Комахи як шкідники лісових біоценозів в умовах Березнівського району

Дані обліку порівнюємо із таблицею О.І. Іллінського:

40 - 100 х = (2 Ч 100) / 40 = 5%.

2 - х

Об'їдання хвої на наступний 2010 рік сосновим шовкопрядом становитиме 5%.

Облік чисельності соснового п'ядуна проводився в кінці вересня -- за кількістю лялечок самок на 1м2 підстилки. На закладеній обліковій площадці було зібрано 5 екз., 1 з них пошкоджений паразитами.

Дані обліку порівнюємо із таблицею О.І.Іллінського:

6 - 100 х = (2 Ч 100) / 6 = 33,3%.

2 - х

Об'їдання хвої на наступний 2010 рік сосновим п'ядуном становитиме 33,3%.

Облік чисельності рудого соснового пильщика проводився в середині серпня за жовтувато-золотистими коконами розміром 8--10 мм в підстилці з визначенням кількості самок на 1м2 підстилки, що становив 15 екз., де 3 були відкритими.

Дані обліку порівнюємо із таблицею О.І. Іллінського:

17 - 100 х = (6 Ч 100) / 17 = 35,29%.

6 - х

Об'їдання хвої на наступний 2010 рік рудим сосновим пильщиком становитиме 35,29% [Додаток 15].

3.2 Стовбурові шкідники

Для виявлення стовбурових шкідників я відвідала нижній склад Березнівського лісового господарства. На сортиментах сосни звичайної під корою ми виявили стовбурових шкідників, також були помітні льотні отвори. Для того, щоб детально обстежити даний сортимент знімається кора ножем або сокирою і закладається облікова площадка 1дм2 (10Ч10см). По маточних і личинкових ходах визначають вид шкідника. В даному випадку я визначила, що це великий сосновий лубоїд, який має поздовжній маточний хід з довгими личинковими ходами, що поступово розширюються. На цій пробній площадці шкідники перебувають в стадії личинки яких нарахували 6 шт. Проект заходів боротьби запропонований в розділі 4.

3.3 Шкідники підземних частин рослин

За даними осінніх обстежень ґрунту у серпні 2009 року в умовах Березнівського району на заселеність шкідниками можна зробити обрахунки загрози культурам та розсадникам в умовах Березнівського району від личинок хрущів ( дані занесено до відомості обліку кореневої ентомофауни, [Додаток 16].).

Обстеженням лісокультурної площі були виявлені личинки хрущів (в середній кількості на 1м2 ):

- личинок І віку травневого хруща 2 екз., II віку 3 екз., III віку -- не виявлено; одночасно личинок І віку червневого хруща 2 екз., II віку 5 екз.

Обрахунок загрози для лісових культур: а) в перерахунку травневого на трьохлітку (2*1)/2=1; (3*2)/3=2. В сумі 1+2+0=3 екз. на 1м2 трьохліток травневого; б) червневого в перерахунку на двохлітку червневого 2*1/2=1; 5*2/3=3,3. В сумі 1+3,3=4,3 екз. на 1м2 червневого.

Оскільки шкідливість червневого, як відмічалось раніше, складає 1/3 від травневого, тоді в перерахунку на трьохлітку травневого це складає 4,3* 1/3=1,4 екз. трьохліток травневого на 1м2. Тоді, загальна заселеність лісокультурної площі буде 3+1,4=4,4 екз. трьохліток травневого на 1м2.

За такої заселеності ґрунту личинками хрущів загроза для лісових культур існує по всій території Березнівського району на всіх типах ґрунтів.

Щодо ступеня загрози для розсадника, то він прийнятий небезпечним при середній заселеності 0,5 екз. на 1м2 личинок III віку травневого хруща.

Детальне обстеження грунту на заселеність вовчками проводилося в травні 2009р. на площах, відведених під лісовідновлення на території Березнівського лісового господарства.

Глибина ям вибиралася в залежності від глибини залягання імаго і личинок шкідників. На початку розкопок першу яму копали на глибину до 1м і в подальшому всі ями викопували тільки до встановленої глибини 40см залягання шкідника. Грунт із ями вибирали почергово. Спочатку знімаюли і ретельно розбирали дернину, так як в її корінні концентруються і маленькі личинки. Потім послідовно вибираюли шари грунту товщиною 10-15см. Вибирання землі з ями проводилося постійно з розтрушуванням дернини і наступних шарів землі. Копали по 3 ями на 1га. Розмір ям 1м2, їх на площі розміщували шляхом випадкової вибірки.

За допомогою лупи визначили в І ямі 1 дорослу особину вовчка звичайного (Gryllotalpa gryllotalpa L.) 1 личинку в здоровому стані, в ІІ ямі не виявили ні імаго, ні личинок, в ІІІ ямі також не виявили. Разом в І ямі було 2 шкідника, в ІІ - 0, в ІІІ - 0. Визначаємо середню чисельність комах на 1м 2.

(2/3 + 0 + 0) / 3 = 0,223 екз. в 1м2 грунту.

Заходи захисту проти вовчка звичайного (Gryllotalpa gryllotalpa L.) запропоновані в розділі 4.

3.4 Шкідники шишок, плодів та насіння

Обстеження шишок сосни звичайної проводилися в кінці вегетаційного періоду у вересні 2009р. на території Березнівського лісового господарства. Для цього вибирали три модельних дерева на кожну господарську одиницю. Вибирати їх треба як у високоповнотній частині ділянки, так і на узліссі. З кожного модельного дерева знімали по 30 шишок. Всього для аналізу слід брати не менше 100 шишок. Шишки розкрили (розрізали), послідовно відділили луски від стрижня і розглядали їх під лупою. Встановили відносну заселеність плодів і насіння, (виражену у відсотках кількість пошкоджених плодів, шишок і насіння від загального числа обстежених), і абсолютну заселеність, тобто середню кількість яєць, личинок і пошкоджень на один плід, шишку чи насінину. На основі аналізів даних про чисельність головних шкідників [Додаток 17] у попередньому році, де відносна заселеність становить 21,11%, абсолютна - 0,63%, запропоновано заходи захисту в розділі 4.

РОЗДІЛ ІV. Заходи з обмеження чисельності шкідників лісових біоценозів Березнівського району

4.1 Хвоє- та листогризучі комахи

Осередки масового розмноження всіх хвоє- і листогризучих шкідників виникають у тих насадженнях, де з певних причин створилися несприятливі умови для росту рослин. Тому всі заходи захисту лісу в першу чергу повинні бути спрямовані на підвищення стійкості насаджень проти шкідників та збудників хвороб. Ці заходи повинні носити комплексний характер та здійснюватись за декількома етапами.

Перший етап (лісогосподарський):

А) при створенні насаджень використовувати здоровий садивний матеріал, вирощений із якісного насіння місцевого зібрання, з добре розвиненою кореневою системою. Для цього у розсаднику перш за все треба старанно дотримуватися правил агротехніки (глибока зяблева оранка, високоякісна підготовка ґрунту, своєчасний посів насіння на оптимальну глибину, знищення ґрунтової кірки, внесення добрив, полив у посушливу погоду, масове знищення бур'янів);

Б) на сухих піщаних та супіщаних староорних ґрунтах створювати культури (головним чином сосни) після глибокого безполицевого розпушування ґрунту;

В) створювати, по можливості мішані, різновікові, структуровані насадження з обґрунтованими схемами змішування, з підліском, чагарниками, використовуючи такі породи, вимоги яких відповідають кліматичним та ґрунтовим умовам і не являються переносниками спільних збудників хвороб. З метою створення умов для додаткового живлення корисних видів наїзників і тахін треба дбати, щоб в числі чагарників були нектароноси;

Г) домагатися якнайшвидшого зімкнення культур (якісна посадка, своєчасний догляд та доповнення); своєчасно проводити рубки догляду, не допускаючи як надмірного загущення, так і зрідженості; додержуватися правил санітарного мінімуму; оберігати ліс від пожеж.

Для приваблювання комахоїдних птахів потрібно в насадженнях вирощувати чагарники. З метою створення умов і для додаткового живлення наїзників та тахін потрібно дбати, щоб серед чагарників були нектароноси, а також підсівати на галявинах рослини-нектароноси (фацелію, кріп, гірчицю, пастернак ).

Потрібно систематично проводити рекогносцирувальний та стаціонарний нагляд за розмноженням масових шкідників.

У лісових масивах треба охороняти мурашники рудих лісових мурашок. З лісостанів, які підлягають вирубуванню, і частково з тих, де є більше восьми мурашників на 1га, слід вивозити у ті квартали, де їх мало, особливо в осередки шкідників. З великих мурашників для переселення можна брати відводки.

Для боротьби з шкідниками потрібно ширше застосовувати і інші варіанти біологічного методу боротьби -- розмноження яйцеїдів та випуск їх в осередки, внутрішньоареальне переселення ентомофагів. Випускати лісову трихограму можна в осередках соснових шовкопряда і п'ядуна. Норма випуску лісової трихограми 100-150 тис. самок на 1га. Краще випускати її два рази -- половину на початку відкладання яєць шкідником, а решту--через тиждень. В осередках соснового шовкопряда за кілька днів перед вильотом метеликів можна випускати яйцеїда теленомуса. Норма випуску та сама, що й для трихограми.

Для переселення із згасаючих осередків у нові можна рекомендувати паразита гусениць непарного шоркопряда апантелеса, яйцеїда кільчастого шовкопряда теленомуса, яйцеїда соснових пильщиків хризонотомію, жужелицю-красотіла великого.

комаха шкідник лісовий біоценоз

Біологічний метод слід застосовувати у таких осередках, де поширені різні ентомофаги і невелика загроза знищення листя або хвої (за підрахунками не більше 30%).

Потрібно систематично приваблювати птахів, розвішуючи в насадженнях шпаківні, синичники та будиночки для кажанів. Взимку, під час снігопадів та ожеледиці, слід підгодовувати комахоїдних птахів. Заборонити нерегульоване випасання худоби.

У тих осередках, де за підрахунками загроза знищення хвої становить 30-40%, листя більше 40-50%, а діяльність ентомофагів незначна слід застосовувати винищувальні заходи -- обприскування інсектицидами чи суспензією біопрепаратів. З бактеріальних препаратів застосовують: лепідоцид концентрований порошок (100млрд спор в 1г) та стабілізований порошок (70млрд спор в 1г), норма витрати якого 0,7-1,0кг/га; дендробацилін змочуючий порошок (60 млрд спор в 1г) -- 1-2кг/га та сухий порошок: (100 млрд спор в 1г) -- 0,7-1,0кг/га; гомелін змочуючий порошок (60 млрд спор в 1г) -- 1,5кг/га та сухий порошок (90 млрд спор в 1г) -- 2,0-2,5кг/га. Витрата робочої рідини 50-70л/га. Для підвищення ефективності біопрепаратів в суспензію подають 40-100г/га диміліну. Проти пильщиків використовують вірусний препарат вірин-діпріон з розрахунку 0,01-0,04л/га.

З хімічних препаратів застосовують емульсію 50% карбофосу-- 1,5л/га (проти пильщиків -- 0,6-0,9л/га), для УМО -- 40 % розчин--1,5-2,0л/га (проти пильщиків 0,8-1,0л/га); 30% фозалону -- 1,5-2,0 л/га (проти монашки -- 2,0-2,5л/га). Ефективні піретроїдні препарати -- амбуш (талкорд) 25 % та цимбуш (шерпа, рипкорд) -- 25 % 0,08-0,10 л/га; 2,5 % децису -- 0,08 л/га та 10%, фастака 0,1л/га. Норми витрати робочої рідини для емульсій 25-50 л/га.

Для УМО використовують 2,5% розчин цимбушу--- 0,6-1,0л/га, 0,5 % розчин децису -- 1,0л/га та 0,5% розчин фастака--2л/га. Важливо, щоб обробка осередків була проведена проти наймолодших гусениць (личинок) першого -- другого віку.

В осередках поблизу населених пунктів, річок і водойм та в зелених насадженнях санітарні органи не дозволяють обприскувати та обпилювати отрутами. Тут можна рекомендувати для обприскування суспензії бактеріальних препаратів диміліну, вірусні препарати ядерного поліедрозу, а в осередках соснового шовкопряду-- гранульозу. Для боротьби з непарним шовкопрядом використовують суспензію поліедрів ядерного поліедрозу, якою обприскують яйцекладки перед вилуплюванням гусениць(1/3-1/2 кількості кладок на деревах).

Застосування біопрепаратів та аерозолів можливе за температури повітря не нижче +180С. Для підвищення ефективності біопрепаратів у суспензію додають 50--100 г/га димиліну.

4.2 Стовбурові шкідники

Проводять лісокультурні та лісогосподарські заходи, які спрямовані на створення біологічно стійких насаджень проти хвоє- та листогризучих шкідників і є одночасно такими, що являються першочерговими також проти стовбурових шкідників. Слід своєчасно проводити захисні заходи проти хвоє- та листогризучих шкідників, шкідників коріння та молодих культур, поліпшувати охорону лісів від пожеж. Часто навіть низова пожежа зумовлює ослаблення дерев, а це сприяє заселенню їх стовбуровими шкідниками.

Для підвищення стійкості насаджень рекомендуються такі заходи.

Створювати мішані культури з підліском у всіх випадках, коли дозволяють лісорослинні умови. Вводити до складу насаджень тільки ті деревні породи і чагарники, вимоги яких відповідають даним кліматичним та ґрунтовим умовам. Не рекомендується змішувати в ряду і висаджувати рядами, які чергуються, породи-антагоністи, а також чагарники, які є переносниками спільних хвороб та шкідників.

Систематично і своєчасно треба проводити боротьбу з хвоє- та листогризучими шкідниками, а також з шкідниками коріння та молодих культур.

Слід приділяти увагу профілактичним заходам боротьби з кореневою губкою та опеньком, а також вести систематичну боротьбу з хворобами деревних порід.

Велике значення мають санітарні рубки. Вони ефективні лише за своєчасного їх проведення (до заляльковування личинок і до заглиблення їх у деревину). Це визначається, в значній мірі візуальним виявленням змін, що відбуваються з деревом при заселенні його стовбуровим шкідником. Корисним є знання тих ознак, що визначають категорію стану дерев.

Візуальні ознаки категорій стану дерев наведені [Додаток 18]

Слід систематично проводити рубки догляду, особливо у насадженнях жерднякового віку. А для досягнення максимального "терапевтичного" ефекту необхідно проводити лісогосподарські заходи у відповідні періоди життєвого циклу стовбурових шкідників.

Ефективні санітарні рубки тільки при своєчасному їх проведенні-- до початку заляльковування личинок і до заглиблення їх у деревину. Здебільшого це відповідає початковому періоду всихання дерев. Заготовлену деревину краще обприскувати перед початком вильоту шкідників, що приведе до знищення навіть тих шкідників, які проникли уже в деревину -- вусачів.

В соснових лісах відведення насаджень в санітарну рубку проводити в останні дні травня, а саму рубку та обробку деревини з 1 по 25 червня. Це забезпечить знищення соснових лубоїдів, соснового вусача.

Досить ефективним заходом є викладання ловильних дерев разом з товстими гілками. Викладають їх на підкладках в березні, за місяць до початку льоту шкідників, а проти літньої групи шкідників у соснових лісах --у червні. Після заселення їх стовбуровими шкідниками, коли личинки вусачів та златок ще не заглибились у деревину, а короїди не заляльковувались кору знімають і спалюють або закопують на глибину більше 0,5м.

Найбільш ефективним і дешевим способом є застосування отруєних ловильних дерев, обприсканих перед початком льоту шкідників переліченими вище отрутами (концентрація і норми витрати ті самі). Жуки заселяють їх, але гинуть, як тільки починають прогризати ходи. У шкідників, які відкладають яйця на кору, гинуть личинки після вилуплювання з яєць і спробах вгризтися під кору. Отруєними ловильними деревами можна знищити вдвоє більше стовбурових шкідників, ніж ловильними не отруєними, тому кількість дерев можна відповідно зменшити.

Як ловильні використовують ослаблені та звалені вітром дерева.

Розміщувати ловильні дерева доцільно в тих кварталах, де в минулому році найбільше всохло дерев, а також поряд з лісосіками, осередками кореневої губки, згарищами. При цьому слід враховувати вимогливість шкідників до світла та тепла, яка у різних видів неоднакова. Проте в різних зонах вона може змінюватись -- з півночі на південь світло- та тепловибагливість шкідників зменшується. Так, чорний сосновий вусач і короїд більше заселяють ловильні дерева, які лежать у відкритому місці.

Безперечно, світловибагливими є чорний сосновий вусач, шестизубчастий короїд. Малий та великий сосновий лубоїди -- тіньолюби. Оскільки кожне ловильне дерево застосовують проти кількох шкідників, то такі дерева слід викладати в зріджених насадженнях, на невеликих галявинах. В таких умовах препарати на отруєних ловильних деревах довше зберігають токсичність, ніж на відкритому місці. Проти чорних хвойних вусачів, златок, стенографа, вершинного короїда ефективніші будуть ловильні дерева, викладені на відкритих місцях. Ловильні дерева зовсім не ефективні, коли в лісі є необкорена або необроблена отрутами деревина, нерозроблені вітровали і згарища, несвоєчасно проводяться санітарні рубки.

Для запобігання забрудненню середовища отрути доцільно використовувати лише для обприскування ловильних дерев і деревини, заготовленої при проведенні санітарних рубок та залишеної в лісі на літній час для складання її в штабелі.

В соснових лісах Березнівщини відведення насаджень в санітарну рубку, рубки догляду, слід проводити в 2--3 декадах травня, а саму рубку та вивозку лісопродукції у червні.

Заготовлену протягом осінньо-зимового періоду деревину слід вивозити з лісу до початку льоту стовбурових шкідників, а при літніх лісозаготівлях -- протягом 20 днів. Деревина, що залишається у лісі невивезеною, повинна використовуватися як "ловильна" (тобто обкорюватись при заселенні її стовбуровими шкідниками).

Викладку ловильних дерев слід проводити лише в тому випадку, коли мова йде про завершальний етап заходів, про "підчистку залишків" стовбурових шкідників у насадженнях. Викладка робиться за місяць до початку льоту конкретних стовбурових шкідників. Зрозуміло, що цей захід буде зайвим, якщо у лісі залишається необкорена, необроблена отрутами деревина, не розроблені згарища і вітровали, несвоєчасно проводилися санітарні рубки. Не застосовуються ловильні дерева і проти тих шкідників, личинки яких розвиваються в деревині, або взагалі не заселяють звалені дерева (великий ялиновий лубоїд, непарний західний короїд). Для визначення кількості викладання ловильних дерев слід користуватись [Додаток 19]

Доцільно заборонити випасання худоби в молодих насадженнях, в осередках шкідників та хвороб і в стиглих лісостанах за 2-3 роки до їх вирубування. Не слід допускати заболочування вирубок.

Щороку слід розвішувати в лісових масивах штучні гнізда для птахів.

Від лісозаготівельників слід вимагати дотримання правил санітарного мінімуму: на лісосіках залишати пеньки не вище 1/3 діаметра, для тонких дерев не вище 10см; повністю обкорювати, обприскувати отрутами або вивозити з лісу ділову деревину хвойних порід, заготовлену протягом осінньо-зимового періоду, до початку льоту стовбурових шкідників (при літніх лісозаготівлях-- протягом 20 днів); розробляти дров'яну деревину на дрова та укладати її на відкритому місці для просушування; протягом двох-трьох тижнів очистити поруби від післярубочних решток; з настанням весни обкорювати або обприскувати всю деревину, яку залишили на складах у лісі, на відвантажувальних пунктах біля залізниць, на лісопильних заводах.

Для обприскування деревини використовують 0,5-0,7% емульсію амбушу, цимбушу, шерпи (по 25 % концентрату).

При використанні дрібнокраплинного обприскування можна зменшити витрату емульсій на 1/2--1/3.

Обприскувати слід також ті сортименти, які не підлягають обкоренню. Щоб підвищити продуктивність праці, деревину слід обприскувати під час складання її в штабелі -- норма виробітку за день становить близько 30м2.

4.3 Шкідники розсадників лісових культур

Щоб підвищити стійкість сіянців і саджанців проти личинок хрущів, треба ретельно дотримуватися всіх правил агротехніки в розсадниках та лісових культурах. Винятково велике значення мають заходи, спрямовані на підтримання оптимальної для росту рослин вологості ґрунту: систематичний догляд за культурами, в посушливих районах полив розсадників, впровадження чорного пару, суцільна підготовка ґрунту під лісові культури, розпушування ґрунту в міжряддях тощо. При оптимальному водно-повітряному режимі ґрунту на місці перегризених личинками коренів виростають нові, а в сухому ґрунті такі пошкодження, як правило, призводять до відмирання сіянців і саджанців.

Не можна закладати лісові розсадники поблизу стін лісу, залишати на їх території та біля них поодинокі дерева, бо це приваблює хрущів для додаткового живлення. Багато хрущів відкладають яйця в ґрунт поблизу кормових дерев.

З біологічних заходів боротьби рекомендується приваблювання комахоїдних птахів, зокрема шпаків, які знищують дуже багато хрущів, створення в лісах умов для гніздування та перезимівлі птахів, збереження в насадженнях чагарників, зокрема ягідників тощо. Для приваблювання ос сколій поблизу розсадників та лісових культур слід підсівати рослини, які є нектароносами,-- буркун, синьоголовник, фацелія.

В умовах, коли заліснення лісосік, чи створення лісових культур, або розсадника ускладнене через суттєве заселення ґрунту личинками хрущів, попередньо звільняють ґрунт від них. Для цього на всій площі рівномірно вносять дозволені гранульовані препарати, зразу ж загортаючи їх (культиватором та ін.) на глибину 10--15 см. При значній заселенності ґрунту личинками хрущів у розсаднику (1 личинка на 1м2 і більше) рекомендується суцільне затруювання грунту 10% розчином базудину 25-35 кг/га.

Під час садіння лісових культур на ділянках, не дуже заселених личинками хрущів, можна обмежитись вмочуванням коріння сіянців у рідину. Її готують так: 5%-й розчин базудину з розрахунку 0,5-0,7кг або 5 %-й розчин волатону 0,4-0,6кг на 1 тис. сіянців ретельно перемішують з одним відром гумусного піщаного ґрунту або торфоборошна, а потім додають одне відро води. Цієї кількості рідини вистачає для обробки приблизно 1200-1500 сіянців.

В роки масового льоту травневого хруща в тих районах, де виявлено великі його осередки можна застосовувати обприскування емульсією 2,5% розчину децису при витраті 0,025-0,050л/га, а також емульсію волатону.

Заходи захисту проти вовчка звичайного (капустянки) (Gryllotalpa gryllotalpa L.):

· розпушування ґрунту до 20см в розсаднику для знищення гнізд з відкладеними яйцями (травень-червень);

· ловильні принадні ями глибиною 0,5м які на початку осені заповнюють кінським гноєм. Коли настануть стійкі морози, гній разом з вовчком розкидається по поверхні ґрунту;

· Виготовлення отруєних принад з розвареного зерна ячменю або кукурудзи, змішаного з олією (1% ваги принади). Отруєне зерно з розрахунку 20 кг/га вносять рано навесні в ґрунт за 2--3 дні до висіву насіння в розсаднику.

4.4 Шкідники надземних частин молодих насаджень

Лісогосподарські заходи. Для підвищення стійкості створюваних молодих насаджень проти розглянутих шкідників вирішальне значення мають агротехнічні та лісогосподарські заходи. Особливу увагу слід звернути на підготовку ґрунту, якість посадкового матеріалу та додержання правил садіння культур. Підготовка ґрунту має бути глибокою, безполицевою, з розпушуванням ґрунту під кожен садивний ряд на глибину до 60см. Це сприятиме інтенсивному росту кореневої системи сіянців в глибину ґрунту, забезпечуючи їх вологою з нижніх горизонтів.

Важливе значення має раннє (до 7--8 років) зімкнення культур. Одночасно не слід створювати надмірно загущені культури, особливо на сухих піщаних і супіщаних ґрунтах. Практично достатньо висаджувати 7 тисяч якісних сіянців при ширині міжрядь 2,5м і відстані в ряду 0,65м. Таке розміщення посадкових місць дозволить проводити культивацію ґрунту у міжряддях протягом 3 років. До складу соснових культур слід вводити до 20% листяних порід та чагарників (береза, бузина червона, аморфа тощо). Для забезпечення ґрунту азотом у міжряддя культур слід висівати багаторічний люпин, фацелію тощо.

Комплекс фізичних, біологічних та хімічних заходів:

захищати культури від пошкодження личинками хрущів на заселених ними ділянках;

запобігання розмноженню великого соснового довгоносика шляхом викорчовування пеньків. Для знищення жуків на 1--2-річних лісосіках в кінці квітня та в першій половині травня слід застосовувати отруєні принади із шматків свіжої соснової чи ялинової кори, обприсканої з внутрішнього боку піретроїдними препаратами - емульсією амбушу, шерпи ( 0,02 л/га). Кору слід класти лубом до землі щільно притискуючи до ґрунту. Для захисту висаджуваних культур застосовують обприскування щойно висаджених сіянців 1% емульсією 25% амбушу чи цимбушу (0,5л на 1000 сіянців).

4.5 Шкідники плодів та насіння

Боротьбу з ними доцільно проводити в насінницьких господарствах, клонових насіннєвих плантаціях, насіннєвих ділянках та в суміжних з ними насадженнях. Велику увагу при цьому приділяють профілактичним заходам. Хімічну боротьбу доцільно проводити лише при загрозі масового пошкодження насіння.

Рекомендується створювати мішані насадження з підліском для приваблювання комахоїдних птахів. На території насіннєвих ділянок і суміжних з ними лісостанів слід розвішувати більше, ніж звичайно, штучних гнізд (5-.8 шт. на 1га). Якщо на таких площах немає колоній рудих лісових мурашок, то їх переселяють сюди з інших лісостанів. Для боротьби з сосновою шишковою смолівкою на плантаціях можна рано навесні накладати на сосни клейові пояси.

Контактні отрути для хімічної боротьби з шкідниками плодів та насіння не досить ефективні. Доцільно застосовувати для боротьби з багатьма видами системну отруту - фосфамід. Крім фосфаміду можна здійснювати обприскування 0,2% емульсією цимбушу при нормі 2,5-3,0л на дерево 20-25річного віку.

На невеликих за площею насіннєвих плантаціях висотою 6-8м можна використати моторний ранцевий обприскувач (ОМПР-2), а для обприскування насаджень більшої висоти використовують аеромонітор АЛХ-2. Норма витрати емульсії залежно від обсягу крон дерев складає від 240 да 400 л/га, в тому числі 5-12кг/га.

Перед проведенням хімічної боротьби потрібно зробити лісопатологічне обстеження насаджень, під час якого визначають майбутній врожай насіння в поточному році та загрозу шкідників. У неврожайні роки хімічна боротьба недоцільна. Для прогнозування пошкодження насіння, крім безпосереднього заселення шишок, треба брати до уваги також дані про наявність шкідників за минулий рік.

Всі хвойні насадження, де основними шкідниками є шишкова вогнівка; гусениці яких вгризаються в шишки орієнтовно у середині липня, обприскують у кінці другої декади липня. Проте строки льоту цих шкідників та початок живлення їх гусениць слід уточнювати щороку в кожному лісгоспі.

У соснових насінницьких господарствах проти шишкової смолівки досить два-три рази провести аерозольну обробку насаджень у другій половині квітня та на початку травня.

ВИСНОВКИ

1. Березнівський район розташований в східній частині Рівненської області на рівнинних просторах Поліської, Клесівської та Костопільської низових, займає частину Українського щита і Волино-подільської плити. Клімат - помірно-континентальний, порівняно вологий і теплий. Березнівщина багата на поверхневі води: річки, озера, болота та ставки. Ґрунтовий покрив представлений дерново-підзолистими піщаними й глинисто-піщаними та глинисто-піщаними глеєвими, дерново-оглеєними, лучними й лучно-чорноземними торфово-болотними грунтами. У природному стані найпоширеніша лісова рослинність, яка займає 60% території.

2. Під час дослідження ентомофауни лісових біоценозів даної території використовувалися різноманітні методи і методики збору і обліку комах. Облік населення комахами трав'яного покриву проводився безпосередніми візуальними спостереженнями та методом косіння ентомологічним сачком, що дозволяє з'ясувати видовий склад, добову та сезонну динаміку, відношення комах до різних факторів середовища. При вивченні відкритоживучих, добре помітних на рослині комах використовувався метод стаціонарного обліку. Регулярні рекогсцинувальні обстеження проводилися при вивченні шкідників коренів та стовбурових шкідників в місцях, де можливі виникнення вогнищ масового розмноження - відмічалася наявність пошкодження самих шкідників, ознаки їх життєдіяльності. Дослідження шкідників плодів та насіння проводилися на основі детального обліку.

3. На основі літературних джерел, фенологічних спостережень з'ясовано місце та роль кожного виду Insecta в лісовому біоценозі, прогнозовано його розмноження. Під час дослідження враховувався весь комплекс факторів, що впливають на популяцію шкідника одночасно, але не менш важливо було визначити значення окремих найголовніших груп факторів зовнішнього середовища, якими є: кліматичні (абіотичні), біотичні, гідро-едафічні (ґрунтові) та антропічні.

Шкідників лісу залежно від шкідливості та характеру пошкоджень ми поділили на кілька екологічних груп. Найбільш обґрунтованим є поділ на групи в залежності від пошкоджуваних ними органів та частин рослин. За цією ознакою виділили такі групи: хвоє- та листогризучі, стовбурові, шкідники коріння, молодняків, плодів та насіння. Більшість шкідників хвоє- та листогризучих комах досліджуваної території належать до ряду лускокрилих, менше до пильщиків, пильщиків-ткачів, листоїдів. Це ті шкідники, які в дорослій стадії не живляться, їх личинки частково чи повністю об'їдають асиміляційний апарат дерев. Серед стовбурових шкідників лісу зустрічалися комахи з родини короїдів (Іріdае), вусачів (Сеrambycidae), златок (Вuprestidae), рогохвостів (Siricidae), довгоносиків (Сurculionidae) і деяких інших. У більшості видів ходи під корою і в деревині прокладають личинки. Шкідники підземних частин рослин належали переважно до рядів твердокрилих(Coleoptera), рідше лускокрилих(Lepidoptera).

Після обробки досліджувального матеріалу було виявлено 14 видів комах, що приурочені до даної території. До хвоє- та листогризучих шкідників належать: сосновий шовкопряд (Dendrolimus pini L.), шовкопряд-монашка (Ocneria monacha L.), сосновий п'ядун (Bupalus piniarius L.), звичайний сосновий пильщик (Diprion pini L.), рудий сосновий пильщик (Neodiprion sertiffer Goffr.); листогризучих - зимовий п'ядун (Ореrорhtera brumata L.); підземних частин - травневі хрущі (Melolontha melolontha), вовчок звичайний (капустянка) (Gryllotalpa gryllotalpa L.); надземної частини молодих насаджень - великий сосновий довгоносик (Hylobius abiets L.); шишок, плодів та насіння - шишкова вогнівка (Dioryctria abietella F.). Серед корисних комах зустрічалися красотіли: великий (Саlоsота sусорhапtа L.), малий (С. іпgиisitor L.), кокцинеліди (Соссіпеlidae) - двадцятикрапкове, п'ятикрапкове, двокрапкове сонечка, соснове сонечко (Harmonia guadripunctata Pont.), золотоочка звичайна (Chrysopa carnea Steph.), верблюдка тонковуса (Rhaphidia ophiopsis Schum.), руда лісова мурашка (Formica rufa L.), та мала, або голоспинна мурашка (F. рolictema Forst.).

4. За строками розвитку виділяється весняна і літня фенологічні підгрупи шкідників. Хвоє- та листогризучі комахи найбільш небезпечні весною, коли з'являються на стадії личинки. Спалахи масового розмноження хвоє- та листогризучих комах в лісі періодично повторюються на значних площах. Комахи стовбурових шкідників, які входять у весняну підгрупу, заселяють дерева у квітні-травні. Вже в кінці червня--липні вилітає їх молоде покоління. Шкідники літньої підгрупи заселяють дерева в червні-серпні. Їх потомство, як правило, залишається зимувати під корою або в деревині і закінчує розвиток на наступному році і навіть пізніше. З весняної фенологічної підгрупи найнебезпечнішими є: великий (ВЛ) і малий (МЛ) соснові лубоїди. Розвиток яєць, личинок і лялечок підземних шкідників відбувається у ґрунті. Під час пересування багатоїдні личинки наштовхуються на коріння різних рослин, тому саме на цій стадії розвитку завдають найбільшої шкоди. Шкідники надземної частини молодих насаджень можуть шкодити і в більш старшому віці, але найбільш типові і небезпечні вони в перші роки їх життя. Шкідники шишок, плодів та насіння нерідко повністю знищують врожай на стадії личинки, що дуже важливо в умовах насіннєвого господарства.

На динаміку чисельності популяції комах лісових біоценозів досліджуваної території впливають фактори, що сприяють зростанню популяції, зумовлені біологічним потенціалом даного виду та фактори, які протидіють цьому процесові, зумовлені тиском середовища й біологічним тиском із боку інших популяцій (комахоїдних тварин) та безпосередньо в самій популяції. Одні комахи являються споживачами фітомаси -- потенційними шкідниками лісу, інші переробляють рослинні рештки, прискорюючи біологічний кругообіг в екосистемі, запилюють рослини, а є й такі, які в значній мірі регулюють чисельність шкідливих видів, живлячись ними (ентомофаги). Серед паразитичних видів у лісових біоценозах Березнівського району зустрічаються: яйцеїди, які відкладають свої яйця в яйця комахи-живителя, де їх личинки живляться і заляльковуються; їздці, або наїздники, які паразитують на личинках і лялечках. Біорегуляторами чисельності комах є красотіли: великий (Саlоsота sусорhапtа L.), малий (С. іnguisitor L.) - поїдають гусениць та лялечок багатьох лускокрилих, кокцинеліди (Соссіnеlidae) - двадцятикрапкове, п'ятикрапкове, двокрапкове сонечка, соснове сонечко (Harmonia guadripunctata Pont.) - живляться попелицями, щитівками, золотоочка звичайна (Chrysopa carnea Steph.) - живиться попелицями, щитівками, кліщами, яйцями різних комах, верблюдка тонковуса (Rhaphidia ophiopsis Schum.) - для живлення заповзає в ходи короїдів, під луски кори, де живиться яйцями підкорового клопа. В природних умовах шкідники лісу часто уражуються різними хворобами, збудниками яких є бактерії, віруси, гриби. Тому популяція комах лісових біоценозів Березнівського району перебуває в стані динамічної рівноваги.

5. Дослідження чисельності хвоєгризучих шкідників лісових біоценозів проводилося методом детального обстеження, для чого закладалися пробні площі під проекцією крони. За кількістю виявлених шкідників спрогнозовано відсоток об'їдання хвої на 2010р.: рудий сосновий пильщик - 35,29%, сосновий п'ядун - 33,3%, звичайний сосновий пильщик - 15%, сосновий шовкопряд - 5%. Для виявлення стовбурових шкідників на сортиментах сосни звичайної на нижньому складі Березнівського лісового господарства під корою виявлено личинки великого соснового лубоїда, яких нараховано 6шт. За даними осінніх обстежень ґрунту на заселеність шкідниками в умовах Березнівського району зроблено обрахунки загрози культурам та розсадникам від личинок хрущів. Загальна заселеність лісокультурної площі становить 4,4 екз. трьохліток травневого на 1м2. За такої заселеності ґрунту личинками хрущів загроза для лісових культур існує по всій території Березнівського району на всіх типах ґрунтів. За результатами обстеження шишок сосни звичайної на заселеність сосновою вогнівкою та сосновою смолівкою встановлено, що відносна заселеність становить 21,11%, абсолютна заселеність - 0,63%.

6.На основі цих показників запропонована система заходів боротьби проти згаданих вище шкідників. Всі заходи захисту лісу в першу чергу повинні бути спрямовані на підвищення стійкості насаджень проти шкідників та збудників хвороб. Ці заходи повинні носити комплексний характер та здійснюватись за декількома етапами. Потрібно систематично проводити рекогносцирувальний та стаціонарний нагляд за розмноженням масових шкідників. Біологічний метод слід застосовувати у таких осередках, де поширені різні ентомофаги і невелика загроза знищення листя або хвої (за підрахунками не більше 30%). Слід своєчасно проводити захисні заходи проти хвоє- та листогризучих шкідників, шкідників коріння та молодих культур, поліпшувати охорону лісів від пожеж. Слід систематично проводити рубки догляду, особливо у насадженнях жерднякового віку. Щоб підвищити стійкість сіянців і саджанців проти личинок хрущів, треба ретельно дотримуватися всіх правил агротехніки в розсадниках та лісових культурах. Особливу увагу слід звернути на підготовку ґрунту, якість посадкового матеріалу та додержання правил садіння культур. Хімічну боротьбу доцільно проводити лише при загрозі масового пошкодження рослин (більше 40%).

ЛІТЕРАТУРА

Аверкиев Й.С. Атлас вреднейших насекомых леса. Изд.2 перероб. - М.: "Лесная промышленость", 1984. - 70 с.

Акимушкин Й.Й. Мир животных: Насекомые, пауки, дом животные. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Мысль, 1990. - 463 с.

Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология: [Учебник для унив-тов й с/х вузов] -3-е изд. доп. - М.: Высш. школа, 1980. - 385 с.

Воронцов А.Й., Иерусалимов Е.Н., Мозолевская Е.Т. Роль листогрызущих насекомых в лесном биогеоценозе. - Журн. общ. биолог., Т.28. - М. Д967. - 150с.

Воронцов А.И. Лесная энтомология: Учебник для студентов лесохозяйства спец. вузов. 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 1982. - 384с.

Воронцов А.И. Патология леса. -- М.: Лесн. пром., 1978. -- 272 с.

Воронцов А.И. Биологическая защита леса. -- М.: Лесн. пром., 1981. -- 262 с.

Воронцов А.И. Технология защиты леса. -- М.: Экология, 1991. -- 304 с.

Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений: в 3 т. (Под ред. В.П. Васильева). -- К.: Урожай, 1987--1989: Т. 1: Вредные нематоды, молюски, членистоногие. -- 1987.-- 440 с. -- Т. 2: Вредные членистоногие, позвоночные. -- 1988. -- 576 с. -- Т. 3: Методы и средства борьбы с вредителями, системы мероприятий по защите растений. -- 1989. -- 408 с.

Гайченя І.А., Серіков О.Я., Фасулаті К.К. Стовбурні шкідники лісу (атлас-довідник). - К., 1970. - 195 с

Гамаюнова С.Г. и др. Массовые хвое- и листогрызущие вредители леса. -- X.: УкрНИИЛХ, 1999. - 172с.

Гусев В.І., Ермоленко К.М., Свигцук В А., Шмиговский К.А. Атлас комах України - К.: Рад. шк., 1962. - 224 с.

Гусев В.И. Определитель повреждений лесных, декоративных и плодовых деревьев и кустарников. -- М.: Лесн. пром., 1984. -- 472 с.

Добровольский Б.В. Фенология насекомых. Изд-во "Высш. школа". - М., 1969. - 463с.

Жизнь животных. В 7-ми т. / Гл. ред. В.Е. Соколов. Т.3. Членистоногие/ Под.ред. М.С. Гилярова, Ф.Н. Правдина. - 2-е изд., перероб. - М.: Просвещение, 1984. - 463с.

Завада М.М. Лісова ентомологія. -К: КВІЦ, 2007. - 216 с.

Защита леса от вредителей и болезней. Справочник (Под ред.Маслова А.Д.). - М.: Агропромиздат, 1988. - 414с.

Ильинский А.И., Тропин И.В. Надзор, учет и прогноз массовых размножений хвое-, листогрызущих насекомых в лесах СССР. -- М.: Лесн. пром., 1965. -- 460с.

Коротун І.М., Коротун Л.К. Географія Рівненської області: природа, населення, господарство, екологія / Рівн. відділ укр.географ. т-ва; Упр. екобезпеки в Рівн. обл.; УДАВГ; Рівн. ін-т підвищення кваліфікації пед. кадрів. - Рівне, 1996. - 274с.

Мешкова В.А. Історія і географія масових розмножень комах-хвоєлистогризів. - X.: Майдан, 2002. - 243 с.

Мозолевская Е.Г. и др. Практикум по лесной энтомологии. -- М.: Высшая шк., 1991. - 256 с.

Падий М.М. Краткий определитель вредителей леса. -- М.: Лесн. пром., 1980. - 238 с.

Падій М.М. Лісова ентомологія. -- К.: Вид. УСГА, 1993. -- 352 с.

Природа Ровенської області / Під ред. Геренчука К.І. - Львів: Вища школа, 1976. - 156 с.

Справочник по защите леса от вредителей и болезней / Г.А. Тимченко, Н.Д. Авраменко, Н.М. Завада и др. -- К.: Урожай, 1988. -- 224 с.

Чайнери М.В. Насекомые / М. Чайнери; Пер. с. англ. Д.С. Щигель. - М.: ООО "Издательство Астраль": ООО "Издательство АСТ", 2001. - 256 с.: ил. - (мини-энциклопедия).

Шарова Й.X. Зоология беспозвоночных. Учебн. для студ. высш. учебн. завед. - М.: ВМЛ ДОС, 2002. - 592 с.

Щербань Г.І. Зоологія безхребетних. Підр.для студ. спец, універс. У 3кн. Кн.3. - К.: Либідь, 1995. - 320 с.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Таблиця для визначення віку личинок пластинчастовусих (Технические указания по лесозащите. М., 1958)

Вид хруща	Ширина головної і	(капсули, (мм) та відповідний вік личинок
	І-літки	ІІ-літки	ІІІ-літки
Мармуровий	2,8	5,3	8,5
Травневі	2,5	4,0	6,5 .
Сірий волохатий	2,3	3,8	5,8
Червневий	2,0	3,0	4,0
Металеві хрущики (квіткоїд)	1,2	2,5	3,0
Рудий хрущик	1,0	1,5	2,0

Додаток 2

А. Будова тіла короїда: а -- короїд; б -- лубоїд; в -- заболонник;

1 -- голова, 2 -- передньоспинка, 3 -- основа передньоспинки, 4 -- основа надкрил, 5 -- борозенка, 6 -- проміжок, 7 -- впадина, 8 -- скат надкрил, 9 -- вершина надкрил, 10 -- шовний кут, 11 -- шов надкрил, 12 -- сегмент черевця, 13 -- лапка, 14 -- гомілка, 15 -- стегно.

Б. Заболонники: -- березовий: 1 і 2 -- самець; 3 -- голова самиці; 4 -- меченосець (самець);

5 -- струменястий; 6 -- пігмей; 7 -- руйнівник; 8 -- Кірша; 9 -- морщинистий.

В. Впадини ("тачки") на кінці надкрил у короїдів: 1 -- типографа; 2 -- стенографа, З -- двійника; 4 -- вершинного; 5 -- короїда згарищ; 6 -- модринового (самиці).

Г. Короїд непарний західний і його хід у пагоні.

Додаток 3

А. Типи короїдних ходів: 1 -- простий прямий поздовжній хід, 2 -- складний повздовжній хід, 3 -- зірчастий хід з поздовжньою направленістю, 4 -- простий поперечний хід, 5 - складний поперечний хід, 6 - зірчастий хід з поперечною направленістю, 7,8 - променистий хід, 9 - сімейний неправильний хід, 10-12 - драбинні ходи в деревині.

Б. Ходи заболонників: а -- пігмея, б -- струменястого.

В. Ходи ясеневих лубоїдів: а -- малого, б -- великого.

Г. Грабового заболонника.

Д. Типографа.

Е. Двійника.

Є. Руйнівника.

Додаток 4

А. Сосновий шовкопряд: 1 -- метелик, 2 -- гусениця, 3 -- лялечка, 4 -- кладка яєць.

Б. Шовкопряд-монашка: 1 -- метелик, 2 -- гусениця, 3 -- кладка яєць, 4 -- лялечка.

В. Соснова совка: 1 -- метелик, 2 -- кладка яєць, 3 -- гусениці.

Г. Сосновий п'ядун: 1 -- самиця, 2 -- самець, 3 -- кладка яєць, 4 -- гусениці, 5 -- лялечка.

Д. Ялицевий п'ядун: 1 -- метелик, 2 -- гусениця, 3 -- кремастери лялечок самиці (а) та самця (6).

Додаток 5

А. Звичайний сосновий пильщик: 1 -- самиця, 2 -- самець, 3 -- яйцекладка, 4 -- личинка,

5 -- кокон в кроні, 6 -- кокони в підстилці, 7 -- в тому числі пошкоджені паразитами, 7а -- еонімфа та лялечка.

Б. Рудий сосновий пильщик: 1 -- самиця, 2 -- самець, 3 -- яйцекладка, 4 -- личинка, 5 -- кокони.

В. Сосновий бражник: 1 -- метелик, 1а -- гусениця.

Г. Пильщик сосновий зеленуватий: 1 -- самиця, 1а -- личинка, 2 -- пильщик сосновий жовтуватий.

Додаток 6

Короїди: 1 -- Великий сосновий лубоїд: 1а -- ходи на нижньому боці кори; 16 -- місце додаткового живлення; 2 -- малий сосновий лубоїд: 2а -- ходи на стоячому дереві; З -- ходи типографа на лежачому дереві; 4 -- ходи гравера звичайного; 5 -- деревинник смугастий: 5а -- вилітні отвори, 56 -- ходи в деревині.

Златки: 6 -- чотирикрапкова; 7 -- синя соснова; 8 -- дубова бронзова; 9 -- зелена вузькотіла: 9а -- ходи личинок; 10 -- двоплямиста дубова вузькотіла.

Додаток 7

Вусачі: 1 -- вусач строкатий дубовий, 2 -- кліт осоподібний, 3 -- чорний сосновий: (самка), За -- (самець), 36 -- насічки на тонкій корі, Зв -- насічки на товстій корі, Зг -- гілка сосни об'їдена жуками, Зд -- ходи личинок у деревині, Зе -- ходи личинок на торцевому зрізі; 4 -- коротковусий, 5 -- блискучогрудий ялиновий, 6 -- рудий домовий, 7 -- сірий домовий: самець, 7а -- самиця .

Додаток 8

А. Хрущі: 1 - хрущ червневий, 2 -- травневий західний, 3 -- травневий східний, 4 -- мармуровий, 4а -- личинка, 5 -- хрущ волохатий, 6, 6а, 6б -- хрущик металічний, 7 -- хрущ садовий.

Б. Анальні стерніти личинок хрущів: 1 -- сірого волохатого, 2 -- мармурового, 3 -- кузьки (квіткоїда), 4 -- травневого, 5 -- червневого, 6 -- хруща Нордмана.

В. Вовчок: 1 -- імаго, 2 - личинка, 3 -- пошкодження, 4 -- гніздо.

Г. Кравчик.

Д. Ковалики: 1 -- широкий, 2 -- блискучий, 2а -- личинка, 3 -- червоний, 4 -- степовий, 4а -- личинка, 5 -- темний, 6 -- смугастий, 6а -- личинка.

Додаток 9

А. Ткач червоноголовий, або гуртовий: 1 -- самиця, самець.

Б. Ткач зірчастий (самець і самка): а,б -- яйце на хвоїнці одразу після його відкладення (а) і перед виходом личинки (б); в -- вид личинки збоку і її голова спереду; -- зимуюча личинка; д -- рештки об'їденої хвої сосни з павутиною та екскрементами личинок.

В. Ткач поодинокий (самка), а -- павутинна трубка личинки, вкрита екскрементами личинки.

Г. Великий сосновий довгоносик: 1 -- жук, 2 -- личинка, 3 -- гілка, об'їдена жуками, 4 -- корінь сосни, виїдений личинками.

Додаток 10

Шкідники шишок:

А -- ялинова шишкова листовійка: 1 -- метелик, 2 -- гусениця, 3 -- лялечка, 4 -- розріз пошкодженої шишки.

Б -- ялинова вогнівка: 1 -- метелик, 1а -- пошкодження шишки.

Додаток 11

А. Шашлі: 1 -- точильник меблевий, 1а -- личинка, 16 -- пошкодження, праворуч льотні отвори жуків; 2 -- точильник домовий.

Б. Довгоносики: 1 -- смолюк крапковий, 1а -- лялечкові колиски на сосні; 2 -- довгоносик стовбуровий; 3 -- смолюк соснових шишок, За -- пошкоджена шишка; 4 -- довгоносик сосновий жердняковий, 4а -- ходи личинок; 5 -- плодожил горіховий, 5а -- пошкоджені горіхи; 6 -- довгоносик жолудевий, 6а -- пошкоджений жолудь.

Додаток 12

А. Рогохвости: 1 -- ксифідрія дубова (самець і самка ), 1а -- личинка, 16 -- личинкові ходи в деревині дуба, 1в -- льотні отвори, 2 -- великий хвойний, (самець і самка), 2а -- льотні отвори, 26 -- лялечка, 2в -- личинка, 2г -- їздець риса, що відкладає яйця в личинку рогохвоста, 2д -- личинкові ходи в деревині ялини; 3 -- смерековий (самка); 4 -- рогохвіст фіолетовий (самець і самка); 5 -- синій хвойний (самець і самка); 6 -- березовий великий -- самиця, що відкладає яйця.

Б. Свердлики: 1 - листяний: 1а -- личинка, 16 -- пошкодження; 2 -- свердлик корабельний.

Додаток 13

Корисні комахи:

А. Красотіли: 1 -- красотіл пахучий: 1а -- личинка, 1б -- жук, що поїдає гусеницю непарного шовкопряда; 2 -- красотіл бронзовий; 3 - красотіл золотистокрапковий: За -- жук, що поїдає травневого хруща.

Б. Сонечка: 1 -- двокрапкове, 2 -- п'ятикрапкове, 3 -- семикрапкове, 4, 5 -- десятикрапкове, 6 -- дев'ятнадцятикрапкове, 7 -- шістнадцятикрапкове, 8 -- двадцятикрапкове.

Додаток 14

А. Верблюдки: 1 -- верблюдка жовтонога, 1а -- личинка в ході короїда, 2 -- верблюдка довгонога.

Б. Мурашиний лев звичайний: 1 -- імаго, 1а -- личинка в ловильній лійці.

В. Золотоочки: 1 -- плямиста, 2 -- звичайна, 3 -- велика, За -- личинка.

Г. Мурашка руда лісова (самець і самка), а -- робоча особина.

Д. їздець-іхневмонід.

Е. Яйцеїд-трихограма.

Є. Паразитична муха тахіна.

Додаток 15

Прогнозування чисельності хвоєгризучих шкідників на 2010 рік

вид шкідника	% ураження хвої
сосновий шовкопряд	5
сосновий п'ядун	33,3
звичайний сосновий пильшик	15
рудий сосновий пильщик	35,29

Додаток 16

Відомість обліку кореневої ентомофауни в умовах Березнівського району(серпень 2009р.)

№ пробних площ	№ кварталу	Травневі хрущі	Імаго	Червневі хрущі	Імаго
		І	ІІ	ІІІ		І	ІІ
1	45	-	1	-	-	-	3	-
2	36	1	2	-	-	1	1	-
3	31	1	-	-	-	1	1	-
Разом на 1м2		2	3	-	-	2	5	-
В 1м2		0,67	1	-	-	0,67	1,67	-
Всередньому в 1м2	1,003

Додаток 17

Відомість обліку ентомофауни шишок сосни звичайної (вересень 2009р.)

Порядковий номер шишки	Заселеність шкідниками
	І	ІІ	ІІІ
	Шишкова вогнівка	Шишкова смолівка	Шишкова вогнівка	Шишкова смолівка	Шишкова вогнівка	Шишкова смолівка
1	-	-	-	-	3	-
2	-	-	5	-	-	-
3	-	-	-	-	-	-
4	4	-	-	-	-	-
5	-	-	-	-	-	-
6	-	-	3	-	-	-
7		-	-	-	-	-
8	-	-	1	-	-	-
9	-	-	4	-	5	-
10	-	-	-	-	-	-
11	2	-	-	-	-	-
12	-	-	-	-	4	-
13	-	-	-	-	-	-
14	-	-	-	-	-	-
15	-	-	-	-	-	-
16	-	1	2	-	-	-
17	3	-	-	-	-	-
18	-	-	-	-	-	-
19	-	-	-	-	-	-
20	-	-	-	-	-	-
21	-	1	-	-	5	-
22	2	-	-	-	-	-
23	-	-	-	-	-	-
24	1	-	-	-	-	-
25	-	-	-	-	6	-
26	-	-	-	-	-	-
27	-	-	-	-	-	-
28	-	-	4	-	-	-
29	-	-	-	-	-	-
30	1	-	-	-	-	-
Відносна заселеність,%	26,67	20,0	16,67
Всього,%	21,11
Абсолютна заселеність,%	0,5	0,63	0,76
Всього,%	0,63

Додаток 18

Шкала категорій стану дерев та їх ознаки (Санітарні правила в лісах України, 1995р.)

Категорія стану дерев	Ознаки стану дерев
	Хвойних	Листяних
І - без ознак ослаблення	Крона густа, хвоя(листя) зелена, срібляста; приріст поточного року нормального розміру для даної породи., віку, сезону
ІІ - ослаблені	Крона ажурна, хвоя світлозелена, або після пожежі обпечена не більш як на 1/3; приріст зменшений не більш як на Ѕ	Крона ажурна, листя раніше опадає; приріст зменшений до 1/2, всихання окремих гілок, поодинокі водяні пагони
ІІІ - дуже ослаблені	Крона дуже ажурна, хвоя блідо-зелена або обпечена більш як на 1/3; приріст дуже слабкий, всихання до 2/3 крони; місцеве заселення стовбуровими шкідниками, плодові тіла та інші ознаки діяльності дереворуйнівних грибів	Крона дуже ажурна, листя дуже дрібне, рано жовтіє та опадає; приріст дуже слабкий, або зовсім його немає, всихає 2/3 крони, соковиділення на стовбурах (прояви заселення стовбуровими шкідниками), численні водяні пагони; плодові тіла або інші ознаки діяльності дереворуйнівних грибів на стовбурах та гілках
IV - всихаючі	Крона дуже ажурна, хвоя осипається; приросту немає, всихання більш як 2/3 гілок, ознаки заселення стовбуровими шкідниками	Всохло більш як 2/3 крони; ознаки заселення стовбуровими шкідниками, всихаючі водяні пагони
V - свіжий сухостій	Хвоя сіра або червоно-бура, частково осипається, часткове опадання кори, дерева заселені або відпрацьовані стовбуровими шкідниками	Листя всохле, зів'яле або відсутнє, часткове опадання кори, дерева заселені або відпрацьовані стовбуровими шкідниками
VI - старий сухостій	Жива хвоя (листя) відсутні, кора і маленькі гілочки осипаються частково або зовсім, під корою грибниця дереворуйнівних грибів

Додаток 19

Кількість ловильних дерев, які слід викладати в осередках стовбурових шкідників лісу (Храмцов Н.Н., Падий Н.Н., 1965р.)

Найменування стовбурових шкідників	Чисельність молодого покоління шкідників на 1 дм2 поверхні стовбура
	Максимальна	Середня	Низька
Великий сосновий лубоїд	5 і більше	3-4	1-2
Малий сосновий лубоїд	10 і більше	6-9	1-5
Типограф, двійник, гравер	12 і більше	7-11	2-6
Руйнівник та смугастий заболонник	6 і більше	4-5	1-3
Строкатий ясеневий лубоїд	20 і більше	11-19	1-10
Смолівки	1 і більше	0,5-0,9	0,2-0,4
Синя златка	Більше 0,5	0,3-0,4	0,1-0,2

За максимальної чисельності викладається Ѕ , за середньої - 1/3, за низької - ј від кількості всихаючих дерев в насадженні.

Додаток 20

Фенограми розвитку комах

Умовні позначення стадій розвитку: + -- імаго; * -- яйця; - личинки (гусениці); (-) - їх зимуючий період; ? -- лялечки; Е -- еонімфа; П -- пронімфа.

Сосновий шовкопряд (Dendrolimus pini L.)

Стадії розвитку по місяцях

Рік

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X-III

Перший

+

+

+

+

*

*

*

*

(-)

(-)

(-)

Другий

(-)

(-)

?

?

?

+

Подобные документы

• Комахи-шкідники плодово-ягідних культур

  Вивчення різновидів комах-шкідників садових культур та основних методів боротьби з ними. Аналіз особливостей біології і поведінки шкідників плодових дерев та ягідних культур: попелиць, щитовиків, плодових довгоносиків, короїдів, метеликів, пильщиків.
  
  курсовая работа [693,7 K], добавлен 21.09.2010
  

• Характеристика видового складу тварин літоралі р. Случ в межах м. Березного

  Природно-екологічні умови Березнівського району. Біологічні особливості видового складу тварин - гідробіонтів річки Случ. Облік водної ентомофауни. Кількісна оцінка видового складу тварин літоралі р. Случ. Методика дослідження тварин літоралі р. Случ.
  
  дипломная работа [6,6 M], добавлен 29.11.2011
  

• Комахи-запилювачі

  Аналіз морфо-біологічних особливостей комах-запилювачів, визначення їх різноманітності. Пристосування ентомофільних рослин і комах до запилення. Характеристика комах-запилювачів з ряду Перетинчастокрилих. Роль представників інших рядів в запиленні рослин.
  
  курсовая работа [3,1 M], добавлен 21.09.2010
  

• Птахи Коропського району

  Коротка фізико-географічна характеристика Коропського району, методика систематизування видового складу району дослідження. Характеристика біологічних особливостей основних різновидів птахів-синантропів, що заселяють досліджуваний Коропський район.
  
  курсовая работа [32,0 K], добавлен 21.09.2010
  

• Шкідлива ентомофауна зелених насаджень Ленінського району міста Харкова

  Фізико-географічна характеристика району дослідження. Видовий склад дендрофільних комах парку "Юність" Ленінського району м. Харкова, їх біологічні, фенологічні особливості та трофічні зв’язки. Особливості формування шкідливої ентомофауни в умовах міста.
  
  дипломная работа [66,2 K], добавлен 19.08.2011
  

• Комахи з повним перетворенням

  Розгляд розвитку комах з повним перетворенням на прикладі хруща травневого. Характеристика дускокрилих, двокрилих та перетинчистокрилих, їх відмінні особливості. Вивчення представників безкрилих кровосисних комах - бліх, та методи боротьби з ними.
  
  реферат [14,8 K], добавлен 26.06.2010
  

• Трансгенні рослини стійкі до шкідників і хвороб. Трансгенні рослини і біобезпека

  Одержання рослин, стійких до гербіцидів, комах-шкідників, до вірусних та грибних хвороб. Перенесення гену синтезу інсектицидного протоксину. Підвищення стійкості рослин до бактеріальних хвороб шляхом генної інженерії. Трансгенні рослини і біобезпека.
  
  контрольная работа [55,9 K], добавлен 25.10.2013
  

• Популяційна характеристика ряду Перетинчастокрилі в умовах фіторозмаїття Костопільського району Рівненської області

  Загальна і анатомо-морфологічна характеристика ряду Перетинчастокрилі досліджуваної території. Проведення фенологічного спостереження та аналізу впливу метеорологічних умов на активність бджіл. Особливості поведінки комах представників даного ряду.
  
  дипломная работа [9,8 M], добавлен 24.10.2011
  

• Екологічні особливості вирощування роду Pelargonium в оранжерейних і кімнатних умовах

  Дослідження морфологічних та екологічних особливостей, фармакологічного застосування пеларгонії. Вивчення способів розмноження, вирощування та догляду за рослиною. Характеристика хвороб та шкідників квітки, методів лікування, використання в озелененні.
  
  дипломная работа [1,5 M], добавлен 29.11.2011
  

• Флора лікарських рослин Пістинського лісництва

  Закономірності поширення та формування лісових масивів Пістинського лісництва. Визначення видового складу сировинних рослин у межах держлісгоспу. Виявлення основних місць зростання окремих видів корисних рослин шляхом обстеження лісових масивів.
  
  курсовая работа [2,3 M], добавлен 28.10.2022
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам