Різноманіття водоростей планктону піщаних кар'єрів м. Житомира

Рівень очищення води надзвичайно низький. Існуючі очисні споруди навіть при біологічному очищенні вилучають лише 10-- 40 % неорганічних речовин (40 % азоту, ЗО % фосфору, 20 % калію) і практично не вилучають солі важких металів. У Дніпро щорічно скидається 370 млн кубометрів забруднених стоків, або 14 % від їх обсягу по країні.

Значна частина річного стоку Дніпра використовується промисловими підприємствами при гранично допустимих 20 %. Це дуже знижує якість води, а також рибопродуктивність і може призвести до втрати Дніпра як постачальника питної води.

36 мільйонів жителів України, що споживають води Дніпра, можуть залишитися без питної води вже в XXI столітті. Наслідки забруднення водного середовища можуть бути дуже різноманітними для здоровґя людини. Шкоди можуть завдати такі поширені забруднювачі як фторо-, хлоро- і фосфороорганічні забруднювачі, нітрати, нітрити, нітросполуки, пестициди, гербіциди тощо.

Ці та інші негативні явища відбуваються на тлі низьких запасів води в Україні, які складають 97,3 куб. км (у маловодні роки -- 66 куб. км). Дефіцит води в Україні вже зараз складає 4 млрд кубометрів.

Деградація, висихання малих річок невідворотно призведе до деградації великих рік, тому проблема їхнього збереження й оздоровлення є однією з най гостріших для нашої молодої держави.

У країні проводиться значна робота з охорони вод від забруднення. Розробляються схеми комплексного використання і охорони вод, згідно з цими схемами здійснюється вибір ділянок під будівництво обґєктів, кожен проект будівництва і реконструкції промислових та інших обґєктів проходить екологічну експертизу.

Що стосується очищення стічних вод, то в Україні діє понад 2,8 тис. очисних споруд з самостійним випусканням стічних вод у водні обґєкти. Серед них споруд біологічного очищення -- 60 %, механічного -- 36 % і фізико-хімічного -- 5 %. Понад 300 міст мають споруди повного біологічного очищення.

З метою охорони вод від забруднення потрібно пришвидшити введення нового порядку лімітування скидів, плати за скиди забруднюючих речовин.

Методична розробка уроку

Тема: Загальна характеристика водоростей.

Мета:

Освітня: сформувати в учнів уявлення про те, що водорості - нижчі рослини; ознайомити із середовищами їх існування; дати поняття “слань, талом”.

Розвиваюча: розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, який вивчається; уміння пов'язувати будову і функції органів, робити висновки та узагальнення.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; виховувати спостережливість, пам'ять, увагу, уяву та інтерес до гідробіології.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов'язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Візуальний: складання схем.

5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва - вірші.

6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв мязки: історія, географія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.

Основні поняття та терміни: водорість, слань, талом, нижчі рослини, спори, нитчасті водорості, пластинчасті водорості.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Повторити знання учнів про будову рослинної клітини:

- на динамічному посібнику “Будова рослинної клітини” визначити всі органели клітини з коротким поясненням.

Провести гру “Експрес - тести”:

1. Клітинну будову мають:

а) усі рослини; б) лише деякі рослини.

2. Хлоропласти - це пластиди:

а) жовтого забарвлення; б) зеленого забарвлення.

3. У процесі фотосинтезу утворюється:

а) крохмаль; б) білок.

4. Надає клітині постійної форми:

а) оболонка; б) цитоплазма.

5. Вміст клітини є живим, за винятком:

а) цитоплазми; б) вакуолей.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Слово “водорість” можна поділити на два слова:

водо - “вода” та рість - “рости”. А чи тільки у воді існують водорості? Які вони? Скільки їх?

Ми повинні відшукати відповіді на ці запитання.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про: загальну характеристику водоростей, про будову їх тіла, про спосіб живлення, про середовища існування.

Водорості - група організмів різного походження, об'єднаних наступними ознаками: наявність хлорофілу й фотоавтотрофного харчування; у багатоклітинних - відсутність чіткої дифференціації тіла (називаного сланню, або таломом) на органи; відсутність яскраво вираженої провідної системи; проживання у водному середовищі, або у вологих умовах (у ґрунті, сирих місцях і т.п. ). Деякі водорості здатні до гетеротрофії (харчуванню готовою органікою), як осмотрофної (поверхнею клітини), напр. джгутиконосці, так і шляхом заковтування через клітинний рот (евгленові, динофітові). Розміри водоростей коливаються від часток мікрона (кокколітофориди й деякі діатомеї) до 40 м (макроцистіс). Талом буває як одноклітинним, так і багатоклітинним. Серед багатоклітинних водоростей поряд з великими є мікроскопічні (наприклад, спорофіт ламінарієвих). Серед одноклітинних є колоніальні форми, коли окремі клітини тісно зв'язані між собою (з'єднані через плазмодесми або занурені в загальний слиз). До водоростей відносять різне число (залежно від класифікації) відділів еукаріот, багато з яких не зв'язані загальним походженням. Також до водоростей часто відносять синьозелені водорості або ціанобактерії, що є прокаріотами. Традиційно водорості зараховуються до рослин.

Клітини водоростей - цілком типові для еукаріот. Дуже схожі на клітини наземних рослин (мохів, плаунів, папоротей, голонасінних і квіткових). Основні відмінності - на біохімічному рівні (різні фотосинтезуючі пігменти, що й маскують, запасають речовини, основи клітинної стінки і т.д.) і в цитокінезі (процесі ділення клітинии).

Фотосинтезуючі (і що маскують їх) пігменти перебувають в особливих пластидах - хлоропластах. Хлоропласт має дві (червоні, зелені, харові водорості), три (евглени, дінофлагелляти) або чотири (охрофітові водорості) мембрани. Також він має власний сильно скорочений генетичний апарат, що дозволяє припустити його симбіогенез (походження від захопленої прокаріоти). Внутрішня мембрана випинається усередину, утворюючи складки -тилакоїди, зібрані в стопки - ламели: монотилакоїдні в червоних і синьозелених, дво- і більше в зелених і харових, трьохтилакоїдні в інших. На тилакоїдах, власне, і розташовані пігменти. Хлоропласти у водоростей мають різну форму (дрібні дископодібні, спіралевидні, чашоподібні, зірчасті і т.д. ).

У багатьох у хлоропластах є щільні утвори - пиреноїди. Продукти фотосинтезу, у цей момент зайві, зберігаються у формі різних запасних речовин: крохмалю, глікогену, інших полісахаридів, ліпідів. Запасання ліпідів більше властиво морським формам (особливо планктонним діатомовим, які за рахунок масла тримаються на плаву зі своїм важким панциром), а запасання полісахаридів (включаючи крохмаль і глікоген) більше властиво прісноводним.

Клітини водоростей (за винятком амебоїдного типу) покриті клітинною стінкою й/або клітинною оболонкою. Стінка перебуває зовні мембрани клітини, звичайно містить структурний компонент (наприклад, целюлозу) і аморфний матрикс (наприклад, пектинові або агарові речовини); також у ній можуть бути додаткові шари (наприклад, спорополленіновий шар у хлорелли). Клітинна оболонка являє собою або зовнішній кремній органічний панцир (у діатомових і деяких інших охрофітових), або ущільнений верхній шар цитоплазми (плазмалему), у якім можуть бути додаткові структури, наприклад, пухирці, порожні або із целюлозними пластинками (своєрідний панцир, тека, у дінофлагеллятів). Якщо клітинна оболонка пластична, клітина може бути здатна до так званого метаболічного руху - ковзанню за рахунок невеликої зміни форми тіла.

У водоростей виділяють кілька основних типів організації талома:

1 Амебоїдний (ризоподіальний). Одноклітинні організми, позбавлені твердої клітинної оболонки й внаслідок цього, не здатні зберігати постійну форму тіла. Завдяки відсутності клітинної стінки й наявності особливих внутрішньоклітинних структур клітина здатна до плазуючого руху за допомогою псевдоподій або ризоподій. Для деяких видів характерний утвір багатоядерного плазмодія шляхом злиття декількох амебоїдних клітин. Амебоїдне будову можуть удруге здобувати деякі монадні форми шляхом відкидання або втягування джгутиків.

2 Монадний. Одноклітинні водорості, що мають постійну форму тіла, джгутики, часто стигму, а прісноводні - скорочувальну вакуоль. Клітини активно рухаються у вегетативному стані. Часто зустрічається об'єднання декількох монадних клітин у колонію, оточену загальним слизом, у деяких випадках навіть з'єднаних між собою за допомогою плазмодесм. У високоорганізованих форм із багатоклітинним таломом часто є стадії розсілення - зооспори й гамети, що мають монадную структуру.

3 Кокоїдний. Одноклітинні, позбавлені яких-небудь органоїдів пересування, що й зберігають постійну форму тіла у вегетативному стані клітини. Найчастіше є стовщена клітинна стінка або панцир, можуть бути різні вирости, пори та ін. для полегшення ширяння в товщі води. Багатьом водоростям з даною структурою властивий утвір колоній. Деякі діатомеї й десмідієві здатні до активного пересування шляхом виділення слизу.

4 Пальмелоїдний (капсульний). Постійний, досить великий, як правило, прикріплений до субстрату, утвір з декількох кокоїдних клітин, занурених у загальну слизувату масу. Клітини безпосередньо між собою не поєднуються - відсутні плазмодесми. Тимчасову стадію життєвого циклу з аналогічною морфологією називають пальмелевидним станом. У такий стан можуть переходити багато монадних й кокоїдних водоростей при настанні несприятливих умов.

5 Нитчастий. Клітини з'єднані в нитку, просту або розгалужену. Нитки можуть вільно плавати в товщі води, прикріплюватися до субстрату, або поєднуватися в колонію. Вегетативно нитчаті водорості розмножуються звичайно розпадом нитки на окремі фрагменти. Ріст ниток може йти чотирма шляхами: дифузійним - діляться всі клітини нитки, інтеркалярним - зона росту розташована в середині нитки, апікальним - розподілом кінцевих клітин, і базальним - розподілом клітин в основі талома. Клітини в нитці не мають джгутиків і можуть бути зв'язані між собою плазмодесмами.

6 Різнонитчатий (гетеротрихальний). Є дві системи ниток: сланкі по субстрату горизонтальні, і що відходять від них вертикальні. Горизонтальні нитки тісно замикаються, або можуть зливатися в псевдопаренхіматозну пластинку й виконують, в основному, опорну функцію й функцію вегетативного розмноження, вертикальні нитки - переважно асиміляторну функцію. Іноді може спостерігатися редукція, або надмірний розвиток тих або інших ниток, що приводить до вторинної втрати або порушення характерних рис гетеротрихальної будови (при редукції вертикальних ниток, наприклад, талом може являти собою просту одношарову пластинку, повністю прикріплену до субстрату.

7 Пластинчастий. Багатоклітинні таломи у формі пластинок з одного, двох або декількох шарів клітин. Виникають при поздовжньому розподілі клітин, що складають нитку. Число шарів залежить від характеру утвору перегородок при розподілі клітин. Іноді шари можуть розходитися, і талом тоді здобуває трубчасту форму (порожній у середині), стінки при цьому стають одношаровими.

8 Сифональний (неклітинний, сифоновий). Відсутні клітинні перегородки, у результаті чого талом, часто великий і зовні диференційований, формально являє собою одну клітину з великою кількістю ядер.

9 Сифонокладальний. Таллом представлений багатодерними клітинами, з'єднаними в нитчаті або іншої форми багатоклітинні таломи.

10 Харофітний (членисто-мутовчатий). Властива тільки харовим водоростям. Талом великий, багатоклітинний, складається з головного пагону з гілочками, що й відходять від нього, іноді розгалуженими, членистими бічними пагонами. Бічні пагони відходять від головного в області вузлів, частина пагонів між вузлами складається, як правило, з однієї великої клітини й називається міжвузлям.

11 Сарциноїдний. Колонії, що представляють собою групи (пачки або ниткоподібні утворення), які виникають у результаті розподілу однієї вихідної клітини й включеннях, що розтягують оболонку цієї клітини.

12 Псевдопаренхіматозний. Представлений сланями, які утворювалися в результаті зрощення розгалужених ниток, нерідко супроводжуваний морфо-функціональною диференціацією, що має вигляд неправильних тканин. У частини синьо-зелених, зелених і червоних водоростей у слань відкладаються сполуки кальцію, і вона стає твердою. Водорості позбавлені коріння і поглинають потрібні їм речовини з води всією поверхнею. Великі донні водорості мають органи прикріплення - підошву (сплющене розширення в основі) або ризоїди (розгалужені вирости).У деяких водоростей пагони стеляться по дну й дають нові слані.

Розмноження водоростей - вегетативне, безстатеве й статеве. Багато одноклітинних водоростей розмножуються шляхом розподілу однієї материнської клітини. Розподіл починається з ядра, а потім розділяються всі частини клітини: хроматофор, вічко, вакуолі, цитоплазма та ін. Великі водорості розмножуються вегетативно - частинами слані або за допомогою спеціальних бруньок. Деякі багатоклітинні водорості не мають статевого розмноження, у більшості ж утворюються спори й гамети або у звичайних клітинах (зелені водорості, частина червоних), або в особливих утворах - спорангіях і гаметангіях (бурі водорості); спори й гамети бувають нерухливими (червоні, кон'югати) або рухливими - із джгутиками. У водоростей спостерігаються всі форми статевого процесу: ізогамія, гетерогамія, оогамія й кон'югація (злиття протопластів двох вегетативних клітин). Зигота, що утворюється в результаті статевого процесу ділиться відразу або після періоду спокою. Одночасно в ній може відбуватися мейоз. У примітивних водоростей та сама особина дає гамети або спори залежно від зовнішніх умов. В інших водоростей функції безстатевого й статевого розмноження виконують різні особини (спорофіти й гаметофіти); вони можуть виростати одночасно в однакових умовах; одночасно, але в різних місцеперебуваннях; у тих самих місцеперебуваннях, але в різні сезони. У ряда водоростей відбувається суворе чергування гаметофіту й спорофіту, яке прийнято називати "чергуванням поколінь". При цьому у вищих водоростей зигота або проростає на гаметофіті, на ньому ж виростає й спорофіт (ламінарієві), а гаметофіт відмирає, або спора, не відділяючись від спорофіта, проростає в гаметофіт, який розвивається на спорофіті.

Прослухати розповідь і дати пояснення:

“ Життя у вологих тропіках стало серйозною проблемою для двох полярних ведмедів, що живуть у сінгапурському зоопарку, - вони позеленіли. Їхні білі шуби позеленіли від того, що на шерсті почали активно рости водорості. Це сталося внаслідок жаркого і вологого клімату Сінгапуру. Одного разу працівники зоопарку намагалися відчистити їх пероксидом водню. Стара ведмедиця побіліла, а от її внук - маленький ведмедик - ні.”

Розповідь про особливості будови та життєдіяльності водоростей, використовуючи таблиці.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

1 Які живі організми відносяться до водоростей?

2 Чи є у водоростей тканини?

3 Які види розмноження можуть бути у водоростей?

VІ. Підведення підсумків уроку.

Серед водоростей є як одноклітинні, так і багатоклітинні види. Проте тіло багатоклітинних водоростей - слань - не утворює органів. У хлоропластах клітин водоростей наявний хлорофіл, завдяки чому вони здатні до фотосинтезу. Водорості поширені переважно у прісних і солоних водоймах, деякі види - у ґрунті та інших зволожених місцях суходолу.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

ВИСНОВКИ:

1. Встановлені особливості структури та функціонування фітопланктону антропогенно створених водних об'єктів м. Житомира (кар'єрів Слобідського та Селецького), які визначаються просторово-часовою динамікою таксономічного багатства, індексів різноманіття, чисельністю, біомасою, сапробіологічними характеристиками.

2. Вперше в результаті оригінальних досліджень у складі фітопланктону в Слобідському кар'єрі ідентифіковано 101 вид (112 внутрішньовидових таксони, включно з номенклатурним типом виду), у складі фітопланктону в Селецькому кар'єрі - 68 видів (78).

3. Фітопланктон обох досліджуваних кар'єрів характеризувався як діатомово-евгленово-зелено- синьозелений.

4. Щодо біотопічної приуроченості, то у фітопланктоні досліджуваних водних об'єктів домінують широкоареальні види. Більше половини видових та внутрішньовидових таксонів, ідентифікованих у кар'єрі Слобідському (71%), належать до планктонних форм, а у Селецькому - 73%. Зменшення частки літоральних форм у кар'єрах пояснюється їх значною глибиною (20% та 9% належить бентос ним та грунтовим - у к. Слобідському, 20% та 3% - у к. Селецькому).

За географічним поширенням основу флористичного списку водоростей планктону складають види-космополіти (83% та 89% в досліджуваних водних екосистемах). Більшість видів планктонних водоростей є прісноводними формами (76% та 75%). За відношенням до рН водорості планктонних угруповань переважно належать до індиферентів (53% та 51% відповідно).

5. Ранжування видових та внутрішньовидових таксонів за зонами сапробності показало, що у їх фітопланктоні переважають в-мезосапроби (52% та 58%). При цьому частка б-мезосапробів та с-сапробних видів була високою, що вказує на специфіку антропогенно створених водойм та нижчий рівень їх самоочисних процесів.

6. Інформаційне різноманіття, розраховане за індексом Шеннона як за чисельністю, так і за біомасою, вказувало на переважання у часовому інтервалі полі домінування фітопланктону, проте влітку фіксували перехід до моно домінування, що є наслідком антропогенного тиску на досліджуваний водний об'єкт.

7. Кількісні показники розвитку водоростей планктону характеризувалися високою ступінню мінливості. Середні значення біомаси у Слобідському кар'єрі становили 1,30,13 г/м3, та чисельності - 1,50,36 млн. кл/дм3, а у Селецькому кар'єрі - 1,60,38 г/м3 та 1,50,36 млн. кл/дм3 відповідно.

8. Пропорція флор становила у к. Слобідському 1 : 1,5 : 3, а у к. Селецькому - 1 : 1,5 : 2,4 : 2,7.

планктон водорості кар'єр

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Асаул З. І. Визначник евгленових водоростей Української РСР

/ Асаул З. І. - К.: Наук. думка, 1975. - 407 с.

2. Бухтіярова Л.М. Діатомові водорості (Васіllariophyta) континентальних водойм України / Бухтіярова Л. М., Вассер С. П. - К.: Наук. думка, 1999. - 80 с.

3. Голлербах М. М. Синезеленые водоросли / Голлербах М. М., Косинская Е. К., Полянский В. И.- М.- Л.: Изд-во АН СССР, 1962. - Вып. 5. - 272 с. - (Определитель пресноводных водорослей СССР).

4. Давыдова Н. Н. Диатомовые водоросли - индикаторы природных условий водоемов в голоцене / Давыдова Н. Н. - Л.: Наука, 1985. - 244 с.

5. Девяткин В. Г. Встречаемость видов водорослей как показатель разнообразия альгоценозов / Девяткин В. Г., Митропольская И. В. - Ярославль: Изд-во ЯГТУ, 2002. - С. 5-22. - (Динамика разнообразия гидробионтов во внутренних водоемах России).

6. Диатомовые водоросли СССР, ископаемые и современные; под ред. А. И. Прошкиной-Лавренко. - Л.: Наука, 1974. - 404 с.

7. Кондратьєва Н. В. Синьозелені водорості - Cyanophyta. Клас гормогонієві - Hormogoniophyceae / Кондратьєва Н. В. - Вип. 1, ч. 2. - К.: Наук. думка, 1968. - 523 с. - (Визначник прісноводних водоростей Української РСР).

8. Кондратьєва Н. В. Синьозелені водорості - Cyanophyta / Кондратьєва Н. В., Коваленко О. В., Приходько Л. П. - Вип. 1,ч. 1. - К.: Наук. думка, 1984. - 338 с. - (Визначник прісноводних водоростей Української РСР).

9. Корнева Л.Г. Фитопланктон Рыбинского водохранилища: состав, особенности распределения, последствия эвтрофирования / Корнева Л.Г. - СПб, 1993. - С. 50-113. - (Современное состояние экосистемы Рыбинского водохранилища).

10. Кузьмінчук Ю. С. Таксономічна структура фітопланктону водосховищ р. Тетерів / Кузьмінчук Ю. С. // Вісн. держ. агроекол. ін-ту. - Житомир, 2005. - Вип. 2 (15). - С. 282-287.

11. Кузьмінчук Ю. С. Фітопланктон приток р. Тетерів / Кузьмінчук Ю.С. // Вісн. держ. агроекол. ін-ту. - Житомир, 2005. - Вип. 1 (14). - С. 262-269.

12. Лакин Г. Ф. Биометрия / Лакин Г. Ф. - М.: Высш. шк., 1980. - 293 с.

13. Левківський С. С. Загальна гідробіологія / Левківський С. С., Хельчевський В. К., Ободовський О. Г. - К.: Фітосоціоцентр, 2000. - 265 с.

14. Матвиенко А. М. Золотистые водоросли / Матвиенко А. М. - М.: Сов. наука, 1954. - Вып. 3. - 188 с. - (Определитель пресноводных водорослей СССР).

15. Матвієнко О. М. Золотисті водорості - Chrysophyta / Матвієнко О.М. - К.: Наук. думка, 1965. - Вип. 3, ч. 1. - 367 с. - (Визначник прісноводних водоростей УРСР).

16. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод; за ред. В.Д. Романенка. - К.: ЛОГОС, 2006. - 408 с.

17. Михеева Т. М. Оценка продукционных возможностей единицы биомассы фитопланктона / Михеева Т. М. - М.: Наука, 1970. - С. 50 - 71 - (Биологическая продуктивность эвтрофного озера).

18. Паламар-Мордвинцева Г. М. Кон'югати. Десмідієві - Desmidiales / Паламар-Мордвинцева Г. М. - К.: Наук. думка, 1986. - Вип. 8, ч. 2. - 320 с. - (Визначник прісноводних водоростей УРСР).

19. Пилипко М. М. Воростеві угрупування планктону кар'єру Селецький ( м. Житомир) / Пилипко М. М., Шелюк Ю. С., Юрик Л. Ю. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. - 84 с. - (Матеріали науково-практичної конференції для молодих учених та студентів «Біологічні дослідження - 2011).

51

20. Попова Т. Г. Эвгленовые водоросли / Попова Т. Г- М.: Сов. наука, 1955. - Вып. 7. - 282 с. - (Определитель пресноводных водорослей СССР).

21. Прошкина-Лавренко А. И. Диатомовые водоросли / Прошкина-Лавренко А. И. - М.: Сов. наука, 1951. - Вып. 4. - 619 с. - (Определитель пресноводных водорослей СССР).

22. Топачевский А. В. Пресноводные водоросли Украинской ССР / Топачевский А. В., Масюк Н. П. - К.: Вища шк., 1984. - 336 с.

23. Топачевський О. В. Діатомові водорості - Bacillariophyta / Топачевський О. В., Оксіюк О. П. - К.: Наук. думка, 1960. - Вип. 9. - 411 с. - (Визначник прісноводних водоростей Української РСР).

24. Унифицированные методы исследования качества воды. - М.: Наука, 1975. - Ч. III. - 184 с. - (Методы биологического анализа вод).

25. Царенко П. М. Дополнение к разнообразию водорослей Украины / Царенко П. М., Петлеванный О. А. - К.: Ин-т ботаники им. Холодного НАНУ, 2001. - 130 с.

26. Щербак В. І. Методи досліджень фітопланктону / Щербак В. І. - К., 2002. - С. 41-47 - (Методичні основи гідробіологічних досліджень водних екосистем).

Додаток А

Таблиця А.1. Таксономічне різноманіття кар?єрів Слобідський та Селецький (м. Житомир, за результатами досліджень 2009-2010)

Таксони	кар?єр Слобідський	кар?єр Селецький
CYANOPROCARYOTA Cyanophyceae Chroococcales Merismopediaceae Gomphosphaerioideae
. Coelosphaerium kuetzingianum Nдg.	+	-
Merismopedioideae
Merismopedia minima G. Beck	++	+
Merismopedia punctata Myeym	+	+
Synechocystis aquatilis Sauv.	++	++
Chamaesiphonaceae
Chamaecalyx swirenkoi Schirsch.	+	+
Chroococcaceae
Chroococcus guaternarius Zalessky
Microcystaceae
Microcystis pulverea (Wood) Forti Elenk.	+	-
Hormogoniophyceae Nostocales Aphanizomenonaceae
Aphanizomenon elenkinii Kisselev	+	-
Nostocaceae
Nostoc punctiforme (Kьtz.) Hariot	+	-
Oscillatoriales Oscillatoriaceae
Ostillatoria granulata Gardner	+	+
STREPTOPHYTA Zygnematophyceae Desmidiales Desmidiaceae
Actinotaenium globosum (Bulnh.) Krieg. et. Gerl.	+	+
Cosmarium globosum Schirsch.	++	+
Cosmoastrum orbiculare (Ralfs) Pas.-Mordv.	++	++
Staurastrum dubium Kьtz.	+	-
Staurodesmus cuspidatus (Breb.) Teil.	+	+
Closteriaceae
Closterium exiguum W. et G.S. West	+	-
Closterium gracile Nдg. in A. Br.	+	-
Closterium incuroum (Brett) De Bary	++	+
Closterium ceratium Kьtz.	++	+
EUGLENOPHYTA Euglenophyceae Euglenales Euglenaceae
Phacus nannos Awer.	+	-
Trachelomonas abrupta var. arcuata (playf.) Delf.	+	+
Trachelomonas armata var. echinata (da Cuncha) Popova	+	+
Trachelomonas caudata var. cervicula Stokes emend.delf.	+	++
Trachelomonas euchlora (Еhr.) Awer.	+	+
Trachelomonas collaris (Schkorb.) Popova	+	-
Trachelomonas punctata Popova	+	+
Trachelomonas granulosa Playf.	+	-
Trachelomonas lefervrei Delf.	+	+
Trachelomonas matvienkoi Popova	+	+
Trachelomonas hishida (Perty) emend. Delf.	+	+
Trachelomonas oblonga Delf.	+	+
Trachelomonas palmeri (Drez.) Delf.	++	-
Trachelomonas volvocina Еhr.	+	+
Trachelomonas volvocinopsis Svirenko	+	-
Peranematales Petalomonadaceae
Sphenomonas guadransgularis Stein.	+	-
DINOPHYTA Dinophyceae Peridiniales Peridiniaceae
Peridinium aciculiferum var. aciculiferum lemm.	+	+
Peridinium cinctum (O. Mьll.) Erh.	+	-
Peridinium palatinum f. palatinum Laut.	++	+
CHRYSOPHYTA Chrysophyceae Chromulinales Chrysococcaceae
Chrysococcus elegans (Dolf.) Bour.	++	++
Chromulinaceae
Chromulina commutata Pasch.	++	+
BACILLARIOPHYTA Bacillariophyceae Bacillariophycidae Bacillariales Bacillariaceae Her.
Nitzchia angularis W. Sm.	+	+
Nitzchia dissipata (Kьtz.) Grun.	+	+
Nitzchia hantzschiana Rabenh.	+	-
Nitzchia intermedia f. actinastroides Hust.	+	+
Nitzchia linearis (Ag.) W. Sm.	+	+
Nitzchia linearis var. tenuis (W. Sm.) Grun. in Cl. Et Grun.	++	++
Nitzchia pussila Grun.	+	+
Nitzchia umbonata (Еhr.) L.-B.	+	+
Naviculales Naviculineae Naviculaceae Kutz.
Navicula concentrica Bail.	+	+
Navicula vulpina Kьtz.	+	-
Hippodonta hungarica (Grun.) Ross.	+	+
Neidiineae Neidiaceae
Neidium dubium (Ehr.) Cl.	+	-
Sellaphorinales Pinnulariaceae
Caloneis amphisbaena ( Bory) Cl.	+	-
Pinnularia appendiculata var. appendiculata Cl.	+	+
Pinnularia appendiculata var. intermedia Cl.	+	-
Pinnularia subcapitata Greg.	+	-
Achnanthales Achnanthaceae
Coconeis disculus (Schum.) Cl.	+	+
Coconeis placentula Erh.	+	+
Mastogloiales Mastogloiaceae
Mastogloia angulata Lewis	+	+
Cymbellales Cymbellaceae
Cymbella tumidula Grun. Sn A. S. et al.	+	+
Placoneis elginensis (Greg.) Cox.	+	+
Placoneis placentula (Еhr.) Hein.	+	+
Thalassiophysales Catenulaceae
Amphora mongolica Qstr.	+	+
Fragilariophyceae Fragilariophycidae Fragilariales Flagilariaceae
Diatoma vulgare Bory	++	+
Fragilarioforma virescens (Ralfs) Will. et Round	++	+
Fragilaria nanana L.-B.	+	+
Fragilaria tenera (W. Sm.) L.-B.	+	+
Synedra capitata Еhr.	+	+
Synedra var. Danica (Kьtz.) Grun. in V. H.	+	+
Synedra staurosirella berolinensis Еhr.	+	+
Synedra ulna (Nitzsch.) Еhr.	+	+
Meridiophyceae Talassiosirophycidae Thalassiosirales Stephanodiscaceae
Cyclotella kuetzingiana Thw.	+++	+++
Cyclotella meneghiniana Kьtz.	+	++
Stephanodiscus hantzschii Grun. in Cl. et Grun.	++	++
Stephanodiscus rotula (Kьtz.) Hend.	+	+
CHLOROPHYTA Chlorophyceae Chlamydomonadales Chlamydomonadaceae
Carteria globosa Korsch.	++	+
Carteria radiosa Korsch.	+	+
Chlamydomonas augustae Skuja	+	+
Chlamydomonas monadina Syein.	+	++
Chlamydomonas reinhardtii Dang.	+	++
Volvocales Volvocaceae
Pandorina charkowiensis Korsch.	++	+
Chlorococcales Chlorococcaceae Characiochloridaceae
Characiochloris obtusa Korsch.	+	-
Sphaeropleales Characiaceae
Fernandinella alpina Chod.	+	+
Tetradesmus cumbricus G. S. West	+	-
Tetraedron lunatus Bory	+	+
Tetraedron minimum (A. Br.) Hansg.	+	+
Tetraedron regulare Kьtz.	+	-
Radiococcaceae
Coenochloris fissum Arch.	+	-
Dispora speciosa Korsch.	+	+
Scenedesmaceae
Coelastrum astroideum Nдg.	+	+
Coelastrum microporym Nag. in A. Br.	+	+
Coelastrum spaericum Nдg.	+	+
Desmodesmus acutispinus (Rool) Hegew.	+	-
Desmodesmus aculeolatus (Reinsch.) Tsar.	-
Desmodesmus armatus (Chod) Hegew.	+	++
Desmodesmus armatus var. bicaudatus (Gugl.) Hegew.	++	+
Desmodesmus assymmetricus (Kirehn.) Hegew.	+	-
Desmodesmus costato-granulatus (Skuja) Hegew.	+	-
Desmodesmus echinulatus (Deduss.) Tsar.	+	+
Desmodesmus opoliensis (P. Richt.) Hegew.	+	+
Trebouxiophyceae Chlorellales Oocystaceae
Crucigeniella rectangularis Korsch.	+	-
Lagerheimia chodatit Bern.	+	+
Oocystidium ovale Korsch.	+	+
Oocystis submarina Lagerh.	+	-
Tetrachlorella alternans (G. Sm.) Korsch.	+	-
Chlorellaceae
Gaminellaa interrupta (Turp.) Lagerh.	++	-
Elakatotrichaceae
Elakatothrix gloeocystiformis Korsch.	++	+
Elakatotrix subacuta Korsch.	++	+
Chaetophorales Chaetophoraceae
Uronema confervicolum Korsch.	+	-
Selenastraceae
Kircheneriella irregularis (G. Sm.) Korsch.	+	+
Monoraphidium convolutum (Corda) Korn.-Legn.	+	+
Monoraphidium irregulare (G. M. Sm.)	+	-
Sphaerocystidaceae
Sphaerocystis planctonica (Korsch.) Bourr.	+	-
Ulvophyceae Ulotrichales Ulotrichaceae
Cirinastrum lunatum (Korsch.)	+	-
Schroedersa setigera Korn.-Legn.	+	-
Ulotrix tenerimma Kirchn.	+	-
Raphinodeme spiculiformts (Deduss.)	-	+
Gonatozygales Gonatozygaceae
Staurodesmus triangularis Teil.	-	+

Примітки:

1. (-) - вид не знайдено;

2. (+) - трапляння виду 0-10% від загального числа опрацьованих проб;

3. (++) - трапляння виду 11-50% від загального числа опрацьованих проб;

4. (+++) - трапляння виду більше 50% від загального числа опрацьованих проб.

Додаток Б

Рисунок Б.1. Видове та внутрішньовидове різноманіття фітопланктону кар?єру Слобідський (за результатами досліджень 2009-2010 рр.)

Рисунок Б.2. Видове та внутрішньовидове різноманіття фітопланктону кар?єру Селецький (за результатами досліджень 2009-2010 рр.)



Рисунок Б.3. Сезонна динаміка біомаси та чисельності фітопланктону кар?єру Слобідський (за результатами досліджень 2009-2010 рр.)

Рисунок Б.4. Сезонна динаміка біомаси та чисельності фітопланктону кар?єру Селецький (за результатами досліджень 2009-2010 рр.)



Рисунок Б. 5. Інформаційне різноманіття фітопланктону кар?єру Слобідський (за результатами досліджень 2009-2010 рр.)

Рисунок Б. 6. Інформаційне різноманіття фітопланктону кар?єру Селецький (за результатами досліджень 2009-2010 рр.)



Рисунок Б.7. Розподіл водоростей планктонних угруповань за географічним поширенням у к. Слобідському (2009-2010 рр.)

Рисунок Б.8. Розподіл водоростей планктонних угруповань за географічним поширенням у к. Селецькому (2009-2010 рр.)



Рисунок Б.9. Розподіл водоростей планктонних угруповань за галобністю у к. Слобідському (2009-2010 рр.)

Рисунок Б.10. Розподіл водоростей планктонних угруповань за галобністю у к. Селецькому (2009-2010 рр.)

Рисунок Б.11. Розподіл водоростей планктонних угруповань за сапробністю у к. Слобідському (2009-2010 рр.)



Рисунок Б.11. Розподіл водоростей планктонних угруповань за сапробністю у к. Селецькому (2009-2010 рр.)

Размещено на Allbest.ru