Методи фарбування бактеріальних спор і капсул

Капсула і її характеристика. Виявлення забарвлення мікропрепарата з культури клебсиєлл для виявлення у них капсули. Спори та їх характеристика. Принцип забарвлення спор і кислотостійких бактерій. Фарбування по методу Бітгера, Міллера або Ожешко.

Рубрика Биология и естествознание
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 04.11.2015
Размер файла 2,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний політехнічний університет

Хіміко-технологічний факультет

Кафедра органічних і фармацевтичних технологій

РГР з курсу «Хімічна мікробіологія»

за темою: «Методи фарбування бактеріальних спор і капсул»

Виконав студент гр. ХФ-122

Дідик Д.О.

Керівник: Декіна С.С.

Одеса 2014

Зміст

Вступ

1. Капсула і її характеристика

2. Фарбування бактеріальних капсул

а) фарбування по методу Романовського - Гімза

б)фарбування по методу Мухіна

в) фарбування по методу Буррі-Гінса

г) фарбування розчином сафроніна ( метод Ольта

в) фарбування методом Ребігера

3. Спори і їх характеристика

4. Фарбування бактеріальних спор

а) фарбування по методу Пєшкова

б) фарбування по методу Ожешко

в) фарбування по методу Міллера

г) Забарвлення малахітовим зеленим Шеффера-Фултона

д) фарбування по методу Бітгера

Висновки

Використана література

1. Капсула і її характеристика

У багатьох бактерій із зовнішнього боку клітинної стінки розташований дифузний гомогенний слизовий шар різної товщини. Цей шар можливо виявити при певних способах фарбування або відповідному освітленні.

Капсулою називають шар, який зберігає тісний зв'язок з клітинною стінкою і служить зовнішнім покривом клітини. Товщина капсул у бактерій різна: від 0,1 мікрометрів до 10 мкм. Капсулу величиною менше 0,2 мкм часто називають мікрокапсули. Поверхневі структури типу капсул описані у пневмококів, збудників сибірки, гонореї, групи капсульних бактерій.

У багатьох видів бактерій капсула з'являється лише при визначених умовах, часто несприятливих. Збудники сибірської виразки, кашлюку, гонореї, пневмококи утворюють капсулу, потрапляючи в організм людини або тварини. У цьому випадку капсула виконує захисну роль, оберігаючи мікроб від дії антитіл, фагоцитів та інших захисних факторів організму.

Група капсульних бактерій зберігає капсулу постійно: і в організмі людини, і при її культивуванні на живильних середовищах. Хімічний склад капсул залежить від виду бактерій. Основними компонентами капсули є вода (до 98 %) і полісахариди. Захисні функції капсули різноманітні. Крім запобігання мікроба від дії захисних факторів макроорганізму, капсула захищає мікроб від припливу в клітку великої кількості рідини (осмотичний бар'єр), а також від висихання при несприятливих умовах середовища[1].

2. Фарбування бактеріальних капсул

Капсули при звичайних методах фарбування залишаються безбарвними. Це дозволяє застосовувати прості методи фарбування для виявлення капсул мікроорганізмів в мазках з органів і тканинної рідини. Наприклад, при фарбуванні метиленовим синім тканини і клітини бактерій фарбуються у блакитний колір, а навколо бактерій зберігається безбарвна зона - капсула

а) Фарбування по методу Романовського-Гімза

F. tularensis

Фіксований в етиловому спирті мазок, кладуть у чашку Петрі мазком донизу на підставки з склянки і соломки або сірників і наливають робочий розчин фарби Романовського-Гімза (15-20 крапель на 10 мл води). Через 15-20 хв препарат промивають водою і висушують на повітрі. Бактерії забарвлюються в темно-синій колір, капсули - в рожевий. Використовується світловий мікроскоп[2].

б) Фарбування по методу Мухіна

Фіксований препарат фарбують протягом 6-7 хв. 1%-м розчином метиленової синьки з легким підігрівом над полум'ям горілки (до появи пару). Легко промивають водою, швидко просушують фільтрувальним папером і мікроскопують. Капсула - рожева, бактеріальна клітина - синя.

в) Фарбування методом Буррі-Гінсу

Мікропрепарат з культури клебсиєлл для виявлення у них капсули можна забарвити за методом Буррі - Гінса:

1. На чисте предметне скло наноситься невелика крапля чорної туші і крапля суспензії добової агарової культури капсульних бактерій. Суміш обережно перемішується петлею, після чого іншим предметним склом робиться мазок, подібно мазку крові.

2. Після підсушування на повітрі і фіксації в полум'ї спиртівки препарат дофарбовували протягом 2 - 3 хвилин карболовым фуксином Ціля, розведеним дистильованою водою 1:1.

3. По закінченні препарат обережно промивається струменем холодної води, висушується і мікроскопують. На темному тушевому тлі будуть видимі пофарбовані мікробні клітини оточені безбарвною капсулою. При відсутності капсули, до клітки пофарбованої фуксином, чорний фон примикає впритул.

г) Фарбування розчином сафраніну (метод Ольта)

Фарбування розчином сафраніну (метод Ольта). Фіксований мазок фарбують 2%-м розчином сафраніну з підігрівом до утворення пари, фарбують 3-4 хв. Промивають водою, швидко просушують фільтрувальним папером, мікроскопують. Капсула - жовта, мікробна клітина - темно-червона. Розчин сафраніну готують перед використанням.

д) Фарбування по методу Ребігера

Мазки фарбують і фіксують одночасно. Готують розчин: 15-20 г генціанвіолету розчиняють у 100 смі 40%-го розчину формаліну. Розчин витримують 8-10 годин при температурі 20 ?С і фільтрують. Фарбують нефіксовані мазки протягом 15-20 сек., швидко промивають водою і висушують фільтрувальним папером. Капсули фіолетово-рожеві, бактерії темнофіолетові[3].

3.Спори та їх характеристика

Багато видів бактерій володіють здатністю спорооутворення, яка полягає в тому, що при настанні умов, несприятливих для життя, клітина змінює свою структуру, об'єм і форму, часто також втрачає воду.

Найвідомішим та найбільш пристосованим до екстремальних умов типом бактеріальних спор є ендоспори, що формуются всередині клітини деякими представниками типу Firmicutes, наприклад, грам-позитивними Bacillus, Anaerobacter, Heliobacterium та Clostridium. Майже в усіх випадках формується одна ендоспора, тобто це не є процесом розмноження, хоча Anaerobacter може формувати до семи ендоспор на клітину. Ендоспори мають центральне ядро, складене з цитоплазми що містить ДНК та рибосоми, оточене шаром шкірки і захищене непроникною і жорсткою оболонкою. Ендоспори не показують ніякого метаболізму і можуть витримати екстремальний фізико-хімічний тиск, наприклад високі рівні ультрафіолетового випромінювання, гамма-випромінювання, детергентів, дезинфікуючих засобів, нагрівання, тиску і висушування. У такому неактивному стані ці організми, у деяких випадках, можуть залишатися життєздатними протягом мільйонів років та виживати навіть у космічному просторі.

Інші види бактерії формують різні типи і форми спор, так метан-окислюючі бактерії роду Methylosinus формують так звані екзоспори, названі так тому, що вони формуються брунькуванням на кінці клітини. Інші типи спор, так звані «цисти», утворюються членами родів Azotobacter, Bdellovibrio (бделоцисти), і Myxococcus (міксоспори). Вони стійкі до висушування та інших шкідливих умов, але меншою мірою, ніж ендопори. Нитчасті Actinobacteria формують відтворюючі спори двох категорій: кондіціоспори, які є ланцюжками спор, сформованих з міцелієподібник ниток, та спорангієспори, які формуються в спеціалізованих мішечках, спорангіях. Часом у вигляді спор ефективніше проходить розселення, тому що частково зневоднена клітка має меншу масу і може розноситися вітром або тваринами у висушеному стані. Деякі спори, такі як міскоспори, формуються у вигляді плодових тіл, що містять багато тисяч спор, що переносяться птахами і служать для поширення бактерії на нові території [4].

4.Фарбування бактеріальних спор

Для фарбування спор, що при звичайних методах забарвлення мають вигляд нефарбованих пустот, застосовують протрави: кислоти і луги. Вони розпушують щільну оболонку спори і полегшують проникнення через неї фарби. Забарвлені спори володіють кислотостійкістю і не знебарвлюються під дією кислоти на відміну від вегетативного тіла мікробної клітини. Тому принцип забарвлення спор і кислотостійких бактерій однаковий.

а) Фарбування методом Пєшкова

(Для ендоспор)

Висушений препарат з культури грампозитивних бактерій фіксують в рідині Карнуа протягом 15 хвилин, потім промивають водою, наливають метиленовий синій за Леффлером і нагрівають до появи парів, кип'ятять 15-20 хвилин, після охолодження препарат промивають і дофарбовують 0,5 % водним розчином нейтрального червоного або фуксину за Пфейфером 30-60 секунд. Висушують за допомогою фільтрувального паперу і мікроскопують.

В результаті, зрілі ендоспори фарбуються у блакитний колір, молоді - в темно-синій, цитоплазма червона, зерна хроматину забарвлюються у фіолетовий колір.

б) Фарбування по методу Ожешко

фарбування бактеріальний спора капсула

Цей метод служить для виявлення бактеріальних спор. Спори мають вигляд круглої або овальної форми утворень, які знаходяться в тілі мікробної клітини. Розрізняють три види розташування спор по відношенню до довгої осі палички: центральне - спору знаходиться в центрі тіла мікроба, субтермінальне - спора розташована ближче до одного з її кінців,

термінальне - спору розташовується на кінці палички.

1. На висушений нефіксований мазок наливають 0,5% розчин хлористоводневої кислоти і підігрівають 1-2 хв над полум'ям спиртівки до закипання.

2. Остиглий препарат промивають водою, висушують і фіксують над полум'ям спиртівки.

3. Потім мазок наносять розчин фуксину Циля і нагрівають над полум'ям спиртівки до відходження парів.

4. Після того як препарат охолоне, знебарвлюють його 5% розчином сірчаної кислоти, промивають водою і дофарбовують метиленовим синім протягом 3-5 хв, потім промивають водою і підсушують. Спори, пофарбовані фуксином мають червоний колір, тіло мікробної клітини - синій колір.

в) Фарбування по методу Міллера

1. Фіксовані мазки поміщають на 2 хв. в хлороформ.

2. Переносять в 5% водний розчин хромової кислоти на 2 - 10 хв.

3. Промивають в проточній воді і забарвлюють карболовим фуксином 1 хв (скло при цьому підігрівають на спиртівці до появи парів).

4.Диференціюють в 5% сірчаної кислоті 5 с.

5. Добре промивають в проточній воді і підфарбовують водним розчином метиленового синього 3 хв.

6. Промивають в проточній воді, сушать і вивчають при імерсії.

Результат: спори забарвлюються в червоний колір, бактерії - в синій.

г) Забарвлення малахітовим зеленим Шеффера-Фултона

1. Мазки, фіксовані над вогнем, забарвлюють 5% водним розчином малахітового зеленого 5-10 хв.

2. Промивають в проточній воді.

3. Дофарбовуючи 1% водним розчином сафраніну 30 с.

4. Промивають водою, сушать і вивчають при масляній імерсії.

Результат: спори забарвлюються в зелений колір, бактерії - в червоний.

д) Фарбування по методу Бітгера

Нефіксований мазок обробляють 10% формаліном 10 хв, промивають проточною водою і висушують. Забарвлюють 3 хв аміачним метиленовим синім (20 мл насиченого спиртового розчину метиленового синього + 3 мл 98% розчину аміаку + 80 мл дистильованої води), нагріваючи скло над вогнем до закіпання барвника. Промивають проточною водою, дофарбовують 0,5% розчином сафраніну 3-5 хв, промивають водою, висушують і вивчають при масляній імерсії.

Результат: бактерії червоні, суперечки сині.[5]

Використана література

1.^ Безруков А. В. Окраска по Романовскому: к вопросу о приоритете / К 120-й годовщине открытия эффекта Романовского. - 12 с. [2]

2. Балаклiець Н.I., Циганенко А.Я., Мiнухiн В.В. - Загальна мiкробiологiя. Харкiв, 2002. [4]

3. Барыкина Р. П. и др. Справочник по ботанической микротехнике. Основы и методы. -- М.: Изд-во МГУ, 2004. -- 312 с. -- 2000 экз. -- ISBN 5-211-06103-9. -- УДК58:57.08 [3]

4. Малая медицинская энциклопедия. -- М.: Медицинская энциклопедия. 1991--96 гг. 2. Первая медицинская помощь. -- М.: Большая Российская Энциклопедия. 1994 г. 3. Энциклопедический словарь медицинских терминов. -- М.: Советская энциклопедия. -- 1982--1984 гг. [5]

5.Мікробіологія. Бактерії. http://microbiology.ucoz.org/index/bakterii/0-11 [1]

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Наявність хромофора, що складається із низки кон’югованих подвійних зв’язків, кількість яких визначає характер забарвлення пігменту - одне зі специфічних особливостей каротиноїдів. Піоцианін - антибіотик, активний проти всіх грампозитивних бактерій.

    статья [426,3 K], добавлен 21.09.2017

  • Бактерії як найдавніші з усіх відомих організмів. Коротка історична довідка про їх появу. Поширення бактерій. Форми бактеріальних клітин. Спірили, бацили, вібріони, стрептококи. Рух бактерій. Монотрихи, лофотрихт, перитрихи. Автотрофи та гетеротрофи.

    презентация [7,5 M], добавлен 02.03.2015

  • Організація бактеріальних біоплівок та процес їх утворення. Використання атомно силової мікроскопії для дослідження біоплівок, поширення їх у природі та методи штучного вирощування. Стійкість біоплівкових бактерій до дії антибіотиків і стресових чинників.

    реферат [1,7 M], добавлен 25.01.2015

  • Предмет, завдання і проблеми гістології. Методи гістологічних досліджень: світлова і електронна мікроскопія, вивчення живих і фіксованих клітин і тканин. Приготування гістологічного матеріалу: зрізи, фарбування, просвітлення. Техніка вирізки матеріалу.

    курсовая работа [44,8 K], добавлен 05.05.2015

  • Суть процесу перетворення азоту мікроорганізмами. Характеристика бульбочкових бактерій та вільноживучих азот-фіксаторів. Опис процесів амоніфікації, нітрифікації, денітрифікації. Особливості використання бактеріальних препаратів в сільському господарстві.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 21.09.2010

  • Методичний зміст та теоретичне обґрунтування навику привчання собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості. Методика дресирування собак по привчанню собак до пошуку та виявлення речей людини. Вимоги до підготовленості дресирувальника.

    реферат [30,5 K], добавлен 21.11.2010

  • Характеристика генетичного апарату бактерій. Особливості їх генів та генетичної карти. Фенотипова і генотипова мінливість прокаріот. ДНК бактерій. Генетичні рекомбінації у бактерій: трансформація, кон’югація, трансдукція. Регуляція генної активності.

    курсовая работа [44,8 K], добавлен 21.09.2010

  • Метелики - одне з найпрекрасніших творінь живої природи. Найдрібніші метелики: молі й листовійки. Махаони та білани, зірочки, лимонниці та голубінки. Будова тіла лускокрилих, їх забарвлення, дивовижні перетворення розвитку, життєвий цикл та харчування.

    реферат [16,3 K], добавлен 30.08.2012

  • Загальна характеристика і особливості біології Горлиці кільчастої - птаха середніх розмірів, типового "голубиного" складу. Визначення польових ознак, забарвлення, будови й розмірів. Основні підвиди роду Горлиця. Спостереження за цим видом в смт. Ріпки.

    курсовая работа [3,0 M], добавлен 21.09.2010

  • Морфологія, фізіологія, метаболізм, генетика та антигени бактерій родини Enterobacteriaceae. Патогенність і токсиноутворення, резистентність, патогенез бактерій. Профілактика і лікування захворювань викликаних бактеріями родини Enterobacteriaceae.

    курсовая работа [3,2 M], добавлен 09.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.