Сучасний стан автотранспортного страхування

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

І розділ. Теоретичні основи автотранспортного страхування

1.1 Економічний зміст та місце автотранспортного страхування

1.2 Класифікація видів та форм автотранспортного страхування

1.3 Законодавчо-нормативна база регулювання автотранспортного страхування

ІІ розділ. Сучасний стан автотранспортного страхування

2.1 Аналіз страхових показників ринку автотранспортного страхування

2.2 Характеристика структурних складових автотранспортного страхування

2.3 Проблеми реалізації автотранспортного страхування

ІІІ розділ. Перспективи розвитку автотранспортного страхування в Україні

3.1 Стратегічні напрямки вирішення проблем

3.2 Тактичні напрямки вирішення проблеми

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

автотранспортне страхування ринок

Автотранспортне страхування пов'язане з глибокими економічними і соціальними змінами, що відбуваються в суспільстві в зв'язку з масовою автомобілізацією, зростанням парку автомобілів і інтенсивності дорожнього руху, а також величезними матеріальними втратами в результаті дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Щорічно на автомобільних дорогах всіх країн світу в результаті ДТП одержують травми и гине дуже багато людей. Швидкими темпами розвиваються вантажні автотранспортні перевезення як всередині країни, так і в міжнародних повідомленнях. Збільшуються міжміські автобусні перевезення, екскурсійні і туристичні автобусні рейси, росте міжнародний автотуризм. Все це буде сприяти зростанню числа ДТП, втрат при перевезенні вантажу, нещасних випадків з пасажирами і пішоходами на автомобільних дорогах і відповідно матеріальних і соціальних втрат суспільства, населення, комерційних і державних структур.

Страхування в цілому і автострахування, як його складова частина, є інфраструктурою, яка сприяє підвищенню ефективності всіх сфер підприємницької діяльності. Цим і визначається значимість розвитку всіх видів страхування на Україні з урахуванням процесу інтеграції України в світове співтовариство. Розвиток страхової справи в нашій країні повинен базуватися на вивченні і зваженому використанні досвіду промислового розвинених країн, що мають багаторічні традиції по організації страхового ринку, законодавчому регулюванню діяльності страховиків і диверсифікації різноманітних видів страхування. [21]

Світове суспільство, однак, виробило універсальний засіб по відшкодуванню особистої і майнової шкоди фізичним і юридичним особам, постраждалим на автомобільних дорогах, - автострахування, що покриває ризики збитків не тільки учасників транспортного процесу від несприятливих для них обставин, але і третіх осіб, які випадково стали жертвами ДТП. Враховуючи стан і перспективи розвитку автомобілізації в нашій країні, а також зарубіжний досвід страхової справи, можна з певністю сказати, що вже в найближчі роки автострахування займе одне з ведучих напрямків серед інших видів страхування. Однак при його організації і проведенні виникає багато різноманітних проблем правового, соціального, економічного і організаційного характеру.

Об`єктом дослідження є автотранспортне страхування як складова страхування та фінансової системи країни.

Мета роботи полягає в дослідженні змісту, значення, стану і розвитку автотранспортного страхування на Україні та визначення на цій основі перспектив розвитку автотранспортного страхування в нашій країні.

Для здійснення поставленої мети в роботі була зроблена спроба вирішення наступних задач:

· виявити необхідність і сутність автотранспортного страхування;

· прослідкувати розвиток даного виду страхування в Україні;

· визначити основні проблеми розвитку автотранспортного страхування в Україні;

· виробити конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення умов страхування автотранспортних засобів та інших видів автотранспортного страхування.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. В першому розділі висвітлюється сутність, необхідність автотранспортного страхування, економічне значення автотранспортного страхування, його види та форми. Також розглядається законодавчо-нормативна база автотранспортного страхування. У другій главі проводиться порівняльний аналіз фінансових показників автотранспортного страхування, характеристика видів. А також висвітлюються основні проблеми автотранспортного страхування. У третій главі розглядається перспективи розвитку автотранспортного страхування. А саме стратегічні та тактичні напрямки вирішення висвітлених проблем.

Розділ 1. Теоретичні основи автотранспортного страхування

1.1 Економічний зміст та місце автотранспортного страхування

Основними завданнями даного розділу є висвітлення економічного значення автотранспортного страхування, аналіз законодавчо-нормативних актів регулювання автострахування, а також розгляд видів та форм автотранспортного страхування.

У сучасному динамічному суспільстві використовуються різні транспортні засоби, які є об'єктами підвищеної небезпеки і тому потребують захисту, зокрема, страхового. Страхування транспортних засобів від небезпек називають транспортним страхуванням. Залежно від виду шляху воно поділяється на: морське, річкове, наземне, повітряне, змішане. Значний інтерес виявляють нині до страхових автотранспортних послуг[7].

У більшості страхових компаній портфель автотранспортних ризиків займає від 40 - 80% загального обсягу .

Зростання автомобілізації та аварійності на дорогах України об`єктивно вимагає створення надійного страхового захисту автотранспортних засобів, життя і здоров`я людей. Страхування засобів автотранспорту, внаслідок цього, займає одне з ведучих місць серед інших видів добровільного страхування.

Наземний автомобільний транспорт є найбільш наближеним до людей засіб пересування. Якщо заподіяння шкоди громадянам через зіткнення з водним транспортом за звичайних умов малоймовірно (люди не пересуваються самотужки по воді), з повітряним транспортом зіткнення можливе тільки під час авіаційної катастрофи, із залізничним транспортом - лише в разі перетину залізничної колії, то з автомобільним транспортом людина стикається постійно, причому віч-на-віч. З одного боку - це найбільш доступний і зручний вид транспорту, а з іншого - настільки ж і небезпечний. Наземний транспорт, як об'єкт підвищеної небезпеки, несе ризик довкіллю, і особливо життю та здоров'ю людей, а разом з тим сам досить часто і легко стає об'єктом ушкодження.

Саме дорожньо-транспортна пригода має ряд характерних статистичних показників щодо місця, часу настання, стажу водія і т.д. [6]

Наприклад, понад 30% всіх ДТП відбувається в обласних центрах, найбільша кількість ДТП припадає на жовтень, який, за показниками аварійності, майже вдвічі випереджає лютий та березень, а за часом доби левова частка ДТП припадає на вечірні години «пік».

Існує досить цікава залежність імовірності настання ДТП від стажу водія. Наприклад, водії зі стажем до одного року їздять обережно і скоюють менше за всіх аварій. Більш ніж удвічі частіше порівняно з новачками скоюють аварії водії зі стажем від 1 до 10 років, що пояснюється зниженням пильності та уваги. Решта водіїв посідають місце посередині між цими двома групами, але водії зі стажем 10-15 років їздять краще.

При визначенні ймовірності настання ДТП враховують також і інші фактори. Так, помічено, що автомобілі яскравих кольорів - червоні, жовті - менше потрапляють у ДТП, ніж сірі та чорні.

Всі ці фактори слід враховувати при визначенні тарифу в разі укладення договору страхування на випадок пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП. Велика ймовірність настання ДТП у порівнянні з протиправними діями компенсується невеликою збитковістю цього ризику, який становить у середньому 2-5 тис. грн., Тому середній тариф за цим ризиком становить 1,5-3,5%.

Інші значні збитки завдають протиправні дії третіх осіб, викрадення та пограбування транспортних засобів. Зауважимо, що при укладанні договору страхування повного каско тариф від викрадення становить більш ніж половину в частці страхового тарифу і досягає близько 4-6%. Це пояснюється майже 100%-ою збитковістю страхової суми. Тобто в разі настання страхового випадку необхідно виплачувати всю страхову суму. До того ж такий "страховий випадок" досить легко сфальсифікувати. Тому більшість страховиків узагалі не беруть транспортні засоби на страхування від крадіжки. У разі ж прийняття такого ризику застосовують великі розміри франшизи.

Цей ризик має свої особливості. Ризик пограбування залежить насамперед від престижності автомобіля, місця його стоянки, наявності охоронних пристроїв та сигналізації, терміну експлуатації транспортного засобу.

Ще одна група ризиків - ризики стихійного лиха. Тут суб'єктивні фактори не впливають на вірогідність настання збитків. Значне місце в цьому питанні займає регіон експлуатації транспортного засобу. Тариф від стихійних лих рідко перевищує 1%.

Українські страховики пропонують різноманітні умови страхування засобів наземного транспорту. Але рідко можна знайти страхову компанію, яка взяла б автомобіль на страхування від всіх ризиків, незалежно від країни його виробництва і терміну експлуатації. І це зрозуміло: старі автомобілі і найбільш престижні моделі належать до категорії з підвищеним ризиком. Перші більше потерпають в ДТП, а другі частіше стають об'єктом для викрадення.

Місткість ринку страхування транспортних засобів в Україні залишається значною, незважаючи на кризові явища в економіці. Головними факторами розвитку страхування транспортних засобів в країні є значна щільність транспортної системи, обумовлена географічним розташуванням, прискорене зростання обсягів транспортних перевезень всередині самої України та за її межі, значне нарощування парку приватних автомобілів в період економічного зростання. Ці фактори стали ключовими для розвитку страхування на транспорті в Україні, що значно активізувалось, починаючи ще з 1992 року. [20]

Роль і значення страхових послуг на ринку автострахування обумовлена першочергово необхідністю відшкодування збитків при настанні ДТП. Досвід більшості розвинутих країн світу показує, що участь страхових компаній в даному процесі не тільки гарантує відшкодування більшої частини збитків. Важливою функцією страховиків є організація виплат страхових відшкодувань з метою мінімізації матеріальних та моральних збитків постраждалих від страхового випадку. Іншою складовою участі страховиків є опосередкована їх діяльність щодо перетворення страхових платежів в інвестиції в транспортну систему, систему охорони здоров'я і безпеку дорожнього руху. На сучасному етапі економічного розвитку, у зв'язку із спадом виробництва, продажів автомобілів, скорочення доходів населення, коливаннями валютного курсу, високим рівнем інфляції в Україні, обсяги авто страхування суттєво зменшились. Разом з тим, обсяги страхових відшкодувань у відносному виразі зросли.

Специфічність страхування, як економічної категорії, обумовлюється трьома основними ознаками: випадковим характером настання руйнівної події, надзвичайністю нанесеного збитку (шкоди) в натуральному і грошовому відношенні та об'єктивною необхідністю попередження і подолання наслідків вказаної події і відшкодування матеріальних чи інших втрат.

Світова практика і історія нашої країни показує, що страхування в умовах ринку є суттєвою частиною фінансово-кредитного механізму, який сприяє розвитку ринкових відносин.

Необхідність страхування автомобіля вже майже не викликає сумніву і в автовласників. Попри відсутність глибоких традицій добровільного страхування, українці завжди трепетно і з любов'ю ставляться до власних транспортних засобів. Гарантовано захистити свій автомобіль від усіх можливих нещасть хазяїн, звісно, не може, проте на сьогодні український ринок страхових послуг уже може забезпечити йому спокійний сон, оскільки гарантує хоча б матеріальне відшкодування можливого збитку.

1.2 Класифікація видів та форм автотранспортного страхування

В Україні автотранспортне страхування забезпечується двома формами:

§ добровільне автотранспортне страхування;

§ обов'язкове автотранспортне страхування.

Видами автотранспортного страхування є:

§ добровільне страхування транспортних засобів (авто - каско) на випадок його пошкодження або повного конструктивного знищення внаслідок ДТП, стихійного лиха або крадіжки;

§ Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу від шкоди, що може бути заподіяна експлуатацією автомобіля чи мотоцикла здоров'ю й майну третіх осіб;

§ Добровільне страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспорту (може здійснюватися з метою збільшення ліміту відповідальності страховика);

§ Обов'язкове страхування водіїв на випадок смерті або тілесних ушкоджень унаслідок ДТП;

§ Страхування пасажирів на випадок смерті або втрати здоров'я;

§ Добровільне страхування вантажів і багажу;

§ Добровільне страхування відповідальності авто перевізника та експедитора. [3]

Зупинимось детальніше на страхуванні транспортного засобу (авто - каско). Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом. [7]

До страхових випадків належать(див. рис. 1.1): [4]

§ Пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частини;

§ Незаконне заволодіння транспортним засобом (крадіжка), а також пошкодження або знищення його частин, що викликані незаконними діями третіх осіб у будь-якому місці знаходження транспортного засобу;

§ Пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок стихійного лиха, падіння дерев та інших предметів, а також пожежі чи самозаймання транспортного засобу.

До страхових випадків не відносяться і виплата страхового відшкодування не проводиться при знищенні чи пошкодженні транспортного засобу внаслідок:

§ Умисних дій страхувальника, осіб, які користуються транспортним засобом на законних підставах;

§ Гниття, корозії та інших природних хімічних процесів матеріалів, що застосовуються у транспортному засобі;

§ Використання страхувальником транспортного засобу в незадовільному технічному стані;

§ Управління транспортним засобом особою, яка не має посвідчення водія відповідної категорії та/або перебуває у стані алкогольного сп'яніння тощо.

На страхування приймається транспортний засіб у непошкодженому стані, що пройшов техогляд в установлений строк і не застрахований в інших страхових компаніях за тими ж видами ризиків. Страхова компанія не приймає на страхування багаж, що перевозиться застрахованим транспортним засобом.

Не приймаються на каско страхування також транспортні засоби, що мають серйозні пошкодження і значну корозію за оцінкою страхової компанії.

Транспортний засіб може бути застрахований:

§ На повну вартість: страхова сума дорівнює вартості транспортного засобу за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору страхування;

§ На суму в частці від повної вартості (пропорційне страхування): страховик бере на себе зобов'язання відшкодувати збитки пропорційно відношенню страхової суми до повної вартості транспортного засобу за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору страхування;

§ Із застосуванням “системи першого ризику”: повна виплата збитків у межах страхової суми, незалежно від того, яку частину від дійсної вартості складає страхова сума.

Страхування відповідальності власників транспортних засобів є одним з найбільш поширених видів авто страхування, яке в більшості країн проводиться в обов'язковій формі. В країнах Європейського Союзу страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів охоплено майже 100% водіїв. В Україні даний вид страхування також введено як обов'язковий згідно з Законом України “Про страхування” і Постановами Кабінету Міністрів України.

Об'єктом ОСЦПВВТЗ (обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів) є шкода нанесена власником транспортного засобу майну, життю або здоров'ю третьої особи. Зразок страхового полісу встановлюється МТСБУ (Моторним транспортним страховим бюро України). Якщо власник транспортного засобу змінився, то необхідним є переоформлення полісу на ім'я нового власника.

ОСЦПВВТЗ може здійснювати страховик, який має філії або представництва в областях України та Республіці Крим, є членом МТСБУ та має досвід роботи в галузі страхування: майновому, особистому та відповідальності на наземному транспорті не менш, як 2 роки. Окрім цього, фактичний запас платоспроможності такого страховика повинен не менш, ніж на 25% бути більшим за нормативний розрахунковий.

До запровадження ОСЦПВВТЗ добровільне страхування було єдиною можливістю покриття збитків, зумовлених застрахованим транспортним засобом, життю (здоров'ю) або майну третіх осіб унаслідок ДТП, що сталася з вини страхувальника. Зараз поліс добровільного страхування надає його власнику додатковий захист на випадок необхідності здійснення грошових виплат унаслідок пошкодження або знищення транспортних засобів або іншого майна третіх осіб, смерті або втрати працездатності потерпілими.

При страхуванні вантажів страхувальником може бути особа, яка має страховий інтерес у даному вантажі: відправник та одержувач, перевізник, фізична чи юридична особа. Для більшості з вантажів характерні загальні ризики загибелі, пошкодження і втрат при їх перевезенні, які включаються в тому чи іншому складі правил страхування. Це наступні ризики (див. рис. 1.2.):

§ Пожежа, вибух;

§ Перевертання, в тому числі з моста, транспортного засобу з вантажем;

§ Затоплення транспортного засобу з вантажем;

§ Зіткнення транспортного засобу з вантажем з іншим з вини останього;

§ Угін чи зникнення транспортного засобу з вантажем безвісти;

§ Випадкове пошкодження вантажу при завантажуванні, розвантажуванні чи падінні за борт;

§ Падіння літальних апаратів, їх частин на вантаж;

§ Повень, буря, смерч, ураган;

§ Землетрус, вулкан;

§ Обвали, просідання ґрунту, зсуви.

Щодо добровільного страхування відповідальності автоперевізників та експедиторів, то об'єктом страхування тут виступають майнові інтереси страхувальників, пов'язані з виконанням перевезень вантажів на умовах, визначених міжнародним і вітчизняним законодавством. Страхувальником можуть бути вітчизняні і зарубіжні юридичні особи будь-якої форми власності та громадяни, якщо вони мають на правах власності, оренди, лізингу придатні для експлуатації транспортні засоби та ліцензію на здійснення перевезень або супроводження вантажів і людей.

Страхуванням в такому виді покриваються:

§ Відповідальності за загибель, пошкодження або крадіжку вантажу, прийнятого до перевезень або експедирування;

§ Відповідальність за фінансові збитки, понесені клієнтом страхувальника внаслідок невиконання останнім частково або повністю його договірних зобов'язань.

1.3 Законодавчо-нормативна база регулювання автотранспортного страхування

Ринок автотранспортного страхування регулюється Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Закон України “Про дорожній рух”, МТСБУ та Лігою страхових організацій, Державною комісією з регулювань ринків фінансових послуг України.

Розпорядження державної комісії з регулювань ринків фінансових послуг України “Про деякі питання здійснення ОСЦПВВНТЗ” встановлює ліміти відповідальності страховика за договорами ОСЦПВВНТЗ, затверджується базовий страховий платіж у сумі 180 гривень.

Розпорядження Державної комісії з регулювань ринків фінансових послуг України “Про затвердження зразка і технічного опису спеціального знака, що видається страхувальнику при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та порядку його заповнення і використання” встановлює сутність спеціального знаку, порядок його заповнення, а також використання.

Розпорядження Державної комісії з регулювань ринків фінансових послуг України “Про затвердження Порядку укладання договорів ОСЦПВВНТЗ” установлює порядок укладання внутрішніх і міжнародних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів” встановлює загальні умови та порядок провадження діяльності аварійних комісарів, які з'ясовують причини настання страхового випадку та визначають розмір збитків відповідно до Закону України “Про страхування”. Постанова визначає також сутність аварійного сертифікату.

Розпорядження Державної комісії з регулювань ринків фінансових послуг України “Про Порядок залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів для визначення причин настання страхових випадків, розміру збитків та перевірки дій страховика” визначаєть значення страховго випадку, взначається також залучення аварійного комісара.

Закон України “Про дорожній рух” регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання

З 1 січня 2005 року набрав чинності Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з цим законом встановлено високі ліміти відповідальності страховиків.Відповідний розмір матиме базовий платіж, що дозволить страховим компаніям гарантувати виконання своїх зобов'язань перед клієнтами.

В Законі України “Про ОСЦПВВНТЗ” встановлюються усі елементи сааме данного виду страхування. А саме суб'єктів, об'єктів, ризики, ліміт відповідальності, види договорів та інші нюанси обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. [2]

Законом України “Про страхування” передбачається поділь страхування автотранспортних ризиків на дві форми: добровільну і обов'язкову. А також зазначається поділ видів автотранспортного страхування по кожній формі страхування. [1]

Закон визначає сутність та складові договору страхування. Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договір страхування повинен містити:

§ назву документа;

§ назву та адресу страховика;

§ прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;

§ прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;

§ зазначення предмета договору страхування;

§ розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;

§ розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;

§ перелік страхових випадків;

§ розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;

§ страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); (див. рис. 1.3)

§ строк дії договору;

§ порядок зміни і припинення дії договору;

§ умови здійснення страхової виплати;

§ причини відмови у страховій виплаті;

§ права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;

§ інші умови за згодою сторін;

§ підписи сторін.

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до Закону країни “Про дорожній рух” укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов'язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними. Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України “Про дорожній рух”

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Також, закон зазначає права і обов'язки суб'єктів автотранспортного страхування. Так наприклад, страховик зобов'язаний надавати Державній автомобільній інспекції Міністерства внутрішніх справ України інформацію про укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю.

Кожна страхова компанія, одержавши ліцензію на право займатися страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів повинна вступити до МТСБ України. МТСБУ є безприбутковим об'єднанням страховиків, основними задачами якого є: [17]

§ виконання страхових зобов'язань у разі неплатоспроможності страховиків його членів (див. рис. 1.4);

§ здійснення виплат якщо засіб, що спричинить ДТП не застрахований або не встановлений;

§ здійснення виплат, коли страховий випадок заподіяний викраденим транспортним засобом;

§ здійснення виплат по ДТП, які відбулися в разі передачі транспортного засобу працівникам міліції, медицини для виконання їх обов'язків;

§ здійснення виплат, якщо водій винуватиць аварії загинув, але не мав полісу цивільної відповідальності;

§ розробка пільгового страхування для окремих категорій автовласників;

§ здійснення виплат, коли страховий випадок був спричинений власником транспортного засобу, який мав страхове свідоцтво “Зелена картка”.

Для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і третіми особами при ньому створюються такі централізовані страхові резервні фонди:

§ фонд страхових гарантій призначений для забезпечення платоспроможності МТСБУ;

§ фонд захисту потерпілих у ДТП призначений для здійснення розрахунків з третіми особами;

§ фонд фінансування превентивних заходів.

МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду, у разі її заподіяння: [5]

§ транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність;

§ невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу;

§ транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи;

§ у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

§ у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу працівникам міліції та медичним працівникам закладів охорони здоров'я згідно з чинним законодавством;

§ за інших обставин, визначених законодавством про цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду:

§ у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

§ власниками зареєстрованих в Україні транспортних засобів, якщо такі власники надали відповідним уповноваженим органам інших країн страховий сертифікат “Зелена картка”, виданий від імені страховиків - членів МТСБУ, та за умови, що такий страховик не відшкодував шкоду;

§ на території України, водіями-нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про ОСЦПВВНТП та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”;

§ за інших обставин, визначених законом про цивільно-правову відповідальність та міжнародними договорами стосовно обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) була заснована у 1992 році і є неприбутковим об'єднанням учасників ринку страхових послуг України, яке створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринку страхових послуг. [19]

Основними завданнями є:

· Захист прав та інтересів учасників страхового ринку.

· Визначення концептуальних напрямів розвитку ринку.

· Лобіювання загальних інтересів класичного ринку.

· Надання організаційної і методологічної підтримки компаніям-членам організації.

· Міжнародна діяльність, поглиблення інтеграційних процесів у світовій страховий ринок, вивчення тенденцій розвитку національних страхових ринків.

· Участь у формуванні та вдосконаленні нормативно-правової бази страхової діяльності.

· Формування інформаційного поля навколо діяльності учасників ринку.

· Розробка рекомендацій з питань методології страхової справи.

Головним суб'єктом страхового ринку, крім страховиків, страхувальників та посередників, є Державна комісія з регулювань ринків фінансових послуг України - орган державного нагляду за страховою діяльністю, яка виконує певні завдання:

· проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг;

· розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг;

· здійснення державного регулювання надання фінансових послуг і додержання законодавства в цій сфері та нагляду за цим;

· захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення;

· узагальнення практики застосування законодавства України з питань функціонування ринків фінансових послуг, розроблення і внесення пропозицій щодо його вдосконалення;

· запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг

· сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.

Отже, можна зробити висновок, що автотранспортне страхування останнім часом набуває все більшого значення. Так як, кількість наземних транспортних засобів постійно збільшується, тому і зростає потреба у забезпечені своїх матеріальних інтересів.

На мою думку, законодавча база України, що регулює автотранспортне страхування, є достатньо розвиненою щоб забезпечити його регулювання. Закон України “Про страхування” повністю розкриває поділ автотранспортного страхування на дві форми. А закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повністю регулює усі сторони данного виду страхування.

Розділ 2. Сучасний стан автотранспортного страхування

2.1 Аналіз страхових показників ринку автотранспортного страхування

На сьогоднішній день розвиток ринку страхування України відбувається в складних економічний умовах. Визначених як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. Значного впливу зазнала ця галузь національної економіки через світову фінансову кризу, наслідком якої є неможливість повернення страхових резервів з депозитних рахунків банків, що знижує платоспроможність страхових компаній. Негативно позначилась на розвитку страхового ринку також нестабільна політична ситуація.

Ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків.

Основними фінансовими показниками, що характеризую ринок автотранспортного страхування відносяться: страхові премій, страхові виплати. Розглянемо страхові премій ринку автотранспортного страхування України за 2008 - 2010 роки (таблийя 1).

Таблиця 1. Страхові премії по автотранспортному страхуванні в Україні

Рік Показник	2008	2009	2010	08/09	09/10	08/10
Автострахування (КАСКО, ОСЦПВ, "Зелена картка"), млн. грн.	6312,1	4981,8	5059,0	-1330,3	77,2	-1253,1

Графік 1

Розглядаючи данний графік, можна побачити, що страхові премій за період 2008 - 2010 роки зменшилися. У 2008 році їх кількість становила 6312,1 млн.грн., а у 2009 році страхові премії зменшились і становили 4981,8 млн.грн.. Це пов'язано з тим, що у 2008 році в Україні почалась фінансова криза, яка досить серйозно вплинула на фінансове становище як страховиків, так і страхувальників. За період початку фінансової кризи, тобто за 2008 - 2009 роки, страхові премії зменшились на 1330,3 млн.грн.. А ось у 2010 році страхові премії збільшились, у порівнянні із 2009 роком, і становили 5059,0 млн. грн.. Але ось показників 2008 року ще не досягли. За весь аналізований період кількість страхових премій зменшилась на 1253,1 млн.грн..

Отже можна зробити висновок, що кількість страховий премій за аналізований період зменшилась. Але у порівнянні із 2009 роком, тоУ 2010 році на ринку автотранспортного страхування відбулося незначне „пожвавлення”, при цьому показники ще не досягли докризових значень.

Спостерігалося макроекономічне відновлення ринку страхування. Так, за 2010 рік частка валових страхових премій у відношенні до ВВП становила 2,1%, що на 0,1 в.п. менше в порівнянні з 2009 роком та на 0,4 в.п. менше в порівнянні з показником 2008 року; частка чистих страхових премій у відношенні до ВВП за 2010 рік становила 1,2%, що на 0,1 в.п. менше в порівнянні з відповідним показником 2009 року та на 0,5 в.п. менше в порівнянні з відповідним показником 2008 року.

Можна помітити, що негативна ситуація в економіці України, нестабільність в політичній сфера призвели до зменшення страхових премій у 2009 році на 1330,3 млн. грн.

Страхові премії по страхування вантажів та багажу також ситуація змінювалась. Їх кількість також зменшилась у 2009 році і становила 378,6 млн.грн. А у 2010 році кількість страхових премій становила 801,7 млн.грн.

37,5% всіх премій від громадян становили премії від страхування наземного транспорту (КАСКО) - 2 315,2 млн. грн., що на 16,5% (або на 458,9 млн. грн.) менше в порівнянні з відповідною датою 2009 року; від страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) надійшло 1 385,2 млн. грн. (або 22,4% всіх премій від громадян), що на 364,2 млн. грн. (або на 35,7%) більше в порівнянні з відповідною датою 2009 року.

Наступним фінансовим показником розглянемо страхові виплати на ринку автотранспортного страхування України за 2006 - 2010 роки.

Таблиця 2. Страхові виплати на ринку автострахування України за 2008 - 2010 роки

Рік Показник	2008	2009	2010	08/09	09/10
Автострахування (КАСКО, ОСЦПВ, "Зелена картка"), млн. грн.	3 347,0	3 014,4	2 538,2	-332,6	-476,2

Графік 2

Розглядаючи даний графік, можна побачити що страхові виплати за аналізований період зменшились. У 2008 році їх кількість становила 3347 млн.грн., а у 2009 році - 3014,4 млн.грн. Тобто за період 2008 - 2009 роки страхові премії зменшились на 332,6 млн.грн.. У 2010 році їх кількість ще більше зменшилась і становила 2538,2 млн.грн.. За весь аналізований період, тобто за 2008 - 2010 роки, страхові премії зменшились на 808,8 млн.грн. Це пов'язано із фінансовою кризою в Україні.

У структурі чистих страхових виплат станом на 31.12.10 найбільша частка страхових виплат припадає на такі види страхування, як: автострахування (КАСКО, ОСЦПВ, «Зелена картка») - 2 538,2 млн. грн. (або 43%) (станом на 31.12.09 даний показник становив 3 014,4 млн. грн. (або 50%)).

Скорочення страхових виплат може розглядатися як негативна ознака з огляду на те, що надходження страхових платежів збереглося на рівні попереднього року. Це може свідчити про недостатність у страхових компаній ліквідних інструментів, надмірну збитковість діяльності деяких страховиків. Ряд страхових компаній розглядають всі можливі варіанти скорочення витрат, зокрема через реорганізацію та скорочення своїх відокремлених підрозділів (філій, представництв тощо).

Основна частина страхових виплат (54,5%) здійснена за договорами страхування наземного транспорту (КАСКО) - 1 328,1 млн. грн., що на 568,8 (або на 30%) менше в порівнянні з відповідною датою 2009 року; частина страхових виплат (25,0%) здійснена за договорами страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), становить 609,2 млн. грн., що на 159,1 млн. грн. більше в порівнянні з відповідною датою 2009 року. [18]

2.2 Характеристика структурних складових автотранспортного страхування

Автомобільне страхування (КАСКО)

КАСКО (від іспанського «casco» - корпус, шолом) - страхування автомобілів або інших транспортних засобів від збитків, розкрадання, викрадення.

Договір страхування КАСКО давно став необхідною умовою спокійного життя будь-якого автовласника. Згідно договору КАСКО відшкодуванню підлягає будь-який збиток, який нанесено автомобілю в результаті ДТП, угону, протиправних дій третіх осіб і інших несприятливих обставин.

Страхові ризики, які покриває договір страхування КАСКО:

1. ДТП - дорожньо-транспортна пригода (зіткнення, наїзд, переворот, падіння транспортного засобу).

На превеликий жаль, від виникнення ДТП не рятує хороший стаж водіння й розмірена їзда. Цей ризик спровокувати можуть незалежні фактори: новачок на дорозі або навпаки - лихач. Мало того, під ризик ДТП підпадає і зіткнення з деревом або іншою перешкодою.

2. Пожежа - неконтрольоване горіння, як зовнішнє, так і таке, яке виникло в результаті самозаймання.

Займання автомобіля може виникнути через палаючий поруч автомобіль. Такі випадки нерідко відбуваються в Києві, при цьому вчасно загасити пожежу дуже складно. За статистикою, після спалаху автомобіль не підлягає ремонту.

3. Стихійне лихо - зовнішня дія природних явищ (удар блискавки, буря, шторм, ураган, злива, град, сильний снігопад, землетрус, обвал, зсув, паводок, повінь тощо).

4. Падіння предметів, попадання каміння - зовнішній вплив на транспортний засіб сторонніх предметів, (викид каменів або інших твердих предметів з-під коліс транспорту, самовільне падіння предметів).

5. ПДТО - протиправні дії третіх осіб (розкрадання деталей та додаткового обладнання, пошкодження скла і т.д.).

6. Угон - незаконне заволодіння транспортним засобом шляхом крадіжки, грабіжу, розбійного нападу.

На вартість страховки КАСКО впливають такі фактори:

1. Стаж водіння і вік водія.

Чим більший стаж водіння і вік людини, тим тариф буде привабливіший. Якщо в договір включає кількох людей, тариф буде розраховуватися виходячи з найменшого віку і стажу.

2. Додаткові послуги.

Наприклад, можна отримати послуги евакуатора без обмежень за сумою та оплату незалежної експертизи.

3. Умови ремонту автомобіля.

Можна обрати СТО на якому буде проходити ремонт автомобіля. Це може бути дилерська СТО або рекомендована страховиком. При укладанні договору, можна уточнити у менеджера зі страхування, чи входить до списку рекомендованих станцій потрібна для СТО.

4. Величина франшизи.

Франшиза - це частка власної участі страхувальника у відшкодуванні збитку.

Франшиза буває умовна і безумовна. Безумовна встановлюється кожною компанією індивідуально, наприклад, в “АСКА” - це 1% (раніше було 2%), в “Оранті” - 0,5%, в СК “СКІФ” - 1% від страхової суми.

Умовна франшиза відрізняється від безумовної тим, що вона діє в добровільній формі, і її розмір узгоджується зі страхувальником в кожному конкретному випадку. Страхові компанії разом з встановленням умовної франшизи встановлюють пільгові знижки зі страхового платежу. Наприклад, в “Оранті” розмір страхового платежу зменшується на 1% за кожні 0,1% умовної франшизи, в “АСКА” і “СКІФ” розмір страхового платежу зменшується на 0,5% за кожні 0,1% умовної франшизи.

Мета франшизи - зменшити аварійність застрахованого об`єкту, змусити страхувальника більш відповідально ставитись до керування транспортним засобом.

Період дії договору страхування КАСКО: від 15 днів до 1 року. Територія дії договору страхування КАСКО: Україні. Для того укласти договір страхування, страхувальник повинен написати заяву на страхування транспортного засобу.

Для отримання страхового відшкодування подаються такі документи:ї

§ Заява про виплату страхового відшкодування;( див. рис. 2.1.)

§ Договір страхування;

§ Страховий акт;

§ Довідка дорожньо-патрульної служби про ДТП із зазначенням прізвища особи (осіб), які постраждали при цьому та особи (осіб), які винні у скоєнні ДТП та витяг із протоколу про обставини ДТП (рішення); (див. рис. 2.9)

§ Потрібна кількість фотокарток пошкодженого транспортного засобу (їх надання є обов'язковим, коли страховий випадок і ремонт автотранспортного засобу відбулися за межами України);

§ Довідка сейсмологічної служби про стихійне лихо;

§ Довідка слідчих органів про викрадення;

§ Документ, що посвідчує правонаступництво особи, яка звернулась за страховим відшкодуванням (у разі смерті страхувальника);

§ Свідоцтво про смерть (завірену копію) в разі смерті страхувальника;

§ Акт товарознавчої експертизи про розмір збитків чи рахунок сервісного центру про розмір необхідних затрат на відновлення;

§ Інші документи в разі необхідності.

Вибір сервісної станції страхувальник повинен узгодити зі страховиком, в іншому разі страховик має право переглянути розмір страхового відшкодування.

Страхове відшкодування виплачується протягом трьох робочих днів після прийняття страховиком рішення про виплату страхового відшкодування.

Страхове відшкодування не виплачується, якщо:

1) страхувальник здійснив умисні дії, спрямовані на заподіяння збитків чи скоєння злочину;

2) збитки виникли у зв'язку з тим, що страхувальник керував транспортним засобом у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння чи не мав посвідчення на право керування засобом транспорту;

3) про страхову подію не було заявлено вчасно та у встановленому порядку; і це не дає можливості визначити причину та розмір збитків;

4) якщо збитки були заподіяні в момент, коли транспортним засобом керувала довірена особа, яка не є членом сім`ї страхувальника;

5) якщо збитки повністю відшкодовано особою, відповідальною за заподіяну шкоду;

6) у випадку невиконання обов`язків, які передбачені правилами, при наявності страхового випадку не пред`явив документів, необхідних для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

В рейтингу страхових компаній, які займаються КАСКО, перше місце займає АХА СТРАХОВАНИЕ.(див. рис 2.2)

Страхування цивілно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів існує у двох формах обов'язковій і добровільній.

В Україні придбання Автоцивілки (ОСЦПВВНТЗ) стало обов'язковим після вступу в силу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року. Тарифи встановлює держава.

Рейтинг страхових компаній наведений у додатку 2.3. та додатку

На сьогоднішній день, існує єдиний продукт обов'язкового страхування цивільної відповідальності (Автоцивілка).

Дія поліса поширюється на будь-якого водія, що керує транспортним засобом.

Безумовна франшиза 510 гривень. При бажанні можна оформити поліс Добровольного страхування цивільно-правової відповідальності (ДЦВ), тим самим підвищивши ліміт на суму від 10 000 гривень до 500 000 гривень і отримати нульову франшизу по Автоцивілці.

У зв'язку зі скасуванням довіреності для управління автомобілем, достатньо мати при собі техпаспорт, водійські права відповідної категорії, ключі та страховку.

Купуючи Автоцивілку, менеджер видає Європротокол (див. рис. 2.5).

Вартість Автоцивілки залежить від таких параметрів:

§ Тип транспортного засобу: об'єм двигуна, вантажопідйомність, пасажиромісткість;

§ Місто реєстрації транспортного засобу;

§ Сфера експлуатації транспортного засобу (таксі, прокат).

В цілому, вартість продукту встановлюється і регулюється Держфінпослуг України.

Процедура оформлення Автоцивілки:

Для оформлення поліса, необхідно мати при собі наступні документи: паспорт, ідентифікаційний код (ІПН), техпаспорт. Обов'язковим етапом оформлення поліса, є заповнення заяви на страхування. Форму заяви видає безпосередньо менеджер. Автоцивілка складається з самого поліса (див. рис. 2.6.), спеціального знака, який клеїться на лобове скло і Європротоколу.

Європротокол застосовується: у разі настання ДТП, якщо обидва водії не мають жодних претензій один до одного, при відсутності алкогольного, наркотичного сп'яніння, і якщо на місці події немає поранених або загиблих, учасники ДТП мають можливість і право заповнити Європротокол. [11]

Бланк Європротоколу складається з двох аркушів, оригіналу та копії. При заповненні оригіналу, текст копіюється на другий лист (копію). Ні в якому разі, не заповнюються ці два аркуші окремо. Їх можна роз'єднати лише після повного заповнення Європротоколу і після того як обидва водії розпишуться.

Структура оформлення ДТП по Європротоколу.

* Європротокол заповнюється водіями причетними до ДТП. Європротокол може оформлятися одним з водіїв тільки у випадку, якщо оформлення ДТП здійснювалося співробітниками міліції.

* При ДТП заповнюється один бланк Європротоколу.

* Європротокол необхідно заповнювати від руки кульковою ручкою, розбірливо, чітко. Вибір колонки (синьої або жовтої) не має значення.

* Виправлення в бланку заборонено. Якщо допущено помилку, заповнюється новий документ.

Інструкції щодо заповнення.

I. У пунктах 1,2 заповнюється дата і місце події.

II. У пунктах 3,4 як ствердна відповідь проставляється «Х».

III. У пункті 5, заповнюється інформація про свідків ДТП. Бажано прізвища та контакти. Якщо свідків не було, у графі прописується «відсутні».

IV. У пункті 6, повинна міститися інформація про страхувальника (власник поліса).

V. В 7 пункті, пишеться інформація про транспортний засіб, на підставі техпаспорта і поліса ОСЦПВ, при цьому дані мають збігатися.

VI. У пункті 8, необхідно вказувати дані Вашого поліса. Назва страхової компанії, номер поліса. Питання «Чи покриває поліс шкоду транспортного засоба?», Мається на увазі наявність поліса КАСКО.

VII. У пункті 9, заповнюється інформація безпосередньо про водія.

VIII. У 10 пункті, необхідно вказати напрямок і місце першого контакту.

IX. В 11 пункті, коротко зазначається інформація про видимі пошкодження транспортного засобу.

X. У пункті 12 (обставини), у форматі анкети заповнюються комірки символами «Х». Наприкінці вказується загальна кількість позначених «Х»-ми пунктів.

XI. У 13 пункті, ілюструється схема ДТП. Стрілками вказується напрямок руху, розташування автомобілів на момент ДТП. Для зображення окремих смуг, перехресть та вулиць, використовуються позначки «¦», «+», «=».

XII. У 14 пункті, при необхідності учасник ДТП може написати свої особисті додаткові примітки.

XIII. У 15 пункті, обидва водії ставлять свої підписи.

При виниклому ДТП, бажано по можливості сфотографувати обидві машини і місце події. Згодом ці фотографії Ви подаєте страховикові разом з повідомленням про подію ДТП.

Якщо вже використано Європротокол, то потрібно звернутися в свою страхову компанію, для отримання ще одного екземпляра європейського ноу-хау.

Вартість добровільного страхування цивілно-правової відповідальності залежить від таких чинників:

§ тип транспортного засобу: об'єм двигуна, вантажопідйомність, пасажиромісткість;

§ ліміт відповідальності;

§ тривалість дії договору;

У рисунку 2.7. наведено бонус-малус, що використовується при коригуванні базового страхового платежу на поточний момент.

При укладанні договору ОСЦПВВНТЗ страхувальнику присвоюється клас залежно від частоти страхових випадків, які виникли з його вини. Якщо договір укладається вперше, страхувальникові присвоюється клас 3. Залежно від кількості страхових випадків, які виникли в період дії попередніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності при укладанні з ним такого договору на новий строк, застосовується підвищуючий коефіцієнт страхового тарифу з присвоєнням більш низького класу до найнижчого - М чи з урахуванням безаварійної експлуатації транспортного засобу та при відсутності страхових випадків, які виникли з вини страхувальника, - понижаючий коефіцієнт з присвоєнням більш високого класу. [8]

Крім того, страхові компанії застосовують інші типи коригувальних коефіцієнтв (див. рис. 2.8.), що в кінцевому підсумку суттєво впливає на величину страхового платежу. Але максимальний розмір страхового платежу з урахуванням коригувальних коефіцієнтів типів ІІ-IV не може перевищувати більше ніж у три рази або бути меншим ніж 50% базової ставки, до якої застосований коригувальний коефіцієнт 1.

Страхування вантажів

Страхування вантажів являє собою сукупність видів страхування, що передбачають обов'язки страховика по страхових виплатах у розмірі повної або часткової компенсації збитку, заподіяного об'єкту страхування.[5]

Об'єктом страхування є майнові інтереси особи, пов'язані з володінням, користуванням, розпоряджанням вантажем, внаслідок пошкодження або знищення (пропажі) вантажу (товару, багажу або інших вантажів), незалежно від способу його транспортування.

Страхувальниками є власники майна або інші особи, які хоча й не є власниками, але правомірно володіють майном;

Договір страхування вантажів під час перевезення укладається з таких причин:

* щоб забезпечити захист від фінансових втрат, що виникли через псування вантажу, його розкрадання, поломки, неприймання всієї або частини партії, збитку, заподіяного під час транзитного перевезення;

* щоб забезпечити захист від фінансових претензій, які можуть бути висунуті проти власника товару на борту судна у випадку декларованої загальної аварії, коли самому товару збиток не заподіяний.

Договір страхування може укладатися на основі письмової заяви страхувальника. Тариф премій за страхування вантажів, як правило, розраховуються страховиками самостійно і залежить від інформації, що міститься в заяві страхувальника про укладання договору страхування вантажів, а саме: