Національного банку України.

Активи Банку станом за 2009-2011 роки представлені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Динаміка за статтями активу банку ПАТ КБ ПриватБанку, тис.грн.

Рядок

Найменування статті

2009 р.

2010 р.

2011р.

Базисні темпи росту,%

2009 р.

2010 р.

2011р .

1

Грошові кошти та їх еквіваленти

8 426 371

9 251 245

19 725 932

100,0

109,79

234,1

2

Торгові цінні папери

551 512

105 429

84 401

100,0

19,12

15,3

3

Інші фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових результатах

-

-

-

-

-

-

4

Кошти в інших банках

2 194 230

5 185 787

1 317 049

100,0

236,34

60,02

5

Кредити та заборгованість клієнтів

65 825 103

61 615 075

85 385 307

100,0

93,60

129,72

6

Цінні папери в портфелі банку на продаж

170 514

59 457

83 498

100,0

34,87

48,97

7

Цінні папери в портфелі банку до погашення

258 159

371 683

708 257

100,0

143,97

274,35

8

Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії

555 650

795 688

1 025 367

100,0

143,2

184,53

9

Інвестиційна нерухомість

-

-

-

-

-

-

10

Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток

181

188

188

100,0

96,28

100,0

11

Відстрочений податковий актив

32 461

30 266

2 681

100,0

93,24

8,26

12

Гудвіл

-

-

-

-

-

-

13

Основні засоби та нематеріальні активи

1 465 775

1 312 364

1 801 944

100,0

89,53

122,93

14

Інші фінансові активи

498 592

7 163 047

3 102 607

100,0

1436,65

622,27

15

Інші активи

137 471

132 041

159 457

100,0

96,05

115,99

16

Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття

49 446

43 861

40 534

100,0

88,70

81,98

17

Усього активів

80 165 465

86 066 131

113 437 222

100,0

107,36

141,5

Як бачимо з наведеної таблиці, загальна сума активів Банку за 2011 р. порівняно з 2010р. збільшилась на 27 371 091 тис. грн. (31,80%). Загальна структура активів Банку свідчить про виважене ставлення Банку до якості своїх активів. Такий підхід дозволяє Банку ефективно управляти ними та досягати позитивного результату за кожною активною операцією. Управління активами вирішувало проблему прибутковості, дотримання нормативів ліквідності та контролю притаманних Банку ризиків. Розкриття інформації за видами активів у фінансовій звітності Банку відповідає вимогам Національного банку України та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Щоб проаналізовати дохідність активів, розрахуємо коефіцієнт дохідності (Кдох):

Кдох = Дохідні активи/Активи,всього ;

Кдох2009= 8 426 371+551 512+65 825 103+2 194 230/80 165 465=0,96;

Кдох2010 =9 251 245+105 429+61 615 075+5 185 787/86 066 131=0,88;

Кдох2011 =19 725 932+84 401+85 385 307+1 317 049/113 437 222= 0,94.

Коефіцієнт дохідності за 2011р. порівняно з 2010р., збільшився на 0,06, (так як у 2011р. збільшилася сума грошових коштів, а також збільшилася кількість наданих кредитів) і становить 0,94, що свідчить про високу дохідність активів банку.

Пасиви Банку за станом на кінець дня 31 грудня 2011 року надані у таблиці 2.1.

Таблиця 2. 2 Динаміка за статтями пасивів банку ПАТ КБ ПриватБанку, тис.грн.

Назва статей

Абсолютне значення, грн.

Базисні темпи росту,%

2009 р.

2010 р.

2011р .

2009 р.

2010 р.

2011р .

1

Статутний капітал

5 684 882

7 810 866

8 860 202

100,0

137,39

155,86

2

Нерозподілений прибуток

1 863 448

1 142 981

1 499 979

100,0

61,34

80,49

3

Резервні та інші фонди банку

647 353

1 316 872

1519 787

100,0

203,42

234,77

4

Усього власного капіталу та частка меншості

8 195 683

10 270 719

11879 968

100,0

125,32

144,95

5

Кошти банків

9 868 363

11 379 815

14 559 473

100,0

115,32

127,94

6

Кошти клієнтів

52 843 389

49 835 285

75 182 793

100,0

94,3

142,27

7

Боргові цінні папери, емітовані банком

1 799 471

1 290 849

557 922

100,0

71,73

31,00

8

Інші залучені кошти

4 816 814

4 123 045

5 742 776

100,0

86,0

139,28

9

Зобов'язання щодо поточного податку на прибуток

15 606

9 210

35 634

100,0

59,02

228,34

10

Відстрочені податкові зобов'язання

39 640

72 127

140 745

100,0

181,86

355,06

11

Резерви за зобов'язаннями

329 994

114 729

83 602

100,0

34,77

25,33

12

Інші фінансові зобов'язання

779 060

7 488 368

3 771 028

100,0

961,21

48,40

13

Інші зобов'язання

177 689

182 106

248 004

100,0

102,49

136,18

14

Субординований борг

1 299 756

1 299 878

1 235 277

100,0

100,01

95,03

15

Зобов'язання, що пов'язані з довгостр.активами, призначеними для продажу (чи групами вибуття)

-

-

-

-

-

Для наочності структура пасиву приведена графічно(рис.2.1)

Рис.2.1. Структура пасиву ПАТ КБ ПриватБанку за 2011р.

Як бачимо з наведеної діаграми, більшу частку пасиву банку займають кошти клієнтів, а саме 74,02% та кошти банків - 14,33%.

У 2011 році відбулось збільшення сум зобов'язань на 25 761 842 тис. грн. порівняно з 2010 р.(33,99%).

Дані таблиці 2.2 засвідчують, що банк ПАТ КБ ПриватБанк у 2010 та 2011рр.. вирішував стратегічні питання подальшого розвитку. У складі власного капіталу у 2010р. найжвавіше зростав Статутний капітал та Резервні фонди банків.

Наочно динаміку нарощення Статутного капіталу розкриває рис.2.2.

Рис.2.2. Динаміка розміру Статутного капіталу

Як видно з наведених даних, найактивніше Статутний капітал поповнювався коштами як в 2010р., так і в 2011р. Він зріс з 5 684 882грн. на 2009р. до 7 810 866 грн. на 2010р. і досяг 8 860 202 грн. на 2011р.(зріс на 155,86% порівняно з 2009р.). Основним джерелом коштів фонду в 2009-2010рр. стала емісія акцій банку та боргових цінних паперів.

Отриманий прибуток від проведеної фінансово-господарської діяльності порівняно з 2010р. склав - 61,34%, а на 2011р. - 80,49%. Отже, прибутковість фінансового-господарської діяльності банку у 2011р. різко зросла на 19,15% порівняно з попереднім роком[18].

Розрахунок економічних нормативів регулювання діяльності банку:

1. Регулятивний капітал:

;

Н12009 = 6 089 555+2 147 357-565 132= 7 671 780 (тис.грн).;

Н12010 = 7 944 566+1 655 490 - 797 521= 8 802 535(тис.грн);

Н12011= 9 956 456+2 632 863-1 027 194=11 562 125(тис.грн);

Розмір регулятивного капіталу Банку станом на кінець дня 31 грудня 2011 року в порівнянні з 2010 роком збільшився на 2 759 689тис. грн., тому що збільшився основний капітал(31,35%: збільшення статутного капіталу порівняно з минулим роком на 1 049 336тис.грн, збільшилися резервні фонди на 48 653 тис.грн.)) і складає 11 562 125 тис. грн., який є достатнім для виконання нормативних та ліцензійних вимог Національного банку України, для здійснення існуючого обсягу операцій.

2. Норматив адекватності регулятивного капіталу розраховується за такою формулою:

;

Н22009 = 7 671 780/75 509 645,67*100%=10,16;

Н22010= 880256/7 667 735,192*100%=11,48;

Н22011 = 11 562 125/103 417 933,8 *100%=11,18;

Рівень адекватності регулятивного капіталу Банку протягом 2011 року не порушувався, станом на 01.01.2012 року норматив адекватності регулятивного капіталу Н2 складав 11,18% при нормативному значенні не менше 10%. (табл.2.3).

Таблиця 2.3 Достатність резервів та капіталу Банку

Назва статей

Умовні позначення

Станом за 2009р.

Станом за 2010р.

Станом за 2011р.

Нормативне значення

Рівень адекватності регулятивного капіталу Банку

Н2

10,16

11,48

11,18

не менше 10%

Наочно рівень адекватності регулятивного капіталу банку розкриває рис.2.3.

Рис.2.3. Рівень достатності резервів та капіталу Банку

Як ми бачимо з вищенаведеного рисунку, рівень адекватності регулятивного капіталу порівняно з минулим періодом зменшився, так як збільшилися активи. Так як Н22011 11,88 ? 8 ? 17 %, можна зробити висновок, що банк достатньо капіталізований.

Щоб детальніше виявити достатність капіталу банку, розрахуємо додатковий показник достатності капіталу (рекомендовані значення знаходяться у межах 0,15--0,20):

К1 = Капітал/Пасив всього;

К12009 = 5 684 882+8 195 683/80 165 465= 0,17;

К12010 =7 810 866+10 270 719/86 066 131=0,21;

К12011 =8 860 202+ 11 879 968/113 437 222=0,18.

Отже, достатність капіталу за 2011р. відповідає нормі, але в порівнянні з 2010р. цей показник знизився, тому що збільшилися зобов'язання банку.

Чистий прибуток Банку за 2011 рік склав 1 370 180 тис. грн.(Додаток № 5).

Розрахуємо ще один показник - мультиплікатор капіталу, який характеризує рівень покриття активів за рахунок акціонерного капіталу.

М = Активи банку/Статутний капітал;

М 2009 = 80 165 465/5 684 882= 14,10;

М2010 = 86 066 131 /7 810 866=11,02;

М2011 = 113 437 222/8 860 202=12,80;

У 2011р. мультиплікатор капіталу в порівнянні зі значенням показника у 2010 р. зріс на 1,78, 12,80% < 15%, отже ризик втрат не є значним,який показує, що рівень ефективності управління ресурсами є ефективний.

Що стосується резервного фонду банку, то він формується Банком у відповідності до статуту та чинного законодавства. Резерви під втрати за активними операціями є достатніми і покривають можливі збитки, за 2011р. резервний капітал банку становить - 1 519 787 тис.грн, що на 202 915 тис. грн. більше минулого показника.

У результаті проведеного аналізу капіталу Банку нами не встановлено фактів, які свідчили б про недотримання Банком порядку формування резервів та фондів відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

Структура капіталу, що склалась на кінець звітного року не містить ознак загрози фінансової стійкості, а його абсолютний розмір відповідає нормативним вимогам щодо його розміру. Розкриття інформації про власний капітал та чистий прибуток, у фінансовій звітності Банку, відповідає вимогам Національного банку України та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Отже, з вище приведеного аналізу, можна зробити наступні висновки, що:

а) принципи формування резервів та регулятивний капітал відповідають нормативним вимогам Національного банку;

б) маємо відзначити достатність резервів та адекватність капіталу банку;

в) якість управління активами і пасивами Банку оцінюємо як задовільну;

г) керівництво Банку на належному рівні забезпечує управління активами і пасивами з орієнтацією на прибутковість операцій та підтримування ліквідності балансу.

2.2 Аналіз ліквідності та платоспроможності банку

Банківська ліквідність відіграє життєво важливу роль як у діяльності окремого банку, так і у фінансовій системі держави. Неліквідний банк не може виконувати свої функції і проводити операції з обслуговування клієнтів, його рейтинг знижується, що значно ускладнює запозичення коштів із зовнішніх джерел, банк втрачає потенційний прибуток. Тому вирішення проблем ліквідності повинно мати найвищий пріоритет у роботі банку, а моніторинг ліквідності та вживання відповідних заходів щодо підтримання достатнього рівня ліквідності є неодмінною умовою самозбереження та виживання кожного банку[11].

Практика управління ліквідністю свідчить, що недостатній її рівень часто стає першою ознакою наявності в банку серйозних фінансових труднощів. За таких умов, як правило, починається відплив клієнтів і закриття рахунків, що, у свою чергу, веде до підвищення потреби в ліквідних засобах і поглиблення кризи ліквідності. Банки змушені шукати джерела поповнення грошових коштів через продаж найбільш ліквідних активів та запозичення на ринку. За таких обставин проведення подібних операцій ускладнюється, адже кредитори неохоче надають позики банку, котрий перебуває на межі банкрутства, вимагаючи додаткового забезпечення і підвищення процентних ставок, а продаж активів може здійснюватися за несприятливих ринкових умов. Такі дії банку зводять нанівець доходи, потребують додаткових витрат та зумовлюють швидке наростання фінансових проблем. Фінансові проблеми такого роду мають характер висхідної спіралі в частині їх виникнення та низхідної спіралі в розрізі доступу до джерел фінансування з метою підвищення ліквідності [21].

Нормативи ліквідності відображені у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Нормативи ліквідності ПАТ КБ ПриватБанк, станом за 2009-2011рр..

Назва статей

Умовні позначення

Станом за 2009р.

Станом за 2010р.

Станом за 2011р.

Нормативне значення

Середньозважене значення нормативу співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів

Н3

9,57

10,23

10,19

не менше 9 %

Норматив миттєвої ліквідності

Н4

57,00

60,07

42,60

не менше 20%

Норматив поточної ліквідності

Н5

55,3

80,52

75,24

не менше 40%

Норматив короткострокової ліквідності

Н6

36,93

45,44

111,66

не менше 60%

Н3 2009= 7 671 780/80 165 465 = 9,57;

Н3 2010=8 802 535/86 066 131 = 10,23;

Н3 2011= 11 562 125/113 437 222 = 10,19;

Значення нормативів Н3-Н6 за період 2009-2011рр.. для наочності приведені графічно (рис.2.4-рис.2.7.).

Рис.2.4. Значення Н3, станом за 2009-2011рр.

Середньозважене значення нормативу співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3) на кінець року становив - 10,19% при нормативному значенні не менше 9%. Причиною збільшення цього показника стало збільшення у 2011р. порівняно з 2010р. обсягу грошових коштів на 10 474 687 тис.грн. та збільшення обсягу кредитів клієнтів на 23 770 232 тис.грн.

Рис.2.5. Значення Н4, станом за 2009-2011рр.

Проаналізувавши наведений рис.2.4. , можна зробити такі висновки, що норматив миттєвої ліквідності за 2011р. порівняно з 2010р. зменшився на 17,47% і становить - 42,6%, тому що збільшився обсяг строкових коштів клієнтів (дод.№4).

Рис.2.6. Значення Н5, станом за 2009-2011рр.

Норматив поточної ліквідності за 2011р. порівняно з 2010р.. як бачимо з рис.2.5. знизився на 5,28% і становить -75,24%, однією з причин зниження стало зменшення обсягу коштів на рахунках інших банках на 3 868 735 тис.грн. і становить - 1 317 049 тис.грн.

Рис.2.7. Значення Н7, станом за 2009-2011рр.

Норматив короткострокової ліквідності за 2011р. порівняно з 2010р. збільшилася на 66,22% або в 2,45 рази і становить 111,66%, тому що по-перше, збільшилася сума готівкових коштів на 10 474 687 тис.грн., але зменшилися кошти розміщені в інших банках на суму 3 868 738тис.грн., по-друге, зменшився обсяг боргових цінних паперів, емітованих банком на 732 927 тис.грн. і становить 557 922тис.грн.(див. додаток№4).

Обсяг високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти) становив 19 725 932 тис. грн. або 17,39 % від загальних активів Банку. Розрахунок ресурсних позицій (розривів ліквідності) Банку здійснюється з балансовими активами та зобов'язаннями Банку відповідно до термінів їх повернення згідно угод, договорів та інших документів у розрізі валют та загальний у всіх валютах.

Аналіз нормативів ліквідності банку за станом на 01.01.2012р. показав, що Банк на зазначену дату здатний забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, що визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками і сумами інших джерел та напрямків використання коштів.

Аналіз невідповідностей за строками до погашення активів та пасивів свідчить, що рівень ліквідності не перевищував рекомендовані Національним Банком України межі (не більше - 10% загальних активів). Зазначена від'ємна невідповідність між активами та пасивами не несе значного навантаження на стан ліквідності Банку [21].

Основним засобом вимірювання ризику ліквідності ринку є визначення ступеня ліквідності різних видів активів банку та обчислення процентної частки активів з високою ліквідністю до загальних активів банку та до активів з низькою ліквідністю.

Отже, з вищепроведенного порівняльного аналізу, можна зробити наступні висновки:

а) наведені дані свідчать про помірну збалансованість за строками погашення та розміщення активів та зобов'язань Банку; рівень ліквідності та платоспроможності є достатнім;

б) наявність негативної невідповідності між активами і пасивами не несе значного навантаження на стан ліквідності. Банку необхідно здійснювати постійний контроль за забезпеченням певної частки ліквідних активів у загальній структурі балансу.

2.3 Аналіз рентабельності

Одним з найважливіших компонентів у системі аналізу фінансової стійкості комерційного банку є оцінка рівня його доходності і прибутковості. Значення цієї оцінки витікає з того, що доходи і прибутковість характеризують сферу використання банківських активів, впливають на приріст власного капіталу банку, визначають можливість зростання активних операцій банку і експансії на ринку, додають впевненості інвесторам і кредиторам у підтриманні ділових відносин з даним конкретним банком, створюють запас міцності, забезпечують виплату дивідендів інвесторам.

Аналіз фінансової звітності банку на базі його доходів і прибутку здійснюється з його якісних і кількісних позицій. Щодо кількісної оцінки, то тут йдеться про фінансові коефіцієнти, а щодо якісної - про якість джерел доходів, формування резервів, кредитного портфелю, фактори зростання прибутку, а також оцінюється кон'юнктура ринку, на якому працює банк.

Розрахуємо показники рентабельності (див.табл. 2.5):

Таблиця 2.5 Показники рентабельності за 2009-2011рр.

Показник

Порядок розрахунку

2009

2010 р.

2011 р.

Висновки

1. Рент-сть активів

Чистий прибуток/Активи

Порівняно з 2010р., у 2011р. рівень окупності чистим прибутком активів банку залишився не змінним

2.Рентабельність власного капіталу

Чистий прибуток/Власний капітал

Порівняно з 2010р., у 2011р. рівень окупності чистим прибутком власного капіталу банку збільшився на 0,013

3.Коефіцієнт рентабельності одиниці продукції

Доходи/Витрати

Цей показник показує скільки доходу припадає на 1 грн. затрачених коштів. Як ми бачимо,у порівнянні з 2010р., у 2011р. показник зменшився, але на 1 грн. затр .коштів припадає прибутку 0.12 грн.

4.Рівень загальних витрат

Витрати/Активи

Рівень витрат за 2011р. збільшився, в порівнянні з 2010р.

У результаті розрахунку показників, які характеризують прибутковість і рентабельність банку, необхідно відмітити, що його прибутковість має тенденцію до зниження. Про це свідчить збільшення у звітному році величини втрат на 25 761 842 грн.

Коефіцієнт рентабельності всього капіталу банку у 2011р збільшився в порівнянні з минулим роком на 0,013, ця тенденція пов'язана з збільшенням чистого прибутку на 319 691 грн.

Коефіцієнт рентабельності одиниці продукції зменшився, бо збільшилися витрати банку, пов'язанні з приростом зобов'язань, а саме за рахунок збільшення таких статей за балансом як Кошти клієнтів та Залучені кошти.

Отже, керівництву банку потрібно вжити негайні заходи з метою підвищення рівня прибутковості та рентабельності банку.

2.4 Якість кредитного портфеля та портфеля цінних паперів

У Балансі Банку кредити відображаються за сумою основного боргу за мінусом резервів на потенційні збитки. У порівнянні з 01.01.2011р. станом на 01.01.2012р. кредитний портфель збільшився на 23 770 232 тис.грн. (38,58%).

У структурі кредитного портфеля найбільшу вагу займають кредити, надані суб'єктам господарювання, які складають 81 004 078 тис. грн., або 79,53%. Кредити фізичних осіб складають 20 568 636 тис. грн., або 20,19%.

Негативно класифікована заборгованість за станом на 01.01.2012 р. становить 3 016 731 тис. грн. або 2,96% кредитного портфеля (без вирахування резервів).

Станом на 01.01.2012р. обсяг фактично сформованого резерву під заборгованість за кредитами становить 16 469 864 тис. грн., що складає 16,17% від загальної заборгованості за кредитними операціями (без вирахування резервів). Класифікація кредитів за групами ризику щомісячно розглядається та затверджується на засіданні Кредитного комітету. Юридичною службою Банку разом із службою безпеки ведеться претензійно-позовна робота у відповідності до вимог регламентних документів. Робота, яку здійснює Банк з метою стягнення простроченої і сумнівної заборгованості, знаходиться на задовільному рівні.

Розрахуємо нормативні показники для визначення якості кредитного портфеля:

Станом на 01.01.2012р., за даними Банку, склад значень нормативів кредитного ризику відображаються у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Нормативи кредитного ризику станом за 2009-2011 рр.

Назва статей

Умовні поз-ня

Станом за 2009р.%

Станом за 2010р.%

Станом за 2011р.%

Нормативне значення

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента

Н7

24.77

23,69

22,32

не більше 25%)

Норматив великих кредитних ризиків

Н8

299.40

298,34

301,37

не більше 800%

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру

Н9

4.88

2,17

1,83

не більше 5%

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам

Н10

26.21

12,38

4,84

не більше 30%)

Дані табл.2.6. для наочності приведені графічно (рис.2.8 - 2.11).

Рис.2.8. Значення Н7, станом за 2009-2011рр..

За аналізований період, як ми бачимо з рис.2.8, норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента за 2011р. знизився порівняно з 2010 та 2009 рр., через те, що відбувся приріст обсягу регулятивного капіталу банку на 2 759 590 тис.грн.(порівняно з 2010р.) за рахунок збільшення основного капіталу банку, а також зменшилися зобов'язання банку по емітованим борговим цінним паперам у 2,3 рази або на 732 927 тис.грн.(див.додаток №4).

Рис.2.9. Значення Н8, станом за 2009-2011рр..

Проаналізувавши рис.2.8, можна сказати, що норматив великих кредитних ризиків банку зріс порівняно з попереднім роком на 3,03%, зріст не значний, але причиною цього стало зростання сукупної заборгованості.

Рис.2.10. Значення Н9, станом за 2009-2011рр..

Наведені данні свідчать, що норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру у 2011р.порівняно з 2010р. знизився на 0,29%, та становить 1,83%5%, як наслідок рівень ризику знизився, тому що у 2011р. зріс статутний капітал банку на 1 049 336тис.грн. і становить 8 860 202 тис.грн.

Рис.2.11 Значення Н9, станом за 2009-2011рр..

Як показує рис.2.11, норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам за 2011р. знизився на 7,54% у порівнянні з 2010р., і становить - 4,84%. До зниження цього показника призвело зменшення сукупних вимоги та позабалансових зобов'язань та збільшення статутного капіталу.

Проаналізувавши показники кредитного ризику банку, треба зауважити, що Банку необхідно постійно вдосконалювати систему аналізу оцінки фінансового стану позичальників як на стадії розгляду та надання кредитів так і під час їх супроводження; дотримуватись вимог Законів України «Про іпотеку» та «Про страхування».

З вище приведених показників, можна зробити висновок, що:

а) аналіз інформації стосовно кредитних операцій, в цілому, адекватно відображає структуру кредитного портфеля банку; якість кредитного портфеля можна вважати задовільною. Разом з тим зауважуємо, що Банк недостатньо приділяє увагу оцінці фінансового стану юридичних осіб.

б) сукупний кредитний ризик, притаманний кредитним операціям, є помірним, якість управління кредитним ризиком потребує вдосконалення. Виходячи з тенденцій 2011 року, щодо змін на ринку нерухомості в Україні, ми не можемо стверджувати, що існуючі резерви під кредитні ризики за кредитами, забезпеченими нерухомим майном, будуть достатніми для покриття можливих збитків за цими кредитними операціями в подальшому.

Якість портфеля цінних паперів

Склад портфеля цінних паперів станом за 2009-2011рр.. відображаються у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7. Склад портфеля цінних паперів станом за 2009-2011рр.

Назва статей

Станом за 2009р., тис.грн.

Станом за 2010р., тис.грн.

Станом за 2011р., тис.грн.

Цінні папери в портфелі банку на продаж


Подобные документы

  • Роль і місце фінансового аналізу в діяльності комерційного банку. Методика аналізу фінансового стану банку. Особливості організації аналітичної роботи в банках України. Дослідження фінансового стану комерційного банку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

    курсовая работа [526,9 K], добавлен 12.04.2012

  • Система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного комерційного банку. Окремі положення фінансового менеджменту банку. Стратегія трансформації активів та збалансованого управління ліквідністю. Аналіз адекватності капіталу та якості активів.

    курсовая работа [77,9 K], добавлен 27.09.2010

  • Поняття та сутність доходів, витрат і прибутку комерційного банку. Існуючі методики аналізу основних показників аналізу прибутковості комерційного банку. Оцінка ефективності діяльності Приватбанку і прогнозування його прибутку в найближчому майбутньому.

    дипломная работа [304,6 K], добавлен 09.10.2010

  • Банківська система України. Соціально-економічна сутність економіко-статистичного аналізу фінансового стану банків України. Системи та методи аналізу фінансових результатів. Інформаційне забезпечення аналізу. Показники ліквідності балансу банку.

    реферат [42,6 K], добавлен 04.07.2009

  • Характеристика установи комерційного банку ЗАТ КБ "ПриватБанк". Організація управління діяльністю в Сумський філії Приватбанку. Аналіз фінансового стану та динаміка основних показників банку. Структура доходів ПриватБанку станом на січень 2006 року.

    курсовая работа [169,0 K], добавлен 11.10.2010

  • Комерційний банк: основні функції та роль в економіці. Сутність фінансової стійкості комерційного банку, нормативно-правове регулювання НБУ. Аналіз банківської системи України, проблеми та шляхи підвищення фінансової стійкості комерційного банку.

    курсовая работа [974,5 K], добавлен 22.12.2011

  • Сутність та напрямки фінансової діяльності комерційного банку. Структура джерел власного, залученого та запозиченого капіталу банку та методи управління ними. Характеристика діяльності та рейтингове місце КБ "Приватбанк" в банківській системі України.

    дипломная работа [3,2 M], добавлен 02.07.2010

  • Зміст і предмет аналізу банківської діяльності. Основні принципи, критерії та види аналізу банківського балансу. Організація аналітичної роботи в банку. Методи, прийоми, етапи та інформаційне забезпечення проведення аналізу банківської діяльності.

    презентация [85,6 K], добавлен 21.03.2014

  • Завдання аналізу та чинники формування доходів, витрат і прибутку банку. Фінансово-економічна характеристика АКІБ "УкрСиббанк". Розрахунок коефіцієнтів доходності, рентабельності та витратності діяльності банку. Аналіз достатності капіталу (ліквідності).

    курсовая работа [292,0 K], добавлен 09.10.2010

  • Комерційні банки та їх роль в економічних перетвореннях. Узагальнення методичних і теоретичних засад фінансового аналізу та розробка практичних рекомендацій щодо управління прибутковістю комерційного банку в сучасних ринкових умовах господарювання.

    дипломная работа [71,7 K], добавлен 15.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.