Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут бізнес-технологій "УАБС"

Сумського державного університету

Кафедра фінансів

Контрольна робота

з дисципліни

«Соціальне страхування»

Варіант №12

Тема 12. Державний нагляд у сфері управління коштами соціального страхування як дієвий механізм вдосконалення роботи системи соціального страхування України

Виконав: студент групи ЗФ-31

Ступак Яніна Олександрівна

Перевірив:к.е.н.,доц. Пахненко О.М.

Суми - 2016

Зміст

1. Поняття про державний нагляд у сфері соціального страхування.

2. Роль державного нагляду в процесі управління коштами соціального Страхування.

3. Можливі шляхи підвищення ефективності управління коштами соціального страхування за допомогою методів та інструментів державного нагляду.

Задачі

Використана література

1. Поняття про державний нагляд у сфері соціального страхування

державний нагляд соціальний страхування

Слід зазначити, що на сьогодні і в наукових працях, і в чинному законодавстві досить часто терміни «контроль» і «нагляд» вживаються як синоніми і їх відмінності ще недостатньо досліджено, а поняття «державний контроль», «державний нагляд» та їх співвідношення в наукових колах є предметом дискусій.

Так, наприклад, і в назві Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності [1] і у статті 1 цього закону при визначенні терміну «державний нагляд (контроль)» законодавець об'єднує ці поняття за змістом і значенням.

Є.О. Панова вважає, що «чітке розмежування понять «нагляд» і «контроль» поступово втрачає силу» [2].

М. С. Студенікіна стверджує, що суто наглядових органів не існує, бо на практиці елементи нагляду й контролю завжди поєднуються, і намагатися в кожному випадку визначити, де саме закінчується контроль і починається нагляд, досить складно [3].

На думку В. М. Гаращука «наглядові функції держави залишаються тільки за прокуратурою, яка, як відомо, не має права втручатися в оперативну діяльність піднаглядних їй органів або посадових осіб цих органів та не може самостійно притягувати винних до правової відповідальності. Інші органи, незважаючи на їх назву, здійснюють контроль (повний або неповний), а не нагляд» [4].

О. В. Баклан зазначає, що загальна мета контролю і нагляду полягає в тому, щоб виявляти фактичний стан справ у будь-якому процесі, спів ставляти відповідність цього стану наміченим цілям і в разі необхідності застосовувати корегуючи заходи по приведенню підконтрольного об'єкта до належного стану [5].

Основами законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що нагляд за діяльністю цільових фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюють наглядові ради [6].

Наглядова рада здійснює контроль за виконанням статутних завдань та цільовим використанням коштів відповідним фондом. До складу наглядової ради входять в рівній кількості представники від застрахованих громадян, роботодавців та держави.

Наглядова рада проводить свою діяльність на принципах рівноправності сторін та їх відповідальності за прийняті нею рішення.

Прийнятими законами з конкретних видів загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлено представництво від кожної сторони в кількості по 15 осіб.

Зазначеними законами визначено, що члени наглядової ради працюють на громадських засадах і не можуть одночасно бути членами правлінь фондів та працівниками виконавчих дирекцій цих фондів.

Представники застрахованих осіб делегуються об'єднаннями профспілок, а представниками від роботодавців - об'єднаннями роботодавців. Порядок делегування сторони визначають самостійно. Склад наглядової ради від держави затверджується Кабінетом Міністрів України.

Термін повноважень членів наглядових рад становить 6 років і закінчується в день першого засідання новоутвореної наглядової ради.

До основних функцій наглядової ради належить:

- перевірка діяльності фондів;

- заслуховування звітів правлінь та виконавчих дирекцій фондів з питань виконання ними статутних завдань фондів і використання коштів за цільовим призначенням;

- у разі потреби, крім щорічних аудиторських перевірок використання страхових коштів, призначає позачергові перевірки фінансової діяльності фондів або окремих напрямів його роботи, діяльності робочих органів виконавчих дирекцій фондів;

- узагальнює практику застосування законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування і подає пропозиції правлінню фондів та Кабінету Міністрів України про його вдосконалення;

- у разі порушень законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлює фондам строки для їх усунення, в разі необхідності вимагає скликання правлінь фондів.

Засідання наглядових рад проводяться не рідше одного разу на півроку, позачергові засідання можуть скликатися за вимогою більшості членів наглядової ради.

Для виконання своїх функцій наглядова рада має право залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для проведення перевірок та експертизи з питань, що належить до її компетенції.

Державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади відповідно до базових законів з питань соціального страхування.

Метою державного нагляду є контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законодавства, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Порядок здійснення державного нагляду у сфері страхування на випадок безробіття та у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності регламентується наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2005 № 113 „Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

На підставі результатів державного нагляду у разі необхідності готуються пропозиції щодо удосконалення норм чинного законодавства.

Для упередження прийняття правліннями фондів рішень, що не відповідають чинному законодавству, спеціалістами відповідного департаменту Міністерства праці та соціальної політики України в межах компетенції розглядаються проекти постанов правлінь, що надаються директору департаменту як члену правління, та вносяться відповідні пропозиції.

Контрольно-ревізійне управління перевіряє дотримання фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють їх фінансову діяльність, а саме:

- цільове використання коштів фондів, майна та його збереження, правильність ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

- відповідність чинному законодавству укладених (або здійснених) від імені фонду угод, договорів з майновими (фінансовими) зобов'язаннями; розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів фондів, на депозитних рахунках у банках (дотримання встановлених законодавством обмежень).

Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю та територіальні державні інспекції праці контролюють забезпечення прав і гарантій застрахованих осіб роботодавцями та робочими органами виконавчих дирекцій фондів.

Порядок здійснення державного нагляду у сфері страхування від нещасного випадку на виробництві регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2003 № 1845 „Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Окремо хочу зупинитися на спірному питанні щодо виконання органами фондів соціального страхування на випадок безробіття, з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Здійснивши аналіз змісту норм статей 13-18 зазначеного вище закону можна дійти висновку, що предметом його регулювання є порядок здійснення державного нагляду (контролю) щодо виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства щодо належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища тощо.

Крім цього, слід зазначити, що фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування не належать до вказаних у ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” «уповноважених законом центральних органів виконавчої влади», які здійснюють нагляд або контроль щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та базових законів у цій сфері фонди соціального страхування створені для управління окремими видами соціального страхування, а також контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також використання страхових коштів.

До переліку нормативних актів, які регламентують порядок здійснення перевірок суб'єктів господарювання (страхувальників) органами фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо сплати та цільового використання страхових коштів, належать: базові закони у сфері соціального страхування, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також відповідні інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів фондів соціального страхування та про порядок проведення ревізій та перевірок щодо коштів цих фондів.

Крім того, згідно із частиною другою статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятого ризику для життєдіяльності всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

В той же час, діяльність фондів соціального страхування, не пов'язана з оцінкою ймовірності виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливих втрат від них.

Відповідні фонди соціального страхування не втручаються в господарську діяльність підприємств, установ та організацій чи фізичних осіб - підприємців. Як суб'єкт владних повноважень із роботодавцями фонди соціального страхування виступають лише під час перевірки правильності нарахування та своєчасності перерахування до них страхових внесків.

Таким чином, визначити у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності, не є можливим.

2. Роль державного нагляду в процесі управління коштами соціального страхування

Державний нагляд у сфері управління коштами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснює спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади. У разі покладання функцій державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на кілька центральних органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України визначає порядок відносин між ними з цих питань. Конкретний перелік центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державний нагляд у зазначеній сфері, визначається у нормативно-правових актах з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них, здійснює держава. Страхувальники та страховики зобов'язані надавати посадовим особам органів державного нагляду за діяльністю страховиків усі документи та довідки, необхідні для здійснення ними функцій контролю.

Якщо страховиком прийнято рішення з порушенням страхового законодавства або страхувальник не виконує вимог цього законодавства, орган державного нагляду вказує на допущені порушення і встановлює термін для їх усунення. Якщо протягом цього терміну страховик або страхувальник не усуне порушень, незаконне рішення скасовується органом державного нагляду з подальшим відшкодуванням збитків за рахунок страховика або страхувальника. У двотижневий термін страховики або страхувальники можуть оскаржити рішення органу державного нагляду в суді.

Орган державного нагляду може вимагати скликання засідання правління цільового страхового фонду. Якщо ця вимога не буде виконана, орган державного нагляду може сам скликати і проводити засідання правління цільового страхового фонду.

За невиконання своїх обов'язків за рішенням органу державного нагляду члени правління цільового страхового фонду можуть бути позбавлені своїх повноважень.

У разі виявлення порушень чинного законодавства Мінпраці України:

- вказує на допущені порушення та встановлює строк для їх усунення;

- скасовує незаконне рішення, якщо порушення не усунуто в установлені строки;

- може вимагати скликання позачергового засідання правління фонду, а якщо ця вимога не виконується, має право скликати та провести засідання правління;

- порушує перед фондами питання про притягнення до відповідальності осіб, які допустили ці порушення, та про невідповідність займаній посаді таких осіб;

- може ініціювати призначення проведення аудиторської перевірки діяльності фондів;

- вживає інших заходів відповідно до законодавства.

З метою посилення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування та забезпечення прозорості та публічності діяльності фондів соціального страхування обов'язковими публікації в офіційних виданнях Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України звітів фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України, публічного представлення звітів та їх публікації в засобах масової інформації.

3. Можливі шляхи підвищення ефективності управління коштами соціального страхування за допомогою методів та інструментів державного нагляду

Чинна система соціального страхування України має низку значних недоліків.

До функцій страховика, органічно притаманних системі, додаються інші, надлишкові функції. Донинітакі функції, з одного боку, обважнюють функціонування системи, роблять її занадто громіздкою, а з іншого -створюють підґрунтя для нецільового використання коштів та різного роду зловживань. Проте головною вадою є збереження нестрахових принципів в тому числі існування виплат нестрахового характеру.

Одним з принципів загальнообов`язкового страхування є цільове використання коштів.

Отже, головною статтею видатків Фондів повинні бути страхові виплати, які апріорі є адресними, тобто на користь конкретної застрахованої особи, для якої страховий ризик матеріалізувався в страховий випадок.

До того ж, виходячи з економічної сутності соціального страхування, страховий випадок повинен мати наслідком погіршення добробуту громадян, пов`язане з їх життям, здоров`ям та працездатністю.

Тому обов`язковими атрибутами страхових виплат мають бути адресний характер та втрата громадянами доходів. Натомість ознаками нестрахових виплат є:

безадресний характер;

відсутність прямого зв`язку з втратою громадянином доходів.

З цих позицій проаналізуємо визначені законодавством напрями використання страхових внесків, що надходять до кожного з Фондів.

До соціальних послуг згідно ст. 9 Закону належить допомога на по

ховання пенсіонера. Якщо з певною «натяжкою» можна погодитись з тим, що цей вид витрат відповідає критерію адресності, то критерію втрати доходів він не відповідає зовсім. Фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, загалом можна вважати витратами технічного характеру.

Проте, якщо погодитись з тим, що ПФУ є центральним органом виконавчої влади, то й фінансування цієї статті видатків повинне відбуватись за рахунок держбюджету. Решта напрямів використання коштів (оплата послуг з виплати та доставки пенсій і формування резерву) мають суто технічний характер. Отже, фінансування цих витрат повинне відбуватись за рахунок коштів ПФУ.Зазначимо, що ПФУ у порівнянні з іншими фондами найменш обтяжений невластивими функціями.

Порівняно з Пенсійним фондом України номенклатура соціальних послуг Фонду безробіття є значно ширшою. Відповідно до ст. 7 Закону вона включає в себе зокрема:

1.професійну підготовку або перепідготовку, підвищення кваліфікації;

2.профорієнтацію;

3.пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних;

4.надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, компенсації;

5.надання роботодавцям -суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації;

6.надання громадянам віком понад 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності;

7.інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Зазначимо, що жодна з соціальних послуг, що надаються громадянам Фондом соціального страхування на випадок безробіття, не пов`язана з втратою доходів працівником. До того ж 4-та 5-та послуги (надання роботодавцям компенсацій) лише опосередковано відповідають критерію адресності по відношенню до застрахованої особи.

Отже, вважати вищена ведені соціальні послуги притаманними Фонду соціального страхування на випадок безробіття бракує підстав.

Згідно ст.71профільного Закону перелік напрямів використання коштів ФБ доповнений, порівняно з аналогічним переліком ПФУ, профілактикою настання страхових випадків, а саме:

1.фінансуванням витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6місяців протягом року) за умови збереження за ними основного місця роботи;

2.фінансуванням витрат роботодавця на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких є загроза вивільнення у зв'язку з реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва, за умови збереження за працівниками місця роботи;

3.іншими профілактичними заходами, визначеними правлінням Фонду.

Пункти 1 та 2 переліку співвідносяться зі страховим принципом також вельми опосередковано. Пункт 3 (інші профілактичні заходи, визначені правлінням Фонду), на нашу думку, взагалі доцільно вилучити з переліку як такий, що не несе конкретного змістовного наповнення, відданий на розсуд правлінню Фонду, а отже може слугувати підставою для нецільового використання коштів.

Отже, сама доцільність існування в Законі статті 71«Профілактика настання страхових випадків» викликає певний сумнів. Профілактика і страхування -кардинально різни сфери діяльності, які жодним чином не перетинаються.

Задачі

Задача1

Потерпілому встановлено стійку втрату працездатності 70% та І групу Інвалідності . Середньомісячний заробіток перед настанням страхового Випадку складав 3890 грн., а пенсія у зв'язку з інвалідністю 1200 грн.

Розрахувати розмір щомісячної страхової виплати.

Розв'язок задачі

Розрахунок щомісячної страхової виплати проводиться наступним чином:

3890*0,7=2723 грн.

Разом сума пенсії та щомісячної страхової виплати становитиме :

2723+1200=3923 грн.

Ця сума перевищує заробітну плату потерпілого до настання страхового випадку на 33 грн . (3923-3890). Оскільки, метою щомісячної страхової виплати є компенсація втраченого заробітку у зв'язку із втратою працездатності, то її розмір становитиме:

2723-33 =2690 грн.

Задача 2

Особа, що пропрацювала на підприємстві 5 років, булла звільнена 17 січня 2011 року і 26 січня звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. До 3 вересня 2010 року включно за значена особа перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а з 25 жовтня до 9 листопада 2010 року включно хворіла. Стаж роботи 7 років. Виплати, одержані особою у розрахунковому періоді :

У серпні 2010 р. -- премія разового характеру; у вересні-- заробітна плата у Розмірі 2300 гривень; у жовтні-- заробітна плата у розмірі 3100 гривень, У тому числі 800 гривень-- премія разового характеру; у листопаді-- заробітна плата у розмірі 2800 гривень; у грудні-- заробітна плата у розмірі 2800 гривень.

Визначте розмір допомоги по безробіттю.

Розв'язок задачі

Оскільки особа працювала за попередні 12 місяців більше 26 тижнів, то вона має право на допомогу по безробіттю, виходячи із заробітної плати.

Розрахунковим періодом для обчислення допомоги є період з липня по грудень 2010 року. Протее до вересня особа перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , тому перші два місяці випадають з розрахункового періоду. У жовтні 2010 року було 21 робочий день, з них особа 5 робочих днів хворіла. Премія разового характеру включається до розрахунку пропорційно кількості відпрацьованих днів(особа відпрацювала 16 днів): 800:21*16=609,52 грн.

До розрахунку включаються наступні виплати:

2300+(3100-800)+609,52+2800+2800=10809,52 грн.

Середньоденна заробітна плата розраховується:

10809,52:(27+31+30+31) = 90,8 грн.

Ця зарплата є меншою , за гранично встановлені розміри. Страховий стаж особи 7 років , тому розмір допомоги становитиме 60% від середньоденної заробітної плати:

90,8*30,4*0,6=1656,19 грн.

Список використаної літератури

1. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування : за станом на 1.04.2014 р. [Електронний ресурс] : [офіц.текст] / Верховна Рада України; Закон від 09.07.2003 № 1058-IV. -- Режим доступу :http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15. -- Назва з екрана. -- Дата звернення : 27.05.2014 р.

2. Бровенко, М. О. Проблеми та перспективи розвитку системи соціального страхування в Україні [Текст] / М.О.Бровенко // Фінанси. - 2009. - С.50-56.

3. Сидорчук, А. Напрями покращення використання фінансових ресурсів державного соціального страхування в Україні [Текст] / А. Сидорчук // Світ фінансів. - 2010. - № 2. - С. 33-43.

4. Економічний розвиток і державна політика: Практикум. Вип. 8. Соціальна політика / За заг. ред. I. Розпутенка. -- К., 2002.

5. Белінська, О.В. Соціальне страхування: особливості розвитку [Текст] / О.В. Белінська, В.С. Бастричев // Сучасні підходи, методи і моделі в управлінні фінансами: економічний і соціальний аспекти : Збірник статтей та доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (14-15 травня 2009р.). - 2009. - 245 с.

Размещено на Allbest.ru