Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський медичний університет УАНМ

Кафедра біологічної хімії

РЕФЕРАТ

На тему:

«Властивості ендорфінів»

Виконав

студент 304 групи

медичного факультету

Васильєв Андрій Вікторович

Київ 2013

План

1. Поняття ендорфіни, загальна характеристика

2. Будова ендорфінів

3. Основні функції

4. Порушення синтезу ендорфінів

5. Еволюційне значення гормонів щастя

1. Поняття ендорфіни, загальна характеристика

Система ендогенних опіатів була відкрита в 1970-х роках, коли західні вчені почали досліджувати механізми дії знеболювання методом акупунктури.

Ендорфінна система організму - це найважливіша система управління. Загальновідомо, що ендорфіни - це "гормони задоволення". Вони є головною ланкою протибольової системи організму, регулюють емоції. Менш відомо їх участь в регуляції імунітету і регенерації. Ще менш відомо їх вплив на асоціативно - діссоціатівние процеси в центральній нервовій системі 4 .

Але найважливішим для практики є те, що ендорфіни система єдина система нейроендокринної регуляції, піддається тренуванню!

В даний час стає ясно, що ендорфіни система, або система ендогенних опіатів представляє собою досить складну структуру. Ця система давня, еволюційно вона розвивалася разом із системою гормонального регулювання. Так як місцем синтезу ендорфінів є клітини головного мозку, то вона найтіснішим чином пов'язана з центральною нервовою системою. Цей зв'язок настільки тісний, що ендорфіни "командують" всіма іншими нейрогормонами. Крім того, ендорфіни регулюють формування емоцій, і регулюють, якщо так можна висловитися, "спектр сприйняття інформації".

Ендорфіни були відкриті в 70-х роках минулого століття, коли європейські вчені стали досліджувати механізми знеболюючої дії китайської системи акупунктури. Було виявлено, що при введенні в організм людини медикаментів, що блокують знеболюючу дію наркотичних аналгетиків, ефект знеболювання методом голковколювання зникає. Було припущено, що при акупунктурі в організмі людини звільняються речовини, по хімічній природі близькі до морфіну. Такі речовини отримали умовну назву ендорфіни, або "внутрішні морфіни".

Здогад виявився вірним. У подальшому вдалося визначити і місце синтезу цих речовин. Спочатку досліди проводилися над тваринами, а з ростом технологій з'явилася можливість вивчати параметри системи ендорфінів і в людини. Виявилося, що місцем синтезу цих речовин є підкіркові ядра головного мозку. Різні ядра синтезують різні типи ендорфінів. Методом "мічених антитіл" було визначено їх кількісний і якісний склад.

І тут вчених чекало нове відкриття. Функції "нових молекул" виявилися різноманітні. Головною новиною стало їх протидія стресовим ефектів: вони нормалізували артеріальний тиск, частоту дихання, діяльність нирок і травної системи. В експериментах було виявлено, що ендорфіни прискорюють загоєння пошкоджених тканин, утворення кісткової мозолі при переломах, підвищують опірність сепсису. Здавалося б, чого ще нового очікувати?

І тут, в кінці 80-х років "грянув грім". На протязі декількох років були здійснені відкриття, порівнянні з відкриттям рефлексів і гормональної регуляції, зроблених в кінці 19-го століття. Були виявлені рецептори системи ендорфінів. Виявилося, що існують різні типи рецепторів, при порушенні яких виходили принципово різні ефекти!

Наприклад, порушення одних рецепторів викликало гальмування нервової системи, аж до глибокого сну, а інших - збудження, аж до судом. Одні рецептори знижували артеріальний тиск, інші навпаки, підвищували. Одні звужували спектр входить від органів почуттів інформації, інші розширювали аж до розвитку галюцинацій!

Зараз відомо, що опіатні рецептори розташовані в синапсах (зоні перемикання імпульсу) інших типів: ацетилхолінових, адреналових, дофамінових, ГАМК та ін Це означає, що ендорфіни здійснюють регуляцію "другого рівня" - регулюють діяльність регуляторних систем. За сучасними даними, вони здійснюють контроль над усіма регуляторними системами організму.

У цей час черговий прорив стався в галузі фармакології. Багато наукові інститути одночасно створили різні синтетичні аналоги ендорфінів з виборчим впливом на ті чи інші рецептори.

Ці дослідження фінансувалися провідними фармакологічними корпораціями: очікувалося по-перше, створення ідеального знеболюючого засобу без ефекту звикання, по-друге, був потрібен препарат для лікування опіатної наркоманії. І тут були як успіхи, так і нові проблеми. Ненаркотичний знеболюючий препарат був отриманий, і вже під час "Війни в Затоці" американські солдати мали в індивідуальній аптечці знеболюючі таблетки не викликають звикання, а за силою дії порівнянні з наркотиками. Препарати для лікування наркоманії також були створені.

Проте "ідеальний анестетик" отримано не був. Більш того, препарати, що не викликають звикання володіли більш слабкими знеболюючими властивостями, і мали не зовсім потрібні медикам властивості. Деякі викликали порушення, тобто мали властивості психостимулятору, інші викликали галюцинації - були галюциногенами. І тут вже з'явився явний інтерес психологів. Найбільш передові фахівці швидко зметикували, що робота з системою ендорфінів може дати вихід на якісно новий рівень.

Препарати для лікування наркоманії дозволили долати найважчий для хворих період фізичної залежності. Однак, після купірування абстинентного синдрому хворі не перетворювалися автоматично в здорових людей. Множинні синдроми прямо вказували на нестачу різних ланок ендорфінів системи. І тут вже нікуди не було подітися від розробки програм, спрямованих на розвиток власних ендорфінів системи людини.

Більше того, Медики визнали недостатність ендорфінів системи не тільки у наркоманів. Виявилося, що недостатність ендорфінів має місце і при всіх хронічних захворюваннях, наслідки стресу, депресії, синдромі хронічної втоми.

І чим більше інформації отримували дослідники, тим ясніше ставала, що система ендорфінів грає найважливішу роль в активації організму в ході стресової реакції, та протидію негативним ефектам стресу. Еволюційне значення системи ендорфінів можна представити так:

- Знеболювання в екстремальній ситуації боротьби за життя з одночасною активацією мислення.

- Після припинення екстремальної ситуації - "гасіння" адреналінових реакцій, повернення до нормальної роботи серцево-легеневої системи, та інших внутрішніх органів.

- Винагорода за успішне виживання шляхом стимуляції центрів задоволення.

- Знеболювання в період ранового процесу з одночасною седацией, перекладом нервової системи в напівсонний стан.

- Стимуляція регенерації, активація імунітету, відновлення м'язової маси.

- Порушення асоціацій для вироблення нових моделей поведінки, щоб успішно протистояти ситуацій, що загрожують життю.

На порядку денному постало питання про прицільному розвитку різних ланок системи ендорфінів для боротьби зі стресовими реакціями, депресією, синдромом хронічної втоми, зниженням творчої активності.

Перехід від імітації дії ендорфінів шляхом введення їх хімічних аналогів, до розвитку власних ендорфінів системи людини, мав найважливіше значення для практичної психології. Замість введення препаратів передбачалася безпосередня робота з людиною. Але як домогтися реального впливу на систему ендогенних опіатів?

І тут визначився новий поворот подій. Провідні фармакологічні фірми швидко самоусунулися від вивчення проблеми, і дали ту ж установку фінансуються ними наукових шкіл. Настав період дослідників-одинаків.

Пізніше з'явилися повідомлення про вироблення ендорфінів при заняттях бодібілнгом і важкою атлетикою. Всі ці розробки проводились ентузіастами на некомерційній основі. В кінці 90-х років ситуація змінилася. Приватні медичні центри, які займаються лікуванням та реабілітацією наркоманів, фінансували створення програм стимуляції ендорфінів системи. Спочатку передбачалося повернутися до східного методом голковколювання. Але з ряду причин, і насамперед тому, що акупунктура звільняє наявні ендорфіни, а не збільшує їхню продукцію, цей метод не отримав широкого застосування. Тому емпірично були обрані методи, що базуються на системі йоги й медитації. Кожна фірма тримає свою систему в секреті, але це вже смішно в століття світового обміну інформацією!

Отже, вивчення ендорфінів почалося зі звернення західних фахівців до секретів східної медицини, пройшло технократичний виток, і знову повернулося до Сходу.

На початку третього тисячоліття автор даної статті, Олексій Кузьмін узагальнив свій 15-річний досвід вивчення східних систем і такий же досвід роботи в анестезіології.

Результатом стало створення єдиної системи, в якій подано методи тренування всіх ланок ендорфінів системи. Практичні методи випробувані автором протягом багатьох років. Ці методи будуть корисні психологам, лікарям, фахівцям з оздоровча гімнастика, тренерам. Науково обгрунтовані методики дозволяють змінювати психологічний стан людини в будь-якому з обраних напрямків. Зараз автор готує до видання книгу, де буде узагальнена вся доступна інформація, і проводить практичні семінари, де ділиться напрацьованої методикою.

Ендорфіну система людини являє собою один з вищих рівнів управління. Нейрогормони, синтезовані клітинами підкіркових ядер головного мозку, впливають на всі елементи нервової системи. Вони модулюють діяльність усіх систем управління: від емоцій і мислення до роботи серця і імунітету.

Вивчення ендорфінів відбувається на стику таких різних наук як фізіологія, психологія, анестезіологія, спортивна медицина, наркологія, східна медицина. В даний час повної картини немає ні в кого з вузьких фахівців у цих областях. Навіть основні відомості практично невідомі багатьом вітчизняним фахівцям.

Між тим вивчення ендорфінів обіцяє грандіозний прорив у розумінні людини.

2. Будова ендорфінів

Система ендогенних опіатів влаштована так:

Скупчення нервових клітин, розташовані в підкіркових ядрах головного мозку, синтезують нейропептиди.

Нейропептиди - різноманітні білкові молекули, активують опіатні рецептори.

Опіатні рецептори розташовані: У корі головного мозку, У підкіркових ядрах і сірій речовині спинного мозку, У нервових вузлах внутрішніх органів - у серці, легенях, нирках, бронхах, кишечнику.

Ендорфіни потрапляють у кров, як і гормони гіпофіза, і розносяться по всіх органах і тканинах. З крові вони потрапляють в нервові закінчення, де з'єднуються зі своїми рецепторами. Зараз відомо, що опіатні рецептори розташовані в синапсах (зоні перемикання імпульсу) інших типів: ацетилхолінових, адреналових, дофамінових, ГАМК та ін Це означає, що ендорфіни здійснюють регуляцію "другого рівня" - регулюють діяльність регуляторних систем. За сучасними даними, вони здійснюють контроль над усіма регуляторними системами організму.

Нейропептиди складаються з двох основних груп - ендорфіни і енкефаліни. Усередині цих груп існують підгрупи.

Опіатні рецептори. Відомо 4 основних типу - "мю", "каппа", сигма, і "дельта".

3. Основні функції

Знеболююча функція :Ендорфіни з'єднуються з відповідними рецепторами в нервовій системі і блокують просування больових імпульсів у вищі відділи.

Протидія стресу : Під час стресу організм переходить на "військові" умови функціонування. Всі ресурси перемикаються на забезпечення максимально ефективної діяльності в зовнішньому середовищі. При цьому відбувається безжалісне урізання ресурсів для внутрішніх функцій.

У нормальних "мирних" умовах рівновагу в регуляції здійснюють симпатична і парасимпатична частини вегетативної нервової системи. В умовах стресу, коли адреналова система включається повністю, їй протистоїть система ендорфінів. Завданням ендорфінів є: зменшення частоти і сили серцевих скорочень, зниження системного артеріального тиску, уповільнення дихання, перерозподіл кровотоку від м'язів до внутрішніх органів, зменшення рухової активності.

Функція заохочення :

Організм, благополучно подолав небезпечну для життя ситуацію, отримує заохочення у вигляді стимуляції центрів задоволення - отримує почуття ейфорії.

Регулювання збудження і гальмування :

Ендорфіни беруть участь у регуляції збудження і гальмування. У першій фазі стресу, коли питання життя і смерті ще не вирішене, працює та частина ендорфіновой системи, яка посилює продуктивне мислення. Після вирішення питання життя і смерті, в період "заліковування ран", настає черга гальмування, переходу організму в режим заощадження енергії.

Стимуляція процесів загоєння :

Дослідним шляхом доведено, що ендорфіни прискорюють регенерацію, загоєння, консолідацію переломів, нормалізують стан імунної системи.

Активація асоціативних зв'язків у корі головного мозку :

Існує незалежний клас рецепторів, стимуляція яких посилює асоціації, образне мислення, творчу фантазію.

Функції окремих рецепторів:

мю - рецептори пов'язані з потужним і тривалим знеболенням, седацией, пригніченням дихання і зменшенням частоти серцевих скорочень.

каппа - рецептори забезпечують знеболювання з одночасним порушенням (бойове збудження)

дельта - рецептори регулюють процеси метаболізму, відновлюють сталість внутрішнього середовища, викликають почуття ейфорії.

сигма - рецептори стимулюють асоціативні процеси в корі головного мозку

Функції організму при недостатності різних ланок системи ендорфінів

Існує чотири основних типи опіатних рецепторів, і різні варіанти їх недостатності формують наступні синдроми:

Больовий. Найяскравіший приклад - стан відміни наркотичних аналгетиків. Ломка наркомана - це прямий наслідок недостатності власних знеболюючих речовин в організмі. Провідним синдромом тут виступає біль. Але при будь-якому тривалому захворюванні так само відбувається виснаження ендорфінів системи. У всіх хронічних хворих помітно знижений больовий поріг. Те ж стосується випадків перевтоми, виснаження, депресії.

Швидше за все, при цьому синдромі "вибиті" всі ланки ендорфінів системи, але в гострих випадках за багатством зовнішніх проявів домінує мю - рецепторна недостатність.

Синдром збудження. Найбільш добре знайомий по "Бойовий психічної травми" або посттравматичний синдром. У цілому, будь-які сильні (і багаторазові) стреси здатні викликати збудження, дратівливість, чергування гніву і почуття страху.

Зрозуміло, ми маємо право пов'язати цей синдром з недостатністю мю - рецепторного ланки, яка "відповідає" за седацию. (На фоні спочатку високо розвиненого каппа - рецепторного ланки, що ми спостерігаємо у професійних бійців, добре тренованих солдатів.)

Синдром депресії. Відсутність почуття задоволення, зменшення асоціативних процесів, зниження імунітету і м'язової маси. Розвивається при всіх хронічних захворюваннях, частих стресах, фізичні травми. Особливістю є зв'язок депресивних станів з виснажують впливами на сприйняття, надлишкової стимуляцією органів почуттів. З депресією пов'язаний і став останнім часом популярним "синдром хронічної втоми".

Ми можемо зв'язати цей синдром з відносно рівномірним зниженням всіх ланок ендорфінів системи.

Синдром "чорно-білого світу" Цей синдром з'явився зовсім недавно, і він пов'язаний з патологією асоціативно-діссоціатівних процесів у центральній нервовій системі. Він чітко проявляється в осіб, які пройшли лікування пір приводу вживання наркотиків або психоделіків. Час відновлення тих ланок ендорфінів системи, які відповідають за регуляцію асоціативних процесів, досить велике. Больовий синдром може бути знятий за 2 - 3 тижні. У сучасних клініках рівно стільки і продовжується лікування. Людина проходить місячний курс лікування і випускається в соціум. Так, людина не відчуває болю. Можливо, у нього навіть немає депресії. Але він позбавлений можливості творити, світ навколо тьмяно, позбавлений яскравих барв. Пацієнта знову тягне до наркотиків або психоделіка.

Другий варіант - пригнічення асоціативного ланки внаслідок надмірної стимуляції сприйняття. Тут мова йде про сучасні технології: комп'ютерні ігри, техно-дискотеки та інше ...

Зрозуміло, ми маємо право запідозрити недостатність сигма - рецепторів, відповідальних за розширення асоціацій.

Астенічний синдром (виснаження) Рідко розвивається в ізольованому вигляді .. Часто супроводжує всі довго поточні захворювання. Супроводжується зниженням м'язової маси, зменшенням опірності до травм і зниженням імунітету.

Тут ми стикаємося з нестачею переважно дельта - рецепторного ланки.

Інші синдроми

Маса серйозних порушень регуляції зустрілася в медичній практиці при проведенні "надшвидкої опіоїдної детоксикації". Ця методика передбачає грубе втручання в скалічену тривалим прийомом наркотиків ендорфіну систему. Таке жорстке втручання людина може перенести тільки в стані загальної анестезії зі штучною вентиляцією легень. Загальний наркоз "прикриває" центральну нервову систему, але інші органи різко реагують на втручання в ендорфіну систему. Анестезіологи стикаються з різкими порушеннями в роботі легких, управлінні артеріальним тиском, порушенням діяльності шлунка і кишечника.

Дослідження останніх років довели, що ендорфіни рецептори тісно пов'язані з серотоніновими, норадреналінових, дофаміновими, ГАМК-ергичеськими, холінергічну синапсами. Таким чином, всі керуючі шляхи нервової системи накриті мережею ендорфінів системи. Ми можемо сказати, що ендорфіни здійснюють вищі функції управління, керуючи діяльністю керуючих систем 6 .

Функціональний стан системи ендорфінів:

Накопичення: Ендорфіну система зміцнюється в умовах відсутності стресів, правильний режим харчування, праці та відпочинку. Існує якийсь "середній" рівень здоров'я, різний в різні часи і в різних культурах. Наприклад ступінь розвитку ендорфінів системи у новобранця часів Олександра Другого явно у багато разів перевищувала середній рівень сучасного російського призовника.

Вивільнення: Ендорфіни вивільняються при стресі, фізичних навантаженнях, рефлексотерапії, всіх станах, що викликають радість [6]. Методи використання ендорфінів, такі як масаж, голковколювання, мають на увазі короткі курси з проміжними етапами відновлення, інакше ефективність їх різко впаде. Якщо після вивільнення ендорфінів не відбувається повноцінного відновлення, то розвивається виснаження.

Виснаження:

Часті стреси, надмірні фізичні навантаження, надлишкова стимуляція сприйняття, травми, наркотики. Тепер стають зрозумілими такі феномени як зниження імунітету у спортсменів на піку фізичної форми, схильність до травматизму та проблеми із загоєнням. Так само стає ясно, які категорії самою долею схильні до прийому стимуляторів і наркотиків.

Час відновлення : Різні ланки мають різну швидкість відновлення. Найбільш древні функції виявляються, як правило, більш стійкими. Функція мю - рецепторів є більш давньою, і вона "вибивається" останньої і першою відновлюється. Сігма - рецептори в еволюційному плані більш молоді, вони втрачають свою функцію першими і останніми відновлюють її.

Методи відновлення: А. Переклад людини з виснаженою ендорфінів системою в санаторні умови, обмеження виснажують впливів.

В. Спеціальні методи відновлення

Століття розвитку цивілізації породили низку практик, що викликають посилене розвиток окремих ланок ендорфінів системи. Ці практики сформували ряд особливих рис характеру. Коротко перерахуємо їх:

Надмірне розвиток мю - рецепторів.

Групи: йоги, майстри цигун, відлюдники у різних релігіях, бігуни - марафонці.

Для них характерні спокій, миролюбність, деяка загальмованість. Здатні уповільнювати або зупиняти дихання і серцебиття, переносити неймовірну фізичну й болючу навантаження. Отримують задоволення в мовчазному нерухомому зосередженні, монотонної роботи. (Мохатма Ганді)

Надмірне розвиток каппа - рецепторів:

Групи: бійці - професіонали, фанатики, флагеллантах.

Агресивні, жорстокі, здатні переносити позамежну біль, ігноруючи явні травми. Отримують задоволення в екстремальних ситуаціях, пов'язаних з ризиком і травмами.

Надмірне розвиток дельта - рецепторів:

Групи: шанувальники бодібілдингу.

Величезне почуття переваги, впевненість у власному здоров'ї, орієнтація всередину, деяка глухість до почуттів та емоцій оточуючих, нездатність відчувати чуже страждання. Отримують задоволення від демонстрації фізичної сили, розмірів і форм тіла.

Надмірне розвиток сигма - рецепторів:

Групи: медитатори всіх напрямків.

Захопленість, екстатичні переживання, бачення.

Врівноважене розвиток

В окрему групу слід виділити людей практикуючих комплексні системи, такі як балет, альпінізм, гірський туризм, підводне плавання, тайцзіцюань. При зовнішній несхожості, вони все досить гармонійно розвивають "духовне і тілесне", відповідають уявленню про щасливу людину.

Технології відновлення ендорфінів системи:

У цьому розділі ми розглянемо вже існуючі системи розвитку ендорфінів системи. Маючи ключ до розуміння проблеми, кожен фахівець може використовувати їх для впливу на людину в бажаному напрямку.

Системи, що використовують управління диханням - йога, цигун та ін

Вольове уповільнення дихання стимулює мю - рецептори

Викликає ейфорію, седацию.

Існує безліч перевірених століттями систем, що використовують уповільнення дихання. Для нас важливий головний критерій: у процесі тренувань повинен спостерігатися зростання здатності до зосередження. Наступні ефекти є очікуваними:

- Збільшення опірності до стресових ситуацій

- Зміна емоційного стану у бік більшої витримки, спокою

- Зменшення тривожності

- Менша фіксація на зовнішніх подіях, звернення всередину.

Час отримання результату: Перші зміни в стані пацієнта очікуються не раніше другого тижня регулярних вправ 7 .

Як ми легко можемо здогадатися, існує безліч несхожих між собою технік, що викликають обмеження надходить до людини інформації. Можна піти в пустелю, зачинитися в келії, сісти в печері, прийняти заспокійливий засіб, провести сеанс колективної медитації. Всі ці техніки засновані на отриманні зворотного відповіді головного мозку: ми зменшуємо вхідну інформацію, він підтримує свою активність, підсилюючи і примножуючи ті мізерні струмочки інформації, які до нього надходять. Тривала практика викликає значне посилення асоціативно - діссоціатівного ланки. Такі техніки рекомендуються людям з мізерним уявою, або з виснаженою творчою активністю.

Виснаження творчої активності - бич нашого століття. Надмірне надходження інформації призводить до того, що мозок починає захищатися, закриваючи асоціативні зв'язки. Інакше він просто вибухне зсередини! Це стосується переважно не наукової інформації, а того паразитичного валу, який виливається з засобів масової інформації та індустрії розваг. Мозок захищається, і результат цього - нудьга і порожнеча повсякденного життя. Пацієнт характеризується емоційною тупістю, тьмяним поглядом, катастрофічним виснаженням інтересу до чого б то не було 8 .

Системи, що використовують помірні стресові навантаження і порогові больові дії - жорсткий цигун, поєдинки східних єдиноборств

Контрольоване пошкодження + тренування больового порогу стимулюють каппа - рецептори.

Це викликає ейфорію, відчуття бадьорості, збудження. Зміцнюють імунітет.

На жаль, ми часто зустрічаємося з людьми, у яких ця частина ендорфінів системи розвинена на шкоду іншим. Герої спецпідрозділів у відставці, люди з вибуховим характером, екстремали, які отримують задоволення від позамежного ризику. Такі люди отримують задоволення, змішане з найсильнішим збудженням, і це задоволення не тривале, не глибоке, а іншого вони і не знають. Коли задоволення закінчується, навалюється депресія або істеричні припадки. Яскравий приклад цьому ми пам'ятаємо по фільму Рембо - Перша кров.

Людям з такими рисами характеру стимулювати каппа - рецептори не безпечно.

Але кому потрібно їх стимулювати, і яких ефектів ми очікуємо?

Ці системи можна рекомендувати людям нерішучим, боязким, неініціативною, схильним до чужому впливу, підпорядкованості, зайвої сугестивності.

Ми очікуємо, що вони отримають бійцівські якості, почнуть відчувати задоволення в неприємних, стресових ситуаціях.

Час: Перші результати будуть очевидні протягом одного - двох тижнів.

Системи, що використовують тренування м'язів - бодібілдинг, гімнастики.

Ймовірно, пов'язані зі стимуляцією дельта - рецепторів

Викликають особливий вид ейфорії "пруха качків": з'єднання м'язової радості + підвищення самооцінки. Підсилюють обмінні процеси в організмі, стимулюють загоєння.

Очікувані ефекти:

- Ейфорія, "м'язова радість".

- Упевненість в собі.

- Зростання м'язової маси.

Час: Психологічні ефекти розвиваються вкрай швидко, вже після першого - другого заняття.

Комплексні системи - східні єдиноборства.

Поєднують в тій чи іншій комбінації всі чотири перерахованих методу впливу.

ендорфін збудження синтез гормон

4. Порушення синтезу ендорфінів

Одним з основних відхилень від біохімічної норми, що виникають на тлі хронічного духовної кризи, є порушення синтезу ендорфінів.

Так званий "хімічний дисбаланс", часто спостережуваний при шизофренії, виявляється, є не причиною розладу вищої нервової діяльності, а її наслідком.

Ендорфіни, або як їх називають у просторіччі, гормони щастя (гормони любові), являють собою складні нейропептідних освіти, синтезовані нервової тканиною і мають активністю, у багато разів перевищує активність гормонів. Ці речовини виділяються нервовими клітинами в незначних кількостях, але володіють наймогутнішим протибольовими, жарознижуючим, протизапальну, протипухлинну, антидепресивну, тонізуючим (при втомі), заспокійливим (при порушенні), бальзамуючим і ще цілим рядом корисних для здоров'я ефектів. Крім того, ендорфіни є природним, внутрішнім наркотиком. За силою вони в тисячі разів перевершують дію морфію.

Величезна безліч корисних ефектів від дії ендорфінів на організм можна звести всього лише до одного поняття, до одного ефекту. Ендорфіни мають гармонізують дією. Тобто завдяки їхньому впливу встановлюється рівновага, баланс в організмі.

Кількість вироблюваних організмом ендорфінів залежить від інтенсивності потоку нервових імпульсів, що надходять від рецепторів тіла в головний мозок. Чим сильніше можлива біль, тим більше внутрішнього наркотику готовий виробити організм для нейтралізації болю, і тим сильніше може бути випробовуване нами при цьому насолоду; крім того, тим сильніше буде оздоровлюючий, омолоджуючий і загальнозміцнюючий ефект. Але є кілька "але".

Перше "але": гормони щастя виробляється тоді і тільки тоді, коли у нас немає негативного ставлення до випробовуваним відчуттям або до джерела цих відчуттів. Найменша негативна думка або негативна емоція різко знижує вироблення цих чудових речовин. Страждання повністю блокує синтез ендорфінів. Позитивне ставлення, всупереч існуючій думці, також перешкоджає утворенню ендорфінів. Найбільше синтезується ендорфінів при нейтральному відношенні і до одержуваних відчуттів, і до джерела цих відчуттів.

А тепер трохи пояснень: негативне ставлення виражається фразою "мені не подобається"; позитивне ставлення "мені подобається", нейтральне ставлення виражається фразою "я люблю".

Організм тільки тоді виробляє достатню кількість ендорфінів, необхідне для купірування болю, коли ми не відкидаємо біль, а ставимося до неї з любов'ю.

Друге "але": для синтезу ендорфінів необхідна достатня кількість триптофану, вітаміну В6, ніацину (вітаміну В3) і магнію.

Причина випробування нами насолоди і задоволення полягає в наявності в організмі достатньої кількості ендорфінів. Причина болю і страждань - нестача або відсутність в організмі ендорфінів. Чим більше протягом дня ми отримуємо відчуттів, до яких у нас є нейтральне ставлення, тим більше універсальних ліків з назвою ендорфіни може виробити наш організм. Для того, щоб у відповідь на одержувані нами відчуття вироблялися пречудові речовини з назвою ендорфіни, необхідно щоб до джерела одержуваних відчуттів було нейтральне ставлення.

Єдиним справжнім мотивом будь-якого нашого вчинку є бажання отримати насолоду. Що б ми не робили, ми робимо цього для того, щоб в кінцевому рахунку насолодитися. Повної досконалості ми досягнемо тоді, коли дозволимо своєму організму виробляти ендорфіни у відповідь на будь-який стимул, на будь-який подразник. Це п'ятий ступінь Раджа Йоги - пратьяхара - відключення почуттів, яка передує концентрації і медитації.

Щоб освоїти цю щабель, потрібно відмовитися від оцінної позиції. Тобто не дозволяти виникати внутрішньої оцінної реакції у відповідь на те, що відбувається, не давати ніякої оцінки, ні позитивної, ні негативної, не судити: добре це чи погано. Просто приймати все, таким, яке воно є, як неминуче. Це і є Шлях до досконалості, Шлях до Любові.

Сант Такара Сінгх говорив: "У цьому світі немає нічого хорошого і немає нічого поганого - є тільки наше ставлення". Як тільки до подій у нас виникло якесь відношення, ми вже посіяли насіння своїх майбутніх страждань.

Тільки тоді ми по-справжньому навчимося любити, коли зможемо ставитися до всього однаково, не віддаючи чого-небудь переваги. Іншими словами, шлях до досконалості полягає в тому, щоб навчитися насолоджуватися абсолютно всім.

Біохімічно це можливо тільки при наявності великої кількість ендорфінів, будівельним матеріалом для яких є триптофан, "незамінна" амінокислота.

5. Еволюційне значення гормонів щастя

- Знеболювання в екстремальній ситуації боротьби за життя з одночасною активацією мислення.

- Винагорода за успішне виживання шляхом стимуляції центрів задоволення.

- Після припинення екстремальної ситуації - "гасіння" адреналінових реакцій, повернення до нормальної роботи серцево-легеневої системи, та інших внутрішніх органів.

- Знеболювання в період ранового процесу з одночасною седацией, перекладом нервової системи в напівсонний стан.

- Стимуляція регенерації, активація імунітету, відновлення м'язової маси.

- Порушення асоціацій для вироблення нових моделей поведінки, щоб успішно протистояти ситуацій, що загрожують життю 5 .

Висновок

У цілому, ми маємо право говорити про універсальні можливості застосування методів розвитку ендорфінів системи. Впливаючи на ендорфіни, ми управляємо всіма системами керування організму. В даний час найбільш перспективними сферами застосування даних методик є наступні:

- Синдром хронічної втоми, депресії

- Всі гострі стресові розлади, всі стани, пов'язані з наслідками стресу.

- Відновлення загального фізичного тонусу, "приведення в норму" після хвороб, підтримка в ході лікування загальних захворювань

- Реабілітація наркоманів.

З ростом досвіду і подальшим розвитком методу, з'являється перспектива безпосереднього лікування різних захворювань, в тому числі складних для лікування сучасними засобами. Це лікування не буде пов'язане з медикаментозним впливом, а буде здійснюватися саме перебудовою систем управління організму.

Список використаної літератури

1. Сапін М.Р., Біліч Г.Л. Анатомія людини. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. С. 192.

2. Семенов Е.В. Фізіологія та анатомія людини. М., 2007. С. 414.

3. Таємниці анатомії. Керол Доннер, М.: Світ, 2008. С. 302.

4. Популярна медична енциклопедія. Гол. ред. Б. В. Петровський у 1-му томі. Аборт - Ящур. - М.: «Радянська енциклопедія», 2006. С. 303.

5. Кузнєцов В.П., Бєляєв Д.Л. Поради практичного лікаря з імунокорекції Лейкінферон та інтерфероном. - М., 2005. С. 22.

6. Медицина / Под ред. О.О. Горбатова. М.: Юніті, 2008. С. 152.

7. Швирьов А.А. Анатомія людини. М.: Просвещение, 2007. С. 221-222.

8. Семенов Е.В. Фізіологія та анатомія людини. М., 2009. С. 122.

Размещено на Allbest.ru