Рослини і тварини шкільного куточку живої природи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Успішне засвоєння учнями матеріалу з біології, набуття ними практичних умінь і навичок із вирощування рослин і догляду за тваринами, розвиток інтересу й працьовитості істотно залежить від практичних робіт і спостережень, які ведуться за живими об'єктами безпосередньо в природі. На жаль, багато уроків біології припадає на зимовий період, коли можливість спілкування з живими об'єктами в природі обмежена. Це певною мірою можна компенсувати роботою учнів в куточку живої природи.

Куточок живої природи є невід'ємною складовою кабінету біології загальноосвітнього навчального закладу. В ньому учні систематично доглядають за рослинами й тваринами, закладають досліди та проводять експерименти. В куточку живої природи вчитель має змогу виховувати в учнів інтерес і любов до природи, до праці, прищеплювати практичні уміння й навички, збагачувати знання розширювати світогляд і розвивати допитливість.

Живий куточок забезпечує наочність у вивченні біології. Учні ведуть систематичні спостереження за рослинами і тваринами, беруть участь у догляді за ними.

Наприклад, на уроці «Видозміни листків» екологічну пристосованість до зменшення випаровування води листопадом, зменшення площі листкової пластинки опушенням, восковим нальотом тощо учні можуть простежити на живих рослинах: монстері (вологі тропічні ліси Бразілії), камелії (Південний Китай), алое (з пустині Калахарі Південної Африки), кактусах (з пустинь Мексіки), хвої сосни, листках коров'яку та ін.

Живих тварин демонструють на уроках зоології, загальної біології й часто фізіології людини. Найбільш вдалими об'єктами для демонстрування в класі є тварини середнього розміру, переважно птахи й ссавці. їх утримують у клітках, сажках, а для демонстрування переносять на стіл.

Більш дрібних тварин, наприклад жаб, ящірок, вміщують у скляні банки або склянки, зав'язані марлею, і роздають на столи або показують, ходячи по класу. У пробірках, заткнутих ватою, демонструють ще більш дрібних тварин -- комах на різних стадіях розвитку, павуків.

Демонстрування дослідів або їхніх результатів на уроках проводять в усіх класах. Досліди можна проводити у різних варіантах, залежно від обладнання, й доручати різним учням.

Об'єктом мого ІНДЗ є рослини і тварини шкільного куточку живої природи.

Предметом: дослідницька діяльність учнів на уроках біології та природознавства в живому куточку.

Мета: довести виняткову роль дослідів у вивченні та засвоєнні навчального матеріалу.

Завдання:

1. Показати типові досліди з рослинами і тваринами живого куточка.

2. Описати організацію та обладнання живого куточка.

3. Вказати значення куточка живої природи у вивченні курсу біології.

1. Досліди з рослинами живого куточка

Найперше, необхідно вести систематичні спостереження за рослинами живого куточка. Нехай кожен учень вибере об'єкт спостереження, створює необхідні умови для її розвитку (за порадами вчителя) та веде щоденник фенологічних спостережень. З віком учнів ці спостереження мають ускладнюватись, як за часом, так і за кількістю характеристик.

Використовуючи рослини живого куточка можне поставити безліч цікавих дослідів безпосередньо на уроці.

Дослід 1

Тема. Значення повітря для утворення коренів.

Мета: переконатися у винятковому значенні повітря для утворення, росту і розвитку кореня.

Для досліду беруть дві банки з щільними кришками. Заповнюють їх наполовину водою. У першу банку наливають водопровідну воду, а в другу переварену. У кожну банку поміщають по дві однакових гілочки традесканції. У банку з перевареною водою наливають тонкий шар олії, щоб у воду не змогло прогіркнути повітря. Через 8 днів у першій банці традесканція утворила корені, а в другій -- майбутні корені тільки позначились.

Дослід 2

Тема: Дихання листків.

Мета: з'ясування значення кисню для дихання листків.

Нарізають великий листок або невеликий паросток пеларгонії з кількома листками і вміщують у склянку з водою. Цю склянку встановлюють на скло, а поруч ставлять ще одну з вапняною водою. Все це накривають ковпаком і ставлять у темну шафу на 4 дні.

Дослід 3

Тема: Фотосинтез

Мета: з'ясування значення світла для утворення крохмалю у листках до уроку «Фотосинтез» (варіант І).

Для досліду використовуються листки пеларгонії і різні фігури Сакса. На листок пеларгонії кріпляться фігури зі світлонепроникаючого паперу, рослину поливають і ставлять у світле місце на 2--3 дні. Потім зрізають листок з черенком, занурюють у пробірку з водою, доводять до кипіння. Воду зливають і наповнюють пробірку спиртом. Кип'ятять на слабкому вогні 1--2 хвилини до повного знебарвлення листка. Спирт у пробірці стає зеленим.

Учнів запитують, чому спирт має такий колір. Потім листок промивають у теплій воді, розправляють на чашці Петрі, діють на нього розчином йоду. Через півхвилини та частина листка, що була під папером, стане кольоровою.

Дослід 4

Тема. З'ясування значення світла для утворення крохмалю у листках до 1 уроку «Фотосинтез» (варіант II).

Пеларгонію спочатку тримають у темній шафі 2--3 дні. Перед уроком на листку закріплюють фігуру Сакса і ставлять для освітлення під лампою Браа на 40--50 хвилин.

У другій частині уроку демонструють дослід у такій послідовності, як написано у попередньому варіанті. При цьому важливо підкреслити, що природне світло можна замінити штучним освітленням, що постійно використовується у теплицях, оранжереях, кімнатах тощо.

Дослід 5

Тема: Фотосинтез.

Мета: з'ясування значення світла для фотосинтезу і дихання зелених рослин (варіант І).

У дві банки з широкими шийками вміщують по три однакових гілочки традесканції. На дно наливають воду таким чином, щоб нижня частина стебла була ледь занурена у воду (0,5 см). Обидві банки щільно закривають кришками. Одну банку залишають на світлі, другу ставлять у темну шафу.

Дослід 6

Тема. Фотосинтез.

Мета: З'ясування значення світла для фотосинтезу і дихання зелених рослин (варіант II).

На дно банок, так само, як і в попередньому досліді, наливають шар води (0,5 см) і поміщають у них листки примули з довгими черешками. Зверху банки закривають кришками, обгортають щільним чорним папером і залишають на світлі. Цей дослід може бути закладений на різну тривалість (4 дні, 2 дні, 2 год. до уроку).

Дослід 7

Тема: Транспірація.

Мета: з'ясування кількості води, яку випаровують листки, залежно від розмірів листкової пластинки.

Великий листок пеларгонії поміщають у колбу, не відрізаючи його від стебла. Колбу закріплюють у штативі й залишають на світлі. Також закладають дослід з дрібним листком пеларгонії. Краще, якщо листки будуть з однієї рослини.

Дослід 8

Тема: Екстракція пластидних пігментів.

Мета: Отримати екстракт пластидних пігментів із рослин різних систематичних груп, проаналізувати повноту екстракції пігментів використовуючи воду, різні розчинники.

Листки різних рослин подрібнити ножицями або скальпелем, розтерти у ступі, додаючи, на кінчику скальпеля крейди, для нейтралізація клітинного соку (для чого це, можна запитати в учнів). Зволожити матеріал незначною кількістю розчинника, розтерти до однорідної маси і кількісно перенести на фільтр Шотта, змиваючи багаторазово ступку невеликими порціями ацетону (варіант перший), спирту (варіант другий) і водою (варіант третій). Розчини відфільтрувати, змиваючи стінки фільтра невеликими порціями розчинника доти, поки відфільтрована рідина не стане безбарвною. Вміст у пробірці збовтати. Порівняти забарвлення розчинів візуально.

2. Досліди з тваринами куточку живої природи

Дослід з дощовим черв'яком.

Мета: довести роль дощового черв'яка у підвищенні родючості ґрунту.

У ящик з шарами землі і піску з прозорою стінкою необхідно помістити декілька червів. На поверхню кладемо декілька листків з дерева. Через короткий проміжок часу всі листки будуть затягнуті червами в їхні нірки, на поверхні будуть знаходитися грудочки ґрунту, які вони винесли. Через декілька днів ґрун буде повністю перемішаний, шари землі та піску неможливо буде розрізнити.

Досліди з молюсками

Дослід 1.

Мета: довести, що беззубка дихаю киснем, розчиненим у воді, а ставковик великий - атмосферним повітрям.

Беззубка - представник класу Двостулкові молюски, має орган дихання зябра. Ставковик великий - представник Черевоногі молюскі, має орган дихання - легені. Враховуючи такі особливості можна запропонувати дослід.

Посудину з водою та молюсками залити олією. Утвориться тоненька плівочка на поверхні води. За таких умов беззубка продовжує існувати, повзаючи по дну. Ставковик декілька разів піднімається на поверхню води, але газообмін не відбувається. Молюск падає на дно і його процеси життєдіяльності сповільнюються або припиняються.

Дослід 2

Мета: довести наявність органів чуття та рефлексів у виноградного слимака

1. Помістити слимака в лабіринт і він знайде вихід за допомогою очей, які розміщені на голові біля основи щупальців.

2. Якщо превернути слимака, він повертається у первісне положення завдяки органам рівноваги, які представлені парою щупальців, розміщених на голові.

3. Якщо спробувати доторкнутися до голови або щупальців слимака, він ховає їх у свою черепашку. Це, безумовно захисний рефлекс.

Дослід з бджолами

Мета: виявлення кольорового зору у бджіл.

Обладнання: мед, кубики однакового розміру та різного кольору: синього, червоного, зеленого, сірого, червоного, чорного, лампа з ультрафіолетовим випромінюванням.

1. Намастити кубики медом.

2. Розставити їх у приміщенні на однаковій відстані один від одного.

3. Над сірим кубиком увімкнути ультрафіолетову лампу.

4. Запустити бджолу і спостерігати куди вона полетить.

Ультрафіолетове випромінювання бджола сприймає найкраще, потім ідуть жовтий, зелений, синій фіолетовий, червоний кольори. Оскільки на червоний кубик бджола летить в кінці експерименту, то можна сказати, що червоний колір бджола сприймає погано, або зовсім не сприймає.

Дослід з риючою осою

Мета: довести, що складна поведінка комах є не що інше, як інстинкти.

Спіймавши комаху оса затягує її в нірку, паралізувавши здобич. Потім відкладає яйця проколовши тіло жертви довгим яйцекладом. Таким чином майбутнє потомство буде забезпечене їжею. Нірку оса замуровує. Змінимо дослід:

1. Викрадемо комаху-жертву з нірки оси-сфекса. Вона продовжує замуровувати вхід у нірку.

2. Відріжемо вуса у комахи-жертви. Оса безпомічно поводиться, не може втягнути жертву в нірку іншим способом.

Ці досліди доводять сліпоту інстинкту комах. Як і у інших комах, у оси-сфекса інстинкт є діючим лише в певних умовах.

Досліди з рибами

Дослід 1.

Мета: вироблення у риб умовних рефлексів.

Дослід з вироблення умовного харчового рефлексу у акваріумних риб.

Безумовний подразник - їжа. Поїдання їжі - безумовний харчовий рефлекс. Умовний подразник - світло електричної лампи, після вмикання якої риби пливуть до годівнички - умовний харчовий рефлекс.

Порядок вироблення рефлексу:

1. Забезпечити під час досліду відсутність впливу інших подразників.

2. Під час годування риб вмикати електричну лампу.

3. Повторювати дослід багаторазово.

4. Умовний подразник повинен передувати дії безумовного.

5. Спостерігати за результатами: через кілька днів після вмикання електричної лампи риби підпливають до годівнички.

Світло лампи - умовний подразник для вироблення умовного харчового рефлексу.

Дослід 2.

Мета: експериментально визначити роль бічної лінії у сприйманні подразнень.

Бічна лінія складається з ряду отворів в лусці та шкірі, які розміщуються в ряд від голови до хвоста і ведуть в слизовий канал, де чутливі клітини передають коливання до нервів і головного мозку.

В звичайних умовах риба добре і швидко плаває, маневреність висока. Одягнемо на тулуб риби тонкий гумовий чохол, що закриває отвори бічної лінії. Риба припиняє рухи, не реагує на предмети, на небезпеку.

Дослід з жабами

Мета: довести здатність жаб запам'ятовувати.

Посадіть тварину у лабіринт. У лабіринті тварина має робити вибір між різними шляхами. За обраний правильно шлях вона бере харчове винагороду. При багаторазовому поміщенні у лабіринт тварина навчаються приходити до мети, не роблячи помилок. Найпростіший тип лабіринту - Т-подібний, де вибір потрібно зробити лише одне раз. Жаби, поступово запам'ятовують шлях виходу і надалі не роблять помилок

Дослід з птахами

Інстинктивну поведінку птахів можна довести таким чином: увімкнути аудіо запис з нявканням кішки. Птахи миттєво реагують, зчиняють галас, хоч саму кішку не бачать.

При висиджування пташенят, коли птахи бачать небезпеку, то самка починає прикидатися пораненою і відводить ворога від гнізда.

Значення дослідів при вивченні біології

Участь у дослідницькій й практичній роботі глибоко впливає на розвиток пізнавальних здібностей учнів. Учитель біології завжди поєднує теорію з практикою, залучаючи учнів до проведення дослідів, спостережень і в доступній формі ознайомлюють їх з новими досягненнями біологічної науки.

Досліди і спостереження відіграють велику роль у вивченні шкільного курсу біології. Вони активізують розумову і практичну діяльність учнів, розвивають їх знання, вміння і навички.

Розвиткові в учнів уміння спостерігати, досліджувати навколишню природу велику увагу приділяли ще представники класичної педагогіки. В свій час Я. А. Коменський вимагав, щоб процес навчання спирався на конкретні уявлення учнів, на безпосереднє сприймання навколишнього світу під керівництвом учителя.

Великого значення навчанню учнів, побудованому на конкретних уявленнях і спостереженнях, надавав К. Д. Ушинський. Він підкреслював, що хід навчання від конкретного до абстрактного, від уявлення до думки такий природний і ґрунтується на таких психічних законах, що заперечувати його необхідність може тільки той, хто взагалі відкидає потребу враховувати в навчанні вимоги людської природи взагалі, дитячої особливо.

Наука не просто реєстр фактів, вона їх аналізує, узагальнює, робить теоретичні висновки.

Наші учні допитливі, вони виявляють глибокий інтерес до пізнання процесів, що відбуваються в житті рослин і тварин. Учитель повинен спрямувати цей інтерес на головне і на характерні деталі, властиві тому чи іншому явищу. Чим молодші учні, тим більше уваги повинен приділяти учитель роботі з ними. Коли в учнів уже виробляться певні вміння і навички дослідницької роботи і спостережень, їм можна давати творчі завдання для самостійного розв'язання.

При проведенні дослідів і спостережень важливо навчити учнів правильно і логічно висловлювати свої думки, користуватися науковими термінами, положеннями для визначення якості проведеного досліду і спостереження.

Це не зразу дається учням. Слід систематично повторювати цей матеріал, під час досліду, спостережень частіше звертати увагу учнів на ті чи інші явища, наполегливо домагатися чітких понять про предмети і явища шляхом повторень у різних варіантах (розповідь, демонстрація, виконання учнями самостійного завдання). Не покладаючись на те, що учні з першого разу все зрозуміють, як у навчальній так і в позакласній роботі, вчитель все частіше дає їм завдання дослідницького характеру. Виконуючи їх учні ознайомлюються з науковими фактами, із закономірностями біологічної науки. А найголовніше те, що за допомогою дослідів і спостережень вони дістають відповідні знання про життя і розвиток рослинних і тваринних організмів, про роль людини в природі. Досліди і спостереження допомагають учням краще усвідомити взаємозв'язок у природі, роль біологічної науки.

Розвиток творчості учнів, виявлення їх нахилів і здібностей до дослідництва не можна вважати чимось випадковим у житті.

У дослідницькій роботі учнів велика роль належить спостереженням. Це складний процес, який спонукає до мислення, до дії. Якість спостережень залежить від чітко визначеного плану, теоретичної і практичної підготовки спостерігача.

Щоб успішно розвивати у дітей спостережливість, учитель повинен працювати за такими правилами:

1. Перед дітьми треба ставити зрозумілу, чітку і посильну мету спостереження.

2. Спостереження має бути повним і детальним: треба навчити учнів помічати все істотне і в той же час всі деталі, але обов'язково ті, які зв'язані з поставленим завданням, з його метою. В цьому учневі має допомогти план спостережень, розроблений учителем за участю дітей.

3. Успіх спостереження залежить від загального розвитку і від запасу попередніх знань про даний об'єкт.

4. Спостереження повинні бути систематичними і планомірними.

5. Характерною ознакою спостережень є зв'язок сприйняття з активним процесом мислення, що виявляється в порівнянні предметів і явищ, встановленні причинного зв'язку, відмінності між ними в умінні зробити теоретичні і практичні висновки.

6. При будь-яких спостереженнях учень обов'язково повинен вести систематичні записи в щоденнику спостережень і підбивати підсумки проведеної роботи.

Але одних спостережень для пізнання і зміни навколишніх явищ природи, для вироблення правильних уявлень і понять не досить. Досягти цього можна на основі дослідів, експериментів, практичної діяльності учнів. Експеримент завжди зв'язаний із спостереженнями.

Дослід, або у вузькому розумінні експеримент, - важливий метод наукового пізнання. Велика роль йому належить і в шкільному навчанні і в позакласній роботі.

Проведення різних дослідів дає юним дослідникам можливість :

А) розчленовувати складні явища на окремі частини, елементи, стадії для докладнішого їх вивчення.

Б) поєднувати прості явища, окремі частини, спостерігати їх, установлювати взаємозв'язок.

В) штучно створювати умови, при яких відбувається певне явище, вплив того чи іншого фактору.

Г) застосувати різні прилади, матеріали для глибшого вивчення даного явища, штучно прискорювати або сповільнювати хід певного процесу або досліду в цілому.

У зв'язку з цим до дослідів ставляться великі вимоги. Вони повинні бути чітко спланованими. Мету їх слід придумати й обґрунтувати. Це вимагає від вчителя широкої ерудиції, творчої фантазії.

Готуючись до дослідницької роботи учні повинні глибоко засвоювати основи наук, осмислювати і застосовувати їх на практиці. Учні, не підготовлені до проведення дослідів, у процесі їх виконання, як правило, не вдаються до теоретичних знань, діють в сліпу.

Як відомо, результати наукових досліджень не повинні повторювати раніше відкритих фактів і законів.

Основними методами вивчення біології є : спостереження, порівняння, експеримент (дослід), моделювання, історичний момент.

У сучасній біології названі методи досліджень доповнюють один одного. Тільки на основі біологічних досліджень можливе розв'язування завдань сучасності, що стоять перед людиною: охорона довкілля, раціональне використання біологічних ресурсів та підвищення продуктивності рослинного і тваринного світу.

Кожному учню треба прищеплювати інтерес, щоб він бажав знати більше і відкривати для себе нове. Коли учень здобув необхідні знання з різних галузей біології, він повинен підкріплювати ці знання науково-практичною роботою. Тільки на практиці можна підтвердити відомі факти, замислитись, чому це саме так, а не інакше, і поставити перед собою нові завдання.

Своїх учнів намагаюсь навчити не просто спостерігати за природою, а й записувати всі свої спостереження, вести невеликі наукові дослідження.

Щоб кожний такий похід до лісу, музею, зоопарку, в поле був цікавим і корисним, я вчу дітей ставити перед собою мету. Головне, щоб кожна робота, кожний дослід не залишився без уваги.

черв'як рефлекс пігмент виноградний

Висновок

Куточок живої природи є невід'ємною складовою кабінету біології загальноосвітнього навчального закладу. В ньому учні систематично доглядають за рослинами й тваринами, закладають досліди та проводять експерименти. В куточку живої природи вчитель має змогу виховувати в учнів інтерес і любов до природи, до праці, прищеплювати практичні уміння й навички, збагачувати знання розширювати світогляд і розвивати допитливість.

Живий куточок забезпечує наочність у вивченні біології. Учні ведуть систематичні спостереження за рослинами і тваринами, беруть участь у догляді за ними.

Демонстрування дослідів або їхніх результатів на уроках проводять в усіх класах. Досліди можна проводити у різних варіантах, залежно від обладнання, й доручати різним учням.

Список літератури

1. Соболь В. І. Біологія: Підручник для 7 класу загальноосвіт. навч. закл. - К.: Грамота, 2007. - 296 с.

2. Петренко Л. Т. Активні форми та методи навчання біології [Текст] укладач - Харків: Видавнича група «Основа», 2008. - 123 с. - (Бібліотека журналу «Біологія». Вип. 12 (72)).

3. Задорожний К. М. Дослідна та проектна діяльність під час вивчення біології Текст - Харків: Видавнича група «Основа», 2008. - 143 с. : іл. - (Бібліотека журналу «Біологія». Вип. 2 (62)).

4. Задорожний К. М. Педагогічні знахідки на уроках біології [Текст] - Харків: Видавнича група «Основа»: «Тріада+», 2007. - 144 с. - (Бібліотека журналу «Біологія». Вип. 8 (56)).

Размещено на Allbest.ru