Різноманіття водоростей планктону піщаних кар'єрів м. Житомира

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Методи та матеріали досліджень

1.1 Об?єкт та методи досліджень

1.2 Основні аспекти охорони праці при виконанні дипломної роботи

Розділ 2. Історія вивчення фітопланктону антропогенно створених водних об?єктів

2.1 Антропогенно створені водні об?єкти

2.2 Водна Рамкова Директива Європейського Союзу (ВРД ЄС)

2.3 Різноманіття фітопланктону та чинники, які його обумовлюють

2.4 Заходи щодо охорони водних ресурсів

Розділ 3. Особливості формування та функціонування фітопланктону кар?єрів Слобідський та Селецький.

3.1 Таксономічний склад фітопланктону кар?єрів Слобідський та Селецький

3.2 Еколого-географічна характеристика фітопланктону досліджуваних водних екосистем

3.3 Кількісні показники розвитку водоростей кар?єрів Слобідський та Селецький

Розділ 4. Використання результатів бакалаврської роботи в закладах освіти

Й-ЙЙ рівнів акредитації

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ: водоростеві угруповання відіграють провідну роль у прісноводних екосистемах, де становлять значну частину біомаси планктону. Вони тісно пов'язані різноманітними за своєю природою біоценотичними зв'язками з іншими організмами, беруть участь у процесах самоочищення природних вод. Крім того, в умовах посилення антропогенного впливу на довкілля, досліджувані гідробіонти набувають особливого значення як біоіндикатори в екологічному моніторингу та біотестуванні. У зв'язку з цим виникає необхідність їх всебічного вивчення. Водоростеві угруповання як первинна ланка трофічних сіток та індикатор природних і антропогенних впливів на водні екосистеми - важливий і невід'ємний компонент сучасних гідроекологічних досліджень.

Дослідження формування та функціонування автотрофної компоненти антропогенно створених водойм мають незаперечне теоретичне і прикладне значення для розробки принципів використання біопродукційного потенціал штучних водних екосистем та питань біоіндикації, а також можуть слугувати науковою основою планування водогосподарських заходів, рекомендацій щодо рекреації [19].

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: встановити особливості структурно-функціональної організації водоростевих угруповань кар'єрів Слобідський та Селецький (м. Житомир).

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1) дослідити таксономічний склад планктонних водоростей кар'єрів Слобідський та Селецький;

2) представити флористичне зведення планктонних водоростей кар'єрів Слобідський та Селецький, навести їх частоту трапляння, динаміку чисельності та біомаси водоростевих угруповань планктону кар'єрів;

3) дати еколого-географічну характеристику водоростевих угруповань кар'єрів Слобідський та Селецький;

4) зробити оцінку якості води кар'єрів за видами - показниками сапробності.

Ретроспективний аналіз показав, що на сьогодні відсутні задовільні відомості щодо формування та функціонування водоростевих угруповань кар'єрів. Створені в середині минулого століття піщані кар'єри Слобідський та Селецький останнім часом переважно виконують рекреаційну функцію.

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: фітопланктон кар'єрів Слобідський та Селецький (м. Житомир).

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ: особливості структури та функціонування фітопланктону піщаних кар'єрів Слобідський та Селецький.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ: використано методи відбору і опрацювання альгологічних проб, визначення таксономічного складу водоростей. Проби відбирали та опрацьовували загальноприйнятими методами. Флористичний аналіз проведено з урахуванням останніх флористичних зведень.

НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛІДЖЕННЯ: полягає в тому, що вперше отримані дані щодо таксономічного складу водоростей досліджуваних водних об'єктів, екологічної та біогеографічної характеристик, частоти трапляння, інформаційного різноманіття, чисельності, біомаси, а також просторової динаміки та часового розподілу цих показників. Крім того виявлено вперше для українського Полісся наступні види водоростей: Amphora mongolica Qstrup., Chromulina commutata Pasch., Chrysococcus elegans (Dolf.) Bour., Fernandinella alpina Chod., Fragilaria nanana L.-B., Nitzchia angularis W. Sm., Nitzchia linearis var. tenuis (W. Sm.) Grun. in Cl. Et Grun., Nitzchia pussila Grun., Tetrachlorella alternans (G. Sm.) Korsch., Tetradesmus cumbricus G. S. West., Tetraedron minimum (A. Br.) Hansg., Trachelomonas abrupta var. arcuata (playf.) Delf., Trachelomonas matvienkoi Popova.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ: дані, які були отримані в результаті наших досліджень, є суттєвим доповненням щодо флори водоростей водних об'єктів Центрального Полісся.

Створена електронна база даних за структурно-функціональними показниками розвитку водоростевих угруповань планктону Слобідського та Селецького кар'єрів у форматі Microsoft Excel 2003 за період з 2009 по 2010 рр.

Ретроспективний аналіз показав, що до початку наших досліджень відсутні відомості щодо різноманіття водоростевих угруповань кар'єрів Слобідський та Селецький.

Встановлені закономірності відгуку водоростевих угруповань водних екосистем на вплив природних та антропогенних чинників є підставою для використання біоіндикаційних можливостей альгофлори для оцінки якості водного середовища, збереження та відтворення його біорізноманіття, і можуть слугувати науковою основою планування водогосподарських заходів, рекомендацій щодо розвитку рибництва та рекреації.

Матеріали дипломної роботи можуть бути використані при викладанні біології у школі.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ: результати роботи «Різноманіття планктону піщаних ка?єрів м. Житомира» доповідалися на засіданні кафедри ботаніки протокол №11 від 25 квітня 2012 р. та на засіданнях проблемної групи.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ РОБОТИ: робота складається зі вступу, основної частини - чотирьох розділів, висновків, списку літератури, який містить 26 джерел та додатків. Обсяг роботи становить 68 сторінок, містить 8 таблиць. Додатки розміщені на сторінці 53, містять 1 таблицю та 10 рисунків.

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИ ТА МАТЕРІАЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 ОБ?ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: фітопланктон кар'єрів Слобідський та Селецький.

Піщані кар'єри Слобідський та Селецький - штучно створені водні об'єкти, що знаходяться на околиці м. Житомира, створені в середині минулого століття, на сьогодні переважно виконують рекреаційну функцію.

Досліджуваний кар'єр Слобідський розташований посеред хвойного лісу, і до початку створення даного кар'єру на його місці також росли хвойні дерева. Потім Житомирським заводом силікатних виробів на цьому місці був виритий піщаний кар'єр, з якого добували пісок. Досліджуваний кар'єр Слобідський розташований поблизу очисних споруд. Він також був створений для добування піску. З цього піску завод виготовляв вогнетривку цеглу. Після затоплення виконують рекреаційну функцію.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ: використано методи відбору і опрацювання альгологічних проб, визначення таксономічного складу водоростей. Дослідження проводилися в весняно-осінній сезон у продовж 2009-2010 рр. на 4-х стаціонарних станціях, розташованих на кар'єрах Слобідський та Селецький в м. Житомирі. За період дослідження було відібрано і оброблено 108 альгологічних проб з кар'єрів Слобідського та Селецький. На зазначених станціях відбиралися проби фітопланктону для визначення його структурно-функціональних характеристик. Для обліку чисельності водоростей застосовували камеру Нажотта об'ємом 0,02 см3 та світловий мікроскоп [195]. Температуру води визначали з допомогою водного ртутного термометра, умовну прозорість води виражали в метрах до глибини зникнення з поля зору білого стандартного диска Секкі під час спостережень, проведених опівдні з тіньової сторони. Глибину вимірювали примірочним лотом і виражали в метрах.

Відібрані проби фіксували, згущували та камерально опрацьовували загальновідомими методами [26]. Флористичне зведення фітопланктону кар'єрів Слобідський та Селецький подано з урахуванням [25]. Біомасу водоростей визначали лічильно-об'ємним методом [22]. Частоту трапляння видів розраховували у процентах від загального числа проб, індекс середньої частоти трапляння видів та флористичний індекс - згідно [5].

Біотопічну приуроченість та географічне поширення водоростей визначали згідно з прийнятою альгологами системою для континентальних водойм [9], галобність - за системою Кольбе, [21], відношення до рН - за шкалою Хустедта в інтерпретації М. М. Давидової (1985). Індикаторна значущість видів-показників сапробності встановлена згідно [24]. Статистичну обробку отриманих даних здійснювали за стандартними методиками [12].

Для кількісного аналізу проводили розрахунок чисельності клітин на 1 дм3 води за формулою:

, де

N - кількість водоростей в 1 дм3 води досліджуваної водойми;

k - коефіцієнт, що показує у скільки разів об'єм використаної камери менше 1 см3;

n - кількість клітин водоростей, визначених на проглянутих доріжках лічильної камери;

А - кількість доріжок лічильної камери;

а - кількість доріжок, де виконувався підрахунок водоростей;

V - початковий об'єм відібраної проби (см3).

v - об'єм концентрованої проби (см3) [26].

Біомасу фітопланктону визначали лічильно-об'ємним методом, згідно якого біомасу кожного виду вираховували множенням його чисельності в кожній конкретній пробі на об'єм клітини.

Чисельність фітопланктону підраховано та представлено в тис. кл/дм3 або в млн. кл/дм3, біомасу - в г/м3.

Для оцінки інформаційного різноманіття (за біомасою та чисельністю) розраховували індекс Шеннона H:

де

ni - оцінка «значимості» i-го виду, тобто чисельність або біомаса i-го виду;

N - загальна оцінка «значимості», тобто загальна чисельність або біомаса фітопланктону;

n - кількість видів та внутрішньовидових таксонів [26].

Частоту трапляння видів розраховували у процентах від загального числа проб за формулою:

F = 100 • p / P, де

p - кількість проб, у яких знайдено даний таксон,

P - загальна кількість проб [24].

Також визначали індекс середньої частоти трапляння видів:

де

n1… ni - частота трапляння,

N - число таксонів [24].

Для встановлення ролі відділів у формуванні біологічного різноманіття в залежності від частоти трапляння видових та внутрішньовидових таксонів, які формують їх склад, визначали флористичний індекс Fsрp:

де

n1… ni - частота трапляння таксонів відділу,

n1… nj - частота трапляння усіх таксонів угруповання [24].

Показниками рясності за чисельністю (ПРN) та за біомасою (ПРB) вважали відношення сумарної чисельності чи біомаси даної водорості до загальної чисельності (біомаси) фітопланктону у всіх пробах. Під середньопопуляційною чисельністю (біомасою) розуміли відношення сумарної чисельності (біомаси) водорості до числа проб, в яких вона була відмічена [91]. Домінуючими вважали види, біомаса яких дорівнювала або перевищувала 10% біомаси фітопланктону проби. В якості субдомінантів виділяли види, біомаса яких була не меншою 5% від загальної [26].

1.2 ОСНОВНІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Під час виконання даної дипломної роботи я дотримувалася вимог інструкції з техніки безпеки. Інструкція включає такі вимоги:

1. Роботу з мікроскопом починати лише з дозволу наукового керівника.

2. Починаючи роботу з мікроскопом, звільнити стіл від усього зайвого, а всі потрібні для заняття предмети розмістити праворуч від мікроскопа.

3. Перед початком роботи вибрати місце подалі від прямого сонячного світла і встановлюють мікроскоп перед собою так, щоб було зручно дивитися в окуляр.

4. Не можна розбирати мікроскоп.

5. При виконанні практичної частини встановити бінокуляр штативом до себе на відстані 5-10 см від краю столу, предметним столиком від себе. В отвір предметного столика направляти дзеркалом світло. Помістити приготований препарат на предметний столик і закріпити предметне скло затискачами.

6. Поставити в робоче положення об'єктив малого збільшення. Для цього повернути револьвер до тих пір, доки потрібний об'єктив не займе серединне положення по відношенню до тубуса і предметного столика. Коли об'єктив займе серединне положення, в револьвері відчувається легке клацання і об'єктив фіксується. Запам'ятайте, що вивчення будь-якого об'єкту починається з малого збільшення.

7. Підняти за допомогою макрометричного гвинта об'єктив над столиком на висоту приблизно 0,5 см.

8. Дивлячись в окуляр (лівим оком!), покрутити дзеркало в різних напрямках до тих пір, поки поле зору не буде освітлене яскраво і рівномірно.

9. Покласти на предметний столик препарат так, щоб об'єкт знаходився в центрі отвору предметного столика.

10. Далі, під контролем зору, повільно опустити тубус за допомогою макрометричного гвинта, щоб об'єктив знаходився на відстані 2 мм від препарату.

11. Дивитись в окуляр і, одночасно, повільно піднімати тубус до тих пір, поки в полі зору не з'явиться зображення об'єкта.

12. Для того, щоб перейти до розгляду об'єкта при великому збільшенні мікроскопу, перш за все необхідно відцентрувати препарат, тобто розташувати об'єкт у центрі поля зору. Якщо об'єкт не буде центрований, то при великому збільшенні він може залишитися поза полем зору.

13. Рухаючи револьвер, перевести у робоче положення об'єктив великого збільшення.

14. Опустити тубус, під контролем ока (дивитися, як опускається тубус не в окуляр, а збоку), майже до зіткнення з препаратом.

15. Потім, дивлячись в окуляр, повільно піднімати тубус, доки в полі зору не з'явиться зображення.

16. Для тонкого фокусування використовувати мікрометричний гвинт.

17. При роботі з бінокуляром робити перерви при перевтомі зору.

18. Потрібно берегти лінзи, протирати їх серветкою.

19. Після роботи бінокуляр прибрати у футляр.

20. По завершенню роботи прибрати робоче місце.

21. Під час роботи в аудиторії забороняється відкривати електрощиток і самостійно проводити будь-який ремонт електроприладів та електропроводки. В разі відхилень в роботі електромережі негайно повідомити наукового керівника. Категорично забороняється при включенні електроприладів торкатись пальцями до металевих оголених частин електровилок чи гнізд розеток.

22. У випадку враження електричним струмом потрібно прийняти відповідні міри і викликати лікаря.

23. Надання першої допомоги потерпілому залежить у більшості випадків від швидкості від'єднання його від елементів, що проводять струм (відключити елементи, які проводять струм від електромережі), і від швидкості виконання заходів штучного дихання.

24. При роботі з концентрованими кислотами, лугами не слід відсмоктувати рідину в піпетку ротом - користуватися грушою або дозатором.

25. Під час надання першої допомоги необхідно:

а) звільнити потерпілого від одягу, що заважає йому;

б) забезпечити доступ свіжого повітря;

в) звільнити приміщення від стороніх осіб;

г) швидко, не гаячи часу, відкрити рот потерпілому;

д) якщо язик глибоко запав, його треба витягнути, вихопивши його носовою хусточкою;

е) після цього потрібно провести штучне дихання, не припиняючи його до приходу лікаря.

РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ФІТОПЛАНКТОНУ АНТРОПОГЕННО СТВОРЕНИХ ВОДОЙМ

2.1 АНТРОПОГЕННО СТВОРЕНІ ВОДОЙМИ

Озерами називають природні водойми, які являють собою западини на земній поверхні різної величини і форми, заповнені водою, постійний поступальний рух якої в певному напрямі в межах улоговини або відсутній, або уповільнений. Отже, озера належать до водойм з уповільненим водообміном відрізняються від річок неоднорідністю водної маси. Водоймами з уповільненим водообміном є також штучні водойми водосховища [13].

Озера антропогенного походження - це водосховища і ставки, штучно створені на річках, а також заповнені водою старі вироблені кар'єри, соляні шахти тощо. На відміну від природних озер, водосховища мають режим, проміжний між режимом озера та річкового потоку. В них досить чітко виражені односторонні течії, активний водообмін між її окремими шарами води.

Водосховище - це штучна водойма, створена для накопичення, збереження та подальшого використання води, регулювання стоку річки. Невеликі водосховища, площа яких не перевищте 1 км2, називаються ставками. Канамл -- штучне русло (водовід) з безнапірним рухом. Влаштовується зазвичай в ґрунті, створюється для дренажу, іригації або навігації. Штучне річище створюють для судноплавного сполучення водоймищ, осушування боліт, відводу або стоку води.

Кар'ємр -- сукупність відкритих гірничих виробок, призначених для розробки родовища корисних копалин. Відкриті гірничі роботи відомі з епохи палеоліту. Перші кар'ємри великі, з'явилися у зв'язку з будівництвом у Древньому Єгипті пірамід. Пізніше в античному світі у великих масштабах добувався мармур. Розширення області застосування відкритого способу розробки за допомогою кар'ємру стримувалося аж до початку ХХ ст. відсутністю високопродуктивних машин для виймання і переміщення великих обсягів розкривних порід [13].

Робоча зона кар'ємру - сукупність робочих (розкривних та добувних) уступів, на яких виконуються роботи з підготовки та виймання гірських порід. Положення кар'ємру визначається на розрізі кутом нахилу робочого борту кар'єру і висотними відмітками верхнього та нижнього робочих горизонтів; у плані -- протяжністю фронту робіт на робочих уступах. При розробці горизонтальних і пологих родовищ малої та середньої потужності висотне положення кар'єру залишається незмінним; при розробці похилих і крутих родовищ, а також потужних ізометричних покладів робоча зона поступово знижується разом зі збільшенням глибини кар'єру [13].

2.2 ВОДНА РАМКОВА ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (ВРД ЄС)

Перспективи інтеграції України у Європейський Союз зумовлюють нагальну необхідність адаптації використовуваних в Україні методів оцінки екологічного стану різнотипних водних об'єктів міст відповідно до Водної Рамкової Директиви 2000/60/ЄС (ВРД).

22 грудня 2000 року є видатною датою в історії водної політики Європейського Союзу. У цей день в офіційному журналі Європейського Союзу була опублікована і відповідно набула чинності Водна Рамкова Директива (Директива 2000/60/ЕС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2000 року, яка встановлює рамки для дій Співтовариства у сфері водної політики), надалі ВРД.

Ця директива є результатом більше, ніж як п'ятирічного процесу дискусій та переговорів між експертами та науковцями з багатьох дисциплін, представників усіх зацікавлених сторін та політиків. Процес вилився у широку угоду стосовно ключових принципів із сучасного водного менеджменту, яка в свою чергу сформувала основи ВРД.

Директива встановлює рамкові вимоги щодо захисту всіх видів вод, включаючи поверхневі води суходолу, транзитні та приберегові, а також підземні води. Ці вимоги полягають у наступному:

· Запобігання подальшому погіршенню, захист та покращення стану водних ресурсів.

· Стимулювання відтворювального використання води.

· Покращення водних екосистем завдяки діям та діяльності, які спрямовані на постійне зменшення скидів води, що містить у собі пріоритетні речовини, а також на припинення скидів води, що містить у собі пріоритетні небезпечні речовини.

· Забезпечення поступового зменшення забруднення підземних вод та запобігання їхньому забрудненню у майбутньому.

· Зменшення негативного впливу повеней і засух.

Головною метою ВРД є запобігання погіршенню стану всіх поверхневих водних об'єктів з метою досягнення ними «доброго» стану до 2015 року. Це стосується штучних та істотно змінених водних об'єктів, з різницею, що до них висувається вимога досягнення «доброго» екологічного потенціалу.

Для поверхневих вод «добрий стан» визначається «добрим» екологічним станом та «добрим» хімічним станом. У свою чергу екологічний стан визначається елементами біологічної якості разом із гідроморфологічними та фізико-хімічними елементами. За орієнтир приймаються референційні умови, які по суті є умовами «недоторканого» стану, або стану «незначного» впливу людської діяльності [27].

2.3 РІЗНОМАНІТТЯ ФІТОПЛАНКТОНУ ТА ЧИННИКИ, ЯКІ ЙОГО ОБУМОВЛЮЮТЬ

Встановлено, що водоростеві угруповання планктону можуть використовуватися в якості індикаторів забруднення води згідно Водної Рамкової Директиви 2000/60/ЄС (ВРД).

Фітопланктон представлений водоростями різних систематичних груп. Розрізняють фітопланктон морів, солонуватих і прісних вод. Морський фітопланктон складається переважно з діатомових, динофітових, криптофітових та інших водоростей. Вони населяють товщу морської води до глибин 50--100 м. Саме на такі глибини проникає сонячна радіація, і в автотрофних організмах тут можуть протікати процеси фотосинтезу.

У прісноводному фітопланктоні основними компонентами є діатомові, синьозелені та зелені водорості. До його складу входять також представники золотистих, евгленофітових, динофітових, жовтозелених та інших відділів водоростей. Він поширений до глибин 20--40 м. На формування фітопланктону істотно впливає гідрологічний і гідрохімічний режими водних об'єктів, освітленість води та інші чинники [16].

Фітопланктон відіграє важливу роль у формуванні якості води і біопродуктивності водойм. Він є джерелом утворення первинної продукції та внутрішньоводоймного поповнення розчиненого кисню. При масовому розвитку фітопланктону («цвітінні» води) після його відмирання може різко погіршуватися якість води (самозабруднення водойм). Організми фітопланктону є індикаторами (показниками) при екологічній оцінці якості води.

На теперішній час водоростям відводять важливу роль у вирішенні ряду глобальних проблем, що хвилюють все людство: продовольчої, охорони навколишнього середовища, енергетичної, освоєнні космічного простору та інші. Їм належить основна роль в утворенні вільного кисню і органічних речовин у воді; беручи участь в процесах кругообігу речовин в природі, вони є активними агентами самоочищення водоймищ, очищають середовище від радіоізотопів, солей важких металів; важлива роль водоростей в якості індикаторних організмів при розробці методів екологічного моніторингу.

Водорості, будучи автотрофами, складають основу трофічної піраміди у водних екосистемах і, отже, першими беруть участь в утилізації трофічного базису екосистеми, споживаючи для побудови органічної речовини біогенні сполуки нітрогену і фосфору. Інтенсивність біогенного навантаження відбивається не лише у масовій вегетації водоростей, але також і на їх видовому складі. Саме ці характеристики - зміна чисельності і видового складу фітопланктону при зміні трофічної бази в просторі і в часі - використовуються при інтегральній оцінці результатів природних і антропогенних процесів, що протікають у водних екосистемах [16].

2.4 ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ

Слід відзначити, що добрий екологічний стан того чи іншого водного об'єкту буде досягнуто тоді, коли відхилення від рефенційних умов є незначним, або відсутнє взагалі. Оскільки більшість водних об'єктів України та Європи все ж таки зазнала певних змін, то досягнення ними «доброго» стану можливо лише завдяки знов-таки антропогенному втручанню - природоохоронним заходам.

Використання водних ресурсів, як і інших видів природних ресурсів, неминуче спричиняється як до позитивних, так і негативних наслідків. У міру розвитку цивілізації використання води неухильно збільшувалось. Такі дії не завжди бувають достатньо чистими, вони обумовлюють зміни якості вод, або забруднення їх, що і є одним із проявів негативного впливу людини на водні ресурси і основною причиною якісного виснаження останніх .

Під забрудненням розуміють насичення вод такими речовинами і в таких кількостях, які погіршують якість води й спричинюють різні негативні наслідки. 3 точки зору господарського використання водні об'єкти вважаються забрудненими, якщо вони стали частково або повністю непридатними хоч би для одного з видів водокористування. Крім забруднення, водні об'єкти можуть засмічуватися [13].

Під засміченням розуміють потрапляння у водотоки і водойми сторонніх, нерозчинних предметів (наприклад, шлаку, металолому, будівельного сміття тощо), які не змінюють якості води.

Під виснаженням вод розуміють зменшення придатної для використання води у водному об'єкті, яке обумовлене господарською діяльністю і має стійку направленість.

Щодо досліджуваних антропогенно створених кар?єрів Слобідського та Селецького, то вони уже 30 років використовуються людьми в літній період в рекреаційних цілях та аматорського вилову риби.

Під охороною водних ресурсів розуміють сукупність організаційних, технологічних, економічних і правових заходів, направлених на запобігання, обмеження й усунення забруднення, засмічення водних ресурсів із метою задоволення оптимальних потреб населення і народного господарства у воді нормативної якості [13].

Заходи щодо охорони водних ресурсів поділяються на профілактичні (направлені на недопущення (або обмеження) появи нових джерел забруднення, засмічення вод) та практичні (направлені на усунення несприятливого впливу господарської діяльності на стан вод). До профілактичних заходів відносяться: розробка схем комплексного використання й охорони водних ресурсів; екологічна експертиза проектів будівництва і реконструкції об'єктів, які впливають на кількісний та якісний стан вод; нормування водоспоживання і водовідведення; видача дозволів на спеціальне водокористування; забезпечення введення в експлуатацію водоохоронних споруд одночасово з уведенням основних виробничих об'єктів. До практичних заходів відносяться: застосування різного роду санкцій (відповідно до чинного законодавства) за забруднення.

Водоохоронні та інші заходи, які проводяться в Україні і направлені на раціональне використання водних ресурсів, мають своєю кінцевою метою не тільки охорону водних ресурсів від кількісного і якісного виснаження, але й відтворення їх. Під відтворенням водних ресурсів розуміють не абсолютне збільшення кількості води на земній кулі, а збільшення в межах країни об'єму і якості водних ресурсів, які доступні і найбільш зручні для використання. Охорона водних ресурсів від забруднення повинна здійснюватись у комплексі з охороною атмосфери, ґрунтового покриву, рослинного і тваринного світу, тобто охороною всього навколишнього середовища.

Охорона водних ресурсів, як і охорона природи в цілому, є справою честі кожного громадянина України. Лише спільними зусиллями державній органів і громадськості можна зберегти нашу природу для майбутніх поколінь [13].

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІТОПЛАНКТОНУ КАР?ЄРІВ СЛОБІДСЬКИЙ ТА СЕЛЕЦЬКИЙ

3.1 ТАКСОНОМІЧНИЙ СКЛАД ФІТОПЛАНКТОНУ КАР?ЄРІВ СЛОБІДСЬКИЙ ТА СЕЛЕЦЬКИЙ

Видовий склад водоростей є чутливим індикатором умов існування, який відображає особливості генезису, ступінь антропогенного впливу та рівень продуктивності водойм різного типу [11].

За період дослідження у фітопланктоні Слобідського кар'єру було ідентифіковано 101 вид водоростей, представлених 112 внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду. Фітопланктон кар'єру Слобідського формували водорості з 7 відділів (Рис. Б.1): Cyanoprocaryota - 10 видів водоростей (10 внутрішньовидових таксонів включно з номенклатурним типом виду), що становить 8,8% від їх загального числа, Streptophyta - 9 (9) - 8%, Euglenophyta - 11 (16) - 14%, Dinophyta - 3 (3) - 2,6%, Chrysophyta - 2 (2) 1,8%, Bacillariophyta - 29 (34 ) - 30%, Chlorophyta - 37 (38) - 34,5% відповідно (табл. 1).

За період дослідження у фітопланктоні Селецького кар'єру було ідентифіковано 68 видів водоростей, представлених 78 внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду.

Фітопланктон кар'єру Селецького формували водорості з 7 відділів (Рис. Б.2): Cyanoprocaryota - 6 видів водоростей (6 внутрішньовидових таксонів включно з номенклатурним типом виду), що становить 7,6% від їх загального числа, Streptophyta - 6 (6) - 7,6%, Euglenophyta - 5 (9) - 11,5%, Dinophyta - 2 (2) - 2,5%, Chrysophyta - 2 (2) - 2,5%, Bacillariophyta - 21 (26), Chlorophyta - 26 (27) - 34,6% відповідно (табл. 2).

Таблиця 1

Таксономічний спектр водоростевих угруповань планктону кар'єру Слобідський (2009-2010 р.)

Відділ	число таксонів, од.	вид (в.в.т.)	Родовий коефіцієнт
	Клас	Порядок	Родина	Рід
Cyanoprocaryota	2	3	7	9	10 (10)		1,1
Euglenophyta	1	2	2	3	11 (16)		5,3
Chrysophyta	1	1	2	2	2 (2)		1
Bacillariophyta	3	8	10	15	29 (34)		2,3
Dinophyta	1	1	1	1	3 (3)		1
Chlorophyta	3	7	13	24	37 (38)		1,6
Streptophyta	1	1	2	6	9 (9)		1,5
Всього	12	23	37	59	101 (112)		1,9

Таблиця 2

Таксономічний спектр водоростевих угруповань планктону кар'єру Селецький (2009-2010 р. р.)

Відділ	число таксонів, од.	вид (в.в.т.)	Родовий коефіцієнт
	Клас	Порядок	Родина	Рід
Cyanoprocaryota	2	2	4	5	6 (6)		1,2
Euglenophyta	1	1	1	1	5 (9)		9
Chrysophyta	1	1	2	2	2 (2)		1
Bacillariophyta	3	8	8	14	21 (26)		1,8
Dinophyta	1	1	1	1	2 (2)		2
Chlorophyta	3	7	10	16	26 (27)		1,6
Streptophyta	1	1	2	5	6 (6)		1,2
Всього	12	21	28	44	68 (78)		2,5

Найбільше число таксонів у відділі Chlorophyta кар?єру Слобідський нараховував клас Chlorophyceae, який нараховував 26 видів, представлених 27 внутрішньовидовими таксонами включно з номенклатурним типом виду, що складає 71% від їх загального числа, Trebouxiophyceae 8 (8) 21%, Ulvophyceae 3 (3) 8%.

У відділі Bacillariophyta найвищим видовим різноманіттям характеризувався клас Bacillariophyceae 17 (21) 66%, Flagilariophyceae 7 (8) 23%, Meridiophyceae 4 (4) 11%. У відділі Cyanoprocaryota переважав клас Cyanophyceae - 7 (7) - 70%, Hormogoniophyceae - 3 (3) - 30%.

Відділи Euglenophyta, Dinophyta, Streptophyta та Chrysophyta представлені одним класом.

Провідними порядками були: Sphaeropleales (частка видів та внутрішньовидових таксонів складала 18%), Euglenales (13%), Desmidiales (8%), Bacillariales (7%), Naviculales (7%), Fragilariales (7%), Chlorellales (6%), Chroococcales (6%).

Провідними родинами були: Euglenaceae (13,3%), Scenedesmaceae (8,8%), Bacillariaceae (7%), Flagilariaceae (7%), Chlamydomonadaceae (4,4%), Desmidiaceae (4,4%), Oocystaceae (3,5%), Stephanodiscaceae (3,5%), Characiaceae (3,5).

Родовий коефіцієнт, розрахований для кар'єру Слобідський складає 1,9 (див. табл. 1). Порівняння значень родового коефіцієнта, розрахованого для різних відділів показало максимальне насичення родів видами для евгленових, динофітових, діатомових та стрептофітових водоростей.

Невеликий родовий коефіцієнт інших відділів можна пояснити наявністю значної кількості маловидових родів.

Найбільше число таксонів у відділі Chlorophyta к. Селецького нараховував клас Chlorophyceae, який нараховував 19 видів, представлених 20 внутрішньовидовими таксонами включно з номенклатурним типом виду, що складає 74% від їх загального числа, Trebouxiophyceae 5 (5) 18,5%, Ulvophyceae 2 (2) 7%.

У відділі Bacillariophyta найвищим видовим різноманіттям характеризувався клас Bacillariophyceae 11 (15) 57%, Flagilariophyceae 6 (7) 27%, Meridiophyceae 4 (4) 15%. У відділі Cyanoprocaryota переважав клас Cyanophyceae - 5 (5) - 83%, Hormogoniophyceae - 1 (1) - 16%.

Відділи Euglenophyta, Dinophyta, Streptophyta та Chrysophyta представлені одним класом.

Щодо кар'єру Селецький, то в ньому провідними порядками були: Sphaeropleales (частка видів та внутрішньовидових таксонів складала 17%), Euglenales (11,5%), Bacillariales (9%), Fragilariales (9%), Desmidiales (7,6%), Chroococcales (6,4%), Chlorellales (6,4%).

Провідними родинами були: Euglenaceae (11,5%), Scenedesmaceae (11,5%), Bacillariaceae (9%), Flagilariaceae (9%), Chlamydomonadaceae (5%), Desmidiaceae (5%), Stephanodiscaceae (5%).

Родовий коефіцієнт, розрахований для кар'єру Селецький складає 2,5 (див. табл. 2). Порівняння значень родового коефіцієнта, розрахованого для різних відділів показало максимальне насичення родів видами для евгленових, динофітових, діатомових та зелених водоростей.

Влітку фітопланктон кар'єру Слобідський формували 64 види водоростей представлених 67 внутрішньовидовими таксонами. Найбільшою рясністю характеризувався склад водоростей із відділу Chlorophyta 20 (20) видів і внутрішньовидових таксонів включно з номенклатурним типом виду, що становить 28,8%, Bacillariophyta 18 (19) 28,8%, Euglenophyta 7 (9) 11,5%, Cyanoprocaryota 7 (7) 10%, Streptophyta 7 (7) 10%, Dinophyta - 3 (3) - 4,5%, Chrysophyta 2 (2) 3%.

В осінній період було ідентифіковано 58 видів ( 62 внутрішньовидовими таксонами) водоростей. Із них у відділі Bacillariophyta 14 (16) 25%, Chlorophyta було визначено 25 видів (26 внутрішньовидових таксонів) водоростей 41%, Euglenophyta 6 (7) 11%, Streptophyta 7 (7) 11%, Cyanoprocaryota 5 (5) 8%, Dinophyta 3 (3) 5%.

Весною було визначено 55 види (57 внутрішньовидовими таксонами). У відділі Chlorophyta було ідентифіковано 20 видів (21 внутрішньовидовим таксоном), що складає 36%, Bacillariophyta 16 (18) 31%, Euglenophyta 5 (5) 9%, Cyanoprocaryota 5 (5) 9%, Streptophyta 4 (4) 7%, Dinophyta 3 (3) 5%, Chrysophyta 2 (2) 3,5%.

Влітку фітопланктон кар'єру Селецький формували 47 видів водоростей представлених 51 внутрішньовидовим таксоном. Найбільшою рясністю характеризувався склад водоростей із відділу Chlorophyta 19 (19) видів і внутрішньовидових таксонів включно з номенклатурним типом виду, що становить 37%, Bacillariophyta 16 (18) 35%, Euglenophyta 3 (5) 9,8%, Cyanoprocaryota 3 (3) 6%, Streptophyta 3 (3) 13%, Chrysophyta 2 (2) 4%, Dinophyta - 1 (1) -2%.

В осінній період було ідентифіковано 48 види (54 внутрішньовидових таксонів) водоростей. Із них у відділі Chlorophyta 22 (23) 42%, Bacillariophyta було визначено 9 видів (12 внутрішньовидових таксонів) водоростей 22%, Cyanoprocaryota 6 (6) 11%, Euglenophyta 3 (5) 9%, Streptophyta 5 (5) 9%, Dinophyta 2 (2) 3,8%, Chrysophyta 1 (1) 2%.

Весною було визначено 33 видів (36 внутрішньовидових таксонів). У відділі Bacillariophyta було ідентифіковано 15 видів (15 внутрішньовидові таксони), що складає 42%, Chlorophyta 11 (12) 33%, Euglenophyta 2 (4) 11%, Cyanoprocaryota 5 (5) 9%, Streptophyta 2 (2) 5%, Chrysophyta 2 (2) 5%, Dinophyta 1 (1) 2,8%.

У результаті рангової оцінки родового складу водоростей планктонних угруповань кар'єру Слобідський (табл. 3) виявили 5 провідних за таксономічною значимістю родів, із них Trachelomonas Ehr. і Nitzschia Hass. склали 19% усього видового і внутрішньовидового різноманіття фітопланктону кар'єру Слобідський, Desmodesmus (Chod.) An, Frield et Hegew. - 6%, Synedra Ehr. -5%, Closterium Ehr.- 5%., Peridinium lemm. -2,6% та Pinnularia Cl. - 2,6%, Chlamydomonas Dang. - 2,6%, Coelastrum Nag. in A. Br. - 2,6%.

Таблиця 3

Рангова оцінка родового складу фітопланктону кар'єру Слобідський (2009-2010 рр.)

Trachelomonas Ehr. 1 ------ 12,4%	Nitzschia Hass. 2 ------ 7%	Desmodesmus (Chod.) An, Frield et Hegew. 3 ------ 6%	Synedra Ehr., Closterium Ehr. 4 ------ 5%	Peridinium lemm., Pinnularia Cl. Chlamydomonas Dang. Coelastrum Nag. in A. Br. 5 ------ 2,6%

У результаті рангової оцінки родового складу водоростей планктонних угруповань кар'єру Селецький (табл. 4) виявили 5 провідних за таксономічною значимістю родів, із них Trachelomonas Ehr. і Nitzschia Hass. склали 20,5% усього видового і внутрішньовидового різноманіття фітопланктону кар'єру Селецький, Desmodesmus (Chod.) An, Frield et Hegew. - 7,7%, Synedra Ehr. - 5%, Coelastrum Nag. in A. Br. - 3,8%.

Таблиця 4

Рангова оцінка родового складу фітопланктону кар'єру Селецький

(2009 - 2010 рр.)

Trachelomonas Ehr. 1 ------ 11,5%	Nitzschia Hass. 2 ------ 9%	Desmodesmus (Chod.) An, Frield et Hegew. 3 ------ 7,7%	Synedra Ehr., 4 ------ 5%	Coelastrum Nag. in A. Br.. 5 ------ 3,8%

За частотою трапляння у фітопланктоні кар'єру Слобідський переважали діатомові, синьозелені , стрептофітові та зелені водорості (див. табл. 5). За величиною флористичного індексу Fsрp домінували золотисті, динофітові та евгленові водорості.

Найбільшу частоту трапляння мали Cyclotella kuetzingiana Thw. (85%), Chlamydomonas monadina Stein. (39%), Nitzchia tenuis (W. Sm.) Grun. in Cl. Et Grun. (37%).

За частотою трапляння у фітопланктоні кар'єру Селецький переважали золотисті, діатомові та зелені водорості (див. табл. 6). За величиною флористичного індексу Fsрp домінували синьо-зелені, евгленові та діатомові водорості.

Найбільшу частоту трапляння мали Cyclotella kuetzingiana Thw. (86%), Tetraedron lunatus (A. Br.) Hansg. (35%), Nitzchia tenuis (W. Sm.) Grun. in Cl. Et Grun. (33%).

Таблиця 5

Частота трапляння видових і внутрішньовидових таксонів водоростей планктону Слобідського кар'єру, їх флористичний індекс Fsрp та середня частота трапляння (%) (за результатами досліджень 2009 2010 рр.)

Назва відділу	Fsрp	Середня частота трапляння
Cyanoprocaryota	8,5	9
Streptophyta	8	7,5
Euglenophyta	12	7
Dinophyta	5	5
Chrysophyta	4	4
Bacillariophyta	35	9
Chlorophyta	25	7,5

Таблиця 6

Частота трапляння видових і внутрішньовидових таксонів водоростей планктону Селецького кар'єру, їх флористичний індекс Fsрp та середня частота трапляння (%) (за результатами досліджень 2009 2010 рр.)

Назва відділу	Fsрp	Середня частота трапляння
Cyanoprocaryota	4	4,3
Streptophyta	5	7,5
Euglenophyta	7	4,8
Dinophyta	2	6
Chrysophyta	3	12,4
Bacillariophyta	45	10,5
Chlorophyta	34	8,4

3.2 ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІТОПЛАНКТОНУ ДОСЛІДЖУВАНИХ ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ

У структурі фітопланктону кар'єру Слобідський провідна роль належала планктонним формам (71%).

За географічним поширенням водоростеві угруповання кар'єру є гетерогенними, проте, основу їх флористичного списку складають види-космополіти (83% таксонів видового та внутрішньовидового рангу, для яких знайдено літературні відомості).

За відношенням до рН більшість водоростей належить до індиферентів - 15 видів і внутрішньовидових таксонів, що становить 53,5% та алкалофілів - 13 - 46% відповідно.

Більшість видів планктонних водоростей к. Слобідського є прісноводними формами (частка індиферентів за відношенням до галобності становить 76% від числа водоростей, для яких знайдено літературні дані). Частка олігогалобів сягає 15%, галофілів - 9% (Рис. Б.9).

Сапробіологічна характеристика якості води кар'єру Слобідський представлена на основі співвідношення видів-індикаторів, які визначають різний стан органічного забруднення водної товщі. У фітопланктоні кар'єру переважають в-мезосапроби - 24 видів і внутрішньовидових таксонів, що становить - 52%, що дозволяє характеризувати досліджуваний кар'єр як слабко забруднений, олігосапроби - 12 - 26% , б-мезосапроби - 7 - 15%, с-сапроби - 3 - 6,5% відповідно (Рис. Б.11).

У середньому індекс сапробністі, розрахований за чисельністю становив 1,7±0,05, а за біомасою - 1,8±0,08. Це означає, що кар'єр Слобідський належить до Я? - бетамезосапробної зони сапробності (слабко забруднена вода).

За приналежністю до місцезнаходження 46% видів водоростей кар'єру Слобідського належить до планктонних форм, 40% - до бентосних, 4% є грунтовими видами, їх місцемперебування є наземні субстрати.

За реофільністю 68% видів належать до стоячо-текучих чи індиферентів, 31% - до стоячих.

Щодо географічної характеристики, то 60% видів належать до космополітів, 18% - до голарктичних, 13,5% - до палеотропічних, неотропічних та бореальних, 7,5% - до альпійських, цимкубореальних, австралійських (Рис. Б.7).

У структурі фітопланктону кар'єру Селецький провідна роль належала планктонним формам (73%).

За географічним поширенням водоростеві угруповання кар'єру є гетерогенними, проте, основу їх флористичного списку складають види-космополіти (89% таксонів видового та внутрішньовидового рангу, для яких знайдено літературні відомості).

За відношенням до рН більшість водоростей належить до індиферентів -12 видів і внутрішньовидових таксонів, що становить 51% та алкалофілів -11 - 48% відповідно.

Більшість видів планктонних водоростей к. Селецького є прісноводними формами (частка індиферентів за відношенням до галобності становить 75% від числа водоростей, для яких знайдено літературні дані). Частка олігогалобів сягає 14%, галофілів - 11% (Рис. Б.10).

Сапробіологічна характеристика фітопланктоні кар'єру переважають в-мезосапроби - 21 вид і внутрішньовидових таксонів, що становить - 58%, що дозволяє характеризувати досліджуваний кар'єр як слабко забруднений, олігосапроби - 8 - 22% , б-мезосапроби - 5 - 14%, с-сапроби - 2 - 5% відповідно (Рис. Б.12).

У середньому індекс сапробністі, розрахований за чисельністю становив 1,7±0,06, а за біомасою - 1,7±0,06. Це означає, що кар'єр Селецький належить до Я? - бетамезосапробної зони сапробності (слабко забруднена вода).

За приналежністю до місцезнаходження 49% видів водоростей к.Селецького належить до планктонних форм, 47% - до бентосних, 3,6% є грунтовими видами, їх місцемперебування є наземні субстрати.

За реофільністю 65% видів належать до стоячо-текучих чи індиферентів, 35% - до стоячих.

Щодо географічної характеристики, то переважна більшість, а саме 65% видів належать до космополітів, 20% - до голарктичних, 12,5% - до альпійських, бореальних, палеотропічних, неотропічних (Рис. Б.8).

3.3 КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ВОДОРОСТЕЙ КАР?ЄРІВ СЛОБІДСЬКИЙ ТА СЕЛЕЦЬКИЙ

Кількісні показники розвитку фітопланкону кар'єру Слобідський впродовж 2009-2010 рр. коливалися в широких межах (біомаса була в межах 0,03 - 12,16 г/м3, чисельність 0,04 - 10,12 млн. кл/дм3).

При цьому середня біомаса фітопланктону влітку сягала 2,170,15 г/м3, чисельність 1,480,38 млн. кл/дм3, восени середня біомаса була 1,330,26 г/м3 та чисельність 2,210,55 млн. кл/дм3 і весною - 0,490,09 г/м3 та 0,830,17 млн. кл/дм3 відповідно.

Для біомаси фітопланктону властивий високий рівень варіації. Так, за досліджуваний період коефіцієнт варіації біомаси фітопланктону (Сv) становив 179%, чисельність водоростевих угруповань планктону була стабільнішим показником - Сv=69%.

Оцінка інформаційного різноманіття (Рис. Б.3), зроблена за індексом Шеннона, розрахованим як за біомасою (НB), так і за чисельністю (HN), вказує на переважання полідомінантної структури фітопланктону кар'єру і становить 2,140,24 біт/екз. за біомасою та 2,390,26 біт/екз. за чисельністю. При цьому у сезонному аспекті фіксували зниження цього показника (НB) влітку - 1,950,20 біт/екз., навесні середнє значення індексу Шеннона склало 2,110,11 біт/екз, восени - 2,400,14 біт/екз. Ймовірно зниження індексу Шеннона влітку, свідчить про перехід до монодомінантної структури фітопланктону. Індекс Шеннона, розрахований за чисельністю фітопланктону, був стабільним упродовж усіх сезонів (навесні його середнє значення становило 2,260,13 біт/екз., влітку - 2,24021, восени - 2,690,15 біт/екз.) (Рис. Б.5).

Кількісні показники розвитку фітопланкону кар'єру Селецький впродовж 2009-2010 рр. коливалися в широких межах (біомаса була в межах 0,025 - 18,734 г/м3, чисельність 0,05 -5,718млн. кл/дм3).

При цьому середня біомаса фітопланктону влітку сягала 1,740,74 г/м3, чисельність 1,550,35 млн. кл/дм3, восени середня біомаса була 1,330,26 г/м3 та чисельність 2,210,55 млн. кл/дм3 і весною - 0,430,08 г/м3 та 0,810,19 млн. кл/дм3 відповідно. Що є наслідком посилення дії антропогенного чинника.

Для біомаси фітопланктону властивий високий рівень варіації. Так, за досліджуваний період коефіцієнт варіації біомаси фітопланктону (Сv) становив 147%, чисельність водоростевих угруповань планктону була стабільнішим показником - Сv=52%.

Оцінка інформаційного різноманіття (Рис. Б.3), зроблена за індексом Шеннона, розрахованим як за біомасою (НB), так і за чисельністю (HN), вказує на переважання полідомінантної структури фітопланктону кар'єру і становить 2,430,08 біт/екз. за біомасою та 2,810,19 біт/екз. за чисельністю. При цьому у сезонному аспекті фіксували зниження цього показника (НB) влітку - 1,950,18 біт/екз., навесні середнє значення індексу Шеннона склало 2,110,11 біт/екз, восени - 2,400,14 біт/екз. Індекс Шеннона, розрахований за чисельністю фітопланктону, був стабільним упродовж усіх сезонів (навесні його середнє значення становило 2,260,14 біт/екз., влітку - 2,240,19, восени - 2,690,15 біт/екз.) (Рис. Б.6).

Домінанти є основою енергетичної і трофічної піраміди водних екосистем, що у значній мірі визначають специфіку планктонних угруповань, їх продуктивність та якість води [119 дисер].

Домінуючий комплекс весняного фітопланктону кар'єру Слобідський нараховував 37 домінантів. Склад домінуючого комплексу в основному формували евгленові, дінофітові, зелені та діатомові водорості. У літньому домінуючому комплексі фітопланктону к. Слобідський виявили 27 домінантів. Домінанти переважно належали до евгленових, зелених та діатомових водоростей. Для осені відмічено 20 домінантів. Основу домінуючого комплексу формували також діатомові, зелені та евгленові водорості.

Усього за вегетаційний сезон 2009-2010 р. було виділено 59 видів-домінанти що складає 52% видового багатства кар?єру. Основну частку цих видів формували зелені - 18% (21 вид-доманант), діатомові - 15% (17), евгленові та синьозелені - по 6% (по 7), стрептофітові - 2,6% (3), динофітові та золотисті - по 1,8% (по 2 ) водорості.

Таблиця 3

Показники розвитку основних домінантів фітопланктону к. Слобідський (за даними досліджень 2009-2010 р.)

Види	ПРN	ПРB	СПЧ, млн. кл/дм3	СПБ, г/м3
Cyclotella kuetzingiana Thw.	0,08	0,09	0,15	0,23
Nitzchia linearis var. tenuis (W. Sm.) Grun. in Cl. Et Grun.	0,06	0,17	0,26	0,95
Trachelomonas hishida var. hispida (Perty)emend. Delf.	0,01	0,03	0,06	0,24
Chlamydomonas monadina var. monadina Syein.	0,01	0,01	0,05	0,07
Coelastrum microporum Nag. in A. Br.	0,07	0,02	0,4	0,18
Peridinium palatinum f. palatinum Laut.	0,007	0,003	0,02	0,05
Synechocystis aguatilis Sauv.	0,04	0,01	0,39	0,16
Chamaecalyx swirenkoi Schirsch.	0,02	0,01	0,4	0,26
Chroococcus guaternarius Zalessky	0,03	0,01	0,9	0,5
Closterium ceratium W. et G.S. West	0,1	0,01	0,9	0,7

Домінуючий комплекс весняного фітопланктону кар?єру Селецький нараховував 30 домінантів. Склад домінуючого комплексу в основному формували евгленові, зелені та діатомові водорості. У літньому домінуючому комплексі фітопланктону к. Селецький виявили 25 домінантів. Домінанти переважно належали до евгленових, зелених та діатомових водоростей. Для осені відмічено 15 домінантів. Основу домінуючого комплексу формували також діатомові, зелені та евгленові водорості.

Усього за вегетаційний сезон 2009-2010 р. було виділено 58 видів-домінанти що складає 74% видового багатства кар?єру Селецький. Основну частку цих видів формували діатомові - 36% (21 вид-доманант), діатомові - 34% (20), евгленові - 14% (8), синьозелені -7% (4), стрептофітові та золотисті - по 3,5% (по 2 ) водорості, динофітові - 1,8% (1).

Висока полідомінантність біомаси фітопланктону є енергетичною основою стійкості водної екосистеми до впливу як абіотичних, так і біотичних чинників, оскільки водорості виступають харчовим ресурсом, здатним підтримувати в природних умовах функціонування гідробіонтів вищих трофічних рівнів, включаючи не лише безхребетних, а й іхтіофауну [26].

Таблиця 3

Показники розвитку основних домінантів фітопланктону к. Селецький(за даними досліджень 2009-2010 р.)

Види	ПРN	ПРB	СПЧ, млн. кл/дм3	СПБ, г/м3
Cyclotella kuetzingiana Thw.	0,1	0,02	0,1	0,02
Nitzchia linearis var. tenuis (W. Sm.) Grun. in Cl. Et Grun.	0,16	0,5	0,16	0,5
Stephanodiscus hantzschii Grun. in Cl. et Grun.	0,02	0,03	0,08	0,09
Peridinium palatinum f. palatinum Laut.	0,002	0,03	0,02	0,08
Coelastrum microporum Nag. in A. Br.	0,09	0,04	0,47	0,2
Coelastrum astroideum Nag.	0,09	0,04	0,47	0,2
Trachelomonas oblonga var. oblonga Delf.	0,002	0,004	0,025	0,05
Pandorina charkowiensis Korsch.	0,008	0,01	0,03	0,04
Desmodesmus armatus var. armatus (Chod) Hegew.	0,012	0,01	0,05	0,03
Nitzchia pusilla Grun.	0,008	0,004	0,04	0,02

РОЗДІЛ 4. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ Й-ЙЙ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

Дані, які були отримані під час виконання дослідження для написання дипломної роботи можуть бути використані при викладанні біології в середній школі, зокрема при вивченні розділу «Різноманітність рослин», теми «Водорості» (7 клас) (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія 7-12 класи для 12-річної школи).

Також фіксовані препарати, які були отримані під час наших досліджень водоростей можна використовувати як роздатковий матеріал під час проведення лабораторної роботи №11 «Будова водорості» та для демонстрування зразків одно- і багатоклітинних водоростей різних відділів.

Програмою з біології для середніх шкіл при вивченні розділу ІI - «Різноманітність рослин» рекомендується для вивчення теми «Водорості» відвести чотири уроки.

1) На першому уроці вчитель повинен ознайомлює учнів із загальною характеристикою водоростей.

2) На другому уроці потрібно вчителю повідомити учням про середовище існування водоростей та їх розмноження.

3) Під час третього уроку вчитель ознайомлює учнів з пристосувальними рисами будови та функціями водоростей, а також виконується лабораторна робота за темою «Будова водоростей».

4) На четвертому уроці учитель розповідає про різноманітність водоростей і їхнє значення у природі та житті людини.

Досвід роботи школи показує, що на уроках чи лабораторних заняттях неможливо провести детальні спостереження. Тому програмою передбачено проведення позаурочної роботи з біології. На таких заняттях учні глибше вивчають будову, середовище існування, таксономічний склад водоростевих угруповань.

Актуальним в наш час є проведення бесіди з учнями на природоохоронну тематики. Так як в наш час особливого гостро стоїть питання про стан забруднення навколишнього середовища, зокрема водойм. Нижче наводяться бесіди на тему захисту водних об?єктів та методична розробка заняття на тему «Різноманітність водоростей і їхнє значення у природі та житті людини.

Бесіда на природоохорону тематику

«До чистих джерел».

Річки, озера, болота - це ті осередки природи, які відіграють ключову роль для підтримки біологічного різноманіття. Без цих водойм неможливе існування багатьох видів фауни і флори, оскільки вода - основа життя. Про це свідчить хоча б той факт, що 2/3 тіла людини становить вода, а в рослині цілих 4/5.

Для здорового життя усім істотам потрібна чиста вода, тож турбота про водойми повинна бути важливою справою для кожного з нас. Для оцінювання природних вод існують певні показники, головними серед яких є гігієнічні ГДК (гранично допустимі концентрації)/іх дотримання забезпечує нормальний стан здоровґя населення і сприятливі умови для санітарно-побутового використання. Вони також є критеріями ефективності заходів з охорони водойм від забруднення, а також стимулами прогресу в галузі промислової технології.^Ці гігієнічні нормативи використовуються також для оцінки комплексного забруднення поверхневих вод. Вони визначалися з урахуванням запаху, кількості завислих речовин, прозорості, кольору, окислюваності, вмісту розчинного кисню, біологічної потреби кисню (БПК), щільного залишку, кількості солей, хлоридів, фенолів, нафтопродуктів, жорсткості тощо.

Аналіз ситуації показав, що малі річки України забруднені більше, ніж великі. Це пояснюється не тільки їхньою малою водністю, але й недостатньою охороною. Найбільш забруднені Південнй Буг, річки Донецької і Луганської областей, Чорноморського узбережжя півдня України.

Щороку до водоймищ України потрапляє 5 млн тонн солей і значна частина стоків від тваринницьких комплексів. Майже половина мінеральних добрив і отрутохімікатів змивається з полів у ріки. В табл. 2,13 проілюстровано обсяги скидання забруднених зворотних вод у природні поверхневі обґєкти за регіонами.