Кредитування розвитку суб’єктів малого підприємництва на прикладі балтської філії ВАТ АБ "Укргазбанк"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Уманський національний університет садівництва

Факультет економіки та підприємництва

Кафедра фінансів і кредиту

кредитування розвитку суб'єктів малого підприємництва на прикладі балтської філії ВАТ АБ «Укргазбанк»

Науковий керівник: д.е.н.

Непочатенко О.О.

Виконавець: студентка 32-ф групи

Шендерук Христина Дмитрівна

Умань - 2011р.

Зміст

кредитування банківське мале підприємництво

Вступ

1. Економічна характеристика та суть банківських програм по кредитуванню суб'єктів малого підприємництва

2. Аналіз процесу кредитування підприємств малого бізнесу в Балтській філії ВАТ АБ «Укргазбанк»

2.1 Динаміка кредитування підприємств малого бізнесу

2.2 Методика оцінки кредитоспроможності клієнтів банку

2.3 Порядок видачі позик та забезпечення повноти і своєчасності повернення кредитів

3. Напрями вдосконалення системи кредитування суб'єктів малого підприємництва

Висновки

Список використаних джерел

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

ВСТУП

На сьогоднішній день, за умови постійних намагань покращення економічної ситуації в державі все частіше увага звертається на представників середнього та малого бізнесу, які фактично і є тією рушійною силою, яка повинна вивести Україну на якісно новий рівень розвитку. Досить часто зустрічається інформація про різноманітні та всебічні програми підтримки та розвитку малого бізнесу. Проте нажаль досить часто ці програми залишаються лише задекларованими на папері, і ефект від них добре якщо просто нульовий.

Фактично проблема ще до останнього часу залишалась не вирішеною, адже для власного розвитку підприємці та невеликі підприємства не могли залучити додаткові ресурси, якими є банківські кредити, фактично вони змушені були або залишатись на попередньому рівні, або розвиватись, але надто повільними темпами, або залучати капітал знайомих під величезні відсотки, часто при цьому наражаючи власний бізнес на небезпеку.

Актуальність розвитку малого підприємництва зумовлюється, зокрема, тим, що сьогодні саме малими та середніми підприємствами створюється більша частина валового внутрішнього продукту в країнах із розвинутою економікою, на які нині орієнтується Україна. За даними ООН у малому бізнесі зайнято понад 50 % працездатного населення світу. У таких державах, як Сполучені Штати Америки, Японія, Німеччина частка ВВП, виробленого малими підприємствами, становить 50 - 60 % від загального його обсягу, а чисельність їх працівників - більше половини (близько 60 %) від загальної кількості працюючих.

Отже сфера малого та середнього бізнесу в ринковій економіці є ведучим сектором, який визначає темпи економічного росту, структуру та якість валового національного продукту.

Беззаперечно те, що для розвитку малого та середнього бізнесу необхідні вільні грошові кошти, які повинні бути спрямовані в найбільш привабливі сфери бізнесу. Але за сучасних умов не легко відшукати такі ресурси підприємствам будь-якої галузі.

Отже, актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що застосування кредиту є необхідним елементом процесу функціонування ринкової економіки, а також чи не єдиним джерелом вирішення проблеми забезпечення стабільної, ритмічної роботи підприємств різних галузей народного господарства, зокрема малого бізнесу. Тим більше, що кредит потрібен вже існуючому підприємству.

Предметом курсової роботи є проблеми кредитування банками підприємств малого бізнесу за сучасних умов.

Об'єктом дослідження виступають кредитні відносини. Суб'єктами є банківські установи з одного боку та малі підприємства з іншого, які в свою чергу приймають безпосередню участь в процесі надання та отримання кредитних ресурсів.

Метою даної роботи є дослідження процесу надання кредитів комерційними банками суб'єктам малого бізнесу.

У зв'язку з вказаною метою були поставлені та вирішені наступні завдання:

- проаналізувати програми, які пропонують комерційні банки суб'єктам малого підприємництва;

- виявлення недоліків (на основі аналізу роботи Балтської філії ВАТ АБ «Укргазбанк», зокрема кредитного відділу) та пропозиції щодо їх усунення або запобігання;

- аналіз проблеми надання кредитів суб'єктам малого підприємництва в Україні та шляхи її вирішення.

На конкретному прикладі Балтської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» в роботі буде розглянуто взаємовідносини малих підприємств з банками, включаючи програми кредитування малих підприємств установою банку, оцінку кредитоспроможності позичальника та методи забезпечення кредитів.

У даній курсовій роботі використовувались поряд із внутрішніми положеннями банків та законодавчими актами, що регулюють їхню діяльність, періодичні видання, де висвітлюється предмет дослідження, і наукова літературу з приводу теоретичної частини дослідження.

У процесі дослідження були використані такі методи:

- монографічний - вивчення та опрацювання літератури щодо даної теми;

- аналітичний - аналіз структури формування та використання активів комерційних банків;

- метод порівняння та узагальнення даних.

РОЗДІЛ 1. Економічна характеристика та суть банківських програм по кредитуванню суб'єктів малого підприємництва

У процесі поглиблення ринкових перетворень та всебічного розвитку інституту приватної власності активізується розвиток підприємництва, в якому органічним структурним елементом є малий бізнес. У світовій системі господарювання малому підприємству відводиться така роль: по-перше, воно формує конкурентне середовище; по-друге, гнучко реагує на зміни кон'юнктури ринку; по-третє, виступає провідником науково-технічного прогресу; по-четверте, сприяє вирішенню проблеми зайнятості; по-п'яте, розширює соціальну базу ринкового середовища, створюючи основи формування середнього класу, що веде до пом'якшення соціального розшарування [6, c.15].

Одним із головних напрямів забезпечення належного функціонування підприємств у ринковій економіці є вдосконалення банківського кредитування.

Вітчизняне банківське кредитування повинно грунтуватися на створенні гнучкої системи гарантій, яка б забезпечила можливість отримання кредитів всім категоріям підприємств. На сьогодні саме ця система стикається з трьома величезними проблемами:

- комерційне гарантування (продаж гарантій, як вид вкладання капіталу для отримання прибутку), актуальне лише для високо розвинутих країн. Вітчизняні ж підприємства характеризуються великою мірою ризику щодо ведення бізнесу;

- державне гарантування забезпечується лише тим підприємствам, які функціонують в рамках регіональних програм соціально-економічного розвитку, або виконують державні замовлення;

- фондове гарантування (гарантії, надані інститутами підтримки підприємництва) прямо пропорційно залежать від наявності достатніх обсягів бюджетних ресурсів [6, c.16].

Станом на 1 січня 2011 р. обсяг активів банківської системи становив 942,1 млрд. грн., приріст з початку року склав 61,8 млрд. грн., та в основному він відбувся за рахунок зростання вкладень у цінні папери, яке становило 44,2 млрд. грн. За 2010 рік зобов'язання банків зросли на 19,6 млрд. грн. і на 01.01.2011 року становили 804,4 млрд. грн. При цьому зростання коштів клієнтів банків склало 89,6 млрд. грн. [8, c.24].

Власний капітал банківської системи України зріс на 22,6 млрд. грн. і за станом на 01.01.2011 року становив 137,7 млрд. грн. Слід зазначити, що збільшення обсягу статутного капіталу банків з початку року склало 26,67 млрд. грн. (на 22,4%).

За 2010 рік банки отримали збиток у розмірі 13,0 млрд. грн. (у 2009 році збиток склав 38,5 млрд. грн.).

Облікова ставка НБУ з початку року зменшилася на 2,5% та складає 7,75% річних. Кредитні ставки банків у національній валюті з початку року зменшилися з 19,6% до 15,0% річних. За цей же період обсяг кредитів, наданих суб'єктам господарювання, зріс на 7,0%, а фізичним особам зменшився на 16,2%.

Нині підприємствами малого і середнього бізнесу випускається понад половину всієї сільськогосподарської продукції в країні. Найчастіше ж ці виробники отримують кредити, сума яких не перевищує 50-60 тис. грн. Основними причинами неповернення позик є відсутність прибутків через неврожаї та високі процентні ставки. Це пояснюється нерозвиненістю системи страхування сільськогосподарських ризиків. Тому основним джерелом фінансування залишаються власні кошти аграрних підприємств.

На сьогодні кредитна підтримка суб'єктів малого підприємництва здійснюється в межах Закону України від 19.10.2000 N 2063-III "Про державну підтримку малого підприємництва", який визначає правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва, незалежно від форми власності, з метою сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення його як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та створення умов для позитивних структурних змін в економіці України.

На сьогодні кредитна підтримка суб'єктів малого підприємництва здійснюється в межах Закону України від 19.10.2000 N 2063-III "Про державну підтримку малого підприємництва" ( із змінами, внесеними згідно із Законом N 523-VI ( 523-17 ) від 18.09.2008, ВВР, 2009, N 6, ст.21 ) , який визначає правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва, незалежно від форми власності, з метою сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення його як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та створення умов для позитивних структурних змін в економіці України [2].

Програма кредитування малого підприємництва - розрахована на суб'єктів малого підприємництва (фізичні особи - підприємці, юридичні особи - СМП). Фізичні особи, що отримують доходи від власного бізнесу (як підприємці або власники юридичної особи - суб'єкта малого підприємництва), які мають діючий бізнес протягом не менш ніж 3 (трьох) місяців для фізичних осіб-підприємців, та не менше ніж 6 (шість) місяців - для юридичних осіб - СМП. Для зручнішого пристосування до потреб потенційних клієнтів банки розробляють та впроваджують різні програми для кредитування суб'єктів малого підприємництва. Наприклад це можуть бути такі програми:

Програма кредитування малого підприємництва - розрахована на суб'єктів малого підприємництва (фізичні особи - підприємці, юридичні особи - СМП). Фізичні особи, що отримують доходи від власного бізнесу (як підприємці або власники юридичної особи - суб'єкта малого підприємництва), які мають діючий бізнес протягом не менш ніж 3 (трьох) місяців для фізичних осіб-підприємців, та не менше ніж 6 (шість) місяців - для юридичних осіб - СМП. Для зручнішого пристосування до потреб потенційних клієнтів банки розробляють та впроваджують різні програми для кредитування суб'єктів малого підприємництва. Наприклад це можуть бути такі програми:

- Кредит для розвитку бізнесу під заставу рухомого майна;

- Кредит під депозит;

- Програма овердрафного кредитування «Формула успіху»;

- Програма кредитування «Транспортні засоби для бізнесу»;

- Кредитування під заставу облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість (ПДВ-облігацій);

- Програма кредитування операційного циклу для юридичних осіб;

- Бланковий овердрафт для клієнтів АБ «Укргазбанк» [22].

Наприклад, під заставу рухомого майна кредити можуть надаватися до 12 місяців - на поповнення обігових коштів, до 18 місяців - на придбання основних засобів та поповнення обігових коштів або на споживчі потреби (під заставу товарів в обороті), до 24 місяців - на придбання основних засобів або на споживчі потреби (під заставу обладнання), до 36 місяців - на придбання основних засобів або на споживчі потреби (під заставу автотранспорту). Строки погашення банки розробляють в залежності від розробленої ними власної програми. Що стосується застави під нерухоме майно, то строки можуть коливатися від 5 років (якщо забезпечення за кредитом - іпотека землі та складських приміщень, виробничих приміщень, майнових комплексів іншої нерухомості (теплиці, гаражі, дачні будинки)), до 8 років (якщо забезпечення за кредитом - іпотека нерухомості нежитлового призначення - офісних та торгівельних приміщень тощо), до 12 років (якщо забезпечення за кредитом - іпотека нерухомості житлового призначення).

Але щоб говорити про конкретні умови надання кредитів необхідно розглядати якийсь окремий банк, тому що кожен банк індивідуально розробляє власні програми надання кредитів суб'єктам малого підприємництва.

Обсяги кредитування малого та середнього бізнесу комерційними банками в Україні зростають швидкими темпами. За кілька останніх років вони збільшились майже вдвічі і приблизно в стільки ж знизилися кредитні ставки. Проте умови надання позик все ще важко назвати сприятливими. Підприємці нарікають на великі застави, високі кредитні ставки, банкіри ж вважають, що обсяги кредитування можна було б збільшити, а умови покращити, якби працювали надійні законодавчі механізми захисту кредитодавців.

Робота з банками корисна підприємцям не лише завдяки отриманню додаткових коштів для розвитку. Співпраця дозволяє з точки зору професіонала-фінансиста оцінити переваги та недоліки конкретних проектів, опанувати нові для суб'єктів малого бізнесу технології фінансового аналізу, управління грошовими потоками тощо [15, c.145].

Безперечно, кредитування малого бізнесу в Україні зростає досить швидкими темпами. Переважна більшість комерційних банків України мають в своєму складі підрозділи або програми, що спеціалізуються на мікрокредитуванні. Сьогодні вже накопичено значний досвід кредитування малого бізнесу, більшість банків мають висококваліфікований персонал, використовують технології кредитування, надані Європейським банком реконструкції та розвитку, фондом "Євразія", Німецько-Українським фондом.

Проте, як показує динаміка росту підприємництва в Україні, цього замало. Підприємці потребують нижчих кредитних ставок, довших термінів кредитування, більш гнучких вимог щодо забезпечення кредитів. І в цьому банкам потрібна підтримка держави.

Слід зазначити, що визначена законодавством процедура оформлення та надання мікрокредитів в Україні майже нічим не відрізняється від процедури кредитування «великого бізнесу». Таким чином, адміністративні витрати (наприклад, із розрахунку на 1000 грн. кредиту) в десятки і сотні разів вищі при кредитуванні малих підприємств.

Підвищений ризик також пов'язаний в високим ступенем тінізації цього сектора економіки, залежністю бізнесу від однієї людини, високою вразливістю до змін зовнішнього економічного середовища. З огляду на це, ставки для малого та великого бізнесу, що відрізняються лише на 1-2 пункти, є на межі ринкових та пояснюються не економічним зиском, а скоріше "роботою на перспективу". Для подальшого поліпшення умов кредитування необхідні додаткові зовнішні чинники.

Взагалі, діюча законодавча база та судова практика дещо лояльніше ставляться до позичальника, ніж до кредитора. Але надмірний захист прав позичальника чи заставодавця (приватної особи, підприємця) унеможливлює роботу з деякими видами застави, ускладнює роботу з проблемними кредитами [17, c.18].

Слід зазначити, що адміністративні витрати банків при кредитуванні малих підприємств практично дорівнюють видаткам при розгляді кредитних заявок великих та середніх підприємств. Тому, для значного розширення кредитування комерційними банками малих підприємств необхідно запропонувати належні механізми-компенсатори високих адміністративних витрат.

Таким компенсатором може бути додатковий відносно дешевий ресурс - в рамках Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Український фонд підтримки підприємництва (УФПП) опрацьовує механізм видачі кредитів малим підприємствам через уповноважені комерційні банки, відібрані на тендерних умовах. Цей механізм є перспективним, зокрема, завдяки досвіду участі ряду комерційних банків - “Аваль”, “Приватбанк”, “Надра” - в мікрофінансуванні по кредитних лініях ЄБРР та українсько-німецького фонду.

Наступним компенсатором є здешевлення кредитів. В цьому контексті ми пропонуємо опрацювати механізм часткової компенсації відсоткових ставок по кредитах для суб'єктів малого підприємництва через УФПП та регіональні фонди підтримки підприємництва.

Крім того, перспективним для кредитної підтримки малого бізнесу є також започаткування діяльності в Україні гарантійних фондів, які зможуть взяти на себе частину ризиків комерційних банків, що кредитують малі підприємства за рахунок власних ресурсів.

РОЗДІЛ 2 Аналіз процесу кредитування підприємств в Балтській філії ВАТ АБ «Укргазбанк»

2.1 Динаміка кредитування підприємств малого бізнесу

Відкрите акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» є правонаступником ЗАТ «Інтергазбанк» та АТЗТ «Хаджибейбанк», зареєстрованого Національним Банком України 21 липня 1993 року (реєстраційний № 183). ВАТ АБ «Укргазбанк» на сьогодні є однією з самих надійних та динамічних фінансових структур України, яка вже протягом десяти років успішно функціонує на ринку банківських послуг. Впевнене просування нових банківських продуктів на внутрішніх та міжнародних ринках забезпечили ВАТ АБ «Укргазбанк» впевнене зростання ділової репутації, основних фінансових показників та клієнтської бази. Банк активно нарощує масштаби діяльності, як шляхом збільшення обсягу операцій на банківському ринку так і шляхом територіальної експансії [22].

Балтська філія ВАТ АБ «Укргазбанк» знаходиться за адресою: 66100, м. Балта, вул. Котовського, 199-А.

Завдяки концентрації зусиль на досягненні високих результатів діяльності банку вже на початку 2011 року спостерігається збільшення обсягу процентних доходів на 73,83 млн. грн., що обумовлено ростом кредитного портфеля Банку на 1,15 млрд. грн. Посилення вимог до фінансового стану позичальника, його платоспроможності мінімізує ризики кредитних операцій Банку. На сьогодні, понад 80 % заборгованості відноситься до категорії стандартних.

З початку поточного року приріст депозитів фізичних осіб досягнув 82 млн. грн., спостерігається позитивна динаміка пасивів юридичних осіб. Тільки за перші півтора місяці цього року обсяг залишків коштів на поточних рахунках юридичних осіб збільшився на 58 млн. грн., обсяг залишків на депозитних рахунках - на 48 млн. грн. Відкрито понад 600 нових поточних рахунків юридичними особами, внаслідок чого загальна кількість клієнтів- юридичних осіб - зросла до 28 тисяч, емітовано більше ніж 7 тисяч платіжних карток.

Головною метою банку у 2010 році було відновлення довіри партнерів та клієнтів та зміцнення позицій на ринку банківських послуг України. Цей рік відзначився зростанням показників фінансової діяльності та відновленням кредитування. За підсумками року, банк отримав нагороду від міжнародної компанії VISA «За найбільший темп росту кількості операцій в торговельно-сервісній мережі в 2010 році». АБ «Укргазбанк» увійшов до першої групи - найбільших вітчизняних банків - з активами більше 14 млрд. грн. За 2010 рік банк отримав 10,1 млн. грн. прибутку. Чисті процентні доходи за рік складають 1,1 млрд. грн., що вдвічі перевищує відповідні показники попереднього періоду. Протягом року активи банку зросли на 1,7 млрд. грн., що складає 14,4 %. Позитивні зміни відбулись, в основному, за рахунок зростання коштів в інших банках та кредитів клієнтів. За 2010 рік кошти клієнтів АБ «Укргазбанк» зросли на 1,2 млрд. грн., що складає 29,6 % приросту, в порівнянні з попереднім періодом. У минулому році банк виконав зобов'язання з погашення та викупу власних облігацій, що призвело до зменшення боргових цінних паперів, емітованих банком на 57,7 млн. грн.

Станом на 01.07.2011р. на обліку в органах державної реєстрації Балтського району знаходяться 589 суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб та 2170 суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб. Кількість малих підприємств становить 120. У сфері малого і середнього бізнесу працює 865 осіб. Частка малих підприємств у загальному випуску продукції (робіт, послуг) району становить 10,5 %.

Протягом січня - червня 2011 року в районі зареєстровано 15 суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб та 266 фізичних осіб - підприємців, припинено діяльність 45 суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб та 264 фізичних осіб - підприємців.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності «Укргазбанку» є співпраця з представниками малого та середнього бізнесу. У цій галузі ВАТ АБ «Укргазбанк» успішно реалізував проект «Кредитування малого бізнесу». Проект спрямований на впровадження технологій мікрокредитування та активізацію роботи з малим та середнім бізнесом. Саме тому було розпочато постійне функціонування підрозділів з обслуговування малого та середнього бізнесу в усій філіальній мережі. Нарощування операцій з кредитування малих та середніх суб'єктів господарювання сприяло підвищенню рівня диверсифікації кредитних вкладень, збільшенню клієнтської бази, впровадженню нових технологій продажів [22].

Програма кредитування малого підприємництва - розрахована на суб'єктів малого підприємництва (фізичні особи - підприємці, юридичні особи - СМП). Фізичні особи, що отримують доходи від власного бізнесу (як підприємці або власники юридичної особи - суб'єкта малого підприємництва), які мають діючий бізнес протягом не менш ніж трьох місяців для фізичних осіб-підприємців, та не менше ніж шість місяців - для юридичних осіб - СМП. Для зручнішого пристосування до потреб потенційних клієнтів ВАТ АБ «Укргазбанк» розробив та впровадив наступні програми для кредитування суб'єктів малого підприємництва:

- Кредит під депозит;

- Програма овердрафного кредитування «Формула успіху»;

- Програма кредитування «Транспортні засоби для бізнесу»;

- Кредитування під заставу облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість (ПДВ-облігацій);

- Програма кредитування операційного циклу для юридичних осіб;

- Кредит для розвитку бізнесу під заставу рухомого майна;

- Бланковий овердрафт для клієнтів АБ «Укргазбанк».

Термін розгляду та затвердження кредиту з моменту отримання повного пакету документів не перевищує 5-ти днів.

Розглянемо детальніше програми, які пропонує ВАТ АБ "Укргазбанк" для суб'єктів малого бізнесу.

Кредит під депозит. Термін кредитування цієї програми надається на термін до 24 місяців. Максимальна сума кредиту складає до 95 % від суми депозиту. Для надання такого виду кредиту використовується такий вид кредитної операції: кредит у разовому порядку, кредитна лінія. Валютою операції є гривня, в разі тотожності валют процентна ставка складає плюс 2 процентних пункти до ставки за депозитом, якщо валюта кредиту гривня, а депозит у доларах США: 16 % річних. Якщо валюта кредиту гривня, а депозит в євро або банківському металі, то процентна ставка складає 175 % річних. Комісія за довгострокове повернення кредиту відсутня. Забезпеченням по кредиту є грошові кошти на депозитному рахунку в АБ «Укргазбанк». Періодичність сплати процентів - щомісяця, повернення кредиту - згідно умов кредитного договору.

Програма овердрафтного кредитування «Формула успіху». Кредит надається для покриття касових розривів - поповнення обігових коштів. Кредит надається на термін до 1 року. Погашення заборгованості за овердрафтом - кожні 30 календарних днів. Максимальна сума кредиту складає до 30 % від суми грошових надходжень за останні 3 місяці. Для надання такого виду кредиту використовується такий вид операції як овердрафт. Валютою операції є гривня. Процентна ставка складає 18 % річних. Комісійна винагорода:

- за встановлення ліміту овердрафту - 0,5 % від суми встановленого ліміту;

- за управління кредитом - 0,08 % від суми встановленого ліміту.

Забезпечення по кредиту це нерухоме майно, рухоме майно, майнові права на депозит, розміщений в АБ «Укргазбанк», що належать Позичальнику [22].

Програма кредитування «Транспортні засоби для бізнесу». Кредит надається на придбання нових транспортних засобів та спецтехніки: легкових автомобілів, автобусів, мікроавтобусів та вантажних автомобілів, причепів, напівпричепів, самоскидів, цистерн, сідельних тягачів, фургонів, автокранів, автобетонозмішувачів, вишок розвідувальних чи бурових на автомобілі, автомобілів технічної допомоги, автомобілів - майстерень. В рамках програми не надаються кредити на придбання легкових автомобілів, що планується використовувати як таксі.

Терміни кредитування:

- до 24 місяців - виробництва Китаю та Ірану;

- до 36 місяців - вітчизняного виробництва та країн СНД;

- до 60 місяців - виробництва інших країн, або зібраних підприємствами країн СНД із комплектуючих іноземного виробництва).

Валютою операції є гривня. Розмір кредиту складає до 70 % ринкової вартості транспортного засобу або спецтехніки з ПДВ. У разі надання додаткового ліквідного забезпечення, можливо надання кредитних коштів у розмірі повної ринкової вартості транспортного засобу/спецтехніки.

Мінімальні процентні ставки складають18,5 % річних.

Комісійні винагороди за надання кредиту - 0,1 % від суми кредиту одноразово, за управління кредитом - 0,05 % від первинної суми кредиту щомісячно. Забезпечення по кредиту це транспортний засіб (спецтехніка) що купується за рахунок кредитних коштів та інше ліквідне забезпечення. Проценти сплачуються щомісячно, кредит - щомісячно рівними частинами.

Кредитування під заставу облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість (ПДВ-облігацій). Термін кредиту складає до 12 місяців. Максимальна сума кредиту визначається залежно від фінансово-економічного стану позичальника та від середньозваженого біржового курсу за ПДВ - облігаціями. Вид операції - кредит, невідновлювальна кредитна лінія. Валютою операції є гривня. Процентна ставка складає 19 % річних. Комісія за надання кредиту - 0,1 % від суми кредиту (ліміту кредитування), комісія за дострокове повернення кредиту відсутня. Забезпечення по кредиту - облігації внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість із строком обігу п'ять років, випущені для відшкодування сум податку на додану вартість, згідно Постанови КМУ № 368 від 12.05.2010р. Проценти сплачуються щомісячно, а кредит - згідно графіку.

Програма кредитування операційного циклу для юридичних осіб. Цільове спрямування кредиту - поповнення обігових коштів. Позичальником є юридична особа - суб'єкт господарювання. Вид кредитної операції - кредит, відновлювальна або невідновлювальна кредитна лінія. Термін кредитування розраховується на підставі строку проведення операційного циклу Позичальника, але не більше ніж 18 місяців. Валютою кредитної операції є гривня. Процентна ставка складає від 17,5 % річних. Комісійна винагорода за надання кредиту - 0,5 % від суми кредиту (загального ліміту) - сплачується одноразово. Для відновлювальних кредитних ліній - комісійна винагорода за управління кредитом у розмірі 0,1 % річних від суми невикористаного ліміту кредитної лінії - сплачується щомісячно [22].

Бланковий овердрафт для клієнтів АБ «Укргазбанк». Цільове спрямування кредиту - поповнення обігових коштів. Позичальником є суб'єкти господарювання. Вид операції - овердрафт. Термін кредитування до 12 місяців. Валютою кредитної операції є гривня. Розмір кредиту складає 25 % від суми середньомісячних чистих надходжень на поточні рахунки Позичальника у Банку за останні 3 місяці. Процентна ставка 16,5 % річних. Комісійний дохід: за встановлення загального ліміту овердрафту - 0,5 % від суми встановленого загального ліміту овердрафту, сплачується одноразово; за збільшення загального ліміту овердрафту - 0,5 % від суми збільшення загального ліміту овердрафту, сплачується одноразово; за обслуговування позичкового рахунку - 0,13 % від суми встановленого локального ліміту за поточний місяць , сплачується щомісячно.

Для того, щоб отримати один з вище розглянутих кредитів перш за все необхідно подати заявку на отримання кредиту та підготувати ряд документів. Для фізичних осіб підприємців «Анкета та Заявка про надання кредиту». Для юридичних осіб «Анкета та Заявка про надання кредиту», а також надати необхідні документи згідно з переліком документів необхідних для розгляду кредиту, а також обґрунтування кредиту. Перелік документів завжди можна уточнити у будь-якому відділенні банку.

2010 рік став роком поступового відновлення та активізації роздрібного кредитування в Україні. З огляду на це, АБ «Укргазбанк» сконцентрував роботу у цій сфері на двох основних напрямках:

- робота з кредитним портфелем, який було сформовано до кризи: впровадження програм реструктуризації кредитної заборгованості;

- надання нових кредитів фізичним особам, які мають достатній рівень платоспроможності.

Впровадження системи постійного моніторингу та контролю за обслуговуванням кожного кредиту фізичними особами сприяло оперативному виявленню фінансових проблем у позичальників та застосуванню до них комплексних підходів щодо реструктуризації кредитної заборгованості. Результатом роботи з існуючим кредитним портфелем є прийнятний рівень якості кредитного портфеля фізичних осіб: прострочена заборгованість на кінець 2010 року не перевищувала 16,9 % кредитного портфеля, що в цілому відповідає середньо ринковому показнику.

У квітні 2010 року Банк повернувся на ринок роздрібного кредитування з оновленими програмами кредитування фізичних осіб та адаптованими до нових реалій процедурами та вимогами до платоспроможності позичальника. В цілому за 2010 було надано 538 нових кредитів на загальну суму 59,8 млн. грн..

Також у 2010 році Банк відновив овердрафт не кредитування фізичних осіб, що обслуговуються в рамках зарплатних карткових проектів, а також кредитування під заставу депозиту. протягом 2010 року було надано понад 11 тисяч карткових овердрафтів на суму 66,5 млн. грн..

Досягнення цих показників стало результатом проведення Банком виваженої стратегії, яка врахувала зовнішні та внутрішні чинники впливу на діяльність банків у цілому та проведення активних операцій зокрема.

2.2 Методика оцінки кредитоспроможності клієнтів банку

На законодавчому рівні поняття кредитоспроможності визначено у Положенні про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 № 279. Згідно з даним Положенням кредитоспроможність визначається як «наявність у позичальника банку передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і відсотки за ним у повному обсязі та в обумовлені строки» .

Таке визначення відповідним чином відображає сутність поняття кредитоспроможності. Його застосування має не лише важливе теоретичне, але й практичне значення, оскільки визначає спрямованість і зміст процесу оцінки кредитоспроможності позичальника, а, отже, і його результати.

Кредитоспроможність прямо пов'язана з фінансово-господарським станом підприємства - сукупністю характеристик, які розкривають його забезпеченість фінансовими ресурсами, необхідними для ефективного функціонування, ефективністю використання власних і залучених ресурсів, фінансово-господарськими зв'язками з іншими суб'єктами господарської діяльності, платоспроможністю, прибутковістю, фінансовою стабільністю і діловою активністю [12, c.101].

Фінансово-господарський стан підприємства може бути стійким чи дуже добрим; недостатньо стійким чи задовільним; нестійким чи сумнівним; кризовим чи незадовільним, що залежить від багатьох факторів:

- виду діяльності;

- виду ресурсів, що використовуються в процесі виробництва;

- ефективності управління підприємством;

- кон'юнктури ринку;

- загальної економічної ситуації у країні тощо.

Зазначені фактори впливають і на кредитоспроможність позичальника.

До основних критеріїв оцінювання кредитоспроможності клієнту банку належать такі:

- забезпеченість позичальника власними коштами щонайменше на 50 % від загальної суми витрат, які він здійснює;

- репутація позичальника (кваліфікаційні здібності керівника, дотримання ділової етики, договірної та платіжної дисципліни);

- оцінка продукції, яка випускається, наявність замовлень на її реалізацію, характер послуг, що надаються (конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках, попит на продукцію та послуги, обсяги експорту, ступінь залежності попиту на продукцію від сезонності та ін.);

- економічна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявність або потенційна можливість джерел для фінансування та капіталовкладень);

- ринкова кон'юнктура (перспективи розвитку ринку даного товару чи послуги, позиціювання товару чи послуги позичальника, темпи зростання ринку, сезонність та інші фактори, що впливають на його розвиток ).

Також мають бути враховані фактори суб'єктивного характеру:

- ефективність системи управління;

- ринкова позиція позичальника і його залежність від циклічних та структурних змін в економіці та галузі;

- професіоналізм керівництва;

- склад засновників;

- історія погашення кредиторської заборгованості в минулому.

Kредитоспроможність як складне та багатоаспектне явище дозволяє банківській установі визначити коло показників, які враховуються при оцінці конкретного позичальника [12, c.113].

Використання банком фінансових коефіцієнтів і методу аналізу грошового потоку утруднене із-за стану обліку і звітності у цих клієнтів банку. У підприємств малого бізнесу, як правило, немає бухгалтера, що ліцензіює. Витрати на аудиторську перевірку для цих клієнтів банку недоступні, аудиторського підтвердження звіту позичальника немає, у зв`язку з чим оцінка кредитоспроможності клієнта базується не на його фінансовій звітності, а на знанні працівником банку даного бізнесу. Останнє припускає постійні контакти з клієнтом: особисте інтерв`ю з ним, регулярні відвідини підприємства.

В ході особистого інтерв`ю з керівником дрібного підприємства з`ясовуються мета позики, джерело і термін повернення договору. Клієнт повинен довести, що запаси, що кредитуються, до певного терміну знизяться, а витрати, що кредитуються, будуть списані на собівартість реалізованої продукції.

Ще одна особливість малих підприємств: їх керівниками і працівниками нерідко є члени однієї сім`ї або родичі; особистий капітал власника часто змішується з капіталом підприємства. При оцінці кредитоспроможності дрібного клієнта враховується фінансове положення власника, визначене за даними особистого фінансового звіту.

Система оцінки банком кредитоспроможності дрібних позичальників складається з наступних елементів:

- оцінка ділової риси;

- спостереження за роботою клієнта;

- співбесіди банкіра з власником підприємства;

- оцінка особистого фінансового положення власника;

- аналіз фінансового положення підприємства на основі первинних документів [11, c.53].

Кредитоспроможність позичальника залежить від багатьох факторів, кожен з яких повинен мати оцінку і бути дослідженим. Таким чином, достовірність оцінки кредитоспроможності позичальника впливає як на результат кредитної угоди, так і на ефективність кредитної діяльності банку в цілому. Крім того, точність оцінки важлива і для позичальника, оскільки від неї залежить прийняття рішення про отримання кредиту.

2.3 Порядок видачі позик та забезпечення повноти і своєчасності повернення кредитів

Позитивна оцінка суб'єкту та об'єкту кредитування, якості забезпечення кредиту, укладення кредитного договору є підставою для видачі кредиту. Кредит видається письмовим розпорядженням посадової особи банку (голова правління банку, його заступник, начальник кредитного управління, начальник кредитного відділу або кредитний інспектор банку). Розпорядження про видачу кредиту надходить у відділ, який веде розрахункові та кредитні операції по рахунках клієнтів. В ньому зазначається, якому клієнту, в якій сумі, по якому рахунку потрібно видати кредит. Надання банківського кредиту може здійснюватись одночасно, періодично або частинами (поетапно). Взаємовигідним для банку і позичальників є надання кредиту в повному обсязі шляхом зарахування коштів на відповідний кредитний рахунок із наступним використанням їх тоді, коли в цьому виникне необхідність [7, c.301].

Банк дотримується таких етапів кредитування:

- підготовчий - вивчення можливостей надання кредиту та проведення переговорів між банком і клієнтом;

- розгляд і вивчення проекту кредитування на підставі офіційно поданих до банку документів, за яким робиться висновок на основі рішення кредитного комітету;

- оформлення кредитної документації (укладення кредитного договору, договорів застави чи іншого забезпечення, формування кредитної справи);

- використання та супроводження кредиту - подальший контроль під час кредитування (здійснюється моніторинг кредитної операції: дотримання ліміту кредитування, цільове використання кредиту, повнота і своєчасність повернення кредиту і відсотків за його користування, перевірка стану та наявності заставленого майна, контроль за грошовими потоками за рахунками клієнта, фінансовим станом клієнта).

Щоб одержати кредит, позичальник звертається до банку з обгрунтованим клопотанням, до якого додаються певні документи. У сукупності це має назву «кредитна заявка».

Кредитний працівник банку проводить попередню бесіду з потенційним позичальником, ураховуючи інформацію, що міститься в кредитній заявці. Ця бесіда має суттєве значення для прийняття принципового рішення про кредитування. Вона дає змогу спеціалісту банку з'ясувати багато важливих деталей, пов'язаних з майбутнім кредитом. Зокрема, сформувати думку щодо клієнта, оцінити професійну підготовленість керівництва позичальника, визначити перспективу його розвитку. Остаточне рішення щодо можливості банку надати позику приймається колегіально-кредитним комітетом банку [9, c.115].

Посадова особа, яка веде переговори з клієнтом відносно кредиту, має ознайомити його з обов'язковими умовами майбутньої кредитної угоди, без виконання яких позика не може бути надана, а також з умовами, стосовно яких можливий компроміс.

Обов'язковою умовою, наприклад, може бути наявність майнового забезпечення або гарантії третьої особи, якщо їх відсутність може призвести до неповернення кредиту. Умовою, щодо якої може бути досягнуто компроміс, як правило, є відсоткова ставка, розмір комісії тощо.

Після визначення й узгодження всіх параметрів майбутньої кредитної угоди складається відповідний висновок щодо кредиту. Цей документ подається на розгляд кредитного комітету (комісії). У разі позитивного рішення цього органу представник керівництва банківської установи і клієнт підписують кредитну угоду.

У кредитній угоді передбачаються: мета, сума і термін позики, умови і порядок її надання і погашення, форми забезпечення зобов'язань клієнта за кредитом, відсоткова ставка, порядок внесення плати за позику, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо надання та погашення кредиту, перелік документів і періодичність їх подання банку й інші умови процесу кредитування [10, c.245].

Стандартна форма кредитного договору складається з кількох обов'язкових розділів:

- боргове зобов'язання, підписане позичальником, на основну суму боргу, де також зазначено відсоткову ставку за кредитом, умови й графік його видачі та погашення;

- забезпечення: опис, характеристика, оцінка вартості, умови і строки переходу права власності до банку для погашення заборгованості;

- обмежувальні умови, які можуть стримувати дії позичальника (періодичне надання звітності, підтримка ліквідності, страхування застави тощо), або забороняти певні дії без згоди банку (не продавати активи, не виплачувати високі дивіденди, не брати участі у злитті компаній тощо);

- гарантії позичальника, які засвідчують, що вся надана інформація достовірна;

- відповідальність сторін за невиконання договірних зобов'язань, де міститься перелік випадків та опис юридичних дій і повноважень кожного учасника угоди.

До основних діючих форм повноти й своєчасності повернення позик відносять: заставу, гарантію, поручительство, страхування.

До матеріального забезпечення банки ставлять такі вимоги:

- можливість оцінки забезпечення;

- висока ліквідність;

- невелика затратність банків за зберігання чи реалізацію майна.

Кредит вважається матеріально забезпеченим, якщо позичальник уклав договір застави рухомого чи нерухомого майна, майнових цінностей, цінних паперів тощо.

Перед укладанням договору застави банк повинен пересвідчитись документально (а в окремих випадках - перевірити на місці) щодо наявності майна, місцезнаходження та умов його зберігання, реальності реалізації тощо.

Гарантія як спосіб забезпечення кредиту - це зобов'язання третьої особи погасити борг позичальника при настанні гарантійного випадку (гарантійний випадок виникає тоді, коли позичальник сам не може погасити заборгованість і проценти за кредит) [21].

Якщо гарантія надається юридичною особою, то вона оформляється у формі гарантійного листа, де вказуються:

- назва організації-гаранта;

- назва банку-кредитора;

- назва організації позичальника;

- розмір, термін, призначення кредиту;

- процентна ставка за користування кредитом;

- номер поточного рахунку організації-гаранта і в якому банку цей

рахунок відкрито.

Кредитування позичальника, забезпечене гарантією, здійснюється після того, як банк-кредитор отримає гарантійний лист із відповідною відміткою банку гаранта.

Поручительство третьої особи оформляється як договір поруки між банком-кредитором та поручителем про відповідальність поручителя за виконання на повну суму зобов'язань позичальника.

Страхування кредитів проводиться банком у двох формах. У першому випадку страхувальником є позичальник, об'єктом страхування є відповідальність перед банком, що видав кредит, за своєчасне і повне погашення боргу і процентів за ним. У другому випадку страхувальник - банк, а об'єкт страхування - відповідальність усіх чи окремих позичальників перед банком за своєчасне і повне погашення кредиту та процентів за ним. У цьому разі сума страхових внесків враховується при встановленні процентної ставки за кредит [16, c.13].

Перевірка кредитів - неодмінна умова успішного здійснення програми банківського кредитування. Постійний контроль допомагає менеджерам заздалегідь виявляти проблемні кредити, а також перевіряти відповідність дій кредитних працівників основним вимогам кредитної політики банку.

РОЗДІЛ 3. Напрями вдосконалення системи кредитування суб'єктів малого підприємництва

У 2011 р. лояльність банків до клієнтів сегменту МСБ поступово збільшується. Низка вимог, що виставляються до них у 2010 р., вже зняті. На відміну від докризового періоду, коли найважливішим для прийняття рішення щодо кредитування була застава, в даний час головними критеріями є фінансова стабільність, перспективність бізнесу та досвід клієнта на ринку. Зараз банки при прийнятті рішення аналізують не тільки компанію-позичальника, але і тенденції розвитку галузі в цілому, будують прогнози щодо перспектив ринку і попиту на продукцію. З початком кризи практично всі банки вимушено припинили активне кредитування представників малого та середнього бізнесу. У результаті сформувався величезний незадоволений попит. Але експерти передрікають настання чергової відлиги для вітчизняних МСБ ще до кінця цього року [17, 15].

Малий бізнес - найлояльніший сегмент в плані вибору банку. Підприємці часто залишаються клієнтами одного банку довгий час, потреби таких клієнтів часто обмежені стандартним набором зручних і простих продуктів, розробити які і необхідно фінансовим установам для успішного розвитку відносин та кредитування компаній, що розвиваються. За умови одночасного зниження тиску з боку фіскальних органів і спрощення правил ведення бізнесу з боку держави - підприємцям, зі свого боку, необхідно буде підвищити прозорість бізнесу і звітну дисципліну.

Головною проблемою вітчизняних підприємницьких структур є недолік фінансових ресурсів для підтримки і розвитку власного бізнесу. В структурі джерел фінансування питома вага власних фінансових ресурсів в середньому становить 35-49 %. Тобто, ні прибуток, ні амортизаційні відрахування як джерела фінансових ресурсів не є суттєвим, і малі підприємства потребують значної мобілізації залучених фінансових ресурсів. У структурі зовнішніх джерел фінансування найбільшу питому вагу становить кредиторська заборгованість (49-54%), довгострокові і короткострокові кредити банків (5-7%). Така структура зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів не є оптимальною, якщо брати до уваги, що в країнах з розвинутою ринковою економікою кредиторська заборгованість малих підприємств становить 15-20 %, а кредити банків і інші позикові кошти - 45-55 % [12, c.7].

Одним з ринкових шляхів вирішення фінансових проблем суб'єктів вітчизняного малого підприємництва є підтримка їх діяльності через розвиток послуг мікрокредитування, які можуть надаватися комерційними банками і небанківськими фінансово-кредитними установами (небанківськими мікрофінансовими організаціями - МФО).

Основними споживачами послуг з програм мікрокредитування є торгові підприємства з швидким обігом грошей (від 56 % до 90 % кредитного портфеля в різних банках).

Конкуренція на ринку мікрокредитування дуже низька (практично відсутня) і здебільшого банкам доводиться конкурувати не між собою, а з приватними кредиторами, які не вимагають застави і розкриття фінансової інформації.

До чинників, які стримують розвиток банківського мікрокредитування в Україні відносяться:

- неактивність банків у наданні послуг мікрокредитування (в структурі кредитування банків малий бізнес займає близько 2 % );

- низький рівень попиту на ці послуги з боку дрібних підприємців;

- невисока рентабельність цього виду бізнесу для банків.

Так, за кредитними лініями ЄБРР і НУФ українські банки-партнери одержують ресурси за ставками в діапазоні від Libor +1,5 % до Libor +3 % (тобто 5-8 %). Кредити малому бізнесу за цією програмою надаються в середньому за ціною 15-18 % у валюті і 20-25 % в гривні. Таким чином, маржа вітчизняних банків близько 7 %. За оцінками банкірів, мікрокредитування на сьогодні має „сумнівну прибутковість”, і займаються ним банки тільки з метою „забити” за собою частку цього перспективного ринку. Зокрема, на сьогодні на місяць видається в середньому близько 6-ти мікрокредитів і середній розмір такого кредиту становить 5 тис. дол. Таким чином, один кредитний експерт (при роботі з іноземними кредитними ресурсами) заробляє для банку близько 1500 дол. на місяць. Ці кошти здебільшого йдуть на оплату послуг самого експерта й інші операційні та невигідні витрати. В той же час, за оцінками банкірів, рентабельними цей бізнес стане тоді, коли один фахівець видаватиме 10-15 мікрокредитів на місяць.

Враховуючи чинники, які стримують зростання масштабів мікрокредитування в Україні, на мою думку активізація і розвиток такого сегменту українського кредитного ринку можлива при підвищенні рівня пропозиції мікрокредитних послуг [17, c.32].

Потенціал розвитку малого й середнього бізнесу в Україні далеко не вичерпаний. За світовою статистикою, у розвинених країнах кількість суб'єктів малого й середнього бізнесу (МСБ) становить близько 500-700 підприємств на 10 тис. населення. У нас же цей показник коливається на рівні 50-60 компаній. Свій внесок у розвиток цього сектора економіки могли б зробити й банки. Найбільш запитаною послугою для підприємців є фінансування, адже для розвитку бізнесу, зазвичай, необхідні додаткові ресурси. Однак на сьогодні тільки десята частина банків має спеціальні кредитні програми для роботи з цим клієнтським сегментом, не кажучи вже про комплексне обслуговування його потреб.

У ринкових країнах майже 50 % малих підприємств зазнають краху у перший же рік своєї роботи. Тому для підвищення життєздатності малого бізнесу в ринкових країнах діє розгалужена інфраструктура його підтримки, яка складається з мережі дорадчих органів, консультаційно-інформаційних установ, бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків.

Однак, при цьому, особливим видом інфраструктурної підтримки є напрям державного фінансово-кредитного регулювання розвитку малого і середнього бізнесу - особливий режим фінансової підтримки цього економічного сектора з боку банківської системи та розгалуженої мережі небанківських фінансових установ, а також застосування конструктивних і гнучких методів фінансової підтримки - фінансового лізингу, венчурного фінансування. В Канаді для надання позик малим підприємствам існує понад 200 центрів розвитку.

По суті держава має методично делегувати оперативні функції з фінансової підтримки малого і середнього бізнесу банківським установам та небанківським фінансовим інститутам, розбудовуючи відносини з ними на засадах ділового партнерства. Але, як відомо, вітчизняна банківська система - це ще не кінцевий результат, а процес розвитку. Для неї характерний низький рівень капіталізації, механізмів та інструментів управління ризиками, планування та стратегії розвитку, а також високі собівартість банківських операцій та рівень необґрунтованих витрат. Успішність банківського бізнесу, як і будь-якого іншого, залежить від якості й ціни виробничих ресурсів і продуктів, які повинні бути якомога якіснішими і дешевшими. Сьогодні ж параметри банківських операційних ресурсів мають протилежний характер - вони надто дорогі і неякісні. В структурі кредитних ресурсів переважають дорогі залучені кошти, низька рентабельність активів. Низьким є також рівень банківського менеджменту та корпоративного управління. І ще одна ознака, яка також створює бар'єр для кредитного партнерства між великими комерційними банками та сектором малого і середнього бізнесу в Україні, - обмеженість спектру і обсягів банківських кредитних послуг. Сьогодні для вітчизняної банківської системи характерний ще надто обмежений асортимент банківських послуг. Якщо у розвинених ринкових країнах він складає до трьохсот видів фінансових послуг, то в Україні він значно менший [20, c.334].

Малі підприємства в Україні працюють у середовищі підвищеного ризику і невизначеності через нестачу кадрів, які можуть професійно займатися бізнес-плануванням, прогнозуванням та управлінням фінансовими ресурсами. Задовольнити їхні потреби можуть фахівців банківської установи, які здатні дати об'єктивну фінансово-економічну оцінку перспектив розвитку конкретного бізнес-проекту, взяти на себе вищі ризики кредитування і запропонувати такий комплекс послуг, якого потребує сектор малого бізнесу.

Як свідчить світовий досвід, і в країнах з перехідною економікою, і в країнах розвиненого ринку комерційні банки не зацікавлені в кредитуванні малого і середнього бізнесу власними коштами через високий ризик операцій. Навіть в таких економічно розвинених країнах, як, наприклад, Німеччина, фінансова підтримка малого і середнього бізнесу здійснюється за рахунок державних коштів.

Комерційні банки природно зацікавлені у нормативно-процедурному удосконаленні фінансово-кредитного обслуговування малого і середнього бізнесу. Тут діє економічний інтерес. Адже банк - це також суб'єкт підприємницької діяльності і його бізнес залишається обмеженим, якщо він самостійно не в змозі забезпечити нормальних умов для кредитування своїх потенційних привабливих клієнтів. Фінансові експерти практично в один голос стверджують, що сьогодні необхідні системні заходи у вигляді спеціалізованої програми удосконалення державної фінансової підтримки малого і середнього бізнесу, що дасть можливості вирішити весь спектр проблемних питань на системному рівні [14].