Іксодові кліщі

Інші бактеріальні інфекції. Установлено спонтанне носительство чумного мікроба багатьма видами іксодових кліщів, зібраних у природних вогнищах цієї інфекції. Іксодові кліщі неодноразово виявлялися в природі спонтанно зараженими збудниками чуми. Чумних мікробів знаходили в наступних видів іксодових кліщів: lxodes crenulatus (норовий паразит широкого кола ссавців, у тому числі бабаків), Hyalomma asiaticum asiaticum (хазяїни -- верблюди, рідше велика рогата худоба, у молодих форм -- ховрашки, піщанки), Haemaphysalis numidiana turanica (норовий паразит ховрашків, піщанок), Haem. schulzei (норовий паразит ховрашків), Rh. pumilio (паразит піщанок, зайців, їжаків) і ін. У Ix. crenulatus. Ну. asiaticum, Rh. schulzei доведена здатність збудника до трансфазовій передачі, але в обмеженому ступені. Граничні терміни збереження Jersinia pestis у кліщах Jx. crenulatus досягали 509 днів. У той же час більшість досвідів із зараженням гризунів шляхом годівлі на них інфікованих кліщів закінчувалося невдачею.

Установлено спонтанну зараженість багатьох видів іксодових кліщів збудником бруцельозу; виділялися культури бруцелл із кліщів, зібраних у природі і неблагополучних по бруцельозі тваринницьких господарствах, чи знятих із хворих тварин. Збудники виявлені в наступних видів: Ну. plumbeum, Ну. scupen.se, D. marginatus, D. pictus, D. daghestanicus, Haem. punctata. Виявлено спонтанну зараженість іксодових кльошів, зібраних у природі, збудниками ряду інших інфекційних хвороб. Збудники листеріозу -- Listerella monocitogenes -- виділені з кліщів їх. rid-nus, D. pictus, H. anatolicum, Rh. bursa, D. marginatus.

Висновок

Важливою особливістю екології комах і кліщів є необхідність вивчення особливостей життя як окремих видів, так і біоценозів у природній обстановці, вивчення комах як частини природи. До області екології відноситься вивчення явищ, у яких членистоноге виступає не як окрема особину, а як вид, вступаючи в ті чи інші взаємини з іншими видами комах, чи кліщів інших організмів, а також з фізичним середовищем. Таким чином, основним змістом екології є вивчення різноманіття взаємозв'язків організмів і середовища; закономірностей утворення і розвитку популяцій як форми існування виду, їх диференцировки і динаміки, їхньої чисельності; закономірностей формування і розвитку біоценозів як вираження взаємин організмів у конкретних умовах місцеперебування. Центральним об'єктом екології служать зв'язку, взаємини організмів із середовищем у природній обстановці і життя біоценозу в єдності з абіотичною середовищем (біогеоценоз, екологія культурних ландшафтів). Вивчення зв'язку організмів із середовищем складає теоретичну основу сучасної біології. Дані екології кровососних комах і кліщів необхідні для організації ефективних заходів щодо профілактики трансмісивних хвороб і боротьбі з паразитами людини і тварин. Екологія коштує в одному ряді з морфологією, фізіологією й іншими науками, що мають справа з усіма таксономічними підрозділами, що відбивають специфіку організму (зоологією, ботанікою, бактеріологією і більш вузькими -- ентомологією, мікробіологією і т.д.).

Екологія, таким чином, є одним з фундаментальних розділів біології. Використовуючи методи практично всіх біологічних наук, екологія встановлює спосіб, якої кожен вид дозволяє основну задачу, -- самозбереження і поширення (Беклемишев, І945). Екологія комах і кліщів тісно зв'язана з іншими науками. Наприклад, щоб зрозуміти шкода, заподіювана іксодовим кліщем, і запобігти його, потрібно уміти відрізняти його вид від інших. Цьому учать нас систематика і морфологія. Далі ми повинні знати спосіб життя імаго кліща і його предімагіальних фаз, місця їхній існування, характер харчування, умови, при яких вони нападають на людину, і т.д. Про все це говорить екологія кліщів. Без знання їхніх життєвих відправлень (подиху, травлення, розмноження і т.д.), про які говорить фізіологія, неможливо зрозуміти спосіб життя кліща. Приватні науки зв'язані один з одним і разом з тим зберігають свої особливості.

Література

1. Адамович В.Л. Количественные взаимодействия между хазяином и ектопаразитами в биогеноценозе. - М., 1990

2. Бала шов Ю.С. Кровососущие клещи - переносники болезней человека и животных. - С.-П.: Наука - 1989г.

3. Бала шов Ю.С. Організм иксодидных клещей как середа обитания тарнсмисивных иньекций. - С.-П.: Наука - 1989г.

4. Бей - Бабиенко Г.Я. Общая энтология - 3-е издание М.: Высшая школа 1991г.

5. Белозеров В.Н. Материалы к биологии клеща 2000г.

6. Буренкова Л.А. Екологія клеща М. 1990г.

7. Константинов О.К. Изучение фауны и экологии иксодовых клещей 1994г.

8. Кусов В.Н. Некоторые вопросы размножения клещей 1992г.

9. Павловський Е.Н. Організм как середа обитания 1998г.

10. Павловський Е.Н., Скринник А.Н К биологии клещей 1998г.

11. Померанцев Б.И. Иксодовые клещи 1990г.

12. Тарасов В.В. Членистоногие переносники возбудителей болезней человека 1992г.

13. Чиров П.А Паразитические членистоногие и позвоночные животные 2000г.

14. Шилов И.А. Біосфера, урони организаци жизни и проблемы экологии 1998г.

15. Яхонтов В.В. Екологія насекомых 1995г.