Структурні елементи інвестиційного ринку

Навіть ліквідація безробіття, відміна пільг і повна сплата пенсійних внесків не вирішують фінансових проблем солідарної пенсійної системи без подовження пенсійного віку. Таким чином, діюча система пенсійного забезпечення вступила в суперечність з новими реаліями ринкової економіки і в той же час стримує реформування системи оплати праці і зростання легальних доходів населення, економічний розвиток в цілому. Тому зволікання з проведенням пенсійної реформи неминуче приведе або до збільшення розмірів пенсійних внесків, введення додаткових платежів і збільшення навантаження на економіку, або до зменшення пенсій, затримки з їх виплатою. Це остаточно дискредитує діючу систему пенсійного забезпечення, загострить економічну ситуацію і усилить соціальну напругу 22.

Діючі в даний час в Україні недержавні пенсійні фонди, основна маса яких створюється корпораціями для додаткового пенсійного забезпечення виключно своїх працівників, стикаються також з безліччю проблем. Через це більшість фондів, утворених раніше, в даний час не діє. Доводиться з жалем констатувати, що всеохоплююча система недержавного пенсійного забезпечення не скоро почне ефективно функціонувати в Україні.

Разом з пенсійними фондами істотні проблеми мають місце і в діяльності страховиків. Так, аналіз сучасного стану ринку страхування України демонструє незначну його ефективність у вирішенні економічних, інвестиційних і соціальних задач. Ринок страхування України має дотепер невикористані резерви. Частка українського ринку страховки в загальноєвропейському об'ємі складає лише 0,05%, тоді як на території України проживає 7% населення ЄвропиЗалетов А.Н. Страхование в Украине [Текст] / А. Н. Залетов ; ред. О. А. Слюсаренко. - К. : Международная агенция "ВееZone" : Логос, 2002. - 452 с.: ил. - (Библиотека страхования).. При цьому в державі застраховано тільки 6% ризиків, тоді як в більшості розвинених країн цей показник досягає 90-95%. Для того, щоб підняти цей показник на рівень хоча б 10%, необхідно направити всі зусилля на стимуляцію його зростання, тобто зробити так, щоб ринок страхування почав активніше працювати.

Побудова ефективного ринку страхування в Україні вимагає також вирішення проблем і розвитку окремих видів страхування. Так, наприклад, страхування життя у всьому світі - це один з найефективніших інструментів вирішення соціальних проблем. На частку довгострокових видів страхування в західних країнах доводиться 35-78% загального об'єму внесків страховок Азаров Н. Правительство готово помочь в становлении рынка / Азаров H. // финансовые услуги. - 2003. - № 4. - С.100.. В Україні цей показник складає приблизно 1%. Окрім вирішення соціальних проблем, довгострокове страхування життя є могутнім джерелом інвестицій в економіку.

Численні проблеми ринку страхування України, а саме, випадки шахрайства, ризики відмивання грошей, коло законодавчих бар'єрів, також збільшують недовіру до нашої країни з боку міжнародних організацій. Таке положення справ суперечить курсу Уряду України на входження країни у Європейський Союз. Тому необхідно докласти всі зусилля длямодернізації ринку страхування і створення ефективної системи страховки.

Дослідження діяльності інвестиційних фондів і інвестиційних компаній показує, що в Україні їх можливості в процесі приватизації були недостатньо використані. За ситуації, коли попередній власник, тобто держава, відійшов під справ по управлінню підприємствами, а нові власники з причин неорганізованості і недостатнього практичного досвіду були нездатні вести справи професіонально, було б варто узяти під контроль діяльність адміністрацій і прискорити перехід до нової моделі управління підприємствами. Проте цього не відбулося унаслідок багатьох причин, серед яких: законодавчі обмеження на купівлю акцій одного емітента і інвестування власних активів в акції одного емітента; ризик інвестування; обмеженість інвестиційно-привабливих підприємств; економічна нестабільність і т.д.

В даний час участь і посилення ролі інститутів спільного інвестування в корпоративному управлінні підприємством залишається актуальною, оскільки ефективність управління в корпоративному секторі залишається низкою. Вирішенню цих проблем може сприяти ухвалення нових законодавчих і нормативних актів, які б активізували роль цих інститутів у формуванні корпоративних відносин і корпоративного управління, із застосуванням ефективних механізмів контролю за їх діяльністю.

На жаль, створювані інститути спільного інвестування є інструментами для достатньо вузького коло осіб. Потенційні учасники цього ринку виходять на нього з вже готовими інвестиційними проектами на конкретних підприємствах і з конкретними інвесторами, готовими в них вкладати. Про залучення заощаджень населення в інститути поки що рано говорити з певних причин. По-перше, вкладення в інститути спільного інвестування ще не можуть конкурувати з банківськими депозитами, відсотки по яких оподаткуванню не підлягають. По-друге, населення дотепер пам'ятає скандали з фінансовими пірамідами. Про залучення засобів громадян можна буде серйозно говорити тільки після успішного старту недержавних пенсійних фондів. Крім того, з активізацією діяльності недержавних пенсійних фондів сама ситуація на ринку управління активами може кардинально змінитися.

Ще однією актуальною проблемою для інститутів спільного інвестування є складна процедура інвестування в цінні папери, які знаходяться в обігу за межами України. На даний момент одержати ліцензію НБУ складно навіть крупним українським банкам, не говорячи вже про інші компанії. Відповідно, необхідний механізм, який дозволить не одноразово купувати або продавати цінні папери на зовнішньому ринку, а здійснювати управління портфелем цінних паперів, які знаходяться в обігу на зовнішньому ринку.

Підсумки аналізу діяльності кредитних спілок в Україні свідчать про те,що головною перешкодою, яка довгий час стримувала розвиток їх в Україні сприяла появі псевдокредитної кооперації, була відсутність відповідного законодавства. Існуючі нормативно-правові положення були застарілими у момент їх введення. Окрім цього, на рівні практичного вживання його не існувало багато неврегульованих моментів і відвертих правових колізій з іншими законодавчими актами. Таким чином, виник істотний розрив між регулюючими нормами тимчасового положення і реальними потребами розвитку кредитних спілок в період їх відродження в Україні.

Діяльність лізингових компаній в Україні також зв'язана з безліччю проблем, які негативно впливають на розвиток і розширення масштабів діяльності компаній, і, перш за все, на рівні законодавства. Чинне українське законодавство істотно обмежує можливості здійснення лізингових операцій гальмує їх. По-перше, обмеження по термінах лізингу є необґрунтованим. По-друге, має місце неузгодженість положень по оподаткуванню лізингове операцій з відповідним податковим законодавством. При цьому відсутне зведення податкових, митних і інших документів, які визначали б єдині правила гри і не знижували привабливість таких операцій. В Росії, наприклад, було прийнято нове законодавство по лізингу, яке узгоджувалося податковий митним законодавством і Цивільним кодексом. Це сприяло різкому збільшенню числа компаній, фінансових, що займаються, лізингом (зараз в Росії їх понад 2000, а в Україні - 20-30 компаній) Борисов В. Лизинг в Украине должен быть!/Борисов В. //Финансовые услуги.-2011-№5-6-с.27. По-третє, відсутня можливість працювати по сублізингу. По-четверте, мають місце обмеження по роботі з фізичними особами, не суб'єктами підприємницької діяльності.

Гострою в Україні залишається проблема з міжнародним лізингом. Економічна нестабільність, недосконалість законодавства і інші ризики відлякують багато іноземних лізингових компаній від ведення бізнесу в Україні. Разом з тим, існує проблема поганої репутації українських лізингоотримувачів лізингових компаній-нерезидентів. Деякі менеджери іноземних лізинговій компаній говорять про те, що більшість українськихлізингоотримувачів не поважає домовленостей, зафіксованих в контракті, і халатно відноситься до виконання своїх зобов'язань. Так, відома австрійська компанія Sogelease має 80% українських контрактів з неповерненням платежів і практично вже щ фінансує операції в Україні Рябушинский Д. Нерадивые лизингополучатели создают Украине плохой имидж / Рябушинский Д. // Финансовые услуги. - 2002. - № 5-6. - С. 17..

Безумовно, всі вищезазначені проблеми істотно перешкоджають розвитку фінансових установ і повинні розглядатися і розв'язуватися в єдиному комплексі через свою взаємозв'язану і взаємозалежність. Не дивлячись на цілий комплекс існуючих проблем і недоліків система інституційних інвесторів в Україні має певні перспективи.

Отже, коло проблем, що гальмують розвиток інвестиційного ринку є достатньо значним, але, не дивлячись на це, перспективи його ефективного функціонування є очевидними. Поступово в Україні розвивається систем небанківських фінансових установ, яка є основою інфраструктури ринку інвестування. У відповідності до вимог Європейського Союзу поступово вдосконалюється чинна законодавча база.

ВИСНОВКИ

У період трансформації економіки суттєво зростає значення інвестиційної діяльності в країні. Від інтенсивності та результативності інвестиційних процесів залежить успіх перетворень насамперед у сферах економічного, політичного та соціального життя. Ось чому нині необхідно приділяти увагу питанням, пов'язаним з інвестуванням, способам і методам його активізації, вивченням умов створення сприятливого інвестиційного клімату, залученням інвестицій та їх ефективним використанням на всіх рівнях: держави, галузі, регіону, підприємства.

Таким чином інвестиційний ринок - це сукупність економічних відносин, які складаються між продавцем та покупцем інвестиційних товарів та послуг, а також об'єктів інвестицій в усіх його формах.

Найважливішою складовою ринку інвестицій є ринок інвестиційних товарів. Виробництво і рух цих товарів на ринку забезпечується елементами інвестиційної інфраструктури. У країнах з розвинутою ринковою економікою мережа таких елементів є надзвичайно широкою. Головне завдання інвестиційної інфраструктури - обслуговування інвестиційної сфери, задоволення інвестиційного попиту. Основним інвестиційним товаром є продукція проектно-дослідницьких, будівельних, монтажних підприємств, фірм і постачальників матеріально-технічних ресурсів, яка в основному забезпечує інвестиційний процес.

На інвестиційному ринку діють різноманітні учасники, функції яких визначаються цілями їх діяльності та ступенем участі у здійсненні окремих угод. Склад основних учасників інвестиційного ринку варіюється в залежності від форм здійснення угод. Загалом основні учасники інвестиційного ринку диференціюються на дві групи:

1) продавці і покупці інвестиційних товарів, інструментів і послуг;

2) інвестиційні (фінансові) посередники.

Окрім основних учасників інвестиційного ринку, що приймають безпосередню участь у здійсненні угод, до складу його суб'єктів відносяться численні учасники, що здійснюють допоміжні функції.

Стан інвестиційного ринку в цілому та окремих його складових сегментів характеризують такі елементи, як попит, пропозиція, ціна і конкуренція. Ступінь активності інвестиційного ринку, співвідношення окремих його елементів здійснюється шляхом вивчення ринкової кон'юнктури.

Важливою умовою успішної ринкової трансформації економіки України є реалізація її інвестиційного потенціалу, який складається з ресурсного, інфраструктурного, фіскального, регуляторного та економічного факторів. Сучасні тенденції розвитку інвестиційного ринку України повинні відповідати світовому механізму роботи ринку інвестицій.

Процес вивчення інвестиційного ринку в цілому складається з ряду послідовних етапів. Така послідовність вивчення інвестиційного ринку дозволяє одержати надійну інформацію для розробки стратегії інвестиційної діяльності та формування інвестиційного портфелю.

Ступінь активності інвестиційного ринку, співвідношення окремих його елементів здійснюється шляхом вивчення ринкової кон'юнктури. При її аналізі важливо виявити загальну динаміку та зв'язок із фазами розвитку економіки країни в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Азаров Н. Правительство готово помочь в становлении рынка / Азаров H. // финансовые услуги. - 2003. - № 4. - 156 с.

2. Асаул А.М. / Асаул А.М., Брижань І.А., Чевганова В.Я. - Економіка нерухомості - К.: Лібра, 2009. - 304 с

3. Базилевич В.Д. Цінні папери: підручник [текст] / Базилевич В.Д., Шелудько В.М.- К.: Знання, 2011.- 1059 с.

4. БланкІ.А.Інвестиційнийменеджмент /І.А.Бланк.-К.: Ельга-Н, Ніка-Центр, 2001. -536 с

5. Борисов В. Лизинг в Украине должен быть!/Борисов В. //Финансовые услуги. - 2011 - №5-6 - с.27

6. Борщ Л. М. Інвестування: теорія і практика : Навчальний посібник - Київ : Знання, 2005 . -470 с.

7. Васильєва Т.А., Лєонов С.В., Макарюк О.В. Суб'єкти інвестиційного ринку: характеристика, повноваження, проблеми функціонування // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Серія "Економіка та менеджмент". - 2009. - Випуск 5 (36). - с. 3-4

8. Залетов А.Н. Страхование в Украине [Текст] / А. Н. Залетов ; ред. О. А. Слюсаренко. - К. : Международная агенция "ВееZone" : Логос, 2002. - 452 с.: ил. - (Библиотека страхования).

9. Иванченко В. Риски и проблемы зарубежных институциональных инвесторов в Украине // Иванченко В.//Рынок капитала - 2012 - №12 - с.10

10. Захарін С. В. Регулювання розвитку інвестиційного ринку [Текст] / С.В.Захарін // Фінанси України: Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал . Київ - 2005. - N7. - c. 98-106

11. Кобушко І. М. Фінансове посередництво: конспект лекцій / - Суми:Вид-во СумДУ - 2010.- 194 с.

12. Овдій Л. І. Iнвестування [Електронний ресурс] / Л. І. Овдій. -- Режим доступу :http://lubbook.net/book_222

13. Оленчик А. Небанковский финансовый сектор в Украине: состояние и приоритеты дальнейшего развития / Оленчик А. // Финансовые услуги. - .2012 -№ 11-12. -с. 9

14. Поліщук Є. А. Інвестиційний ринок як сфера діяльності суб'єктів господарювання / Є. А. Поліщук // Формування ринкової економіки [Електронний ресурс] : наук. зб. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана" ; відп. ред. О. О. Бєляєв. - 2011. - Вип. - 25. - С. 406-414.

15. Правдивцев П.А. Институциональные инвесторы - специфическая система финансирования современной рыночной экономики: Дис... канд. экон. наук: (ІК.01.01 / Правдивцев Павел Анатольевич. Донецкий национальный ун-т. - Донецк, 2011. - 198 с.

16. Рябушинский Д. Нерадивые лизингополучатели создают Украине плохой имидж / Рябушинский Д. // Финансовые услуги. - 2002. - № 5-6. - С. 17.

17. Стерник Г.М., Стерник С.Г. Типология рынков недвижимости по склонности к образованию ценовых пузырей // Вопросы имущественной политики - практический опыт. - № 8 (95) - 2009. - с. 46.

18. Стерник Г.М., Стерник С. Г. Основная закономерность развивающихся рынков недвижимости // Имущественные отношения в РФ, - № 11 (86), - 2008. - с. 14.

19. Аналітичний огляд фондового ринку України за 2012 рік [Електронний ресурс] // Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку [сайт]. - Режим доступу: http://www.nssmc.gov.ua/fund/analytics.

20. Річна звітність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2007-2012 роки Електронний ресурс] // Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку [сайт]. - Режим доступу: http://www.nssmc.gov.ua/activities/annual.

21. Сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category/main?cat_id=36525

22. Статистичний бюлетень (електронне видання) [Електронний ресурс] // Національний банк України [сайт]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua /control/uk/publish/category?cat_id=57897.

23. Надання посередницьких послуг при операціях з нерухомістю в 2012 році. Державна служба статистики України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

24. Наказ Фонду державного майна України «Про затвердження форми звітності N 1-приватизація та Інструкції щодо її заповнення» від 26.07.2006 №1067

25. Національний банк України// Основні тенденції грошово-кредитного ринку України за лютий 2014 року[Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=6171019

26. Фонд державного майна України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://http://www.spfu.gov.ua

Додаток А

Боргове фінансування реального сектору у 2007-2012 рр.

Додаток Б

Співвідношення обсягів емісії акцій та корпоративних облігацій до інвестицій в економіку України у 2007-2012 рр.

Размещено на Allbest.ru