Главная
База знаний "Allbest"
Банковское, биржевое дело и страхование
Функції фінансового моніторингу в банку
Функції фінансового моніторингу в банку
Фінансовий моніторинг у банківській системі України. Здійснення його функцій на прикладі ВАТ "Кредобанк". Склад та структура системи запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Напрямки вдосконалення та перспективи розвитку цієї системи.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.03.2011 |
| Размер файла | 259,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Закон «Anti-Money Laundering Law» (Про боротьбу з відмиванням грошей) встановив ряд інших заходів, необхідних для ефективної боротьби з легалізацією злочинних доходів. Закон криміналізував дії по відмиванню грошей. Відповідно до цього нормативного акту фінансова операція розглядається як відмивання грошей, якщо особа знає, що засоби, використовувані в такій операції, приносять незаконні доходи, і якщо ця особа здійснює цю фінансову діяльність або навмисно сприяє такій незаконній діяльності.
Відповідно до цього банки США зобов'язані повідомляти в правоохоронні органи про всі підозрілі операції на суму понад 5 тисяч доларів (а по операціях з цінними паперами - більше 3 тисяч доларів). У інструкції Мінфіну детально описуються ознаки підозрілості операції і процедура дій банківського службовця в даних випадках. Покарання за порушення вказаних правил - крупні штрафи, звільнення з роботи або, при умисних діях, притягання до кримінальної відповідальності за співучасть в відмиванні грошей [51, c.115].
Обов'язковою вимогою є наявність у кожної банківської установи спеціальної програми по боротьбі з відмиванням грошей. Система звітності, введена законом, дозволяє відстежувати вказані етапи відмивання грошей.
Функція безпеки банку, під якою розуміють запобігання злочинним діям у банківській діяльності, є досить новим елементом у банківській справі Бельгії. Вона була впроваджена зовсім недавно, та перебуває у сталому розвитку. Необхідність виокремлення цієї функції стала очевидною після численних випадків злочинних дій, що принесли банкам шкоду та значні втрати, а також погіршення загальної картини сектора. Вона була викликана також впровадженням структурами банківського нагляду нових інструкцій та юридичних важелів, що контролювали щораз ширші сфери банківської діяльності. Зокрема ця необхідність виникла через впровадження нових положень стосовно відмивання грошей, що були результатом міжнародних зусиль щодо боротьби з організованою злочинністю. На відміну від системи фінансового моніторингу в Україні (зокрема, в ВАТ «КРЕДОБАНК»), де відповідальним працівником Банку є Відповідальний працівник за фінансовий моніторинг, Відповідальною особою Банку Бельгії за фінансовий моніторинг є Координатор. Розпорядженням бельгійської Комісії банківського нагляду Координатор у справах безпеки отримав додаткові завдання, що випливають з інструкції про попередження казначейських злочинів [37, c.36].
Координатор виконує подвійну функцію. З одного боку він виконує функцію лікаря, який попереджає виникнення негативних явищ, з іншого боку - він є міліціонером, який з цими явищами веде боротьбу.
В Україні (на прикладі ВАТ «КРЕДОБАНК») Голові Правління Банку підпорядковується Заступник Голови Правління Банку, що є Відповідальним працівником Банку за фінансовий моніторинг. Порівнюючи з Україною, Голові Правління Банку Бельгії підзвітні Директор Департаменту безпеки, Координатор, Служба інформації та Секретаріат, Керівник Відділу у справах запобігання відмиванню грошей та внутрішнім фінансовим злочинам, Керівник Відділу у справах фінансового моніторингу, Керівник Відділу професійної етики та аудиту.
Відділ у справах безпеки Банку у Бельгії і відділ фінансового моніторингу Банку в Україні займаються проведенням заходів щодо попередження використання банківської установи в цілях спрямованих на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму.
Коло завдань Департаменту Безпеки можна порівняти із завданнями відділу фінансового моніторингу. Так, спільним в них є те, що вони здійснюють організацію процесу фінансового моніторингу в Банку, здійснюють перевірки структурних підрозділів Банку, співпрацюють від імені Банку з Уповноваженими органами відповідно до законодавства, розробляють та впроваджують програми навчання та підвищення кваліфікації працівників щодо здійснення заходів фінансового моніторингу, підготовлюють та надають інформацію наглядовим органам. Для Бельгії є характерним завдання дотримання встановлених Банком основ професійної етики, щодо фінансового моніторингу та інспектування. В Україні охороною безпеки Банку займається окремий підрозділ - Департамент Безпеки.
В Бельгії, починаючи з 2003 року, було введено графік складання плану реалізації функцій з фінансового моніторингу. План повинен охоплювати термін три роки та містити графік дій та їх обсяг. На основі довготермінового плану, готується план окремо на кожен рік, враховуючи кількість доступних працегодин. Для виконання завдань обраховується кількість коштів та часу, виходячи з передбачуваної зміни кількості справ та потрібного для них часу. План повинен також передбачати запас (узбіччя) на непередбачувані обставини (наприклад, злочини на шкоду Банкові). В Україні (прикладом є ВАТ «КРЕДОБАНК») складається річний план, що визначає основні напрямки роботи відділу фінансового моніторингу на рік. Мінімальна частотність перевіряння плану у Бельгії - один раз у три роки, а в Україні - раз на рік. У ВАТ «КРЕДОБАНК» також складаються щомісячні плани, які визначають конкретні завдання для кожного працівника [15].
Щоб ефективно керувати вчинюваними діями, виявляти проблеми у відповідний момент, а потім вносити необхідні зміни, найважливіша інформація має передаватись директорові Департаменту Безпеки банку у Бельгії один раз у квартал. В Україні, відповідно до затверджених нормативно-правових актів, відповідальний працівник за фінансовий моніторинг щомісячно звітується про виконання та реалізацію правил здійснення фінансового моніторингу перед Головою Правління Банку. Звіт повинен бути підготовлений у такій формі, щоб можливим було його швидке та ефективне використання для складання річного звіту та звітів для зовнішніх органів [15].
Як в Україні так і в Росії розробляються правила та програми внутрішнього фінансового моніторингу. Але в Росії основним принципом розроблення правил внутрішнього контролю в цілях протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, являється забезпечення участі всіх співробітників кредитної організації, незалежно від займаної посади в рамках їх компетенції, у виявленні операцій, що підлягають обов'язковому контролю, і інших операцій з грошовими засобами чи іншим майном, пов'язаних з легалізацією (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, в діяльності фізичних осіб, окремих підприємців і юридичних осіб.
За результатами проведеного аналізу можна стверджувати, що як в Україні (зокрема в ВАТ «КРЕДОБАНК»), так і в Росії побудова систем фінансового моніторингу є максимально схожою [15], [46, c.62].
Отже, досвід інших держав у сфері боротьби із відмиванням брудних грошей свідчить, що без прийняття кожним банком внутрішньої програми протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, неможливо говорити про якісь успіхи в боротьбі із цим негативним явищем. Незважаючи на деяку різницю, можна вказати діапазон завдань, що є спільними для різних банківських систем. Це: запобігання злочинній діяльності відмивання грошей, охорона банківської таємниці та запобігання злочинам, охорона особових даних, ідентифікація, вивчення і анкетування своїх клієнтів, а також програма навчання та підвищення кваліфікації працівників з питань протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Українським банкам прийшлось створювати свої програми майже самостійно і в цьому вони добилися певних досягнень Хоча програми фінансового моніторингу в українських банках і має деякі відмінності від програм банків провідних країн світу, можна впевнено стверджувати, що вона досить ефективно виконує свої функції.
РОЗДІЛ 3.
НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ В БАНКІВСЬКІЙ УСТАНОВІ
3.1 Характеристика основних напрямків вдосконалення системи фінансового моніторингу
Зважаючи на те, що в Україні система фінансового моніторингу діє досить короткий термін в порівнянні з іншими країнами, що успішно борються з таким явищем як відмивання доходів, та з метою максимального наближення системи фінансового моніторингу до передового досвіду цих країн вона потребує ряду вдосконалень.
Так, керуючись стандартами Базельського комітету банківського нагляду [44], можна навести основні напрямки вдосконалення системи фінансового моніторингу, зокрема: банки повинні ставити перед собою цілі досягнення ефективності операцій, достовірності і повноти фінансової і управлінської інформації, а також дотримання законодавчих і нормативних актів.
У ході проведення фінансового моніторингу банку варто особливу увагу приділяти ризику репутації, концентрації, операційному та юридичному ризикам. Будь-який з них може в результаті призвести банки до значних фінансових втрат (наприклад, через зняття вкладниками коштів, претензії до банку, витрат на розслідування, втрати кредитів), а також до необхідності відволікати керівництво, його час від вирішення проблем, що виникають.
Ризик для репутації складає основну загрозу для банків, оскільки характер їхнього бізнесу вимагає підтримки довіри у вкладників і кредиторів, інших учасників фінансового ринку. Ризик для репутації визначається як вірогідність того, що погана слава про практику ділових відносин та співробітництво банку, незалежно від того, правда це чи ні, призведе до втрати віри в надійність установи. Банки особливо вразливі до ризику репутації, оскільки банк може дуже легко стати знаряддям чи жертвою незаконної діяльності з боку своїх клієнтів. Зважаючи на це, банк повинен захистити себе за допомогою ефективної програми «Знати свого клієнта» (Know Your Clients, KYC), проявляючи неослабну пильність. Активи під управлінням або ті, які утримуються на фідуціарній основі, можуть створювати особливу небезпеку для репутації.
Операційний ризик може бути визначеним як ризик прямих чи непрямих витрат в результаті невідповідних чи ненадійних внутрішніх процесів, людей чи систем, або через зовнішні події. Більша частина операційного ризику в контексті програми «Знати свого клієнта» пов'язана зі слабкістю у впровадженні банківських програм, неефективності процедур контролю і неспроможністю проявляти належну ретельність. І тому потрібно ефективно керувати своїм операційним ризиком, щоб враження суспільства не могло перервати операції або погано вплинути на бізнес банку [16, c.113].
Ймовірність того, що судові процеси, несприятливі судові рішення або контракти, проти яких не можна висунути претензії в суді, можуть перервати операції або погано вплинути на них чи на стан банку, характеризує юридичний ризик. Банки можуть притягатися до судової відповідальності в результаті недотримання обов'язкових стандартів KYC, або в результаті недостатньої старанності. В результаті цього банки можуть, наприклад, бути оштрафованими, нести кримінальну відповідальність і підлягати особливим штрафам, накладеним працівниками нагляду. Дійсно, судова справа, яка стосується банку, може привести до набагато значних витрат, ніж звичайні юридичні витрати. Щоб банки змогли ефективно захистити себе від таких юридичних ризиків, їм необхідно достатньо ретельно встановлювати особу своїх клієнтів і розуміти їхній бізнес.
Клієнт має право переводити свій рахунок з одного банку до іншого. Хоч переведення сальдо з рахунка на інший рахунок, відкритий на ім'я іншого клієнта в іншому банку, де дотримуються таких самих стандартів KYC, може здаватися зручним, банкам, проте, слід розглядати можливість того, що попередній менеджер рахунка міг попросити про переведення рахунка через виникнення підозри щодо характеру діяльності клієнта. Однак, якщо у банка є якась причина вважати, що заявнику відмовлено в наданні послуг в іншому банку, потрібно ще з більшою старанністю перевіряти цього клієнта.
Важливим аспектом ефективних процедур KYC є постійний моніторинг. Банки повинні здійснювати ефективний контроль та зменшувати ризики тільки в тому випадку, якщо у них є розуміння нормальної розумної рахункової діяльності їх клієнтів, і таким чином, можливість ідентифікації операцій, які виходять за рамки звичайної схеми рахункової діяльності. Без таких знань існує велика імовірність, що вони не зможуть виконувати свій обов'язок повідомляти про підозрілі операції відповідним органам у випадках, коли від них це вимагається. Моніторинг має бути чутливим до ризиків. Для всіх рахунків у банках мають діяти системи для виявлення незвичайних чи підозрілих схем діяльності. Цього можна досягти, встановивши межі для певного класу чи категорії рахунків. Особливу увагу слід приділяти операціям, які виходять за встановлені межі. Певні типи операцій мають викликати у банків підозру, що клієнт займається незвичайною або підозрілою діяльністю. Це можуть бути операції, які не мають економічного чи комерційного значення, або такі, в яких фігурують великі суми готівкових вкладів, що не відповідають нормальним та очікуваним операціям клієнта. Дуже великий оборот на рахунку, що не відповідає його сальдо, може вказувати на те, що кошти «відмиваються» через цей рахунок. Потрібно включити до процедур та/ або інструкцій юрисдикції з боротьби проти відмивання грошей приклади підозрілої діяльності, які можуть бути дуже корисними для банків.
Беручи до уваги досвід Бельгії, можна додати до напрямків вдосконалення розвитку системи фінансового моніторингу те, що кожен працівник на кожній ділянці діяльності повинен підпорядковуватись однаковим основам професійної етики, не обминаючи, однак, специфіки своєї діяльності [45, c.51].
У цілях підвищення та покращення навчання працівників усі банки повинні мати поточні програми навчання для своїх працівників, щоб банківський персонал був адекватно навчений процедурам KYC. Графік навчання та зміст навчальних програм для працівників різних секторів має бути адаптований банком відповідно до своїх потреб. Вимоги до навчання мають бути різними для нових працівників; для працівників, що обслуговують клієнтів («фронт-офіс»); працівників, відповідальних за дотримання норм і положень, чи працівників, які обслуговують нових клієнтів. Нових працівників банку слід виховувати так, щоб вони поважали правила KYC і виконували їх основні вимоги. Персонал «фронт-офісу», який безпосередньо працює з громадськістю, має бути навчений перевірці ідентичності нових клієнтів, виявленню належної обачності в обробці рахунків клієнтів на поточній основі і виявленню схем підозрілої діяльності. Регулярне навчання має постійно повторюватися для нагадування працівникам про їх обов'язки та інформування про нові розробки. Важливо, щоб усі відповідні працівники усвідомили постійну потребу в політиці KYC та її впровадженні. Культура обслуговування в банках, що сприяє такому розумінню, є основною запорукою її успішного виконання.
Виходячи із вищезазначеного можна зробити висновок, що належна реалізація системи фінансового моніторингу повинна базуватись на оцінці ризиків, що пов'язані з такою роботою, та належному виконанні внутрішніх процедур щодо проведення банківських операцій та вивчення своїх клієнтів.
3.2 Застосування міжнародної типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в процесі реалізації банком функцій фінансового моніторингу
В цілях ефективної реалізації системи фінансового моніторингу в банківській установі необхідним є застосування досвіду передових країн в цій сфері. З цією метою FATF використовує свої щорічні виявлення типології відмивання нелегальних доходів для контролювання змін і кращого розуміння основних механізмів відмивання грошей і фінансування тероризму. Це робиться для того, щоб мати можливість повідомити про деякі ключові моменти і тенденції в цій області і також забезпечити ефективність і відповідність Сорока Рекомендацій FATF і Восьми Спеціальних Рекомендацій щодо боротьби з фінансуванням тероризму [11].
Експерти впевнені, що два основних джерела фінансування терористичних угрупувань - це доходи від легальної і нелегальної діяльності. Терористичні угрупування можуть одержувати дохід від злочинної діяльності аналогічно тому, як і організовані злочинні угруповання. Одна з груп одержує основну частину свого капіталу шляхом викрадення людей і вимагання. Інша група використовує кошти, отримані за допомогою контрабанди наркотиків. При одержанні коштів у результаті нелегальної діяльності, дії терористичних груп не відрізняються від дій звичайних злочинних організацій.
Проте, на відміну від інших злочинних організацій, терористичні групи можуть також використовувати законні джерела доходу. Такі методи, як збір добровільних пожертвувань, продаж публікацій, збір членських внесків, внески на культурні чи соціальні події , є прикладом законних джерел фінансування, що можуть використовуватися терористичними групами. У деяких випадках, однак, подавці можуть знати про кінцеву мету використання їхніх пожертвувань.
Коли терористичні групи займаються своїм фінансуванням за допомогою коштів походженням з незаконних і законних джерел, вони «обробляють» ці кошти, тобто, переміщають їх з первісного джерела у місце, де вони будуть використовуватися, аналогічно тому, як звичайні злочинні організації відмивають гроші. Експерти FATF дійшли висновку, що у дійсності є лише невелика різниця в методах, використовуваних терористичними групами та злочинними організаціями у спробі приховати або затінити зв'язок між джерелом коштів і їх можливим призначенням або метою [51, c.217].
Сектор благодійної діяльності можна описати як один із ключових постачальників деяких послуг у суспільстві, також як і суспільний та приватний сектори. Неприбуткові і благодійні організації, асоціації й установи задіяні практично в усіх видах життєдіяльності, включаючи освіту, здоров'я, релігію, права людини, соціальну справедливість, гуманітарну діяльність, навколишнє середовище, образотворче мистецтво, культуру, спорт і відпочинок. У багатьох країнах вони забезпечують значні послуги у формі асоціацій громад, клубів послуг, адвокатських коаліцій, продовольчих складів, притулків, програм реабілітації наркоманів і алкоголіків, музеїв, спортивних клубів і релігійних організацій.
Потенційне використання неприбуткових організацій терористичними групами може приймати різні форми. Наприклад, створення неприбуткової організації із задекларованою благодійною метою, але яка фактично існує тільки як канал по переказу коштів терористичним організаціям. Інша можливість полягає в тому, що в неприбуткову організацію з законними гуманітарними або благодійними цілями можуть проникнути терористи або їхні прихильники. Як тільки такі особи займають ключові позиції в організації, певні суми коштів, які було зібрано для нібито законних благодійних цілей, можуть бути спрямовані прямо або опосередковано на підтримку терористичних організацій. В останньому випадку подавці, а в більшості випадків - персонал і адміністрація неприбуткової організації, не знають про це. Існує також можливість використання організації у якості посередника або прикриття для руху коштів - найчастіше на міжнародному рівні. У деяких випадках неприбуткові організації можуть також безпосередньо підтримувати матеріально-технічне забезпечення терористів.
Експерти FATF висвітили труднощі виявлення фактів використання терористами неприбуткових організацій. У деяких випадках, зв'язок між явно підозрілою діяльністю і фінансуванням тероризму був виявлений завдяки тому, що причетні фізичні і юридичні особи були включені в списки осіб Резолюції Ради безпеки ООН, пов'язаних з тероризмом. Після встановлення у такий спосіб імовірного зв'язку з терористичною діяльністю, уповноважені органи повинні проводити власне фінансове розслідування і намагатися одержати додаткову інформацію з-за кордону.
Міжнародна різноманітність стандартів бухгалтерського обліку, що використовуються неприбутковими організаціями, ускладнюють ідентифікацію потенційних шахрайських транзакцій. Наявність звичаю пожертвувань у деяких культурах свідчить про велику кількість законних добровільних пожертвувань для благодійної діяльності, і в такий спосіб ускладнює розслідування. Крім того, оскільки терористи дізнаються про методи, що використовуються правоохоронними і регулюючими органами для розкриття зловживань, рівень винахідливості терористів у маскуванні незаконних коштів зростає, ускладнюючи їхнє виявлення.
Система неофіційних переказів грошей та коштів - це система, в якій кошти отримуються з метою переказу їх третій особі в іншій географічній місцевості в тій самій чи іншій формі. Такі перекази працюють зазвичай поза звичайними банківськими системами (наприклад, завдяки використанню банківських рахунків, що належать операторам неофіційних систем). В окремих юрисдикціях ці системи називаються альтернативна пересилка грошей або підпільний банківський сектор.
Експертами FATF відмічено тенденцію щодо появи зв'язків між окремими неприбутковими організаціями та системами неофіційних переказів грошей та коштів. Деякі неприбуткові організації, які сплачують кошти чи надають допомогу в країнах, що розвиваються, використовують ці системи, щоб отримати необхідні кошти у віддалених регіонах або географічних точках, які відповідним чином не обслуговуються традиційними фінансовими установами. В одному з випадків правоохоронні органи виявили те, що штаб-квартира однієї неприбуткової організації була розташована в тому ж самому офісі, що й служба неофіційних переказів грошей та коштів, діяльність якої вже пов'язувалася з операціями з відмиванням грошей. Владні структури у трьох інших країнах FATF помітили тенденцію ухилення окремими службами неофіційних переказів грошей та коштів нових вимог щодо реєстрації або отримання ліцензії при перетворенні себе на неприбуткові організації. Уникаючи реєстрації в якості організацій, що займаються переказами коштів, відповідні неприбуткові організації теоретично можуть продовжувати переказувати гроші, не маючи звітувати перед органами фінансового контролю.
Щодо цього питання FATF розробила Спеціальну Рекомендацію VI у жовтні 2001 року. Метою Спеціальної Рекомендації VI є підвищення прозорості альтернативних систем переказу коштів щодо національних органів влади шляхом встановлення над ними певного контролю. Зокрема, ця Спеціальна Рекомендація закликає як мінімум до ліцензування чи реєстрації операторів систем неофіційних переказів грошей та коштів та застосування відповідних рекомендацій FATF щодо цього сектору. Реакція країн-членів FATF була різноманітною. Окремі члени взяли за основу підхід, при якому до таких систем потрібно застосовувати такі ж самі підходи, що й до інших установ, які займаються переказом коштів. Тобто, вони повинні бути зареєстрованими та підлягати таким самим процедурам нагляду, як звичайні фінансові установи. Інші лише створили системи ліцензування чи реєстрації. FATF працює над додатковими інструкціями щодо Спеціальної Рекомендації VI у формі пояснювальної ноти та рекомендацій щодо кращого ведення документації.
Один з пунктів, на який звернули увагу кілька експертів FATF, полягає в тому, що послуги системи неофіційних переказів грошей та коштів у більшості випадків мають справу з реально отриманими грошима. В той час, як необхідність підвищити прозорість таких систем все більше визнається в світі, в тому числі юрисдикціями, що не є членами FATF, існує певна стурбованість, що повністю обмежувальний підхід може за певних обставин підштовхнути такі системи піти в глибше підпілля. Окрім того, окремі експерти вважають, що рішенням цієї проблеми могло б засновуватися на покращенні базової інфраструктури фінансових послуг та контрольних заходів в тих країнах, що є місцями отримання коштів через такі системи [47, c.26-27].
На думку експертів FATF нелегальні кошти, відмиті через сектор цінних паперів, можуть надходити від незаконної діяльності, що здійснюється як поза сектором, так і всередині нього. Для нелегальних коштів, зароблених за межами сектору, операції з цінними паперами або заснування юридичних осіб використовуються як механізм приховування джерел походження цих коштів. У випадку, якщо незаконна діяльність здійснюється на самому ринку цінних паперів - наприклад, привласнення, інсайдерська торгівля, шахрайство з цінними паперами, різного роду комерційні махінації і таке інше - операції або махінації з цінними паперами генерують нелегальні кошти, які у подальшому повинні бути відмиті. В обох випадках, сектор цінних паперів «пропонує» особі, яка відмиває гроші, відразу дві переваги, даючи можливість легалізувати «брудні» кошти та отримати додатковий прибуток від здійсненого у зв'язку з цим шахрайства з цінними паперами.
В деяких випадках інструменти ринку цінних паперів можуть використовуватися для відмивання коштів незалежно від того, чи джерела їх незаконного походження знаходяться в межах сектору цінних паперів або поза ним. Одним з таких способів є заснування відкритого акціонерного товариства, яке б служило прикриттям для діяльності з відмивання коштів. Типовим прикладом такої схеми є створення кримінальним угрупуванням компанії для заняття законною комерційною діяльністю і в подальшому змішування нелегальних коштів з коштами від законної комерційної діяльності. Як правило, така компанія використовує шахрайську бухгалтерію, щоб успішно здійснювати зазначену діяльність. Реєстрація різних офшорних фірм, через які можуть проводитися кошти є ще одним способом приховувати дійсну мету цієї діяльності. Перевагою у використанні відкритого акціонерного товариства для такої схеми є те, що його власники можуть отримати подвійну вигоду: по-перше, створюється ефективний засіб для відмивання кримінальних коштів, і по-друге, акції товариства продаються необізнаним інвесторам.
Можна ще навести типологію щодо ринкових махінацій і відмивання грошей. Вираз «розкачування ринку» (англ. «pump and dump») використовується контролюючими і правоохоронними органами для описання штучно створеної інфляції акцій, викликаної розповсюдженням неправдивої інформації. Цей вид типового шахрайства з цінними паперами є джерелом доходів і тому розглядається як предикатний злочин по відношенню до відмивання грошей в більшості країн. Крім того зустрічаються випадки, коли цей вид шахрайства з цінними паперами вчиняється з використанням доходів від інших злочинів, а іноді відмивання грошей може передувати цьому шахрайству. В схемі «розкачування ринку» фізичні особи отримують великий пакет акцій компанії перед тим, як вони виставляються на відкриті торги, або коли вона (компанія) не проводить діяльність, або поки є недіючою. Особа, що відмиває гроші, використовує доходи для придбання цих великих пакетів акцій. Акції, як правило, придбаваються за дуже низькою ціною. Після того, як зловмисники акумулювали великий обсяг цінних паперів компанії, вони можуть використати недобросовісних брокерів для рекламування цих паперів їх клієнтам. Тут і починається шахрайство з цінними паперами. Перекручена інформація доводиться до громадськості з метою реклами компанії та її діяльності. Часто компанія подається як така, що володіє революційно новою продукцією, яка забезпечить майбутній успіх. По мірі розповсюдження цієї інформації ціни на акції ростуть завдяки зацікавленості публіки і зростаючому попиту. Коли акції досягають своєї найвищої вартості, зловмисники продають свої акції і отримують прибуток від штучно створеної інфляції цін. В результаті компанію «відпускають» і акції знецінюються [51, c.187-188].
Експерти FATF у своїй більшості дотримуються думки, що закріплені в Сорока Рекомендаціях FATF стандарти є достатніми щодо сфери цінних паперів. Проте, такі заходи повинні адекватно і послідовно застосовуватися на всіх фінансових. У той же час, необхідно принаймні підвищити обізнаність учасників цих ринків щодо особливого ризику відмивання, з яким вони стикаються. Відповідно, підвищення такого інформування у свою чергу збільшило б розкриття сумнівних операцій.
У типології члени FATF роблять посилання на випадки, коли торгівля золотом, дорогоцінними металами та коштовним камінням використовується певним чином для відмивання грошей. Нелегальна торгівля діамантами стала важливим фактором у збройних конфліктах в окремих регіонах світу. Терористичні угрупування можуть, згідно з повідомленнями преси, використовувати діаманти з цих регіонів для фінансування своєї діяльності. Виходячи з цього, FATF вирішила вивчити це питання як одну з тем типології.
Переваги, які надає золото, також є привабливими для відмивання грошей. Це і висока внутрішня вартість, конвертованість, і потенційна анонімність при здійсненні переказів та переміщень. Згідно з експертами FATF, воно використовується і як джерело нелегальних коштів, що повинні бути відмиті (через контрабанду чи нелегальну торгівлю золотом), і як реальний засіб відмивання (через відкриту купівлю золота за нелегальні кошти). Більшість випадків відмивання з залученням золота пов'язана з нелегальною торгівлею наркотиками, організованою злочинною діяльністю та нелегальною торгівлею товарами.
Золото саме по собі може бути «доходом» від злочину, який потребує відмивання. В цьому випадку особа, що відмиває кошти, може спробувати приховати незаконне походження золота (наприклад, воно може бути отримане від контрабанди чи викрадене) за допомогою створення системи підроблених рахунків.
Діаманти та інше дорогоцінне каміння надають деякі переваги, схожі на ті, що надає золото, - висока внутрішня вартість у невеликій компактній формі. Діаманти, зокрема, можуть бути продані без особливих зусиль по всьому світу, хоча, в той же час торгівля ними має певні особливості, пов'язані з концентрацією родовищ в окремих регіонах. Масштабний видобуток необроблених діамантів зосереджений у кількох місцях світу - Південна Африка, Західна Африка, Австралія та російський Далекий Схід - це кілька з таких регіонів; торгівля ними сконцентрована також у містах, наприклад, Антверпені, Нью-Йорку, Тель-Авіві. Зважаючи на це, стає видно, що різні країни та регіони будуть мати різні обсяги та види торгівлі діамантами [25].
Простота, з якою діаманти можна приховати та перевозити, а також дуже велика вартість на один грам, роблять діаманти особливо вразливими для нелегального використання з боку криміналу. Безпека на всіх фазах виробництва діамантів є нагальною потребою.
Протягом тижнів після атак терористів 11 вересня в США відбулося збільшення повідомлень про підозрілі транзакції в багатьох юрисдикціях. Статистика по звітуванню про підозрілі транзакції, надана членами FATF, продемонструвала загальну тенденцію до збільшення їх кількості в країнах-членах також напередодні терористичних атак 11 вересня [50, c.34].
У міжнародній типології FATF надає матеріали щодо дослідження, проведеного з метою визначити, як кредитні та дебетні картки можуть використовуватися для відмивання грошей. Структуровані платежі готівкою за невиплачений залишок на кредитній картці були найбільш поширеною виявленою діяльністю, що супроводжувалася відносно великими сумами у вигляді виплат. В кількох випадках треті особи намагалися зробити платежі готівкою від імені власника картки. Велика кількість ідентифікованих випадків включала окремі види шахрайств з кредитними картками, тобто, втрачені та вкрадені картки використовувалися третіми особами. Ще одним видом такої діяльності було використання готівкових авансів з кредитних карток для купівлі банківських чеків або для переказу коштів за кордон. Було кілька випадків вкладення готівкових авансів на ощадні та поточні рахунки [25].
Зважаючи на вищезазначене необхідно зробити висновок, що в ході реалізації функцій фінансового моніторингу банки повинні ретельно вивчати постійно обновлювану FATF типологію легалізації доходів одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму і переймати досвід передових країн у цій сфері, аби не допустити аналогічних явищ в своїй діяльності.
ВИСНОВКИ
В результаті проведеного дослідження за темою дипломної роботи можна сформулювати наступні висновки.
З огляду на актуальність проблем, пов'язаних із відмиванням злочинно добутих коштів, на зустрічі керівників «Великої сімки» в Парижі у 1989 року було створено Групу з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням «брудних» грошей (FATF). Це незалежний міждержавний орган, створений спеціально з метою розробки та вдосконалення методів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.
Міжнародне співтовариство розглядає наступні ознаки доходів, що характеризуються як відмивання доходів:
- Доходи, що отримуються готівкою (банкнотами та казначейськими білетами) за межами застосування банківських розрахункових технологій, тобто, поза банківським оборотом;
- Доходи, що отримуються безготівковими коштами з використанням банків і легітимних банківських, кредитних та розрахункових технологій;
- Доходи, що отримуються як готівковими коштами, так і безготівковими грошима або у вигляді речей, прав, дій, за допомогою товарообмінних операцій.
Відмивання грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, - складний процес, який постійно вдосконалюється і часом включає багато операцій, здійснюваних у різноманітних формах. Найпоширенішою є так звана трифазна модель відмивання грошей. Для неї характерні три стадії (етапи) процесу легалізації злочинних доходів : розміщення, розшарування, інтеграція.
Передумовами запровадження системи фінансового моніторингу в Україні стали чинники, що зумовлені розвитком національної економіки, зокрема високий рівень готівкових розрахунків, «тінізація» капіталів, злочини в сфері фінансів. Поряд з цим одним із основних факторів, які вплинули на необхідність запровадження системи фінансового моніторингу, стали вимоги міжнародного співтовариства, яке успішно бореться з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму. Невиконання Україною вимог щодо фінансового моніторингу загрожувало санкціями, які б могли ізолювати країну від усього ділового світу.
Що стосується нормативно-правового забезпечення реалізації системи фінансового моніторингу, то Україна вжила достатніх заходів щодо приведення національного законодавства до вимог міжнародних стандартів у сфері фінансового моніторингу.
Таким чином, можна вважати, що Україна зробила ще один серйозний крок до того, щоб стати країною з надійно захищеною фінансовою системою. В перспективі розвитку національної системи протидії легалізації доходів планується нарощування потужностей Єдиної інформаційно-аналітичної системи для вистежування фінансових операцій на базі Держфінмоніторингу, розширення переліку операцій, які підлягають моніторингу, серед яких обіг золота, срібла, алмазів, торгівля нерухомістю. Така робота дасть бажані результати тільки за активної участі кожної української банківської установи.
За результатом аналізу передового досвіду країн, що успішно борються з легалізацією доходів та фінансуванням тероризму, можна зробити висновок, що система фінансового моніторингу, реалізована в Україні, максимально наближена до найкращої передової практики, хоча і потребує деяких доопрацювань як на законодавчому рівні, так і в практичній її реалізації.
Розглянувши організаційну структуру національної системи фінансового моніторингу, можна зробити висновок, що вона є достатньо дієвою та дозволяє проводити виявлення фінансових операцій, які передують чи є відмивання доходів, ще на їх початковому рівні, тобто на рівні суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
На прикладі ВАТ «КРЕДОБАНК» можна побачити чітко організовану вертикаль фінансового моніторингу, яка дозволяє належним чином виконувати покладені на неї функції та не допустити використання банківської установи в цілях, спрямованих на легалізацію доходів, набутих злочинним шляхом, та фінансування тероризму. В цілях належного виконання законодавства України в сфері фінансового моніторингу Банком регулярно проводяться семінари та практичні заняття для працівників, які задіяні до процесу фінансового моніторингу. В свої роботі Банк керується досвідом передової світової практики у сфері фінансового моніторингу та старається максимально наблизитись в виконанні функції фінансового моніторингу до найкращих світових стандартів.
Зважаючи на те, що в Україні в цілому та зокрема в ВАТ«КРЕДОБАНК» система фінансового моніторингу діє досить короткий термін у порівнянні з іншими країнами, що успішно борються з таким явищем як відмивання доходів, вона ще потребує ряду вдосконалень.
Отже, як свідчить досвід боротьби із відмиванням грошей, найрезультативнішими є такі заходи:
- визнання операцій із відмивання грошей кримінально караними;
- конфіскаційні санкції;
- налагодження кредитними організаціями контактів із контролюючими органами в інтересах власної безпеки та безпеки всієї економічної системи;
- обмеження банківської таємниці у разі проведення розслідувань, пов'язаних із відмиванням грошей;
- виконання банками правила «знай свого клієнта» (добре знаючи клієнта, можна відносно легко ідентифікувати підозрілий рух грошей на його рахунку).
Керуючись стандартами Базельського комітету з банківського нагляду та в цілях максимального наближення банківської системи до стандартів фінансових установ країн, що успішно борються з легалізацією (відмиванням) доходів та фінансуванням тероризму необхідним є:
- ставити перед собою цілі досягнення ефективності операцій, достовірності і повноти фінансової і управлінської інформації, а також дотримання законодавчих і нормативних актів;
- особливу увагу приділяти ризику репутації, концентрації, операційному та юридичному ризикам, які виникають в ході проведення банківських операцій;
- приділяти максимальну увагу виконанню процедур вивчення клієнтів та проведення банківських операцій;
- кожен працівник на кожному ділянці повинен підпорядковуватись однаковим основам професійної етики, не обминаючи, однак, специфіки своєї діяльності;
- проведення навчань із вивчення нормативно-правових актів в сфері фінансового моніторингу та передового досвіду країн, які активно борються з відмиванням доходів.
Розглянувши міжнародну типологію, можна зробити висновок, що відмивання грошей і фінансування тероризму представляє реальну загрозу фінансовій системі. Методи та шляхи відмивання доходів постійно вдосконалюються та набувають все більшої небезпеки.
Зважаючи на те, що міжнародні терористичні організації і надалі поширюють свою діяльність у країнах світу, Уряду України, а також усій фінансовій системі країни, і надалі необхідно вживати та вдосконалювати заходи недопущення та попередження діянь, що можуть нести загрозу для економіки країни та її суспільства. В цьому напрямку слід постійно вдосконалювати законодавчу базу, а також вивчати зарубіжний досвід у сфері запобігання легалізації доходів та фінансування тероризму.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III від 07 грудня 2000 року // Інформаційно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН»
2. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» № 249-IV від 28 листопада 2002 року // Інформаційно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН»
3. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» № 485-IV від 6 лютого 2003 року // Інформаційно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН»
4. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» № 3163-IV від 1 грудня 2005 року // Інформаційно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН»
5. Наказ Міністерства фінансів України від «Про затвердження Вимог до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму» від 24 квітня 2003 року № 40 // Інформаційно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН»
6. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Вимог до кваліфікації працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму» № 379/7700 від 20 травня 2003 року // Інформаційно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН»
7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу» від 26 квітня 2003року № 644 // Інформаційно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН»
8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок визначення країн (територій), які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму» від 26 квітня 2003року № 645 // Інформаційно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН»
9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку взяття на облік Державним комітетом фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу» від 26 квітня 2003року № 646 // Інформаційно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН»
10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення внутрішнього фінансового моніторингу суб'єктами господарювання, що провадять господарську діяльність з організації та утримання казино, інших гральних закладів, і ломбардами» від 20листопада 2003 № 1800 // Інформаційно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН»
11. Постанова Кабінету міністрів України і НБУ «Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)» від 28 серпня 2001 року № 1124 // Інформаційно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН»
12. Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 14 травня 2003 року № 189 // Інформаційно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН»
13. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перелік країн (територій), які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму» від 17 липня 2003 року № 419-р // Інформаційно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН»
14. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перелік офшорних зон» від 24 лютого 2003 № 77-р // Інформаційно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН»
15. Внутрішні нормативно-правові документи ВАТ «КРЕДОБАНК» з питань фінансового моніторингу, протокол №2006/17. Ухвалено рішенням Правління ВАТ «КРЕДОБАНК» 07 червня 2006 року.
16. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси.-К.: Знання, 2006.-284с.
17. Ващенко Ю. В. Банківське право. Навчальний посібник.-К.: Центр учбової літератури, 2006.-344с.
18. Гуржій С. Г., Копиленко О. Л., Янушевич Я. В. Боротьба з відмиванням коштів: правовий, організаційний та практичний аспект.-К.: Парлам. вид-во, 2005.-216с.
19. Клименко А. О. Організаційно-правові засади діяльності банків в системі заходів протидії легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом: Дис. канд. юрид. наук.-К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2004.-215с.
20. Капран В. І. Банківські операції. Навчальний посібник.-К.: Центр учбової літератури, 2006.-208с.
21. Матвійчук А. В. Аналіз та прогнозування розвитку фінансово-економічних систем.-К.: Центр учбової літератури, 2007.-180с.
22. Реверчук С. К. Грошово-банківські системи зарубіжних країн.-К.: Алерта, 2008.-160с.
23. Криміногенна ситуація в Україні: оцінка тенденції, проблеми. Звіт МВС України.-К.: 2005.-170c.
24. Підсумки діяльності у 2007 році. Звіт ДКМФУ.-К.: 2008.-44с.
25. Про типології відмивання грошей. Звіт 2006-2007 р.р. // Група розробки фінансових заходів боротьби з відмивання грошей.
26. Статистичний бюлетень Національного банку України.-К.: НБУ, січень 2008.
27. Барановський О. Боротьба з «відмиванням» грошей у банківському секторі економіки // Вісник НБУ.-2002,-№ 5.-С.10-15.
28. Біленчук П. Д. Сучасні способи протидії відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом з допомогою банківських та страхових інструментів // Фінанси України. - 2006.-№ 1.-с.20-24
29. Ващенко І. Рух грошових потоків у державі як об'єкт моніторингу, аналізу та контролю // Банківська справа.-2003,-№ 6.-С.48-56.
30. Гуляєва Л. П. Сучасні тенденції банківської діяльності // Формування ринкових відносин в Україні.-2007.-№ 1.-C.99-104
31. Жвалюк В. Фінансова злочинність становить велику небезпеку для цивілізованого розвитку економіки держави // Консультант. - 2006, № 48. - С.1.
32. Кирилюк Д. До питання про необхідність розробки та прийняття Банківського кодексу в Україні // Юридичний журнал.- 2006.- № 12.-C.17-18
33. Колдовський М. В. Правовий аспект фінансового моніторингу комерційного банку // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.19.- Суми: УАБС НБУ,2007.- C.352-358.
34. Користін О. Банківська таємниця та легалізація злочинних доходів // Підприємництво, господарство і право.-2005.-№ 7.-C.39-44.
35. Крилова В., Незнамова А. Прозорість банківської системи: світовий досвід та українські перспективи // Банківська справа.-2007.-№ 3.-C. 20-35.
36. Кротюк В., Карманов Є. Деякі аспекти правового регулювання боротьби з відмиванням грошей у банківській системі // Вісник НБУ.-2002,-№ 9.-С.26-32.
37. Латковська Т. Міжнародні правові акти в системі джерел банківського права // Юридична Україна.-2007.-№ 11.-C.35-38.
38. Наумов О. Запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму в Україні // Часопис Парламент.-2005.-№ 6.-С.16-21.
39. Павліченко Є. В. Класифікація суб'єктів фінансового моніторингу // Форум права. -2007. -№ 3. -С.190-194.
40. Польова О. Банківська система України в умовах глобалізації світової економіки // Підприємництво, господарство і право.-2007.-№ 3.-C.166-168.
41. Попович В. М. Правові основи банківської справи та її захист від злочинних посягань // Юридична Україна.-2006.-№ 11.-C.84-91.
42. Романченко О. Відмивання брудних грошей як злочин. // Вісник НБУ. - 2003, № 9. - С. 42-46.
43. Степаненко А. Боротьба з «відмиванням» грошей у банківському секторі економіки // Банківська справа. - 2003. № 5. - С. 3-11.
44. Хаб'юк О. Вплив Базеля ІІ на банки та економіку // Вісник Національного банку України.-2006.-№ 8.-C.10-13
45. Хомутенко Л. І., Мазило Т.В. Очікувані наслідки для банківської системи в контексті приєднання України до СОТ // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Вип.21.- Суми: УАБС НБУ,2007.- C.48-53.
46. Чуніхіна Л. Фінансовий моніторинг банків Росії й України: спільні цілі і задачі в системі заходів попередження і протидії організованій злочинності // Юридична Україна.-2005.-№ 6.-C.59-63.
47. Яковенко О. ФАТФ як міжнародний орган протидії відмиванню "брудних" грошей // Збірник наукових праць НДФІ, №7, 2005р. - с.25-28
48. Яременко С. Економічна безпека банків //Інформаційний вісник АН ВШ України. - 2005. - № 4.-С. 26-34
49. Марков М. А. Проблемы финансового мониторинга в банковской сфере // Вестник Банка России.-2007.-№ 19 (963).-С.14-18.
50. Чугунников А. А. Вопросы борьбы с терроризмом и обеспечения банковской тайны // Финансы и кредит.- 2007.- № 2.-C. 31-36
51. Raymond Banoun, John Ensminger. Money Laundering, Terrorism and Financial Institutionsю. // Civic Research Institute, Kingston, NJ, 2006.-323p.
Додаток А
Структура Державного комітету фінансового моніторингу України
Размещено на http://www.allbest.ru/
Додаток Б
Фінансовий моніторинг у банківській системі України
Размещено на http://www.allbest.ru/
Додаток В
Анкета - опитувальник ВАТ «КРЕДОБАНК»
(клієнт - фізична особа підприємець)
В новій редакції згідно з рішенням Правління
ВАТ «КРЕДОБАНК» № 03/2008 від 04.03.2008р.
Зміни вступають в дію з 12.03.2008р.
|
3-06-02-1-06.011/3-10-1.005 |
Додаток 5
До Програми ідентифікації та вивчення клієнтів ВАТ «КРЕДОБАНК»
АНКЕТА - ОПИТУВАЛЬНИК
(клієнт - фізична особа підприємець)
1. Прізвище, ім'я, по батькові
_____________________________________________________________
2. Ідентифікаційний код
3. Номер тел. (факсу): _____________________________
4. Рахунки відкриті в інших банках:
______________________________________________ ______________
(Назва банківської установи) (МФО) (№ рахунку)
_______________ ______________ ______________________________
(Назва банківської установи) (МФО) (№ рахунку)
____________ ______________ ______________________________
(Назва банківської установи) (МФО) (№ рахунку)
5. Обсяг операцій, що проводитимуться по рахунках за квартал
|
Показник |
Сума зарахування |
Сума списання |
|
|
Середня сума готівкової операції в грн. |
|||
|
Середня сума безготівкової операції в грн. |
|||
|
Середня сума готівкової операції в іноземній валюті (еквівалент) |
|||
|
Середня сума безготівкової операції в іноземній валюті (еквівалент) |
|||
|
Середня сума депозитної операції в грн. |
--- |
||
|
Середня сума депозитної операції в іноземній валюті (еквівалент) |
--- |
||
|
Середня сума операції по рахунку в цінних паперах |
|||
|
Середня сума операції по рахунку в банківських металах |
6. Основні напрямки діяльності за якими проводитимуться розрахунки через установу банку
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Розмір доходу (виручки) від реалізації продукції, товарів, робіт послуг за рік Клієнти, які здійснюють свою діяльність не менше року - проставляють фактичний розмір отриманого доходу (виручки) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг за звітний рік (за останні 12 місяців - у випадку, коли діяльність Клієнта не охоплюється звітним роком)
Клієнти, які здійснюють свою діяльність менше року та новостворені Клієнти проставляють обсяг доходу (виручки) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, який планують отримати протягом найближчих 12 місяців. ______________ (грн.)
Подобные документы
Роль фінансового моніторингу в забезпеченні ефективності функціонування банківської системи. Порівняльна характеристика організації фінансового моніторингу банків в Україні та країнах ЄС. Стан і напрямки удосконалення фінансового моніторингу в Україні.
дипломная работа [700,3 K], добавлен 02.02.2016Поняття "фінансовий моніторинг" у вузькому та широкому розумінні. Первинний та державний рівні моніторингу, головні суб'єкти. Державна політика у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, головна причина низької ефективності.
доклад [7,8 K], добавлен 20.02.2012Структура банківської системи України та її динаміка. Національний банк України та його операції. Облік та аудит в банківській системі на сучасному етапі. Шляхи та напрямки розвитку операцій "електронних технологій" в банківській системі України.
курсовая работа [80,6 K], добавлен 10.07.2010Боротьба з відмиванням грошей. Класифікація клієнтів щодо ризику здійснення ними операцій по легалізації прибутків отриманих злочинним шляхом у комерційному банку "Фінанси та кредит". Реєстрація фінансової операції, яка підлягає фінансовому моніторингу.
контрольная работа [17,3 K], добавлен 29.10.2009Економіко-правова характеристика легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Оптимальна типологія засобів "відмивання грошей". Аналіз та можливі механізми діяльності банків з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, їх ефективність.
курсовая работа [104,7 K], добавлен 26.02.2011Сутність банківської системи й грошової пропозиції. Функції Національного банку України та комерційних банків. Структура капіталу в банківській системі України. Надання послуг в банках. Державне регулювання банківської системи України, її саморегулювання.
курсовая работа [76,2 K], добавлен 20.11.2010Місце Приватбанку на ринку фінансових послуг та в банківській системі України. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу. Зміст системи комплексного аналізу банківської діяльності комерційного банку. Аналіз активу, пасиву та платоспроможності банку.
дипломная работа [648,2 K], добавлен 20.06.2012Сутність та напрямки фінансової діяльності комерційного банку. Структура джерел власного, залученого та запозиченого капіталу банку та методи управління ними. Характеристика діяльності та рейтингове місце КБ "Приватбанк" в банківській системі України.
дипломная работа [3,2 M], добавлен 02.07.2010Сутність та функції банківської системи. Зміна складових зобов'язань банків України за 2009-2011 роки. Особливості побудови банківської системи України. Проблеми її розвитку та недоліки. Перспективи та напрямки розвитку банківської системи України.
курсовая работа [905,9 K], добавлен 07.11.2012Оцінка сучасного стану розвитку кредитування в банківській системі. Розкриття суті овердрафту як особливої форми короткострокового кредитування. Аналіз системи обліку операцій з овердрафту на прикладі АКБ "Європейський". Вдосконалення системи овердрафту.
дипломная работа [748,5 K], добавлен 25.09.2011
