Кредитування розвитку суб’єктів малого підприємництва на прикладі балтської філії ВАТ АБ "Укргазбанк"

Для вирішення проблем мікрокредитування насамперед необхідно реформувати саму структуру банківського сектора. Світовий досвід свідчить, що банківський сектор, що складається з двох ланок - центрального банку і комерційних банків, не в змозі забезпечити середньострокового і довгострокового кредитування малих і середніх клієнтів. Для цього необхідно між цими двома рівнями побудувати певний буфер - банк другого рівня, спеціальну кредитну установу, яка за рахунок державних коштів здійснюватиме режим кредитування з метою сприяння розвитку, а не отримання комерційного прибутку. І робитиме це шляхом рефінансування комерційних банків, не створюючи їм конкуренції, а навпаки, підтримуючи їх фінансову базу.

Таким чином будується цілий управлінський ланцюг: держава обирає пріоритетні сфери, галузі й економічні сектори для сприяння їх розвитку - спеціалізовані кредитні установи розробляють відповідні інструменти фінансово-кредитного регулювання й розподіляють бюджетні фінансові ресурси - комерційні банки, як підрядники, виконують держзамовлення і ефективно вкладають кредитні ресурси згідно із стратегічно визначеними пріоритетами. Цей кредитний ланцюжок дає можливість ефективно здійснювати фінансово-кредитне регулювання та перерозподіляти між усіма його ланками традиційно високі ризики кредитування малого бізнесу, які не відважуються брати на себе комерційні банки, природно намагаючись мінімізувати ризики.

Крім того, необхідно підвищити правову захищеність кредиторів та створити інституційну мотивацію залучення комерційних банків до кредитування малого і середнього бізнесу. Українські банки не відважуються будувати кредитні відносини з малим і середнім бізнесом насамперед через недостатню захищеність своїх прав, високу степінь ризиків та значну вартість фінансових ресурсів при кредитуванні малого і середнього бізнесу, які є дорожчими ніж у випадку кредитування великого бізнесу. В умовах обмеженості власних і залучених фінансових ресурсів банки, природньо, більше зацікавлені у співпраці з кількома великим клієнтами замість багатьох малих, собівартість обслуговування яких значно вища. Не має також механізмів плаваючої процентної ставки за довгостроковими кредитами та важелів зміни ставок у випадках зростаннях темпів інфляції [11, c.53].

З метою зменшення адміністративних та оперативних витрат комерційних банків необхідно запровадити режим пільгового оподаткування прибутку комерційних банків, що кредитують малий бізнес, та знизити нормативи обов'язкового резервування для банків, яки здійснюють кредитування підприємств малого і середнього бізнесу.

Треба зазначити, що кожна проблема, кожен негативний фактор розвивається на основі нормативного підґрунтя. Зокрема, необхідно створити правові засади для здійснення мікрокредитування, розвитку страхових кооперативів, скасувати вимоги до обов'язкової оцінки застави та страхування стосовно кредитів для малого і середнього бізнесу; звільнити суб'єктів малого і середнього бізнесу від сплати ПДВ під час лізингових операцій; звільнити банківську установу від сплати ПДВ при придбанні об'єкту для подальшої його передачі в лізинг фізичній особі.

З іншого боку, необхідно закласти в нормативну базу НБУ, яка регулює діяльність банків, стимули для того, щоб вони, як суб'єкти господарювання, були економічно зацікавлені у активізації кредитування малого і середнього бізнесу [13, c.79].

Україні вже працюють спеціалізовані державні фонди, задіяні в реалізації відповідних цільових державних програм, але низький рівень їхньої ефективності зумовлений різними факторами: відсутністю фінансових ресурсів, технологій роботи, недосконалістю і безсистемністю розроблених заходів державних цільових програм та фінансово-організаційної методики їх впровадження. Необхідно переорієнтувати алгоритм їхньої діяльності на основі новітніх методик державної підтримки малого бізнесу. Оскільки такі державні програми є важливим інструментом державного регулювання, до розробки та провадження їхніх заходів необхідно широко залучати спеціалізовані експертні групи, громадські об'єднання підприємців та суб'єктів підприємницької діяльності.

ВИСНОВКИ

Малий бізнес відіграє важливу роль при вирішенні економічних і соціальних завдань. Формування культури підприємництва життєво необхідне для економічного зростання і конкурентоспроможності економіки. Активна підтримка розвитку малого бізнесу в перспективі, сприяє створенню великої кількості робочих місць, збільшенню податкової бази, зростанню національного прибутку.

В той же час, практика господарювання малих підприємницьких структур в Україні свідчить, що вони так і не стали потужним сегментом вітчизняної економіки. Частка малого бізнесу у ВВП України становить 11 %, а кількість малих підприємств з розрахунку на 10 тис. людей - 53, тоді як у розвинутих країнах частка малого бізнесу у ВВП становить 50-60 %, на 10 тис. осіб припадає 500-700 малих підприємств.

Враховуючи чинники, які стримують зростання масштабів мікрокредитування в Україні, на мою думку активізація і розвиток такого сегменту українського кредитного ринку можлива при підвищенні рівня пропозиції мікрокредитних послуг.

Формування пропозиції послуг мікрокредитування для суб'єктів малого бізнесу може здійснюватися не тільки комерційними банками, а й небанківськими мікрофінансовими організаціями (МФО), основна функція яких - посередництво між споживачами мікрокредитних послуг і джерелами фінансування.

Для активізації сфери мікрокредитування, посилення фінансових позицій суб'єктів малого підприємництва і появи нових видів фінансових інститутів і нових видів фінансових послуг на вітчизняному кредитному ринку необхідно сформувати правові і організаційні основи функціонування небанківських фінансових організацій мікрокредитування.

В правовому порядку доцільно врегулювати питання відносно:

- організаційно-правових форм, в яких можуть бути створені і функціонувати небанківські фінансові організації з мікрокредитуванню (мікрофінансові організації - МФО);

- джерел фінансових ресурсів мікрофінансових організацій;

- особливостей і порядку оподаткування небанківських фінансових організацій.

В існуючому законодавстві від сплати ПДВ з процентних доходів звільнені процентні виплати за іпотечними кредитами і виплати відсотків за лізинговими платежами. Аналогічну систему бажано впровадити і для процентних виплат мікрофінансовими організаціями;

Розвиток кредитних відносин населення з ВАТ АБ "Укргазбанк" - це питання не тільки економічне, а й соціальне. Крім необхідності економічної і політичної стабілізації, розробки кредитної політики у взаємовідносинах із населенням, ВАТ АБ "Укргазбанк" потрібні модернізація форм і методів кредитування, удосконалення процентної політики, умов надання і погашення кредитів, використання досвіду зарубіжних країн із ринковою економікою.

У кредитній політиці ВАТ АБ "Укргазбанк" слід розширити види кредитів, які надаються населенню, приділити увагу споживчому та іпотечному кредитам як основній формі кредитних взаємовідносин з індивідуальним клієнтом. Ці види кредитів дуже широко використовуються західними банками і дають їм більш як половину доходів від діяльності в цілому.

В цілому, можна зробити наступні висновки щодо позитивного ефекту від активізації послуг мікрокредитування для суб'єктів вітчизняної економіки і для фінансово-економічного розвитку України в цілому.

1. Комерційним банкам розвиток мікрокредитування дозволить зменшити кредитний ризик портфеля, підвищуючи рівень його диверсифікації. Робота за програмами мікрокредитування є хорошою PR-кампанією, здатною принести популярність банку серед широкого кола потенційних клієнтів.

2. Створення і розвиток небанківських фінансових організацій мікрокредитування в Україні забезпечить диверсифікацію фінансових інститутів і фінансових продуктів у сфері кредитування і сприятиме тим самим формуванню пропозиції на ринку мікрокредитів.

3. Співпраця секторів банківського і небанківського мікрокредитування, з одного боку, створить стимули для формування стійкої структури української економіки, а з другого боку, надасть додаткові можливості суб'єктам малого підприємництва, що зростають, для переходу в сектор великих підприємств.

4. Зростання масштабів мікрокредитування в Україні дасть можливість малим підприємцям, для яких можливість позичати невеликі суми грошей необхідна як повітря, активно використовувати такий звичний для підприємців розвинутих країн інструмент, як мікрокредити.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.1991 № 872-XII (із змінами і доповненнями внесене ми Законом України від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ).

2. Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19 жовтня 2000 р. N 2063-III.

3. Положення Національного банку України «Про кредитування» затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.09.1995 р. № 246.

4. Постанова КМУ від 3 квітня 1996 р. N 404 Про Концепцію державної політики розвитку малого підприємництва.

5. Антонюк Г.В. Управління кредитним ризиком в банківській діяльності // Наукові записки. - 2008. - № 15.

6. Бак Р.О. Розвиток малого підприємництва в Україні та його фінансова підтримка // Фінанси України. - 2000. - №11.

7. Банківські операції. Підручник / За ред. П.Т. Саблука та ін. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.

8. Вовчак О.А. Фінансова стратегія розвитку банку як передумова ефективності його діяльності. / О.А. Вовчак // Банківська справа. - 2008.- №3.- с. 23-28.

9. Вітлінський В.В. Кредитний ризик комерційного банку/ В.В. Вітлинський // Навчальний Посібник. - К.: Знання, 2008. - 251 с..

10. Дзюблюк О.В. Фінансова стійкість банків як основа ефективного функціонування кредитної системи: (Монографія) / О.В. Дзюблюк, Р.В. Михайлюк. - Тернопіль: ТНЕУ, 2009. - 316 с.

11. Довгань Ж.М. Управління кредитними ризиками банків в умовах економічної кризи // Вісник НБУ. - 2010. - №8. -- С. 51-55.

12. Єпіфанов А.О. Оцінка кредитоспроможності та інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання: (Монографія) / А.О. Єпіфанов, - Суми: УАБС НБУ, 2007. - 286 с.

13. Жучкова С.П. Організація управління діяльністю банків в Україні/ С. П.Жучкова // Персонал. - 2009.- №1.- С. 79-82.

14. Клюско Л.А. Фінансова стабільність банків та її визначальні характеристики / Л.А. Клюско // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. - 2009. - №1.

15. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика / В.Д. Лагутін. - К.: Знання. - 2002. - 215 с.

16. Невмержицький Є.І. Сучасні інструменти оцінки кредитних ризиків з використанням продуктів кредитного бюро / Є.І. Невмержицький // Ефективна економіка. - 2010. - № 1. - С. 13.

17. Примостка Л.О. Кредитний ризик банку: проблеми оцінювання та управління / Л.О. Примостка // Science and Economics - 2010. - №. 2. - С. 18.

18. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку / Л.О. Примостка // Підручник. - К.: КНЕУ, 2007. - 468 с.

19. Раєвський К.Б. Методичні рекомендації щодо економічного аналізу діяльності комерційного банку / К.Б. Раєвський // Вісник Національного банку України. - 2000. - №4. - C.57-60.

20. Фінансовий менеджмент. Навч. Посібник для самостійного вивчення дисципліни / А.М. Поддєрьогін, А.Д. Буряк, Н.Ю. Калач та ін. - К.: КНЕУ, 2001. - 301 с.

21. Футало Т.В. Залучення кредитних ресурсів підприємствами малого бізнесу у сфері торгівлі // Фінанси України . - 2003. - №10.

22. Офіційний сайт ВАТ АБ «Укргазбанк» - [Електронний ресурс] - Режим доступу: - //http://www.ukrgazbank.ua.

ДОДАТКИ

Додаток А

Рейтинг оцінки якості кредиту

Оцінка результатів рейтингу

Додаток Б

КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР

м. Київ “_ _ _ _” _ _ _ _ _ 200 р.

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

(назва організації)

названий у подальшому "Банк", у особі голови Правління _ _ _ _ _ _ _ ,

що діє на підставі Статуту Банку, і _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

(назва підприємства, організації, кооперативу)

названий у подальшому "Підприємство", в особі директора _ _ _ _ _ _ _

(ПІО)

уклали договір про наведене нижче.

1. Предмет договору

1.1. Банк надає Підприємству _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _для _ _ _ _ _ _ _ _ _

(вид кредиту) (захід)

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _на суму _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ на термін до _ _ _ _ _ на умовах, визначених цим договором.

2. Умови кредитування

2.1. Підприємство зобов'язується закінчити захід _ _ _ _ _ і повернути наданий Банком кредит згідно з терміновими зобов'язаннями:

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

2.2. Повернення кредиту здійснюється Підприємством з розрахункового рахунку

№ _ _ _ _ _ _ _ _ у _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

(назва установи банку)

платіжним дорученням на кореспондентський рахунок Банку № _ _ _ _

2.3. За користування кредитом Підприємство платить Банкові відсотків різних з виплатою (порядок сплати процентів, термін, сума)

2.4. При порушенні терміну повернення позики і нарахованих за неї процентів Підприємство платить Банкові _ _ _ _ _ _ _ _ на суму не поверненої заборгованості.

2.5. Кредит надається Підприємству під забезпечення _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

(вид забезпечення)

2.6. У випадку порушення Підприємством умов цього договору стягнення Банком наданої позики і нарахованих процентів за користування нею згідно з заставним правом Банку скеровується на _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

3. Відповідальність сторін

3.1. У випадку виникнення необхідності Підприємство зобов'язується на вимогу Банку надати _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

(назва документу)

3.2. Банк і Підприємство зобов'язуються виконувати вимоги цього договору.

4. Термін і умови дії договору

4.1. Дія цього договору припиняється після повного повернення кредиту і сплати процентів Банкові.

4.2. Інші умови договору:

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

4.3. Юридичні адреси сторін:

Банк: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Підприємство: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

4.4. Цей договір складено у 4 примірниках, 1-й і 4-й з яких зберігаються у Банку, 2-й - на Підприємстві, 3-й - скеровується до установи банку за місцем відкриття розрахункового рахунку Підприємства.

"Банк" "Підприємство"

Печатка Печатка

Додаток В

ДОГОВІР

застави майна

м. _______________

"___" _________ р.

Комерційний банк ___________, в особі _____________________________, діючого на підставі _________________, далі - Заставоутримувач, з одного боку, та _________________, в особі ___________, діючого на підставі _____________, далі - Заставодавець, з другого боку, уклали цей договір про наступне.

1. Заставодавець передає в заставу Заставоутримувачеві належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме:

_____________________________________________________________(надалі - Майно), як забезпечення повернення позики в сумі, виданої за кредитним договором N ___ від _____ року, а також відсотків за користування позикою, виходячи з ___ річних, пені, враховуючи відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за кредитним договором, а також відшкодування витрат зі звернення стягнення на предмет застави в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

2. Майно належить Заставодавцеві на підставі

_____________________________________________________________

(правовий титул володіння)

3. Заставодавець засвідчує, що предметом застави за цим Договором стає також право користування _____ землі, на якій розташовано нерухоме майно, що є предметом застави за цим Договором.

Заставодавцеві зазначена земля надана в постійне користування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від ______ року.

4. Заставлене майно залишається у володінні Заставодавця за місцезнаходженням у м. __________________.

5. Узгоджена Сторонами вартість Майна становить _______ грн.

6. Заставодавець засвідчує, що Майно, яке передається в заставу, нікому не продане, не заставлене, в спорі та під забороною (арештом) не перебуває, спору про Майно (про права на Майно) не існує, жодні права на Майно іншим особам не передані.

7. Строк виконання зобов'язання, забезпеченого цим Договором, встановлено до _____ р.

8. Заставодавець до закінчення строку дії цього Договору має право лише володіти та користуватись заставленим Майном. Тому Майно, а також права на нього, не можуть бути використані Заставодавцем як предмет будь-яких цивільно-правових договорів та угод. У разі порушення цієї умови Заставодавець сплачує Заставоутримувачеві штраф у розмірі ______ відсотків від вартості Майна, яке є предметом угод та договорів, а будь-які угоди, укладені Заставодавцем, у яких предметом виступатиме Майно чи права на нього, є недійсними з моменту їх укладення.

9. Заставоутримувач має право перевіряти документально і фактично розмір, стан та умови зберігання заставленого Майна.

10. У разі неналежного виконання (несвоєчасне повернення суми кредиту, відсотків, пені) Заставодавцем умов кредитного договору, Заставоутримувач має право звернути стягнення на Майно, задовольнити свої вимоги у повному обсязі на момент фактичного задоволення, у тому числі відшкодування збитків.

11. Заставодавець зобов'язується сплачувати передбачені законодавством податки та збори, пов'язані з Майном.

12. Заставодавець несе відповідальність за ризик випадкової загибелі Майна. У разі загибелі предмета застави Заставодавець зобов'язується надати аналогічне за вартістю майно або, незалежно від настання строку, виконати свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі або у відповідній частині.

13. Звернення стягнення на заставлене Майно може бути здійснено у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса з подальшою реалізацією Майна заінтересованим покупцям за ринковими цінами або через аукціон.

14. У разі ліквідації юридичної особи - Заставодавця, Заставоутримувач набуває права звернення стягнення на заставлене Майно, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, без згоди Заставодавця.

15. Взаємовідносини Сторін протягом дії Договору в частині, не передбаченій цим Договором, регулюються Законом України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 р.

16. При частковому виконанні зобов'язання Заставодавцем застава зберігається у попередньому обсязі.

17. Цей Договір набуває чинності після його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Заставодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором N ______ від _________ р.

18. Нотаріус одночасно з посвідченням цього Договору накладає заборону на відчуження нерухомого Майна, яке є предметом застави.

19. Цей Договір укладений у трьох примірниках, один з яких зберігається у справах нотаріальної контори, а інші видаються Сторонам.

Юридичні адреси Сторін

Заставоутримувач:

Заставодавець:

Размещено на Allbest