Створення єдиного національного платіжного простору в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЛАТІЖНОГО ПРОСТОРУ В УКРАЇНІ

ПЕТРОВ В., 6 курс ФФБС КНТЕУ,

спеціальність «Банківська справа»

В статті розкрито сутність та мета створення єдиного національного платіжного простору в Україні, розглянуто особливості розвитку ринку платіжних карток і переваги та недоліки банківських операцій на основі статистичних підсумків діяльності банків на ринку платіжних карток, визначені особливості створення міжнародного простору платіжних карток.

В статье раскрыто сущность и цель создания единого национального платежного пространства в Украине, рассмотрены особенности развития рынка платежных карт и преимущества и недостатки банковских операций на основе статистических итогов деятельности банков на рынке платежных карт, определены особенности создания международного пространства платежных карт.

In the article essence and purpose of creation of single national pay space is exposed in Ukraine, the features of market of pay card and advantage development and lacks of bank transactions are considered on the basis of statistical results of activity of banks at the market of pay card, the features of creation of international space of pay cards are certain.

Актуальність теми. Використання платіжних карток займає значне місце у сфері економічних відносин між населенням та суб'єктами господарювання, оскільки використання платіжних карток має багато переваг, котрі будуть розглянуті надалі у цій роботі. Це доводить до необхідності розвитку ринку платіжних карток в Україні.

Впровадження єдиного платіжного простору в Україні на базі Національної системи масових електронних платежів дасть змогу значно підвищити рівень розвитку банківських операцій та вирішити низку пов'язаних із цим проблем.

Метою статті є розгляд переваг використання платіжних карток, визначення необхідності створення єдиного національного платіжного простору в Україні, та статистичний розгляд розвитку платіжних карток.

Завданням дослідження є :

· вивчення переваг використання платіжних карток;

· визначення необхідності створення національного платіжного простору, та визначення проблем, які можуть стовпкнутися на шляху створення та розвитку платіжного простору;

· визначення тенденції розвитку платіжних карток на сьогоднішній день.

Об'єктом дослідження є процесс створення єдиного платііжного простору.

Предметом дослідження є платіжна система України.

Виклад основного матеріалу. Платіжні картки зараз займають перше місце у розрахунково-касових операціях та безготівкових розрахунках, які створюють частину платіжного простору. Отже по-перше визначимо їх сутність та види.

Банківська платіжна картка - стандартизований пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого клієнту надається змога здійснювати операції сплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти. Ідентифікування забезпечується нанесенням на картку її номера, строку дії, та прізвища, ім'я і зразка підпису власника картки і/або інших ідентифікаційних даних [7].

Картки за методом розрахунків поділяються на дебетні та кредитні. Дебетна карта - це та карта за допомогою якою можна розраховуватись за допомогою тих коштів, котрі раніше були внесені на картковий рахунок власником карти. Кредитна карта має кредитну лінію, при цьому у власника карти з'являеться можливість розраховуватися в кредит, тобто не маючи грошей розрахуватись картою, потім внести певну суму грошей для погашення кредиту. Кредитна карта відрізняється тим від дебетної, що кошти на картковий рахунок вносити необхідно тільки тоді, коли настає час вносити мінімальний платіж для погашення кредитної лінії.

Актуальність цієї теми першим чином передбачає багато переваг з використанням платіжних карток. Серед основних переваг можна відзначити:

· гроші не втрачаються у випадку, якщо карта губиться, оскільки на карті є спеціальний пін-код, котрий знає тільки власник карти, та також картковий рахунок можна в любий час заблокувати, що б ніхто не скористався ним;

· гроші безпечніше перевозити за рубіж, якщо вони знаходяться на платіжній карті а ні в гаманці;

· нема необхідності декларувати гроші при поїздки за рубіж, як це може бути з готівкою;

· платіжна карта дає можливість зручно та вигідно отримувати заробітну плату, пенсію, стипендію, субсидію, медичну страховку та інші соціальні виплати;

· у пунктах прийому платежів, обладнаних платіжними терміналами, можна оплачувати комунальні послуги, що значно зберігає час та гроші;

· одержати готівку можна в пунктах обслуговування чи банкоматах по всій Україні;

· платіжну карту можна поповнити або через касу банку, або через депозитний банкомат, а надалі розраховуватися картою безготівково;

· можуть бути відкрити невеликі кредитні лінії, які будуть закріплені за кредитною картою. З такої карти так само можна вести розрахунки, або знімати гроші, та погашення кредиту може здійснюватись також через депозитний банкомат, не звертаючись до відділення банку;

· при відкритті депозиту також можлива видача карти, с котрої можна зняти процент по депозиту, або необхідну суму з тіла депозиту (якщо це передбачено банківською програмою), в будь-якому банкоматі, не звертаючись у відділення. Таким же чином можна поповнити депозитний рахунок (якщо це передбачено банківською програмою), через любий депозитний банкомат;

· більшість банків зараз передбачають можливість робити Інтернет-платежі, поповнювати мобільний рахунок, комунальні платежі, тощо;

· завдяки послугам «Інтернет-банкінг» та «Мобільний банкінг», клієнт може дізнатися актуальну інформацію про стан свого рахунку, робити різні карткові операції, погашати заборгованість по кредитному рахунку в любому місці, де є доступ до Інтернет-мережі, або через мобільний телефон;

· безготівкове придбання товарів чи оплати сервісів у торгово-сервісних мережах, які оснащені пос-терміналами, що значно зменшує час перебування клієнта на касі, що в свою чергу сприяє вдосконаленню процесів реалізації продукції;

· можливість зняти необхідну суму готівки через касу банку без наявності карти, якщо у клієнта нема при собі карти. При цьому необхідні паспортні дані та/або інші ідентифікуючи дані клієнта [1, c.21-22]

В Україні тенденція до збільшення обсягів випущених платіжних карток під будь-яку операцію (депозит або споживчий кредит) за принципом «масового захоплення ринку за будь-яку ціну», що спостерігалася в 2006-2008 роках, 2009-2010 роках змінилася переглядом поведінки на ринку операцій з платіжними картками. Тепер спостерігається жорстка економія витрат банками-емітентами платіжних карток, відмова від лідерства серед країн Східної Європи за кількістю карток у розрахунку на одну людину, мотивація клієнтів розраховуватися безготівково платіжними картками.

Однак важливо не тільки заінтересувати клієнта перевагами використання карток, а ще надати можливість користуватися цими перевагами, встановивши термінальне обладнання, за допомогою якого клієнт зможе користуватися безготівковими розрахунками за допомогою карти. Таким чином, торгівельний еквайрінг - невід'ємна частина карткового бізнесу. Під торгівельним еквайрінгом розуміється та послуга, яка надає можливість підприємствам чи торгівельно-сервісним мережам приймати платежі безготівково, тобто за допомогою карти. Це означає підключення торговця до системи безготівкових розрахунків за допомогою спеціального пристрою приймання карт - POS-терміналу чи інакше кажучи торгового терміналу. На сьогоднішній день еквайрінг - це спосіб переказу безготівкових коштів по міжнародним платіжним системам Visa International та MasterCard WorldWide [5, с.4-5].

По даним темпів приросту та відношень операції зняття готівки до операції на безготівковий розрахунок, можна зробити висновок, що клієнтська група змінює тенденцію користування платіжними картами в напрямку безготівкових розрахунків. Це підтверджує значимість торговельного еквайрінгу [5, c.6-8].

Протягом 2010 року кількість банків-членів карткових платіжних систем зменшилась в 5 разів, що пояснюється ініціюванням процедури ліквідації банків. Станом на 1 січня 2010 року кількість таких банків склала 141 банк (81% від загальної кількості). Треба визначити, що загальна кількість клієнтів українських банків, які мають платіжні картки, протягом 2009 року збільшились на 5 47 тис. або на 1.3% (від 39,4 млн до 39,9 млн), з них юридичних осіб на 37 тис., або на 9% (із 409 тис. до 446 тис.), та фізичних осіб - на 510 тис, або на 1.3% (із 38986,2 до 39496,2 тис.) [2, c.7-8].

Аналізуючи досвід упровадження єдиних платіжних інструментів, стандартів, технічних платформ для платіжних систем на території Європейського Союзу, пропонується розробити необхідні заходи для зближення банківських систем України та Євросоюзу. Необхідною передумовою цього є проведення національних стандартів у відповідність із міжнародними, впровадження новітніх технологій обробки платежів як в українських банках, так і в національних платіжних системах - СЕП НБУ на НСМЕП.

Інтеграційні зв'язки України с Європою набули якісно нового змісту з приходом у вітчизняну банківську систему іноземного капіталу, зокрема європейського, частка якого є досить значимою - 33,7% (на 01.05.2010 р.). Участь іноземного капіталу у фінансовій та економічній сфері діяльності, спонукає до впровадження і застосування європейських стандартів фінансової діяльності, а отже і в платіжній сфері.

Якщо аналізувати європейський досвід формування єдиного платіжного простору, можна виявити наступні кроки реалізації місії.

За останній десяток років європейське банківське співробітництво досягло значних успіхів у консолідації різних фінансових інфраструктур для створення і підтримання єдиного платіжного простору (SEPA). Введено єдину валюту, розроблено правила єдиного європейського платіжного простору, триває робота щодо створення єдиної панеєвропейсьої платіжної системи.

Щоб забезпечити ефективну конкуренцію на ринку платіжних послуг, Єврокомісія, ЄЦБ та Європейська рада з платежів спільно розробили підходи до формування єдиного платіжного простору Ця стратегія полягає в тому, щоб громадяни, компанії, та інші економічні суб'єкти мали змогу здійснювати платежі у валюті євро на всій території Євросоюзу, за рівних базових умов з однаковими для всіх правами та обов'язками, без обмежень щодо суми платежів і без додаткових комісій на їх виконання. Процеси інтеграції та співіснування різних національних платіжних систем європейські центральні органи розглядають як природний шлях до повно-масштабного запровадження єдиної європейської валюти - євро[6].

Отже, інтеграція України до Євросоюзу передбачає гармонізацію законодавств з обох сторін і зближення банківських систем. Необхідно для реалізації цього процесу на початковому етапі українським банкам, по-перше, привести платіжні карти, POS-термінали та банкомати до стандартів Євросоюзу, щоб забезпечити зручність українським клієнтам, котрі виїжджають за кордон, а також громадянам Євросоюзу, котрі приїжджають в Україну. По-друге, необхідно впровадити систему кодів IBAN для міжнародних розрахунків у платежах на користь українських клієнтів[3, c.42-23].

На жаль, сьогодні і впродовж 2010 року, в Україні обсяги операцій з платіжними картками по отриманню готівки за платіжними картами становив 93% від загальної суми операцій, тоді як частка на безготівкові операції склала лише 7%. Головними причинами цього є виска вартість безготівкових розрахунків, нерозвинутість інфраструктури роздрібних безготівкових розрахунків платіжними картками в Україні, недостатній рівень обізнаності переважної більшості українського населення з перевагами безготівкових розрахунків з платіжними картами.

діаграма 1

Динаміка співвідношень власників активних та пасивних карт [8]

*мається на увазі активні карти, по котрим мінімум один раз на рік виконувалась транзакція

платіжний електронний безготівковий розрахунок

По даним діаграми 1, можна помітити, що деяка частина власників карт відкривають більше одної карти, але причину цього можна помітити по діаграмі, аналізуючи те, що кількість активних карт на порядок менша за кількість карт в оберті, можна зробити висновок, що відкриваються нові карти, коли попередні або становляться втраченими, або закінчується їх термін дії. Аналізуючи графік в більш широких аспектах, можна помітити зростання платіжних карт, які знаходяться в оберті, починаючи із січня 2010 року, та теж самий зріст по активним картам.

За наступними діаграмами можна проаналізувати ціновий ринок платіжних карток, зробивши висновки щодо тенденції розвитку ринку та перспектив використання платіжних карток.

діаграма 2

Динаміка середньої вартості відкриття карткового рахунку та картового обслуговування Visa/MasterCard [9]

За картками типу VISA CLASSIC / MASTERCARD MASS середня вартість відкриття карткового рахунку та щорічного обслуговування знижувалася протягом перших трьох кварталів 2010 року, досягнувши в кінці вересня значення 122,04 грн. на рік. Проте в четвертому довартале тенденція змінилася на протилежну, і за останні три місяці 2010 року тариф незначно виріс до 125,45 грн., що на 6,14 грн. менше ніж було на початок 2010 року. Середня вартість відкриття карткового рахунку та щорічного обслуговуваннякарт типу VISA GOLD / MASTERCARD GOLD протягом першого півріччя 2010 року знизилася на 42,10 грн. до 504,11 грн. на рік. У той же час, у другому півріччі минулого року тариф підвищувався, досягнувши в грудні місяці значення 522,81 грн. на рік.

діаграма 3

Динаміка середньої процентної ставки за зняття готівки у банкоматі банку-емітента за картками класу VISA CLASSIC / MASTERCARD MASS [9]

Динаміка середнього значення тарифу за зняття готівки в банкоматах банку-емітента карти була негативною для всіх класів карт. Так, по картах класу VISA Electron/maestro за 2010 рік такий тариф знизився на 0,03 п.п. - з 0,57% від суми зняття на початок року до 0,54% на кінець. По картах класу VISA Classic/ MASTERCARD MASS за 2010 рік зниження склало 0,03 п.п., і на грудень 2010 року середній тариф досяг відмітки 0,55% від суми зняття. По престижних картах VISA Gold/ MASTERCARD GOLD зниження було більш суттєвим і за 2010-й рік склало 0,04 п.п. до 0,54% від суми зняття.

діаграма 4

Динаміка середньої процентної ставки за зняття готівки в банкоматах «чужих» банків на території Україні за картками класу VISA CLASSIC / MASTERCARD MASS [9]

Протилежна динаміка була зафіксована для тарифу за зняття коштів у банкоматах інших банків. Так, за картками класу VISA ELECTRON / MAESTRO за 2010 рік середні витрати клієнта підвищилися на 0,03 п.п. до 1,44% від суми зняття. За картками класу VISA CLASSIC / MASTERCARD MASS за 2010 рік зростання тарифу склало 0,02 п.п. з 1,41% до 1,43% від суми зняття на грудень 2010 року. За престижним картками типу VISA GOLD / MASTERCARD GOLD підвищення було більш суттєвим і за 2010 рік склало 0,03 п.п. до 1, 44% від суми зняття на кінець року. Можна зробити висновок, що динаміка повинилася після кризової ситуації, тобто скоріше банки намагались заробити на процентній ставці за зняття готівки через інші банки.

діаграма 5

Динаміка середнього процента, який нараховується на залишок по картковому рахунку, у гривні для карт типу VISA CLASSIC / MASTERCARD MASS [9]

Для тарифу за зняття готівкових коштів за кордоном в 2010 році було зафіксовано зниження по всіх класах карт. Так, за картками класу VISA ELECTRON / MAESTRO тариф за зняття коштів закордоном знизився на 0,03 п.п. з 1,50% до 1,47%. За картками типу VISACLASSIC / MASTERCARD MASS тариф зменшився на 0,04 п.п. до 1,49% станом на грудень 2010 року. За престижним картками класу VISA GOLD / MASTERCARD GOLD в 2010 році зниження тарифу склало 0,03 п.п.

Середній відсоток нараховується на залишок по картковому рахунку за картками класу VISA ELECTRON / MAESTRO в 2010 році коливався в діапазоні 1,45-1,7% річних і за результатами року виріс на 0,16 п.п. За картками класу VISA CLASSIC / MASTERCARD MASS значення покизателя збільшилася на 0,23 п.п. з 1,56% від річних на початок 2010 року до 1,79% річних на кінець року. За престижним картками типу VISA GOLD / MASTERCARD GOLD підвищення було більш суттєвим і за результатами року становило 0,36 п.п. до 2,2% річних за станом на грудень минулого року.

Згідно вище написаних діаграм, можна зробити висновок, що банківська система намагається після третього кварталу 2010 року підвисити тарифи, для того щоб заробити на цих тарифах після кризового періоду, це як перший етап після кризового періоду - вийти на сприятливий фінансовий рівень для нормальної діяльності банку . Потім помічається спад тарифів, це означає другий етап відродження банків після кризового періоду - залучення нових клієнтів за рахунок зниження тарифів банківського обслуговування.

Якщо вітчизняна банківська система буде успішно розвиватися, та постійно підвищуватиме якість обслуговування клієнтів, використовуючи досвід економічно розвинутих країн світу, якщо на практиці центральний банк буде доводити, що найголовнішим та першочерговим завданням є підтримання стабільності банківської системи, населення не буде знімати готівку одразу, при цьому користуватись коштами тільки за необхідністю, знаючи, що банк завжди матиме гроші для виконання доручення клієнтів, а здійснення безготівкових розрахунків із використання платіжних карт не завдасть їм збитків чи незручностей.

Найдосконалішим в багатьох країнах світу способом вести безготівкові розрахунки, це використовувати чіпові платіжні карти, які використовуються не тільки в безготівкових розрахунках, чи отримання готівки, а й для посвідчення особи, отримання соціальних пільг у рамках соціальних програм державного значення, такі як медичні чи страхові послуги, знижки, чи інших додаткових можливостей.

Завдяки їх високоефективній офф-лайн технології, яка не потребує оперативного зв'язку з банківським рахунком, під час виконання платіжних операцій з чіпових карток складніше зчитувати інформацію, а отже вони захищені від підробок та шахрайських операцій, що також цей факт підтверджується тим, що за 2009-2010 років не зафіксовано жодного випадку втрат від шахрайських операцій. Крім того, у вмонтованому мікрокомп'ютері може зберігається додаткова інформація - про інтегрований проїзний квиток у метро, пенсійне посвідчення, студентський квиток, страховка, бонусні програми торгівельно-сервісних мереж тощо.

Фахівці банківської справи акцентують увагу, що в Україні розвиток банківських операцій з чіповими платіжними картками гальмується багатьма факторами, серед яких приналежність до міжнародних систем-монополістів Visa та MasterCard. Ці системи чисельними вимогами та правилами не дозволяють поєднувати національні та міжнародні технології на чіпових платіжних картках, поєднувати ці технології з неплатіжними додатками, такими як соціальні, студентські, пенсійні, транспортними, бонусними тощо. Такі жорсткі вимоги спонукають українських банків не емітувати чіпові платіжні карти, які хоча і дорожче, але визнані найкращими за багатьма параметрів в усьому світі. Висока вартість цих карток виправдана тим, що гарантує держателю карти безпеку та захист інформації, що на ній зберігається, та надає можливість користуватися широким переліком зручних неплатіжних додатків. Саме з метою активації діяльності українських банків у напрямі емітування чіпових платіжних карт, НБУ ініціював створення НСМЕП, яка забезпечую здійснення розрахунків із використанням чіпових платіжних карток в Україні та сприяє розвитку і застосуванню їх неплатіжних додатків [5, c.29-31].

З метою вирішення питань подальшого розвитку соціальних чіпових карток в Україні у 2011 році, українськими банками насамперед необхідно замінити платіжні картки з магнітною смугою на чіпові платіжні картки, переобладнати власну інфраструктуру для приймання чіпових платіжних карток, а саме переобладнати платіжні термінали, банкомати, та запровадити соціальні, транспортні, митні, бонусні, та інші соціальні проекти на базі чіпових платіжних карток.

Висновки

Платіжні картки займають перше місце у розрахунково-касових операціях та безготівкових розрахунках. За методом розрахунку картки поділяються на дебетні та кредитні. Дебетна карта - це та карта за допомогою якою можна розраховуватись за допомогою авансово внесених коштів на картку. Кредитна карта, як невелика кредитна лінія, надає можливість розраховуватися в кредит. Необхідною передумовою зближення банківських систем України та Євросоюзу є проведення національних стандартів у відповідність із міжнародними, впровадження новітніх технологій обробки платежів як в українських банках, так і в національних платіжних системах - СЕП НБУ на НСМЕП. Найдосконалішим в багатьох країнах світу способом вести безготівкові розрахунки, це використовувати чіпові платіжні карти, які використовуються не тільки в безготівкових розрахунках, чи отримання готівки, а й для посвідчення особи, отримання соціальних пільг у рамках соціальних програм державного значення, а для того щоб почалось імітування цих карт, НБУ ініціював створення НСМЕП, яка забезпечує здійснення розрахунків із використанням чіпових платіжних карток в Україні та сприяє розвитку і застосуванню їх неплатіжних додатків. Отже перспективою розвитку Української банківської системи є впровадження чіпових карток, переобладнання платіжних терміналів для чіпових карт, банкоматів, та запровадити соціальні проекти на базі чіпових карт. Дане дослідження демонструє, що Україна вже на шляху до створення єдиного національного платіжного простору, банки вже вибирають тактику залучення нових клієнтів, для підвищення своєї клієнтської бази, а отже і цілком залучення населення до використання банківських послуг, в першу чергу використання платіжних карток.

Список використаних джерел:

1. Вісник НБУ, 09/2010 м.Київ

2. Вісник НБУ, 04/2011 м.Київ

3. Вісник НБУ, 10/2010 м.Київ

4. Вісник НБУ, 06/2011 м.Київ

5. Карт-Бланш №5, г.Киев 2007

6. Single Euro Payments Area (SEPA) // http://ec.europa.eu/internal_market/payments/sepa/index_en.html

7. Банківська платіжна карта // http://uk.wikipedia.org/wiki/Банківська_платіжна_картка

8. Комерсантъ http://www.kommersant.ua/doc/1669571/print

9. http://www.prostobankir.com.ua/individualnyy_biznes/analitika/analiticheskiy_obzor_usloviy_obsluzhivaniya_platezhnyh_kart_fizicheskih_lits_v_2010_godu_v_bankah_ukrainy

Размещено на Allbest.ru