Рис. 2.20. Валовий зовнішній борг до % ВВП 2005-2014р.

Розділ 3. Рекомендації щодо удосконалення валютного регулювання в Україні

3.1 Міжнародний досвід валютного регулювання

Оскільки інтеграція України в світову систему пов'язана з налагодженням механізму взаємодії національної економіки зі світовим ринком капіталу, то практичне впровадження цього механізму можливо лише при активній взаємодії вітчизняних фінансових інститутів і корпорацій з аналогічними зарубіжними структурами, включеними в загальносвітовий ринок капіталів.

Валютний контроль і валютне регулювання впливають на формування світової господарської кон'юнктури, валютно-фінансові відносини, розподіл фінансових ресурсів у світі та перспективи розвитку міжнародної торгівлі в цілому. Специфічною особливістю валютного регулювання є те, що з його допомогою забезпечується взаємодія внутрішніх монетарних і фінансових процесів з міжнародними валютними і фондовими ринками.

Через систему валютного регулювання національна економіка перебуває під впливом світової економіки, у зв'язку з чим, доцільно звернутися до міжнародному та зарубіжного досвіду регулювання валютної сфери. Зараз відбувається активне міжнародне співробітництво у сфері валютного регулювання, як на світовому рівні (наприклад, Міжнародний валютний фонд), так і на регіональному рівні (Європейський валютний союз). Тому вдосконалення системи державного регулювання валютної сфери є чинником активної участі України в міжнародних господарських зв'язках.

Зарубіжний досвід регулювання валютних операцій свідчить, що розвиток національних валютних законодавств у більшості країн будувався в умовах зміцнення міжнародних зв'язків, створення і розвитку міжнародних валютно-фінансових інститутів. З розвитком масштабів міжнародної торгівлі збільшувалася і роль світових валютних ринків. Проте їх розвиток відбувався хвилеподібно, із кожною новою хвилею змінювалася роль і місце валютного регулювання в системі світового господарства, а також динаміка, обсяг і структура валютних потоків між країнами. Як зазначає М.Г. Кальней, можна виділити три режими національного валютного регулювання залежно від ступеня державного втручання:

Валютна монополія держави, при якій національна грошова одиниця не підлягає конвертації і є замкнутою валютою;

Наявність системи валютних обмежень при проведенні певних операцій, коли національна грошова одиниця має тенденцію до виходу за межі внутрішнього грошового ринку і стає обмежено конвертованою;

Відсутність валютних обмежень, коли національна грошова одиниця виходить на світовий валютний ринок і стає вільно конвертованою [1, с.14].

В даний час наявність валютних обмежень є характерною рисою більшості країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою. Так, законодавча вимога обов'язкового продажу експортної валютної виручки існує в 75 країнах-членах МВФ. З яких у 42 країнах експортери зобов'язані продавати 100% валютної виручки, а в 33 - діє вимога часткового продажу валютної виручки в обсягах від 80% до 25% [2, с.273].

Найбільшими представниками в даному списку є Китай, Бразилія та Індія. У Китаї існує жорстка вимога 100% продажу валютної виручки. Тільки уповноважені національні підприємства можуть залишати у своєму розпорядженні 15% обсягу зовнішньоторговельного обороту попереднього року. Слід зазначити, що такі жорсткі вимоги, не перешкоджають економічному розвитку країни. У Бразилії вимога обов'язкового продажу валютної виручки пов'язане з високою вартістю обслуговування зовнішнього боргу і необхідністю відновлення рівня золотовалютних резервів. Урядом Індії дозволено залишати експортерам у своєму розпорядженні не більше 50% валютної виручки та зараховувати їх на валютні рахунки в банках Індії. Тільки підприємства, повністю орієнтовані на експорт, і виробники електронних компонентів і програмного забезпечення можуть залишати до 70% валютної виручки [3, с.7].

Таким чином, як свідчить міжнародний досвід, валютні обмеження можуть розглядатися як доцільні навіть необхідні заходи в певних економічних умовах. Особливе значення має застосування валютних обмежень і валютного контролю в країнах, економіка яких перебуває на стадії ринкової трансформації, оскільки ринкові інструменти валютного регулювання в цих країнах ще тільки формуються. У таких країнах економічні та політичні умови нестабільні, тому у експортерів виникає бажання не повертати валютні кошти в країну, а залишати їх за кордоном, що негативно відбивається на економіці країни в цілому, зокрема призводить до дефіциту платіжного балансу, різкого підвищення попиту на національну валюту на внутрішньому валютному ринку, зниження вартості національної валюти. Тому держава повинна встановлювати такі валютні обмеження, які б перешкоджали відтоку капіталів. Наприклад, законодавчо встановлювати терміни повернення в країну виручки від експортних операцій, а також товарів (робіт, послуг) по імпорту за умови попередньої оплати, обмеження вивозу валютних цінностей громадянами, заборона проведення розрахунків в іноземній валюті на території країни. Отже, валютні обмеження в період ринкової трансформації економіки є об'єктивною необхідністю і застосовуються з метою захисту національної економіки країни, регулювання платіжного балансу [4, с.50].

В даний час більшість промислово розвинених країн світу мають вільно функціонують валютні ринки і вільно конвертовану валюту. Однак для досягнення цієї мети, свого часу, вони проводили політику твердих валютних обмежень відносно поточних валютних операцій і операцій, пов'язаних з рухом капіталу. Більшість країн Західної Європи застосовували валютні обмеження в тій чи іншій формі до 80-х років. У США валютні обмеження були скасовані раніше. Зараз регулювання руху капіталу в цих країнах здійснюється за допомогою ринкового механізму та інструментів грошово-кредитної політики. Адміністративним методом забезпечення дотримання правил і норм регулювання валютних відносин є валютний контроль. Світовий досвід свідчить, що валютні відносини і внутрішній валютний ринок успішно розвиваються за активної участі держави та ефективному контролі уповноважених органів за валютними операціями [5, с.28].

Завданням валютного контролю є захист економіки країни від різких коливань грошово-кредитної системи і зменшення валютних резервів, пов'язаних з рухом капіталу, а також забезпечення національної безпеки. Треба відзначити, що навіть у разі формального скасування валютного контролю, як правило, в країні здійснюється статистичне спостереження за процесами, що відбуваються при русі капіталів, при цьому використовуються механізми валютного контролю (Німеччина, Японія). Ці ж механізми використовуються і для реалізації завдань, пов'язаних з боротьбою з "відмиванням брудних грошей".

Отже, механізм валютного регулювання та контролю в промислово розвинених країнах історично формувався з урахуванням специфічних умов розвитку кожної з цих країн. Він активно використовувався абсолютною більшістю держав у критичні для їх економіки періоди, з метою захисту фінансової самостійності, стабільності грошової системи, зміцнення курсу національної валюти, мобілізації валютних ресурсів. Відповідно до особливостей розвитку різних країн на певному етапі розвитку, валютний контроль служив одним з важливих елементів економічної політики держав, які забезпечують стабільність і поетапність ринкових реформ, збереження валютних ресурсів держави на стадії складного перехідного періоду. Позиція міжнародних фінансових інститутів щодо лібералізації капітальних потоків з 1946 р по теперішній час має ряд кардинальних змін. На першому етапі - до середини 1970-х рр. - валютний контроль розглядався як повноправний інструмент макроекономічної політики. Відповідна позиція була офіційно закріплена ст. VІ Статуту МВФ, згідно з якою країнам надавалася повна свобода вводити і використовувати заходи валютного контролю, спрямовані на підтримку платіжного балансу та стабільність обмінного курсу. Більш того, в певних ситуаціях сам Фонд міг вимагати введення валютного контролю [6].

З кінця 1970-х рр. розвинені країни стали вживати активні кроки в напрямку лібералізації капітальних потоків. Поштовхом до цього був прийнятий Організацією економічного співробітництва та розвитку в 1961 р Кодекс лібералізації. Цьому процесу сприяли такі об'єктивні фактори, як:

Перегляд цілей і принципів здійснення грошово-кредитної політики;

Наростання негативних тенденцій, пов'язаних з валютним контролем, в реальному секторі економіки;

Розвиток фінансової системи і посилення конкуренції на ринку капіталу;

Зниження дієвості валютного контролю в міру розширення спектру фінансових інструментів та розвитку інтеграційних процесів, збільшення масштабів "сірої" економіки;

Досягнення рівня розвитку, при якому переваги лібералізації капітальних потоків значно перевищували ризики.

Але численні кризи останніх років показали, що для успішної лібералізації необхідно виконання певних умов. Відповідно останнім часом більше уваги приділяється всебічному вивченню можливих негативних наслідків, пов'язаних з процесом лібералізації. Досвід багатьох країн дозволяє визначити наступні умови успіху лібералізації:

1. Макроекономічна стабілізація допомогою повного переходу бюджету на казначейську систему і проведення жорсткої грошово-кредитної політики повинна передувати лібералізації ринків. Висока інфляція знижує інформативність цін, що в свою чергу впливає на ринки, підриваючи їх ефективність.

2. Поступове скорочення втручання держави в функціонування ринків, починаючи з лібералізації торгівлі, реформування ринкупрац. Дерегулювання фінансового сектора повинно відбуватися пізніше, оскільки швидкість трансформацій тут набагато вище, ніж на інших ринках.

3. Перед тим, як зняти обмеження на рух капіталу, повинна бути проведена реформа фінансової системи з метою мінімізації проблем, пов'язаних з неефективним розподілом ресурсів, які багаторазово посилюються в умовах вільного ринку капіталу.

Таким чином, обов'язковими умовами успішної лібералізації є економічна стабільність і завершеність процесу реформ. Слід зазначити, що сучасна політика Міжнародного валютного фонду щодо свободи переміщення капіталу і неприпустимість введення будь-яких обмежень на приплив або відплив іноземних капіталів, істотно змінилася. Зараз МВФ рекомендує урядам стримувати спекулятивні потоки, якщо це загрожує фінансовій стабільності країни. Рада МВФ підкреслює, що тимчасові обмеження можуть бути обґрунтовані і корисні під час економічних шоків, а також коли інші засоби грошово-кредитної політики вичерпані [7].

Рекомендації Фонду спрямовані на зниження припливу спекулятивного капіталу і процентних ставок (особливо в умовах перегріву економіки і значного тиску на інфляцію), зміцнення курсу національної валюти та нарощування міжнародних резервів. У той же час МВФ підтримує заборону на використання обмежень для штучного заниження валютного курсу. Відносно відтоку капіталу, МВФ підкреслює доцільність введення прямих обмежень лише в разі гострого економічного шоку, щоб пом'якшити негативні ефекти рецесії. В останні роки подібні заходи застосовують Аргентина, Ісландія та Україна.

3.2 Шляхи підвищення ефективності валютного регулювання в Україні

Аналіз правового регулювання валютних операцій в Україні свідчить, що держава здійснює валютне регулювання з метою упорядкування валютних відносин, спрямування їх для задоволення загальнодержавних потреб, а також потреб суб'єктів підприємництва. З цією метою вона використовує певні інструменти валютного регулювання, режим обмежень валютних операцій, застосовуючи при цьому заходи нормативно-правового регулювання та індивідуального впливу.

У цілому аналіз сучасного регулювання валютних операцій свідчить, що в Україні даний процес характеризується переважно негативними рисами (таблиця 1).

Таблиця 1. Проблеми регулювання валютних операцій в Україні та шляхи їх вирішення

Проблеми	Наслідки	Шляхи вирішення проблем
Відсутність єдиного нормативного документа, який поєднував би в собі всі аспекти валютного регулювання і контролю	Абсолютна кількісна та об'ємна перевага у загальному масиві джерел законодавства підзаконних нормативних актів (нормативно-правових актів НБУ), до яких у свою чергу постійно вносяться зміни та доповнення, що іноді є досить несподіваними та суперечливими	Необхідно прийняти окремий закон у сфері валютної політики та валютного регулювання. Відтак, прийняття єдиного нормативного документа, що регулюватиме всі основні питання у валютній сфері на заміну чинним чотирьом нормативним актам, дозволить: визначити понятійний апарат, а також чітко описати механізми валютного регулювання і контролю, що застосовуватимуться в Україні; розмежувати повноваження і обов'язки державних органів, що здійснюють валютне регулювання і валютний контроль, описати функції кожного з цих органів, виключивши їх дублю- вання; зробити валютний ринок більш упорядкованим і прогнозованим, підвищити ефективність діяльності національних і іноземних компаній, а також дієвість державних установ, що здійснюватимуть валютний контроль
В існуючій нормативній базі немає чіткого розподілу функцій валютного регулювання та валютного контролю між державними органами	Статті законів носять в основному декларативний характер і містять взаємні посилання
Відсутнє визначення системи валютного курсу, немає чіткого визначення режиму валютного курсу та механізмів його встановлення	Значно ускладнює можливості прогнозування розвитку валютного ринку суб'єктами валютної та підприємницької діяльності
У нормативних актах не наведене чітке тлумачення валютної політики, її складових і механізмів	З усіх існуючих форм валютної політики в законодавстві України описано лише дві: валютну дисконту політику та валютну дивізну політику
Немає чіткості й у визначенні валютного регулювання, валютних обмежень, відсутнє єдине визначення поняття валютних цінностей	У різних нормативних документах, зустрічаються три тлумачення терміна "валютні цінності", а валютні обмеження, що застосовуються в Україні описані у різних нормативних актах, що є досить незручним для всіх учасників валютного ринку
Відсутність системного та науково обґрунтованого підходу до правової регламентації валютних відносин	Спричинило появу в законодавстві значних прогалин, дозначностей, колізій та до видання для їх усунення підзаконних актів або навіть юридично нікчемних роз'яснень у формі листів. Суттєві недоліки містяться навіть у нормативному визначенні таких основоположних термінів, як "валютні цінності", "валютні операції" тощо. Ці прогалини, з одного боку, зменшують ефективність валютного регулювання і зводять нанівець окремі успіхи у цій галузі, а з іншого боку заважають нормальній діяльності фізичних та юридичних осіб, насамперед - у сфері господарювання
Очевидне відставання норм законодавства, якими регулюються валютні відносини, від розвитку економічних процесів у державі та розвитку суміжних галузей права: конституційного, цивільного	Наслідком є непоодинокі випадки прийняття НБУ нормативно-правових актів із перевищенням наданих йому законом повноважень, ігнорування основоположних засад реалізації в Україні права власності та створення в системі валютного регулювання непрозорих і незрозумілих контрольних механізмів

Значна частина засобів валютного регулювання мають рівень законодавчого закріплення і є суттєвим інструментом впливу на інтереси суб'єктів підприємницької діяльності, що, власне кажучи, і визначає необхідність такого високого рівня їх правової регламентації. Водночас, регулювання валютної позиції майже не відображені на законодавчому рівні, а обов'язковий продаж валюти, який є одним із найгостріших засобів впливу на суб'єктів господарювання, запроваджено за рішенням Національного банку України, а не законом.

Таким чином, найбільш загальною пропозицією є прийняття основного акту валютного законодавства у формі Закону України "Про валютне регулювання та валютний контроль".

Правові акти, що регулюють валютні відносини, мають імперативний характер, і є нормами публічного права. В Україні валютне регулювання базується на [9]: Конституції України; Законі України "Про Національний банк України"; Декреті Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" [1]; Митному кодексі України; Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність"; нормативних актах Національного банку України, що визначають правові засади організації валютного регулювання й контролю.

Основними правовими актами Національного банку України, що регулюють валютні операції, є [9]: інструкції "Про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських документів і платіжних карток через митний кордон України"; інструкції "Про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон"; положення "Про валютний контроль"; положення "Про відкриття і функціонування кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті і кореспондентських рахунків банків-нерезидентів в гривні"; "Правила використання готівкової іноземної валюти"; "Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України".

Висновки

Узагальнюючи вище викладене дослідження, можна зробити висновок, що валютне регулювання є невід'ємною частиною державної політики на валютному ринку. На сьогоднішній день в економічній літературі не існує загального поняття "валютне регулювання", тому різні науковці трактують його по - різному. Але все ж таки найбільш повним можна вважати наступне: валютне регулювання - це діяльність держави та уповноважених нею органів спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків та порядку проведення операцій з валютними цінностями.

Основним завданням валютного регулювання є організація системи курсоутворення, забезпечення потрібного ступеня конвертованості національної валюти, регламентація поточних операцій платіжного балансу, організація внутрішнього валютного ринку, регламентація банківських операцій з валютними цінностями, регулювання процесів утворення та руху валютного капіталу, захист іноземних інвестицій, встановлення обмежень на вивезення та ввезення через кордон валютних цінностей тощо.

Механізм валютного регулювання являє собою сукупність спеціальних інститутів, осіб, органів, що приймають участь у відносинах валютного регулювання (суб'єктивна складова), а також набір форм і методів їх діяльності

До сфери валютного регулювання входить досить широке коло питань, але в цілому виділяють три основні напрями валютного регулювання: регулювання валютних ринків, управління валютним курсом, регулювання руху капіталу.

Одним з основних інструментів валютного регулювання в Україні на сьогоднішній день є девізна політика: здійснюється вплив на валютний курс шляхом купівлі-продажу центральним банком іноземної валюти. Основною формою реалізації девізної політики є валютні інтервенції, під якими слід розуміти втручання центрального банку в здійснення операцій на валютному ринку держави з метою впливу на обмінний курс національної валюти шляхом продажу чи купівлі іноземної валюти.

Наразі валютний ринок України перебуває в стресовому стані, що насамперед пов'язано з негативними очікуваннями на фоні продовження військових дій на сході країни. З початку року знецінення обмінного курсу гривні відносно долара США становило 80%.

Навіть ураховуючи екстраординарні умови функціонування української економіки, таке знецінення гривні є надмірним і таким, що не відповідає фундаментальним макроекономічним параметрам.

Зазначене потребує вжиття Національним банком України комплексних заходів зі зниження напруги на грошово-кредитному ринку та нівелювання ризиків для цінової стабільності в середньостроковій перспективі.

З урахуванням вищезазначеного, разом з посиленням адміністративних заходів на валютному ринку Національний банк України має намір активно застосовувати процентну політику для стримування девальваційного тиску на гривню.

З огляду на це, Національний банк України підвищує процентні ставки за своїми операціями та готовий здійснювати таке підвищення за необхідності і надалі для підтримання внутрішньої вартості національної грошової одиниці.

Суттєве посилення жорсткості грошово-кредитної політики необхідне для запобігання деструктивним процесам на грошово-кредитному ринку та обмеження розповсюдження їх негативних ефектів на загальноекономічну ситуацію.

Негативні очікування серед економічних агентів за таких макроекономічних умов призвели до зниження депозитної бази банків, збільшення попиту на ресурси та уповільнення кредитування. Водночас курсова переоцінка активів та зобов'язань банків через зниження курсу гривні до основних іноземних валют зумовила збільшення основних показників грошово-кредитного ринку. За підсумками лютого депозити резидентів зросли на 29.0% (у тому числі в іноземній валюті - на 65.1%) - до 855.8 млрд. грн. Тривало погашення випущених банками боргових цінних паперів. Насамперед зменшилися зобов'язання банків перед ДГ через погашення ощадних (депозитних) сертифікатів на пред'явника. Грошовий агрегат М3 за підсумками лютого збільшився на 21.4% - до 1 136.1 млрд. грн. за рахунок зростання депозитної складової в іноземній валюті та готівкових коштів в обігу поза депозитними корпораціями. Водночас спостерігалося зменшення питомої ваги готівкових коштів у загальному обсязі М3 до 25.0%. Грошова база за місяць зросла на 1.5% - до 331.6 млрд. грн. Залишки за кредитами, наданими резидентам, на 01.03.2015 становили 1332.1 млрд. грн. Серед кредитів спостерігалося зростання короткострокової кредитної підтримки недержавних нефінансових корпорацій. Кредитна заборгованість практично за всіма видами кредитів ДГ зменшувалася.

Міжнародний досвід у сфері валютного регулювання свідчить про взаємозалежність національних, регіональних і світових валютних систем. На стабільність національної валюти впливає не тільки внутрішня економічна ситуація в країні, але й ситуація на світових фінансових, у тому числі валютних ринках. Крім того, можна говорити про широкий спектр тактичних підходів у регулюванні та контролі валютних операцій в зарубіжних країнах, якими може скористатися Україна з метою вдосконалення нормативно-правового забезпечення механізму валютного регулювання і валютного контролю.

Ураховуючи викладене, можна дійти висновку про те, що необхідність здійснення валютного регулювання обумовлюється роллю держави за умов ринкової економіки, яка певною мірою потребує єдиного централізованого начала, узгодження питань, які ринок не в змозі розв'язати самостійно. Державне управління валютними операціями не слід розуміти як безпосереднє управління здійсненням кожної окремо взятої операції - воно лише означає їх підпорядкування загальнодержавним нормам і правилам. Законодавство України на сьогодні знаходиться на важкому шляху свого оновлення. Цей процес у майбутньому безперечно торкнеться валютного законодавства, яке повинно регулюватись невеликою кількістю нормативних актів, узгоджених між собою та іншими актами законодавства України.

Список використаних джерел

До п.1.1.

1. Дзюблюк, О.В. Валютна політика [Текст]: підручник / О.В. Дзюблюк. - К.: Знання, 2007. - 422 с. - ІSBN 966-346-289-2.

3. До питання сутності валютного регулювання [Електронний ресурс]: Режим доступу: httр://www.іcр-uа.com/ru/nodе/523.

До п.1.2.

6. Гроші та кредит [Текст] / [Савлук М.І., Мороз А.М., Лазепко І.М., та ін.]; під ред. М.І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2006. - 744 с. - ІSBN 966-574-356-8.

8. Костюченко, О.А. Правові засади валютного регулювання в Україні [Текст]: навчальний посібник / О.А. Костюченко. - К.: КНТ, 2009. - 224 с. - ІSBN 978-966-373-488-0.

9. Щетинін, А.І. Гроші та кредит [Текст]: навч. посіб. / А.І. Щетинін. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 432 с. - ІSBN 978-966-364-663-3.

До п.1.3.

Національний банк України: Закон України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: httр://zаkon1. rаdа.gov.uа/cgі-bіn/lаws/ mаіn. cgі? nrеg=679-14

2. Валютно-курсова політика та механізм її реалізації в Україні: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.02.03 /О.В. Пасічник / Київ. нац. екон. ун-т. - К., 2004. - 19 с.

Александрова М.М. Гроші. Фінанси. Кредит [Текст]: навч. метод. посібник / М.М. Александрова, С.О. Масло-ва. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: ЦУЛ, 2002. - 336 с.

Журавка Ф.О. Валютна політика в умовах трансформаційних змін економіки України [Текст]: монографія / Ф.О. Журавка. - Суми: Ділові перспективи; ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - 334 с.

Кредісов А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю [Текст] / А.І. Кредісов, С.М. Березовенко, В.В. Во-лошин. - К.: ВІРА-Р, 2002. - 544 с.

Щоквартальне аналітично-статистичне видання Національного банку України / Гальчинська Т.А., Чепурнова Н.І., Ніколайчук С.А., Рябокінь М.І., Троїцька О.Б., Сивак О. В.; Київ. - 2013. - 121 с.

httр://uk. wіkіреdіа.org/wіkі/Валютне_регулювання

до 2 розділу

httр://www.bаnk.gov.uа/control/uk/аllіnfo

httр://www.bаnk.gov.uа/control/uk/рublіsh/cаtеgory? cаt_іd=58039

httр://www.bаnk.gov.uа/control/uk/рublіsh/cаtеgory? cаt_іd=58037

httр://www.bаnk.gov.uа/control/uk/рublіsh/cаtеgory? cаt_іd=58038

httр://www.bаnk.gov.uа/control/uk/рublіsh/cаtеgory? cаt_іd=44446

httр://www.bаnk.gov.uа/control/uk/рublіsh/аrtіclе? аrt_іd=63619&cаt_іd=70973

httр://dеlo.uа/ukrаіnе/zolotovаljutnyе-rеzеrvy-nbu-umеnshіlіs-nа-57-184732/

httр://www.bаnk.gov.uа/control/uk/рublіsh/аrtіclе? аrt_іd=58001&cаt_іd=44444

httр://www.bаnk.gov.uа/control/uk/рublіsh/cаtеgory? cаt_іd=44464

httр://www.bаnk.gov.uа/control/uk/рublіsh/cаtеgory? cаt_іd=44465

httр://www.bаnk.gov.uа/control/uk/рublіsh/cаtеgory? cаt_іd=44466

httр://www.bаnk.gov.uа/control/uk/рublіsh/cаtеgory? cаt_іd=7693066

httр://www.bаnk.gov.uа/control/uk/рublіsh/cаtеgory? cаt_іd=7693080

httр://www.bаnk.gov.uа/control/uk/рublіsh/cаtеgory? cаt_іd=58128

httр://www.bаnk.gov.uа/control/uk/рublіsh/cаtеgory? cаt_іd=71014

httр://www.bаnk.gov.uа/doccаtаlog/documеnt? іd=125319

до п.3.1.

1. Кальней М.Г. Правовое регулирование валютных операций в Российской Федерации: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юр. наук: спец.12.00.14 "Административное право, финансовое право, информационное право" / Омская академия Мин-ва внутренних дел РФ. - Омск, 2002. - 21 с.

2. Корниюк О. "Валютное" будущее // Сборник систематизированного законодательства "Валютные операции: правила, налоговый и бухгалтерський учет" / [составители И. Сухомлин, О. Шаповал]. - К.: Блиц-Информ. - 2005. - № 11. - С.273-274.

3. Саркисянц А.Г. Либерализация валютного регулирования: мировой опыт // Финансы - 2002. - № 1. - С.7-10.

4. Резнікова О.О. Система валютного регулювання в Україні на сучасному етапі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец.08.04.01 "Фінанси, грошовий обіг і кредит" / Наук-дослід. фінанс. ін-т при Мін-ві фінансів України. - К., 2001. - 26 с.

5. Блащук Ю.О. Валютний контроль: міжнародний досвід і національні тенденції // Вісник Національного банку України. - 2001. - № 4. - С.28-30.

6. Саркисянц А.Г. Либерализация капитальных потоков и валютный контроль: мировой опыт и Россия [Электронный ресурс]. - Режим доступа: httр://www.bаnkmіb.ru.

7. Едовина Т. Валютный контроль вернули в список лекарств / Газета Комерсант. - 2012. - 05.12. - № 230 [Электронный ресурс]. - Режим доступу: httр://www.kommеrsаnt.ru/doc/2083037.

До п.3.2.

1. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 р., із змінами і доповненнями, внесеними Законами України та Господарсь-ким кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-ІV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.zаkon. rаdа.gov.uа. - Назва з екрану.

2. Бездітко Ю.М. Валютне регулювання: навч. посібн. / Ю.М. Без-дітко, О.О. Мануйленко, Г.А. Стасюк. - Херсон: Олді-плюс 2004. - С.272-230.

3. Владимир О. Особли-вості регулювання валютних відносин з боку держави та Національного банку України: реалії сьогодення та шляхи оптимізації / О. Владимир // Галицький економічний вісник. - 2010. - № 3 (28). - С.174-178.

4. Волоцька І.С. Аналіз чинного валютного законодавства України / І.С. Волоцька // Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - № 2. - C.48-53.

5. Гарбінська А.В. Система валютних операцій як об'єкт валютного контролю / А.В. Гарбінська // Науковий вісник Національного університету ДПС України. - 2009. - № 4 (47). - С.212-219.

6. Дзюблюк О.В. Особливості реалізації валютної політики в Україні в умовах світової фінансової кризи / О.В. Дзюблюк // Банківська справа. - 2010. - № 10. - С.55-64.

7. Закоморна Н.І. Особливості формування валютної політики в умовах трансформації економіки / Н.І. Закоморна // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2010. - № 1. - С.58-64.

8. Зоря О.П. Удосконалення валютних операцій комерційного банку / О.П. Зоря, А.П. Пухальська // Економічний простір. - 2011. - № 47. - С.180-185.

9. Сайт Національного банку України: Офіційне Інтернет-представництво. - Режим доступу: www.bаnk.gov.uа. - Назва з екрану.

10. Філіпенко Т.В. Концептуальні засади валютної політики держави / Т.В. Філіпенко // Вісник НТУУ "КПІ". - 2011. - № 3 (11). - С.166-171.

Додатки

Додаток А

Місце валютного регулювання у валютній політиці держави

Додаток Б

Додаток В

Основні показники, що характеризують стан грошово-кредитного ринку, млн. грн.
Показники	01.01.2013	01.01.2014	01.01.2015	01.02.2015	01.03.2015	01.04.2015*	Приріст	Темп приросту, %
							до попереднього місяця	до відповідного місяця попереднього року	до попереднього місяця	до відповідного місяця попереднього року
Монетарна база	255 283	307 139	333 194	326 732	331 608	331 991	383	2 929	0,1	0,9
Грошова маса	773 199	908 994	956 728	936 216	1 136 133	1 022 023	-114 110	77 194	-10,0	8,2
у тому числі готівка	203 245	237 777	282 947	274 366	283 872	284 751	879	16 133	0,3	6,0
Коррахунки	24 691	33 041	27 224	33 868	27 468	26 661	-807	-4 964	-2,9	-15,7
Депозити	567 881	668 460	672 402	660 728	851 341	735 477	-115 864	64 618	-13,6	9,6
у національній валюті	319 828	422 351	365 890	358 708	352 300	345 202	-7 098	-34 579	-2,0	-9,1
в іноземній валюті	248 053	246 109	306 512	302 020	499 041	390 275	-108 766	99 198	-21,8	34,1
в іноземній валюті в доларовому еквіваленті	31 034	30 791	19 438	18 692	17 975	16 648	-1 327	-9 923	-7,4	-37,3
Депозити юридичних осіб	202 027	231 279	260 138	256 027	321 583	288 773	-32 810	56 823	-10,2	24,5
у національній валюті	136 042	168 797	169 875	167 228	168 519	168 901	382	10 479	0,2	6,6
в іноземній валюті	65 985	62 482	90 262	88 799	153 064	119 872	-33 191	46 344	-21,7	63,0
в іноземній валюті в доларовому еквіваленті	8 255	7 817	5 724	5 496	5 513	5 113	-400	-1 599	-7,3	-23,8
Депозити фізичних осіб	365 854	437 181	412 264	404 701	529 758	446 703	-83 055	7 796	-15,7	1,8
у національній валюті	183 786	253 554	196 015	191 480	183 781	176 301	-7 480	-45 058	-4,1	-20,4
в іноземній валюті	182 068	183 627	216 249	213 221	345 977	270 402	-75 575	52 854	-21,8	24,3
в іноземній валюті в доларовому еквіваленті	22 778	22 973	13 714	13 196	12 462	11 535	-927	-8 324	-7,4	-41,9
Кредити	809 339	904 874	1 015 741	1 014 688	1 327 506	1 176 489	-151 018	180 520	-11,4	18,1
у національній валюті	509 777	596 868	543 061	539 584	530 792	516 428	-14 365	-62 974	-2,7	-10,9
в іноземній валюті	299 562	308 006	472 680	475 104	796 714	660 061	-136 653	243 494	-17,2	58,5
в іноземній валюті в доларовому еквіваленті	37 478	38 534	29 976	29 404	28 697	28 156	-540	-9 870	-1,9	-26,0
Кредити, надані юридичним особам	626 223	716 341	809 060	807 313	1 051 612	931 756	-119 855	143 583	-11,4	18,2
у національній валюті	410 297	475 090	436 079	433 213	425 257	411 742	-13 515	-46 370	-3,2	-10,1
в іноземній валюті	215 926	241 251	372 981	374 100	626 355	520 015	-106 340	189 953	-17,0	57,6
в іноземній валюті в доларовому еквіваленті	27 014	30 183	23 653	23 153	22 561	22 182	-378	-7 948	-1,7	-26,4
Кредити, надані фізичним особам	183 117	188 533	206 681	207 376	275 895	244 732	-31 163	36 937	-11,3	17,8
у національній валюті	99 480	121 778	106 982	106 372	105 536	104 686	-850	-16 604	-0,8	-13,7
в іноземній валюті	83 637	66 755	99 700	101 004	170 359	140 046	-30 313	53 541	-17,8	61,9
в іноземній валюті в доларовому еквіваленті	10 464	8 352	6 323	6 251	6 136	5 974	-162	-1 923	-2,6	-24,3
Заборгованість за депозитними сертифікатами Національного банку	334	3 126	19 594	19 132	18 115	14 124	-3 991	7 839	-22,0	124,7
Заборгованість за кредитами Національного банку, наданими банкам та ФГВФО	75 098	76 122	119 144	120 402	129 267	130 260	993	25 813	0,8	24,7
Доларизація в %
депозитів	43,7	36,8	45,6	45,7	58,6	53,1	-5,55	9,68	-9,5	22,30
кредитів	37,0	34,0	46,5	46,8	60,0	56,1	-3,91	14,28	-6,5	34,14
Міжнародні валютні резерви Національного банку (за поточним курсом), млн. дол. США	24 546	20 416	7 533	6 420	5 625	9 970	4 345	-5 012	77,2	-33,5
Інтервенції Національного банку, млн. дол.
обсяг купівлі	4 366	1 115	981	0	145	581	437	529	301,7
обсяг продажу	11 864	4 261	13 246	518	651	372	-279	372	-42,8
у тому числі енергоринок	1 271	0	8 906	464	560	281	-279	281	-49,8
Готівковий валютний ринок, млн. дол. США
обсяг продажу	25 245	19 209	8 023	109	68	40	-28	-927	-41,3	-95,9
обсяг купівлі	15 058	16 330	5 613	90	194	169	-25	-440	-13,0	-72,3
Облікова ставка (на кінець періоду), % річних	7,5	6,5	14,0	14,0	19,5	30,0	10,50	23,50
Процентна ставка за наданими кредитами на міжбанківському ринку (середньомісячна), % річних	3,81	4,45	23,14	16,23	21,12	24,87	3,75	20,45
у національній валюті	8,10	11,05	24,62	17,22	22,39	26,01	3,62	15,76
в іноземній валюті	0,86	0,73	7,28	5,10	5, 19	4,98	-0,21	3,59
Процентна ставка за кредитами в національній валюті (середньомісячна), % річних	17,55	17,46	16,63	16,98	18,64	24,16	5,51	4,46
фізичні особи	27,32	26,11	29,83	29,27	28,68	28,16	-0,52	1,57
юридичні особи	16,67	16,60	15,87	16,44	18,12	23,98	5,86	5,14
Процентна ставка за кредитами в іноземній валюті (середньомісячна), % річних	9,30	8,74	8,39	8,45	7,87	7,63	-0,24	-0,93
фізичні особи	12,65	15,45	11,72	14,00	13,71	29,84	16,12	16,93
юридичні особи	9,30	8,74	8,39	8,45	7,87	7,63	-0,24	-0,93
Процентна ставка за строкововими депозитами в націонільній валюті (середньомісячна),% річних	14,88	13,78	10,86	8,32	9,34	13,65	4,31	0,39
фізичні особи	21,24	18,67	20,03	20,13	19,82	21,40	1,58	1,62
юридичні особи	12,03	11,22	7,65	5,00	6,58	11,87	5,29	2,19
Процентна ставка за строковими депозитами в іноземній валюті (середньомісячна), % річних	7,03	7,11	7,72	7,76	7,14	6,89	-0,24	-0,76
фізичні особи	8,12	7,78	8,82	8,85	8,44	8,93	0,49	0,33
юридичні особи	4,40	5,02	5,08	5,34	5,25	4,60	-0,66	-0,72
Примітки:
* Оперативні дані.
Інформація щодо депозитів і кредитів уключає дані тільки щодо резидентів та містить нараховані доходи.
Прирости процентних ставок та доларизації надані в процентних пунктах.

Додаток Г

Зовнішній сектор: основні показники
						Березень	Січень-Березень	Березень	Січень-Березень
	2010	2011	2012	2013	2014	2014	2014	2015	2015
Сальдо поточного рахунку (у млрд. дол. США)	-3,0	-10,2	-14,3	-16,5	-5,3	-0,6	-1,5	0,0	-0,8
Експорт товарів і послуг (у млрд. дол. США)	69,3	88,8	90,0	85,5	68,5	6,3	18,0	4,4	12,1
Імпорт товарів і послуг (у млрд. дол. США)	73,2	99,0	104,4	101,1	-73,8	-6,7	-19,5	-4,5	-13,1
Експорт товарів (у млрд. дол. США)	52,2	69,4	70,2	65,0	55,3	5,2	14,4	3,5	9,7
Експорт чорних металів, млрд. дол. США	14,6	18,5	15,3	14,3	12,9	1,1	3,5	0,8	2,2
- фізичні обсяги, млн. т	27,0	27,7	25,6	26,5	24,6	2,2	6,6	1,9	4,9
- ціна, дол. США за т	541,1	667,9	599,7	540,3	525,4	530,2	527,5	428,0	450,8
- вартісні обсяги, річна зміна, %	42,7	26,3	-17,0	-6,7	-9,9	-6,9	-2,5	-28,1	-36,6
- фізичні обсяги, річна зміна, %	5,8	2,4	-7,6	3,6	-7,3	-1,9	1,0	-11,0	-25,8
- ціна, річна зміна, %	34,9	23,4	-10,2	-9,9	-2,8	-4,9	-3,4	-19,3	-14,5
Експорт зернових культур, млрд. дол. США	2,5	3,6	7,0	6,4	6,5	0,6	1,8	0,4	1,4
- фізичні обсяги, млн. т	13,9	14,1	27,1	27,1	32,6	3,1	9,0	2,6	8,3
- ціна, дол. США за т	177,4	255,6	258,2	235,1	200,9	210,5	204,3	167,5	171,5
Імпорт товарів (у млрд. дол. США)	60,6	85,7	89,7	85,0	61,3	5,6	16,4	3,7	10,9
Імпорт природного газу, млрд. дол. США	9,4	14,0	14,0	11,5	5,7	0,5	1,6	0,5	1,8
- фізичні обсяги, млрд. м куб.	36,5	44,8	32,9	28,0	19,5	2,0	6,1	1,7	5,8
- ціна, дол. США за 1000 м куб.	256,7	313,5	426,0	412,5	292,6	268,5	268,5	296,6	308,9
- у % до загального імпорту товарів	15,5	16,4	15,6	13,6	9,3	9,4	10,0	13,3	16,4
Сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій (у млрд. дол. США)	8,0	7,8	10,1	18,5	-8,0	0,4	-2,8	-0,3	-1,1
Прямі іноземні інвестиції (у млрд. дол. США)	5,8	7,0	7,2	4,1	0,3	-0,3	-0,7	0,1	0,5
Готівкова валюта поза банками (у млрд. дол. США)	-5,6	-11,4	-8,0	-2,7	-2,7	-0,3	-2,6	0,1	0,3
Зведений баланс (у млрд. дол. США)	5,0	-2,5	-4,2	2,0	-13,3	-0,2	-4,3	-0,3	-1,9
Використання ресурсів МВФ (чисте)	3,4	0,0	-3,4	-5,6	0,9	-0, 193	-1,2	4,7	4,5
Розрив у фінансуванні/резервні активи (мінус: зростання) (у млрд. дол. США)	-8,5	2,5	7,6	3,6	12,4	0,4	5,5	-4,4	-2,5
Сальдо поточного рахунку (у % до ВВП)	-2,2	-6,3	-8,1	-9,0	-4,0	-5,3	-4,3	-0,2	-4,8
Експорт товарів і послуг (у % до ВВП)	50,8	54,4	51,0	46,6	51,7	52,9	51,0	73,9	69,5
Імпорт товарів і послуг (у % до ВВП)	53,7	60,6	59,1	55,1	-55,6	-56,1	-55,2	-75,5	-75,3
Сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій (у % до ВВП)	5,9	4,8	5,7	10,1	-6,1	3,6	-7,8	-4,9	-6,3
Прямі іноземні інвестиції (у % до ВВП)	4,2	4,3	4,1	2,2	0,2	-2,9	-1,9	1,3	2,6
Зведений баланс (у % до ВВП)	3,7	-1,5	-2,4	1,1	-10,0	-1,7	-12,1	-5,1	-11,1
Експорт товарів (зміна вартісних обсягів у %)	29,2	33,0	1,2	-7,5	-15,0	-1,4	-7,7	-32,2	-32,9
Імпорт товарів (зміна вартісних обсягів у %)	35,5	41,4	4,7	-5,3	-27,8	-21,3	-17,1	-33,9	-33,7
Міжнародні резерви (на к. п., у млрд. дол. США)	34,6	31,8	24,5	20,4	7,5		15,1		10,0
(у місяцях імпорту товарів і послуг майбутнього періоду)	4,2	3,7	2,9	3,3	1,6		2,7		2,1
(у % до короткострокового боргу за залишковим терміном погашення)	70,7	53,6	37,4	35,1	13,7
Чисті міжнародні резерви (на к. п., у млрд. дол. США)	20,3	17,6	13,8	15,2	1,8		11,0		0,03
Валовий зовнішній борг (на к. п., у млрд. дол. США)	117,3	126,2	134,6	142,1	126,3
(у % до ВВП)	83,1	74,6	73,7	74,58	95,11
Зовнішній борг державного сектору (на к. п., у млрд. дол. США)	32,5	33,3	32,2	31,7	35,1
Зовнішній борг банківського сектору (на к. п., у млрд. дол. США)	28,1	25,2	21,5	22,6	18,7
Зовнішній борг інших секторів (на к. п., у млрд. дол. США)	56,7	67,7	80,9	87,8	72,5
Короткостроковий зовнішній борг за залишковим терміном погашення (на к. п., у млрд. дол. США)	48,9	59,4	65,6	58,1	55,1
(у % до валового зовнішнього боргу)	41,7	47,0	48,7	40,9	43,6
Прямі іноземні інвестиції в Україну (акумульований обсяг, у млрд. дол. США)	58,0	66,3	75,0	78,9	63,8
(у дол. США на 1 особу)	1 266,6	1 453,0	1 647,2	1 736,6	1 486,8

Размещено на Аllbеst.ru