Система бухгалтерського обліку в банках України

Друга частина охоплює класи доходів та витрат (шостий та сьомий класи). На базі рахунків шостого та сьомого класів складається звіт про фінансові результати.

У плані рахунків банку на відміну від підприємств в одному класі об'єднані різні за характером рахунки. Кожний клас включає як активні, так і пасивні рахунки.

Третя частина містить клас позабалансових рахунків (дев'ятий клас), на рахунках якого обліковуються позабалансові операції банку. До особливої риси позабалансових операцій слід віднести те, що в момент їх здійснення не змінюється фінансовий стан банку. Наприклад, відкриття кредитної лінії банком на користь підприємства не супроводжується водночас видачею йому кредиту і тому не впливає на зміну фінансової позиції банку.



Особливість побудови Плану рахунків полягає у чіткій методологічній організації та ефективності рішень. Фінансовий результат, що відображається на рахунку п'ятого класу «Результати минулого року, що очікують затвердження», обчислюється за даними рахунків шостого та сьомого класів. Це свідчить про логічний зв'язок між першою і другою частинами Плану рахунків,

а далі плавно трансформується у зв'язок між балансовим звітом і звітом про фінансові результати.

Умовні зобов'язання і вимоги, що обліковуються на позабалансових рахунках дев'ятого класу, за певних умов, які передбачені угодами, можуть стати реальними вимогами до банку або його зобов'язаннями і суттєво вплинути на зміни його фінансової позиції. Такі можливі наслідки позабалансових операцій свідчать про логічний зв'язок між третьою і першою частинами Плану рахунків.

Рахунки усіх трьох частин призначені для ведення фінансового обліку.

Восьмий клас призначений для рахунків для ведення управлінського обліку і для рахунків, через які передбачено забезпечити зв'язок між рахунками фінансового обліку та рахунками управлінського обліку.

Рахунки управлінської бухгалтерії використовуються для визначення собівартості банківських продуктів, а також ефективності праці окремих підрозділів або центрів відповідальності тощо. Вони дають змогу накопичити інформацію для прийняття тактичних і стратегічних рішень менеджерами та керівництвом банку. На сьогодні не існує централізовано розробленої методології і методики ведення управлінського обліку в банках. Кожний банк вирішує цю проблему самостійно.

Уміння користування і тлумачення форм фінансової звітності значно полегшує розуміння принципів розміщення рахунків та їх об'єднання за структурними одиницями в Плані рахунків.

Передусім потрібно розглянути структурні одиниці плану рахунків, які використовуються для передання інформації(рис 1,7.)

План рахунків складається із класів, розділів, груп та власне рахунків. Ці структурні одиниці різняться ступенем деталізації інформації, за елементами звітності. На рівні класів не надається змістовна інформація. Структурна одиниця «клас» має інше навантаження. Виокремлення класів дає змогу об'єднати в одному класі однорідні за видами активи і зобов'язання відповідно до економічного змісту операцій, які виконує банк.

Уся мінімально необхідна інформація надається на рівні таких одиниць, як розділи, їх ще називають рахунками другого порядку. Більш детальна інформація надається за групами -- рахунки третього порядку. Поглиблення деталізації інформації досягається на рахунках четвертого порядку.

Кожний клас включає рахунки II, III і IV порядку. Усі вони належать до синтетичних рахунків і різняться ступенем деталізації інформації про об'єкт обліку.

У Плані рахунків бухгалтерські рахунки розміщені у порядку зростання їх номерів. Зверніть увагу на те, у який спосіб побудована нумерація рахунків. Розуміючи підхід, використаний до нумерації рахунків, ви зможете легко і швидко знаходити потрібну вам інформацію про певні види активів, зобов'язань, капіталу, доходів та витрат у фінансових звітах.

Класи мають номери від 1 до 9 і складаються з одного знака. Нумерація рахунків II, III і IV порядку здійснюється додаванням одного знака (від 0 до 9) з правого боку відповідно до номера класу, рахунків II і III порядку:

класи-- однозначні (класи) номери;

рахунки II порядку (розділи) -- двозначні номери;

рахунки III порядку (групи) -- тризначні номери;

рахунки IV порядку -- чотиризначні номери.

Отже, у Плані рахунків застосовується десятинна система кодування рахунків; при цьому перша цифра означає клас Плану рахунків, друга -- розділ у класі, третя -- групу у розділі, четверта -- номер рахунка в групі.

Розглянемо підхід до деталізації інформації на прикладі рахунків, об'єднаних у першому класі. Перший клас називається «Казначейські та міжбанківські операції». У ньому обліковуються казначейські та міжбанківські операції комерційних банків.

Деталізація рахунків II порядку здійснюється за видами казначейських та міжбанківських інструментів, які використовують банки. Для обліку казначейських інструментів призначені такі рахунки:

· готівкові кошти -- рахунок № 10;

· банківські метали («монетарні») -- рахунок №11;

· кошти у Національному банку України -- рахунок № 12;

· казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ -- рахунок № 14 та ін.

До міжбанківських інструментів належать операції між комерційними банками:

«кореспондентські рахунки, які включають рахунки № 15 «Кошти в інших банках», № 16 «Кошти інших банків»;

» депозити до запитання та строкові депозити;

» кредити, операції РЕПО та ін.

Рахунки III і IV порядку деталізують інформацію про види казначейських та міжбанківських інструментів за конкретними ознаками.

Наприклад, деталізація рахунка 10 «Готівкові кошти» за рахунками III порядку здійснюється за ознакою «вид готівкових коштів». Розділ 10 «Готівкові кошти» включає два рахунки третього порядку: 100 «Банкноти та монети» і 101 «Дорожні чеки».

Рахунки IV порядку до 100 рахунка «Банкноти та монети» виділяються за ознакою «місцезнаходження готівкових коштів». Тому на рахунку № 1001 ураховуються банкноти та монети в касі банку, на рахунку № 1003 -- банкноти та монети в обмінних пунктах, на рахунку № 1007 -- банкноти та монети в дорозі.

Структура Плану рахунків максимально пристосована до форм фінансових звітів.

Зрозуміти зміст бухгалтерських рахунків і полегшити користування ними дає змогу класифікація рахунків за економічним змістом (рис. 1.8). Така класифікація показує, що обліковується на певному рахунку, тобто які саме об'єкти обліку відображаються на ньому, і тому надає необхідну інформацію про стан і зміни в складі об'єкта, що обліковується.

За своїм економічним змістом бухгалтерські рахунки поділяються на балансові та позабалансові. Балансові рахунки призначені для обліку за елементами фінансової звітності. Відповідно до елементів фінансової звітності вони поділяються на постійні та тимчасові. Постійні балансові рахунки включають:

· рахунки для обліку ресурсів (активів);

· рахунки для обліку зовнішніх джерел утворення ресурсів
(зобов'язань);

· рахунки для обліку власних джерел утворення ресурсів (власного капіталу).

Отже, до складу постійних балансових рахунків входять рахунки, на яких обліковуються елементи балансу. До складу рахунків, на яких обліковуються активи банку, належать готівкові кошти, кошти в інших банках, кредити, надані суб'єктам господарської діяльності, цінні папери в портфелі банку на продаж тощо. Рахунки для обліку зобов'язань включають кошти інших банків, кошти клієнтів, субординований борг. Прикладом рахунків власного капіталу можна назвати статутний капітал банку, резервний капітал, прибутки та збитки минулого року.

Рахунки активів-- це активні рахунки, які відображають наявність та зміни різних активів банку. За характером рахунки для обліку активів є активними і завжди мають дебетове сальдо. Збільшення активів відображається за дебетом, а зменшення - за кредитом. Залишок на кінець облікового періоду обчислюється за формулою:

Залишок на початок облікового періоду (дебет) + Дебетовий оборот - Кредитовий оборот.

Рахунки зобов'язань -- це пасивні рахунки, які відображають наявність та зміни заборгованості банку. Рахунки для обліку зобов 'язань пасивні і можуть мати тільки кредитове сальдо. Збільшення зобов'язань відображається за кредитом, а погашення -- за дебетом. Залишок на кінець облікового періоду обчислюється за формулою:

Залишок на початок облікового періоду (кредит) + Кредитовий оборот - Дебетовий оборот.

Рахунки власного капіталу -- це також: пасивні рахунки, які відображають зміну власного капіталу. Рахунки для обліку капіталу -- пасивні і також: мають кредитове сальдо. Механізм запису операцій за рахунками капіталу такий самий, як і за рахунками зобов'язань.

З метою уточнення оцінки окремих видів активів, зобов'язань та джерел власного капіталу до постійних балансових рахунків відкривають контрарні рахунки. За призначенням контрарні рахунки є регулюючими. Контрарні регулюючі рахунки уточнюють оцінку постійного балансового рахунка в бік зменшення і в балансі відображаються зі знаком мінус. Контрактивні відображаються на стороні активів, контр пасивні -- на стороні зобов'язань або капіталу. Тому, якщо постійний балансовий рахунок, до якого відкритий регулюючий рахунок, є активним, контрарний до нього буде пасивним і матиме назву контрактивний, тобто він протистоїть активному рахунку. Якщо ж постійний балансовий рахунок пасивний, то регулюючий рахунок, що протистоїть йому, буде активним і матиме назву контр пасивний.

До тимчасових належать рахунки для обліку доходів та витрат банку. Облік витрат банку ведеться за елементами, а доходів -- за видами.

Рахунки витрат -- це активні рахунки, які використовують для обліку накопичення витрат за їх елементами впродовж: повного звітного періоду.

Рахунки доходів-- це пасивні рахунки, які призначені для обліку накопичення доходів за їх видами впродовж: повного звітного періоду.

їх називають тимчасовими тому, що по закінченні повного облікового періоду вони підлягають закриттю. Механізм закриття цих рахунків підпорядкований визначенню фінансового результату за календарний рік, що минув. Сальдо з рахунків за обліком доходів (рахунки шостого класу, кредитове) та рахунків за обліком витрат (рахунки сьомого класу, дебетове) переноситься на рахунок «Результати поточного року, що очікують затвердження». Якщо по закінченні бухгалтерської процедури сальдо на цьому рахунку кредитове, це означає, що банк отримав прибуток, і навпаки, якщо сальдо дебетове, це свідчить про збиток.

Позабалансові рахунки поділяють на дві категорії залежно від об'єктів обліку. Рахунки першої категорії призначені для економічних за змістом об'єктів обліку: тверді потенційні зобов'язання та потенційні вимоги банку. Твердими їх називають тому, що банк не може відмовитися від виконання угод, де такі зобов'язання та вимоги передбачені в односторонньому порядку, та уникнути штрафних санкцій у разі їх невиконання.

У зв'язку з тим, що облік операцій на позабалансових рахунках ведеться із застосуванням методу подвійного запису, виникає необхідність визначення критерію, за яким можна з'ясувати характер рахунка. Характер рахунка визначається залежно від того, як такий рахунок переходить на баланс у разі виконання банком його зобов'язання або вимоги.

Характеристика рахунків -- актив або пасив -- визначається так:

позабалансовий рахунок -- активний, якщо при переведенні його на баланс дебетується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок № 9020 «Гарантії за позиками, що надані клієнтам» -- активний, тому що коли клієнт виявиться неплатоспроможним, банк буде змушений платити за наданою гарантією і дебетуватиме рахунок балансу «Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями»;

позабалансовий рахунок -- пасивний, якщо при переведенні його на баланс кредитується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок № 9110 «Зобов'язання за кредитами, які отримані від банків» -- пасивний, бо якщо банк скористається, наприклад, кредитною лінією, він кредитуватиме рахунок балансу в розділі «Кошти інших банків» першого класу.

Друга категорія позабалансових рахунків використовується з метою забезпечення контролю за правильністю і своєчасністю здійснення операцій за балансовими рахунками. Усі такі рахунки вважаються активними. Прикладом цих рахунків є «цінні папери клієнтів у довірчому управлінні», «розрахункові документи за факторинговими операціями».

Для реалізації методу подвійного запису на позабалансових рахунках використовується технічний позабалансовий раху-

нок, який називають контррахунком. Він є контррахунком до будь-якого позабалансового рахунка і має характер активно-пасивний.

Розглянемо пояснення до застосування методу подвійного запису для позабалансових рахунків. Якщо банк надав клієнту гарантію, то для обліку позабалансової операції використовуємо таке бухгалтерське проведення:

Д-т «Гарантії, які надано клієнтам»;

К-т «Контррахунок».

Якщо банк, навпаки, підписав угоду з банком-контрагентом про відкриття на його адресу кредитної лінії, то складається таке бухгалтерське проведення:

* Д-т «Контррахунок»;

*К-т «Зобов'язання з кредитування, що надано банку».

Зауважимо, що позабалансові рахунки кореспондують тільки між: собою і в жодному разі не можуть кореспондувати з балансовими рахунками.

Використання позабалансових рахунків дає змогу отримувати інформацію про операції банків, які пов'язані з використанням новітніх фінансових інструментів, і є додатковим джерелом прибутків банку. До таких операцій належать зобов'язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, а саме:

· кредитні лінії;

· дозволений овердрафт;

· непокриті акредитиви;

· гарантійні зобов'язання;

· спотові, форвардні й умовні контракти з купівлі/продажу іноземної валюти.

Об'єднання бухгалтерських рахунків у балансові частині здійснено за такими принципами:

за видами контрагентів;

за функціями комерційних банків (вид операції);

за принципом ліквідності.

Згідно з першим принципом міжбанківські операції виділені окремо в першому класі, а операції з усіма іншими клієнтами - не банками у другому класі; у межах класу рахунки об'єднуються за видами контрагентів.

Відповідно до другого принципу, наприклад, операції з готівкою та банківськими металами (казначейські інструменти) відображаються за рахунками першого класу. Депозитні, кредитні операції, операції з касового обслуговування бюджетів різного рівня -- у другому класі; операції з цінними паперами -- у третьому класі; внутрішньобанківські операції -- у третьому та четвертому класах тощо.

Згідно з третім принципом активи та зобов'язання (перший -- четвертий класи) розміщені за ступенем зниження ліквідності, тобто від найбільш ліквідних (монети та банкноти у касі, кошти на рахунках у НБУ) до неліквідних (сумнівна заборгованість за кредитами, основні засоби); зобов'язання -- від зобов'язань на вимогу до довгострокових зобов'язань.

Правильне розуміння ознак, які покладено в основу групування рахунків усередині розділів та класів, надалі полегшить проведення аналізу банківської діяльності.

У першому класі обліковуються казначейські та міжбанківські операції комерційних, банків (табл. 1.10).

Таблиця 1.10

Структура першого класу плану рахунків комерційного банку

Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції
10 Готівкові кошти	100 Банкноти та монети 101 Дорожні чеки
1 1 Банківські метали	110 Банківські метали
12 Кошти у НБУ	120 Кошти до запитання в НБУ 121 Строкові депозити в НБУ
13 Кошти НБУ	130 Коррахунок НБУ в комерційному банку 131 Короткострокові кредити, які отримано від НБУ 132 Довгострокові кредити, які отримано від НБУ
14 Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ	141 Боргові цінні папери, що рефінансуються НБУ портфелі банку на продаж 142 Боргові цінні папери, що рефінансуються НБУ портфелі банку на інвестиції 143 Боргові цінні папери, емітовані НБУ 149 Резерви під знецінення боргових цінних паперів, рефінансуються НБУ
15 Кошти в інших банках	150 Кошти до запитання в інших банках 151 Строкові депозити, які розміщено в інших банках 152 Кредити, які надано іншим банкам 158 Сумнівна заборгованість інших банків 159 Резерв під заборгованість інших банків
16 Кошти інших банків	160 Кошти до запитання інших банків 161 Строкові депозити інших банків 162 Кредити, які отримано від інших банків
Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції
17 Сумнівна заборгованість та резерви за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями	178 Сумнівна заборгованість та резерви за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями 179 Резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями
18 Дебіторська заборгованість за операціями з банками	181 Дебіторська заборгованість за операціями з банками 188 Сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з банками 189 Резерв під дебіторську заборгованість за операціями з банками
19 Кредиторська заборгованість за операціями з банками	191 Кредиторська заборгованість за операціями з банками

До казначейських інструментів відносять:

· готівкові кошти;

· банківські метали;

· цінні папери, які рефінансуються Національним банком України;

· кошти комерційного банку в Національному банку України; кошти Національного банку України в комерційному банку. До міжбанківських інструментів належать операції між комерційними банками:

· кореспондентські рахунки;

· депозити;

· кредити;

· фінансовий лізинг.

Готівкові кошти, що стоять на першому місці, -- це найбільш ліквідні активи. Готівковими коштами вважаються всі грошові кошти в національній та іноземній валюті, а також дорожні чеки незалежно від того, де вони перебувають. Грошові та дорожні чеки обліковуються на різних рахунках.

До інших найбільш ліквідних активів належать рахунки двох типів, що не дають процентного доходу: залишки на кореспондентському рахунку в НБУ і залишки на кореспондентських рахунках в інших банках. З метою проведення розрахунків банки змушені тримати кошти на кожному з цих активів. У розділах «Кошти у Національному банку України» та «Кошти Національного банку України» відображаються активні та пасивні операції комерційного банку з НБУ. Національний банк України у стосунках з комерційними банками використовує такі фінансові інструменти, як ломбардні кредити, операції РЕПО, пряме кредитування, аукціонні кредити та ін. Вибір фінансових інструментів залежить від характеру грошово-кредитної політики.

До достатньо ліквідних активів належать облігації внутрішньої державної позики; депозити овернайт і короткострокові депозити, які розміщені в інших банках; кредити овернайт та короткострокові кредити, надані іншими банками.

Виконання операцій з банківськими (монетарними) металами комерційними банками можливе лише за умови існування ліцензії. Банківські метали також розглядаються як високоліквідні активи.

У розділі «Банківські метали» обліковуються тільки ті метали, які визначені законодавчими актами. У цьому розділі не повинні обліковуватись дорогоцінні метали, що зберігаються у сховищі банку за дорученням його клієнтів (їх облік ведеться поза балансом), та цінні папери, які не входять до переліку цінних паперів, що рефінансуються НБУ (їх облік ведеться у третьому та четвертому класах). Перелік цінних паперів та порядок їх рефінансування визначається Національним банком України.

До простроченої заборгованості належать депозити та кредити, термін сплати за якими прострочено, але ризик неповернення за ними не є настільки високим, щоб відносити їх до сумнівної заборгованості. Сумнівними є такі депозити та кредити, повернення яких маловірогідне. За рахунками сумнівної заборгованості обліковують лише суми основного боргу.

Зверніть увагу, що згідно з принципами бухгалтерського обліку (повноти розкриття інформації та обачності) в цьому розділі окремо передбачені рахунки для обліку резервів під сумнівні міжбанківські активи та рахунки для обліку дебіторської та кредиторської заборгованості, що виникла за операціями з іншими банками.

Рахунки другого класу використовуються для обліку операцій за розрахунками з клієнтами (крім банків). Тут обліковуються кредити та аванси (кредити, що не підкріплені кредитною угодою), бюджетні кошти, депозити, кошти на транзитних рахунках, а також окремо дебіторська та кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами (табл. 1.11).

Таблиця 1,11

Структура другого класу плану рахунків комерційного банку

Клас 2. Операції з клієнтами
20 Кредити, які надано суб'єктам господарської діяльності	201 Кошти, які надано суб'єктами господарської діяльності (СГД) за операціями РЕПО 202 Рахунки за врахованими векселями СГД 203 Рахунки за факторинговими операціями СГД 204 Кредити за внутрішніми операціями СГД 205 Кредити за експортно-імпортними операціями СГД 206 Інші кредити в поточну діяльність, які надано СГД 207 Кредити в інвестиційну діяльність, які надано СГД 209 Сумнівна заборгованість за кредитами, наданими СГД
21 Кредити, які надано органам загального державного управління	210 Кредити, які надано центральним органам державного управління 211 Кредити, які надано місцевим органам державного управління 219 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надано органам загального державного управління
22 Кредити, які надано фізичним особам	220 Кредити на поточні потреби, які надано фізичним особам 221 Кредити на інвестиційну діяльність, які надано фізичним особам 229 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надано фізичним особам
24 Сумнівна заборгованість з нарахованих доходів та резерви під заборгованість з кредитів і нарахованих доходів	240 Резерви під заборгованість з кредитів, які надано клієнтам 248 Сумнівна заборгованість з нарахованих доходів за операціями з клієнтами 249 Резерви під сумнівну заборгованість з нарахованих доходів за операціями з клієнтами
25 Кошти бюджету та позабюджетних фондів України	250 Кошти бюджетів України до розподілу 251 Кошти Держбюджету України 252 Бюджетні кошти клієнтів, які утримуються з Держбюджету 253 Кошти бюджетних установ та організацій, що включено до спецфонду Держбюджету України 254 Кошти місцевих бюджетів та бюджетні кошти клієнтів, що утримуються з місцевих бюджетів 255 Інші кошти клієнтів, які утримуються з місцевих бюджетів 256 Кошти позабюджетних фондів
Клас 2. Операції з клієнтами
26 Кошти клієнтів банку	260 Кошти до запитання СГД 261 Строкові кошти СГД 262 Кошти до запитання фізичних осіб 263 Строкові кошти фізичних осіб 265 Кошти небанківських фінансових установ
28 Дебіторська заборгованість за операціями клієнтів	280 Дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку 288 Сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку 289 Резерви на можливі витрати за сумнівною дебіторською заборгованістю за операціями з клієнтами банку
29 Кредиторська заборгованість і транзитні рахунки за операціями з клієнтами	290 Кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку 292 Транзитні рахунки за операціями з клієнтами банку

Поділ клієнтів на контрагенти на рівні Плану рахунків відбувається на основі секторів економіки. Економіка України з позиції функціонування, особливостей та структури поділяється на п'ять секторів:

фінансові інституційні одиниці;

не фінансові інституційні одиниці;

сектор загального державного управління;

сектор домашніх господарств;

некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства.

Відповідно групуються інституційні одиниці нерезидентів під час відкриття рахунків.

У третьому класі відображаються два різні типи операцій (табл. 1.12).

У третьому класі Плану рахунків передбачені операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються НБУ, і довгострокових вкладень) та операції за іншими розрахунками, зокрема за господарськими операціями банку, операціями з формування банківських резервів, клірингові і транзитні розрахунки, розрахунки між установами одного банку, позиції банку за іноземною валютою та дорогоцінними металами тощо.

Таблиця 1,12

Структура третього класу плану рахунків комерційного банку

Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи і зобов'язання
ЗО. Акції та інші цінні папери у торговому портфелі банку	група 300 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку»; група ЗОЇ «Боргові цінні папери в торговому портфелі банку»;
31. Цінні папери в портфелі банку на продаж	група 310 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж»; група 311 «Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж»; група 319 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж»;
32. Цінні папери в портфелі банку до погашення	група 321 «Боргові цінні папери в портфелі банку до погашення»; група 329 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення»;
33. Цінні папери, власного боргу, емітовані банком	група 330 «Короткострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком»; група 331 «Довгострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком»; група 332 «Короткострокові ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком»; група 333 «Довгострокові ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком»;
34. Товарно-матеріальні цінності	група 346 «Господарські матеріали» група 341 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
35. Інші активи банку	*
36. Інші зобов'язання банку	*
37. Клірингові розрахунки, суми до з'ясування та транзитні рахунки	*
38. Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів та балансуючі рахунки	*
39. Розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку	*

До першого типу належать операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються НБУ -- вони відображаються в першому класі, а також довгострокових вкладень в асоційовані й дочірні компанії -- вони відображаються на рахунках четвертого класу).

Операції з цінними паперами поділяються на чотири види:

торговельні операції з цінними паперами;

операції з цінними паперами на продаж;

операції з цінними паперами до погашення;

операції з цінними паперами власної емісії.

Цінні папери враховуються в розрізі контрагентів-емітентів та об'єктів інвестування.

До другого типу належать операції за іншими розрахунками. До їх складу відносять господарські операції комерційних банків, доходи та витрати майбутніх періодів. Це операції з малоцінними і швидкозношуваними предметами та матеріалами, операції з обліку дебіторської та кредиторської заборгованості за господарською діяльністю банку; за розрахунками з працівниками банку, а також отримані та перераховані аванси за послуги. Окремо обліковується дебіторська та кредиторська заборгованість з операцій з цінними паперами.

До інших операцій належать: розрахунки з урегулювання валютної позиції банку, клірингові розрахунки, а також міжфілійні розрахунки між установами одного банку.

Окремою позицією в цьому розділі обліковується субординований борг -- довгострокова позика, яка надається дочірніми фірмами банку і яка в разі ліквідації або банкрутства боржника підлягає погашенню після задоволення вимог усіх інших кредиторів.

У четвертому класі зосереджені групи рахунків, які відображають довгострокові вкладення банку в асоційовані та дочірні підприємства, в нематеріальні активи та в основні засоби (табл. 1.13).

Вкладення банку в асоційовані дочірні підприємства -- це, по суті, інвестиції банку.

Рахунки даного класу призначені для узагальнення інформації про наявність та рух належних банку основних засобів та їх зношення, нематеріальних активів, вкладень в інші активи довгострокового характеру, такі як капітальні вкладення та ін.

Взаємовідносини між підприємством-інвестором та дочірніми й асоційованими підприємствами регулюються чинним законодавством.

Таблиця 1.13

Структура четвертого класу плану рахунків комерційного банку

Клас 4. Фінансові та матеріальні інвестиції
41 Інвестиції в асоційовані компанії	4102 Інвестиції в асоційовані банки; 4103 Інвестиції в асоційовані небанківські фінансові установи; 4109 Інвестиції в інші асоційовані компанії
42 Інвестиції в дочірні установи	4202 Інвестиції в дочірні банки; 4203 Інвестиції в дочірні небанківські фінансові установи; 4202 Інвестиції в інші дочірні компанії
43 Нематеріальні активи	430 Нематеріальні активи 431 Капітальні інвестиції в нематеріальні активи
44 Основні засоби	440 Основні засоби 443 Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом
45 Інші необоротні матеріальні активи	450 Інші необоротні матеріальні активи 453 Капітальні інвестиції за основними засобами, що прийняті в оперативний лізинг (оренду)

До нематеріальних, активів належать витрати банку, що дають дохід. Нематеріальні активи не мають фізичної форми, але мають власну вартість, що базується на правах або привілеях банку. Нематеріальні активи -- це вартість придбаних установою прав користування землею, водою, іншими природними ресурсами, промисловими зразками, товарними знаками, об'єктами промислової та інтелектуальної власності, права оренди будівель (споруд, приміщень) або користування ними, права власності на квартиру, а також інші майнові права, що визначаються об'єктом права власності певної установи банку і приносять дохід. До інших майнових прав належать винаходи, корисні моделі, знаки для товарів та послуг, торговельні марки, об'єкти авторських прав, програм забезпечення обчислювальної техніки, «ноу-хау», придбані права на місце на товарній фондовій біржі, до вартості якого входять усі витрати, пов'язані з практичним використанням переваг цього місця для установи банку.

Нематеріальні активи обліковуються в балансі тільки за умови, що вони були придбані за певну ціну. Нематеріальні активи обліковуються в бухгалтерському обліку за первісною оцінкою, яка складається з фактичних витрат на придбання і приведення до стану, в якому вони придатні для використання відповідно до запланованої мети.

Вартість нематеріальних активів погашається за нормами амортизаційних відрахувань, регламентованих банком, виходячи з фактичного терміну корисного використання.

У п'ятому класі обліковується капітал банку (табл. 1.14). Він включає привнесений капітал, нерозподілений прибуток і визначає залишковий інтерес власників банку в активах за вирахуванням зобов'язань. Фінансовий результат від діяльності банку, як уже зазначалося, безпосередньо відображається на рахунках цього класу у складі нерозподіленого прибутку.

Таблиця 1.14

Структура п'ятого класу плану рахунків комерційного банку

Клас 5. Капітал банку
50 Статутний капітал та інші фонди банку	500 Статутний капітал банку 501 Емісійні різниці 502 Загальні резерви банку 503 Результати минулих років 504 Результати минулого року, твердження	що очікують на за-
5 1 Результати переоцінки	510 Результати переоцінки

П'ятий клас включає такі складові власних коштів банку: » статутний капітал та резервний капітал банку; * нерозподілений прибуток;

«результати переоцінки основних засобів та нематеріальних активів.

Резервний капітал банку повинен забезпечувати зобов'язання банку та покривати збитки.

Згідно з чинними правилами рахунки п'ятого класу можуть кореспондувати з дебіторами, кредиторами та рахунками готівкових коштів лише у разі сплати дивідендів та внесків від акціонерів, збільшення капіталу банку шляхом переоцінки активів. У всіх інших випадках рахунки п'ятого класу кореспондуються тільки між собою.

У шостому і сьомому класах відображені операції, які пов'язані з формуванням доходів, а також витрати, які забезпечують діяльність комерційного банку (табл. 1.15). Усі доходи і витрати обліковуються на рахунках цих розділів незалежно від порядку оподаткування.

Таблиця 1.15

Структура шостого і сьомого класів плану рахунків комерційного банку

Клас 6. Доходи
60 Процентні доходи	600 Процентні доходи за коштами, розміщеними в НБУ 601 Процентні доходи за коштами, розміщеними в інших банках 602 Процентні доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності 603 Процентні доходи за кредитами органам загального державного управління 604 Процентні доходи за кредитами фізичним особам 605 Процентні доходи за цінними паперами 608 Процентні доходи за операціями з філіями та іншими установами банку 609 Інші процентні доходи
61 Комісійні доходи	610 Комісійні доходи за операціями з банками 611 Комісійні доходи за операціями з клієнтами 618 Комісійні доходи за операціями з філіями та іншими установами банку
62 Результат від торговельних операцій	620 Результат від торговельних операцій
63 Інші банківські операційні доходи	630 Дивідендний дохід 638 Інші банківські операційні доходи за операціями з філіями та іншими установами банку 639 Інші банківські операційні доходи
64 Інші небанківські операційні доходи	648 Інші небанківські операційні доходи за операціями з філіями та іншими установами банку 649 Інші небанківські операційні доходи
67 Повернення списаних активів	677 Повернення списаних активів
68 Непередбачені доходи	680 Непередбачені доходи
Клас 7. Витрати
70 Процентні витрати	700 Процентні витрати за коштами, отриманими від НБУ 701 Процентні витрати за коштами, отриманими від інших банків 702 Процентні витрати за коштами суб'єктів господарської діяльності 703 Процентні витрати за коштами бюджету та позабюджетних фондів України 704 Процентні витрати за коштами фізичних осіб 705 Процентні витрати за цінними паперами власного боргу 708 Процентні витрати за операціями з філіями та іншими установами банку 709 Інші процентні витрати
71 Комісійні витрати	710 Комісійні витрати 718 Комісійні витрати за операціями з філіями та іншими установами банку
73 Інші банківські операційні витрати	738 Інші банківські операційні витрати за операціями з філіями та іншими установами банку 739 Інші банківські операційні витрати
74 Інші небанківські операційні витрати	740 Витрати на утримання персоналу 741 Сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток 742 Витрати на утримання основних засобів та нематеріальних активів 743 Інші експлуатаційні та господарські витрати 744 Витрати на телекомунікації 745 Супутні небанківські операційні витрати 748 Інші небанківські операційні витрати за операціями з філіями та іншими установами банку 749 Інші небанківські операційні витрати
77 Відрахування в резерви	770 Відрахування в резерви 771 Списання безнадійних активів
78 Непередбачувані витрати	780 Непередбачені витрати
79 Податок на прибуток	790 Податок на прибуток

Усі доходи і витрати можна об'єднати в такі групи:

· доходи і витрати від статутної діяльності;

· доходи і витрати, що забезпечують статутну діяльність;

· створення резервів;

· непередбачені доходи і витрати.

До першої групи належать доходи і витрати, безпосередньо пов'язані з видами діяльності, передбаченими Законом «Про банки і банківську діяльність» (статутною діяльністю): процентні, комісійні, торговельні та деякі інші.

Друга група включає доходи і витрати, які забезпечують функціонування банку: адміністративні витрати; експлуатаційні витрати, витрати на оплату праці тощо.

Третя група включає витрати на створення резервів. Особливість цих витрат полягає в тому, що це -- не грошові витрати. Створення резервів свідчить, що банк визнає погіршення якості активів або підвищення ризику операцій, їх негативний вплив на фінансовий результат.

Резерви формуються на покриття втрат за кредитами, втрат від знецінення цінних паперів і під сумнівну дебіторську заборгованість, яка визначається у певний звітний період.

Доходи і витрати вважаються непередбаченими, якщо вони мають такі ознаки:

виникають у разі надзвичайних ситуацій і мають поодинокий характер -- прибуток (збиток) визначатиметься тільки за фактом подій;

не повторюються по суті (наприклад, виникли через зміни у правилах бухгалтерського обліку активів та пасивів);

не підлягають контролю і не можуть бути взяті до уваги підчас оцінювання фінансового стану банку.

У визначенні доходів і витрат основним вважається принцип нарахування і відповідності.

Рахунки восьмого класу призначені для відображення операцій управлінського обліку. Треба зазначити, що в Україні до останнього часу управлінський облік не набув такої ваги, як у міжнародній практиці, де він використовується як найважливіший інструмент управління витратами банків. Вітчизняним комерційним банкам у світлі нової концепції бухгалтерського обліку належить розробити методологію й методику ведення управлінського обліку.

Дев'ятий клас призначений для відображення позабалансових операцій (табл. 1.16). Усі рахунки цього класу можна поділити на три групи:

вимоги та зобов'язання банку, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк піддається ризику;

документи і цінності;

рахунки за операціями з приватизації.

Таблиця 1.16

Структура дев'ятого класу плану рахунків комерційного банку

Клас 9. Позабалансові рахунки
90 Зобов'язання і вимоги за всіма видами гарантій	900 Гарантії та поручительства, що надані банкам 901 Гарантії, отримані від банків 902 Гарантії, надані клієнтам 903 Гарантії, що отримані від клієнтів 909 Сумнівні гарантії та поручительства
91 Зобов'язання і вимоги за кредитами і депозитами	910 Зобов'язання з кредитування, які надані банкам 91 1 Зобов'язання з кредитування, отримані від банків 912 Зобов'язання з кредитування, надані клієнтам
92 Зобов'язання і вимоги за операціями з валютою та банківськими металами	920 Валюта і банківські метали, які куплені, але не отримані 921 Валюта та банківські метали, які продані, але не відправлені 928 Позабалансова позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів 929 Сумнівні вимоги за операціями з валютою та банківськими металами
93 Вимоги та зобов'язання щодо андерайтингу цінних паперів та строкових фінансових інструментів, крім інструментів валютного обміну	930 Цінні папери до отримання за операціями андерайтингу 931 Цінні папери до відправлення за операціями андерайтингу 935 Активи до отримання 936 Активи до відправлення 939 Сумнівні вимоги за операціями з фінансовими інструментами, крім інструментів валютного обміну
95 Інші зобов'язання і вимоги	950 Отримана застава 95 1 Надана застава
96 Списана заборгованість та кошти до повернення	960 Несплачені в строк доходи 961 Борги, списані в збиток 962 Кошти до повернення
97 Цінні папери та матеріальні цінності клієнтів .	970 Цінні папери та матеріальні цінності клієнтів у довірчому управлінні 971 Документи з приватизації -- житлові чеки 972 Документи з приватизації -- майнові сертифікати 973 Документи з приватизації -- земельні бони 974 Інші розрахунки 975 Документи з приватизації -- компенсаційні сертифікати 976 Грошова компенсація заощаджень громадян України в установах Ощадбанку 977 Різні цінності і документи з приватизації в дорозі
98 Облік інших засобів, цінностей та документів	980 Документи за розрахунковими операціями 981 Інші цінності і документи 982 Бланки цінних паперів та бланки суворої звітності 983 Документи і цінності, прийняті та відіслані на інкасо 984 Операції за основними засобами 985 Кошти на будівництво, які передані в порядку пайової участі 989 Бланки та цінності в підзвіті та в дорозі
99 Контррахунки	990 Контррахунки для рахунків розділів 90 -- 95 991 Контррахунки для рахунків розділів 96 -- 98

Рахунки розділів 90--95 використовуються для обліку операцій, які несуть різні ризики для банку. Це зобов'язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, що мають юридичну силу.

Рахунки розділів 96--98 використовуються для обліку документів, цінностей та розрахунків за операціями з приватизації. Усі рахунки цих розділів активні.

Розділ 99 містить Контррахунки, які використовуються для подвійного запису операцій за позабалансовими рахунками.

Підсумовуючи, можна виокремити такі особливості плану рахунків:

Мультивалютність. План рахунків забезпечує мультивалютний облік операцій. Операції в іноземній валюті обліковуються на тих самих рахунках, що й операції в гривнях. Зв'язок між операціями в іноземній і національній валютах забезпечують технічні рахунки: рахунок валютної позиції; рахунок гривневого еквівалента валютної позиції.

Подвійний запис операцій за позабалансовими рахунками.

У Плані рахунків передбачена наявність управлінського обліку.

Структурно-логічний взаємозв'язок синтетичного та аналітичного обліку.

Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття будь-яких аналітичних рахунків передбачає наявність обов'язкових параметрів згідно з вимогами Національного банку України. Додаткова інформація, необхідна для управління банком, може бути визначена банком самостійно.

4. Параметри і форми аналітичного обліку

Аналітичний облік - це детальне відображення банківських операцій, в ньому відображається: дата проведення операції, вид документа по якому вона проводиться, номер кореспондентського рахунку.

Попередній виклад в основному було приділено розгляду засобів бухгалтерського обліку, за допомогою яких відбувається передання фінансової інформації. Утім, складанню і передаванню фінансової звітності передує реалізація фінансовим обліком принаймні ще двох функцій: 1) запис інформації про операції, які виконуються банком, та можливість відобразити ці операції в агрегованому вигляді у фінансовій звітності для аналізу та управління; 2) запис детальної інформації про параметри та контрагентів кожної господарської операції з метою отримання звітів різного рівня для внутрішнього користування, подання органам, що здійснюють перевірки, та для обчислення макроекономічних параметрів грошово-кредитної статистики. Крім того, ураховуючи високий ступінь автоматизації ведення бухгалтерського обліку, необхідно передбачити низку параметрів для автоматизованого виконання завдань, наприклад, для нарахування процентів, складання допоміжної фінансової звітності за окремими видами операцій (кредитними, депозитними тощо).

Здійснення агрегованого обліку для виконання першої функції забезпечується за допомогою синтетичного обліку, тобто з використанням бухгалтерських рахунків, їх перелік наведено у плані рахунків.

Але всю необхідну інформацію неможливо відобразити на рівні лише балансових рахунків: це призведе до того, що план рахунків стане громіздким та незручним для роботи. Щоденна детальна інформація про здійснені банком операції відображається в основній формі аналітичного обліку -- особовому рахунку.

Особовий рахунок є формою облікового регістру. Обліковий регістр -- це письмовий документ (бухгалтерська форма), який містить накопичені та систематизовані за певними ознаками дані первинних документів. Особові рахунки ведуться за всіма відкритими в банку аналітичними рахунками. Основним аналітичним регістром у банку є особовий рахунок. У ньому відбиваються за встановленими параметрами ознаки господарських операцій, що здійснені банком, які дають змогу з граничною точністю встановити: від кого або кому, звідки або куди перераховані грошові кошти і за що саме. До основних синтетичних регістрів належать: бухгалтерський журнал, в якому фіксуються всі проведені банком за робочий день господарські операції, оборотно-сальдова відомість, перевірна відомість.

Облікові регістри є базою для складання бухгалтерської звітності, найважливішою складовою бухгалтерської звітності є загальна фінансова звітність. Фінансова звітність -- це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності банку за звітний обліковий період.

Виокремлення особових рахунків залежить від виду активу, зобов'язань і власного капіталу з розподілом за контрагентами.

Особові рахунки підлягають реєстрації в спеціальній книзі, де для кожного балансового рахунка IV порядку відводяться окремі аркуші. У ній реєструються всі особові рахунки клієнтів, а також рахунки, відкриті за внутрішньобанківськими операціями (облік майна, власного капіталу, доходів, витрат, результатів діяльності, розрахунків). У разі закриття рахунка в книзі проставляється дата і вказується причина закриття. Книга зберігається у головного бухгалтера; зміни у реєстраційних записах можуть здійснюватись тільки з його дозволу. За деякими балансовими рахунками аналітичний облік ведеться на зведених особових рахунках чи в операційних журналах, книгах, картках у вигляді хронологічного запису операцій для забезпечення контролю за використанням коштів за цільовим призначенням. Наприклад, для обліку касових операцій застосовується «Книга обліку готівки операційної каси та інших цінностей банку»; для обліку основних засобів -- «Журнал обліку основних засобів»; у разі розрахунків розрахунковими чеками може використовуватися зведений особовий рахунок за аналітичним рахунком «Розрахунки чеками»; видачу розрахункових чекових книжок можна обліковувати за спеціальними картками обліку тощо.

У деяких випадках як регістри аналітичного обліку використовуються примірники документів. Наприклад, для обліку документів, не сплачених у строк через відсутність коштів у банку, в картотеку до позабалансового рахунка «Документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку» розміщуються перші примірники грошово-розрахункових документів, які чекають на сплату (платіжні доручення, вимоги-доручення та ін.).

У сучасних умовах процес бухгалтерського обліку в банках автоматизований. У зв'язку з цим, з метою збереження інформації про кожний окремий об'єкт аналітичного обліку, оптимізації його ведення і підготовки звітності комерційними банками, Національним банком України було розроблено «Методичні вказівки щодо ведення параметрів аналітичного обліку». В основу цього нормативного документа покладено таку класифікацію: параметри поділяються на обов'язкові та необов'язкові (рекомендовані); на такі, що стосуються контрагентів (клієнтів), і ті, що стосуються безпосередньо аналітичних (особових) рахунків. Кожен об'єкт аналітичного обліку характеризується набором параметрів, необхідних для побудови звітності (рис. 1.9).

Обов'язкові параметри запроваджуються з урахуванням вимог Національного банку України щодо звітності банків. Вони є обов'язковими під час оформлення нового контрагента або у разі відкриття аналітичного рахунка. Загальні обов'язкові параметри дають змогу: 1) отримати інформацію про всі відкриті клієнту рахунки; 2) вибрати сукупність рахунків, які мають задану характеристику для складання звітності.

Необов'язкові параметри є рекомендованими для заповнення. Вони можуть використовуватися при організації управлінського і податкового обліку в банку, а також при наданні звітності менеджерам банку та іншим органам.

Спеціальні параметри застосовуються до окремих груп аналітичних рахунків залежно від їх економічного змісту. Такі параметри використовуються для автоматизованого ведення деяких операцій та надання спеціальної звітності Національному банку України. Наприклад, для кредитних рахунків ці параметри передбачають забезпечення, вид кредиту, дату видачі кредиту, дату повернення, кількість пролонгацій; для депозитних рахунків -- дату і строк розміщення, дату повернення коштів.

Кожному особовому рахунку надається відповідний номер, який може мати до 14 знаків. Перші п'ять (зліва направо) жорстко регламентовані, інші дев'ять (від шостого знака до чотирнадцятого) банк формує самостійно відповідно до визначених параметрів аналітичного обліку. Знаки набувають значень від 0 до 9. Номер рахунка не може містити менше ніж п'ять знаків.

Схема побудови номера аналітичного (особового) рахунка наведена нижче (рис. 1.10).

У номер аналітичного рахунка включають лише частину параметрів з усього набору; інші параметри зберігаються поза номером рахунка і можуть використовуватися під час виконання окремих операцій та складання звітності.

Розглянемо на прикладі можливий підхід до формування номера аналітичного рахунка виходячи з наведеної інформації про контрагентів банку та бухгалтерські рахунки (табл. 1.17--1.19). *

Таблиця 1.17

Характеристика та коди контрагентів

Характеристика контрагента	Значення параметра (сегмент С у номері рахунка)	Значення параметра (ідентифікаційний код контрагента)	Формат параметра	Примітка
Банк-резидент	1	Код МФО банку-контр агента	6 цифр	Довідник комерційних банків України
Банк-нерезидент	2		До 10 цифр	Значення параметра визначається банком самостійно
Інша юридична особа-резидент	3	Ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності	8 цифр	Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України
Інша юридична особа-нерезидент	4	Ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності	8 цифр	Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України
Фізична осо-ба-резидент	5	Ідентифікаційний код фізичної особи	10 цифр	Державний реєстр фізичних осіб -- платників податків
Фізична осо-ба-нерезидент	6		До 10 цифр	Значення параметра визначається банком самостійно
Внутрішні рахунки	9		До 10 цифр	Значення параметра визначається банком самостійно

Таблиця 1.18

Контрагенти (клієнти) банку

Назва установи	Резидентність	Значення параметра «характеристика клієнта»	Ідентифікаційний код	Значення параметра «код клієнта»
АБ «Укргазпромбанк»	Резидент	1	320 843	320 843
Банк «Вапісег Тгазі»	Нерезидент	2		200
ТзОВ «Роксолана»	Резидент	3	21 666 080	1001
«Сіменс» ЛТД	Нерезидент	4	00 276 395	1002
Іванченко В.П.	Резидент	5	1 980514435	12006
Фрідман Дж.	Нерезидент	6		12007

Таблиця 1.19

Бухгалтерські рахунки (відповідно до плану рахунків)

Назва бухгалтерського рахунка	Номер бухгалтерського рахунка
Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності	2600
Поточні рахунки фізичних осіб	2620
Короткострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями	2040
Нараховані проценти за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми операціями	2048
Прострочена заборгованість за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями	2047
Кореспондентські рахунки в НБУ	1200
Кореспондентські рахунки, відкриті в інших банках	1507
Банкноти та монети в касі банку	1001
Несплачені в строк проценти за кредитами клієнтів (позабалансовий)	9601

Згідно з наведеною у табл. 1.17--1.19 інформацією банк самостійно визначає параметри, які увійшли до сегмента С (*********) на схемі:

1. характеристика контрагента (один знак);

2. порядковий номер аналітичного рахунка (два знаки);

3. код контрагента (до шести знаків).

У номері рахунка код валюти виноситься на окремому полі та виділяється похилою рискою вправо «/». У табл. 1.20 ключовий розряд замінено на символ «к».

Таблиця 1.20

Приклади побудови номерів аналітичних рахунків

Назва аналітичного рахунка	Номер рахунка
Поточний рахунок ТзОВ «Роксолана», дол. США	2600x301.1001/001
Поточний рахунок ТзОВ «Роксолана»	2600к302.1001
Кредит № 1 , наданий ТзОВ «Роксолана»	2040к301.1001
Кредит № 2, наданий ТзОВ «Роксолана»	2040к302.1001
Нараховані проценти за кредитом № 1, що наданий ТзОВ «Роксолана»	2048к301.1001
Прострочена заборгованість за кредитом № 2, що наданий ТзОВ «Роксолана»	2047к302.1001
Несплачені в строк проценти за кредитом № 2, що наданий ТзОВ «Роксолана» (позабалансовий рахунок)	960ІК302Л001
Поточний рахунок Іванченко В. П.	2620к501. 12006
Поточний рахунок фірми «Сіменс» у доларах США

Подобные документы

• Облік та аналіз кредитних операцій банку

  Сутність кредиту, його види, принципи і форми. Основні принципи організації обліку кредитних операцій банку, особливості формування та аналізу його кредитного портфелю. Методичні підходи до обліку кредитних операцій банку на прикладі ПАТ "Промінвестбанк".
  
  дипломная работа [557,7 K], добавлен 20.11.2013
  

• Безготівкові розрахунки

  Економічна сутність, поняття, принципи та характеристика обліку безготівкових розрахунків. Відображення господарських операцій в системі рахунків. Особливості обліку операцій на поточних рахунках в іноземній валюті. Форми безготівкових розрахунків.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 17.05.2011
  

• Облік грошових коштів на рахунках у банку

  Порядок та процедура відкриття рахунків, вибір банку та його обґрунтування. Методика закриття рахунків клієнтів банку. Документальне оформлення різноманітних операцій. Організація синтетичного та аналітичного обліку операцій на поточному рахунку.
  
  лекция [20,5 K], добавлен 10.06.2014
  

• Облік грошових коштів на рахунках в банках СТ "Талісман"

  Основні поняття та завдання обліку і контролю руху грошових коштів на рахунках в банку. Види банківських рахунків та порядок відкриття, переоформлення і закриття рахунків в установах банків. Порядок та форми здійснення безготівкових розрахунків в Україні.
  
  курсовая работа [71,5 K], добавлен 21.09.2011
  

• Банківська система України, та проблеми її розвитку

  Загальна характеристика банківської системи України та її розвиток. Державні та приватні кредитні та кредитно-фінансові заклади. Емісійні, комерційні, інвестиційні та іпотечні банки. Національний банк України. Динаміка банківського сектору України.
  
  курсовая работа [676,4 K], добавлен 21.12.2008
  

• Документальне оформлення та облік овердрафту

  Особливості овердрафту як виду короткострокового кредиту. Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій. Умови надання, видачі і обслуговування овердрафту, його документальне оформлення на прикладі досвіду Львівської філії АКІБ "УкрСиббанк".
  
  курсовая работа [53,7 K], добавлен 12.01.2011
  

• Управління доходами банку (на прикладі ПАТ "Приватбанк")

  Зміст, види і класифікація доходів комерційних банків. Організаційна структура доходів комерційних банків. Нормативне регулювання обліку і аналізу доходів. Аналіз структури, динаміки та управлінського обліку доходів на прикладі ПАТ "Приватбанк".
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 20.01.2013
  

• Облік коштів на розрахунковому рахунку в банках

  Загальна характеристика підприємства ВАТ "Житомир-Авто". Застосування комп'ютерних технологій у бухгалтерському обліку. Об'єкт обліку - вільні грошові кошти підприємства у валюті, які знаходяться в установах банків. Синтетичний і аналітичний облік.
  
  курсовая работа [81,1 K], добавлен 21.01.2011
  

• Витрати банків

  Класифікація витрат банку, дослідження процесів їх формування, обліку та аналізу. Загальний принцип відображення в бухгалтерському обліку витрат. Аналіз обсягів та структури витрат банківської системи України. Розподіл банків України за статтями витрат.
  
  курсовая работа [240,8 K], добавлен 08.04.2016
  

• Облік та аналіз операцій банку з банківськими металами

  Теоретичні особливості операцій банку з банківськими металами, значення обліку та аналізу операцій на даному ринку. Порядок здійснення процедур аналітичного та синтетичного обліку. Ефективність роботи ВАТ КБ "Хрещатик" у звітному та попередньому роках.
  
  курсовая работа [44,2 K], добавлен 11.02.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам