Організація і функціонування систем міжбанківських розрахунків в Україні

Організаційна структура банку являє собою трьохрівневу упорядковану сукупність підрозділів і посад, що забезпечують цілісність банку. В 2002 році прийнято бізнес-орієнтовану структуру банку, яка складається з бізнес-напрямків (корпоративний, індивідуальний та фінансово-інституційний) та підрозділів функціональної підтримки. Бізнес-орієнтована структура покладена в три типових структури філії, відділення мають чотири типові структури. Розподіл такої структури виходить з принципової різниці між технологіями та принципами роботи з відповідними групами клієнтів: підприємства та установи, в тому числі державні - корпоративний бізнес; фізичні особи - індивідуальний бізнес; банки та інші фінансові установи - фінансово-інституційний бізнес. Управління банком в розрізі його бізнесів та напрямків функціональної підтримки здійснюється шляхом гармонійного функціонального розмежування та збалансованого поєднання інтересів на рівні оперативного та стратегічного управління з обов'язковим дотриманням принципів та вимог до корпоративного управління.

АКБ “Укрсоцбанк” - принциповий член міжнародних платіжних систем Visa International i MasterCard International. У банку діє власний процесинговий центр, що обслуговує всі карткові програми. У 2005-2009 роках АКБ “Укрсоцбанк” планує збільшити чисті активи до 40 млрд. грн. В основі стратегії Укрсоцбанку лежить позиціонування себе як універсального банку, що працює в різних секторах ринку.

Надання послуг фізичним особам - один із пріоритетів діяльності Укрсоцбанку. Протягом 2005 року банк збільшив кредитний портфель фізичних осіб майже в три рази. За станом на 01.01.2006 р. він склав близько 3 млрд. грн. Такого збільшення кредитного портфеля фізичних осіб удалося досягти завдяки поліпшенню ресурсної бази “Укрсоцбанку”. Цьому сприяли подовження банком синдикованого кредиту, а також пророблена активна робота із залучення депозитів населення, юридичних осіб, ряду кредитів від іноземних нерезидентських структур. Основні напрямки кредитуваня фізичних осіб в “Укрсоцбанку” - надання іпотечних кредитів і позик на покупку автомобілів. Обсяги кредитування “Укрсоцбанком” клієнтів-фізичних осіб за програмою часткової компенсації процентної ставки Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву протягом 2005 року виросли в сорок два рази.

За станом на 1січня 2006 року динаміка основних показників АКБ ”Укрсоцбанку” виглядає в такий спосіб:

загальний кредитний портфель банку досяг майже 7,25 млрд. грн. Темп приросту з початку року склав 73,9%;

чисті активи склали 10,77 млрд. грн., їхній приріст із початку року склав 52,4%;

кошти юридичних осіб на поточних та строкових рахунках досягли 4,77 млрд. грн., темп приросту з початку року - 31,3%;

кошти фізичних осіб на поточних та депозитних рахунках склали 3,51 млрд. грн., темп приросту з початку року - 73,3%.

Високі рейтинги міжнародних агенств дозволили “Укрсоцбанку” навесні 2005 року успішно дебютувати на ринку єврооблігацій. Банк розмістив трирічні єврооблігації на суму 100 млн. дол. із прибутковістю 9.0%.

“Укрсоцбанк” є членом Товариства всесвітніх міжбанківських фінансових комунікацій (SWIFT) і входить у трійку банків-лідерів за здійсненням грошових переказів по системі Western Union. Власна мультивалютна система грошових переказів “СОФТ” дозволяє здійснювати перекази по Україні в світі за найвигіднішими тарифами.

Кошти АКБ “Укрсоцбанк” допомагають розвиватися українському бізнесу. Сьогодні банк утримує шосте місце в Україні на ринку кредитування юридичних осіб.

14 лютого 2005 року Banca Intesa та контролюючі акціонери АКБ “Укрсоцбанк” підписали угоду про купівлю акцій в розмірі 85, 42% статутного капіталу АКБ “Укрсоцбанку”, сума продажу склала близько 1,150 млрд. грн..

В АКБ Укрсоцбанк використовують внутрішню платіжну систему Profix/Telebank, яка забезпечує роботу банку 2 та 3 моделей єдиного кореспондентського рахунку СЕП НБУ.

Банк стоїть на шляху динамічного розвитку, упевнено дивиться в майбутнє, усвідомлюючи результати своєї діяльності, місце і роль, що він грає в економіці держави. Пріоритетом у роботі “Укрсоцбанку” завжди були і будуть інтереси клієнтів.

Розділ 2. Дослідження стану впровадження міжбанківського переказу в Україні

2.1 Аналіз міжбанківських розрахунків, що здійснювалися через СЕМП НБУ в 2008 році

Створена Національним банком України, система електронних міжбанківських переказів здійснює нині переважну більшість міжбанківських розрахунків і охоплює всю банківську систему країни.

Постійно вдосконалюючись, система електронних платежів за період функціонування неодноразово доводила свою спроможність відповідати вимогам часу і потребам її учасників щодо здійснення міжбанківських розрахунків. Достатньо пригадати такі пам'ятні події, як запровадження гривні в ході грошової реформи у вересні 1996 року; перехід банківської системи України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності у січні 1998 року; розробка та впровадження моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку; підключення до системи органів Державного казначейства України тощо.

Державну систему електронних платежів Національного банку України, було визначено системно важливою платіжною системою у рамках спільної програми Світового банку і Міжнародного валютного фонду з оцінки фінансового сектору України. Вона успішно виконує покладені на неї функції, про що свідчать підсумки її роботи за 2008 рік.

2008 рік - пятнадцятий з початку промислової експлуатації Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП) та другий рік промислової експлуатації Системи термінових переказів (СТП), які в сукупності становлять Систему електронних міжбанківських переказів Національного банку України (СЕМП). У 2008 році через СЕМП виконано 250 278 тисяч початкових платежів на суму 3 118 243 млн. грн., що відповідно на 11 та 32 відсотки більше, ніж у 2007 році. Динаміку зростання здійснених учасниками СЕМП початкових платежів за 2007 - 2008 роки [58] відображено на графіку (рис. 2.1.).

Переважну більшість початкових платежів (близько 90% від їх загальної кількості) виконано банківськими установами і 10% - установами Державного казначейства України.

Загальна кількість учасників СЕМП за цей період збільшилася на 20 одиниць і на 01.01.2008 року становила 1692 установи. Серед них:

35 установ Національного банку України;

165 банків України - юридичних осіб;

1464 філії банків України;

28 установ Державного казначейства України.

Аналіз структури початкових платежів за їх обсягом [58] свідчить, що найбільшу (74%) частку становлять суми до 1000 грн. (рис. 2.2.).

Учасники системи електронних переказів мають змогу вибирати , як працювати : за незалежним кореспондентським рахунком чи за однією з моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Як і в попередні роки, у 2008-му році тривав процес переведення банків та їх філій на обслуговування в СЕМП за тією чи іншою моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Впродовж минулого року цей процес уповільнився, оскільки більшість банків на той час уже обрала зручний для себе спосіб керування роботою філій у СЕМП.

Загалом можливістю працювати в Системі електронних міжбанківських платежів за моделлю скористалися 77 учасників (76 банків та Державне казначейство України); 5 із них отримали на це дозвіл Національного банку протягом 2008 року. 87% учасників СЕМП надали перевагу роботі за консолідованим кореспондентським рахунком, тоді як 13% працюють за незалежним кореспондентським рахунком і є самостійними учасниками СЕМП.

Найбільшим попитом серед учасників користується третя модель (рис. 2.3.) [58]. Вона потребує повно функціональної внутрішньобанківської платіжної системи, яка використовується для виконання переказів між філіями банку та міжбанківських переказів. Цю модель обрали 682 банківські установи, тобто 40% від загальної кількості учасників СЕМП. Протягом 2008 року ними виконано 101 556 тисяч початкових платежів на суму 1183801 млн. грн. Порівняно з 2007 роком кількість початкових платежів, виконаних банками за цією моделлю, збільшилася на 21%, а їх сума - на 27%.

Решта учасників СЕМП (791 установа, або 47% від загальної кількості) працює за 1, 2, 4, 6, 7, 8 моделями. Ними виконано 124 293 тисячі початкових платежів на суму 1228163 млн. грн., що перевищує показники 2007 року відповідно на 9177 тис. шт. (8%) та 353 847 млн. грн. (41%) [58].

За незалежним кореспондентським рахунком у СЕМП працює 219 установ або 13% від загальної кількості. Порівняно з 2007 роком їх стало на 5 менше. Кількість виконаних ними початкових платежів протягом 2008 року порівняно з 2007 зменшилась на 10% і становить 24 429 тис. шт., проте сума цих початкових платежів збільшилася на 29% (706 279 млн. грн.).

Середньодобова завантаженість систем за кількістю початкових платежів протягом 2008 року коливалася від 798 до 1045 тисяч (рис. 2.4.). Порівняно з 2007 роком їх кількість збільшилася на 105 тисяч платежів (12%), а за сумою - на 3 097 млн. грн. (33%) [58].

Упродовж року середньоденний залишок коштів на рахунках учасників СЕМП коливався від 14.23 до 39.43 млрд. грн. Протягом одного банківського дня середньоденна сума залишків на рахунках учасників СЕМП оберталася близько одного разу.

Послугами СТП у 2008 році користувалося 13 банків (у 2007 році - 7 банків). Приєднання до цієї системи - справа добровільна і залежить від готовності банку до роботи за он-лайновими технологіями. Повільне розширення кола учасників СТП свідчить про те, що нині у них немає гострої необхідності у підключенні до СТП, оскільки швидкість здійснення міжбанківських переказів через Систему електронних платежів цілком задовольняє її користувачів.

Зараз, протягом другого десятиріччя існування Системи електронних платежів НБУ, коли вона вже багатьма сприймається як стала й одвічна, ті, хто стояв біля витоків СЕП, замислюються над її перспективами. За ці дванадцять років інформатизація банківської справи просунулася далеко вперед, сучасні системи базуються на принципах, геть відмінних від старої СЕП - великі промислові СУБД, он-лайновий обмін інформацією тощо.

Нині СЕМП НБУ загалом задовольняє потреби банківської системи нашої держави. Втім, триває робота над створенням системи електронних платежів нового покоління, яка замінить діючу СЕП і включатиме СТП як невід'ємну складову. Зазначена система заснована на сучасних програмно - технологічних рішеннях та сучасній промисловій системі управління базами даних. У зв'язку з цим Національний банк розробляє нову редакцію Інструкції “Про міжбанківський переказ коштів в Україні”, яка забезпечить нормативною підтримкою СЕП нового покоління.

2.2 Особливості міжбанківських розрахунків та практика їх здійснення в ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” через СЕП НБУ

ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” є окремою банківською установою, що має свій МФО і знаходиться у списку учасників електронних платежів. Філія є самостійним повноправним учасником СЕП (має свій АРМ-3 СЕП та систему криптографування НБУ).

Основою правил, що регулюють міжбанківські розрахунки в Україні, є законодавча база з питань банківської діяльності та нормативно-правові акти НБУ, розроблені з урахуванням вимог банківського законодавства. Саме на таких засадах грунтується Положення „Про міжбанківський переказ в Україні в національній валюті”.

Крім того, учасники розрахунків керуються також внутрішніми нормативними документами платіжної системи, де враховано її технічні можливості і технологічні особливості виконання розрахунків. Наприклад, бухгалтерська модель здійснення міжбанківських та внутрішньобанківських переказів АКБ “Укрсоцбанку” визначається Положенням про внутрішньобанківську платіжну систему АКБ “Укрсоцбанк”.

Згідно з цим положенням для роботи в СЕП АКБ “Укрсоцбанк” укладає з НБУ договори на інформаційно-розрахункове обслуговування та про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі.

НБУ відповідно до умов договорів забезпечує банк необхідними програмно технічними комплексами СЕП, програмними засобами електронного зв'язку, апаратно-програмними засобами захисту інформації.

Необхідною умовою включення банку до довідника банків-учасників СЕП є організаційна, функціональна та технологічна готовність банку до роботи, наприклад, включення до довідника банківських установ України, укладення з НБУ необхідних договорів, підключення до системи електронної пошти, наявність необхідних засобів захисту інформації, наявність персоналу, підготовленого до роботи із засобами системи СЕП тощо.

Після цього для включення до довідника учасників СЕП банк подає клопотання до територіального управління Національного банку за своїм місцезнаходженням, яке містить назву банку, його код, електронний ідентифікатор, код валюти, модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка, дату підключення банку до СЕП. У разі потреби включення філії до довідника учасників СЕП клопотання має бути також і від банку, якому належить ця філія.

У разі порушення учасниками СЕП технології роботи та невиконання вимог захисту банківської інформації Національний банк зупиняє видаткові операції такого учасника або виключає його з учасників СЕП. У подальшому учасник СЕП може продовжити свою роботу лише після службового розслідування, проведеного НБУ, та усунення недоліків.

Підставою для виключення банку з учасників СЕП є розірвання договору на інформаційно-розрахункове обслуговування між цим банком та НБУ в порядку, передбаченому чинним законодавством. Виключення з учасників СЕП здійснюється шляхом вилучення банку із довідника банків-учасників СЕП. При виключенні банку з учасників СЕП значення його технічного рахунка має дорівнювати нулю.

Операції зарахування (списання) коштів за коррахунком банку-учасника СЕП можуть виконуватися тільки після відкриття йому в РП (ЦРП) технічного рахунка, через який здійснюються розрахунки у формі файлу, тобто електронного розрахункового документа. Він має вміщувати обов'язкові реквізити, серед яких назва, номер, дата, ознака (дебет/кредит), сума, код, назва та рахунок платника, коди банків платника одержувача, код, назва, рахунок одержувача, призначення платежу, ЕЦП, ідентифікатор ключа, що використаний для накладання ЕЦП.

Відповідно до технології роботи СЕП електронний розрахунковий документ має вміщувати технологічні реквізити, зокрема відмітку про час оброблення цього документа.

Єдиним джерелом формування електронних розрахункових документів для СЕП є система автоматизації банку (САБ). Вона має забезпечити формування електронного розрахункового документа із заповненням усіх обов'язкових реквізитів. Заповнення обов'язкових реквізитів електронного розрахункового документа виконується шляхом перенесення їх значень з паперового документа, крім реквізиту «назва документа», який заповнюється не словами, а умовним числовим кодом.

Електронні розрахункові документи та службові повідомлення СЕП формуються, передаються та приймаються лише з використанням апаратно-програмних засобів захисту інформації, затверджених і наданих НБУ. Початкові платежі від учасника СЕП приймаються в межах поточного значення його технічного рахунка. Оброблення електронних розрахункових документів та службових повідомлень здійснюється у порядку черговості їх надходження до системи. Електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний.

Результати розрахунків за відісланими та отриманими електронними розрахунковими документами відображаються на технічних рахунках банків. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом робочого дня з періодичністю, що визначається діючою технологією міжбанківських розрахунків.

ХОФ АКБ “Укрсоцбанк”, надалі Головний банк, та його філії мають окремі технічні коррахунки в регіональній розрахунковій палаті (РРП). Облік руху грошових коштів ведеться в АРМ-2 для кожної філії окремо. Всі платежі відображаються на технічному коррахунку Головного банка. Субкореспондентські рахунки філій ведуться в головному банку засобами його системи автоматизації на основі інформації, що надається СЕП. І Головний банк і філія мають окремі незалежні АРМ-3 СЕП і обмінюються платіжними документами з іншими банками незалежно один від одного.

В РРП ведуться технічні коррахунки (ТКР) банків. ТКР змінюються в результаті проведення через СЕП платіжних документів з ознакою “дебет/кредит”, що дорівнює 0 або 1. Платіжні документи з іншими признаками не впливають не на технічний, не на реальний коррахунок.

ТКР філії на початку кожного банківського дня приймається рівним 0, а на протязі банківського дня представляє собою денний залишок (різниця між початковими та відповідними обігами).

Прийом платежів від банків і отримання ними платежів зразу і одночасно відображаються на ТКР Головного банка і на ТКР тієї філії, яка відіслала/отримала даний платіж.

Для роботи в СЕМП за відповідною моделлю АКБ “Укрсоцбанк” має на це дозвіл Національного банку.

Для одержання дозволу банк подає до Національного банку (на ім'я заступника Голови, до функціональних обов'язків якого належить загальне керівництво з питань функціонування СЕМП) викладений державною мовою пакет документів, що підтверджує організаційну, функціональну та технологічну готовність банку до роботи в СЕМП за відповідною моделлю.

Пакет документів містить:

клопотання про перехід банку на роботу в СЕМП за відповідною моделлю із зазначенням назви, версії та розробника програмного забезпечення і системи захисту інформації, що мають використовуватися;

три прошиті та засвідчені на звороті відбитком печатки банку копії положення про порядок здійснення банком та його філіями переказу грошей за моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, що має бути затверджене виконавчим органом банку та засвідчене підписом голови правління і відбитком печатки банку.

Із семи моделей обслуговування кореспондентського рахунку ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” обрав четверту модель. Розглянемо докладніше міжбанківські розрахунки за четвертою моделлю обслуговування коррахунку банку.

Четверта модель є територіальним розширенням першої моделі, робота цієї моделі базується на понятті “віртуального регіону”, що тлумачиться як умовне “об'єднання” всіх філій і установ певного банку в межах регіону, де розташована РРП, яка обслуговує його Головний банк тому дія моделі поширюється на всю територію функціонування СЕП за умов використання засобів віртуального банківського регіону. По цій моделі ведеться єдиний кореспондентський рахунок з веденням технічних кореспондентських рахунків філіалів. Четверта модель дуже подібна до першої. Відмінність їх полягає у тому, що філіали банку можуть територіально розміщуватися у різних регіонах. При роботі по цій моделі кореспондентські рахунки по всіх філіалах об'єднуються в один консолідований рахунок, який контролюється головним банком. Враховуючи те, що банки не мають своєї розрахункової палати, то її функції для цих банків виконуються в центральній розрахунковій палаті спеціально виділеним для цих цілей АРМ-2, що обслуговує віртуальний банківський регіон.

Головний банк контролює і управляє роботою філій за допомогою механізму лімітів. Головний банк має можливість отримувати підсумкову інформацію про роботу своїх філій впродовж всього та в кінці банківського дня. За такого підходу всередині “віртуального регіону” збільшуються потоки інформації, завантаження каналів зв'язку і ЕП НБУ, оскільки створюються додаткові файли для філій, які розташовані не в регіоні Головного банку.

Переваги моделі полягають у тому, що головний банк може переводити на роботу по цій моделі відразу не всі філіали, а поступово один за одним в процесі роботи. Також до переваг моделі можна віднести можливість злиття кореспондентських рахунків усіх філій, незалежно від місця їх розташування.

Недоліки цієї моделі полягають у тому, що головний банк не може управляти кожною трансакцією, а лише шляхом лімітування обмежувати загальну суму платежів. Зі збільшенням кількості філій ускладнюється процес централізованого управління їх ресурсами, збільшується час реакції системи на надану інформацію та зворотний зв'язок у вигляді керуючої інформації.

Четверту модель правомірно розглядати як тимчасовий варіант роботи банку, що може привести до переходу до інших моделей або до без модельної роботи банку.

Розглянемо розрахунки ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” з іншими банками. З Головним банком ХОФ АКБ “Укрсоцбанк”, що знаходиться у Києві, Харківська філія зв'язується через РРП Київського регіону, це детальніше зображено на рис. 2.5.

Харківська філія готує файл типу А, що містить пакет початкових платіжних документів, ОДБ передає сформовані документи у АРМ-3 філії. АРМ-3 перевіряє їх на відповідність вимогам СЕП і в разі задоволення всіх умов відправляє пакет документів електронною поштою у київську РРП. АРМ-2 РРП працює в циклічному режимі. Цикл обробки складається з двох частин:

прийом;

розсилання.

В режимі прийому АРМ-2 отримує пакети платіжних документів файлу А та перевіряє їх і оформлює квитанції файлами Т. На режимі розсилання платіжні документи, прийняті АРМ-2 протягом останнього циклу групуються за адресатом та передаються одержувачу - ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” у вигляді файлу типу B. ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” інформує київську РРП про прийом файлом S.

Київський регіон Харківський регіон

Рис. 2.5. Схема зв'язку ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” з Головним банком

Коли Головний банк відправляє платежі філії увесь процес проходить так само. Тепер розглянемо взаємодію ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” з комерційними банками Харківського регіону за допомогою рис 2.6.

Рис. 2.6. Схема міжбанківських розрахунків ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” з банками Харківського регіону

В цьому випадку філія сформувавши файл А відправляє його до київської РРП. АРМ-2 РРП отримує пакети платіжних документів, перевіряє їх і оформлює квитанції файлами Т. На наступному етапі РРП формує пакет міжрегіональних платіжних документів у вигляді файлу С, який містить документи для всіх банків даного регіону. Про результати одержання файлу С РРП харківського регіону відправляє РРП київського регіону квитанцію файлом R. Харківська РРП надсилає пакет документів даному банку у вигляді файлу В, про прийом якого банк у відповідь надсилає квитанцію S.

За схемами ми бачимо, що для того щоб платіж потрапив від філії до будь-якого банку України він повинен обов'язково пройти через київську РРП, що дає змогу Головному банку контролювати діяльність філії.

2.3 Особливості організації міжбанківських розрахунків в ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” через систему ВПС

Важливим фактором, що має впливати на структуру сукупної платіжної системи, є існування різних типів банківських установ. Банківські структури можуть створювати внутрішньобанківські платіжні системи грошових переказів, щоб забезпечити найбільш сприятливі умови щодо проходження платежів між установами, що відносяться до однієї групи. При цьому відповідна структура зберігає за собою право розпорядження коштами поки платіж перебуває у процесі виконання (так звані кошти в розрахунках).

У такому випадку розрахунки виконуються через систему кореспондентських рахунків у центральній установі, яка виступає як банк банків відповідної структури. Всередині структури може також створюватись єдиний центр для виконання клірингу та розрахунків. За багатьма основними параметрами внутрішньобанківські платіжні системи (ВПС) подібні до міжбанківських. Важливою умовою їх ефективного та надійного функціонування є тісна співпраця з міжбанківськими системами.

Залежно від стану банківської установи, рівня розвитку внутрішньої інфраструктури та інших характеристик ВПС можуть визначатися різним ступенем досконалості, надавати різноманітний спектр послуг та мати більш чи менш обмежену сферу діяльності. Це, в свою чергу, зумовлює характер стосунків між конкретними внутрішньобанківськими та міжбанківськими платіжними системами. За наявності у комерційному банку філії виникає проблема виходу з системи електронних платежів (СЕП) для кожної з них. Він може бути безпосереднім або опосередкованим. У першому випадку філія має прямий вихід в СЕП , де їй відкривається самостійний технічний рахунок, і розрахункова діяльність здійснюється не залежно від головного офісу. В другому випадку вихід у СЕП має тільки головний банк, а всі його складові установи здійснюють розрахунки через коррахунки в головному банку. У цьому випадку потрібно створювати внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС).

Створення ВПС потребує значних витрат на забезпечення філій програмно-технічними засобами та підтримки технологічного процесу. Тому такі системи доцільно створювати у великих банках, що мають багато філій і добрий фінансовий стан. В ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” відповідає всім цим вимогам та потребам існування внутрішньобанківської платіжної системи, що призвело до створення та використання власної внутрішньобанківської платіжної системи Profix.

У будь-якому разі наявність власної платіжної системи створює певні переваги для комерційного банку чи банківської структури з точки зору конкурентоспроможності та привабливості для потенційних клієнтів. Водночас саме з міркувань конкретних стосунків на банківському ринку, інформація про ВПС вважається конфіденційною і здебільшого не підлягає оприлюдненню.

Внутрішньобанківська платіжна система створюється банком з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для проведення переказу грошей між його підрозділами.

Порядок здійснення розрахунків через Profix регулюється Положенням про внутрішньобанківську платіжну систему АКБ “Укрсоцбанк” і відповідає вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

АКБ “Укрсоцбанк” виконує міжбанківські та внутрішньобанківські перекази за дворівневою моделлю обслуговування філій у ВПС. Для цього на балансі Головного офісу філіям банку відкриті відповідні аналітичні рахунки.

Головний офіс та регіональні філії при розрахунках з філіями в національній валюті застосовує дебетові платежі (за переданими філіям необоротними активами, товарно-матеріальними цінностями, при відображенні в обліку трансфертного результату, при розрахунках за здійсненими переказами по системі Westwrn Union, купленою-проданою валютою тощо).

При здійсненні розрахунків через Profix АКБ “Укрсоцбанк” та його філії зобов'язані дотримуватися таких вимог:

початкові платежі від філії приймаються банком лише в межах коштів на його кореспондентському рахунку;

філія, початкові платежі якої не можуть бути прийняті банком до виконання через відсутність (недостатність) коштів на рахунку банку, не проводить списання коштів з рахунка платника, а невиконані розрахункові документи платника того самого дня обліковує на відповідному позабалансовому рахунку та надсилає йому письмове повідомлення встановленої форми про невиконання розрахункового документа із зазначенням причини. Платник, отримавши повідомлення філії, для забезпечення своїх прав щодо виконання розрахункових документів, може вжити заходів відповідно до чинного законодавства.

АКБ «Укрсоцбанк» та його філії, що здійснюють розрахунки через ВПС, повинні:

дотримуватися загальних технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються Національним банком;

щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньо-банківські міжобласні платежі;

на вимогу ІПС надавати інформацію про проходження платежів від СЕП до філій-отримувачів платежів;

на вимогу ЦРП надавати іншу інформацію про роботу ВПС.

Profix використовує програмно-технічне забезпечення, систему захисту інформації та телекомунікаційні канали звязку, що забезпечують:

надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, викривлення і фальсифікації на різних етапах її формування, оброблення, передавання та приймання;

контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;

процедури та механізми, які після збоїв чи інших порушень роботи ВПС дають змогу відновити роботу без послаблення інформаційної безпеки;

фіксування спроб несанкціонованого доступу до системи розрахунків та негайне інформування про це банком служби захисту інформації Національного банку;

автоматичне ведення протоколу найкритичніших моментів роботи (вхід, формування міжбанківських електронних розрахункових документів тощо) та забезпечення його захисту від модифікації. Формування архіву цього протоколу під час закриття робочого дня;

зберігання архівів електронних банківських документів відповідно до вимог законодавства України;

надійне резервування для підтримки безперебійного функціонування ВПС і відновлення її діяльності в разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

Транспортні потреби філій, які є учасниками ВПС, можуть забезпечуватися системою електронної пошти НБУ. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються користувачам на підставі договору.

Міжбанківські розрахунки виконуються в строк до трьох операційних днів і вважаються завершеними з часу зарахування коштів на коррахунок банку одержувача.

Внутрішньобанківські розрахунки виконуються в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, який не може перевищувати двох операційних днів, та вважаються завершеними з часу зарахування коштів на рахунок філії одержувача.

Відповідальність за порушення строків виконання розрахунків визначається чинним законодавством.

Відповідно до чинного законодавства безспірне стягнення, безакцентне списання, примусове списання коштів з кореспондентських рахунків банків здійснюється лише на підставі виконавчих документів, установлених законами України, рішень податкових органів, а також за вимогою Національного банку, основаною на здійсненому рефінансуванні банку, якщо таке передбачено угодою.

Створення внутрішньобанківської системи платіжної системи є надійним способом керування головним банком роботою філій. За такою схемою прямим учасником СЕП є лише головний банк. Він має номер МФО та електронний ідентифікатор у СЕП, має АРМ-3 СЕП і засоби захисту інформації СЕП, виходить на зв'язок безпосередньо з РРП. Головний банк має консолідований рахунок у регіональному управлінні НБУ та технічний коррахунок у РРП.

Філії головного банку мають власні номери МФО та електронні ідентифікатори в СЕП, зазначені в довіднику банків-учасників СЕП, але не мають безпосереднього зв'язку з СЕП. Філії відправляють засобами ВПС всі міжбанківські документи у головний розрахунковий центр банку - підрозділ головного банку, який здійснює експлуатацію ВПС.

Головний розрахунковий центр здійснює сортування надісланих до нього від філій початкових платежів документів. Доставка документів у філії головного банку здійснюється засобами ВПС головного банку, і ці документи не розглядаються в СЕП. Документи, одержувачами яких є інші банки, оформляються розрахунковим центром у вигляді файлів початкових платежів СЕП та відправляються ним у СЕП через АРМ-3 головного банку. СЕП приймає пакети початкових платіжних документів “А” лише від головного банку. В одному файлі “А” містяться початкові платежі як від головного банку, так і від будь-яких його філій.

Всі платежі, надіслані від інших банків на головний банк та його філії, доставляються СЕП в АРМ-3 головного банку у вигляді файлів відповідних платежів “В”. Сортування документів за філіями-одержувачами та доставлення їх до відповідних філій здійснюється засобами ВПС головного банку.

Обмін пакетами платіжних документів із СЕП відображається на технічному коррахунку головного банку в РРП та на консолідованому коррахунку головного банку в регіональному управлінні НБУ.

Для відображення міжбанківських розрахунків філії головний розрахунковий центр ВПС веде субкоррахунки філій. На них відображаються відправлені та прийняті філіями документи, незалежно від того, проходили вони за ВПС між філіями, чи транспортувалися через розрахунковий центр далі в СЕП.

2.4 Досвід використання інформаційних технологій в міжбанківських розрахунках в банківській сфері

Сьогодні неможливо уявити собі банківську систему України без СЕП. Рік у рік зростає завантаженість системи. Йде тринадцятий рік існування системи електронних платежів. Вона вже багатьма сприймається як стала й одвічна. Ті, хто стояв біля витоків СЕП, готують до експлуатації систему електронних міжбанківських переказів Національного банку України нового покоління (умовна назва - СЕП-2). Готується нова редакція Інструкції "Про міжбанківські розрахунки в Україні".

Основна причина розробки СЕП-2 - це застарілий програмний продукт і технічна й технологічна база, на якій відробила СЕП. Щоб оновити платформу, програмні продукти, технологію, привести у відповідність із сучасними технологіями, які працюють у комерційних банках, створено СЕП-2. Буде здійснений вихід на систему роботи в реальному часі.

Впровадження СЕП-2 заплановано на першу половину 2006 року.

На сьогодні існує система електронних платежів НБУ, що дозволяє здійснювати перекази між банками (списання коштів з коррахунку банка-платника й зарахування на рахунок банку-одержувача) за період від 20 хвилин до двох годин, і система термінових переказів (СТП) НБУ, що здатна виконати перерахування за частки секунди. СЕП-2 буде виконувати обидві ці функції.

Розглянемо СЕП-2 детальніше. Технічно СЕП-2 побудована за трирівневою структурою “клієнт-сервер”.

На першому рівні знаходиться сервер бази даних (Додаток Б). З точки зору учасника СЕП-2, там знаходиться база даних, яка складається з декількох таблиць. Учасникам СЕП-2 надається опис таблиць, достатній для того, щоб учасник міг розуміти зміст інформації, яка в них зберігається і яку він може отримувати.

На другому рівні знаходяться сервер для обміну інформацією в он-лайновому режимі та сервер для файлового обміну інформацією.

На третьому рівні знаходяться клієнти. “Клієнтом” є АРМ-НБУ - робоче місце учасника СЕП-2, який є “шлюзом” між САБ учасника і СЕП-2.

Сервер бази даних і сервери другого рівня знаходяться в Центральній розрахунковій палаті (ЦРП). З точки зору учасника СЕП-2, всі програмно-технічні комплекси СЕП-2, розташовані в ЦРП, являють собою єдиний складний програмно-технічний комплекс, який здійснює оброблення платіжної і технологічної інформації СЕП-2. Цей комплекс має назву “Центр оброблення СЕП” (скорочено ЦОСЕП).

Функції адміністратора СЕП-2 виконує персонал ЦРП.

Уся платіжна і технологічна інформація, якою обмінюється учасник міжбанківських розрахунків з СЕП-2, має оброблятися системою автоматизації банку (САБ) учасника і надходити до СЕП-2 чи бути отриманою від СЕП-2 виключно через АРМ-НБУ, який виконує функції шлюзу до СЕП-2 (рис 2.7.).

Рис. 2.7. Схема обміну платіжною і технологічною інформацією учасника міжбанківських розрахунків з СЕП.

Он-лайновий та оф-лайновий режими взаємодії з СЕП-2 визначаються з точки зору САБ банка-учасника.

Під он-лайновим режимом взаємодії банка-учасника з СЕП-2 розуміється режим, за якого учасник з САБ встановлює он-лайнове з'єднання з АРМ-НБУ, який в свою чергу встановлює он-лайнове з'єднання з відповідним сервером ЦОСЕП і обмінюється з ЦОСЕП інформацією у вигляді пакетів. Реакція СЕП-2 на ініціалізовану певним пакетом подію (переказ коштів або технологічну дію), з точки зору користувача, відбувається практично миттєво (за частки секунди), а результат її виконання оформлений технологічно як невід'ємна частина самої події.

Під оф-лайновим (файловим) режимом взаємодії банка-учасника з СЕП-2 розуміємо режим, за якого учасник засобами САБ формує і приймає файли з платіжною і технологічною інформацією, якими обмінюється з СЕП-2 за допомогою АРМ-НБУ. Реакція СЕП-2 на ініціалізований переказ або технологічну дію, з точки зору користувача, відбувається за певний проміжок часу (хвилини, години). Файли, що були передані з САБ і оброблені АРМ-НБУ, передаються до ЦОСЕП (а файли, підготовані ЦОСЕП, передаються до АРМ-НБУ для оброблення і подальшої передачі в САБ учасника) засобами електронної пошти Національного банку (NBUMAIL).

У файловому режимі АРМ-НБУ обмінюється з САБ файлами через 2 окремих підкаталога.

Перший з них призначений для файлів, що формуються САБ і мають бути відправлені до СЕП-2. АРМ-НБУ, завершивши оброблення файлу з цього каталогу, видаляє цей файл.

Другий каталог призначений для файлів, отриманих від СЕП-2 і призначених для оброблення в САБ. Після того, як САБ обробить файл з цього каталогу, вона має перемістити його до своїх архівів, вилучивши з каталогу. Якщо АРМ-НБУ пробує записати в каталог вхідних файлів до САБ новий файл, а в каталозі вже існує файл з таким іменем, то АРМ-НБУ переписує новий файл поверх старого.

АРМ-НБУ використовує єдину ключову систему захисту інформації і для файлового, і для он-лайнового режиму. Тому загальна послідовність дій для організації обміну інформацією між учасником СЕП-2 і ЦОСЕП така:

запуск АРМ-НБУ;

ініціалізація системи захисту;

початок обміну інформацією в будь-якому з режимів (он-лайновому чи оф-лайновому);

початок обміну інформацією в другому з режимів;

завершення обміну інформацією в одному чи в обох режимах;

після завершення обміну інформацією - деініціалізація системи захисту;

вихід з АРМ-НБУ.

Рекомендується організувати протягом дня безперервний обмін інформацією між АРМ-НБУ і ЦОСЕП. Проте можливо тимчасове припинення роботи АРМ-НБУ і потім повторний його запуск.

Але слід урахувати, що коли АРМ-НБУ не працює, то банк цим самим затримує проведення платежів СЕП-2.

Робота учасника в СЕП-2 у файловому режимі є обов'язковою. Щонайменше, учасник повинен приймати і правильно обробляти всі файли, які надходять від СЕП-2 на його адресу.

Робота учасника в СЕП-2 в он-лайновому режимі на першому етапі є добровільною. Проте слід відрізняти два поняття:

виконання дій учасником в СЕП-2 в он-лайновому режимі (в тому числі, за бажанням учасника, відправлення та отримання платежів в он-лайновому режимі) - є добровільним;

отримання учасником у файловому режимі тих платежів, які були здійснені іншими учасниками на адресу даного учасника в он-лайновому режимі. Ці дії відносяться до файлового режиму (не вимагають реалізації он-лайнового інтерфейсу САБ з СЕП-2) і є обов'язковими для всіх учасників СЕП-2.

Розглянемо перелік основних змін, які вносяться до СЕП-2 порівняно з чинною системою електронних міжбанківських переказів.

Загальні зміни, які стосуються технології роботи наступні:

зменшується кількість варіантів роботи учасника в он-лайновому режимі;

зменшується кількість моделей обслуговування консолідованого коррахунку та замість 8 моделей буде працювати лише 4 - 3, 4, 7 та 8 моделі;

не наводиться опис мультивалютного режиму функціонування СЕП-2 та механізму шлюзових банків, які зараз не використовуються;

вводяться нові типи лімітів для технічних кореспондентських рахунків, які слугують для резервування коштів за специфічними типами операцій (наприклад, при наданні кредитів “овернайт” під заставу коштів на коррахунку);

банку-власнику коррахунку і головному банку-юридичній особі надається право окремо один від одного встановлювати обмеження на роботу підпорядкованих установ (ліміти і блокування за технічним рахунком учасника);

замість застарілого терміну “МФО банку”, який раніше вживався в описі інтерфейсу, використовується термін “Код банку”.

Ці зміни враховують неточності нині діючої СЕП та замінюють застарілі реквізити.

Порядок доопрацювання банками своїх САБ у зв'язку із зазначеними змінами регламентується наступним чином.

Протягом четвертого кварталу 2007 року в Департаменті інформатизації та в Центральній розрахунковій палаті функціонував стенд, на якому банки відпрацьовували взаємодію САБ (із зазначеними змінами) з СЕП-2. У першому кварталі 2008 року до цього стенду заплановано підключити всіх безпосередніх учасників СЕП-2. Впровадження СЕП-2 буде виконано одночасно для всіх учасників СЕП. При цьому існуючі СЕП і СТП припинять своє функціонування. Періоду одночасного функціонування СЕП і СЕП-2 не буде. Банки, які не можуть доопрацювати свою САБ відповідно до змін інтерфейсу з СЕП-2, перед проведенням загальноукраїнських експериментів мають надіслати листа до Департаменту інформатизації, в якому зазначити причини, з яких не можуть доопрацювати САБ.

Для банків, які не можуть доопрацювати САБ з поважних причин, Національний банк вживатиме низку заходів для забезпечення їх роботи в СЕП-2.

Особливо необхідно підкреслити, що при впровадженні СЕП-2 в промислову експлуатацію дозвіл на забезпечення роботи в СЕП-2 в такому режимі банків, які не можуть доопрацювати САБ, буде розглядатися індивідуально для кожного учасника СЕП, і надаватися тільки в разі дійсно поважних причин (наприклад, банк знаходиться в стані ліквідації). Через певний час (за який такі банки закриються) можливість роботи банків в СЕП в такому “винятковому” режимі буде ліквідована.

Одним з учасників СЕП є ХОФ АКБ “Укрсоцбанк”. Як уже зазначалося в підрозділі 2.3. він обслуговується за 4 моделлю консолідованого кореспондентського рахунку.

Звичайно, введення в дію СЕП-2 не може не позначитися на роботі ХОФ АКБ “Укрсоцбанку”. Зважаючи на перелік змін, які вносяться до СЕП-2 порівняно з чинною системою електронних міжбанківських переказів, зокрема збільшення швидкості переказу та поєднання в новій системі платежів функцій СЕП та СТП дасть змогу обслуговувати ще більше клієнтів та завдяки цьому збільшити прибуток банку. Розширення спектру послуг та оновлення застарілих можливостей в СЕП-2 створить поле для розширення можливостей банку та застосування нових можливостей. Забезпечення більшої безпеки та захисту інформації СЕП-2 зменшить можливість несанкціонованого доступу до системи електронних платежів та знизить ризики банку, пов'язані з захистом інформації.

Запровадження в дію платіжної системи нового покоління СЕП-2 - це крок вперед в розвитку платіжної системи України та здійснення міжбанківських розрахунків. Вона розроблена на основі технічного та системного програмного забезпечення високого рівня, що відповідає системам подібного класу. Введення в експлуатацію СЕП-2 врахує всі недоліки своєї попередниці та забезпечить у майбутньому достатню надійність, гнучкість, продуктивність та рівень захисту інформації. Це дасть змогу розширити спектр послуг, що пропонує система електронних платежів та завдяки цьому розширити коло своєї діяльності та збільшити обсяги платежів, що позитивно відіб'ється на економіці всієї держави.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення міжбанківського переказу на сучасному етапі розвитку банківської системи

3.1 Розробка і впровадження проекту платіжної системи України нового покоління

Система міжбанківських електронних платежів НБУ України дедалі вдосконалюється й розвивається. Підвищується ступінь захищеності даних і зростає надійність роботи системи, програмні системи криптографування замінюються на апаратні засоби захисту створюються і впроваджуються засоби перехресного захисту електронних платежів - накладання “електронного підпису” на документі різними виконавцями і т.ін.

Система електронних міжбанківських розрахунків Національного банку України (СЕП) експлуатується з 1993 року і в цілому відповідає висунутим до неї вимогам та потребам банківської системи України на поточний момент.

Однак існуюча система з ряду об'єктивних причин розроблена на основі технічного та системного програмного забезпечення, які не відповідають сучасним світовим стандартам для систем подібного класу, не можуть забезпечити у майбутньому достатню надійність, гнучкість, продуктивність та рівень захисту інформації.

Зважаючи на це, ті, хто стояв біля витоків СЕП, готують до експлуатації систему електронних міжбанківських переказів Національного банку України нового покоління та готується нова редакція Інструкції "Про міжбанківські розрахунки в Україні".

Впровадження платіжної системи нового покоління і, відповідно, введення в дію цього документу заплановано на першу половину 2009 року.

Основні риси нової платіжної системи:

програмне забезпечення системи розроблене на основі мов програмування четвертого покоління, сучасних засобів і технологій, з орієнтацією на обробку і зберігання інформації в захищених середовищах, на ведення централізованих баз даних у підрозділах НБУ;

система повністю відповідатиме сучасним вимогам та умовам функціонування, водночас буде збережена технологія роботи в пакетному режимі (off-line) для банків, які не мають можливості застосовувати новітні технології зі збереженням строків виконання платежів;

наявність інтерфейсу з усіма загальнодержавними електронними системами розрахунків, що працюватимуть на території України (такими, як фондовий ринок, національна система масових електронних платежів із використанням розрахункових карток тощо);

буде виконане резервування програмного, технічного, ін формаційного і технологічного забезпечення системи з метою підтримання її безперебійного функціонування на випадок непередбачених аварійних ситуацій як стихійного, так і зловмисного характеру;

постійно проводитиметься удосконалення внутрішньобанківських платіжних систем, їх інтеграція із системою електронних міжбанківських розрахунків.

На рис 3.1. зображено функціональну схему проекту платіжної системи України нового покоління .

Система електронних міжбанківських розрахунків України планується як цілісна система, що базується на архітектурі клієнт-сервер. Вона призначена для виконання міжбанківських розрахунків у найбільш зручній для конкретного користувача формі та для моніторингу кореспондентських рахунків банківських установ України.

Основні компоненти платіжної системи України нового покоління:

головна книга НБУ (ГК), яка повинна вестися централізовано, під управлінням інтегрованої банківської системи (ІБС); кореспондентські рахунки комерційних банків при цьому є складовою частиною головної книги;

система моніторингу рахунків (СМР), яка у взаємодії з інтегрованою банківською системою проводить управління (моніторинг) кореспондентськими та іншими технологічними і транзитними рахунками, пов'язаними з міжбанківськими розрахунками;

система термінових платежів (СТП). За її допомогою комерційні бан-ки проводять платежі великими сумами та термінові платежі;

традиційна СЕП як система клірингових розрахунків (СКР);

інші учасники розрахунків.

Рис. 3.1. Функціональна схема проекту платіжної системи України

Принципові характеристики нової системи електронних міжбанківських розрахунків:

система базується на повністю без паперовій технології;

вона є системою типу “брутто”, тобто кожній платіжній трансакції однозначно відповідає платіжний документ, який транспортується отримувачеві;

платіжні трансакції в системі не можна відкликати, тобто трансакцію, ініційовану відправником платіжного документа і прийняту до виконання в системі, не може відмінити ані її відправник, ані будь-хто інший;

платіжні трансакції приймаються до системи за умови відсутності овердрафту на рахунку платник;

обмежень на суми трансакцій немає.

Основні завдання системи:

задоволення потреб економіки, що реформується і розвивається;

скорочення витрат часу на виконання міжбанківських розрахунків;

різке прискорення обігу грошових коштів, особливо великих сум;

підвищення рівня безпеки системи міжбанківських розрахунків.

Користувачами цієї системи є банківські установи України, різноманітні підрозділи НБУ, а також банки-нерезиденти України.

Непрямими учасниками системи є банківські установи України та банки-нерезиденти України, які виконують міжбанківські розрахунки у системі за посередництвом одного з безпосередніх учасників. Система виконує обробку всіх видів платіжних документів, міжбанківський обмін якими автоматизовано.

Ефективність роботи платіжної системи в цілому визначається політикою НБУ щодо підтримання резервів і керування ризиком. Система надає НБУ великий діапазон засобів централізованого керування проведенням розрахунків, основні інструменти якого зосереджені в системі моніторингу рахунків (СМР). СМР приймає від уповноважених осіб і надає іншим підсистемам розрахунків керуючу інформацію для організації проведення розрахунків. Усі механізми локального керування розрахунками містять у собі інформацію, яка надходить із СМР.

Об'єктами моніторингу визнаються як кореспондентські рахунки, так і інші рахунки комерційних банків. НБУ має засоби для підвищення ефективності використання обмежених сальдо при розрахунках, зокрема, можливі механізми надання частини резервного фонду для виконання розрахунків, переміщення коштів між рахунками для підтримання ліквідності тощо.

Функції системи моніторингу рахунків:

централізоване ведення кореспондентських рахунків юридичних осіб, відображення на кореспондентських рахунках трансакцій, які виконуються через систему термінових платежів і систему клірингових розрахунків;

централізоване ведення нормативно-довідкової інформації платіжної системи в цілому;

надання юридичній особі можливостей керування своїми філіями;

здійснення доступу інших підсистем та задач до інформації, яка зберігається в СМР;

довідкові функції.

Система термінових платежів призначена для виконання платіжних трансакцій банком-відправником у режимі on-line. Головні завдання - виконання основної функції розрахунків за умови мінімального системного ризику, швидкість і надійність розрахунків. Система переказів коштів у режимі реального часу виступає як кінцева розрахункова ланка для перерахування значних сум на великих фінансових ринках, які функціонують у різноманітних валютах. Система гарантує приймання початкової трансакції, якщо платіжне доручення відповідає вимогам законодавства та покривається наявним сальдо або кредитом.

Система клірингових розрахунків (СКР) призначена для виконання великої кількості окремих платежів за прийнятний період часу при малій величині питомих витрат. Більшість трансакцій не мають термінового характеру, а їхні суми порівняно невеликі. Ця підсистема зорієнтована в основному на задоволення платіжних потреб приватних осіб та фірм при здійсненні простих економічних операцій. СКР проводить періодичний взаємозалік платіжних документів учасників із визначенням чистого сальдо. Система взаємозаліку забезпечує виконання значного обсягу платежів при відносно низькому рівні ліквідності.

Для запобігання затримкам платежів, а також для того, щоб не ставити банки перед необхідністю резервувати для проведення розрахунків великі кошти на рахунках у НБУ, використовуються засоби урівноваження між ефективністю розрахунків та ризиком. НБУ сприяє зниженню ризику для клірингової палати, забезпечуючи достатні залишки на рахунках учасників, і в той же час підвищує ефективність розрахунків, надаючи учасникам тимчасові кредити. Для цього в СКР існуватиме механізм визначення в квазіреальному часі додаткових лімітів овердрафту технічних рахунків залежно від рівня неплатоспроможності учасників розрахунків та інших обставин як засобами власне СКР, так і засобами СМР.