Електричний скат. Химероподібні

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Реферат

на тему: “Електричний скат. Химероподібні”

Електричний скат

Рис. 1

Тип Хордові, підтип Черепні, Надклас Сумепороті, Підклас Пластинчасто-зяброві, Надклас Скати (Batomopha), ряд Гнюсоподібні, або електричні скати (Torpediniformes), ряд Химеро подібні (Chimaeriformes).

Підряд скатів має 5 рядів, 16 родин, 50 родів, 340 видів.

Представники цього ряду мають загалом кругле тіло, більш товсте і м'ясисте, ніж у інших скатів. Вузька хвостова частина різко виділена від тулуба. Ці скати відрізняються від інших акуло подібних риб електричними органами, розміщеними по боках тіла між головною і грудними плавцями. Маса електричних органів біля однієї шостої частини тіла. Ці органи добре можна помітити при огляді ската внизу, бо з спинної сторони вони помітні гірше у зв'язку з темною пігментацією шкіри.

Кожний орган складається багатьма вертикальними стовпцями, що розміщені діагональними рядками, подібно, бджільним сотам. Такий стовпчик складається із 350-400 окремих дисків.

Всі електричні скати ведуть малорухливий спосіб життя на дні.

Один електричний розряд триває всього 0,03 секунд, але переважно скати роблять цілу серію їх від 12 до 100 і більше підряд. У продовженні такої серії сила постійно зменшується і в кінці кінців генерація току зникає (іншим словом “батарея сідає”).

Ряд електричних скатів має 3 родини і 30 видів.

До гнюсових скатів відносяться 7 родів і біля 30 видів. Особливо поширені види роду Гнюси (Torpedo). Один із видів цього роду - електричний скат звичайний (Torpedo marmorata). Він поширений у Берегах Східної частини Атлантичного океану і Середземному морі. Гнюси живуть у берегах тропічного, субтропічного і помірно теплих водах всіх океанів і зустрічаються від берегових мілких вод до глибини 500 м.

Найбільш великі види досягають довжини 1,8м і маси 90 кг.

Ці малорухливі, погано плаваючі скати переважно лежать на дні, частково зариваються в пісок.

Вони живляться безхребетними (ракоподібними, молюсками, червами), і рибою (молюсками, вугор, камбала, акула). Іноді скати захоплюють здобич своїми грудними плавцями і убивають її розрядом току. Ці скати можуть наносити сильні електричні розряди людям, які наступили на них у воді чи взяли у руки.

Розмножуються шляхом яйце живородіння, причому виношування ембріону триває протягом року. В час ембріонального розвитку на ранніх стадіях зародок має вільні грудні плавці, які не зрослись з тулубом. Деякі скати живуть у великих водах. Найбільший глибоководний скат - електричний скат Морсби (Benthobatic moresbyi), - живуть на глибині 750-1000 м.

Ряд химероподібні (Chimaeri formes)

Рис. 2

Представники цього роду характеризуються валькуватим тілом, трохи зжатим з боків, які зменшуються до хвоста. Із двох спинних плавців перший розміщений над грудним плавцем, який високий озброєний з переді сильним шипом, як шип, так і сам плавець може складуватись. Другий спинний плавець дуже довгий, протягується назад аж до початку хвостового плавця. Рот маленький, нижній з трьохлопастної верхньої губи.

5 пар зябер них дуг і 4 зяброві щілини, які прикриті шкірною складкою.

Химероподібні - переважно глибоководні морські придонні риби.

Живляться рибами і безхребетними.

Вони стайні риби, по крайній мірі мілководні види.

Запліднення внутрішнє, здійснюється за допомогою птеригоподіїв.

В кожному яєчнику, самки міститься до 100 яєць, але одночасно зріють і відкладають лише 2 великих яйця, кожне із них знаходиться у великій роговій капсулі довжиною 12-14 см. Капсули відкладають на грунт, чи прикріплюють до каменів і водоростей.

9-12 місяців триває інкубація зародка, у якого з кожної сторони розривається по пучку довгі зяброві нитки. Через ці зябра проходить всмоктування жовтка, більша частина якого знаходиться в жовтому мішку.

До моменту виходу зародка із капсули зовнішні зябра зникають, і вони всім своїм образом подібні на батьків.

Родина Химерові (Chimaeridae)

скат химера риба

Ця родина характеризується тупим рилом, двороздільні чи трьох роздільні птеригоподіями у самців і іншими ознаками. У деяких видів в основі спинного типу є ядовита залоза. Родина включає 21-22 виду, розрізняється по двом родам: у роду Chimaera анальний плавець залежить від хвостового плавця, а у роду Hydrolagus ці плавці повністю злиті.

Рід Химери (Chimaera) включає 6 видів. З них найбільше відома європейська химера (Chimaera monstosa), яка живе у Східній Атлантиці від Ісландії і Норвегії до Середземного моря і біля берегів Південної Африки. Досягає довжини 1,5 м.

Спина пофарбована в червоно-бурі кольори, сріблясті боки по яких є жовто-бурі плями, а по краю хвостового і спинного плавця проходить чорноватокорепнева кайма.

На Півночі найбільш популярні види живуть на глибинах 200-500 м, а на півдні на глибинах 350-700 м.

Взимку вони підходять до берегів, в норвезьких “Фиордах” ловиться в цей період на глибині 90-180 м. Переважно попадають по однинні особи, але весною нерідко можна виловити по декілька десятків екземплярів. Яйця відкладують цілий рік, виключно осінні місяці. Яйцева капсула веретеноподібна, довжина 15-18 см, з характерно сильно витягнутим і тонким переднім кінцем.

В продукти харчування химеру не використовують.

Жир з печінки здавна славиться своїми цілющими властивостями, особливо при лікуванні ран.

Література

1. Жизнь животных (рыбы), том 4 часть 1, Зенкевич Л.А., Кузякин Л.П., Гладков Н.А., Михеев Л.П., Наумов С.П., Правдин Ф.П., Расс Т.С.; Москва 1971, «Просвещение», ст. 61-66.

Размещено на Allbest.ru