Щодо діяльності Укрексімбанка, то доходи ПАТ «Укрексімбанку» з кожним роком збільшувалися. Так, в 2007 році в порівнянні з попереднім, вони збільшилися на 56,15%, або на 4997412 тис.грн. В 2008 році тенденція до збільшення збереглася та доходи стали складати 5220703 тис.грн., тобто вони зросли на 71,37%. Найбільшу питому вагу в доходах банку займають процентні доходи. В 2006 році вони складали 77% загальних доходів банку. В 2007 році вони зросли на 3,74% та складали 80,74%. В 2008 році їх питома вага в доходах банку склала 77,25%, тобто вони зменшилися на 3,49%. Також значну частину займають комісійні доходи. В 2006 році їх питома вага складала 14,73%, в 2007 році даний вид доходу зменшився на 1,16 процентний пункт, в 2008 році тенденція до зниження збереглася та комісійні доходи стали складати 8,44%, тобто вони знизилися на 5,13%. Незначну частину доходу складають торгівельний дохід та інші доходи.

Існують великі проблеми у функціонування банківської системи України, їй бракує в першу чергу стабільності, адже нестабільна політична і економічна ситуація в державі відіграє значну роль і в банківському секторі. Щодо ПАТ «Укрексімбанк», то він функціонує більш менш стабільно, тому що це банк з відмінною репутацією, великою кількістю клієнтів, стабільним фінансуванням. Але проблеми безумовно спіткають і крупні банки. Голоні з ним наведені в першому розділі. Вирішення цих проблем приведемо в третьому розділі.

3. РОЗРОБКА МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

3.1 Розробка моделі покращення функціонування банківської системи України за допомогою кластерного аналізу

У наш час банківська система функціонує не досить ефективно, головні проблеми її функціонування приведені в першому розділі. Щоб вирішити ці проблеми, на мою думку, необхідно притримуватися певних стратегій, за якими функціонують банки України. Для того, щоб виявити найуспішніші банки країни, а відповідно і банки, стратегії яких найбільш успішні проведемо кластерний аналіз першої десятки українських банків. За його результатами буде зрозуміло стратегії яких банків потрібно притримуватися, щоб функціонувати найуспішніше.

Статистичний аналіз даних є невід'ємним атрибутом системи управління на всіх її рівнях - від окремого економічного об'єкта до національної економіки в цілому. Оволодіння методами статистичної обробки даних із використанням комп'ютерних технологій являється важливою складовою професійної підготовки економіста.

Для розрахунків використаєм ПЗ Statistika 6.0. Усі статистичні процедури системи розділено на окремі модулі, кожен з яких об'єднує групу логічно зв'язаних між собою статистичних методів і в рамках конкретної моделі забезпечує повний і всебічний аналіз закономірностей. У кожному модулі можна виконати певний спосіб обробки даних, не звертаючись до інших модулів.

При аналізі і прогнозуванні соціально-економічних явищ дослідник досить часто стикається з багатовимірністю їх опису. Це відбувається при рішенні задачі сегментації ринку, побудові типології країн по достатньо великому числу показників, прогнозування кон'юнктури ринку окремих товарів, вивченні і прогнозуванні економічної депресії і багатьох інших проблем.

Важливою характеристикою системи є наявність засобів всебічної графічної підтримки процесу обробки даних і візуалізації результатів аналізу. Графічні можливості й засоби системи унікальні. Вона включає сотні різних типів статистичних графіків (включаючи наукові, ділові, тривимірні та двовимірні в різних системах координат, спеціалізовані, статистичні графіки - гістограми, матричні, категоризовані графіки та ін.

Графічні засоби доступні у будь-якому модулі і на будь-якому етапі статистичної обробки даних. Вони можуть бути використані з метою:візуалізації чисельних та текстових значень безпосередньо з електронної таблиці з вихідними даними або таблиці результатів;виводу результатів статистичного аналізу у вигляді послідовності графіків.

Методи багатовимірного аналізу - найбільш дієвий кількісний інструмент дослідження соціально-економічних процесів, що описуються великим числом характеристик. До них відносяться кластерний аналіз, таксономія, розпізнавання образів, факторний аналіз та ін.

Кластерний аналіз найяскравіше відображає риси багатовимірного аналізу в класифікації. В цьому розділі ми проаналізуемо банківську ситему за допомогою кластерного аналізу. Кластеризація - це автоматичне розбиття елементів деякої множини (об'єкти, дані, вектора характеристик) на групи (кластери) за принципом схожості.

Завдання кластерного аналізу полягає в тому, щоб на підставі даних, що містяться в множині Х, розбити множину об'єктів G m (m - ціле) кластерів (підмножин) Q1, Q2 ., Qm, так, щоб кожен об'єкт Gj належав одній і лише одній підмножині розбиття і щоб об'єкти, що належать одному і тому ж кластеру, були схожими, в той час, як об'єкти, що належать різним кластерам були різнорідними.

Вихідні дані наведені в табл. 3.1. Наведемо такі параметри: кількість змінних - 4, спостережень - 10. Після наведених даних приступимо до розрахунків. Вибираємо змінні і за цими змінним отримаємо такі описовані характеристики: кількість змінних(Number of variables), Кількість об'єктів (Number of cases), Засіб обробки пропущених даних (Missing data), міра відстані між кластерами (Amalgamation(joining) rule), міра схожості (Distanse metric).

Таблиця 3.1

Прибутки банків

Банк	Прибуток від операцій(тис. грн)	Прибуток до оподаткування	Прибуток після оподаткування	Чистий прибуток
1.Приватбанк	535,76	188,48	129,17	129,16
2.Райффазен банк аваль	254,03	71,98	52,72	52,73
3.Ощадбанк	81,51	44,96	30,57	30,56
4. Укрсиббанк	179,51	59,96	42,76	42,76
5. Укросцбанк	237,22	112,33	79,17	79,16
6. Укрексімбанк	190,37	85,73	62,21	62,21
7. Отп банк	161,46	19,42	7,65	7,66
8. Альфа -банк	180,07	20,21	15,82	15,83
9."Надра"	132,73	10,93	2,58	2,59
10. ВТБ банк	64,85	8,53	5,57	5,58

Рішенням задачі кластерного аналізу є розбиття, що задовольняє деякому критерію оптимальності. Цей критерій може бути деяким функціоналом, що виражає рівні бажаності різного розбиття і угрупувань, який називають цільовою функцією. Наприклад, в якості цільової функції можна взята внутрішньогрупову суму квадратів відхилення:

(3.1)

де xj - є вимірюваннями j-го об'єкту.

Для вирішення завдання кластерного аналізу необхідно визначити поняття схожості і різнорідності.

Зрозуміло те, що об'єкти i-ий і j-ий потрапляли б в один кластер, коли відстань (віддаленість) між точками Хi і Хj була б достатньо маленькою, та потрапляли б в різні кластери, коли ця відстань була б достатньо великою. Таким чином, попадання в один або різні кластери об'єктів визначається поняттям відстані між Хi і Хj з Ер, де Ер - р-мірний евклідовий простір. Ненегативна функція d(Хi, Хj) називається функцією відстані (метрикою), якщо:

а) d(Хi, Хj) і 0, для всіх Хi і Хj з Ер;

б) d(Хi, Хj)= 0, тоді і тільки тоді, коли Хi = Хв.;

в) d(Хi, Хj)= d(Хj, Хi);

г) d(Хi, Хj) Ј d(Хi, Хk)+ d(Хk, Хj), де Хj; Хi і Хk - будь-які три вектори з Ер.

Значення d(Хi, Хj) для Хi і Хj називається відстанню між Хi і Хj і еквівалентно відстані між Gi і Gj відповідно вибраним характеристикам (F1, F2, F3 ..., Fр).

Найчастіше використовуються такі функції відстаней:

Евклідова відстань d2(Хi ,Хj)=  (3.2)

l1 - нормаd1(Хi , Хj) = (3.3)

Сюпремум - норма d (Хi,Хj) = sup k = 1, 2, ..., р (3.4)

lp - норма dр(Хi,Хj) = (3.5)

За алгоритмом кластерного анализу проведемо классифікацию банків та побудуємо дендограмму (рис. 3.1). Виберемо варіанти розподілення банків на кластери.

Ініціація кнопки Vertical icicle plot дозволяє подивитися результати об'єднання об'єктів в кластери, представлені у вигляді дендрограмми.

Ми отримуємо дендограмму, по якій можна визначити, які банки увійшли до складу кластеризації по їхній дохідності. Із них найважливішими є Укрексімбанк, Приватбанк.

Рис. 3.1. Дендограмма банків

Вид дендограмми залежить від вибору міри схожості або відстані між об'єктом і кластером і методу кластеризації. Найбільш важливим моментом є вибір міри схожості або міри відстані між об'єктом і кластером.

Рис. 3.1 відповідає випадку десяти об'єктів (n=10) і k характеристик (ознак). Приватбанк є найбільш прибутковим банком і знаходиться у першому кластері.

Матрицю приєднань, у якій зазначені об'єкти (банки) і відстані, на яких відбулося їх об'єднання у кластери, можна побачити на рис. 3.2. З цього списку також можна встановити, які банки об'єдналися в кластери.

Рис. 3.2. Матриця приєднань

Використаємо метод кластерізації для розбиття банків на 3 кластера.

Результати кластеризації наведемо на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Результати кластерного аналізу (перелік об єктів за кластерами).

Як видно з рис. 3.3, до першого кластеру увійшов один банк - Приватбанк. Таким чином, у нього високий дохід і він отримує максимальний прибуток, ніж банки, які увійшли в другий та третій кластер. Другому кластері увійшло 4 банка, а саме: Райффайзен, Укрсиббанк, Укрсоцбанк та Укрексімбанк, що володіють набагато менш сприятливи значеннями відповідних результатів, що не обов'язково свідчить про необхідність зміни їхньої політики. До третього ж кластеру належать банки, прибутковість яких не така погана, але менша ніж у банків першого та другого кластерів, серед них: Ощадбанк, ОТП банк, Альфа банк, Надра та ВТБ банк.

Таким чином, реалізація вище розробленого механізму дозволяє провести многомірний аналіз чинників економічного розвитку банку і виділити пріорітетні напрями державної політики. Велика гідність кластерного аналізу в тому, що він дозволяє проводити розбиття об'єктів не по одному параметру, а по цілому набору ознак. Крім того, кластерний аналіз у відмінність більшості математико-статистичних методів не накладає ніяких обмежень на вигляд даних об'єктів, і дозволяє розглядати безліч початкових даних практично довільної природи. Кластерний аналіз дозволив розглянути достатньо великий об'єм інформації і різко скоротив, стиснув великі масиви соціально-економічної інформації, зробив їх компактними і наочними.

Таким чином було виявлено, що за показниками прибутковості перше місце посів Приватбанк. Це й зрозуміло, адже саме він є найбільшим банков за активами, кількістю відділень та іншими параметрами.

Проаналізувавши основні напрямки діяльності першої четвірки банків, які увійшли до першого та другого кластерів можна зрозуміти, що їх діяльність є досить ефективною. Тому іншим банкам, які мають значно менші активи потрібно так би мовити підтягуватись до більш великих банків. Це можна зробити змінивши середовище своєї діяльності. Адже саме від стратегії банка більшою мірою і залежить його подальша доля. Навіть невеликий за активами банк, притримуючись досконалої та професійної стратегії розвитку може значно підвищити свій рівень. Від стратегії залежить і кількість і якість клієнтів банку. Тому перейдемо безпосередньо до конкретних заходів щодо вирішення проблем, які були виявлені в першому розділі.

3.2 Розробка підходів зміни середовища діяльності комерційних банків

Наведені в першому розділі основні проблеми ефективності функціонування банківської системи України потрібно терміново вирішувати.

На основі проведених досліджень пропонуємо такі підходи щодо підвищення ефективності функціонування банківської системи України:

- забезпечення принципу справедливого розподілу доходів між банками в залежності від внеску в загальний розвиток банківської сфери та економіки;

- формування ефективного інституційного середовища для регулювання факторів конкурентної боротьби та уповільнення монополізації банківської сфери;

- створення умов прискореного розвитку регіонів та вирівнювання їх стану через збільшення фінансування та кредитування перспективних напрямів господарської діяльності;

- визначення незадоволених потреб клієнтів щодо банківського обслуговування та їх задоволення на основі пропозиції нових банківських продуктів і різних форм та способів надання послуг;

- підвищення використання “людського фактору” через створення ефективної системи управління та здійснення кадрової політики в банківських установах.

Розглянемо кожний із запропонованих підходів та особливості забезпечення їх досягнення в сучасних умовах розвитку України, зокрема її банківської сфери.

Отже, головним пріоритетом є забезпечення принципу справедливого розподілу доходів між банками в залежності від внеску в загальний розвиток банківської сфери та економіки. В даному зв'язку необхідно виділити ті показники діяльності банків, які можна було б використати як критерії щодо оцінки внеску окремих банків та банківської сфери в цілому у розвиток держави та зростання рівня і якості життя окремих членів суспільства. Такими показниками можуть бути кількість та розмір виданих коротко та довгострокових кредитів, їх питома вага по відношенню до капіталу банку, обсяг та рівень сплати податків, розмір банківських відсотків по депозитам та кредитам, розмір та напрями інвестування, величина коштів, спрямованих на благодійну та спонсорську діяльність, тощо. Однак на сучасний момент ми повинні констатувати наявність негативних моментів у діяльності більшості банків, пов'язаних з досягненням виключно своїх егоїстичних внутрішньо-корпоративних інтересів, або інтересів певних промислово-фінансових кланів. Це проявляється в прагненні контролювати максимально можливу частку ринку, нав'язуванні невигідних контрагентам умов щодо активних та пасивних операцій - по кредитам, депозитам, інвестиціях, тощо.

Як правило, якість обслуговування юридичних та фізичних осіб, особливо в регіонах, не відповідає прийнятному рівню, хоча постійно здійснюються спроби покращити ситуацію. На макроекономічному рівні це проявляється у неузгодженості економічних інтересів суспільства і банків, втраті певної частини перерозподіленого ВВП, який під тиском глобалізаційних реалій спрямовується в розвинені країни світу і, таким чином, сприяє зростанню інших суспільств, тоді як наслідком подібної ситуації для України є зміцнення тіньової економіки. Для подолання зазначених негативних явищ потрібно узгоджене досягнення гармонізації на основі збалансування економічних інтересів банків і суспільства через підвищення ефективності системи взаємного інституційного впливу.

Як бачимо, суспільство і окремі особи та комерційні банки пов'язані між собою правовим механізмом, який дозволяє здійснювати взаємне врахування інтересів. Цей механізм діє через посередників, якими є державні органи - законодавчої, судової і виконавчої влади. Центральним елементом узгодження інтересів в банківській сфері виступає Національний банк України. На нього покладено специфічні функції щодо оцінки ефективності функціонування банківської системи Україна, нагляду та контролю за правопорушеннями та дотримання умов гармонійного розвитку суспільства та держави в цілому.

Другий підхід ми визначили як “формування ефективного інституційного середовища для регулювання факторів конкурентної боротьби та уповільнення монополізації банківської сфери”. На сьогодні ми маємо Класифікацію НБУ за розміром активів банків, за якою вони поділяються на чотири групи: І - “найбільші банки” (активи понад 1 млрд. грн), ІІ - “великі банки” (активи понад 100 млн. грн), ІІІ - “середні банки” (активи від 10 до 100 млн. грн) і ІV - “малі банки” (активи до 10 млн. грн) [3; 192]. Для кожної групи банків існують свої особливості щодо конкурентної боротьби. Так, “найбільші банки” - системні банки мають найбільшу за обсягами, кількістю та різнорідністю групу споживачів банківських послуг. “Володіючи 70% ресурсів, вони можуть користуватися монопольними перевагами на ринку, отримувати монопольний прибуток”. Банки другої та третьої групи мають змогу обслуговувати меншу кількість клієнтів і оперувати меншими обсягами доходів. Їх можливості щодо реклами та просування на ринку є обмеженими в наслідок обмеженості фінансових ресурсів. Хоча ми оцінюємо банки другої та третьої групи в перспективі позитивно, оскільки вони є найбільш ефективними та мають високу якість обслуговування клієнтів. Більшість банків четвертої групи знаходиться під постійною загрозою закриття, ліквідації, тому що вони не можуть забезпечити виконання вимог НБУ щодо збільшення розміру власного капіталу та величини сформованого резервного фонду. Крім того, на місцях їх витісняють озброєні новими технологіями філії системних банків.

На нашу думку, позиція та політика НБУ щодо різних груп банків повинна бути диференційованою та спрямованою на досягнення максимальних результатів по сукупності з врахуванням інтересів різних рівнів суспільства та банківської системи.

Так, по відношенню до системних банків повинні бути встановлені жорсткі умови щодо зниження ними тиску на менші банки та зменшення ними ступеня монополізації банківського ринку. Наприклад, ввести для системних банків, які мають філії на території економічно-занедбаних районів та регіонів умови обов'язкового фінансування їх розвитку на період до 10 років з одночасною участю в процесі розробки перспективних планів. Крім того, потрібно припинити вивіз капіталу з цих територій та забезпечити позитивне сальдо руху грошових потоків у філіях за рахунок перерозподілу консолідованих банківських коштів.

Відносно банків другої та третьої групи позиція НБУ повинна бути найбільш сприятливою, оскільки саме ці банки в нових ринкових умовах повинні забезпечити оптимальне узгодження економічних інтересів у банківській сфері. Дане твердження пов'язане з соціально-економічною природою цих банків. Певна обмеженість у фінансових ресурсах робить їх більш керованими та менше здатними для лобіювання власних егоїстичних інтересів, що з одного боку, посилює їх залежність від НБУ, а з другого - вони залежать від клієнтів, а отже - ідуть назустріч всім зацікавленим у співробітництві контрагентам.

НБУ повинен підтримувати четверту групу - “малі банки”, не зважаючи на низьку ефективність їх діяльності та попри всі вимоги і перестороги, оскільки малі банки відіграють велику роль у економічному становленні регіонів, розвитку малого бізнесу, підприємництва та формуванні позитивного відношення до ринкових перетворень серед населення. Тому, на нашу думку, НБУ слід переглянути свою політику щодо малих банків. Крім того, варто відродити на їх основі традиційні у XIX-XX ст. муніципальні банки, які забезпечували розвиток міст та окремих областей України.

Третій, визначений нами підхід, “створення умов прискореного розвитку регіонів та вирівнювання їх стану через збільшення фінансування та кредитування перспективних напрямів господарської діяльності” - прямо пов'язаний з викладеними вище міркуваннями. Всі банки, які мають філії, або самі працюють у регіонах повинні забезпечити умови для їх зростання через посилення власної участі у господарському житті. Це надасть у перспективі великі конкурентні переваги як самим регіонам на рівні ринків країни, так і за її межами - на рівні світових ринків. Включення комерційних банків до процесу формування конкурентоспроможності регіонів та країни в цілому є важливим з огляду на тенденції всесвітньої глобалізації та визначення місця України в ній.

Четвертий пріоритет пов'язаний з впровадженням інноваційних ідей та технологій у банківську діяльність. На жаль, поки що вітчизняні банки розробляють продукти та надають спектр послуг, які запозичені з досвіду діяльності закордонних банків. Тим не менш, нам необхідно враховувати власну специфіку по даному питанню. В цьому зв'язку на власних теренах необхідно розвивати та використовувати методи банківського маркетингу, маркетинг-менеджменту, стратегічного менеджменту, системного аналізу, тощо. Їх практичне застосування незалежно від тих чи інших місцевих особливостей може дати високі результати.

Останній визначений нами підход “підвищення використання “людського фактору” через створення ефективної системи управління та здійснення кадрової політики” є ключовим щодо майбутнього стану та розвитку банківської сфери. Джерелом всякого розвитку є людина, її здатності та можливості взаємодії з іншими подібними суб'єктами. Людина є, також, головним інституційним суб'єктом, а також основою для формування суспільних інституцій. Одночасно людина виконує роль суб'єкта та об'єкта управління. Поєднання цих важливих аспектів забезпечує розуміння важливості створення в комерційних банках ефективної системи управління та здійснення належної кадрової політики. На жаль, зараз відбуваються негативні процеси в управлінні людськими ресурсами банку - в питаннях управління мають місце вияви волюнтаризму та авторитаризму з боку керівництва, в наслідок чого спостерігається висока плинність кадрів (більше 30% на рік). Особливо це характерно для операційних відділів та середньої ланки управління. При цьому плинність вища серед найманих менеджерів вищої ланки у великих містах: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, тощо. Крім того, активно проводиться переманювання кращих спеціалістів, що дестабілізуюче позначається на діяльності окремих служб та відділів. Іноді перехід спеціалістів супроводжується переходом клієнтів на обслуговування в іншу установу, тобто фактично має місце крадіжка клієнтської бази. Така поведінка є наслідком руйнації традиційної системи цінностей та незавершеності переходу до універсальної системи цінностей, побудованої на засадах права. Отже, незавершеність процесу трансформації системи цінностей призводить до правової незахищеності як людини - працівника, так і, власне, банку. В цьому зв'язку необхідно сприяти затвердженню у свідомості людей правових норм поведінки.

Практично, на рівні банків варто розробити, затвердити та впровадити корпоративні кодекси - систему корпоративних цінностей, норм та правил, які б сприяли підвищенню керованості, налагодженню ефективної взаємодії, кар'єрному росту, творчій і професійній реалізації працівників банківської установи.

Проаналізувавши роботи вчених, які займаються проблемами розвитку НБУ [62, c. 148; 66, с. 5], першочерговою проблемою, на нашу думку, яка виникла на даний момент перед Національним банком і всією банківською системою, є подолання високих темпів інфляції. Для досягнення цієї мети НБУ вважає необхідним прийняття цілого комплексу заходів. Серед яких я б виділив головні:

банк кредитний кластерний

1) покласти на Національний банк України, як ключовий елемент правової системи узгодження економічних інтересів у банківській сфері, забезпечення принципу справедливого розподілу доходів між банками в залежності від їх внеску в загальний розвиток;

2) НБУ забезпечити стримування діяльності системних банків, сприяння функціонування великих та середніх банків і фінансову підтримку малих банків і створення на їх основі “муніципальних банків” з метою оптимізації факторів конкурентної боротьби та уповільнення монополізації банківської сфери;

3) комерційним банкам створити в регіонах умови для прискореного розвитку через збільшення фінансування та кредитування перспективних напрямів господарської діяльності з метою забезпечення конкурентоспроможності України на світових ринках;

4) комерційним банкам проводити інноваційну діяльність щодо впровадження нових продуктів і послуг орієнтуючись на вітчизняну особливості;

5) комерційним банкам забезпечити створення ефективної системи управління та проведення кадрової політики на основі розробки та впровадження корпоративних кодексів з метою переходу до універсальної правової системи цінностей.

3.3 Моделювання чинників впливу людського фактора на поведінку клієнтів у банку

Як було зазначено в підходах щодо підвищення ефективності функціонування банківської системи людський фактор має дуже значний вплив на вибір клієнтами банку. І саме в ефективному і кваліфікованому підході до клієнтів великим чином і залежить прибутковість і успішність функціонування як кожного банку зокрема, так і банківської системи вцілому. Тому пропонується змоделювати найбільш ефективну модель впливу людського фактора (працівників банківської установи) на клієнтів. Для цього кожному співробітнику банка необхідно в першу чергу розуміти психологію клієнтів.

Психологи дослідили закономірності поведінки клієнтів банківського ринку під час вибору банку. На основі вивчення цих закономірностей було окреслено загальну поведінкову модель споживача банківських продуктів (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Загальна поведінкова модель споживача банківських послуг

Моделювання поведінки клієнтів у банках потребує сегментації клієнтів на фізичних осіб та юридичних (або корпоративних клієнтів), адже їх поведінка та потреби дещо відрізняються.

Європейська асоціація маркетингу визначає декілька можливих мотивів купівлі банківських продуктів: функціональна потреба (тобто насправді необхідний банківський продукт); мода; прагнення створити власний імідж.

Для різних клієнтів банківської системи спеціалісти спостерігають різне співвідношення між цими мотивами. Однак ці відмінності характерні для фізичних осіб, мотиви купівлі банківських продуктів корпоративними клієнтами на 100% зумовлені функціональною потребою.

На відміну від корпоративного клієнта, фізична особа оцінює привабливість того чи іншого банку не за таким чітким планом. За результатами експериментальних первинних досліджень в Україні, фізична особа обирає банк:

за порадою впливових груп (54%);

самостійно, після відвідування декількох установ та порівняння їх між собою (33%);

самостійно, одразу обравши певну установу і не звертаючись до інших (13%).

Отже, виявляється, що насправді обирають банк (у повному розумінні цього слова) лише третина клієнтів -- фізичних осіб. Їхню поведінку можна описати за допомогою алгоритму, наведеного на рис. 3.5.

Рис. 3.5. Модель поведінки клієнта - фізичної особи

За дослідженнями ESOMAR, які стосувалися української банківської системи, найвагомішими факторами впливу на фізичну особу -- клієнта є (за 100-бальною шкалою):

Приємне сприйняття клієнтом банку та персоналу (94).

Здатність персоналу банку викликати приємні відчуття у клієнта (87).

Можливість задоволення особистих мотивів купівлі (83).

Отримання інформації від банку (77).

Урахування індивідуальних якостей клієнтів (73).

У рамках цього ж дослідження було проведено класифікацію клієнтів банківської системи за поведінковими ознаками і психотипом (табл. 3.2).

Наведена класифікація дала можливість виділити суттєві особливості українського споживчого ринку банківських продуктів:

- повільна реакція на інноваційні банківські продукти та довгий процес адаптації до них (зумовлено переважанням майже вдвічі консерваторів і адаптерів над новаторами і послідовниками);

Таблиця 3.2

Класифікація особистих клієнтів банківського ринку

Група клієнтів	Частка в загальній структурі	Характеристика
Новатори	4,5%	Дуже чутливі до нововведень. Прагнуть купувати та використовувати нові продукти протягом перших місяців їх упровадження на ринок. Вимогливі до працівників банку, саме від них надходить найбільше рекламацій, тому при їх вирішенні необхідно застосовувати новаторські
Послідовники	29,5%	Позитивно ставляться до нових розробок, готові їх випробовувати, досить швидко адаптуються до продуктів, але не відмовляються водночас і від тих продуктів, якими вже користуються. На відміну від новаторів, вони, як правило, розширюють свій комплекс банківських продуктів, а не повністю переорієнтовуються на новий
Адаптери	48,6%	3 недовірою ставляться до нових рекомендацій і готові внести певні зміни у своє рішення тільки тоді, коли хтось із їхнього оточення дасть характеристику цьому товару
Консерватори	17,4%	Недовірливі. Дуже повільно адаптуються до ново введень, коли ті вже перестали бути нововведеннями. Вимогливі до персоналу. Від них, як і від новаторів, надходить найбільша кількість рекламацій

- значна кількість рекламацій до працівників банківських установ, які зумовлені психологічними та ментальними особливостями споживчого ринку (з огляду на значну кількість консерваторів і новаторів, які разом становлять майже чверть споживчого ринку);

- властива "реакція снобізму" для половини споживчого ринку, тобто копіювання дій найближчого оточення, яке здебільшого припадає на ту саму класифікаційну частку (зумовлено кількістю адаптерів у загальній структурі споживчого ринку) [16, с. 320].

Модель поведінки корпоративного клієнта буде мати вигляд, представлений на рис. 3.6. За дослідженнями, які стосувалися української банківської системи, найбільш вагомими факторами впливу на корпоративного клієнта є такі (за 100-бальною шкалою):

Рис. 3.6. Модель поведінки корпоративного клієнта

Урахування індивідуальних якостей корпорації і формування відповідного комплексу послуг (92).

Улагодження банком рекламацій (84).

Підтримання зворотного зв'язку із клієнтом (81).

Отримання інформації від банку (79) [22, с. 244].

Якщо поділити корпоративних клієнтів на крупні підприємства, середні і малі підприємства та приватних підприємців, то для них критерії для вибору банків будуть такі:

1. Крупні підприємства - повний комплекс послуг, включаючи інкасацію в зручний час, зачислення грошових коштів на рахунок в найкоротший термін, конвертація грошових коштів; швидке здійснення платежів і розрахунків; надійність і репутація банку; зручне місцерозташування; рівень обслуговування.

2. Малі і середні компанії і фірми - зручне місцерозташування; платоспроможність, надійність банку; наявність необхідних для клієнта послуг; чітке проведення стандартних операцій; увага до потреб клієнта; кваліфікація персоналу, вартість послуг, знижки.

3. Приватні підприємці - низькі тарифи на розрахунково-касове обслуговування; платоспроможність банку; своєчасне здійснення розрахунків; наявність необхідних послуг, в тому числі консалтингових; якість обслуговування [9, с. 304].

Отже, як для фізичних, так і для юридичних осіб моделі поведінки при виборі банківських послуг будуть відрізнятися. Модель поведінки корпоративного клієнта є складнішою.

Особливо важливе значення має вивчення факторів мотивації клієнтів в рамках придбання банківських послуг. Тут враховуються такі чинники, як виявлення потреби в якій-то конкретній послузі банка, наявність необхідної інформації про даний продукт і про банк, здатний його надати, вибір з різноманітних варіантів, що пропонуються ринком, рішення про придбання такого роду банківської послуги.

Фактори, що впливають на поведінку будь-якого споживача, можна поділити на психологічні, особистісні, соціокультурні, вплив комплексу маркетингу, фактори ситуаційного впливу (табл. 3.3).

Виділяють поняття "профіль клієнта" як "сукупність характеристик клієнта, які визначають його ставлення та прихильність до банківських продуктів і послуг визначеного виду, можливість моделювання його поведінки з метою підвищення ефективності діяльності банку" [16, с. 320]. Профіль клієнтів з кола фізичних осіб складається на основі результатів дослідження їх споживчої поведінки. Наприклад, клієнт може бути умовно віднесений до однієї з таких груп: прихильник визначеного спектр банківських продуктів і послуг, обережний, новатор, прихильник інноваційних продуктів і послуг,імпульсивний, заощадливий, раціональний тощо. У цьому випадку вимагають аналізу такі показники:

Таблиця 3.3

Фактори, що впливають на поведінку споживача

Фактори	Характеристика
Психологічні	Мотивація, сприйняття, засвоєння, переконання, ставлення
Особистісні	Вік, стать, сімейний статус, етап життєвого циклу сім'ї; професія, освіта, рівень доходів; тип особистості, стиль життя
Соціокультурні	Референтні групи, сім'я, соціальна роль і статус, культура й субкультура, суспільний клас
Вплив комплексу маркетингу	Товарна маркетингова політика, цінова політика, збутова політика, комунікаційна політика
Фактори ситуаційного впливу	Зміни в макросередовищі, зміни обставин у покупця, атмосфера в магазині, дії інших покупців

- регіон і тип населеного пункту, де мешкає клієнт;

- фізична особа чи корпоративний клієнт;

- масштабність діяльності (для корпоративних клієнтів);

- галузь діяльності клієнта;

- вага клієнта для банку;

- ставлення до певних видів банківських продуктів і послуг його причини (перелік продуктів і послуг заздалегідь готується);

- оцінки клієнтом банку за такими характеристиками: зручність розташування і графік роботи, надійність, економічна сила та стабільність, рівень компетентності та привітності персоналу, широта спектру продуктів і послуг, орієнтованість на тривалу співпрацю, якість консультування, швидкість проведення платежів, відповідність пропозиції потребам, швидкість реакції на запити клієнта, дотримання умов договорів, ціна послуг, рівень ставок за кредитами і депозитами, інноваційність банку, наявність особистого менеджера, наявність банкоматів тощо;

- кількість банків, з якими клієнт має стосунки;

- банк, що є основним для клієнта;

- випадки припинення (обмеження) стосунків із боку банку;

- рівень лояльності клієнта;

- користування, частота та наміри щодо користування певними видами банківських продуктів і послуг;

- умови використання розрахункового рахунка та кредиту;

- використання та наміри щодо використання засобів комунікації з банком;

- знання рекламних продуктів банку;

- джерела інформації про нові послуги банку.

Вчені [16, с. 320] виділяють такі ключові характеристики, за якими різні групи клієнтів оцінюють якість обслуговування в банках:

1. Відчутні складові - те, що наочно представляє рівень обслуговування у банку: устаткування; те, наскільки виразно представлені послуги для клієнтів; зовнішність й одяг персоналу, засоби комунікації.

2. Надійність - здатність виробника банківських послуг тримати обіцянки й надавати послугу саме в тому вигляді, в якому вона була обговорена із клієнтом. Практично всі дослідження вважають дану характеристику найважливішої в маркетингу послуг.

3. Оперативність - готовність виробника допомогти клієнтові й швидко надати послугу. Сюди відноситься й така категорія, як "відшкодування", тобто можливість виробника банківських послуг виправляти свої помилки й робити це з мінімальними незручностями для клієнта.

4. Увага - даний параметр описує те, що називається індивідуальним підходом до клієнта, що неможливе без усвідомлення персоналом банку своєї корпоративної ідентичності. Сюди відносяться знання, чемність і репутація співробітників.

5. Співпереживання - другий крок на шляху до маркетингу відносин, коли індивідуальний підхід переростає в здатність співробітників поставити себе на місце клієнта й не просто вміти пояснити йому тонкості послуги доступною мовою, але й зрозуміти його проблеми й допомогти вирішити навіть ті з них, які не відносяться до прямої компетенції банку.

Дослідження споживчих мотивацій на вітчизняному банківському ринку дозволяє побачити особливості впливу на клієнтів із різними сегментарними характеристиками та порівняти бажані очікування клієнтів із реальними зусиллями банківських установ. Обираючи банківську установу, клієнти звертають увагу на різні параметри (табл. 3.4).

Однак реальні показники дещо інші (табл. 3.5).

Отже, ефективного впливу на поведінку клієнтів слід насамперед керуватися факторами, які враховують його сегментарні особливості. Також слід звертати увагу на те, що споживчі очікування клієнтів після вибору банківської установи та споживча оцінка параметрів діяльності банківських установ досить часто не збігається.

Приведені у третьому розділі підходи щодо підвищення функціонування банківської системи України дозволяє зробити такі висновки: за допомогою кластерного аналізу було виявлено перелік банків, що знаходяться на перших позиціях по прибутковості. Таким чином, для того, щоб більш менші банки так би мовити підтягувались до лідерів, їм потрібно триматися стратегії, якої притримуються банки-лідери. Також для покращення ситуації в банківському секторі пропонуються наступні зміни:

1) відрегулювати принципи емісійної політики в Україні, які будуть базуватися на таких засадах: Національний банк повинен бути єдиним емісійним центром емісійна діяльність Уряду (через бюджет) і комерційним банкам, забороняється поступово скорочувати централізовані кредити Національного банку для покриття дефіциту бюджету і внутрішнього державного боргу; заборонити емісійну діяльність НБУ, пов'язану з регулюванням взаємної заборгованості підприємств. Комерційні банки повинні проводити заліки заборгованості між підприємствами в межах одного банку а також між клієнтами різних банків на основі окремих міжбанківських домовленостей;

2) Національний банк повинен здійснювати заходи по обмеженню грошової маси у обігу виключно через ринкові важелі, які є в його розпорядженні, а саме - через офіційну ставку рефінансування і резервні вимоги;

3) з метою взяти під контроль державні витрати на інфляційні процеси, уряд повинен створити чітку законодавчу основу заборони проведення витрат держави понад меж державного бюджету з використанням кредитної емісії, уникаючи перекладання фінансової і бюджетної незбалансованості на банківську систему, що підриває стабільність національної валюти;

4) забезпечити кредитну підтримку виробництва, яка буде здійснюватися шляхом надавання кредитів комерційним банкам на високоефективні програми і під конкретні зобов'язання підприємств по випуску продукції,;

5) необхідно досягнути позитивної процентної ставки по кредитам шляхом підвищення облікової ставки Національного банку з урахуванням темпів інфляції, що дозволить на ринкових основах здійснити регулювання кредитного ринку, забезпечити реальний захист вкладів населення і коштів підприємств від знецінення;

Таблиця 3.4

Споживчі очікування клієнтів при виборі банківської установи

Сегментарний проміжок	Оцінка показника (за 100-бальною шкалою)
	висока якість послуг	привабливі тарифи	репутація банку в суспільстві	широкий асортимент послуг	розгалуджена мережа відділень	конфіденційність	високий рівень обслуговування	швидкість обслуговування	приваблива атмосфера в банку
Жінки	8,85	8,51	8,04	7,28	6,25	7,75	8,51	7,78	7,12
Чоловіки	8,74	8,51	7,74	7,60	6,68	8,30	8,72	8,38	7,23
до 22	9,20	8,67	8,87	6,87	6,80	7,07	8,07	6,93	6,73
22-35	8,96	8,78	7,70	7,70	6,63	8,48	9,19	8,96	8,15
36-46	8,81	8,36	7,97	7,83	6,42	8,06	9,03	8,42	7,42
47-60	8,35	8,25	7,30	6,80	6,75	7,35	7,45	7,40	6,45
понад 60	8,75	8,56	8,06	7,25	5,38	8,56	8,56	7,38	6,25
Дохід
до 250 грн.	8,75	8,75	8,92	8,58	7,25	8,25	8,17	7,83	7,83
251-500 грн.	8,22	8,08	7,81	6,94	6,31	7,39	8,44	7,50	6,33
501-1000 грн.	9,00	8,69	7,63	7,11	5,94	7,89	8,20	8,03	7,26
1001-2500 грн.	9,27	8,53	8,20	7,60	7,13	8,40	9,33	7,67	7,20
2501-5000 грн.	9,10	9,10	8,00	7,30	5,20	8,50	9,30	9,50	7,80
понад 5000 грн.	9,67	8,50	7,50	9,33	8,67	9,50	9,67	10,00	9,17
Клієнт банку
"Аваль"	9,10	8,85	8,40	7,75	7,00	8,15	8,70	8,50	8,15
"Укрсоцбанк"	9,14	8,00	8,00	8,29	8,14	8,57	8,29	8,43	7,43
"Укрексімбак"	10,00	9,13	7,88	7,88	6,25	9,75	9,63	8,88	8,25
"Приватбанк"	8,64	8,36	7,92	7,72	6,16	7,88	8,24	7,64	6,92
"Ощадбанк"	7,92	7,62	7,92	7,69	6,54	8,46	8,92	7,85	7,38

Таблиця 3.5

Споживча оцінка параметрів діяльності банківських установ

Сегментарний проміжок	Оцінка показника (за 100-бальною шкалою)
	висока якість послуг	привабливі тарифи	репутація банку в суспільстві	широкий асортимент послуг	розгалуджена мережа відділень	конфіден-ційність	високий рівень обслуговування	швидкість обслуговування	приваблива атмосфера в банку
Жінки	8,51	7,84	8,28	8,09	7,28	8,06	8,09	7,52	7,51
Чоловіки	8,36	7,83	7,81	7,51	7,00	8,23	8,13	7,49	7,70
до 22	8,07	7,93	8,33	8,07	8,40	7,60	7,33	6,60	6,80
22-35	8,74	8,15	8,11	9,00	8,11	8,93	9,04	8,26	8,52
36-46	7,47	7,50	7,78	7,56	6,56	8,00	8,19	7,56	7,72
47-60	8,10	7,70	8,15	7,35	7,10	7,50	7,30	7,20	7,00
понад 60	8,69	8,13	8,44	7,00	5,88	8,38	8,06	7,38	7,19
Дохід
до 250 грн.	8,25	7,92	8,17	7,42	7,67	8,08	8,00	7,33	7,67
251-500 грн.	8,36	7,83	7,94	8,11	7,53	7,67	8,03	7,22	7,42
501-1000 грн.	8,23	7,20	7,94	7,31	6,54	8,34	7,88	7,23	7,40
1001-2500 грн.	8,60	8,40	8,20	7,80	6,20	7,67	9,00	7,27	7,13
2501-5000 грн.	9,10	8,50	8,50	8,90	8,30	9,20	9,10	8,80	8,60
понад 5000 грн.	9,17	8,83	8,67	8,67	8,17	9,17	9,00	9,67	9,00
Клієнт банку
"Аваль"	8,85	8,20	8,45	8,30	8,05	8,55	8,50	7,85	8,00
"Укрсоцбанк"	8,43	8,86	8,00	8,14	7,57	7,71	8,71	8,29	7,43
"Укрексімбанк"	9,00	8,13	8,38	7,38	5,88	9,50	8,38	8,63	8,63
"Приватбанк"	8,80	8,04	8,28	8,32	6,92	7,92	8,00	6,96	7,08
"Ощадбанк"	7,92	6,62	7,31	7,69	7,00	8,46	7,92	6,62	7,92

6) внести в перелік першочергових задач з врахуванням необхідності проведення жорсткої грошово-кредитної політики розвитку альтернативних джерел залучення необхідних фінансових ресурсів в обіг шляхом розвитку ринку цінних паперів підприємств;

7) забезпечити надійність платіжної системи України через застосування електронного обігу грошей, скорочення термінів здійснення розрахункових операцій і посилення відповідальності за їх порушення;

Реалізація запропонованих рекомендацій може значно підвищити ефективність функціонування банківської системи України.

Було досліджено основні моделі поведінки клієнтів у банках залежно від сегментації клієнтів на фізичних осіб та юридичних (або корпоративних клієнтів), адже їх поведінка та потреби дещо відрізняються.

Визначено, що існує декілька можливих мотивів купівлі банківських продуктів: функціональна потреба (тобто насправді необхідний банківський продукт); мода; прагнення створити власний імідж. Для різних клієнтів банківської системи спеціалісти спостерігають різне співвідношення між цими мотивами. Однак ці відмінності характерні для фізичних осіб, мотиви купівлі банківських продуктів корпоративними клієнтами на 100% зумовлені функціональною потребою.

Проаналізовано думки науковців щодо факторів впливу на клієнта при виборі банківських продуктів чи самого банку. На нашу думку, найоптимальнішою є двофакторне дослідження, яка враховує сегментарні характеристики клієнтів та фактори вибору банку.

Даний аналіз був проведений для того, щоб зрозуміти, чим краще працівники банківських установ будуть знати психологічні аспекти клієнтів, тим більш вдало вони будуть функціонувати, адже від рівня кваліфікації банківського персоналу залежить і ефективність функціонування банківської системи. Що стосується України, то на нашу думку проблема кваліфікації досить серйозна, тому її слід виділити і виправити.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні відділення ПАТ «Укрексімбанк»

Приміщення відділення знаходиться в семиповерховій офісній будівлі на третьому поверсі.

Розміри приміщення: 4 м Ч 3 м, висота - 3 м. Тоді загальна площа приміщення становить 12 м2, об'єм - 36 м3.

У відділенні працює два співробітника, отже, на одне робоче місце припадає 6 м2 площі та 18 м3 об'єму приміщення. Наведені значення відповідають вимогам СНиП 2.09.04-87*, згідно яких площа та об'єм приміщення на одне робоче місце повинні становити не менше 4 м2 та 15 м3 відповідно.

Стіни та стеля приміщення пофарбовані в світлі кольори, підлога викладена керамічною плиткою світло-коричневого кольору, робочі місця працівників обладнані столами, стільцями, офісною технікою. Серед додаткових меблів є шафи для зберігання робочої документації, тумбочки для особистих речей працівників, а також кілька стільці для роботи з відвідувачами, розташовані в клієнтській зоні.

Для забезпечення необхідних умов нормальної життєдіяльності людини і високого рівня працездатності важливе значення мають метеорологічні умови. Значення параметрів, що характеризують стан мікроклімату в приміщенні відділення такі:

- середня температура повітря 22 °С у холодну пору року і 24 °С у теплу пору року;

- відносна вологість повітря 50 %;

- швидкість руху повітря в приміщенні 0,1 м/с.

Наведені параметри мікроклімату відповідають нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88.

З метою забезпечення чистоти повітря та підтримки оптимальних мікрокліматичних умов у приміщенні використовують природну організовану вентиляцію, яка складається з системи вентиляційних отворів і повітроводів.

Місцевого або центрального кондиціонерів для підтримки оптимальних параметрів мікроклімату в приміщенні в теплу пору року не встановлено.

Забезпечення необхідних мікрокліматичних умов у приміщенні відділення в холодну пору року здійснюється за рахунок використання системи автономного опалення будівлі.

Основне джерело шуму в приміщенні - офісна техніка. Рівень шуму в приміщенні в середньому становить 50 дБА, що відповідає нормативним вимогам ГОСТ 12.1.003-83, ДБН 3.3.6.037-99.

Природне освітлення одностороннє бокове і здійснюється через одне вікно, розміри якого 1 м Ч 2 м. Оцінимо достатність природного освітлення в приміщенні відділення, для чого визначимо світловий коефіцієнт за наступним співвідношенням:

(4.1)

де Sвікон - загальна площа віконних прорізів, Sвікон = 2 м2;

Sпідл. - площа підлоги приміщення, Sпідл. = 12 м2.

На підставі одержаного значення світлового коефіцієнту можна зробити висновок, що природного освітлення в приміщенні відділення достатньо для забезпечення відповідних умов зорової роботи.

Штучне освітлення в приміщенні відділення створюють світильники з люмінесцентними лампами типу ЛД. Рівень загальної освітленості в приміщенні відділення становить 300 лк.

Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні відділення, занесені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці

№ п/п	Параметр	Фактичне значення	Норматив за ГОСТ 12.1.005-88, ДБН 3.3.6.037-99, СНиП ІІ-4-79 та іншими нормативними документами	Відповідність фактичного значення нормативному
1	Температура повітря 0С
	В холодну пору року	22	21…25	Відповідає
	В теплу пору року	24	22…28	Відповідає
2	Відносна вологість, %	50	40…60	Відповідає
3	Освітленість, лк	300	300	Відповідає
4	Рівень шуму, дБА	50	до 60	Відповідає
5	Швидкість руху повітря, м/с	0,1	Не більше 0,3	Відповідає

Будівля, в якій розташовано приміщення відділення задовольняє соціально-побутовим потребам працюючих. У розпорядженні співробітників є гігієнічна кімната, гардеробне приміщення. Також на першому поверсі будівлі є їдальня. Щодня в приміщенні відділення здійснюється вологе прибирання.

Освітлення приміщень і робочих місць - один з найважливіших елементів комфортних і безпечних умов праці. Правильно організована система освітлення забезпечує підвищення продуктивності праці, знижує стомлюваність працівників. При недостатньому освітленні виконання робочих операцій вимагає від працівників додаткових зусиль і великої зорової напруги, що може привести до створення небезпечних ситуацій.

Важливою складовою при проектування системи освітлення в приміщенні є правильний вибір джерел штучного освітлення. Як зазначено вище, для створення штучного освітлення в приміщенні відділення використовують люмінесцентні лампи. Перевіримо, чи відповідають вони вимогам щодо створення відповідних СНиП ІІ-4-79 умов зорової роботи.

З цією метою застосуємо метод коефіцієнта використання світлового потоку. Розрахункова формула цього методу має наступний вид:

Виходячи з наведеної формули, кількість ламп, необхідних для створення штучного освітлення в приміщенні відділення, можна визначити наступним чином:

(4.2)

де n - загальна кількість ламп;

Е - нормативна освітленість робочої поверхні, Е = 300 лк;

S - площа освітлюваного приміщення, S = 12 м2;

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, z = 1,1;

кз - коефіцієнт запасу, який враховує зниження освітленості через забруднення і старіння ламп, кз = 1,5;

Ф - світловий потік лампи типу ЛД потужністю 30 Вт, Ф = 1640 лм;

з - коефіцієнт використання освітлювального пристрою.

Коефіцієнт використання освітлювального пристрою залежить від коефіцієнту відбиття стель, стін і підлоги та індексу приміщення.

Індекс приміщення можна визначити за наступною формулою (4.3):

(4.3)

де L і В - відповідно, довжина і глибина приміщення, L = 4 м, В = 3 м;

Нр - висота підвісу світильників відносно робочої поверхні, Нр = 2 м.

Таким чином,

Коефіцієнти відбиття стін, стелі, підлоги визначають за СНиП ІІ-4-79. Відповідно до цього коефіцієнти мають такі значення: сстелі = 70%, сстін = 50%, спідлоги = 30%.

На основі одержаних даних за СНиП ІІ-4-79 визначаємо коефіцієнт використання освітлювального пристрою: з = 0,48.

Підставляємо всі знайдені величини в формулу (4.2) для визначення необхідної кількості ламп для забезпечення відповідних умов зорової роботи:

ламп

Отже, для забезпечення рівномірного освітлення робочих місць і створення необхідного рівня освітленості в приміщенні відділення необхідно встановити 8 шт. люмінесцентних ламп типу ЛД потужністю 30 Вт кожна, що цілком відповідає реальній ситуації.

Таким чином, можна зробити висновок, що санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні відділення ПАТ «Укрексімбанк» відповідають нормативним вимогам.

4.2 Техніка безпеки

За ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом приміщення відділення відноситься до категорії приміщень без підвищеної небезпеки, тому що температура і відносна вологість повітря в ньому не перевищують нормативних значень, повітря не сильно запилене.

Слід відзначити, що всі співробітники відділення працюють з електрообладнанням, тому одним з найбільш важливих питань є забезпечення електробезпеки. Вся електропроводка проведена в подвійній ізоляції та схована під штукатуркою. В приміщенні з метою захисту встановлена мережа із заземленням, заземлення реалізується за допомогою спеціальної мережі, до якої підключені всі розетки, яка з'єднана з всією мережею заземлення будівлі. У приміщенні є 8 розеток на відстані не менше 0,5 м від підлоги, які працюють від мережі з напругою 220 В.

Обладнання, яке використовується в процесі роботи, застаріле, отже, під час роботи з обладнанням працівники можуть зазнавати негативної дії шкідливих психофізіологічних факторів таких, як напруження зору, емоційні навантаження, монотонність праці.

Комп'ютери розташовано на спеціально обладнаних робочих столах, дисплеї знаходяться на відстані 70 см від очей користувача. Ширина проходів між робочими столами не менше 1,5 м, що відповідає вимогам безпеки.

Відповідно до «Типового положення про навчання з питань охорони праці» всі працівники ПАТ «Укрексімбанк» проходять обов'язкове навчання з питань охорони праці в формі інструктажів, правил надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій.

Відповідає за техніку безпеки в ПАТ «Укрексімбанк» інженер з техніки безпеки. В 2009 році випадків травматизму в ПАТ «Укрексімбанк» не зафіксовано.