Система міжбанківських електронних платежів НБУ України дедалі вдосконалюється й розвивається. Підвищується ступінь захищеності даних і зростає надійність роботи системи, програмні системи криптографування замінюються на апаратні засоби захисту, створюються й впроваджуюються засоби перехресного захисту електронних платежів - накладання “електронного підпису” на документі різними виконавцями і таке інше.

Триває також створення в Україні на основі існуючої СЕП платіжної системи нового покоління (ПСНП), яка має враховувати перспективні потреби банківської сфери України та світовий досвід.

У ПСНП можна буде здійснювати грошові перекази в режимі реального часу і працювати в пакетному режимі.

У новій системі буде також забезпечено можливість виходу в міжбанківську платіжну систему SWIFT, платіжні системи країн СНД. ПСНП матиме інтерфейс з усіма загальнодержавними електронними системами розрахунків, які застосовуватимуться на теріторії України в майбутньому (система фондового ринку, національна система масових електронних платежів із використанням розрахункоих карток тощо).

На сучасному етапі розвитку суспільства основним капіталом будь-якої організації або установи є їх інтелектуальна та інформаційна власність. Створення і використання інформаційних систем управління корпоративними інформаційними ресурсами дозволить не тільки підтримувати рівень інформаційного капіталу на належному рівні, але і розвивати його на абсолютно нових принципах. Цінність таких систем не лише у вдосконаленні засобів з'вязку, методів доступу до даних, впровадженні мультимедійних інтерактивних систем використання інформації, збільшенні продуктивності праці та поширенні безпаперових технологій. Такі системи здатні повністю змінити структуру виробничих взаємовідносин у такій установі, як сучасний банк.

4.3 Основні задачі та вимоги до систем захисту банківської інформації

Система інформаційного захисту - єдина сукупність правових і морально-етичних норм, організаціних (адміністративних) заходів та програмно-технічних засобів, які спрямовані на протидію загрозам для інформаційної системи і метою яких є мінімізація можливих збитків користувачів і власників системи.

Створення надійної системи захисту інформації можна розділити на чотири основних етапи:

- аналіз можливих загроз;

- розробка і планування системи захисту інформації;

- реалізація системи захисту;

- супроводження системи захисту під час експлуатації інформаційної системи.

Усі етапи нерозривно пов'язані між собою. У процесі впровадження та експлуатації платіжної системи необхідно постійно аналізувати достатність системи захисту та можливість виникнення загроз, які не були враховані під час першого етапу. Тому процес створення системи захисту є постійним і потребує уваги та безперервного ретельного аналізу роботи платіжної системи.

Аналіз можливих загроз - це вибір із усієї безлічі можливих впливів на систему лише таких, які реально можуть виникати і наносити значні збитки.

На етапі розробки (планування) система захисту формується у вигляді єдиної сукупності заходів різного плану для протидії можливим загрозам. Вони включають:

- правові заходи: закони, укази та інші нормативні документи, які регламентують правила роботи з платіжною інформацією, що обробляється, накопичується та зберігається в системі, та відповідальність за порушення цих правил;

- морально-етичні заходи: норми поведінки учасників розрахунків та обслуговуючого персоналу;

- адміністративні заходи: заходи організаційного характеру, які регламентують процес функціонування системи обробки платіжної інформації, використання її ресурсів, діяльність персоналу тощо. До них можна віднести: розробку правил обробки інформації, проектування будівель для розміщення платіжних систем з урахуванням впливу зовнішнього середовища під час стихійних лих, пожеж тощо; відбір персоналу; організацію пропускного режиму до приміщень; організацію обліку, зберігання і знищення документів та носіїв з конфіденційною інформацією; організацію розподілу доступу і зберігання паролів, криптографічних ключів; організацію підготовки користувачів і персоналу та контролю за їх роботою; сертифікацію технічних та програмних засобів;

- фізичні заходи захисту, які включають охорону приміщень, техніки та персоналу платіжної системи;

- технічні (апаратно-програмні та програмні) засоби захисту, які самостійно або в комплексі з іншими засобами забезпечують функції захисту: ідентифікацію й автентифікацію користувачів, розподіл доступу, реєстрацію основних подій роботи системи, криптографічні функції та ін.

На етапі реалізації системи захисту виготовляються, обладнуються, встановлюються та настроюються засоби захисту, які були заплановані на попередньому етапі.

Для платіжних систем можна визначити такі основні принципи створення системи захисту:

- конфіденційність, тобто гарантія, що інформація надається тільки авторизованим користувачам;

- цілісність, тобто гарантія, що інформація не може бути несанкціоновано змінена;

- доступність і безперервність роботи системи, тобто гарантія, що достовірна інформація буде доступна, коли це потрібно.

Розробка політики безпеки і системи захисту повинна також ураховувати особливості самої платіжної системи, а саме:

- організаційну структуру і технологію роботи платіжної системи;

- обсяг і характер інформаційних потоків;

- кількість учасників;

- кількість і характер функцій, що виконуються платіжною системою;

- кількість і функціональні обов'язки персоналу.

Тому не можна просто копіювати будь-яку систему захисту або політику безпеки іншої платіжної системи.

Після визначення основних принципів розробки політики безпеки необхідно уважно проаналізувати основні типи загроз, найбільш уразливі місця системи, де вони можуть виникати, та визначити втрати, до яких можуть призводити порушення.

Основними типами загроз для платіжних систем є:

- неавторизоване проникнення до системи, несанкціонована модифікація або знищення інформації;

- ненавмисна модифікація або знищення інформації;

- недоставка або помилкова доставка інформації;

- затримка або погіршення обслуговування.

Загроза неавторизованого проникнення до системи включає усі типи несанкціонованого доступу, у тому числі: фальсифікація санкції на доступ, неправомірне використання паролів, спроби працювати від імені іншої особи, несанціоноване використання носіїв даних, перехоплення повідомлень у каналах зв'язку, вірусні атаки тощо. Загроза ненавмисної модифікації виникає унаслідок помилок у програмному забезпеченні, апаратних збоїв, помилок персоналу і користувачів. Затримка або погіршення обслуговування можуть призвести до втрати коштів за рахунок штрафних санкцій і, що найважливіше, до втрати довіри до платіжної системи.

Враховуючи основні загрози щодо платіжної системи, легко виділити найбільш вразливі місця в системі. Це, в першу чергу, - персонал, який обслуговує платіжну систему, та її користувачі. Далі - апаратні засоби, прикладне програмне забезпечення та загальне програмне забезпечення на усіх етапах обробки платежів, включаючи операційні середовища і телекомунаційну мережу.

Основним принципом реалізації політики безпеки платіжних систем можна визначити нерозривність захисту платіжних документів на усіх етапах її обробки: підготовки, відправки каналами зв'язку, прийому та обробки документа, списання або зарахування грошей відповідно до отриманного документа тощо.

Будь-яка надійна система захисту інформації не працюватиме належним чином без створення правового та соціально-етичного середовища її роботи. Для нормального функціонування платіжної системи повинні бути створені та введені в дію закони та підзаконні акти, які регламентують правила роботи з платіжною системою і платіжною інформацією, що обробляється, накопичується і зберігається в системі.

Комплексне впровадження підсистем “Валютна біржа” (облік і виконання заявок клієнтів на купівлю-продаж валюти) та “Валютний ділінг” (облік і ведення угод “спот” і “форвард”) дасть змогу завершити автоматизацію обліку практично всіх валютних операцій банку. Оскільки інформація про курси угоди передаватиметься до ОДБ із перелічених вище систем автоматично, відпадає необхідність у додатковому введенні даних про угоду в оплачені валютні документи. Таким чином, весь процес обліку і розрахунку реалізованого фінансового результату за операціями з валютою та формування звітності буде повністю автоматизовано.

Запровадження нових інформаційних технологій дало змогу на основі зведеної аналітичної бази даних застосовувати принципово нові підходи до організації та проведення розрахунків, необхідних для аналізу результатів діяльності банку і прийняття управлінських рішень.

РОЗДІЛ 5 ПРАВОВІ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В БАНКІВСЬКІЙ УСТАНОВІ

5.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в валютному відділі Миколаївський філіії АКБ “Форум”

Основним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України “Про охорону праці”, дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності.

Миколаївська філія АКБ ”Форум” розташована в будівлі, яка має чотири поверхи та збудована з вапняку.

Філія займає два поверхи, загальгою площею 217 м².

Валютний відділ знаходиться на першому поверсі та займає площу

14,95м² , висота стін становлює 3м. У валютному відділі працює дві особи -економіст та начальник валютного відділу. Знайдемо площу та об'єм приміщення на одного працюючого:

S = 2,3*6,5 = 14,95м², на одного працюючого S1 = 7,48м²;

V = 14,95*3 = 44,85м³, на одного працюючого V1 = 22,43м³.

Згідно вимогам БНіП ІІ-90-81, СН 512-78, ДСанПіН 3.3.2.007-98, площа та об'єм приміщення на одного працівника повинні складати відповідно 6м² та 20м³. Приміщення валютного відділу відповідає цим вимогам.

Стіни відділу пофарбовані білою фарбою та зроблені з гіпсокартону, підлога вкрита лінолеумом, що дозволяє зменшити рівень шуму у приміщенні, але не є небезпечним у пожежному відношенні.

У валютному відділі розташовані сучасні та зручні меблі, що дозволяє працівникам відчувати себе комфортно та зручно на робочому місці.

Температура повітря у валютному відділі підтримується постійна, у межах 18^оС, за рахунок використання кондиціонеру “FUNAI”.

Вентиляція повітря у валютному відділі звичайна - у зимовий час, за рахунок різниці питомої ваги теплого повітря, що знаходиться усередині приміщення, і більш холодного ззовні, а також за рахунок вітру природна вентиляція створює необхідний повітряний обмін. У літню пору використовується кондиціонер, (тобто примусова вентиляція) який забезпечує постійність температури, відносної вологості, рухливості і чистоти повітря.

У разі потреби ветиляція може здійснюватися через вікно.

Система опалення банку відповідає нормам та здійснюється автономно, теплоносієм є нагріта вода, що дозволяє підтримувати на протязі опалювального сезону відносну вологість у межах 40-45%.

Штучне освітлення в помешканнях експлуатації моніторів і ПЕВМ здійснюється системою загального рівномірного освітлення. Припускається використання місцевого освітлення, призначеного для освітлення зони розташування документів.

Для освітлення валютного відділу застосовуються три світильники типу БК потужністю 100Вт. У кожному світильнику встановлено 4 лампи розжарювання.

Природне освітлення здійснюється через вікно, яке обладнанно горизонтальними жалюзі для захисту від сонячного випромінювання.

Завдяки використанню сучасного обладнання, співробітники банку захищені від електромагнітного випромінювання та шуму.

Санітарно-побутові приміщення відокремлені від робочої території та відповідають всім санітарно-гігієгічним нормам.

Основні параметри санітарно-гігієнічних умов праці у валютному відділі надано в табл. 5.4

Таблиця 5.4 Параметри санітарно-гігієнічних умов праці

Параметри	Фактичне значення	Норматив за державним стандартом	Відповідність фактичним значенням норматива
Температура повітря в період, С	18-23	18-27	Відповідає нормативу
Відносна вологість,%	40-45	40-60	Відповідає нормативу
Швидкість руху повітря, м/с	0,1	не більше 0,2	Відповідає нормативу
Запиленність, мг/м3	0,1	0,1-2,0	Відповідає нормативу
Освітленість, лк	300-500	300-400	Відповідає нормативу
Рівень шуму, дБл	55	50-65	Відповідає нормативу

Як свідчать дані таблиці, санітарно-гігієнічні умови праці у валютному відділі МФ АКБ “Форум” відповідають встановленим нормам.

5.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика

В приміщенні валютного відділу встановлено два комп'ютери марки Intel, процесор РIII 667 з моніторами 15 дюймів моделі Samsung SyncMaster 550S, які мають максимально можливе розрішення 1024 на 768 точок. Дана модель монітору має антиблікове та захисне від електромагнітних випромінювань покриття. Тобто комп'ютерна техніка відповідає сучасним вимогам.

Комп'ютери розміщено згідно вимогам санітарних норм; відстань від стіни до задньої стінки монітора не менше одного метра, відстань між робочим місцем працівника та екраном монітора складає біля 50см.

Приміщення обладнано трьома розетками. Розетки розміщено на відстані 30см від підлоги.

Для захисту від враження електричним струмом розетки приміщення обладнано заземленням. Заземлення відповідає вимогам “Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

Електробезпечність - система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму. Якщо відносити дане помешкання до класу електробезпечності - це помешкання “без підвищеної небезпеки”.

Електропровідка розташована в спеціальних жолобах і трубах, захищаючих від ушкоджень. У місцях найбільш пожежнобезпечних вона цілком ізольована від випадкового доторку людей до струмоведучих частин. Розміщення устаткування (комп'ютери, факси, модеми, принтери, калькулятори, годинники) відповідають нормам проектування.

Усі приміщення філії обладнанні протипожежною сигналізацією, у кожному розміщений план евакуації на случай пожежі.

Філія має Загальну інструкцію про заходи пожежної безпеки у будівлі та на території Миколаївської філії АКБ “Форум”.

Всі, кого приймають на роботу повинні бути проінструктовані з пожежної безпеки, про що має бути зроблений запис у книзі інструктажу.

В установі регулярно проводяться навчання та інструктажі з техніки безпеки.

Види інструктажів:

а) вступний - ознайомлення з загальними питаннями БП, проводить

інженер безпеки праці;

б) первинний - ознайомлення з конкретними видами безпеки праці на

даному підприємстві на даному робочому місці, проводить керівник відділу;

в) повторний - повторити інформацію первинного інструктажу,

періодичністю 1 раз у півроку, проводить керівник відділу;

г) позаплановий - проводить керівник робіт у тому випадку, коли

мають місце зміни в технологічному процесі при надходженні нового обладнання, після того як відбувся нещасний випадок і при перервах у роботі, що перевищують установлені;

д) цільовий - при виконанні робіт, не пов'язаних з основним фахом, проводить керівник відділу.

У банку розроблена і розміщена на видному місці план-схема евакуації людей на випадок пожежі.

Шляхи евакуації службовців (коридори, тамбури, виходи) мають бути вільні та відповідно позначені.

Банк забезпечується вогнегасниками з розрахунку 1 на 100² м, використовуються вогнегасники вуглекислотні ОУ, ОА і системи автоматичного газового пожежегасіння, у якій використовується фреон як вогнегасячий засіб.

Усі працівники банку вміють користуватися вогнегасниками. Меблі та обладнання розміщені таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1 м.).

Будівля МФ АКБ “Форум” і ті відділи, в яких розташовується ЕОМ, мають не нижче за II міри вогнестійкості, що відповідає вимогам.

5.3 Розрахунок-аналіз штучного освітлення у приміщенні валютного відділу МФ АКБ “Форум”

При перевірці відповідності освітленності в приміщенні нормативному освітленню, коли відома кількість світильників, ламп, їх тип та потужність, фактичну освітленність у приміщенні визначаємо за формулою:

N*F_л*n*И

Е_ф=------------------ лк, (5.1)

S*z*k_з

де N = 4 - число світильників;

F_л = 1630 - світловий потік лампи;

n = 4 - число ламп у світильнику;

S = 14 кв м - площа освітлюваного приміщення;

z = 1,15 - коефіцієнт нерівномірності для ламп розжарювання;

k_з - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості через забруднення і старіння лампи, значення k приймаємо рівним 1,3 для ламп розжарювання за БНіП -4 - 79;

И - коефіцієнт використання освітлювальної установки.

Для визначення И необхідно знати тип світильника, індекс приміщення і коефіцієнт відбиття світлового потоку від стелі, стін і підлоги. Так як тип світильника і коефіцієнти відображення світлового потоку відомі, то для визначення И необхідно розрахувати значення індексу приміщення i. Індекс приміщення і визначається рівнянням:

А*В

і = -------------------, (5.2)

h_n* (A+B)

де А і В - відповідно довжина і ширина приміщення в м,

h_n - висота підвісу, що визначається висотою приміщення (Н,м), відстанню від світильника до стелі (h_c,м) і висотою умовної робочої поверхні (h_p=0,8м) за формулою:

h_n = H - h_c - h_p = 3,00 - 0,7 - 0,8 = 1,5 м

Підставляємо отримані значення h_n у формулу для визначення індексу приміщення і знаходимо:

 7*2

і = --------------- = 1,04

1,5 * (7+2)

З додатку 14 методичних вказівок до виконання V розділу дипломної роботи визначаємо коефіцієнт використання освітлювальної установки, що дорівнює И = 0,5. Підставляємо всі знайдені величини у формулу для Е_ф :

1630*3*4*0,5

Е_ф = --------------------- = 408,86 лк.

16*1,15*1,3

Отримана величина Е_ф більша, ніж нормативне значення Е _н = 400 лк , тому рівень штучного освітлення у валютному відділі відповідає нормативу.

У цілому охорона праці в МФ АКБ “Форум” здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону праці», Рекомендаціями Державного комітету України по здійсненню охорони праці, Міністерства охорони здоров'я. Потрібно відзначити, що хиб і недоглядів у питанні охорони праці і навколишнього середовища немає.

Зробивши аналіз показників дослідженя, слід відмітити, що в установі банку дотримуються вимоги до санітарно-гігієнічних умов праці для працівників, техніки безпеки та пожежної безпеки. Створений сприятливий мікроклімат і оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

ВИСНОВКИ

Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки щодо валютного регулювання і котролю в Україні.

За роки існування валютного ринку в Україні розроблена законодавча та нормативна база, а також створені інституціональні форми організації валютних відносин. Тому можна вважати, що в державі існує національна валютна система як державно-правова форма організації валютних відносин, яка встановлює певний порядок здійснення валютних операцій, купівлі-продажу, вивезення-ввезення іноземної валюти та валютних цінностей, валютні курси, організації валютного контролю тощо.

Правові засади валютного регулювання в Україні закладені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993р. №15-93, згідно з яким Національний банк України було визначено головним валютним органом країни та покладено на нього виконання функцій щодо формування на підставі загальної економічної політики держави принципів і стратегії валютного регулювання, ліцензування діяльності з валютними цінностями, розробки і впровадження системи курсоутворення та здійснення контролю за виконанням правил валютних операцій.

Складовими національної валютної системи є національна грошова одиниця, режим курсоутворення та умови конвертованості національної грошової одиниці, валютні нормативи й обмеження, система валютного регулювання і контролю, міжнародна ліквідність держави, регламентація готівкового і безготівкового обігу іноземної валюти, організація біржового та позабіржового валютних ринків, система міжнародних розрахунків, ліцензування операцій з валютними цінностями тощо.

Відповідно до чинного законодавства, операції з іноземною валютою в Україні здійснюють комерційні банки, які мають генеральну ліцензію, видану Національним банком України.

Визначальна проблема для вітчизняної економіки - проблема відпливу капіталу. Для її вирішення в роботі запропоновано наступні заходи:

- необхідно вдосконалити систему ліцензування зовнішньоекономічної діяльності: займатися зовнішньоекономічною діяльністю можуть лише ті фірми, які мають тривалий досвід роботи на внутрішньому ринку, бездоганну податкову і кредитну історію;

- використовування факторингу. Впровадження в Україні факторингових операцій дасть змогу вітчизняним експортерам отримувати достовірну інформацію про фінансово-господарський стан закордонних партнерів перед укладанням експортних контрактів та гарантовано одержувати платежі за експорт продукції, що загалом сприятливо вплине на стан національної економіки.

- поряд із запропонованими організаційними та фіскальними методами боротьби із приховуванням валютної виручки, необхідно детально розробити комплекс макроекономічних заходів щодо стимулювання повернення валютної виручки з-за кордону та її інвестування в економіку України.

На закінчення можна додати, що валютне регулювання і контроль в нашій державі є досить ефективним. Однак, для подальшого розвитку необхідні певні трансформації як в валютній, так і в виробничій сфері, це зумовлено перш за все об'єктивними умовами сучасного стану економіки України та її перехідною формою розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради

України 28.06.1996р.-.: Преса України, 1997.-80с.

2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000р. № 2121-III//Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України),2001.-№1.-С.3-46.

3. Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах” від 05.07.1994р. № 80/94-ВР // http:// www.rada.kiev.ua

4. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994р. № 187/94-ВР //http:// www.rada.kiev.ua.

5. Декрет Кабінету Міністрів України „Про порядок використання надходжень в іноземній валюті” від 19.02.1993р.№ 16-1093//Урядовий кур'єр-.№9. - С.9-10.

6. Декрет Кабінету Міністрів України „Про порядок здійснення розрахунків в ін.валюті” від 23.09.1994р.№187/94-10ВР//http:// www.rada.kiev.ua.

7. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993р.№ 15-93 //Уряд.кур'єр-№9.-С.3-9.

8. Постанова Правління НБУ “Про введення обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів - юридичних осіб” від 04.09.1998р. № 349 //http:// www.rada.kiev.ua.

9. Постанова Правління НБУ “Про затвердження Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України” від 17.07.2000р. //http:// www.rada.kiev.ua.

10. Постанова Правління НБУ “Про затвердження Положення про встановлення і використання офіційного курсу гривні до іноземних валют від 06.03.2001р. № 98 //http:// www.rada.kiev.ua

11. Постанова Правління НБУ “Про затвердження Положення про валютний контроль” від 08.02.2000р. № 49 //Збірник систематизованого законодавства. - 2001. -№13. - С.166-168.

12. Постанова Правління НБУ “Про затвердження Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України” від 18.03.1999р. № 127 //http:// www.rada.kiev.ua.

13. Положення „Про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях”, затверджене постановою Правління Національного банку України від 26.03.1998р.№ 118. // http:// www.rada.kiev.ua

14. Положення “Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України”, затверджене постановою Правління НБУ від 30.12.1998р.№ 566. // http:// www.rada.kiev.ua

15. „Правила бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах”, затверджені постановою Правління Національного банку України від 07.12.2000р.№ 471 // http:// www.rada.kiev.ua

16. „Правила використання готівкової іноземної валюти на території України”, затверджені постановою Правління Національного банку України від 26.03.1998р.№ 119. // http:// www.rada.kiev.ua

17. „Правила здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою уповноваженими банками”, затверджені постановою Правління Національного банку України від 25.03.1996р.№ 68. // http:// www.rada.kiev.ua

18. “Інструкція про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті”, затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.1998р.№527 //Законодав. і. нормат. акти з банків. діяльності.-1999.-№2.- С.4-40.

19. “Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями” затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р.№ 136. // http:// www.rada.kiev.ua

20. Автоматизированные системы обработки финансово-кредитной информации / Под ред. проф. В.С.Рожнова. - М.: Финансы и кредит, 1990. - 250с.

21. Алмазов О., Дубоносов Л. Золото и валюта.-М.: АО “Саулест-Консалт”; кооп. “Прасковья”,1995.-192с.

22. Астахов В.П. Валютные операции: Бухгалтерский учет. Банковский и таможенный контроль: Практ. Пособие.-М.: Эксперт. Бюро, 1994.- 64с.

23. Банки и банковские операции: Учеб. Для вузов / Е.Ф.Жуков, Л.М.Максимова и др.; Под ред. проф. Е.Ф.Жукова. - М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1997. - 471с.

24. Банковское дело / Под ред. О.И.Лаврушина- М.: ЭКОС, 1992.-428с.

25. Блащук Ю. Валютний контроль: міжнародний досвід і національні тенденції // Вісник Національного банку України. - 2001.-№ 4.-С.28-29.

26. Бицька Н.З. Кризові явища в банківській системі України та шляхи її подолання. // Фінанси України 1996р. №9.- С.25-29.

27. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. - 235с.

28. Борінець С.Я. Міжнародні фінанси: - К.: Знання-Прес, 2002.-311с.

29. Брянин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. - 2-е изд. - М.: Наука, 1989. -139с.

30. Бункин М.К., Семенов А.М. Основы валютних отношений: Учеб. Пособие. - М.: Юрайт, 1998. - 192с.

31. Бункина М.К. Валютный рынок. - М.: АО “ДИС”, 1995. - 110с.

32. Валютный рынок и валютное регулирование: Учеб. Пособие / Под ред. И.Н. Платоновой. - М.: Изд-во БЕК, 1996. - 475с.

33. Васюренко О.В. Механизм осуществления банковских операций с иностранной валютой. - Харьков: Гриф, 1997. - 174с.

34. Васюренко О.В. Современные методы управления банковскими ресурсами. - Харьков: Гриф, 1997. - 392с.

35. Голубович А.Д., Ситнин А.В., Хенкин Б.Л., Самодкина Н.В. Управление банком: организационные структуры, персонал и внутренние комуникации. - М.: АО “Менатеп-информ”, 1995. - 208с.

36. Григоренко Є., Макаренко О. Стан та можливі напрями вдосконалення системи валютного контролю в Україні // Вісник Національного банку України. - 2000. - № 12.- С.38-40.

37. Гросиан Р.К. Как вести дела с банками. Кредиты, денежные вклады, платежный оборот. - М.: Междунар. Отношения, 1996. - 368с.

38. „Грязные” деньги и закон. Правовые основы борьбы с легализацией преступных доходов.- М.: ИНФРА-М, 1995. - 121с.

39. Долан Э.Линдсей Д. Макроэкономика. - СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1994. - 406с.

40. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи: Навч.посібник. - К.: КНЕУ, 2000. -220с.

41. Єфремов И.А. Учет и анализ валютных операций в коммерческих банках. - М.: Принтлайн, 1995. - 210с.

42. Информационные системы в экономике / Под ред. проф. В.В. Дика. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 227с.

43. Колесник А.П. Компьютерные системы в управлении финансами. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 312с.

44. Кредисов А.И. Управление внешнеэкономической деятельностью // Фенікс, 1996. - 115с.

45. Лаврова С.Н. Валютно финансовые отношения, // Менатэп информ 1994. - 229с.

46. Липис А., Маршалл Т.,Линкер Я. Электронные системы денежных расчетов. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 369с.

47. Маркова О.М. Коммерческие банки и их операции // Юнити, 1995. - 112с.

48. Маскон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1995. - 704с.

49. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / Под ред. Л.Н. Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 590с.

50. Международные финансовые рынки: - Новосибирск: ЭКОР, 1995. - 224с.

51. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посібник/ О.І.Береславська, О.М.Наконечний, М.Г.Пясецька та ін.; За заг.ред. М.І.Савлука. - К.: КНЕУ, 2002. - 392с.

52. Миловидов В.Ф. Современное банковское дело. Опыт организации и функционирования банков США. - М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1992. - 174с.

53. Михайличенко С. Політика стабільного курсу: причини і наслідки // Вісник Національного банку України. - 2002. -№12. - С.52-57.

54. Мороз С. Валютний контроль:проблемні аспекти // Вісник Національного банку України. - 2001. - № 6. - С.58-59.

55. Мусієнко Т. Особливості валютного регулювання в Україні // Вісник Національного банку України. - 1999. - № 12. - С.22-24.

56. Мусінець Т. Діяльність зарубіжних банків в Україні: досвід і проблеми // Банків. справа. - 1997. - №1. - С.31-37.

57. Настольная книга валютного дилера: Справ. Изд.: Пер. с англ. - М.: ТОО «Верба», 1992. - 218с.

58. Нестерова Т.Н. Банковские операции. - Ч.4. Банковское обслуживание внешнеэкономической деятельности. - М.: ИНФРА-М, 1995. - 89с.

59. Носко А.П. Международные расчеты по коммерческим операциям // АО Консалтбанкир 1994.-213c.

60. Основы банковского дела / Под ред. А.Н.Мороза. - К.: Либра, 1994. -330с.

61. Основы банковского менеджмента / Под ред. О.И. Лаврушина - М.: ИНФРА -М, 1995. - 144с.

62. Основы предпринимательской деятельности: Экономическая теорія. Маркетинг. Финансовый менеджмент / Под ред. В.М.Власовой. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 494с.

63. Пискулов Д.Ю. Теория и практика валютного дилинга: Прикл.пособие. - М.: ИНФРА-М, 1995.- 208с.

64. Ривуар Ж. Техника банковского дела. - М.: Прогресс, 1993. - 160с.

65. Рид Э., Костер Р., Гилл Э. Коммерческие банки. - М.: Комполис, 1991. - 480с.

66. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч.посібник. - 2ге видання, перероб.і доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 239с.

67. Роуз П.С. Банковский менеджмент. - М.: Дело Лтд, 1995. - 768с.

68. Санжаревський В. Валютний контроль, протидія “відмиванню” коштів та системні банківськи ризики // Вісник Національного банку України. - 2001. - № 7. - С. 42-45.

69. Севрук В.Т. Банковские риски. - М.: Дело Лтд, 1995. - 72с.

70. Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: навч.посібник. - К.: КНЕУ, 1997. - 252с.

71. Скрипкин К.Г. Финансовая информатика. - М.: ТЕИС, 1997. - 160с.

72. Соколов Г.М. Автоматизация деятельности учреждений банков. - М.: Финансы и статистика, 1988. - 256с.

73. Сорок рекомендацій. Робоча група з протидії „відмиванню” грошей. //http://www.oecd/fatf/40Recs_en/htm

74. Стельмах В.С., Єпіфанов А.О., Сало І.В., Кандибка О.М., Савченко А.С., Бірюков А.В. Економічна інформатика. - Суми: Видавництво “Слобожанчина”, 2000. - 260с.

75. Стельмах В., Петрик О. Обмінний курс, інфляція та конкурентоспроможність економіки // Вісник Національного банку України. - 2001. - № 9. - С.3-6.

76. Стельмах В. Стратегічна ціль - стабільність гривні // Вісник НБУ. - 2000. - № 12. - С. 5-9.

77. Сторінка України в збірнику МВФ// Бюлетень НБУ. - 2003. - №1. - С. 152-161.

78. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. - М.: Новости, 1993. - 224с.

79. Фаріон І.Д., Захарків Т.Д. Фінансовий аналіз. - 2000р.-258с.

80. Фигурнов В.Э. ІВМ для пользователя. - М.: ТЕИС, 1997. - 160с.

81. Черево Г.В. Стабілізація економіки і банки: досвід ФРН // Фінанси України. - 1996. - №7. - с. 40-47.

82. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Управління валютними ризиками. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 1998. - 444с.

83. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Валютне регулювання:Навч. посіб. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. - 359с.

84. Ющенко В.А., Савченко А.С., Цокол С.Л., Новак І.М., Страхарчук В.П. Платіжні системи. - К.: Національний банк України, 1998. - 420с.

85. Яременко С., Мусієнко Т. Світова валютна криза та питання курсоутворення в Україні // Вісник Національного банку України. - 2000.- № 3. - С. 9-11.

Накопичення золотого запасу НБУ (за рахунок внутрішніх джерел)

	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Золото (млн. тр.унций)	0,0613	0,1100	0,1624	0,4536	0,4831	0,4939
Золото (млн. дол за нац. оц.)	17,7	31,6	47,2	123,7	134,1	160,3

Залишки коштів на поточних та строкових рахунках

Структура залишків коштів на поточних рахунках у банках України на 01.01.2009р.

Узагальнені дані про середньорічну кількість банків, які мали пункти обміну іноземної валюти

	Рік	Загальна кількість банків, які мали пункти обміну валюти	Кількість банків, які мали лише агентські пункти обміну	Кількість банків, які мали лише власні пункти обміну	Кількість банків, які мали власні обмінні пункти та на підставі агентських угод
2006	140	5	59	76
2007	133	9	58	66
2008	124	7	54	63

Кількість перевірок і виявлених порушень чинного законодавства обмінними пунктами

Рік	кількість обмінних пунктів (за рік)	кількість перевірок (за рік)	Кількість виявленних порушень( за рік)
	банківські	%	агентські	%	банківські	%	агентські	%	банківські	%	агентські	%
2006	2125	47	2403	53	4420	46	5247	54	798	51	776	49
2007	1961	46	2268	54	3559	46	4176	54	644	47	734	53
2008	1715	44	2226	56	2850	42	3986	58	371	34	718	66