Вид Tanacetum L. у флорі Буковини

Природні умови Буковини. Таксономічний склад і поширення видів роду Tanacetum L. в Україні. Виявлення основних ознак, на підставі яких рід пижмо звичайне (Tanacetum vulgare) може використовуватися в якості лікарських засобів і в народному господарстві.

Рубрика Биология и естествознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 29.03.2015
Размер файла 50,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

ВСТУП

Довкілля Буковини у флористичному відношенні є надзвичайно цікавим ботаніко-географічним районом завдяки екологічним контрастам і налічує біля 1600 видів, майже 300 з яких мають лікарське значення, а 120 визнані офіційною медициною.

У флорі Буковини досить розповсюдженою є родина Айстрові (Asteraceae) або Складноцвіті (Compositae). Клас -- дводольні рослини. Підклас - зрослопелюсткові. Ця роди здобула своє використання в медицині, в харчовій промесловості, в побуті, та ін. Особливо мене зацікавив рід Пижмо (Tanacetum), який багатий на ефірні олії і флаваноїди, це багаторічні трави, які зустрічаються на луках, у лісах, на узбіччях, на берегах річок. Культивується у садах, парках а також є бур'яном. Застосовується у медицині, в сільському господарстві. Тож метою моєї курсової роботи є: вивчення основних особливостей та інформації про властивості лікарських рослин родини Айстрові (Asteraceae) або Складноцвіті (Compositae), роду пижмо (Tanacetum vulgare), що зустрічаються на Буковині.

Для реалізації поставленої мети необхідно було вирішити ряд завдань:

- визначити природні умови Буковини;

- дати повну характеристику роду пижмо (Tanacetum);

- визначити таксономічний склад і поширення видів роду Tanacetum L. в Україні ;

- визначити таксономічний склад і поширення видів роду Tanacetum L. у флорі Буковини ;

- виявити ознаки, на підставі яких рід пижмо звичайне (Tanacetum vulgare) може використовуватися в якості лікарських засобів і в народному господарстві.

Об'єкт дослідження: Вид Tanacetum L. у флорі Буковини.

Методи дослідження: Визначити таксономічний склад видів роду Tanacetum L. у флорі світу, України та Буковини.

Логіка дослідження зумовила таку структуру: вступ, п'ять розділів, висновки та список використаних джерел.

РОЗДІЛ 1.ПРИРОДНІ УМОВИ БУКОВИНИ

1.1 Рельєф

Буковинські Карпати розміщені на південному заході області. Гірський рельєф належить до ерозійно-тектонічного типу. Це означає, що основними чинниками його формування є геологічна структура, тектонічні підняття та ерозійна діяльність густої мережі річок і струмків [5]. Основні риси рельєфу Карпат створені тектонічними процесами.

Залежно від ступеня прояву рельєфо-утворюючих процесів у різних частинах гірської системи північного сходу на південний захід простежуються різні комплекси рельєфу: низькогір'я Карпат, серньогір'я кристалічних Карпат [5]. Найбільші форми рельєфу утворились головним чином внаслідок внутрішніх процесів, тому що мають зв'язок з основними тектонічними структурами. Карпати - це молоді гори, здебільшого середньо-і низько висотні складчасто-брилові утворення. Українські Карпати утворені кількома паралельними хребтами, що розділені повздовжніми міжгірними улоговинами і розбиті поперечними розломами на окремі масиви. Найбільшою вершиною Українських Карпат - є гора Говерла (2061 м.). Рельєф Чернівецької області складний і різновіковий. Тут на порівняно невеликій площі зосереджені такі типи рельєфу, які властиві для великих територій окремих материків-платформ і геосинклінальних областей, тобто рівнинний і гірський. На контакті у перехідній смузі (Карпатьському прогині) сформувався передгірний рельєф. Усі ці типи рельєфу на території області утворюють три морфоструктурні райони: Прут-Дністровську пластову хвилясту рівнину, Передкарпатське горобисто-грядове передгір'я, Карпатське низькогір'я і середньогір'я [5]. Прут-Дністровська пластова хвиляста і грядово-горбиста рівнина розташовані в північній частині області в межах південно-західного краю Східно-Європейської платформи, тобто Подільської плити!!. Центральну частину рівнини займає Хотинська височина. Це горбиста рівнина, яка простягається з південного заходу на північний схід на 50 км. Височина глибоко розчленована притоками р. Дністра[5]. Буковинські Карпати розміщенні на південному заході області. Гірський рельєф належить до ерозійно-тектонічного типу. Це означає що основними чинниками його формування є геологічна структура, тектонічні підняття та ерозійна діяльність густої мережі річок і струмків[5]. Основні риси рельєфу Карпат створені тектонічними процесами. Залежно від ступеня прояву рельєфоутворюючих процесів у різних частинах гірської системи північного сходу на південний захід простежуються різні комплекси рельєфу: низькогір'я Карпат, середньогір'я кристалічних Карпат[32].

1.2 Грунти

Серед природних компонентів грунти займають особливе становище між живою і неживою природою. Різноманітність природних умов на території Чернівецької області визначили і багатий спектр типів і різновидностей грунтів, які об'єднують основні типи, притаманні регіонам області, для гірських районів властиві бурі гірсько-лісові грунти, що утворювались під шпильковими і мішаними лісами, а також дерново-буроземні, які формувались на бурих лісових внаслідок вирубок дерев і розвитку лучної рослинності з розвинутою деревиною. У передгір'ях розмаїття грунтів укладається в типи дерново-підзолистих оглеєних, дернових і різною мірою опідзолених сірих грунтів. Болотних грунтів у нас дуже мало, їх основний масив сформувався вздовж річок у пониззі Багненської реліктової долини у Вижницькому районі. Лучні грунти поширені в місцях постійного або сезонного перезволоження в долинах річок Прут, Сірет, Черемош та їх головних притоків. Вони досить родючі, бо містять до 5-6% гумусу, і дають добрі врожаї за умов осушення і внесення достатньої кількості добрив. Отже, основу грунтового покриву Буковини складають опідзолені, кислі, в тій чи іншій мірі оглеєні грунти . Слід мати на увазі, що геолого-геоморфологічні та кліматичні умови області, в більшій або меншій мірі сприяють розвитку ерозійних процесів змиву і розмиву грунтів, особливо на орних землях. Ці основні особливості грунтів слід врахувати у процесі природокористування. За тисячоліття господарювання людини на території нашої області грунтовий покрив зазнав багатьох змін, передусім завдяки широкому розвитку орного землеробства і перерозподілу угідь. Тому на переважній частині території Чернівецької області відбулись зміни ґрунтоутворюючих процесів. Формування головного компонента родючості гумусу здійснюється шляхом внесення органічних і мінеральних добрив, агрокультурними процедурами і меліоративними заходами. Процеси відтворення грунту значно повільніші, тому можлива небезпека втрати головного знаряддя сільськогосподарського виробництва - землі. Одним з головних завдань охорони грунтів є раціональне використання території. Важливими засобами підвищення є різні види грунтової меліорації. Природні процеси ґрунтоутворення йдуть дуже повільно - за тисячоліття утворюється прошарок всього декілька сантиметрів. Тож, щоб зберегти наше багатство - грунт, слід рятувати кожний кубометр грунту, кожний кілограм гумусу.

1.3 Клімат

Залежно від різниці між сонячною енергією, що поглинається земною поверхнею, та енергією, що випромінюється цією поверхнею, змінюється величина радіаційног балансу, яка зумовлюється географічною широтою місцевості, часом доби і порою року, хмарність, формами і видами земної поверхні. Оскільки територія Чернівецької області по широті не займає навіть цілого градуса, радіаційний баланс тут змінюється переважно від часу доби і пори року, режиму хмарності, а в горах - від висоти місцевості, освітлених схилів. Згідно з характером розподіл радіаційного балансу в часі і по території Чернівецької області, відбувається розподіл температури. Клімат на Буковині помірно-континентальний. Літо тепле і вологе. Зима помірно холодна. Середня температура січня на рівнині -50 С, в передгір'ях -5,50 С, в горах -6-70С, в липні відповідно від +19 до +20 0 С, від +17 до +190[32]. Абсолютний максимум +350 С, абсолютний мінімум -350 С. опадів на рівнині 600-650 мм (на крайному північному сході - 550-500 мм і менше), в передгір'ях 650-800 мм, в горах 800-1200 мм і більше на рік. Максимум опадів - влітку, часто випадає у вигляді злив. Вегетаційний період на рівнинній частині становить 216 днів, у передгір'ях - 210-215, в горах - 136-152 днів. В Українських Карпатах формуються свої особливі кліматичні умови, пов'язані із значними перепадами висот. З підняттям в гору середньомісячні показники температури повітря знижуються в будь-яку пору року, а кількість опадів загалом збільшується.

1.4 Рослинний покрив

Різноманітність екологічних умов, наявність вертикальної поясності, різні типи ландшафтів, кліматичні умови сприяли формуванню досить багатої флори рослин, яких нараховує на Буковині понад 1500 видів [5]. Важливе значення в розвитку мають ліси, які відіграють рекреаційну роль. Лісом вкриті гірська та предгірська частини області. Загальна площа лісів складає 258 тис. га, в тому числі покрита лісом - 236,8 тис. га (91,8%). Породний склад лісів досить різноманітний: переважають хвойні (49.5%) і листяні (46,2%) насадження. Основними лісо-утворюючими породами є ялина (Picea abies), бук (Fagus silvatica), ялиця (Abies alba), дуб (Quercus robur), граб (Carpinus betulus), явір (Acer pseudoplatanus) та інші. В пердгір'ях ростуть ліси з бука (Fagus silvatica), граба (Carpinus betulus), явора (Acer pseudoplatanus); на полонинах - субальпійська рослинність. Рівнинна частина області має окультурений характер. У невеликих гаях ростуть граб, дуб, клен, липа; подекуди є трав'яниста степова рослинність. Але основним багатством Буковини є передусім ліси, що займають понад 80% його території. Залежно від висоти над рівнем моря та екологічних умов сформовані рослинні ступені (пояси) букових, ялицево-букових, смереково-ялицево-букових та смерекових лісів. Зустрічаються окремі ділянки пралісів, де буки та ялиці сягають висоти 40 м та 70-90 см у діаметрі. У травостої преважають неморальні види - зеленчук, переліска багаторічна, маренка запашна, алтея колосиста, підлісник європейський та інші. У букових та ялицево- букових лісах виявлено чимало рідкісних, зникаючих та малопоширених видів, насамперед орхідних, занесених до Червоної книги України. Найціннішим є надбородник безлистий (Epapogium aphillum). У Карпатах відомо тільки два місця, де він росте, і обидва - на тереторії парку "Вижницький". Рідкісним є палеоарктичний вид Булатка довголиста (Cephalanthera longifolia), тільки кілька разів помічений на території Берегометмького лісництва. Особливо рідкісною є Коручка пурпурова (Epipactis purpurata) - центральноєвропейський вид на крайній східній межі свого ареалу. В лісах трапляється чимало реліктових видів, наприклад, папороть роду багаторядних. Після лісові лук-полонини - займають порівняно невеликі площі, проте мають яскравий строкатий травостій з великою кількістю лучних рослин та видів узлісь.

РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика роду Tanacetum L.

Про походження латинського найменування роду рослини Tanacetum складені легенди. За однією з версій ім'я роду віддало грецькі слова «tanaos» і «aceomai», що значить «довго жити». Повністю успішна версія, так як пижмо відрізняється такою особливістю - рослина тривало залишається в найсвіжішому вигляді. Але слово « Tanacetum » вважається синонімом іншого латинського слова Sempervivum, що означає «вічно живий» і відноситься до іншого роду рослини - молодило, або кам'яна троянда.

Ім'я «пижмо» походить від польського або чеського слова «pizmo», що значить «мускус», іншими словами помітний запах органічного походження. Рослини цього виду Насправді володіють насиченим, дуже сильним запахом, при цьому цей запах іде від усіх частин травички пижма.

Пижмо (Tanacetum) - рослина сімейства айстрових, або складноцвітих. Виростає пижмо в помірних кліматичних зонах - від субтропіків до північної тундри. Рід включає 85 видів, на території України росте 5 представників. Найчастіше рід пижма представлений довголітніми травами, але в південних зонах зустрічаються маленькі кущі цього роду. Листя пижма частіше опушені, дуже пахнуть, зі смолистими виділеннями на зрізі.

Пижмо - досить великий, хоча і не остаточно установлений рід рослин. Часто до його складу включаються багато видів з роду Пиретрум (а іноді навіть і весь рід у цілому), а також деякі види з пологів Хризантема , Деревій і деяких інших.

В результаті рід Пижмо складається з п'ятдесяти і більше видів, що зустрічаються в Європі , Азії , Північній Африці і Північній Америці . На території України і суміжних країн нараховується близько 30-40 видів, що ростуть у всіх районах.

Рід Пижмо включає в себе більш-менш розвинені багаторічні трави з коротким, слабо розгалуженим повзучим зимуючим кореневищем . У південних видів з зимуючої надземною частиною стебла часто деревіючі в нижній частині.Втім, приблизно те ж саме можна сказати і про північних видах, в яких стебла до кінця вегетації біля основи помітно древеснеют. Серед південних і субтропічних видів пижма зустрічаються небагато кустарнички і чагарники .

Листя найчастіше овальні з сильно розсіченою «перистої», як у горобини , листовий платівкою, пахучі, часто навіть смолисті, з клейкими виділеннями, іноді сильно опушені.

Суцвіття - дрібні або середньої величини кошики трубчастих квіток (у деяких видів крайові квітки - ложноязичковие), зібрані в щільні або пухкі щитковидні суцвіття (рідше поодинокі кошики).

 Пижмо звичайне, Tanacetum vulgare L. (Chrysantemum vulgare (L.) Bernh.; Pyretrum vulgare (L.) Boiss -- багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітних) (латиніз. tanaceto або tanazito -- середньорічний, нар. назва: пижма) -- Asteraceae (Compositae); рос. назва: пижма обыкновенная, син. дикая рябина, дикая рябинка [10].

Місцеві назва -- дика горобинка, приворотень, криворот тощо. Багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих з коротким здерев'янілим кореневищем.

Стебло 50-100 см заввишки, пряме, борозенчасте, голе або злегка опушене, у верхній частині гіллясте.

Листки 7-20 см завдовжки, чергові, в обрисі довгасті, зверху темно-зелені, шорсткі або гладенькі, двічі перистороздільні на ланцетні або широколінійні пилчасті частки; нижні листки -- черешкові, інші -- сидячі.

Квітки дрібні, яскраво-жовті, зрослопелюсткові, з простою віночкоподібною оцвітиною, зібрані в плоскі кошики, що утворюють на верхівці густі щиткоподібні суцвіття. Обгортка напівкуляста, черепичаста, листочки її сіро-зелені, голі, з вузьким плівчастим краєм [27].

Всі квітки з трубчасто-лійкоподібним віночком (1,5-2,5 мм завдовжки), віночок у крайових маточкових квіток з чотирма, а у серединних двостатевих з п'ятьма зубцями. Тичинок п'ять, маточка одна, стовпчик один з дволопатевою приймочкою, зав'язь нижня.

Плід -- гола, округла сім'янка з п'ятьма реберцями, без чубка.

Пижмо росте в мішаних і листяних лісах на галявинах, серед чагарників, поблизу доріг, на просіках, луках. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні -- вересні. Росте майже по всій території України на берегах річок, серед чагарників, на сухих луках, узліссях.

Промислова заготівля можлива у Чернівецькій, Полтавській, Черкаській, Кіровоградській, Луганській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій і Херсонській областях. Запаси сировини значні [16, 5].

Лікарська, ефіроолійна, отруйна, харчова, медоносна й інсектицидна рослина.

Пижмо має сильний, схожий на камфорний запах та гіркий смак, бо містить у собі ефірну олію з туйоном. 

Стебло гіллясте у верхній частині. Листки перисторозсічені, в контурі видовжені. Зверху темно-зелені, знизу сірувато-зелені.

Квітки жовті, зібрані в щитковидні суцвіття. Кошики містять лише трубчасті квітки на голому квітколожі, оточеному загальною обгорткою з черепитчастих сіро-зелених ланцетних з пильчастими краями листочків кошика 6-8 мм у діаметрі. Запах сильний, камфорно-хвойний.

Офіційною сировиною є квітки пижмо -- Flores Tanaceti [8]. 

Розмножують вегетативно (поділом кореневища і куща) та насінням.

Кущі або відрізки кореневища висаджують на відстані 35-40 см один від одного, а насіння без стратифікації висівають на глибину 1-1,5 см з міжряддями 35-40 см. Весняні посіви (квітень) дають сходи у травні. В перший рік життя рослини утворюють розетку листків діаметром до 40 см. Починаючи з другого року, всі особини регулярно цвітуть і плодоносять. Цвіте у червні -- липні. Масове достигання плодів -- у вересні. Дає багатий самосів.

Догляд за посівами, особливо в перший рік життя, полягає в прополюванні та розпушенні грунту. Якщо міжряддя густі, восени їх можна прорідити [23].

Сировина складається з частин складного щитковидного суцвіття і окремих квіткових кошиків. Кошики напівкулястої форми, середина втиснута, складаються із трубчастих квіток: крайових-маточкових, серединних-двостатевих. Рослина отруйна для великої рогатої худоби, інсектицид [8].

Вміст флавоноїдів і фенолкарбонових кислот ?2,5% у перерахунку на лютеолін. Пижмо містить етерну олію (0,1-0,3%), до складу якої входять 1,8-цінеол, б-терпінен, ахілен, мірцен, в-феландрен, сабіненгідрат, хризантенол, хризантенинацетат, г-кадинен, д-кадинен, б- і в-пінени, б- і в-туйони, борнеол, (-)-камфора, каламен, елеміцін, тимол; сесквітерпеноїди; танацетин 0,1-0,33%, партенолід, хризанін, тамірин, танахін, тавулін, сантамарин, кампестерин та ін. До складу тритерпеноїдів входять б-амірин, в-амірин, тараксастерол, псевдотараксастерол. Флавоноїди представлені похідними апігеніну, акацетину, лютеоліну, кверцетину. Дубильні речовини -- 3,69%. Виявлено алкалоїди, органічні кислоти (винна, гідроксикорична, кофейна).

У науковій медицині використовують кошики пижма -- Flores Tanaceti. Препарати з них застосовують як для збудження апетиту, поліпшення травлення, при хворобах печінки і кишечника, при бронхіальній астмі, ревматизмі, як глистогінний засіб і засіб, що підвищує кислотність шлункового соку, при запорах.

У народній медицині застосовується також як глистогінний, шлунковий, жовчогінний, потогінний, протигарячковий засіб, при жовтусі, епілепсії, головних болях, проносах, водянці, недокрів'ї, порушенні серцевої діяльності, подагрі, ревматизмі, хворобах ніг, нервових хворобах, при болісних і нерегулярних менструаціях.

Найпопулярніший багаторічний вид - пижмо яскраво-червоне (Tanacetum coccineum), відоме також як піретрум яскраво-червоний (Pyrethrum coccineum). Це бордюрное рослина з поодинокими ромашковидними суцвіттями на високих квітконосах і перистим листям, цінують аранжувальники кольорів. У простих суцвіть опукла серединка, «махрові» суцвіття, як правило, дрібніше, зовнішні язичкові квітки у них довші, ніж численні внутрішні квітки [8].

Основне правило при вирощуванні пижма - вчасно зрізати відцвілі квітконоси, щоб викликати другу хвилю цвітіння. Низькорослі багаторічні види вирощують не через дрібні білі або жовті суцвіття, а заради сріблистого листя.

Пижмо дівочу (Tanacetum parthenium) вирощують як однорічник. Вона утворює густообліственні кущики, наприкінці літа покриті безліччю суцвіть - подушечок, схожих на мініатюрні хризантеми.

Бордюрна пижмо яскраво-червона (Tanacetum coccineum ) висотою 45-75 см цвіте в травні-червні білими, рожевими або червоними суцвіттями діаметром 5 см [8].

Є кілька красивих сортів з простими суцвіттями: Eileen May Robinson (рожевий) , Robinson's Red (червоний), Snow Cloud (білий), Brenda і James Kelway (густо- рожеві ).

«Махрові» сорти: Aphrodite (білий) і Vanessa (рожевий з жовтою серединкою). У посуху рослини поливають, стеблам забезпечують опору.

В альпінарії в основному вирощують два карликових виду - пижмо Хараджян (Tanacetum haradjanii ) і пижмо густу (Tanacetum densum). Влітку вони утворюють картини висотою 15 см з опушених сріблясто-зеленого листя і жовтих суцвіть [8].

У пижми Хараджян діаметр суцвіть не перевищує 0,25 см, у пижмо густий суцвіття діаметром до 1 см.

Теплолюбна однорічна пижмо дівоче (Tanacetum parthenium), або ромашка виключна (Matricaria eximia), висотою 10-30 см цвіте білими або жовтими суцвіттями діаметром 2 ,5 см в липні- вересні [21, 8].

Простий сорт White Star сьогодні зустрічається рідко, частіше вирощують сорти з «махровими» суцвіттями. Популярний сорт Golden Ball з кулястими суцвіттями; у більшості сортів суцвіття «махрові», з великими зовнішніми язичковими квітками. Приклади: Snow Ball, Snow Puffs, Butterball і Lemon Santana.

На території колишнього СРСР налічується 34 види. Серед них поширені: пижмо звичайна (Tanacetum vulgare L.), пижмо кучеряве (Tanacetum achilleifolium Bieb.), Пижмо дерев'янисте (Tanacetum millefolium L.). Пижмо бальзамічну (Tanacetum balsamita) вирощують в садах як пряно-ароматична рослина.

Пижмо кучеряве (Tanacetum achilleifolium Bieb.). Сірувато-зелене від рясних простих або 2-роздільних волосків рослина, що утворить густі дерновини. Кошики 4-7 мм в діаметрі, в пухкому щитковидному суцвітті. Листочки обгортки яйцеподібні, з широкою перетинчастої облямівкою. Крайові квітки ложноязичковие, дрібні, малопомітні. Виростає в степах і на солонцях.

Пижмо дерев'янисте (Tanacetum millefolium L.). Сірувато-повстяне рослина з повзучим гіллястим кореневищем і розетками довгастих листя. Кошики 7-12 мм в діаметрі, в пухких щиткоподібних суцвіттях на кінцях видовжених пагонів. Крайові помилково-язичкові квітки добре помітні. Виростає на сухих кам'янистих і крейдяних схилах.

Пижмо бальзамічна (Tanacetum balsamita). Багаторічна рослина з розгалуженим повзучим дерев'янистим кореневищем. Стебла нечисленні, прямостоячі, висотою від 30 до 120 см, у нижній частині сильно облистнені. 
Листя цілісне, овальні або еліптичні, дрібнозубчасті, сірувато-зеленого кольору, мелкоопушенние і трохи оксамитові на дотик. Нижні листя черешкові, верхні - сидячі, дрібніші. Кошики до 10 мм в діаметрі, на відносно коротких черешках, зібрані в щитковидні суцвіття. Всі квітки в кошику трубчасті, жовтуватого або блідо-жовтого кольору, пелюсток немає. У дикоростучої пижма бальзамічної зустрічаються поодинокі суцвіття з білими язичковим і квітками. За силою аромату вона поступається садовим формам.

Варто назвати пижмо Пачоського (Таnасеtum paczoskii (Zefir.) Tzvel.), яке поширене в Криму, в степових і лісостепових районах на кам'янистих і щебенистих відслоненнях та схилах. Цей вид названий на честь відомого флориста, систематика і геоботаніка Йосифа Пачоського, одного з засновників фітоценології, тобто вчення про рослинні угруповання, та кращого знавця південноросійських степів, лісів Східної Європи та рослинного світу Польщі [8].

РОЗДІЛ 3. ТАКСОНОМІЧНИЙ СКЛАД І ПОШИРЕННЯ ВИДІВ РОДУ Tanacetum L. В УКРАЇНІ

За даними Флори УРСР том 11, на території України зростає 5 видів роду Tanacetum L. [33].

Нижче подаємо перелік місцезростання цих видів в Україні.

Tanacetum vulgare L.

Поширені по всій території України.

Tanacetum odessanum Tzvel.

Одеська обл.:

Болградський рн., ст. Болград, схил до р. Ялпух, Табаки.(Білик)

Роздільнянський рн., Кучурган.(Опперман)

Миколаївська обл.:

Очаківський рн., Парутино.(Вісюліна)

Окол. Миколаєва, схили до р. Південного Бугу.(Катіна)

Варварівський рн., Варварівка, схили до Бузького Ламану.(Котов)

Березнеговатський рн., схили до р. Інгульця, балка Артаковка.(Яната)

Херсонська обл.:

Херсонський рн., Садове, балка Дряпачиха, окол. Херслна.(Лавренко)

Дніпропетровська обл.:

Широкинський рн., Михайлівка над р. Інгульцем, Широке, Андріївка, ст. Миколо-Козельськ.(Котов)

Запорізька обл.:

Якимівській рн., Радивонівка.(Білик)

Призовськи рн., Ново-Костянтинівка.(Левіна)

Кіровоградська обл.:

Петрівський рн., вище Привільного.(Котов)

Tanacetum millefolium L.

Автономна республіка Крим

Tanacetum paczoskii (Zefir.) Tzvelev 

Автономна республіка Крим:

Чорноморський рн., Ак-Мечетська, між Чорноморським і Оленівкою, біля мису Карабурун.(Дзеис-Литовська)

Первомайський рн., Південне.(Дзевановський)

Євпаторійський рн., Власне - Запорізьке.(Дзевановський)

Бахчисарайський рн., по р. Альмі.(Дзевановський)

Tanacetum achilleifolium Bieb

Дніпропетровська обл.:

Окол. Дніпропетровська (Пачовський)

Миколаївська обл.:

Окол. Миколаєва (Пачовський)

Херсонська обл.:

Окол. Херсона (Рябков, Пачовський)

Автономна республіка Крим (Цвельов) [33].

Для даних представників роду Tanacetum L. які поширені в Україні характерні певні морфологічні особливості, які ми зображуємо у вигляді таблиці.

Таблиця 3.1

Предста-вники:

П. звичайне 

(Tanacetum vulgare L.) 

П. одеське (Tanacetum odessanum)

П. кучеряве (Tanacetum achilleifolium Bieb)

П. пачовського (Tanacetum paczoskii (Zefir.) Tzvelev )

П. дерев'янисте

(Tanacetum millefolium)

Життєва форма

Багаторічна трава

Багаторічна трава

Багаторічна трава

Багаторічна трава

Багаторічна трава

Стебло

Прямостояче, 50-150см завв., голі або розсіяно опушені, у верхній частині розгалужені.

Поодинокі або в кількості 2-3, прямі або від основи підведені, 15-30 (50) см.

Здебільшого поодинокі, прямі або підведені, 12-50 см завв., вгорі дещо розгалужене.

Пряме, біля основи здеревіле, 20-50 см завв.

10-20 см завв., прямі або піднесені, вгорі розгалужені.

Листки

У загальному обрисі довгасто-яйцевидні. Нижні-черешкові, середні та верхні-сидячі, усі щільні, зверху з численними крапчастими залозами.

Двічі а самі верхні один раз пересторозсічені, довжина 3,5-10 мм завд, 1-3 мм завш., глибокозубчасті

У загальному обрисі довгасті або довгасто-лінійні, нижні 6-12 см завд, 1-2 см завш, верхні 2-4 см завд, 5-8 см завш, всі двох перчесторозді-льні. Нижні 6-10 см завд., 3-6 см завш.

Двоперчесто-роздільні у загальному обрисі довгасто-лінійні, 3-9 см завд., 0,8-1,2 см завш. З численними крапчистими залозами.

В обрисі лінійні, тричі пересто-розсічені дрібні лінійно-ланцетні част.

Кошики

Невеликі 7-10 (12) мм у діаметрі, зібрані густими, плоскими щитками.

Невеликі підчас цвітіння 8-12 мм у діаметрі, поодинокі на кінцях стебел на видовжених гілках, зібрані б.-м. щільним щитком який досягає 4,5-5,5 (8) см довжини і утворений 2(3)-7(10) кошиками.

Невеликі 6-10 (12) мм у діаметрі поодинокі на кінцях стебла та нечисленних гілок, у верхній частині по довжину 2-5 см не утиснені, утворюють рідкий щиток з 3-5 кошиків.

Поодинокі на кінцях стебла та гілок, напівкулясті 4,5-6 мм завд., 4,5-5,5 мм у діаметрі, зібрані складним щитком.

4-6 мм у діаметрі, численні утворюють густий щиток.

Квіти

Жовті, трубчасті, крайові-маточкові, з тризубчастим відгином, розміщені в один ряд, всі інші -двостатеві, на верхівці з п'ятьма зубчиками.

Світло-жовті крайові язичкові 3,5-4 мм завд., з яйцевидно-трикутним язичком 1,7- 2 мм завд. І завш., відгин 5-зубчастий.

Яскраво-жовті, до основи звужені, на верхівці розгалужені, тризубчасті.

Дуже короткі, майже однакової довжини.

Жовті у кошику.

Плід

Сім'яники буруваті або зеленувато сірі , 5-гранні трохи зігнуті 1,5-1,7 мм завд., 0,4-0,5 мм завш., з коротким зазубленим окр.

Сім'яники 2,2-3 мм завд., з тупуватою основою і короткою перетинчастим окрайком на верхівці.

Сім'яники, циліндричні до основи звужені, чотиригранні з 8 рівних ребрами, нерівна окраїна.

Сім'яники не правильно-чотиригранні, з 8 ребрами, трохи зігнуті з великою кількістю крапчастих ямочок на площені між ребрами.

Сім'яники дрібні, з 8 повздовжніми ребрами.

Час цвітіння

VI - XI

VI -VII

VI- VII

VI- VII

VI- VII

Лікарськими властивостями володіє тільки два види роду Tanacetum L., це: Tanacetum millefolium L. Та Tanacetum vulgare L.[19].

Таблиця 3.2

Представники:

(Tanacetum millefolium)

(Tanacetum vulgare L.)

Хімічний склад:

Ефірна олія

Флаваноїди, ефірна олія, дубильні речовини, органічні кислоти, алкалоїди, вітамінС.

Застосування у медицині:

-антисептичний

-антигельмінтний

-жовчогінний

-спазмолітичний

-діуретичний

-жарознижуючий

-ранозагоюючий

-гіпотензивний тд.

Сировина:

Надземна частина

Надземна частина

(Flores Tanaceti)

ПТС

Миколаївська, Херсонська, Одеська, Запорізька, Дніпропетровська, Полтавська, Донецька обл.. і АР Крим.

Чернівецька, Полтавська, Черкаська, Кіровогратьська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Херсонській обл…

Заготівля та зберігання:

Збирають під час цвітіння - у серпні. Збирають суцвіття. Сушать на відкритому

повітрі в тіні або в сушарнях при температурі 20-25 С. Зберігають в картонних коробках або полотняних мішечках у добре провітрюваному приміщенні. Зберігають протяго 3р.

Запаси ЛРС

Зростає розсіяно

Сировинні ресурси достатні для ведення промислової заготівлі

Широке застосування на території України має вид пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.), який використовують в народній та офіційній медицині, а також використовується у побуті.

РОЗДІЛ 4.ТАКСОНОМІЧНИЙ СКЛАД І ПОШИРЕННЯ ВИДІВ РОДУ Tanacetum L. У ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

За даними картотеки Чернівецького національного університету (CHER), у Чернівецькій області зростає 1 видів роду Tanacetum L.

Нижче подаємо перелік місцезростань цих видів у Чернівецькій області.

Буковинські Карпати:

Стороженецький район: с. Слобода-Комаровки, на дорогах, лугах (31.07.1949р., І.В. Артемчук)

Прут-Дністровське межеріччя:

Кельмінецикий район: окол. с. Грушівці, в посіві пшениці (02.07.1952р., І.В. Артемчук)

Кельмінецикий район: окол. с. Дністровка, біля дороги (15.07.1982р., Барсова)

Кельмінецикий район: окол. с. Перківці, узлісся (13.07.1983р., Г.М. Гримук )

Кельмінецикий район: окол. с. Іванівці (12.07.1983р., Н.А. Ткачук)

Сокирянський район: с. Ломачинське , південний беріг Дністра, ліс (19.07.1955р., З.Н. Горохова)

Новоселицький р-н: окол. с. Чорнівка, на лугах (26.07.1954 р., І.В. Артемчук)

Хотинський район: окол. Хотина (З.Н. Горохова)

Буковинське Передкарпаття:

М. Чернівці: Ботанічний сад ЧНУ (03.07.1948р., І.В. Артемчук)

М. Чернівці: на берегах р. Прут (22.07.1945 р., І.В. Артемчук)

М. Чернівці: заказник Цецино (08.09.1959 р., І.В. Артемчук)

Таблиця 4.1

Розподіл видів роду Tanacetum vulgare L. за природно-географічнии зонами Чернівецької області

п/п

Вид

Природно -географічні зони

Прут-Дністровське межиріччя

Буковинське Передкарпаття

Буковинські Карпати

1

Tanacetum vulgare L.

+

+

+

Отже за даними картотеки ЧНУ Tanacetum vulgare L. поширений в усіх природно-географічних занах.

РОЗДІЛ 5.Господарське та медичне значення представників роду Tanacetum L. в Чернівецькій області

Давно в народній медицині всіх країн світу для лікування самих різних захворювань з успіхом використовують лікарські рослини - фітотерапію.

Попри всі досягнення у лiкуваннi захворювань хіміопрепаратами, деякi з останніх, на жаль, мають негативний вплив на органiзм. Тому цiлком виправданий пошук препаратiв i засобiв, якi можна було б з успiхом використовувати у пролонгованому лiкуваннi, а саме: в амбулаторно - полiклiнiчних умовах, на "міжмедикаментозному" реабілітаційному етапi[10].

Лікування лікарськими рослинами не можна розглядати як самостійний і єдиний метод, хоч при лікуванні ряду захворювань можна обмежитися тільки фітотерапією. При лікуванні деяких захворювань фітотерапію можна розцінювати як підтримуючий метод лікування для попередження рецидивів, загострень, покращення результатів амбулаторного, стаціонарного або санаторного лікування.

Лікувальні властивості рослин залежать також від пори року, і навіть часу дня чи ночі їх збирання, а також від умов зберігання, технології виготовлення з них ліків [8]

Пижмо широко використовується в народній медицині протягом століть, незважаючи на визнання його потенційної токсичності. Звіти його використання, збережених Карлом Великим, а також швейцарська ченців-бенедиктинців в 8-м столітті, все ще існують; пижмо використовувалася для лікування кишкових черв'яків, ревматизмі, лихоманці, і шлунково-кишковий тракт. Великі дози були використані, щоб викликати аборт. З іншого боку, менші дози, як думали, підвищення родючості та запобігання викиднів. Інші показання включені лікування подагри, істерії, слабкість нирок і метеоризм. У помірних дозах, пижмо використовувалася як спазмолітичну. Середньовічні записи також відзначити, пижмо, як кулінарний агент, використовуваний для заміни мускатний горіх і корицю, і як гіркий смак чаю. Пижмо пудинг був делікатесом зазвичай асоціюється з Великий піст.

Рання американська історія записує використання пижма для похоронних вінків. У 1668 році, перший президент Гарвардського університету був похований у вінку з пижмо. Коли в 1846 році було перепоховання, то пижмо в труні все ще тримав свою форму і аромат. Колоніальні американці експлуатували консервантів властивості пижма, використовуючи його для упаковки м'яса та інших швидкопсувних товарів. Американські індіанці повідомленнями, використовується пижмо як від комах.

Пижмо також мало місце в грецьких похоронних обрядах. У Ірландії вважалось що ванни з пижмо знімають болі , набряки, синці. Також пижмо широко застосовують на Україні.

В старі часи закохані дівчата готували з пижма чарівний напій і намагались ним непомітно напоїти парубка, який був їм любий. В народі вважали, що пижмо здатне привертати хлопця до дівчини, тому серед численних народних назв можна зустріти такі, як приворотень, наворотень, приворотник. А за те, що листки рослини дещо схожі на листки горобини, в такі народні назви: рябинчик, горобинка, горобинка дика [21, 8].

Широкого застосування у світі TANACETUM VULGARE L здобуло завдяки своєму хімічному складу до якого входить:

Квітки П. з. мають у своєму складі сесквітерпеновий лактон танацетин, флавоноїди (кверцитрин, лютеолін, лютеолін-7-глюкозид тощо), леткі алкалоїди (0,04%), галову, кавову, танацетову й хлорогенову кисломти, дубильні речовимни та ефірну олію (0,1-0,3%). До складу останньої входять камфора, пінен, борнеол, туйол та біциклічний кетон туйон. [23].

Для того що TANACETUM VULGARE L не втрачало своїх терапевтичних властивостей його необхідно правильно заготовляти та зберігати. Використовують молоді суцвіття з квітконосами до 4 см завдовжки (Flores Tanaceti). Збирають на початку цвітіння рослини, зрізуючи ножем, ножницями, залишають декілька рослин для розмноження. Сушать під наметом або в сушарні при температурі 25-30°. Зберігають у сухих провітрюваних приміщеннях строком до 3 років. Сировину пакують у мішки масою по 20 кг, тюки -- по 5о кг. Подрібнену сировину -- у пачку з картону

по 75 г. Термін зберігання -- 3 роки. Сировина відпускається аптеками [8].

В науковій медицині Tanacetum vulgare використовують як глистогінний засіб та при захворюваннях шлунка (при гастриті зі зниженою кислотністю, ахілії), кишечника (при аліментарних ентероколітах і колітах іншого походження), як жовчогінний засіб при хворобах печінки і жовчовивідних шляхів (при гепатитах, холециститах, ангіохолітах). У народній медицині внутрішньо у вигляді відвару приймають при інтоксикаціях, спричинених туберкульозом легень, при ревматизмі та інших видах поліартритів, при порушенні менструального циклу, нервовому виснаженні, запаленнях сечового міхура і нирок, від головного болю, для лікування епілепсії та нирковокам'яної хвороби. Зовнішньо настій квітів П. з. використовують для лікування гнійних ран, виразок, синців, ревматизму, корости, спазмів м'язів кінцівок та для миття головим при вошивості. Ванни з настою Tanacetum vulgare. використовують для лікування подагри і ревматизму. При захворюваннях шкіри, укусах бджіл використовують мазі різної концентрації (від 5 до 50%). Вважають, що Tanacetum vulgare відганяє мух, томум його доцільно садити біля тваринницьких приміщень.[32, 27].

Докази на підтримку використання пижма для будь-якого фармакологічного зазначенням бракує. Хоча круглі черв'яки “приголомшені” від туйону, а потім вигнаний перистальтичного дії кишечника, ризик токсичності занадто висока, щоб виправдати використання в якості глистогінного засобу. Точно так ж, використання пижма як засіб, що стимулює менструацію або абортивних небезпечно.

Протизапальна дія: Партеноліда, є основним компонентом деяких генотипів, погіршує активацію тромбоцитів, індукує циклооксигенази-2 вираз в макрофагах, і активує NF-kB.

Противиразковий ефект проявляється так: Культивують лактони мати протективний ефект щодо хвороби шлунка, можливо, пов'язаних із взаємодією між б-метилен-г-лактон групи і тіолових компонентів у слизовій оболонці шлунка. Крім того, флавоноїди, виділені з пижма може мати місцевий вплив на виразки.[20]

Антимікробний ефект проявляється так: Пижмо має деяку ступінь в пробірці антимікробної активності проти грампозитивних і грамнегативних бактерій. Організми схильні до водно-спиртового екстракту Т. звичайної включають Сінна паличка, кишкова паличка, і синьогнійна паличка. Було також відзначено, Деякі активність проти Candida krusei і C. tropicalis.[20]

Для того, щоб визначити терапевтичні властивості, досліди проводили на тваринах, і виявили такі результати:Водні екстракти рослин частково інактивувати вірус кліщового енцефаліту в пробірці, але було виявлено, індукують стійкість до вірусу у інфікованих мишей.[20]

Інсектицидна дія: Масло пижма має сильний, комах репеленти власність, але акарицидну властивість залежить від способу видобутку. Біоаналіза пов'язували наявність 1,8-цинеол, борнил ацетату, с-цимен, г-Терпін та камфора з найсильнішою репеленту діяльності і в-туйону з властивостями інсектициду.[20].

Знаючи лікувальні властивості TANACETUM VULGARE L люди досить часто застосовували йог як у народній медицині, так і у науковій медицині. Відомі такі рецепти приготування та застосування TANACETUM VULGARE L у медицині як:

У науковій медицині препарати пижма звичайного використовують як глистогінний засіб. При цьому їх суворо дозують, оскільки рослина отруйна.

Останніми роками одержано препарат квіток пижма -- сухий екстракт, щоМ знижує артеріальний тиск, розширює кровоносні судини і знімає спазми. При діареї і метеоризмі препарат діє ефективніше, ніж карболен. Він позбавлений ефірної олії, отже, неотруйний.

Одержано позитивні наслідки при лікуванні гепатиту і холециститу (зокрема, лямбліозного) настоєм 10-16 г квіток пижма на 1 склянці окропу, який призначали хворим по 3-5 чайних ложок тричі на день за півгодини до їди. Дітям 5%-ий відвар рослини давали по 1 десертній або 1 столовій ложці, залежно від віку. 5%-ий настій квіток при вживанні (по 70-105 мл двічі-тричі на день) сприяв рубцюванню виразок шлунка та дванадцятипалої кишки.

Застосовують також 10%-у настойку квіток рослини на білому вині -- по 1 столовій ложці через кожні 2 год (О. Я. Губергріц, М. І. Соломченко, 1968).

Зовнішньо настої квіткових кошичків і листків застосовують для знеболення при подагрі, суглобовому болю, забитті та як ранозагоювальний засіб (готують теплі ванни і компреси). Місцеві ванни з настою пижма використовують при судорогах м'язів ніг.

Настій суцвіть пижма звичайного: 10 г сировини залити 500 мл окропу, довести до кипіння, настоювати 30 хв, вживати по 50-100 мл за 20 хв до їди.

Настойка суцвіть пижма звичайного: 50 г сировини залити 200 мл мускатного вина, настоювати 8 днів у темному місці, процідити, вживати по 30 мл 3 рази на день за 20 хв до їди.

Настойка суцвіть пижма звичайного: 25 г сировини залити 100 мл 70% розчину етилового спирту, настоювати 8 днів темному місці, процідити, вжива по 30 крапель 3 рази на день за 20 хв до їди [31].

Не зважаючи на позитивну дію TANACETUM VULGARE L , рослина є отруйна, тому застосовувати потрібно з обережністю. Як не мало 10 крапель олії може призвести до летального результату, але виживання було повідомлено після прийому 15 мл. Чай також може мати смертельниий результат. Симптоми внутрішнього отруєння пижма : швидкий або слабкий пульс, сильний гастрит, сильні спазми , судоми, і маткові кровотечі лікуванням.

У результаті отруєння є промивання шлунка. Туйон, ймовірно, відповідає за велику частину токсичності. Хронічне отруєння від тривалого використання, ймовірно, також.

Також можливі побічні дії. Вживання пижма і його екстрактів, як повідомляється, може привести до серйозних токсичних уражень у тварин і людини. Смертельні випадки бувають.

Тривала дія пижма може викликати контактний дерматит ; екстракт пижма регулярно входить в стандартний тестування суміші для алергії складноцвітих. Сильний крос чутливість між хризантеми та пижма існує; наявність партеноліда в обох видів може бути можливою причиною. Arbusculin-і tanacetin також вказується як сенсибілізуючими агентів. Поширеність підвищеною чутливістю до пижма, згідно з повідомленнями, 60,6% до 77%пацієнтів, чутливих до складноцвітих (близько 2% європейського населення пацієнта перевіряв). Пацієнти, експонування симптоми контактного дерматиту можуть піддатися до рослин професійно (квітка оптова торгівля), в їх власних садах, або з використанням натуральної косметики, мила, або шампуні. Клінічно ураження виникають найчастіше на обличчі, пальці, руки та передпліччя.

Протипоказані при вагітності, через те, що викликають приток крові до органів малого тазу, що може викликати викидень.

Також пижмо використовується у господарських цілях на території Буковини. Листки пижма використовують як ароматичну домішку в кулінарії, кондитерському і лікеро-горілчаному виробництві, для ароматизації м'ясних і рибних консервів, для салатів, замість кориці, мускатного горіха, ванілі. Пижмо як медонос дав підтримуючий взяток [8].

Культивують пижмо більше трьох тисяч років в якості інсектициду, фармацевтичного засобу, харчового і пряно-ароматичної рослини.

Інсектицидні властивості пижма відомі здавна. У стародавньому Єгипті його використовували для бальзамування трупів. Препарати з пижма (порошки, екстракти, аерозолі) згубно діють на багато видів комах ї кліщів, використовуються для знищення паразитів людини і тварин, шкідників сільського і лісового господарства, а також продовольчих запасів. За інсектицидною дією воно не поступається перед піретрумом.

Для боротьби з комахами, міллю та тарганами, мухами готують упаренний відвар з рослин, листя пижма, з'єднують його з цукром і розставляють у місцях скупчення комах.

Нерідко вживають пижмо для збереження туш великої рогатої худоби після забою, обкладаючи м'ясо найсвіжішою травою [8].

ВИСНОВКИ

1. У світовій флорі нараховується 85 видів роду пижмо (Tanacetum), які розповсюджені про всій території Євразії , а також у Північній Америці.

2. На території України відомо 5 представників роду Tanacetum L., (Tanacetum vulgare L.,Tanacetum millefolium,Tanacetum achilleifolium Bieb, Tanacetum paczoskii (Zefir.) Tzvelev, Tanacetum odessanum).

3. З відомих видів роду Tanacetum L. на території України лікарськими властивостями володіють тільки 2 представники (Tanacetum vulgare L.,Tanacetum millefolium).

4. У флорі Буковини поширений Tanacetum vulgare L.

5. У флорі Буковини Tanacetum vulgare L. найбільш поширений у Прут-Дністровському межиріччі, подекуди зустрічається у Буковинському Передкарпатті, і подекуди у Буковинських Карпатах.

6. З медичними цілями застосовують Flores Tanaceti, які є невеликі 7-10 (12) мм у діаметрі, зібрані густими, плоскими щитками.

7. Flores Tanaceti мають такий хімічний склад : сесквітерпеновий лактон танацетин, флавоноїди (кверцитрин, лютеолін, лютеолін-7-глюкозид тощо), леткі алкалоїди (0,04%), галову, кавову, танацетову й хлорогенову кисломти, дубильні речовимни та ефірну олію (0,1-0,3%). До складу останньої входять камфора, пінен, борнеол, туйол та біциклічний кетон туйон.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Бензель Л.В. Лікарські рослини в повсякденному житті /Л.В. Бензель, Т.Л. Олійник, С.М. Політило.- Луганськ: Лугань, 2001.- 97 с.

Болтарева З.Е. Народна медицина українців /З.Е. Болтарева. -- К.: Наукова думка, 1990. -- 232 с.

Дудченко Л. Г., Козьяков А. С., Кривенко В. В./ Пряно-ароматические и пряно-вкусовые растения: Справочник / Отв. ред. К. М. Сытник. -- К.: Наукова думка, 1989. -- 304 с. -- 100 000 экз.

Губанов И. А. и др. 1429. Tanacetum vulgare L. -- Пижма обыкновенная // Иллюстрированный определитель растений Средней России. В 3 т. -- М.: Т-во науч. изд. КМК, Ин-т технолог. иссл., 2004. -- Т. 3. Покрытосеменные (двудольные: раздельнолепестные). -- С. 493.

Географія Чернівецької області /за ред. Я.І. Жупанського.- Чернівці: Рута, 1993.- 190 с.

Артамонов В. Пижма -- полевая рябинка // Наука и жизнь : журнал. -- 1995. -- № 3. -- С. 158--160.

Довженко В.Р. Растения служат человеку: справоч. /В.Р. Довженко, А.В. Довженко.- Сімферополь: Таврия, 1991.- 368 с.

Заверуха Б.В. Квіти дванадцяти місяців /Б.В. Заверуха.-- К.: Урожай, 1974.-- 144 с.

Замятина Н. Лекарственные растения /Н. Замятина.- М.: ABF, 1998.- 493 с.

Губанов І. О. та ін Визначник вищих рослин середньої смуги ... - М.: Просвещение, 1981

Кархут В.В. Ліки навколо нас /В.В. Кархут. -- К.: Здоров'я, 1978. -- 230 с.

Ковалева Н.Г. Лекарственные растения /Н.Г. Ковалева. -- M.: Медицина, 1971. --350 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями /Н.Г. Ковалева.-- М.: Медицина, 1971.-- 350 с.

Меньшикова З. А. та ін Лікарські рослини в кожному будинку. - М.: Адоніс, 1993.Флора Європейської частини СРСР, 1994, т. 7, стор 143-144.

Меньшикова З. А. та ін Лікарські рослини в кожному будинку. - М.: Адоніс, 1993.

Лікарські рослини Буковини. Довідник. Частина 1. Природна флора /укл. М.О. Смолінська, В.І. Королюк, Л.Г. Галицька.- Чернівці: Рута, 2002.- 295 с.

Лікарські рослини: енциклопедичний словник /відп. ред. A.M. Гродзінський. -- К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1992. --544 с.

Ловкова М.Я. Почему растения лечат? /М.Я. Ловкова, А.М. Рабинович, С.М. Пономарева.- М.: Наука, 1989.- 256 с.

"Изучение биологических особенностей пижмы обыкновенной (Tanacetum vulgare L.) в Нечерноземной зоне России" Грязнов, Михаил Юрьевич -- 06.01.13 -- Москва, 2006

Мінарченко В.М. Атлас лікарських рослин України (хорологія, ресурси та охорона) /В.М. Мінарченко, І.А. Тимченко. -- К.: Фітосоціоцентр, 2002. -- 172 с.

"Биологические особенности роста и развития валерианы лекарственной, зверобоя продырявленного и пижмы обыкновенной в совместных посевах с однолетними культурами" Семенихин Дмитрий Иванович -- Москва, 2007

Нечитайло В.А. Ботаніка. Вищі рослини /В.А. Нечитайло, А.Ф. Кучерява.-- К.: Фітосоціоцентр, 2000.-- 432 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини: розповіді про лікувальні та лікарські рослини України /І.М. Носаль.- К.: Веселка, 1992.- 606 с.

Носов А.М. Лекарственные растения /А.М. Носов.- М.: ЭКСМО-Пресс, 2001.- 348 с. tanacetum таксономічний пижмо лікарський

Пішак В.П. Дикорослі лікарські рослини Буковини. Еколого-ресурсне та медичне значення /В.П. Пішак, О.І. Сметанюк.- Чернівці: БДМУ, 2008.- 208 с.

Рябоконь А.А. Справочник лекарственных растений /А.А. Рябоконь.-- Х.: Книжковий клуб, 2005.-- 329 с.

" АКТУАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ МОРФОЛОГО-АНАТОМИЧЕСКОГО АНАЛИЗА ЛЕКАРСТВЕННОГО РАСТИТЕЛЬНОГО СЫРЬЯ ПИЖМЫ ОБЫКНОВЕННОЙ (TANACETUM VULGARE L.)"

Куркина А.В. 1, Рыжов В.М. 1, Тарасенко Л.В. 1, Хусаинова А.И. 1 жур. "Фармацевтические науки" №8 за 2013 год (часть 6)

Чопик В.И. Дикорастущие полезные растения Украины /В.И. Чопик, Л.Г. Дудченко, А.Н. Краснова.- К.: Наукова думка, 1083.- 412 с.

29.«НЕСПЕЦИФИЧЕСКАЯ АКТИВАЦИЯ ИОННЫХ КАНАЛОВ НЕЙРОНОВ ПОЛИСАХАРИДАМИ ИЗ TANACETUM VULGARE И OBERNA BEHEN»- Вислобоков А.И. Прошева В.И., Мельников К.Н., Полле А.Я., Гюнтер Е.А. Жур. “Психофармакология и біологическая наркология”

30. Олійник, О.Б. and Матвієнко, Н.М. (2012) ВПЛИВ ПРЕПАРАТІВ ЖАВЕЛЬ-КЛЕЙД, ДІАМАНТ ТА ВІДВАРУ СУМІШІ ПИЖМО:ЧИСТОТІЛ НА МІКРОФЛОРУ ПОВЕРХНІ ТІЛА ТА ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ РИБИ, УРАЖЕНОЇ КРУСТАЦЕОЗАМИ. Науковий вісник НУБіП України, 172 

31. Морозюк С.С., Протопопова В.В. Трав'янисті рослини. - К.: Вид-во. "Радянська школа", 1986. - 160 с.

32. Природа Чернівецької області/ Ред. Геренчука К. І. Львів: Вища школа, 1978. - 156 с.

33. Вісюліна О.Д. Флора УРСР, том 11, Київ-1962. - 296-303с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Таксономічний склад і хорологічна характеристика роду Centaurea L. Характеристика особливості рельєфу, кліматичних умов, флори та фауни Чернівецької області. Повний аналіз еколого-ценотичного роду. Цілюща дія та застосування у народній медицині волошки.

    курсовая работа [40,1 K], добавлен 29.03.2015

  • Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010

  • Фізико-географічна характеристика, ландшафт та клімат степу. Поняття про степову рослинність. Методичні підходи до таксономічного аналізу рослинних угруповань. Степові рослини у флорі Дніпропетровської області. Охорона та заповідання степових рослин.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.06.2015

  • В Україні заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів птахів створюються природні заповідники, заказники. Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя. Особливості будови органів птахів.

    реферат [22,2 K], добавлен 19.05.2008

  • Розташування грибів роду та ознаки, покладені в основу систематики. Морфологічні особливості вегетативних та репродуктивних стадій. Біологічні особливості основних видів роду. Джерела інфекції та шляхи їх розповсюдження. Механізми мінливості патогенів.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 16.03.2014

  • Фізико-географічна характеристика міста Миколаєва. Загальні відомості про родину Розові (Rosaceae). Особливості розподілу видів рослин родини Rosaceae у флорі м. Миколаєва. Біоморфологічна структура видів рослин родини Розових, їх практичне значення.

    курсовая работа [33,5 K], добавлен 05.01.2014

  • Iсторiя iнтродукцiї калини в Українi. Використання калини в народному господарствi. Репродуктивна здатнiсть калини та морфологiчна характиристика культури. Оцінка успішності інтродукції видів роду Viburnum L. в умовах Правобережного Лісостепу України.

    курсовая работа [36,3 K], добавлен 19.04.2011

  • Таксономічний склад планктонних водоростей кар’єрів Слобідський і Селецький. Флористичне зведення планктонних водоростей кар’єрів. Еколого-географічна характеристика водоростевих угруповань. Оцінка якості води кар’єрів за видами – показниками сапробності.

    дипломная работа [1016,2 K], добавлен 22.01.2015

  • Аналіз природних умов Чернігівщини. Видовий склад ссавців в Чернігівській області. Відомості про чисельність і біологію основних видів ссавців. Звірі лісових масивів і зелених насаджень, відкритих просторів, водойм. Дикі звірі, акліматизовані в Україні.

    курсовая работа [65,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Історія дослідження рослинності Рівненської області, її типи, систематична структура флори. Екологічні умови зростання Брусничних на території Рівненської області. Популяція родини Брусничні (Vacciniaceae). Методики поширення та урожайності рослин.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 29.11.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.